Давньоугорський некрополь поблизу с. Дмитрівки в нижній течії Псла
Робота присвячена оприлюдненню результатів досліджень давньоугорського некрополю у складі трьох дитячих поховань кінця ІХ – рубежу ІХ–Х ст. н.е., виявленого у кургані в урочищі Чирвин горб поблизу с. Дмитрівки Дмитрівської сільської ради м. Комсомольська Полтавської обл. в пониззі р. Псла 2007 р...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Археологія і давня історія України |
|---|---|
| Дата: | 2011 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут археології НАН України
2011
|
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/89133 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Давньоугорський некрополь поблизу с. Дмитрівки в нижній течії Псла / О.Б. Супруненко // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2011. — Вип. 7. — С. 105-124. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859954603540348928 |
|---|---|
| author | Супруненко, О.Б. |
| author_facet | Супруненко, О.Б. |
| citation_txt | Давньоугорський некрополь поблизу с. Дмитрівки в нижній течії Псла / О.Б. Супруненко // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2011. — Вип. 7. — С. 105-124. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Археологія і давня історія України |
| description | Робота присвячена оприлюдненню результатів досліджень давньоугорського некрополю у складі трьох дитячих поховань кінця ІХ
– рубежу ІХ–Х ст. н.е., виявленого у кургані
в урочищі Чирвин горб поблизу с. Дмитрівки
Дмитрівської сільської ради м. Комсомольська
Полтавської обл. в пониззі р. Псла 2007 р.
Работа содержит публикацию результатов исследований (2007 г.) древневенгерского некрополя
из трёх детских захоронений, датируемого концом
ІХ – рубежом ІХ –Х вв. н.э., обнаруженного в кургане в урочище Чирвин горб у с. Дмитровка Дмитровского сельского совета г. Комсомольск Полтавской
области, в нижнем течении р. Псёл. Погребения сопровождались выразительным инвентарём, параллели которому происходят из некрополей Венгрии
конца IX – начала Х вв. Среди находок выделяются золотые накладные детали к посмертной маске
– лицевому покрытию, поясные наборы с железными ножами в текстильно-кожаных ножнах,
украшенных серебряной фольгой, серьги из золота, бронзовые перстень и браслет, плакированные
серебром, железные наконечники стрел, типичные
для кочевников ІХ –Х вв. В одном из погребений обнаружена половинка плода горькокаштана обычного (Aesculus hippocastanum L.), который мог быть привезен с Балкан.
Среди наиболее выразительных находок – бронзовые бляшки – украшения пояса, покрытые серебром,
в орнаментации которых использованы мотивы трилистника, побегов и цветка, характерные
для древневенгерского искусства. Интересен факт
сохранения в отпечатках на металле и рядом с серебряными изделиями остатков текстиля одежды,
покрывала-савана, пояса и ножен, представленных
фрагментами разных типов шелковых, шерстяных
и растительного происхождения тканей.
Могильник принадлежит к Субботицкому типу
древневенгерских погребальных памятников (по
А.В. Комару) и относится к финальному этапу пребывания мадьяр в Среднем Поднепровье.
The paper contains the results of study (2007)
of an Old-Hungarian necropolis of three graves
of children, dated back to the late ninth – early
tenth century. The necropolis was discovered in
barrow in the tract Chyrvyn Gorb, by the village
Dmitrovka, near to Komsomolsk in the Poltava
Region, in the Psel low flow area. The graves
were accompanied with significant inventory,
the parallels to which could be found among the
artefacts, coming from the late ninth – the early
tenth century necropolis of Hungary. Among the
finds a significant place belongs to the laid on
details to a posthumous mask, belt sets with iron
knives in textile and leather sheaths, decorated
with silver foil, gold and silver earrings, silverplated
bronze ring and bracelet, iron arrowheads,
typical to nomads of the ninth – tenth centuries.
One of the graves contained a half of fruit of the
Horse Chestnut (Aesculus hippocastanum L.),
which could be brought from Balkans.
Among the most significant finds are the
bronze pendants, silver-plated belt ornaments,
with motives of trefoil, shoots and flower, which
are peculiar to the Old-Hungarian art. It is
interesting that in the prints on the metal and
alongside the silver articles were present remains
of textile garments, grave-clothes, belt and
sheath, represented with fragments of different
types: silk, wool, fabrics of the vegetable origin.
The necropolis belongs to the Subbotsy type
(after A.V. Komar), i.e. the Magyars’ stay in the
Middle Dnieper area final stage.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:19:13Z |
| format | Article |
| fulltext |
Робота присвячена оприлюдненню резуль-
татів досліджень давньоугорського некропо-
лю у складі трьох дитячих поховань кінця ІХ
– рубежу ІХ–Х ст. н.е., виявленого у кургані
в урочищі Чирвин горб поблизу с. Дмитрівки
Дмитрівської сільської ради м. Комсомольська
Полтавської обл. в пониззі р. Псла 2007 р.
Ключові слова: Дмитрівка, курган, мадя-
ри, некрополь, поховання, прикраси, Псел, Се-
реднє Подніпров’я, текстиль.
знахідки давньоугорських старожит-
ностей зустрічаються у Придніпровських
передстепах та на межі з лісостепом не
надто часто. а тому відкриття, здійснене
на південному заході Полтавщини, в ме-
жах Придніпровської лівобережної тера-
си, відразу ж привернуло до себе увагу
дослідників і призвело до появи кількох
пуб лікацій (Супруненко, Маєвська 2007,
с. 32-45; Супруненко, Кулатова, Маєвська,
Шерстюк 2007, с. 19-38, 57-67; Супруненко
2008, с. 32-33). результатам вивчення до-
слідженого в ході науково-рятівних роз-
копок комплексу невеликого мадярсько-
го могильника останньої чверті іх ст. і
присвячена ця стаття.
отже, навесні 2007 р. Полтавська ар-
хео логічна експедиція дП Ндц «охорон-
на археологічна служба україни» інсти-
туту археології НаН україни і центру
охорони та досліджень пам’яток археоло-
гії управління культури Полтавської обл-
держадміністрації провела досліджен-
ня кургану на ділянці землевідводу під
будівництво металургійного комбінату
тов «ворскла Сталь». територія науково-
рятівних робіт була розташована за 8 км
на північний захід – захід від комсомоль-
ська, між сс. дмитрівка, Прядки – ки-
яшки, Солонці і колгоспна гора дмитрів-
ської сільської ради м. комсомольська
Полтавської обл. (рис. 1: 1-2).
розкопки кургану велися на знос,
із застосуванням землерийної техніки
(бульдозерів т-20 і т-130). для стратигра-
фічних спостережень на кургані залише-
ні три, зорієнтованих у напрямку північ-
південь, бровки. всі вказівки на глибини
у статті подані від рівня умовного центру
насипу (далі – уц), що був розміщений на
сучасній дослідженню вершині кургану
(рис. 2: 3). зазначимо, що антропологіч-
ні визначення за кістковими залишками
похованих здійснені старшим науковим
співробітником центру охорони та дослід-
жень пам’яток археології управління
культури Полтавської облдержадміні-
страції, асистентом української медичної
сто матологічної академії А.В. Артем’є-
вим, визначення решток текстилю і не-
тканих органічних матеріалів провела
викладач Полтавського політехнічного
коледжу Національного технічного уні-
105
удК 904.59 (477.53): (=511.141)"08/09"
О . Б . С у п р у н е н к о
(Полтава)
давНьОуГОрСьКиЙ НЕКрОпОЛь пОбЛиЗу с. дМиТрІвКи
в НижНІЙ ТЕчІЇ пСЛа
О.Б. Супруненко. давньоугорський некрополь поблизу с. дмитрівки в нижній течії Псла
106
Рис. 1. дмитрівка, с. місце розташування дослідженого кургану (2007 р.).
1. місцезнаходження району досліджень. 2. картосхема розташування кургану (1).
Умовні позначення: а – кургани; б – досліджені у 1992-2007 рр. кургани; в – місцезнаходження.
3. План груп курганів на Чирвиному горбі.
1
3
2
верситету «харківський політехнічний
інститут» С.В. Маєвська, визначення ос-
теологічних матеріалів здійснив канди-
дат історичних наук, старший науковий
співробітник інституту археології НаН
україни О.П.Журавльов.
група курганів і (Чирвинська) роз-
ташована за 1,1 км на південь від кутка
Прядки (стара назва Підлужжя) с. кияш-
ки дмитрівської сільської ради м. комсо-
мольська, за 0,2-0,3 км на південний схід
від силової підстанції 330 кв «кремен-
чук», на останці другої надзаплавної те-
раси лівого берега Чирвинської стариці,
відомого серед місцевих жителів як Чир-
вин або Чирвинський горб, що прилягає
до масиву підвищення другої тераси ліво-
го берега р. Псла та має відносну висоту
3,4 м над рівнем заплави (рис. 1: 2). абсо-
лютна висота останця становить 70,43 м
(у балтійській системі вимірів).
група виявлена у 2006 р. в її складі
налічувалося чотири розорані насипи,
розміщені компактним, широтно витяг-
нутим скупченням, близьким у плані до
чотирикутника, що займало панівне під-
вищення останця серед боліт і стариць
(рис. 1: 3). всі кургани розорані і «згла-
джені» бульдозерами під час вирівнюван-
ня угідь для сільськогосподарських робіт
у 1960-х рр. два менші насипи і досі ледь
помітні на тлі вкритого різнотрав’ям пла-
то останця, тяжіючи до його надсхилля,
а найбільший – зберіг обриси оплилого
«довгого» кургану овальної в плані фор-
ми, з висотою 0,7 м (Супруненко 2008а,
с. 102-103, № 87).
Середній за розмірами курган № 1 у
складі групи, розміщений зі східного боку,
потрапив до зони спорудження обвідного
каналу майбутнього комбінату (рис. 1: 3).
окомірна оцінка стану його збереження
не впевнювала в отриманні суттєвих ре-
зультатів: висота – трохи більше 0,4 м і
діаметр 20-25 м. географічні координати
місцезнаходження кургану – 49°07'11,1''
північної широти, 33°38'36,4'' східної дов-
готи; абсолютна висота – 70,48 м, віднос-
на – над рівнем плато мису – 0,48 м.
Під час розкопок у кургані досліджено
25 поховань та 3 ями (фінальнонеолітичні-
ранньоенеолітичні – 3, епохи енеоліту
– 5, ямного часу – 2, катакомбні – 5, ба-
бинської культури – 1, зрубні – 4, початку
раннього залізного віку – 1, скіфського
часу – 1, давньоугорські – 3, а також ями
катакомбного – 2 і скіфського часу-? – 1).
більшість досліджених поховань належа-
ла дітям (Супруненко, Кулатова, Маєв-
ська, Шерстюк 2007, с. 77-78) (рис. 2: 3).
