Стан та перспективи реформування податкової системи у забезпеченні економічної безпеки України
У статті розглядається сучасний стан податкової системи України, його зв'язок із проявами іллегальної діяльності, а також потенційні перспективи її реформування з урахуванням забезпечення національної економічної безпеки. В статье рассматривается современное состояние налоговой системы Украины,...
Saved in:
| Published in: | Вісник економічної науки України |
|---|---|
| Date: | 2013 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2013
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/89287 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Стан та перспективи реформування податкової системи у забезпеченні економічної безпеки України / О. Мірошниченко // Вісник економічної науки України. — 2013. — № 2 (24). — С. 100–105. — Бібліогр.: 30 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859749881906724864 |
|---|---|
| author | Мірошниченко, О. |
| author_facet | Мірошниченко, О. |
| citation_txt | Стан та перспективи реформування податкової системи у забезпеченні економічної безпеки України / О. Мірошниченко // Вісник економічної науки України. — 2013. — № 2 (24). — С. 100–105. — Бібліогр.: 30 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Вісник економічної науки України |
| description | У статті розглядається сучасний стан податкової системи України, його зв'язок із проявами іллегальної діяльності, а також потенційні перспективи її реформування з урахуванням забезпечення національної економічної безпеки.
В статье рассматривается современное состояние налоговой системы Украины, его связь с проявлениями иллегальной деятельности, а также потенциальные перспективы ее реформирования с учетом обеспечения национальной экономической безопасности.
This article analyzes the current state of the tax system of Ukraine and its relationship with displays illegal activities, and potential prospects of reform in view of national economic security.
|
| first_indexed | 2025-12-01T23:35:20Z |
| format | Article |
| fulltext |
О. МІРОШНИЧЕНКО
Транспортно-логістична функція виявляється в
контексті руху та розподілу фізичних потоків за допо-
могою транспорту (реалізується через портові комплек-
си, міжнародні аеропорти, магістралі й транспортні ко-
ридори міжнародного значення, великі залізничні вуз-
ли, міжрегіональні митниці, логістичні термінали), а
також розвитку інфраструктури для забезпечення про-
відних видів зв’язку (оптико-волоконні лінії).
Логістична роль метрополії визначається її роллю
у підтримці зв’язків на далекі відстані, зважаючи на те,
що основні транспортні коридори проходять через най-
важливіші міста, вони є місцем розташування аеропор-
тів макрорегіонального і світового значення.
Підґрунтям виокремлення духовно-культурної фун-
кції міста-метрополії є зосередження у його метрополій-
ному ареалі релігійних святинь, культурно-мистецьких
закладів (будинки опери, театри, галереї, музеї світового
рівня), проведення вагомих суспільних подій та акцій
(конгреси, фестивалі тощо) [5, c.71]. Основними переду-
мовами посилення духовно-культурної метрополійної фу-
нкції є проведення фестивалів та мистецьких заходів, фу-
нкціонування музеїв, арт-галерей, професійних театрів,
більше сотні храмів різних конфесій тощо.
Розвиток духовно-культурного потенціалу метро-
полії слід пов’язувати із розширенням географії учасни-
ків дійств даного сегменту міського простору, розвитком
технологій культурного менеджменту у питаннях підви-
щення попиту на культурно-мистецький продукт, залу-
ченням місцевих жителів метрополійного ареалу до його
споживання та розширеного креативного відтворення.
Саме інтенсифікація суб’єктно-об’єктних взаємодій
(як на міжособистісному рівні, так і на рівні реалізації у
просторі міста основних видів людської діяльності та
спрямованості людських зусиль), їх значимість та дифузія
рішень управлінського характеру слугують критерієм, що
детермінує наявність (відсутність) метрополійної функції
в тій чи іншій просторовій формі організації суспільства.
Підвищенню конкурентоспроможності регіональ-
них метрополій сприятиме система заходів, спрямована
на формування необхідних умов для активізації усього
спектру метрополійних функцій (табл. 1).
Отже, розвиток метрополійних функцій великого мі-
ста набуває особливої ваги з огляду на необхідність спри-
яння збалансованості просторового розвитку, забезпечен-
ня національного господарського простору потужними
ядрами продукування та реалізації інновацій, становлення
ефективного процесу адаптації структури економіки міста
до умов і тенденцій розвитку світової господарської сис-
теми, зростання ролі міст-метрополій як суспільно-
просторових центрів у процесі територіальної інтеграції.
Список джерел
1. Денисенко О.О. Локалізація штаб-квартир ТНК як прояв
організаційно-управлінської функції центрів світового го-
сподарства // УГЖ. – 2009. – №3. – С. 36.
2. Дружинин А.Г. Метрополизация как доминантная тенденция
территориальной организации общества в постсоветский пери-
од: универсальные проявления и южно-российская специфика /
А.Г. Дружинин // Географический вестник. – 2009. – №3. [Эле-
ктрон. ресурс]– Реж. доступа: http://www.geo-vestnik.psu.ru/
files/vest/174_metropolizaciq_kak_dominantnaq_tendenciq.pdf.
3. Дружинин А.Г. Пространственное развитие города-
миллионера: тенденции постсоветского периода. Ростов
н/Д: Изд-во Южного федерального ун-та, 2008. 192 с.
4. Мазур Т. Еволюція змісту термінів метрополізація, метро-
полія, метрополійний ареал, метрополійний простір у кон-
тексті урбанізаційних процесів XX – початку XXI століть
[Електронний ресурс] / Т. Мазур, Є. Король. – Режим дос-
тупу: http://ena.lp.edu.ua:8080/bitstream/ntb/ 6969/1/07.pdf.
5. Підгрушний Г. Міста-метрополіси як новітня форма територі-
альної організації суспільства / Г. Підгрушний, О. Денисенко
// Досвід та перспективи розвитку міст України. Збірник нау-
кових праць. – 2010. – № 18. – С. 65-78. http://archive.
nbuv.gov.ua/portal/natural/dprmu/ 2010_18/6_PidDen.pdf
6. Підгрушний Г.П. Київ та прилегла територія в системі
центро-периферійної взаємодії / Г.П. Підгрушний, О.О.
