Внесок Григорія Юхимовича Храбана у розвиток археології України

Стаття присвячена археологічному доробку Г.Ю. Храбана, який присвятив багато уваги дослідженню пам’яток Уманщини та зробив чималий внесок у розширення джерелознавчої бази регіону. Статья посвящена обзору археологических исследований Г.Е. Храбана на Уманщине. Предмет исследования пр...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Published in:	Археологія і давня історія України
Date:	2012
Main Author:	Сокирська, В.В.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Інститут археології НАН України 2012
Subjects:	Статті
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/89393
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Внесок Григорія Юхимовича Храбана у розвиток археології України / В.В. Сокирська // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2012. — Вип. 9. — С. 251-256. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1860243784048050176
author	Сокирська, В.В.
author_facet	Сокирська, В.В.
citation_txt	Внесок Григорія Юхимовича Храбана у розвиток археології України / В.В. Сокирська // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2012. — Вип. 9. — С. 251-256. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Археологія і давня історія України
description	Стаття присвячена археологічному доробку Г.Ю. Храбана, який присвятив багато уваги дослідженню пам’яток Уманщини та зробив чималий внесок у розширення джерелознавчої бази регіону. Статья посвящена обзору археологических исследований Г.Е. Храбана на Уманщине. Предмет исследования проанализирован с использованием широкого спектра ранее опубликованных и архивных источников. большинство из которых были введены в научный оборот. Продемонстрировано сотрудничество исследователя с научно-исследовательскими учреждениями и учеными. Особое внимание было уделено вклад исследователя в развитие исторических исследований. Было доказано, что исследования Г.Е. Храбана имели инновационный характер и стали важным компонентом общего контекста истории Украины в середине-конце 20-го века. The paper deals with complex review of H. Y. Hraban’s archaeological research in Uman region. A wide range of previously published and archive sources was used. It shows the historian’s cooperation with research institutions and scientists. Special attention has been paid to the researcher’s contribution into the development of historical-archaeological studies. It has been proved that H. Y. Hraban’s research has had an innovative character and has made an important component of the general context of Ukraine’s history in mid-late 20th century.
first_indexed	2025-12-07T18:33:43Z
format	Article
fulltext	251 в. в. с о к и р с ь к а вНЕсОК ГРиГОРІЯ ЮхиМОвичА хРАбАНА у РОЗвиТОК АРхЕОЛОГІї уКРАїНи © В.В. СОКИРСЬКА, 2012 УДК [902.2(091):929](477.46) стаття присвячена археологічному доробку Г.Ю. храбана, який присвятив багато уваги дослід- женню пам’яток уманщини та зробив чималий внесок у розширення джерелознавчої бази регіону. К л ю ч о в і с л о в а: історія археології, персо- налістика, краєзнавство, археологічні досліджен- ня, Г.Ю. храбан Вивчення життєвого і творчого шляху відо- мих археологів, істориків, краєзнавців, а також прискіпливе дослідження їхньої спадщини ста- новить унікальний матеріал для відображення особистості у біографії. Поглиблюється розумін- ня їхнього внеску у досліджувану ними галузь науки. Біографій відомих археологів протягом останніх років написано чимало, інтерес до цієї тематики збільшується разом зі зростанням ролі археологічної науки в житті сучасного суспільства. Адже в біографії дослідника може бути висвітлено не тільки життєвий шлях, але й своєрідність і самобутність, на яку заслуговує його особистість. Народився Григорій Юхимович Храбан 9 травня (26 квітня) 1902 р. в селі Великий Мо- лодьків Пищівської