Ф. К. Вовк та його наукова школа в сучасній українській історіографії
Стаття присвячена стану вивчення наукової спадщини Ф.К. Вовка та його наукової школи в кінці ХХ — на початку ХХІ століття. Показано, як в умовах становлення теоретико-методологічних засад вітчизняної історичної науки, формується усвідомлення про місце та роль вченого у розвитку науки. Статья посв...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Археологія і давня історія України |
|---|---|
| Datum: | 2012 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут археології НАН України
2012
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/89402 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Ф. К. Вовк та його наукова школа в сучасній українській історіографії / Д.В. Толочко // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2012. — Вип. 9. — С. 310-314. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859715643534737408 |
|---|---|
| author | Толочко, Д.В. |
| author_facet | Толочко, Д.В. |
| citation_txt | Ф. К. Вовк та його наукова школа в сучасній українській історіографії / Д.В. Толочко // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2012. — Вип. 9. — С. 310-314. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Археологія і давня історія України |
| description | Стаття присвячена стану вивчення наукової
спадщини Ф.К. Вовка та його наукової школи в кінці ХХ — на початку ХХІ століття. Показано, як
в умовах становлення теоретико-методологічних
засад вітчизняної історичної науки, формується усвідомлення про місце та роль вченого у розвитку науки.
Статья посвящена состоянию изучения научного
наследия Ф.К. Вовка и его научной школы в конце
ХХ — начала ХХІ века. Показано, как в условиях
становления теоретико-методологических основ
отечественной исторической науки, формируется
осознание места и роли ученного в развитии науки. Подчеркивается, что исследование наследия
Ф.К. Вовка и его научной школы (вовкианы) конца ХХ — начала ХХІ ст. является самостоятельным
направлением отечественной историографии, в
развитии которого прослеживаются определенные
закономерности, обусловленные социально-экономическими, политическими, культурными факторами. Делается вывод, что спецификой «вовкианы» является ее междисциплинарный характер и что в основу последующих исследований должен быть
положен принцип целостного изучения студий Ф.К. Вовка и его научной школы.
The paper is devoted to the study of scientific heritage
Fedir Vovk and his scientific school of the end of
the 20th — early 21st century. Fedir Vovk’s heritage
research is a separate area of national historiography,
that develops certain patterns due to socio-economic,
political and cultural factors.
|
| first_indexed | 2025-12-01T08:02:01Z |
| format | Article |
| fulltext |
310
Д. в. Т о л о ч к о
Ф.К. вОвК ТА ЙОГО НАуКОвА ШКОЛА
в сучАсНІЙ уКРАїНсьКІЙ ІсТОРІОГРАФІї
© Д.В. ТОЛОЧКО, 2012
УДК 930.1(091)(477)
стаття присвячена стану вивчення наукової
спадщини Ф.К. вовка та його наукової школи в кін-
ці хх — на початку ххІ століття. Показано, як
в умовах становлення теоретико-методологічних
засад вітчизняної історичної науки, формується
усвідомлення про місце та роль вченого у розвитку
науки.
К л ю ч о в і с л о в а : сучасна українська іс-
торіографія, Ф.К. вовк, наукова школа Ф.К. вовка,
вовкіана.
В сучасній українській історіографії часто
зустрічаються такі поняття як «археологічно-
антропологічна школа» [Франко, 2000а] «ан-
тропологічна школа» [Таран, 2003], «палеоет-
нологічна школа» [Таран, 2003; Яненко, 2011,
с. 432] або «наукова школа» [Пахарєва, 2009,
с. 10] Ф.К. Вовка. З одного боку, це дуже добре,
що пам’ятають видатного дослідника та його
внесок у розвиток антропології та інших галу-
зей науки, але з іншого — досі не має обґрун-
тованого, чіткого визначення такого явища
як «наукова школа Ф. Вовка». В той час як
Ф.К. Вовк та його наукова школа є складовою
частиною процесу становлення та розвитку віт-
чизняної науки, а відповідно й національної
самосвідомості.
Спеціальних досліджень з вивчення на-
укової спадщини Ф.К. Вовка та його науко-
вої школи в українській історіографії кінці
ХХ — на початку ХХІ століття не проводило-
ся. О. Франко, С. Сегеда, В. Наулко, О. Таран,
О. Пахарєва та інші дослідники висвітлюють
різні аспекти наукової та суспільно-політичної
діяльності Ф.К. Вовка, зокрема звертаються до
історіографії вивчення його наукової спадщи-
ни. Головною заслугою сучасних дослідників є
те, що вони повернули із забуття ім’я видатно-
го українського вченого та ввели до вітчизня-
ного наукового обігу його праці.
