Новобудовна археологія в Донбасі: етапи, дослідники, досягнення
Нарис присвячено історії так званої «новобудовної доби» в археології Східної України. Висвітлюються основні віхи цього процесу, оцінюються головні науково-практичні результати. Очерк посвящен истории так называемой «новостроечной эпохи» в археологии Восточной Украины, которая охватывала 1970-е — нач...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Археологія і давня історія України |
|---|---|
| Datum: | 2012 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут археології НАН України
2012
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/89385 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Новобудовна археологія в Донбасі: етапи, дослідники, досягнення / Р.О. Литвиненко // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2012. — Вип. 9. — С. 155-159. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859624343878762496 |
|---|---|
| author | Литвиненко, Р.О. |
| author_facet | Литвиненко, Р.О. |
| citation_txt | Новобудовна археологія в Донбасі: етапи, дослідники, досягнення / Р.О. Литвиненко // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2012. — Вип. 9. — С. 155-159. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Археологія і давня історія України |
| description | Нарис присвячено історії так званої «новобудовної доби» в археології Східної України. Висвітлюються основні віхи цього процесу, оцінюються головні науково-практичні результати.
Очерк посвящен истории так называемой «новостроечной эпохи» в археологии Восточной Украины, которая охватывала 1970-е — начало
1990-х гг. Освещаются основные вехи этого процесса, задействованные в нем академические и
вузовские экспедиции, оцениваются главные научно-практические результаты и последствия этой
археологической эпопеи. Отмечается, что этот период отечественной науки отмечен масштабными
исследованиями, накоплением огромного фонда
источников, подготовкой высококвалифицированных кадров археологов-полевиков, созданием базы
и условий для успешных исследований по различным направлениям археологии и преистории.
The parer is devoted to history of «an epoch of new
buildings» in archeology of Eastern Ukraine. It covers
1970th — the beginning of 1990th. the basic marks of
this process along with academic and high school expeditions
are covered. This period is marked by large-scale
research national-level, training of highly qualified archaeologists,
database creation and the conditions for
successful research in various fields of archeology.
|
| first_indexed | 2025-11-29T08:47:38Z |
| format | Article |
| fulltext |
155
Р. О. Л и т в и н е н к о
НОвОбуДОвНА АРхЕОЛОГІЯ в ДОНбАсІ:
ЕТАПи, ДОсЛІДНиКи, ДОсЯГНЕННЯ
Нарис присвячено історії так званої «новобудов-
ної доби» в археології східної україни. висвітлю-
ються основні віхи цього процесу, оцінюються голо-
вні науково-практичні результати.
К л ю ч о в і с л о в а: історія археології, ново-
будовна експедиція, методика розкопок, підготовка
кадрів, україна, Донбас.
Новобудовні археологічні досліди на теренах
сучасної України своїм корінням сягають ще
російсько-імперських часів. Досить згадати та-
кий епізод, як розкопки О.Л. Бертьє-Делагардом
1891—1895 рр. на Карантинній горі античної
Феодосії під час будівництва тамтешнього порту
[Петрова, 2000, с. 24—26] та інші приклади.
Початок новобудовної археології в Україні ра-
дянських часів припадає на великі індустріальні
будівництва довоєнного часу, перш за все робо-
ти в зоні Дніпробуду (1927—1932 рр., загальне
керівництво Д.І. Яворницького), БоГЕС на Пів-
денному Бузі (1930—1932 рр., керівн. Ф.А. Ко-
зубовський) тощо [Горішній, та ін. 1987, с. 67; 60
років 1994, с. 5]. Серед цих ранніх новобудовних
розкопок виділимо й дослідження М.О. Макарен-
ком ґрунтового нео-енеолітичного могильника і
курганів на місті «Азовсталі» та в інших районах
Маріуполя (1930—1933 рр.), а також курганів не-
подалік «Азотного заводу», в околицях м. Сталі-
не — наразі Донецька (1930) [Макаренко, 1930;
Кучугура, 2007; Усачук, 1990]. Але то все були
окремі епізоди, хоча подекуди й масштабні.
Власне ж новобудовна доба в Україні припа-
дає на другу половину ХХ ст., коли відбувалися
грандіозні за масштабами і почасти не менш
шкідливі за екологічними наслідками та істо-
рико-культурними втратами роботи по зведен-
ню каскаду дніпровських водосховищ, а також в
зонах спорудження гідромеліоративних систем,
рідше — різноманітних комунікацій, кар’єрів і
шахт, що охопили переважно південні степові
області тодішньої УРСР: Одеську, Миколаївську,
Херсонську, Кримську, Запорізьку, Дніпропет-
ровську, Донецьку, Ворошиловградську (нині
Луганську), а також прилеглі до них лісостепо-
ві райони Харківської, Полтавської, Черкась-
кої, Кіровоградської областей [докладніше див.
