Вироби з кістки та рогу з Воїнської Греблі

У статті розглядається асортимент косторізної продукції з городища Воїнська Гребля (давньоруське місто Воїнь). В статье рассматриваются изделия из кости и рога из древнерусского городища у с. Воинская Гребля, исследованного в 1956—1959 гг. Материалы содержат не только боль...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :	Археологія і давня історія України
Дата:	2012
Автор:	Сергєєва, М.С.
Формат:	Стаття
Мова:	Українська
Опубліковано:	Інститут археології НАН України 2012
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/89222
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Вироби з кістки та рогу з Воїнської Греблі / М.С. Сергєєва // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2012. — Вип. 8. — С. 133-145. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1860166372811603968
author	Сергєєва, М.С.
author_facet	Сергєєва, М.С.
citation_txt	Вироби з кістки та рогу з Воїнської Греблі / М.С. Сергєєва // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2012. — Вип. 8. — С. 133-145. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Археологія і давня історія України
description	У статті розглядається асортимент косторізної продукції з городища Воїнська Гребля (давньоруське місто Воїнь). В статье рассматриваются изделия из кости и рога из древнерусского городища у с. Воинская Гребля, исследованного в 1956—1959 гг. Материалы содержат не только большое количество готовых изделий, но и сырье, заготовки, полуфабрикаты и отходы производства, которые свидетельствуют о наличии местного косторезного ремесла. Косторезная продукция в целом соответствует таковой на других древнерусских поселениях. Это примитивные орудия труда, ручки ножей и других орудий, игольники, бытовые вещи (гребни, пуговицы), детали вооружения и снаряжения всадника и коня, декоративные накладки, игральные принадлежности и амулеты. К специфической местной продукции относятся трехчастные емкости из рога, характерные для аварского и хазарского круга древностей, а также ножевидные амулеты, распространенные на севере Руси. Такие изделия могут свидетельствовать о своеобразии этнического состава населения города. In the article the procucts of bone and antler from the Old Russian hillfort Voinska Greblia are considered. Among the materials are not only plenty of the finished products but also raw material, blanks, unfinished objects and wastes, which testifie to the presence of local bonecarving handicraft. Bone-carving products on the whole are the same as those from other Old Russian settlements. They are primitive tools, handles of knives and other implements, needle cases, objects of dayly use (combs, buttons), details of armament and equipment of rider and horse, decorative mounts, gaming piecas and amulets. Specific local products are three-part containers of a horn, characteristic for the avar and khazars circle of antiquities, and knife-shaped amulets, widespread in the north of Rus. Such objects can testify to ethnic originality of the population of the city.
first_indexed	2025-12-07T17:56:41Z
format	Article
fulltext	133 У статті розглядається асортимент косторізної продукції з городища Воїнська Гребля (давньоруське місто Воїнь). К л ю ч о в і с л о в а: Київська Русь, Воїнська Греб- ля, косторізне ремесло, різьблена кістка. Речовий комплекс, виявлений під час дослід- жень городища поблизу с. Воїнська Гребля (кол.) Полтавської обл. (давньоруське місто Воїнь) у 1956—1959 рр. , що зберігається у Наукових фон- дах ІА НАНУ (кол. № 344, 365), містить значну кількість кістки і рогу зі слідами обробки, а також вироби з цих матеріалів. Проте різьблена кістка з Воїнської Греблі досі ще не отримала тієї уваги дослідників, на яку вона, безумовно, заслуговує. Передусім, незвичною для пам’яток такого роду є кількість матеріалів, які мали відношення до кос- торізної справи. На городищі виявлено не лише готові вироби, але й багато фрагментів тваринних кісток та щільного рогу диких копитних зі сліда- ми обробки, заготовки та напівфабрикати різно- манітних виробів. Власне кажучи, подібні речі зустрічаються на багатьох городищах Середнього Придніпров’я, проте їх значно менше. До розгляду залучено також речі з експозиції та фондів Архео- логічного музею ІА НАНУ. Враховуючи достатньо велику кількість матеріалу, ми обмежимося огля- дом речового косторізного комплексу, сформова- ного готовими виробами. Техніка обробки кістки може стати темою окремого дослідження, тому тут наданий лише побіжний огляд матеріалів, пов’язаних з різними стадіями виробництва. Місцеве косторізне ремесло репрезентують залишки кісткової сировини зі слідами обробки. Всього, за даними авторів розкопок, у Воїнській Греблі було виявлено 14 цілих кісток та рогів зі слідами обробки та 79 їх фрагментів (Довженок, Гончаров, Юра 1966, с. 109). Серед них переваж- ну більшість складає щільний ріг диких копит- них (олень, лось, козуля). Ці матеріали містять не лише фрагменти зі слідами інструментів, але й значну кількість заготовок на різних стадіях об- робки (рис. 1—4). Серед врахованих нами 12 ек- земплярів рогів зі збереженими розетками 1, п’ять належать рогам, скинутим природним шляхом (рис. 1, 1, 3, 4, 6, 11) восени і сім — знятим з вбитих тварин (рис. 1, 2, 5, 7—10, 12). Окремо згадаємо молот, виготовлений з рогу вбитої тварини (Дов- женок, Гончаров, Юра 1966, табл. ХІХ, 1). Отже, роги, отримані через мисливство переважають не набагато, і загалом можна констатувати, що міс- цеві косторізи використовували обидва можливі варіанти отримання рогової сировини. Серед фрагментів рогів зі слідами обробки особ- ливо слід відзначити пластинку з розетки (напів- фабрикат якогось виробу) та поздовжню платівку з грубо обструганою поверхнею, на яку нанесено циркульні кола (рис. 5). Напівфабрикат з розетки цікавий рідкісним прикладом використання да- ної частини рогу — зазвичай вона йшла у відходи (рис. 5, 2). Серед воїньсmких матеріалів є також розетка, відпиляна від решти рогу (рис. 1, 6; 5, 1). Можливо, вона також призначалася для подаль- шої обробки. Поверхня пластинки з циркульними колами зазнала лише первинної грубої обробки, кола не носять регулярного характеру, тому їх не можна інтерпретувати як орнамент. Не виключено, що описаний артефакт слід трактувати як приклад тренувальної роботи майстра (рис. 5, 3). Друге місце у сировині посідають тваринні кіс- тки на стадії первинної обробки репрезентовані поодинокими екземплярами (рис. 6). Це кістки зі слідами обтесування поверхні, трубчасті кістки з відпиляними епіфізами та, іноді, обробленою по- рожниною, напівфабрикат стрижневого ґудзика, окремі заготовки для різних виробів тощо. Викли- кають інтерес два хвостові хребці невеликої тва- рини (вівці?) з підтесаними епіфізами (рис. 6, 5, 6). Про призначення хребців говорити складно, 1. У попередній короткій публікації (Сергеева 2010б) враховано не всі екземпляри з розетками, тому вказана їх менша кількість. М. С. С е р г є є в а вИроБИ З КІСТКИ ТА роГУ З воЇНСЬКоЇ ГреБЛІ Сергєєва М.С. Вироби з кістки та рогу з Воїнської Греблі 134 оскільки загалом використання цих кісток у дав- ньоруській косторізній справі не практикувалося і аналогії поки що невідомі. Виходячи з форми та розміру цих заготовок, одним з можливих варіан- тів може бути їх використання для виготовлення стрижневих ґудзиків. Кістки риб, як вихідний матеріал для виробів (проколок), використовувалися лише в окремих випадках. Роги (точніше, рогові стрижні) великої рогатої худоби зі слідами обробки (з відпиляними кінця- ми) нечисленні. Серед матеріалів з однієї з клітей городища є також два рогові чохли від порожнис- того рогу, які можна вважати рідкісною знахід- кою (рис. 7). До порожнисторогих відноситься ве- лика рогата худоба, вівці, кози, з диких — тури та зубри. Порожнистий ріг складається з кісткового стрижня, який зовні одягнений у роговий чохол. Роговий чохол, з якого вилучено стрижень, зазви- чай у косторізній справі називають просто рогом. Він і є тією сировиною, з якої у пізніші часи виго- товляли різноманітні вироби. Властивості рогово- го чохла сприяють його використанню: він досить міцний і пружкий, його можна обробляти навіть простим ножем. Майстри пізнього середньовіччя та нового часу віддавали перевагу саме цьому матеріалу. Проте цей вид сировини потребував додаткових підготовчих операцій, пов’язаних з вилученням кісткового стрижня. Ймовірно, саме тому використання порожнистого рогу у косторіз- ній справі Давньої Русі було обмеженим (Сергєє- ва 2011а, с. 48—50; 2011б). Рогові чохли, виявлені у Воїні, не несуть слідів обробки (розпилювання, розрізання). Не виключено, що вони призначали- ся для виготовлення невеликих ритонів або інших ємкостей. Слід звернути особливу увагу на те, що Рис. 1. Залишки рогів з розетками Рис. 2. Фрагменти рогу зі слідами обробки Рис. 3. Заготовки та відходи рогообробки Рис. 4. Заготовки та напівфабрикати різних виробів 135 Сергєєва М.