Дослідження археологічних пам’яток Нижнього Побужжя науковим загалом Південної України у першій третині ХХ ст.
В статті висвітлено роль краєзнавчої роботи у формуванні вітчизняної археологічної науки в першій третині ХХ ст.; аналіз археологічних досліджень в рамках регіональних краєзнавчих та наукових товариств при ВУ АН. З’ясовано стан системи охорони археологічних пам’яток. Визначено внесок окремих пред...
Saved in:
| Published in: | Археологія і давня історія України |
|---|---|
| Date: | 2012 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут археології НАН України
2012
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/89384 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Дослідження археологічних пам’яток Нижнього Побужжя науковим загалом Південної України у першій третині ХХ ст. / М.Ю. Ласінська // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2012. — Вип. 9. — С. 148-154. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859708751363178496 |
|---|---|
| author | Ласінська, М.Ю. |
| author_facet | Ласінська, М.Ю. |
| citation_txt | Дослідження археологічних пам’яток Нижнього Побужжя науковим загалом Південної України у першій третині ХХ ст. / М.Ю. Ласінська // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2012. — Вип. 9. — С. 148-154. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Археологія і давня історія України |
| description | В статті висвітлено роль краєзнавчої роботи у
формуванні вітчизняної археологічної науки в першій третині ХХ ст.; аналіз археологічних досліджень в рамках регіональних краєзнавчих та наукових товариств при ВУ АН. З’ясовано стан системи
охорони археологічних пам’яток. Визначено внесок
окремих представників науки в археологічні дослідження краю у першій третині ХХ ст.
В статье освещается роль краеведческой работы
в формировании отечественной археологической
науки в первой трети ХХ ст.; анализ археологических исследований в рамках региональных краеведческих и научных обществ при ВУАН (Одесского,
Николаевского и Херсонского), а так же системы
краеведческих музеев (Николаев, Херсон, Одесса)
и созданных при них обществ любителей старины.
Определено состояние системы охраны археологических памятников. Выделено значение вклада отдельных представителей науки в археологическое исследование края в первой трети ХХ ст. Проанализировано их научное наследие.
The article highlights the role of local history
in the formation of national archaeological science
in the first third of the twentieth century. Author
analyzes the archaeological research in the framework
of regional lore and scientific societies for
YUAN (Odessa, Mykolayiv and Kherson); museums
(Mykolaiv, Kherson, Odessa) and antiquity
societies. Paper defines the system of archaeological
sites protection. It clarifies the status of conservation
and determines the contribution of individual
representatives in archaeological research
area in the first third of the twentieth century.
|
| first_indexed | 2025-12-01T04:00:07Z |
| format | Article |
| fulltext |
148
М. Ю. Л а с і н с ь к а
ДОсЛІДжЕННЯ АРхЕОЛОГІчНих ПАМ’ЯТОК
НижНьОГО ПОбужжЯ НАуКОвиМ ЗАГАЛОМ
ПІвДЕННОї уКРАїНи у ПЕРШІЙ ТРЕТиНІ хх ст.
в статті висвітлено роль краєзнавчої роботи у
формуванні вітчизняної археологічної науки в пер-
шій третині хх ст.; аналіз археологічних дослід-
жень в рамках регіональних краєзнавчих та науко-
вих товариств при вуАН. З’ясовано стан системи
охорони археологічних пам’яток. визначено внесок
окремих представників науки в археологічні дослід-
ження краю у першій третині хх ст.
К л ю ч о в і с л о в а: історія археологічних дослід-
жень, археологічні центри, археологічні пам’ятки,
краєзнавство, Нижнє Побужжя.
Перша третина ХХ ст. характеризується знач-
ними історичними та соціальними змінами, які
неодмінно відбилися на розвитку вітчизняної
археологічної науки та вивченні старожитностей
краю. Так, бурхливий науковий процес початку
ХХ ст., змінився періодом стагнації в часи Пер-
шої світової війни та революційних подій 1917 р.,
а активний розвиток археологічних досліджень
краю, проведення більш-менш систематичних
польових робіт, першої наукової експедиції та
організації системи охорони пам’яток археології,
в свою чергу, було загальмоване ідеологічними
змінами, впровадженими радянською владою і
початком періоду репресій.
Характерною рисою системи археологічних
досліджень даного періоду стала підготовлена
національним відродженням другої половини
ХІХ ст. поява краєзнавчого напрямку у вивчен-
ні пам’яток Нижнього Побужжя. Археологічна
наука початку ХХ ст., щодо старожитностей Ниж-
нього Побужжя, виявляється тісно пов’язаною з
краєзнавством, створюється низка краєзнавчих
музеїв і товариств, тощо.
Збережені літературні джерела та архівні ма-
теріали свідчать про те, що збирання старожит-
ностей, власне, в Миколаєві почалося з перших
років його існування. Нового подиху вивчення
археологічних пам’яток Миколаївщина набуває
з відкриттям Миколаївського міського природ-
но-історичного музею. Серед засновників музею
були відомі громадські діячі краю С.І. Гайду-
ченко, Ф.Т. Камінський та ін. [МОКМ, ф. Ка-
мінського, спр. 7972—7991, арк. 5, 9]. З пер-
ших днів заснування старожитності Нижнього
Побужжя посіли чільне місце серед експозицій
музею, проте традиційно вони були представ-
лені на той час лише античними матеріалами.
Так, з перших місяців існування музею поча-
лося формування його Ольвійської колекції за
рахунок дарів городян, яка значно поповнила-
ся у 1920 році. За ініціативою міського коміте-
ту з охорони пам’яток старовини і мистецтва
була організована експедиція під керівниц-
твом С.О. Семенова-Зусера [НА ІА НАНУ, ф. 2,
спр. 120, арк. 25].
За архівними даними, у 20-ті роки ХХ ст. в оль-
війському відділі експонувалися приватні колек-
ції Г.П. Цвєтаєва, П.М. Ковальова, М.Д. Лагути.
Після закриття виставки частина речей була по-
дарована музею [Цвєтаєв, 1930, с. 87—95; Лагута,
1926, с. 14; НА ІА НАНУ, ВУАК / Миколаївський
музей, ф. 6 «1926», спр. № 116/47, арк. 3]. Подаль-
ше поповнення колекції відбувалося лише за ра-
хунок дослідження поселень Ольвійської хори:
Стара Богданівка II, Чортувате II, Козирське го-
родища. Найбільш масовий матеріал у колекції
музею з розкопок Ольвії у першій третині ХХ ст.,
потрапляв до музейного зібрання через старання
Б.В. Фармаковського і Ф.Т. Камінського — спів-
робітника, а згодом другого директора музею.
