Археологія у науковому доробку Хведора Вовка, матеріали його досліджень у зібранні Національного музею історії України
Висвітлено археологічні дослідження у науковому доробку Хведора Вовка. Розглянуто колекції
 матеріалів Мізинської палеолітичної стоянки,
 дослідженої Хв. Вовком, що зберігаються в Національному музеї історії України. Археология занимала важное место в сфере научных интересов известно...
Saved in:
| Published in: | Археологія і давня історія України |
|---|---|
| Date: | 2012 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут археології НАН України
2012
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/89387 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Археологія у науковому доробку Хведора Вовка, матеріали його досліджень у зібранні Національного музею історії України / Т.М. Радієвська // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2012. — Вип. 9. — С. 213-219. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860216965901058048 |
|---|---|
| author | Радієвська, Т.М. |
| author_facet | Радієвська, Т.М. |
| citation_txt | Археологія у науковому доробку Хведора Вовка, матеріали його досліджень у зібранні Національного музею історії України / Т.М. Радієвська // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2012. — Вип. 9. — С. 213-219. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Археологія і давня історія України |
| description | Висвітлено археологічні дослідження у науковому доробку Хведора Вовка. Розглянуто колекції
матеріалів Мізинської палеолітичної стоянки,
дослідженої Хв. Вовком, що зберігаються в Національному музеї історії України.
Археология занимала важное место в сфере научных интересов известного ученого и общественного
деятеля Федора Вовка. Во время политической эмиграции он познакомился с археологическими коллекциями музеев Вены, Праги, Цюриха. За время проживания в Париже Ф.K. Вовк прошел путь от студента
Сорбонны до известного ученого, и стал основоположником отечественной школы палеолитоведения, которая определила развитие первобытной археологии
на целое столетие. Всемирную известность ему принесла Мезинская стоянка, исследование которой проводилось на междисциплинарном уровне. Коллекция
материалов этого памятника хранится в Национальном музее истории Украины, и состоит из кремневых
изделий и шедевров искусства неоантропа. Также
объектом интересов исследователя было изучение трипольской культуры. Именно он познакомил европейский ученый мир с находками В.В. Хвойки. От популяризации раскопок Ф.К. Вовк пришел к теоретическим обобщениям об энеолитических культурах, внеся тем самым неоценимый вклад в науку.
Archaeology played an important role in scientific
interests of the famous scientist and public figure Fedir
Vovk. Due to political emigration he’d got acquainted
with archaeological collections of museums in Vienna,
Prague, and Zurich. During his life in Paris F. Vovk
made the way from Sorbonne student to well-known
scientist. He also founded the domestic school of Paleolithic
study which determined the development of prehistoric
archaeology for the next century. He became
a world-known researcher after excavations in Mezin
site, explored by means of interdisciplinary approach.
Collection of artifacts from Mezin site is hold in the National
Museum of the History of Ukraine. It consists of
flint tools and masterpieces of late Paleolithic art. Besides,
Tripillian culture became the object of scientist’s
interest. Khvoika’s discoveries became well-known to
the European scientific world. After popularization of
archaeological excavations F. Vovk theoretically generalized
Eneolithic cultures, that made the inappreciable
contribution into Tripillian study.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:16:55Z |
| format | Article |
| fulltext |
213
Т. М. Р а д і є в с ь к а
АРхЕОЛОГІЯ у НАуКОвОМу ДОРОбКу хвЕДОРА вОвКА,
МАТЕРІАЛи ЙОГО ДОсЛІДжЕНь у ЗІбРАННІ
НАЦІОНАЛьНОГО МуЗЕЮ ІсТОРІї уКРАїНи
висвітлено археологічні дослідження у науко-
вому доробку хведора вовка. Розглянуто колекції
матеріалів Мізинської палеолітичної стоянки,
дослідженої хв. вовком, що зберігаються в Націо-
нальному музеї історії україни.
К л ю ч о в і с л о в а: історія археології, палео-
літ, палеолітознавство, трипільська культура,
хведір вовк.
Археологія займала особливе місце в сфері
наукових інтересів Хведора Кіндратовича Вов-
ка. Науковий доробок вченого в галузі етногра-
фії та антропології збагатив вітчизняну науку,
його праці стали своєрідними енциклопедіями
з українознавства. Не менш вагомий археоло-
гічний доробок Хведора Вовка.
Науковий інтерес до археології у Хв. Вовка
сформувався значно пізніше, ніж до народоз-
навчих студій. Його перша наукова праця з
археології була надрукована у 1894 р. і при-
свячена огляду роботи Археологічного з’їзду у
Вільно [volkov, 1894, p. 71—74]. Проте перше
знайомство Хв. Вовка з найдавнішими періода-
ми археології відбулося ще за 20 років, а саме
під час роботи III Археологічного з’їзду, в Києві
у 1874 р. Хв. Вовк як член оргкомітету вико-
нував різні обов’язки і мав нагоду познайоми-
тись з вітчизняними та зарубіжними вченими.
Ці події могли стати своєрідним поштовхом до
зацікавлення археологією. Після з’їзду він без-
посередньо взяв участь у археологічних дослід-
женнях В. Антоновича на Київщині та Волині
у 1875—1876 рр. [Франко, 1992, с. 113—114].
