Матір богів в ольвійській теракоті елліністичного періоду

Статтю присвячено введенню в науковий обіг, датуванню та інтерпретації теракот з розкопок Л.М. Славіна, на яких зображено Матір богів сидячи на троні, серед атрибутів якої представлено левеня. Аналізується значення цього атрибуту богині, яке зумовило особливості у зображенні. Проанализирована се...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Published in:	Археологія і давня історія України
Date:	2012
Main Author:	Шевченко, Т.М.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Інститут археології НАН України 2012
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/89215
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Матір богів в ольвійській теракоті елліністичного періоду / Т.М. Шевченко // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2012. — Вип. 8. — С. 74-82. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859735570855493632
author	Шевченко, Т.М.
author_facet	Шевченко, Т.М.
citation_txt	Матір богів в ольвійській теракоті елліністичного періоду / Т.М. Шевченко // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2012. — Вип. 8. — С. 74-82. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Археологія і давня історія України
description	Статтю присвячено введенню в науковий обіг, датуванню та інтерпретації теракот з розкопок Л.М. Славіна, на яких зображено Матір богів сидячи на троні, серед атрибутів якої представлено левеня. Аналізується значення цього атрибуту богині, яке зумовило особливості у зображенні. Проанализирована серия фрагментов терракот из раскопок Л.М. Славина, представляющих изображение Матери богов сидя на троне со львенком на руках или у ног. Рассматривается значение этого атрибута богини, обусловившего особенности в изображении. Фигурки определены и отнесены к известным на сегодня типам изображений богини ІІІ—ІІ вв. до н. э. Благодаря этому удалось атрибутировать несколько незначительных фрагментов терракот, хранящихся в Научных фондах ИА НАНУ. Рассмотрение таких находок из жилых кварталов дает возможность более полно иллюстрировать культовую жизнь ольвиополитов в эллинистический период. Analyzed is a series of terracottas fragments from L.M. Slavin’s excavations which represent the Mother of the gods sitting on a throne with a lion cub on her lap or under her feet. The meaning of this attribute which caused the peculiarities of depiction the goddess is considered. Figurines are attributed and referred to the known today types of the goddess’ depictions of the 3rd and the 2nd centuries BC. Owing to that it has become possible to attribute several small terracottas fragments kept in the Scientific Funds of the IA NASU. Considering of such finds from the dwelling quarters allows the author to illustrate more comprehensively the cultic life of the Olbians in the Hellenistic period.
first_indexed	2025-12-01T15:16:57Z
format	Article
fulltext	74 Статтю присвячено введенню в науковий обіг, датуванню та інтерпретації теракот з розкопок Л.М. Славіна, на яких зображено Матір богів сидячи на троні, серед атрибутів якої представлено левеня. Аналізується значення цього атрибуту богині, яке зу- мовило особливості у зображенні. К л ю ч о в і с л о в а: Ольвія, Матір богів, теракота. Теракоти, які розглядаються у статті, є прямим свідченням культу Матері богів. Вважається, що в Ольвії, як і в інших античних центрах Північ- ного Причорномор’я, Матір богів вшановували з часів заснування поліса (Русяева 1972; 1992, с. 147; Кобылина 1978, с. 10—13). Тут не наголо- шуватиметься на питанні характеру цього куль- ту у кожному з полісів. Важливо те, що чи вдома, чи у святилищі, але Матір богів вшановувалася з архаїки аж до перших століть н. е. Найбільша кількість її зображень, здебільшого в теракоті, датована еллінізмом. Саме такі пам’ятки аналі- зуватимуться у цій статті. Увага звертатиметься на ті образи богині, де наявне зображення левеняти. Цей атрибут Ма- тері богів був необхідним для архаїчних теракот: лише так можна розпізнати її зображення серед однотипних богинь, що сидять на троні. Адже ще не були такими усталеними особливості тракту- вання головних уборів, зачісок, одягу, зображен- ня поз і жестів. Точніше, вони не були настільки виразні (Бритова 1961, с. 35—43; Higgings 1967, pl. 13, A—C; 23, D—F; Русяева, Лейпунская 1982, с. 59, 60, рис. 3; Скуднова 1988, кат. № 202, с. 29, 129). Тому в науковій літературі подібні зобра- ження без атрибутів визначають як «богині сидя- чи». До речі, значення культу Матері богів у Оль- вії дало змогу А.С. Русяєвій припустити, що всі архаїчні богині сидячи сприймалися ольвіополі- тами як зображення Матер (Древнейший... 2006, с. 154). Їх широко експортували з Аттики, Беотії (Higgings 1967, р. 72). І до елліністичного періоду вони набули усталених, іноді властивих для ок- ремих регіонів, рис. Однак, присутність левеняти Т. М. Ш е в ч е н к о МАТІр БоГІв З ЛевеНЯМ в оЛЬвІЙСЬКІЙ ТерАКоТІ еЛЛІНІСТИЧНоГо ПерІоДУ біля Матері богів надалі продовжувала визнача- ти походження і функції культу богині та його атрибутів. Наприклад, близьку до ольвійських елліністичних теракот фігуру Артеміди IV ст. до н. е. відрізняє лише її атрибут — лань в руці. Інші елементи: зачіска (пасма волосся, розкладені по плечах), складки хітона, викладені на колінах, фігурні виступи на спинці трону і оформлення його підніжжя, фіала в правій руці, — все пере- гукується з традиційними для Ольвії зображен- нями Матері (Higgings 1967, р. 80, pl. 34, В). Такі ж і композиція, і деталі у зображенні Афродіти з фіалою в правиці кін. V ст. до н. е. з Фасоса (Higgings 1967, р. 85, fig. 25). Близькість образів богинь може бути відображенням зв’язку їхніх культів, адже іноді запозичення в особливостях зображення відповідають запозиченням у функ- ціях божеств і особливостях ритуалів. В Ольвії з часів архаїки близькими до культу Матері богів були культи Деметри, Кори-Персе- фони (Русяева 1972, с. 37; 2005, с. 360), Афродіти (Древнейший… 2006, с. 153), Артеміди (Русяе- ва 1979, с. 101). Вважається, що богиню з другої чверті VІ ст. до н. е. вшановували в полісному святилищі, а також, можливо, в заміському, як богиню-покровительку рослинного і тваринного світів (Русяева 1990, с. 53, 54; 1992, с. 145—148). З ІІІ ст. до н. е. її теракотові зображення місцевого виробництва стають масовими, кількісно перева- жаючи над усіма іншими на Західному теменосі (Русяева 1972, с. 39, 40; 1979, с. 104, 154; Древней- ший… 2006, с. 21). Причому, з другої половини ІV ст. до н. е. Матір богів найчастіше зображали з баштоподібною короною, що мало свідчити про її покровительство над містом. Особливо актуально це було в «буремні роки ІІІ—ІІ ст. до н. е.» (Вин- ницкая 1947, с. 134; пор.: Русяева 1979, с. 111; 1982, с. 82, 155; 1992, с. 148). За теракотами про- слідковують і згасання культу в Ольвії у другій половині ІІ ст. до н. е. (Русяева 1979, с. 111). В ольвійських зображеннях Матері богів вбача- ють впливи Малої Азії, Аттики (Кобылина 1978, 75 Шевченко Т.