Гральний набір з шестовицького заплавного кургану

У статті розглядаються гральні фігурки з підкурганного поховання X ст. Шестовицького могильника, розташованого в заплаві р. Десна поблизу ур. Коровель. В статье осуществляется републикация игрального набора, найденного Я.В. Станкевич в 1946 г. при исследовании курганного могильника в пойме р. Десн...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:	Археологія і давня історія України
Datum:	2012
1. Verfasser:	Хамайко, Н.В.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainisch
Veröffentlicht:	Інститут археології НАН України 2012
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/89220
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Гральний набір з шестовицького заплавного кургану / Н.В. Хамайко // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2012. — Вип. 8. — С. 121-128. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859604644860264448
author	Хамайко, Н.В.
author_facet	Хамайко, Н.В.
citation_txt	Гральний набір з шестовицького заплавного кургану / Н.В. Хамайко // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2012. — Вип. 8. — С. 121-128. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Археологія і давня історія України
description	У статті розглядаються гральні фігурки з підкурганного поховання X ст. Шестовицького могильника, розташованого в заплаві р. Десна поблизу ур. Коровель. В статье осуществляется републикация игрального набора, найденного Я.В. Станкевич в 1946 г. при исследовании курганного могильника в пойме р. Десна возле с. Шестовица. Набор находился в составе погребального инвентаря парного камерного погребения X в. в сопровождении коня, предметов вооружения и весовых гирек. Он состоял из 26 стеклянных фигур двух цветов, среди которых были пешки и два короля. Собраны имеющиеся данные о сохранившейся 21 игральной фигурке. Поиск аналогий и их сравнительный анализ показывает, что стеклянные игральные фигурки являются средиземноморскими импортами, концентрирующимися вдоль речного пути «из варяг в греки». Скандинавское же влияние проявляется в распространении игры на древнерусских землях. Атрибуция игры выявляет ее принадлежность к широкоизвестному на Североевропейских землях типу игры «hnefatafl» (королевский стол), аналогом которой в древнерусском варианте может быть «тавлея». The paper carried republication of gaming set, which had been finding in 1946 during excavation of mound burial in the floodplain of Desna river near Shestovitsa site by Y.V. Stankiewicz. The set was part of the burial items in 10th century pair chamber, accompanied by his horse, arms and weights. It consisted of 26 glass pieces in two colors, among whom were the pawns and two kings. Collected the available data on the remaining 21 playing figure. The data on the remaining gamingpieces were collected. Searching for similarities and their comparative analysis shows that the glass gaming peices are Mediterranean imports consentrated on the river route «from Varangians to the Greeks.» The Scandinavian influence is manifested in the spread of the game at Rus’ lands. Attribution of the game reveals that it belongs to the widely known on the North European lands game «hnefatafl» (king table), which is analogous to the Rus’ version can be «tavleya».
first_indexed	2025-11-28T01:58:54Z
format	Article
fulltext	121 У статті розглядаються гральні фігурки з підкур- ганного поховання X ст. Шестовицького могильника, розташованого в заплаві р. Десна поблизу ур. Коровель. К л ю ч о в і с л о в а: гра, hnefatafl, гральні фігурки, гральні кістки, гральні дошки, гральний набір, зрізано- сферичний, антропоморфний, пішак, король, імпорт. Влітку 1946 р. Я.В. Станкевич досліджено 6 курганів заплавного могильника Шестовиці, в одному з яких містився гральний набір (Стан- кевич 1946, с. 2). Комплекс розташований у пів- денній частині І групи заплавного могильника і отримав польову назву курган VІ; у загальному реєстрі шестовицьких поховань Д.І. Бліфельда він значиться під номером 98. Попередню публікацію Я.В. Станкевич пода- ла у вигляді тез 1947 р. (Станкевич 1947, с. 100). Більше уваги комплексу дослідниця приділила у статті (Станкевич 1949, с. 53, 54) та публікації результатів досліджень польового сезону 1946 р. (Станкевич 1962). Фотографічне зображення час- тини грального набору подано у статті 1949 р., повніше фото вміщено у роботі Г.Ф. Корзухіної (Корзухина 1963, рис. 2, 1). Досліджений комплекс виявився підкурганним парним похованням у супроводі коня у зрубній ка- мері і був датований автором розкопок серединою X ст. (Станкевич 1947, с. 100). Поховання містило багатий військовий та торговий інвентар, а також набір скляних гральних фігурок. Вони були укла- дені пірамідою у південному куті могильної камери за 60 см від голови чоловіка (Станкевич 1949, с. 53, 54, рис. 3, 10). Я.В. Станкевич припустила, що таке положення вони могли набути внаслідок перебу- вання у мішечку (Станкевич 1962, с. 24, 25). За описом, поданим у публікації 1949 р., 26 фі- гурок мали форму кульок з пласким дном і були двох кольорів — блакитного і жовтого, 2 фігурки мали високе конусовидне тулово з округлою голів- кою, до якої прилаштовано виступаючий гребінь (Станкевич 1949, с. 54, рис. 5). У статті 1962 р. за- значено, що фігурок всього виявлено 26, з яких 2 — антропоморфні зі зрізаноконічним туловом з округлою голівкою, а решта 24 — округлі з пласкою основою. Колір скла у публікації 1962 р. також уточнено як блакитний і темножовтий з коментарем «останній можна було роздивитися лише на світло». Доповнення зроблено і щодо ан- тропоморфних фігурок, з яких на той момент уже збереглась лише одна — блакитна. Зазначено, що вона по тулову обвита темночервоним накладним джгутиком (Станкевич 1962, с. 24, 25). Такі уточнення, очевидно, слід приписати Г.