Горішній та ін., 1987, с. 67—69]. Ця «новобудовна
епопея» тривала до початку 1990-х рр. і після роз-
валу СРСР у більшості регіонів, якщо не зійшла
нанівець, то доволі швидко набула епізодичного
характеру.
Схід України був охоплений новобудовним
бумом від початку 1970-х рр. і тривав понад
два десятиріччя. Перші новобудовні експеди-
ції з’явились на Луганщині (тодішня Вороши-
ловградська обл.). Перше десятиріччя робіт у
цій області цілковито пов’язане з дослідження-
ми експедицій Інституту археології АН УРСР
(далі — ІА АН УРСР). У 1971 р. було створено
Сіверськодонецьку експедицію, яка проіснувала
11 років (до 1981 р. включно) у різних структур-
но-кадрових конфігураціях і на чолі з різними
начальниками — М.М. Чередниченком (1971—
1972), С.Н. Братченком (1973, 1975), М.І. Глад-
ких (1973—1974), І.О. Післарієм (1976—1981) 1.
1. Протягом 1971—1973 рр. ця новобудовна експеди-
ція у наукових публікаціях і тогочасних офіційних
документах ІА АН УРСР паралельно називається
і Сіверськодонецькою (як варіант — Сіверсько-До-
нецька) і Ворошиловградською. Втім С.Н. Братченко
уточнює, що перша зі згаданих назв відповідає польо-
вому сезону 1971 р., а друга — 1972 р., що відбилося у
відповідних шифрах польової документації [Братчен-
ко, 2009, с. 137]. Натомість інший учасник тих подій,
І.О. Післарій (Й. Пислару), у своїх спогадах подає © Р.О. ЛИТВИНЕНКО, 2012
УДК 902.2(091)(477.6)
Литвиненко Р.О. Новобудовна археологія в Донбасі: етапи, дослідники, досягнення
156
Ще одна потужна експедиція ІА АН УРСР — До-
нецька — працювала на теренах Луганщини під
керівництвом С.Н. Братченка протягом 1977—
1980 рр. За десятиріччя масштабних розкопок
академічних новобудовних експедицій лише на
Луганщині, за деякими даними, було розкопано
понад півтисячі курганів, а також різною мірою
досліджено розкопками декілька поселень, вияв-
лено розвідками чимало пам’яток від палеоліту
до середньовіччя [для порівняння див.: Братчен-
ко, 1989, с. 27].
Важливим надбанням новобудовної доби,
окрім власне величезного масиву накопичених
археологічних джерел, слід вважати набутий
досвід з методики польових археологічних робіт.
Методиці розкопок могил-курганів неабияку ува-
гу приділяв безперечний лідер східноукраїнської
новобудовної археології досліджуваного періоду
С.Н. Братченко, підходячи до неї не лише від-
повідально, а й творчо, як справжній митець у
своїй справі [Братченко, 1985; Отрощенко, 2011,
с. 6]. Серед методичних норм і know how, що їх
було впроваджено як систему експедиціями під
орудою С.Н. Братченка та І.О. Післарія, можна
назвати використання топографічних планів
могильників і окремих курганів, повне розкрит-
тя курганного насипу, розкопки методом пара-
лельних траншей з використанням бульдозерів
і скреперів, фіксація частих стратиграфічних пе-
ретинів (зокрема й дзеркальних їхніх розворотів),
відстань між якими визначається шириною
ножа/ковша землерийних механізмів (2,5—3 м),
а по-можливості й проміжних профілів (через
0,5—1,5 м), використання компресорів для роз-
чистки кам’яних підкурганних конструкцій та на-
сосів для дослідження об’єктів на рівні ґрунтових
вод, обов’язкова фіксація всіх розкритих об’єктів
і речових матеріалів у відповідних масштабах
(плани і перетини курганів щонайменше 1:50,
поховань — 1:10, з додатковими збільшеними
кресленнями деталей насипів/брівок і поховань,
для «мікрооб’єктів» останніх — навіть у масштабі
1:1), укладання багаторівневих планів курганів
(за кількома стратиграфічними горизонтами)
тощо. Нормою і правилом для цих експедицій
було максимальне збирання антропологічного,
археозоологічного та іншого природно-органіч-
ного матеріалу, який, на думку С.Н. Братченка,
мав надати результати у майбутній перспек-
тиві, зокрема через мікроаналізи решток, а та-
кож залученням недоступних на той час даних
дещо відмінну інформацію, відповідно якої предте-
чею експедиції був створений 1970 р. експедиційний
загін на чолі з к.і.н. М.М. Чередниченком (дисерта-
цію М.М. Чередниченко захистив 1973 р. — Р.Л.),
постійно діючу ж Сіверсько-Донецьку експедицію
було створено 1972 р., а свої дослідження вона роз-
почала лише 1973 р. [Пыслару, 2010, с. 7]. Здійснена
нами перевірка останньої інформації через наукові
звіти і накази, що зберігаються в архіві ІА НАНУ,
виявила її необ’єктивність у частині хронології та де-
яких фактів.