Волості Новоград-Волин- ського повіту Волинської губернії в сім’ї селя- нина-середняка. Навчався в гімназії, вивчав латинь, французьку і німецьку мови, а за бі- лопольської окупації опанував і польську. Був активним учасником товариства «Просвіта». У 1925 році Григорій Юхимович став кандида- том, а у липні 1926 року — членом КП(б)У. Пос- тійний потяг до знань, прагнення підвищення свого інтелектуального рівня і постійний нау- ковий пошук спонукали Григорія Юхимови- ча у 1932 р. вступити до заочної аспірантури столичного Харківського інституту червоної професури (Всеукраїнська асоціація марксист- сько-ленінських інститутів) на відділення фі- лософії. Навчання закінчити не вдалося тому, що у 1934 р. інститут було розформовано. Був двічі репресований (1938 і 1950 рр.) по звинуваченню в членстві в «українській буржуазно-націоналістичній організації». Вісім років покарання Григорій Юхимович Храбан відбував в Усольтабі на території сучасної Пермської області (Росія) та шість років у Крас- ноярському краї на вічному поселенні. Після повернення із заслання брав активну участь у громадському житті міста, проводив велику на- уково-дослідну та історико-краєзнавчу роботу. 17 вересня 1956 року Г.Ю. Храбана було при- значено директором Уманського краєзнавчого музею [Сокирська, 2009]. Арсенал наукових досліджень Григорія Юхи- мовича багатий на використання різноманіт- них галузей історичних знань. Вивчаючи той чи інший об’єкт епохи або розглядаючи події на певному відрізку історичного минулого, дослід- ник використовував не тільки письмові дже- рела, а й послуговувався досягненнями архео- логії, джерелознавства, історичної географії, топографії, топоніміки. Свої археологічні дослідження Г.Ю. Храбан здійснював тільки на основі збирання підйом- ного матеріалу і навіть не користувався шур- фуванням. Такий спосіб розвідок надто обме- жував можливості дослідника. Проте наслідки такої роботи давали йому те, на що можна було сподіватися, коли довелося б їх розкопувати. Зусилля дослідника не були марними. Зв’язок білогрудівської і чорноліської куль- тури, які залишили предки слов’янського на- роду — праслов’яни, описав доктор історичних Сокирська В.В. Внесок Григорія Юхимовича Храбана у розвиток археології України 252 наук О.І. Тереножкін. Він довів, що батьків- щиною праслов’ян у першому тисячолітті до нашої ери була територія Правобережного лі- состепу України. Вагомий внесок у вивчення цих двох культур зробив і уманський краєзна- вець. Г.Ю. Храбан знайшов сліди чорноліської культури неподалік від Білогрудівського лісу, про що написав статтю «Чорноліська культура на Уманщині» для журналу «Археологія» [Хра- бан, 1971, с. 81—87]. У відгуку на цю статтю рецензент доктор істо- ричних наук О.І. Тереножкін зазначав: «До по- чатку досліджень Г.Ю. храбаном чорноліської культури вважалося, що на уманщині, де зосе- реджені поселення білогрудівської культури, не було поселень культури чорноліської, яка була генетично пов’язана з білогрудівською і явля- лася її продовженням. Залишалася невідомою доля місцевого білогрудівського населення, ви- никала думка про його зникнення до початку чорноліської пори. відкриття Г.Ю. храбана є важливим тим, що встановлено факт місце- вого розвитку білогрудівської культури і пере- хід її в чорноліську до початку скіфського періо- ду. Прислані храбаном малюнки були цінними для збірника «Археологія» [Храбан, 1964, с. 16]. Автором виявлено також значну кількість но- вих білогрудівських поселень, більш віддалених від міста Умані, ніж відомі до цього часу. Знахідки археолога Г. Ю. Храбана допо- могли дати відповідь на питання: чому біло- грудівці зникли з Уманщини? Наш дослідник довів, що білогрудівці нікуди не переселялися і що чорноліська культура існувала там же на Уманщині, але уже у vIII — vIІ ст. до н. е. Від- криття нашого земляка дозволило вченим зро- бити висновок, що чорноліська культура при- йшла на зміну білогрудівській, що білогрудівці і чорнолісці були народом одного племені [Верменич, 2001, с. 52]. Г. Ю. Храбану вдалося знайти також близько десяти слідів поселень, які відносяться до зару- бенецької культури (ІІ ст. до н.