Перебуваючи в політичній еміграції Хв. Вовк
мав можливість ознайомитись з археологічни-
ми колекціями музеїв Праги, Відня, Цюріха,
Риму. Особливо плідним вивчення археології
було в Парижі, де Хв. Вовк пройшов шлях від
студента Сорбонни до видатного вченого, док-
тора природничих наук. Він вивчає археоло-
гію теоретично й практично, слухаючи лекції
Л. Манувріє, П. Брока, П. Топінара, Є. Амі,
провадить свої перші досліди під їх керівницт-
вом, ретельно вивчає, замальовуючи, фотогра-
фуючи колекції museum d’History Naturelle,
musee de Trokadero та інших наукових установ.
Хв. Вовк безпосередньо бере участь у роботі Па-
ризької Антропологічної спілки, редагує статті
та друкується у часописах «Bulletin de la Societe
d’Antropologie de Paris» та «Anthropologie». Осо-
бисті зв’язки Хв. Вовка з Г. де Мортільє, кла-
сиком європейської школи палеоліту, мали
величезний вплив на процес його формуван-
ня як професійного археолога [Франко, 2000,
с. 217—220].
Середина 90-х рр. XIX ст. — час надзвичай-
но бурхливого розвитку вітчизняної археоло-
гії. Завдяки листуванню з В. Антоновичем,
М. Біляшівським, В. Хвойкою Хв. Вовк був доб-
ре обізнаний з археологічними дослідженнями
у тодішній Російській імперії. Їхні результати,
іноді сенсаційні, вчений висвітлював у статтях,
рецензіях, відгуках. Він весь час працював для
української науки та культури. Для Хв. Вовка,
як зазначає М. Сумцов, «...наука <...> не була
хатньою справою, робилась на видноті у всес-
віта <...> це було глибоке національне почут-
тя в оточенні всесвітнього інтернаціонально-
го розуміння, якою і мусить бути українська
наука» [Сумцов, 1922, с. 174].
Найбільш вагомим у царині археології був
доробок вченого в галузі палеолітознавства.
Він пройшов шлях від популяризації археоло-
гічних досліджень до наукового осмислення та
теоретичного узагальнення тогочасних знань © Т.М. РАДІЄВСЬКА, 2012
УДК [902(091):069.5](477–25)
Радієввська Т.М. Археологія в науковому доробку Хв. Вовка, матеріали його досліджень у зібранні НМІУ
214
про палеолітичні пам’ятки Східної Європи.
Особливу зацікавленність Хв. Вовка виклика-
ло відкриття Києво-Кирилівської палеолітич-
ної стоянки. Результати розкопок В. Хвойки
набули великого розголосу в археологічних ко-
лах. Саме Хведір Вовк першим навів західноєв-
ропейські аналогії цим унікальним знахідкам.
Детальний аналіз стратиграфії стоянки та
урахування особливостей крем’яних знарядь,
дали підставу досліднику впевнено датува-
ти пам’ятку мадленським часом [Вовк, 1899а,
с. 1—32; 1899б, с.211—219; 1902, с. 1—12; 1904,
с. 16—25].
Наукова робота Хв. Вовка в галузі палеолі-
тознавства була продовжена після повернен-
ня до Росії. Визначною подією в житті Хведо-
ра Кіндратовича в цей період стало відкриття
Мізинської стоянки.
У 1907 році Чернігівську губернську архівну
комісію та Чернігівське відділення Комітету
підготовки ХІv Археологічного з’їзду сповіс-
тили про знахідку кісток допотопних тварин,
на які натрапили під час будівництва льоху
в садибі Сисоя Кошеля — мешканця с. Мі-
зин. Уважно оглянувши купу кісток разом із
землею, що були доставлені до Чернігівського
музею, Хв. Вовк помітив кілька крем’яних ви-
робів і визначив, що це знаряддя мадленської
доби. Наступного літа він разом зі своїми уч-
нями С. Руденком, П. Єфименком здійснили
попередні розкопки, які дали унікальні знахід-
ки [Шовкопляс, 1965, с. 11—12]. Це було як
своєрідний дарунок долі, як винагорода за три-
валий час вимушеної розлуки вченого-патріота
з рідною Україною. «чернігівський археологіч-
ний з’їзд 1908 року несподівано відслонив перед
нами віко тисячоліть, що погребли останки
життя й творчості палеолітичної людини
на нашій землі», — так написав М. Грушевсь-
кий про сенсаційне відкриття Мізинської сто-
янки [Грушевський, 1928, с. 17].
У 1909, 1911—1914 роках Хв. Вовк разом із
своїми учнями (Л. Чикаленко, П. Єфименко,
С. Руденко, В. Сахаров, М. Рудинський) про-
вадив широкомасштабні польові досліджен-
ня [Франко, 2000, с. 236], в результаті яких
були здобуті не тільки унікальні вироби з
бивня мамонта, але й прикраси, чисельні кіс-
тяні і крем’яні знаряддя, що одразу висунули
Мізинське поселення на одне з провідних міс-
ць поміж всесвітньо відомих палеолітичних
пам’яток Європи.
Під час польових досліджень пам’ятки
Хв. Вовк та його учні застосували найновішу,
відому на той час у Західній Європі, методику
розкопок. Вона вдосконалювалась під час по-
дальшої роботи, і якщо розкопи 1908 та 1909
років ще не мали внутрішнього членування, то
розкопи 1912—1914, 1916 років вже поділялись
на метрові квадрати з подвійним цифровим
(римським та арабським) позначенням [Сергин,
1987, с. 6].
