Управління конкурентоспроможністю банківського сектору України в умовах євроінтеграції та кризових явищ в економіці
Розглянуті напрямки і чинники конкурентоспроможності банківського сектору в умовах діяльності закордонних банків на фінансовому ринку України та кризових явищ в економіці. Рассмотрены направления и факторы конкурентоспособности банковского сектора в условиях деятельности иностранных банков на финанс...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Вісник економічної науки України |
|---|---|
| Дата: | 2013 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2013
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/89190 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Управління конкурентоспроможністю банківського сектору України в умовах євроінтеграції та кризових явищ в економіці / М. Заєць // Вісник економічної науки України. — 2013. — № 2 (24). — С. 44–47. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860241745044832256 |
|---|---|
| author | Заєць, М. |
| author_facet | Заєць, М. |
| citation_txt | Управління конкурентоспроможністю банківського сектору України в умовах євроінтеграції та кризових явищ в економіці / М. Заєць // Вісник економічної науки України. — 2013. — № 2 (24). — С. 44–47. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Вісник економічної науки України |
| description | Розглянуті напрямки і чинники конкурентоспроможності банківського сектору в умовах діяльності закордонних банків на фінансовому ринку України та кризових явищ в економіці.
Рассмотрены направления и факторы конкурентоспособности банковского сектора в условиях деятельности иностранных банков на финансовом рынке Украины и кризисних явлений в экономике.
Directions and factors of competitiveness of the banking sector in the activities of foreign banks in the financial market of Ukraine and of the economic crisis.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:30:14Z |
| format | Article |
| fulltext |
М. ЗАЄЦЬ
ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ 44
колениям [20, с. 67-89]. Однако это происходит, когда
цена на минеральные ресурсы ниже, чем предельные
альтернативные социальные издержки их добычи, а не
тогда, когда она выше, чем частные.
Ряд ученых считает возможным существование так
называемой «ренты истощения», понятие которой близко
к понятию абсолютной ренты [21, с. 18]. Она может иметь
место в случае, когда известно, что определенный вид ми-
неральных ресурсов находится на грани истощения, в свя-
зи с чем у потребителей может возникнуть необходимость
перехода на его заменитель, имеющий более высокую це-
ну. В такой ситуации цена на минеральный ресурс в ка-
кой-то момент может повыситься и установиться на уров-
не цены его заменителя. Этот рост цены и обуславливает
наличие ренты истощения. Однако достаточных эмпири-
ческих данных, подтверждающих существование ренты
истощения, в настоящее время нет.
Очевидно, что данная ситуация, если и может
иметь место в нынешних условиях, то достаточно редко
и в отношении только тех ресурсов, которые в действи-
тельности находятся на грани исчерпания (возможно, в
отношении нефти, природного газа и др.), т.е. не для
большинства видов полезных ископаемых.
Таким образом, редкость, ограниченность, невозоб-
новимость и исчерпаемость большинства видов мине-
ральных ресурсов также не могут являться причиной того,
что при их разработке имеет место абсолютная рента.
В целом, как показывает теоретический анализ и
эмпирические данные, абсолютной ренты вообще, и
связанной с использованием минеральных ресурсов, в
частности, на постоянной основе не существует.
Вместе с тем на рынках минеральных ресурсов, как
и на других рынках, постоянно имеют место ситуации,
когда цена на продукцию, произведенную с их использо-
ванием, выше или ниже предельных альтернативных из-
держек на замыкающем месторождении, то есть посто-
янно образуется дифференциальная рента, которая мо-
жет быть как положительной, так и отрицательной.
В горной промышленности также, как и в других
отраслях, может иметь место монопольная рента, кото-
рая связана не с природными и другими особенностями
минеральных ресурсов, а с возможностями экономии на
масштабе за счет использования определенных техноло-
гий и с институтами, регулирующими соответствующие
отношения: с правительственными ограничениями кон-
куренции и преференциями отдельным компаниям, со
сговором, недобросовестной конкуренцией и т.д.
Гипотетически на рынках некоторых видов мине-
ральных ресурсов может иметь место рента истощения.
Однако в связи с тем, что ее существование не доказа-
но, данная гипотеза нуждается в дальнейшей проверке.
Таким образом, на сегодняшний момент нет доста-
точных причин для того, чтобы считать, что в горной
промышленности существует абсолютная рента. А,
следовательно, нет оснований для использования спе-
циальных налогов, предназначенных для изъятия этого
вида ренты у горных компаний.
