Давньоугорські та «салтоїдні» знахідки у Лівобережному Придніпровському терасовому лісостепу Полтавщини

Публікація характеризує рештки зруйнованих давньоугорських і так званих «салтоїдних» поховань, виявлених вздовж лівого берега Дніпра в межах південно-західної Полтавщини, датованих ІХ – рубежем ІХ–Х ст. В публикации приводится характеристика комплексов разрушенных древнеугорских и некоторых...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:	Археологія і давня історія України
Datum:	2011
Hauptverfasser:	Кулатова, І.М., Супруненко, О.Б.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainisch
Veröffentlicht:	Інститут археології НАН України 2011
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/89137
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Давньоугорські та «салтоїдні» знахідки у Лівобережному Придніпровському терасовому лісостепу Полтавщини / І.М. Кулатова, О.Б. Супруненко // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2011. — Вип. 7. — С. 144-156. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859997847876796416
author	Кулатова, І.М. Супруненко, О.Б.
author_facet	Кулатова, І.М. Супруненко, О.Б.
citation_txt	Давньоугорські та «салтоїдні» знахідки у Лівобережному Придніпровському терасовому лісостепу Полтавщини / І.М. Кулатова, О.Б. Супруненко // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2011. — Вип. 7. — С. 144-156. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Археологія і давня історія України
description	Публікація характеризує рештки зруйнованих давньоугорських і так званих «салтоїдних» поховань, виявлених вздовж лівого берега Дніпра в межах південно-західної Полтавщини, датованих ІХ – рубежем ІХ–Х ст. В публикации приводится характеристика комплексов разрушенных древнеугорских и некоторых «салтоидных» погребений, обнаруженных по левому берегу Днепра на юго-западе Полтавской области, информация о находках гончарной керамики ІХ в. It is made a survey of complexes of ruined Old- Magyar and Saltoid graves, which were found throughout the left bank area of Dnieper in the South-Western part of the Poltava Region. It is also given the information on finds of ceramics, dated back to the ninth and the turn from the ninth to the tenth centuries.
first_indexed	2025-12-07T16:34:15Z
format	Article
fulltext	144 Публікація характеризує рештки зруйно- ваних давньоугорських і так званих «салтоїд- них» поховань, виявлених вздовж лівого берега Дніпра в межах південно-західної Полтавщи- ни, датованих ІХ – рубежем ІХ–Х ст. Ключові слова: Велика Кохнівка, Воло- шине, Ворскла, Дмитрівка, кабари, кераміка, курган, мадяри, поховання, прикраси, Нижній Псел, Середнє Подніпров’я, Твердохліби, Шуш- валівка. Після відкриття у дмитрівському кур- гані в Нижньому Припсіллі дитячого нек- рополю давніх угрів рубежу іх–х ст. авто- рами були проаналізовані знахідки, які датуються останніми століттями і тис. н. е., виявлені в межах історичної Пол- тавщини. На разі їх кількість є не знач- ною – близько 20 комплексів та окремих предметів. Частина з них, що розташова- ні здебільшого вздовж лівого берега дні- пра, цілком може бути предметом розгля- ду в контексті виділення старожитностей мадяр. деякі вже неодноразово публіку- валися, інші ж – виявилися введеними до наукового обігу в якості речових комп- лексів салтівської чи так званої «салтоїд- ної» культур (Білоусько, Супруненко, Ми- роненко 2004, с. 24-25, 30-31; Калашник 2006; 2007). Єднає їх спільна особливість: приналежність до решток інвентаря зруй- нованих поховань. враховуючи те, що суто салтівських поховань у цій частині лівобережного Придніпровського терасо- вого лісостепу невідомо, а навколишня те- риторія в повній мірі не контролювалася хозарським каганатом, переважна біль- шість із таких знахідок постала в світ- лі артефактів, що могли бути залишені групами мадярського населення і супро- воджуючих їх союзників – вихідців з ха- зарського каганату – кабарів напередодні чи під час переселення до Паннонії. Подібний підхід має деякі риси суб’єктивності, проте спирається на ціл- ком вмотивовані факти відсутності ві- домостей про виявлення у мікрорегіоні катакомбних поховань. Шкода тільки, що жодне зі знайдених за випадкових обставин захоронень не досліджувалося археологами. та все ж, наявні знахідки свідчать про існування певного пласта старожитностей, в ряді рис відмінного від «класичних» салтівських. забезпечуючи доступність для дослідників відомостей про ці знахідки, у публікації наводиться їх більш-менш детальний огляд, укладе- ний переважно за часом їх виявлення, з деякими відомостями про обставини зна- хідок, що досі не оприлюднювалися дру- ком. На південному заході Полтавщини влітку 1982 р. – на острові турлук у су- часному гирлі ворскли (с. Орлик орлиць- удК 903.25 (477.53):(=511.141+512.19)"08/09" І . М . К у л а т о в а , О . Б . С у п р у н е н к о (Полтава) давНьОуГОрСьКІ Та «СаЛТОЇдНІ» ЗНахІдКи у ЛІвОбЕрЕжНОМу придНІпрОвСьКОМу ТЕраСОвОМу ЛІСОСТЕпу пОЛТавщиНи І.М. Кулатова, О.Б. Супруненко. давньоугорські та «салтоїдні» знахідки у лівобережному ... 145 кої сільської ради кобеляцького району), ближче до вершини насипу великого, на- впіл розмитого водосховищем кургану, розташованого на колишньому підви- щенні другої тераси лівого берега дніпра, трапилася знахідка впускного поховання у близькій до широтної орієнтації видов- женій підпрямокутної форми ямі. вона здійснена за випадкових обставин місце- вими краєзнавцями (рис. 1: 1). Посеред ями знаходився скелет дорослої людини, вірогідно, чоловіка, покладеного горілиць головою на захід – північний захід, поряд із черепом якого знаходилося скупчення тонких срібних платівок розміром від 3 × 8 до 4 × 15 см підовальної форми у кіль- кості 5 од. (залишки поховального лице- вого покриття – маски), а близько пояса – кілька невеликих, вирізаних з листово- го срібла (?) бляшок серцеподібної форми та рештки окислених залізних виробів. знахідки були зруйновані корозією та не- кваліфікованими спробами відділити їх від ґрунту заповнення, отже, втрачені. в розмиві водосховища під рештками на- сипу знайдені також кілька уламків сріб- ної фольги та золота прикраса (браслет-?), сліди якої «загубилися» при спробі вста- новлення особи, що її знайшла. цей факт став приводом до обстеження решток кургану влітку 1982 р. одним з авторів, разом із д.