курган був помітний на тлі різнотрав’я,
що з’явилося за останнє десятиліття від-
сутності оранки (рис. 2: 1), мав розтягну-
ту, овальну в плані форму, діаметр 22 ×
25 м та нівельовану традиційними мето-
дами висоту 0,55 м (рис. 2: 2-3). На поверх-
ні виявлені дрібні уламки ліпного посуду
пізньоямної, катакомбної і зрубної куль-
тур бронзового віку, окремі черепки доби
раннього заліза, дрібні відщепи і чешуй-
ки кременю, а також кілька індивідуаль-
них знахідок, які вдалося знайти в орно-
му шарі за допомогою металодетекторів.
Під час дослідження кургану отрима-
ні підтвердження його спорудження не
менше ніж у чотири етапи. Насип зводив-
ся з поверхневого ґрунту – сіро-чорного
і коричнюватого супіску, з використан-
ням шматків лучного дерну та підстила-
ючого його прошарку сіро-коричневого
супіску-передматерика. в основі курга-
ну знаходився невеликий первісний на-
сип, зведений на пануючому підвищенні
мису, висотою 0,2 м, над енеолітичним
похованням 11 (рис. 2: 3). від цього на-
сипу, ймовірно, висотою трохи більше
0,20 м, практично не збереглося слідів,
окрім овальної форми плями обмазки му-
лом, нанесеної зі зміщенням поверх за-
значеного поховання. вірогідні розміри
такого насипу навряд чи перевищували
2 × 3 м. Спорудження первісного насипу
було здійснене безпосередньо на північ
від групи більш давніх, пізньонеолітич-
них чи ранньоенеолітичних поховань 10,
19 і 26, які вже існували на краю плато
мису біля природного підвищення. На
час будівництва вони ще могли мати слі-
ди якихось зовнішніх ознак на кшталт
горбків ґрунту чи каміння на стародав-
ній денній поверхні. зі влаштуванням
також енеолітичного («засухинського»-?)
поховання 4 цей насип певним чином під-
сипався і міг мати діаметр 5-6 м, при ви-
соті близько 0,5 м. Проте, чітких слідів
цієї споруди прослідкувати не вдалося.
О.Б. Супруненко. давньоугорський некрополь поблизу с. дмитрівки в нижній течії Псла
107
О.Б. Супруненко. давньоугорський некрополь поблизу с. дмитрівки в нижній течії Псла
108
Рис. 2. дмитрівка, с. курган № 1 групи і в ур. Чирвин горб (дослідження 2007 р.).
1. вигляд кургану № 1. З північного сходу. 2. Початок досліджень. З півдня.
3. курган № 1. План і профілі центральної бровки.
Умовні позначення: 1 – дерен; 2 – супіщане заповнення ям; 3 – материковий викид; 4 – мулиста досипка;
5 – мішаний викид; 6 – грабіжницький перекоп; 7 – реконструйовані межі насипу і; 8 – реконструйовані
межі насипу іі; 9 – монета; 10 – уламки кераміки; 11 – вказівники глибин; 12 – контури катакомб;
13 – вироби з кременю; 14 – зафіксовані профілі бровок; 15 – материк; 16 – пісок; 17 – мулиста досипка 1;
18 – номери насипів; 19 – умовний центр кургану («0»).
3
21
її форму реконструйовано за місцерозта-
шуванням енеолітичних захоронень. до
цього насипу впускалося й кілька дитя-
чих енеолітичних поховань, зокрема, се-
редньостогівське або «засухинське» по-
ховання 18, що перерізало яму поховання
10, та постмаріупольське – поховання 23
(рис. 2: 3).
центр первісного кургану став місцем
влаштування впускного дитячого пізньо-
ямного поховання 12, а північна пола –
місцем впуску ще одного дитячого ямного
поховання 8, влаштованого у глибокій під-
прямокутній ямі, з материковим викидом
кільцевої форми навкруги, діаметром 4,0
× 4,5 м, сліди якого простежені на рівні
стародавнього горизонту. Після здійснен-
ня поховання 8 курган був досипаний, а
його насип «отримав» діаметр близько
12 м (насип І). Про висоту цієї надмогиль-
ної споруди судити важко. межі насипу і
реконструйовані, швидше, за планіграфі-
єю пізніших впускних поховань.
центр, східна й південна поли насипу
і, за фінальної доби раннього бронзово-
го віку, стали місцем влаштування гру-
пи катакомбних захоронень донецької
(поховання 22) та інгульської культур,
споруд ження останніх супроводжувало-
ся жертовними ямами круглої чи видов-
женої в плані форми (поховання 16, 17,
24, ями 1 та 2, «поховання 20» або яма 4).
катакомбний етап існування кургану за-
вершився підсипанням насипу і споруд-
женням чергового насипу ІІ. Його решт-
ки добре простежені у південній частині
кургану, де траплялися переважно зна-
хідки уламків катакомбного ліпного по-
суду і залягав масив основи, зведений з
використанням мулистого кільця досип-
ки, влаштованого з метою «стягування»
піску від розпов зан ня. реконструйовані
параметри насипу іі вирахувані на основі
планіграфічних спостережень – діаметр
14-17 м, а споруджувався він, імовірно, у
кілька прийомів (Супруненко, Маєвська,
Шерстюк 2007, арк. 9-12).
Наступний етап існування кургану
пов’язаний зі впуском в його центр похо-
вання 25 бабинської культури та влашту-
ванням на вершині невеликого некрополю
бережнівсько-маївської зрубної культури
доби пізнього бронзового віку (поховання
3, 5-7). важко стверджувати напевне, чи
здійснювалися у цей час більш-менш по-
мітні досипки насипу іі. вірогідніше за
все, існування зрубного могильника при-
звело до проведення суто локальних зем-
ляних робіт біля вершини насипу.
завершило етап існування насипу іі
влаштування у центрі кургану впускно-
го дитячого поховання 1 початкової доби
раннього залізного віку, яке могли зали-
шити нащадки чорноліських переселен-
ців на лівобережжя дніпра, про що свід-
чить і випадкова знахідка дволопатевого
наконечника стріли так званого жабо-
тинського типу.
за скіфської епохи край північно-
західної поли насипу іі була споруджена
велика поховальна камера підпрямокут-
ної форми, з трьома сходинками з пів-
нічного боку (поховання 13). Простежені
сліди мішаного викиду кільцевої форми
навколо ями, діаметром 4,5 м, що лежав
на стародавньому горизонті. вірогідно,
зазначена камера так і залишилася пус-
тою – кенотафом, хоча її влаштування
призвело до підсипання кургану і спо-
рудження насипу ІІІ дослідженої похо-
вальної споруди. цей насип формувався з
дернин, взятих з околу – зі схилів мису.
діаметр насипу ііі, овальної в плані фор-
ми, «зріс» до 22 × 25 м (рис. 2: 3). Північ-
на пола насипу ііі перекривала круглу в
плані і пусту яму 3 («поховання 21»), спо-
руджену також, вірогідно, за скіфської
доби. На початок хх ст. висота кургану
перевищувала 1,5 м (Супруненко, Кула-
това, Маєвська, Шерстюк 2007, с. 11-13).
Саме останній насип ііі й був обраний
для влаштування у південно-західному
його секторі за епохи середньовіччя неве-
ликого дитячого некрополю мадярсько-
го напівкочового населення кінця іх ст.
(поховання 2, 14 і 15), що видовженим
рядком протяжністю 2 м, з орієнтацією з
північного сходу на південний захід, за-
вершував період використання кургану в
якості поховальної пам’ятки (рис. 2: 3).
Після появи на прилеглій території
хуторів українського населення хіх–хх
ст. курган почав поступово руйнуватися.
у 1960-х рр. він був розгорнутий бульдо-
зером у вигляді видовженої «плями» 20 ×
30-35 м, і з того часу розорювався.
О.Б. Супруненко. давньоугорський некрополь поблизу с. дмитрівки в нижній течії Псла
109
з-поміж знахідок в орному шарі на-
сипу виявлений і давньоугорський пред-
мет. це – залізне кільце від ременів вузди
– виріб ковальської роботи, овальної фор-
ми діаметром 5,2 × 5,6 см, виготовлений
з круглого у перетині дроту, з діаметром
стрижня 0,45-0,60 см (рис. 3). знахідка
трапилася за 1,8 м на південний захід від
вершини, на глибині 0,25 м (кут 243°) від
уц. вірогідно, належить до складу час-
тини інвентаря одного з давньоугорських
впускних поховань, вміщеного у запов-
нен ня ями, звідки був винесений під час
розгортання насипу (Супруненко, Кулато-
ва, Маєвська, Шерстюк 2007, с. 14, рис. 5).
Поховання 2 впущене до насипу ііі за
1,3 м на південний захід (кут 217°) від уц, з
рівня стародавньої поверхні (рис. 2: 3: п.2;
4: 1). досліджувалося з глибини 0,45 м,
безпосередньо під орним шаром (рис. 5: 1).
знаходилося у підпрямокутній, із не-
значно скругленими кутами, ямі, споруд-
женій в масиві насипу і похованому ґрун-
ті, дещо розширеній у північно-західній
частині. яма мала розміри – 0,43-0,51 ×
1,40 м, глибину від рівня уц – 0,60 м, була
зорієнтована довгою віссю з північного за-
ходу на південний схід (рис. 4: 1). в осно-
ві стінки були рівними і вертикальними,
дно – рівним. яма виявилася заповненою
щільним супіском сіро-коричневого ко-
льору, що не містив решток перекриття
(рис. 4: 1; 5: 1).
Посеред ями, за її довгою віссю, була
покладена дитина, у випростаному на
спині положенні головою на північний за-
хід, лицем на схід, з витягнутими вздовж
тулуба руками, з викладеними кистями
рук долонями вниз, випростаними нога-
ми, стопи яких лежали також витягнуто
в повздовжному напрямку (рис. 4: 1). в
головах, вірогідно, під грубою плетеною
підстилкою типу циновки, виготовленою
зі стебел трав’янистих рослин, знаходила-
ся стегнова кістка молодої особини коня
свійського (рис. 4: 1: 2), що виконувала
функції своєрідної подушки, а також була
основою для запасу напутньої м’ясної їжі.
кістка стегна жеребця мала сліди прожа-
рювання на вогні.
за одонтологічними визначеннями,
скелет належав дитині, у віці 8-9 років,
вірогідно, хлопчику.