М. Матір богів в ольвійській теракоті елліністичного періоду с. 11, рис. 1—4). Походження цього типу архаїч- них зображень ведуть із критської коропластики VІІ ст. до н. е. (Русяева 1982, с. 82). Під впливом традицій різних регіонів Еллади, зокрема Афін, Родоса, Малої Азії, сформувався усталений тип місцевих теракот богині сидячи на троні з фіа- лою в правій руці та тімпаном у лівій, а також, нерідко, з левеням (Винницкая 1947, с. 134—136; Леви 1970, с. 43, 44; Скуднова, Славин, Клейман 1970, с. 50, 54; Русяева 1979, с. 101; 1982, с. 82; Древнейший… 2006, с. 154). З’являються під- локіття трону, характерні виступи на його спин- ці, усталюється трактування одягу тощо. Такою ж вона постає в кам’яній скульптурі (Русяева 1972, с. 41—43; Крыжицкий и др. 1999, рис. 180). Слуш- ним є припущення про те, що фіала символізува- ла офірування плодів і зерен на блюді чи в чаші для землеробських богинь (Русяева 1979, с. 104). Тімпан відповідав ритуалам, де практикувалися танці, нерідко нестримні, оргаїстичні (Кобылина 1978, с. 10; Burkert 1985, p. 177, 178; Parker 1997, p. 160). Існує думка, що на відміну від духових інструментів, ударні асоціювалися з іноземними практиками, містеріальними святами (Burkert 1985, p. 102). Лев був астральним символом, че- рез що Матері богів приписують функції володар- ки небосхилу (Кобылина 1978, с. 10). Очевидно, безпосереднє значення лева — символ влади Ма- тері богів над усією природою. За словами В. Бур- керта, богиня не вписується у грецьку генеалогію: вона мати усіх богів, природи і тварин (Burkert 1985, p. 178). Корені культу ведуть з Фрігії, однак питанням залишається, сприймався він як іно- земний, чи як, власне, грецький (Burkert 1985, p. 177; Parker 1997, p. 188—194, 197). В архаїчний період єдиним варіантом було розташування левеняти на колінах богині. Та, починаючи з елліністичного, способи зображен- ня тварини урізноманітнюються (Русяева 1982, с. 86). Постає питання, чи мало це якісь перед- умови у міфологічній чи ритуальній сфері, чи було суто естетичним. Одиничними є знахідки зображення дорослої тварини або тварини гіпер- трофованих розмірів, що сидить поруч богині або везе її на спині (Кобылина 1978, с. 11, рис. 5, 7, 9; Русяева 1982, с. 88). Лише один з них, місцевого виготовлення (Кондаков 1879, с. 130; Кобылина 1978, с. 11), походить з Ольвії. Як відомо, Матір богів сидячи на леві вважається «варіантом зоб- раження сирійської Атаргатіс, східної Афродіти». Тож це не дає підстав для висновків про суттєві впливи на сприйняття Матері богів її шануваль- никами у полісі. До того ж такі зображення ство- рювали у перших століттях, коли ширше, ніж раніше, розповсюджувалися східні вчення. Ос- кільки більшість теракот у нашій добірці дату- ються елліністичним періодом, слід звернутися до інших типів зображень атрибуту Матері богів. Зокрема, підлокіття трону у вигляді левенят ле- жачи на теракоті ІV—ІІІ ст. до н. е. (Винницкая 1947, л. 138; Русяева 1979, с. 106) мали, скоріш, декоративне значення, як і ніжки трону у вигляді лап (рис. 1, б). А от змістовне наповнення могли мати зображення попирання левеняти ногою або обома ногами. Одним із таких зображень є фрагмент терако- ти з розкопок Л.М. Славіна зі стертим інвентар- ним номером (рис. 1, б). Його зображення вдало- ся знайти серед фотографій знахідок 1959 р. під № 1984, хоча в інвентарних списках цей номер відповідає іншій знахідці (Альбом 1959, л. 16; Инвентарная 1959). Вціліло зображення право- го кута профільованого підніжжя трону, де ступ- ня богині стоїть на піднятій голові лева. Висота фрагмента 6,1 см, ширина 5,6 см. Носок ноги, як і на багатьох зображеннях Матері богів на троні, розділений надвоє, можливо щоб показати обриси сандалії. Чітко виділені драпіровки плавно спа- дають над ступнею і головою левеняти, що спокій- но лежить під нею. Тварина обернена головою вліво, деталі її зображення були чітко пророблені вже у формі: очі, масивні надбрівні дуги, морда, розкішна грива, внизу оформлена подібно до ов на архітектурних деталях. Ніжка трону зроблена у вигляді могутньої лев’ячої лапи. Глина яскраво- оранжева, з дрібними домішками білого і чорного кольору. Такі незвичні для місцевих теракот колір і якість зображення дозволяють розглядати у на- шому контексті ще один фрагмент фігурки богині сидячи (О-59/1930), знайдений того ж року на ді- лянці Е7, кв. 558 (Инвентарная 1959). Найбіль- ша висота фрагмента дорівнює глибині рельєфу і складає 7,1 см. Він включає зображення лівого підлокіття трону і коліна (рис. 1, а). Гіматій аку- ратними складками звисає вздовж підлокіття, покриваючи бічну частину трону, складне про- філювання якого видніє лише на фронтальній стороні. Ліва рука богині не збереглась, лише край ліктя вказує, що кисть і передпліччя підняті вгору. Така ж схема зображень Матері богів, яка тримає у лівій руці тімпан. Усе це дозволяє при- пустити, що цей, як і попередній фрагмент, нале- жать одній статуетці, що зображала Матір богів сидячи на троні. Фігурка була розбита у давнину, про що свідчать затерті краї кожного фрагмента. Зображень Матері богів з ногами на леві порів- няно небагато. На статуї з Прієни ступні богині Рис. 1. Фрагменти зображення Ма- тері богів: а — б/№; б — О-59/1930 Шевченко Т.М. Матір богів в ольвійській теракоті елліністичного періоду 76 стоять на спині лежачого лева (Кобылина 1978, с. 11). Правою ногою на голову левеняти спи- рається Матір богів на теракоті з Нижнього Подністров’я, датованій кін. VI — поч. V ст. до н. е. (Фидельский, Синика 2005, с. 281, рис. 1, 1), ліва нога її накрита гіматієм. Відрізняється схематизмом теракота, знайдена на Мітрідаті, із зображенням богині, що обидві ноги постави- ла на лева (Кобылина 1974, с. 51, табл. 61, 5). Той самий сюжет представлено на теракоті ІІ ст. до н. е. з Мірмекія (САИ, ІІ 1970, табл. 42; Дени- сова 1981, с. 53, табл. ХV, а). Однак стилістично вони мають суттєві відмінності: боспорський зра- зок відрізняється більш схематичним, навіяним впливом малоазійської мармурової скульптури, трактуванням лева. Вкрай сумарно зображено богиню з левом під ногами на боспорських стату- етках І—ІІ ст. н. е., де лев обернений вправо (Ан- тичное... 