Федір Вовк та родина Чикаленків: відносини крізь призму обопільного листування
У статті йдеться про відносини Ф. Вовка з Євгеном Чикаленком та його сином Левом. Ф. Вовк залучив Лева до занять археологією. Останній брав активну участь у розкопках Мізинської стоянки, відкритої Ф. Вовком. Вперше наводяться фрагменти листів Л. Ч икаленка до Ф. Вовка про ці розкопки....
Збережено в:
| Дата: | 2012 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут археології НАН України
2012
|
| Назва видання: | Археологія і давня історія України |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/89397 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Федір Вовк та родина Чикаленків: відносини крізь призму обопільного листування / В.А. Старков // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2012. — Вип. 9. — С. 277-281. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-89397 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-893972025-02-09T23:06:28Z Федір Вовк та родина Чикаленків: відносини крізь призму обопільного листування Федор Вовк и семья Чикаленко: отношения сквозь призму эпистолярия Fedir Vovk and Chykalenko’s family: their relations with epistolary helping Старков, В.А. Статті У статті йдеться про відносини Ф. Вовка з Євгеном Чикаленком та його сином Левом. Ф. Вовк залучив Лева до занять археологією. Останній брав активну участь у розкопках Мізинської стоянки, відкритої Ф. Вовком. Вперше наводяться фрагменти листів Л. Ч икаленка до Ф. Вовка про ці розкопки. В статье рассматриваются отношения Ф. Вовка с Евгением Чикаленко и его сыном Львом. Ф. Вовк привлек Льва (Левка) к занятиям археологией. Последний брал активное участие в раскопках Мезинской стоянки, открытой Ф. Вовком в 1907 г. Впервые приведены фрагменты писем Л. Чикаленка к Ф. Вовку про эти раскопки, которые проливают свет на раннюю историю исследования Мезинской стоянки. The relations between Fedir Vovk and Chykalenko’s family (Evgen and Lev) in this article are considered. F. Vovk attracted L. Chykalenko to an archaeology. The last took active participated in Mizyn settlement excavations in 1907. For the first time the L. Chykalenko to F. Vovk letter fragments were showed. They explain an early history of the Mizyn settlement investigation. 2012 Article Федір Вовк та родина Чикаленків: відносини крізь призму обопільного листування / В.А. Старков // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2012. — Вип. 9. — С. 277-281. — укр. 2227-4952 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/89397 [929:349.92](091) uk Археологія і давня історія України application/pdf Інститут археології НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Статті Статті |
| spellingShingle |
Статті Статті Старков, В.А. Федір Вовк та родина Чикаленків: відносини крізь призму обопільного листування Археологія і давня історія України |
| description |
У статті йдеться про відносини Ф. Вовка з
Євгеном Чикаленком та його сином Левом. Ф. Вовк
залучив Лева до занять археологією. Останній
брав активну участь у розкопках Мізинської стоянки, відкритої Ф. Вовком. Вперше наводяться
фрагменти листів Л. Ч икаленка до Ф. Вовка про ці розкопки. |
| format |
Article |
| author |
Старков, В.А. |
| author_facet |
Старков, В.А. |
| author_sort |
Старков, В.А. |
| title |
Федір Вовк та родина Чикаленків: відносини крізь призму обопільного листування |
| title_short |
Федір Вовк та родина Чикаленків: відносини крізь призму обопільного листування |
| title_full |
Федір Вовк та родина Чикаленків: відносини крізь призму обопільного листування |
| title_fullStr |
Федір Вовк та родина Чикаленків: відносини крізь призму обопільного листування |
| title_full_unstemmed |
Федір Вовк та родина Чикаленків: відносини крізь призму обопільного листування |
| title_sort |
федір вовк та родина чикаленків: відносини крізь призму обопільного листування |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| publishDate |
2012 |
| topic_facet |
Статті |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/89397 |
| citation_txt |
Федір Вовк та родина Чикаленків: відносини крізь призму обопільного листування / В.А. Старков // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2012. — Вип. 9. — С. 277-281. — укр. |
| series |
Археологія і давня історія України |
| work_keys_str_mv |
AT starkovva fedírvovktarodinačikalenkívvídnosinikrízʹprizmuobopílʹnogolistuvannâ AT starkovva fedorvovkisemʹâčikalenkootnošeniâskvozʹprizmuépistolâriâ AT starkovva fedirvovkandchykalenkosfamilytheirrelationswithepistolaryhelping |
| first_indexed |
2025-12-01T15:17:06Z |
| last_indexed |
2025-12-01T15:17:06Z |
| _version_ |
1850319547286945792 |
| fulltext |
277
в. А. с т а р к о в
ФЕДІР вОвК ТА РОДиНА чиКАЛЕНКІв:
вІДНОсиНи КРІЗь ПРиЗМу ОбОПІЛьНОГО ЛисТувАННЯ
© В.А. СТАРКОВ, 2012
УДК [929:349.92](091)
у статті йдеться про відносини Ф. вовка з
євгеном чикаленком та його сином Левом. Ф. вовк
залучив Лева до занять археологією. Останній
брав активну участь у розкопках Мізинської сто-
янки, відкритої Ф. вовком. вперше наводяться
фрагменти листів Л. чикаленка до Ф. вовка про
ці розкопки.