я. телегіним та о.м. титовою (Супруненко, Титова, Телегін 1989, с. 135; Супруненко 1994, с. 70-73; Білоусько, Суп- руненко 2004, с. 119). Проте, на час огля- ду залишки поховання вже були знищені розмивом, а факт знахідки давньоугор- ського захоронення довелося констатува- ти за описами очевидців. влітку 1985 р. поблизу с. Твердохліби дашківської сільської ради кобеляцько- го району, під час меліоративних робіт, випадково виявлене поховання кочівни- ка (Супруненко 1987, с. 418). воно місти- лося у невеликому розораному кургані, зведеному ямними племенами (Кулато- ва, Суп руненко 1985, арк. 22-23). курган знаходився за 1,5 км на північний схід від села, на розораному підвищенні во- додільного плато рр. ворскли та орелі (рис. 1: 2), фактично, у пониззі першої ріки (Приймак, Супруненко 1994, с. 81). рис. 1. Карта-схема місцезнаходжень поховальних пам’яток та окремих знахідок іх ст. на лівому березі дніпра в межах Полтавщини. Мадярські поховання: 1 – орлик; 2 – твердохліби; 3 – Шушвалівка; 4 – велика кохнівка; «салтоїдне» поховання: 5 – волошине; знахідки уламків кераміки: 6 – дмитрівка; 7 – остапці; 8 – кременчук (між с. Недогарками і містом); 9 – компанійці. І.М. Кулатова, О.Б. Супруненко. давньоугорські та «салтоїдні» знахідки у лівобережному ... 146 курган мав діаметр 18 × 20 м, висо- ту – не більше 0,4 м, входив до складу не- великої групи з трьох розораних насипів висотою 0,4-0,6 м, розташованих на пану- ючому підвищенні, вірогідно, край дав- нього суходільного шляху вздовж лівого берега ворскли – від Переволочинської переправи до Середнього і верхнього По- ворскля та відгалужень-доріг вздовж ко- ломака і мерли в бік муравського шля- ху. меліоративними роботами насип було перетнуто вузькою траншеєю для подачі на поля води, під час прокладання якої механізатори зачепили два поховання. Перше з них – мадярське – було розчи- щене робітниками, друге – ямне – зрите ними ж у пошуках імовірних дорогоцін- ностей. Певні відомості про комплекси зіб рані шляхом опитування механізаторів та отримані в ході огляду місця знахідки (Кулатова, Супруненко 1985, арк. 22). впускне поховання 1 здійснене в цент- рі кургану, на глибині близько 1,2 м від рівня розораної поверхні насипу, у під- прямокутній ямі, розміром близько 0,7 × 2,2 м, зорієнтованій у широтному на- прямку. Похований, вірогідно, чоловік зрілого віку, з огляду на кілька уламків кісток від зводу масивного черепа, лежав випростано на спині, головою на захід, руки покладені витягнуто вздовж тулуба, кистями з долонями донизу. в ногах зна- ходився череп і кілька кісток ніг коня. Принаймні, за обстежень знайдені улам- ки черепа, зуби та фрагменти стегнової кістки тварини. Слідів гробовища і пере- криття могили не виявлено. Похований супроводжувався досить виразним інвентарем, частина якого вці- ліла (Толочко, 1999, с. 31-32). так, над тазовими кістками виявлені 12 срібних позолочених бляшок поясного набору, на- конечник ременю із зооморфним сюже- том. з цих речей до рук археологів потра- пили лише 5 предметів. в ногах виявлені дрібні срібні бляшки із позолотою від ременів взуття (відповід- но, 4 та 6), а також наконечник ремінця. з них вціліли чотири бляшки та наконеч- ник. інші срібні речі були знищені під час опускання в азотну кислоту, з метою перевірки молодими людьми належності металу до золота чи його сплавів. вірогід- но, певну частину прикрас меліоратори не знайшли під час перегляду ґрунту у тран- шеї та поховальній ямі. одну з бляшок та уламки штифтів іншої було виявлено під час огляду місця знахідки в розораному шарі. крім того, поряд зі скелетом похова- ного виявлені: справа – кілька залізних наконечників стріл, розташованих ві- стрями до кісток стоп ніг, а також з про- тилежного боку, – розвал залізного па- лаша – прямого однолезового клинка, довжиною 55-65 см. всі ці речі втрачені. Під час аматорських розкопок, імовір- но, знайдені й інші предмети, відомості про які не були повідомлені відкривача- ми комплексу. за розповідями жителів с. Світлогірське кобеляцького району, де мешкали механізатори, останні «здали на лом» золоті сережки, залишки якоїсь золотої прикраси, розламали позолочену срібну пряжку, а до місцевої школи при- несли уламки залізних деталей вузди, черешки стріл... (Супруненко, Кулатова, Маєвська, Шерстюк 2007, с. 79-80). Під час обстеження місця знахідки та у робітників нами зібрано 10 предметів зі складу інвентаря поховання, на кургані виявлені уламки кісток людини, зуби та фрагменти кісток коня. На той час мелі- оративні траншеї вже були загорнуті, а на рештках кургану здіймалися посіви. отже, відкриття поховання у твердохлі- бах виявилося типовим випадком ама- торського руйнування, характерним для більшості багатих угорських комплексів у Подніпров’ї (Супруненко, Кулатова, Приймак 1999). Знахідки. Предмети поясного набору зі срібла, з позолотою. 1. Неорнаментовані литі бляшки сер- цеподібної форми, з трьома штифтами для закріплення їх на поясі (рис. 2: 2). таких бляшок налічувалося 10, збереглося 2, в т. ч. одна розламана навпіл. На їх добре заполірованій поверхні місцями помітні сліди тонкого шару позолоти. висота – 2,00 см, ширина – 2,45 см (рис. 3: 3). ви- сота штифтів – 0,5-0,6 см, діаметр – 0,20- 0,25 см (рис. 2: 2). 2. Бляшки серцеподібної підокруг- лої форми, литі, з трикутною петлею- прорізом, прикрашені стилізованим ре- льєфним трилисником із пагоном і трьома зображеннями строєних дрібних ягідок (рис. 2: 4). 2 од. відполірована поверхня прикрас зберігає сліди позолоти. висота – 2,70 см, ширина – 2,65 см (рис. 3: 2). ви- сота штифтів – 0,7-1,1 см, діаметр – 0,25- 0,27 см (рис. 2: 4). 