Дніпрогесівська археологічна експедиція 1927—1932 рр.
Розглянуто історію створення та діяльності
 першої вітчизняної новобудовної експедиції з дослідження пам’яток археології в зоні будівництва
 Дніпрогесу та Дніпровському Надпоріжжі. Рассматривается организация и деятельность комплексной экспедиции, проводимой в Днепровском Надпорожье...
Saved in:
| Published in: | Археологія і давня історія України |
|---|---|
| Date: | 2012 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут археології НАН України
2012
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/89375 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Дніпрогесівська археологічна експедиція 1927—1932 рр. / І.Ф. Ковальова // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2012. — Вип. 9. — С. 113-115. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860270824429191168 |
|---|---|
| author | Ковальова, І.Ф. |
| author_facet | Ковальова, І.Ф. |
| citation_txt | Дніпрогесівська археологічна експедиція 1927—1932 рр. / І.Ф. Ковальова // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2012. — Вип. 9. — С. 113-115. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Археологія і давня історія України |
| description | Розглянуто історію створення та діяльності
першої вітчизняної новобудовної експедиції з дослідження пам’яток археології в зоні будівництва
Дніпрогесу та Дніпровському Надпоріжжі.
Рассматривается организация и деятельность комплексной экспедиции, проводимой в Днепровском Надпорожье в 1927—1932 гг. в связи со строительством
Днепрогэса. Анализируется организация работ, их
финансирование, кадровый состав. Определен вклад
первой новостроечной экспедиции в изучение археологических памятников Днепровского Надпорожья а
также в последующее развитие законодательства в
сфере охраны памятников в зонах новостроек.
The article considers organization and activity
of the complex expedition in 1927—1932 connected
with Dnieper Hydroelectric Station construction.
Work organization, financing, personnel structure
are being analyzed. Paper defines contribution of
first new-building expedition into studying archaeological
sites of Dnieper Nadporіzhya and subsequent
development of the legislation in protection of
archaeological sites in zones of new constructions.
|
| first_indexed | 2025-12-07T19:06:12Z |
| format | Article |
| fulltext |
113
І. Ф. К о в а л ь о в а
ДНІПРОГЕсІвсьКА АРхЕОЛОГІчНА ЕКсПЕДиЦІЯ
1927—1932 рр.
Розглянуто історію створення та діяльності
першої вітчизняної новобудовної експедиції з до-
слідження пам’яток археології в зоні будівництва
Дніпрогесу та Дніпровському Надпоріжжі.
К л ю ч о в і с л о в а: історія археології, охорона
пам’яток, новобудовна експедиція, Дніпрогес, палео-
літ, кам’яні споруди.
В історії кожної науки є свої героїчні часи,
коли на перший план виходили особистості,
спроможні повести за собою інших на подолан-
ня труднощів суспільного устрою, політичної
системи чи рутинних тенденцій, діючих у са-
мій науці. Такими героїчними часами в історії
української археологічної науки були 20—30-
ті рр. ХХ ст. позначені створенням та діяльніс-
тю першої новобудовної дніпрогесівської експе-
диції на чолі з академіком Д.І. Яворницьким
[Ковалева, 1971].
Питання про необхідність археологічного
обстеження району будівництва Дніпрогесу
та Дніпровського Надпоріжжя між Дніпропет-
ровськом та Запоріжжям виникло одночасно із
затвердженням проекту. Це питання розгляда-
лося ВУАК у 1925 р. та Комісією з представників
музею ім. М.О. Поля, ІНО, гірничого інституту
і Управлінням водного транспорту у 1926 р. У
грудні 1926 р. «Докладну записку у справі істо-
рико-археологічного дослідження території За-
поріжжя, де будуть провадитись роботи по Дніп-
ровському електробудівництву» отримали РНК
та Держплан України, однак питання фінансу-
вання залишалося невизначеним. Одночасно
відомим археологом М.Я. Рудинським була
підготовлена «Записка в справі археологічного
дослідження Дніпрельстанівської території».
Головним завданням визначено роботи в галузі
«палеоетнології», для здійснення яких потрібна
була комплексність досліджень [НА ІА НАНУ,
спр. 128, арк. 9].
В обстановці жвавої зацікавленості гро-
мадськості на спільному засіданні РНК, Еко-
номічної Ради УРСР та Комітету сприяння
Дніпробуду 17.02.1927 р. затверджено ство-
рення Дніпрогесівської археологічної експе-
диції [ЦДАВО України, спр. 6, од. збер. 1308,
арк. 131]. 2 березня 1927 р. Наркомос звер-
нувся до Д.І. Яворницького: «Зная вас как
лучшего знатока археологии и истории За-
порожья Наркомпрос уссР назначает вас
ответственным руководителем постоянно-
го археологического надзора и археологичес-
ких раскопок на территории Днепростроя».