Поховання вирізнялося доволі багатим
інвентарем. так, на розвалі скроневих
кісток черепа, на одній з очних западин, а
також ближче до тазових кісток скелету,
виявлені підпрямокутної форми шматоч-
ки тонкої золотої фольги від посмертної
маски (лицевого покриття) – накладки
на очі, ніс і рота, котрі на час здійснення
поховання були нашиті на легку шовко-
ву тканину, що вкривала обличчя. Сліди
цієї тканини простежені на зворотному
боці платівок (рис. 4: 1: 1). дві з них зали-
шилися безпосередньо на кістках черепа,
ще дві були переміщені землерийними
тваринами у похованні до поясу.
біля черепа і під ним знайдені невели-
кі золоті круглі розімкнуті сережки, ви-
готовлені з тонкого дроту (рис. 4: 1: 3).
На правій руці похованого знаходив-
ся платівчаcтий бронзовий браслет, із
розімкнутими кінцями, вкритий ззовні
тонким листом срібла (рис. 4: 1: 8; 5: 2-3).
На металі браслету збереглися два шма-
точки тонкої шовкової тканини від одягу
(рис. 4: 1: 8: тк). На безіменному пальці
лівої руки був надітий широкоплатівчас-
тий бронзовий перстень із розімкнутими
кінцями, також плакований ззовні тон-
ким листом срібла (рис. 4: 1: 6; 5: 3).
Найбільш вишуканим елементом убо-
ру дитини був пояс з деталями набору –
бронзовими, вкритими срібною фольгою,
орнаментованими бляшками двох типів,
майже кожна із двома, одна – з трьома
штифтами (рис. 4: 1: 4); накладним тон-
О.Б. Супруненко. давньоугорський некрополь поблизу с. дмитрівки в нижній течії Псла
110
рис. 3. дмитрівка, с. курган № 1. Насип.
кільце від вузди. Залізо.
О.Б. Супруненко. давньоугорський некрополь поблизу с. дмитрівки в нижній течії Псла
111
рис. 4. дмитрівка, с. курган № 1. Плани і перетини захоронень давньоугорського могильника:
поховання 2 (1), 14 (2) і 15 (3).
На планах поховань позначені: поховання 2: 1 – деталі маски-покрову, золото; 2 – стегнова кістка бика;
3 – сережки, золото; 4 – бляшки поясного набору, бронза, срібло; 5 – рештки ножа, залізо, дерево, срібло,
шкіра, сліди текстилю; 6 – перстень, бронза, срібло; 7 – розвал наконечника стріли, залізо; 8 – браслет,
бронза, срібло; 9 – наконечник ременя і розвал пряжки, срібло, залізо; 10 – уламки прикрас взуття, срібло;
тк – залишки текстилю, тканина; поховання 14: 1 – стегнова кістка коня; 2 – наконечник ременя, срібло,
залізо; 3 – бляшки, срібло; 4 – розвал ножа, залізо, срібло, шкіра, рештки дерева і текстилю;
5 – наконечник стріли, залізо; 6 – залишки прикрас взуття, срібло; 7 – плід каштану, рослинний тлін;
поховання 15: 1 – сережка, срібло, позолота.
Умовні позначення: 1 – ґрунт насипу; 2 – супіщане заповнення; 3 – похований ґрунт; 4 – вуглини;
5 – залишки текстилю; 6 – рештки кошми; 7 – нори, кротовини; 8 – кістковий тлін; 9 – кістки.
ким срібним платівчастим наконечни-
ком (рис. 4: 1: 9) із залишками ткани-
ни та шкіри поясу, а також підвішеним
до поясу праворуч невеликим залізним
ножем у шкіряно-текстильних піхвах,
обгорнутих смужками срібної фольги
(рис. 4: 1: 5). всі ці деталі поясного набо-
ру виявлені на кістках тазу та на верхній
частині правої стегнової кістки чи поряд
із нею (рис. 5: 2-4).
Прикраси поясу зберегли під собою
кілька дрібних фрагментів текстилю різ-
них типів (рис. 4: 1: тк). варто відзначити,
що поряд із наконечником ременя були
знайдені уламки залізних стриженьків
від прямокутної форми рамки пряжки,
розміром близько 2,1 × 3,4 см, допоміж-
ні деталі кріплення якої та язичка, якщо
він існував, виявити не вдалося.
в ногах знаходилося кілька дрібних
вуглин. Поряд із лівою гомілковою кіст-
кою виявлений розвал залізного череш-
кового наконечника стріли, покладеної
вздовж довгої вісі могили та лівої ноги,
вістрям до стоп дитини (рис. 4: 1: 7).
На кістках стоп ніг знаходилися роз-
вали великих і менших за розмірами
видовжених тонких срібних пластин з
фольги, що слугували зовнішніми при-
красами шкіряного взуття на носку і в
нижній частині халявки, й які з внут-
рішнього боку зберігали відбитки шкіри
типу сап’яну та окремі обривки текстилю
(рис. 4: 1: 10: тк, шк; 5: 1).
Прикраси і залишки коштовних тка-
нин від багатого одягу, рештки вишукано-
го взуття й інші речі засвідчують досить
високий майновий статус родини, дитина
якої була похована край поли кургану.
Нижче наводиться опис речових мета-
левих, дерев’яних, текстильних і шкіря-
них знахідок.
вироби із золота
1. Шматочки тонкої золотої фольги
– деталі та прикраси посмертної маски
(лицевого покриття) з шовку, що були на-
кладками з коштовного металу на очі, ніс
і рота (рис. 5: 6: 1-4; 6: 1-4). 4 од.
це листочки тонкої (0,010-0,012 мм)
фольги підпрямокутної в плані форми,
два з яких (менші), що мали дещо скруг-
лені назовні чи ввігнуті до середини дов-
ші боки, призначалися для накривання
очей (рис. 5: 6: 2, 4; 6: 2, 4), а дві інші –
для рота, з наявністю повздовжних роз-
різів на коротших краях (рис. 5: 6: 3; 6:
3), та для носа (рис. 5: 6: 1; 6: 1). останній
фрагмент фольги мав надриви, нерівні
краї і був вигнутий у вигляді овального
виступу, з невеликими прогинами в осно-
ві, на кшталт відбитку ніздрів дитини. до
речі, на ньому й після очищення та част-
кового розпрямлення помітні сліди цієї
деформації (рис. 5: 6: 1).
всі шматочки були пожмаканими, з
численними згинами, по краях мали роз-
риви. вони з’явилися від просідання ма-
сиву заповнення на пришиту до тканини
фольгу. Проколів від голки на кожному
шматочку металу налічувалося від 4 до
6. На зворотному боці фольги відзначені
відбитки тонкої першосортної шовкової
тканини з сатиновим переплетенням від
лицевого покриття (Давидан 1981, с. 100-
113; Маєвська 2007, с. 97).
розміри накладок на очі – 1,25-1,45 ×
2,5 см і 2,45 × 2,55 см, вага, відповідно, –
0,29 та 0,25 г (рис. 5: 6: 2, 4; 6: 2, 4), на ніс
– 1,8-2,5 х 2,4 см, вага – 0,51 г (рис. 5: 6: 1;
6: 1), на рот – 1,65-1,64 × 2,40 см, вага
0,33 г (рис. 5: 6: 3; 6: 3).
відомо, що важливою деталлю похо-
вального обряду давніх мадяр було по-
криття обличчя масками – своєрідним
саваном (Приходнюк 2001, с. 105). ви-
готовлялися вони з тканини чи шкіри і
мали накладки переважно з дорогоцінних
металів (Фодор 1993, с. 168-175). Подібні
маски на території угорщини з’явилися
наприкінці іх ст. (Dienes 1963, s. 109-111).
до Подунав’я їх принесли із собою угри
зі степів Поволжя і Приуралля, де такі
маски мали розповсюдження у VIII – на
початку XI ст. (Казаков 1968, с. 232-233;
Халикова 1976, с. 153). Є знахідки решток
масок і в Середньому Подніпров’ї, зокре-
ма, в угорських поховальних комплексах
дніпропетровської області – манвелівці
та коробчиному (Чурилова 1986, с. 261-
266; Приходнюк, Чурілова 2001, с. 99). вар-
то вказати, що золоті накладки від маски
на очі та рота походять з чоловічого похо-
вання х ст. поблизу Hajdu-boszormeny в
угорщині (The Ancient Hungarians 1996,
p. 225, fig. 1). знахідка ж решток маски у
О.Б. Супруненко. давньоугорський некрополь поблизу с. дмитрівки в нижній течії Псла
112
похованні в дмитрівці на Полтавщині є
найпівнічнішим пунктом виявлення по-
дібних речей в україні (Супруненко, Ма-
євська 2007, с. 23-24).
2. Сережки круглої форми, із незначно
розімкнутими прямо зрізаними кінця-
ми, один з яких завужений, виготовлені
з тонкого золотого дроту (рис. 5: 5; 6: 5-6).
2 од.
діаметр кілець – 1,5 та 1,6 см, діаметр
дроту – 0,10-0,12 см, вага прикрас – 0,79
і 0,81 г.
Належать до досить поширених ти-
пів прикрас, відомих як у поволзьких
могильниках іх – початку хі ст. з угор-
ськими захороненнями (Плетнёва 1981,
с. 167, рис. 52: 79), так і більш масово в
мадярських жіночих і чоловічих могилах
Подунав’я (Nepper Ibolya 2002, tab. 25: 8-9;
46: 7; 67: 1; 74: 1; 115: 3; 137: 11-12; 188: 5-6;
189: 14,17; 190: 1-4; 241: 21, 22; 242: 11).
Поєднання срібних накладок на очі та зо-
лотих сережок відзначене у похованні 6
з Hajduboszor-meny-Bodaszolo-Budoskut
(The Ancient Hungarians 1996, p. 167-168,
fig. 1-4).
Комбіновані прикраси з мідного спла-
ву та срібла
3. масивний платівчастий гладень-
кий браслет із розімкнутими – потонше-
ним і потовщеним кінцями, виготовлений
із мідного сплаву, вкритий ззовні тонким
листом срібла (рис. 6: 8), який незначно
загнутий за внутрішні краї прикраси
(рис. 7: 1-2). один із кінців браслета тро-
хи закруглений, інший – прямозрізаний.
декорування прикраси сріблом здійснене
нашвидкоруч, без старанного вирівню-
вання фольги, навіть зі втратами дорого-
цінного металу.
діаметр браслета – 3,8 × 4,0 см, ши-
рина – 1,0-1,1 см, товщина смуги металу
– 0,20-0,25 см, загальна вага прикраси –
12,65 г (рис. 6: 8; 7: 1-2).
бронзові пласкі дитячі браслети нале-
жать до досить поширених предметів по-
ховального інвентаря (Nepper Ibolya 2002,
tab. 46: 5-6; 85: 7; 104: 2, 3), зокрема, по-
дібна прикраса, обтягнута золотою фоль-
гою, походить з жіного поховання в Heves-
Kapitanyhegy (The Ancient Hungarians
1996, p. 392-393, fig. 4).