К л ю ч о в і с л о в а: історія археології, пер-
соналістика, епістолярій, Федір вовк, євген чика-
ленко, Левко чикаленко, Мізинська стоянка.
Епістолярна спадщина визначних представ-
ників громадсько-політичного життя, науки,
культури є важливим джерелом вивчення як
діяльності самих особистостей, так і епохи, на
тлі якої вони існують. Постаті вченого, антро-
полога, етнографа, археолога зі світовим ім’ям
Федора Кіндратовича Вовка (1847—1918)
[Федір Кіндратович, 1997; Франко, 2001], відо-
мого подвижника української національної ідеї
Євгена Харлампійовича Чикаленка (1861—
1929) [Старовойтенко, 2009] та його сина Лева,
відомого українського археолога, (1888—1965)
належать саме до цього кола особистостей. Ві-
доме на сьогодні обопільне листування двох
перших складає дев’ять листів: вісім (по чотири
від Ф. Вовка та Є. Чикаленка) за період 1908—
1912 рр. і один лист Є. Чикаленка до Ф. Вовка
за 1917 рік. Відомі також, принаймні, 37 листів
Л. Чикаленка до Ф. Вовка за 1910—1916 рр.
Слід визнати, що епістолярна спадщина
Ф. Вовка та Є. Чикаленка збережена в досить
повному обсязі. В архівній спадщині Федора
Вовка в Науковому архіві Інституту археоло-
гії НАН України (НА ІА НАНУ) нараховується
понад п’ять з половиною тисяч листів до ньо-
го від 755 кореспондентів та близько ста його
листів (чернеток) [Франко, 2001, с. 30], в т.ч. і
згадані листи від Є. Чикаленка [НА ІА НАНУ,
ф. 1, №№ 4389—4393]. Корпус виявлених епіс-
толярних джерел Євгена Чикаленка на сьогод-
ні становить понад 2400 одиниць кореспонден-
цій, відправлених та отриманих ним протягом
38 років (1892—1929 рр.) [Старовойтенко, 2009,
с. 36]. Листи Ф. Вовка до Є. Чикаленка зна-
ходяться в Інституті рукопису Національ-
ної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського
[ІР НБУВ, Ф. 44, №№ 301—304]. Листи ж Лев-
ка Чикаленка до Федора Вовка, чисельністю
близько сорока, знаходяться теж в Інституті
археології НАН України [НА ІА НАНУ, Ф. 1,
№№ 4394, 4398—4434]. Про зворотні листи
Ф. Вовка нам нічого невідомо.
Безперечно, не всі листи збереглися і, оче-
видно, що листів мало бути більше. В останньо-
му відомому нам листі від 14 квітня 1917 року
Євген Чикаленко пише до Ф. Вовка: «Листа
вашого дістав вже в Перешорах і нараз же на-
писав до єфремова, просячи його похлопота-
ти за Якова Платоновича Я, як бачите, сижу
в Перешорах і власне, не сижу, а більше лежу,
бо таке здоровья, що як з день попобіжиш, то
вже три дні лежиш. Зарання став інвалідом і
потішаю себе, що все таки й мого крапля меду
є в тому, що тепер робиться» [Старков, 2010,
с. 584—585]. Очевидно, що цей лист ще не від-
найдений. Дивує також велика, у п’ять років,
перерва у відомих нам листах (1912—1917 рр.),
якщо врахувати комунікабельність та прихиль-
ність до листування обох, та й перший відомий
нам лист Є. Чикаленка до Ф. Вовка датований
лише весною 1908 року, коли вони були знайо-
мі вже майже п’ять років.