Активна дослідницька діяльність Ф.Т. Ка-
мінського тривала з початку заснування музею
й до його арешту органами НКВС у 1929 році © М.Ю. ЛАСІНСЬКА, 2012
УДК 902(091)(477.7)”19”
149
Ласінська М.Ю. Дослідження археологічних пам’яток Нижнього Побужжя науковим загалом Південної України у першій третині XX ст.
та відобразилася переважно не у публікаціях,
а в низці архівних документів, що зберігають-
ся у фондах МКМ, ДАМО та НА ІА НАНУ.
Документи свідчать, що вся його наукова діяль-
ність була цілком спрямована на виявлення,
попереднє вивчення, охорону та збережен-
ня пам`яток археології та інших старожит-
ностей, якими дуже насичене пониззя Бугу
[НА ІА НАНУ, ВУАК/О, ф. 17 «1927», спр. 263,
арк. 22—40].
Серед матеріалів з історії Миколаївського
природно-історичного музею (нині краєзнавчий
музей) є збірка протоколів засідань музейної ко-
місії та низка інших документів. Так у протоколі
від 8 липня 1918 року йдеться, що завідуючий
музеєм 58 піхотного Празького полку Ф.Т. Ка-
мінський звернувся до комісії та запропонував
передати його збірку до складу міського музею. У
1921 р. Ф.Т. Камінського відряджено з Москви до
Миколаєва з метою проведення наукової роботи.
У тому ж місяці він стає завідуючим сектором му-
зейно-екскурсійної роботи Миколаївської політ-
просвіти [МОКМ, ф. Камінського, б/н., арк. 5;
ф. Камінського «1926», спр. 24916].
Ф.Т. Камінський повертається до питання
збереження території давньогрецького міста-
держави Ольвії, яким займався ще з 1919 року.
Приїхавши в Ольвію, вчений побачив вбиті кі-
лочки на території давнього городища, які від-
мічали ділянки, віддані селянам під садиби.
Він довів до Раднаркому України незаконність
рішення Парутинського ревкому про передачу
землі Ольвійського городища селянам [МОКМ,
ф. Камінського, спр. 19269, арк. 1]. У результаті,
враховуючи культурну цінність та історичне
значення стародавньої Ольвії, Рада Народних
Комісарів УРСР з 1921 р. ухвалила Постанову
про охорону залишків давньогрецького міста та
некрополя. За цією Постановою, на Головне уп-
равління у справах музеїв та охорони пам’яток
мистецтва старовини і природи при Народному
комісаріаті освіти було покладено загальний
нагляд за охороною Ольвії. Ф.Т. Камінського у
1921 р. призначили вченим хранителем Ольвії
[Охрана памятников истории, 1978, с. 86; Пос-
танова про охорону, 1970, с. 236—237; Про охо-
рону залишків 1970, с. 235—236; Про передачу
державного 1960, с. 757; МОКМ, ф. Камінського,
спр. 19269, 1 арк.; ф. Камінського, б/н, 30 арк.].
Він організував безпосередньо охорону і догляд
за Ольвією, розв’язував усі господарчі питання,
проводив роз’яснювальну роботу з місцевими се-
лянами, керував проведенням екскурсій, що па-
роплавами відправлялись з Миколаєва до Оль-
вії. Згідно документів, Ф.Т. Камінського у травні
1923 р. призначили завідуючим Миколаївського
історико-археологічного музею [МОКМ, ф. Ка-
мінського, спр. 24561, 1 арк.; ф. Камінського,
спр. 24562, 1 арк.].
Згідно рукопису, що зберігається у фон-
ді Ф.Т. Камінського в архіві Миколаївського
краєзнавчого музею, у 1920 році з ініціативи
музею, відділення Губполітпросвіти провело
розкопки в Ольвії, було знайдено біля 1700 різ-
номанітних предметів: монети, глиняний посуд,
прикраси, знаряддя праці [МОКМ, ф. Камінсь-
кого, б/н, арк. 17]. У 1922 р. Нарком освіти УСРР
піднімає питання про відновлення розкопок в
Ольвії, експедиція мала складатися з українсь-
ких і російських вчених, очолити її запросили
Б.В. Фармаковського, який був керівником Оль-
війської експедиції в 1901—1915 рр. Але через
голод, який охопив Південь України, роботи
були поновлені лише в 1924 році. На засідан-
ні Археологічного комітету ВУАН від 17 лип-
ня 1924 року було ухвалено рішення відновити
розкопки Ольвії. До складу експедиції 1924 р.
крім представників Російської академії історії
матеріальної культури — Б.В. Фармаковського,
Б.Л. Богаєвського, М.М. Токарського входили й
українські вчені — директор Одеського археоло-
гічного музею С.С. Дложевський, співробітник
того ж музею М.Ф. Болтенко та від Миколаївсь-
кого музею — Ф.Т. Камінський [НА ІА НАНУ,
ф. 6 «1926», спр. 116/47, арк. 2.].
Згідно документів, що зберігаються в РА
ІІМК РАН [РА ІІМК РАН, ф. 2 «1924», спр. 100,
арк. 12—21], план робіт експедицій 1924 р.
був обумовлений результатами робіт у 1901—
1915 рр. та матеріальними ресурсами, які були у
розпорядженні експедиції. У 1925 р. на розкопки
Ольвії було відпущено невеликі кошти, тому об-
межилися лише розвідками поблизу колишньої
Сигнальної станції. 19 серпня 1925 р. Ф.Т. Ка-
мінський сповіщав ВУАК: «у цьому році персо-
нально мною було порушено перед Морським ві-
домством питання про передачу будівлі станції
та її садиби до Ольвії, станцію передано, на цій
площі вперше буде проведено дослідження» [НА
ІА НАНУ, ф. 6 «1926», спр. 116/47, арк. 2.].
Дуже цікавим в Ольвії був польовий сезон
1926 р. Роботи розпочалися 18 липня, крім на-
уковців з Ленінграду до складу експедиції вхо-
дили: представник Українського археологічного
комітету М.О. Макаренко, директор Одеського
археологічного музею С.С. Дложевський, Ф.Т. Ка-
мінський та Л.С. Кузнєцов від Миколаївського
музею, група студентів.
