Останні дослідження кургану Чмирева Могила

Статтю присвячено результатам останньої в часі спроби досліджень поховального комплексу представника скіфської аристократії IV ст. до н. е. — кургану Чмирева Могила, широковідомого похованням 10 коней в коштовній збруї та комплексом з 10 срібних посудин....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2012
Hauptverfasser:	Болтрик, Ю.В., Фіалко, О.Є.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут археології НАН України 2012
Schriftenreihe:	Археологія і давня історія України
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/89212
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Останні дослідження кургану Чмирева Могила / Ю.В. Болтрик, О.Є. Фіалко // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2012. — Вип. 8. — С. 50-57. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-89212
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-892122025-02-09T13:21:41Z Останні дослідження кургану Чмирева Могила Последние исследования кургана Чмырева Могила Recent studies of the barrow Chmyreva Mogyla Болтрик, Ю.В. Фіалко, О.Є. Статтю присвячено результатам останньої в часі спроби досліджень поховального комплексу представника скіфської аристократії IV ст. до н. е. — кургану Чмирева Могила, широковідомого похованням 10 коней в коштовній збруї та комплексом з 10 срібних посудин. Статья освещает результаты исследований кургана Чмырева Могила — богатого погребального комплекса IV в. до н. э., проводившихся в 1994 г. Ранее этот курган исследовали Ф.А. Браун (1898 г.) и Н.И. Веселовский (1909—1910 гг.). Памятник вошел в науку благодаря находкам могилы 10 коней в богатой сбруе и тайника с 10 серебряными сосудами. Авторам удалось раскопать ранее не известную погребальную дорожку с площадкой, усеянной битыми амфорами, и погребением охранника. Вновь раскопанная могила коней содержала утерянные детали конского убора. На основании сохранившегося материального комплекса дата кургана определяется в пределах 330—315 гг. до н. э. С учетом параметров погребального сооружения и характера сопровождения, можно утверждать, что основной погребенный в кургане Чмырева Могила принадлежал к высшему эшелону скифской знати. This article highlights the results of studies the barrow Chmyreva Mogyla — the rich burial complex IV BC, which took place in 1994. This burial mound was investigated earlier F.A. Brown (1898) and N.I. Veselovsky (1909—1910). The monument became a science due to discovery of the grave of 10 horses in harness and a rich cache with 10 silver vessels, survivors of the robbery. The authors discovered a previously unknown the funeral track with the platform, covered with broken amphorae, and the burial of the guard. The newly excavated horse’s grave contained the details of a harness. Date of barrow determined within 330—315 years BC on the basis of the preserved material complex. Taking into account the parameters of burial structure and nature of support, it can be argued that the main buried in a barrow Chmyreva Mogyla belonged to the top echelon of the Scythian nobility. 2012 Article Останні дослідження кургану Чмирева Могила / Ю.В. Болтрик, О.Є. Фіалко // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2012. — Вип. 8. — С. 50-57. — укр. 2227-4952 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/89212 uk Археологія і давня історія України application/pdf Інститут археології НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
description	Статтю присвячено результатам останньої в часі спроби досліджень поховального комплексу представника скіфської аристократії IV ст. до н. е. — кургану Чмирева Могила, широковідомого похованням 10 коней в коштовній збруї та комплексом з 10 срібних посудин.
format	Article
author	Болтрик, Ю.В. Фіалко, О.Є.
spellingShingle	Болтрик, Ю.В. Фіалко, О.Є. Останні дослідження кургану Чмирева Могила Археологія і давня історія України
author_facet	Болтрик, Ю.В. Фіалко, О.Є.
author_sort	Болтрик, Ю.В.
title	Останні дослідження кургану Чмирева Могила
title_short	Останні дослідження кургану Чмирева Могила
title_full	Останні дослідження кургану Чмирева Могила
title_fullStr	Останні дослідження кургану Чмирева Могила
title_full_unstemmed	Останні дослідження кургану Чмирева Могила
title_sort	останні дослідження кургану чмирева могила
publisher	Інститут археології НАН України
publishDate	2012
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/89212
citation_txt	Останні дослідження кургану Чмирева Могила / Ю.В. Болтрик, О.Є. Фіалко // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2012. — Вип. 8. — С. 50-57. — укр.