Денисенко // УГЖ. – 2013. – №1. – С.27-34. С.28
7. Самые населѐнные городские агломерации [Електронний
ресурс]. – Режим доступу : http://ru.wikipedia.org.
8. Domański B. Rozwój polskich metropolii a regiony peryferyjn-
e– bezpowrotna separacja czy współzależność rozwoju? /
B. Domański // Studia KPZK PAN. – 2008. – Z. 120. – S. 135-
143.
9. Markowski T. Metropolie, obszary metropolitalne, metropoliz-
acja. Problemy i pojęcia podstawowe / T. Markowski,
T. Marszał. – Warszawa : KPZK PAN, 2006. – 26 s.
10. Marszal T. Someremarkson metropolitan development/ Stu-
diaRegionalia. Volume 14. Urban and regional development –
concepts and experiences. Warszawa, 2004. – S. 129-131.
О. Мірошниченко
академік АЕН України
м. Миколаїв
СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РЕФОРМУВАННЯ ПОДАТКОВОЇ СИСТЕМИ
У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ
Процес безперервної трансформації податкової сис-
теми став вже невід’ємною ознакою становлення незале-
жної України. Оскільки в умовах ринкової економіки саме
податкові надходження є головною складовою доходної
частини бюджету, проблеми побудови оптимальної пода-
ткової системи та забезпечення економічної безпеки є не-
розривно пов’язаними між собою. При цьому так само, як
складова економічної безпеки вважається основною скла-
довою у системі національної безпеки, зокрема через те,
що, з одного боку – критичний стан економіки обумовлює
можливість виникнення загроз в інших сферах нацбезпе-
ки, а з іншого – саме стан економічного розвитку країни
визначає рівень можливість фінансування виконання дер-
жавних програм по забезпеченню необхідного рівня без-
пеки по всіх напрямках [1, с. 8], можна вважати, що і по-
даткова система виступає в якості визначального елементу
системи економічної безпеки.
З цим зокрема погоджується ряд дослідників, які
зазначають, що податки та податкова політика
об’єктивно включені до системи економічної і фінансо-
вої безпеки, по-перше, як ресурсний фактор, що знахо-
диться у руках держави, по-друге, як інструмент впливу
на економічні та соціальні процеси, по-третє, як фактор
зворотного зв’язку і залежності держави від платників
податків та регіонів [2, с. 159; 3, с. 184]. Це також підт-
верджується і тим, що на законодавчому рівні нестабі-
льність у правовому регулюванні відносин у сфері еко-
номіки, у тому числі фінансової (фіскальної) політики
держави та «тінізація» національної економіки визна-
чаються в якості загроз національним інтересам і наці-
ональній безпеці України в економічній сфері [4].
Проблема у загальному вигляді полягає в тому, що
у кризових або трансформаційних умовах питання без-
пеки набувають особливої актуальності, оскільки їх на-
http://www.geo-vestnik.psu.ru/%20files/vest/174_metropolizaciq_kak_dominantnaq_tendenciq.pdf
http://www.geo-vestnik.psu.ru/%20files/vest/174_metropolizaciq_kak_dominantnaq_tendenciq.pdf
http://ena.lp.edu.ua:8080/bitstream/ntb/
http://ru.wikipedia.org/
О. МІРОШНИЧЕНКО
2013/№2 101
слідки за певних обставин можуть загрожувати безпо-
середньому існуванню економічної чи політичної сис-
теми держави, і у цьому плані питання модернізації по-
даткової системи постало особливо гостро, оскільки за-
безпечення необхідного рівня доходів і витрат держав-
ного бюджету та створення сприятливого для економі-
чного розвитку підприємницького середовища для
України з її традиційно нестабільним політичним і еко-
номічним станом є особливо важливим.
Метою роботи є аналіз сучасного стану податкової
системи України та його зв'язок із таким проявами ілле-
гальної діяльності, як ухилення від сплати податків,
«відмивання грошей» тощо, а також потенційних перс-
пектив її реформування з урахуванням забезпечення
національної економічної безпеки.
Аналіз динаміки податкових надходжень впродовж 2000-
2012 рр. (рис. 1) навіть із урахуванням фактичного зни-
ження вартості національної валюти та скорочення над-
ходжень у 2009-2010 рр. дозволяє дійти висновку про
наявність тенденцій позитивної динаміки як у загаль-
ному обсязі податкових надходжень до державного і
місцевих бюджетів, так і надходжень по окремих видах
податків. Зокрема загальна сума податкових надхо-
джень у 2012 році майже у 8 разів перевищує відповід-
ний показник 2002 року, при цьому окремо потрібно
визначити високу динаміку зростання бюджетних над-
ходжень по акцизного збору з імпортованих товарів,
темпи приросту яких перевищують динаміку інших по-
датків, стійке зростання податкових надходжень по
ПДВ та податку на доходи фізичних осіб [5].
0,0
100000,0
200000,0
300000,0
400000,0
500000,0
2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012
Загальний обсяг доходів Зведеного бюджету України, млн. грн. Податкові надходження, млн. грн.
Неподаткові надходження, млн. грн. Доходи від операцій з капіталом, млн. грн.
Цільові фонди, млн. грн. Офіційні трансферти, млн. грн.