3. Наконечник ременю з профільним зображенням на лицевому боці фігурок гірського козла і звернутого до нього хи- жака родини кошачих (барс-?), з підня- тою правою лапою (рис. 2: 5). композиція оточена рельєфним, ледь хвилястим кар- тушем зовнішнього бортика. зворотній бік наконечника плаский, із зовнішнім бордюром, неорнаментований (рис. 3: 5). Наконечник має два наскрізних про- свердлених отвори для закріплення на ремені, діаметром 0,17 см, в яких під час виявлення стирчали розклепані шматоч- ки корозованого срібного дроту. Під фі- гуркою козла наявний давній наскрізний отвір від удару гострим предметом. до- вжина – 3,8 см, ширина – 2,1 см, товщи- на – 0,2-0,4 см (рис. 2: 5). На виробі були сліди позолоти (Комар, 2009, с. 167). Прикраси ременів взуття зі срібла, з позолотою. 4. Бляшки у вигляді стилізовано- го геральдичного щита, якому надані скруглені, «сердцеподібні» обриси, литі, з невеликою петелькою-прорізом знизу, прикрашені рельєфним трилисником з широким листям, трьома зображеннями строєних дрібних ямок, центральна гру- па з яких більша за розмірами (рис. 2: 1). у похованні їх виявлено 10, збереглося – 4 од. відлиті у двох різних формах. На зовнішній поверхні бляшок, переважно у заглиблених деталях візерунку, зберег- лися залишки позолоти. висота – 2,30- 2,32 см, ширина – 1,65-1,70 см (рис. 3: 1). висота штифтів – 0,4-0,5 см, діаметр – 0,20-0,24 см. 5. Наконечник ременю – накладка у вигляді геральдичного щита, прикра- шена по зовнішньому контуру рядом маленьких «перлинок»-крапочок та ре- льєфним тонким бортиком, у центрі – в тонкому картуші, – рослинний орнамент у вигляді стилізованої пальмети, пелюст- ки якої передані тонкими лініями, з во- лютоподібними завершеннями (рис. 2: 3). вірогідно, мав відповідник серед прикрас ременів протилежної ноги, який втраче- ний. центральна заглиблена частина при- краси ременю зберегла шар тонкої позоло- ти (рис. 3: 4). зверху, зі зворотного боку, наконечник має два невисокі штифти для закріплення на ремені, висотою 0,25 см і діаметром 0,20 см. довжина наконечника – 1,95 см, ширина – 1,20 см (рис. 2: 3). бляшки кріпилися до поясу за допомо- гою штифтів, що мали у перетині круглу форму. На ременях кріплення прикрас здійснювалося за допомогою невеликих квадратних шайбочок з міді та срібла, розміром 0,3 × 0,4 та 0,4 × 0,4 см, надітих на штифти перед розклепуванням. остан- ні були надто окисленими і втрачені під час некваліфікованої реставрації. всі збережені прикраси литі, з не- значною обробкою поверхні виробів та доводкою деталей зображень гострим ювелірним інструментом. матеріал ви- готовлення бляшок – срібло 500-700°, накладчастого наконечника ремінця – срібло 875°, наконечника із зооморфним візерунком – фактично, білон, – срібний сплав – 400°. Неповна збереженість інвентаря по- ховання і мінімум інформації про умови знахідки зменшують інформативні мож- ливості цього надзвичайно виразного комплексу, предмети якого зберігаються у скарблиці Полтавського краєзнавчого музею. та все ж характерні деталі похо- вального обряду і прикраси дозволяють віднести поховання до кола давньоугор- ських старожитностей епохи напередодні «набуття батьківщини». Перш за все, це – серцеподібні бляшки з петлею-прорізом та орнаментом у вигля- ді трилисника, зі строєними ягідками. аналогічна бляшка походить з поховання 2 першого хусаїнівського кургану в баш- кирії (Мажитов 1981, с. 41, рис. 20: 3). По- дібні вироби, хоча і з дещо іншим оформ- ленням петель та орнаментацією, відомі за матеріалами больше-тіганського мо- гильника в Середньому Поволжі (Халико- ва 1976, с. 162, рис. 3: 2, 22). Серед прикрас з комплексів цієї пам’ятки досить часто трапляються орнаментальні мотиви, по- дібні до візерунку бляшок з твердохлібів І.М. Кулатова, О.Б. Супруненко. давньоугорські та «салтоїдні» знахідки у лівобережному ... 147 (Там же, с. 163, рис. 4: 7, 21; 5: 5). Серцепо- дібні бляшки з гладкою поверхнею відо- мі у дитячому похованні 3 Суботицького могильника в Поінгуллі. останні, прав- да, вирізані з тонкого листового срібла (Бокий, Плетнева 1988, с. 109, рис. 7: 4), тоді як твердохлібівські – литі. Продов- женням розвитку подібної поясної гарні- тури, за формою, зокрема, петельчастих серцеподібних бляшок, є литі прикраси поясного набору зі зруйнованого похо- вання, виявленого на схилі городища ку- деярової гори на курщині (енуков 2005, с. 264, 266, рис. 55: 1-5), сюжетні паралелі візерунку яких нібито тяжіють до іншої традиції – дружинних некрополів гньоз- дова та ін. міських центрів молодої дав- ньоруської держави (Алешковский 1960, с. 88-90; ениосова, Мурашова 1998, рис. 7; Ширинский 1999, рис. 29: I–III) і харак- терні для х ст. Поясні наконечники з поховання у твердохлібах, за формою, близькі до роз- повсюджених серед старожитностей сте- пової зони Східної Європи Vііі–х ст. (Ко- мар 1999, с. 116, табл. 1), проте не мають точних аналогій в орнаментації. Пальмет- ковий візерунок на поясних прикрасах, на думку і.а. баранова, у процесі стилі- зації та ускладнення, набув поширення, переважно, у Поволзько-Приуральському регіоні, а етапи проникнення поясного набору з такою орнаментацією хроноло- гічно співпадають з міграцією угорських племен з Південного Приуралля і Серед- нього Поволжя до центральної Європи (Баранов 1990, с. 80). інший наконечник із зображенням тварин, – близький за сю- жетом аналогічному за призначенням ви- робу з железницького (зарайського) скар- бу (Рыбаков 1948, с. 148, рис. 14). Сюжетні сцени із зображеннями тварин більш по- ширенні на мадярських пам’ятках угор- щини, хоча о.а. халікова відзначає переважання для больше-тіганського могильника орнаменту із фантастич- ними тваринами (Халикова 1976, с. 171, рис. 12). варто відзначити, що випуклий бор- дюр по краю наконечника, який здебіль- шого складався з овальних і круглих ланок, на виробі з твердохлібів, як і на железницькому, вже втрачений. хоча на предметах із комплексів кінця іх – рубе- жу іх–х ст. його ремінісценції ще просте- жуються (Бокий, Плетнева 1988, с. 107, рис. 5: 1-6). Наведемо міркування щодо датуван- ня поховання з твердохлібів. Поволзькі і приуральські пам’ятки, з яких похо- дять аналогії предметам з Нижнього По- ворскля, відносяться до караякупівської культури Vііі–х ст. (Иванов 1990, с. 114- 115). железницький скарб датується ру- бежем іх–х ст. (Шинаков 1980, с. 116). для датування необхідно залучити і комплек- си, що містять угорські речі, які походять з території дніпровського лівобережжя. крім Суботицького могильника та же- лезницького скарбу, можна згадати пред- І.