Керамічний посуд трипільського поселення Небелівка (за результатами розкопок 2009 р.)

У статті приведено результати аналізу керамічного посуду з трипільського поселення-гіганта Небелівка. В статье приведены результаты анализа керамики из эпонимного памятника — поселения-гиганта Небелевка (конец Триполья В ІІ). Материалы происходят из раскопанной в 2009 г. постройки-«площадки». Особ...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Published in:	Археологія і давня історія України
Date:	2012
Main Author:	Овчинников, Е.В.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Інститут археології НАН України 2012
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/89209
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Керамічний посуд трипільського поселення Небелівка (за результатами розкопок 2009 р.) / Е.В. Овчинников // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2012. — Вип. 8. — С. 30-37. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859476439862083584
author	Овчинников, Е.В.
author_facet	Овчинников, Е.В.
citation_txt	Керамічний посуд трипільського поселення Небелівка (за результатами розкопок 2009 р.) / Е.В. Овчинников // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2012. — Вип. 8. — С. 30-37. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Археологія і давня історія України
description	У статті приведено результати аналізу керамічного посуду з трипільського поселення-гіганта Небелівка. В статье приведены результаты анализа керамики из эпонимного памятника — поселения-гиганта Небелевка (конец Триполья В ІІ). Материалы происходят из раскопанной в 2009 г. постройки-«площадки». Особенности керамического комплекса рассмотрены с максимальным учетом признаков, включая технологические, морфологические, стилистические. Традиционным является большое количество в группе І (расписная посуда) мисок конической формы. Достаточно устойчивые позиции занимают сфероконические сосуды, кубки. Характерным для поселений этого времени является преобладание кратеров над горшками. Небольшим количеством представлены амфоры, грушевидные, кубковидные и биноклевидные сосуды. Среди орнаментальных схем преобладают листовидная и S-образная вариации меандра, меньшим количеством представлены «тангентенкрайсбанд» и упрощенно-линейные схемы, а в декоре мисок чаще всего встречается 8-образная схема. ІІ группа — «кухонные» сосуды — представлена горшками с традиционными рельефными узорами, в т. ч. отпечатками шнура. Единичными фрагментами стенок представлены изделия с серо-лощеной поверхностью и орнаментированные углубленно-желобчатыми узорами (ІІІ группа). Технологические приемы, использованные керамистами Небелевки, указывают на смешение различных гончарных традиций, а именно — «восточно-трипольских» и «западно-трипольских». This article described pottery from Nebelivka — eponymous site of Trypillia Culture (the end of BII stage). Finds originated from remains of house, explored at 2009 by N. Burdo and M. Videiko. The specific feature of pottery from this site explored on base of more possible amount of characteristics, which included technological, morphological and stylistic signs. The largest amount of forms at the first group (painted pottery) belonged to conical form bowls. Sufficiently stable positions possessed by spherical vessels, goblets. Predominance of the craters over pots are typical for the settlements at this time. Amount of amphoraes, pear-like, goblet-like and binocular vessels is not great. Among the ornamental compositions predominate leaf-like and S-like variation of meander, by the less amount presented «tangentenkreisband » and simplified-linear schemes, decoration of bowls mainly presented by the 8-like scheme. The second group of pottery — «kitchen» vessels presented by pots with traditional relief decoration including imprints of cord. By singular fragments of sides presented articles with grey-polished surface and decorated by incisedgrooved patterns (the third group of pottery). Technology, used by people, who produced pottery at Nebelivka, indicated the mixing of different traditions, just «easterntrypillian» and «westerntrypillian».