Ф. Корзухіній, яка, уже по смерті Я.В. Станке- вич, готувала її роботу до друку і використала ці ж дані у своїй спеціальній роботі, присвяченій давнь- оруським іграм (Корзухина 1963, с. 85). Г.Ф. Кор- зухіна підібрала аналогії подібним гральним наборам і зробила попередні висновки щодо їх ви- дового складу та походження. Дослідниця навіть намагалася ототожнити гру з відомими назвами давньоруських ігор, щоправда точного визначення їй не знайшла (Корзухина 1963, с. 99 —101). Такі ж актуальні питання, як точний видовий та кількісний склад набору, атрибуція гри, її по- ходження та місце виготовлення гральних пред- метів все ще залишаються нез’ясованими. На сьогодні більша частина грального набору (18 фігурок) знаходиться в експозиції Музею ар- хеології ІА НАНУ (рис. 1, 1). Антропоморфний «король» виготовлений з бла- китно-зеленуватого скла, тулово спірально опо- вите накладною вишневою смужкою. Залишкові розміри (фігурка оббита зверху і знизу, нижня частина фрагментована і склеєна) складають: ви- сота — 4,05 см, діаметр «голівки» — 1,25 см, мак- симальний діаметр тулова — 2,30 см. З гральних фігурок присутні 4 жовтувато-коричневі з медо- вим відтінком, зрізанокулясті, 3 з яких оббиті, вкриті кавернами, на поверхні містять ознаки легкої іризації й розшарованості; а також 13 зрі- занокулястих з початково прозорого блакитного скла зі значними пошкодженнями поверхні — сильною мутною іризацією бруднобілого кольору Н. В. х а м а й к о ГрАЛЬНИЙ НАБІр ІЗ ЗАПЛАвНоГо КУрГАНУ ШеСТовИЦІ хамайко Н.В. Гральний набір з шестовицького заплавного кургану 122 з кремовим відтінком, значною розшарованістю поверхні (близько 1 мм). При цьому 6 фігурок збе- регли свою початкову форму і несуть ознаки надз- вичайно сильної іризації, а 7 вже втратили почат- кову форму і на поверхні формується новий шар патини. Непошкоджені фігурки мають висоту від 2,25 см до 2,40 см, діаметр у місці максимального розширення тулова 2,45—2,66 см, діаметр основи 1,50—1,80 см (табл. 1). Ще 3 зрізанокулясті фігурки з жовтувато-ко- ричневого скла зберігаються у Наукових фондах ІА НАНУ (рис. 1, 2). Стан їх вкрай незадовільний. Поверхня фігурок зазнала сильного розшаруван- ня і втрат повного об’єму. Одна з них повністю втратила початкові зовнішні обриси, а дві збе- регли ці обриси лише фрагментарно. Залишкові розміри фігурок сягають: висота — 2,20—2,50 см, діаметр у місці максимального розширення ту- лова — 2,40—2,50 см, діаметр основи — 1,70— 1,80 см. На сьогодні з 24 (або ж 26?) зрізанокулястих фі- гурок збереглося 7 жовтувато-коричневих і 13 бла- китних, з 2 умовно антропоморфних королів — 1, що в сумі складає 21 фігуру (рис. 2). Місцезнаход- ження решти гральних предметів достеменно виз- начити не вдалося. Втім, враховуючи відомості, що частину матеріалів з розкопок Я.В. Станкевич 1946 р. було передано до Державного Ермітажу (Санкт-Петербург, Росія) (Повернення 1997, с. 159, № 607), не варто виключати присутність серед них і решти гральних фігурок з набору. Видовий та кількісний склад фігур у подібних наборах є найбільш проблематичним питанням. Вибірку аналогій подібним гральним фігуркам проводили Г.Ф. Корзухіна (Корзухина 1963), Х. Віттекер (Whittaker 2006) та М. Рундквіст і Г. Вільямс (Rundkvist, Williams 2008). Варто ак- центувати увагу на повних гральних наборах, що походять з камерних поховань доби вікінгів. Серед старожитностей Давньої Русі це, у першу чергу, знахідки з поховання X ст. у Києві. Комп- лекс був випадково виявлений під час земляних робіт у 1901 р. на розі вул. Рейтарської та Володи- мирської (Ханенко Б., Ханенко В. 1902, табл. ХХ, № 1273—1276, 1202) і за каталогом М.К. Каргера відомий як поховання № 108 (Каргер 1958, с. 171, табл. ХІV). Серед інвентаря був гральний набір, що складався з більш ніж десятка скляних фігу- рок і гральної кістки. З них збереглися лише чо- тири зрізанокулясті, виготовлені зі скла різного кольору: 2 з чорного непрозорого скла, 1 з такого ж чорного скла з жовтою краплею (оббита) і 1 з прозорого скла кольору морської хвилі з пурпу- рово-червоною спіральною стрічкою, завитою навколо тулуба (оббита). Розміри фігурок скла- дають 2,3 × 2,4 см, 2,5 × 2,4 см, >2,4 × >2,3 см та 2,2 × 2,5 см, де перша величина — максимальний діаметр тулова, а друга — висота. Разом з ними було знайдено і гральну кістку-паралелепіпед з вічками від 1 до 6 на кожному боці у вигляді крапки з двома концентричними колами. Розмі- ри її становили 3 × 1,5 × 1,5 см. Матеріалом виго- товлення В. Гезе вважав слонову кістку (Каргер 1958, с. 171, табл. ХІV), а Г.