Вместе с тем в Украине существует настоятельная
необходимость разработки теоретических подходов к
налогообложению дифференциальной ренты в горной
промышленности и реформированию на этой основе
налогового и горного законодательства.
Список источников
1. Веклич О. Экологическая рента: сущность, разновидности, формы
/ О. Веклич // Вопросы экономики. – 2006. – № 11. – С. 104-110.
2. Міщенко В. Гірнича рента і платежі за надра / В. Міщенко //
Геолог України. –2004. – №4 (жовтень-грудень). – С. 28-34.
3. Амоша А.И. Теоретические основы и механизмы регулирова-
ния доходов угледобывающих предприятий / А.И. Амоша,
Л.Л. Стариченко // Уголь Украины. – 2004. – №6 – С. 3-8.
4. Колесник М. Текущее состояние и перспективы рентного
налогообложения в России / М. Колесник // Вопросы эко-
номики. – 2003. – №6. – С. 78-87.
5. Андріївський І.Д. Реформування економічного механізму
користування надрами: регулятора економічної, екологіч-
ної та соціальної безпеки країни: Моногр. /
І.Д. Андрієвський, М.М. Коржнев, П.І. Пономаренко. – К.:
ВПЦ «Київський університет», 2005. – 195 с.
6. Комаров М.А. Рентное налогообложение в недропользова-
нии / М.А. Комаров, Ю.П. Белов, О.С. Монастырных //
Минеральные ресурсы России. – 1998. – №3. – С. 18-22.
7. Разовский Ю.В. Стратегия использования горной ренты в 21-м
веке / Ю.В. Разовский // Уголь. – 1999. – № 10. – С. 43-45.
8. Галуза С. Рентні відносини і ціноутворення в газодобувній
промисловості / С. Галуза, В. Артемов // Економіка Украї-
ни. – 1999. – №6. – С. 42-53.
9. Решетілова Т.Б. Гірнича рента у механізмі господарювання
корпорацій (на прикладі вугільної промисловості): авто-
реф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра екон. наук.: спец.
08.07.01 / Т.Б. Решетілова; НАН України, Ін-т екон.-
правов. дослідж. – Донецьк, 1998. – 32 с.
10. Блауг М. Економічна теорія в ретроспективі / М. Блауг; пер. з
англ. – К.: Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2001. – 670 с.
11. Otto J.M. Mining Taxation in Developing Countries / J.M. Otto. –
UNCTAD. – 2000. – November. – 19 p.
12. Boadway R. The taxation of natural resources: principle and
policy issues / R. Boadway, F. Flatters. – World Bank Policy
Research Department. – WPS 1210. – 1993. – 72 p.
13. Міщенко В.С. Глобальний і національний вимір трансфо-
рмаційних процесів у мінерально-сировинній сфері Украї-
ни / В.С. Міщенко; заг. ред. В.М. Шестопалова. – К.: РВПС
України НАН України, 2009. – 84 с.
14. Макконелл К.Р. Экономика: принципы, проблемы и поли-
тика / К.Р. Макконелл, С.Л. Брю: в 2т.; пер. с англ.– М.: Ре-
спублика, 1992. – Т. 2. – 400 с.
15. Шерер Ф. Структура отраслевых рынков / Ф. Шерер,
Д. Росс; пер. с англ. – М.: ИНФРА-М, 1997. – 698 с.
16. Kahn A. Telecommunications: The Transition from Regulation to
Antitrust / A. Kahn // Journal on Telecommunications & High
Technology Law. – 2006. – Vol. 5, №. 4. – P. 159-188.
17. Baumol W. Contestable Markets: An Uprising in the Theory of
Industry Structure: Reply / W. Baumol, J. Panzar, R. Willig // The
American Economic Review. – 1983. – Vol. 73, №3. – P. 491-496.
18. Коуз Р. Фирма, рынок и право / Р. Коуз; пер. с англ. – М.:
Новое изд-во, 2007. – 224 с.
19. Бобылев Ю.Н. Реформирование налогообложения мине-
рально-сырьевого сектора / Ю.Н. Бобылев. – М.: ИЭПП,
2001. – 2001. – № 35Р. – 126 с. – (Сер. «Научные труды»).
20. Эндерс А. Экономика природных ресурсов / А. Эндерс,
И. Квернер. – 2-е изд. – СПб.: Питер, 2004. – 256 с.