first_indexed	2025-11-24T11:42:43Z
format	Article
fulltext	30 У статті приведено результати аналізу кераміч- ного посуду з трипільського поселення-гіганта Не- белівка. К л ю ч о в і с л о в а: «Західне Трипілля», небелівсь- ка група, Небелівка, поселення-гігант, кераміка, мор- фологія, технологія, орнаментальна схема. Керамічний посуд є найчисельнішою кате- горією інвентарю, що зустрічається на трипіль- ських поселеннях. Завдяки своїй масовості та фізичним якостям кераміка найкращим чином відображає локально-хронологічні відмінності. Це найкращий індикатор відносної хронології пам’яток, який дає можливості прослідкувати їх генетичну приналежність. Не так давно саме за- вдяки обробці керамічних комплексів у Трипіллі виділено кілька окремих локально-хронологіч- них варіантів з розписною керамікою, об’єднаних лише просторовим поняттям «західний ареал» (Рижов 1993, 1999, 2000; Ткачук 2002; Овчинни- ков 2009, 2010). На противагу «східнотрипільсь- кій культурі» (СТК, за О.В. Цвек), яка співіснує з ними на північно-східних кордонах спільності, ці локальні угрупування запропоновано об’єднати у рамках окремої археологічної культури — «захід- но-трипільської» (ЗТК) (Рижов 2007; Овчинников 2007). До «Західного Трипілля» відноситься і відо- ме поселення-гігант Небелівка, на якому влітку 2009 р. були проведені стаціонарні комплексні дослідження. Пам’ятка відкрита і введена у нау- ковий обіг у 1960-і роки В.А. Стефановичем (Сте- фанович 1968, с. 107). Планування поселення в загальних рисах було встановлене за допомогою аерофотозйомки К.В. Шишкіним (Шишкін 1985, с. 72—78, рис. 3, 1), а його площа уточнена під час розвідок експедиції М.М. Шмаглія та В.О. Кру- ца і складає приблизно 300 га (Шмаглій, Відей- ко 1992). Таким чином, Небелівка є другим за розмірами серед трипільських поселень-гігантів після Тальянок і найбільшим у середньому Три- піллі. Свого часу пам’ятка стала епонімною для Е. В. О в ч и н н и к о в КерАМІЧНИЙ ПоСУД ТрИПІЛЬСЬКоГо ПоСеЛеННЯ НеБеЛІвКА (за результатами розкопок 2009 р.) небелівської групи, виділеної С.М. Рижовим (Ри- жов 1993). Аналіз керамічного комплексу на той час був проведений за підйомним матеріалом та знахідками з шурфу 1981 р., з якого походили де- кілька цілих кубків, розвали мисок тощо. Проте, масовий матеріал був отриманий тільки у 2009 р. під час роботи україно-британської експедиції в рамках проекту «TRIPOLYE MEGA-SITE» (керів- ники — М.Ю. Відейко та Дж. Чепмен). Колекція керамічного посуду походить з підйомного матеріалу, об’єкту № 1 (будівля-«пло- щадка» А9) та шурфів, які були закладені у до- сліджуваному секторі поселення. Збереженість знахідок погана, що обумовлено особливостями грунту (див. Чепмен, Гейдарська та ін. 2010). Так, на велику кількість уламків (більше 2100) припа- дає лише шість археологічно цілих посудин, пев- на форма визначається у 358 випадках, а орна- ментальні схеми можна визначити (часто досить умовно) взагалі лише для 47 посудин. Керамічні знахідки попередньо віднесені нами до трьох великих технологічних груп. Група І — т. зв. столовий посуд, кераміка з дрібноструктурних мас, з мальованою поверхнею, випалена у окислювальному середовищі. Вона завжди складає більшість серед керамічних арте- фактів з пам’яток ЗТК. Технологічні ознаки групи І були простежені на 293 зразках. Технологія сировини відрізняєть- ся багатоваріантністю, як за складом гончарної маси, так і за способами спіснення в’яжучої ос- нови. Останньою виступають два сорти глин — озалізнені («червонопалені») та каолінітові («біло-палені»), причому їх зустрічаємость майже однакова (50,5 % та 49,5 %). При застосуванні в якості основи гончарного тіста пластичних глин білого кольору, в основно- му, каолінітових, керамісти повинні були врахо- вувати певні моменти. Здатними до формовки та вдалого випалу, без зсідання та розтріскування, глини цих сортів стають тільки після додавання спіснювача, яким, як правило, виступає пісок, 31 Овчинников Е.В. Керамічний посуд трипільського поселення Небелівка (за результатами розкопок 2009 р.) часто крупнозернистий, і жорства — найчастіше, товчений граніт, кварц. У Небелівці такі способи спіснення простежені у 24 % та 12 % зразків від- повідно. Ймовірно, подальшим розвитком цієї техноло- гії є застосування в якості спіснювача більш піс- них озалізнених глин. Тобто, використовуються суміші з двох глин — каолінітових та озалізне- них, де перші виступають в’яжучою основою тіс- та. Вірогідним уявляється також виготовлення тіста з не дуже ретельно оброблених т. зв. рябих глин, де присутні шматочкі як «червоноглинис- тих», так і «білоглинистих» фракцій. Озалізне- на глина може бути внесена до в’яжучої основи як у рідкому стані (2 %), так і у вигляді шамоту (4 %). Простежено одночасне