Характерним науковим досягненням у вив-
ченні старожитностей Нижнього Побужжя у 1926
році стало те, що до вивчення матеріалів розко-
пок, керівник Ольвійської експедиції Б.В. Фар-
маковський, залучав не лише археологів, а й фах-
івців із суміжних галузей знань [Фармаковский,
1926б, с. 310—311].
Експедиція 1926 року була найбільшою і, як
виявилося, останньою експедицією Б.В. Фар-
маковського [Фармаковская, 1988, с.198]. Проте
значну частину матеріалів своїх досліджень Оль-
вії він встиг опублікувати [Фармаковский, 1926а,
с. 171—192; 1926б, с. 309—314; 1929]. Крім того
вчений почав підготовку видання повного «Кор-
пусу Ольвійських старожитностей», сформував
наукову дослідницьку школу ольвіознавців у
Ласінська М.Ю. Дослідження археологічних пам’яток Нижнього Побужжя науковим загалом Південної України у першій третині XX ст.
150
Ленінградському університеті [Славин, 1960,
с. 51].
Крім участі у роботі Ольвійської експедиції
Ф.Т. Камінський та науковий співробітник му-
зею Л.С. Кузнєцов проводили й самостійні архео-
логічні дослідження на території міста Миколає-
ва та всієї області.
Навколо Миколаївського історико-археоло-
гічного музею почало гуртуватися невелике
товариство, яке отримало назву «Друзі музею»
[МОКМ, ф. Камінського, б/н, арк. 30—31]. Това-
риство «друзів музею» планувало видання бро-
шур з краєзнавства, до друку готувався путівник
по Миколаївському історико-археологічному му-
зею. Але в Україні вже почалися сталінські реп-
ресії. Ф.Т. Камінський був звинувачений у анти-
радянській діяльності та засуджений по справі
«Спілки визволення України». Офіційного офор-
млення Товариства «Друзі музею», яке він плану-
вав [МОКМ, ф. Камінського, спр. 18190—18200,
арк. 34], здійснити так і не вдалося.
На сьогодні можна із впевненістю сказати, що
одним із найбільш значимих відкриттів Ф.Т. Ка-
мінського, як археолога, є початок дослідження
укріпленого поселення доби пізньої бронзи «Ди-
кий Сад» у Миколаєві [Горбенко, 2009, с. 10—11],
яке в сучасній вітчизняній археології назване
однією з найвидатніших пам’яток Нижнього
Побужжя. Фрагментарні дослідження території
поселення проводились Ф.Т. Камінським та його
однодумцями із гуртка «Друзі музею» у 1928 та
1929 роках [МОКМ, ф. Камінського, б/н, 30 арк;
ф. Камінського, б/н, 31 арк.]. Вони обмежува-
лись, переважно, збором підйомного матеріалу зі
схилів південної частини пам’ятки.
Енергійна робота по вивченню археологічних
пам’яток Нижнього Побужжя тривала у першій
третині ХХ ст. й у Херсонському міському музеї
старожитностей. Засновником Херсонського му-
зею був відомий український громадський діяч,
археолог і краєзнавець Віктор Іванович Гошке-
вич (1860—1928), що очолював музей протягом
35 років з дня його заснування (1890—1925).
Херсонський музей виник у 1890 р. у вигляді
спеціально виготовленого сховища, де зберіга-
лися речі різноманітних епох, зібрані В.І. Гош-
кевичем. В офіційних документах вміст сховища
отримав назву «Археологічний музей при Хер-
сонському губернському статистичному комі-
теті». Як писав В.І.єГошкевич, ця назва вияви-
лася корисною для справи, надавала поважності
і сталості. Петербурзька археологічна комісія
позитивно відреагувала на повідомлення про
відкриття археологічного центру в Херсоні, й
почала надсилати на зберігання до музею ста-
ровинні речі, які знаходили у межах Херсонської
губернії.
Херсонський губернатор князь Іван Михайло-
вич Оболенський запропонував передати музей
під опіку новоствореної «Губернської вченої ар-
хівної комісії» (1898). На початку 1898 р. музей,
який розмістився у трьох кімнатах лівого крила
будинку Громадської бібліотеки, вперше відкрив-
ся для відвідувачів.
Головою вищезазначеної комісії було обрано
предводителя дворянства Херсонської губернії,
випускника Новоросійського університету, ар-
хеолога-аматора Георгія Львовича Скадовсь-
кого (1847—1919). Ним було проведено низку
археологічних досліджень, зокрема у 1900 і
1901 рр. — перші розкопки у північно-західній
частині острова Березань. Він дослідив більше
500 поховань епохи архаїки, класики і римсько-
го часу на березанському некрополі. Знахідки,
зроблені Г.Л. Скадовським, поповнили, окрім
Херсонського, чимало інших музейних зібрань
країни [Болтенко, 1960, с. 38—46]. Але, на жаль,
увесь обсяг здійснених ним робіт так і не став
надбанням науки, оскільки повноцінна їх публі-
кація залишилася нездійсненою до наших днів,
хоча результати наведених робіт описані сучас-
никами Г.Л. Скадовського — Е.Р. фон Штерном
і М.Ф. Болтенком [Болтенко, 1960, с. 40—43;
Штерн, 1901, с. 89].
Про перші наукові дослідження курганів за ме-
жами Ольвії на території сучасного Очаківського
району Миколаївської області, проведені напри-
кінці ХІХ ст. Г.Л. Скадовським, свідчать лише
окремі речі, що зберігаються у фондах Херсонсь-
кого музею. Не дивлячись на певну роботу, за 10
років Архівна комісія так і не змогла виконати
покладених на неї функцій, а у січні 1911 р. було
офіційно засвідчене припинення її діяльності.
Для музею старожитностей це були роки не-
впинного поповнення наукової колекції. З 1912 р.
почалася планомірна передача старожитностей
Ольвії, знайдених розкопками Б.В. Фармаковсь-
кого [Фармаковская, 1988, с. 56]. У 1913 році
поважне місце у музеї зайняла колекція сім’ї іс-
торика України Миколи Аркаса, яка була пере-
дана по його смерті. Це — археологічні матеріали
(серед них античні вази), нумізматична колекція
з 1000 одиниць, документи і книги. Пізніше, у
1917 році сюди ж була передана і колекція зброї,
творів мистецтва і ще одна частина археологіч-
ної колекції.
