Визначення та інтегральна оцінка соціальних ризиків у регіонах України

Рассмотрены концептуальные подходы и методика определения интегрального показателя уровня социального риска на региональном уровне. Представлен анализ сложившегося уровня социального риска в регионах Украины, тенденции его изменения и разработаны целевые ориентиры для формирования региональных страт...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Date:	2008
Main Author:	Шамілева, Л.Л.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України 2008
Subjects:	Регіональні проблеми соціальної політики
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/8927
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Визначення та інтегральна оцінка соціальних ризиків у регіонах України / Л.Л. Шамілева // Демографія та соціальна економіка. — 2008. — № 1. — С. 166-176. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859657871853092864
author	Шамілева, Л.Л.
author_facet	Шамілева, Л.Л.
citation_txt	Визначення та інтегральна оцінка соціальних ризиків у регіонах України / Л.Л. Шамілева // Демографія та соціальна економіка. — 2008. — № 1. — С. 166-176. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.
collection	DSpace DC
description	Рассмотрены концептуальные подходы и методика определения интегрального показателя уровня социального риска на региональном уровне. Представлен анализ сложившегося уровня социального риска в регионах Украины, тенденции его изменения и разработаны целевые ориентиры для формирования региональных стратегий и программ управления социальными рисками. Studied conseptional attitudes and estimation method of integral indexes of social risks at regional level. Given analysis of formed social risk level in Ukrainian regions, tendencies of its variation and developed target orients for development of regional strategies and social risks management programmes.
first_indexed	2025-11-30T09:38:12Z
format	Article
fulltext	166166 РЕГІОНАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ ВИЗНАЧЕННЯ ТА ІНТЕГРАЛЬНА ОЦІНКА СОЦІАЛЬНИХ РИЗИКІВ У РЕГІОНАХ УКРАЇНИ Л.Л.Шамілева, кандидат економічних наук, доцент, Донецький національний університет Вступ. Кожній соціально-економічній системі притаманні властиві їй соці- альні ризики, що можна визначити як вірогідні події в житті людини чи сукупності людей, настання яких супроводжується негативною зміною умов життєдіяльності. Управління соціальними ризиками як цільова функція має бути орієнтовано на їх мінімізацію та, відповідно, забезпечення соціальної безпеки, що обумовлює необхідність розробки методичного і інформаційного забезпечення визначення узагальнюючої оцінки рівня соціальних ризиків. Постановка проблеми. Формування та проведення ефективної регіональної со- ціальної політики, обгрунтування управлінських рішень на всіх рівнях державного управління повинно базуватися на об’єктивній інтегральній оцінці соціальних ризиків, яка поєднує різні види ризиків за сферою їх реалізації та визначається на підґрунті статистичної і соціологічної інформації як самооцінки респондентами рівня соціального ризику, що склався. Аналіз попередніх наукових досліджень. Проблемам визначення та оцінки соці- альних ризиків присвячені праці Долішнього М.І., Гнибіденко І.Ф., Колота А.М., Новікової О.Ф., Борецької Н.