Модифікаційні ряди типології інституту зайнятості
Визначено теоретико-методологічні підстави та основні аспекти створення модифікаційних рядів типології інституту зайнятості, для чого досліджено типологічні ознаки класифікаційних рядів наочної області зайнятості. Виявлено значення модифікаційних рядів типології інституту зайнятості як основи формув...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Вісник економічної науки України |
|---|---|
| Datum: | 2013 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2013
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/89196 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Модифікаційні ряди типології інституту зайнятості / Г. Крапівна // Вісник економічної науки України. — 2013. — № 2 (24). — С. 68–71. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859895265305034752 |
|---|---|
| author | Крапівна, Г. |
| author_facet | Крапівна, Г. |
| citation_txt | Модифікаційні ряди типології інституту зайнятості / Г. Крапівна // Вісник економічної науки України. — 2013. — № 2 (24). — С. 68–71. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Вісник економічної науки України |
| description | Визначено теоретико-методологічні підстави та основні аспекти створення модифікаційних рядів типології інституту зайнятості, для чого досліджено типологічні ознаки класифікаційних рядів наочної області зайнятості. Виявлено значення модифікаційних рядів типології інституту зайнятості як основи формування ідеального типу трансформації інституту зайнятості на сучасному ринку праці.
Определены теоретико-методологические основания и важнейшие аспекты создания модификационных рядов типологии института занятости, для чего исследованы типологические признаки классификационных рядов наглядной области занятости. Выявлено значение модификационных рядов типологии института занятости как основы формирования идеального типа трансформации института занятости на современном рынке труда.
Theorist-methodological grounds and major aspects of creation of modification rows are certain typology of institute of employment, the signs of typology of classification rows of evident area of employment are for what investigational. The value of modification rows of typology of institute of employment as bases of forming of ideal type of transformation of institute of employment is exposed at the modern market of labour.
|
| first_indexed | 2025-12-07T15:54:25Z |
| format | Article |
| fulltext |
Г. КРАПІВІНА
ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ 68
принятых программ по энергосбережению. Например, за
счет изменения структуры национальной экономики в
пользу неэнергоемких отраслей в развитых странах проис-
ходит экономия до 40% всех первичных энергоресурсов;
- приобретение крупными государственными и част-
ными компаниями, холдингами и другими хозяйствую-
щими структурами лицензий и патентов у мировых лиде-
ров с целью перехода к новым технологическим укладам;
- для сохранения Украиной лидирующих позиций
в ряде наукоемких отраслей на период до 2020-2030 гг.
целесообразным является наращивание организацион-
но-экономических усилий государства по замене нево-
зобновляемых источников энергии возобновляемыми.
Реализация этих предложений предполагает выбор
государственных приоритетов в рамках долгосрочной
перспективы развития национальной экономики с уче-
том принятых и готовящихся государственных реше-
ний в рамках сближения с ЕС и углубления стратегиче-
ского партнерства в СНГ.
Список источников
1. Подолинский С.А. Труд человека и его отношение к расп-
ределению энергии / С.А. Подолинский // Слово. – 1980. –
№ 4-5. – С. 145-211.
2. Лір В.Е. Економічний механізм реалізації політики енерго-
ефективності в Україні / В.Е. Лір, У.Є. Письменна; НАН
України ; Ін-т екон. та прогнозув. – К.: Ін-т екон. та про-
гнозув., 2010. – 208 с.
3. Вернадский В.И. Научная мысль как планетное явление /
В.И. Вернадский. – М. : Наука, 1991. – 270 с.
4. Словарь современной экономической теории Макмиллана :
пер с англ. / [Дж.Т. Аддисон, Дэвид У. Пирс, Роберт Бар-
лет и др.]. – М. : ИНФРА-М, 2003. – 608 с.
5. Одум Г. Энергетический базис человека и природы : пер. с
англ. / Г. Одум, Э. Одум. – М.: Прогресс, 1978. – 384 с.
6. Енергетична стратегія України на період до 2030 р. : Постанова
Кабінету Міністрів України від 15.03.2006 , № 145-р) [Елект-
ронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.zakon1.rada.gov.ua
7. Чухно А. Науково-технологічний розвиток як об’єкт дослі-
дження еволюційної економічної теорії / А. Чухно // Еко-
номіка України. – 2008. – № 1. – С. 12-22.