Серед невирішених раніше частин за-
гальних проблем вивчення наукових студій
Ф.К. Вовка слід зазначити такі:
—міждисциплінарний характер дослід-
жень Ф.К. Вовка, а саме, взаємозв’язок антро-
пологічних, етнографічних та археологічних
судій;
— питання наукової школи Ф.К. Вовка;
— наукова концепція Ф.К. Вовка та її роз-
виток в працях його учнів;
— місце та роль Ф.К. Вовка у розвитку
французької антропологічної школи, історич-
них та природничих науках загалом.
Тому основною метою статті є аналіз за-
гальних напрямів та здобутків вивчення на-
укової спадщини Ф.К. Вовка та його наукової
школи наприкінці ХХ — на початку ХХІ ст.
Для реалізації цієї мети поставлені наступні
завдання:
— визначити рівень вивчення дороб-
ку Ф.К. Вовка та його наукової школи в іс-
торіографії;
— визначити основні етапи «вовкіани» кін-
ця ХХ — початку ХХІ ст.;
— проаналізувати особливості вивчення на-
укової спадщини Ф.К. Вовка.
Теоретико-методологічні засади та здобут-
ки історіографії кінця ХХ — початку ХХІ ст.
зазнали змін: з’явилася можливість для пе-
регляду історії національної науки та куль-
тури, розкриття та вивчення заборонених
раніше тем, повернення праць та імен тих,
хто в радянські часи вважалися націоналіс-
тами. До переліку повернених імен, заборо-
нених тоталітарним комуністичним режимом,
311
Толочко Д.В. Ф.К. Вовк та його наукова школа в сучасній українській історіографії
потрапило ім’я Ф.К. Вовка. Так, із проголо-
шенням незалежності України розпочався
новий період вивчення доробку Ф.К. Вовка
та його наукової школи. Це відобразилося у
вигляді публікації праць Ф.К. Вовка та його
епістолярної спадщини, виданні статей, нау-
кових розвідок, монографічних досліджень і
узагальнюючих праць, які висвітлюють нау-
ково-дослідну роботу вченого та його наукової
школи.
Процес вивчення науково-дослідної робо-
ти Ф.К. Вовка та доробку його наукової шко-
ли («вовкіани») в сучасній українській іс-
торіографії умовно можна розділити на три
етапи. Перший етап (кінець 80—90-ті рр.
ХХ ст.) характеризується публікацією основ-
них праць та критичних розвідок Ф.К. Вов-
ка, підготовкою до видання його епістолярію,
вшануванням пам’яті вченого в зв’язку з
150-літтям від дня народження. С. Сегеда ви-
дав і кваліфіковано прокоментував опубліко-
вану працю Ф.К. Вовка «Антропологічні особ-
ливості українського народу» [Сегеда, 1994].
Коротку характеристику наукової спадщини
Ф.К. Вовка у галузі антропології, етнографії,
археології містить стаття Т. Клінченко [Клін-
ченко, 1993, с. 156—157]. В. Наулко особли-
ву увагу приділив епістолярній спадщині
Ф.К. Вовка [Наулко, 1999].
Слід відзначити, що впродовж 90-х рр. було
сконцентровано великий за об’ємом фактичний
матеріал, який значною мірою був осмислений
і синтезований у дисертаційному досліджені
О. Франко «Наукова та суспільно-політична
діяльність Федора Кіндратовича Вовка» (2000).
Це була перша в українській історіографії спро-
ба узагальнюючого дослідження життя, наукової
та суспільно-політичної діяльності Ф.К. Вовка.
Зокрема, у другому підрозділі «Науково-дослід-
ницький період діяльності Ф.К. Вовка в Парижі
(1887—1905)» з’ясовано ґенезу його наукових ін-
тересів і становлення вченого від слухача Сор-
бонни до доктора природознавчих наук і відо-
мого вченого. Цей етап життя Ф.К. Вовка дуже
мало висвітлений у літературі. На остаточне
формування наукового світогляду вченого в цей
період мав вплив позитивізм та ідеї французь-
кого вільнодумства. Автор дослідження висвіт-
лює різносторонню діяльність Ф.К. Вовка (нау-
кову, видавничу, педагогічну, організаторську).
Особливе місце займають зв’язки з Галичиною,
участь в організації Міжнародної виставки та
наукових товариствах.