До звернення приєднався ВУАК у листі від
5.03.1927 р.: «… ваше участие в исследова-
ниях и ваше руководство не должны огра-
ничиваться одною археологиею и историей,
а должны распространяться и на другие
области» [Архів ДНІМ, спр. 773, арк. 17].
Однак, через обмаль коштів задекларована
комплексність досліджень була неможли-
вою. З плану досліджень навіть виключали-
ся Стрільча Скеля та інші «високі» острови,
яким безпосередньо не загрожувало затоп-
лення. Циркулярним листом від 23.04.1930 р.
рекомендувалося не розгортати експедиційні
дослідження, а гроші «витрачати як мож-
ливо економніше». І без того невисокі ставки
науковців — 160 крб. для старшого архео-
лога та 80 крб. — асистента, було знижено.
А.В. Добровольський писав: «умови праці в
експедиції по 16—18 годин за добу при над-
звичайній дороговизні в напівпустих селах
<…> дуже тяжкі». Про умови життя свідчать © І.Ф. КОВАЛЬОВА, 2012
УДК 902(091)(477.64)”1927/1932”
Ковальова І.Ф. Дніпрогесівська археологічна експедиція 1927—1932 рр.
114
також листи В.С. Соляника, В.А. Грінченка,
П.І. Смолічева [НА ІА НАНУ, ф. 166 спр. 31,
арк. 12; спр. 52, арк. 88; спр. 5-а, арк. 4].
Гостро постало питання про забезпечен-
ня експедиції науковими кадрами. У 1927—
1929 рр. головний тягар припадав на дніп-
ропетровську групу, до якої входили, крім
Д.І. Яворницького, професори М.В. Бричке-
вич та В.О. Пахоменко, наукові співробітни-
ки П.А. Козар, П.Є. Матвієвський, В.В. Бі-
лий, Е.О. Федорович. До експедиції було
запрошено співробітників музеїв України:
А.В. Добровольського (Херсон), П.І. Смолі-
чева (Чернігів), Ф.М. Кіранова (Нікополь),
М.Я. Рудинського (Київ), М.О. Міллера та ін-
ших.
У діяльності Дніпрогесівської експедиції
нами виокремлено три етапи, кожен з котрих
має свої особливості [Ковальова, 2003, с. 4—
13]. Незважаючи на труднощі, експедиція
стала школою археологічної майстерності, в
якій виховувалися майбутні кадри українсь-
кої археології. За науковим значенням здо-
буті Дніпрогесівською експедицією спосте-
реження та матеріали на багато десятиріч
визначили розвиток археологічної науки і до
сьогодення не втратили свого значення. «вже
зараз можна сказати, — писав Д. І. Явор-
ницький у 1932 р., — що 40 тис. знайдених
експедицією експонатів змінюють первісну
історію людства південно-східної європи
і саме тому весь науковий світ слідкує за
роботами експедиції» [НА ІА НАНУ, ф. 18,
спр. 155, арк. 3].
Стисло зупинимося на головних напрямках
та досягненнях експедиції. До них належить
відкриття Надпорізького палеоліту. І.Ф. Ле-
вицьким та Т.Т. Теслею були досліджені
місцезнаходження поблизу с. Петро-Свисту-
нове, у балках Дубовій, Кайстровій, Осоко-
ровій, багатошарова стоянка Ямбург та ін.,
всього — 19. А.В. Добровольському належить
відкриття першої в Подніпров’ї мустьєрської
пам’ятки поблизу с. Старі Кодаки.
Якщо до робіт Дніпрогесівської експедиції
у Надпоріжжі не було відомо дійсно неолітич-
них пам’яток, сьогодні їх представляють Се-
редній Стіг-І, ур. Собачки, Гадюча балка, Зе-
лена Забора, Савран, о-ви Вовчок, Похилий,
Виноградний, Перун, Дубовий, Кізлевий та
ін. Провідне місце у дослідженнях з неолі-
тичної тематики належить А.В. Добровольсь-
кому [НА ІА НАНУ, ф. 18, спр. 48; ф. Добро-
вольського, 1955].