8. Мельник Л. Г. Економіка енергетики : [навч. посіб.] /
Л.Г. Мельник, О.І. Карінцева, І.М. Сотник. – Суми : Уні-
верситетська книга, 2006. – 238 с.
9. Славов В.П. Енергетична оцінка ефективності використан-
ня виробничого потенціалу цегельних підприємств сільсь-
ких територій / В.П. Славов, О.В. Коваленко. – К.: ННЦ
«ІАЕ», 2009. – 106 с.
10. Економічний розвиток України: інституціональне та ресу-
рсне забезпечення : монографія / [О.М. Алимов,
А.І. Даниленко, В.М. Трегобчук та ін.]. – К.: Об’єднаний
ін-т економіки НАН України, 2005. – 540 с.
11. Економіка України: стратегія і політика довгострокового
розвитку / [В.М. Геєць, В.П. Александрова, Т.І. Артьомова та
ін.] / Ін-т екон. прогнозування. – К.: Фенікс, 2003. – 1006 с.
12. Имитационное моделирование в энергетике
/ [Б. З. Пириашвили, М. М. Ворончук, Е. И. Галиновский,
Б. П. Чиркин и др.]. – К. : Наукова думка, 2008. – 303 с.
Г. Крапівіна
м. Донецьк
МОДИФІКАЦІЙНІ РЯДИ ТИПОЛОГІЇ ІНСТИТУТУ ЗАЙНЯТОСТІ
Інститут зайнятості є багатогранним явищем сус-
пільного життя, розгалуженою соціальною системою,
що генерує великі потоки робочої сили та сотні мільйо-
нів робочих місць, важливим чинником формування
способу життя і задоволення потреб людини. Тому ін-
ститут зайнятості потребує наукового відображення і
вже осмислено різні теоретичні та практичні його аспе-
кти. Однак, в сучасних умовах, постала нагальна потре-
ба в наданні цінностям та сенсам інституту зайнятості
первісного відкриття в новому значенні.
Проблемами соціально-трудової сфери та зайнято-
сті займалися Д. Богиня, О. Грішанова, М. Долішній,
Г. Завіновська, С. Злупко, Н. Єсінова, Р. Колосова,
А. Колот, О. Крушельницька, Г. Мелік’ян, Г. Осовська,
В. Петюх, Л. Петрова, Ю. Привалов, Ю. Саєнко,
В. Сумцов, І. Тимош, С. Українцев, О. Уманський та
ін., в працях яких зайнятість аналізується як статистич-
но-облікова та соціально-економічна категорія; резуль-
тат взаємодії попиту і пропозиції на ринку праці; ком-
понент макроекономічних пропорцій; важливий напрям
соціально-економічної політики держави тощо.
Розробка ж типології інституту зайнятості носить
більш обмежений характер та потребує систематизовано-
го та обґрунтованого підходу, а відсутність досліджень
типології частково пояснюється недостатнім науковим
інструментарієм, здатним повністю задовольнити енцик-
лопедичний характер досліджень інституту зайнятості. А
між тим інститут зайнятості є однією з великої кількості
складних систем, онто-гносеологічне дослідження яких
дозволяє накопичити коштовну інформацію щодо їхньої
діяльності, що існує, і побудувати нові їхні складові.
Метою статті є визначення підстав та основних ас-
пектів створення модифікаційних рядів типології інсти-
туту зайнятості. Відповідно в статті сформульовано за-
вдання: виявити та дослідити типологічні ознаки класи-
фікаційних рядів наочної області зайнятості, що є; ство-
рити модифікаційні ряди типології інституту зайнятості
як основу формування ідеального типу трансформації
інституту зайнятості на сучасному ринку праці.
В дослідженнях великої кількості різнорідних
об’єктів та явищ, до сукупності яких належить й дослі-
дження інституту зайнятості, широко використовують
таке загальнонаукове поняття, як «типологія». (В нау-
кових джерелах до середини 70-х років ХХ ст. – «типо-
логізація»).
Теоретичним аспектам проблеми визначення онто-
логії поняття «типологія» присвячено невелику кількість
публікацій, в яких одні автори вважають поняття «кла-
сифікація», «систематизація» та «типологія» тотожними
[1; 6], інші наголошують на їх різнозначності [2; 7].