21. Малюк Б.І. Надрокористування у країнах Європи і Амери-
ки: Довідкове видання / Б.І. Малюк, О.Б. Бобров,
М.Д. Красножон. – К.: Географіка, 2003. – 197 с.
М. Заєць
м. Одеса
УПРАВЛІННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ БАНКІВСЬКОГО СЕКТОРУ
УКРАЇНИ В УМОВАХ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ ТА КРИЗОВИХ ЯВИЩ В ЕКОНОМІЦІ
Ринкова трансформація економіки України на су-
часному етапі її розвитку створює нові можливості і
зумовлює необхідність формування ефективної, відкри-
тої для зовнішньоекономічних зв'язків банківської сфе-
ри, спрямованої на інтегрування у світовий промис-
ловий, товарний та фінансовий простір. Інтернаціо-
налізація зовнішньоекономічної діяльності посилюєть-
ся під впливом поглиблення міжнародного поділу пра-
М. ЗАЄЦЬ
2013/№2 45
ці, інтенсифікації господарських зв'язків між країна-
ми, сферами та галузями економіки. Ці процеси де-
далі більше визначають трансформаційні зміни, інте-
грацію України у глобальний світовий простір.
Фінансова транснаціональна консолідація, яка
останніми роками відбувається у світі вже привела до
виокремлення приблизно 20 транснаціональних бан-
ків, які мають найпотужнішу ресурсну базу та домі-
нують на світовому ринку фінансових послуг.
Основним чинником фінансової консолідації є
прагнення досягнути:
- зменшення податкових зобов'язань, ефективні-
шого розміщення ресурсів;
- збільшення прибутку завдяки диверсифікації
продуктів та універсалізації банківської діяльності; –
диверсифікації кредитних ризиків; – оптимізації органі-
заційної структури та структури менеджменту.
Фiнансовiй глобалтзації та інтеграції присвячено
багато економiчних. статей i дослiджень, в яких. науко-
вці намагаються розкрити змiст i cyтнicть цих понять,
прослiдкувати їх тенденції та наслiдки для свггової
економiки [1-4].
Про вплив свiтових глобацiзацiйних процесiв на
економіку України вiтчизнянi та iноземнi економiсти
звертали увагу давно. Умовно їх можна подiлити на про-
тивникiв та прибiчникiв глобалізації. П. Матвієнко,
О. Плотніков, Е. Прасад, К. Рогофф, М. Коуз, О. Хмиз,
Ю. Древаль, займаютъ сторону противникiв гло-
балiзацiйних процесів, аргументуючи це негативними
наслiдками для України, зокрема руйнацією та повною
фінансовою залежнiстю вічизняної фінансово-кредитної
системи вiд закордонних транснацiональних корпорацiй
[5-9]. В. Зимовець, Н. Шелудько, Н. Кузнецов не вбача-
ють у цих процесах небезпеки для української економiки
i розглядають фiнансову глобалiзацiю як невiдворотнiсть
i невід'єсмність сучасних реалiй [10-13].
Процеси глобалiзацiї світової економiки не могли i
не зможуть обiйти Україну та iї фiнансово-банкiвську
систему, особливо враховуючи вiдкритiсть вiтчизняної
економiки. Банкiвська система однією з перших пере-
живає процес прискорення iнтеграцiї шляхом розши-
рення присутностi в нiй iноземного капіталу. При цьо-
му вкрай важливим є об' єктивне визначення ролi i
мiсце iноземних банкiв в функцiонуваннi i перспекти-
вах розвитку банкiвської системи України.
Перші представництва іноземних банкiв з'явилися
в Україні на початку 1990-х років. Активний прихід ба-
нків з іноземним капіталом відбувся у 1994 році в Укра-
їні розпочали свою дiяльнiсть 12 банків.
Початковий стан дiяльностi банків з іноземним ка-
піталом в Україні характеризувався низкою обмежень,
зокрема:
- максимальний розмір частки іноземного капіталу
у загальному капіталі банківського сектору не повин-
ний перевищувати 15%);
- максимальний розмір частки одного іноземного
інвестора у банку обмежувався 35%;
- створювати дочірні банки в Україні дозволялося
лише банкам;
- заборонялись інвестиції у банки з офшорних
компаній;
- регламентувався мiнiмальний розмір статутного
фонду новоствореного банку у разі істотної участі у
ньому іноземного капіталу.
Згодом доступ іноземного капіталу на ринок банків-
ських послуг лібералізовано унаслідок скасування низькі
обмежень. Ця обставина стала стимулом активізації при-
ходу іноземних капіталів у банківський сектор України.