аерофотозйомки [Пыслару, 2010, с. 7—8; Литви-
ненко, 2011, с. 189—190]. Не дивно, що наукові
звіти згадуваних східноукраїнських експедицій
ІА АН УРСР були одними з найкращих в рес-
публіці, і не тільки в ній [див. про це: Бочкарев,
2011, с. 11].
У лавах академічних експедицій пройшли
кваліфіковану підготовку, яку слушно і шаноб-
ливо називають «польовою школою С.Н. Брат-
ченка», чимало молодих археологів, а також
студентів, що згодом професійно пов’язали себе
з археологією. Серед них назвемо імена та-
ких знаних дослідників, як Ф.Р. Балонов,
Я.П. Гершкович, О.Р. Дубовська, К.І. Красиль-
ников, В.К. Кульбака, Б.Ю. Міхлін, В.Г. Самой-
ленко, О.М. Смирнов, С.М. Санжаров, А.М. Уса-
чук, М.Л. Швецов тощо [див. про це: Братченко,
1989, с. 27; Литвиненко, 2001, с. 189; Санжаров,
2011, с. 5] Показово, що здобутий досвід ці фахів-
ці пізніше реалізовували у проведенні самостій-
них розкопок і поширювали в археологічному
середовищі. Скажімо, «братченківську» методику
розкопок курганів і підготовки наукових звітів
запровадив у практику новобудовної експедиції
Донецького університету С.М. Санжаров, у ре-
зультаті чого до неї долучився тамтешній науко-
вий колектив, зокрема й автор цих рядків.
Так сталося, що на зламі 1970—80-х рр.
внаслідок певних суб’єктивних обставин обидві
експедиції ІА АН УРСР — Донецька і Сіверсько-
донецька — припинили своє існування. Створе-
на порожнина мала бути терміново заповнена.
Спроба зробити це за рахунок експедиції До-
нецького університету, яка один польовий сезон
(1981 р.) вимушена була досліджувати кургани
на півдні Ворошиловградської обл., була лише
тимчасовим виходом із ситуації, який дозволяв
шукати нового виконавця робіт.
Таку роль перебрав на себе колектив новобу-
довної експедиції Київського держуніверсите-
ту, який протягом наступних тринадцяти років
(1982—1994) здійснював розкопки курганів на
новобудовах Луганщини під загальним керів-
ництвом М.М. Бондаря (1982—1983) та І.С. Піо-
ро (1983—1994). Окрім І.С. Піоро, дослідження
провадили також Б.О. Антоненко, Л.Г. Самой-
ленко та М.О. Чмихов. За період робіт експеди-
цією КДУ було розкопано 136 курганів, в яких
досліджено 476 поховань різних епох.
У Донецькій обл. новобудовний період по-
чинається роботами Донецької експедиції ІА
АН УРСР, що працювала тут спочатку під ору-
дою В.М. Даниленка (1974—1975 рр.), а потім
О.С. Бєляєва (1976). Чималі об’єми новобудовних
робіт у Донецькому Приазов’ї зумовили епізодич-
не залучення до їхнього виконання спеціально
створеної Другої Сіверськодонецької експедиції
ІА АН УРСР на чолі з С.Н. Братченком (1976),
а наступними роками (1977—1978) — окремих
загонів очолюваної С.Н. Братченком Донець-
кої експедиції, основний об’єм робіт якої, як за-
значалося, припадав на Луганщину, а також
157
Литвиненко Р.О. Новобудовна археологія в Донбасі: етапи, дослідники, досягнення
експедиції Київського університету, що дослід-
жувала кургани на трасі спорудження другої
черги каналу Дніпро-Донбас (1980—1981).