використання рідкої озалізненої глини із «червоно-глинистим» шамо- том, а також комбінація «біла» глина + «червона» глина + шамот + жорства (по 1 зразку). У подаль- шому, вже у томашівських фазах розвитку, стане дуже розповсюдженим додаткове застосування для таких глинистих сумішей великої кількості піску крупної та середньої зернистості, товченого граніту, зерен кварцу, а іноді й вапнякової крих- ти, шматочків кровавику та білоглиняного шамо- ту. Проте у Небелівці ця технологія представлена лише 0,5 %. У колекції представлені також вироби з чистої «білої» глини без домішок (7 %). Останній варіант притаманний і для кераміч- них мас, де в якості в’яжучого елемента, висту- пають добре відмулені відносно «пісні» глини із великим вмістом сполук заліза, які після випалу набувають різних відтінків цегляного кольору від палевого до яскраво червоного. Глини цього типу вже самі по собі вміщували деякий відсоток алевритової домішки (Сайко 1984, с. 142, 143). Ос- танньою є переважно дуже дрібний пилоподібний пісок з розмірами 0,3—0,1 мм і менше, у сполу- ченні з окремими більш крупними піщинками. Домішками, що не впливають на технологію ви- готовлення, можна вважати окремі поодинокі зерна злаків, крихти шамоту, кровавику (гемати- ту), шматочки вапняку. Очевидно, що при підго- товці маси та під час ліплення ці фрагменти, як і зерна злаків, якщо вони випадково потрапили до формовочної маси, могли бути вилучені, але вони залишалися або додавалися у тісто навмис- но, ймовірно, з міркувань ритуального характе- ру. Вироби з озалізнених глин без додаванням штучних спіснювачів складають 25 % кераміки І групи. Проте, керамічні маси з озалізненої глини, до яких домішувався середньо- та крупнозернистий пісок, а іноді і окремі зерна кварцу, також широ- ко використовувалися у Небелівці і зустрічають- ся у 23 % розписного посуду; червоноглинистий шамот у таких масах також зустрічається, хоча й набагато рідше (1 %). Отже, можна вважати, що при різній в’яжучій основі серед зразків посудин І групи присутні три варіанти технології підготовки сировини: 1) спіс- нення шляхом домішування піску і жорстви, 2) спіснення іншими, більш пісними, сортами глин і шамотом, 3) відсутність штучних спісню- вачів. Подальші етапи вироблення посудин — спо- соби ліплення (вручну методом «кільцевого» або «клаптевого» наліпу), обробка поверхні, випал тощо є загальними для посудин І групи. Поверхня сформованого посуду проходила спеціальну поетапну обробку, до якої входило лощіння, ангобування, нанесення орнаменту. Зовнішня поверхня цих посудин (а у мисок і внут- рішня) добре загладжена і вкрита тонким шаром ангобу-обмазки, колір якого може варіювати від померанчево-жовтого до брунатно-червоного. На ангобовану поверхню наносився розпис темно- брунатною фарбою. Яскравою ознакою кераміки І групи є колір черепка — цегляний різних відтінків від пале- вого до червоного, або світлих тонів — кремовий, світло-сірий, жовтуватий. Це результат випалу у окислювальному середовищі, здебільшого високо- температурного (700—900 °С) і рівномірного. Морфологія та декор І групи. За формою виді- ляються: миски зрізано-конічні, півсферичні та зооморфної форми, посудини сфероконічні, гру- шоподібної, кубкоподібної форм, кубки, кратери, горщики, амфори, покришки, мініатюрні копії ве- ликих посудин, біноклеподібні вироби. Зрізано-конічні миски складають майже 41 % загальної кількості посудин І групи (рис. 1, 1—5). Вони мають здебільшого загострені вінця, іноді — більш закруглені або зрізані вінця. Стінки прямі або трохи ввігнуті. Прикрашалися миски, в основ- ному, 8-подібною схемою (10,6 %), рідше — коме- топодібною (6,4 %) та спрощено-лінійною схемами (4,2 %). Напівсферичні миски, знайдені у Небелівці, мають характерну сплощену форму, яка часто зустрічається на синхронних пам’ятках. Від зріза- Рис. 1. Небелівка, кераміка І групи: миски, фрагменти Овчинников Е.В. Керамічний посуд трипільського поселення Небелівка (за результатами розкопок 2009 р.) 32 но-конічних вони відрізняються лише трохи опук- лими стінками і складають 6,5 % (рис. 1, 7—9). Зооморфні миски представлені лише одним фрагментом вінець з головою барана. Сфероконічні посудини складають 23 %. Серед них розрізняються вузькогорлі (17 %) та широко- горлі (5 %). Розміри перших середні (діаметр тулу- ба 20—30 см). Вінця різко відігнуті, здебільшого загострені, у одному випадку — лійчастої форми. Верхня частина тулубу посудин має трохи опуклі стінки, округлі ребра та рівні або трохи ввігнуті стінки нижньої частини, що сходить на конус до невеликого денця. Невеликі петельчасті, трохи вдавлені ручки-вушка розташовані над плічка- ми. Широкогорлі сфероконічні посудини мають більші розміри (діаметр тулуба до 50—60 см) і ручки-вушка, які можуть