С. Вироби з кістки та рогу з Воїнської Греблі обидва роги походять з одного комплексу. Це доз- воляє припустити якийсь особливий інтерес до цього матеріалу з боку конкретної людини. Виробами з кістки та рогу користувалися у різ- них сферах життя. Серед виробів, які можна інтерпретувати як знаряддя праці, найбільш численну групу скла- дають оброблені кістки з загостреним кінцем (рис. 8, 2—7, 12—14). Кінці у більшості випадків сильно залощені, що вказує на контакт з м’яким матеріалом (можливо, шкірою або тканиною), проте за формою знаряддя відрізняються. Отже, слушно припускати їх різне призначення. Одна з тваринних кісток з гострим кінцем (рис. 8, 7) та знаряддя з променів плавників осетрових риб та кістка іншої риби (рис. 8, 12—14) могли слугува- ти проколками. Загалом промені плавців, які ви- користовувалися як знаряддя, відрізняються від звичайних кухонних відходів залощеною повер- хнею, яка могла утворитися під час використан- ня. У деяких випадках їх форму трохи підправ- ляли. Зокрема, на поверхні однієї з воїньських проколок з променю плавця добре простежують- ся сліди напилка (рис. 8, 14а). Знаряддя з гри- фельних та інших природно загострених кісток з притупленими кінцями могли використовувати як кочедики (рис. 8, 2, 3), інші кістки — здогад- но як лощила (рис. 8, 5, 6). Окремо стоїть виріб з фібульної кістки свині (рис. 8, 4). Призначення зазначених предметів залишається під сумнівом: К. Амброзіані вважала, що вони могли слугува- ти знаряддями для плетіння риболовних сіток (Ambrosiani, 1981, p. 136); Л. Смирнова, слідом за А. Мак-Грегором та іншими дослідниками, вва- жає їх шпильками для скріплення деталей одягу (Смирнова 1999, с. 145). Серед виробів з кістки, які можна розглядати як знаряддя праці, є трубчаста кістка великого копитного, розколота уздовж так, що з одного кін- ця залишилась частина епіфізу, який слугував завершенням руків’я; інший стесаний (рис. 8, 9). Знаряддя такого типу могли використовувати як лощила, проте робоча частина описаного екзем- пляру практично не залощена, отже, якщо їм й користувалися, то протягом дуже короткого часу. Кілька примітивних знарядь виготовлено з рогу. Викликає інтерес предмет з паростку рогу 121 мм завдовжки, який має з тупого кінця порож- нину глибиною 33 мм та два отвори діаметром по 5 мм (рис. 9, 6). Подібні вироби, як правило, трак- тують як кочедики, проте на зазначеному екзем- плярі сліди використання відсутні, його поверхня має лише природне ло- щіння, що утруднює його інтерпретацію. Глибока порожнина може свідчити про відмінне, ніж кочедик, призначення виробу. Кочедиком або невелич- ким лощилом слід вважа- ти знаряддя, аналогічне за формою кістяним виро- бам з загостреним кінцем, але виготовлене з паростку рогу (рис. 8, 8). Його поверхня обстругана й оброблена напилком (про- стежуються сліди інструмента) та залощена під час використання. Робочий кінець відшліфова- ний, але має невеличкі подряпини, можливо, від абразивного матеріалу, яким виріб шліфували при виготовленні. Ще одне лощило (рис. 8, 1) зроблено з кінцевої частини рогового паростку, йому надано сплоще- ну форму. Поверхня зазначеного виробу залоще- на дуже сильно, що свідчить про його тривале функціонування. Знаряддям, яке можна розглядати у контексті обробки шкіри, є предмет з ребра, на обох гранях якого вирізані зубці (рис. 8, 11). Знаряддя зберег- лося фрагментарно, але видно, що з одного боку було вирізано округлий наскрізний отвір діамет- ром 10—12 мм. Мікроподряпини на кінцях від- полірованих до блиску зубців не простежуються, отже, вони могли контактувати з м’яким матеріа- лом, ймовірно, шкірою (рис. 8, 11а). З рогової пластинки виготовлено предмет пря- мокутної форми з розширенням з одного боку і двома зубцями з іншого (рис. 8, 10). Зубці і простір між ними добре відшліфовані (рис. 8, 10а). Наяв- ність шліфування і відсутність мікроподряпин вказує на контакт цієї частини поверхні предмету з м’якими матеріалами. Виріб можна розглядати в ряді знарядь для плетіння або сукання ниток. Різноманітні зубчасті пристрої цього типу зуст- річаються на багатьох давньоруських пам’ятках. Рис. 5. Розетки зі слідами обробки (1—2) та тренуваль- на робота (?) на роговій платівці (3) Рис. 6. Кістки зі слідами об- робки — заготовки та напів- фабрикати Сергєєва М.С. Вироби з кістки та рогу з Воїнської Греблі 136 З етнографії окремих народів Євразії відомі знаряддя з трикутною виїмкою (тобто фак- тично також з двома зубцями) з одного боку, які застосовували для звивання мотузок і для деяких текстильних робіт (Флерова 1996, с. 280, 281). Окрему групу складають дві лопатки з круг- лими отворами (рис. 10). Різні автори вважають подібні предмети, що іноді мають прокреслені знаки, кістками для ворожіння (Руденко 2005, табл. 21, 408, 409; Давлетшин 2004, рис. 61). В.Є. Фльорова, проаналізувавши лопатки з отво- рами з саркельських матеріалів, вважає їх зна- ряддями праці, які могли застосовуватися для вирівнювання плетіння під час виготовлення мотузок або деяких виробів з шкіряних смужок (Флерова 1996, с. 290; Флерова 2001, с. 89—91). Краї отворів на лопатках з Воїня мають слабке лощіння, яке могло утворитися внаслідок контак- тування з м’якими матеріалами. Це свідчить на користь припущення про їх виробниче призна- чення, як і саркельських аналогів. До знарядь праці, досить поширених у давньо- руській матеріальній культурі, відносяться юрки (рис. 11, 25, 26), виготовлені з обрізків діафізів труб- частих кісток дрібних копитних. Серед заготовок є обрізок діафізу, ідентичний за розмірами готовим юркам, отже, його можна трактувати як заготовку для аналогічного виробу (рис. 12, 1). Більшість су- часних дослідників кваліфікує такі предмети як пристрої для розподілу ниток основи при її сну- ванні (тобто власне юрки) або для сукання ниток. Пристрої аналогічної форми, вироблені з дерева та, іноді, з кістки, дожили до ХХ ст. Вони, зокрема, по- бутували у Рязанській обл. і Брянському Поліссі, де пов’язувалися з горизонтальним ткацьким верста- том (Лебедева 1956, с. 503, рис. 18, 2а). В.Є. Фльо- рова досить переконливо доказує можливість вико- ристання таких пристроїв також для виробництва мотузок (Флерова 1996, с. 290—293). Запропонова- на деякими дослідниками інтерпретація зазначе- них виробів як музичних інструментів (Димов 1989, с. 251; Sláma 1956, s. 170, obr. 4) на сьогодні може розглядатися лише в історіографічному аспекті. До знарядь праці з деякими застереженнями можна віднести обрізок рогу (зона розгалуження) (рис. 4, 7) з висвердленим наскрізним отвором з одного боку, причому сам фрагмент майже не за- знав обробки. Зазначений шматок рогу міг слугу- вати грузилом. Не виключено також, що це заго- товка до якогось виробу. В колекції є кілька виробів з рогу, які можна інтерпретувати як деталі складних знарядь. Ці- кавим є предмет, який автори першої публікації, спираючись на місцеві етнографічні паралелі, інтерпретували як пристрій для витягування ри- бальських сіток. Вони вказували, що подібними пристроями з дерева користувалися рибалки з Воїнської Греблі до недавнього часу (Довженок, Гончаров, Юра 1966, с. 72, табл. ХІХ, 4). Довжина цього виробу складає 70 мм, найбільший діаметр 36 мм, діаметр порожнини 14 мм (рис. 9, 5). Ін- шим знаряддям, яке заслуговує спеціальної ува- ги, є фрагмент оленячого рогу з порожниною, виб- раною на глибину 14 мм, яка з’єднується з двома боковими наскрізними отворами в єдину систему (рис. 9, 1, 1а). Краї отворів сильно залощені. Ана- логії цьому пристрою нам поки що невідомі. Су- дячи з особливостей конструкції, виріб міг бути розподільником системи мотузок або ремінців. До групи знарядь праці примикають елемен- ти їх оформлення, такі як футляри для голок і руків’я залізних інструментів, насамперед, ножів (Флерова 1996, с. 278). Можливість використання для гольників як кістки, так і рогу обумовлювалась можливістю виготовляти ємкості з обох видів сировини. У колекції є невеличкий трубчастий гольник з пташиної кістки (рис. 11, 3) і трубчастий гольник, оздоблений складним орнаментом (рис. 11, 5). По центру корпусу йдуть два ряди ромбів, створених Рис. 7. Порожнистий ріг — рогові чохли Рис. 8. Знаряддя праці: 1, 8, 10 ― ріг; 2—7, 9, 11 ― тва- ринні кістки; 12—14 ― кістки риб Рис. 9. Знаряддя праці та вироби невідомого призна- чення з рогу 137 Сергєєва М.