Так, на думку Е.Б. Алаєва, «класифікація» – це
групування об’єктів, які вивчаються, за сукупностями
(класами), що відрізняються переважно кількісними
ознаками, а якісні відмінності, які простежуються між
сусідніми класами, відображають динаміку розвитку
об’єктів за часом, простором або ієрархічним порядком,
визначеним якимись критеріями, тому типологія – це
групування об’єктів, які вивчають за сукупностями (ти-
пами), що стійко відрізняються якісними ознаками [1, с.
115]. Класифікацію та типологію цей же вчений розг-
лядав як прийоми систематизації, що включають мето-
дичні прийоми, пов’язані з розподілом досліджуваних
об’єктів за метою дослідження та вибраними критерія-
ми на сукупності, що як мають певну спільність, так й
відрізняються стійкими ознаками [1, с. 114].
Д. Харвей вважав, що явища класифікуються по-
силанням на їхні ознаки, за їхнім виміром та ін. [8].
О. Шаблій зазначав, що типізація – це прийомом сис-
http://www.zakon1.rada.gov.ua/
Г. КРАПІВІНА
2013/№2 69
тематизації, вона гнучкіша, ніж класифікація. Якщо в кла-
сифікації важливим є вичерпність, неперетин різних класів
одного рівня, то в типізації явище перетину, накладання ти-
пів є рядовим, а вичерпність необов’язкова. Типізація має
справу як з характерними еталонними властивостями, так й
з перехідними ознаками. Якщо класифікація передбачає
існування мінімум двох класів явищ, то типізація не
виключає вилучення тільки одного типу [4, с. 79].
В наукових джерелах 80-х років ХХ ст. поняття
«типологія» вже розглядають як метод наукового
пізнання, в підґрунті якого – декомпозиція сукупності
об’єктів та їх синтез з використанням узагальненої,
ідеалізованої моделі або типу. Типологію використо-
вують для порівняльного аналізу суттєвих ознак,
зв’язків, відносин, рівнів організації об’єктів; та розг-
лядають як результат типологічного опису та зістав-
лення. Тоді обґрунтовано вважали, що з проблеми ти-
пології стикаються всі науки, які мають справу з різно-
рідними за складом сукупностями об’єктів і вирішують
завдання впорядкованого опису цих сукупностей; та що
типологія – це універсальна процедура наукового мис-
лення, яка ґрунтується на виявленні подібності та від-
мінності об’єктів дослідження, на пошуку надійних
способів їхньої ідентифікації [9].
В [10] поняття «типологія» теж тлумачилося як
«...виділення в групи, засіб наукової класифікації за до-
помогою абстрактних теоретичних моделей (типів), в
яких фіксуються найважливіші структурні або функці-
ональні особливості досліджуваних об’єктів».
Але були вчені, які мали трохи відмінну думку.
Так, у поняття «типологія» в другому виданні [7] два
значення: втілення загальних понять, ідей за допомо-
гою конкретних зразків та групування об’єктів за ха-
рактерними ознаками.
І вже на початку наступного десятиріччя в [6] по-
няттю «типологія» надано досить складне визначення, а
саме: вчення щодо класифікації, впорядкування та
систематизації складних об’єктів, яке ґрунтується на
поняттях нечітких сукупностей та типів; вчення щодо
класифікації складних об’єктів, які пов’язані між собою
генетично; вчення щодо класифікації складних об’єктів,
які важко розмежувати.
В філософії ж поняття «класифікація» та «систе-
матизація» часто не ототожнювалися, розглядалися як
принципово різні способи пізнання. А «типологію» не
вважавали розповсюдженим поняттям, хоч визначали,
що в деякі науки воно увійшло досить стало. Але були
й вийнятки. Так в [2] поняття «типологія» розуміється
як спосіб групування об’єктів, що досліджуються, а,
оскільки сукупність об’єктів, що групуються, може бу-
ти гетеро- або гомогенною, тобто, типологія – це гру-
пування гомогенних об’єктів. При цьому типологізація
теж розглядається як спосіб групування і вважається,
що в процесі типологізації один тип відокремлюється
від іншого на підставі вилучення відмінностей деяких
їхніх ознак за подібності інших, інваріантних всьому
переліку. Тобто, типологізація – це продовженням кла-
сифікації, бо класифікація декомпозує групи різнорід-
них об’єктів до рівня якісної однорідності, і виявити
перелік об’єктів як модифікацію деякого типу можна за
існування уяви щодо цього типу. Типологізація перети-
нає межі емпіричних даних щодо об’єктів і звертається
до якогось метаоб’єкту, який вважає типом. Однак для
типологізації – це інваріант, який реалізується в варіа-
ціях ознак об’єктів процесу типологізації. До того ж,
типологізація на певному етапі аналізу має навести пе-
релік об’єктів та дати опис типу.