е. — ІІ ст. н.е.). Правильність визначення нашого краєзнавця підтвердив Інститут археології Академії наук УРСР [Храбан, 1964, с. 4]. Рубіж і перша половина І тис. н.е. були од- ним із найважливіших етапів у соціально-еко- номічному і культурно-історичному розвитку населення Східної Європи. Значення цього етапу визначалося, передусім, початком фор- мування східнослов’янської етнічної спіль- ності, яка визначала подальші історичні долі багатьох племен і народів, що мешкали на території Східної Європи. Саме наприкінці І тис. н.е. формування і розвиток відповідно зарубинецької та черняхівської культур закла- ли підвалини східнослов’янської державності. Процес оформлення її був затриманий полі- тичною та економічною руйнацією Римської імперії та подією, відомою в історії під назвою «Велике переселення народів». Ще одним важливим напрямком археологіч- них досліджень Г.Ю. Храбана були пам’ятки ранньослов’янських культур. До початку його досліджень в археологічній літературі не були відомі на Уманщині сліди поселень ранніх слов’ян і періоду Київської Русі. Археолог дійшов висновку про те, що серед пам’яток І тис. н.е. в Європі найпочесніше міс- це належить черняхівській культурі, а її носії за рівнем соціально-економічного розвитку сто- яли на тому рівні, коли ремесло виділялося в самостійну галузь, на високий рівень підняла- ся торгівля. Г.Ю. Храбану вдалося зробити чимало від- криттів у вивченні західної частини Черкась- кої області. Дослідник поставив перед собою завдання виявити і пам’ятки черняхівської культури на Уманщині, яка мала велике зна- чення в історії слов’янства як «виключно важ- ливе історичне явище, без якого не можливо побудувати історію Східної Європи в І тис. на- шої ери» [Храбан, 1964, с. 1]. У грудні 1961 року в Інституті археології АН УРСР науковий співробітник Інституту архео- логії АН СРСР, доктор історичних наук Ераст Олексійович Симонович познайомився зі що- денниками археологічних розвідок Г.Ю. Хра- бана, які йому показала Є.В. Махно. Науко- вець написав листа уманському краєзнавцю з пропозицією про співпрацю. Результатом подальшого листування стала публікація дослідження Г.Ю. Храбана в «Материалах и исследованиях по археологии СССР». Крім цього, Григорій Юхимович отримав пропози- цію від Е.О. Симоновича скласти список архео- логічних пам’яток всієї обстеженої ним західної частини Черкаської області. В Інституті архео- логії АН УРСР було доручено підготувати таку інформацію доктору історичних наук Віктору Платоновичу Петрову. Є.В. Махно повідомила Григорія Юхимовича, що обидва його рукописи переслали в Москву в Інститут археології СРСР [Храбан, 1964, с. 1]. Г.Ю. Храбан вважав, що вирішення пробле- ми черняхівської культури вимагає більшого накопичення фактів. Вивчивши результати досліджень черняхівської культури на Черка- щині М.О. Тиханової і Є.В. Махно, Григорій Юхимович прийшов до висновку, що науковці мало наводять фактів її існування на Уман- щині. Наявні уже в розпорядженні дослідника матеріали давали йому можливість зробити висновки про те, що в черняхівський період те- риторія Уманщини була густо заселеною [Хра- бан, 1964, с. 6]. У спільній праці Є.В. Махно і Г.Ю. Храбана «До питання про ранньослов’янські пам’ятки Черняхівської культури у верхів’ях Південно- го Бугу» Григорій Юхимович робить висновки про те, що здобуті матеріали незаперечно свід- чать, що верхня частина басейну Південно- го Бугу належить до основного центрального 253 Сокирська В.