С. Вироби з кістки та рогу з Воїнської Греблі циркульними колами діаметром 3 мм — по три ромби в ряду. Їх облямовують бордюри, створені паралельними лініями і ланцюжками виїмчас- тих трикутників. Описані орнаментальні елемен- ти звичайні для виробів з кістки XII—ХІІІ ст. Бракованим напівфабрикатом трубчастого гольника слід вважати оброблений діафіз кістки дрібної рогатої худоби з пошкодженням у районі отворів, яке могло статися під час їх висвердлю- вання (рис. 6, 12). Судячи зі слідів на поверхні, його почали обробляти напилком, але порожнину до кінця обробити не встигли. Інші відокремлені діафізи не мають отворів, тому їх трактовка як за- готовок для гольників залишається гіпотетичною. Кістяні трубчасті гольники загалом побутували на території Євразії протягом тривалого часу — від неоліту і палеометалу до етнографічної сучасності, що сприяє запропонованій інтерпретації деяких ви- робів з діафізних трубок, незважаючи на існування інших точок зору на функціональне призначення подібних виробів, наприклад, як ручок металевих знарядь, зокрема ножів (Довженок, Гончаров, Юра 1966, табл. XVI, 15, 19), прикрас або амулетів (Ата- насов 1987, с. 112; Димитров 1969, с. 131; Димов 1989, с. 250). Основний варіант рогових гольників, що отримали розповсюдження у Південній Русі — це ємкість із замкнутою (не наскрізною) порожни- ною, виготовлена з кінцевих частин паростків рогу, що мають з двох протилежних боків невеличкі, частіше за все прорізані навскіс отвори для підві- шування. Аналогія з території Польщі свідчить, що рогові гольники зверху могли мати покришку, яка зберігала голки від випадання (Kostrzewski 1949, ryc. 145). Власне кажучи, такі футляри придатні для зберігання будь-яких дрібних предметів, зокре- ма амулетів, а також сипких речовин. Всі готові вироби орнаментовані. Два екземпля- ри з Воїнської Греблі — цілий та фрагмент — ма- ють чотиригранний корпус і оздоблені борозенками по бокових гранях і насічками по ребрах (рис. 11, 4, 6). Їх походження з однієї майстерні не виключено. Близький за декоративним оформленням екземп- ляр походить з городища Іван-Гора (сучасний Ржи- щів Київської обл.) (Сергеева 2008а, рис. 1, 5). Інший роговий гольник орнаментований вертикальними канелюрами і має фігурне денце (рис. 11, 2). Серед незакінчених виробів з рогу привертає ува- гу можливий напівфабрикат для гольника. Це пред- мет з кінця паростку рогу 70 мм завдовжки. Порож- нина вибрана на 12 мм, її поверхня не оброблена. Один з бокових отворів пошкоджений, від нього по всій площині йде тріщина (рис. 4, 10). Через незавер- шену порожнину та пошкодження цілком слушно вважати цей виріб бракованим напівфабрикатом. Через неможливість їх розділення за функ- ціональним призначенням, правомірно умовно відносити всі ретельно оброблені вироби з труб- частих кісток, особливо з парними отворами для підвішування (які не мали б функціонального на- вантаження у втульчастих руків’ях), до категорії гольників (Флерова 2001, с. 78—80; Сергеева 2008а). Серед матеріалів з Воїнської Греблі єди- ним прикладом футляру для якихось інших ре- чей є фрагментований виріб з трубчастої кістки, за формою аналогічний гольникам, але значно більших розмірів — довжина (неповна) фрагмен- ту складає близько 137 мм (рис. 11, 1). Критерієм розділення ручок знарядь і футлярів для голок з трубчастих кісток С.О. Плетньова та В.Є. Фльорова вважають якість обробки виробу: для гольників характерною є ретельна обробка не тільки зовнішньої поверхні, але й порожнини (Плетнева 1989, с. 93; Флерова 2001, с. 78). Більшість колодок ножів виготовлено з рогу, але є також з кістки (рис. 13, 2, 12, 14). Конструктивно, а отже й функціонально, вони не розрізняються. Отже вибір матеріалу залежав від наявності у необхід- ний момент тієї чи іншої сировини. Більшість коло- док належала черешковим ножам, про що свідчить наявність у деяких випадках залишків залізного леза. Ця категорія знахідок дуже варіює від прості- ших виробів, виготовлених «на швидку руку» до ре- тельно оброблених і орнаментованих екземплярів. Особливої уваги заслуговує фрагментована рогова ручка невеликого розміру, вкрита вибагливим ор- наментом, композицію якого складає сполучення врізаних ліній і виїмчастих трикутників (рис. 13, 10). Інша ручка, також з рогу, орнаментована кон- турним рисунком, в основі якого циркульні кола та фігури у вигляді драбинок (рис. 13, 3). Одна з ручок Рис. 10. Лопатки з просверд- леними отворами Рис. 11. Різні вироби: 1 — футляр (?); 2—6 ― гольники; 7—17 ― гудзики та застібки; 18, 19 ― напівфабрикати стрижневих гудзиків; 20 ― ємкість (?) з рогу; 21—24 ― обоймиці; 25, 26 ― юрки; 27—28 ― фрагменти виробів (застібок?) Рис. 12. Юрки та можли- ва заготовка для них Сергєєва М.С. Вироби з кістки та рогу з Воїнської Греблі 138 з кістки має невеликі розміри: довжина 57 мм, діа- метр 7 мм, глибина втулки 40 мм. З протилежного боку є отвір, ймовірно, для підвішування, його діа- метр 4 мм (рис. 13, 7). Невеликий діаметр втулки (4 мм), дозволяє трактувати зазначений екземпляр як руків’я невеличкого знаряддя типу шила. Серед схематичних рисунків матеріалів розкопок Воїнсь- кої Греблі, які зберігаються у авторському фонді Р.О. Юри (НА ІА НАНУ, спр. № 30, арк. 112), є зоб- раження ще однієї аналогічної ручки, але фрагмен- тарної. Знайти її у фондах Інституту археології або Археологічного музею поки що не вдалося. Частинами руків’їв могли бути так звані обой- миці, або муфти, проте загалом вони належать до виробів спірного призначення. Обоймицями зазвичай називають невеликі вироби у формі циліндрів або зрізаних конусів з наскрізною по- рожниною. Як правило, вони вирізалися від руки, екземпляри, обточені на токарному верстаті, зус- трічаються нечасто. Всі обоймиці з Воїня виготов- лені вручну, з поперечних фрагментів паростків оленячих або лосячих рогів (рис. 11, 21—24). При їх виготовленні вибирали внутрішній шар губчас- тої речовини, створену таким чином порожнину і зовнішню поверхню вироба полірували. Серед матеріалів з Воїня, крім готових виробів, є напів- фабрикат обоймиці у вигляді рогового циліндра, зовнішня поверхня якого необроблена і порож- нина зазнала лише грубої початкової вибірки (рис. 4, 9). У формі, розмірах і пропорціях виробів зазначеної категорії усталених стандартів не про- стежується. Щодо функціонального призначення обоймиць існують різні точки зору: їх вважали гральними костями, мундштуками, вабиками, пряслицями, прикрасами, шаховими фігурка- ми тощо (огляд літератури з цього питання див.: Cnotlivy 1958, s. 181; Давидан 1966, с. 112—113, Флерова 2001, с. 48). Однією з поширених і най- більш аргументованих є інтерпретація обоймиць, принаймні їх значної частки, як складової час- тини руків’їв різних знарядь, насамперед ножів (Давидан 1966, с. 113, Cnotlivy 1958, s. 180, 181; Hrubỳ 1957, s. 146—148), що підтверджується археологічними матеріалами. Зокрема, у Старій Ладозі знайдено руків’я, що складалося з бага- тогранних рогових обоймиць, які чергувалися з щільно насадженими одне до одного кільцями шкіри (Давидан 1966, с. 109). З матеріалів Воліна (Польське Помор’є) походить обоймиця з залиш- ками дерев’яної ручки (Cnotlivy 1958, s. 180, 181; tab. II, 8). Дерев’яна ручка з обоймицею зазначе- ного типу відома також серед матеріалів могиль- ника Туни в Уппланді (Arne 1934, Taf. XV, 7). Матеріали з Новгородської землі дають свід- чення про інше функціональне призначення циліндричних обоймиць, які в деяких випадках були знайдені разом з древками, а, отже, слугу- вали тупими вістрями для полювання на хутро- вого звіра — томарами. Приклади використання томарів у вигляді циліндричного виробу є по всій північній Європі від середньовіччя до етнографіч- ної сучасності. П.Г. Гайдуков та Н.А. Макаров на- водять багато прикладів з подібного використан- ня циліндричних і конічних обоймиць народами Скандинавії, угро-фінами, угорцями (Гайдуков, Макаров, 1993). Такої ж думки притримується С.Д. Захаров (Захаров 2004, с. 219, рис. 231) та В.