П. та інших вчених і фахівців. Визначення рівня соціальних ризиків, в основному, розглядається в контексті соціальної безпеки та соціального захисту, при цьому практично відсутні узагальнюючі інтегральні оцінки рівнів соціальних ризиків, особливо на регіональному рівні. Мета статті. Метою даної роботи є характеристика концептуальних поло- жень, методики, визначення та аналіз інтегрального показника рівня соціальних ризиків на регіональному рівні як статистичного та інформаційного забезпечення розробки та підтримки управлінських рішень в структурі регіональних програм соціально-економічного розвитку. Виклад основного матеріалу. Інформаційне забезпечення визначення соціаль- них ризиків та рівня їх прояву є вкрай обмеженим. Це пов’язано з недостатньою методологічною розробленістю проблеми соціальних ризиків, неупорядкова- УДК 316.47(477) 167 РЕГІОНАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ ністю підходів до розкриття їх сутності та змісту, що перешкоджає визначенню та оцінці рівня соціальної безпеки. Найкращим варіантом проведення будь-якої оцінки соціальних ризиків є використання максимально можливої інформації, наявної на даний час. Забезпечення комплексності та достовірності інформації при спостереженні соціальних явищ, а саме при виявленні ступеня прояву со- ціальних ризиків, можливе за використання статистичної інформації разом з соціологічною інформацією однієї спрямованості. Концептуальні засади визначення соціальних ризиків та їх подальша ін- тегральна оцінка на підставі моніторингового соціологічного спостереження «Базова захищеність населення України» та статистичної інформації базуються на таких методологічних та методичних положеннях. 1. Соціальний ризик як соціальне явище поєднує в своїй структурі ризики, що проявляються у різних сферах життєдіяльності людини. Це – демографічні ризики; ризики у сфері зайнятості (втрата роботи, неповна зайнятість, неадекват- на зайнятість); ризики бідності (низький рівень доходів та витрат, низький рівень матеріальної забезпеченості); ризики втрати здоров’я, працездатності; ризики обмеження життєдіяльності та низхідної соціальної мобільності; нерегульована трудова міграція; соціальна нестабільність; незадовільний екологічний стан та його погіршення тощо. 2. Оцінка рівня соціального ризику базується на ієрархічній системі об’єднан- ня двох агрегованих блоків показників, які складаються зі статистичної інформації щодо значень відповідних індикаторів визначених видів соціального ризику та соціологічної, яка розглядається як суб’єктивна оцінка рівня сформованого со- ціального ризику також за окремими його різновидами (рис. 1). Статистична база надає можливість через систему статистичних показників визначити статистичну складову соціальних ризиків. Соціологічна інформація представлена результатами узагальнень вибіркового обстеження „Базова захищеність населення України” щодо визначення рівня соціальної безпеки та соціальної захищеності населення держави, її регіонів та особистості [1, 2, 3]. Спрямованість результатів соціологічного опитування на ви- значення соціальних небезпек та соціальної незахищеності дала змогу адаптувати інформаційну базу до потреб оцінки соціальних ризиків. 3. Методика розрахунку інтегрального показника соціального ризику регі- онів (InCPP) базується на використанні середньої арифметичної із нормованих відповідних показників (індикаторів) соціального ризику: , де I n CPP – інтегральний показник соціального ризику для і-го регіону; z ij – нормований показник j-го індикатора для і-го регіону; n – кількість внутрішніх індикаторів при розрахунку рівня соціального ризику; і – номер регіону; і=1,27, а нормування індикаторів з урахуванням напряму їх впливу на рівень інтеграль- ного показника проводиться за співвідношеннями, які використовуються при 168 РЕГІОНАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ розрахунку індексів людського розвитку та регіональних індексів людського розвитку [1; c. 272]. Для забезпечення порівняння інтегрального показника за певний період часу відповідні максимальне та мінімальне значення окремих індикаторів були визначені експертним шляхом таким чином, щоб у середньо- та довгостроковій перспективі їх значення збереглися на визначеному максимальному або міні- мальному рівнях. Нормування соціологічних показників також проводилося за визначеними співвідношеннями, тому з урахуванням їх виміру (а це питома вага респонден- тів, які ствердно відповіли на запитання стосовно наявності конкретного виду соціального ризику) фактичне значення у відсотках переводиться в коефіцієнти діленням на 100 (max xj = 100%; min xj = 0,0%). 