З огляду на подальше зростання меліоратив-
ного будівництва на Донеччині й неможливість
розпорошення зусиль київських академічних
експедицій, виникла необхідність залучення
до цієї справи нового виконавця, функції якого
перебрав на себе Донецький держуніверситет.
Перша спроба університету долучитися до роз-
копок у зонах спорудження іригаційних систем у
1976 р. була невдалою, адже розкопки 9 курганів
з понад сорока похованнями бронзового віку і
середньовіччя залишилися беззвітними [Коси-
ков, 1977]. 1978 р. у Донецькому університеті
було створено постійно діючу науково-дослідну
групу, яка проводила новобудовні археологіч-
ні розкопки до 1992 р. Науковими керівниками
цього колективу в різні роки були А.О. Мору-
женко (1978—1985, 1987—1991), Т.О. Шапова-
лов (1985—1987), В.О. Посредніков (1990—1996).
«Польовими командирами» (начальниками екс-
педицій) виступали О.І. Привалов (1978, 1987),
В.О. Посредніков (1979—1981), Н.П. Зарайсь-
ка (1982—1983), С.М. Санжаров (1984—1986),
Д.П. Кравець (1987—1992). У складі групи в різ-
ні роки працювали такі археологи, як В.К. Гриб
(1978—1982), О.Р. Дубовська (1984), О.В. Євг-
левський (1983—1996), Р.О. Литвиненко (1986—
1992), В.А. Підобід (1984—1988), Т.М. Потьомкі-
на (1978—1996). За період існування експедиції
її співробітниками досліджено до 300 курганів,
що містили близько 1100 поховань від пізнього
енеоліту до середньовіччя [Косиков, Литвинен-
ко, 1997, с. 16].
Однією з актуальніших і водночас болючіших
проблем новобудовної археології України вза-
галі, та її Донецько-Луганської частини зокрема,
була і залишається справа публікації здобутих
важкою фізичною та інтелектуальною працею
джерел. Публікувати матеріали паралельно
з проведенням охоронних робіт марно було й
сподіватися — бракувало часу і самих можли-
востей на такі видання. Втім, окремі, як правило
випадкові й несистемні, приклади мали місце.
Серед них можна назвати збірки, що видавали
окремі матеріали, здобуті експедиціями ІА АН
УРСР [Вильнянские курганы, 1977; Древности
Поингулья, 1977; Курганы юга Днепропетров-
щины, 1977; Археологические памятники, 1980;
Курганы степного Крыма, 1984; Древнейшие
скотоводы, 1987; Новые памятники ямной, 1988].
Але то були краплі в морі накопаного матеріа-
лу. Позитивним винятком з цього правила мож-
на вважати єдину на той час серійну збірку, яку
за ініціативою і безпосереднім керівництвом та
участю І.Ф. Ковальової від 1977 р. видавали, і
продовжують видавати, археологи Дніпропет-
ровського університету. Східноукраїнська ж но-
вобудовна археологія тривалий час майже не
публікувала накопичені нею матеріали, якщо
не брати до уваги поодинокі статті 1980-х рр.
Своєрідним проривом у цьому сенсі можна вва-
жати започаткування 1992 р. колективом но-
вобудовної експедиції Донецького університету
серійного видання «Донецький археологічний
збірник» (ред. В.О. Посредніков, П.В. Добров,
Р.О. Литвиненко) [Донецкий археологический,
1992—2011], за двадцятиріччя існування яко-
го побачили світ 15 випусків. Майже одночасно
почав виходити також серійний «Археологичес-
кий альманах» Донецького обласного краєзнав-
чого музею (ред. О.В. Колісник), окремі випуски
якого містили матеріали новобудовних розкопок
[Археологический альманах 1994; 1998; 2001;
2004; 2011]. Поза сумнівом, видатною подією
останнього десятиліття стало започаткування
ініційованого колективом наукової археологіч-
ної лабораторії «Спадщина» Східноукраїнського
національного університету ім. В. Даля наукової
збірки «Матеріали та дослідження з археології
Східної України» (ред. С.М. Санжаров), 11 чисел
якої вийшло до сьогодні [Матеріали та дослід-
ження, 2003—2011]. У згаданих, а також інших
виданнях протягом двох останніх десятиріч вда-
лося опублікувати чимало курганних матеріалів,
здобутих академічними, вишівськими та музей-
ними новобудовними експедиціями у 1970-х —
поч. 1990-х рр., які, проте, складають не більше
четвертини-третини здобутого.