Є. Фльорова, яка вважає, що обоймиці 2—4,5 см заввишки при діаметрі 1,5—3 см слід інтерпрету- вати як томари (Флерова 2001, с. 47, 48). Таке припущення можливе, проте, ймовірно не всі обоймиці, навіть вказаних розмірів, викорис- товувались зазначеним чином. Томарами насам- перед правомірно вважати обоймиці, які розши- рюються у бік функціонального кінця, з каналом, який відповідно до нього звужується. Щодо ек- земплярів з Воїня, всі вони циліндричної, або наближеної, форми з рівним каналом. Діаметр порожнини в трьох випадках занадто великий для древка — від 12 до 18 мм (рис. 11, 21—23), лише одна пошкоджена обоймиця має порожни- ну діаметром 6 мм, придатну для насаджування на древко (рис. 11, 24). Тому найбільш слушно трактувати обоймиці з Воїнської Греблі як деталі набірних руків’їв ножів або інших знарядь. Єдиний роговий футляр серпа репрезентовано напівфабрикатом, що через пошкодження зали- шився незакінченим: поверхня ще не оброблена, верхній шерехатий шар залишається, зроблено лише пропил для вставки самого залізного зна- ряддя (рис. 4, 11). Готові вироби такого типу зус- трічаються у Саркелі (Флерова 2001, рис. 45), у Центральній Європі тощо (Hensel 1956, rys. 24). З кістки та рогу виготовлялися деякі побутові речі: гребені, деталі одягу та прикраси. Раннім типом гребенів є однобічні набірні гребін- ки з футлярами (рис. 14, 1—7). Незважаючи на те, що стратиграфія Воїнської Греблі не завжди доз- воляє чітко виділити хронологічні горизонти, іноді можна простежити, що однобічні набірні гребінки пов’язані з нижніми культурними нашаруваннями, які можна датувати раннім періодом існування міс- та (Х — початком ХІ ст.). Вони належать до варіан- тів другої групи, за О.І. Давідан (Давидан 1962, с. 100, 101) — з вузькою випуклою накладкою. Матеріалом виготовлення, принаймні, для об- стежених нами екземплярів 1, слугував щільний 1. Не враховано два гребені, відомі за публікацією авторів розкопок (Довженок, Гончаров, Юра 1966, табл. ХХ, 1, 2). Рис. 13. Ручки: 7 ― ручка невеликого знаряддя (шила?), решта ― колодки ножів 139 Сергєєва М.С. Вироби з кістки та рогу з Воїнської Греблі ріг. У цьому зв’язку можна посперечатися з авто- рами, які явно перебільшують значення тваринної кістки у виготовленні набірних гребінок. На їхню думку, рогові гребінки виготовлялися переважно на Півночі Русі, а кістяні, як дешевші, побутували скрізь (Рыбина, Розенфельдт 1997, с. 21). Матеріа- ли з Воїнської Греблі це не підтверджують. Всі однобічні гребінки орнаментовані. Основою їх орнаменту у більшості випадків є сполучення циркульних кіл та врізаних ліній. Лише одна фраг- ментована накладка від гребінки має орнамент у вигляді косих насічок, обмежених двома смужка- ми, утвореними врізаними паралельними лініями (рис. 14, 6). Незважаючи на обмежену кількість еле- ментів, що їх застосовували в лінійно-циркульних орнаментальних композиціях, декоративне офор- млення гребінок не однакове. Одним з варіантів орнаменту є ланцюжок циркульних кіл, що йде уз- довж корпусу. З двох боків він обмежений попереч- ними паралельними лініями (рис. 14, 3, 5). З таким орнаментом знайдена гребінка невеликих розмірів (рис. 14, 5) і два футляри (Довженок, Гончаров, Юра 1966, табл. ХХ, 2, 4), з яких один зберігається у фон- дах ІА НАНУ (рис. 14, 3). Описаний вид орнаменту однобічних набірних гребінок є одним з найпоши- реніших як на Русі, так і за її межами. Прикладами можуть бути гребінки з Києва — вул. Житомирська, 4 (Каргер 1958, табл. ХСІІІ, внизу), Копирев кі- нець 1, вул. Нижній Вал, 41 (Зоценко, Брайчевська 1993, рис. 21, 4). Гребінки з аналогічним орнамен- том виявлені в Лукомлі (Штыхов 1978, рис. 7, 1), Ізборську (Седов 2007, рис. 81, 2; рис. 294, 1, 3—6, 8), Саркелі — Білій Вежі (Флерова 1998, рис. 1—5, 8; Флерова 2001, рис. 2, 1—5, 8; рис. 64, 1) та ін. На двох екземплярах з Воїнської Греблі репрезенто- вано інший поширений варіант цього орнаменту, коли ланцюжок складається всього з кількох кіл, розміщених у центральній частині гребеню або його футляру (рис. 14, 4, 7). Є й інший варіант розміщення елементів ліній- но-циркульного орнаменту: вертикальні ланцюж- ки циркульних кіл невеличкого діаметру у сполу- ченні з лініями, що їх оточують з двох боків (рис. 14, 1, 2). На одному з гребенів додатково зображені по- одинокі концентричні кола — по одному з кожного боку. З обох боків також продряпано знак-графіті у вигляді стрічки з косою штриховкою (рис. 14, 1). Всі двобічні гребені ХІ—ХІІ ст. (рис. 14, 8—17) репрезентовано виключно прямокутними і трапе- цієподібними екземплярами веретеноподібного перетину — типи Л та М за новгородською класи- фікацією (Колчин 1982, рис. 5). Основою їх орна- менту слугували прямі паралельні лінії уздовж зубців, що є стандартним для давньоруських гребенів зазначених типів. Один екземпляр не- орнаментований. Два гребені додатково орнамен- товані циркульними колами. В одному випадку кола різного діаметру створюють квітку в центрі гребеня (рис. 14, 9), в іншому — розміщені на тор- цях, обмежуючи відрізки прямих ліній, прокрес- лених уздовж зубців (рис. 14, 15). Яскравих місцевих варіантів, які могли б свід- чити про розвинуте ремесло гребінників, що пра- цюють на широкий масовий ринок, а також на- півфабрикатів і відходів виробництва гребенів у Воїнській Греблі не виявлено. 1. Музей історії м. Киева, инв. № А 4938/491. Ще однією категорією побутових речей, які знач- ною мірою характеризують воїньський косторізний комплекс, є ґудзики. Вони здебільшого належать до стрижневих, різноманітні за формою і знайдені у відносно великій кількості (рис. 11, 9—12, 14— 17), що може свідчити про популярність саме цього виду застібок. Знайдено також напівфабрикат, ви- різаний з кістки (рис. 6, 2; 11, 18). Ще один стриж- невий ґудзик має сплощену форму і відрізняється грубою обробкою (рис. 11, 19). Не виключено, що він також є напівфабрикатом. Два фрагментарні вироби поздовжної форми також могли слугувати застібками або гудзиками (рис. 11, 27, 28). Цікаво, що матеріалом для одного з зазначених виробів послужила кістка (промінь плавця) великої осетрової риби (рис. 11, 28), яку зазвичай з подібною метою не використовували. Напівсферичних ґудзиків виявлено два: один з них, орнаментований насічками, є стандартним варіантом (рис. 11, 7); другий виготовлено з епіфі- зу (рис. 11, 8). Ґудзики з епіфізів на південнорусь- ких пам’ятках фіксуються вкрай рідко і, ймовірно, є продукцією домашнього виробництва, виготовле- ною за необхідністю, оскільки у професійному кос- торізному ремеслі практикувалися інші технології їх виробництва, засвідчені матеріалами київських майстерень (Шовкопляс 1954, с. 27, 28; Сергее- ва 2007, с. 218, 219; 2008в, с. 115; Сергєєва 2011а, с. 92—94). Вироби напівсферичної форми з епіфізів іноді інтерпретують як пряслиця, проте екземпляр з Воїня не можна вважати таким через малу вагу і розміри. Слід враховувати також відсутність тра- диції використання пряслиць з епіфізів кісток у містах Південної Русі, оскільки попит на них пов- ністю задовольняли пряслиця з пірофіліту. До деталей костюму здогадно належить застіб- ка або підвіска у вигляді напівмісяця з невели- ким (діаметр 1 мм) отвором посередині (рис. 11, 13). Предмет виготовлено з кістки, відзначається ретельною обробкою поверхні, яка включає якіс- ну поліровку. Форма виробу типова для застібки недоуздка, проте центральний отвір занадто ма- лий для такої інтерпретації. Рис. 14. Гребені Сергєєва М.С. Вироби з кістки та рогу з Воїнської Греблі 140 Специфіка Воїня, як оборонної фортеці на рубежах Русі, обумовила наявність у місцевому косторізному комплексі кістяних та рогових дета- лей озброєння та спорядження вершника й коня. Незважаючи на те, що автори першої публікації пам’ятки відзначають, що знахідки зброї у Воїнсь- кій Греблі порівняно нечисленні (Довженок, Гон- чаров, Юра 1966, с. 77), таких виробів більше, ніж на багатьох інших синхронних пам’ятках Се- реднього Подніпров’я. Відзначимо такі елементи озброєння з кістки та рогу: кистені, накладки на лук і сагайдак та вістря стріл (рис. 15). Кистенів, виготовлених з щільного рогу, вияв- лено чотири, всі фрагментовані (рис. 15, 1—4). Два екземпляри (рис. 15, 1, 2) мають простішу яйцеподібну форму, ще один — витягнутих про- порцій, оздоблений зигзагоподібним орнаментом (рис. 15, 3). В каналі одного з них залишилися слі- ди залізного стрижня (рис. 15, 2). Інтерес викли- кає кистень досить своєрідної грушоподібної фор- ми, з виділеним і трохи сплощеним боком. Його висота 50 мм, діаметр каналу близько 10 мм. На поверхню нанесено зигзагоподібний знак (рис. 15, 4). Форма, що повторює форму металевих екзем- плярів, і невелика глибина залягання знахідки (0,6 м) свідчать на користь його пізнього датуван- ня — не раніше ХІІ ст. Виріб (рис. 15, 18), аналогічний кистеням за формою, але більшого розміру (висота 115 мм, діаметр — 65 мм), автори публікації матеріалів Воїнської Греблі вважають булавою (Довженок, Гончаров, Юра 1966, с. 78, табл. ХІХ, 5) з чим по- передньо можна погодитись. Вістер стріл, за даними авторів дослідження, знайдено 7 екз.: 4 втульчастих (рис. 15, 5, 6, 8, 9), 2 з пласким насадом (рис. 15, 7, 10) і одне з черешком (рис. 15, 11). Серед втульчастих вістер два належать до кулеподібних за О.