В. Внесок Григорія Юхимовича Храбана у розвиток археології України середньодніпровського району черняхівської культури, який був місцем її формування. Він спільно з Євгенією Володимирівною уточнили межу цього району [Черкаси, 2002, с. 54]. Г.Ю. Храбан звертав увагу на часті знахідки залізного шлаку — кричного заліза. Дослідник припускав, що місцевість, очевидно, багата покладами болотної руди, із якої тут і виго- товлялося місцевими майстрами залізо. Шлак знайдено на 23 поселеннях. Ще одним напрямком археологічних дослід- жень Г.Ю. Храбана були економічні зв’язки народів, що населяли територію краю. На по- чатку ІІ ст. н.е. кордони Римської імперії піс- ля успішних завойовницьких війн в Європі та Азії простяглися від Британії до Каспійського моря. Після підкорення Дакії кордони імперії наблизилися до Карпат і берегів Дністра. Рим- ські гарнізони утвердилися в містах північно- го узбережжя Чорного моря і на його східних берегах. Римська імперія встановила із сусід- німи державами, народами і племенами пож- вавлені економічні зв’язки. Римські купці в по- шуках екзотичних товарів здійснювали далекі подорожі. Вони проникали в недоступні рані- ше області Центральної і Східної Європи, вели торгівлю у віддалених від Середземномор’я азійських країнах. Слідами римської торгівлі на цих землях є різні вироби римського і про- вінційного ремесла і численні знахідки римсь- ких срібних монет [Кропоткін, 1961, с. 5]. Про економічні зв’язки черняхівців з Римом і, можливо рідше, з Боспором свідчать часті знахідки монет. Римські срібні і мідні монети знайдено в 13 місцях Уманщини. Римські мо- нети — переважно чеканки ІІ ст. (переважно Антонія Пія, Марка Аврелія), але є монети і по- чатку ІІІ ст. (Септилія Севера). Так, у селі Юр- ківці місцевою жителькою було знайдено сріб- ну монету — динарій із зображенням Фаустіни, дружини римського імператора Антонія Пія, який помер у 161 р. Г. Ю. Храбан робить вис- новок про те, що тоді на цих землях уже жили люди. В Умані на поселенні Паланка-Умань знайдена одна мідна монета Костянтина Вели- кого, боспорська монета — мідний статер Тей- рана, чеканки 279 р. [Слєпинін, 2002, с. 4]. У фондах Уманського краєзнавчого музею зберігався скарб римських монет, тривалий час не визначений, принесений до музею ще в 1952 р. Переважна більшість монет добре збе- регли свою форму, написи, фігури з обох боків. Григорій Юхимович відносив їх до І—ІІІ ст. н.е. і доводив, що в ІІІ ст. н.е. населені пункти сучасної Уманщини мали економічні зв’язки з Римською імперією. Ці відомості були опуб- ліковані Г.Ю. Храбаном в журналі АН СРСР «Советская археология». Скарб складався з 450 монет, до музею потрапило лише 330, доля решти не встановлена. Загальна ж вага знайдених монет становила 983 г. [Храбан, 1957, с. 161]. Автор підкреслює, що скарб, знайдений у с. Погорілому, становить великий інтерес для науки, бо він у своїй значній частині надійшов на зберігання і його склад є аналогічним біль- шості скарбів, знайдених в області поширення так званої черняхівської культури. Порівняно задовільна збереженість найбільш пізніх монет не дозволяє далеко відсунути дату зариття скар- бу від дати чеканки монет. Автор припускає, що скарб було закопано в землю в кінці ІІ або на по- чатку ІІІ ст. н.е., і підкреслює, що зв’язок скарбу з черняхівцями беззаперечний. А звідси висно- вок: готи рушили із пониззя Вісли в кінці ІІ ст. Їх шлях лежав до Причорномор’я, в основному в межиріччі Дністра і Південного Бугу. Загони їх, мабуть, ішли і по лівобережжі Бугу, тобто і через Уманщину. Рятуючись від нашестя готів, люди ховали скарби. Таким чином, черняхівсь- ка культура на Уманщині існувала до приходу в Причорномор’я готів. Готи, підкреслює дослід- ник, не були творцями черняхівської культури на Уманщині [Храбан, 1958, с. 252]. Після публікації статті в журналі «Советская археология» Г.Ю. Храбан отримав листа від про- фесора Академії наук Німецької Демократич- ної Республіки доктора Ірмшера, адресованого «Професору, доктору Г.