1999, с. 34, № 50; Ханутина 2011, с. 223, рис. 1, 1, 2). Наш фрагмент представляє м’якше і детальніше трактування зображень, що набли- жає його до більш ранніх теракот елліністичного періоду (Burr 1963, p. 283). Сам сюжет попирання ногами лева В.І. Денисова виводить із малоазій- ського релігійного ґрунту (1981, с. 52, 53). Цікаво, що найчастіше з левеням під ногами зображено Матір богів на статуетках, де її образ доповнений дрібнішими фігурами, що стоять і си- дять по обох боках від трону. На статуетці з оль- війського теменоса ІІІ ст. до н. е. (О-55/3913: Леви 1970, с. 44, № 18, табл. 17, 2) левеня під ногами обернене вправо і лежить на підставці. На дещо пізнішій теракоті з розкопок 1956 р. Е.І. Леві зоб- раження і богині, і трьох другорядних персонажів виконані більш сумарно, навіть недбало. Обидві ноги Матері богів спираються на левеня обернене праворуч (Леви, Карасев 1956, табл. 81 а; Леви 1959, с. 12, рис. 3, 4). Лева під кріслом жінки си- дячи зображено на кількох афінських надгробках V ст. до н. е., які через те вважаються могильни- ми маркерами жриць Матері богів (Parker 1997, р. 346). На жаль, нечіткі обриси має предмет під нога- ми богині на фрагментованій теракоті, що збері- гається у НФ ІА НАНУ під номером О-59/1922 (рис. 2). Не виключено, що це обриси левеняти, теж оберненого праворуч. Хоча на теракоті одне левеня зображено лежачи на колінах богині. Ста- туетка описана одним реченням у статті А.С. Ру- сяєвої і опублікована у прорисовці без фрагмента правої невцілілої чатсини (Русяева 1972, с. 38, рис. 1, 4). У даній статті пропонується більш до- кладна її характеристика. Уцілілий фрагмент складається з двох частин, які мають загальну лінію зламу завдовжки менш ніж 2 см, тож, зважаючи на значну вагу статует- ки, зберігаються не склеєними. Втім, загальну висоту визначити можливо, вона дорівнює 19,7 см (головний убір відбитий). Найбільша ширина фрагмента 12,6 см. Статуетка склеєна з 11 фраг- ментів. У списку знахідок вказано, що знайдено 13 фрагментів фігурки, однак два фрагменти з таким номером, що теж зберігаються в колекції, належали іншим теракотам, тож не дивно, що їх не включено до ілюстрацій у звіті (Альбом 1959, л. 12 а, 16 а). Глина темно-сіра, майже чорна, є домішки дрібного вапняку. На деяких ділянках у впадинах залишилася біла обмазка, на виступах спинки трону, на тімпані і над предметом під но- гою богині — ледь помітні сліди червоної фарби. Теракота важка, товстостінна, богиня зобра- жена у глибокому рельєфі. Саме зображення богині теж масивне, що дозволило А.С. Русяєвій охарактеризувати його як образ немолодої жінки, з важким підборіддям і зморшками на обличчі (1972, с. 38). Монументальності образу додає мо- гутня шия і дещо непропорційно мале обличчя. Не вціліла ліва його частина, як і головний убір, якщо він був. На збереженій частині видно чітко модельовані пасма волосся, викладені над вухами і спущені двома завитками на плечі. Збереглася частина правого виступу на спинці трону, на рівні ліктя права рука, в якій, очевидно, була фіала, об- ламана, лівою богиня огортає тімпан, притримую- чи його вгорі. Пальці руки, як і лікоть, не вціліли. Від нижньої частини фігури збереглось коліно під чітко проробленими драпіровками хітона і носок ноги, що ледь виступає з-під одягу. Ногою богиня спирається на предмет витягнутої форми, що зву- жується до правого краю, з поперечними лініями, показаними виступами. Рельєфність зображення вказує на те, що це саме предмет, а не профілю- вання підніжки. Його фрагментованість не дозво- ляє ідентифікувати його, наприклад з левеням, яке саме на цьому місці й могло зображатися, про що йшлося раніше. Збереглась також слабопрофільована ліва бо- кова частина трону, фронтон якої займає зобра- ження жінки, що правою рукою притискає до гру- дей плід або квітку. Це дозволяє ототожнювати зображення з Корою-Персефоною (Русяева 1972, с. 39). Цій статуетці належав ще один фрагмент заввишки 4,1 см, що містить зображення правого кута бази трону. Про це свідчать аналогічні ха- рактеристики глини, з якої його виготовлено, а також висота і ступінчата форма підніжжя трону. На ньому вцілів виступ, схожий на носок від ноги дрібної фігури, що за розмірами аналогічна зоб- раженню Кори-Персефони по інший бік трону. Існує думка, що зображення фігур стоячи біля трону Матері богів властиві саме для Північного Причорномор’я (Кобылина 1978, с. 12, рис. 10, 12, Рис. 2. Фрагментоване зображення Матері богів: О- 59/1922 77 Шевченко Т.М. Матір богів в ольвійській теракоті елліністичного періоду 14). Однак, вапняковий рельєф IV ст. до н. е. з такими сюжетами знайдено і на афінській агорі. На ньому зображено чоловічу фігуру праворуч і жіночу ліворуч від трону, але, на відміну від ольвійських зразків, без атрибутів. Одна з трьох причорноморських вапнякових плит з такими рельєфами походить з Ольвії. За однозначними атрибутами, в цих фігурах вбачають Гермеса і Кору-Персефону (Кобылина 1978, с. 12; Русяева 1972, с. 39; 1979, с. 108, 111). Можна погодитись, що рельєфні плити є ще одним проявом хтонізму в культі Матері богів, про який сказано вже бага- то (Русяева 1972, с. 37—39; 1979, с. 101, 112). Але якщо звернути увагу на певні деталі, то акценти дещо зміщуються. По-перше, оформлення плити з Ольвії нагадує сформовану з елліністичного пе- ріоду будову надгробків. Тоді як боспорські зраз- ки ближчі до вотивних плиток, що використову- валися у провінційно-римських культах (Щеглов 1969). У нижній частині зразка з Ольвії є шип, тож він був частиною більшої конструкції. Як ві- домо, часто наземні поховальні споруди античних некрополів складалися з більш грубо оброблено- го постаменту та витонченої верхньої частини з зображеннями і написами (Иванова 1961, рис. 50, 51, 53, 59, 69—71; Античная… 1976, рис. 103, 157, 165; Буйских 2008, с. 191, 192). Не лише формаль- ні ознаки наближають ольвійську плиту до над- гробків, а й зміст зображень: біля Матері — бо- жество, яке проводжає померлого у потойбічний світ, і те, яке зустрічає його там. У теракоті зобра- ження другорядних фігур відрізняються розміра- ми: займають лише висоту підлокіття трону. Цим вони нагадують зображення адорантів біля богів на вотивних плитах або біля героїзованих пред- ків на надгробках (Иванова 1961, рис. 12, 53, 70, 71, 75; Античная... 