Чинники і початок «Хмельниччини»: візія Михайла Грушевського

• Veröffentlicht in: Сiверянський лiтопис
• Datum: 2015
• 1. Verfasser: Діптан, І.
• Format: Artikel
• Sprache: Ukrainian
• Veröffentlicht: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2015
• Schlagworte: Розвідки
• Online Zugang: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/89082
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Zitieren: Чинники і початок «Хмельниччини»: візія Михайла Грушевського / І. Діптан // Сiверянський лiтопис. — 2015. — № 5. — С. 84-101. — Бібліогр.: 37 назв. — укр.

Об’єктом нашого історіографічного дискурсу є Українська революція XVII століття в науковому доробку М. Грушевського, а предметом – чинники національно-визвольних змагань українства зазначеної доби в баченні вченого. Скрупульозне вивчення низки праць М. Грушевського уможливлює певні висновки. По-перше, історик указує на цілий комплекс причин (національного, соціального, економічного, релігійного характеру), котрі породили первісно — козацький виступ, кінцево — Національну революцію. По-друге, вчений розкриває всенародний характер руху та обґрунтовує консолідуючу і керівну роль козацтва в ньому. По-третє, дослідник висновує про відсутність у керманичів продуманого плану повстання (початково йшлося лише про ліквідацію «Ординації…» 1638 року); закцентовує на витоках і формуванні української державної ідеї в процесі боротьби. Объект историографического дискурса — Украинская революция XVII века в научном наследии М. Грушевского, а предмет — причины и социальные составляющие национально-освободительной борьбы украинского народа в видении ученого. На основе изучения соответствующих трудов М. Грушевского сделаны определенные выводы. Во-первых, историк указывает на целый комплекс причин (национального, социального, экономического, религиозного характера), вызвавших вначале — казацкое выступление, а в итоге — Национальную революцию. Во-вторых, ученый раскрывает всенародный характер движения и обосновывает консолидирующую и ключевую роль казачества в нем. В-третьих, исследователь убеждает в отсутствии в руководителей изначального плана восстания (главное — ликвидация «Ординации…» 1638 года); акцентируют на истоках и формировании украинской государственной идеи в процессе борьбы. The object of historiographical discourse is Ukrainian revolution of the XVIIth century in Hrushevsky’s scientific heritage, and subject — factors of national liberation struggle of Ukrainians in the scientist’s vision of that day.