Ф. Корзухіна — ріг (Корзухина 1963). Каталог археологічного зібрання Ханенків по- дає ще одну позицію скляних гральних фігурок з зеленого скла, що походять з Києва (Ханенко Б., Т а б л и ц я 1 . П ер ел ік т а ха ра кт ер ис ти ка г ра ль ни х ф іг ур ок з к ур г. V І/9 8 Ш ес то ви ць ко го з ап ла вн ог о мо ги ль ни ка (М А т а Н Ф ІА Н А Н У ). № п/ п Ін в. № Н аз ва № н а ри с. 3 К ол ір Ск ло Зб ер еж ен іс ть п ов ер хн і Ц іл іс ні ст ь об ’єм у зн ах ід ки Ро зм ір и, см П ри мі тк и h d ос н. d m ax 1 АМ 27 22 / 78 46 К ор ол ь 21 Зе ле ну ва то -б ла ки тн ий , на п ов ер хн і н ап ая на см уг а че рв он ув ат о- бу з- ко во го к ол ьо ру П ро зо ре , в се ре ди ні по мі тн і п ов іт ря ні б ул ь- ба ш ки Га рн а, ім ов ір но , п ід да на к он се р- ва ці ї ( ма сл ян ис та н а до ти к) Ф ра гм ен то ва ни й, по ш ко дж ен і г ол ів ка і н из , с кл еє ни й 4, 05 * 2, 30 * 1, 25 ** 2 78 58 П іш ак 1 Бу рш ти но ви й, н аб ли - ж ен ий д о к ор ич не во го з ж ов ту ва ти м ві дт ін ко м Те са ме За до ві ль на , з і с лі да ми ір из ац ії, по мі рн е р оз ш ар ув ан ня п ов ер хн і, у мі сц ях в тр ат — к ав ер ни Ц іл ий 2, 32 2, 55 1, 62 3 78 63 Те са ме 2 Бу рш ти но ви й, н аб ли - ж ен ий д о к ор ич не во го з ме до ви м ві дт ін ко м Те са ме , в ц ен тр і — ск уп че нн я бу ль ба ш ок Н ай кр ащ а се ре д ре ш ти , і мо ві рн о, пі дд ан а ко нс ер ва ці ї ( ма сл ян ис та на д от ик ) Те са ме 2, 30 2, 66 1, 71 Ра ді ал ьн о д о ц ен - тр у ос но ви й ду ть ск ла дк и ві д ф ор - мо вк и пі др із ко ю 4 78 48 Те са ме 3 Бу рш ти но ви й ж ов ту ва - то -к ор ич не ви й П ро зо ре , в се ре ди ні по мі тн і п ов іт ря ні б ул ь- ба ш ки Сл ід и ір из ац ії, к ав ер ни , л ег ке ро зш ар ув ан ня п ов ер хн і П оч ат ко во ц іл ий , вт ор ин ні в тр ат и з ус іх б ок ів 2, 30 2, 50 1, 67 5 78 49 Те са ме 4 Те са ме Те са ме Сл ід и ір из ац ії му тн ог о б іл ув а- то го в ід ті нк у, к ав ер ни , п ом іт не ро зс кл ув ан ня п ов ер хн і П оч ат ко во ц іл ий , ча ст ко ві в то ри нн і вт ра ти 2, 40 2, 58 1, 80 123 хамайко Н.В. Гральний набір з шестовицького заплавного кургану 6 — Те са ме 5 Те са ме Те са ме Н ез ад ов іл ьн а, ір из ац ія , с ил ьн е ро зш ар ув ан ня п ов ер хн і Вт ор ин на в тр ат а по ча тк ов их об ри сів на 8 0 % 2, 50 2, 40 * 1, 70 * Зб ер ег ли ся к он ту ри ве рх нь ої ч ас ти ни 7 — Те са ме 6 Те са ме Те са ме Те са ме Вт ор ин на в тр ат а по ча тк ов их об ри сів на 9 0 % 2, 20 * 2, 40 * 1, 80 Те са ме 8 — Те са ме 7 Те са ме Те са ме Те са ме П ов на в то ри нн а вт ра та п оч ат ко ви х об ри сів 2, 20 * 2, 50 * 1, 80 * 9 78 61 Те са ме 10 Бл ак ит ни й з л ег ки м зе ле ну ва ти м ві дт ін ко м П оч ат ко во п ро зо ре За до ві ль на , с лі ди н ад зв ич ай но си ль но ї і ри за ці ї, щ о с ф ор му ва ла на п ов ер хн і п ом іт ни й (~ 1 мм ) ш ар бр уд но бі ло ї з к ре мо ви м ві дт ін ко м па ти ни Ц іл а 2, 30 2, 65 1, 60 10 77 57 Те са ме 9 Те са ме Те са ме За до ві ль на , с лі ди си ль но ї і ри за - ці ї, щ о с ф ор му ва ла н а по ве рх ні по мі тн ий ш ар п ат ин и П оч ат ко во ц іл а, вт ор ин ні в тр ат и з ус іх б ок ів 2, 27 2, 61 1, 78 11 АМ 27 28 / 78 47 Те са ме 8 Те са ме Те са ме Га рн а, п ом іт на ір из ац ія , п ат ин а кр ем ов ог о в ід ті нк у Ц іл а 2, 24 2, 60 1, 50 - 1, 55 О сн ов а ов ал ьн их об ри сів 12 78 54 Те са ме 13 Те са ме Те са ме За до ві ль на , п ом іт на ір из ац ія , па ти на к ре мо во го в ід ті нк у П оч ат ко во ц іл а, вт ор ин на в тр ат а з од но го б ок у вн ас лі - до к ір из ац ії 2, 23 2, 46 1, 70 13 78 51 Те са ме 12 Те са ме Те са ме Га рн а, п ом іт на ір из ац ія , п ат ин а кр ем ов ог о в ід ті нк у Ц іл а 2, 25 2, 60 1, 60 - 1, 65 Те са ме 14 78 50 Те са ме 18 Те са ме Те са ме Те са ме Вт ра та б ок ов ої ни ж нь ої ч ас ти ни 2, 21 2, 50 1, 60 15 78 56 Те са ме 11 Те са ме Те са ме Н ез ад ов іл ьн а, си ль на ір из ац ія , ро зш ар ув ан ня п ов ер хн і п ри зв ел о до в тр ат и па ти ні зо ва но ї к ір ки Ч ас тк ов а вт ра та об ’єм у 2, 25 2, 49 * 1, 75 16 78 55 Те са ме 15 Те са ме Те са ме Те са ме Те са ме 2, 15 * 2, 52 * 1, 70 * 17 78 62 Те са ме 14 Те са ме Те са ме Те са ме П ом іт на в тр ат а об ’єм у 2, 24 * 2, 52 * 1, 60 * 18 78 60 Те са ме 16 Те са ме Те са ме Те са ме Зн ач на в тр ат а об ’єм у 1, 94 * 2, 35 * 1, 50 * П ом іт ні сл ід и за кр уч ув ан ня м ас и на вк ол о с во єї ос і 19 78 53 Те са ме 17 Те са ме Те са ме Те са ме , ч ис ел ьн і т рі щ ин и Те са ме 2, 30 * 2, 60 1, 60 * Те са ме 20 78 52 Те са ме 20 Те са ме Те са ме Вк ра й не за до ві ль на , с ил ьн а ір из ац ія , р оз ш ар ув ан ня п ов ер - хн і, вт ра та п ат ин із ов ан ої к ір ки , чи се ль ні тр іщ ин и П ов на в тр ат а по - ча тк ов ої ф ор ми 2, 00 * 2, 60 * — — 21 78 59 Те са ме 19 Те са ме Те са ме Те са ме Те са ме , ф ігу рк а ро зб ит а на д ві п ол о- ви нк и, ск ле єн а 1, 75 * 2, 50 * — * — з ал иш ко ві р оз мі ри ; * * — п од ан о ді ам ет р го лі вк и ф іг ур ки . хамайко Н.В. Гральний набір з шестовицького заплавного кургану 124 Ханенко В. 1902, № 1271—1272), проте детальні- шої інформації про них немає. У Гньоздово такі знахідки відомі в кургані X ст. Оль-30, дослідженому у 1988 р. Д.