з внутрішнього боку браслета зберіг-
ся незначний фрагмент шовкової першо-
сортної тканини від одягу із залишками
пігменту світло-жовтого кольору на нит-
ках, поверх якого нанесений відтиск зо-
лотистого кольору з досить чіткими ме-
жами, що може бути слідами малюнку на
тканині (набійка, розпис тощо) (Маєвська
2007, с. 97, 98).
4. Перстень з мідного сплаву широко-
платівчастий, із розімкнутими кінцями,
вкритий ззовні тонким листом срібла, що
неохайно і нерівномірно загнутий за внут-
рішні краї прикраси (рис. 6: 7; 7: 3). Ши-
рина персня нерівномірна, кінці смужки
металу обрубані. вкривання прикраси
сріблом здійснене також нашвидкоруч,
без вирівнювання фольги, з розривами і
втратами металу (рис. 7: 3).
діаметр – 1,6 × 1,8 см, ширина платів-
ки – 0,8-0,9 см, товщина смужки металу
– 0,12-0,15 см, загальна вага прикраси –
2,23 г (рис. 6: 7).
5. деталі поясного набору – прикра-
си ременя – бляшки бронзові литі, вкри-
ті срібною фольгою, орнаментовані, двох
типів, переважна більшість із двома, одна
– із трьома штифтами для закріплення
на ремені (рис. 4: 1: 4; 5: 3). На внутріш-
ньому боці бляшок виявлені фрагменти
шерстяної тканини високої якості, а та-
кож тонкої низькоякісної, проте, добре
задубленої, фарбованої синім фарбником
(індиго-?) шкіри;
а) бляшки поясні, у вигляді видозмі-
неного геральдичного щита п’ятикутної
форми, із незначними виступами вни-
зу та помітним загостренням зверху,
декоровані рельєфним зображенням у
рослинному картуші зі стилізованим
трилисником, утвореним пагоном, дво-
ма листочками і бутоном квітки (рис. 6:
10-22). бляшки відлиті з мідного сплаву
у двох формах: з деталізованими та май-
же відсутніми прожилками листочків.
зверху прикраси вкриті тонкою срібною
фольгою, неохайно загнутою по краях зі
зворотного боку (рис. 7: 4-5). всі бляшки
мають по два штифти для кріплення, роз-
міщені вздовж довгої вісі виробів (рис. 6:
10-22; 7: 4-5). знаходилися на ремені за-
гостреннями вліво і вправо (рис. 5: 2-3).
висота – 2,2-2,4 см; ширина – 1,6-1,7 см;
О.Б. Супруненко. давньоугорський некрополь поблизу с. дмитрівки в нижній течії Псла
113
О.Б. Супруненко. давньоугорський некрополь поблизу с. дмитрівки в нижній течії Псла
114
рис. 6. дмитрівка, с. курган № 1, поховання 2.
1-4 – деталі покрову – поховальної маски; 5-6 – сережки; 7 – перстень; 8 – браслет;
9 – наконечник ременя; 10-23 – бляшки від поясу.
1-6 – золото; 7-8, 10-23 – бронза, срібло; 9 – срібло.
товщина щитка – 0,23-0,26 см; довжина
штифтів – 0,2-0,5 см; їх діаметр – 0,1-0,2
см; вага – від 1,44 до 2,72 г (рис. 6: 10-22).
13 од. На кількох бляшках відзначені на-
кипілі відбитки тонкої шовкової першо-
та другосортної тканин від одягу, можли-
во, китайського виробництва, на частині
ниток яких збереглися залишки синього
чи синьо-зеленого барвника, а також ви-
явлена накладена на текстиль нитка –
свідчення наявності вишивки (Маєвська
2007, с. 97-98);
б) бляшка до поясу, у вигляді широ-
кого видозміненого геральдичного щита
п’ятикутної форми, із загостренням, де-
корована рельєфним зображенням у рос-
линному картуші зі стилізованим трилис-
ником – листя та бутон квітки (рис. 6: 23;
7: 6: зверху, третє зліва). бляшка від-
лита з мідного сплаву, без деталізованих
прожилок листочків. зверху прикраса
вкрита тонкою срібною фольгою, загну-
тою скраю зі зворотного боку прикраси і
прогладженою лощилом. має три штиф-
ти для кріплення, розміщені вздовж дов-
гої вісі виробу, у вигляді рівнобедреного
трикутника. знаходилася посередині на
лицевій ділянці ременя (загостренням до-
низу). висота – 2,3 см; ширина – 1,95 см;
товщина щитка – 0,2 см; довжина штиф-
тів – 0,2-0,3 см; їх діаметр – 0,2 см; вага
– 2,31 г (рис. 6: 23; 7: 6). На бляшці та під
нею виявлені відбитки двох шарів першо-
сортної шовкової тканини китайського
виробництва від одягу.
Набір прикрас поясу досить специфіч-
ний. На думку о.в. комара, він не має пря-
мих аналогій ні в Приураллі, ні в угорщи-
ні. останнє цілком закономірно, з огляду
на час появи таких виробів. від прикрас
«танкеївського» стилю на бляшках за-
лишилося лише точне відтворення рос-
линного декору, де ще читаються окремі
листочки та квіти. в той же час, загальна
композиція – центральні квітка і листок,
обрамлена двома листками знизу, в різ-
них стилізаціях є досить характерною для
бляшок вже х ст. (повідомлення О.В. Ко-
мара). з аналогій бляшкам дмитрівського
поясу, що демонструють розвиток форми і
стилю набору, необхідно назвати вироби з
поховання 2 з Retkozberencs-Paromdomb
(The Ancient Hungarians 1996, p. 167-168,
fig. 1-4) та зруйнованого поховання з ка-
талогу Й. хампеля (Hampel 1905, taf. 412,
D. 4) в угорщині.
в плані паралелей, так би мовити, лі-
вобережного походження, варто назвати
скарб деталей поясу, знайдений на ромен-
ському городищі кудеярова гора (енуков
2005, рис. 55; Шпилев 2010, рис. 8: 14-17).
вироби зі срібла
6. Наконечник ременя накладний пла-
тівчастий, виготовлений з листа тонкої
срібної фольги (рис. 6: 9; 7: 9-10), – деталь
поясного набору, із залишками тканини
та шкіри поясу (рис. 7: 10). має підпря-
мокутну, дещо вигнуту у перетині фор-
му, з ледь вигнутим завершенням донизу.
верхня частина закруглена, з отвором для
пришивання. край незначно загнутий на
зворотний бік. зі внутрішнього боку збе-
реглися шматочки низькоякісної, хоча і
добре обробленої шкіри від поясу, вірогід-
но, з текстильною підкладкою, зі слідами
фарбування синім фарбником (індиго-?),
та волокна шовкової тканини.
Наконечник зі втратами, правий бік
знищений корозією (рис. 7: 9-10). розмі-
ри: довжина – 4,1-4,2 см, ширина – 1,8 см,
товщина фольги – 0,07-0,12 мм, діаметр
отвору для пришивання – 0,6 × 0,9 мм
(рис. 6: 9).
7. розвали великих і менших за роз-
мірами видовжених тонких срібних плас-
тин (фактично, фольги), прямокутної і
напівовальної форми, які були прикраса-
ми шкіряного взуття – його носка і ниж-
ньої частини халявки (рис. 4: 1: 10). збе-
реглися в розвалах, з дрібних окислених
фрагментів. вдалося реконструювати з
фрагментів одну з великих прямокутних
пластин, розміром 3,4 × 4,7 см, та одну на-
півовальну, розміром 2,1 × 2,5 см. 2 од., в
уламках (рис. 7: 11-12; 8: 3-4). На прикра-
сах взуття є проколи від нашивання на
текстильну основу, закріплену на сап’яні
– по 6-12 отворів, діаметром 0,02-0,05 см.
товщина фольги – 0,08-0,10 мм. апробо-
вані кілька уламків фольги, виготовле-
ної зі срібла проби 700-720°. метал досить
корозований (рис. 7: 11-12). в цілому, ре-
конструкція, здійснена за розвалами бля-
шок і шкіряного тліну нижньої частини
взуття, ймовірно, з низькими халявами,
О.Б. Супруненко. давньоугорський некрополь поблизу с. дмитрівки в нижній течії Псла
115
виглядає таким чином (рис. 8: 6). Під час
дослідження склалося враження, що но-
сок був прикрашений трьома овальни-
ми шматочками фольги різних розмірів,
стопа – чотирма прямокутними платів-
ками, а обідок халявки – смужкою з на-
півовальних платівок більших і менших
розмірів, розміщених по колу почережно
(рис. 8: 5). основою для нашивання при-
крас, тобто, матеріалом виготовлення
взуття, був сап’ян з фарбуванням темно-
вишневого кольору та обробкою поверхні
у вигляді часткового шліфування.
вироби із заліза, декоровані сріблом
8. Ніж залізний у шкіряно-текс тиль-
них піхвах, обгорнутих смужками сріб-
ної фольги (рис. 4: 1: 5) – деталь поясного
набору (рис. 7: 7-8).
Ніж залізний невеликий односіч-
ний, черешкового типу, з прямою спин-
кою й уступом в основі, прямим лезом, з
руків’ям, утвореним двома колодочками
тонких дерев’яних накладок з крушини
вільхоподібної або вільшини (укр. нар.)
(Frangula alnus L.), примотаних до че-
решка тканиною з волокнами рослинного
походження і полотняного переплетення,
закріплених на краю черешка та в осно-
ві леза двома вузькими смужками срібної
фольги в 1,5-2 обороти (рис. 8: 1).
Ніж мав шкіряно-текстильні піхви,
також скріплені двома більш широкими
смужками срібної фольги, до більшої з
яких кріпилося просте вушко, за яке піх-
ви підвішувалися до поясу (рис. 8: 1). Піх-
ви в основі мали шар тонкої тканини сати-
нового переплетення з волокон рослинного
походження, поверх якої знаходився шар
тонкої шкіри. зверху ця шкіра була обмо-
тана тонким щільним шовком, стягнутим
в усті піхов шкіряним подвійним «комір-
цем». Поверх, під устям, тканина додат-
ково була стягнута широкою (2,0-2,2 см)
полосою срібної фольги, внизу піхов – ще
однією смужкою тонкого срібла (ширина
1,1-1,2 см) в 1,5 обороти (рис. 7: 7-8).
розміри ножа: довжина збережена
– 10,1 см; довжина реконструйована –
11,5 см; довжина черешка – 4,1 см; дов-
жина леза – 7,2 см; ширина леза – 1,0-
1,1 см; товщина леза – 0,2 см; перетин
черешка – 0,3 × 0,4 см. розміри піхов: дов-
жина – 7,6 см; ширина – 1,7 см; товщина
– орієнтовно, 0,7 см. зберігся в уламках
(рис. 7: 7-8; 8: 1).