На особливу увагу заслуговує підрозділ, в яко-
му О. Франко аналізує досягнення Ф.К. Вовка в
галузі археології, зокрема дослідження пам’яток
епохи пізнього палеоліту, трипільської культу-
ри та питань первісного мистецтва. Ще однією
особливістю підрозділу є приділення значної
уваги автором визначенню ролі Ф.К. Вовка як
популяризатора досягнень вітчизняних архео-
логів на міжнародній науковій арені.
Можна стверджувати, що після проголошен-
ня незалежності України (1991), Ф.К. Вовк та
його наукова школа стала самостійним напря-
мом вітчизняної історіографії.
Другий етап (2001—2005 рр.) — починаєть-
ся цілеспрямоване вивчення антропологічної
спадщини Ф.К. Вовка. Знаковою стала поява
цілісної наукової роботи О. Таран «Науко-
ва спадщина Федора Вовка в галузі антро-
пології: спадкоємність традицій та сучасне
бачення», в якій пропонується аналіз антро-
пологічної спадщини Ф.К. Вовка та висвітле-
но основні етапи його організаційно-наукової
роботи зі створення власної антропологічної
школи [Таран, 2003].
У розділі «Історіографія проблеми та дже-
рельна база дослідження» О. Таран розглянуто
погляди вченого на місце антропології серед
інших гуманітарних та природничих наук,
викладені Ф.К. Вовком у доповіді «Raport sur
l`étаt actuel des sciences anthropologiques en
Russie» (1909 р.). Слід звернути увагу на назву
доповіді, яка потребує уточнення, бо в оригі-
налі мала назву «RAPPORT SUR leS SCIeN-
CeS ANTHROPOlOGIQUeS eN RUSSIe»
(ДОПОВІДЬ ПРО СТАН АНТРОПОЛОГІЧ-
НИХ НАУК В РОСІЇ) [volkov, 1909, р. 396], а
О. Таран використала назву, яку було записано
зі слів Ф.К. Вовка під час ювілейного засідання
Паризького антропологічного товариства.
Більше уваги та критичної оцінки потребує
наукова концепція Ф.К. Вовка щодо українсь-
кого антропологічного типу. Варто врахувати
критичну оцінку В. Петрова, який вважав не-
коректним обмежувати поширення українсь-
кого антропологічного типу рамками сучасної
етнографічної території, заселеної українця-
ми. Пояснюється це тим, що ідея Ф.К. Вовка
відповідала поширеній у кінці ХІХ — початку
ХХ ст., народницько-лінгвістичній концепції,
яка не узгоджується із сучасними антрополо-
гічними даними та історичними реаліями [То-
лочко, 1997, с. 234].
Видання довідкового та енциклопедичного
характеру обмежуються лише констатацією
загальновідомих фактів про Ф.К. Вовка. Ін-
формація про наукову школу Ф.К. Вовка та її
учнів відсутня. В цих довідникових виданнях
є статті про деяких з учнів Ф.К. Вовка, але в
них згадки про вчителя немає [Енциклопедія,
2003, с. 589; Лобода, 2002, с. 354].
З 2006 р. — до сьогодні триває третій етап,
в якому переважає проблемний підхід до
опанування наукового доробку Ф.К. Вовка.
З одного боку — поглиблюються знання про
внесок вченого в розвиток етнології та інших
наук, вперше вводиться великий масив архів-
них матеріалів, а з другого — немає цілісного
уявлення про значення наукової спадщини
Ф.К. Вовка та його наукову школу як систему.
Тобто, робота над визначенням та розумінням
поняття «наукова школа Ф.К. Вовка» триває.
Толочко Д.В. Ф.К. Вовк та його наукова школа в сучасній українській історіографії
312
В сучасній науці наукову школу розгляда-
ють як науковий колектив, який сформував-
ся під егідою вченого. Тобто колектив авторів
наукової концепції (або розробників підходів
та методів дослідження), що стала основою
для подальшого розвитку окремих напрямів
або науки в цілому. Складність вивчення на-
укової школи полягає у тому, що більш ран-
ні школи продовжували співіснувати з більш
пізніми, тому розвиток історичної науки являє
собою, скоріше за все, злиття різних наукових
шкіл, а ніж послідовну зміну одна одної. А
це, в свою чергу, призвело до запозичення та
синтезу методів дослідження не лише між на-
уковими школами, а й між різними галузями
науки [Толочко, 2011, с. 107].