1976, рис. 133—141). До того ж, сама фігура левеняти нагадує про класичні грецькі кам’яні знаки на могилах: у вигляді сфін- кса або лева (Burkert 1985, р. 194). Теракота знайдена на ділянці Е7, квадрат 558з. З цієї ж ділянки, з приміщення γ, походить теракотове зображення більш традиційного для місцевої коропластики типу (рис. 3, б). Склеєне з чотирьох фрагментів, з яких О-59/2148, 1923, 2143 в інвентарних описах відповідають іншим предметам, а № 1927, позначений як зображення Кібели, має інше масивне зображення богині на троні з непропорційно високою базою, без леве- няти, з темно-сірої глини, з 25 фрагментів (Ин- вентарная 1959). Нижній правий фрагмент краю трону, який видно доклеєним на фото у звітній документації, не зберігся (Альбом 1959, л. 17). Ви- сота вцілілої частини 15,1 см, найбільша ширина 9,9 см. Голова і майже вся ліва частина втрачені. Відбитий також нижній виступ спинки трону і нижній правий кут трону. Глина має колір від сірого до світло-коричневого, є домішки вапняку, дрібної слюди і, можливо, органічних речовин, від яких залишилися випалені та вивітрені отвори. Зображення схематичне, розмите. Матір богів представлено у зрілому чи старшому віці, рідкіс- ність чого зауважувалася раніше (Русяева 1972, с. 39). Обличчя фігурки не вціліло, але на вік вка- зує масивна шия і повні обвислі груди. Зморшки тут, якби й вціліли, навряд чи були б помітні, адже зображення доволі розмите, можливо, виготовле- не у стертій формі. Хоча розмитістю відзначають- ся й інші зображення цього варіанту. За таким зразком була виготовлена більшість статуеток, знайдених у цистерні 1955—1956 рр. на теменосі (Леви 1959, с. 12, рис. 3, 1, 2). Тут схожі пропорції фігури богині, така ж система складок хітона і гі- матія, такі ж подвійні виступи на спинці трону і така ж постановка левеняти. Тварина зображена у спокійній позі на колінах богині, з піднятою го- ловою ліворуч. Цей варіант теракот відрізняється дещо меншими розмірами, схематизмом і особ- ливостями зображення: низька підставка трону, права рука тісно прилягає до його спинки тощо. Фіалу Матір богів підтримує правою рукою, яка зовсім розслаблено лежить на підлокітті. Через те фіала ніби розвернена до глядача. Така ж компо- зиція і таке ж слабке моделювання деталей — на статуетці з Ольвії IV ст. до н. е. в музеї Касселя (Antike 1977, Taf. 1, S. 21). Однак йдеться про ін- ший тип зображення. Старанніше пророблені де- талі на статуетці цього типу з теменоса, датованій кінцем IV — початком ІІІ ст. до н. е. (Леви 1970, с. 43, № 11, табл. 18, 1). Наш фрагмент, беручи до уваги якість виконання, датується, вочевидь, ІІІ ст. до н. е. Точно повторюються деталі і пропорції роз- глянутого зображення на фрагменті теракоти О-59/1928 (рис. 3, а), знайденому на ділянці Е7, кв. 558з (Инвентарная 1959). Цей фрагмент міс- тить верхню праву частину фігурки Матері богів. Висота 6,1 см, найбільша ширина — 7,3 см. Глина темно-сірого і коричневого відтінків, з домішками вапняку і слюди. Не вціліли голова і ліве плече. Збереглося зображення правого плеча, частини бюсту і фрагмента кута спинки трону. Оббита го- Рис. 3. Фрагменти теракот: а — О-59/1928; б — з кіль- кох частин під різними но- мерами; в — О-59/2282 Шевченко Т.М. Матір богів в ольвійській теракоті елліністичного періоду 78 лова, виступ на троні. За аналогічним способом передачі розмитих драпіровок гіматія, що спадає по плечі, хітона, що утворює трикутні складки під шиєю, масивної шиї, бюсту, за розташуванням пасом волосся можна робити висновок, що зобра- ження аналогічне попередній теракоті О-59/1927. Фрагмент надто незначний, щоб впевнено робити висновок про його виготовлення в тій же формі. До того ж, вигин трону від вертикального висту- пу до шиї богині дещо вужчий, ніж у попередньої статуетки. Однак, усі інші деталі дають підстави вважати його належним до статуетки того ж типу. Ця фрагментована фігурка побувала у пожежі, про що свідчить обвуглена глина на зламах у вер- хній частині фрагмента. Зважаючи на пропорції тіла і трону (зокрема, висота ніг до коліна 6,8 см, довжина підніжки трону 7,2 см), а головне, на особливості моделю- вання і зображення деталей: підлокіття трону, складок гіматія, левеняти, до цього ж типу зобра- жень можна віднести два наступні фрагменти фі- гурок Матері богів сидячи на троні. Обидва вони являють собою нижню частину теракоти, на обох не вціліла ліва бокова частина трону і підніжжя і обидва містять зображення левеняти на колінах богині. Фрагмент О-59/2282 випадково знайдений на ділянці Е7 і складається з чотирьох частин, три з яких можливо склеїти. Саме таким, склеєним з трьох частин, фрагмент представлено у звітній до- кументації і у зводі теракот (Альбом 1959, л. 13а; Список 1959; САИ 1970, с. 42, № 34, табл. 14, 9). Четверта частина вцілілої фігурки, на якій міс- титься зображення левеняти, нижнім краєм за- вдовжки менше, ніж 1 см, прилягає до основного фрагмента (рис. 3, в). Завдяки цьому фрагменту теракоту можна впевнено атрибутувати як зоб- раження Матері богів. Левеня обернене ліворуч, збереглося опукле зображення крупа, задньої лапи та живота тварини. Разом з цією частиною повна висота фрагмента становить 10,4 см. Глина має колір від темно-оранжевого до світло-рожево- го, з дрібними домішками вапняку. Верхній шар теракоти до рівня зображення колін темнішого кольору, більш перепалений. За станом збереженості поверхні видно, що усі фрагменти зберігалися окремо: на фрагменті, що містить зображення драпіровок на колінах — темний наліт, на фрагменті з підлокіттям трону виразно видно залишки білої обмазки і червоної фарби у заглибленнях, тоді як на інших фраг- ментах лише в окремих місцях є зовсім незначні сліди обмазки. На відміну від двох типологічно близьких статуеток, попередньої та наступної (О- 59/2148, О-66/800), на розглядуваній залишилися сліди виробничого процесу: край бокової частини трону дещо відігнутий після виготовлення у фор- мі, що створює додаткову гру світлотіні при огляді статуетки збоку. Права ніжка підніжжя трону була зсунута вбік пальцем (видно його відбитки на глині), що додало рельєфності деталям тро- ну. Лише ці доробки після виготовлення у формі відрізняють