розташовуватися як по плічках, так і під шийкою. Прикрашали сферо- конічні посудини S-подібною варіацією меандру (15 %), схемами «тангентенкрайсбанд» (10,6 %), «совиний лик» (2,1 %), фестонами (2,1 %). На він- цях нанесені краплеподібні мотиви (рис. 2—4). На одному з фрагментів виявлене досить оригі- нальне антропоморфне зображення (Чепмен, Гейдарська та ін. 2010, с. 460, рис. 2, 11). Кубки складають 11,5 %. Вони тонкостінні, ретельно виліплені і випалені, як правило, у високотемпературному режимі. За розмірами вони діляться на два підтипи: відносно малень- кі з діаметром тулуба 10—12 см (10 %) та великі з діаметром 16—20 см (1,5 %). Маємо лише один підтип кубків невеликих розмірів. Це тонкостін- ні посудини з плавним тюльпаноподібним про- філем, відхиленими назовні вінцями, низько роз- ташованими округлими або трохи загостреними плічками. Кубки більших розмірів, що виділя- ються лише за уламками вінців, мають великі петельчасті ручки, які вертикально кріпили до краю вінців та плічок. Орнаментальні схеми — листоподібна варіація меандра (12,8 %), метопна та сегментоподібна схеми (по 4,2 %) (рис. 5, 6). Кубкоподібні посудини великих розмірів виз- начаються, в основному, лише за уламками висо- Рис. 2. Небелівка, кераміка І групи: сфероконічні посу- дини, фрагменти Рис. 3. Небелівка, кераміка І групи: сфероконічні посу- дини, фрагменти Рис. 4. Небелівка, кераміка І групи: посудина сферо- конічна 33 Овчинников Е.В. Керамічний посуд трипільського поселення Небелівка (за результатами розкопок 2009 р.) ких трохи відхилених вінців. Найбільш вживана орнаментальна схема — листоподібна варіація меандра (12,8 %). Ймовірно, посудинам цієї фор- ми також належать фрагменти стінок із метопа- ми (рис. 7). Кратери мають високі лійчасті вінця, які за діаметром наближаються або перебільшують діаметр плічок. У Небелівці вони складають 6 % посуду групи І. Орнаментували посуд листоподіб- ними візерунками (рис. 8, 1—3, 6). Горщики — приземкуваті посудини з широ- кими, плавно відігнутими або майже вертикаль- ними вінцями і широким корпусом — складають 2 %. Нижня частина сходить на конус, але, на відміну від сфероконічних посудин, невисока. Орнаментовані спрощено-лінійною схемою — на- вскісними смугами з тонких повздовжніх ліній, листоподібними візерунками тощо (рис. 9). Амфори — вузькогорлі посудини з низько по- садженими округлими плічками і ручками-вуш- ками, розташованими під шийкою. Розміри, в ос- новному, середні (діаметр вінець близько 15 см). Прикрашалися вони завжди «лицьовою» схемою (рис. 8, 4—5). Покришки представлені поодинокими знахід- ками виробів шоломоподібної форми, що нагаду- ють форму сплощеного кратеру (рис. 10, 1—2). Мініатюрні посудини, які є копіями різних форм великого посуду, виділені нами до окремого типу. В загальних рисах в них старанно відбиті реальні прототипи великого розміру. У Небелівці маємо маленькі копії кубка і конічної миски, при- крашеної навскісними смугами (рис. 1, 6). Рис. 5. Небелівка, кераміка І групи: кубки, фрагменти Рис. 6. Небелівка, кераміка І групи: кубки Рис. 7. Небелівка, кераміка І групи: кубкоподібні посу- дини, фрагменти Овчинников Е.В. Керамічний посуд трипільського поселення Небелівка (за результатами розкопок 2009 р.) 34 Грушоподібні посудини за формою дуже набли- жені до сфероконічних, але вирізняються він- цями, нахиленими всередину. Вони складають менше 2 %. Виявлено лише одну притаманну їм орнаментальну схему — S-подібна варіація ме- андра (рис. 10, 3—5). Біноклеподібні вироби відносять до ритуаль- ного посуду. Вони складаються з двох цилінд- ричних трубок із трохи опуклими боками, які мають з обох сторін чашоподібні розтруби-на- вершшя. Отвори трубок завжди наскрізні. Труб- ки з’єднувалися двома або трьома перемичками, хоча знайдені у Небелівці фрагменти «біноклів» мають сліди лише двох перемичок — верхньої і нижньої, які кріпилися по кінцях чашоподібних розтрубів. «Біноклі» з Небелівки досить великі та масивні. Прикрашено посудини навскісними смугами з трьох широких стрічок, а верхні чаші- розтруби ще і кометами (рис. 11). Група ІІ — т. зв. кухонний посуд — своєрідна кераміка типу «Кукутень С» (за Г. Шмідтом) із домішкою товчених черепашок у тісті. Питання її появи неодноразово розглядалося вченими, але, незважаючи на достатньо численну бібліографію, суперечки довкола атрибуції цієї групи не вщуха- ють. Найбільш вірогідним уявляється зв’язок цієї кераміки зі скелянською культурою (за Ю.