4. Інформаційне забезпечення побудови інтегрального показника рівня со- ціального ризику включає визначення окремих індикаторів, диференційовано за наведеними видами соціального ризику. Перший агрегований блок, що містить статистичну інформацію, базується на сукупності статистичних показників, які оцінюють рівень кожного із наведених соціальних ризиків. Залежно від напряму впливу вони можуть бути як стимуля- торами, так і дестимуляторами рівня інтегрального показника. Другий агрегований блок становлять соціологічні показники, що визнача- ють суб’єктивну оцінку респондентами рівня соціального ризику, який склався у відповідному регіоні. 5. Інтегральний показник соціального ризику регіону є узагальнюючою оцінкою соціального ризику на регіональному рівні. Це обумовлено як вихідною інформацією його побудови (значення вихідних індикаторів за регіонами та регіональна диференціація при обробці матеріалів соціологічного дослідження «Базова захищеність населення»), так і методикою побудови: при нормуванні показників як об’єкт диференціації виступають регіони (області). 6. При сполученні статистичної та соціологічної інформації при розрахунку InCPP станом на 2006 р., з урахуванням терміну проведення соціологічного об- стеження «Базова захищеність населення» (березень 2006 р.), статистичні дані були взяті станом на 2005 р. 7. Інтегральний показник рівня регіонального соціального ризику (I n CPP) змінюється у межах від 0 до 1 – чим більше значення показника, тим вищий рівень соціального ризику в відповідному регіоні, і навпаки. За допомогою I n CPP можна визначити узагальнюючий показник соціальної безпеки за співвідношенням: (I n CБP = 1 – I n CPP). Інтегральні показники соціального ризику в регіоні були розраховані станом на 2004 та 2006 рр. (табл. 1). 169 РЕГІОНАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ Р и с. 1 . М од ел ь ф ор м ув ан ня ін те гр ал ьн ог о по ка зн ик а со ці ал ьн ог о ри зи ку р ег іо ну з а іє ра рх іч но ю с ис те м ою 170 РЕГІОНАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ Таблиця 1 Інтегральний показник соціального ризику областей України за 2004, 2006 рр. та рейтинги регіонів за рівнем I п СРР Регіони Значення I п СРР Ранги регіонів за рівнем I п СРР Ранги регіонів за рівнем I п СРР за складовими статистична соціологічна 2004 2006 2004 2006 2004 2006 2004 2006 АР Крим 0,3643 0,3528 21 19 22 16 22 24 Вінницька 0,3647 0,3587 22 23 15 19 26 25 Волинська 0,3431 0,3286 11 11 12 13 9 10 Дніпропетровська 0,3617 0,3341 19 16 24 17 17 8 Донецька 0,3727 0,3715 24 26 27 26 3 15 Житомирська 0,3651 0,3339 23 15 23 21 23 7 Закарпатська 0,3183 0,3036 3 3 2 3 14 3 Запорізька 0,3617 0,3491 20 18 19 20 25 18 Івано-Франківська 0,3282 0,3203 6 8 8 15 5 5 Київська 0,3433 0,3261 13 9 7 2 24 19 Кіровоградська 0,3487 0,3559 15 20 16 23 16 22 Луганська 0,3863 0,3798 27 27 26 27 15 21 Львівська 0,3392 0,3158 9 6 9 4 10 9 Миколаївська 0,3295 0,3288 7 12 10 9 4 14 Одеська 0,3524 0,3317 16 14 13 12 19 13 Полтавська 0,3345 0,3314 8 13 6 8 13 16 Рівненська 0,3264 0,3189 5 7 3 5 11 11 Сумська 0,3554 0,3627 17 24 17 22 21 27 Тернопільська 0,3432 0,3120 12 5 14 6 8 6 Харківська 0,3442 0,3286 14 10 11 11 12 12 Херсонська 0,3615 0,3571 18 21 21 24 18 20 Хмельницька 0,3422 0,3435 10 17 18 14 7 23 Черкаська 0,3727 0,3582 25 22 20 18 27 26 Чернівецька 0,3203 0,3096 4 4 4 7 6 4 Чернігівська 0,3770 0,3641 26 25 25 25 20 17 м. Київ 0,2357 0,2072 1 1 1 1 2 2 м. Севастополь 0,2927 0,2894 2 2 5 10 1 1 Україна 0,3465 0,3337 171 РЕГІОНАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ Методика побудови I n РСР дає можливість провести порівняльний аналіз рівня соціальних ризиків областей