Хведір Вовк під час розкопок був прикладом
професіоналізму, завжди вимагав «...докладно-
го аналізу та всебічної уваги <...> не тільки до
речових знахідок, але, скажімо, до характеру
місцевості, рельєфу поверхні даної стації, гео-
логічних обставин, до кожної дрібненької речі,
що в процесі роботи може бути знайдена, до
знімання планів, фотографування, зарисо-
вок тощо» [Носов, 1931, с. XXvI]. За спогадами
Л. Чикаленка, в підході до роботи Хв. Вовк все
робив так, «...що коли б будь-хто виявив ба-
жання ближче придивитись до його праці, то
знайшов би в матеріалах найдрібніші вказівки
<...>. З розкопок було брато все, навіть, те, що
тепер при сучасному станові науки не має ви-
димого значення, але далі може його мати…»
[Іванченко, 1995, с.5]. І дійсно, польові описи
та щоденники, кресленики розрізів, планів Мі-
зинської стоянки, фото об’єктів і окремих знахі-
док зберегли свою інформативність частково
і донині, про що свідчать монографії з аналізу
структури пам’ятки [Сергин, 1987].
Відповідальне ставлення до своєї роботи, са-
мовіддану любов до науки, жагучий інтерес до
різноманітних археологічних тем Хв. Вовк зумів
прищепити своїм учням. До молоді він ставився
з щирою приязню, завжди охоче ділився ідеями
та знаннями, проте не любив поверховості і до-
коряв за поспішні висновки, помилки в статтях.
Один з його учнів згадував, що Хв. Вовк вмів
бути не тільки вченим та викладачем, він жив
інтересами молоді та спонукав жити інтересами
науки [Золотарев, 1918, с. 356—357]. В цьому
проявився природжений талант Хв. Вовка як
педагога.
Дослідження Мізинської стоянки відбува-
лося на міждисциплінарному рівні із залучен-
ням даних суміжних наук (геології, зоології,
ботаніки тощо). Основні результати вивчен-
ня Мізинського поселення, як і узагальнення
тогочасних знань про палеолітичні пам’ятки
Східної Європи були викладені Хв. Вовком у
доповіді «Палеолит в Европейской Росии и сто-
янка в селе Мезине Черниговской губернии» на
засіданні Відділення російської та слов’янської
археології Російського археологічного това-
риства, яка викликала палкі дискусії у пред-
ставників російської офіційної науки [Франко,
1992, с. 116].
Наукова громадськість високо оцінила рівень
дослідження Мізинської стоянки. Як зазначив
А. Носів, саме «через Мізинські здобутки, які
мають першорядну вагу в науці для вивчення
палеолітичної культури, хведір Кіндратович
зажив всесвітньої слави, а українська архео-
логія піднеслася на почесну височінь» [Носов,
1928, с. 7]. Дійсно, в науковій біографії дослід-
ника було не одне відкриття, але особливу
славу принесла йому саме Мізинська палео-
літична стоянка. Його доповідь про розкопки
пам’ятки на Міжнародному антропологічному
з’їзді в Женеві у 1912 році викликала палкі
215
Радієввська Т.М. Археологія в науковому доробку Хв. Вовка, матеріали його досліджень у зібранні НМІУ
дискусії, проте думка науковців була одностай-
ною — археолог заслуговує на міжнародну пре-
мію [Франко, 2000, с. 113]. Це стало справжнім
тріумфом, вершиною творчого злету українсь-
кого вченого.
Вагомий внесок Хв. Вовка у розвиток віт-
чизняного палеолітознавства не обмежувався
лише його особистим доробком у вигляді на-
уково-практичної діяльності, чисельних пуб-
лікацій, участі у міжнародних конференціях,
коли він практично був єдиним містком, через
який наукові думки Західної Європи доходили
до нас і навпаки. Найголовніша заслуга вчено-
го — це започаткування школи вітчизняного
палеолітознавства. Хв. Вовк за короткий час
підготував високопрофесійних палеолітознав-
ців — Г. Бонч-Осмоловського, П. Єфименка,
Л. Чикаленка, С. Руденка, Д. Золотарьова,
М. Рудинського, О. Алешо. Заснована Хв. Вов-
ком школа визначила напрямок розвитку пер-
вісної археології на ціле століття.
Хв. Вовку належить також одне з визначних
місць в історії вивчення трипільської культури
[Бурдо, 2010, с. 29; Радієвська, 2011, с. 215—
224]. Йому не судилося проводити власні по-
льові досліди трипільських пам’яток. Проте
саме Хв. Вовк першим в Європі представляє
унікальні знахідки з розкопок В. Хвойки. На
Міжнародному конгресі доісторичної археоло-
гії і археологічної антропології, який проходив
в 1900 р. в Парижі, Хв. Вовк організував у сек-
ції Паризького антропологічного товариства
етнографічну і археологічну виставку. Тут було
представлено багато етнографічних фотознім-
ків з побуту українського народу та серію фото-
графій нових знахідок В. Хвойки.
В тому ж році Хв. Вовк готує статтю «По по-
воду наших неолитических находок с керами-
кой до-микенского типа», в якій подає деталь-
ну характеристику розвитку археологічних
досліджень в Російській імперії, розглядає такі
нагальні питання як завдання археологічного
дослідження, методичні засади розкопок, зок-
рема поселень нової археологічної культури.