З формальної точки зору, через факт наяв-
ності учнів, доведено існування наукової шко-
ли Ф.К. Вовка у дисертаційних дослідженнях
О. Франко і О. Таран. Продовження традицій
Ф.К. Вовка, спробувала простежити О. Таран,
але результат дослідження неоднозначний,
бо у розділі зазначено, що «палеоетнологіч-
на школа у Ленінграді, <...> попри політич-
ні репресії <...> продовжувала існувати», а у
висновках, що учні Ф.К. Вовка, які пережили
сталінські репресії, змогли розвинути погля-
ди свого вчителя в царині археології, чого, на
жаль, не вдалося здійснити в галузі етнічної
антропології.
У подальших дослідженнях варто зосереди-
ти увагу на якісних ознаках та оцінці праць,
представників цієї школи. Відповідно будуть
корективи, які суттєво поліпшать знання про
продовження наукових традицій Ф.К. Вовка,
зокрема розвитку методологічних засад віт-
чизняної історичної науки. На сьогодні мож-
на визначити такі критерії наукової школи
Ф.К. Вовка:
— наявний педагогічний аспект, тобто регу-
лярний зв’язок «учитель — учень»;
— об’єкт дослідження: антропологія ук-
раїнського народу, археологія, палеоетноло-
гія, порівняльна етнологія.
— предмет дослідження: український ант-
ропологічний тип, археологія (пізній палеоліт,
трипільська культура та питання первісного
мистецтва), українська матеріальна і духовна
культура;
— новаторський підхід до вирішення науко-
вих проблем (методика досліджень, фіксація,
відбір матеріалів, опрацювання, опис, упоряд-
кування, аналіз, інтерпретації, оцінка, теоре-
тичні і практичні висновки).
Не викликає сумніву, що Ф.К. Вовк зробив
вагомий внесок у розвиток світової науки, од-
нак недостатньо осмислено та науково обґрун-
товано місце і роль вченого, його наукової
концепції в розвитку не лише української,
але й світової наукової думки. В сучасній віт-
чизняній історіографії спадщина Ф.К. Вовка
значною мірою відображає вплив наукових
напрямів, концепцій європейської науки на
наукові погляди Ф.К. Вовка. На переконання
О. Франко, «Ф. вовк був основоположником
української етнології, який висунув і науково
обґрунтував ідеї єдності і неподільності ук-
раїнського народу», О. Таран у своєму дисер-
таційному дослідженні розглядає Ф.К. Вовка
як «вітчизняного вченого <…> в царині науки
про людину», котрий розпочав широкомасш-
табні антропологічні дослідження на теренах
України, тобто як антрополога. Разом з тим
бракує системного дослідження, яке розкрива-
ло б вплив його наукових поглядів на розви-
ток європейських природничих наук, зокрема
французької антропологічної школи. Варто по-
годитися з критичними коментарями О. Фран-
ко, яка вважає, що «стан наукової розробки
теми ще не зовсім задовільний, мало робіт,
які б поєднували фактичний і теоретичний
матеріал…», зокрема необхідно глибше роз-
крити питання наукових контактів [Фран-
ко, 2000, с. 43]. Цих питань торкалась і сама
О. Франко. На її думку, «Ф. вовку належить
ініціатива уніфікації методів дослідження,
застосування комплексних студій, надання
великого значення… порівняльній етногра-
фії». Порівняльний метод та вміння узагаль-
нювати великий обсяг матеріалу одна з основ-
них переваг, що відрізняє праці Ф.К. Вовка
серед інших робіт. У якості прикладу достат-
ньо згадати назву його дисертаційної роботи
«Скелетні видозміни ступні у приматів та в
людських рас», наукова вартість якої була на-
стільки вагомою, що Ф.К. Вовк став поруч із
видатними західноєвропейськими вченими.
Безумовно, науково-дослідна і освітня діяль-
ність Ф.К. Вовка сприяла розвитку вище за-
значених наукових напрямків і створенню
базових уявлень про ці галузі у молодих нау-
ковців. Двадцять п’ять років життя в Парижі
вчений присвятив антропологічним дослід-
женням, викладав археологію у Вищій школі
суспільних наук у Парижі (1901—1905 рр.) а
первісну культуру — в Школі Лесгафта.