України, відстежити зміну їх рівня за період, що аналі- зується, проранжувати регіони за рівнем інтегрального показника та визначити, за рахунок яких внутрішніх складових змінився рівень соціального ризику. Найнижчий рівень соціального ризику і, відповідно, самий високий рівень соціальної безпеки склався як в 2004 р., так і 2006 р. у містах Києві та Севасто- полі, незмінне третє та четверте місця посідають Закарпатська та Чернівецька області. В той же час найвищий рівень соціального ризику за період, що аналі- зується, простежується в Луганській (27 – 2004, 2006 рр.), Чернігівській (26 – у 2004 р., 25 – у 2006 р.), Донецькій (24 у 2004 р., 26 – у 2006 р.), Черкаській (22 – у 2004 р., 25 – у 2006 р.) областях. Розбіжність регіонів за рівнем InСРР не дуже висока, значення варіюють у межах 0,2–0,4, при цьому тільки показник по м. Києву відповідає нижньому значенню цього інтервалу. Коефіцієнти варіації інтегрального показника (V 2004 = 8,32%; V 2006 = 9,77%) свідчать, що розподіл регіонів за рівнем соціального ризику досить однорідний, що обумовлює можливість якісного управління соціальними ризиками на державному та регіональному рівнях через прийняття відповідних заходів у стратегіях та програмах розвитку. Незважаючи на однорідність розподілу регіонів за рівнем I n РСР, його зміна в кожному регіоні відбулася досить різноманітно (табл. 2). Таблиця 2 Оцінка зміни соціального ризику в областях України за інтегральним показником (I п СРР) у 2006 р. порівняно з 2004 р. Параметри зміни I n СРР, % Кількість регіонів Регіони України Збільшився на : 0,37–20,7 3 Кіровоградська, Сумська, Хмельницька об- ласті Зменшився на: 0,21–1,397 5 Донецька, Миколаївська, Полтавська, Херсон- ська області, м. Севастополь 1,397–3,771 8 АР Крим, Вінницька, Запорізька, Івано-Фран- ківська, Луганська, Рівненська, Чернівецька, Чернігівська області 3,771–7,332 7 Волинська, Закарпатська, Київська, Львівська, Одеська, Харківська, Черкаська області 7,332–12,08 4 Дніпропетровська, Житомирська, Тернопіль- ська області, м. Київ Усього 27 Найбільші позитивні зрушення, спрямовані на зниження соціального ризику, мали місце по м. Києву – темп зниження InСРР складає 12,08%; до цієї групи увійшли також Дніпропетровська, Житомирська та Тернопільська області. Дуже 172 РЕГІОНАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ незначні (від 0,21 до 1,4%) темпи зниження інтегрального показника спосте- рігаються в Донецькій, Миколаївській, Полтавській, Херсонській областях та м. Севастополь. Тоді як у трьох областях (Кіровоградська, Сумська та Хмель- ницька) має місце навіть збільшення рівнів соціального ризику, що супе- речить і тенденції зміни інтегрального показника в середньому по Україні I n СРP 2004 =0,3465; I n СРP 2006 =0,3323, і тенденції його зміни для більшості регіонів країни. Рівень соціального ризику в кожній області за 2004–2006 рр. змінювався не- рівномірно, що обумовило відповідну зміну рангів регіонів (табл. 1). Внутрішня структура інтегрального показника дає можливість визначити, за рахунок якої ж складової (статистичної чи соціальної) змінився ранг відпо- відного регіону, та як відрізняються ранги за окремими складовими. Результати зіставлення, наприклад за розрахунками 2004 р., свідчать, що в більшості регіо- нів ранги за статистичною складовою не збігаються з рангами за соціологічною складовою показника. Так, по більшості західних та центральних областей (За- карпатська, Рівненська, Вінницька, Київська, Черкаська) їх ранг, за самооцінкою респондентів рівня соціального ризику, значно нижчий, ніж за статистичними показниками. Особливо значущою є різниця по Київській області: якщо за ста- тистичною складовою рівня соціального ризику регіон посідає друге місце, тобто рівень соціального ризику за цією складовою досить низький, то за соціологічною – аж 24, тобто різниця становить 22 рангових пункти. Дещо