вироби із заліза
9. уламки залізних стриженьків від
прямокутної форми рамки пряжки, роз-
міром близько 2,1 × 3,4 см, що мали пере-
тин – 0,3 × 0,4 см. допоміжні деталі кріп-
лення пряжки та її внутрішні елементи
виявити не вдалося.
10. розвал наконечника стріли заліз-
ного черешкового (рис. 4: 1: 7). Найближ-
чі паралелі має з килеподібними наконеч-
никами, з розширенням пера у нижній
частині довжини, 34-го типу, за класифі-
кацією о.Ф. медвєдєва (Медведев 1966, с.
63, табл. 12: 34), що побутували у VIII–
IX, і, можливо, х ст., та відомі, зокрема,
на танкеївському могильнику у Серед-
ньому Поволжі (Генинг, Халиков 1964, с.
72-85). Є знахідки подібних наконечни-
ків і на Новотроїцькому городищі (Ля-
пушкин 1958, рис. 9: 8, 12; 62: 5; табл. 93:
16, 17), які можна пов’язувати з функціо-
нуванням давньоугорського могильника
на майданчику городища чи мадярським
нападом на сіверянське поселення (При-
ймак 1997, с. 48-51; 1998, с. 93-103; 2007;
2008, с. 123; зр.: Комар, Сухобоков 2004, с.
168-169). Правда, від «класичних» вістер
стріл 34-го типу цей наконечник відріз-
няється трохи довшим пером і наявністю
його незначного звуження до основи.
реконструйована довжина наконечни-
ка – 12,1 см; ширина пера максимальна –
1,5 см; ширина пера в основі – 0,9-1,0 см;
довжина черешка – 4,2 см; товщина ром-
боподібного у перетині пера – 0,2 см; пе-
ретин підпрямокутного у перерізі череш-
ка – 0,20-0,25 × 0,30-0,40 см (рис. 8: 2).
збереглися і два уламки круглого древка
стріли, довжиною 1,3-2,3 см, перетином
0,4 × 0,4 см, та відбитки цього древка на
частині черешка. матеріалом виготовлен-
ня древка була гілка яблуні-дички (Malus
sylvestris L.).
досліджений поховальний комплекс
належить до кола давньоугорських старо-
житностей фінального часу перебування
мадяр в ателькузу у кінці іх – на рубе-
жі іх–х ст. (Супруненко, Маєвська 2007,
с.43).
О.Б. Супруненко. давньоугорський некрополь поблизу с. дмитрівки в нижній течії Псла
116
Поховання 14 впущене до насипу ііі
за 1,9 м на південний захід (кут 237°) від
уц, з рівня поверхні кургану (рис. 2: 3:
п.14). досліджувалося з глибини 0,55 м
від уц (рис. 4: 2).
знаходилося у підпрямокутній, зі
скругленими кутами ямі, спорудженій в
масиві насипу ііі і похованому ґрунті, роз-
ширеній у північно-західній частині. яма
мала на рівні виявлення розміри – 0,32-
0,50 × 1,54 м, по дну – 0,22-0,42 × 1,50 м,
глибина від рівня уц становила 0,65 м.
зорієнтована довгою віссю з півночі – пів-
нічного заходу на південь – південний
схід (рис. 3: 2; 9: 1). Стінки в основі мали
незначне звуження до рівного дна. яма
була заповнена щільним сіро-коричневим
супіском, що не містив решток перекрит-
тя (рис. 3: 2).
майже посеред ями, ближче до її схід-
ної стінки, за довгою віссю поховання,
розміщувалися кістки скелету дитини,
викладеної у випростаному на спині по-
ложенні, головою на північний захід го-
рілиць, з випростаними вздовж тулуба
руками (причому, ліва була незначно зі-
гнута в лікті), з кистями рук, викладени-
ми поряд із тазом, долонями донизу. Ноги
знаходилися у випростаному положен-
ні, їх стопи лежали витягнуто (рис. 3: 2;
9: 1).
в головах дитини, під кошмою, решт-
ки якої збереглися у вигляді шкіряного
тліну на дні ями, знаходилася стегнова
кістка дорослої особини бика свійсько-
го (рис. 3: 2: 1; 9: 1). вона не тільки ви-
конувала функції своєрідної подушки,
а й була основою для запасу напутньої
м’ясної їжі. кістка стегна бика виявилася
надто крихкою, вірогідно, зі слідами тер-
мічного впливу.
за одонтологічними визначеннями,
скелет належить дитині, у віці 11-12 ро-
ків, можливо, хлопчику, що засвідчує і
комплекс супутнього інвентарю, харак-
терний для осіб чоловічої статі. відзна-
чені певні одонтологічні маркери родин-
ної спорідненості дітей з поховань 2 і 14,
що могли бути братами (Артем’єв 2007,
с. 101). останнє вказує, вірогідно, на ро-
О.Б. Супруненко. давньоугорський некрополь поблизу с. дмитрівки в нижній течії Псла
117
рис. 8. дмитрівка, с. курган № 1, поховання 2.
1 – ніж у піхвах, з елементами реконструкції; 2 – наконечник стріли; 3 – платівки – прикраси
взуття; 4 – схема розміщення прикрас на взутті; 5 – реконструкція декору взуття.
1 – залізо, срібло, дерево, шкіра і текстиль; 2 – залізо; 3 – срібло.
Умовні позначення: 1 – срібло, фольга; 2 – срібна фольга в перетині; 3 – рештки тканини;
4 – залишки шкіри; 5 – рештки дерева; 6 – залізо.
динний характер давньоугорського кла-
довища в насипу дослідженого кургану,
включаючи й поховання 15, та на досить
недовготривалий час його функціонуван-
ня, з огляду на планіграфію захоронень
та вік похованих.
у похованні виявлений менш багатий,
у порівнянні з похованням 2, інвентар.
він включав деталі поясного набору, при-
краси взуття, речі особистого вжитку та
наконечник стріли (рис. 3: 2).
зліва від черепа відзначена вуглина,
справа виявлений фрагмент стінки ліп-
ного горщика енеолітичного часу, що ви-
падково потрапив до заповнення (рис. 3:
2: к).
Пояс з деталями набору – прикрасами
ременю – дев’яти збереженими тонкими
і пласкими, із загнутими краями, сріб-
ними бляшками-накладками із фольги,
з отворами для пришивання, – розмі-
щувався над тазовими кістками дитини
(рис. 3: 2: 3). він мав рамковий залізний
наконечник, обгорнутий срібною платів-
кою фольги (рис. 3: 2: 2). останній знай-
дений нижче тазових кісток. в ньому збе-
реглися рештки шкіри і сліди тканини
від підкладки поясу. до складу поясного
набору входив невеликий залізний ніж,
у текстильно-шкіряних піхвах, стягну-
тих тонкими срібними смужками металу
(рис. 3: 2: 4). На поясі, у текстильному (?)
мішечку, розміщувалася половинка пло-
ду гіркокаштану звичайного (рис. 3: 2: 7;
10: 17).
Паралельно правій нозі дитини, з
південно-західного боку, була викладена
стріла, залізний черешковий наконечник
якої виявлений у кротовині (рис. 3: 2: 5).
На кістках стоп ніг збереглися розва-
ли порівняно великих підпрямокутних та
менших, з хвилястим краєм, тонких сріб-
них пластин, що слугували прикрасами
шкіряного взуття, і з внутрішнього боку
зберігали відбитки текстилю (рис. 3: 1: 6;
9: 4, 5, 6: 1).
Срібні оздоби поясу, сліди коштовних
тканин від одягу, рештки взуття з при-
красами та ін. речі засвідчують належ-
ність дитини до складу родини з порівня-
но високим майновим статусом.
Нижче подається опис речових знахі-
док.
1-2. Деталі поясного набору – при-
краси ременю – 9 збережених фрагмен-
тованих тонких пласких, із загнутими
краями, срібних псевдобляшок-накладок
зі срібної фольги, з двома-трьома малень-
кими отворами для пришивання, що роз-
міщувалися, вірогідно, горизонтальним
рядком вздовж поясу (рис. 3: 2; 9: 2-3).
виявлені переважно в уламках, через то-
нину корозованого металу. їх розміри ко-
ливалися у межах – 1,1-1,3 × 1,6-1,8 см,
висота загнутого бортика по краю не пе-
ревищувала 0,1-0,2 см (рис. 9: 6: 2; 10:
2-10). вірогідно, накладки мали повстяну
чи товсту текстильну основу, що виділяла
їх на поясі. Пояс мав рамковий залізний
наконечник, обгорнутий срібною суціль-
ною платівкою фольги (рис. 9: 2-3; 10: 1),
прямокутної, скругленої на завершенні
форми. рамка наконечника виготовлена
з неширокої смужки заліза, зігнутої під
гострим кутом, поверх якої впоперек за-
кріплювався тонкий лист срібної фольги.
Поверхні фольги було надане незначне
продавлене профілювання, у вигляді по-
вздовжнього ребра (рис. 10: 1). всередині
наконечника збереглися рештки ременя
з товстої, добре вичиненої, фарбованої у
коричневий колір шкіри, шириною 2,3-
2,4 см. Пояс мав текстильну підкладку,
вірогідно, з шерстяної тканини. розміри
наконечника: довжина – 4,5 см; ширина
– 2,5 см; товщина – 0,5 см (рис. 10: 1). На
наконечнику відзначені відбитки першо-
сортного шовку та двох типів шерстяних
тканин з простим полотняним перепле-
тенням.
3. Ніж залізний, у шкіряних, на тек-
стильній основі, піхвах, обгорнутих
смужками срібної фольги (рис. 3: 2: 4) –
деталь поясного набору (рис. 9: 2).
Ніж залізний невеликий односічний,
черешкового типу, з прямою спинкою,
з уступом в основі, прямим лезом, із
руків’ям, охопленим двома колодочками
з тонких накладок дерева м’якої породи
(вільшина-?), примотаних до черешка,
вірогідно, тканиною, та закріплених на
краю черешка і, можливо, в основі леза
вузькими смужками срібної фольги, в
один оборот (рис. 10: 11).
Ніж мав шкіряно-текстильні піхви,
також скріплені двома, – широкою вго-
О.Б. Супруненко. давньоугорський некрополь поблизу с. дмитрівки в нижній течії Псла
118
рі та вузькою внизу, – смужками срібної
фольги, до більшої з яких, напевне, крі-
пилося не збережене вушко, за яке піх-
ви підвішувалися до поясу (рис. 10: 11).