На особливу увагу заслуговують також власне
наукові відкриття великих новобудовних експе-
дицій у Східній Україні. Наразі, без спеціальних
ретельних підрахунків доволі непросто назвати
як загальну кількість здобутих багаторічними
розкопками курганів джерел, так і розподіл їх
за окремими археологічними культурами. Про-
те ми спробуємо узагальнити й оцінити деякі з
цих показників. Так, за нашими даними, в ме-
жах Донецької та Луганської областей лише за
згадуваний період у зоні новобудов досліджено
близько 50 поховань енеолітичного часу, понад
250 поховань ямної культури, до 1400 поховань
катакомбної культури, понад 300 поховань ба-
бинської культури і понад 1200 поховань зрубної
культури. До них слід додати певну кількість
комплексів раннього залізного віку (кіммерійсь-
ких, скіфських, сарматських — кілька десятків
загалом) і особливо середньовіччя. Таким чином,
завдяки розкопкам великих новобудовних експе-
дицій протягом 1970—80-х рр. лише корпус по-
ховальних пам’яток енеоліту — бронзового віку
поповнився на 3200 захоронень.
До найбільш значущих наукових резуль-
татів і наслідків цих досліджень слід також
віднести: а) відкриття і дослідження нечис-
ленних на півдні Східної Європи енеолітичних
курганних і курганно-ґрунтових могильників,
які наразі складають східну — північно-схід-
ну периферію степової надчорноморської зони
[Rassamakin, 2004]; б) накопичення величез-
ного масиву пам’яток катакомбної області,
дослідження яких дозволило розробити їхню
надійну періодизацію, локально-культурну
Литвиненко Р.О. Новобудовна археологія в Донбасі: етапи, дослідники, досягнення
158
диференціацію, подати характеристику і оцін-
ку окремих локальних/хронологічних катаком-
бних угрупувань, визначити їхні ареали тощо
[Братченко, 2001; Смирнов, 1996; Санжаров,
2001; 2010; та ін.]; в) визначення поховального
обряду бабинської культури (багатоваликової
кераміки — КБК) [Писларий, 1975; 1982], що
стимулювало відкриття відповідних пам’яток
в інших регіонах; г) виявлення в басейні Сі-
верського Дінця масиву пізньоабашевських
(доно-волзьких) і абашевсько-зрубних (пок-
ровських) поховань [Гершкович, 1982; Литви-
ненко, 1985], які відповідали раніше відкри-
тим місцевим поселенським пам’яткам, що
стимулювало розробки нових концептуальних
підходів щодо зрубної культуроґенези [Литви-
ненко, 1994; Отрощенко, 2002; та ін.].
Одним із цікавих і по-своєму показових аспек-
тів діяльності новобудовних експедицій в Донбасі
є самореалізованість вихованих ними наукових
кадрів, а також введення в науковий обіг здобу-
тих матеріалів через дисертаційні дослідження.
Красномовними показниками в даному сенсі,
оцінку яких ми покладаємо на читача, можуть
слугувати наступні дані: з приблизно 40 штат-
них співробітників, що пройшли польовий та
науковий вишкіл згадуваних вище академічних
і вишівських експедицій у Донбасі, 3 захистили
докторські (з них 1 — зі суміжної тематики праіс-
торії), а 10 — кандидатські дисертації з археоло-
гії, хоча й не всі з них з «курганної» проблема-
тики. Накопичений же в цьому регіоні протягом
новобудовної доби фонд джерел став фундамен-
том для написання двох докторських дисертацій
(одна з катакомбної, друга — з бабинської про-
блематики) і 8 кандидатських (2 з катакомбної
проблематики, 2 — з бабинської, 2 — зі зрубної,
1 — з середньовічної, 1 — з антропології) [Герась-
кова, 1983; Писларий, 1983; Pâslaru, 2006; Ше-
пель, 1985; Смирнов, 1987; Санжаров, 1991; 2007;
Литвиненко, 1994; 2009; Цимиданов, 1997].
Підсумовуючи висвітлення окремих аспектів
історії «новобудовної археології» на сході України,
відзначимо, що цей, певною мірою легендарний
період вітчизняної науки, відзначився небачени-
ми масштабами розкопок курганних могильни-
ків, накопиченням величезного фонду джерел,
підготовкою висококваліфікованих кадрів архео-
логів-польовиків, створенням надійних підвалин
і умов для успішних дослідів за різними напрям-
ками археології та праісторії від палеометалевої
доби до розвиненого середньовіччя, які, судячи
з нинішнього стану української археології, є ще
далеко невичерпаними. Відтак для сучасних і
прийдешніх поколінь науковців зберігається ве-
личезна дослідницька перспектива.