Автор поділяє погляд, за яким «типологія» – це
групування сукупностей гомогенних (однорідних)
об’єктів, і вважає, що термін «типізація» доцільно ви-
користовувати для позначення процесу синтезу сукуп-
ності об’єктів на групи, а «типологія» – для позначення
його результатів.
Типологія в поточному дослідженні – це модифі-
каційні ряди інституту зайнятості та результат синтезу
класифікаційних рядів наочної області зайнятості.
Складові модифікаційних рядів типології вилучені ме-
тодом типізації, тобто методом синтезу сукупності
об’єктів в гомогенні сукупності (однорідних об’єктів),
кожна з яких є модифікацією визначеного типу.
Поняття «тип» – головна логічна одиниця синтезу
модифікаційних рядів. Це абстрактне поняття, яке не
існує реально, а є результатом наукового мислення, яке
теоретично відтворює найсуттєвіші характеристики
складових наочної області інституту зайнятості та по-
єднує їх у поняття «тип». На цій підставі в межах кла-
сифікаційних рядів наочної області інституту зайнятос-
ті створено штучний об’єкт, який за низкою критеріїв
розглядається як представник всієї сукупності класифі-
каційних рядів [9].
Засадами для створення типу складових наочної об-
ласті інституту зайнятості є наявність у них спільних
типологічних ознак в умовах, за якими кожна складова
наочної області може характеризуватися особливостями.
Тобто, типологія, як метод наукового пізнання ін-
ституту зайнятості, оперує теоретичними абстрактними
моделями (типами) та синтезом складових класифіка-
ційних рядів наочної області інституту зайнятості за
подібними ознаками. Типологія ж є й методичним при-
йомом систематизації складових класифікаційних ря-
дів, їх класифікаціі за допомогою абстрактних моделей,
групуванням гомогенних складових, в т.ч. за характер-
ними ознаками. Тобто, типологія є результатом як
типологічного опису та зіставлення, так й наукового
узагальнення.
Класифікаційні ряди об’єктів, процесів та завдань
наочної області інституту зайнятості наведено в [11].
Підставою для створення типології інституту за-
йнятості автор визначив інтегрований чинник – кортеж
складових ієрархічної структури логіко-семантичної
моделі наочної області інституту зайнятості (1), що міс-
тить класифікаційних рядів об'єктів Q = {qі}, (i=1÷49),
процесів Р = {pj}, (j=1÷49) та завдань Z={zs}, (s=1 ÷17),
та являє собою кореневий рівень типології інституту
зайнятості:
< Q; Р; Z> = {< q1 ; p1; z1>}, (1)
Другий ієрархічний рівень об’єктів наочної області
інституту зайнятості являє собою класифікаційний ряд
«Класи», що складається є шести модифікацій {q2
i
}, (i =
1÷6), які є результатом декомпозиції кореневого рівня
ієрархічної структури об'єктів Q логіко-семантичної
моделі наочної області інституту зайнятості, перелік та
умовні позначення яких показано в табл. 1.
Таблиця 1
Класифікаційний ряд другого ієрархічного рівня {q2
i} логіко-
семантичної моделі наочної області інституту зайнятості
№
з/п
Класи рівня q2
i
Умовне
позначення
Назва класу
1. q2
1 Економічно активне населення
2. q2
2 Робочі місця
3. q2
3 Ринок праці
4. q2
4
Державні органи та органи місцевого
самоврядування
5. q2
5 Сфера докладання праці
6. q2
6 Форми зайнятості
Класифікаційний ряд третього ієрархічного рівня
«Підкласи» {q3
іj
}, (і=1÷6; j=1÷6) логіко-семантичної
моделі наочної області інституту зайнятості – це вже 19
Г. КРАПІВІНА
ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ 70
складових, а четвертого рівня «Складові підкласів»
{q4
ijk
} (і=1÷6; j=1÷6; k=1÷11) – 23 елементи, перелік та
умовні позначення фрагменту яких показано в табл. 2.