На 01.01.2009 року в Україні функціонувало 35
банків з іноземним капіталом, з яких малі стовідсотко-
вий іноземний капітал АКБ «Райффазенбанк Україна
(Австрія)», Сіті банк (Україна) (США), АБ «Кредi Свісс
Фьорст Бостон (Україна)» (Швейцарiя), «Креді Ліоне
Україна» Франція), «Банк Пекао Україна» (Польща),
«ШГ Банк Україна» (Нідерланди), АКБ «ХФБ Банк
Україна» (Австрія). Крім того, в Україні здійснюють
діяльність банки, акціонерний капітал яких не є на всі
100% сформований нерезидентами, але вони є інозем-
ними банківськими групами – АТ «Кредит Банк (Украї-
на)» (Польща), «НРБ Україна», ЗАТ «Альфа-банк»
(Україна) та «Банк Петрокоммерц-Україна» (усі – Ро-
сія). Частка іноземного капіталу в сукупному зареєст-
рованому статутному капіталу українських банків на
01.01.2009 дорівнювала 41,6%.
Основна сфера, де активно працюютъ банки з іно-
земним капіталом в Україні, – обслуговування великих
корпоративних клієнтів, у тому числі українських під-
розділів західних компаній, фінансування експортоорі-
єнтованих клієнтів.
АБ «Креді Свiсс Фьорст Бостон (Україна)» отри-
мав статус урядового агента з виконання приватизації
обленерго. Банки, що належать російським фінансово-
промисловим групам, основну активність зосередили
на підтримці бізнесових інтересів своїх груп.
Що стосується особливостей регіональної мережі
філій та відділень банкiв з іноземним капіталом, то во-
на зумовлена економічною привабливістю регіонів – це
Київ, Дніпропетровськ, Донецьк, Харків, Запоріжжя.
Саме в цих регіонах виробляється близько двох третин
ВВП i функціонують великі підприємства.
У сучасному світі налічується понад 100 країн, де іс-
нуютъ ті, чи iншi обмеження доступу іноземних банків на
внутрiшнi ринки банківських послуг. Головною причиною
iснування таких обмежень здебiльшого є те, що націона-
льна банкiвська система розглядається не лише в аспекті iї
суто економічних функцій, а й у геоекономічному i стра-
тегічному аспектах як чинник фінансової безпеки держав.
У низці країн Східної Європи, лібералізація фінан-
сових систем яких була здійснена на початку ринкових
реформ 90-х років минулого століття, іноземний капі-
тал посiв домінуючі позиції у банківському секторі (80-
90%) капіталу належить іноземним учасникам), i саме
ця група банкiв починає посилювати свiй вплив на ха-
рактер та прiоритет економічного розвитку.
У низці випадків експерти зазначаютъ спе-
цифiчнiсть інтересів іноземних банків, що кредитують
національних суб'єктів. Так, прихiд iноземних банкiв у
Польщу па початку 90-х років ознаменувався зосере-
дженістю їх на високодохідних видах операцій (особ-
ливо у сегменті обслуговування зовнішньоекономічних
операцій клієнтів).
Іноземні банки перехопили найбільших i найвигі-
дніших клiєнтiв. У відповідь Національний банк Поль-
щі переглянув розв'язання нагальних проблем у банків-
ському секторі (санація, приватизація банків). В ре-
зультаті було лібералізовано політику щодо iноземних
банків, намагаючись залучити їх до присутності інозе-
мною банківського капіталу у Польщі за рахунок участі
зарубіжних банкiв у приватизації польських банків.
Іноземний банківський капітал відіграв провідну
роль у процесах концентрації банківського капіталу в
Польщі. На початку 90-х років у країні налічувалося бли-
зько 200 банків, нині їх лишилося удесятеро менше. При
цьому лише 3 банки повністю належать польським влас-
никам i державі, у статутних фондах рештi банків біль-
шою чи меншою мірою присутній іноземний капітал.
Після невдалої спроби уряду Угорщини зберегти
національний банківський сектор, забезпечивши його
конкурентоспроможністю за рахунок значних бюджет-
них ін'єкцій (на такі цілі щорічно витрачалося до 7%
ВВП), курс було змінено у напрямі прискореної прива-
тизації банківського сектору. Внаслідок такої політики
М. ЗАЄЦЬ
ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ 46
зараз більше половини угорських банків належать іно-
земцям, причому рівень їхньої капіталізації i рентабе-
льності значно вищий порівняно з вітчизняними банка-
ми. Водночас експансiя іноземних банків в Угорщині
супроводжувалася привнесенням сучасних банківських
технологій, західних стандартів корпоративного управ-
ління. забезпеченням прозорості структури власності.