series	Археологія і давня історія України
work_keys_str_mv	AT boltrikûv ostannídoslídžennâkurganučmirevamogila AT fíalkooê ostannídoslídžennâkurganučmirevamogila AT boltrikûv poslednieissledovaniâkurganačmyrevamogila AT fíalkooê poslednieissledovaniâkurganačmyrevamogila AT boltrikûv recentstudiesofthebarrowchmyrevamogyla AT fíalkooê recentstudiesofthebarrowchmyrevamogyla
first_indexed	2025-11-26T04:36:50Z
last_indexed	2025-11-26T04:36:50Z
_version_	1849826284325044224
fulltext	50 Статтю присвячено результатам останньої в часі спроби досліджень поховального комплексу пред- ставника скіфської аристократії IV ст. до н. е. — кургану Чмирева Могила, широковідомого похован- ням 10 коней в коштовній збруї та комплексом з 10 срібних посудин. К л ю ч о в і с л о в а: скіфи, курган, Північне Причорномор’я, поховання катакомбної культури, білозерська посудина. Курган Чмирева Могила є відомою поховаль- ною спорудою представника скіфської еліти другої половини IV ст. до н. е. За сучасним ад- міністративним поділом пам’ятка знаходиться на північ від райцентру Велика Білозірка За- порізької області, поруч з головним в’їздом до цього населеного пункту. Її найближчим сусі- дом за 1,2 км з заходу є курган Орел 1 (рис. 1). Курган Чмирева Могила має тривалу історію досліджень, не завершенe й досі. Восени 1993 р. директор Запорізького обласного краєзнавчого музею Георгій Шаповалов запропо- нував відновити дослідження Чмиревої Могили за фінансової та кадрової підтримки музею. На жаль роботи, розпочаті у 1994 р., не мали продовження через брак коштів, незважаючи на щиросердні обіцянки керівництва Запорізької обласної де- ржадміністрації у подальшому фінансуванні. Проте сумна історія досліджень Чмиревої Мо- гили почалася набагато раніше — ще наприкін- ці XIX ст. з телеграми мешканця с. Велика Бі- лозірка Дмитра Моргунова до царя з проханням прийняти його з важливої справи. Про це відомо з листа до Голови Археологічної комісії графа А.О. Бобринського від 28 січня 1898 р. Д. Мор- гунов сповіщав, що селяни розкопали курган та наштовхнулися на кам’яне склепіння. Після цього з Петербургу до с. Велика Білозір- ка виїхав Федір Браун. З артіллю досвідчених 1. Курган Орел досліджував М.І. Веселовський у 1910 р. Ю. В. Б о л т р и к, О. Є. Ф і а л к о оСТАННІ ДоСЛІДЖеННЯ КУрГАНУ ЧМИревА МоГИЛА копачів-грабарів з м. Черкаси він почав розкопки Чмиревої Могили. До початку досліджень 1898 р. висота кургану складала 5,7 м. Зважаючи на дав- ні й тогочасні пограбування, що змінили обриси кургану та його діаметр (близько 80 м), слід виз- нати, що первинний насип Чмиревої Могили мав бути вищим на 2,5—3,5 м, тобто наближався до висоти 8—9 м. Протягом польового сезону Ф. Браун відкрив дві підземні поховальні споруди глибиною 12,4 та 9,6 м. Втім, через небезпеку обвалення склепінь, роботи були припинені, а обстеження підземних споруд не було завершено. Вдалим виявилося відкриття ве- ликої могили коней. Тут було розкрито залишки де- сяти загнузданих коней в коштовних вуздечкових прикрасах. За твердженням дослідника, коней за- вели до могильної ями живими та залишили їх під накатом з колод. Сумніви щодо цього твердження висловив М.І. Веселовський, який у 1909—1910 р. поновив розопки на цьому кургані. Про дослідження Чмиревої Могили Ф. Браун доповів на загальних зборах Російського археоло- гічного товариства18 листопада 1898 р. Праця до- слідника одержала схвальну оцінку, проте зали- шилися питання щодо устрою підземної частини кургану. Саме тому через 11 років роботи на ньому були поновлені М.І. Веселовським. У ході другого етапу розкопок вдруге були відкриті підземні спо- руди кургану, зокрема, поховальна камера бокової могили, де в схованці було знайдено 10 срібних посудин. Під час Другої Світової війни більшість речей, знайдених Ф.О. Брауном та М.І. Веселовсь- ким, зникли. Це сталося 10 жовтня 1941 р. під час евакуації колекцій Харківського музею на Білго- родщині, на залізничній станції Олексіївка 2. Підкурганний простір Чмиревої Могили не був досліджений повністю. Пауза у вивченні пам’ятки розтяглася майже на сторіччя, доки у 1994 р. на Чмиревій Могилі не почала працювати Таврійсь- 2. Аналіз коштовних посудин зі схованки Чмиревої Мо- гили див.: (Трейстер 2009, с. 414—460). 51 Болтрик Ю.В., Фіалко О.