Я. Раса- макіним), а її розвиток у Трипіллі достатньо три- валий час відбувається паралельно з еволюцією інших гончарних технологій (Палагута 2001). У Небелівці вона складає невелику частину всього керамічного комплексу — 8,3 %. Технологічні ознаки групи ІІ кераміки з Не- белівки істотно відрізняють її від традиційного «кухонного посуду» із домішкою товченої чере- пашки у тісті. Основу керамічного тіста виробів складають зазвичай озалізнені глини («рябі»), інші подібні сорти глин. Проте, за складом домі- шок у керамічних масах посудини ІІ групи мають такі техніко-технологічні характеристики: — озалізнена глина + жорства (здебільшого кварц, іноді розміром до 8 × 6, 5 × 4 мм), дрібний пісок, блискітки слюди, поодинокі зерна «крова- вику», білі вкраплення (каоліну або вапняку); — озалізнена глина + товчена черепашка, пи- лоподібний пісок, поодинокі зерна «кровавіку» (знайдено лише 1 екз. з такими характеристика- ми); — озалізнена глина + жорства (здебільшого кварц, іноді розміром до 8 × 6, 5 × 4 мм), дрібний пісок, блискітки слюди + товчена черепашка; — суміш з «білої» та озалізненої глин (прошар- ки чітко простежуються на зламі фрагментів, че- репок дуже крихкий) + багато зерен «кровавіку», пісок, білі вкраплення (каоліну або вапняку), ок- ремі зерна кварцу. Іноді на поверхні посудин простежуються сліди випалених зерен злаків. Технологічний випал виробів здебільшого рів- номірний, з невисокою температурою, відбував- ся у відновлювальному режимі, за рахунок чого черепок на зламі набув різних відтінків сірого кольору. Відновлювальне середовище забезпе- Рис. 8. Небелівка, кераміка І групи: 1—3 — кратери; 4—5 — амфори; 6 — нижня частина кратера(?) Рис. 9. Небелівка, кераміка І групи: горщики 35 Овчинников Е.В. Керамічний посуд трипільського поселення Небелівка (за результатами розкопок 2009 р.) чує можливість випалу посуду при невисоких температурах, коли при взаємодії вуглецю та за- ліза окис останнього перетворюється у закис, а відкладення в порах вільного вуглецю ущільнює та зміцнює поверхню виробів (Сайко 1984, с. 148). Однак на більшості зразків, знайдених у Небелів- ці, спостерігаються сліди або повністю оксидацій- ного, або нерівномірного випалу, що, очевидно, є наслідком пожежі, яка зруйнувала будівлю. Колір виробів має різні відтінки цегляного, коричнюва- то-сірого, чорного тонів. Формування посудин здійснювалося у тех- ніці кільцевого наліпу. Характерним прийомом обробки кераміки групи ІІ було вирівнювання та обробка поверхні зубчастим інструментом — «гребінцем», внаслідок чого вона вкривалася «роз- чосами». По вінцям «розчоси» йдуть вертикально чи трохи навскіс, по тулубу — вертикально, го- ризонтально, або косо. В окремих випадках ре- тельно виконані глибокі «розчоси» є єдиним, але доволі яскравим прийомом орнаментації. Проте, в Небелівці досить часто зустрічається згладжу- вання поверхні, іноді досить ретельне, після ви- рівнювання «гребінцем». Морфологія та декорування посуду групи ІІ. Горщики є єдиною формою, що репрезентує по- судини цієї групи. Форма досить стала — вінця плавно або різко відігнуті назовні, горло широке, плічка опуклі, а при різко відігнутих вінцях більш гострореберні, дно нешироке. Проте, у Небелівці зустрічаються і нахилені досередини вінця. Посу- дини трохи приземкуваті. Додатковими деталя- ми під вінцями є парні серпоподібні наліпи (на 1 екз. — трійчастий наліп, а під ним — округле вдавлення від пальцю). На плічках маємо наліпи у вигляді псевдоручок. Орнаментували горщики зазвичай одним чи двома рядами наколів, насічок, різноманітних відбитків — по краю вінець і під шийкою, або тільки одним — по краю вінців. Форма заглиб- лень декору залежала, насамперед, від форми робочого інструменту — у вигляді трубочки, з округлим, трикутним, загостреним кінцем. Іноді горщики прикрашені відбитками шнура, відрізки якого спрямовані вертикально на плічках, або, в одному випадку, горизонтально по шийці, або, ще в одному випадку, відбитки шнура нанесені нав- скоси по краю вінець (рис. 12). Група ІІІ — «сіро-лощена» кераміка — це по- судини, випалені переважно у відновлювальному середовищі, з ретельно обробленою поверхнею, без фарбування. У Небелівці цей посуд не пере- вищує 1,5 %. Появу такої кераміки пов’язують із центральноєвропейськими культурами, контакти з якими фіксуються з середнього етапу Трипілля (Цвек 1985; Круц, Рижов 1997, с. 26, 32). Рис. 10. Небелівка, кераміка І групи: 1, 2 — покришки; 3—5 — грушоподібні посудини, фрагменти Рис. 11. Небелівка, кераміка І групи: біноклеподібні посудини Овчинников Е.