Банківська система Естонії вважаєтъся однією з най-
стабільніших серед банківських систем балтійських респу-
блік колишнього СРСР. Цe не останню чергу це було дося-
гнуто за рахунок консолідації банківського сектору, захисту
його на початковому стані від іноземних конкурентів.
Доля іноземного капіталу в банківської системі
України значно нижча, чим в інших країнах Східної
Європи і Прибалтики (табл.1)
Таблиця 1
Доля іноземного капіталу в банківської системі
на 01.10. 2013 р.
Назва країни Доля іноземного капіталу,%
Естонія 96,4
Литва 94,5
Румунія 89,3
Болгарія 73,6
Польща 61,9
Латвія 61,3
Угорщина 58,1
Україна 34,0
Росія 27,0
Білорусь 19,6
Особливістю банківської системи Китаю є незнач-
на частка іноземних банків – на їx балансах лише 12%
сукупних активів банківського сектору. Нa початку
2006 в Китаї діяло 234 представництва, 157 фiлій i 13
дочірніх структур іноземних банкiв. Відкриття банків-
ського сектору Китаю для іноземного капіталу відбува-
лося поступово (цей процес тривав понад 30 років), кі-
лькома етапами: спочатку іноземним банкам дозволя-
лось відкривати лише представництва, потім – фiлії, але
тільки на території СЕЗ, ще згодом було розширено пе-
релік міст, у яких можна було відкривати фiлiї. Лише з
1996 року іноземним банкам дозволено відкривати фiлiї
на усiй території Китаю.
Після вступу Китаю до СОТ банки-резиденти з
іноземним капіталом отримали дозвіл здійснювати ва-
лютні операції з іноземними компанiями. Через певний
час планується дозволити валютні та юаневі операції з
китайськими компаніями, i лише через 5 років цi банки
зможуть, здійснювати yci види операцій, у тому числі i
з фізичними особами.
Унаслідок хвилі банківських криз у середині 90-х ро-
ків у латиноамериканських країнах відбувався перехiд пiд
контроль іноземного капіталу не лише дрiбних спеціалізо-
ваних кредитних установ, а й великих банків регіону. Такі
процеси всіляко стимулювалися урядом з метою відро-
дження фінансового ринку. При цьому відкриття внутрі-
шніх ринків для іноземного банківського капіталу супро-
воджувалося «зніманням вершків»: насамперед іноземні
банки захопили найдохіднішу частину ринку.
У цілому аналіз численних випадків проникнення
банкiв з іноземним капіталом у країни Латинської Аме-
рики свідчить про динамічний вплив іноземного капі-
талу на ефективністъ i конкурентоспроможністъ місце-
вих банківських систем. Досвiд Аргентини засвідчив,
що не справдилися численні побоювання нiби присут-
ність іноземних банкiв може дестабілізувати потоки ка-
піталу. Пiд час останньої кризи в Аргентині банки з
іноземним капіталом знімали кошти зi своїх зовнiшнiх
кредитних ліній для покриття безпрецедентного відп-
ливу депозитів. У цілому, на думку більшості експертів,
досвід останніх фінансових криз у Мексиці та Аргенти-
ні засвідчив, що банки з іноземним капіталом виявили-
ся стабілізуючою силою,
Підбиваючи підсумки світового досвіду розши-
рення присутності банків з іноземним капіталом. треба
виокремити наступне:
- за останні п'ять років частка банківських активів,
які контролюються іноземними банками, стабільно зро-
стає (особливо в країнах Центральної та Східної Євро-
пи, Латинської Америки);
- банки з іноземним капіталом, як правило, на поча-
тковому етапi діяльності на національних ринках конце-
нтрують свою дiяльнiсть на окремій ринковій нішi;
- обслуговують iноземнi компанії та мiжнародну
торгівлю, проте ця тенденція має тимчасовий характер -
у міру закріплення на фінансових ринках банки з інозе-
мним капіталом;
- дедалі активніше займаються роздрібним банків-
ським бізнесом;
- здебiльшого активне проникнення iноземного
банківського капіталу на національні фiнансовi ринки
справило динамічний вилив на ефективність i конкуре-
нтоспроможпiстьмiсцево'} банкгвсько] системи;
- прихід іноземних банків пов'язаний з привнесен-
ням i впровадженням новітніх банківських технологій,
західних стандартів менеджменту, то сприяє
якiснiшому i комплексному задоволенню потреб клієн-
тів у банківських продуктах.