Є. Останні дослідження кургану Чмирева Могила ка експедиція Інституту археології НАН Украї- ни, яку очолив Ю. Болтрик. У складі експедиції працювали О. Фіалко (співробітник ІА НАНУ), А. Плешивенко та В. Лінников (співробітники Запорізького обласного краєзнавчого музею). Місце та стан залишків кургану Чмирева Могила знаходиться за 500 м від роз- доріжжя на м. Енергодар та с. Благовіщенка, за 15—20 м на захід від шляху на Благовіщенку. Умовний центр кургану знаходився за 94 м на північний схід від північного стовпа подвійної опори ЛЕП-2000000 № 100/1986. Місце розташування кургану Запорізькою службою охорони пам’яток тривалий час вважало- ся втраченим. І це було не дивним, оскільки на- передодні початку робіт 1994 р. воно являло собою розорану в рівень з оточуючим полем поверхню, хоча й мало ледь помітне валоподібне підвищення по зовнішньому колу. Навесні на оранці це підви- щення вирізнялося ще й завдяки дрібним шма- точкам вапняку (все що збереглося від крепіди), кісткам тварин та невеличким уламкам амфор. Східна частина підвищення найбільш значна і, вірогідно, там ще зберігся невеличкий сегмент тіла насипу кургану висотою 0,3—0,5 м. На схід від кургану (чи на його краю) лежала велика бри- ла із жовто-сірого дуже щільного дрібнозернистого вапняку, розмірами 1,24 × 1,18 × 0,35 м. Вірогідно, це одна з останніх брил крепіди, інші, зважаючи на близьке сусідство із селом, пішли на «вторинне використання» — розбудову місцевих садиб. У 1972 р. Ю.В. Болтрик зробив план курганної групи Чмиревої Могили (рис. 2), на той час східна частина насипу ще мала висоту 3,5 м, але згодом була зрізана місцевими шляховиками для дорож- нього насипу. На початку 90-х рр. між курганом та шляхом на с. Благовіщенку було прокладено траншею водогону, що закінчувалась безпосеред- ньо біля Чмиревої Могили. У цій траншеї у квітні 1994 р. ми бачили зруйноване поховання, що зна- ходилось неподалік від східної поли кургану. На момент прибуття експедиції залишки поховання та позначки його місця зникли. Поховання це навряд чи було пов’язане з Чмиревою Могилою, вірогідніше, належало до одного з курганів доби бронзи, розташованих поряд. Методика дослідження Для з’ясування розмірів і меж кургану було за- кладено дві траншеї — меридіанну (7 м завшир- шки та довжиною 80 м) та широтну (близько 85 м завдовжки). Згодом останню траншею в її західній частині (ділянка довжиною 60 м) було розширено до 20 м, в результаті чого змінилось її орієнтуван- ня. Так західний край її відносно репера мав від- хилення до півдня близько 15° (рис. 3). Залишені спочатку бровки з часом були зняті, оскільки фік- сували лише орний шар і були позбавлені будь- якої інформації. об’єкти на підкурганній поверхні Головною метою першого етапу дослідження було визначення меж кургану. Це вдалося лише приблизно, оскільки край насипу розтягнуто оранкою, а смуга змитого з насипу чорнозему за- Рис. 1. Розташування кургану Чмирева Могила серед найбільших курганів Дніпро-Молочанського межиріччя Рис. 2. План курганної групи Чмиревої Моги- ли 1994 р. Болтрик Ю.В., Фіалко О.Є. Останні дослідження кургану Чмирева Могила 52 вширшки 5—7 м позначала межі кургану досить приблизно. До того ж від попередніх дослідників було відомо, що насип Чмиревої Могили начебто був витягнутий у широтному напрямку. Отже діа- метр сягав 75—77 м і, таким чином, курган мав обсяг близький до Гайманової і Товстої Могил, Краснокутського кургану та Жовтокам’янки. Внаслідок досліджень стало очевидним, що на- сип Чмиревої Могили східною частиною перекрив невеликий курган доби бронзи, якому належить поховання катакомбної культури та посудина бі- лозерської культури з насипу. Крім того, у межах підкурганної поверхні зафіксовані залишки по- минальної тризни у вигляді так званого амфор- ного майданчика та ями з уламками амфор; похо- вання служки на поховальній доріжці та вдруге відкрито кінську могилу, до- сліджену Ф. Брауном (рис. 3). Поховання № 1 (катакомбна культу- ра) (рис. 4) знаходилось в 10 м у напрям- ку ЗХ — ПД—ЗХ від умовного центру. Вхідну яму, вірогідно, розташовану на захід від камери, зруйновано повоєн- ним прокопом, заповненим будівельним сміттям. Камера в плані наближалась до овальної форми, її довгу вісь було орієн- товано в напрямі ПН—СХ — ПД—ЗХ. Розміри камери — 1,2 × 0,95 м, стінки збереглися на висоту 0,25 м, підлогу вла- штовано на глибині 0,85 м від сучасної (зрізаної) поверхні. Небіжчика (дорослу людину) поклали у зібганому стані го- ловою на південь (обличчям на захід). Череп