Аналізуючи дослідження В. Хвойки в околи-
цях Трипілля та Верем’я та В. Доманицького
в Звенигородському та Уманському повітах,
автор підкреслює важливість відкриття нових
пам’яток: «Находки ч.в. хвойки оказываются
фактом первостепенного интереса и гораз-
до большего значения, чем просто коллекция
курьезных и в первый раз только найденных в
пределах России вазочек и статуэток» [Вовк,
1900, с. 135]. Вчений нагадує, посилаючись на
Л. Нідерле, що завдання доісторичної архео-
логії полягає не у викопуванні та описі старо-
давніх предметів та розташуванні їх у музеях з
позначеннями про те, хто був їх великодушним
пожертвувачем. Дослідникам старовини слід
пам’ятати, що завдання доісторичної археоло-
гії — це найбільш повне відтворення типу, по-
ходження, міграцій, побутових обставин, сус-
пільних відносин, вірувань, культів і взагалі
всієї культури найдавніших мешканців землі.
«Производя раскопки, мы, с одной стороны,
спасаем древние памятники, но, с другой сто-
роны — безвозвратно и навсегда уничтожаем
то, чего не сумели или не захотели спасти по
незнанию и небрежности или односторонне-
му отношению к делу» — наголошує Хв. Вовк
[Вовк, 1900, с.131].
Хв. Вовка як учня Г. де Мортільє не міг за-
довольнити рівень досліджень трипільських
пам’яток на початку XX століття. Методичні
прийоми В. Хвойки він вважав не дуже доско-
налими, а тому вважає за необхідне надати
кілька конкретних рекомендацій, які, на його
думку, дадуть змогу всебічно дослідити архео-
логічні пам’ятки. Для вирішення питання про
призначення площадок (точків) автор реко-
мендує робити плани та розрізи досліджуваних
об’єктів. Звертає також увагу на необхідність
послідовно знімати шари глини (після нане-
сення на плані), викладати в тому ж порядку
та обов’язково перевертати їх, щоб дослідити
можливі відбитки [Вовк, 1900, с. 138—140].
Наприкінці статті Хв. Вовк констатує, що
вітчизняні археологічні дослідження мають
не менше ваги ніж західноєвропейські, проте
й досі ще не займають відповідного значення
в світовій науці, тільки тому що вони невміло
провадяться, недбало описуються та доволі по-
гано видаються [Вовк, 1900, с. 141].
Наступна робота Хв. Вовка, присвячена
Трипіллю, була надрукована в «Матеріалах
до українсько-руської етнології» Науковим то-
вариством ім. Т. Шевченка у Львові в 1905 р.
В цій статті автор аналізує відомі на той час
дані про пам’ятки з мальованою керамікою,
підкреслює схожість матеріалів, отриманих
під час розкопок на хуторі Кукутені біля Ясс у
Східній Галичині, на Буковині зі знахідками
В. Хвойки. Ці висновки він підкріплює власни-
ми спостереженнями під час знайомства з
матеріалами музейних та приватних збірок
[Вовк, 1905, с. 4]. У статті подається детальна
характеристика 45 пам’яток передмікенської
культури, які Хв. Вовк згрупував за геогра-
фічним положенням — «поріччя р. Дніпра,
поріччя р. бога, поріччя р. Дністра, поріччя
р. Дунаю (Прут, серет)» [Вовк, 1905, с. 5—
26]. Таким чином, Хв. Вовком була складена
фактично перша мапа трипільських пам’яток.
Автор статті робить спробу визначити мож-
ливі шляхи розповсюдження передмікенської
культури — «з півдня на північ», і припускає,
що «первісним осередком її була Мала Азія»
[Вовк 1905, с. 27].
Безперечно, цю статтю Хв. Вовка можна
розглядати як першу частину монографічної
праці, яку він так і не встиг завершити за жит-
тя. Через 10 років після смерті вченого, роз-
бираючи його науковий архів, М. Рудинський
знайшов рукопис та ілюстративний матеріал,
Радієввська Т.М. Археологія в науковому доробку Хв. Вовка, матеріали його досліджень у зібранні НМІУ
216
підготував та видав у збірнику Кабінету антро-
пології роботу «Вироби передмікенського типу
в неолітичних становищах на Україні» [Вовк,
1928].
У передмові до статті М. Рудинський під-
креслює, що «...в історії вивчення неолітичної
культури мальованої кераміки хв. вовк посі-
дає одне з визначних місць, як перший з євро-
пейських учених, що звів до купи результати
дослідження її на сході європи і спитувався
синтезувати їх, висловивши певні думки що
до призначення її глиняних споруд і висунув-
ши теорію її східного у нас походження» [Вовк,
1928, с. 3]. Робота Хв. Вовка, яка була опублі-
кована в «Антропології», складається з кількох
розділів: «Будова й характер становищ»; «Фау-
на в знахідках передмікенського типу»; «Виро-
би кам’яні, кістяні й металеві, знайдені в зем-
лянках і похоронних точках».
В першому розділі, який містить змістовний
аналіз багатьох розкопаних комплексів, плани
та розрізи кількох «точків», автор дійшов вис-
новку: «...ми приходимо до необхідності вста-
новити три роди будови наших українських
глиняних будівель з знахідками передмікенсь-
кого типу, в залежності від їх призначення:
землянок — задля життя, гончарень задля
виробу й кладовищ задля заховування урн з по-
пелом мерців …» [Вовк, 1928, с. 19].
В останньому розділі статті дана харак-
теристика знарядь праці з кременю, кістки,
рогу та металу. Це перша в історії трипіл-
лязнавства робота, де практично зібрані всі
відомі на той час знаряддя. Особливу увагу
дослідник приділяє характеристиці метале-
вих виробів, наводить аналогії, робить вис-
новок про безумовну належність металевих
сокирок до передмікенського (трипільського)
часу, визнає їх більш ранній час, на відміну
від Г. Мортільє, який вважав, що плескаті со-
кирки з’являються тільки в пізній час — добу
бронзи [Вовк, 1928, с. 26—27].