Ф. Медведєвим (Медведев 1966, с. 87), або конічних за деякими іншими авто- рами (Руденко 2005, c. 69; Ruttkay 1976, S. 328). Слід відзначити, що належність знахідки, від- несеної авторами першої публікації саме до вістер стріл (Довженок, Гончаров, Юра 1966, табл. XXII, 16) є спірною, оскільки насправді це не готовий виріб, а кінець паростку рогу зі слідами обробки (рис. 4, 14). Проте ще одне конічне втульчасте вістря походить з могильника (рис. 15, 6), так що вказана кількість зберігається. Вістря з широким пласким скошеним насадом, або насадом на розщеплене древко, традиційно відносять до черешкових, проте деякі автори виді- ляють їх в окрему групу, виходячи зі специфіки способу насадки на древко (Сидоров 1989, с. 17; Ко- робейников, Митюков 2007, с. 71—74). З такою кла- сифікацією погоджується й авторка чинної праці. Один з екземплярів (рис. 15, 6) має неширокий на- сад, що зближує його з власне черешковими стріла- ми, до яких його спочатку й було віднесено (Сергєє- ва 2008б, с. 35). Проте за формою насаду його більш правомірно відносити до зазначеної групи. Черешкове вістря (рис. 15, 11) листоподібне, у пе- ретині сегмент, черешок сплощений, невеликої ши- рини. Особливістю воїньського набору кістяних вістер є відсутність черешкових екземплярів, що копіюють форми залізних вістер, які зустрічаються на інших давньоруських пам’ятках, зокрема, у Києві. Загалом форма вістер стріл з насадами нестандартна, вироб- лені вони досить недбало. Це наводить на думку, що вказані вістря є продуктом кустарного ремесла і ви- готовлялися самими власниками. У Воїнській Греблі знайдено кілька екземплярів рогових накладок на лук. Серед них є лопатоподіб- на фронтальна накладка на лук (рис. 15, 12) та на- півфабрикат такої накладки (рис. 15, 13). Окремо слід згадати одну кінцеву, з заокругленим кінцем і вирізом для петлі тятиви (рис. 15, 15). Один з виробів викликає інтерес пласкою нижньою по- верхнею, що не є характерним для накладок на лук (рис. 15, 19). Крім того, вона вузька (близько 2 см ) і довга. Автори публікації пам’ятки здогадно відносять її до напівфабрикатів (Довженок, Гонча- ров, Юра 1966, с. 78). Є також фрагмент подібної вузької накладки (рис. 15, 14). З виробництвом за- значених речей можна пов’язувати заготовки для рогових поздовжніх пластин (рис. 3, 5, 6, 12). Сагайдачних петель 2 — ціла й фрагментова- на. Цілий екземпляр (рис. 15, 16) виготовлено з кістки, той, що зберігся фрагментарно (рис. 15, 17) — з рогу. Форма та декор (косі насічки по гре- беню) обох екземплярів є достатньо традиційни- ми для виробів цієї категорії. Деталі спорядження вершника і коня репре- зентовані псаліями, застібками недоуздків, за- тильниками руків’їв канчуків тощо (рис. 16). Вироби форми, що наближається до місяце- подібної, часто з розширенням у центрі і округ- лим або овальним отвором у центральній частині, частіш за все визначаються як застібки недоуздків (рис. 16, 10—13). Р.Д. Михайлова вважає їх різно- видом псаліїв (Михайлова 1991, с. 4), проте їх не- великі розміри не дозволяють погодитися з такою трактовкою. Виявлено також напівфабрикат такої застібки з грубо обробленою поверхнею та наміче- ним, але не обробленим, отвором (рис. 16, 12). Псалії, наявні у колекції, репрезентовані одним цілим і трьома фрагментованими виробами (рис. 16, Рис. 15. Деталі озброєння: 1—4 ― кистені; 5—11 ― вістря стріл; 12, 13, 15 ― накладки на лук; 14, 19 ― на- кладки на лук або сагайдак; 16, 17 ― сагайдачні петлі; 18 ― булава 141 Сергєєва М.С. Вироби з кістки та рогу з Воїнської Греблі 1—4). Один з них з одного боку прикрашено дещо недбало нанесеним контурним орнаментом. Такий спосіб орнаментації є досить традиційним для дав- ньоруських псаліїв. Лінії орнаменту нанесено лезом ножа або шилом, ознакою чого є нерівні рівчаки. Цілий псалій виконаний дуже майстерно. Він ре- тельно відполірований, один з кінців оформлений на трикутник, що є характерним для давньорусь- ких рогових псаліїв, інший має цікаву деталь у виг- ляді рельєфного кулеподібного завершення. Ще однією деталлю спорядження вершника є завершення руків’їв канчуків. Три з них, що нагадують схематичні зооморфні або орнітомор- фні голови (рис. 16, 5, 7, 8), є досить поширеним типом, свого часу зібраним і систематизованим А.М. Кірпічниковим, який датував їх ХІІ—ХІІІ ст. (Кирпичников 1973, с. 71—75). В.Є Фльорова на основі матеріалів Саркела — Білої Вежі вважає, що вони з’являються дещо раніше (Флерова 2001, с. 62—64). Зооморфні зображення на воїньських завершеннях руків’їв виконані вкрай схематич- но, зоо- або орнітоморфні риси ледве помітні. Завершення в аналогічному стилі походить з Но- вогрудка (Соболь 2006, рис. 9, 17). Ще один виріб відноситься до іншого типу — він має яйцеподіб- не завершення і заглиблення з одного боку для додаткової деталі у вигляді дзьбоподібного висту- пу. Поверхня навколо заглиблення грубо оброб- лена ножем (рис. 16, 6). Загальна висота виробу складає 53,5 мм, діаметр втулки 13,5 мм. Анало- гічне руків’я знайдено у стародавньому Звениго- роді (Свєшніков 1987, рис. 5). Серед воїньських матеріалів є також заготовка з рогу для навершя руків’я канчука з дзьобоподібним виступом, що складає єдине ціле з корпусом. Заготовка грубо обстругана, втулка ще не висвердлена (рис. 4, 6). З кінською збруєю слід також пов’язувати пряжку або застібку з рогу (рис. 16, 9). Аналогіч- ний виріб з Преслава (Болгарія) С. Бонєв трактує як пряжку від сідла, вказуючи на аналогії цьому предмету в кочівницьких старожитностях (Бонев 1981, с. 42, рис. 1, 14). Дві пряжки близькі й за розмірами: довжина екземпляру з Воїня складає 72 мм, з Преслава — 75 мм. Загалом набір предметів озброєння та спо- рядження вершника і коня є стандартним для старожитностей Східної Європи і позбавленим будь-яких локальних особливостей. Він цілком укладається в загальну традицію військової ма- теріальної культури, яка сформувалася у півден- ній смузі Євразії і поширилася у Східній і, част- ково, Центральній Європі. Протягом доби середньовіччя скрізь у Європі була широко розповсюджена традиція оздоблення різно- манітних речей орнаментованими накладками з кістки. Серед матеріалів з Воїнської Греблі також є кілька накладок різного призначення (рис. 17). Викликає інтерес підпрямокутна накладка, ор- наментована по всій площині циркульними кола- ми (рис. 17, 1), протилежний бік вкрито насічками для кращого сполучення з поверхнею, що харак- терно для сагайдачних накладок. Судячи з глиби- ни залягання, знахідка відноситься до нижнього горизонту, що за керамікою датується XI ст. (Гон- чаров 1958/3, с. 42—45), отже, відноситься до зраз- ків відносно ранніх виробів зазначеної категорії. До елементів оздоблення сагайдака належить вузька подовжня пластинка (фрагмент), орнамен- тована циркульною плетеною стрічкою (рис. 17, 3). Пластинка виготовлена з рогу, її збережена довжина 47 мм, ширина 12 мм. Інша вузька плас- тинка з аналогічним орнаментом та двома досить великими отворами з протилежних боків збе- реглася повністю (рис. 17, 4). Її розміри 40 × 15 мм, діаметр отворів близько 5 мм. Проте її належність до сагайдачних накладок проблематична через нехарактерні отвори. Ранньосередньовічні пред- мети подібної форми, але дещо інших пропорцій та розмірів, дослідники інтерпретують або як на- кладки (Атанасов 1987, табл. VII, 5, 6), або як за- стібки (Špehar 2010, sl. 38, 39) Не виключено, що до елементів набірних гребінок відноситься фрагмент накладки, орнаментованої по- одинокими циркульними колами (рис. 17, 2), проте для гребінок такий декор не є типовим. Фрагмент не- величкий, що утруднює його точну інтерпретацію. Призначення інших двох накладок не встанов- люється (рис. 17, 5, 6). Предмети для ігор та розваг репрезентовано астрагалами (рис. 18; 19). У деяких випадках ас- трагали мають сліди обробки, при цьому застосо- вувалися прості операції: підтесування поверхні з одного або кількох боків, висвердлювання отворів, Рис. 16. Деталі спорядження вершника та коня: 1—4 ― псалії; 5—8 ― навершя руків’ів канчуків; 9 ― пряжка; 10—13 ― застібки недоуздків Рис. 17. Декоративні накладки Сергєєва М.