фігурку від схожої під номером О- 66/800. В обох достеменно повторені усі деталі і розміри, однакові навіть неточності у пропорціях спинки і підніжжя трону. Це дозволяє припусти- ти, що їх виготовлено у тій самій формі. Висота фрагмента під номером О-66/800 — 11,2 см. Знайдений він на ділянці житлових кварталів Е6, квадрат 644/678 (Инвентарная 1966). Склеєний з трьох частин, причому злами на статуетці проходять майже по тих самих міс- цях, що й на попередньо розглянутій ідентичній теракоті: по середині висоти гомілки фігури сидя- чи і під зображенням левеняти (рис. 4). Складки одягу оформлені за тією ж схемою: три розташо- вані горизонтально над коліньми сидячої фігури і три спадають від правого коліна до лівої ступні (пор.: Леви 1959, рис. 3, 1, 2; САИ 1970, табл. 16, 6; 18, 1). Однією складкою вздовж бокової час- тини трону звисає гіматій. Однаково розкладені драпіровки на подолі хітона, з-під них ледь видно носок лівої ноги. Вперед висунуто праву ступню, яка вціліла на фрагменті О-59/2282 і наполовину обламана на О-66/800. Глина такого ж, як і в по- передній статуетці, лише дещо більш насиченого, кольору, з незначною частиною дрібної вапняко- вої домішки. Поверхня статуетки, а також зламів вцілілого фрагмента вкрита вапняковим нальо- том, що свідчить, що верхню частину вона втра- тила ще у давнину. На деяких ділянках цей наліт надщерблений. Внутрішня поверхня, як і на всіх подібних статуетках, увігнута і необроблена. Збережене зображення передньої частини ле- веняти показує тварину у спокійній позі з під- нятою головою, оберненою ліворуч. Сама голова відбита. Цікаве тут трактування гриви лева: вона позначена вм’ятинами, зробленими округлим на кінці інструментом 1. Так позначене волосся на плечах Матері богів на статуетці з цистерни на теменосі 1955—1956 рр. (Леви 1959, рис. 3, 1). Так позначалося кучеряве волосся (більш заглибле- ними вдавленнями) і деталі вінка (меншими, ніж на нашому фрагменті) на теракотах останньої третини ІІІ ст. і початку ІІ ст. до н. е. з Афін (Burr Thompson 1963, p. 284, pl. 73, 17; 1963a, p. 311, 312, pl. 83, 16, 18, 20). Використання властивої техніки трактування деталей, дозволяє звузити датування цього фрагмента від ІІІ—ІІ ст. до н. е. загалом, до межі ІІІ і ІІ ст. до н. е. Такі самі пропорції і деталі зображення має фрагментована статуетка О-56/459 (рис. 5). Тут не вціліло зображення левеняти, але тотожність 1. Можна порівняти з насічками загостреним інструмен- том, якими передано шерсть левеняти на колінах Матері богів з теменоса (Леви 1970, с. 44, № 15, табл. 16, 6). Рис. 4. Нижня частина фігурки Матері богів з левеням: О-66/800 79 Шевченко Т.М. Матір богів в ольвійській теракоті елліністичного періоду особливостей і схеми зображення з попередніми зразками не викликає сумніву, що воно містилося на цій теракоті. Висота вцілілої частини 13,6 см. Вона складається з трьох фрагментів, незначної товщини і з крихкою поверхнею. Глина темно-сіро- го кольору. Збереглися рясні сліди білої обмазки. На лицьовій поверхні підніжжя і підлокіття тро- ну — залишки червоної фарби. Ширина підніжжя трону, як і у попередніх статуетках, 7,2 см. Шири- на бокової частини дещо менша. Боковини трону загорнені на тильну сторону і з’єднані там від рів- ня висоти підлокіття. В описі знахідок згадуєть- ся лише про два фрагменти теракоти. Знайдені вони на ділянці Е6, у підвальному приміщенні на кв. 405 (Славин 1956). Збереглися нижня і пра- ва частини статуетки, на яких видно зображен- ня правих плеча і передпліччя Матері богів, обох ніг, вкритих драпіровками, на підставці; бокової частини трону зі спинкою, на якій по кутах були характерні виступи, і підлокіття. Кисть руки, в якій, вочевидь, була фіала, значно випиналася з рельєфу. Від лівої частини фігури вціліло колі- но, біля якого звисають складки гіматія, і ріг під- локіття трону. Близькі за пропорціями і манерою виконан- ня два невеликі фрагменти теракот О-59/1926 та б/№ (рис. 6, а, б). На них так само передані складки одягу, підніжжя трону, права нога жінки на таку ж відстань витягнута з-під хітона. При- пускати, що ці теракоти виготовлені в тій же чи схожій формі замало підстав, адже перед нами дуже невеликі фрагменти. Однак говорити, що вони належали до аналогічного типу зображень Матері богів на троні, змушують і пропорції, і поза ніг фігури, і трактування одягу, що їх дра- пірує, а також, що важливо, будова самого трону: ніжки його з характерними виступами первинно, вочевидь, нагадували лапи лева. Або після три- валого використання форми, або через властиву цьому варіанту схематичність зображення, ці об- риси дещо стерлись. Їх ще видно на фрагментах О-59/1926 та О-59/2282. На фрагменті О-59/1926 висота бокової частини підставки трону збільшується вглиб зображення, що видно в профіль вцілілого фрагмента (рис. 6, а). Чи такими ж були пропорції теракот, розглянутих вище, невідомо, оскільки там в обох вціліла лише ліва бокова частина. Цей фрагмент знайдено на ділянці житлових кварталів Е7, кв. 558, разом з іншими теракотами, зокрема й тими, що зобража- ли Матір богів (Инвентарная 1959). Глина, з якої виготовлено фігурку, оранжевого кольору з дріб- ними вапняковими домішками. Висота вцілілої частини 3,8 см, найбільша довжина — 3,9 см. Фрагмент б/№ являє собою кут підніжки тро- ни, на якому стоїть носок лівої ноги фігури, до половини покритий складками хітона (рис. 6, б). Ніжка підніжжя трону дещо нагадує лапу лева. Глина перепалена до чорного кольору, видно вкраплення вапнякових домішок. Висота фраг- мента 2,3 см, найбільша довжина — 4,4 см. Висо- та підніжки трону на вцілілому куті дещо нижча, ніж на фрагментах О-59/2282 та О-66/800, і при- близно дорівнює висоті підніжки на фрагменті О-59/1926 (1,7 см). Значно вище підніжжя на нижній частині тера- коти, склеєній з фрагментів О-64/378 та О-64/544 (рис. 6, в). Найбільша висота фрагмента — 3,2 см, ширина — 10,7 см. Глина перепалена до темно- сірого кольору, погано вимулена, з вивітреними щілинами від домішок. Подекуди збереглися не- значні сліди обмазки. Перед нами аналогічна по- переднім передача пози ніг і обрамлення їх дра- піровками. Про те, що це фрагмент трону Матері богів свідчить вцілілий згин правого краю під- ставки. Це нагадує його традиційну форму, яка на подібних зразках у плані утворює прямокут- ний виступ біля основи трону. Знайдено теракоту на ділянці між Е6 і Е7, кв. 588. З ділянки Е6-7, північна частина південно- го будинку агори походить фрагмент О-63/1031 (Славин 1963). Вціліла нижня частина ніг зоб- раження богині сидячи, на прямокутній під- ставці трону (рис. 7, б). Висота фрагмента 6,6 см, ширина торця підніжки трону — 3,9 см. Глина темно-червона з вкрапленнями вапняку. Добре збереглась біла обмазка на поверхні. Розглядати цей фрагмент у контексті зображень Матері богів дає змогу аналогічне зображення О-54/2386, що точно повторює усі деталі і пропорції статуетки (рис. 7, а). Фрагментована статуетка О-54/2386 похо- дить з розкопок на ділянці біля храму (кв. 274) Рис. 6. Фрагменти зображень під- ніжжя трону: а — О-59/1926; б — б/№; в — О-64/37—О-64/544. Рис. 5. Фрагментована фігурка Матері богів: О-56/459 Шевченко Т.