Внесок Хв. Вовка у трипіллязнавство важ-
ко переоцінити. Насамперед позитивно слід
оцінити прагнення вченого удосконалити ме-
тодику польових досліджень та максимально
впорядкувати результати розкопок трипільсь-
ких пам’яток. Ним була складена перша мапа
пам’яток трипільської культури Київщини,
Галичини, Буковини та Румунії. Багато уваги
Хв. Вовк приділяв питанням про визначен-
ня завдання доісторичної археології та мети
наукових досліджень, зокрема трипільських
пам’яток.
Завершуючи розгляд археологічного доробку
в науковій спадщині Хв. Вовка, слід зазначити,
що вчений вписав славну сторінку в історію ар-
хеології. В розробці багатьох питань археоло-
гічної науки він був справжнім першопрохід-
цем. Саме Хв. Вовк розробив термінологію для
виробів з кременю, ввів типологічний метод до-
сліджень, започаткував комплексний підхід до
матеріалу та його обов’язковий статистичний
аналіз. Відповідальне ставлення до досліджу-
ваних пам’яток археології, фаховий підхід до
їх вивчення — обов’язкові вимоги для кожного
археолога, які заповідав Хв. Вовк своїм послі-
довникам.
Ідеї, які Хведір Кіндратович почав проводити
в життя, продовжили його учні та прихильни-
ки. За заповітом Хв. Вовка, його душоприкаж-
чики — П. Стебницький та С. Єфремов — всі
наукові матеріали, бібліотеку, колекції мали
передати «...тій установі, яка буде гідна цієї
спадщини» [Грушевський, 1918, с. 143]. Один
з найкращих учнів вченого О. Алешо, «підго-
товивши грунт в українській Академії Наук,
вибрався р. 1920 до Ленінграду по наукову спад-
щину, що її заповідав покійний професор вовк
для україни» [Бюлетень, 1925, с. 5]. 29 березня
1921 р. при Українській Академії Наук було
засновано Музей антропології та етнології, а з
31 березня 1922 р. назву інституції змінено на
Кабінет антропології та етнології [Бюлетень,
1925, с. 6]. Новостворена наукова інституція
мала на меті сприяти розвитку антропологіч-
них дисциплін в галузях спеціальної антропо-
логії та передісторії (палеоетнології). Це була
перша в Україні наукова організація, яка по-
чала працювати над висвітленням як для нау-
ки, так і для широкого громадянства згаданих
дисциплін [Носов, 1928, с.185].
З Кабінету антропології ім. Хв. Вовка після
реорганізації Академії наук у 1936 р. до архе-
ологічної збірки Національного музею історії
України і надійшла Мізинська колекція [НА
НМІУ, ф. 1260, № 28. арк. 2]. Переважну біль-
шість колекції (а1 Мізин) становить крем’яний
інвентар. Загальна кількість виробів першо-
го етапу вивчення пам’ятки (1908—1914 рр.)
становить приблизно 24.133 одиниці зберіган-
ня, з них 1.250 — це заготовки для знарядь
[Радієвська, 2003, с. 5-16; Радієвська, 2004,
с. 131—141].
Рис. 1. Браслет із бивня мамонта. Мізин
217
Радієввська Т.М. Археологія в науковому доробку Хв. Вовка, матеріали його досліджень у зібранні НМІУ
Мізинські вироби з бивня мамонта,
безумовно,є окрасою музейної збірки. Це, на-
самперед, вишуканий браслет, оздоблений
врізним орнаментом у вигляді меандру і зиг-
загоподібних ліній (рис. 1). І на сьогодні зали-
шається слушним зауваження М. Грушевсь-
кого, що «такої дорогоцінності не дала досі
ні одна світова нахідка палеолітичної доби»
[Грушевський, 1928, с. 24].
Скульптурні твори представлені серією
стилізованих фігурок (17 одиниць). Більша
частина статуеток прикрашена різноманітни-
ми графічними композиціями. Саме Хв. Вовк
вперше для умовного позначення фігурок ввів
у науковий обіг назви «пташки» (рис. 2) та «фа-
лоси» (рис. 3). В той же час дослідник припус-
кав, що останні могли служити «ручками або
оздобними закінченнями якихось інструмен-
тів» [Грушевський, 1928, с. 24]. І. Шовкопляс,
зберігаючи первинний розподіл Хв. Вовка виз-
начив всі мізинські статуетки схематизовани-
ми та стилізованими зображеннями жіночих
фігур [Шовкопляс, 1965, с. 248].
До виробів палеолітичного мистецтва Мі-
зинської колекції належать і дві статуетки, які
Хв. Вовк визначив як скульптурні зображення
тварин (вовк-собака), що, можливо, виконували
роль амулетів. На знахідки кісток вовка, який
дуже схожий на домашню собаку, вперше звер-
нув увагу, до речі, також Хведір Кіндратович.
На думку І. Шовкопляса, вовк займав якесь
особливе місце в житті мешканців Мізинської
стоянки, в їх культових, тотемічно-магічних
обрядах [Шовкопляс, 1965, с. 49, 101]. Деякі
дослідники одну з вказаних статуеток визнача-
ють як «стилізоване зображення людини» [За-
мятнин, 1961, с. 51; Яковлева, 2011, с.129].