Рис. 1. Динаміка доходів Зведеного бюджету України у 2000-2012 рр. у розрізі доходів
Зростання бюджетних надходжень по ПДВ впро-
довж останніх років (рис. 2), на нашу думку, поясню-
ється перш за все підвищенням рівня його адміністру-
вання, зокрема у 2012 р. доходи бюджету по ПДВ порі-
вняно з 2002 р. зросли більш ніж на порядок з 13,5 до
138,8 млрд. грн. Відносно надходжень по податку на
прибуток підприємств, зростання надходжень якого у
2012 році перевищує надходження 2002 р. майже у 6
разів, можна дійти висновку, що однією з складових
позитивної динаміки є зменшення кількості збиткових
підприємств, що у свою чергу є не наслідком загальної
тенденції зростання економічної активності, а скоріше –
системної роботи працівників податкової служби з пла-
тниками податків стосовно проведення перевірок дія-
льності саме збиткових підприємств.
Зростання надходжень по податку на доходи фі-
зичних осіб, доля якого у загальному обсязі податко-
вих надходжень починаючи з 2009 р. перевищує над-
ходження по податку на прибуток підприємств, є до-
датковим підтвердженням необхідності приділення
уваги фіскальних органів саме до оподаткування до-
ходів фізичних осіб, значний рівень іллегалізації яких
на сучасному етапі є реальним резервом подальшого
збільшення бюджетних надходжень за умов підви-
щення рівня адміністрування даного податку. Те ж
саме стосується і акцизного збору з імпортованих то-
варів, зростання надходжень по якому у 2012 р. порів-
няно з 2000 р. перевищило 20 разів підтверджує необ-
хідність підвищення рівня державного контролю над
зовнішньоекономічною діяльністю імпортерів.
0,0
100000,0
200000,0
300000,0
400000,0
2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012
Загальний обсяг податкових надходжень, млн. грн. Податок на додану вартість, млн. грн.
Податок на прибуток підприємств, млн. грн. Податок з доходів фізичних осіб, млн. грн.
Акцизний збір із вироблених в Україні товарів, млн. грн. Акцизний збір із ввезених в Україну товарів, млн. грн.
Рис. 2. Динаміка загального обсягу податкових надходжень та надходжень по окремих
податках до зведеного бюджету України у 2000-2012 рр.
О. МІРОШНИЧЕНКО
ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ 102
Відповідно до сучасної класифікації, наведеної у Ке-
рівництві зі статистики державних фінансів МВФ, податки
поділяють на сім груп [6]: податки на доходи, прибуток і
збільшення ринкової вартості; відрахування на соціальні
страхування; податки на фонд заробітної плати і робочу
силу; внутрішні податки на товари та послуги; податки на
власність; податки на міжнародну торгівлю та зовнішні
операції; інші податки. Тобто у сучасній українській дер-
жаві присутні усі форми, що були винайденими людством
у процесі еволюції оподаткування, при цьому потреба у
реформуванні існуючої податкової системи у її сучасному
стані не викликає сумніву і у більшості представників за-
конодавчої та виконавчої влади, наукових і підприємниць-
ких кіл, якими зокрема визнається, що існуюча податкова
система недостатньо ефективна, не забезпечує на належ-
ному рівні становлення конкурентного середовища, надан-
ня йому підтримки та економічного зростання [7], негати-
вно впливає на економіку держави, ведучі її по екстенсив-
ному шляху розвитку, не дає можливості збільшити її кон-
курентноздатність, штовхає суб’єктів підприємницької ді-
яльності у «тіньовий» сектор економіки, що досягнув вже
загрозливих масштабів, і через свою нестабільність та не-
передбачуваність створює несприятливе інвестиційне поле
держави як до іноземних, так і вітчизняних інвесторів [8,
с. 274-275], податкове законодавство України побудоване
таким чином, що правильно розрахувати податкові зо-
бов’язання практично неможливо [9, с. 15].
Аналізуючи стан і структуру податкової системи
України, ми також не можемо погодитися з рядом авторів,
які фактично ототожнюють такі поняття як «система пода-
тків», «система оподаткування» та «податкова система»,
визначаючи, що «податкова система – це сукупність усіх
видів податків і зборів, які справляються в державі» [10,
с. 25], або що «податкові системи всіх країн представлені
сукупністю податків, зборів, мита та інших платежів, що
утримуються в установленому порядку з платників – юри-
дичних і фізичних осіб» та ін. [11, с. 8]. Більш конструкти-
вним у цьому плані, на нашу думку, є підхід, який перед-
бачає конкретизацію зазначених понять: зокрема, система
податків і зборів розглядається як сукупність установлених
чинним законодавством держави податків і зборів; система
оподаткування – сукупність установлених чинним законо-
давством податків і зборів, а також механізмів і способів їх
розрахунку і сплати до бюджету та інших державних ці-
льових фондів; податкова система – сукупність податків і
зборів, механізмів і способів їх розрахунку та сплати, а та-
кож платників податків і органів, які забезпечують адмініс-
трування і надходження податків до бюджету та інших
державних цільових фондів [12, с. 93]. При цьому потрібно
зазначити, що усі «обов’язкові платежі» і «збори» до різ-
номанітних державних фондів фактично також є податко-
вими платежами (додатковим підтвердження чого, зокрема
стало і передача утвореному Міндоходів контролю за над-
ходженнями до пенсійного фонду).
Потрібно також зазначити, що не зважаючи на певні
досягнення стосовно збільшення податкових надходжень,
зберігаються серйозні недоліки стратегічного плану існую-
чої податкової системи, зокрема прийнятою ще у 2007 році
Концепцією реформування податкової системи України до
серед її основних недоліків офіційно визначалися [13]:
- фіскальна спрямованість податкової системи, ре-
гулююча функція якої не зорієнтована на стале еконо-
мічне зростання внаслідок значного податкового наван-
таження на виробництво та недостатньо високий рівень
оподаткування використання природних ресурсів;
- складність, неоднорідність та нестабільність, а в
деяких випадках – суперечливість нормативно-правової
бази оподаткування;
- наявність проблем, пов’язаних із застосуванням
спрощеної системи оподаткування, зокрема випадки ство-
рення схем уникнення оподаткування та мінімізації пода-
ткових зобов’язань, дроблення середніх підприємств з ме-
тою використання спрощеної системи оподаткування;
- значний розмір витрат на адміністрування окре-
мих податків порівняно з доходами бюджету по них;
- недостатня узгодженість та ефективність діяль-
ності Міністерства фінансів, Державної податкової
служби, Державної митної служби щодо реалізації дер-
жавної податкової політики, збирання і акумуляції в
державному і місцевих бюджетах податків і зборів;
- нееластичність системи митно-тарифного регулю-
вання, що не дає змоги оперативного регулювання на змі-
ни кон’юнктури світового ринку, торговельних режимів в
інших державах та структури вітчизняної економіки;
- недостатня урегульованість питання оподатку-
вання доходів від інтелектуальної власності та незале-
жної професійної діяльності, що призводить до втрати
надходжень податку з доходів фізичних осіб.