До творчого надбання В.І. Гошкевича під час
роботи у Херсонському музеї, належать сім ви-
пусків започаткованого ним Літопису музею
(1910—1916), видання нумізматичного катало-
гу (1910) та багато інших праць, важливих для
вивчення археологічних пам’яток Нижнього По-
бужжя. Основну частину зібрання Херсонського
музею старожитностей складали знахідки самого
вченого, які він публікував у спеціальних видан-
нях того часу, великій кількості наукових і нау-
ково-популярних статей, а також у 25 власних
наукових працях, не враховуючи тих матеріалів,
що були надруковані вже після смерті видатного
дослідника [Былкова, 1990, с. 67—69].
Щодо старожитностей Нижнього Побужжя, то
необхідно відзначити наступні роботи В.І. Гош-
кевича: «Скарби та старожитності Херсонської
губернії» [Гошкевич, 1903], «Монети та медалі»
151
Ласінська М.Ю. Дослідження археологічних пам’яток Нижнього Побужжя науковим загалом Південної України у першій третині XX ст.
[Гошкевич, 1910], «Стародавні городища по бе-
регах низового Дніпра» [Гошкевич, 1913], «Ста-
родавнє кладовище та городище в Миколаєві»
[Гошкевич, 1914], «Поховання, датовані Джучид-
ськими монетами із розкопок І.О. Стемпковсько-
го» [Гошкевич, 1930] та інші.
У 1896 році В.І. Гошкевича було обрано дій-
сним членом Одеського товариства історії і ста-
рожитностей, у діяльності якого він приймав
безпосередню й активну участь: систематично
публікував результати своїх археологічних до-
сліджень, що сприяло введенню до наукового обі-
гу величезного і надзвичайно цінного археоло-
гічного матеріалу [Гошкевич, 1896; 1915; 1916].
У кінці ХІХ — на початку ХХ ст. вченим було
обстежено значну кількість пам’яток античності,
розташованих на північному узбережжі Чорного
моря та на узбережжях місцевих лиманів. У ре-
зультаті цих розвідок було відкрито декілька по-
селень і городищ: Морське, Рибаківка, Вікторів-
ка, Матіясове, а також курганів, зафіксованих
біля сс. Красне, Адамівка, Малахове, Ганнівка.
Окрім того, ним були описані знайдені тут рані-
ше скарби.
Значення наукового спадку В.І. Гошкевича у
вітчизняній археологічній науці першої третини
ХХ ст., котра вивчала старожитності Нижнього
Побужжя, неможливо переоцінити. Дослідник
був типовим представником тієї категорії доре-
волюційної наукової інтелігенції, що і в умовах
більшовицького режиму прагнула продовжи-
ти служіння науці та культурі, вбачаючи у цій
справі свій громадський обов’язок.
З 1923 року керівником Херсонського музею
стає відомий український археолог Ірина Ва-
силівна Фабриціус (1882 — 1966). З 1913 р. вона
працювала помічником В.І. Гошкевича, брала
активну участь у археологічній роботі та публі-
кувала результати досліджень.
З 1925 року в музеї починає працювати нау-
ковий співробітник Аркадій Вікторович Добро-
вольський (археолог «доісторичної доби»), з 1926
року — Г.П. Крисін (археолог-античник), які у
першій третині ХХ ст. активно займаються архе-
ологічними дослідженнями Нижнього Побужжя.
Так, А.В. Добровольським було відкрито низку
поселень на території сучасного Березнегуватсь-
кого району Миколаївської області, зокрема, впер-
ше, на Інгульці виявлені пам’ятки черняхівсь-
кої культури [Добровольский, 1925а, с. 77—79;
1925б, с. 79—81], а в подальшому дослідники
на р. Інгульці біля с. Олександрівка розкопали
городище, яке вони віднесли до черняхівської
культури [Добровольський, 1950, с. 167—175].
Дослідження вчених не лише були опубліковані,
але й збереглися у вигляді архівних документів,
що надають свідчення про їх плідну археологіч-
ну роботу на теренах Нижнього Побужжя [РА
ІІМК РАН, ф. 1 «1911», спр. 314, арк. 15—31; ф. 1
«1912», спр. 3, арк. 9—12; ф. 1 «1912», спр. 379,
арк. 12—28; ф. 1 «1913», спр. 3, арк. 13—19; ф. 1
«1913», спр. 404, арк. 21—36; ф. 1 «1914», спр. 3,
арк. 20—24; ф. 1 «1915», спр. 3, арк. 25—29]. На
жаль, у 1930-х роках колектив музею був під-
даний політичним утискам, а І.В. Фабриціус і
А.В. Добровольський звільнені, що в значній мірі
призупинило плідну роботу на ниві дослідження
археологічних пам’яток регіону.
Черговий етап в історії вивчення старожит-
ностей Нижнього Побужжя першої третини
ХХ ст. нерозривно пов’язаний з ім’ям історика
і філолога Сергія Степановича Дложевського
(1889—1930). З квітня 1920 року С.С. Дложевсь-
кий був призначений директором Одеського іс-
торико-археологічного музею, що залучило його
до активного вивчення старожитностей регіону.
С.С. Дложевський вважав, що для повного вив-
чення стародавніх пам’яток Півдня України і
для публікації матеріалів з історії краю необхід-
на професійна організація зі своїм друкованим
органом.
Вченому вдалося об’єднати значні сили архео-
логів, етнографів, істориків, географів, філологів
на базі Одеського історико-археологічного музею
[Дложевський, 1927, с. 5—9], і в серпні 1923 року
була заснована Одеська комісія краєзнавства при
Всеукраїнській академії наук. Добре збереглися
повні комплекти друкованого органу комісії — її
«Вісника» («Вісник Одеської комісії краєзнавс-
тва при Всеукраїнській академії наук»), котрий
виходив у розрізі окремих секцій. Ці невеликі
за обсягом, але ґрунтовні за змістом видання да-
ють змогу у певній мірі відтворити результати
кропіткої наукової роботи комісії — загалом та
окремих її членів — зокрема. На сторінках «Віс-
ника» містяться розвідки, статті, замітки, рефе-
рати, нариси та есе, що вийшли з-під пера метрів
вітчизняної історичної науки, таких, як Н.Д. По-
лонська-Василенко, М.Ф. Болтенко, Є.О. Заго-
ровський, О.О. Рябінін-Скляревський [Жирнова,
1999, с. 3].