Піхви в основі мали шар тонкої тканини
(наявні лише сліди підкладки), поверх
якої знаходилася товста шкіра. зверху ця
шкіра могла бути обмотана дорогою тка-
ниною – шовком, стягнутим в усті та на
кінці піхов срібною фольгою (ширина 2,0
та 0,7 см) в 1-1,5 обороти.
розміри ножа: збережена довжина –
6,3 см; довжина реконструйована – 9,7 см;
довжина черешка – 2,7 см; довжина леза –
6,8 см; ширина леза – 0,7-1,0 см; товщина
леза – 0,15-0,35 см; перетин черешка під-
овальний – 0,35 × 0,45 см. розміри піхов:
довжина – 7,3 см; ширина – 1,7 см; тов-
щина – орієнтовно 0,6 см (рис. 10: 11). Ніж
зберігся в розвалі, в т.ч. черешок зі слі-
дами дерев’яних накладок, дрібні улам-
ки леза, деталі срібних прикрас-стяжок
колодочки і піхов, шматочки шкіри від
останніх з відбитками шовкових ниток.
4. Нашивні прикраси – своєрідні бляш-
ки – від декору взуття, виготовлені з тон-
кої срібної фольги (рис. 9: 4-5). збереглися
рештки двох підпрямокутних, з оваль-
ним завершенням, великих (близько 3,0
× 3,6 см), меншої прямокутної, з вигну-
тим краєм із виступами (1,9 × 2,9 см) і ма-
ленької з хвилястим (з трьома виступами)
краєм (1,1 × 1,7 см), тонких срібних платі-
вок, один бік яких був незначно загнутий
(рис. 10: 13-16). вони слугували прикра-
сами взуття, і з внутрішнього боку збері-
гали відбитки текстилю. всього уламків
визначених платівок 4 (рис. 10: 13-16).
всі останні частини прикрас взуття вияв-
лені у дрібних фрагментах (рис. 9: 6: 2).
з внутрішнього боку фольги наявні де-
структуровані сліди тканини з простим
полотняним ущільненим переплетенням,
можливо, з якоюсь додатковою пропит-
кою, та рештки шкіри взуття.
5. Наконечник стріли залізний че-
решковий (рис. 3: 2: 5), шестикутний, 35-
го типу, за класифікацією о.Ф. медвєдєва
(Медведев, 1966, с. 63, табл. 30: 31), харак-
терний для народів Прикам’я і Середнього
Поволжя VIII–IX ст. (Там же, с. 63), а та-
кож відомий за подібною знахідкою з Но-
вотроїцького городища (Ляпушкин, 1958,
рис. 9: 7; табл. 93: 19), що пов’язується з
вірогідним мадярським нападом на ро-
менське укріплення (Приймак 1998, с. 93-
103; 2008).
реконструйована довжина наконеч-
ника – 6,8-6,9 см, збережена довжина
– 6,2 см; ширина пера – 1,4 см; довжи-
на пера – 4,3 см; збережена довжина че-
решка – 2,3 см; товщина ромбоподібного
у перетині пера – 0,3 см; перетин оваль-
ного у розрізі черешка – 0,3 × 0,5 см
(рис. 10: 12). зберігся в двох уламках. На-
явний шматочок підокруглого у перетині
древка стріли, довжиною 2,8 см (0,25 ×
0,35 см). матеріалом виготовлення древ-
ка була, певно, також гілка яблуні-дички.
На металі наконечника наявні досить чіт-
кі, проте неструктуровані відбитки двох
типів текстильних структур рослинного
домотканого походження, перша з яких
може бути залишками савану.
6. Половинка плоду гіркокаштану зви-
чайного (Aesculus hippocastanum L.) (рис. 3:
2: 7). розміри – 1,6 × 1,8 см, реконструйо-
ваний діаметр – 4,2 см (рис. 10: 17).
внаслідок збігу обставин і щільнос-
ті заповнення поховання, частина плоду
каштану збереглася під шаром природ-
ного оглеєння. вміщення плоду до моги-
ли може вказувати як на використання
округлої форми насінини в якості іграш-
ки чи деталі виготовленої за допомогою
каштану текстильної ляльки, так і з ін-
шою метою. Не виключено, що це – при-
візна «диковинка», екзотична чи в цілому
вживана на той час страва, а, можливо,
лікарський засіб, зважаючи на досить
юний вік похованого.
цікаво, що каштани за офіційною, за-
гальноприйнятою версією, були інтроду-
ковані на територію сучасної україни з її
батьківщини – балкан – у першій чверті
хіх ст. і з’явилися на території дніпров-
ського лісостепового лівобережжя укра-
їни менше 200 років тому. отже, можемо
вважати знахідку завезеною з Нижнього
Подунав’я або ж балкан – батьківщини
рослини (Самородов, Кигим 2007, с. 110).
Не виключено, що плід каштану міг по-
трапити до середньодніпровських тере-
нів з криму чи Нижнього Подніпров’я, де
рослина набула поширення раніше відо-
мого на разі природознавцям часу.
О.Б. Супруненко. давньоугорський некрополь поблизу с. дмитрівки в нижній течії Псла
119
О.Б. Супруненко. давньоугорський некрополь поблизу с. дмитрівки в нижній течії Псла
120
Поховання належить до кола давньо-
угорських старожитностей і входить до
складу невеликого дитячого некрополю
напівкочового населення кінця іх – рубе-
жу іх–х ст. – часу перебування угрів у сте-
пах і передстепах Псільсько-орільського
межиріччя на лівобережжі дніпра (Суп-
руненко, Кулатова, Маєвська, Шерстюк
2007, с. 62).
Поховання 15 впущене в насип ііі за
2,5 м на південний захід (кут 239°) від уц
(рис. 2: 3: п.15). досліджувалося з глиби-
ни 0,50 м від уц (рис. 3: 3). здійснене у
неглибокій прямокутній в плані ямі, зі
скругленими кутами, глибиною 0,52 м,
впущеній з рівня поли насипу кургану у
похований ґрунт. розміри ями встановле-
ні за дещо темнішим кольором заповнен-
рис. 10. дмитрівка, с. курган № 1, поховання 14 і 15.
Поховання 14. 1 – наконечник ременя; 2-10 – бляшки; 11 – ніж у піхвах, з елементами
реконструкції; 12 – наконечник стріли; 13-16 – уламки прикрас взуття;
17 – половинка плоду каштана. Поховання 15. 18 – сережка.
1 – срібло, залізо; 2-10, 13-16 – срібло; 11 – залізо, дерево, срібло, шкіра і текстиль;
12 – залізо; 17 – рослинний тлін; 18 – срібло, позолота.
Умовні позначення: 1 – срібна фольга; 2, 4 – шкіра; 3 – дерево;
5 – сліди тканин; 4 – залишки дерева у перетині.
ня – 0,32-0,34 × 0,45 м. вона зорієнто-
вана за довгою віссю в меридіональному
напрямку, з незначним відхиленням до
північного сходу – південного заходу
(рис. 3: 3). дно рівне, стінки простежені
на 1-3 см висоти. яма була заповнена сіро-
коричневим щільним супіском, перебита
кротовинами.
На дні ями, вздовж її довгої вісі, зна-
ходилися незначно переміщені землери-
ями кістки: неподалік північної стінки
– рештки розвалу зотлілого черепа та
уламок трубчастої кістки передпліччя
маленької дитини, по центру – сліди кіст-
кового тліну від хребців і тазових кісток,
ближче до південної стінки – уламки го-
мілкових кісток ніг і сліди тліну кісток
стоп (рис. 3: 3). розміщення кісток до-
зволяє припустити випростане на спині,
можливо, горілиць, положення дитини, з
незначно підігнутими ногами, з орієнта-
цією головою на північ.
у північно-західному кутку ями ви-
явлена поодинока вуглина. Поряд із роз-
валом черепа трапилася єдина знахідка –
срібна позолочена сережка (рис. 3: 3: 1). у
заповненні ями виявлений єдиний ямно-
катакомбний ліпний черепок, випадко-
вий у комплексі.
результати антропологічного визна-
чення за кістковими рештками свідчать
про зовсім юний вік дитини – до одного
року життя.
Знахідка. Сережка срібна, позолоче-
на, округлої форми, з розімкненими, за-
гостреними обрубуванням металу кін-
цями (рис. 3: 3: 1; 9: 7). виготовлена із
розклепаного, скрученого рурочкою та
відкованого у стриженьок прямокутної
форми, видовженого листа срібної фоль-
ги, товщиною 0,12-0,15 мм. зовнішній бік
прикраси, таким чином, утворював дещо
випуклу поверхню, внутрішній – ввігну-
ту, зі слідами сплющування краю фольги
(рис. 10: 18). Поверхню прикраси вкривав
тонкий шар золота, що місцями відлущу-
вався від срібної основи (рис. 9: 7).
Наведемо деякі зауваження щодо тех-
нології виготовлення прикраси. Поверх
ще не розплющеної рурочки срібної фоль-
ги був нанесений тонший шар фольги
із золота – товщиною 0,005-0,010 мм, а
утворений «пакет» розклепувався у стри-
жень відповідної форми для виготовлен-
ня сережки.
діаметр сережки – 1,74 × 1,84 см; тов-
щина стрижня – 0,07-0,11 см, його шири-
на – 0,17-0,21 см (рис. 9: 7; 10: 18). вага
прикраси – 1,01 г. Сережка, за формою,
подібна до вже описаних прикрас з похо-
вання 2, хоча відрізняється від них спосо-
бом виготовлення.
Поховання, безперечно, відноситься
до кола давньоугорських старожитностей і
входить до складу дитячого некрополю кін-
ця іх – рубежу іх–х ст. (Супруненко, Кула-
това, Маєвська, Шерстюк 2007, с. 67).
таким чином, у результаті охоронних
археологічних досліджень кургану на
Чирвиному горбі, неподалік с. дмитрівка
дмитрівської сільської ради міста комсо-
мольська Полтавської обл., досліджено
виразну поховальну пам’ятку ряду епох
– від доби енеоліту до часу середньовіччя.
цей напівзруйнований курган, що містив
близько 30 поховань та інших об’єктів під
рештками насипу, вирізнявся з-поміж ін-
ших наявністю у південно-східній полі
рідкісного для території україни в ціло-
му та дніпровського лісостепового ліво-
бережжя зокрема некрополю давньоу-
горського населення кінця іх – рубежу
іх–х ст., у складі трьох дитячих захоро-
нень (поховання 2, 14 і 15). комплекс є
однією з надзвичайно важливих архео-
логічних знахідок на теренах Середнього
Подніпров’я, які засвідчують перебуван-
ня у лівобережному дніпровському тера-
совому лісостепу – між оріллю та Сулою
– давньоугорського напівкочового насе-
лення часу «набуття нової батьківщини»
(Супруненко, Кулатова, Маєвська, Шер-
стюк 2007, с. 77-78, 90).