А. Авдусіним. У похованні знаходилося 13 зрізаносферичних скляних фігурок (Путь 1996, с. 26, кат. № 490): 6 темних (на просвіт пурпурових та темно-зелених), 6 блакитних та 1 світло-зелена мозаїчна. Частина фігурок зберегла на поверхні рештки позолоти. Скляні гральні фігурки відомі у двох похован- нях Тимерьово: у кург. 100 (парній інгумації) — пішак з прозорого блакитнувато-зеленого скла та у кург. 277 (парній кремації) — два пішаки з зеленого та темно-вишневого прозорого скла. В останньому було виявлено й фрагменти залізного окуття гральної дерев’яної дошки (Фехнер, Недо- шивина 1987, с. 85). Ширше аналогії представлені у поховальних комплексах X ст. Північної Європи, що дають класичне уявлення про набори скляних гральних фігурок епохи вікінгів. Й. Петерсен наголошував, що вони є поширеними у скандинавських серед- ньовічних похованнях вендельського й наступ- них періодів (Petersen 1914). Найбільшу увагу традиційно привертають знахідки з Бірки (Швеція): у камерному пох. 523 знайдено 19 зрізанокулястих скляних фігурок — 5 однотонних чорних і 14 смугастих блакитного ко- льору (2,2—2,3 × 2,3—2,5 см), а також 1 скляний «король» з блакитного скла, зі зрізаноконічним корпусом, обвитим темно-фіолетовою смужкою, та очима і головним убором чи короною з такого ж фіолетового скла (4,5 × 2,15 см) (Arbman 1943, s. 157, 158; 39, taf. 148, 1); у парному камерному пох. 644 — 20 ідентичних скляних смугастих фі- гурок кольору світлої морської хвилі з пурпурово- фіолетовою спіраллю навколо тулова (2,3—2,4 см), 2 скляні «королі» такого ж кольору, обвитих пур- пурово-фіолетовою смужкою (4 і 4,6 × 2,3 і 2,3 см) та 3 гральних кістки-паралелепіпеда з рогу (3,8 × 2,4 × 2,4 см) з вічками від 3 до 6 на довгих сторо- нах і 1 та 2 на коротких (Arbman 1943, s. 221— 226; 39, taf. 148, 2), ідентичних гральній кістці з поховання на розі вул. Рейтарської у Києві; ка- Рис. 1. Гральний набір з кург. VІ/98 Шестовицького заплавного могильника (сучасний вигляд): 1 — гральні фігурки, що знаходяться в експозиції Музею археології ІА НАНУ, 2 — гральні фігурки, що зберігаються у Наукових фондах ІА НАНУ 125 хамайко Н.В. Гральний набір з шестовицького заплавного кургану мерне пох. 750 — серед багатого поховального інвентаря з військовим і торговим реманентом було виявлено 25 скляних округлих фігурок — 8 темно-зелених і 17 світлих блакитно-зеленува- тих, 1 антропоморфного «короля» з зеленого скла, обвитого темно-синім скляним джгутиком, та на- кутники від дошки (Arbman 1943, s. 267—272; 39, taf. 147, 1). Менша кількість гральних фігурок се- ред поховань Бірки присутня у пох. 710, камерно- му похованні з конем, де було 8 гральних фігурок з чорної непрозорої скляної пасти, декорованих білою впаяною смугою (2,1—2,4 см) (Arbman 1943, s. 244, 245; 39, taf. 147, 2). Крім того, у Швеції такі гральні набори відомі у Вальсгерде (Центральна Швеція) — поховання в ладді з 24 скляними фігурками, з яких 8 були чор- ного кольору і 16 блакитного (Graham-Campbell 1980, nr. 95); у Лонгторі (Упланд) — камерному похованні з конем, де виявлено 13 блакитно-зе- лених та 6 темно-зелених округлих скляних фі- гурок і одного скляного «короля» (Arbman 1936, s. 95, 96) та ще одному похованні, де містилося 26 гральних фігурок — 21 скляна, 4 кістяних і 1 кам’яна (Rundkvist, Williams 2008, tab. l, 2), а також у Туні (Альсіке), де виявлено комплекс з гральним набором — поховання № 9404 з 12 ок- руглими скляними фігурками (7 світло-зелених і 5 чорних) і 1 «королем» з зеленого скла та дрібни- ми фрагментами інших фігурок (Arne 1934, c. 21, № 15). Поодинокі скляні фігурки відомі також у пох. ІІ Туни — багатому чоловічому похован- ні (Arne 1934, s. 25, 26) та у похованні в ладді з Ульстейна (Уснес, Суннмур, Норвегія) (Whittaker 2006, tab. 1). Наведені аналогії яскраво ілюструють, що на- бір скляних фігурок у шестовицькому похованні відповідає традиції облаштування могил «дру- жинного» кола. Переважну більшість гральних наборів скляних фігурок було виявлено на тери- торії Давньої Русі та Швеції. Як правило, такі на- бори містять два види пішаків, що відрізняються за кольором. Одна частина при цьому переважає іншу за кількістю приблизно вдвічі. Окрім того, в наборі часто присутні фігурки-королі, рідше — гральні кістки з вічками. Г.Ф. Корзухіна дійшла висновку про наявність виразного скандинавського імпульсу в розпов- сюдженні настільних ігор на землях Давньої Русі у X ст. Дослідниця стверджувала, що «усі шашки та дошки репрезентують вироби скандинавських майстерень», при цьому «частина шашок (але не скляних) могла бути виготовлена і на місці» (Корзухина 1963, с. 100). Цей висновок підтрима- ла О.О. Рибіна (Рыбина 1997, с. 110), однак його піддав критиці П.П. Толочко на основі виснов- ків хіміко-технологічних досліджень Х. Арбмана та Ю.Л. Щапової, перший з яких висловлювався на користь прирейнського походження скляних гральних фігурок, а друга — середземноморсько- візантійського (Толочко 1990, с. 118). Матеріал виготовлення — скло — для X ст. виключає виробництво фігурок на місцях як для Давньої Русі, так і для Скандинавії (Щапова 2004, с. 73). Н.П. Довгалюк та В.В. Мурашова, провів- ши комплексне дослідження скляних знахідок з Гньоздово, серед яких були і гральні фігурки X ст., підтвердили їх візантійське походження (Dovgaluk, Murasheva 2009, р. 51). Зазвичай такі імпортні знахідки присутні у чоловічих похован- нях з багатим інвентарем і, навіть, як у випадку з кург. 98 Шестовиці, конкретно з торговим. Ви- сокий статус похованих у могилах з гральними фігурками підкреслювала свого часу Г.