Об’єктивності заради варто відзначити, що з того
часу суттєвих змін не відбулося, можна відзначити лише
підвищення певною мірою рівня узгодженості дій дер-
жавних органів щодо утримання та адміністрування по-
даткових надходжень внаслідок утворення Міндоходів
та прийняття Податкового Кодексу, однак це є скоріше
не лише досягненням, а підтвердженням наявності висо-
кого рівня потенційних можливостей зростання податко-
вих у разі активізації економічної активності в Україні.
Підтвердженням збереження зазначених проблем є
й схвалена у 2012 році Кабінетом міністрів Концепція
забезпечення національної безпеки у фінансовій сфері,
якою серед явищ і чинників, що можуть призвести до
створення внутрішніх загроз національній безпеці у фі-
нансовій сфері зокрема відзначаються: нестабільність
та недосконалість правового регулювання у фінансовій
сфері; нерівномірний розподіл податкового наванта-
ження на суб'єктів господарювання, що зумовлює ухи-
лення від сплати податків та відплив капіталу за кор-
дон; низький рівень бюджетної дисципліни і незбалан-
сованість бюджетної системи; тінізація економіки [14].
На нашу думку, крім зниження загального рівня
оподаткування серед основних питань, які потребують
вирішення у сфері модернізації податкової системи, та-
кож варто визначити такі:
- потреба у необхідності реформування схеми роз-
поділу податкових платежів між місцевими та центра-
льним бюджетами з метою перерозподілу основної їх
долі у регіони їх утворення;
- наявність широкого переліку податкових пільг в
наслідок лобіювання інтересів окремих фінансово-
промислових структур та політичного популізму, які
призводять до значних втрат державного бюджету;
- відсутність системи контролю за витратами гро-
мадян, зокрема контроль фіскальними структурами за
джерелами фінансування крупних витрат (на придбання
нерухомості, автотранспорту, предметів мистецтва то-
що) з метою протидії нелегальним доходам;
- проблема високого рівня оподаткування фонду
оплати праці, що порівняно з платнею за нелегальну
«конвертацію» грошових коштів, утворюють значну
різницю, яка робить такі фінансові операції настільки
надприбутковими для підприємств, що це явище не
може бути подолане лише каральними методами, і, як
наслідок, – призводить до зростання корупції у контро-
льно-правоохоронних органах держави;
- наявність системи повернення податкового кре-
диту по ПДВ з бюджету, що надає можливість прове-
дення фінансових махінацій з метою отримання необ-
ґрунтованого відшкодування, зокрема ще за результа-
тами роботи створеної у 2004 році Комісії з питань пе-
ревірки додержання законодавства з питань адміністру-
вання і відшкодовування ПДВ було зроблено висновок,
що ПДВ не виконує своїх функцій як щодо фактичного
наповнення бюджету, так і щодо регулювання економі-
чних процесів у державі [15, с. 103];
О. МІРОШНИЧЕНКО
2013/№2 103
- потреба у збільшенні рівня граничного річного
обороту у 3-4 рази для тих, хто перебуває на спрощеній
системі оподаткування;
- неоднозначність введення вимог, щодо подання
при складанні звітності по ПДВ інформації про усіх по-
стачальників та покупців товарів та послуг підприємст-
ва, які мають значний негативний вплив з точки зору
забезпечення конфіденційності інформації та безпеки
бізнесу, що є основою розвитку підприємницької діяль-
ності в стратегічній перспективі.
Таким чином, податкова система виступає і в якості
одного з інструментів забезпечення національної еконо-
мічної безпеки, оскільки забезпечує і виконання доход-
ної частини державного бюджету, і, відповідно, – фінан-
сування виконання державних програм і зобов’язань по
всіх напрямках; і в якості фактору ризику і залежності,
оскільки відповідно до існуючого рівня оподаткування, –
сприяє або гальмує розвиток національної економіки.
Варто також відзначити, що не можна ототожнюва-
ти такі поняття як «мінімізація податкових зобов’язань»,
тобто легальне зменшення суб’єктом господарювання
своїх податкових зобов’язань шляхом використання
будь-яких законних шляхів або «проріх» у законодавстві,
та «ухилення від виконання податкових зобов’язань»
(«ухилення від сплати податків», «ухилення від оподат-
кування») – несплату податків, або їх неповну сплати без
законних підстав (при цьому ухилення від сплати подат-
ків може бути як свідомим, так і несвідомим внаслідок
неуважності, технічних помилок, інших факторів).
Одним із розповсюджених способів ухилення від
оподаткування для багатьох підприємницьких структур
є так звані офшорні механізми, які передбачають пере-
ведення фінансових ресурсів або діяльності за межі вла-
сної країни для того, щоб вони стали недосяжними для
національних податкових інституцій. При цьому цілком
природним є те, що з точки зору підприємницьких стру-
ктур та аналітиків, які їх представляють, до вигод таких
схем при цьому відносяться: низькі або нульові ставки
податків; швидкість і простота реєстрації компаній; від-
сутність у більшості офшорних зон зобов’язань щодо
подання звітності; мобільність капіталу та анонімність
його власників; необов’язкова присутність засновників
компанії (під час реєстрації, та серед засновників – міс-
цевих фізичних або юридичних осіб) [16, с. 90-91].