Листування висвітлює декілька тем, спіль-
них і Ф. Вовку, і Є. Чикаленку. Це, по-перше,
Старков В.А. Федір Вовк та родина Чикаленків: відносини крізь призму обопільного листування
278
прихильність обох до українства, яке складало
саму їхню сутність. Вони обговорювали шляхи
допомоги українськи налаштованим членам
суспільства. Ф. Вовк у далекому Петербурзі
хотів мати учнів з України. Є. Чикаленко у своє-
му «Щоденнику» писав, що Ф. Вовк казав йому,
«що вже підготував двох хлопців (Руденка та
єфименка), але вони тільки на прізвища ук-
раїнці і для української науки нічого робити
не будуть, а з Левка він сподівається вченого,
що буде корисним для україни» [Чикаленко,
2004, c. 204]. У листуванні значною мірою при-
сутня і приватна тема, оскільки Ф. Вовк схилив
до археології та етнографії сина Є. Чикаленка
Левка і був його університетським керівником і
наставником поза межами університету.
Окремо слід згадати про те, що Євген Чика-
ленко постійно нагадував Федору Вовку про
необхідність писати спогади, «щоб не загину-
ло», бо це потрібно для української історії. У
листі від весни 1908 року він писав: «чи пи-
шете ви свої спомини? Я просив вас і знову
прошу не одкладайте сього на колись, бо буде
те саме, що й з в[олодимиром] боніфатійови-
чем [Старков, 2010, с. 578]. Давно я його про се
просив. він якось таки взявся і написав свої
дитячі літа. Та й залишив. Перед Різдвом я
вчепився до його, щоб він написав про засну-
вання Київської Громади. […]». [Антонович,
1908]. «Пізно почав, а через те пропало для
нащадків сила цінного матеріалу. Не зробіть
же й ви так, дорогий Федоре Кондратовичу.
візьміть приклад з мене: я заходився списать
своє життя».
На жаль, листа-відповіді від Ф. Вовка на
це звернення Є. Чикаленка не виявлено і нам
відомо, що Ф. Вовк не дослухався цих порад-
прохань. Занурений у вир наукового, викла-
дацького, побутового життя у Петербурзі, він
не знаходив часу для написання спогадів.
Обговорювались у листуванні редакційні
справи в газеті «Рада», якою опікувався Є. Чика-
ленко. Піднімались різноманітні теми: публіка-
ції статей з національного питання у Російській
імперії, про видатних українських діячів, про
сучасне політичне становище, тощо.
У своїх «Спогадах» Є. Чикаленко згадує, що
він познайомився з Ф. Вовком під час свят-
кування ювілею Миколи Лисенка 1903 року
у Львові. По приїзді до Львова Є. Чикаленко та
С. Єфремов, які супроводжували М. Лисенка,
поселилися в готелі, де мешкав Ф. Вовк, який
приїхав для антропологічних дослідів у Гали-
чині. «Тут уперше я й познайомився з цим відо-
мим емігрантом, приятелем Драгоманова та
Антоновича, який в 70-х роках емігрував за кор-
дон і ввесь час жив у Парижі лекціями та пра-
цював по антропології, придбавши там титул
доктора» — писав Є. Чикаленко і продовжував
«Це був тоді вже зовсім сивий, як подобає, по
його словах, бути всякому вовкові, незвичайно
приємний чоловік» [Чикаленко, 2003, c. 234].