Ф. Кор- зухіна (Корзухина 1963, с. 93). Х. Віттекер же дійшла висновку, що опосередковано елітність підкреслює і взагалі сама можливість провод- ження вільного часу в розвагах (Whittaker 2006, р. 104). Серед гральних наборів зустрічаються фігур- ки з різного матеріалу: кісткової тканини тварин (щільний ріг оленя та лося, ікло моржа, зуб коня, китовий вус, епіфізи кісток великої рогатої худо- би), бурштину, каменю, які переважно виготовля- лися на місцях. У той же час, скляні екземпляри є відносно рідкісними знахідками у Північній Єв- ропі і безперечно належать до дорогих імпортів. Фігурки ж з бурштину, кістки, каменю чи глини, як правило, імітують форму скляних. У комплек- сах Південної Русі, навпаки, саме скляні фігурки зазвичай присутні у складі гральних наборів X ст. і тільки у ХІІ ст. з’являються кістяні екземпляри, пов’язані зі скандинавським впливом (Сагайдак, Хамайко, Вергун 2008). Регіон розповсюдження досліджуваних граль- них приладь охоплює територію Давньої Русі й Північної Європи. У випадку зі скляними граль- ними наборами X ст. географія їх обмежується Рис. 2. Гральний набір з кург. VІ/98 Шестовицького заплав- ного могильника (у кількості, що збереглася до сьогодні): 1—20 — пішаки, 21 — король (1—7 — жовтувато-корич- неве, бурштинового відтінку скло, 8—20 — блакитне скло, 21 — зеленувато-блакитне з вишневою смужкою скло) (5 — приклад розшарування і втрати поверхні фігурки; 16, 17 — фігурки зі слідами закручування скляної маси; 6, 7, 19—20 — фігурки, що втратили значну частину об’єму) хамайко Н.В. Гральний набір з шестовицького заплавного кургану 126 переважно Руссю й Швецією 1. З одного боку, це підтверджує зв’язки Русі саме зі шведською спіль- нотою, з іншого — показує торгівельні шляхи, що поєднували у X ст. Скандинавію з Візантією. Шес- товиця, як одна з давньоруських пам’яток, що міс- тить ознаки скандинавського впливу на ранніх етапах становлення держави (Андрощук 1999), має значну кількість артефактів, що підтверджу- ють це. У той же час, скляні гральні фігурки, без- сумнівно виготовлені у Візантії, концентруються у першу чергу в місцях, що були безпосередньо включені до тогочасних основних торгівельних шляхів (Київ, Шестовиця, Чернігів, Гньоздово). При цьому виділяється концентрація скляних гральних наборів у Середньому Подніпров’ї. Над- звичайно велику концентрацію скляних наборів виявляє й протилежний кінець великого торгі- вельного шляху — Бірка, широко відома як швед- ська факторія, тісно пов’язана з південно-східним напрямком. Наведені дані, здавалося б, мають свідчити на користь візантійського походження гри, прилад- дя для якої міститься у давньоруських курганах X ст. Втім, наявність скляних гральних фігурок у більш ранніх британських та скандинавських комплексах римського (Five thousand 1995, № 71; Wright 1949, р. 132, 133; Solberg 2000, р. 119, 120) та вендельського (Opedal 1998, р. 53—55, 62, 63; Ravn 2000) часу може слугувати на користь хіба що її ширшого середземноморського контексту і тривалого побутування у Північній Європі. Пи- тання походження гри у такому випадку охоплює значно більше коло джерел, що заслуговує на ок- 1. Лише один синхронний комплекс з набором скляних фігурок походить з Ульстейна в Норвегії, решта норвезь- ких комплексів — з Авальдснеса (Сторхауг), Гуннарс- хауга та Хьогге належить до більш раннього періоду і відрізняється як за формою, так і за видовим складом. реме дослідження. У контексті ж даної роботи до- цільніше зосередитися на ідентифікації гри. Кількість і склад фігурок у наборах виявляє певну закономірність, якій свого часу не надала вагомого значення Г.Ф. Корзухіна. Дослідниця помітила, що до наборів, як правило, входять 2 види пішаків, 1 чи 2 короля та гральні кістки, од- нак відносно питання кількості фігурок в одному наборі зазначила, що вибірка з наявних поховань не дає можливості говорити про «нормальну» пот- рібну їх кількість, якщо така й була. Нестабіль- ність же кількісного складу в наборі вона спро- бувала пояснити особливостями поховальних комплексів, що можуть містити умовну кількість предметів замість необхідної для гри (Корзухина 1963, с. 90, 91). Певна неточність чи символічність дійсно може бути присутньою у складі поховаль- ного інвентаря, особливо, коли мова йде про 1—2, чи навіть 4—5 фігурок, тим більше, коли до тако- го набору входять фігурки різного виду. Складно також говорити про дійсну кількість та склад фі- гурок у кремаційних комплексах. Утім, набори з інгумаційних поховань, що до того ж були розко- пані з дотриманням методики детальної польової фіксації, здатні надати необхідну інформацію. Як правило, повні гральні набори містять піша- ки двох видів, що розрізняються за кольором, хоча інколи (як у пох. 644 Бірки) у наборі присутні лише однотипні пішаки. При цьому одна група чисель- ніша за іншу приблизно вдвічі, а кратність обох видів фігурок наближується до числа 4. Прикла- дом виступають набори з шестовицького кург. 98, Вальсгерде 3 та пох. 750 Бірки, де містилося по 8 та 16—17 фігур кожного виду відповідно. Королі (1 чи 2) присутні майже в усіх комплексах, що оз- начає належність гри до розряду військових стра- тегій з визначеним ступенем ієрархічності фігур. У той час, як гральні кістки — атрибут азартних ігор, навпаки, присутні не так часто. При цьому їх Рис. 3. Гральні дошки для ігор типу «hnefatafl» (1—4) та «млин» (5): 1 — Балліндері (Ірландія), кін. X ст.; 2 — Гокстад (Норвегія), X ст.; 3 — Трондхейм (Норвегія), 1100—1150 рр.; 4 — схема з щоденника К. Ліннея (Північна Швеція), 1732 р.; 5 — фрагмент іллюстрації з «Книги ігор» короля Альфонса Х (Іспанія), 1240 р.; 6 — Alea Evangelia, мініатюра, Евангеліє ХІІ ст. (Оксфорд, Британія). 127 хамайко Н.