З іншого боку, крім недоотримання бюджетних на-
дходжень, до недоліків використання існуючих механіз-
мів ухилення від оподаткування можна віднести і нерівні
умови конкуренції, в яких перебувають господарські
суб’єкти у разі сплати іншими менших податків, що при-
зводить до послаблення положення на ринку підприєм-
ницьких структур, що уникають оптимізації податкових
зобов’язань, і навпаки – спонукає бізнес-структури, які
прагнуть не відстати від своїх більш «активних» конку-
рентів, винаходити власні «шляхи оптимізації», у т.ч. і з
використанням офшорних схем [16, с. 91].
Таким чином не потребує доказів те, що явище не-
сплати податків безпосередньо пов’язане з іллегальною
(«тіньовою») складовою економічної діяльності, оскі-
льки остання, виходячи з існуючих підходів до її струк-
туризації, поділяється на «неформальну» (у межах до-
могосподарств та підприємств із неформальною зайня-
тістю), «приховану» (частина легальної діяльності, яка
не обліковується або применшується з метою ухилення
від оподаткування) та «кримінальну» (заборонена зако-
ном діяльність) [17, с. 97-98], то перші дві з розгляну-
тих складових набувають іллегального характеру саме
через несплату, або неповну сплату податків.
Безпосередньо пов’язане із несплатою податків і таке
явище як легалізація нелегальних фінансових коштів («ві-
дмивання грошей»), яке деякі дослідники розглядають в
якості реального джерела інвестиційних ресурсів, аргуме-
нтуючи свою позицію тим, що не варто оцінювати у якос-
ті загрози для економіки «самого предмету злочину –
грошових коштів, отриманих злочинним шляхом, у той
час закони ринкової економіки, у т.ч. принципи грошово-
го обігу, і самі гроші є об’єктивними категоріями», і «само
по собі вилучення грошових коштів (або їх частини) із
сфери кримінальної діяльності та інвестування їх у лега-
льну економіку не тільки не представляє будь-якої суспі-
льної загрози, але, навпаки є доволі корисним для суспіль-
ства» [18-19]. Частиною вітчизняних дослідників також
ставиться питання щодо того «чи допускаємо ми легаліза-
цію доходів, здобутих злочинним шляхом?» та підкрес-
люється, що від чесної відповіді залежить ефективність
заходів із залучення тіньових капіталів в економіку Украї-
ни, і «якщо відповідь буде негативною – можна прогнозу-
вати невисоку ефективність запланованих заходів, якщо ж
ми припускаємо можливість легалізації злочинних дохо-
дів, то за наявності певних державних гарантій можна очі-
кувати від цього позитивних результатів» [20, с. 131].
У цьому плані, на нашу думку, перш за все потрібно
визначитися з тим, про легалізацію яких доходів від неле-
гальної діяльності може йти мова. Навіть у теоретичному
плані мова може йти лише про легалізацію доходів «при-
хованої» та «неформальної» складових іллегального сек-
тору, оскільки легалізація суто «кримінальних» доходів
державою є як неприйнятною як з етичної точки зору, так
і з правової, оскільки протирічить прийнятій у 1990 році
Радою Європи «Конвенції про відмивання, пошук, арешт
та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом»,
до якої Україна приєдналася 15 вересня 1995 р., і яку в
1997 році було ратифіковано Верховною Радою, та націо-
нальному законодавству України, зокрема закону «Про
запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів,
одержаних злочинним шляхом» [21-22].
Варто також зазначити, що і сама мета боротьби із
легалізацією злочинних доходів полягає в тому, щоб зро-
бити кримінальну діяльність менш привабливою для її
учасників, у цьому плані Д.Мак-Клін справедливо визнає,
що «з погляду злочинця, збільшення прибутків від кримі-
нальної діяльності позбавлене сенсу доти, поки немає мо-
жливості ними скористатися» [23, с. 664]. Крім цього,
«брудні гроші» не інвестуються в економіку самі по собі,
разом із ними приходять їх власники із звичними для них
«правилами гри», зокрема, як визнається представниками
правоохоронних органів США, «коли організована зло-
чинність інвестує легальне підприємство, можна бути
впевненим, що черговим її кроком буде встановлення ко-
нтролю над ринком для того, щоб підняти ціни, займатися
вимаганням і корупцією» [23, с. 662], що стає додатковою
загрозою безпеці суспільства.
Підтвердженням декларативного характеру заходів
по боротьбі з легалізацією незаконних коштів є і передба-
чені Кримінальним Кодексом ступені покарання за скоєн-
ня предикатних злочинів, які на нашу думку, є скоріше
продуктом імплементації у законодавство України світо-
вих напрацювань у цій сфері, у першу чергу «40 рекомен-
дацій FATF», ніж проявом намагань на державному рівні
протидіяти процесам легалізації незаконних доходів. Зок-
рема, аналіз ступеня покарання за зазначені правопору-
шення в Україні показує, що мінімальне покарання за ле-
галізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним
шляхом є значно вищім, ніж покарання за самі злочини,
направлені на одержання цих доходів [24].
Окремо підкреслимо, що, на нашу думку, парадок-
сальність ситуації, що склалася в Україні, полягає як раз
у тому, що в Україні через відсутність реальних інстру-
ментів контролю за джерелами доходів (а фактично – ви-
трат) як фізичних, так і юридичних осіб реально «дохо-
ди, одержані злочинним шляхом» не потребують легалі-
зації. Тобто висновки Е. Савона та М. де Фео щодо того,
що «російська, грузинська, чеченська й інша мафії без
остраху інвестують свої капітали, оскільки в їхніх краї-
нах немає ні ефективного моніторингу потоків коштів, ні
О. МІРОШНИЧЕНКО
ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ 104
системи контролю над інвестиціями капіталів» [23,
с. 664], в певній мірі відповідають і ситуації в Україні.