Очевидно, в перші роки знайомства Ф. Вовк
і Є. Чикаленко спілкувалися не часто, але три-
мали один одного в полі зору. У листі до Іва-
на Липи від 7 травня 1904 р. Є. Чикаленко
згадує Федора Вовка в контексті повідомлен-
ня про українські просвітні курси, які працю-
вали у Львові з 23 червня до 22 липня того ж
року: «Лекції у Львові почнуться 1-го іюня по
нашому календарю і продовжуватимуться
місяць. Франко і студинський читатимуть
по історії літератури. Грушевський і Тома-
шівський — по історії україни. Федор вовк по
етнографіи. Ганкевич — історія соціальних
рухів в європі…». Федір Вовк прочитав корот-
кі загальні курси з антропології (6 год.) та ук-
раїнської етнографії (6 год.) [Старовойтенко,
2009, c. 336—337].
Стосунки між Ф. Вовком та Є. Чикаленком
стали ближчими після відвідин Ф. Вовком ро-
дини Чикаленків у Києві. Старший син Є. Чи-
каленка Лев (Левко) згадував, як він залишив
Лозаннський університет, де вивчав геологію, і
під впливом Ф. Вовка подався до Петербурзь-
кого: «Кількаденне перебування навесні 1909
року видатного українського науковця природ-
ника і антрополога хв. вовка в нашій родині
у Києві спричинилося до великої зміни у моєму
житті. хв. вовк у той час був директором
українського відділу в Етнографічному музеї
ім. імператора Олександра ІІІ в Петербурзі,
а крім того викладав антропологію в Петер-
бурському університеті на природничому його
відділі. […] З розмов на благовіщенській, 56, а
ще більше в садочку коло нашого дому, пізнали
ми один одного докладніше і, як наслідок цих
розмов, було з його боку запрошення прийня-
ти уділ в його експедиції по волині, намова
кинути Лозану (Швейцарія), де я студіював
геологію та їхати восени до Петербургу всту-
пити до тамошнього університету, щоб при-
святити в майбутньому свою працю дослідам
української антропології. Згода моя була на
те негайною, а батька вже сам вовк умовив»
[Чикаленко, 1955].
У «Щоденнику» від 6 червня 1909 р. батько
Чикаленко згадує: «Левко мій рішуче сказав
мені, що він не поїде вчитись в Лозанну, а
хоче вступити в Петербурський університет
і студіювати антропологію та етнографію
під проводом проф. Ф.К. вовка, з яким він цьо-
го літа робив розкопки могил» [Чикаленко,
2003, c. 65]. Ніякі доводи батька, щоб заверши-
ти навчання у Швейцарії не подіяли, і Левко
врешті-решт вступив згодом, у 1912 році, до Пе-
тербурзького університету. Є. Чикаленко, як
звичайно вчинив би кожен люблячий батько,
намагався допомагати Левку у скрутних ситу-
аціях, у яких він опинявся, маючи у влади ста-
тус «неблагонадійного», особливо при вступі в
Петербурзький університет. Про це він відвер-
то написав у своєму «Щоденнику» [Чикаленко,
2004, c. 143—159, 193, 196—204].
279
Старков В.А. Федір Вовк та родина Чикаленків: відносини крізь призму обопільного листування
Попри велику занятість, Федір Вовк уваж-
но слідкував за долею сина Євгена Чикален-
ка — Левка, що відображено у листуванні з
батьком. У листі від 12 червня 1912 року він
запитує: «Пишу оце до вас, дорогий євгене хар-
ламповичу щоб хоч од вас довідатись що не-
будь про Левка! Згинув десь і ніякої чутки за
себе не подає, хоч знає добре що се мені дуже
потрібно!» [старков, 2010, c. 583]. Федір Кінд-
ратович дуже розраховував на допомогу Левка
на розкопках відкритої ним Мізинської палео-
літичної стоянки.
Листи Левка Чикаленка до Федора Вовка за
період 1910—1916 рр. дають змогу висвітлити
шлях становлення його як майбутнього відомо-
го археолога.
Він починав свою археологічну практику
під керівництвом Федора Кіндратовича на роз-
копках 1909 р. на Волині, а згодом був одним
із активних учасників розкопок Мізинської
палеолітичної стоянки, відкритої Ф. Вовком,
фактично, 1907 року [Франко, 2001, c. 232].