В. Керамічний посуд трипільського поселення Небелівка (за результатами розкопок 2009 р.) 36 Технологічні ознаки посуду групи ІІІ. Сирови- ною для кераміки цієї групи слугували гідро-слю- дисті і болотисті «бурі» глини з природним вміс- том органіки, піску, дрібних вкраплень вапняку (природно потовчена черепашка?). Випал досить високотемпературний, проходив здебільшого у відновлювальному середовищі. Ця група кера- міки, як правило, відрізняється високими техні- ко-технологічними показниками. Черепки добре збереглися, міцні, важкі, гончарна маса щільна. Поверхня посудин додатково вкрита тонкім ша- ром озалізненої глини, добре загладжена. Попе- редньо в цій групі ми розглядаємо фрагменти із заглибленою орнаментацією 1. Морфологія та декор посуду групи ІІІ. До по- судин закритих форм (сфероконічні або грушо- подібні посудини, уламок кратеру тощо) віднесе- но знайдені у Небелівці фрагменти, прикрашені ретельно проробленим спірально-жолобчастим орнаментом. Маємо також фрагмент вінець ступ- коподібної покришки, виготовленої з озалізненої глини з домішкою слюди. Останнє зближує цей виріб із посудом групи ІІ. Ще один фрагмент, виготовлений за технологією групи ІІІ, але з вер- тикально спрямованими слідами гребінцевого згладжування вказує на форму горщика. Ймовір- но, тут для виготовлення «кухонного» горщика із 1. Питання про виділення за техніко-технологічни- ми показниками окремої ІV групи наразі вважається нами передчасним. У подальшому, з накопиченням матеріалів можна буде більш детально вивчити харак- теристики цих виробів. відповідним оздобленням була застосована тех- нологія іншої групи. Отже, незважаючи на не зовсім задовільний стан керамічних знахідок, вдалося простежити тенденції розвитку керамічного комплексу посе- лення Небелівка. Відзначимо, що результати про- веденого нами аналізу у деякій мірі відрізняють- ся від даних по кераміці небелівської групи, які надає С.М. Рижов (Рижов 1999а, с. 407, рис. 108; с. 412, рис. 113). Ймовірно, це спричинено загаль- ними умовами збереженості конкретного об’єкта. У подальшому, якщо із накопиченням матеріалів такі результати підтвердяться, можна буде стави- ти питання про хронологічне співвідношення різ- них ділянок поселення-гіганта Небелівка. У групі розписного посуду, окрім звичного пе- реважання мисок, досить стабільного відсотка кубків, сфероконічних посудин тощо, відмітимо переважання кількості кратерів над горщиками, характерне саме для кінця етапу В ІІ, наявність амфор та «біноклів», а також відносно велику кількість кубкоподібних посудин. Проте, грушо- подібна форма, досить розповсюджена для цього часу, у Небелівці є рідкісною, а біконічні посуди- ни взагалі відсутні. Серед орнаментальних схем кількісно перева- жає листоподібна, за нею йдуть S-подібні варіації меандра. Досить розповсюджений «тангентенк- райсбанд» і спрощено-лінійна схеми. У декорі ми- сок найбільш вживаною є 8-подібна схема. Найбільш вражає розмаїття технологічних при- йомів, використаних давніми керамістами у вироб- ництві усіх груп посуду. На думку О.О. Бобринсь- кого, змішані (гібридні) прийоми виконання технологічних задач можливі тоді, коли один з гончарів потрапляє у виробничу зону, де панують технологічні традиції іншого гончара (Бобринс- кий 1978, с. 92—99; Актуальные проблемы… 1999, с. 63—68). Безперечно, у Небелівці відбито один з етапів змішування технологічних прийомів. На нашу думку, тут продовжується процес впровад- ження «західнотрипільських» технологій у «схід- нотрипільські», раніше розпочатий у Побужжі (Гусєв 1995, с. 245—251). У подальшому він здій- снюватиметься вже на томашівських поселеннях протягом наступного етапу Трипілля С І. Актуальные проблемы изучения древнего гончарства (коллективная монография). — Самара, 1999. Бобринский А.А. Гончарство Восточной Европы. Источ- ники и методы изучения. — М., 1978. Гусєв С.О. Трипільська культура Середнього Побужжя рубежу IV—III тис. до н. е. — Вінниця, 1995. Круц В.О., Рижов С.М. Верхньодністровська локальна група пам’яток трипільської культури та нові дані про зв’язки трипільців з населенням полгарської і лендель- ської культур. // Археологія. — 1997. — № 2. — С. 23— 32. Овчинников Е.В. Трипільське населення Нижнього Поросся (етапи В ІІ — С І): Автореф. дис...канд. іст. наук. — К., 2007. Овчинников Э.В. Расписная керамика каневской груп- пы Кукутень-Триполья // Ранньоземлеробські культури Буго-Дніпровського межиріччя: проблеми, досліджен- ня (Кол. монографія: М-ли міжнар. наук.-практ. конф. 23—24 липня 2009 р., м. Умань). — Умань, 2009. — С. 33—49. Овчинников Э.В. Расписная керамика каневской груп- пы «Западного Триполья» (по материалам поселения Рис. 12. Небелівка, кераміка ІІ групи, фрагменти гор- щиків 37 Овчинников Е.В. Керамічний посуд трипільського поселення Небелівка (за результатами розкопок 2009 р.) хут. Незаможник) // Колекції наукових фондів Інститу- ту археології НАН України. Матеріали та досліджен- ня / АДІУ. — 2010. — Вип. 3.— С. 18—26. Палагута И.В. Керамика типа «Кукутени С»: пробле- ма происхождения и дальнейшие метаморфозы // Три- пiльський свiт та його сусiди: Тез. доп. мiжнар. наук.- практ. конф. (м. Збараж, 20—25 серп. 2001). — Збараж, 2001. — С. 37, 38. Рижов С.