Процес нарощування знань про наукову
спадщину Ф.К. Вовка та його наукову школу,
залежить від дії чинників зовнішнього та внут-
рішнього характеру. До зовнішніх чинників
належать такі:
— соціально-економічні, що пов’язані з па-
нуванням ринкових відносин, які на жаль не
орієнтовані на забезпечення соціальних гаран-
тій та перспектив розвитку України, що прояв-
ляється у дефіциті бюджету державних науко-
во-дослідних закладів, низькому рівні оплати
праці фахівців галузі освіти та науки тощо;
— політичні — незадовільна гуманітарна
політика в країні;
— культурні — застаріла інформація в нав-
чальній літературі, недостатньо вводяться
праці Ф.К. Вовка в шкільні і вузівські підруч-
ники і посібники.
313
Толочко Д.В. Ф.К. Вовк та його наукова школа в сучасній українській історіографії
Внутрішні чинники — це теоретико-методо-
логічні засади вітчизняної історичної науки.
Все це так чи інакше позначилось на вивчені
наукової спадщини Ф.К. Вовка та його науко-
вої школи.
Процес нарощування знань про Ф.К. Вовка
та його наукову школу відбувається у двох на-
прямках:
— дисциплінарному, або галузевому, при-
бічники якого вивчають доробок вченого в
різних наукових галузях (антропології, ар-
хеології, палеоетнології, етнографії, украї-
нознавстві тощо);
— системному, або цілісному осмислені
спадщини Ф.К. Вовка та його наукової школи.
Дослідники, які рухаються у цьому напрямі,
близькі до розв’язання питання наукової шко-
ли Ф.К. Вовка та визначення її ролі у розвит-
ку історичних та природничих наук тощо.
Дослідження спадщини Ф.К. Вовка та його
наукової школи («вовкіани») кінця ХХ — по-
чатку ХХІ ст. є самостійним напрямом вітчиз-
няної історіографії, в розвитку якого можна
прослідкувати певні закономірності, що обу-
мовлені різними соціально-економічними,
політичними та культурними факторами.
Специфікою «вовкіани» є міждисциплінарний
характер, тому що Ф.К. Вовк та його наукова
школа представляла різні галузі науки.
Аналіз праць, які висвітлюють наукову
діяльність Ф.К. Вовка та його наукової школи
дозволяє говорити про тенденцію поглиблен-
ня системного підходу в тематиці досліджень
спадщини Ф.К. Вовка. Подальша розробка
«вовкіани» багато в чому залежить від кон-
солідації наукових сил та ініціативи провід-
них фахівців. Посприяти цьому процесу може
впровадження щорічних наукових читань
присвячених Ф.К. Вовку. Крім того, вивчення
доробку видатного вченого та його наукової
школи набуде систематичного характеру. По-
перше, це дозволить, поглиблено та масштаб-
но дослідити «французький» період наукової
діяльності Ф.К. Вовка. По-друге, виявити гли-
бинні тенденції та закономірності становлен-
ня і розвитку наукових студій Ф.К. Вовка та
його наукової школи. По-третє, зосередитись
на взаємозв’язку процесу загального посту-
пу історичних та природничих наук, вияви-
ти взаємовплив окремих дисциплін одна на
одну, простежити неперервну традицію від
Ф.К. Вовка (наприклад, через Г. Бонч-Осмо-
ловського, С. Бібікова, М. Шмаглія і В. Збено-
вича) до сучасних науковців. Тобто, дозволити
охопити широке коло проблем — від питання
про роль Ф.К. Вовка та його наукової школи
до загальних питань становлення та розвитку
історичних та природничих наук.
Поглибленого дослідження потребує період
життя Ф.К. Вовка у Парижі, бо наукова діяль-
ність у ці роки розкриває його значення як
науковця європейського масштабу. Якщо те-
матика його досліджень відома, то розуміння,
за які саме наукові відкриття Ф.К. Вовк отри-
мав визнання європейських колег, і то як його
відкриття вплинули на розвиток історичних
та природничих наук, потребує більш аргу-
ментованого пояснення. Подальша розробка
проблем дозволить скорегувати оцінку щодо
місця антропологічних студій Ф.К. Вовка в єв-
ропейській науці.
В основі наступних досліджень має бути
принцип цілісного вивчення студій Ф.К. Вов-
ка та його наукової школи. Переконливість
сказаного стає особливо очевидною, якщо
спадщину видатного вченого та його наукову
школу розглядати з позиції погляду Ф.К. Вов-
ка на структуру антропології і того, як він
розумів її місце серед інших дисциплін, які
вивчають людину. Цей принцип має важливе
методологічне значення у розкритті сутності
концептуальних поглядів та основних напря-
мів наукових досліджень Ф.К. Вовка. Тому
слід уникати формування судження про місце
та роль Ф.К. Вовка лише на підставі аналізу
його доробку в окремих галузях науки (антро-
пології, етнології, археології).