Ф. Вовком про це було оголошено наступного
року на багатьох вчених форумах. Вже пер-
ші розкопки поселення дали багато нового
матеріалу і це викликало широкий резонанс
у російському і міжнародному наукових това-
риствах. У березні 1909 р. Ф. Вовк прочитав
доповідь уРосійському археологічному това-
ристві «Палеолит в Европейской России и сто-
янка в с. Мезин Черниговской губ.». Взагалі,
як свідчать «відкриті листи» та звіти Ф. Вовка,
що знаходяться у Інституті історії матеріальної
культури РАН (Санкт-Петербург), розкопки
у Мізині провадились у 1909, 1911—1914 рр.
У 1912—1914 рр. розкопки під керівництвом
Ф. Вовка вів Л. Чикаленко. Наступного року
війна не дала змоги вести археологічні дослід-
ження, хоча «відкритий лист» був дійсний.
У 1916 та 1917 рр. Мізинську стоянку
Л. Чикаленко досліджував самостійно, але в
полі зору Ф. Вовка.
Згодом, матеріали цих розкопок лягли в ос-
нову монографій Л. Чикаленка, присвячених
палеолітичній та неолітичній добі в історії
України і написаних у чеський період емігра-
ції: «Нарис розвитку геометричного орнамен-
ту палеолітичної доби» (1923), «Техніка орна-
ментування керамічних виробів мізинських
неолітичних селищ» (1925), «Нарис розвитку
української неолітичної мальовничої керамі-
ки — Вільче Золоте» (1926).
Таким чином Федір Кіндратович Вовк
відіграв вирішальну роль у формуванні Лева
Чикаленка як археолога-науковця: від студен-
та до знаного археолога, який перейнявся на-
уковою методологією вчителя. Їхня співпраця
у свій час збагатила українську науку новими
досягненнями у галузі археології.
Із підготовленого до друку, відомого нам
листування Левка Чикаленка до Федора Вов-
ка, наведемо деякі уривки, які висвітлюють
ранню історію дослідження Мізинської стоян-
ки та участь у цьому Левка Чикаленка. Пра-
вопис оригіналів збережено максимально.
Тексти уривків окремих листів та цитати з них
подаються без коментарів, які ми наведемо у
відповідній публікації, присвяченій повному
відомому листуванні Лева Чикалена до Федо-
ра Вовка. Тексти публікуються вперше.
Документи
№ 1
Кононівна. 4 червня 1912.
Їздив я ще в Таращанськ. повіт і розкопав три
величезних могили але ... нічого не викопав. У двох
могилах так таки нічогісінько й не було окрім дуже
невеликого числа побитих та розрізнених кісток в
третій найбільший трохи нижче уровня грунту вже
в жовтій глинці лежав скелет на спині головою на
схід з ногами зігнутими в колінах і так здорово роз-
сунутими в боки що ступні торкалися одна одної по-
дошвами. У цій же могилі найшов крем’яне орудіе,
але що воно саме могло буть — на скажу, самі поба-
чите вже як приїдете. В день свого приїзду получив
телеграму від Руденка якою викликав мене в Уфу.
Я відповів йому що виїздю і оце сьогодня вночі їду
з своїм братом Петрусем, жалко дуже що розкопки
в Мизені відкладаються на іюль. […]. Ну поки-що
прощайте Федоре Кіндратовичу. Надіюсь таки, що в
Мизені побачимось,
Ваш Левко.
З оригіналу: НА ІА НАНУ, ф. 1, № 4403.
№ 2
11 серпня 1912 р. Мізин.
Забувся Вам написать любий Федоре Конд-
ратович, що крім всих цих речей про які пишу в
листі заказному, найдено ще дуже стертого людсь-
кого зуба без коріня тілько коронку. На мою думку
першого корінного, що людський — готов ручиться
головою. Крім того багато ще ракушок при тому різ-
них пород, хоч усі крейди, на одній так добре видно
що дірка різана бо чотирьохкутня.
Ваш Левко.
Оригінал: НА ІА НАНУ, ф. 1, № 4407.
№ 3
Четверг, 16/8 [1912 р.]
Любий Федоре Кондратовичу!