С. Вироби з кістки та рогу з Воїнської Греблі 142 одного чи кількох, зазвичай правильної форми. Деякі мають графіті. Знайдено битки, залиті свинцем (рис. 19, 1, 3) та астрагали, підготовлені для створення биток (рис. 19, 2, 4). Особливістю воїньського набору астрагалів є значна кількість таких, що належали великим копитним, тимча- сом як на інших пам’ятках зазвичай переважа- ють астрагали дрібної рогатої худоби. Кілька предметів можна пов’язувати з риту- ально-магічною сферою. Найпростішим варіантом амулетів були ікла ка- бана, які взагалі не потребували будь-якої обробки (рис. 20, 1—8). Їх використання у ритуально-магіч- ній сфері підтверджується матеріалами давньо- руських поховань — ікла кабана і, рідше, ведмедя зустрічаються у складі поховального інвентаря, зокрема, у Києві (Каргер 1958, с. 159, 160; Боровсь- кий, Калюк 1993, с. 31). Підтвердженням магічно- го значення іклів кабана може бути їх прив’язка до сакральних об’єктів (Каргер 1958, с. 159, 160). У разі виготовлення особистих оберегів, що їх носили на поворозці або прикріпленими до одягу, у кіст- ці просвердлювали отвір для підвішування, ікла без отворів могли носити у спеціальних мішечках, плетених ємкостях або якимось іншим чином. Зокрема, їх могли зберігати вдома як апотропеї. З цією ж метою могли використовувати ікла хижих тварин (рис. 20, 9). Амулетами слугували також різноманітні кістки з отворами, але їх знахідки не- численні (рис. 20, 10—12). Серед них слід особливо відзначити фрагмент епіфізу кістки людини з от- вором (рис. 20, 13). Наявність на городищі ранніх матеріалів — від доби бронзи до ранніх слов’ян не дозволяє безперечно відносити цей дуже архаїч- ний предмет до давньоруських часів, проте зовсім відкидати таке датування також не варто. Не виключено зв’язок з ритуально-магічною сферою досить цікавих кістяних предметів у фор- мі піхов ножів (рис. 21), на яких докладніше ми зупинимося трохи пізніше. Серед речей, що їх функціональне призначення є проблематичним, слід відзначити незвичайно вели- ку кількість так званих ковзанів, як завершених, так і заготовок, виготовлених з довгих кісток ніг коня та, значно рідше, бика. Разом з фрагментами їх знайде- но понад 32 екз., у той час, як на інших давньорусь- ких пам’ятках ковзани відомі у меншій кількості. Ав- тори розкопок згадують 30 екз. (Довженок, Гончаров, Юра 1966, с. 76, 109), проте такою кількістю репре- зентовано плюснові кістки кінцівок коня та корови. У колекції ж зберігаються ще дві гомілкові кістки коня зі слідами аналогічної обробки, що дозволяє прирахувати їх до цієї самої категорії виробів. Щодо призначення зазначених предметів не іс- нує єдиної думки. Більшість дослідників, особливо західноєвропейських, спираючись на етнографічні паралелі, вважає їх дійсно ковзанами, тобто засо- бами для пересування по льоду та снігу (Lewicki 1953; Kostrzewski 1966, s. 155, ryc. 72, e; MacGregor, 1976; Sinthio 1998, S. 78; Choyke, 1999). Згадки про використання різними народами великих тварин- них кісток як ковзанів зустрічаються у писемних джерелах ХІІ—ХVІ ст.: у Марвазі, Стефаніуса, Руб- рука і Олава Магнуса (Lewicki 1953; MacGregor 1976, p. 61—62; Choyke 1999, p. 152). Етнографіч- ні дослідження виявили використання ковзанів з кісток у деяких місцевостях Польщі, Югославії, Угорщини, Німеччини, Ісландії ще наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст. Свого часу С.А. Семенов припускав, що ковзани насправді могли слугувати гладилками або подібними знаряддями при оброб- ці шкіри або тканини (Семенов 1957, с. 225—227), з чим погоджуються деякі інші дослідники (Красиль- ников 1979, с. 84; Шрамко 1984, с. 150; Ляшко 1994, с. 154). Компромісним є припущення про поліфунк- ціональність ковзанів. Б.Г. Петерс вважає, що час- тина виробів цього типу, особливо з отворами для прив’язування, могла виконуати роль ковзанів, інші — гладилок, а також полозів для пересування невеликих вантажів по льоду (Петерс 1986, с. 43). Близької думки дотримується В.Є. Фльорова (Фле- рова 1996, с. 284; Флерова 2001, с. 81—84). Очевид- но, єдиної інтерпретації для всіх без винятку подіб- них предметів не може бути, кожен конкретний ви- падок потребує окремого аналізу. Рис. 18. Астрагали для гри Рис. 19. Астрагали — битки (1, 3) та астрагали з отво- рами (2, 4) Рис. 20. Амулети 143 Сергєєва М.С. Вироби з кістки та рогу з Воїнської Греблі Ковзани з Воїня викликають особливий інтерес і варті спеціального вивчення. Попередньо від- значимо, що при збільшенні на робочій (нижній) площині всіх екземплярів добре простежуються сліди поздовжніх мікроподряпин, які неможливі при роботі з м’якими матеріалами, але цілком природні внаслідок контакту з будь-якими абра- зивними матеріалами, у тому числі з льодовою поверхнею (Сергєєва 2010а, с. 211). Трактуванню виробів з Воїня саме як ковзанів нібито суперечить відсутність на них отворів для кріплення. Проте етнографічні дані свідчать, що ру- мунські діти початку ХХ ст., хто вмів бігати на ков- занах, обходилися без їх прив’язування до взуття, архаїчний тип ковзанів без просвердлених отворів зберігався у них до кінця ХІХ ст., а у Східній Угор- щині і до середини ХХ ст. (Choyke 1999, с. 150, 152). На таких предметах можна було ковзати, відштовху- ючись однією ногою або палкою. Зрозуміло, до под- ряпин міг призвести контакт з іншими абразивними матеріалами, проте припущення про можливе вико- ристання ковзанів з Воїнської Греблі як приладдя для розваг може бути прийняте як один з варіантів інтерпретації зазначеної категорії виробів. Дві категорії предметів звертають увагу у зв’язку з тим, що вони дещо випадають з традиційного асор- тименту продукції косторізів Південної Русі, а отже, можливо, пов’язані з іноетнічним середовищем. Перша з них — це вироби з рогу з трьма розсо- хами, схожі на пізніші рогові порохівниці (рис. 22). Аналогічні предмети були поширені на значній території. У Центральній та Південній Європі їх знахідки пов’язують з аварськими старожитностя- ми (Belošević 1980, s. 125—128; tab. I, XI, XLVI— XLVIII, LI, LII, LXXXI, LXXXII; Garam 1979, Taf. 14, 6; 40, 1; Kovrig 1963, Taf. XXI, 10; LXXV, 2; Török 1994, Taf. XVIII, 8). У степах Східної Єв- ропи вони найбільш характерні для салтівського набору речей (Гадло 1968; Винников, Ковалевский 2007, рис. 6, 3; Флерова 2001, с. 105) та не виходять за межі Х ст. В.Є. Фльорова вважає, що подібні єм- кості використовувалися салтівським населенням як релікварії і пов’язані з культовими уявлення- ми (Флерова 2001, с. 106), проте, можливо такі уявлення охоплювали ширше просторово-часове середовище. Цікаво відзначити, що деякі мета- леві ємкості для святої води ХІІІ ст., які походять з Лондона, мають форму, аналогічну формі зазначе- них предметів (Schofield, Vince 1994, fig. 6, 6). Але, якщо для рогових ємкостей така форма походить від форми вихідної сировини, то для металевих релікваріїв вона малозрозуміла. Питання потре- бує спеціального заглибленого вивчення, однак як попередню робочу гипотезу можна висказати припущення про первинність саме рогових ємкос- тей як виробів з сакральним змістом. Щодо давнь- оруських екземплярів, їх конкретне призначення важко відновити через те, що всі вони знайдені поза контекстом використання. Враховуючи те, що у Воїні знайдено не лише готові вироби, але й два незавершені екземпляри (рис. 22, 5, 6), можна говорити про їх місцеве виго- товлення, проте загалом на території Давньої Русі подібні предмети не набули поширення. Анало- гічний предмет з нанесеним на поверхню княжим знаком-графіті, знайдено у Жовнині, розташовано- му поблизу Воїнської Греблі (Кілієвич 1965, рис. 4). Є всі підстави відносити жовнинський екземпляр (рис. 22, 1) до одного косторізного комплексу з воїнь- ськими і датувати всі вироби цього типу ХІ—ХІІ ст. Їх зв’язок зі степовими впливами, враховуючи при- кордонне розташування зазначених пам’яток, не виключається. Крім вищезазначених, ще один ви- ріб цього типу походить з Новгорода, де його дату- ють ХІІІ ст. (Колчин и др. 1985, рис. 183). Власне, цим перелік подібних знахідок і обмежується, ін- ших прикладів їх побутування у давньоруському культурному середовищі, принаймні серед опублі- кованих матеріалів, нам невідомо. Можливо, ємкістю іншого типу є виріб з рогу у формі циліндра (рис. 11, 20). З одного боку він має наскрізні парні отвори, з іншого — прямо- кутну виїмку. Трактовка описаного виробу зали- шається під сумнівом. Запропонований варіант базується на близькій аналогії з Саркела — Білої Вежі, яку В.