М. Кулатова, О.Б. Супруненко. давньоугорські та «салтоїдні» знахідки у лівобережному ... 148 рис. 2. Твердохліби, курган № 1, поховання 1. деталі поясного набору та прикраси ременів взуття. Срібло, позолота. мети зі скарбу на Новотроїцькому городи- щі (квадрат ііі 2 ) (Ляпушкин 1958, с. 27-29, рис. 15, табл. ХСІІ: 1-14). Серед арабських монет, салтівських і слов’янських при- крас у складі цього скарбу знаходилася накладка-трійник до вузди, а також дві потрійні бляшки з пустотілих напівсфер. останні нагадують бляшку з кургану № 1 ямаші-тауських курганів (Мажитов 1981, с. 32, рис. 13: 1), хоча мають й інші аналогії, в тому числі – з Пересопницько- го могильника (Ляпушкин 1958, с. 28-29), що датується о.П. моцею х–хіі ст. (Моця 1990, с. 114, табл. 1: 51). Накладка-трійник має достатньо аналогій серед давньоугорських старо- житностей Приуралля (Мажитов 1981, рис. 13, 15, 17, 20, 29, 31, 34), де вважається етноіндикатором матеріальної культури населення Південного уралу і Приуралля Vііі–іх ст. (Иванов 1990, с. 112). усі пере- раховані комплекси взаємопов’язані між собою: железницький та Новотроїцький скарби містять у своєму складі аналогіч- ні салтівські сережки з привіскою гру- шоподібної форми (Рыбаков 1948, с. 104, рис. 14); Новотроїцький скарб і похован- ня 1 Суботицького могильника також ма- ють подібні салтівські сережки (остання більш пізня, в порівнянні з першою) (Бо- кий, Плетнева 1988, с. 100, 112, рис. 1: 3); про схожість Суботицьких і твердохлі- бівських бляшок, железницького і опи- саного вище наконечників мова йшла вище. аналізуючи взаємозв’язки речей цих комплексів, беручи до уваги їх да- тування, комплекс з твердохлібів можна віднести в цілому до третьої чверті іх ст. (Супруненко, Кулатова, Приймак 1999). вірогідно, він є пам’яткою кінця третьої – початку останньої чверті іх ст., і за- ймає, як на наш погляд, найраніше хро- нологічне положення серед мадярських старожитностей Полтавщини. інша поодинока знахідка трапилася у безпосередній близькості від дніпра, точніше, кременчуцького водосхови- ща, на Шушвалівському острові 1992 р. вона пов’язана з комплексом зруйновано- го розмивом берегової лінії поховання у південно-західній частині цього мисопо- дібного останця другої тераси лівого бере- га р. дніпра, який перетворився на острів. він розташований поблизу с. шушвалів- ки глобинського району Полтавської обл., неподалік від колишнього гирла р. Сули (рис. 1: 3). в прибережній смузі, під ви- соким берегом, можливо, на місці зруйно- ваного водосховищем кургану, збирачами антикваріату виявлені прикраси кінської вузди та поясного набору золотоордин- ського часу, які на сьогодні зберігаються у фондах кременчуцького краєзнавчого музею (Білоусько, Супруненко, Миронен- ко 2004, с. 32, 57, 69). ці предмети були прид бані музеєм, практично, без відо- мостей про умови знахідки, зі вказівкою лише на пункт їх знаходження. Частина з цих речей помилково атрибутувалася як давньоугорські і була долучена автора- І.М. Кулатова, О.Б. Супруненко. давньоугорські та «салтоїдні» знахідки у лівобережному ... 149 рис. 3. Твердохліби, курган № 1, поховання 1. деталі поясного набору і прикраси ременів взуття. Срібло, позолота. Масштаб різний. І.М. Кулатова, О.Б. Супруненко. давньоугорські та «салтоїдні» знахідки у лівобережному ... 150 ми до публікації мадярських знахідок з території Полтавщини (Пуголовок, 2003; 2006; Супруненко, Кулатова, Маєвська, Шерстюк 2007, с. 83-85). Проте, одна з прикрас ременю дійсно виявилалася витвором давньоугорського майстра (Пуголовок 2006, с. 107, рис. 1: 1). і. Фодор звернув увагу на той факт, що в комплексах поховань Суботицького типу, виділених о.в. комаром (Komar 2009, р. 15-16), та у могильниках Серед- нього Поволжя такі прикраси ременів ще не трапляються. це, на його думку, може свідчити про появу бляшок подібного типу вже у х ст. (Fodor 2009, s. 310; див. статтю О.В. Комара в цьому збірнику). отже, знахідка – бляшка круглої форми, з рослинним орнаментом – чо- тирипелюстковою розеткою, яка симет- рично вписана в коло. На кутах, утворе- них пелюстками, розташовані чотири кружечки-ягідки. описану композицію оточує бордюрний орнамент, утворений овальними випуклими чарунками. візе- рунок нанесений шляхом штампування. зі зворотного боку зберігся негатив розет- частого штампу, що повторював орнамент (рис. 5). у верхній частині прикраси є об- ламана петля. На внутрішній поверхні – напаяні три штифти для закріплення бляшки на ремені, розміщені у формі рів- нобедреного трикутника, вершиною до- низу (рис. 4). діаметр виробу становить близько 4,0 см, його товщина – 0,15-0,20 см. діа- метр штифтів – 0,15-0,25 см, висота – 0,3- 0,5 см. Прикрасу виготовлено з бронзи, вкрито тонким шаром срібла (рис. 5). у плані культурно-хронологічної атри- буції оздоби кінської збруї варто зазначи- ти, що цей зразок ремінної гарнітури ціл- ком співставлюваний з рядом вже суто угорських старожитностей, з якими його єднає стилістичне оформлення прикра- си, наявність випуклого бордюру, харак- терного для угорського ювелірного мис- тецтва, зображення чотирипелюсткової розетки (Пуголовок 2006, с. 106-107). ви- ріб має паралелі серед знахідок, що похо- дять з території угорщини. Подібні круглі бляшки виявлені в похованнях Подунав’я поблизу Hajdu-Bihar та Heves (The Аncient Hungarians, 1996, p. 213, 328). Щодо датування бляшки, то вона, на наш погляд, може бути віднесена до рубе- жу ІХ–Х або до початку Х ст. у 1959 р. поблизу невеликого курга- ну в околицях колишнього с. великої Кохнівки (сучасний мікрорайон), що на північно-східній околиці м. кременчука (рис. 1: 4), під час розширення велико- кохнівського кар’єру будівельних мате- ріалів, були виявлені рештки супутнього інвентарю окремого зруйнованого похо- вання, передані до Полтавського краєз- навчого музею (ПКМ, КВ 16587-16589, А 1918-1920) начальником Полтавського обласного управління промбудматеріа- лів о.