М. Матір богів в ольвійській теракоті елліністичного періоду 80 Ленінградського загону Ольвійської експедиції (Карасев 1954, л. 20, рис. 21; Фотоальбом... 1954, л. 26, рис. 455). Фото теракоти опубліковане, при- чому в тексті вона згадана під інв. № О-55/1964 (Леви 1964, с. 171, рис. 41, 3). Особливості зоб- раження, відбиті голова богині, бокові частини трону, виступи на його спинці, а також сколи і місця з’єднання трьох фрагментів фігурки не за- лишають сумнівів, що перед нами та сама тера- кота (рис. 7, а) з написаним на звороті номером О-54/2386. Висота вцілілої (без голови) частини фігурки 12,5 см, найбільша ширина — 6,9 см. Довжина підніжжя, як і у фрагмента О-63/1031 — 3,9 см. На зворотній стороні був отвір з гострим кутом вгорі (нижня частина не вціліла), найбіль- ша ширина якого 4,5 см. Оформлення зворотної сторони фігурки — пласка спинка — свідчить про особливості її кріплення: очевидно, пристав- лялася або підвішувалась до стіни. Для цього ж у лівій частині спинки трону було зроблено отвір (на фото до статті 1964 р. цей отвір зливається з фоном і його не видно (Леви 1964, рис. 41, 3). Ін- ший отвір ненаскрізний, тож, можливо незакін- чений, просвердлено на лівому лікті зображення. Відбито голову на рівні підборіддя, виступи на ку- тах спинки трону. Від нижньої половини фігурки вціліла фронтальна частина із зображенням ніг і виступу-підніжжя трону. Всі ці втрати відбулися ще в давнину, про що свідчать затерті злами і ско- ли на статуетці. Колір глини від темно-оранжево- го до коричневого, наявні домішки дрібної слюди. На поверхні — сліди рідкої обмазки сіро-блакит- ного кольору. Зважаючи на пропорції вцілілої частини: висо- та ніг до колін сидячої фігури, статуетка майже вдічі менша від розглянутого попередньо типу (рис. 3, 4). Ще одна відмінність — тут богиня пос- тає молодою жінкою, і третя —розташування рук богині. Невідомо, чи у правій руці була фіала, адже цю частину втрачено, але у лівій більше не- має тімпана, нею Матір богів притримує левеня. На відміну від типу теракот перших століть н. е., де відбувається повернення до архаїчних канонів і обидві руки богині зображено на одному рівні (Русяева 1972, с. 38), тут права кисть була ниж- че, а ліва, вціліла, піднята до шиї тварини. Край гіматія дещо вище, ніж щиколотки, як на деяких зображеннях богині IV ст. до н. е. (Higgings 1954, р. 123, fig. 422, 1967, pl. 34, В; пор.: Antike… 1977, Taf. 1), але не настільки, як на статуетці ІІ ст. до н. е. (Леви 1970, с. 43, № 12, табл. 18, 2). На підставі особливостей зображення деталей: гриви левеняти, рук богині тощо можна зробити висновок, що датувати цей тип слід пізнішим ча- сом, ніж проаналізований вище. Зокрема, пальці показані горизонтальними прокресленими лінія- ми, грива — вдавленнями заокругленим на кінці Рис. 7. Фрагменти зображень Матері богів: а — О-54/ 2386; б — О-63/1031 Рис. 8. Фрагмент зображення Матері бо- гів з левеням: О-67/478 Рис. 9.Фрагмент статуетки з зображен- ням левеняти: О-49/126 81 Шевченко Т.М. Матір богів в ольвійській теракоті елліністичного періоду предметом, тоншим, ніж на зразку О-66/800. Зоб- раження виразне, хоча недбале в деталях: під- боріддя слабко виділене на фоні шиї, праве плече більш пологе, ніж ліве, пасма волосся на плечах слабко пророблені, на відміну від попередніх ти- пів, складки на одязі також показані сумарно: на хітоні вони не симетричні, як раніше, а підніжжя трону без профілювання. Хоча схема деталей залишається та ж: богиня спирається на спинку трону, права нога висунута вперед, складки гі- матія утворюють ту ж систему (три розташовані горизонтально над коліньми сидячої фігури і три спадають, хоча вже від лівого коліна до правої ступні, а не навпаки, як у попередньо розгляну- тому типі). Тобто, майстер і тут, можливо, брав за зразок якесь відоме зображення Матері богів. Перераховані деталі дозволяють датувати фігур- ку ІІІ ст. до н. е., а точніше межею з ІІ ст. до н. е., що узгоджується з контекстом знахідки (Карасев 1954, л. 20). Те, що фрагмент О-63/1031 достемен- но повторює нижню частину цього зображення, дає змогу припустити, що зображення не лише належало до цього типу, а й було виготовлене у тій самій формі. Тож його теж можна датувати першою половиною ІІ ст. до н. е. Окремий тип представляє невеликий, але ре- презентативний, фрагмент теракоти О-67/478, на якому зображено верхню частину тулуба богині і голову лева (рис. 8). Це дає змогу точно атрибу- тувати його як частину зображення Матері богів сидячи на троні з левеням на колінах. Фрагмент походить з розкопок 1967 р. житлових квар- талів на ділянці Е6, кв. 644/678 (Славин 1967). Висота його 8,7 см, ширина 8,1 см. Збереглося зображення погруддя, правого і частини лівого плечей богині. Глина світло-коричнева, з доміш- ками дрібної слюди і вапняку. Є незначні сліди білої обмазки, а також фарби: на волоссі богині та гриві лева — коричневого кольору, у складках хітона — блідо-рожевої, на гіматії — насичено-ро- жевої. Богиню традиційно зображено в одязі, що під шиєю утворює складки, передані трикутним виступом. Щоправда, тут пеплос високо підпере- заний під грудьми, а від пояска йдуть дрібніші драпіровки. Гіматій звисає по плечах, на ньому розкладені пасма волосся. Це повторює тракту- вання одягу Матері богів на статуетці з еллініс- тичного будинку з мозаїкою (Раскопки… 1913, с. 67, рис. 75; Скуднова, Славин, Клейман 1970, с. 54, № 60, табл. 34, 3). Однак, зображення на нашому фрагменті відрізняється більш уважною проробкою деталей. До того ж, голова левеняти масивніша, морда навіть отримала певні риси людського обличчя; однак лев не настільки лю- диноподібний, як на фрагменті римського часу з Ніконія (Клейман 1970, с. 29, № 13, табл. 6, 4). Очі, надбрівні дуги, оскал, пасма гриви на голові і під мордою — усе показано дуже чітко і рельєф- но. Голову звіра дещо зміщено праворуч від цен- тру фігури Матері богів. Тож можна вважати, що тварина була повернута праворуч, що вважається менш традиційним для ольвійської коропласти- ки (Леви 1959, с. 12). Цікаво, що цей тип точно повторено у фрагменті, що походить з ділянки Б розкопок загону Ю.