У цілому всі вищенаведені тенденції тією чи іншою
мірою простежуються i в Україні: банки з іноземним ка-
піталом демонструють за багатьма ознаками вишу кон-
курентоспроможність порівняно з вітчизняними,
вiдбирають найвигідніших клієнтів, здійснюють геогра-
фічну експансцію у найпривабливiшi регіони, на почат-
кових етапах мало працюють iз фізичними особами (хо-
ча останнім часом низка банків з іноземним капіталом
активно просуваються на ринок вкладів населення).
Стосовно надійності та ефективності, то тут, безпе-
речно, прiоритет належить банкам з іноземним капіта-
лом. Причина такої ситуації у тому, що у структурі наці-
онального банківського сектору домінують дрiбнi «ки-
шенькові» банки (iз 160 діючих до переліку малих НБУ
вiдносить 91 банк). Окрім хронічних проблем i капіталі-
зацією, малі банки мають найвищу витратність за проце-
нтними зобов'язаннями – 9.5% (за системою 7,5%). Від-
ношення сукупного банківського капіталу до ВВП в
України не перевищує: 5%, тодi як у світовій практиці
вважається, то капітал банківського сектору достатній
для обслуговування нормального відтворювалього про-
цесу, повинен становити, як мінімум, 6-7% по ВВП.
За станом на 01.10. 2013 року із загальної суми
депозитів населення (420 млрд. грн..) 75% знаходиться
в локальних фінустановах і лише 15% – в банках з єв-
ропейським капіталом, в той час як їх доля в 2008 році
складала 26%. За останні 5 років обсяг вкладів, довіре-
них російським банкам, зріс з 7% до 10%.
Ці цифри відображають трансформацію банківського
сектору України останніх років – вихід з ринку ряду іно-
земних фінустанов, які продали свої українські «дочки».
Так діяльність В Україні звернули, нідерландський «ІNG
Bank», чеський «Home Credit Bank», британський
«HSBC», німецькі «Bayerische i Landesbank» i «Commerz-
bank», південнокорейський «Kookmin Bank», шведські
«Swedbank і SEB Group», французький «Societe Generale»,
австралійський «Erste Bank», грецький «Alpha Bank».
Таким чином доля іноземного капіталу в статут-
ному капіталі банків України скоротилась з 42% в кінці
2011 року до 34% в серпні 2013 року – з врахуванням
того, що ряд оборудок ще не завершено цей показник
продовжує знищуватись.
М. ЗАЄЦЬ
2013/№2 47
Основні причини покидання ринку України євро-
пейськими фінустановами – проблеми в їх материнських
банках і домашніх економіках західних країн та стагна-
ція українського ринку і специфіка вітчизняного бізнес-
середовища. Здорова конкуренція з іншими іноземними
групами надає позитивний вплив на український ринок.
З іншого боку, відток західних фінустанов відчут-
но оживив вітчизняний банківський сектор,на ринку
з’явились нові ніші, в яких конкурують українські і ро-
сійські гравці. За нішу яку покинули західні банки кон-
курують великі українські і російські гравці. Їх головна
перевага – готовність приймати правила в рамках яких
діє український ринок, розуміння його специфіки та
менталітету місцевих клієнтів.
Разом с необхідністю виживання в надзвичайно
складному становищі, броунівський рух на українсько-
му банківському ринку дав поштовх цілої хвилі укруп-
нень та злиття банків. Плодом такого злиття став «Де-
льта Банк», який піднявся з 31-го місця по об’єму акти-
вів (5,5 млрд. грн. в кінці 2008 р.) до 4-го (47,6 млрд.
грн. в червні 2013 р.). При цьому за перше півріччя
2013 р. банк збільшив портфель депозитів на 60%. Не
менш активно в боротьбу за гроші українських грома-
дян включився «Сбербанк» Росії, який за перші 2 квар-
тали 2013 р. наростив депозити на 33% , також ця уста-
нова викупила австрійську фінустанову «Фольксбанк».