М. Небелівська група пам’яток трипільської культури // Археологія. — 1993. — № 3. — С. 101—114. Рижов С.М. Кераміка поселень трипільської культури Буго-Дніпровського межиріччя як історичне джерело: Автореф. дис. … канд. істор. наук. — К., 1999. Рижов С.М. Кераміка поселень трипільської культури Буго-Дніпровського межиріччя як історичне джере- ло: Дис.... канд. іст. наук / НА ІА НАНУ. — 1999a. — Ф. № 12, № 789. Рыжов С.М. Расписная керамика томашовской груп- пы трипольской культуры // Stratum plus. — 2000. — № 2. — С. 459—473. Рижов С.М. Сучасний стан вивчення культурно-історич- ної спільності Кукутень-Трипілля на території України // О. Ольжич. Археологія. — К., 2007. — С. 437—477. Сайко Э.В. Техническая организация керамического производства раннеземледельческих культур // Studia Praehistorica. — София, 1984. — Вып. 7. — С. 131— 152. Стефанович В.А., Диденко О.П. Археологические памятники Уманщины. Т. 1: Умань, 1968 / НА ІА НАНУ. — Ф. 12, № 569. Ткачук Т.М. Фази розвитку і відносна хронологія ши- пинецької групи археологічних пам’яток // ЗНТШ. — 2002. — Т. 244. — С. 89—114. Цвек О.В. Особливості формування східного регіону трипільсько-кукутенської спільності // Археологія. — 1985. — Вип. 51. — С. 31—45. Цвек Е.В. Гончарное производство племен трипольской культуры // Ремесло эпохи энеолита-бронзы на Украи- не. — К., 1994. — С. 55—95. Чепмен Дж., Гейдарська Б., Вілліс Р., Сванн Н., Бурдо Н. Б., Котова Н.С., Беленко М.М., Відейко М.Ю. Досліджен- ня на поселенні трипільської культури біля с. Небелівка 2009 р. // АДУ 2009 р. — 2010. — С. 304—308. Шишкін К.В. Планування трипільських поселень за даними аерофотозйомки (Черкас. обл.) // Археологія. — 1985. — Вип. 52. — С. 72—77. Шмаглій М.М., Відейко М.Ю. Трипільські поселення на Черкащині // Археологія. — 1992. — № 3. — С. 124—130. Э. В. О в ч и н н и к о в КерАМИЧеСКАЯ ПоСУДА ТрИПоЛЬСКоГо ПоСеЛеНИЯ НеБеЛевКА (по результатам раскопок 2009 г.) В статье приведены результаты анализа керамики из эпонимного памятника — поселения-гиганта Небе- левка (конец Триполья В ІІ). Материалы происходят из раскопанной в 2009 г. постройки-«площадки». Особен- ности керамического комплекса рассмотрены с макси- мальным учетом признаков, включая технологические, морфологические, стилистические. Традиционным яв- ляется большое количество в группе І (расписная посу- да) мисок конической формы. Достаточно устойчивые позиции занимают сфероконические сосуды, кубки. Характерным для поселений этого времени является преобладание кратеров над горшками. Небольшим количеством представлены амфоры, грушевидные, кубковидные и биноклевидные сосуды. Среди орнамен- тальных схем преобладают листовидная и S-образная вариации меандра, меньшим количеством представле- ны «тангентенкрайсбанд» и упрощенно-линейные схе- мы, а в декоре мисок чаще всего встречается 8-образная схема. ІІ группа — «кухонные» сосуды — представлена горшками с традиционными рельефными узорами, в т. ч. отпечатками шнура. Единичными фрагментами стенок представлены изделия с серо-лощеной поверх- ностью и орнаментированные углубленно-желобчаты- ми узорами (ІІІ группа). Технологические приемы, ис- пользованные керамистами Небелевки, указывают на смешение различных гончарных традиций, а именно — «восточно-трипольских» и «западно-трипольских». E. V. O v c h y n n y k o v POTTERY FROM TRYPILLIAN SETTLEMENT NEBELIVKA (after excavations from 2009) This article described pottery from Nebelivka — epony- mous site of Trypillia Culture (the end of BII stage). Finds originated from remains of house, explored at 2009 by N. Burdo and M. Videiko. The specific feature of pottery from this site explored on base of more possible amount of characteristics, which included technological, morpho- logical and stylistic signs. The largest amount of forms at the first group (painted pottery) belonged to conical form bowls. Sufficiently stable positions possessed by spherical vessels, goblets. Predominance of the craters over pots are typical for the settlements at this time. Amount of amphoraes, pear-like, goblet-like and binocular vessels is not great. Among the ornamental compositions predominate leaf-like and S-like variation of meander, by the less amount presented «tan- gentenkreisband» and simplified-linear schemes, decora- tion of bowls mainly presented by the 8-like scheme. The second group of pottery — «kitchen» vessels presented by pots with traditional relief decoration including imprints of cord. By singular fragments of sides presented arti- cles with grey-polished surface and decorated by incised- grooved patterns (the third group of pottery). Technology, used by people, who produced pottery at Nebelivka, in- dicated the mixing of different traditions, just «eastern- trypillian» and «westerntrypillian».