І. Козуб в межах експедиції під керівництвом Л.М. Славіна 1970 р. (колекція № 29 НФ ІА НАНУ). Вони приблизно однакових розмірів і представляють ту саму частину зобра- ження. Є підстави вважати, що ці теракоти було виготовлено в одній формі. Чіткість і водночас плавність ліній наслідує класичні зразки пласти- ки. Теракоту можна датувати ІІІ ст. до н. е. Також у контексті добірки можна розглядати фрагмент теракоти О-49/126, який містить час- тину зображення левеняти на колінах богині (рис. 9). Висота його 7,5 см, ширина 7,2 см. Глина світло-коричнева, є домішки подрібненого вапня- ку. Знайдено фрагмент на ділянці Е, у ямі «Л», яку відносять до культового комплексу (Славин 1949, л. 12—14). Теракота відрізняється від ін- ших непропорційністю і вкрай розмитим і схе- матичним зображенням тварини, як і, вочевидь, самої богині, від фігури якої вціліло лише ліве коліно. Слід звернути увагу на позначення гри- ви левеняти прямими вертикальними насічками, нанесеними після виготовлення у формі, зміщені пропорції у зображенні крупа тварини, сумарно показані лапи. Від коліна навскоси і вниз відхо- дять складки одягу богині. Бокова частина зовсім змазана і не пророблена. Усі ці риси дозволяють віднести теракоту до кінця ІІІ ст. до н. е., верх- ньої межі датування контексту знахідки (Славин 1949, л. 12). Таким чином, проаналізована серія фрагмен- тів теракот представляє зображення Матері богів, які дають змогу повніше ілюструвати культове життя ольвіополітів у ІІІ—ІІ ст. до н. е. Фігурки визначено, віднесено до відомих на сьогодні ти- пів зображення богині, а також датовано за особ- ливостями моделювання і контекстом. Завдяки цьому вдалося атрибутувати кілька незначних фрагментів теракот. Більшість їх знайдено при дослідженні двох сусідніх будинків у районі агори. Слід зазначити, що розглянуті теракоти, зважаю- чи на невеликі розміри, могли використовуватись як особисті пожертви божеству. Причому такі мо- тиви могли призначатись як для загальних, так і для домашніх святилищ. Добірка, представлена в публікації, включає фрагменти теракот, знайдені у сусідніх будинках житлових кварталів і свід- чить про культ Матері богів, який відправлявся у межах родинного кола за елліністичного періоду. Альбом. Ольвийская экспедиция / НА ІА НАНУ. — 1959/11. Античная скульптура Херсонеса: Каталог / сост. А.П. Чубова и др. — К., 1976. Античное художественное ремесло в собрании Омс- кого областного музея изобразительных искусств им. М.А. Врубеля: Каталог. — Омск, 1999. Буйских А.В. Пространственное развитие Херсонеса Таврического в античную эпоху // МАИЭТ. — Supple- mentum. — Симферополь, 2008. — Вып. 5. Денисова В.И. Коропластика Боспора (по материалам Тиритаки, Мирмекия, Илурата и сельской усадьбы). — Л., 1981. Древнейший теменос Ольвии Понтийской // МАИЭТ. — Supplementum. —Симферополь, 2006. — Вып. 2. Иванова А.П. Скульптура и живопись Боспора. Очер- ки. — К., 1961. Инвентарная опись Ольвийской экспедиции. Тет- радь 2 / НА ІА НАНУ. — 1959/11. Инвентарная опись находок Ольвийской экспедиции / НА ІА НАНУ. — 1964/11. Инвентарная опись находок Ольвийской экспедиции / НА ІА НАНУ. — 1966/20. Карасев А.Н. Отчет о раскопках Ольвийской агоры в 1954 г. / НА ІА НАНУ. — 1954/9д. Шевченко Т.М. Матір богів в ольвійській теракоті елліністичного періоду 82 Кобылина М.М. Мастерские пантикапейских короплас- тов // САИ. — Вып. Г1—11. — Ч. IІІ. — Терракотовые статуэтки. Пантикапей. — М., 1974. — С. 47—53. Кобылина М.М. Изображения восточных божеств в Се- верном Причерноморье в первые века н. э. — М., 1978. Кондаков Н. Греческие терракотовые статуэтки в их отношинии к искусству, религии и быту // ЗООИД. — 1879. — Т. ХІ. — С. 75—179. Крыжицкий С.Д., Русяева А.С., Крапивина В.В., Лей- пунская Н.А., Скржинская М.В., Анохин В.А. Ольвия. Античное государство в Северном Причерноморье. — К., 1999. Леви Е.И. Терракоты из цистерны ольвийской агоры // КСИИМК. — 1959. — Вып. 74. — С. 9—19. Леви Е.И. Керамический комплекс ІІІ—ІІ вв. до н. э. из раскопок Ольвийской агоры // Ольвия. Теменос и Аго- ра. — М.; Л., 1964. — С. 131—174. Леви Е.И. Описание терракот теменоса // САИ. — 1970.— Вып. Г1-11. — Ч. I. — С. 42—49. Леви Е.И., Карасев А.Н. Отчет о работе Ольвийской эк- спедиции ЛОИМК АН СССР в 1956 г. / НА ІА НАНУ. — 1956/10. Раскопки в Ольвии // ОАК за 1909—1910 гг. — СПб., 1913. — С. 1—105. Русяєва А.С. Культ Кібели в Ольвії // Археологія. — 1972. — № 7. — С. 35—45. Русяева А.С. Земледельческие культы в Ольвии догетс- кого времени. — К., 1979. Русяева А.С. Античные терракоты Северо-Западного Причерноморья (VI—І вв. до н. э.). — К., 1982. Русяева А.С. Идеологические представления древних греков Нижнего Побужья в период колонизации // Об- ряды и верования древнего населения Украины. — К., 1990. — С. 40—61. Русяева А.С. Религия и культы античной Ольвии. — К., 1992. Русяева А.С. Религия понтийских эллинов в античную эпоху. — К., 2005. Русяева А.С., Лейпунская Н.А. Группа терракот из Оль- вии // Новые памятники древнейшей и средневековой художественной культуры. — К., 1982. — С. 58—77. САИ. — Вып. Г1-11. — Ч. I, ІІ. Терракоты Северного Причерноморья. — М., 1970. Скуднова В.М. Архаический некрополь Ольвии. — Л., 1988. Скуднова В.М., Славин Л.М., Клейман И.Б. Описание терракот из Ольвии (города и некрополя) // САИ. — 1970. — Вып. Г1-11. — С. 49—56. Славин Л.М. Основные результаты археологических исследований Ольвии и ее периферии в 1946—1949 гг. / НА ІА НАНУ. — № 1949/20. Славин Л.М. Отчет о раскопках в Ольвии в 1956 г. (участки Е-6 и Агора) / НА ІА НАНУ. — № 1956/10. Славин Л.М. Отчет о работе Ольвийской экспедиции за 1963 г. / НА ІА НАНУ. — № 1963/9. Славин Л.М. Отчет о работе Ольвийской экспедиции за 1967 г. / НА ІА НАНУ. — 1967/7. Фидельский С.А., Синика В.С. Новые находки терра- котовых статуэток Кибелы в Нижнем Поднестровье (по материалам раскопок на многослойном поселении Чоб- ручи) // Четвертая Кубанская археологическая конфе- ренция. — Краснодар, 2005. — С. 281—286. Фотоальбом Ольвийской экспедиции 1954 г. / НА ІА НАНУ. — 1954/9. ханутина З.