відсутній (можливо його зруйну- вали ховрахи), залишились лише дрібні кістки. Тіло було покладено на лівий бік таким чином, що ліву руку, зігнуту в лік- ті (майже під прямим кутом), було відне- сено в сторону, а правиця, також зігнута в лікті, нижньою частиною плечової кістки лежала на хребцях біля тазових кісток. Кістки правої до- лоні утворювали прямий кут з ліктьовою кісткою та були розвернуті в напрямку стегон підібганих ніг. Ліву долоню було зігнуто всередину. Ноги сильно зібгані в колінах, розгорнуті у той же бік, що й руки — тобто у західному напрямку. Небіж- чик мав патологічні утворення у вигляді кісткових наростів — один на фаланзі пальця лівої кисті, другий на правій плечовій кістці. Зважаючи на наявність нахилу західної стінки камери та орієнтування кінцівок у цьому ж напрям- ку, ми схильні вважати, що вхідна яма знаходилась саме із заходу відносно камери. Ця обставина зму- шує очікувати, що переважна частина кургану доби бронзи знаходилась на схід від поховання. Верхню частину сіроглиняної тонкостінної по- судини (рис. 5) білозерської культури виявлено за 8 м до ПД—СХ — ПД від умовного центру на гли- бині 0,6 м, або за 12 м на схід від поховання № 1. Ознак поховання поряд з посудиною не було. Відігнуті назовні вінця переходять у пряму ко- ротку шийку. Під шийкою перехід до округлого плічка відмічений подвійним поглибленим пас- ком, що утворює рельєфний виступ. У тісті відмі- чено включення великих часток товченої мушлі. Поверхню посудини загладжено. Розміри: діа- метр вінець — 9,5 см, тулуба — 11,8 см, висота, що збереглась — 9,5 см. Залишки тризни в західній частині піддкурганної поверхні 1. Майданчик із скупченням уламків восьми або десяти, чи навіть більше, розчавлених амфор (рис. 6), нерівномірно розкиданих на рівні дав- ньої денної поверхні мав розміри 7,8—8,0 × 3,5 м та знаходився за 58—60 м на захід від умовного центру насипу. Рис. 3. Звідний загальний план кургану: а — сучасна яма, б — недосліджена 1994 р. частина підкурганного простору Рис. 4. Поховання № 1. План та перетин 53 Болтрик Ю.В., Фіалко О.Є. Останні дослідження кургану Чмирева Могила Опис знахідок з амфорного майданчика (скупчення № 1) 1. Уламки амфор червоноглиняних — 665 екз. (рис. 7). З них: вінець — 9; ручок — 34; стінок — 617 (з них 355 зовсім дрібні); ніжок — 5. Судячи з глини, амфори належать головним чином до фасосського кола; крім того частина з них походить з Менди чи репрезентує тип Солохи (глина яскраво-помаранчевого кольору з черво- ним відтінком). За кольором глини та складом глиняного тіс- та вирізняється кілька типів: а) глина брунат- на, крихка, із значними домішками слюдистих часток та піску; ручок (ледь канельованих) — 7; стінок — 32; б) глина коричнювата, ззовні іноді ледь помаранчеватого відтінку; тонко відмуче- на, з незначною кількістю дрібних часток слюди; вінець — 1; ручок — 1; стінок — 24; ніжок — 1; в) глина світла, оранжувата, щільна, з домішками дрібних часток піску; вінець — 4 (1 із фрагментом ручки); ручок (ручки овальні в перетині) — 14 (з них 5 дрібних); стінок — 146; ніжок — 2; г) гли- на яскраво-оранжевого кольору з червоним від- тінком, щільна, з домішками ледь помітних час- тинок піску; вінець — 4; ручок — 12 (1 — в двох фрагментах); стінок — 60; ніжок — 2 екз. (кожен у двох частинах). 2. Яма № 1 (рис. 8) розташована за 1,5 м на схід від середньої частини майданчика із скуп- ченням амфорних уламків та за 56 м на захід від умовного центру. Кругла в плані яма в верхній частині має роз- міри 0,65 × 0,6 м, до дна вона звужується до 0,5 × 0,5 м. Глибина ями сягала 0,87 м від сучасного рівня. В її заповненні виявлено 87 фрагментів амфор трьох типів. Опис знахідок з ями № 1 1. Уламки амфор червоноглиняних — 87 екз. (рис. 9). З них: вінець — 3; ручок — 14; стінок — 66; придонних частин — 4. За кольором глини та складом глиняного тіс- та вирізняється кілька типів: а) глина брунатна, крихка, із домішками слюдистих часток та піску; ручок — 3; стінок — 9; придонна частина — 1; Рис. 5. Посуди- на білозерської культури Рис. 6. План амфорного майданчика Рис. 7. Уламки червоноглиняних амфор з майданчика Болтрик Ю.В., Фіалко О.