виходячи із наведеного вище, вияв-
лені в кургані поховальні комплекси, що
належали дітям, певно, членам однієї ро-
дини, віком від 1 до 12 років, здійснені
за однаковим обрядом і з порівняно одно-
манітним, проте, досить виразним інвен-
тарем, частина предметів зі складу якого
може виступати в ролі етноіндикаторів
і має паралелі серед мадярських старо-
житностей Придунайських степів х ст.
На особливу увагу заслуговують зо-
лоті накладні деталі лицевого покриття
О.Б. Супруненко. давньоугорський некрополь поблизу с. дмитрівки в нижній течії Псла
121
– посмертної маски з шовку (поховання
2), поясні набори зі схожими залізними
ножами у текстильно-шкіряних піхвах,
прикрашеними срібною фольгою (похо-
вання 2 та 14), характерні сережки з до-
рогоцінних металів (поховання 2 і 15),
бронзові перстень і браслет, плаковані
срібною фольгою (поховання 2), залізні
наконечники стріл, типові для кочівни-
ків іх–х ст. Серед найвиразніших знахі-
док – бляшки-прикраси поясу (поховання
2) з бронзи, вкриті сріблом, в орнаментації
яких використовуються мотиви трилис-
ника, пагонів та квітки, притаманні дав-
ньоугорському мистецтву. Надзвичайно
цікавим є факт збереження у відбитках
на металі та поряд зі срібними виробами
решток текстилю від одягу, савану, поясу
і піхов ножів, представлених фрагмен-
тами різних типів шовкових, вовняних і
рослинного походження тканин (Супру-
ненко, Маєвська 2007).
аналіз інвентарю, із залученням ана-
логій, дозволяє датувати некрополь кін-
цем іх – рубежем іх–х ст. і віднести його
до кола старожитностей типу комплексу
з Правобережжя дніпра – Суботців на
території кіровоградської обл. (Бокий,
Плетнева 1988, с. 99-113). виділення Су-
ботицького типу поховальних пам’яток
як старожитностей, пов’язаних саме із
давніми мадярами, ґрунтовно обстоює
о.в. комар (Komar 2009, р. 16; див. стат-
тю О.В. Комара в цьому збірнику).
автором висловлена гіпотеза про на-
лежність опублікованих поховань пред-
ставникам однієї з груп давньоугорського
населення, яка у кінці іх ст. мігрувала
з лівобережних дніпровських передсте-
пів між Самарою та Сулою – на Право-
бережжя, а 898 р. – опинилася під киє-
вом, і невдовзі останньою перемістилася
до Східнопаннонських степів в угорщині
(Супруненко, Кулатова, Маєвська, Шер-
стюк 2007, с. 90). цілком імовірно, що
незначна частина мадяр все ж таки зали-
шилася у Середньому Подніпров’ї, ввій-
шовши до складу окремих орд печенігів,
а на початку х ст. – ще могла кочувати
на Правобережжі дніпра та в Поінгуллі.
Саме на таку реконструкцію перебігу іс-
торичних подій, що позначають наявний
угорський «слід» в історії україни, мо-
жуть наштовхувати знахідки з дослідже-
ного кургану на південному заході Пол-
тавської області.
Артем’єв 2007
артем’єв а.в. аналіз антропологічних матеріа-
лів, виявлених під час досліджень кургану № 1
на Чирвиному горбі / артем’єв а.в. // Супру-
ненко о.б., за участю кулатової і.м., маєвської
С.в., Шерстюка в.в. курган з угорським некро-
полем у пониззі Псла. – київ-Полтава: вид-во
«гротеск», вц «археологія», 2007. – С. 99-106.
Бокий, Плетнёва 1988
бокий Н.м. захоронение семьи воина-кочев-
ни ка х в. в бассейне ингула / Н.м. бокий,
С.а. Плетнёва // Сов. археология. – москва:
Наука, 1988. – № 2. – С. 99-113.
Давидан 1981
давидан о.и. ткани Старой ладоги / о.и. да-
видан // археологический сборник государ-
ственного Эрмитажа. – ленинград: аврора,
1981. – вып. 22. – С. 100-113.
енуков 2005
енуков в.в. Славяне до рюриковичей /
в.в. енуков. – курск: учитель, 2005. – т.ііі. –
352 с. – (курский край, сер. в 20-ти т.).
Казаков 1968
казаков е.П. о назначении погребальных ли-
цевых покрытий танкеевского могильника /
е.П. казаков // уч. записки Пермского госу-
дарственного университета: труды камской
археологической экспедиции. – казань, 1968.
– № 191. – С.230-239.
Комар, Сухобоков 2004
комар а.в. городище «монастырище» и древ-
нерусский ромен / а.в. комар, о.в. Сухобоков
// Стародавній іскоростень і слов’янські гради
VIII–X ст. – київ: корвін Пресс, 2004. – С. 159-
173.
Ляпушкин 1958
ляпушкин и.и. городище Новотроицкое: о
культуре восточных славян в период сложе-
ния киевского государства / и.и. ляпушкин
// миа. – москва-ленинград: изд-во аН СССр,
1958. – № 74. – 327 с.
Маєвська 2007
маєвська С.в. дослідження зразків текстилю
з поховань давньоугорського часу кургану № 1
на Чирвиному горбі в пониззі Псла / маєвська
С.в.// Супруненко о.б., за участю кулатової
і.м., маєвської С.в., Шерстюка в.в. курган з
угорським некрополем у пониззі Псла. – київ-
Полтава: вид-во «гротеск», вц «археологія»,
2007. – С. 96-98.
Медведев 1966
медведев а.Ф. ручное метательное оружие (лук
и стрелы, самострел) VIII–XIV вв. / а.Ф. мед-
ведев // Саи. – москва: Наука, 1966. – вып. е
1-36. – 182 с.
О.Б. Супруненко. давньоугорський некрополь поблизу с. дмитрівки в нижній течії Псла
122
Плетнёва 1981
Плетнёва С.а. ранние болгары на волге / Плет-
нёва С.а. // Степи евразии в эпоху средневеко-
вья. – москва: Наука, 1981. – С. 77-80. – (Сер.:
археология СССр).
Приймак 1997
Приймак в.в. кремационные погребения горо-
дища Новотроицкого / в.в. Приймак // культу-
ры степей евразии второй половины і тысяче-
летия н.э. (вопросы хронологии). – Самара: изд.
Самар. обл. икм, 1997. – С. 48-51.
Приймак 1998
Приймак в.в. ямні поховання городища Ново-
троїцьке / в.в. Приймак // археологія. – київ:
Наукова думка, 1998. – № 2. – С. 93-103.
Приймак 2007
Приймак в.в. дискусія щодо ямних поховань
за обрядом кремації городища Новотроїцького
/ Приймак в.в. // аллу. – Полтава: археоло-
гія, 2007. – № 1-2 (21-22). – С. 93-97.
Приймак 2008
Приймак в.в. Проблемы изучения древно-
стей днепровского левобережья VIII–XI вв. /
в.в. Приймак // Славяно-русские древности
днепровского левобережья: м-лы конф., по-
свящ. 75-летию со дня рождения к.Ф. Сокола. –
курск: изд. курск. гос. ун-та, 2008. – С. 118-129.
Приходнюк 2001
Приходнюк о.м. Степове населення україни
та східні слов’яни (друга половина і тис. н.е.) /
о.м. Приходнюк. – київ-Чернівці: Прут, 2001.
– 285 с.
Приходнюк, Чурилова 2001
Приходнюк о.м. коштовності із с.коробчине на
дніпропетровщині / о.м. Приходнюк, л.м. Чу-
рілова // археологія. – київ: вид. іа НаНу,
2001. – № 1. – С. 96-105.
Самородов, Кигим 2007
Самородов в.м. результати візуального дослід-
ження знахідки з поховання 14 кургану по-
близу с. дмитрівка / Самородов в.м., кигим
С.л. // Супруненко о.б., за участю кулатової
і.м., маєвської С.в., Шерстюка в.в. курган з
угорським некрополем у пониззі Псла. – київ-
Полтава: вид-во «гротеск», вц «археологія»,
2007. – С. 110.
Супруненко 2008
Супруненко о.б. археологічні пам’ятки на те-
риторії комсомольської міської ради / о.б. Суп-
руненко // звід пам’яток історії та культури
україни: Полтавська область. комсомольська
міська рада / упорядн., наук. ред. Супруненко
о.б. – київ-Полтава: Полтавський літератор,
2008. – С. 16-40.
Супруненко 2008а
Супруненко о.б. курганна група і [c. дмитрів-
ка, ур. Новоселівка] / о.б. Супруненко // звід
пам’яток історії та культури україни: Пол-
тавська область. комсомольська міська рада.
– київ-Полтава: Полтавський літератор, 2008.
– С. 102-104. – № 87.
Супруненко, Кулатова, Маєвська, Шерстюк
2007
Супруненко о.б. курган з угорським некропо-
лем у пониззі Псла / Супруненко о.б., за учас-
тю кулатової і.м., маєвської С.в., Шерстюка
в.в. – київ-Полтава: вид-во «гротеск», вц «ар-
хеологія», 2007. – 110 с.
Супруненко, Маєвська, Шерстюк 2007
Супруненко о.б. звіт про дослідження кургану
на Чирвиному горбі поблизу с. дмитрівка біля
м. комсомольськ Полтавської області у 2007 р.
/ Супруненко о.б., за участю маєвської С.в.,
Шерстюка в.в. // На іа НаНу; На цодПа. –
Ф.е. – Спр. 475. – 232 арк.
Фодор 1993
Фодор и. к вопросу о погребальном обряде
древних венгров / и. Фодор // хронология па-
мятников Южного урала. – уфа: изд. башкир.
гос. ун-та, 1993. – С. 168-175.
Халикова 1976
халикова е.а. ранневенгерские памятники
Нижнего Прикамья и Приуралья / е.а. хали-
кова // Сов. археология. – москва: Наука, 1976.
– № 3. – С. 141-156.
Чурилова 1986
Чурилова л.Н. Погребение с серебряной ма-
ской у села манвеловки на днепропетровщине
/ л.Н. Чурилова // Сов. археология. – москва:
Наука, 1986. – № 4. – С. 261-266.
Шпилев 2010
Шпилев а.г. украшения роменского времени
из курской области (вторая половина VIII в. –
конец х вв.) / а.г. Шпилев // Stratum plus. –
кишинев, 2010. – № 5. – С. 221-274.
Dienes 1963
Dienes I. Honfoglalóinek halottas szokásainak
egyik ugorkori elemélör: Über ein aus der ugri-
schen Zeit stammendes Element der Bestattungs-
sitter der landnehmenden Ungarn / I. Dienes //
Archaeologiai Hungaricae. – Budapest, 1963. –
№ 90. – S. 109-111.