менша різниця, але аналогічна за змістом, склалася і за результатами 2006 р. – 17 рангових пунктів. Таке ж співвідношення має місце по Рівненській, Закарпатській, Вінницькій, Черкаській та Запорізькій областях, тобто люди оцінюють наявність соціальних ризиків значно вище, ніж це показують об’єктивні (статистичні) індикатори. У той же час в ряді регіонів склалася і протилежна закономірність: за рівнем самооцінки респондентів, тобто за соціологічною складовою ранг регіону знач- но вище за рівнем соціального ризику, ніж за статистичною. За результатами розрахунків за 2004 р., з такою закономірностю особливо можна виділити До- нецьку, Миколаївську, Хмельницьку, Луганську та Дніпропетровську області, а за розрахунками 2006 р. – Дніпропетровську, Житомирську, Івано-Франківську, Донецьку, Луганську області та м. Севастополь. Аналіз впливу окремих індикаторів статистичної складової (третій рівень ієрархії) дає можливість визначити основні напрями мінімізації соціальних ри- зиків за регіонами України (табл.3). Таблиця 3 Стратегічні пріоритетні напрями мінімізації соціальних ризиків у регіонах України Регіони Види соціальних ризиків, гострота яких посилилась АР Крим Ризики втрати здоров’я, у сфері відтворення людського капіталу, демогра- фічні Вінницька Демографічні, ризики втрати здоров’я, екологічні, у сфері відтворення людського капіталу, у сфері зайнятості, девіантна поведінка Волинська Демографічні, у сфері відтворення людського капіталу, девіантна пове- дінка Дніпропетровська Екологічні, демографічні, у сфері відтворення людського капіталу 173 РЕГІОНАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ Донецька Ризики втрати здоров’я, демографічні, у сфері відтворення людського капіталу, екологічні Житомирська Ризики втрати здоров’я, демографічні, у сфері зайнятості, девіантна по- ведінка, у сфері відтворення людського капіталу, екологічні Закарпатська Демографічні, ризики втрати здоров’я, у сфері відтворення людського капіталу, в сфері зайнятості, девіантна поведінка, екологічні Запорізька Демографічні, у сфері зайнятості, екологічні, у сфері відтворення людського капіталу Івано-Франків- ська Демографічні, у сфері зайнятості, у сфері відтворення людського капіталу, ризики втрати здоров’я, екологічні, девіантна поведінка Київська Демографічні, відтворення людського капіталу, у сфері зайнятості Кіровоградська Ризики втрати здоров’я, у сфері зайнятості, відтворення людського капіталу, заборгованість із зарплати Луганська Відтворення людського капіталу, демографічні, у сфері зайнятості, еколо- гічні Львівська Демографічні, екологічні, ризики втрати здоров’я, у сфері зайнятості, девіантна поведінка Миколаївська Відтворення людського капіталу, у сфері зайнятості, екологічні, виробничий травматизм, рівень інвалідизації населення Одеська Демографічні, у сфері зайнятості, забезпеченість житлом, екологічні, ризики втрати здоров’я, заборгованість із зарплати Полтавська Відтворення людського капіталу, демографічні, екологічні, ризики втрати здоров’я, виробничий травматизм Рівненська Відтворення людського капіталу, демографічні, у сфері зайнятості, забор- гованість із зарплати, ризики втрати здоров’я, девіантна поведінка Сумська Демографічні, відтворення людського капіталу, у сфері зайнятості, рівень захворюваності, виробничий травматизм Тернопільська Відтворення людського капіталу, ризики втрати здоров’я, демографічні, екологічні, девіантна поведінка Харківська Демографічні, рівень захворюваності, у сфері зайнятості Херсонська Демографічні, рівень захворюваності, у сфері зайнятості, екологічні Хмельницька Рівень захворюваності, відтворення людського капіталу, демографічні, у сфері зайнятості Черкаська Демографічні, рівень захворюваності, відтворення людського капіталу, у сфері зайнятості Чернівецька Демографічні, рівень захворюваності, відтворення людського капіталу, у сфері зайнятості