Таблиця 2
Фрагмент «Нестандартна форма зайнятості» класифі-
каційного ряду четвертого рівня {q4
ijk} логіко-семан-
тичної моделі наочної області інституту зайнятості
№
з/п
Класи рівня q4
ijk
Умовне
позначення
Назва
складової
1. q19
631 Підприємництва у малому бізнесі
2. q19
632 Індивідуальна трудова діяльність
3. q19
633 Бездоговірна форма зайнятості
4. q19
634 Неповна зайнятість
5. q19
635 Непостійна зайнятість
6. q19
636 Недозайнятість
7. q19
637 Перезайнятість
8. q19
638 Вторинна зайнятість
9. q19
639 Неформальна зайнятість
10. q19
6310 Зайнятість у домашньому господарстві
11. q19
6311 Волонтерська діяльність
Класифікаційний ряд «Процес» {pi1}, (i1=1÷4)
представлено в логіко-семантичної моделі наочної об-
ласті зайнятості чотирма елементами: pi1 = «Рух робочої
сили»; pi2 = «Рух робочих місць», pi3 = «Функціонування
ринку праці» та pi4 = «Вплив на зайнятість» які теж є ре-
зультатом декомпозиції кореневого рівня ієрархічної
структури процесів Р логіко-семантичної моделі наоч-
ної області інституту зайнятості.
Підпроцеси наочної області інституту зайнятості
декомпозуються в класифікаційний ряд «Дії», а елемен-
ти останнього – в класифікаційний ряд «Операції».
Модифікаційні ряди типології інституту зайнятості
– це сукупність однотипних складових наочної області
інституту зайнятості, де типом визначено кортеж (1), іс-
нування якого обґрунтовується відповідністю вимогам,
що пред’являються до типу, а саме: всі його ознаки об'є-
ктів Q = {qі}, (i = 1÷49), процесів Р = {pj}, (j = 1÷49) та
завдань Z = {zs}, (s = 1÷17) мають викінчену сукупність
значень; до одного типу належать об’єкти, процеси та
завдання, що мають один й той же перелік індексних
ознак, визначений для кожного типу; їх вихідний перелік
не тільки достатній, а й необхідний, тобто не включає
індекси, що не несуть інформації з характеру типу мо-
дифікаційних рядів типології. Це дозволяє обґрунтувати
створення модифікаційних рядів, що уявляється особли-
во важливим при вивченні такого специфічного об’єкту
дослідження як інститут зайнятості.
Фрагмент модифікаційних рядів кореневого рівня
типології <Q;Р;Z> та «Нестандартна форма зайнятості»
інституту зайнятості показано в табл. 3.
Ідеальний тип типології інституту зайнятості, що має
базуватися на вилучені повних ознак та властивостей кла-
сифікаційних рядів наочної області зайнятості та відрізня-
тися від інших типів особливою формою абстракції – ідеа-
лізацією – виявити неможливо через неповноту класифіка-
ційних рядів, які модельовані на існуючих матеріалах нау-
кових джерел щодо інституту зайнятості на ринку праці.
Тому напрямом подальшого дослідження типології
інституту зайнятості на сучасному ринку праці пріорите-
тним стає визначення ідеального типу типології. Сутність
цього процесу полягає у вилучені основних складових та
відносин, типових для трансформації інституту зайнятос-
ті на сучасному ринку праці, та в абстрагуванні від дру-
горядних. Результатом має бути модель модифікаційних
рядів, їх ідеалізований зразок, складений з переліку пер-
винних об’єктів, процесів та завдань трансформації ін-
ституту зайнятості на сучасному ринку праці.