Археологические памятники Поингулья. — К.,
1980. —175 с.
Археологический альманах. — Донецк, 1992.
Вып. 2. — Донецк, 1993.
Вып. 7. — Донецк,1998.
Вып. 10. — Донецк, 2001.
Вып. 14. — Донецк, 2004.
Вып. 25. — Донецк, 2011.
бочкарев в.с. Памяти Станислава Никифоровича
Братченко / С.В. Бочкарев // Матеріали та дослід-
ження з археології Східної України. — № 11. — Лу-
ганськ, 2011. — С. 10—15.
братченко с.Н. Некоторые итоги и проблемы иссле-
дования курганов / С.Н. Братченко // Археологические
исследования в зонах мелиорации: итоги и перспекти-
вы их интенсификации. — Л., 1985. — С. 74—75.
братченко с.Н. Катакомбные культуры Северского
Донца и Северо-Восточного Приазовья / С.Н. Братчен-
ко // Проблемы охраны и исследования памятников
археологии в Донбассе. — Донецк, 1989. — С. 27—29.
братченко с.Н. Донецька катакомбна культура
раннього етапу: у 2 ч. / С.Н. Братченко. — Луганськ,
2001. — Ч. 1. — 76 с.; Ч. 2. — 124 с.
братченко с.Н. Миколаївські могили-кургани в
пониззі р. Луганка / С.Н. Братченко // Матеріали
та дослідження з археології Східної України (МДА-
СУ). — № 9. — Луганськ, 2009. — С. 137—197.
вильнянские курганы в Днепровском Надпо-
рожье. — К., 1977.
Гераськова Л.с. Средневековая каменная скульпту-
ра кочевников степей Восточной Европы: автореф.
дис. ... канд. ист. наук / Л.С. Гераськова. — К., 1983.
Гершкович Я.П. Культурно-хронологические груп-
пы погребений эпохи средней — поздней бронзы
кургана у с. Пришиб / Я.П. Гершкович // Материалы
по хронологии археологических памятников Украи-
ны. — К., 1982. — С. 71—80.
Горішній П.А. Дослідження на новобудовах Украї-
ни / П.А. Горішній, В.В. Отрощенко, О.Г. Шапошни-
кова // Археологія. — 1987. — Вип. 57. — С. 67—74.
Донецкий археологический сборник (Донецький ар-
хеологічний збірник) / Дон. нац. ун-т; ред. Р.О. Лит-
виненко. — Донецк, 1992—2011. — №№ 1—15.
Древнейшие скотоводы юга Украины. — К., 1987. —
195 с.
Древности Поингулья. — К., 1977. — 147 с.
Косиков в.А. Исследования курганов на территории
Донецкой области / В.А. Косиков // Археологические
открытия 1976 г. — М., 1977. — С. 310—311.
Косиков в.А. Археология в Донецком университете /
В.А. Косиков, Р.А. Литвиненко // Археология Вос-
точноевропейской лесостепи. — Вып. 10: Пятьдесят
полевых сезонов археологов Воронежского универ-
ситета. — Воронеж, 1997. — С. 14—19.
Курганы юга Днепропетровщины. — К., 1977. —
152 с.
Курганы степного Крыма. — К., 1984. — 116 с.
Кучугура Л.І. Дослідження видатного українського
археолога М.О. Макаренка в м. Маріуполь у 1930—
1933 роках / Л.І. Кучугура // Праці науково-дослід-
ного інституту пам’яткоохоронних досліджень. —
Вип. 2. — К., 2007. — С. 71—86.
Литвиненко Р.О. Зрубна культура басейну Сі-
верського Дінця (за матеріалами поховальних
пам’яток): автореф. дис. ... канд. іст. наук /Р.О. Лит-
виненко. — К., 1994. — 21 с.
Литвиненко Р.А. Памятники покровского типа на
Северском Донце / Р.А. Литвиненко // Археологичес-
кие вести. — СПб., 1995. — № 4. — C. 73—82.
Литвиненко Р.О. Культурне коло Бабине (за ма-
теріалами поховальних пам’яток): автореф. дис. …
д-ра іст. наук / Р.О. Литвиненко. — К., 2009. — 32 с.