Чернігівська Демографічні, відтворення людського капіталу, рівень захворюваності, у сфері зайнятості, соціальна інфраструктура життєзабезпечення м. Київ Демографічні, девіантна поведінка, рівень захворюваності, у сфері зайня- тості, рівень інвалідизації, відтворення людського капіталу м. Севастополь У сфері зайнятості, демографічні, ризики втрати здоров’я, відтворення людського капіталу, виробничий травматизм Продовження таблиці 3 174 РЕГІОНАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ Якщо порівняти тенденції в оцінках впливу всіх індикаторів соціальної складової , то визначається така закономірність. Респонденти всіх регіонів не- гативно оцінюють рівень соціальної захищеності в сфері «Гарантії зайнятості». В більшості регіонів (18-ти з 27-ми) така ж закономірність простежується за на- прямом «Соціальна справедливість». Негативно оцінили зміни стану здоров’я в 18-ти областях, негативні зрушення сталися у значній кількості областей за сферою «Безпека умов праці». Узагальнення соціологічної інформації дають можливість визначити ті сфери, в яких за оцінками респондентів склалися вкрай негативні тенденції і які обумов- люють формування соціальної небезпеки. Саме вони повинні стати цільовими орієнтирами для її подолання при розробці регіональних стратегій та програм щодо управління соціальними ризиками. Необхідно визначити і найбільш позитивні зрушення в оцінці респондентами умов формування соціальних ризиків. В першу чергу, як в цілому по Україні, так і за всіма регіонами це пов’язано з захищеністю доходу. Знизився також рівень соціального ризику за сферою «Гарантії волевиявлення та соціальна активність», що свідчить про розвиток у країні демократичних засад у сферах життєдіяльності населення та зростання рівня матеріальної забезпеченості. Таким чином, з метою формування і проведення ефективної регіональної соціальної політики, обґрунтування управлінських рішень на різних рівнях державного управління необхідна розробка як системи показників для оцінки рівня соціальних ризиків, диференційовано за їх видами, так і узагальнюючого або інтегрального показника. Запропоноване методологічне підґрунтя та методика розрахунку відпо- відають основним положенням Європейської системи соціальних показників (ЄССП) [5, с.113]: – охоплення «Європейським виміром» соціальних процесів і ситуацій в таких координатах: ідентичність, нерівність (неоднаковість), кон- солідація (зв’язок) і конфліктність; – обґрунтування й поєднання нових вимірювань – вдосконалення або розроблення нових показників; – використання найбільш прийнятих баз даних і результатів крос-на- ціональних досліджень. В сукупності внутрішні складові соціального ризику відповідають структу- рі Європейської системи соціальних показників, які оцінюються з точки зору формування соціального ризику або, з іншого боку, рівня соціальної безпеки населення на регіональному рівні. Отже, наведені методичні підходи до розробки можна розглядати в контексті розвитку ЄССП. Висновки. За внутрішньою структурою I n CPP включає статистичну та соціоло- гічну складові, що дає можливість оцінити ризики як за об’єктивними (статистич- ними) показниками, так і за результатами суб’єктивної оцінки респондентів. 175 РЕГІОНАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ Методика побудови та розрахунку I n CPP, аналіз внутрішніх індикаторів кожної складової, визначення їх впливу на зміну як інтегрального показника, так і агрегованих складових за цими регіонами дає можливість для наступних висновків: – за період, що аналізується, має місце незначне зниження рівня соці- ального ризику як в цілому по Україні, так і за окремими її регіонами. Тільки в трьох областях (Кіровоградська, Сумська, Хмельницька) рівень соціального ризику підвищився; – найвищий рівень соціального ризику склався в Луганській, Чернігів- ській, Донецькій та Черкаській областях, а