Один з найцікавіших виробів з бивня мамон-
та в Мізинській колекції — випрямляч дроти-
ків, так званий «жезл начальника» (рис.4, 1).
У свій час Хв. Вовк, не знайшовши відповідних
аналогій цьому виробу, зазначав, що він подіб-
ний до інструментів, що «їх уживають чукчі,
щоб значити ремінь» [Мізин, 1931, с. 50]. За-
слуговує на увагу і веретеноподібний череш-
ковий наконечник дротика (рис. 4, 2). Він має
пази на протилежних боках для закріплення
додаткових конструктивних елементів з креме-
ню (мікролітів), які значно підвищували здат-
ність зброї завдавати важких і глибоких пора-
нень [Нужний, 2001, с. 88].
Серед інших виробів з кістки в колекції —
знаряддя для плетіння тканини, оздоблене
лінійним орнаментом, який імітує намота-
ну нитку (рис. 4, 3). Цей інструмент слідом за
Хв. Вовком визначають як голку [Мізин, 1931,
с. 30, 49; Шовкопляс, 1965, с. 202]. В колекції
є заготовки для виготовлення підвісок, кілька
клиноподібних знарядь. Одне з них орнамен-
товане заглибленими лініями у вигляді різних
Рис. 2. Стилізовані фігурки («пташки»,
за Хв. Вовком), виготовлені з бивня
мамонта. Мізин
Рис. 3. Стилізовані фігурки (фалоси»,
за Хв. Вовком), виготовлені з бивня
мамонта. Мізин
Радієввська Т.М. Археологія в науковому доробку Хв. Вовка, матеріали його досліджень у зібранні НМІУ
218
комбінацій. В одній з них Хв. Вовк бачив «щось
схоже на тварину, а в другій — зображення
подібне до житла північно-американських ін-
діанців» [Мізин, 1931, с.30; Шовкопляс,1965,
с.191,196].
Комплекс крем’яних виробів та унікаль-
ні зразки мистецтва Мізина й до цього часу є
предметом обговорень та дискусій. До палео-
літичної спадщини Хв. Вовка продовжують
звертатись сучасні дослідники, вивчаючи,
аналізуючи матеріали Мізинської стоянки, яку
М. Грушевський в свій час вважав «скарбом, не
менш важним, а може навіть важнішим, ніж
скажім Ольбія» [Грушевський, 1928, с. 35].
Матеріали Мізинського поселення з розко-
пок Хв. Вовка та його учнів Л. Чикаленка та
М. Рудинського є складовою частиною музей-
ної археологічної збірки, вони представлені
в розділі «Доба каменю» експозиції НМІУ.
Найкращі зразки мистецтва та їх копії були
експоновані на музейних та міжнародних
виставках — «Час мамонтів» (Франція, Париж,
2004—2005 рр.), «Експо-2005» (Японія, Нагойя,
2005 р.), «Мезинська палеолітична стоянка»
(Чернігів 2008 р.), «Барвистий світ прикрас»
(НМІУ, 2011 р.). Раритетні зразки Мізинської
колекції займають почесне місце в музейних
виданнях — фотоальбомах, путівниках та бук-
летах.
бурдо Н.б. Дослідження духовного світу трипільців
у працях Вікентія Хвойки / Н.Б. Бурдо // Науково-
дослідницька та просвітницька діяльність Вікентія
Хвойки. До 160-річчя з дня народження. Матеріа-
ли науково-практичної конференції. — Трипілля,
2010. — С. 27—42.
вовк хв. Передісторичні знахідки на Кирилівсь-
кій вулиці у Київі / Хв. Вовк // Матеріали до
українсько−руської етнології. — т.I. — Львів,
1899а. — С. 1—32.
вовк хв. Палеолітичні знахідки на Кирилівській
вулиці у Київі / Хв. Вовк // Матеріали до українсько-
руської етнології. — т.I. — Львів, 1899б. — С. 211—
219.
вовк хв. По поводу наших неолитических находок
с керамикой до-микенского типа / Хв. Вовк // Архе-
ологическая летопись Южной России. — т.II. — К.,
1900. — С. 131—141.
вовк хв. Магдаленське майстерство на Україні /
Хв. Вовк // Записки НТШ у Львові. — 1902. — т.46
(XlvI ). — Кн.2. — С. 1—12.
волков Ф. Искусство мадленской эпохи на Украине /
Ф. Волков // АЛЮР — К., 1903. — N 1. — С. 16—25.
вовк хв. Вироби передмікенського типу у неолітич-
них становищах на Україні / Хв. Вовк // Матеріали
до українсько−руської етнології. — т.vI. — Львів,
1905. — С. 1—27.
вовк Ф. Вироби передмікенського типу в неолітичних
становищах на Україні / Ф. Вовк // Антропологія за
1927 р. — К.,1928. — С. 1—28.
Грушевський М. Хведір Кіндратович Вовк (некро-
лог) / М. Грушевський. — Наша Україна. — 1918. —
Ч.2. — С. 143.
Грушевський М. Техніка і умілість палеолітичної
доби в нахідках Мізинського селища / М. Грушевсь-
кий // Чернігів і Північне Лівобережжя. — 1928. — т.
XXIII. — С. 17—35.
Золотарев Д. А. Ф. К. Волков (некролог) / Д.А. Зо-
лотарев // Русский исторический журнал. — 1918. —
№ 5. — С. 356—357.