Є. Фльорова інтерпретує саме як єм- кість (Флерова 2001, с. 105, рис. 53, 4). Описаний виріб, як і ємкості з трьома розсохами, належить до хозарського кола ранньосередньовічних старо- житностей (Флерова 2001, с. 105, рис. 53, 4). Друга досить цікава категорія — невеликі ви- роби з кістки у вигляді піхов ножей (рис. 21, 1, 2). Основним ареалом розповсюдження ножеподібних предметів є північ Східної Європи (Рябинин 1988, с. 61), де вони були генетично пов’язані з угро- фінським культурним середовищем і, можливо, мали культове призначення. Вироби з Воїнської Греблі автори розкопок трактують як «ножі-амуле- ти кістяні» (Довженок, Гончаров, Юра 1966, с. 111, Рис. 21. Ножеподібні амулети: незакінче- ний (1) та готовий (2) вироби Рис. 22. Ємкості з рогу: 1—4 ― готові вироби (1 ― Жов- нине); 5, 6 ― напівфабрикати Сергєєва М.С. Вироби з кістки та рогу з Воїнської Греблі 144 табл. XXIV, 3). За даними публікації, їх знайдено 3, проте у фондах ІА НАН України зберігається два екземпляри, вони ж присутні у прорисовках з осо- бистого фонду Р.О. Юри (спр. № 30, арк. 131). Один з ножеподібних предметів відрізняється грубістю й недбалістю виконання і явно є напівфабрикатом, форма якого ще не отримала остаточної обробки (рис. 21, 1). Отже, зазначену категорію виробів, не- зважаючи на культурне визначення, також слід віднести до місцевої продукції. У цьому випадку не можна виключати діяльність приїжджих майстрів. Деякі вироби поки що не піддаються будь-якій ґрунтовній інтерпретації (рис. 9, 2—4). Загалом, характеризуючи косторізну справу давньоруського Воїня, слід відзначити, що, незва- жаючи на наявність залишків сировини, відходів, заготовок та напівфабрикатів виробів, яскраво виражені косторізні комплекси з концентрацією слідів ремісничого виробництва тут не виявлені. Якість воїньських виробів з кістки та рогу значно нижча порівняно, наприклад, з київськими. Разом з цим, окремі види виробів (гребені, деталі луків, псалії, накладки тощо) не можна відносити до продукції домашнього або допоміжного ремесла. Вони свідчать про те, що у місті існував невеликий прошарок майстрів-професіоналів, які, ймовірно, суміщали роботу по кістці та рогу з іншими вида- ми ремесла. Набір продукції місцевого косторізно- го ремесла загалом типовий для давньоруського косторізного комплексу. Тем не менш, слід звер- нути увагу на наявність у місцевому асортименті деяких специфічних речей, які зазвичай не ви- роблялися косторізами південно-руського регіону (наприклад, ємкості з рогу, ножеподібні амулети тощо). Це може вказувати на існування певних локальних традицій, можливо, обумовлених спе- цифікою місцевої етнокультурної ситуації. Дане питання потребує спеціального розгляду, проте попередньо відзначимо, що ситуація у косторізній справі може бути свідченням неоднорідності насе- лення, яке з’являється у новому місті після його заснування і постійно поповнюється за рахунок вихідців з інших регіонів Русі. Атанасов Г. Средновековни костни изделия от Силис- тра // Известия на Народния музеи. — Варна, 1987. — Т. 23 (38). — С. 101—115. Бонев С. Костени детайли на конска амуниция от сред- новековна България // Музеи и паметници на култу- ра. — 1981. — Год. ХХI. — Кн. 4. — С. 39—42. Боровський Я.Є., Калюк О.П. Дослідження київського дитинця // Стародавній Київ. Археологічні досліджен- ня 1984—1989. — К., 1993. — С. 3—42. Винников А.З., Ковалевский В.Н. Могильник салтово- маяцкой культуры у с. Тихий Дон в Воронежской облас- ти // Хазарский альманах. — 2007. — Т. 6. — С. 51—64. Гадло О.В. Графічні зображення на кістяному виробі салтово-маяцької культури // Археологія. — 1968. — Т. ХХІ. — С. 222—225. Гайдуков П.Г., Макаров Н.А. Новые археологические материалы о пушном промысле в Древней Руси // Нов- город и Новгородская земля. История и археология. — Новгород, 1993. — Вып. 7. — С. 179—188. Гончаров В.К. Раскопки на участке III. Отчет Кремен- чугской древнерусской экспедиции за 1958 г. / НА ІА НАНУ. — 1958/3. Давидан О.И. Гребни Старой Ладоги // АСГЭ. — 1962. — Вып. 4. — С. 95—108. Давидан О.И. Староладожские изделия из кости и рога // АСГЭ.— 1966. — Вып. 8. — С. 103—115. Давлетшин Г.М. Очерки по истории духовной культу- ры предков татарского народа. — Казань, 2004. Димитров Д. Раннобьлгарско селище при с. Брестак, Варненско // Известия на Народния музей Варна. — Варна, 1969. — Т. 5 (20). — С. 113—136. Димов Т. Изделия от кост и рог от средновековното селище край Дурункулак // Дурункулак. — София, 1989. — Т. 1. — С. 249—260. Довженок В.Й., Гончаров В.К., Юра Р.О. Давньруське місто Воїнь. — К., 1966. Захаров С.Д. Древнерусский город Белоозеро. — М., 2004. Зоценко В.М., Брайчевська О.А. Ремісничий осере- док ХІ—ХІІ ст. на Київському Подолі // Стародавній Київ. Археологічні дослідження 1984—1989 рр. — К., 1993. — С. 43—103. Каргер М.К. Древний Киев. Очерки по истории мате- риальной культуры древнерусского города. — М.; Л., 1958. — Т. 1. Кирпичников А.Н. Снаряжение всадника и верхового коня на Руси IX—XIII вв. // САИ. — Вып. Е1—36. — Л., 1973. Кілієвич С.Р. Археологічні розкопки біля с. Жовнин // Археологія. — 1965. — Т. ХІХ. — С. 189—195. Колчин Б.А. Хронология новгородских древностей // Новгородский сборник. 50 лет раскопок Новгорода. — М, 1982. — С. 156—177. Колчин Б., Янин В., Ямщиков С. Древний Новгород. Прикладное искусство и археология. — М., 1985. Коробейников А.В., Митюков Н.В. Баллистика стрел по данным археологии. — Ижевск, 2007. Красильников К.И. Изделия из кости салтовской куль- туры // СА. — 1979. — № 2. — С. 77—91. Лебедева Н.И. Прядение и ткачество восточных славян в XIX — начале ХХ в. // Восточнославянский этногра- фический сборник. — М., 1956. — С. 458—540. Ляшко С.Н. Косторезное производство в эпоху брон- зы // Ремесло эпохи энеолита-бронзы на Украине. — К., 1994. — С. 152—166. Медведев А.Ф. Ручное метательное оружие (лук и стрелы, самострел) VIII—XIV вв. // САИ. — 1966. — Вып. Е1—36. Михайлова Р.Д. Особливості обробки кістки в Півден- но-Західній Русі (Х — перша половина XIV століття). — К., 1991. Петерс Б.Г. Косторезное дело в античных государствах Северного Причерноморья. — М., 1986. Плетнева С.А. На славяно-хазарском пограничье. Дмитриевский археологический комплекс. — М., 1989. Руденко К.А. Булгарские изделия из кости и рога // Древности Поволжья: эпоха средневековья (исследова- ния культурного наследия Волжской Булгарии и Золо- той Орды). — Москва; Казань, 2005. — С. 67—97. Рыбина Е.А., Розенфельдт Р.Л. Гребни, расчески // Древняя Русь: Быт и культура. — М., 1997. — С. 19—22. Рябинин Е. А. Языческие привески-амулеты Древней Руси // Древности славян и Руси. — М., 1988. — С. 55— 63. Свєшніков І.К. Звенигород. — Львів, 1987. Седов В.В. Изборск в раннем Средневековье. — М., 2007. Семенов С.А. Первобытная техника. — М.; Л., 1957. Сергєєва М.С. До історії гри в бабки в Київській Русі // Археологія. — 2002. — № 4. — С. 50—58. Сергеева М.С. Древнерусские костяные пуговицы // Ин- теграция археологических и этнографических исследо- ваний. — Одесса; Омск, 2007. — С. 216—220. Сергеева М.С. Древнерусские костяные игольники с территории Среднего Поднепровья // Интеграция архео- логических и этнографических исследований. — Омск; Новосибирск, 2008а. — С. 272—276. Сергєєва М. Кістяні деталі озброєння з Воїнської Греб- лі // Pereyaslavica. Наукові записки. — К., 2008б. — С. 34—38. 145 Сергєєва М.С. Вироби з кістки та рогу з Воїнської Греблі Сергеева М.С. Косторезное ремесло XI—XII вв. на Ки- евском Подоле // Acta Archaeologica Albarutenica. — Мінск, 2008в. — Vol. IV. — С. 111—119. Сергєєва М. Деталі озброєння з кістки та рогу з тери- торії Південної та Західної Русі // Фортеця: Збірник заповіднику «Тустань» на пошану Михайла Рожка. — Львів, 2009. — С. 333—340. Сергєєва М.С. Про деякі давньоруські приладдя з кіст- ки та рогу для ігор і розваг // Древности, 2010. — Хар- ків, 2010а. — С. 203—220. Сергєєва М.С. Рогообработка в Воинской Гребле // Про- блемы истории и археологии Украины. — Харьков, 2010б. — С. 76, 77. Сергєєва М.С. Косторізна справа у Стародавньому Києві. — К., 2011а. Сергєєва М.С. Обробка та викоритання порожнистого рогу у Київській Русі // Археологія: від джерел до ре- конструкцій / АДІУ. — 2011б. — Вип. 5. — С. 222—226. Сидоров Е.А. Присваивающие виды хозяйственной де- ятельности населения лесостепного Приобья в І тыс. до н. э. // Экономика и общественный строй древних и средневековых племен Западной Сибири. — Новоси- бирск, 1989. — С. 16—41. Смирнова Л.И. Косторезное ремесло средневекового Новгорода: Автореф. дисс… канд. ист. наук. — М., 1998. Соболь В. Некаторыя вынікі даследаванняў Мура- ванаго замка ў Навагрудку // ГАЗ. — Мінск, 2006. — Вып. 22. — С. 220—231. Флерова В.