Є. Останні дослідження кургану Чмирева Могила 54 б) глина коричнювата, ззовні іноді ледь оранжува- того відтінку; тонко відмучена, з незначною кіль- кістю дрібних часток слюди; стінок — 6; придонна частина — 1; в) глина світла, оранжувата, щільна, з домішками дрібних часток піску; вінець — 2; ручок — 5; стінок — 38; придонна частина — 1; г) глина яскраво-оранжевого кольору з червоним відтінком, щільна, майже без домішок; вінець — 1; ручок — 6; стінок — 13; придонна частина — 1. Кінська могила (рис. 10) Досліджену Ф. Брауном в 1898 р. могилу 10 ко- ней ми відкрили повторно і з’ясували, що її місце в кургані та орієнтування в публікаціях вказані помилково. Орієнтування могильної ями не ши- ротна, а наближається до меридіанної. Могила коней знаходилась за 25 м від умовно- го центру та за 2—5 м від провалля над вхідними ямами. На наближеність до підземної частини кургану вказували невеликі ділянки з відбитка- ми камки, що фіксувалися на північний схід від кінської могили. Про камку навколо вхідних ям могил повідомляв Ф.О. Браун. Могильна яма підпрямокутна в плані, орієнто- вана в напрямку ПН—ЗХ — ПД—СХ, розмірами 6,5 × 2,4—2,45 м, глибиною 2,5 м від сучасної по- верхні. У західній стінці, за 1,1 м від південного краю, яма мала пандус шириною 0,7 м. Від пан- дуса збереглася лише частина 0,5 м довжиною, що складала приблизно третину від його первіс- ного вигляду. Пандус призначався для заведен- ня коней у яму і, вірогідніше за все, певний час ці коні були в ній живими. Про це може свідчити шар зеленуватої глини (вірогідно, просякнутої гноєм) 4—6 см завтовшки на дні ями. Нижній край пандусу відстояв від дна ями на 0,76 м. Дно ями нерівне, але трималося глибини 2,1—2,2 м і лише під пандусом підіймалося на 0,1 м. Рис. 8. Яма № 1. План та перетин Рис. 9. Уламки червоноглиняних амфор з ями № 1 Рис. 10. Кінська мо- гила. План та пере- тин 55 Болтрик Ю.В., Фіалко О.Є. Останні дослідження кургану Чмирева Могила У нижній частині заповнення ями траплялися невеличкі уламки дерева (вірогідно, залишки пе- рекриття), уламки кісток та велика кількість зубів коней. Крім того, знайдено чимало елементів вуз- дечок, пропущених чи загублених першими до- слідниками, серед них: срібний литий наносник (1), бронзовий наносник із золотим плакуванням (2), залізний пластинчастий наносник (3), уламки залізних та бронзових вудил (4) та псалій (5), за- лізне кільце (6), уламки бронзових кілець, деякі з напаяними дрібними кульками (7), срібні круглі бляхи (8) та фігурна пряжка (9), залізна пряж- ка (10), фрагменти золотої фольги (11), уламки бронзових круглих блях (12) та бронзової бляхи- «лунниці» (13), два дрібних уламки бронзових дзвоників (14), поодинокі та з’єднані по дві-три ланки залізного ланцюжка (15), чотири бронзові дископодібні насадки (16), залізна підпружна пряжка (17), а також залізна скоба (18), можливо, від дерев’яного перекриття могили. Опис знахідок з Кінської могили Деталі вуздечок 1. Наносник срібний литий. У вигляді об’ємної протоми тварини (рис. 11, 2; 12, 6). Голова з дов- гими підтрикутними вухами трохи сплющена поздовжньо. На ній виділено: очі у вигляді опук- лих напівсфер, окреслених заглибленими кільця- ми; між оком та вухом з кожного боку — по крап- леподібному заглибленню (діаметр — 0,25 см, глибина — 0,1 см); дзьоб — з обох боків врізаною лінією, що повторює вигин морди. Біля основи шиї — великий наскрізний круглий отвір. У ниж- ній частині наносника шия переходить в пласку пластину із заокругленим нижнім краєм, яку відлито у перпендикулярній площині. У верхній частині пластину прикрашено рельєфним пас- ком, від якого розходяться дві заглиблені смужки, що утворюють трикутник із вершиною у верхній частині. Збереженість задовільна. Розміри: 4,4 × 1,0—1,4 × 2,8 см, діаметр отвору — 0,6 см. 2. Наносник бронзовий з золотим плакуван- ням. Плаский, у вигляді протоми птаходзьобого грифона (рис. 11, 1; 12, 5). Малюнок нанесено за- глибленими лініями. Голова з довгим, гострим дзьобом, тризубим гребінцем та заокругленим вухом з прокресленим ромбом всередині. Заглиб- леними лініями передані зигзагоподібний гребі- нець, мигдалеподібне око та дзьоб; шию відо- кремлює горизонтальна коротка смужка, від якої йдуть чотири поздовжні лінії до краю наскрізного отвору біля основи шиї. Нижню частину оформ- лено у вигляді вузької пластини, одна з довгих сторін якої рівна, а друга хвиляста. Пластину прикрашено двома поздовжніми паралельними смужками. Плакування місцями пошкоджене окислом бронзової основи. Розміри: 4,25 × 2,8 см, товщина — 0,3 см, діаметр отвору — 0,8 × 0,55 см; товщина золотого покриття — 0,01 см. 3. Наносник пластинчастий