Працями експедиції у Дніпровському Над-
поріжжі також було досліджено чисельні
пам’ятки — поселення та поховання — доби
енеоліту-бронзи, від славнозвісних Середньо-
го Стогу-ІІ і Стрільчої Скелі до поховальних
споруд з каменю під курганами Кічкаського
могильника. До речі, Д.І. Яворницький саме
на матеріалах їхнього дослідження наполягав
на включенні до плану ВУАК теми «Мегаліт
України» [НА ІА НАНУ, ф. ВУАК, спр. 415,
арк. 25—37].
Скіфська проблематика не знайшла яскра-
вого відображення в роботах експедиції. До-
сліджені скіфські поховання (50) належали
рядовому населенню Степу, однак саме на
цій підставі І.В. Яценко було запропоновано
виділення локального Надпорізького варіан-
ту, специфіку котрого визначає широке роз-
повсюдження кам’яних споруд. Найраніше з
поховань кургану № 25 Кічкаського могиль-
ника датується v ст. до н.е.
Вперше було відкрито і частково досліджено
пам’ятки черняхівської культури — поселен-
ня та могильники у с. Привільне, Федорівка,
Ігрень. Також вперше у 1929—1932 рр. від-
крито алано-болгарські пам’ятки vII—IX ст.
та великий ремісничий центр в б. Канцирка.
М.О. Міллер зазначав: «Культура северокав-
казская (аланская) тут настолько яркая,
что имеется основание считать, что этот
народ <…> имел не временное пребывание,
но постоянное» [НА ІА НАНУ, ф. 18, спр. 74,
арк. 1—4]. Широко відома пам’ятка vII—
vIII ст., знана під назвою Вознесенського
скарбу, досліджена В.А. Грінченком у 1930 р.
на території сучасного Запоріжжя. Стосовно
її етнічної належності точиться довготривала
дискусія.
Окрему групу становлять слов’янські посе-
лення часів Київської Русі, відкриті поблизу
Кічкаської переправи через Дніпро. А.В. Доб-
ровольський відзначав: «словянські селища
на Дніпрі — надзвичайно цікаве явище в
археологічній дійсності нашого Півдня». За
часом близькі до них половецькі поховання у
курганах XI—XII ст.
Найменше інформації в документах експе-
диції представлено відносно пам’яток коза-
цько-українського часу, пояснення чому слід
шукати у звинуваченнях Д.І. Яворницького
в «українському націоналізмі». Згадуються
козацькі поховання в трунах поблизу сс. Но-
воолександрівка, Військове, Нікольське,
Любимівка, Кодацька фортеця та Усть-Са-
марський ретраншемент.
Навіть стислий огляд переконує нас у ва-
гомості відкриттів Дніпрогесівської експе-
диції. Багаторічні праці в зоні будівництва
та затоплення мали ще один аспект — вони
емпіричним шляхом визначали напрямки
пам’яткоохоронної політики держави, спри-
яли створенню законодавчої бази подальших
робіт на новобудовах. Біографічні відомості
про учасників робіт Дніпрогесівської екс-
педиції, їх польову та публікаційну діяль-
ність [Ляшко, 2003, с. 14—27; Руденко, 2011,
с. 152—180] засвідчують перспективність
створення багатопрофільних колективів спе-
ціалістів, об’єднаних спільною метою.
115
Ковальова І.Ф. Дніпрогесівська археологічна експедиція 1927—1932 рр.
Архів ДНІМ (Дніпропетровського національно-
го історичного музею ім. Д. І. Яворницького),
спр. 773, арк. 17.
Ковалева и. Ф. Днепрогэсовская археологическая
экспедиция Наркомпроса УССР 1927—1932 гг.:
дисс. … канд. ист. наук.: 07.00.06 / Ирина Федо-
ровна Ковалева. — Дніпропетровськ, 1971.
Ковальова І. Ф. До ювілею Дніпрогесівської архе-
ологічної експедиції 1927—1933 / І. Ф. Ковальо-
ва // Проблеми археології Подніпров’я. — 2003. —
С. 4—13.
Ляшко с. Н. Днепрогэсовская археологическая
экспедиция 1927—1933 гг. и ее роль в развитии
отечественной археологической науки / С. Н. Ляш-
ко // Проблеми археології Подніпров’я. — 2003. —
С. 14—27.
Науковий архів Інституту археології Національ-
ної Академії наук України (далі НА ІА НАНУ)
спр. 128, арк. 9
НА ІА НАНу ф. 18, спр. 48;
НА ІА НАНу ф. 18, спр. 74, арк. 1—4
НА ІА НАНу ф. 18, спр. 155, арк. 3
НА ІА НАНу ф. 166 спр. 31, арк. 12; спр. 52,
арк. 88; спр. 5-а, арк. 4
НА ІА НАНу ф. ВУАК, спр. 415, арк. 25—37
НА ІА НАНу ф. Добровольського, 1955
Руденко Г. Г. Археологія у краєзнавстві Катери-
нославщини (друга пол. XIX ст. — поч. 30-х рр.