Таблиця 3
Типологія (фрагмент) інституту зайнятості
Сукупність
об’єктів за-
йнятості Q
Сукупність процесів
зайнятості Р
Сукупність завдань зайнято-
сті Z
Модифікаційний ряд кореневого рівня <Q; Р; Z>
Зайнятість
як об’єкт
Зайнятість
як процес
Задоволення суспільних та
індивідуальних потреб в
зайнятості
Модифікаційний ряд "Нестандартна форма зайнятості"
<q19
631÷ q19
6311; p1; z>
Підприєм-
ництво
у малому
бізнесі
Рух робочої сили Створення робочих місць
окремими громадянами за їх
власні кошти з метою одер-
жання постійного чи тимча-
сового доходу й задоволення
особистих потреб у самореа-
лізації
Рух робочих місць
Функціонування
підприємництва ма-
лого бізнесу на рин-
ку праці
Вплив на зайнятість
Індиві-
дуальна
трудова
діяльність
Рух робочої сили Самостійний пошук трудових
занять окремими громадяна-
ми за їх власні кошти з ме-
тою одержання постійного чи
тимчасового доходу й задо-
волення особистих потреб у
самореалізації
Рух робочих місць
Функціонування
індивідуальної тру-
дової діяльності на
ринку праці
Вплив на зайнятість
Неповна
зайнятість
Рух робочої сили Забезпечення зайнятості в
умовах зниженої ділової ак-
тивності, скорочення обсягів
виробництва, реконструкцією
підприємства, циклічним
характером розвитку еконо-
міки
Рух робочих місць
Функціонування
неповної зайнятості
на ринку праці
Вплив на зайнятість
Непостійна
зайнятість
Рух робочої сили Забезпечення зайнятості в
умовах зниженої ділової ак-
тивності, скорочення обсягів
виробництва, реконструкцією
підприємства, циклічним
характером розвитку еконо-
міки
Рух робочих місць
Функціонування
непостійної зайнято-
сті на ринку праці
Вплив на зайнятість
Недозай-
нятість
Рух робочої сили Забезпечення зайнятості в
умовах зниженої ділової ак-
тивності, скорочення обсягів
виробництва, реконструкцією
підприємства, циклічним
характером розвитку еконо-
міки
Рух робочих місць
Функціонування
недозайнятості на
ринку праці
Вплив на зайнятість
Вторинна
зайнятість
Рух робочої сили Прагнення підвищити рівень
доходів, власну конкурентос-
проможність на зовнішньому
ринку праці та урізноманіт-
нити форми реалізації своєї
потреби в праці різними ви-
дами робіт
Рух робочих місць
Функціонування
недозайнятості на
ринку праці
Вплив на зайнятість
Неформаль-
на зайня-
тість
Рух робочої сили Зайнятість тільки на свій
ризик з повною відповідаль-
ністю за результати в супереч
з офіційноюї економікою із
залежністю доходів від випа-
дкових обставин та відсутні-
стю соціального захисту
Рух робочих місць
Функціонування
вторинної зайнятості
на ринку праці
Вплив на зайнятість
Надомна
праця
Рух робочої сили Забезпечення повного та
результативного використан-
ня людських ресурсів, залу-
чення до праці тих осіб, які
для традиційних форм зайня-
тості неприйнятні або незру-
чні
Рух робочих місць
Функціонування
неформальної зайня-
тості на ринку праці
Вплив на зайнятість
Дистанційна
зайнятість
Рух робочої сили Забезпечення повного та
результативного використан-
ня людських ресурсів, залу-
чення до праці тих осіб, які
для традиційних форм зайня-
тості неприйнятні або незру-
чні
Рух робочих місць
Функціонування
надомної праці на
ринку праці
Вплив на зайнятість
Рух робочої сили
Волонтер-
ська
діяльність
Рух робочих місць Забезпечення повного та
результативного використан-
ня людських ресурсів, залу-
чення до праці тих осіб, які
для традиційних форм зайня-
тості неприйнятні або незру-
чні
Функціонування
дистанційної зайня-
тості на ринку праці
Вплив на зайнятість
Рух робочої сили
Г. КРАПІВІНА
2013/№2 71
В статті визначено підстави та основні аспекти
створення модифікаційних рядів типології інституту
зайнятості. Основні висновки та результати досліджень зво-
дяться до наступного:
- поширено поняття «типологія» на інститут за-
йнятості;
- виявлено та досліджено типологічні ознаки кла-
сифікаційних рядів наочної області інституту зайнятості;
- типологію інституту зайнятості представлено
модифікаційними рядами, що існують в просторовій
системі координат, відбивають основні напрями функ-
ціонування інституту, утворюють його алгоритми ви-
бору та є основою формування ідеального типу в тран-
сформації інституту на сучасному ринку праці;
- модифікаційні ряди типології інституту зайнято-
сті створено за трьома типологічними ознаками: органі-
заційною Q (рівнями 1–3), функціональною (завдання-
ми Z) та технологічною (процесами Р рівнів 1–3) на
класифікаційних рядах наочної області інституту за-
йнятості;
- виконано аналіз модифікаційних рядів типології
інституту зайнятості, оцінки складових яких відбива-
ють їхню відповідність класифікаційним рядам наочної
області інституту зайнятості, розробленим на підставі
логіко-семантичного аналізу [11], та системно-
онтологічній інтерпретаційній моделі [12];
- створено підстави для корегування класифікацій-
них рядів наочної області інституту зайнятості та сис-
тему типологічних ознак відмінності модифікаційних
рядів різних рівнів його типології;
- виконано експериментальну перевірку працезда-
тності типології інституту зайнятості.