Ю. Храбану», в якому той звертається до автора: «Вельмишановний пане колего! Редакція «Східна класична бібліо- тека. Документація археологічної літератури» дозволяє собі просити Вас надіслати авторефе- рат до Вашої праці «Скарб римських динарів із с. Погорілого». Передбачається, що в нашому журналі будуть друкуватися Ваші рецензії, які будуть вміщуватися Академією наук у виданнях країн. Сподіваючись на Вашу дружню підтрим- ку наших заходів, що зв’язують народи, наперед висловлюємо подяку і чекатиму з задоволенням на надсилання Вашого резюме. Вітаю Вас, з щи- рою пошаною дуже зобов’язаний Вам професор, доктор Ірмшер». «У зв’язку з тим, що я не «професор» і не «док- тор», я не став відповідати на листа. Коли б я туди написав (в АН НДР) і там дізналися, з ким мають справу, то для мене міг вийти конфуз або звідти й не відповіли б», — писав Г.Ю. Храбан [Храбан, 1958, с. 5]. Матеріал, уміщений Г.Ю. Храбаном у жур- налі «Советская археология», зацікавив доктора історичних наук В.В. Кропоткіна: «Я сейчас го- товлю работу об экономических связях Римской империи и Византии с Восточной Европой. Мне все это очень интересно. Буду рад получить от Вас какие-либо новые известия, в том числе и о монетах, если возможно выслать карандашные притирки или слепки, то это было бы преде- лом моих мечтаний». Учений у листі закликає Григорія Юхимовича до подальшої співпраці з журналом, особливо статтями про черняхівську культуру [Храбан, 1958, с. 8]. З цієї теми В.В. Кропоткіним була написана праця «Клады римских монет на территории Сокирська В.В. Внесок Григорія Юхимовича Храбана у розвиток археології України 254 СССР», в якій автор дякував Г.Ю. Храбану та іншим особам, від яких були отримані відо- мості для цієї роботи. В описі науковцем були використані повідомлення Григорія Юхимо- вича про обставини знахідок, їх склад, місце зберігання, інвентарні номери та література, яка слугувала джерелом для характеристики знахідки. За повідомленням Г.Ю. Храбана, мо- нети було знайдено біля сіл Погорілого на Він- ниччині, Антонівки, Дмитрушок, Полянецько- го на Уманщині [Кропоткін, 1961, с. 51 — 88]. Г.Ю. Храбан, провівши археологічні роз- відки в 112 населених пунктах Уманського, Маньківського, Тальнівського, Христинівсько- го районів, виявив 186 поселень черняхівської культури. Найповніше йому вдалося дослідити Уманський район, де в 49 селах було виявлено 99 поселень, а в м. Умані — 4. На високому науково-методичному рівні ав- тор дав опис усіх відомих на Уманщині чер- няхівських пам’яток. Назви пам’яток дають- ся тільки за назвою існуючих нині сіл. Якщо пам’ятки знаходили на полі, їх відносили до села, якому належить поле. Назви невеликих річок взято з місцевих назв, а якщо таких не- має, то назви використовувалися дослідником із географічного словника ХІХ ст. і частково з архівних матеріалів XvIII ст., що зберігаються в Центральному державному історичному ар- хіві УРСР у місті Києві. Науково-дослідницька робота Григорія Юхи- мовича Храбана з історії м. Умані й Умансько- го району II—v ст. н.е. має велике значення для історії України, історії східних слов’ян, для історії всієї Східної Європи. Над роботою «Черняхівські пам’ятки Уманщини» дослідник працював два роки. «Можу сказати, — писав Г.Ю. Храбан, — що тільки пройти пішки по городах і полях району для знайдення слідів археологічних пам’ятників мені довелося не менше 3000 км» [Храбан, 1964, с. 81]. У березні 1962 р. науковим співробітником Інституту археології АН УРСР, кандидатом іс- торичних наук А.Т. Брайчевською (Сміленко) було написано рецензію на працю Г.Ю. Храба- на «Уманщина у II—v ст. н.е. (пам’ятки Чер- няхівської культури)». Рецензент відзначає, що дослідник на основі археологічних матеріалів у популярній формі відтворює історію Уманщи- ни в II—v ст. н.