В. Гральний набір з шестовицького заплавного кургану кількість нестабільна і варіює від 1 до 4 в наборі. Ще рідше у похованнях фіксують рештки гральних дошок, що зумовлено особливостями збереження дерева як основного матеріалу їх виготовлення. Зазвичай задовільно зберігаються лише залізні деталі окуття, що унеможливлює визначення роз- графки, а, відповідно, й типу гри. Традиція використання терміну «шашки» для означення археологічних знахідок цього типу виходить ще з описів ХІХ — початку ХХ ст. знай- дених у давньоруських курганах гральних пред- метів (Самоквасов 1908, с. 201; Ханенко Б., Ханен- ко В., с. 22; Спицын 1906, с. 192). У ХІХ ст. слово «шашки» використовувалося для означення усіх однотипних гральних фігурок без винятку, у т. ч. і для назви шахових пішаків. В.І. Даль наводить ще ширше тлумачення: «усякий дрібний обрубо- чок, відрізочок, кубик; кістка гральна з вічками; бабка гральна, надкопитна коров’яча кістка; то- чений кружок, стопочка, для гри на дошці у 64 клітинки, і сама ця гра» (Даль 1882, с. 644). Пізніше у спеціальній роботі цю термінологію підтримала Г.Ф. Корзухіна (Корзухина 1963). До- слідниця здійснила детальну вибірку гральних предметів на теренах Русі, а використана нею назва «шашки» надовго закріпилась в археологіч- ній літературі. Єдиним протиріччям лишилася разюча морфологічна відмінність «шашок», опи- саних Г.В. Корзухіною, та їх сучасних відповід- ників. На додаток, опубліковані Г.М. Шовкопляс двома роками пізніше звичайні дисковидні шаш- ки давньоруського часу, поряд зі скляними зріза- носферичними гральними фігурками (названими також «шашками») (Шовкопляс 1965, с. 197), тіль- ки підсилили цей дисонанс. Сама Г.Ф. Корзухіна передбачала зв’язок описаних нею предметів з давньою грою тавлѣя, однак, підтримуючи здо- гад Б.О. Рибакова (Рыбаков 1957, с. 88), схильна була пов’язувати цей термін скоріше з гральними дошками (за аналогією з лат. tabula — дошка), ніж з фігурками (Корзухина 1963, с. 100). Західноєвропейська археологія зараховує по- дібні набори до гри hnefatafl (tafl, tafli), що відома за письмовими джерелами (Віщування Вьоль- ви (Старша Едда), Сага про Оркнейців, Сага про Фрітьйофа Хороброго, Сага про Хервьор та Хейдрека, Сага про Греттіра, Сага про Гуннлау- га та ін.) і була реконструйована на основі етно- графічної розвідки К. Ліннея до лопарів Швеції у 1732 р. Етнограф описав правила гри, за якими у ній брали участь двоє гравців, у одного був король зі своєю гвардією, а у іншого — ватага суперників, що перевищувала числом гвардію короля вдвічі. Позиції обох гравців при цьому вишиковувалися відносно центру дошки. Король зі своєю гвардією розміщувався у центрі за принципом каре, а його суперники — з чотирьох сторін відносно нього (Linné, Smith 2007, р. 55). Використання кісток у грі є питанням дискусій- ним, причиною якого є варіативність локальних типів ведення гри (Helmfrid 2005, р. 5, 11; Murray 1951, р. 55). У більшості випадків участь гральних кісток не була потрібною, однак інколи і вони ви- користовувалися для надання грі більш азартно- го відтінку. При цьому показники очок могли виз- начати або дальність ходів, або ж їх черговість. Співставлення записів К. Ліннея та археоло- гічних даних виявляють цілий ряд спільних пози- цій, за якими їх можна ототожнити: у настільній грі беруть участь два гравці, пішаки яких мають відрізнятися; кількість пішаків одного гравця вдвічі перевищує кількість пішаків іншого; у грі присутня фігура короля; позиціонування з чо- тирьох сторін від центру робить необхідну кіль- кість фігур кратною 4; у грі не обов’язкове, але можливе використання гральних кісток. Варіант гри Tablut, записаний К. Ліннеєм, пере- дбачав використання дошки з кількістю клітинок 9 × 9 (рис. 3, 4), а кількість фігурок, що використо- вувалася при цьому, дорівнювала 25 (1 + 8 ↔ 16). Такі дані співпадають з деякими археологічними знахідками. Це — набори з кург. 98 у Шестовиці, пох. 750 Бірки та Вальсгерде 3. Однак решта на- борів показує значну кількісну варіативність. Між тим, і кількість полів на ігровому полі не була сталою. Так, широковідома дошка зі зміша- ного шару кінця VІІІ—X ст. з Балліндері (Ірлан- дія) (O’Neill Hencken 1941, fig. 2) з відцентровою розграфкою налічує 7 × 7 рядів (рис. 3, 1), що має зменшити кількість фігур; дошка з Трондхейма (Норвегія) першої половини ХІІ ст. (Les Vikings 1992, no. 572) — 11 × 11 (рис. 3, 3) та дошка з Гокс- тада (Норвегія) X ст. (Murray 1951, fig. 22) — 13 × 13 (рис. 3, 2), що збільшує їх кількість; а дошка для гри «Alea Evangelia» з мініатюри у ірландсь- кому Євангелії ХІІ ст. (C.C.C.Oxon.122 manuscript; Coxe 1852, p. 52), що описує події X ст. (Henry 1970, p. 67, 68), — 19 × 19, що має не тільки збіль- шити кількість задіяних фігур, але й, судячи з поміток на малюнку в манускрипті, ускладнити саму гру (рис. 3, 6). Такі особливості розграфок можуть цілком логічно пояснити різну кількість фігурок у похованнях, за умови, що їх загальна сума кратна 4 (не рахуючи королів). Фігурки, що були виявлені Я.В. Станкевич в од- ному з курганів Шестовиці, слід безперечно віднес- ти до кола наборів з «дружинних» поховань Русі та Скандинавії. Їх кількісна та видова варіативність пояснюється універсальністю однотипних гральних фігур, придатних для використання у будь-якій грі, де присутні однотипні фігури. Варіативність типів ігор представлена гральними дошками, найбільш популярними з яких були «hnefatafl» («королівсь- кий стіл / королівська дошка») та «млин». Для обох підходять набори однотипних гральних фігур. Втім, шестовицький набір з кургану 98, де були 2 королі та кратна 4 кількість пішаків, свідчить про початкове призначення набору для гри «hnefatafl», імовірним аналогом якої на давньоруських теренах виступає церковно-слов’янське «тавлѣӕ». Андрощук Ф.