в. захарченком (Мельникова 2001, с. 116). знахідка трапилася, як повідом- ляла рукописна записка в одній із посу- дин з фондів музею, край борту кар’єру на глибині не більше 0,7 м. вона походила з ями, заповненої чорноземним ґрунтом, навскіс перетнутої вибиранням суглин- ку. в обваленому у кар’єр заповненні ви- явлені череп і кістки людини зрілого віку та кілька предметів, які були потрощені екскаватором. вдалося зберегти лише рис. 4. шушвалівка, ур. Шушвалівський острів. бляшка. Бронза. рис. 5. шушвалівка, ур. Шушвалівський острів. бляшка. Бронза. І.М. Кулатова, О.Б. Супруненко. давньоугорські та «салтоїдні» знахідки у лівобережному ... 151 три знахідки. з-поміж них – дві цілі гон- чарні посудини та залізне стремено. інші речі в уламках до музейної колекції так і не потрапили. за повідомленнями ко- лишніх очевидців вже у 1980-ті рр., серед не вцілілих знахідок були уламки ще од- ного стремена, бронзові і срібні прикраси із позолотою, прийняті спочатку за золоті речі, а, отже, так і не передані керівницт- ву робітниками. Найвиразніший зі знахідок – гон- чарний глек з невисокою шийкою, зли- вом та петельчастою ручкою, з корпу- сом приплюснуто-яйцеподібної форми (рис. 6: 1). Його висота – 20,0 см; діамет- ри: вінця – 11,0 см, горла – 8,1 см, тулуба – 20,4 см, денця – 13,5 см. Посудина має лисковану поверхню коричнево-сірого ко- льору, прикрашена по шийці, плічках та на тулубі рельєфними горизонтальними лініями, між якими вписані зони подвій- ного зиґзаґу, а на фронтальному боці – пасмо перехрещено-ялинкових прокрес- лених ліній (Мельникова 2001, с. 116, рис. 1: 1; Супруненко, Кулатова, Мироненко, Кракало, Тітков 2004, с. 108, рис. 19), на- несених зубчастим і прямим штампами. більш ошатним є інший зразок гон- чарної кераміки – кухоль (т. зв. «кружка») з петлеподібною ручкою, приземкуватим тулубом, трохи розширеним догори ци- ліндричним горлом (рис. 6: 2). вона має подібну до глека орнаментацію, що від- різняється від попередньої посудини до- мінуванням прокреслено-пролискованих вертикальних ліній (Мельникова 2001, с. 116, рис. 1: 2; Супруненко, Кулатова, Мироненко, Кракало, Тітков 2004, с. 108, рис. 19). На плічках вони утворюють сво- єрідний «високий» зигзаг з 6-8-ми ліній, в оточенні трьох зверху і двох знизу про- лискованих тонких смужок, а в приден- ній частині – «бахрому» з опущених до- низу пролискованих вертикальних ліній. Поверхня кружки за кольором подібна до глека, проте дещо темніша. висота гон- чарного виробу – 11,1 см; діаметри: вінця – 8,0 см, горла – 7,1 см, тулуба – 12,2 см, денця – 8,3 см. На думку о.в. комара, виходячи з форм та орнаментації, посудини нале- жать до продукції волзько-булгарських центрів (Комар 2004, с. 88, 91; 2009, с. 169), а, отже, були доставлені до околиць сучасного кременчука мадярськими пе- реселенцями. збережене залізне стремено має видов- жену дужку аркової форми зі стрижнями підквадратного перетину, з виділеною у вигляді лопаточки петлею для пут, верх- ня частина якої втрачена (рис. 6: 3), не- широку рівну підніжку, з потовщенням у вигляді ребра. Стремено належить до типу 1, за а.в. кригановим, – з прямою підніжкою, округлою петлею, одним жмутком в основі підніжки та без отворів на останній (Крыганов 1989, с. 105). ви- сота стремена – 16,3 см, його ширина – 11,1 см, ширина підніжки – 3,4 см (Мель- никова 2001, с. 116, рис. 1: 3). рис. 6. велика Кохнівка, м. кременчук. знахідки з поховання. 1-2 – кераміка, 3 – залізо. І.М. Кулатова, О.Б. Супруненко. давньоугорські та «салтоїдні» знахідки у лівобережному ... 152 аналогії посудинам з поховання лише за формою мають відповідники у дми- трівському могильнику (Плетнева 1989, с. 123-128) і схожі зі зразками кераміки, виявленої серед розрізнених «салтів- ських» комплексів Степового Подніпров’я (Швецов 1981, с. 100; Комар 2004, с. 88). Найбільшу близькість до стремена має виріб з комплексу VI Сухогомольшан- ського могильника (Крыганов 1989, с. 106, рис. 4: 4). отже, зруйноване поховання у великій кохнівці, за речовим комплексом, знахо- диться ближче до групи мадярських по- ховань, зберігаючи особливості степового «салтоїдного» кочівницького. може роз- глядатися як захоронення представника кабарів – супутників і союзників мадяр- ських племен у Середньому Подніпров’ї. Щодо датування комплексу, то його мож- на віднести до середини – другої полови- ни іх ст. до речі, у комплексі давньоугор- ського поховання 36 у Слободзеї також наявне типово салтівське стремено (Щер- бакова, Тащи, Тельнов 2008). Навесні 2003 р., під час розвідок з об- стеження території майбутнього Єристів- ського кар’єру залізистих кварцитів, між сс. волошине дмитрівської сільської ради м. комсомольська та с. Єристівка При- шибської сільської ради кременчуцького району, на останці третьої тераси лівого бе- рега Псла – вододілі з Сухим кобелячком (Супруненко, Кулатова, Маєвська 2004, с. 117; Супруненко, Кулатова, Мироненко, Маєвська, Артем’єв 2005, с. 117, № 8), за 20-30 м на захід від досліджених в цьому ж році курганів №№ 2 і 5/2003 р. групи ііі (рис. 1: 5), виявлені рештки зруйнованого у 1960-ті рр. розгортанням бульдозером поховання (Супруненко, Кулатова, Миро- ненко 2004, с. 33, 34, рис. 21). від нього за- лишилися кілька предметів зі складу спо- рядження вершника і коня, переданих до комсомольського історико-краєзнавчого музею. це – залізні стремено аркового типу, асиметричної форми, з виділеною у вигляді лопаточки петлею для пут, із не- широкою ввігнутою підніжкою, що має потовщення-жмуток у вигляді ребра (рис. 7: 1), та профільований язичок масивної залізної підпружної пряжки, з потов- щенням посередині (рис. 7: 2). аналогічні стремена походять з катакомб 17, 62, 100, 121 дмитрівського, поховань 175, 252 та комплексів іі–VI Сухогомольшанського могильників, пряжка – з поховання біля с. П’ятницьке у басейні Сіверського дін- ця (Михеев 1985, с. 117-121, рис. 8; 9: 21- 22; 10: 2-3; 11: 8-9; 12: 10; Плетнёва 1989, с. 88, 90, рис. 44). Неодноразово опублі- ковані знахідки (Супруненко, Кулатова, Мироненко, Кракало, Тітков 2004, с. 32, 108, рис.26; Супруненко, Кулатова, Ми- роненко, Маєвська, Артем’єв, 2005, с. 33, рис. 21; Супруненко 2008, с. 31, 32), вірогід- но, містилися у зруйнованому похованні в ямі посеред насипу кургану № 2/2003 р. (Супруненко, Кулатова, Маєвська 2004, с. 61-62; Супруненко, Кулатова, Миронен- ко, Маєвська, Артем’єв, 2005, с. 61, 62), рис. 7. волошине, неподалік кургану № 2/2003 р. групи ііі. знахідки зі зруйнованого поховання. Залізо. І.