В. Терракоты из погребально-поминаль- ных комплексов Илуратского плато // БФ. Население, языки, контакты. — СПб., 2011. — С. 219—228. Щеглов А.Н. Фракийские посвятительные рельефы из Херсонеса Таврического // Древние фракийцы в Се- верном Причерноморье / МИА. — 1969. — Вып. 150. — С. 135—177. Antike Terrakotten. Katalog der Staatlichen Kunst- sammlungen Kassel, Nr. 8. — Kassel; Wilhelmshöhe, 1977. Burkert W. Greek Religion / Translated by J. Raffan. — Cambridge; Massachusetts, 1985. Burr Thompson D. Three Centuries of Hellenistic Terra- cottas. Part III. The Late Third Century BC // Hesperia. Journal of the American School of Classical Studies at Athens. — 1963. — Vol. XXXII. — N. 3. — P. 276—292. Burr Thompson D. Three Centuries of Hellenistic Terra- cottas. Part IV. The Second Century BC // Hesperia. Jour- nal of the American School of Classical Studies at Ath- ens. — 1963a. — Vol. XXXII. — N. 3. — P. 301—317. Higgings R.A. Catalogue of the Terracottas in the De- partment of Greek and Roman Antiquities. British Mu- seum. — London, 1954. — Vol. I, II. Higgings R.A. Greek Terracottas. — London, 1967. Parker R. Athenian Religion. A History. — Oxford. — 1997. Т. Ш е в ч е н к о МАТЬ БоГов Со ЛЬвеНКоМ в оЛЬвИЙСКоЙ ТеррАКоТе ЭЛЛИНИСТИЧеСКоГо ПерИоДА Проанализирована серия фрагментов терракот из рас- копок Л.М. Славина, представляющих изображение Ма- тери богов сидя на троне со львенком на руках или у ног. Рассматривается значение этого атрибута богини, обус- ловившего особенности в изображении. Фигурки опреде- лены и отнесены к известным на сегодня типам изобра- жений богини ІІІ—ІІ вв. до н. э. Благодаря этому удалось атрибутировать несколько незначительных фрагментов терракот, хранящихся в Научных фондах ИА НАНУ. Рас- смотрение таких находок из жилых кварталов дает воз- можность более полно иллюстрировать культовую жизнь ольвиополитов в эллинистический период. T. M. S h e v c h e n k o THE MOTHER OF THE GODS WITH A LION CUB IN OLBIAN TERRACOTTAS OF THE HELLENISTIC PERIOD Analyzed is a series of terracottas fragments from L.M. Slavin’s excavations which represent the Mother of the gods sitting on a throne with a lion cub on her lap or under her feet. The meaning of this attribute which caused the pe- culiarities of depiction the goddess is considered. Figurines are attributed and referred to the known today types of the goddess’ depictions of the 3rd and the 2nd centuries BC. Ow- ing to that it has become possible to attribute several small terracottas fragments kept in the Scientific Funds of the IA NASU. Considering of such finds from the dwelling quarters allows the author to illustrate more comprehensively the cul- tic life of the Olbians in the Hellenistic period.
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-89215
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	2227-4952
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-01T15:16:57Z
publishDate	2012
publisher	Інститут археології НАН України
record_format	dspace
spelling	Шевченко, Т.М. 2015-12-04T13:21:04Z 2015-12-04T13:21:04Z 2012 Матір богів в ольвійській теракоті елліністичного періоду / Т.М. Шевченко // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2012. — Вип. 8. — С. 74-82. — укр. 2227-4952 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/89215 Статтю присвячено введенню в науковий обіг, датуванню та інтерпретації теракот з розкопок Л.М. Славіна, на яких зображено Матір богів сидячи на троні, серед атрибутів якої представлено левеня. Аналізується значення цього атрибуту богині, яке зумовило особливості у зображенні. Проанализирована серия фрагментов терракот из раскопок Л.М. Славина, представляющих изображение Матери богов сидя на троне со львенком на руках или у ног. Рассматривается значение этого атрибута богини, обусловившего особенности в изображении. Фигурки определены и отнесены к известным на сегодня типам изображений богини ІІІ—ІІ вв. до н. э. Благодаря этому удалось атрибутировать несколько незначительных фрагментов терракот, хранящихся в Научных фондах ИА НАНУ. Рассмотрение таких находок из жилых кварталов дает возможность более полно иллюстрировать культовую жизнь ольвиополитов в эллинистический период. Analyzed is a series of terracottas fragments from L.M. Slavin’s excavations which represent the Mother of the gods sitting on a throne with a lion cub on her lap or under her feet. The meaning of this attribute which caused the peculiarities of depiction the goddess is considered. Figurines are attributed and referred to the known today types of the goddess’ depictions of the 3rd and the 2nd centuries BC. Owing to that it has become possible to attribute several small terracottas fragments kept in the Scientific Funds of the IA NASU. Considering of such finds from the dwelling quarters allows the author to illustrate more comprehensively the cultic life of the Olbians in the Hellenistic period. uk Інститут археології НАН України Археологія і давня історія України Матір богів в ольвійській теракоті елліністичного періоду Мать богов со львенком в ольвийской терракоте эллинистического периода The Mother of the gods with a lion cub in Olbian terracottas of the Hellenistic period Article published earlier
spellingShingle	Матір богів в ольвійській теракоті елліністичного періоду Шевченко, Т.М.
title	Матір богів в ольвійській теракоті елліністичного періоду
title_alt	Мать богов со львенком в ольвийской терракоте эллинистического периода The Mother of the gods with a lion cub in Olbian terracottas of the Hellenistic period
title_full	Матір богів в ольвійській теракоті елліністичного періоду
title_fullStr	Матір богів в ольвійській теракоті елліністичного періоду
title_full_unstemmed	Матір богів в ольвійській теракоті елліністичного періоду
title_short	Матір богів в ольвійській теракоті елліністичного періоду
title_sort	матір богів в ольвійській теракоті елліністичного періоду
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/89215
work_keys_str_mv	AT ševčenkotm matírbogívvolʹvíisʹkíiterakotíellínístičnogoperíodu AT ševčenkotm matʹbogovsolʹvenkomvolʹviiskoiterrakoteéllinističeskogoperioda AT ševčenkotm themotherofthegodswithalioncubinolbianterracottasofthehellenisticperiod

Матір богів в ольвійській теракоті елліністичного періоду

Institution

Similar Items