Список джерел
1. Алаев Э.Б. Социально-экономическая география: понятий-
но-терминологический словарь: Э.Б. Алаев. – М.: Мысль,
1983. – 350 с.
2. Каган М.С. Системное рассмотрение основных способов
группировки: М.С. Каган / Философские и социологичес-
кие исследования. – 1977. – Вып. 17. – С. 17-25.
3. Коротков Э.М. Исследование систем управления:
Э.М. Коротков. – М.: ДеКА, 2000.
4. Шаблий О.И. Межотраслевые территориальные системы
(проблемы метеорологии и теории) / О.И. Шаблий. –
Львов: Высшая школа, 1976. – 200 с.
5. Ядов В.А. Социологические исследования: методология,
программа, методы: В.А. Ядов. – М.: Наука, 1987. – 247 с.
6. Горский Д.П. Краткий словарь по логике: Д.П. Горский,
А.А. Ивин, А.П. Никифоров. – М.: Просвещение, 1991.
7. Кондаков Н.И. Логический словарь: Н.И. Кондаков. – М.:
Наука, 1975. – 717 с.
8. Харвей Д. Научные обьяснения в географии. Общая мето-
дология науки и методология географии: Д. Харвей. – М.:
Просвещение, 1974. – 502 с. – С. 227.
9. Большая советская энциклопедия. – М.: Сов. энциклопедия,
1976. – Т. 25. – 600 с. – С. 564.
10. Українська радянська енциклопедія. – К.: Укр. рад. енцик-
лопедія, 1984. – Т. 11. – Кн. 1. – 606 с.
11. Крапівіна Г.О. Логіко-семантична модель наочної області
зайнятості: Г.О. Крапівіна / Економічний вісник Донбасу. –
2013. – №3.
12. Крапівіна Г.О. Системно-онтологічний аналіз трансформа-
ції зайнятості в сучасних умовах: Г.О. Крапівіна / Вісник
економічної науки України. – 2013. – №1.
В. Куриляк
м. Тернопіль
КЛАСТЕРИ ТА НАУКОВІ ПАРКИ ЯК РУХОМА СИЛА ПРОЦВІТАННЯ
В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ*
У розвитку сучасної економіки в останні десятиліття
зростає роль кластерів. Особливого значення їм надається
регіональними владами адже кластери дають можливість
мобілізувати місцеві трудові, матеріальні і фінансові ресу-
рси. Тим самим забезпечується зростання регіональної і
вже, як наслідок, національної економіки. Проте, в умовах
глобалізації подальший розвиток потребує формування
сильних кластерів, що відповідають завданням переходу
до економіки знань. У зв’язку з цим виникає потреба роз-
ширення функцій виробничих мереж до реалізації завдань
розвитку науки і техніки та використання їх досягнень у
реальній економіці. У світовій економіці вже накопичений
певний досвід формування та функціонування інновацій-
них систем, що спрямовані на забезпечення технологічно-
го розвитку та реформування національних економік. Це
наукові парки і наближені до них інноваційні об’єднання.
Всесвітньовідомими прикладами таких структур є «Силі-
конова долина» (США), наукове місто Кіста (Швеція),
METUTECH – Технополіс Середньо-східного технічного
університету (м. Анкара, Туреччина) та інші. Розпочато
розвиток таких структур і в Україні. Узагальненню і роз-
витку накопиченого досвіду присвяченні дослідження ря-
ду науковців, зокрема В.А. Барабаша М.Ю. Ільченка,
А. Катца, В.І. Ляшенка, О.А. Мазура, В.С. Шовкалюка та
інших. Проте, Проте кластерні системи потребують пода-
льших досліджень,зокрема в аспектах використання їх для
цілей інноваційного розвитку.