До суботи надіюсь кінчить копання і здавши
комусь закидання поїхать вже на Полтавщину. Пот-
роху укладаю кошти але ще далеко до того щоб їх
всіх пристроїть. Мабуть у Мізені лишу більшість з
тим щоб улітку разом з вами передивившись кожну
кістку вже пристроїть чи у Москву чи у Мізень. Без
Вас накопали дуже мало. Хто намистину, про яку
Вам Володя казав, декілько проколок з яких одна
дуже чудної форми та ще одну невеличку пластинку
Старков В.А. Федір Вовк та родина Чикаленків: відносини крізь призму обопільного листування
280
наче невеличку частину браслета так з третю части-
ну того клаптика що останній був знайдений. Є ще
якісь незрозумілі мені речі з яких дві мають сліду-
ючий вигляд. Продолгуватий шматок або слонячої
кістки, або якоїсь іншої твердої тілько має з одно-
го обробленного шліфовкою боці досить глибокий
багато слідів від порізів маючий рівчак. Третя річ,
знайдена між кістками при їх перемиванні є клапть
ребра з одного боку з великими вирізками. Гравю-
ри на намистині ніякої не було. […]. Весь час думаю
про те як-би ще на той рік сюди приїхать тілько не в
осени вже коли дощі заважають а так в маю або іюні.
Ну поки що прощайте. Бажаю Вам всього найкращо-
го. […]. Наче проколка, хоч тонкий кінець зломано і
знайти так і не удалося так що й вияснить що було
не прийшлося. Дуже вражає вирізка в ній знизу де
знак (стріла у верх) наче вона і є головна частина
інструменту так гарно оброблена. Тупий край давно
зломано і він покритий дендрітом і про інші стру-
менти нічого сказать.
Ваш Левко.
З оригіналу: НА ІА НАНУ, ф. 1, № 4408.
№ 4
24/8 [1912 р.]
Тілько тепер оце удалось скінчивши розкопки
і уклавшись виїхать. Грошей мені хватило в обріз,
так що навіть за груз у Москву не стало заплатить.
Вишлю пані Павловій гроші разом з вибаченням та
дублікатом. В останні дні відкопали мамутяну голо-
ву в середині якої була річ, якої я зовсім не розумію.
Наче голка, але завбільшки з четверть і дуже товс-
та при тому. Найшов також іклу мамута з жолубом
[…].
Ваш Левко.
З оригіналу: НА ІА НАНУ, ф. 1, № 4409.
№ 5
с. Городок, Ровенського пов. 23 червня 1913 р.
Любий Федоре Кондратовичу!
Завтра виїздю на декілько днів додому в Ко-
нонівку, а там числа 7—8 разом з Бор. Георг. приїде-
мо вже до Мізеня. […].
Ваш Левко.
З оригіналу: НА ІА НАНУ, ф. 1, № 4414.
№ 6
18/6 1916. с. Мізин.
Любий Федоре Кондратовичу
От я уже і в Мїзені. Сьогодня почали копать, а
в понеділок, а то у вівторок доберемося й до кісток. В
земстві взяв двісті карбованців, а осігновки обіцяно 500.
Брав частину, бо робітники дуже дорогі та й усе дуже
дороге. Земці, які давали гроші казали майже всі що
коли ми не маємо якихсь особливих мотивів для того
щоб копать зараз то краще відкласти працю на після
війни. Гроші не в якому разі не пропадуть бо вони не
з спеціальної осігновки а з сум які дані на улаштуван-
ня Музею Природознавчого при губ. земстві. Всі вони
(земці) кажуть що і далі даватимуть гроши на розко-
пки, як що тілько ми матимем охоту копать. Далі ж
вони гроші Федоре Кондратовичу на Ваше ім’я бо мене
вони не знають офіціально і розкопки по суті діла Ваші.
От-же будь ласка Федоре Кондратовичу напишіть лис-
ти Председателю що грошей двісті карбованців на роз-
копки долучені. Що лишиться, то піде на будучий рік і
в тому я всьому дам Вам рахунок.
Поки що бувайте живі та здорові. Писатиму як
що тілько щось цікаве буду бо з почтою тут і тепер ніяк
не краще.
А Кошелі з мене здерлі 20 крб. за право на роз-
копки! Це вже такий діякон з жінкою скупий!
Вітаємо Вас щиро і Всіх наших,
Левко.
Оригінал: НА ІА НАНУ, ф. 1, № 4420.
№ 7
25/6 1916.