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-89209
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	2227-4952
language	Ukrainian
last_indexed	2025-11-24T11:42:43Z
publishDate	2012
publisher	Інститут археології НАН України
record_format	dspace
spelling	Овчинников, Е.В. 2015-12-04T13:16:58Z 2015-12-04T13:16:58Z 2012 Керамічний посуд трипільського поселення Небелівка (за результатами розкопок 2009 р.) / Е.В. Овчинников // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2012. — Вип. 8. — С. 30-37. — укр. 2227-4952 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/89209 У статті приведено результати аналізу керамічного посуду з трипільського поселення-гіганта Небелівка. В статье приведены результаты анализа керамики из эпонимного памятника — поселения-гиганта Небелевка (конец Триполья В ІІ). Материалы происходят из раскопанной в 2009 г. постройки-«площадки». Особенности керамического комплекса рассмотрены с максимальным учетом признаков, включая технологические, морфологические, стилистические. Традиционным является большое количество в группе І (расписная посуда) мисок конической формы. Достаточно устойчивые позиции занимают сфероконические сосуды, кубки. Характерным для поселений этого времени является преобладание кратеров над горшками. Небольшим количеством представлены амфоры, грушевидные, кубковидные и биноклевидные сосуды. Среди орнаментальных схем преобладают листовидная и S-образная вариации меандра, меньшим количеством представлены «тангентенкрайсбанд» и упрощенно-линейные схемы, а в декоре мисок чаще всего встречается 8-образная схема. ІІ группа — «кухонные» сосуды — представлена горшками с традиционными рельефными узорами, в т. ч. отпечатками шнура. Единичными фрагментами стенок представлены изделия с серо-лощеной поверхностью и орнаментированные углубленно-желобчатыми узорами (ІІІ группа). Технологические приемы, использованные керамистами Небелевки, указывают на смешение различных гончарных традиций, а именно — «восточно-трипольских» и «западно-трипольских». This article described pottery from Nebelivka — eponymous site of Trypillia Culture (the end of BII stage). Finds originated from remains of house, explored at 2009 by N. Burdo and M. Videiko. The specific feature of pottery from this site explored on base of more possible amount of characteristics, which included technological, morphological and stylistic signs. The largest amount of forms at the first group (painted pottery) belonged to conical form bowls. Sufficiently stable positions possessed by spherical vessels, goblets. Predominance of the craters over pots are typical for the settlements at this time. Amount of amphoraes, pear-like, goblet-like and binocular vessels is not great. Among the ornamental compositions predominate leaf-like and S-like variation of meander, by the less amount presented «tangentenkreisband » and simplified-linear schemes, decoration of bowls mainly presented by the 8-like scheme. The second group of pottery — «kitchen» vessels presented by pots with traditional relief decoration including imprints of cord. By singular fragments of sides presented articles with grey-polished surface and decorated by incisedgrooved patterns (the third group of pottery). Technology, used by people, who produced pottery at Nebelivka, indicated the mixing of different traditions, just «easterntrypillian» and «westerntrypillian». uk Інститут археології НАН України Археологія і давня історія України Керамічний посуд трипільського поселення Небелівка (за результатами розкопок 2009 р.) Керамическая посуда трипольского поселения Небелевка (по результатам раскопок 2009 г.) Pottery from trypillian settlement Nebelivka (after excavations from 2009) Article published earlier
spellingShingle	Керамічний посуд трипільського поселення Небелівка (за результатами розкопок 2009 р.) Овчинников, Е.В.
title	Керамічний посуд трипільського поселення Небелівка (за результатами розкопок 2009 р.)
title_alt	Керамическая посуда трипольского поселения Небелевка (по результатам раскопок 2009 г.) Pottery from trypillian settlement Nebelivka (after excavations from 2009)
title_full	Керамічний посуд трипільського поселення Небелівка (за результатами розкопок 2009 р.)
title_fullStr	Керамічний посуд трипільського поселення Небелівка (за результатами розкопок 2009 р.)
title_full_unstemmed	Керамічний посуд трипільського поселення Небелівка (за результатами розкопок 2009 р.)
title_short	Керамічний посуд трипільського поселення Небелівка (за результатами розкопок 2009 р.)
title_sort	керамічний посуд трипільського поселення небелівка (за результатами розкопок 2009 р.)
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/89209
work_keys_str_mv	AT ovčinnikovev keramíčniiposudtripílʹsʹkogoposelennânebelívkazarezulʹtatamirozkopok2009r AT ovčinnikovev keramičeskaâposudatripolʹskogoposeleniânebelevkaporezulʹtatamraskopok2009g AT ovčinnikovev potteryfromtrypilliansettlementnebelivkaafterexcavationsfrom2009

Керамічний посуд трипільського поселення Небелівка (за результатами розкопок 2009 р.)

Institution

Similar Items