М. Кулатова, О.Б. Супруненко. давньоугорські та «салтоїдні» знахідки у лівобережному ... 153 що може бути віднесене також до кола кабарських поховальних старожитнос- тей. знахідки, як і попередні, датуються серединою – другою половиною іх ст. до речі, неподалік виявлений уламок стінки гончарного сіро-коричневоглиняного лис- кованого глека, прикрашеного тонкими вертикальними пролискованими лінія- ми, цілком подібного до великокохнів- ського. він знайдений у поверхневій час- тині масиву насипу сусіднього кургану № 5/2003 р. тієї ж групи ііі (Супруненко, Кулатова, Маєвська 2004, с. 117; Супру- ненко, Кулатова, Мироненко, Маєвська, Артем’єв 2005, с. 117, № 8). у контексті наведених відомостей вар- то також згадати й про інші окремі зна- хідки предметів матеріальної культури «салтівського» кола на означеній при- дніп ровській території. з-поміж них виокремимо виразний гончарний видовжено-опуклобокий глек з двома вушками під мотузку на плічках посудини, орнаментований сму- гами вертикальних чорнолискованих потрійних ліній по сіро-коричневому тлу, що опускаються від шийки до плас- кого денця. ця посудина, висотою понад 22 см, виявлена у розмиві берега дніпра між с. Недогарками і м. кременчуком (рис. 1: 8) на початку 1980-х рр. крає- знавцем о.б. Порубаєм. вона зберігаєть- ся у кременчуцькому краєзнавчому му- зеї (Супруненко, Кулатова, Мироненко, Кракало, Тітков 2004, с. 108, фото на вкл. після с. 144). уламки «салтоїдного» гончарного гле- ка знайдені на поселенні дмитрівка ііі в ур. Суки , що неподалік с. дмитрівки су- часної комсомольської міської ради, на лівому березі Псла (рис. 1: 6). вони трапи- лися у зачистці відслонення лівого бере- га, здійсненій і.і. ляпушкіним 1947 р., і походять із залишків печі. це фрагменти «одноручного глека салтівського типу» помаранчево-жовтого кольору зі смугас- тим вертикальним лискуванням (Ляпуш- кин 1961, с. 343). Ще один фрагмент вінця невеличкої гончарної посудини на кшталт «кубиж- ки» знайдений поблизу кутка Підтикани неподалік с. остапці (рис. 1: 7) бондарів- ської сільської ради кременчуцького ра- йону (Супруненко, Шерстюк 2006, с. 37, рис. 29: 8). Насамкінець, варто нагадати і про знахідки уламків кількох «салтівських» сіролискованих глеків та «кружки», ви- явлених неподалік великого кургану в ур. компанійці (хутір компанійці), на захід від с. григоро-бригадирівки кобе- ляцького району, під час розкопок ши- роко відомого могильника черняхівської культури на початку 1960-х рр., про які одному з авторів розповідали Є.в. мах- но та о.в. бодянський (рис. 1: 9). На разі доля цих знахідок поки що залишається невідомою. таким чином, на сьогодні невелике коло археологічних джерел, огляд яких наведений вище, дозволяє стверджува- ти наявність у пониззях ворскли, Псла і Сули на лівобережжі дніпра в середині – останній чверті іх, навіть на початку х ст. певних контингентів давньоугорського населення, а також існування окремих пам’яток «салтоїдного» типу, що можуть гіпотетично бути пов’язані з використан- ням степових масивів в пониззях цих рі- чок вихідцями з салтівського середовища – кочівниками-кабарами. Алешковский 1960 алешковский м.х. курганы русских дружин- ников XI–XIII вв. / м.х. алешковский // Сов. археология. – москва: изд-во аН СССр, 1960. – № 1. – С. 70-90. Баранов 1990 баранов и.а. таврика в эпоху раннего сред- невековья: (Салтово-маяцкая культура) / и.а. баранов. – киев: Наукова думка, 1990. – 168 с. Білоусько, Супруненко 2004 білоусько о.а. давня історія Полтавщини (хх тисячоліття до н.е. – V століття): Підручник для 6 кл. загальноосвітньої школи / о.а. бі- лоусько, о.б. Супруненко. – Полтава: оріяна, 2004. – 160, VIII с. Білоусько, Супруненко, Мироненко 2004, білоусько о.а. Середньовічна історія Полтав- щини (V – перша половина хVі ст.): Підруч- ник для 7 кл. загальноосвітносвітньої школи / о.а. білоусько, о.б. Супруненко, к.м. миро- ненко. – Полтава: оріяна, 2004. – 200, VIII с. Бокий, Плетнёва 1988 бокий Н.м. захоронение семьи воина-кочевни- ка х в. в бассейне ингула / Н.м. бокий, С.а. Плетнёва // Сов. археология. – москва: Наука, 1988. – № 2. – С. 99-113. І.М. Кулатова, О.Б. Супруненко. давньоугорські та «салтоїдні» знахідки у лівобережному ... 154 ениосова, Мурашова 1998 ениосова Н.в. технология производства гнёз- довской ременной гарнитуры / Н.в. ениосо- ва, в.в. мурашова // археологический сбор- ник: труды гим. – москва: изд. гим, 1998. – вып.98. енуков 2005 енуков в.в. Славяне до рюриковичей / в.в. енуков. – курск: учитель, 2005. – т.ііі. – 352 с. – (курский край, сер. в 20-ти т.). Иванов 1990 иванов в.а. о характере воздействия ранних волжских болгар с уграми Южного урала и Приуралья / в.а. иванов // ранние болгары и финно-угры в восточной европе. – казань, 1990. – С. 109-115. Калашник 2006 калашник Є. Старожитності салтівскої куль- тури на Полтавщині / Євген калашник // Се- редньовічні старожитності центрально-Східної Європи: V міжнародна студентська наукова ар- хеологічна конференція (14-16 квітня 2006 р., м. Чернігів): тд. – Чернігів: Сіверянська дум- ка, 2006. – С. 66-68. Калашник 2007 калашник Є. Середньовічна амфорна тара на місцезнаходженнях Полтавщини / Євген калашник // Середньовічні старожитності центрально-Східної Європи: матеріали Vі між- народної студентської наукової археологічної конференції (13-15 квітня 2007 р., м. Чернігів). – Чернігів: Сіверянська думка, 2007. – С. 83- 85. Комар 2004 комар а.в. Салтовская и «салтоидная» куль- туры в Поднепровье / комар а.