Литвиненко Р.О. “Курганна” археологія в житті та
студіях Станіслава Никифоровича Братченка (світ-
лої пам’яті видатного вченого) / Р.О. Литвиненко //
159
Литвиненко Р.О. Новобудовна археологія в Донбасі: етапи, дослідники, досягнення
Донецький археологічний збірник. — № 15. — До-
нецьк, 2011. — С. 188—200.
Макаренко М. Маріюпільський могильник / М. Ма-
каренко. — К., 1933. — 150 с.
Матеріали та дослідження з археології Східної Ук-
раїни. — Луганськ, 2003—2011. — № 1—11.
Новые памятники ямной культуры степной зоны
Украины. — К., 1988. — 142 с.
Отрощенко в.в. Історія племен зрубної спільності:
автореф. дис. … д-ра іст. наук / В.В. Отрощенко. —
К., 2002. — 33 с.
Петрова Э.б. Античная Феодосия: История и куль-
тура / Э.Б. Петрова. — Симферополь, 2000. — 263 с.
Писларий и.А. О двух культурно-хронологических
группах погребений о срубах бассейна Северского
Донца / И.А. Писларий // Новейшие открытия со-
ветских археологов: В 3-х ч. — К., 1975. — Ч. 1. —
С. 89—91.
Писларий и.А. О методе проверки однородности
массива археологических памятников / И.А. Пис-
ларий // Новые методы археологических исследова-
ний. — К., 1982. — С. 169—193.
Писларий и.А. Культура многоваликовой керами-
ки Восточной Украины: автореф. дис. … канд. ист.
наук / И.А. Писларий. — М., 1983. — 22 с.
Пыслару и. В.Г. Самойленко и его роль в исследова-
ниях Северско-Донецкой экспедиции ИА АН УССР /
И. Пыслару // Проблемы охраны и изучения памят-
ников археологии степной зоны Восточной Евро-
пы. — Луганск, 2010. — С. 7—10.
санжаров с.Н. Катакомбные культуры Северо-Вос-
точного Приазовья / С.Н. Санжаров. — Луганск,
2001. — 171 с.
санжаров с.Н. Катакомбная культура на террито-
рии Северо-Восточного Приазовья: автореф. дис. ...
канд. ист. наук / С.Н. Санжаров. — К., 1991. — 18 с.
санжаров с.М. Східна Україна на рубежі серед-
ньої — пізньої бронзи: автореф. дис. … доктора іст.
наук / С.М. Санжаров. — К., 2007. — 33 с.
санжаров с.Н. Восточная Украина на рубеже эпох
средней — поздней бронзы / С.М. Санжаров — Лу-
ганск, 2010. — 488 с.
санжаров с.М. Пам’яті Станіслава Никифоровича
Братченка / С.М. Санжаров // Матеріали та дослід-
ження з археології Східної України. — № 11. — Лу-
ганськ, 2011. — С. 4—6.
смирнов А.М. Катакомбные культуры Северского
Донца: автореф. дис. ... канд. ист. наук / А.М. Смир-
нов. — Л., 1987. — 24 с.
смирнов А.М. Курганы и катакомбы эпохи бронзы
на Северском Донце / А.М. Смирнов. — М., 1996. —
182 с.
Циміданов в.в. Соціальний розвиток населення
зрубної культурно-історичної спільноти (за матеріа-
лами поховальних пам’яток Східної України): авто-
реф. дис. ... канд. іст. наук/ В.В. Циміданов. — К.,
1997. — 22 с.
Шепель Е.А. Население бассейна Северского Дон-
ца в эпоху энеолита-бронзы по антропологическим
данным: автореф. дис. ... канд. ист. наук / Е.А. Ше-
пель. — К., 1985. — 18 с.
60 років Інституту археології НАН України. — К,
1994. — 139 с.