Додатковим підтвердженням цього є чисельні факти так
званої «конвертації», тобто переведення у готівку лега-
льних безготівкових коштів, у тому числі і бюджетних,
що є додатковою загрозою для економічної безпеки.
При цьому, не маючи сумніву в тому, що іллегалі-
заційні процеси взагалі і операції по ухиленню від опо-
даткування, у т.ч. і з використанням офшорних механі-
змів зокрема, негативно впливають на економічну дія-
льність, шкодячи національним інтересам і містять у
собі загрозу економічній безпеці країни [25, с. 154], у
сучасних умовах України існування іллегального сек-
тору, на нашу думку, є певним стабілізуючим чинни-
ком, який дозволяє зменшити рівень негативного впли-
ву на підприємницьке середовище з боку державних
органів, і таким чином сприяє функціонуванню легаль-
ної частини економіки [26, с. 55]. У цьому плані росій-
ські дослідники визначають, що «підпільна економіка у
її сучасному російському варіанті не лише протистоїть
економіці «формальній», але лише всередині останньої
й існує, виступаючи природним і закономірним наслід-
ком легальних (законних) статусів господарюючих і
володарюючих суб’єктів» [27, с. 11], що, як ми вважає-
мо, може бути віднесено і до України.
Таким чином, можна зробити висновок, що в Україні
основне питання полягає не в легалізації нелегальної («ті-
ньової») економіки, а у деіллегалізації тієї частини цілком
легальної економіки, що зараз працює «в тіні». Оскільки за
висновком групи науковців і практиків податкової служби,
з якими ми погоджуємося, реалізація лише окремих пропо-
зицій щодо зменшення податків, посилення громадського
контролю тощо не дадуть бажаного результату і каральні
дії, якщо вони не підкріплені комплексними заходами що-
до створення сприятливого економічного середовища і
поширення правової культури, стають неефективними, бо
не припиняють тіньові операції, а надають їм витончених,
завуальованих форм [20, с. 226, 242-243]. В основі держав-
ної політики детінізації економіки, на нашу думку, пови-
нен лежати класичне поєднання «батога та пряника», при
цьому ефективність реалізації такої політики буде прямо
залежати від узгодженості і комплексності дій, як щодо
збільшення відповідальності за ухилення від сплати подат-
ків фізичними і юридичними особами, корупційну діяль-
ність, розкрадання бюджетних коштів, легалізацію кримі-
нальних доходів та інші порушення законодавства, так і
заохочення легальної економічної діяльності в першу чер-
гу за рахунок модернізації податкової системи України,
яка б забезпечувала залучення людських та організаційних
ресурсів з «тіньового» у легальний сектор економіки.
Не зважаючи на те, що впродовж останніх років об-
сяги податкових надходжень зросли на порядок (рис. 1-2),
до суттєвих змін у суспільному житті це не призвело. На
нашу думку, основна проблема полягає в існуванні в
Україні потужних фінансово-політичних угруповань, які
для утримання влади у своїх руках вимушені витрачати
значні фінансові ресурси переважно у готівковій формі на
утримання політичних структур, рекламні і агітаційні
проекти, підкуп державних чиновників і рядових вибор-
ців. Тобто основні «політичні гравці», представники яких
по черзі очолюють уряд, державні установи, правоохо-
ронні і контролюючі органи України, як не мали, так і не
мають зацікавленості у реальному вирішенні проблем як
іллегалізації національної економіки, так і модернізації
податкової системи України. Щодо ж політико-
організаційних заходів на кшталт підвищення статусу по-
даткової служби до рівня окремого міністерства, то маємо
надію, що за умов оптимізації фінансової системи Украї-
ни, у перспективі податкова служба, наряду з Держказна-
чейством, Рахунковою палатою, Держфінмоніторингом,
тощо вдовольняться статусом структурних підрозділів
Міністерства фінансів на рівні департаменту.
Беззаперечним є те, що «податкова система дер-
жави – це надзвичайно складне і багатогранне явище,
яке формується під дією і об’єктивних і суб’єктивних
факторів» [28, с.3], і «ніщо не вимагає стільки мудрості
та розуму, як визначення тієї частини, яку у підданих
забирають, і тієї, яку їм залишають» [29]. Щодо ж стану
існуючої в Україні податкової системи, то вона так і за-
лишається непомірним тягарем, створюючи «серйозну
загрозу економічній безпеці», обумовлюючи «ухилення
від сплати податків та відплив капіталу за кордон» [30,
с. 100], і номінальне зниження ставок окремих податків,
хоча і є позитивним кроком, не може вважатися вирі-
шенням питання зниження існуючого високого рівня
оподаткування, підтверджуючи, що на даний час дер-
жавній владі і суспільству України поки ще не вистачає
достатньої «мудрості та розуму», і визначаючи потребу
у проведенні подальших розвідок у даному напрямку.
Список джерел
1. Мірошниченко О.В. Визначальні функції системи національ-
ної економічної безпеки / О.В. Мірошниченко. – Науковий ві-
сник Волинського державного університету. Економічні нау-
ки. №12. – Луцьк: ВДУ ім. Л. Українки, 2007. – C. 8-11.
2. Вечканов Г.С. Экономическая безопасность / Г.С. Вечканов.
– СПб. : Питер, 2007. – 384 с.
3. Экономическая и национальная безопасность : [под ред.
Е.А. Олейникова]. – М.: Экзамен, 2005. – 768 с.
4. Закон України «Про основи національної безпеки Украї-
ни». – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua.
5. Інформація Міністерства фінансів України / Міністерство
фінансів України. – http: www.minfin.gov.ua.
6. Соколовська А.М. Податкова система держави: теорія і
практика становлення / А.М. Соколовська. – К.: Знання-
Прес, 2004. – 454 с.
7. Проект Стратегії реформування податкової системи України /
Міністерство фінансів України. – http: www.minfin.gov.ua.