в. // Причерно- морье, крым, русь в истории и культуре: м-лы іі Судакской международной научной конфе- ренции (12-16 сентября 2004 г.). – киев-Судак: академпериодика, 2004. – Ч. III–IV. – С. 87-91. Комар 2009 комар о.в. давні мадяри / а.в. комар // укра- їна: хронологія розвитку. – т. 2: давні слов’яни та київська русь. – київ: кріоН, 2009. – С. 166- 169. Крыганов 1989 крыганов а.в. вооружение и войско населе- ния салтово-маяцкой культуры: (По материа- лам могильников с обрядом трупосожжения) // Проблемы археологии Поднепровья. – днепро- петровск: изд-во дгу, 1989. – С. 98-114. Кулатова, Супруненко 1985 кулатова и.Н. отчёт о раскопках и разведках в Поворсклье в 1985 г. (Полтавская область) / ку- латова и.Н., Супруненко а.б. // На іа НаНу. – Ф.е. – 1985/102. – № 21886. – 44, 18 арк. Ляпушкин 1958 ляпушкин и.и. городище Новотроицкое: о культуре восточных славян в период сложе- ния киевского государства / и.и. ляпушкин // миа. – москва-ленинград: изд-во аН СССр, 1958. – № 74. – 327 с. Ляпушкин 1961 ляпушкин и.и. днепровское лесостепное ле- вобережье в эпоху железа / и.и. ляпушкин // миа. – москва-ленинград: изд-во аН СССр, 1961. – № 104. – 382 с. Мажитов 1981 мажитов Н.а. курганы Южного урала VIII– XII вв. / Н.а. мажитов. – москва: Наука, 1981. – 164 с. Мельникова 2001 мельникова і.С. Салтівське поховання в околи- цях кременчука / мельникова і.С. // аллу. – Полтава: археологія, 2001. – № 2 (10). – С. 116. Михеев 1985 михеев в.к. Подонье в составе хазарского ка- ганата / в.к. михеев. – харьков: вища школа, 1985. – 148 с. Моця 1990 моця а.П. Погребальные памятники Южно- русских земель IX–XIII вв. / а.П. моця. – киев: Наукова думка, 1990. – 156 с. Плетнёва 1989 Плетнёва С.а. На славяно-хазарском погра- ничье: дмитриевский археологический ком- плекс / С.а. Плетнёва. – москва: Наука, 1989. – 286 с. Приймак, Супруненко 1994 Приймак в.в. венгерское погребение в кур- гане у с. твердохлебы кобелякского района / в.в. Приймак, а.б. Супруненко // Супруненко а.б. курганы Нижнего Поворклья. – москва- Полтава: изд. цоиПа, 1994. – Приложение. – С. 81-85, 97-98. Пуголовок 2003 Пуголовок Ю.о. деталі поясного набору доби середньовіччя у збірці кременчуцького кра- єзнавчого музею / Ю.о. Пуголовок // аллу. – Полтава: археологія, 2003. – № 2 (12). – С. 103- 104. Пуголовок 2006 Пуголовок Ю.о. угорські прикраси вузди з око- лиць с. Шушвалівка на Полтавщині / Ю.о. Пу- головок // аллу. – Полтава: археологія, 2006. – № 2 (20). – С. 106-107. Рыбаков 1948 рыбаков б.а. ремесло древней руси / б.а. ры- баков. – москва: изд-во аН СССр, 1948. – 792 с. Супруненко 1987 Супруненко а.б. работы в басейне ворсклы / а.б. Супруненко // ао 1985 г. – москва: Наука, 1987. – С. 418. Супруненко 1994 Супруненко а.б. курганы Нижнего Поворск- лья / а.б. Супруненко. – москва-Полтава: изд. цоиПа, 1994. – 104 с. Супруненко 2008 Супруненко о.б. археологічні пам’ятки на те- риторії комсомольської міської ради / о.б. Суп- руненко // звід пам’яток історії та культури україни. Полтавська область: комсомольська міська рада. – київ-Полтава: Полтавський лі- тератор, 2008. – С. 16-40. Супруненко, Кулатова, Маєвська 2004 Супруненко о.б. кургани позлизу волошиного у пониззі Псла (група курганів ііі) / Супрунен- ко о.б., кулатова і.м., за участю маєвської С.в. // аллу. – Полтава: археологія, 2004. – № 1-2 (13-14). – С. 47-135. Супруненко, Кулатова, Маєвська, Шерстюк 2007 Супруненко о.б. курган з угорським некропо- лем у пониззі Псла / Супруненко о.б., за учас- тю кулатової і.м., маєвської С.в., Шерстюка в.в. – київ-Полтава: вид-во «гротеск», вц «ар- хеологія», 2007. – 110 с. Супруненко, Кулатова, Мироненко 2004 Супруненко о.б. Старожитності околиць ком- сомольська / Супруненко о.б., кулатова і.м., мироненко к.м. // аллу. – Полтава: археоло- гія, 2004. – № 1-2 (13-14). – С. 5-45. Супруненко, Кулатова, Мироненко, Маєвська, Артем’єв 2005 Супруненко о.б. Старожитності околиць ком- сомольська / Супруненко о.б., кулатова і.м., мироненко к.м., маєвська С.в., артем’єв а.в. – вид. 2-е, доп. – київ-Полтава: вид-во «гротеск», вц «археологія», 2005. – 140 с. – (Старожитності околиць комсомольська: част. і). Супруненко, Кулатова, Мироненко, Кракало, Тітков 2004 Супруненко о.б. Старожитності кременчука: археологічні пам’ятки території та округи міс- та / Супруненко о.б., кулатова і.м., миронен- ко к.м. та ін. – кременчук-Полтава: археоло- гія, 2004. – 160, 4 с. Супруненко, Кулатова, Приймак 1999 Супруненко а. венгерское погребение с юга Полтавщины / а. Супруненко, и. кулатова, в. Приймак // Finno-Ugrica. – казань, 1999. – № 2. Супруненко, Шерстюк 2006 Супруненко о.б. Нові археологічні досліджен- ня на кременчуччині / Супруненко о.б., Шер- стюк в.в. – київ-Полтава: техсервіс, археоло- гія, 2006. – 146 с. Супруненко, Титова, Телегін 1989 Супруненко о.б. із робіт експедиції «Славу- тич» на Середньому дніпрі / о.б. Супруненко, о.м. титова, д.я. телегін // археологія. – київ: Наукова думка, 1989. – № 2. – С. 131-136. Халикова 1976 халикова е.а. ранневенгерские памятники Нижнего Прикамья и Приуралья / е.а. хали- кова // Сов. археология. – москва: Наука, 1976. – № 3. – С. 141-156. Швецов 1981 Швецов м.П. Погребения салтово-маяцкой культуры в Поднепровье // древности Средне- го Поднепровья. – киев: Наукова думка, 1981. – С. 96-101. Шинаков 1980 Шинаков е.а. классификация и культурная атрибуция лучевых височных колец / е.а. Ши- наков // Сов. археология. – москва: Наука, 1980. – № 3. – С. 110-127. Ширинский 1999 Ширинский С.С. указатель материалов курга- нов, исследованных в.и. Сизовым у д. гнёздо- во в 1881-1901 гг. / С.С. Ширинский // труды гим: гнёздовский могильник. исследования и публикации. – Ч.1: археологические рас- копки 1874-1901 гг. (по матеріалам гим). – мо- сква: изд. гим, 1999. – вып.хххVI. – (Сер. «Пам’ятники культуры»). Щербакова, Тащи, Тельнов 2008 Щербакова т.а. кочевнические древности Ниж- него Поднестровья (по материалам раскопок кургана у г. Слободзея) / Щербакова т.а., тащи е.Ф., тельнов Н.