Вивчення пам’яток археології, розташованих
на території Нижнього Побужжя займало не
останнє місце в матеріалах, опублікованих на
сторінках «Вісника». Тут ми можемо ознайоми-
тись зі спробами членів комісії описати та зроби-
ти науковий аналіз археологічних знахідок, що
належали до первісної доби та ранньозалізного
віку. Так, деякі відомості з цього приводу від-
биті у статтях: А.В. Добровольського [Доброволь-
ский, 1925а, с. 77—79]; М. Бабака, Ю. Ризакова,
П.З. Рябкова [Бабак, 1925, с. 111—114]; П.В. Хар-
ламповича [Харлампович, 1930, с. 65—85]. Дані
роботи представляють собою праці класичного
описового характеру, які взагалі притаманні для
археологічної науки того часу і не мають гли-
бокого аналізу та узагальнення знайденого ма-
теріалу.
Звичайно, що найбільший масив інформації
щодо археологічних знахідок, зроблених на те-
риторії Нижнього Побужжя, міститься у статтях,
присвячених пам’яткам античності, розташова-
них у межах даного регіону. До таких відносяться
праці: І.В. Кономопуло (Фабриціус) [Кономопуло,
Ласінська М.Ю. Дослідження археологічних пам’яток Нижнього Побужжя науковим загалом Південної України у першій третині XX ст.
152
1925, с. 74—77.], М.Ф. Болтенка [Болтенко, 1925а,
с.104—105; 1925б, с. 105—111; 1930, с.35—39],
Г.Д. Штейнванда [Штейнванд, 1930, с. 7—24],
Д. Добросердова [Добросердов, 1930, с. 24—25],
С.С. Дложевського [Дложевський, 1930, с. 49—
57], Г.П. Цвєтаєва [Цвєтаєв, 1930, с. 87—95];
Г.П. Крисіна [Крисін, 1930, с. 97—103], Е. Окс-
мана [Оксман, 1930, с. 178—179].
Розбираючи фонди Херсонського і Мико-
лаївського археологічних музеїв, С.С. Дло-
жевський знаходить цікаві епіграфічні доку-
менти, переклади та наукові коментарі, які
публікує у «Віснику» («Графіті з розкопок Оль-
вії 1927 р.», «Загадковий напис на амфорних
клеймах з Ольвії» та інші).
У підсумку хотілося б зазначити, що архе-
ологічна наука початку ХХ ст. стрімко пішла
вперед у своєму розвитку в дослідженні ста-
рожитностей як у країні в цілому, так і на те-
риторії Нижнього Побужжя. Багато в чому це
відбулося завдяки роботі Б.В. Фармаковсь-
кого, під керівництвом якого вперше вели-
ся систематичні планомірні розкопки архе-
ологічних пам’яток, зокрема, Ольвійського
городища, які дали значні наукові результати.
Вагомі здобутки у проведенні польових дослід-
жень на території Нижнього Побужжя, охороні
археологічних пам’яток, збереженні та науко-
вому опрацюванні археологічних матеріалів
у першій третині ХХ ст. мали: Миколаївський
краєзнавчий музей, Херсонський міський музей
старожитностей та Одеський історико-археоло-
гічний музей. На хвилі національного піднесен-
ня, у країні швидко формувався краєзнавчий
рух, який був територіально орієнтованим та
через неостаточне оформлення науки у вказа-
ний період і недостатньо чітко визначену її спе-
ціалізацію, багато в чому асоціювався з архео-
логічним рухом. Перші краєзнавчі товариства,
які займалися дослідженням старожитностей
Нижнього Побужжя, у першу чергу, формува-
лися на базі археологічних та історичних му-
зеїв, як джерел національної самосвідомості.
Досягнення представників краєзнавчого руху
на теренах досліджень старожитностей Ниж-
нього Побужжя у 1930-х роках, відзначалися
методичністю, науковістю, систематичністю та
фаховістю, у першу чергу, завдяки освіченос-
ті, висококваліфікованій і самовідданій роботі
ідеологів краєзнавства на Півдні України —
Ф.Т. Камінського, В.І. Гошкевича і С.С. Дло-
жевського. Непрості соціально-політичні умови,
які склались у першій третині ХХ ст. в Україні,
перешкоджали нормальному, безупинному роз-
витку вітчизняної археологічної науки, яка на
хвилі краєзнавчих здобутків швидко набирала
обертів. Врешті-решт, крапку у протистоянні
наука-політика, в соціальному плані — поста-
вили масові репресії 30-х рр. ХХ ст., у науково-
му — перехід до «теорії стадіальності» та від-
кидання досягнень дореволюційної науки, як
буржуазних та «ненаукових». Це призвело до
переривання спадковості у науці, повній її полі-
тизації, докорінного перелому її методології та,
як наслідок, після періоду стагнації, або «завми-
рання» — руху в зовсім іншому напрямку.
бабак М. Відгуки з нашого краю / М. Бабак,
Ю. Ризаков, П. Рябков // Вісник Одеської комісії
краєзнавства при Всеукраїнській Академії наук. —
Одеса, 1925. — Ч. 2—3. — С.111—114.
болтенко М. Corpus vasorum Antiquorum (librairie
anciйnne e.Champion, Paris, Quai malaquais, 5) / Ми-
хаил Болтенко // Вісник Одеської комісії краєзнавс-
тва при Всеукраїнській Академії наук. — Одеса,
1925а. — Ч. 2—3. — С. 104—105.
болтенко М. До сучасної екскурсійної літератури
про Ольвію / Михайло Болтенко // Вісник Одеської
комісії краєзнавства при Всеукраїнській Академії
наук. — Одеса, 1925б. — Ч. 2—3. — С. 105—111.
болтенко М. До питання про час виникнення та
назву давнішньої оселі над Бористеном: (З Бере-
зансько-Ольбійських студій) / Михайло Болтенко //
Вісник Одеської комісії краєзнавства при Всеук-
раїнській Академії наук. — Одеса, 1930. — Ч. 4—
5. — С. 35—39.
болтенко М.Ф. Исторические судьбы острова Бе-
резани / Михаил Федорович Болтенко // Записки
Одесского археологического общества — Одесса,
1960. — Т. 1 (34). — С. 38—46.
былкова в.П. Археологическая деятельность
В.И. Гошкевича / В.П. Былкова // Проблемы ар-
хеологии Северного Причерноморья: К 100-летию
основания Херсон. музея древоностей: Тез. докл.
юбил. конф. — Херсон, 1990. — Ч. 3. — С. 67—69.