найнижчий – у м. Києві, Севастополі, Закарпатській та Чернівецькій областях; – як в цілому по Україні, так і за всіма регіонами знизився ризик в оцінці захищеності номінальних доходів, але водночас в семи регіонах рес- понденти визначають посилення ризиків, пов’язаних з недостатністю доходів для задоволення основних соціальних потреб; – знизився ризик за сферою «Гарантії волевиявлення та соціальна ак- тивність», що свідчить про розвиток у країні демократичних засад в соціально-трудовій та інших сферах життєдіяльності населення; – основними сферами життєдіяльності, за якими склалися негативні тенденції в зміні рівня соціального ризику, визначені такі: сфера зай- нятості, умови та рівень забезпечення соціальної справедливості та умови формування середнього класу. Аналіз зміни рівня інтегральних показників регіонального соціального ризику, його складових за кожним рівнем ієрархічної системи його побудови як в цілому по Україні, так і диференційовано за окремими регіонами, оцінка міри та напряму впливу складових можуть бути використані при розробці регіональних стратегій роз- витку, планів і програм соціального та економічного розвитку, які містять положення щодо управління соціальними ризиками за наступними напрямами: – при визначенні цільових орієнтирів управління, зокрема при коре- гуванні або уточненні стратегічних цілей державної політики регіо- нального розвитку України; – при визначенні цілей, пріоритетів та основних напрямів соціальної політики в структурі відповідних регіональних програм. Напри- клад, програми, зорієнтовані на зниження ризиків втрати здоров’я, працездатності і, як наслідок, зниження смертності, особливо від соціально-обумовлених хвороб та в працездатному віці, повинні в першу чергу бути реалізовані в Донецькій, Запорізькій, Сумській, Луганській, Харківській та Хмельницькій областях. В той же час пріоритетним цільовим орієнтиром програм соціально-економічного розвитку в Луганській, Миколаївській, Кіровоградській, Полтавській, Хмельницькій областях, в АР Крим та в м.Севастополі має бути формування безпечних умов праці. Негативні тенденції щодо рівня забезпечення соціальної справедливості, а також формування серед- нього класу обумовлюють основні першочергові завдання в структурі регіональних стратегій розвитку Луганської, Сумської, Херсонської, 176 РЕГІОНАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ Кіровоградської, Житомирської областей, спрямованих на підтримку малого та середнього бізнесу; – при розробці механізму реалізації регіональних стратегій розвитку та програм, зокрема організаційного механізму, диференціація регіонів за рівнем соціальних ризиків обумовлює можливість більш повно- го та чіткого узгодження державних цільових програм розвитку за визначеними пріоритетними цільовими орієнтирами. Наприклад, підвищення рівня соціальної захищеності за напрямами „гарантії зай- нятості” та „соціальна справедливість”, мінімізація ризиків у сфері відтворення людського капіталу та демографічних ризиків як загаль- нодержавні цільові орієнтири доповнюються та конкретизуються на регіональному рівні за визначеними напрямами; – при розробці управлінських рішень для досягнення визначених ці- льових орієнтирів; – для контролю за виконанням управлінських рішень по досягненню цільових орієнтирів щодо мінімізації соціальних ризиків. Джерела 1. Соціальна захищеність населення України / О.Ф. Новікова, О.Г. Осауленко, І.В. Калачова та ін. – Донецьк. – К.: ІЕП НАН України, Держкомстат України, 2001. – 360 с. 2. Спостереження та вимірювання соціальної захищеності населення України: проблеми становлення / О.Г. Осауленко, О.Ф. Новікова, О.І. Амоша, Н.С. Власенко та ін. / НАН України. Ін-т економіки пром-сті. – Донецьк. – К., 2003. – 440 с. 3. Інформаційне забезпечення державного та регіонального соціального управління: Монографія / О.Г. Осауленко, О.Ф. Новікова, Н.