XX ст.): дис. … канд. іст. наук.: 07.00.06 / Ганна
Григорівна Руденко. — Дніпропетровськ, 2011.
Центральний державний архів вищих органів
влади і управління України спр. 6, од. збер. 1308,
арк. 131
І. Ф. К о в а л е в а
ДНЕПРОГЕсОвсКАЯ
АРхЕОЛОГичЕсКАЯ ЭКсПЕДиЦиЯ
1927—1932 гг.
Рассматривается организация и деятельность комп-
лексной экспедиции, проводимой в Днепровском Над-
порожье в 1927—1932 гг. в связи со строительством
Днепрогэса. Анализируется организация работ, их
финансирование, кадровый состав. Определен вклад
первой новостроечной экспедиции в изучение архео-
логических памятников Днепровского Надпорожья а
также в последующее развитие законодательства в
сфере охраны памятников в зонах новостроек.
i. k o v a l e v a
ArchAEologicAl EXpEdition for
dniEpEr hydroElEctric StAtion
in 1927—1932
The article considers organization and activity
of the complex expedition in 1927—1932 connected
with Dnieper Hydroelectric Station construction.
Work organization, financing, personnel structure
are being analyzed. Paper defines contribution of
first new-building expedition into studying archae-
ological sites of Dnieper Nadporіzhya and subse-
quent development of the legislation in protection of
archaeological sites in zones of new constructions.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-89375 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2227-4952 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T19:06:12Z |
| publishDate | 2012 |
| publisher | Інститут археології НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Ковальова, І.Ф. 2015-12-09T16:16:45Z 2015-12-09T16:16:45Z 2012 Дніпрогесівська археологічна експедиція 1927—1932 рр. / І.Ф. Ковальова // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2012. — Вип. 9. — С. 113-115. — укр. 2227-4952 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/89375 902(091)(477.64)”1927/1932” Розглянуто історію створення та діяльності
 першої вітчизняної новобудовної експедиції з дослідження пам’яток археології в зоні будівництва
 Дніпрогесу та Дніпровському Надпоріжжі. Рассматривается организация и деятельность комплексной экспедиции, проводимой в Днепровском Надпорожье в 1927—1932 гг. в связи со строительством
 Днепрогэса. Анализируется организация работ, их
 финансирование, кадровый состав. Определен вклад
 первой новостроечной экспедиции в изучение археологических памятников Днепровского Надпорожья а
 также в последующее развитие законодательства в
 сфере охраны памятников в зонах новостроек. The article considers organization and activity
 of the complex expedition in 1927—1932 connected
 with Dnieper Hydroelectric Station construction.
 Work organization, financing, personnel structure
 are being analyzed. Paper defines contribution of
 first new-building expedition into studying archaeological
 sites of Dnieper Nadporіzhya and subsequent
 development of the legislation in protection of
 archaeological sites in zones of new constructions. uk Інститут археології НАН України Археологія і давня історія України Статті Дніпрогесівська археологічна експедиція 1927—1932 рр. Днепрогесовская археологическая экспедиция 1927—1932 гг. Archaeological expedition for Dnieper Hydroelectric Station in 1927—1932 Article published earlier |
| spellingShingle | Дніпрогесівська археологічна експедиція 1927—1932 рр. Ковальова, І.Ф. Статті |
| title | Дніпрогесівська археологічна експедиція 1927—1932 рр. |
| title_alt | Днепрогесовская археологическая экспедиция 1927—1932 гг. Archaeological expedition for Dnieper Hydroelectric Station in 1927—1932 |
| title_full | Дніпрогесівська археологічна експедиція 1927—1932 рр. |
| title_fullStr | Дніпрогесівська археологічна експедиція 1927—1932 рр. |
| title_full_unstemmed | Дніпрогесівська археологічна експедиція 1927—1932 рр. |
| title_short | Дніпрогесівська археологічна експедиція 1927—1932 рр. |
| title_sort | дніпрогесівська археологічна експедиція 1927—1932 рр. |
| topic | Статті |
| topic_facet | Статті |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/89375 |
| work_keys_str_mv | AT kovalʹovaíf dníprogesívsʹkaarheologíčnaekspedicíâ19271932rr AT kovalʹovaíf dneprogesovskaâarheologičeskaâékspediciâ19271932gg AT kovalʹovaíf archaeologicalexpeditionfordnieperhydroelectricstationin19271932 |