Ринковою долею іноземних банків зацікавлені ве-
ликі українські бізнес-структури, які здібні переорієн-
тувати викуплені фіну станови під визначений сектор
економіки, зокрема на кредитування агросектору. Але
рівень конкуренції в банківському секторі України був
значно вищим за участі західних банків.
Західні банки запровадили в Україні нові стандарти
бізнес-етики, та специфічні технології, якраз західні гра-
вці завдавали тон стандартів обслуговування, ділової
етики, відносин з проблемними клієнтами, а також пове-
дінки в випадку виникнення проблем у самих банків.
Іноземні банки дійсно змінили банківське середовище
України. Вже зараз прийшов час боротьби за клієнта не
ціновими методами, а за рахунок якості обслуговування
– оперативності і точності надання послуг, професіона-
льного консультування, прозорості умов обслуговуван-
ня, а також широкого вибору продуктів та послуг.
В свою чергу зростає вимогливість клієнтів, украї-
нці більш вимогливо відносяться до вибору фінансово-
го партнера, звертають все більше уваги на швидкість
обслуговування. Найбільший за активами «Приват-
банк» перейшов на цілодобове обслуговування клієнтів.
Хоча головні причини виходу з ринку зарубіжних
банків пов’язані зовсім не зі сферою обслуговування.
Установи з західним капіталом е важливою частиною
стійкості вітчизняного банківського сектора, п’ять ро-
ків тому 40% капіталу банківської системи припадало
на європейські банки і якраз їх материнські структури с
появою кризи забезпечували фінансову підтримку сво-
їм українським «дочкам». Українські інвестори мають
більш скромні ресурси для поповнення капіталу на ви-
падок кризи ліквідності і інших проблем.
Розраховувати на повернення зарубіжних інвесторів
не слід очікувати, як мінімум до покращення економіч-
ної ситуації в Україні. Спад економіки веде за собою по-
гіршення якості кредитних портфелів, а значить змен-
шення капіталів і збільшення ризиків банкрутства.
Не сприяє їх діяльності в Україні і проблема з про-
зорістю вітчизняного бізнес-середовища. Так багатьом
іноземним банкам прийшлось зіштовхнутись з неможли-
вістю повернення застави через українську судову сис-
тему. Але навряд чи доля західного капіталу опуститься
нижче 20%. При умові вирішення ключових проблем ві-
тчизняний ринок залишається цікавим для іноземного
капіталу. До того ж залишаючись розвиваючою ся краї-
ною буде розраховувати на банківське фінансування для
реалізації необхідних інфраструктур і бізнес-проектів,
що стане особливо актуальним після рецесії.
Список джерел
1. Іноземні банки на фінансових ринках Центрально-Східної
Європи // www.economix.com.ua.
2. Формування фінансово-кредитної системи в умовах світо-
вої глобалізації // www.economix.com.ua.
3. Фінансова глобалізація // www.vizlub.nеt.
4. Міжнародний кредит у світовий валютно-фінансовій сис-
темі // www.economix.com.ua.
5. Матвієнко П. До питання фінансової незалежності України
// www.economix.com.ua.
6. Плотніков О. Фінансова глобалізація: ризики для України //
www.politdumka.kiev.ua.
7. Прасад Е., Рогофф К., Коуз М.А. Реалії фінансової глобалі-
зації для країн, що розвиваються // www.ufin.com.ua.
8. Хмиз О. Капітал як «провокатор». Вплив потоків капіталу
на виникнення i розвиток економічних криз // www.dt.uа.
9. Древаль Ю.Д. Глобалізація i глобалiстика: проблеми між-
народного співробитництва i наднаціональні корпорації //
http://korolenko.kharkiv.com.
10. Зимовець В. Про iнтеграцiйнi процеси у світовому фінансо-
вому секторі // Економіка України. – №9. – 2012. – С. 80-88.
11. Зимовець В. Тенденції i наслідки експансії західного фі-
нансового капіталу у Східній Європі // Економіка України.
– №2. – 2011. – С. 74-83.
12. Шелудько Я.М. Іноземний капітал у банківському секторі
України: проблеми i наслідки // Фінанси України. – №7. –
2012. – С. 79-86.
13. Кузнєцов Н. С. Аналіз тенденцій міжнародного ринку ба-
нківських послуг на сучасному етапі // www.pdaa.com.ua.
14. www.sсm.соm.ua.