О. Нормани і слов’яни у Подесенні (моделі взаємодії доби раннього середньовіччя). — К., 1999. Бліфельд Д.І. Давньоруські пам’ятки Шестовиці. — К., 1977. Даль В. Толковый словарь живого великорусского язы- ка. — СПб.;М., 1882. — Т. ІV. Каргер М.К. Древний Киев. Очерки по истории мате- риальной культуры древнерусского города. — М.; Л., 1958. — Т. І. Корзухина Г.Ф. Из истории игр на Руси // СА. — 1963. — № 4. — С. 85—102. Мурашева В.В., Довгалюк Н.П., Фетисов А.А. Визан- тийские импорты с территории пойменной части Гнез- довского поселения // Краеугольный камень. Археоло- гия, история, искусство, культура России и сопредель- ных стран. В 2 т. — М., 2010. — Т. 1. — С. 512—536. хамайко Н.В. Гральний набір з шестовицького заплавного кургану 128 Повернення культурного надбання України: Докумен- ти свідчать. — Вип. 2. Українські культурні цінності в Росії. Археологічні колекції України. —К., 1997. Путь из варяг в греки и из грек… Каталог выставки. — М., 1996. Рыбаков Б.А. Архитектурная математика древнерус- ских зодчих // СА. — 1957. — №1. — С. 83—112. Рыбина Е.А. Шашки, «мельница», шахматы // Древ- няя Русь. Быт и культура / Археология СССР. — М., 1997. — С. 110—114. Сагайдак М.А., хамайко Н.В., Вергун О.И. Новые на- ходки древнерусских игральних фигурок из Киева // Стародавній Іскоростень і слов’янські гради. — Корос- тень, 2008. — Т. 2. — С. 137—145. Самоквасов Д.Я. Могилы русской земли. — М., 1908. Спицын А.А. Отчет о раскопках, произведенных в 1905 г. И.С. Абрамовым в Смоленской губернии // ЗОР- СА РАО. — СПб., 1906. — Т. VІІІ. — Вып. 1— С. 185— 211. Станкевич Я.В. Шестовицкие курганы // КСИИМК. — 1947. — Вып. ХХІ. — С. 100. Станкевич Я.В. Шестовицька археологічна експедиція 1946 р. // АП УРСР. — К., 1949. — Т. І. — С. 50—57. Станкевич Я.В. Шестовицкое поселение и могильник по материалам раскопок 1946 года // КСИА. — 1962. — Вып. 87. — С. 6—30. Толочко П.П. Спорные вопросы ранней истории Киев- ской Руси // Славяне и Русь (в зарубежной историогр- фии). — К., 1990. — С. 99—121. Фехнер М.В., Недошивина Н.Г. Этнокультурная харак- теристика Тимеревского могильника по материалам погребального инвентаря // СА. — 1987. — № 2. — С. 70—89. ханенко Б.И., ханенко В.И. Древности Приднепро- вья. — К., 1902. — Вып. V. Шовкопляс Г.М. Найдавніші шахи і шашки з Києва // Археологія. — 1965. — Т. 19. — С. 196, 197. Щапова Ю.Л. Византийское стекло. Очерки истории. Изд. 2-е. — М., 2004. Arbman H. En kammergrav från Vikingatiden vid Lång- tora, Uppland // Fornvännen. — 1936. — Årgång 31. — S. 89—98. Arbman H. Birka I. Die Gräber. Taflen. — Uppsala, 1940. Arbman H. Birka I. Die Gräber. — Uppsala, 1943. Arne T.J. Das Bootgraberfeld von Tuna in Alsike, Uppland. — Stockholm, 1934. Coxe H.O. Catalogus Codicum MSS, qui in Collegiis Aulisque Oxoniensibus hodie adservantur. — Oxford, 1852. Dovgaluk N., Murasheva V. Glass finds from Gnezdovo as a result of Russian-byzantine trade in the 10th century // 18th Congress of the International Association for the History of Glass: Programme and Abstracts. — Thessaloniki, 2009. — Р. 51. Five thousand years of Glass / Ed. by H. Tait. — London, 1995. Graham-Campbell J. Viking Artefacts. — London, 1980. Helmfrid S. Hnefatafl — the Strategic Board Game of the Vikings. — Version 2b. — 2005. — April, 23. — Режим доступу: http://hem.bredband.net/b512479/Hnefatafl_by_ Sten_Helmfrid.pdf. Henry F. Irish Art in the Romanesque Period (1020— 1170 A.D.). — New York, 1970. Les Vikings… Les Scandinaves et l’Europe 800—1200. — Paris, 1992. Linné C., Smith J.E. Lachesis Laponica, or a Tour in Lapland, now first published from the original manuscript journal of the celebrated Linnæus. — London, 1811 (reprint 2007). Murray H.J.R. A History of Board-games Other Than Chess. — Oxford, 1951. O’Neill Hencken H. The Harvard Archaeological Expedition in Ireland // American Journal of Archaeology. — 1941. — Vol. 45. — No. 1. — P. 1—6. Opedal A. De glemte skipsgravene. Makt og myter pa Avaldsnes. — Stavanger, 1998. Petersen J. Bretspil i forhistorisk tid // Tidsskrift for norsk forhistorie. — Oldtiden, 1914. — S. 75—95. Ravn M. The Use of Symbols in Burials in Migration Age Europe. A Theoretical and methodological Approach // Form, Function & Context. Material culture studies in Scandinavian archaeology. — Stockholm, 2000. — Р. 275—296. Rundkvist M., Williams H. A Viking Boat Grave with Amber Gaming Pieces Excavated at Skamby, Östergötland, Sweden // Medieval Archaeology. — 2008. — № 52. — Р. 69—102. Solberg B. Jernalderen i Norge: ca. 500 f. Kr. — 1030 e. Kr. — Oslo, 2000. Whittaker H. Game-boards and gaming-pieces in the Nor- thern European Iron Age // Nordlit. —2006. — № 20. — P. 103—112. Wright R.P. Roman Britain in 1958 // Journal of Roman Studies. — 1959. — № 49. — Р. 102—139. Н. В. х а м а й к о ИГровоЙ НАБор ИЗ ПоЙМеННоГо КУрГАНА ШеСТовИЦЫ В статье осуществляется републикация игрального набора, найденного Я.