П. – кишинев: изд. центра арх. исслед. ин-та культурного наследия, 2008. Fodor 2009 Fodor I. Ein Ungarischer Fund aus dem 10. Jahr- hundert in Kasan / Fodor I. // Acta Orientalia Academiae Scientiarum Hung. – Budapest, 2009. – Vol. 62 (3). – S. 303-313. Komar 2009 Komar O. Ancient Hungarians of Etelkoz (ar- chaeological evidence) / Komar O. // Medieval Nomads: Third International Conference on the Medieval History of the Eurasian Steppe. – Mis- kolc, 2009. – P. 15-16. The ancient Hungarians 1996 The ancient Hungarians: Exhibition Catalogue. Edited by István Fodor. Hungarian National Museum. March 16 – December 31 1996. – Budapest, 1996. І.М. Кулатова, О.Б. Супруненко. давньоугорські та «салтоїдні» знахідки у лівобережному ... 155 И.Н. Кулатова, А .Б. Супруненко дрЕвНЕвЕНГЕрСКиЕ и «СаЛТОидНыЕ» НахОдКи в ЛЕвОбЕрЕжНОЙ придНЕ- прОвСКОЙ ТЕрраСОвОЙ ЛЕСОСТЕпи пОЛТавщиНы в публикации приводится характерис- тика комплексов разрушенных древнеугор- ских и некоторых «салтоидных» погребений, обнаруженных по левому берегу днепра на юго- западе Полтавской области, информация о на- ходках гончарной керамики іх в. Ключевые слова: великая кохновка, волошино, ворскла, дмитровка, кабары, ке- рамика, курган, мадьяри, погребения, Ниж- ний Псёл, Среднее Поднепровье, твердохлебы, Шушваловка. I. N. Kulatova, A . B. Supr unenko Old-Hungarian and THe ‘salTOid’ finds in THe lefT bank dnieper fOresT-sTeppe TerraCe in THe pOlTava regiOn It is made a survey of complexes of ruined Old- Magyar and Saltoid graves, which were found throughout the left bank area of Dnieper in the South-Western part of the Poltava Region. It is also given the information on finds of ceramics, dated back to the ninth and the turn from the ninth to the tenth centuries. Key words: Velyka Kokhnovka, Voloshyno, Vorskla, Dmitrovka, Kabars, ceramics, barrow, Magyars, graves, Low Psel, Middle Dnieper area, Tverdokhleby, ornaments, Shushvalovka. І.М. Кулатова, О.Б. Супруненко. давньоугорські та «салтоїдні» знахідки у лівобережному ... 156 Кулатова Ірина Миколаївна директор центру охорони та досліджень пам’яток археології управління культури Полтавської облдержадміністрації, фахівець в галузі археології раннього залізно- го віку, пам’яткоохоронець. e-mail: cpram@ua.fm, тел. +38 05322 2-26-12, м.т. +38 067 572-62-00 36011, україна, м. Полтава-11, вул. комсомольська, 37
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-89137
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	2227-4952
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T16:34:15Z
publishDate	2011
publisher	Інститут археології НАН України
record_format	dspace
spelling	Кулатова, І.М. Супруненко, О.Б. 2015-12-02T17:31:46Z 2015-12-02T17:31:46Z 2011 Давньоугорські та «салтоїдні» знахідки у Лівобережному Придніпровському терасовому лісостепу Полтавщини / І.М. Кулатова, О.Б. Супруненко // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2011. — Вип. 7. — С. 144-156. — укр. 2227-4952 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/89137 903.25 (477.53):(=511.141+512.19)"08/09" Публікація характеризує рештки зруйнованих давньоугорських і так званих «салтоїдних» поховань, виявлених вздовж лівого берега Дніпра в межах південно-західної Полтавщини, датованих ІХ – рубежем ІХ–Х ст. В публикации приводится характеристика комплексов разрушенных древнеугорских и некоторых «салтоидных» погребений, обнаруженных по левому берегу Днепра на юго-западе Полтавской области, информация о находках гончарной керамики ІХ в. It is made a survey of complexes of ruined Old- Magyar and Saltoid graves, which were found throughout the left bank area of Dnieper in the South-Western part of the Poltava Region. It is also given the information on finds of ceramics, dated back to the ninth and the turn from the ninth to the tenth centuries. uk Інститут археології НАН України Археологія і давня історія України Давньоугорські та «салтоїдні» знахідки у Лівобережному Придніпровському терасовому лісостепу Полтавщини Древневенгерские и «салтоидные» находки в Левобережной Приднепровской террасовой лесостепи Полтавщины Old-Hungarian and the ‘Saltoid’ Finds in the Left Bank Dnieper Forest-Steppe Terrace in the Poltava Region Article published earlier
spellingShingle	Давньоугорські та «салтоїдні» знахідки у Лівобережному Придніпровському терасовому лісостепу Полтавщини Кулатова, І.М. Супруненко, О.Б.
title	Давньоугорські та «салтоїдні» знахідки у Лівобережному Придніпровському терасовому лісостепу Полтавщини
title_alt	Древневенгерские и «салтоидные» находки в Левобережной Приднепровской террасовой лесостепи Полтавщины Old-Hungarian and the ‘Saltoid’ Finds in the Left Bank Dnieper Forest-Steppe Terrace in the Poltava Region
title_full	Давньоугорські та «салтоїдні» знахідки у Лівобережному Придніпровському терасовому лісостепу Полтавщини
title_fullStr	Давньоугорські та «салтоїдні» знахідки у Лівобережному Придніпровському терасовому лісостепу Полтавщини
title_full_unstemmed	Давньоугорські та «салтоїдні» знахідки у Лівобережному Придніпровському терасовому лісостепу Полтавщини
title_short	Давньоугорські та «салтоїдні» знахідки у Лівобережному Придніпровському терасовому лісостепу Полтавщини
title_sort	давньоугорські та «салтоїдні» знахідки у лівобережному придніпровському терасовому лісостепу полтавщини
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/89137
work_keys_str_mv	AT kulatovaím davnʹougorsʹkítasaltoídníznahídkiulívoberežnomupridníprovsʹkomuterasovomulísostepupoltavŝini AT suprunenkoob davnʹougorsʹkítasaltoídníznahídkiulívoberežnomupridníprovsʹkomuterasovomulísostepupoltavŝini AT kulatovaím drevnevengerskieisaltoidnyenahodkivlevoberežnoipridneprovskoiterrasovoilesostepipoltavŝiny AT suprunenkoob drevnevengerskieisaltoidnyenahodkivlevoberežnoipridneprovskoiterrasovoilesostepipoltavŝiny AT kulatovaím oldhungarianandthesaltoidfindsintheleftbankdnieperforeststeppeterraceinthepoltavaregion AT suprunenkoob oldhungarianandthesaltoidfindsintheleftbankdnieperforeststeppeterraceinthepoltavaregion

Давньоугорські та «салтоїдні» знахідки у Лівобережному Придніпровському терасовому лісостепу Полтавщини

Institution

Ähnliche Einträge