Hampel 1905
Hampel J. Alterthumer des Frühen Mittelalters
in Ungarn / J. Hampel. – Braunschweig, 1905. –
Bd. III. – 226 s.
Komar 2009
Komar O. Ancient Hungarians of Etelkoz (ar-
chaeological evidence) / Komar O. // Medieval
Nomads: Third International Conference on the
Medieval History of the Eurasian Steppe. – Mis-
kolc, 2009. – P. 15-16.
Nepper Ibolya 2002
Nepper Ibolya M. Hajdy-Bihar megye 10-11.
szazadi sirleletei. – Budapest-Debrecen, 2002. –
T. 2.
The ancient Hungarians 1996
The ancient Hungarians: Exhibition Catalogue.
Edited by István Fodor. Hungarian National
Museum. March 16 – December 31 1996. –
Budapest, 1996.
О.Б. Супруненко. давньоугорський некрополь поблизу с. дмитрівки в нижній течії Псла
123
А .Б. Супруненко
давНЕвЕНГЕрСКиЙ НЕКрОпОЛь
у с. дМиТрОвКа в НижНЕМ ТЕчЕНии
пСЛа
работа содержит публикацию результатов ис-
следований (2007 г.) древневенгерского некрополя
из трёх детских захоронений, датируемого концом
іх – рубежом іх–х вв. н.э., обнаруженного в курга-
не в урочище Чирвин горб у с. дмитровка дмитров-
ского сельского совета г. комсомольск Полтавской
области, в нижнем течении р. Псёл. Погребения со-
провождались выразительным инвентарём, парал-
лели которому происходят из некрополей венгрии
конца IX – начала х вв. Среди находок выделяют-
ся золотые накладные детали к посмертной маске
– лицевому покрытию, поясные наборы с желез-
ными ножами в текстильно-кожаных ножнах,
украшенных серебряной фольгой, серьги из золо-
та, бронзовые перстень и браслет, плакированные
серебром, железные наконечники стрел, типичные
для кочевников іх–х вв. в одном из погребений об-
наружена половинка плода горькокаштана обыч-
ного (Aesculus hippocastanum L.), который мог
быть привезен с балкан.
Среди наиболее выразительных находок – брон-
зовые бляшки – украшения пояса, покрытые сереб-
ром, в орнаментации которых использованы моти-
вы трилистника, побегов и цветка, характерные
для древневенгерского искусства. интересен факт
сохранения в отпечатках на металле и рядом с се-
ребряными изделиями остатков текстиля одежды,
покрывала-савана, пояса и ножен, представленных
фрагментами разных типов шелковых, шерстяных
и растительного происхождения тканей.
могильник принадлежит к Субботицкому типу
древневенгерских погребальных памятников (по
а.в. комару) и относится к финальному этапу пре-
бывания мадьяр в Среднем Поднепровье.
Ключевые слова: дмитровка, курган,
мадьяры, некрополь, погребение, Среднее По-
днепровье, Субботицкий тип, украшения, Псёл,
текстиль.
A . B. Supr unenko
THe Old-Hungarian neCrOpOlis in
dMiTrOvka in THe psel lOW flOW
area
The paper contains the results of study (2007)
of an Old-Hungarian necropolis of three graves
of children, dated back to the late ninth – early
tenth century. The necropolis was discovered in
barrow in the tract Chyrvyn Gorb, by the village
Dmitrovka, near to Komsomolsk in the Poltava
Region, in the Psel low flow area. The graves
were accompanied with significant inventory,
the parallels to which could be found among the
artefacts, coming from the late ninth – the early
tenth century necropolis of Hungary. Among the
finds a significant place belongs to the laid on
details to a posthumous mask, belt sets with iron
knives in textile and leather sheaths, decorated
with silver foil, gold and silver earrings, silver-
plated bronze ring and bracelet, iron arrowheads,
typical to nomads of the ninth – tenth centuries.
One of the graves contained a half of fruit of the
Horse Chestnut (Aesculus hippocastanum L.),
which could be brought from Balkans.
Among the most significant finds are the
bronze pendants, silver-plated belt ornaments,
with motives of trefoil, shoots and flower, which
are peculiar to the Old-Hungarian art. It is
interesting that in the prints on the metal and
alongside the silver articles were present remains
of textile garments, grave-clothes, belt and
sheath, represented with fragments of different
types: silk, wool, fabrics of the vegetable origin.
The necropolis belongs to the Subbotsy type
(after A.V. Komar), i.e. the Magyars’ stay in the
Middle Dnieper area final stage.
Key words: Dmitrovka, barrow, Magyar,
necropolis, grave, burial, Middle Dnieper area,
ornaments, jewellers, Psel, textile.
О.Б. Супруненко. давньоугорський некрополь поблизу с. дмитрівки в нижній течії Псла
124
Супруненко Олександр борисович
кандидат історичних наук, старший науковий співробітник, заступник директора
дП «Науково-дослідний центр «охоронна археологічна служба україни» інституту
археології НаН україни по Полтавській області, начальник Полтавської експеди-
ції, заслужений працівник культури україни, фахівець у галузі історії археології,
археології бронзового і раннього залізного віків, слов’яно-руської археології, до-
слідник курганів дніпровського лісостепового лівобережжя україни, козацьких
старожитностей
e-mail: cpram@ua.fm, тел. +38 05322 2-26-12, м.т. +38 067 572-62-01
36011, україна, м. Полтава-11, вул. комсомольська, 37
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-89133 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2227-4952 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:19:13Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Інститут археології НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Супруненко, О.Б. 2015-12-02T17:27:39Z 2015-12-02T17:27:39Z 2011 Давньоугорський некрополь поблизу с. Дмитрівки в нижній течії Псла / О.Б. Супруненко // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2011. — Вип. 7. — С. 105-124. — укр. 2227-4952 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/89133 904.59 (477.53): (=511.141)"08/09" Робота присвячена оприлюдненню результатів досліджень давньоугорського некрополю у складі трьох дитячих поховань кінця ІХ – рубежу ІХ–Х ст. н.е., виявленого у кургані в урочищі Чирвин горб поблизу с. Дмитрівки Дмитрівської сільської ради м. Комсомольська Полтавської обл. в пониззі р. Псла 2007 р. Работа содержит публикацию результатов исследований (2007 г.) древневенгерского некрополя из трёх детских захоронений, датируемого концом ІХ – рубежом ІХ –Х вв. н.э., обнаруженного в кургане в урочище Чирвин горб у с. Дмитровка Дмитровского сельского совета г. Комсомольск Полтавской области, в нижнем течении р. Псёл. Погребения сопровождались выразительным инвентарём, параллели которому происходят из некрополей Венгрии конца IX – начала Х вв. Среди находок выделяются золотые накладные детали к посмертной маске – лицевому покрытию, поясные наборы с железными ножами в текстильно-кожаных ножнах, украшенных серебряной фольгой, серьги из золота, бронзовые перстень и браслет, плакированные серебром, железные наконечники стрел, типичные для кочевников ІХ –Х вв. В одном из погребений обнаружена половинка плода горькокаштана обычного (Aesculus hippocastanum L.), который мог быть привезен с Балкан. Среди наиболее выразительных находок – бронзовые бляшки – украшения пояса, покрытые серебром, в орнаментации которых использованы мотивы трилистника, побегов и цветка, характерные для древневенгерского искусства. Интересен факт сохранения в отпечатках на металле и рядом с серебряными изделиями остатков текстиля одежды, покрывала-савана, пояса и ножен, представленных фрагментами разных типов шелковых, шерстяных и растительного происхождения тканей. Могильник принадлежит к Субботицкому типу древневенгерских погребальных памятников (по А.В. Комару) и относится к финальному этапу пребывания мадьяр в Среднем Поднепровье. The paper contains the results of study (2007) of an Old-Hungarian necropolis of three graves of children, dated back to the late ninth – early tenth century. The necropolis was discovered in barrow in the tract Chyrvyn Gorb, by the village Dmitrovka, near to Komsomolsk in the Poltava Region, in the Psel low flow area. The graves were accompanied with significant inventory, the parallels to which could be found among the artefacts, coming from the late ninth – the early tenth century necropolis of Hungary. Among the finds a significant place belongs to the laid on details to a posthumous mask, belt sets with iron knives in textile and leather sheaths, decorated with silver foil, gold and silver earrings, silverplated bronze ring and bracelet, iron arrowheads, typical to nomads of the ninth – tenth centuries. One of the graves contained a half of fruit of the Horse Chestnut (Aesculus hippocastanum L.), which could be brought from Balkans. Among the most significant finds are the bronze pendants, silver-plated belt ornaments, with motives of trefoil, shoots and flower, which are peculiar to the Old-Hungarian art. It is interesting that in the prints on the metal and alongside the silver articles were present remains of textile garments, grave-clothes, belt and sheath, represented with fragments of different types: silk, wool, fabrics of the vegetable origin. The necropolis belongs to the Subbotsy type (after A.V. Komar), i.e. the Magyars’ stay in the Middle Dnieper area final stage. uk Інститут археології НАН України Археологія і давня історія України Давньоугорський некрополь поблизу с. Дмитрівки в нижній течії Псла Давневенгерский некрополь у с. Дмитровка в нижнем течении Псла The Old-Hungarian Necropolis in Dmitrovka in the Psel Low Flow Area Article published earlier |
| spellingShingle | Давньоугорський некрополь поблизу с. Дмитрівки в нижній течії Псла Супруненко, О.Б. |
| title | Давньоугорський некрополь поблизу с. Дмитрівки в нижній течії Псла |
| title_alt | Давневенгерский некрополь у с. Дмитровка в нижнем течении Псла The Old-Hungarian Necropolis in Dmitrovka in the Psel Low Flow Area |
| title_full | Давньоугорський некрополь поблизу с. Дмитрівки в нижній течії Псла |
| title_fullStr | Давньоугорський некрополь поблизу с. Дмитрівки в нижній течії Псла |
| title_full_unstemmed | Давньоугорський некрополь поблизу с. Дмитрівки в нижній течії Псла |
| title_short | Давньоугорський некрополь поблизу с. Дмитрівки в нижній течії Псла |
| title_sort | давньоугорський некрополь поблизу с. дмитрівки в нижній течії псла |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/89133 |
| work_keys_str_mv | AT suprunenkoob davnʹougorsʹkiinekropolʹpoblizusdmitrívkivnižníitečíípsla AT suprunenkoob davnevengerskiinekropolʹusdmitrovkavnižnemtečeniipsla AT suprunenkoob theoldhungariannecropolisindmitrovkainthepsellowflowarea |