В. Станкевич в 1946 г. при иссле- довании курганного могильника в пойме р. Десна воз- ле с. Шестовица. Набор находился в составе погребаль- ного инвентаря парного камерного погребения X в. в сопровождении коня, предметов вооружения и весовых гирек. Он состоял из 26 стеклянных фигур двух цветов, среди которых были пешки и два короля. Собраны име- ющиеся данные о сохранившейся 21 игральной фигур- ке. Поиск аналогий и их сравнительный анализ пока- зывает, что стеклянные игральные фигурки являются средиземноморскими импортами, концентрирующими- ся вдоль речного пути «из варяг в греки». Скандинавс- кое же влияние проявляется в распространении игры на древнерусских землях. Атрибуция игры выявляет ее принадлежность к широкоизвестному на Североев- ропейских землях типу игры «hnefatafl» (королевский стол), аналогом которой в древнерусском варианте мо- жет быть «тавлея». N. V. K h a m a y k o GAMING SET FROM FLOODPLAIN CEMETERY MOUND OF SHESTOVYTSYA The paper carried republication of gaming set, which had been finding in 1946 during excavation of mound bur- ial in the floodplain of Desna river near Shestovitsa site by Y.V. Stankiewicz. The set was part of the burial items in 10th century pair chamber, accompanied by his horse, arms and weights. It consisted of 26 glass pieces in two colors, among whom were the pawns and two kings. Collected the available data on the remaining 21 playing figure. The data on the remaining gamingpieces were collected. Searching for similarities and their comparative analysis shows that the glass gaming peices are Mediterranean imports consen- trated on the river route «from Varangians to the Greeks.» The Scandinavian influence is manifested in the spread of the game at Rus’ lands. Attribution of the game reveals that it belongs to the widely known on the North European lands game «hnefatafl» (king table), which is analogous to the Rus’ version can be «tavleya».
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-89220
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	2227-4952
language	Ukrainian
last_indexed	2025-11-28T01:58:54Z
publishDate	2012
publisher	Інститут археології НАН України
record_format	dspace
spelling	Хамайко, Н.В. 2015-12-04T13:22:39Z 2015-12-04T13:22:39Z 2012 Гральний набір з шестовицького заплавного кургану / Н.В. Хамайко // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2012. — Вип. 8. — С. 121-128. — укр. 2227-4952 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/89220 У статті розглядаються гральні фігурки з підкурганного поховання X ст. Шестовицького могильника, розташованого в заплаві р. Десна поблизу ур. Коровель. В статье осуществляется републикация игрального набора, найденного Я.В. Станкевич в 1946 г. при исследовании курганного могильника в пойме р. Десна возле с. Шестовица. Набор находился в составе погребального инвентаря парного камерного погребения X в. в сопровождении коня, предметов вооружения и весовых гирек. Он состоял из 26 стеклянных фигур двух цветов, среди которых были пешки и два короля. Собраны имеющиеся данные о сохранившейся 21 игральной фигурке. Поиск аналогий и их сравнительный анализ показывает, что стеклянные игральные фигурки являются средиземноморскими импортами, концентрирующимися вдоль речного пути «из варяг в греки». Скандинавское же влияние проявляется в распространении игры на древнерусских землях. Атрибуция игры выявляет ее принадлежность к широкоизвестному на Североевропейских землях типу игры «hnefatafl» (королевский стол), аналогом которой в древнерусском варианте может быть «тавлея». The paper carried republication of gaming set, which had been finding in 1946 during excavation of mound burial in the floodplain of Desna river near Shestovitsa site by Y.V. Stankiewicz. The set was part of the burial items in 10th century pair chamber, accompanied by his horse, arms and weights. It consisted of 26 glass pieces in two colors, among whom were the pawns and two kings. Collected the available data on the remaining 21 playing figure. The data on the remaining gamingpieces were collected. Searching for similarities and their comparative analysis shows that the glass gaming peices are Mediterranean imports consentrated on the river route «from Varangians to the Greeks.» The Scandinavian influence is manifested in the spread of the game at Rus’ lands. Attribution of the game reveals that it belongs to the widely known on the North European lands game «hnefatafl» (king table), which is analogous to the Rus’ version can be «tavleya». uk Інститут археології НАН України Археологія і давня історія України Гральний набір з шестовицького заплавного кургану Игровой набор из пойменного кургана Шестовицы Gaming set from floodplain cemetery mound of Shestovytsya Article published earlier
spellingShingle	Гральний набір з шестовицького заплавного кургану Хамайко, Н.В.
title	Гральний набір з шестовицького заплавного кургану
title_alt	Игровой набор из пойменного кургана Шестовицы Gaming set from floodplain cemetery mound of Shestovytsya
title_full	Гральний набір з шестовицького заплавного кургану
title_fullStr	Гральний набір з шестовицького заплавного кургану
title_full_unstemmed	Гральний набір з шестовицького заплавного кургану
title_short	Гральний набір з шестовицького заплавного кургану
title_sort	гральний набір з шестовицького заплавного кургану
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/89220
work_keys_str_mv	AT hamaikonv gralʹniinabírzšestovicʹkogozaplavnogokurganu AT hamaikonv igrovoinaborizpoimennogokurganašestovicy AT hamaikonv gamingsetfromfloodplaincemeterymoundofshestovytsya

Гральний набір з шестовицького заплавного кургану

Institution

Ähnliche Einträge