вісник Одеської комісії краєзнавства при Всеук-
раїнській Академії наук, 1924—1930: Систематич-
ний розпис змісту / упоряд. Л.О. Жирнова. — Оде-
са, 1999. — 40 с.
Горбенко К.в. Степная Троя Николаевщи-
ны: Очерк / К.В. Горбенко, Ю.С. Гребенников,
А.И. Смирнов. — Николаев, 2009. — 30 с.
Гошкевич в.и. Список населенных мест Херсон-
ской губернии и статистические данные о каж-
дом поселении / Сост. В.И. Гошкевич. — Херсон,
1896. — 582 с.
Гошкевич в.и. Клады и древности Херсонской гу-
бернии / В.И. Гошкевич: Кн.1. — Херсон, 1903. —
[4], Iv, 176, II с., ил.
Гошкевич в.и. Монеты и медали: Летопись музея.
Вып.1 /Херсон. гор. Музей / В.И. Гошкевич. — Хер-
сон, 1910. —128 с.
Гошкевич в.и. Древние городища по берегам низо-
вого Днепра: Летопись музея. Вып. 3 / В.И. Гошке-
вич. — Херсон, 1913. — 31 с.: ил. — (Оттиск ИАК;
Вып. 47).
Гошкевич В.И. Древнее кладбище и городище в
Николаеве // Летопись музея за 1912 год. Вып. 4 /
Сост. В.И. Гошкевич. — Херсон, 1914. — [4], vI,
71 с.
Гошкевич в.и. Где был древний Одесс? / В.И. Гош-
кевич // ЗООИД. — Одесса, 1915. — Т. 32. —
С. 445—450.
Гошкевич в.и. Где был древний Одесс?: Лето-
пись музея. Вып. 7 / В.И. Гошкевич. — Херсон,
1916. — II, 6 с.: ил., карт., план. — (Оттиск ЗООИД;
Вып. 32).
Гошкевич в.и. Погребения, датированные Джу-
чидскими монетами из раскопок И.Я. Стемпков-
ского / В.И. Гошкевич // Вісник Одеської комісії
153
Ласінська М.Ю. Дослідження археологічних пам’яток Нижнього Побужжя науковим загалом Південної України у першій третині XX ст.
краєзнавства при Всеукраїнській Академії наук. —
Одеса, 1930. — Ч. 4—5. — С. 104—111.
Дложевський с.с. Одеський державний історич-
но-археологічний музей / С.С. Дложевський. — К.,
1927. — 36 с.
Дложевський с. Епіграфічні дрібниці: (З нових
матеріалів Північного побережжя Чорного моря) /
С. Дложевський // Вісник Одеської комісії краєзнавс-
тва при Всеукраїнській Академії наук. — Одеса,
1930. — Ч. 4—5. — С. 49—57.
Добровольский А. Древние земледельческие посе-
ления по берегам Ингульца / А. Добровольский //
Вісник Одеської комісії краєзнавства при Всеук-
раїнській Академії наук. — Одеса, 1925а. — Ч. 2—
3. — С. 77—79.
Добровольский А. Погребения под плитами близ
Большой Сейдеминухи (Снигиревского района Хер-
сонского округа) / А. Добровольский // Вісник Одесь-
кої комісії краєзнавства при Всеукраїнській Ака-
демії наук. — Одеса, 1925б. — Ч.2—3. — С. 79—81.
Добровольський А.в. Землеробське поселення пер-
ших століть нашої ери на р. Інгульці / А.В. Добро-
вольський // Археологія. — 1950. — Т. 3. — С. 167—
176.
Добросердов Д. Додаток: Висновки щодо кизиксько-
го гекта Одеського Історико-Археологічного Музею /
Д. Добросердов // Вісник Одеської комісії краєзнавс-
тва при Всеукраїнській Академії наук. — Одеса,
1930. — Ч. 4—5. — С. 24—25.
Кономопуло І. (Фабріциус І.). Ретельні розкопки,
зроблені Херсонським історико-археологічним му-
зеєм 26, 27 та 28 вересня 1924 року на Городищі
близ Верхньо-Аджигольського маяку / І. Кономопу-
ло // Вісник Одеської комісії краєзнавства при Все-
українській Академії наук. — Одеса, 1925. — Ч. 2—
3. — С. 74—77.
Крисін Г. Дитячі поховання на о. Березані / Г. Крис-
ін // Вісник Одеської комісії краєзнавства при Все-
українській Академії наук. — Одеса, 1930. — Ч. 4—
5. — С. 97—103.
Крисiн Г.П. Алябастрова ваза з острова Березанi /
Г.П. Крисін // Лiтопис музею 1927—1928 рр. Де-
ржавний Херсонськiй iсторико-археологiчний му-
зей. — Херсон, 1929. — Вип. 9. — С. 21—27.
Крыжицкий с.Д. Ольвия: Историографическое ис-
следование архитектурно-строительных комплек-
сов / С.Д. Крыжицкий. — К., 1985. — 191 с.
Лагута М.Д. Історичні місця, пам’ятки старовини
і мистецтва на Миколаївщині / М.Д. Лагута // Ни-
колаевщина. Краеведческий сборник. — Николаев,
1926. — С. 14.
Миколаївський обласний краєзнавчий музей
(далі — МОКМ), спр. 18160 «Протоколи засідань му-
зейної комісії (1913—1919)».
МОКМ, ф. Камінського, б/н., арк.5. — Удостоверение
от 2 февраля 1922, об археологической деятельности
Ф.Т. Каминского.
МОКМ, ф. Камінського, спр. 18190—18200. — Листи
Б.В. Фармаковського до Ф.Т. Камінського.
МОКМ, ф. Камінського, спр. 7972—7991. — Листи
Ф.Т. Камінського до Б.В. Страдомського.
МОКМ, ф. Камінського, спр. 7993, 1 арк. — Лист до
Верховної Ради СРСР від Ф.Т. Камінського, 1957 р.
МОКМ, ф. Камінського, б/н. — Короткий звіт про ор-
ганізацію Миколаївського історико-археологічного
музею. Рукопис.
МОКМ, ф. Камінського, спр. 19269, 1 арк. — Довід-
ка про діяльність Ф.Т. Камінського як вченого охо-
ронця Ольвії.
МОКМ, ф. Камінського, спр. 24561, 1 арк. — Аркуш з
обліку кадрів від 7 червня 1957 р.