залізний. Збе- реглася верхня частина у вигляді пласкої плас- тини підтрикутної форми, звужена частина якої загнута у петлю (рис. 12, 4). Залізо сильно коро- довано. Розміри: 2,9 × 1,2 см, висота — 1,8 см; діа- метр петлі — 2,3 см; діаметр отвору — 0,6 см. 4. Уламки вудил — 37 екз. Двочленні, дво- кольчасті. Уламки збереглися дуже погано, ме- тал сильно кородований: а) із залізного стрижня, круглого в перетині, кінці зігнуті в кільця — 13 екз. Збереглися в дрібних фрагментах. Розмі- ри: довжина max — 6,4—7,5 см; діаметр стриж- ня — 1,2—1,5 см, діаметр кільця — 2,9 та 3,3 см; б) із бронзового стрижня, чотиригранного в пере- тині 1 екз. в п’яти уламках. Стрижень ближче до закінчень прикрашений поперечними рельєф- ними пасками; в середній частині потовщується (рис. 12, 14). Розміри уламків: 4,9 × 1,7—0,7 см, 3,5 × 2,6—0,9 см, 3,3 × 0,6 см, 2,7 × 0,7 см, 1,8 × 0,5 см; в) дрібні уламки залізних стрижнів, округ- лих чи підпрямокутних у перетині — 23 екз. Роз- міри найбільших: 2,2 × 1,8, 2,75 × 1,5 см. 5. Уламки псалій — 14 екз.: а) уламки заліз- них стрижнів, округлих в перетині, С-видної фор- ми. Закінчення кулястої або грибоподібної (на- Рис. 11. Прикраси вузди з кінської могили: 1 — бронзовий наносник із золотим плакуван- ням; 2 — срібний наносник Рис. 12. Знахідки з кінської могили Болтрик Ю.В., Фіалко О.Є. Останні дослідження кургану Чмирева Могила 56 півсферичної) форми. Середня частина стрижня сплощена та розширена — 12 екз. (рис. 12, 13). Розміри найбільших: довжина — 7,7 та 8,1 см; діаметр — 0,8—1,2 см; ширина середньої части- ни — 1,3—3 см; діаметр кулястого закінчення — 1,4 см; б) закінчення залізного псалія, грибоподіб- ної форми (рис. 12, 17). Розміри: діаметр — 1,5 см, висота — 0,8 см; в) закінчення бронзового псалія, грибоподібної форми, трохи витягнуте в плані; стрижень округлий в перетині (рис. 12, 18). Роз- міри: діаметр — 1,4 × 1,6 см, висота — 0,5 см; діа- метр стрижня — 0,7 см. 6. Кільце залізне із круглого в перетині дроту (рис. 12, 3). Розміри: діаметр — 2,5 см, діаметр дроту — 0,5—0,6 см. 7. Уламки кілець бронзових — 4 екз. Дрібні уламки з тонкого бронзового дроту круглого в перетині. На одному з них напаяні упоперек дві кульки, одна біля другої (рис. 12, 7). Розміри: дов- жина — 1,2, 1,4, 1,4, 1,7 см; діаметр кільця біля 2,5 см, діаметр дроту — 0,4—0,5 см; діаметр куль- ки — 0,45 см. 8. Бляхи круглі срібні — 1 ціла та 18 уламків. Збереженість дуже погана, на поверхні крихка бузкова патина; метал сильно корозований, лам- кий: а) мала, напівсферичної форми — 1 екз. Із зворотного боку напаяна петля з розклепаної стрічки, у вигляді витягнутого кільця (рис. 12, 2). Розміри: діаметр — 2,5 см; висота — 0,95 см; тов- щина — 0,1—0,15 см; діаметр петлі —1,0 см, ши- рина петлі — 0,4 см; б) уламки блях таких самих (малих) та більшого діаметру (великих) —17 екз. (рис. 12, 19). Розміри найбільшого — 1,8 × 2,3 см; в) петля фрагментована у вигляді дужки з вузь- кої стрічки з відігнутими під прямим кутом закін- ченнями (рис. 12, 19). Розміри: довжина частини що збереглася — 1,7 см, ширина — 0,4 см. 9. Пряжка фігурна срібна. Лита пряжка у виг- ляді чотирипелюсткового щитка з вихровою ком- позицією. Із зворотного боку напаяно прямокутну пласку петлю (рис. 12, 1). Збереженість дуже по- гана, на поверхні сіра крихка патина, метал кри- шиться. Розміри: щиток: діаметр — 1,8—1,9 см, висота — 1,3 см; петля: довжина — 1,7 см, шири- на — 0,6 см; діаметр отвору — 0,7 × 1,1 см. 10. Пряжка залізна фрагментована. Пряжка фігурна, із круглого в перетині залізного дроту. Нижня частина у формі трапеції з заокругленими кутами, що переходить у верхній частині в кільце (рис. 12, 9). Збереглася в чотирьох дрібних улам- ках, верхня частина втрачена. Залізо сильно ко- розоване, шарувате та крихке. Розміри: довжина реконструйована — 4,5 см, ширина — 3,0 см; діа- метр стрижня — 0,6—0,8 см. 11. Уламки фольги золотої від плакування — 3 екз. Дрібні обривки тонкого золотого листа, на зворотному боці якого зберігся бронзовий оки- сел. Вірогідно, це покриття бронзових напівсфе- ричних блях. Розміри: 1,0 × 1,4, 0,6 × 1,0, 0,45 × 0,7 см; товщина — 0,5 см. Деталі нагрудників 12. Уламки блях бронзових дископодібної фор- ми — 14 екз. (7 з них зовсім дрібні). Гладкі, з тон- кої пластини, з заокругленим краєм. На одному з уламків, біля краю, збереглися фрагменти заліз- ного ланцюга (рис. 12, 20). Збереженість дуже