е. Усього за півтора роки автор зібрав матеріали із сотні пам’яток черняхівсь- кої культури, які послужили джерелом для написання роботи про одну зі сторінок історії Уманщини. Автор удало пов’язує виявлений ним матеріал із рядом важливих питань з іс- торії східних слов’ян у перші століття нашої ери. У популярній формі Г.Ю. Храбан розпові- дає про значення археологічних матеріалів для відновлення стародавньої історії та про черняхівську археологічну культуру, залишки якої він зібрав на Уманщині в багатьох пунк- тах. У роботі подано загальну характеристику черняхівської культури і різних сторін життя населення Середнього Подніпров’я перших століть нашої ери (поселення, господарські, со- ціальні відносини). Автор правильно інформує читача про дискусійність питання етнічної на- лежності населення, що залишило черняхівсь- ку культуру, розповідає про різні погляди ок- ремих дослідників та про рішення спеціальної наради 1957 року з цього питання [Храбан, 1967, с. 42]. Що ж стосується основного носія черняхівсь- кої культури на Уманщині, то такими тут були анти. Дослідник стверджує, що в ІІ—v ст. н.е. на території області поселень антів було біль- ше, ніж тепер є сіл. Анти мешкали в наземних житлах, займалися хліборобством, землю об- робляли ралами із залізними наконечниками, виробляли залізо з болотяних руд, мали високу культуру. Краєзнавець робить припущення, що в той час на Черкащині жило 300—400 ти- сяч осіб. Про те, що ці народи продавали хліб Рим- ській імперії, грецькій колонії Ольвії, Бос- порському царству, свідчать численні знахідки римських грошей в Умані та одинадцяти селах району [Храбан, 1959, с. 62]. Завдяки дослідницьким старанням Г.Ю. Хра- бана на початку 1960-х років на Уманщині було відкрито 16 ранньослов’янських пам’яток, про які в літературі не було жодних відомос- тей. У журналі «Археологія» Г.Ю. Храбаном було опубліковано статтю «Ранньослов’янські пам’ятники на Уманщині», в якій автор де- тально описував кераміку племен, місце розта- шування їх поселень. Не випадковим, на дум- ку дослідника є і той факт, що з 16 виявлених пам’яток шість розміщені на місці білогрудівсь- ких або чорноліських поселень [Храбан, 1966, с. 216]. Ще у 1963 р. науковці Інституту археології АН УРСР відзначали, що на території Умані раніше було відомо лише десять випадкових археологічних знахідок. Григорій Юхимо- вич у місті й на околицях виявив і описав ще двадцять сім слідів стародавніх поселень, 23 пам’ятки знайшов він на території Дмитрушок, по десять у Мошурові, Рижавці, Тальянках та інших селах Уманського району. Виявив він у Маньківці двадцять пам’яток, дев’ять — у Христинівці, двадцять — в Орадівці. Загалом на території Уманського та сусідніх Жашківсь- кого і Христинівського районів Г.Ю Храбан знайшов і описав понад 350 не відомих істо- ричних пам’яток. Провідні фахівці Інституту археології АН УРСР підкреслювали, що дослід- ницька робота Г.Ю. Храбана має вагу не тільки для історії Уманщини. Вона далеко виходить за межі краєзнавчої роботи і має велике науко- ве значення [Гоцуляк, 2002, с. 4]. Загалом відзначимо, що досягнення Григорія Юхимовича Храбана в археологічному дослід- женні області і далеко за її межами, знахідки 255 Сокирська В.В. Внесок Григорія Юхимовича Храбана у розвиток археології України багатьох поселень, їх паспортизація, виготов- лення карт решток поселень, забезпечення не- обхідним матеріалом Уманського краєзнавчого музею та Інституту археології Академії наук УРСР, презентація результатів досліджень у засобах масової інформації поставили нашого земляка в ряд найвідоміших археологів Украї- ни, що було високо оцінено науковцями Інсти- туту археології УРСР та СРСР, закордонними інституціями. Ім’я дослідника занесено до всіх бібліографічних покажчиків з археології, які друкувалися в Україні, починаючи з 60-х років ХХ ст. верменич Я. Історична регіоналістика в Україні: спроба концептуального аналізу / Я. Верменич. — К., 2001. — 232 с. — (Історичні зошити). Газетні статті Храбана Г. Ю. про археологіч- ні знахідки на Уманщині та його неопубліковані повідомлення, направлені журналу «Археологія» // Державний архів Черкаської області (далі ДАЧО), ф. Р-5624, оп. 1, од. зб. 76, 41 арк. Гоцуляк в. Немеркнучі сторінки: до 100-річчя з дня народження Григорія Храбана / В. Гоцуляк, П. Ка- чалаба // Черкаський край. — 2002. — 5 червня. — С. 2. Картосхема черняхівських поселень західної части- ни Черкаської області. Розроблена Храбаном Г. Ю. для статті «Черняхівські пам’ятники західної части- ни Черкаської області» // ДАЧО, ф. Р-5624, оп. 1, од. зб. 72, 2 арк. Кропоткин в. в. Клады римских монет на тер- ритории СССР / В. В. Кропоткин // Археология СССР: свод археологических источников / Под ред. Б.А. Рыбакова. — М., 1961. — 135 с.: ил.: карт. слєпинін О. Одіссея графського парку / О. Слє- пинін // Дзеркало тижня. — 2002. — № 43. — 9 — 15 листопада. — С. 3. сокирська в.в. Історик Григорій Юхимович Хра- бан: життєвий шлях та наукова спадщина / В.В. Со- кирська. — Умань, 2009. — 245 с. Г.Ю. храбан: до 100-річчя з дня народження: збір- ник статей та матеріалів. — Черкаси, 2002. — 60 с. храбан Г.Ю. На початку нашої ери / Г.Ю. Храбан // Уманська зоря. — 1964. — 7 січня. — С. 4. храбан Г. Ю. Нові матеріали до історії Умані / Г.Ю. Храбан // Наукові записки Уманського краєзнавчого музею / Ред. кол.: М.О. Дзевановська, С.М. Репецький, Г.Ю. Храбан (відп. Ред.). — Умань, 1959. — Вип. 1. — С. 54—95. храбан Г.Ю. Пам’ятки чорноліської культури на Уманщині / Г. Ю. Храбан // Археологія. — 1971. — № 2. — С. 81—87. храбан Г. Е. Клад римських динариев из села По- горелого / Г. Е. Храбан // Советская археология. — 1958. — № 2. — С. 252. храбан Г. Ю. Ранньослов’янські пам’ятники Уман- щини / Г. Ю. Храбан // Археологія. — 1966. — Т. ХХ. — С. 216—226. храбан Г. Ю. Скарб римських монет в Уманському краєзнавчому музеї / Г.Ю. Храбан // Український історичний журнал. — 1957. — № 2. — С. 161. храбан Г. Ю. «Скарб римських динаріїв з с. Погорі- лого (Жулинського району Вінницької обл.)». Типог- рафський відбиток замітки в журналі «Советская археология» 1958 р. № 2. Листування з Німецькою Академією Наук і доктором історичних наук Кропот- кіним В. С. про цей скарб // ДАЧО, ф. Р-5624, оп. 1, од. зб. 69, 9 арк. храбан Г.Ю. Черняхівські пам’ятки Уманщини (ма- теріали до археологічної карти УРСР). Стаття. Ма- шинопис // ДАЧО, ф. Р-5624, оп. 1, од. зб. 70, 93 арк. в. в. с о к и р с к а я вКЛАД ГРиГОРиЯ ЕФиМОвичА хРАбАНА в РАЗвиТиЕ АРхЕОЛОГии уКРАиНы Статья посвящена обзору археологических иссле- дований Г.Е. Храбана на Уманщине. Предмет ис- следования проанализирован с использованием ши- рокого спектра ранее опубликованных и архивных источников. большинство из которых были введены в научный оборот. Продемонстрировано сотрудни- чество исследователя с научно-исследовательскими учреждениями и учеными. Особое внимание было уделено вклад исследователя в развитие историчес- ких исследований. Было доказано, что исследования Г.Е. Храбана имели инновационный характер и ста- ли важным компонентом общего контекста истории Украины в середине-конце 20-го века. v. S o k y r s k a grygoriy khrABAn’S contriBution into ArchAEologicAl SiEncE The paper deals with complex review of H. Y. Hra- ban’s archaeological research in Uman region. A wide range of previously published and archive sources was used. It shows the historian’s cooperation with research institutions and scientists. Special attention has been paid to the researcher’s contribution into the development of historical-archaeological studies. It has been proved that H. Y. Hraban’s research has had an innovative character and has made an important com- ponent of the general context of Ukraine’s history in mid-late 20th century.