МОКМ, ф. Камінського, спр. 24562, 1 арк. — Анкета з
обліку кадрів, 17 квітня 1928 р.
МОКМ, ф. Камінського, б/н, 30 арк. — Справа Ми-
колаївського історико-археологічного музею. Дослід-
ження, розшук та охорона пам’ятників, 1926—1927
рік.
МОКМ, ф. Камінського, б/н., 31 арк. — Протоколи за-
сідань ради друзів Миколаївського історико-археоло-
гічного музею, 1928—1929 рр.
МОКМ, ф. Камінського, б/н, 3 арк. — Протоколи за-
сідань ради друзів Миколаївського історико-археоло-
гічного музею, протокол № 8 від 12.05.1929 р.
МОКМ, ф. Камінського «1926», спр. 24916. — Камінсь-
кий Ф.Т. Дослідницькі екскурсії по Миколаївщині.
Науковий архів Інституту археології Національної
академії наук України (далі — НА ІА НАНУ), ф. 2,
спр. 120, арк. 3—35. — Семенов-Зусер С.О. Опис гроб-
ниць. Ольвійський некрополь (розкопки в 1920 р.).
НА ІА НАНу, ВУАК / Миколаївський музей, ф. 6
«1926», спр. 116/47, 3 арк. — Камінський Ф.Т. Звіт
про діяльність музею 1924 — 1925 р.
НА ІА НАНу, ВУАК / О, ф. 17 «1925», спр. 67, арк. 23—
35. — Шугаєвський В.О. Охорона території Ольвії.
НА ІА НАНу, ВУАК / О, ф. 17 «1927», спр. 263,
арк. 22—40. — Дложевський С.С., Мещанінов І.І.,
Камінський Т.Т. Попередня інформація про археоло-
гічні розкопки в Ольвії р. 1927.
Оксман Е. Невиданий лист І.П. Бларамберга
про Ольвію / Е. Оксман // Вісник Одеської комісії
краєзнавства при Всеукраїнській Академії наук. —
Одеса, 1930. — Ч. 4—5. — С. 178—179.
Охрана памятников истории и культуры в России.
XvIII — начало XX вв. — М., 1978. — 356 с.
Постанова Про охорону стародавньої Грецької колонії
«Ольвії»: Постанова РНК УРСР від 31.05.1924 р. //
Законодавство про пам’ятники історії та культури :
Збірник нормативних актів / Під ред.. О.Н. Якимен-
ка. — К., 1970. — С. 236—237.
Про охорону залишків старогрецького міста Ольвії:
Постанова РНК України від 13 вересня 1921 року //
Законодавство про пам’ятники історії та культури:
Збірник нормативних актів / Під ред. О.Н. Якимен-
ка. — К., 1970. — С.235—236.
Про передачу державного історично-археологічного
заповідника «Ольвія» до Академії наук УРСР. Від 29
липня 1938 р. // Культурне будівництво в Українській
РСР. Найважливіші рішення комуністичної партії і
радянського уряду 1917—1959 р.: [В 2-х т.]. — Т.1. :
(1917—червень 1941 рр.). — К., 1960. — С. 757.
Рукописний архів Інституту історії матеріальної
культури РАН (далі — РА ІІМК РАН), ф. 2 «1924»,
спр. 100, арк. 12—21. — Камінський Ф.Т. Лист
Б.В. Фармаковському від 10 липня 1924 р.
РА ІІМК РАН, ф. 1 «1911», спр. 3, арк. 3—8. — Крис-
ін Г.П. Свідоцтво на попередні розкопки в Ольвії.
РА ІІМК РАН, ф. 1 «1911», спр. 314, арк. 15—31. —
Крисін Г.П. Щоденник некрополя.
РА ІІМК РАН, ф. 1 «1912», спр. 3, арк. 9—12. — Крис-
ін Г.П. Свідоцтво на попередні розкопки в Ольвії.
РА ІІМК РАН, ф. 1 «1912», спр. 379, арк. 12—28. —
Крисін Г.П. Ольвія. Некрополь.
РА ІІМК РАН, ф. 1 «1913», спр. 3, арк. 13—19. —
Крисін Г.П. Свідоцтво на попередні розкопки в
Ольвії.
РА ІІМК РАН, ф. 1 «1913», спр. 404, арк. 21—36. —
Крисін Г.П. Щоденник розкопок, проведених на не-
крополі Ольвії.
Ласінська М.Ю. Дослідження археологічних пам’яток Нижнього Побужжя науковим загалом Південної України у першій третині XX ст.
154
РА ІІМК РАН, ф. 1 «1914», спр. 3, арк. 20—24. —
Крисін Г.П. Свідоцтво на попередні розкопки в
Ольвії.
РА ІІМК РАН, ф. 1 «1915», спр. 3, арк. 25—29. —
Крисін Г.П. Свідоцтво на попередні розкопки в
Ольвії.
Фабрициус и.в. Археологическая карта Причер-
номорья Украинской ССР / И.В. Фабрициус. — К.,
1951. — Вып. 1. — 131 с.
славин Л.М. Основные этапы изучения Ольвии /
Л.М. Славин // Записки Одесского археологическо-
го общества. — Одесса, 1960. — Т. 1 (34). — С. 47—
60.
Фармаковская Т.и. Борис Владимирович Фарма-
ковский / Т.И. Фармаковская. — К., 1988. — 215 с.
Фармаковский б.в. Отчет о раскопках в Ольвии в
1925 г. / Б.В. Фармаковский // Сообщения Российс-
кой Академии истории материальной культуры. —
Л., 1926а. — Т. 1. — С. 171—192.
Фармаковский б.в. Ольвийская экспедиция
(1926) / Б.В. Фармаковский // Сообщения Российс-
кой Академии истории материальной культуры. —
Л., 1926б. — Т. 1. — С. 309—314.
Фармаковський б.в. Розкопування Ольбiї р. 1926.
Звіт (з двома планами й 60 фотознімками) /
Б.В. Фармаковський. — Одеса, 1929. — 74 с., іл., [2]
вкл. арк. з мап.
харлампович П.в. Матеріяли з археології та іс-
торії Первомайщини / П.В. Харлампович // Вісник
Одеської комісії краєзнавства при Всеукраїнській
Академії наук. — Одеса, 1930. — Ч. 4—5. — С. 65—
85.