Замятнин с.Н. Очерки по палеолиту / С.Н. Замя-
тин. — М.—Л., 1961. — 176 с.
Іванченко Ю. Видатний вчений і патріот України
Ю. Іванченко // Вовк Хв. Студії з української етног-
рафії та антропології. Передмова. — К., 1995.
Мізин. Визначніші серії кістяних виробів Мізинсь-
кої палеолітичної стації в освітленні Федора Вовка /
за ред. М. Рудинського. — К.,1931. — 66 с.
Науковий архів НМІу — Ф. Р. — 1260. — оп. 1-
доп. — № 28а. — 53 арк.
Носов А.З. Ф.К. Вовк і українська наука / А.З. Но-
сов // Антропологія за 1928 р. — К., 1929. — С. 1—8.
Носов А.З. Професор Ф. К. Вовк в українській
археології (1847-1918-1928) / А.З. Носов. — Записки
ВУАК. — 1931. — т. 1. — С. XXIII-XXvIII.
Нужний Д.Ю. Дистанційна зброя і свідчення про
збройні сутички за кам’яного віку / Д.Ю. Нужний //
Військово-історичний альманах. — 2001. — Річник
II. — Число1 (2). — С. 82—103.
Радієвська Т.М. Роль Федора Вовка у становленні
вітчизняного палеолітознавства / Т.М. Радієвська //
Український музей. — Київ, 2003. — С. 53—58.
Радієвська Т. Кабінет антропології ім. Хведора Вовка:
науково-практична діяльність та колекції пам’яток
кам’яної доби в зібранні НМІУ / Т. Радієвська //На-
ціональний музей історії України: поступ у третє
тисячоліття. — Тем. зб. наук. праць. — К., 2004. —
С. 131—141.
Рудинський М.Я. Кілька попередніх зауважень до
праці: Вовк Ф. Вироби передмікенського типу в не-
Рис. 4. Вироби з бивня мамонта знайдені в Мізині:
1 — випрямляч дротиків («жезл начальника»);
2 — веретеноподібний черешковий наконечник
дротика; 3 — знаряддя для плетіння тканини,
оздоблене лінійним орнаментом
219
Радієввська Т.М. Археологія в науковому доробку Хв. Вовка, матеріали його досліджень у зібранні НМІУ
олітичних становищах на Україні / М.Я. Рудинсь-
кий // Антропологія за 1927 р. — К., 1928. — С. 3—8.
сергин в.Я. Структура Мезинского палеолитическо-
го поселения / В.Я. Сергин. — М., 1987. — 104 с.
стебницький П. Спомини про Хведора Кіндрато-
вича Вовка / П. Стебницький // Наша Україна. —
ч.2. — 1918. — С. 143—148.
сумцов М. Академік Федір Кіндратович Вовк /
М. Сумцов. — Наука на Украине. — 1922. — № 2. —
С. 174—176.
Франко О.О. Археологічні дослідження Федора
Кіндратовича Вовка / О.О. Франко // Археологія. —
1992. — №2. — С. 112−119.
Франко О.О. Федір Вовк — вчений і громадський
діяч/ О.О. Франко. — К., 2000. — 378 с.
Шовкопляс и.Г. Мезинская стоянка / И.Г. Шовкоп-
ляс. — К., 1965. — 328 с.
Яковлева Л.А. Мобільна скульптура Мізина:
типологія, технологія, художня стилістика /
Л.А. Яковлева // Кам’яна доба України: Вип. 14. —
К., 2011. — С. 124—132.
volkov th. Congres archeologique de vilna /
Th.volkov // l’Anthropologie. — Paris, 1894. —
T. 5. — P. 71—74.
Т. Р а д и е в с к а я
АРхЕОЛОГиЯ в НАучНОМ
НАсЛЕДии ФЕДОРА вОвКА,
МАТЕРиАЛы ЕГО иссЛЕДОвАНиЙ
в сОбРАНии НАЦиОНАЛьНОГО
МуЗЕЯ исТОРии уКРАиНы
Археология занимала важное место в сфере науч-
ных интересов известного ученого и общественного
деятеля Федора Вовка. Во время политической эмиг-
рации он познакомился с археологическими коллек-
циями музеев Вены, Праги, Цюриха. За время прожи-
вания в Париже Ф.K. Вовк прошел путь от студента
Сорбонны до известного ученого, и стал основополож-
ником отечественной школы палеолитоведения, ко-
торая определила развитие первобытной археологии
на целое столетие. Всемирную известность ему при-
несла Мезинская стоянка, исследование которой про-
водилось на междисциплинарном уровне. Коллекция
материалов этого памятника хранится в Националь-
ном музее истории Украины, и состоит из кремневых
изделий и шедевров искусства неоантропа. Также
объектом интересов исследователя было изучение
трипольской культуры. Именно он познакомил ев-
ропейский ученый мир с находками В.В. Хвойки.
От популяризации раскопок Ф.К. Вовк пришел к те-
оретическим обобщениям об энеолитических культу-
рах, внеся тем самым неоценимый вклад в науку.
t. r a d i y e v s k a
ArchAEology in thE SciEntific
hEritAgE of fEdir vovk,
hiS rESEArch mAtEriAlS in
ukrAiniAn nAtionAl hiStoricAl
muSEum collEction
Archaeology played an important role in scientific
interests of the famous scientist and public figure Fedir
vovk. Due to political emigration he’d got acquainted
with archaeological collections of museums in vienna,
Prague, and Zurich. During his life in Paris F. vovk
made the way from Sorbonne student to well-known
scientist. He also founded the domestic school of Paleo-
lithic study which determined the development of pre-
historic archaeology for the next century. He became
a world-known researcher after excavations in mezin
site, explored by means of interdisciplinary approach.