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-89393
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	2227-4952
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T18:33:43Z
publishDate	2012
publisher	Інститут археології НАН України
record_format	dspace
spelling	Сокирська, В.В. 2015-12-09T16:22:22Z 2015-12-09T16:22:22Z 2012 Внесок Григорія Юхимовича Храбана у розвиток археології України / В.В. Сокирська // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2012. — Вип. 9. — С. 251-256. — укр. 2227-4952 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/89393 [902.2(091):929](477.46) Стаття присвячена археологічному доробку Г.Ю. Храбана, який присвятив багато уваги дослідженню пам’яток Уманщини та зробив чималий внесок у розширення джерелознавчої бази регіону. Статья посвящена обзору археологических исследований Г.Е. Храбана на Уманщине. Предмет исследования проанализирован с использованием широкого спектра ранее опубликованных и архивных источников. большинство из которых были введены в научный оборот. Продемонстрировано сотрудничество исследователя с научно-исследовательскими учреждениями и учеными. Особое внимание было уделено вклад исследователя в развитие исторических исследований. Было доказано, что исследования Г.Е. Храбана имели инновационный характер и стали важным компонентом общего контекста истории Украины в середине-конце 20-го века. The paper deals with complex review of H. Y. Hraban’s archaeological research in Uman region. A wide range of previously published and archive sources was used. It shows the historian’s cooperation with research institutions and scientists. Special attention has been paid to the researcher’s contribution into the development of historical-archaeological studies. It has been proved that H. Y. Hraban’s research has had an innovative character and has made an important component of the general context of Ukraine’s history in mid-late 20th century. uk Інститут археології НАН України Археологія і давня історія України Статті Внесок Григорія Юхимовича Храбана у розвиток археології України Вклад Григория Ефимовича Храбана в развитие археологии Украины Grygoriy Khraban’s contribution into archaeological sience Article published earlier
spellingShingle	Внесок Григорія Юхимовича Храбана у розвиток археології України Сокирська, В.В. Статті
title	Внесок Григорія Юхимовича Храбана у розвиток археології України
title_alt	Вклад Григория Ефимовича Храбана в развитие археологии Украины Grygoriy Khraban’s contribution into archaeological sience
title_full	Внесок Григорія Юхимовича Храбана у розвиток археології України
title_fullStr	Внесок Григорія Юхимовича Храбана у розвиток археології України
title_full_unstemmed	Внесок Григорія Юхимовича Храбана у розвиток археології України
title_short	Внесок Григорія Юхимовича Храбана у розвиток археології України
title_sort	внесок григорія юхимовича храбана у розвиток археології україни
topic	Статті
topic_facet	Статті
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/89393
work_keys_str_mv	AT sokirsʹkavv vnesokgrigoríâûhimovičahrabanaurozvitokarheologííukraíni AT sokirsʹkavv vkladgrigoriâefimovičahrabanavrazvitiearheologiiukrainy AT sokirsʹkavv grygoriykhrabanscontributionintoarchaeologicalsience

Внесок Григорія Юхимовича Храбана у розвиток археології України

Institution

Similar Items