С. Власенко, І.В. Калачова та ін. / НАН України. Ін-т економіки пром-сті; Держкомстат України. – Київ; Донецьк, 2004. – 656 с. 4. Регіональний людський розвиток: Статистичний бюлетень / Держкомстат України. – К., 2006. – 40 с. 5. Методологія та методика визначення інтегральних соціальних показників / Відп. ред. Ю.І. Саєнко. – К.: Ін-т соціології НАНУ, 2004. – 372 с. Аннотация. Рассмотрены концептуальные подходы и методика определения интеграль- ного показателя уровня социального риска на региональном уровне. Пред- ставлен анализ сложившегося уровня социального риска в регионах Украины, тенденции его изменения и разработаны целевые ориентиры для формирования региональных стратегий и программ управления социальными рисками. Summary. Studied conseptional attitudes and estimation method of integral indexes of social risks at regional level. Given analysis of formed social risk level in Ukrainian regions, tendencies of its variation and developed target orients for development of regional strategies and social risks management programmes. Стаття надійшла до редакції журналу 14.02.2008 р.
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-8927
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	2072-9480
language	Ukrainian
last_indexed	2025-11-30T09:38:12Z
publishDate	2008
publisher	Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України
record_format	dspace
spelling	Шамілева, Л.Л. 2010-06-23T10:56:28Z 2010-06-23T10:56:28Z 2008 Визначення та інтегральна оцінка соціальних ризиків у регіонах України / Л.Л. Шамілева // Демографія та соціальна економіка. — 2008. — № 1. — С. 166-176. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. 2072-9480 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/8927 316.47(477) Рассмотрены концептуальные подходы и методика определения интегрального показателя уровня социального риска на региональном уровне. Представлен анализ сложившегося уровня социального риска в регионах Украины, тенденции его изменения и разработаны целевые ориентиры для формирования региональных стратегий и программ управления социальными рисками. Studied conseptional attitudes and estimation method of integral indexes of social risks at regional level. Given analysis of formed social risk level in Ukrainian regions, tendencies of its variation and developed target orients for development of regional strategies and social risks management programmes. uk Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України Регіональні проблеми соціальної політики Визначення та інтегральна оцінка соціальних ризиків у регіонах України Definition and Integral Estimation of the Social Risks in Ukraine’s Regions Article published earlier
spellingShingle	Визначення та інтегральна оцінка соціальних ризиків у регіонах України Шамілева, Л.Л. Регіональні проблеми соціальної політики
title	Визначення та інтегральна оцінка соціальних ризиків у регіонах України
title_alt	Definition and Integral Estimation of the Social Risks in Ukraine’s Regions
title_full	Визначення та інтегральна оцінка соціальних ризиків у регіонах України
title_fullStr	Визначення та інтегральна оцінка соціальних ризиків у регіонах України
title_full_unstemmed	Визначення та інтегральна оцінка соціальних ризиків у регіонах України
title_short	Визначення та інтегральна оцінка соціальних ризиків у регіонах України
title_sort	визначення та інтегральна оцінка соціальних ризиків у регіонах україни
topic	Регіональні проблеми соціальної політики
topic_facet	Регіональні проблеми соціальної політики
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/8927
work_keys_str_mv	AT šamílevall viznačennâtaíntegralʹnaocínkasocíalʹnihrizikívuregíonahukraíni AT šamílevall definitionandintegralestimationofthesocialrisksinukrainesregions

Визначення та інтегральна оцінка соціальних ризиків у регіонах України

Institution

Similar Items