по- гана, на поверхні сірувато-зелена крихка патина, метал кришиться. Розміри найбільших: 2,8 × 2,6, 2,3 × 2,1, 2,2 × 2,1, 2,0 × 2,0, 1,6 × 1,4 см; решта — зовсім дрібні; товщина — 0,10—0,15 см. 13. Уламок бляхи-«лунниці» бронзової. Збе- реглася середня частина вузької пласкої бляхи, закінчення якої обламані (рис. 12, 8). Зроблена з тонкого листа бронзи. Збереженість дуже погана, метал кришиться. Розміри: 2,3 × 1,2 см, товщи- на — 0,1 см. 14. Уламки дзвоників бронзових — 2 екз. Збе- реглися невеликі уламки нижньої частини з рів- ним краєм, поверхня опукла (рис. 12, 15). Розміри: 1,1 × 1,5, 1,4 × 1,8 см; товщина — 0,15—0,25 см. 15. Уламки ланцюжка залізного — 13 екз. Кожна ланка S-подібної форми зроблена з круг- лого в перетині дроту, кінці якого зігнуті в кільця, що розгорнуті у протилежні боки. Ланки з’єднані по дві або три разом (рис. 12, 12). Переважають досить дрібні уламки. Метал сильно кородований, слоїстий та кришиться. Розміри: довжина лан- ки — близько 4,0 см, діаметр стрижня — 0,6 см; діаметр кільця — 1,5 × 1,6 см. 16. Насадки кільцеподібні бронзові — 4 екз. Округлі пластини з нерівно обрізаним краєм, ледь опуклі; в круглих отворах збереглися улам- ки залізного ланцюга (рис. 12, 11). Збереженість погана. Розміри: — діаметр — 1,7 см — 2 екз., 1,6 см — 2 екз.; висота — 0,3 см; товщина — 0,1 см, діаметр отвору — 0,4—0,5 см. Деталі сідла 17. Пряжка підпружна залізна у трьох улам- ках. Прямокутної форми, із округлого в перетині стрижня; на одній з коротких сторін — нерухомий виступ-язичок (рис. 12, 10). Збереженість погана, метал сильно корозований, слоїстий та кришить- ся. Розміри: 1,7 × 4,1, 0,9 × 4,0, 0,9 × 4,8 см; діа- метр стрижня — 0,7—1,0 см; ширина — 1,1 см; висота — 0,6 см; довжина язичка — 1,4 см. Речі іншого призначення 18. Скоба залізна. Можливо, від дерев’яного перекриття могили. П-подібної форми. Верхня частина широка, опукла (?); «шипи» пласкі, зву- жуються до кінців; один обламаний біля основи, другий — в середній частині (рис. 12, 16). Метал сильно корозований, кришиться. Розміри: осно- ви — 1,2 × 2,0 см, висота — 1,2 см; шипа — дов- жина збереженої частини — 1,3 см, ширина — 0,7 см. Поховання залежної особи Поховання служки чи охоронця (рис. 13) знахо- дилось за 48 м від умовного центру на західному краю поховальної доріжки, за 20 м від кінської мо- гили. Вірогідно поховання було ледь впущене (на 0,2—0,3 м) в рівень поховальної доріжки, який у цьому місці відповідав рівню давнього горизонту. На жаль, через аморфність чорнозему у цьому міс- Рис. 13. План поховання охоронця. 1 — мушля, 2 — кришка черепа 57 Болтрик Ю.В., Фіалко О.Є. Останні дослідження кургану Чмирева Могила ці, контури могильної ями побачити не вдалося, що і зрозуміло, оскільки сучасна глибина похо- вання становить 0,5 м. Похований (доросла люди- на, вірогідно чоловік) лежав випростано, головою на ЗХ — ПД—ЗХ. Череп був відсутній, але його кришка лежала біля лівого стегна похованого. На місці знаходилась лише нижня щелепа. Руки вип- ростані вздовж тіла, проте променева та ліктьова кістки лівої руки зміщені до хребта і тазу. Яким чином ці кістки та черепна кришка опинились не на своїх місцях відповісти важко, тим більше, що остання залишає враження покладеної. Поховання майже безінвентарне. Лише перед щелепою, ближче до лівого плеча, лежала неве- лика мушля, що розпалась. Протягом польового сезону 1994 р. нам вдалося дослідити фактично лише частину підкурганної поверхні Чмиревої Могили. Проте підземні спору- ди залишились не дослідженими. Розкопки дали змогу уточнити деякі дані, отримані роботами на- ших попередників та відкрити нові об’єкти. Отже, знов було розкопано кінську могилу. Це дозволило, по-перше, скорегувати її орієнтування по-друге, уточнити її розміри і, по-третє, знайти підтвердження гіпотези Федора Брауна стосовно того, що коней завели до могили живими. У результаті наших досліджень з’ясовано, що скіфський насип перекрив невеличкий курган доби бронзи. Аналогічну ситуацію зафіксовано при розкопках кургану Чортомлик (Отрощенко 1991, с. 324—328) та Великого кургану поблизу с. Мала Лепетиха Велико-Лепетихського р-ну Херсонської обл. (Данилко, Витрик 2004, с. 38). Серед найбільш цікавих знахідок має сенс зга- дати так званий амфорний майданчик — скуп- чення уламків навмисно розбитих амфор, що залишилось після поминальної тризни. Схожі знахідки відомі в кургані Вишнева Могила та західній частині кургану № 14 поблизу с. Гюнів- ка Велико-Білозерського р-ну Запорізької обл., кургані № 2 в урочищі Носаки біля с. Балки Ва- силівського р-ну Запорізької обл. (Болтрик, От- рощенко, Савовский 1977, с. 269, 270; Бидзиля, Болтрик, Мозолевский, Савовский 1977, с. 68). Такий майданчик, але вже за межами рівчака, був розкопаний М.