Метою статті є узагальнення досвіду створення
кластерних систем і наукових парків та створення ана-
літичної бази їх удосконалення у напрямі підвищення
ролі локальних виробничих систем в формуванні інно-
ваційної економіки.
Глобалізація призводить до зміни форм локальної
організації виробництва. У світовому господарстві від-
бувається розвиток нових форм фрагментації, в рамках
яких посилюються інтеграційні процеси. Спочатку він
охоплював переважно групи національних економік і
найчіткіше виявлявся у створенні Європейського Сою-
зу, в якому зовнішньоекономічні зв’язки країн-членів
орієнтовані переважно на партнерів по співробітницт-
ву. Проте, кордони таких утворень також досить масш-
табні і потребують доповнення локальними інтеграцій-
ними об’єднаннями через те, що в системі економічних
відносин не можна одночасно «дружити» з усім світом,
якщо не має співпадіння інтересів з приводу виробниц-
тва і реалізації товарів і послуг.
*Стаття підготовлена за результатами дослідження в рамках проекту «Сьомої рамкової програми» Європейського
Союзу «Функціонування системи місцевого виробництва в умовах економічної кризи (порівняльний аналіз і бенчмаркінг
для країн ЄС та поза його межами)» [«Functioning of the local Production Systems in the Conditions of Economic Crisis
(Comparative Analysis and Benchmarking for the EU and Beyond)»]. Угода про надання гранту PIRSES GA-2011-295050.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-89196 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1729-7206 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:54:25Z |
| publishDate | 2013 |
| publisher | Інститут економіки промисловості НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Крапівна, Г. 2015-12-03T17:52:09Z 2015-12-03T17:52:09Z 2013 Модифікаційні ряди типології інституту зайнятості / Г. Крапівна // Вісник економічної науки України. — 2013. — № 2 (24). — С. 68–71. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 1729-7206 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/89196 Визначено теоретико-методологічні підстави та основні аспекти створення модифікаційних рядів типології інституту зайнятості, для чого досліджено типологічні ознаки класифікаційних рядів наочної області зайнятості. Виявлено значення модифікаційних рядів типології інституту зайнятості як основи формування ідеального типу трансформації інституту зайнятості на сучасному ринку праці. Определены теоретико-методологические основания и важнейшие аспекты создания модификационных рядов типологии института занятости, для чего исследованы типологические признаки классификационных рядов наглядной области занятости. Выявлено значение модификационных рядов типологии института занятости как основы формирования идеального типа трансформации института занятости на современном рынке труда. Theorist-methodological grounds and major aspects of creation of modification rows are certain typology of institute of employment, the signs of typology of classification rows of evident area of employment are for what investigational. The value of modification rows of typology of institute of employment as bases of forming of ideal type of transformation of institute of employment is exposed at the modern market of labour. uk Інститут економіки промисловості НАН України Вісник економічної науки України Наукові статті Модифікаційні ряди типології інституту зайнятості Модификационные ряды типологии института занятости Modification rows of tipology of institute of employment Article published earlier |
| spellingShingle | Модифікаційні ряди типології інституту зайнятості Крапівна, Г. Наукові статті |
| title | Модифікаційні ряди типології інституту зайнятості |
| title_alt | Модификационные ряды типологии института занятости Modification rows of tipology of institute of employment |
| title_full | Модифікаційні ряди типології інституту зайнятості |
| title_fullStr | Модифікаційні ряди типології інституту зайнятості |
| title_full_unstemmed | Модифікаційні ряди типології інституту зайнятості |
| title_short | Модифікаційні ряди типології інституту зайнятості |
| title_sort | модифікаційні ряди типології інституту зайнятості |
| topic | Наукові статті |
| topic_facet | Наукові статті |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/89196 |
| work_keys_str_mv | AT krapívnag modifíkacíinírâditipologííínstitutuzainâtostí AT krapívnag modifikacionnyerâdytipologiiinstitutazanâtosti AT krapívnag modificationrowsoftipologyofinstituteofemployment |