8. Мунтіян В.І. Бюджетна політика як чинник економічної
безпеки України / В.І. Мунтіян // Проблеми національної
безпеки в процесах державотворення : збірник праць. –
Т. 1. – К.: КВІЦ, 2004. – С. 273-278.
9. Амоша О. До питання про оцінку рівня податків в Україні /
О. Амоша, В. Вишневський // Економіка України. – 2002. –
№ 8. – С. 15.
10. Онисько С.М. Податкова система / С.М. Онисько, І.М. Тофан,
О.В. Грицина. – Львів: Магнолія 2006, 2008. – 336 с.
11. Попова Л.В. Налоговые системы зарубежных стран /
Л.В. Попова, И.А. Дрожжина, Б.Г. Маслов. – М.: Дело и
Сервис, 2008. – 368 с.
12. Іванов Ю.Б. Податкова система / Ю.Б. Іванов,
А.І. Крисоватий, О.М. Десятнюк. – К.: Атіка, 2006. – 920 с.
13. Концепція реформування податкової системи України,
схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від
19.02.2007 р. № 56-р.
14. Концепція забезпечення національної безпеки у фінансо-
вій сфері, схвал. розп. Кабінету міністрів України від
15.08.2012 р. №569-р.
15. Тіньова економіка: сутність, особливості та шляхи легалізації:
[моногр. / за ред. З.С. Варналія]. – К.: НІСД, 2006. – 576 с.
16. Мірошниченко О.В. Використання офшорних механізмів
ухилення від сплати податків серед загроз економічній
безпеці України / О.В. Мірошниченко // Вісник економіч-
ної науки України. – 2011. – № 1(19). – C. 88-94.
17. Мірошниченко О.В. Вплив іллегалізаційних процесів на
економічну безпеку України / О.В. Мірошниченко // Вісник
економічної науки України. – 2009. – № 2(16). – C. 96-101.
18. Васильев А. К вопросу об объекте преступления при легали-
зации (отмывании) денег / А. Васильев [Электронный ресурс].
– Режим доступа: http : www.advoc.biz/k5objekt.html.
19. Клепицкий И.А. Система норм о хозяйственных преступ-
лениях : основные тенденции развития : дис. … докт. юр.
наук : 12.00.08 / И.А. Клепицкий. – М., 2006. – 623 с.
20. Відмивання грошей: кримінально-правова кваліфікація, запо-
бігання злочинності, законодавство та міжнародний досвід /
[М.Я. Азаров, Ф.О. Ярошенко, П.В. Мельник, В.Р. Жвалюк]. –
Ірпінь: Національна академія ДПС України, 2004. – 310 с.
21. Закон України «Про ратифікацію Конвенції про відмиван-
ня, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних зло-
чинним шляхом, 1990 рік» від 17.12.1997 №738/97-ВР //
www.rada.gov.uа.
http://www.minfin.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=65533&cat_id=65530
http://www.minfin.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=65533&cat_id=65530
О. МІРОШНИЧЕНКО
2013/№2 105
22. Закон України «Про запобігання та протидію легалізації
(відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» від
28.11.2002 №249-IV // www.rada.gov.uа.
23. Відмивання брудних грошей / Ю.Г. Козак [та ін.] // Міжнаро-
дна економіка. – К.: ЦУЛ, 2008. – 1118 с. – С. 662-734.
24. Кримінальний Кодекс України [Електронний ресурс]. –
Режим доступу: www.rada.gov.ua.
25. Кочергина Т.Е. Экономическая безопасность / Т.Е. Кочер-
гина. – Ростов н/Д.: Феникс, 2007. – 445 с.
26. Мірошниченко О.В. Іллегальна економіка та фінансові
операції з легалізації незаконних доходів у контексті еко-
номічної безпеки / О.В. Мірошниченко // Фінанси України.
– 2010. – №9. – С. 49-60.
27. Клямкин И.М. Теневая Россия: экономико-социологическое
исследование / И.М. Клямкин, Л.М. Тимофеев. – М.: Рос-
сийск. гос. гуманит. ун-т, 2000. – 595 с.
28. Іванов Ю.Б. Податкова система / Ю.Б. Іванов,
А.І. Крисоватий, О.М. Десятнюк. – К. : Атіка, 2006. – 920 с.
29. Монтескье Ш. Избранные произведения / Ш. Монтескье. –
М.: Госполитиздат, 1955. – 799 с.
30. Мірошниченко О.В. Економічна безпека України: стан і
дослідження питання (погляд скрізь 20-річчя незалежності)
/ О.В. Мірошниченко // Вісник економічної науки України.
– 2012. – № 2(22). – C. 97-101
К. Наливайченко
м. Сімферополь
ВПЛИВ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ ІНВЕСТИЦІЙНИХ
ПРОЦЕСІВ НА ПІДПРИЄМСТВАХ
На сучасному етапі розвитку Інтернет впливає на
всі ланки діяльності суспільства, у тому числі і на інве-
стиційну діяльність, яка пов'язана з необхідністю обро-
бки величезного потоку інформації, до того ж постійної
мінливості, відновлення даних по тому або іншому
об'єкту. Завдання інвестора полягає в тому, щоб оціни-
ти можливості інвестиційного проекту, обрати найоп-
тимальніший варіант інвестиційної політики.
Отримувати інформацію безпосередньо від кожно-
го підприємства майже неможливо. Значно простіше та
зручніше з цією метою скористатися послугами спеціа-
лізованих професійних джерел. Для ініціатора проекту
та емітента ефективно публікувати інформацію там, де
її обов'язково побачить якомога більше число інвесто-
рів. Зрозуміло, що в даній ситуації важливим є викори-
стання інформаційних технологій. Технологічні рішен-
ня повинні базуватися на сучасних світових концепціях
та тенденціях розвитку інформаційних систем для біз-
несу, а це – Інтернет-технології.