усачук А.Н. Н.Е. Макаренко: срубные материалы /
А.Н. Усачук // Проблемы исследования памятников
археологии Северского Донца. — Луганск, 1990. —
С. 114—117.
pâslaru i. Cultura Delacău-Babino / I. Pâslaru. —
mangalia, 2006. — 278 p.
rassamakin y.ja. Die nordpontische Steppe in der
Kupferzeit. Grдber aus der mitte des 5. Jts. bis ende
des 4. Jts. v. Chr. / Y.Ja. Rassamakin // Archдologie
in eurasien. — Bd. 17. — mainz, 2004. — T. I. — X,
234 S., 137 Abb.; T. II. — vIII, 278 S., 546 Taf.
Р. А. Л и т в и н е н к о
НОвОсТРОЕчНАЯ АРхЕОЛОГиЯ
в ДОНбАссЕ: ЭТАПы,
иссЛЕДОвАТЕЛи, ДОсТижЕНиЯ
Очерк посвящен истории так называемой «но-
востроечной эпохи» в археологии Восточной Ук-
раины, которая охватывала 1970-е — начало
1990-х гг. Освещаются основные вехи этого про-
цесса, задействованные в нем академические и
вузовские экспедиции, оцениваются главные на-
учно-практические результаты и последствия этой
археологической эпопеи. Отмечается, что этот пе-
риод отечественной науки отмечен масштабными
исследованиями, накоплением огромного фонда
источников, подготовкой высококвалифицирован-
ных кадров археологов-полевиков, созданием базы
и условий для успешных исследований по различ-
ным направлениям археологии и преистории.
r. l i t v i n e n k o
SAving ArchAEology in
thE donBAS: StAgES,
rESEArchErS, AchiEvEmEnt
the parer is devoted to history of «an epoch of new
buildings» in archeology of Eastern ukraine. it covers
1970th — the beginning of 1990th. the basic marks of
this process along with academic and high school expe-
ditions are covered. this period is marked by large-scale
research national-level, training of highly qualified ar-
chaeologists, database creation and the conditions for
successful research in various fields of archeology
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-89385 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2227-4952 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-29T08:47:38Z |
| publishDate | 2012 |
| publisher | Інститут археології НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Литвиненко, Р.О. 2015-12-09T16:19:38Z 2015-12-09T16:19:38Z 2012 Новобудовна археологія в Донбасі: етапи, дослідники, досягнення / Р.О. Литвиненко // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2012. — Вип. 9. — С. 155-159. — укр. 2227-4952 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/89385 902.2(091)(477.6) Нарис присвячено історії так званої «новобудовної доби» в археології Східної України. Висвітлюються основні віхи цього процесу, оцінюються головні науково-практичні результати. Очерк посвящен истории так называемой «новостроечной эпохи» в археологии Восточной Украины, которая охватывала 1970-е — начало 1990-х гг. Освещаются основные вехи этого процесса, задействованные в нем академические и вузовские экспедиции, оцениваются главные научно-практические результаты и последствия этой археологической эпопеи. Отмечается, что этот период отечественной науки отмечен масштабными исследованиями, накоплением огромного фонда источников, подготовкой высококвалифицированных кадров археологов-полевиков, созданием базы и условий для успешных исследований по различным направлениям археологии и преистории. The parer is devoted to history of «an epoch of new buildings» in archeology of Eastern Ukraine. It covers 1970th — the beginning of 1990th. the basic marks of this process along with academic and high school expeditions are covered. This period is marked by large-scale research national-level, training of highly qualified archaeologists, database creation and the conditions for successful research in various fields of archeology. uk Інститут археології НАН України Археологія і давня історія України Статті Новобудовна археологія в Донбасі: етапи, дослідники, досягнення Новостроечная археология в Донбассе: этапы, исследователи, достижения Saving archaeology in the Donbas: stages, researchers, achievement Article published earlier |
| spellingShingle | Новобудовна археологія в Донбасі: етапи, дослідники, досягнення Литвиненко, Р.О. Статті |
| title | Новобудовна археологія в Донбасі: етапи, дослідники, досягнення |
| title_alt | Новостроечная археология в Донбассе: этапы, исследователи, достижения Saving archaeology in the Donbas: stages, researchers, achievement |
| title_full | Новобудовна археологія в Донбасі: етапи, дослідники, досягнення |
| title_fullStr | Новобудовна археологія в Донбасі: етапи, дослідники, досягнення |
| title_full_unstemmed | Новобудовна археологія в Донбасі: етапи, дослідники, досягнення |
| title_short | Новобудовна археологія в Донбасі: етапи, дослідники, досягнення |
| title_sort | новобудовна археологія в донбасі: етапи, дослідники, досягнення |
| topic | Статті |
| topic_facet | Статті |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/89385 |
| work_keys_str_mv | AT litvinenkoro novobudovnaarheologíâvdonbasíetapidoslídnikidosâgnennâ AT litvinenkoro novostroečnaâarheologiâvdonbasseétapyissledovatelidostiženiâ AT litvinenkoro savingarchaeologyinthedonbasstagesresearchersachievement |