М. Чередниченком у кургані № 12 поблизу с. Володимирівка Томаківського р- ну Дніпропетровської обл. Щодо поховального інвентаря, найближчі від- повідності речам з Чмиревої Могили походять з Гай- манової та Товстої Могил, Цимбалки та Чортомли- ка. Причому, завдяки знахідкам М.І. Веселовського з могили 12-метрової глибини (ОАК 1909—1910, рис. 193), Чмиревій Могилі слід відвести останню позицію в ланцюгу з вище названих усипальниць представників скіфської аристократії. Завдяки елементам матеріального комплексу, що збереглися, дата будівництва кургану визна- чається в межах 330—315 рр. до н. е. За парамет- рами поховальної споруди та характером речового супроводу головний небіжчик з Чмиревої Могили належить до когорти скіфської еліти, представ- ники якої поховані у Гаймановій, Товстій, Леме- шевій та Бабиній Могилах, Краснокутському і Верхньорогачицькому курганах. Наші розкопки ще не поставили крапки в дов- готривалій історії дослідження Чмиревої Могили. Унікальні за кількістю і коштовністю набори ім- портного металевого посуду та кінського вбрання на тлі нез’ясованих до кінця надглибоких розга- лужених поховальних споруд спонукають повер- нутися до цього комплексу знов. Бидзиля В.И., Болтрик Ю.В., Мозолевский Б.Н., Са- вовский И.П. Курганный могильник в уроч. Носаки // Курганные могильники Рясные Могилы и Носаки. — К., 1977. — С. 61—158. Болтрик Ю.В., Отрощенко В.В., Савовский И.П. Исследование Рогачикского курганного поля // АО 1976 г. — М., 1977. — С. 269, 270. Данилко Н., Витрик И. Ювелирные украшения из женского курганного погребения скифского времени у села Малая Лепетиха Херсонской области // Юве- лирное искусство и материальная культура. — СПб., 2004. — С. 38—40. ОАК за 1909—1910 годы. — СПб., 1913. Отрощенко В.В. Курган эпохи бронзы в Чертомлы- ке // Алексеев А.Ю., Мурзин В.Ю., Ролле Р. Чертомлык (Скифский царский курган 4 в. до н. э.). Приложение № 7. — К., 1991. — С. 324—328. Трейстер М.Ю. Серебряные сосуды из тайника Чмыре- вой Могилы // Древности Боспора. — 13. — М., 2009. — С. 414—460. Ю. В. Б о л т р и к, Е. Е. Ф и а л к о ПоСЛеДНИе ИССЛеДовАНИЯ КУрГАНА ЧМЫревА МоГИЛА Статья освещает результаты исследований кургана Чмырева Могила — богатого погребального комплекса IV в. до н. э., проводившихся в 1994 г. Ранее этот курган исследовали Ф.А. Браун (1898 г.) и Н.И. Веселовский (1909—1910 гг.). Памятник вошел в науку благодаря находкам могилы 10 коней в богатой сбруе и тайника с 10 серебряными сосудами. Авторам удалось раскопать ранее не известную погребальную дорожку с площад- кой, усеянной битыми амфорами, и погребением ох- ранника. Вновь раскопанная могила коней содержала утерянные детали конского убора. На основании сохранившегося материального комп- лекса дата кургана определяется в пределах 330—315 гг. до н. э. С учетом параметров погребального сооружения и характера сопровождения, можно утверждать, что ос- новной погребенный в кургане Чмырева Могила прина- длежал к высшему эшелону скифской знати. Yu. B o l t r y k, E. F i a l k o RECENT STUDIES OF THE BARROW CHMYREVA MOGYLA This article highlights the results of studies the barrow Chmyreva Mogyla — the rich burial complex IV BC, which took place in 1994. This burial mound was investigated earli- er F.A. Brown (1898) and N.I. Veselovsky (1909—1910). The monument became a science due to discovery of the grave of 10 horses in harness and a rich cache with 10 silver vessels, survivors of the robbery. The authors discovered a previously unknown the funeral track with the platform, covered with broken amphorae, and the burial of the guard. The newly excavated horse’s grave contained the details of a harness. Date of barrow determined within 330—315 years BC on the basis of the preserved material complex. Taking into account the parameters of burial structure and na- ture of support, it can be argued that the main buried in a barrow Chmyreva Mogyla belonged to the top echelon of the Scythian nobility.

Останні дослідження кургану Чмирева Могила

Institution

Ähnliche Einträge