Високоповажний та любий Федоре Кондратовичу
Ну от нарешті і до кісток добрались. Цей рік
вони лежать на страшенній глибині, бо шар куль-
турний дуже прикро спускається до попа. Захопил
так терріторії щоб вирівнять недокопаний в 1913
році клапоть так що маємо таку фігуру. По усьому
так випадає що далі у Кошелів нічого вже копать бо
видатки далеко краще будуть окупатися в Поповій
садибі. […]. Пишіть мені, будь ласка що робить з
кремінцями. Їх-же знову не приймуть малою скоро-
стію та великою на Петроград, а богажом неможли-
во, бо-ж ніхто не їхатиме разом з ними в Петроград?
Кістки всі повезу в Чернигів. […]. Вам доставимо
тілько різану кість. Копаю я не сам. […]. Доки ще не
приступали до кісток та успіли зібрати силу кремін-
ців та черепків неолітичних. Маємо чудові речі. Копать
же на острові не удасться за браком часу. Рудинсько-
му пощастило найти між Хорошками та Псарьовкою
чудове городище з цікавими кістяними виробами і
він дуже цим захопився. […].
Л. Ч.
З оригіналу: НА ІА НАНУ, ф. 1, № 4421.
Антонович володимир. Автобіографічні записки /
Володимир Антонович // Літературно-науковий віс-
ник. — 1908. — Т. 43. — С. 3—17, 193—204, 387—
407.
ІР Нбув ф. 44, №№ 301—304.
НА ІА НАНу ф. 1, №№ 4389—4393.
НА ІА НАНу ф. 1, №№ 4394, 4398—4434.
старков валерій. Листування Федора Вовка та Фе-
дора Чикаленка / Валерій Старков // Український
археографічний щорічник: Нова серія. — Вип. 15 —
К, 2010. — С. 577—590. (Український археографіч-
ний збірник. — Т. 18).
старовойтенко Інна. Євген Чикаленко: людина на
тлі епохи / Інна Старовойтенко. — К., 2009. — 544 с.
Федір Кіндратович Вовк (1847—1918): Досліджен-
ня. Спогади. Бібліографія. До 150-ліття з дня народ-
ження вченого / Ред. М. Антонович. — Нью-Йорк,
1997. — 382 с. (Українська Вільна Академія Наук.
Джерела до новітньої історії України. — Т. 4).
Франко Оксана. Федір Вовк — вчений і громадсь-
кий діяч / Оксана Франко. — К., 2001. — 378 с.
281
Старков В.А. Федір Вовк та родина Чикаленків: відносини крізь призму обопільного листування
чикаленко євген. Спогади (1861—1907) / Євген Чи-
каленко; передм. В. Шевчук. — К., 2003. — 415 c.
чикаленко євген. Щоденник (1907—1917) / Євген
Чикаленко. — Т. 1. — К., 2004. — 207 c.
чикаленко Л. Подорож з проф. Вовком по Волині
(Уривок спогадів з 1909-го року) /Л. Чикаленко // Лі-
топис Волині. — Нью-Йорк; Буенос-Айрес; Вінніпег,
1955. — С. 34. [чикаленко Л., 1955].
в. А. с т а р к о в
ФЕДОР вОвК и
сЕМьЯ чиКАЛЕНКО:
ОТНОШЕНиЯ сКвОЗь ПРиЗМу
ЭПисТОЛЯРиЯ
В статье рассматриваются отношения Ф. Вовка
с Евгением Чикаленко и его сыном Львом. Ф. Вовк
привлек Льва (Левка) к занятиям археологией.
Последний брал активное участие в раскопках Мезин-
ской стоянки, открытой Ф. Вовком в 1907 г. Впервые
приведены фрагменты писем Л. Чикаленка к Ф. Вов-
ку про эти раскопки, которые проливают свет на ран-
нюю историю исследования Мезинской стоянки.
v. S t a r k o v
fEdir vovk And chykAlEnko’S
fAmily: thEir rElAtionS with
EpiStolAry hElping
The relations between Fedir vovk and Chykalenko’s
family (evgen and lev) in this article are considered.
F. vovk attracted l. Chykalenko to an archaeology. The
last took active participated in mizyn settlement exca-
vations in 1907. For the first time the l. Chykalenko
to F. vovk letter fragments were showed. They explain
an early history of the mizyn settlement investigation.
|