Цвєтаєв Г. Геліністичне поховання: З розкопів
некрополя Ольвії року 1928) / Г. Цвєтаєв // Вісник
Одеської комісії краєзнавства при Всеукраїнській
Академії наук. — Одеса, 1930. — Ч. 4—5. — С. 87—
95.
Штейнванд Г.Д. Кизикський гект Одеського Істо-
рико-Археологічного Музею в зв’язку з електроно-
вим карбуванням м. Кизика взагалі / Г.Д. Штей-
ванд // Вісник Одеської комісії краєзнавства при
Всеукраїнській Академії наук. — Одеса, 1930. —
Ч. 4—5. — С. 7—24
Штерн Э.Р. О новейших раскопках в г. Аккерма-
не и на острове Березани / Э.Р. фон Штерн // ЗОО-
ИД. — Одесса, 1901. — Т. 23. — С. 88—91.
М.Ю. Л а с и н с к а я
иссЛЕДОвАНиЕ
АРхЕОЛОГичЕсКих ПАМЯТНиКОв
НижНЕГО ПОбужьЯ учЕНыМ
сООбщЕсТвОМ ЮжНОЙ уКРАиНы
в ПЕРвОЙ ТРЕТи хх ст.
В статье освещается роль краеведческой работы
в формировании отечественной археологической
науки в первой трети ХХ ст.; анализ археологичес-
ких исследований в рамках региональных краевед-
ческих и научных обществ при ВУАН (Одесского,
Николаевского и Херсонского), а так же системы
краеведческих музеев (Николаев, Херсон, Одесса)
и созданных при них обществ любителей старины.
Определено состояние системы охраны археологи-
ческих памятников. Выделено значение вклада от-
дельных представителей науки в археологическое
исследование края в первой трети ХХ ст. Проанали-
зировано их научное наследие.
m. l a s i n s k a
rESEArching of
ArchAEologicAl SitES in lowEr
poBuZhyA By SciEntific SociEty
of South ukrAinE in thE
firSt third of thE хх с.
The article highlights the role of local history
in the formation of national archaeological science
in the first third of the twentieth century. Author
analyzes the archaeological research in the frame-
work of regional lore and scientific societies for
YUAN (Odessa, mykolayiv and Kherson); muse-
ums (mykolaiv, Kherson, Odessa) and antiquity
societies. Paper defines the system of archaeologi-
cal sites protection. It clarifies the status of con-
servation and determines the contribution of indi-
vidual representatives in archaeological research
area in the first third of the twentieth century.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-89384 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2227-4952 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-01T04:00:07Z |
| publishDate | 2012 |
| publisher | Інститут археології НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Ласінська, М.Ю. 2015-12-09T16:19:22Z 2015-12-09T16:19:22Z 2012 Дослідження археологічних пам’яток Нижнього Побужжя науковим загалом Південної України у першій третині ХХ ст. / М.Ю. Ласінська // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2012. — Вип. 9. — С. 148-154. — укр. 2227-4952 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/89384 902(091)(477.7)”19” В статті висвітлено роль краєзнавчої роботи у формуванні вітчизняної археологічної науки в першій третині ХХ ст.; аналіз археологічних досліджень в рамках регіональних краєзнавчих та наукових товариств при ВУ АН. З’ясовано стан системи охорони археологічних пам’яток. Визначено внесок окремих представників науки в археологічні дослідження краю у першій третині ХХ ст. В статье освещается роль краеведческой работы в формировании отечественной археологической науки в первой трети ХХ ст.; анализ археологических исследований в рамках региональных краеведческих и научных обществ при ВУАН (Одесского, Николаевского и Херсонского), а так же системы краеведческих музеев (Николаев, Херсон, Одесса) и созданных при них обществ любителей старины. Определено состояние системы охраны археологических памятников. Выделено значение вклада отдельных представителей науки в археологическое исследование края в первой трети ХХ ст. Проанализировано их научное наследие. The article highlights the role of local history in the formation of national archaeological science in the first third of the twentieth century. Author analyzes the archaeological research in the framework of regional lore and scientific societies for YUAN (Odessa, Mykolayiv and Kherson); museums (Mykolaiv, Kherson, Odessa) and antiquity societies. Paper defines the system of archaeological sites protection. It clarifies the status of conservation and determines the contribution of individual representatives in archaeological research area in the first third of the twentieth century. uk Інститут археології НАН України Археологія і давня історія України Статті Дослідження археологічних пам’яток Нижнього Побужжя науковим загалом Південної України у першій третині ХХ ст. Исследование археологических памятников Нижнего Побужья ученым сообществом Южной Украины в первой трети ХХ ст. Researching of archaeological sites in Lower Pobuzhya by scientific society of south Ukraine in the first third of the ХХ с. Article published earlier |
| spellingShingle | Дослідження археологічних пам’яток Нижнього Побужжя науковим загалом Південної України у першій третині ХХ ст. Ласінська, М.Ю. Статті |
| title | Дослідження археологічних пам’яток Нижнього Побужжя науковим загалом Південної України у першій третині ХХ ст. |
| title_alt | Исследование археологических памятников Нижнего Побужья ученым сообществом Южной Украины в первой трети ХХ ст. Researching of archaeological sites in Lower Pobuzhya by scientific society of south Ukraine in the first third of the ХХ с. |
| title_full | Дослідження археологічних пам’яток Нижнього Побужжя науковим загалом Південної України у першій третині ХХ ст. |
| title_fullStr | Дослідження археологічних пам’яток Нижнього Побужжя науковим загалом Південної України у першій третині ХХ ст. |
| title_full_unstemmed | Дослідження археологічних пам’яток Нижнього Побужжя науковим загалом Південної України у першій третині ХХ ст. |
| title_short | Дослідження археологічних пам’яток Нижнього Побужжя науковим загалом Південної України у першій третині ХХ ст. |
| title_sort | дослідження археологічних пам’яток нижнього побужжя науковим загалом південної україни у першій третині хх ст. |
| topic | Статті |
| topic_facet | Статті |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/89384 |
| work_keys_str_mv | AT lasínsʹkamû doslídžennâarheologíčnihpamâtoknižnʹogopobužžânaukovimzagalompívdennoíukraíniuperšíitretiníhhst AT lasínsʹkamû issledovaniearheologičeskihpamâtnikovnižnegopobužʹâučenymsoobŝestvomûžnoiukrainyvpervoitretihhst AT lasínsʹkamû researchingofarchaeologicalsitesinlowerpobuzhyabyscientificsocietyofsouthukraineinthefirstthirdofthehhs |