О. Кендюхов
К. Ягельська
м. Донецьк
ЧИННИКИ ВИПЕРЕДЖАЮЧОГО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ
Новітні масштабні перетворення у світі без зупину
поширюють коло дослідників, яких цікавить проблема-
тика швидких якісних трансформацій соціально-
економічних систем. Однак дефіцит знань у даній сфері
не зменшується, а спроби вирішити одні питання пог-
либлюють наявні та нерідко окреслюють нові, тим са-
мим підкреслюючи глобальність проблеми. Швидкоп-
линність подій в усіх сферах життя змушує концентру-
вати увагу на особливостях економічного прискорення
з метою винайдення нових механізмів розвитку націо-
нального господарства, які б відповідали сучасності.
Прискорений розвиток відбувається в різних країнах
за неоднаковим алгоритмом, причиною чого є різні старто-
ві позиції, з яких починається розвиток: для одних це агра-
рне суспільство, для інших – індустріальна економіка.
Прямий чи опосередкований вплив географічних, клімати-
чних факторів, рівня забезпеченості природними ресурса-
ми, чисельності населення тощо також позначаються на
швидкості розвитку [1, с. 63]. Проте, як доводить практика,
прискорений розвиток в різних країнах відбувається і не-
однаковими темпами, адже стратегія на випередження, що
оперує якісним поєднанням різних політичних, економіч-
http://www.economix.com.ua/
http://www.economix.com.ua/
http://www.politdumka.kiev.ua/
http://www.ufin.com.ua/
http://www.dt.u?/
http://korolenko.kharkiv.com/
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-89190 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1729-7206 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:30:14Z |
| publishDate | 2013 |
| publisher | Інститут економіки промисловості НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Заєць, М. 2015-12-03T17:44:59Z 2015-12-03T17:44:59Z 2013 Управління конкурентоспроможністю банківського сектору України в умовах євроінтеграції та кризових явищ в економіці / М. Заєць // Вісник економічної науки України. — 2013. — № 2 (24). — С. 44–47. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. 1729-7206 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/89190 Розглянуті напрямки і чинники конкурентоспроможності банківського сектору в умовах діяльності закордонних банків на фінансовому ринку України та кризових явищ в економіці. Рассмотрены направления и факторы конкурентоспособности банковского сектора в условиях деятельности иностранных банков на финансовом рынке Украины и кризисних явлений в экономике. Directions and factors of competitiveness of the banking sector in the activities of foreign banks in the financial market of Ukraine and of the economic crisis. uk Інститут економіки промисловості НАН України Вісник економічної науки України Наукові статті Управління конкурентоспроможністю банківського сектору України в умовах євроінтеграції та кризових явищ в економіці Управление конкурентоспособностью банковского сектора Украины в условиях евроинтеграции и кризисных явлений в экономике Management of competitiveness of the banking sector of Ukraine in terms of European integration and economic crises Article published earlier |
| spellingShingle | Управління конкурентоспроможністю банківського сектору України в умовах євроінтеграції та кризових явищ в економіці Заєць, М. Наукові статті |
| title | Управління конкурентоспроможністю банківського сектору України в умовах євроінтеграції та кризових явищ в економіці |
| title_alt | Управление конкурентоспособностью банковского сектора Украины в условиях евроинтеграции и кризисных явлений в экономике Management of competitiveness of the banking sector of Ukraine in terms of European integration and economic crises |
| title_full | Управління конкурентоспроможністю банківського сектору України в умовах євроінтеграції та кризових явищ в економіці |
| title_fullStr | Управління конкурентоспроможністю банківського сектору України в умовах євроінтеграції та кризових явищ в економіці |
| title_full_unstemmed | Управління конкурентоспроможністю банківського сектору України в умовах євроінтеграції та кризових явищ в економіці |
| title_short | Управління конкурентоспроможністю банківського сектору України в умовах євроінтеграції та кризових явищ в економіці |
| title_sort | управління конкурентоспроможністю банківського сектору україни в умовах євроінтеграції та кризових явищ в економіці |
| topic | Наукові статті |
| topic_facet | Наукові статті |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/89190 |
| work_keys_str_mv | AT zaêcʹm upravlínnâkonkurentospromožnístûbankívsʹkogosektoruukraínivumovahêvroíntegracíítakrizovihâviŝvekonomící AT zaêcʹm upravleniekonkurentosposobnostʹûbankovskogosektoraukrainyvusloviâhevrointegraciiikrizisnyhâvleniivékonomike AT zaêcʹm managementofcompetitivenessofthebankingsectorofukraineintermsofeuropeanintegrationandeconomiccrises |