Вплив інформаційних систем на ефективність ін-
вестиційних процесів досліджувався в роботах таких
провідних спеціалістів у цій галузі, як О.І. Амоша,
І.П. Булєєв, Г.З. Шевцова [1], В.В. Дементьєв[2], В.І. Ля-
шенко [3], В.С. Пономаренко [4], А.П. П'ятибратов [5],
Н.В. Стукало [6]. Однак потребує більш докладнішого
вивчення питання автоматизації складання плану інвес-
тиційного проекту підприємства, отримання інтеграль-
них фінансових показників ефективності у інформацій-
ній економіці, методики використання математичного
апарату для розрахунків ризику.
Інвестиційна діяльність є однією з необхідних умов
постійного росту інформаційної економіки, а також ефек-
тивного функціонування підприємств. Інвестиційна діяль-
ність у інформаційній економіці здійснюється у формі ро-
зробки інвестиційних програм, окремих інвестиційних
проектів і на підставі інформаційного моніторингу.
За останні роки в Україні діяльність держави у цьо-
му напрямку виражається через сукупність появи норма-
тивно-правових актів в області інновацій, трансферу те-
хнологій, реєстрації інноваційних проектів, інформати-
зації економіки та інших. Це пов’язано з тим, що най-
ближчі 10 років розвиток інформаційної економіки
України повинен здійснюватися за рахунок створення і
ефективного функціонування відповідних підприємств.
Підтверджується це аналізом тенденцій збільшення кіль-
кості малих та середніх підприємств в Криму за період
незалежності України (рис. 1).
Сучасні принципи, на яких повинна базуватись
структура та зміст інноваційної діяльності підприємств
в інформаційній економіці:
Рис. 1. Доля малих підприємств в загальній
кількості підприємств у Криму
- принцип актуалізації: динамічне оточення підпри-
ємства актуалізує реалізацію його інноваційної діяльності;
- принцип взаємообумовленості: розвиток підпри-
ємства можливий лише при впровадженні інновацій в
усі аспекти його діяльності;
- принцип цілісності: розуміння сутності та інфра-
структури інноваційної діяльності в інформаційній еко-
номіці забезпечує управління підприємством як іннова-
ційною системою.
Згідно з Договором про співробітництво з питань
Європейської інтеграції України між Міністерством еко-
номічного розвитку і торгівлі України і СП «Технології та
інвестиційний консалтинг (СП «ТІКОН»)» №3 від
01.11.2000 р. створено Інтернет-сервер «Інвестиційні мо-
жливості в Україні» (домен www.imvu.com.ua) для допо-
моги регіонам та підприємствам у залученні фінансових
коштів під їх інвестиційні проекти. У рамках цього проек-
ту облдержадміністрації забезпечуються методичними
матеріалами, створюється інфраструктура щодо збору та
підготовки до розміщення в Інтернет інвестиційних про-
позицій та проектів, здійснюються заходи для їх просу-
вання до потенційних інвесторів. На Інтернет-сервері роз-
Структура підприємств у 1992 році
Великі та середні підприємства
31%
Малі підприємства
69%
Структура підприємств у 2012 році
Великі та середні підприємства
13%
Малі підприємства
87%
http://www.rada.gov.ua/
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-89287 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1729-7206 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-01T23:35:20Z |
| publishDate | 2013 |
| publisher | Інститут економіки промисловості НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Мірошниченко, О. 2015-12-05T12:54:01Z 2015-12-05T12:54:01Z 2013 Стан та перспективи реформування податкової системи у забезпеченні економічної безпеки України / О. Мірошниченко // Вісник економічної науки України. — 2013. — № 2 (24). — С. 100–105. — Бібліогр.: 30 назв. — укр. 1729-7206 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/89287 У статті розглядається сучасний стан податкової системи України, його зв'язок із проявами іллегальної діяльності, а також потенційні перспективи її реформування з урахуванням забезпечення національної економічної безпеки. В статье рассматривается современное состояние налоговой системы Украины, его связь с проявлениями иллегальной деятельности, а также потенциальные перспективы ее реформирования с учетом обеспечения национальной экономической безопасности. This article analyzes the current state of the tax system of Ukraine and its relationship with displays illegal activities, and potential prospects of reform in view of national economic security. uk Інститут економіки промисловості НАН України Вісник економічної науки України Наукові статті Стан та перспективи реформування податкової системи у забезпеченні економічної безпеки України Состояние и перспективы реформирования налоговой системы в обеспечении экономической безопасности Украины Status and prospects of reforming the tax system to ensure the eco-nomic security of Ukraine Article published earlier |
| spellingShingle | Стан та перспективи реформування податкової системи у забезпеченні економічної безпеки України Мірошниченко, О. Наукові статті |
| title | Стан та перспективи реформування податкової системи у забезпеченні економічної безпеки України |
| title_alt | Состояние и перспективы реформирования налоговой системы в обеспечении экономической безопасности Украины Status and prospects of reforming the tax system to ensure the eco-nomic security of Ukraine |
| title_full | Стан та перспективи реформування податкової системи у забезпеченні економічної безпеки України |
| title_fullStr | Стан та перспективи реформування податкової системи у забезпеченні економічної безпеки України |
| title_full_unstemmed | Стан та перспективи реформування податкової системи у забезпеченні економічної безпеки України |
| title_short | Стан та перспективи реформування податкової системи у забезпеченні економічної безпеки України |
| title_sort | стан та перспективи реформування податкової системи у забезпеченні економічної безпеки україни |
| topic | Наукові статті |
| topic_facet | Наукові статті |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/89287 |
| work_keys_str_mv | AT mírošničenkoo stantaperspektivireformuvannâpodatkovoísistemiuzabezpečenníekonomíčnoíbezpekiukraíni AT mírošničenkoo sostoânieiperspektivyreformirovaniânalogovoisistemyvobespečeniiékonomičeskoibezopasnostiukrainy AT mírošničenkoo statusandprospectsofreformingthetaxsystemtoensuretheeconomicsecurityofukraine |