Е. Домашние промыслы в Саркеле — Белой Веже (по материалам коллекции костяных изделий) // Культуры Евразийских степей второй половины І тыся- челетия н. э. — Самара, 1996. — С. 277—313. Флерова В.Е. Гребни средневекового Подонья (по мате- риалам Саркела — Белой Вежи) // МАИЭТ. — 1998. — Вып. 6. — С. 625—634. Флерова В.Е. Резная кость юго-востока Европы IX—XII веков: искусство и ремесло (по материалам Саркела — Белой Вежи из коллекции Государственного Эрмита- жа. — СПб., 2001. Шовкопляс А.М. Некоторые данные о косторезном ремесле в древнем Киеве // КСИА АН УССР. — К., 1954. — Вып. 3. — С. 27—32. Шрамко Б.А. Обработка кожи в Скифии // Проблемы археологии Поднепровья. — Днепропетровск, 1984. — С. 142—157. Штыхов Г.В. Города Полоцкой земли (IX—XIII вв.). — Минск, 1978. Юра Р.О. Воїнська Гребля. Малюнки та описи речових матеріалів / НА ІА НАНУ. — Авт. фонд Р.О. Юри. — Спр. № 30. Ambrosiani K. Viking Age Combs, Comb Making and Comb Makers in the Light of Finds from Birka and Ribe. — Stockholm, 1981. Arne T.J. Das Bootgräberfeld von Tuna in Alsike, Upp- land. ― Stockholm, 1934. Belošević J. Materijalna kultura Hrvata od VII do IX stoljeća. — Zagreb, 1980. Choyke A.M. Bone Skates: Raw Material, Manufacturing and Use // Antaeus. Communicateones ex Instituto Ar- chaeologico Academiae Scientiarum Hungaricae. — Bu- dapest, 1999. — 24. — P. 148—156, 651—654. Cnotlivy E. Wczesnośredniowieczne przedmioty z rogu I kości z Wolina, ze stanowiska 4 // Materiały Zachodnio-po- morskie. — Szczecin, 1958. — Tom IV. — S. 155—239. Garam E. Das Avarenzeitliche Gräberfeld von Kisköre. — Budapest, 1979. Hensel W. Słowiańszczyzna wczesnośredniowieczna. Zar- ys kultury materialnej. — Warszawa, 1956. Hrubỳ V. Slovanské kostené předmety a jejich výroba na Moravé // Památky archeologicke. — 1957. — Ročn. XLVIII. — S. 118—212. Kostrzewski J. Kultura prapolska. — Poznań, 1949. Kostrzewski J. Pradzieje Pomorza. — Wrocław; Warszawa; Kraków, 1966. Kovrig I. Das Avarenzeitliche Gräberfeld von Alattyán // Archaeologia Hungarica. — XL. — Budapest, 1963. Lewicki T. Łyżwy kościane północno-wschodnej Europy w świetle notatki średniowiecznego pisarza arabskiego Al-Marwazĩego (ok. r. 1120) // Przegląd archeologiczny. — 1951—1952. — Poznań, 1953. — Roc. 27—28. — T. IX. — Z. 2—3. — S. 392—395. MacGregor A. Bone Skates: A Review of the Evidence // Archaeological Journal — 1976. — 133. — P. 57—74. Ruttkay A. Waffen und Reiterausrüstung des 9. bis zur ersten Hälfte des 14. Jahrhunderts in der Slowakei (II) // SlA. — 1976. — Ročn. XXIV. — Číslo 2. — S. 245—395. Schofield J., Vince A. Medieval Towns. — London, 1994. Sinthio H. Isläggar // Eketorp III. Den medeltida befäst- ningen på Öland. Artefakterna. — Stockholm, 1998. — S. 78. Sláma J. K počátkům slovanské hudby // Vznik a počátky slovanů. — T. 1. — Praha, 1956. — S. 168—179. Špehar P. Materijalna kultura iz ranovizantijskih utrđenja u đerdapu. — Beograd, 2010. Török G. Das Avarenzeitliche Gräberfeld von Solymár // Das Avariche Korpus. — 1. — Debrecen, Budapest, 1994. М. С. С е р г е е в а ИЗДеЛИЯ ИЗ КоСТИ И роГА ИЗ воИНСКоЙ ГреБЛИ В статье рассматриваются изделия из кости и рога из древнерусского городища у с. Воинская Гребля, ис- следованного в 1956—1959 гг. Материалы содержат не только большое количество готовых изделий, но и сы- рье, заготовки, полуфабрикаты и отходы производства, которые свидетельствуют о наличии местного косторез- ного ремесла. Косторезная продукция в целом соответс- твует таковой на других древнерусских поселениях. Это примитивные орудия труда, ручки ножей и других орудий, игольники, бытовые вещи (гребни, пуговицы), детали вооружения и снаряжения всадника и коня, декоративные накладки, игральные принадлежности и амулеты. К специфической местной продукции отно- сятся трехчастные емкости из рога, характерные для аварского и хазарского круга древностей, а также но- жевидные амулеты, распространенные на севере Руси. Такие изделия могут свидетельствовать о своеобразии этнического состава населения города. M. S. S e r g e e v a OBJECTS OF BONE AND ANTLER FROM THE VOINSKA GREBLIA HILLFORT In the article the procucts of bone and antler from the Old Russian hillfort Voinska Greblia are considered. Among the materials are not only plenty of the finished products but also raw material, blanks, unfinished objects and wastes, which testifie to the presence of local bone- carving handicraft. Bone-carving products on the whole are the same as those from other Old Russian settlements. They are primitive tools, handles of knives and other im- plements, needle cases, objects of dayly use (combs, but- tons), details of armament and equipment of rider and horse, decorative mounts, gaming piecas and amulets. Specific local products are three-part containers of a horn, characteristic for the avar and khazars circle of antiqui- ties, and knife-shaped amulets, widespread in the north of Rus. Such objects can testify to ethnic originality of the population of the city.
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-89222
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	2227-4952
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T17:56:41Z
publishDate	2012
publisher	Інститут археології НАН України
record_format	dspace
spelling	Сергєєва, М.С. 2015-12-04T13:23:11Z 2015-12-04T13:23:11Z 2012 Вироби з кістки та рогу з Воїнської Греблі / М.С. Сергєєва // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2012. — Вип. 8. — С. 133-145. — укр. 2227-4952 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/89222 У статті розглядається асортимент косторізної продукції з городища Воїнська Гребля (давньоруське місто Воїнь). В статье рассматриваются изделия из кости и рога из древнерусского городища у с. Воинская Гребля, исследованного в 1956—1959 гг. Материалы содержат не только большое количество готовых изделий, но и сырье, заготовки, полуфабрикаты и отходы производства, которые свидетельствуют о наличии местного косторезного ремесла. Косторезная продукция в целом соответствует таковой на других древнерусских поселениях. Это примитивные орудия труда, ручки ножей и других орудий, игольники, бытовые вещи (гребни, пуговицы), детали вооружения и снаряжения всадника и коня, декоративные накладки, игральные принадлежности и амулеты. К специфической местной продукции относятся трехчастные емкости из рога, характерные для аварского и хазарского круга древностей, а также ножевидные амулеты, распространенные на севере Руси. Такие изделия могут свидетельствовать о своеобразии этнического состава населения города. In the article the procucts of bone and antler from the Old Russian hillfort Voinska Greblia are considered. Among the materials are not only plenty of the finished products but also raw material, blanks, unfinished objects and wastes, which testifie to the presence of local bonecarving handicraft. Bone-carving products on the whole are the same as those from other Old Russian settlements. They are primitive tools, handles of knives and other implements, needle cases, objects of dayly use (combs, buttons), details of armament and equipment of rider and horse, decorative mounts, gaming piecas and amulets. Specific local products are three-part containers of a horn, characteristic for the avar and khazars circle of antiquities, and knife-shaped amulets, widespread in the north of Rus. Such objects can testify to ethnic originality of the population of the city. uk Інститут археології НАН України Археологія і давня історія України Вироби з кістки та рогу з Воїнської Греблі Изделия из кости и рога из Воинской Гребли Objects of bone and antler from the Voinska Greblia hillfort Article published earlier
spellingShingle	Вироби з кістки та рогу з Воїнської Греблі Сергєєва, М.С.
title	Вироби з кістки та рогу з Воїнської Греблі
title_alt	Изделия из кости и рога из Воинской Гребли Objects of bone and antler from the Voinska Greblia hillfort
title_full	Вироби з кістки та рогу з Воїнської Греблі
title_fullStr	Вироби з кістки та рогу з Воїнської Греблі
title_full_unstemmed	Вироби з кістки та рогу з Воїнської Греблі
title_short	Вироби з кістки та рогу з Воїнської Греблі
title_sort	вироби з кістки та рогу з воїнської греблі
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/89222
work_keys_str_mv	AT sergêêvams virobizkístkitaroguzvoínsʹkoígreblí AT sergêêvams izdeliâizkostiirogaizvoinskoigrebli AT sergêêvams objectsofboneandantlerfromthevoinskagrebliahillfort

Вироби з кістки та рогу з Воїнської Греблі

Репозитарії

Схожі ресурси