Collection of artifacts from mezin site is hold in the Na-
tional museum of the History of Ukraine. It consists of
flint tools and masterpieces of late Paleolithic art. Be-
sides, Tripillian culture became the object of scientist’s
interest. Khvoika’s discoveries became well-known to
the european scientific world. After popularization of
archaeological excavations F. vovk theoretically gen-
eralized eneolithic cultures, that made the inappreci-
able contribution into Tripillian study.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-89387 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2227-4952 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:16:55Z |
| publishDate | 2012 |
| publisher | Інститут археології НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Радієвська, Т.М. 2015-12-09T16:20:46Z 2015-12-09T16:20:46Z 2012 Археологія у науковому доробку Хведора Вовка, матеріали його досліджень у зібранні Національного музею історії України / Т.М. Радієвська // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2012. — Вип. 9. — С. 213-219. — укр. 2227-4952 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/89387 [902(091):069.5](477–25) Висвітлено археологічні дослідження у науковому доробку Хведора Вовка. Розглянуто колекції
 матеріалів Мізинської палеолітичної стоянки,
 дослідженої Хв. Вовком, що зберігаються в Національному музеї історії України. Археология занимала важное место в сфере научных интересов известного ученого и общественного
 деятеля Федора Вовка. Во время политической эмиграции он познакомился с археологическими коллекциями музеев Вены, Праги, Цюриха. За время проживания в Париже Ф.K. Вовк прошел путь от студента
 Сорбонны до известного ученого, и стал основоположником отечественной школы палеолитоведения, которая определила развитие первобытной археологии
 на целое столетие. Всемирную известность ему принесла Мезинская стоянка, исследование которой проводилось на междисциплинарном уровне. Коллекция
 материалов этого памятника хранится в Национальном музее истории Украины, и состоит из кремневых
 изделий и шедевров искусства неоантропа. Также
 объектом интересов исследователя было изучение трипольской культуры. Именно он познакомил европейский ученый мир с находками В.В. Хвойки. От популяризации раскопок Ф.К. Вовк пришел к теоретическим обобщениям об энеолитических культурах, внеся тем самым неоценимый вклад в науку. Archaeology played an important role in scientific
 interests of the famous scientist and public figure Fedir
 Vovk. Due to political emigration he’d got acquainted
 with archaeological collections of museums in Vienna,
 Prague, and Zurich. During his life in Paris F. Vovk
 made the way from Sorbonne student to well-known
 scientist. He also founded the domestic school of Paleolithic
 study which determined the development of prehistoric
 archaeology for the next century. He became
 a world-known researcher after excavations in Mezin
 site, explored by means of interdisciplinary approach.
 Collection of artifacts from Mezin site is hold in the National
 Museum of the History of Ukraine. It consists of
 flint tools and masterpieces of late Paleolithic art. Besides,
 Tripillian culture became the object of scientist’s
 interest. Khvoika’s discoveries became well-known to
 the European scientific world. After popularization of
 archaeological excavations F. Vovk theoretically generalized
 Eneolithic cultures, that made the inappreciable
 contribution into Tripillian study. uk Інститут археології НАН України Археологія і давня історія України Статті Археологія у науковому доробку Хведора Вовка, матеріали його досліджень у зібранні Національного музею історії України Археология в научном наследии Федора Вовка, материалы его исследований в собрании Национального музея истории Украины Archaeology in the scientific heritage of Fedir Vovk, his research materials in Ukrainian National Historical Museum collection Article published earlier |
| spellingShingle | Археологія у науковому доробку Хведора Вовка, матеріали його досліджень у зібранні Національного музею історії України Радієвська, Т.М. Статті |
| title | Археологія у науковому доробку Хведора Вовка, матеріали його досліджень у зібранні Національного музею історії України |
| title_alt | Археология в научном наследии Федора Вовка, материалы его исследований в собрании Национального музея истории Украины Archaeology in the scientific heritage of Fedir Vovk, his research materials in Ukrainian National Historical Museum collection |
| title_full | Археологія у науковому доробку Хведора Вовка, матеріали його досліджень у зібранні Національного музею історії України |
| title_fullStr | Археологія у науковому доробку Хведора Вовка, матеріали його досліджень у зібранні Національного музею історії України |
| title_full_unstemmed | Археологія у науковому доробку Хведора Вовка, матеріали його досліджень у зібранні Національного музею історії України |
| title_short | Археологія у науковому доробку Хведора Вовка, матеріали його досліджень у зібранні Національного музею історії України |
| title_sort | археологія у науковому доробку хведора вовка, матеріали його досліджень у зібранні національного музею історії україни |
| topic | Статті |
| topic_facet | Статті |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/89387 |
| work_keys_str_mv | AT radíêvsʹkatm arheologíâunaukovomudorobkuhvedoravovkamateríaliiogodoslídženʹuzíbrannínacíonalʹnogomuzeûístorííukraíni AT radíêvsʹkatm arheologiâvnaučnomnaslediifedoravovkamaterialyegoissledovaniivsobraniinacionalʹnogomuzeâistoriiukrainy AT radíêvsʹkatm archaeologyinthescientificheritageoffedirvovkhisresearchmaterialsinukrainiannationalhistoricalmuseumcollection |