Більше того, «вовкіану» слід розглядати в
контексті загального поступу природничих
та історичних наук. Це дозволить розкрити
особливості формування наукової концепції
Ф.К. Вовка та простежити її розвиток у працях
його учнів.
Важливо враховувати вплив громадсько-
політичної діяльності Ф.К. Вовка на його на-
укову діяльність, оскільки він, працюючи на
науковій ниві, не полишав громадської діяль-
ності, про що свідчать матеріали з його особово-
го фонду, які зберігаються в Науковому архіві
Інституту археології НАН України.
Також, враховуючи історію становлення ук-
раїнської науки, яка на початку ХХ ст. відсто-
ювала право на існування і в результаті потра-
пила під репресивну політику з боку радянської
влади, важливо зосередити увагу на вивчені
міжпоколінних зв’язків, що дозволило зберегти
українську історіографічну традицію впродовж
ХХ ст. А це в свою чергу, має важливе значення
для збереження національної науки, культури,
тобто виходить на проблему осмислення та збе-
реження ідентичності. Відповідно, Ф.К. Вовк
та його наукова школа є складовою частиною
процесу становлення та розвитку вітчизняної
науки та національної самосвідомості.
Енциклопедія історії україни: В 5 т. / Редклол.:
В.А. Смолій та ін. — К., 2003 — Т. 1: А — В. — с. 589;
Клінченко Т Вовк Федір Кондратович / Т. Клінчен-
ко // Етнонаціональний розвиток України. Терміни,
визначення, персоналії / відп. ред.: Ю.І. Римаренко,
І.Ф. Курас. — К., 1993. — с. 156—157;
Лобода Т. Федір Вовк. Етнограф, антрополог, ар-
хеолог, громадський діяч / Т. Лобода // Народжені
Україною: Меморіальний альманах. У 2—х т. — К.,
2002. — Т. 1. — с. 354;
Толочко Д.В. Ф.К. Вовк та його наукова школа в сучасній українській історіографії
314
Наулко в.І. Листування Федора Вовка з Борисом
Грінченком / В.І. Наулко. — К., 1999.
Пахарєва О.с. Французько-російське наукове спів-
робітництво в галузі антропології у другій половині
ХІХ — на початку ХХ ст.: автореф. дис. … канд. іст.
наук / О.С. Пахарєва. — К., 2009. — 17 с.
сегеда с.П. Антропологічна спадщина Ф. Вовка
в світлі сучасних наукових даних / С.П. Середа //
Вовк Ф. Антропологічні особливості українського на-
роду. — К., 1994.
Таран О.Г. Наукова спадщина Федора Вовка в галузі
антропології і спадкоємність традицій та сучасне ба-
чення: автореф. … канд. іст. наук / О.Г. Таран. — К.,
2003. — 19 с.
Толочко Д.в. Вплив еволюції теоретико-методологіч-
них засад вітчизняної історичної науки на інтерпре-
тацію трипільської культури в кінці ХХ — початку
ХХІ століття / Д.В. Толочко // Стежками археології:
До 70-річчя професора Михайла Івановича Глад-
ких. — К., 2011. — С. 103—110. — (Археологія і дав-
ня історія України. Вип. 6).
Толочко П.П. Від Русі до України: Вибрані науко-
во-популярні, критичні та публіцистичні праці /
П.П. Толочко. — К., 1997. — 400 с.
Франко О.О. Наукова та суспільно-політична діяль-
ність Федора Кіндратовича Вовка: дис. … док. іст.
наук / О.О. Франко. — Львів, 2000.
Франко О.О. Наукова та суспільно-політична діяль-
ність Федора Кіндратовича Вовка: автореф. дис. …
док. іст. наук / О.О. Франко. — Львів, 2000 а. — 33 с.
Яненко А.с. Діяльність Музею (Кабінету) антрополо-
гії та етнології ім. Хв. Вовка та археологічні дослід-
ження на Чернігівщині / А. С. Яненко // Сіверщина в
історії України. Випуск 4. — 2011. — С. 432—437.
volkov th. Rapport sur lés sciences anthropologiques
en Russie // Bulletins et mémoires de la Societé d’an-
thropologie de Paris, Anneé 1909, volum 10, Numer 10,
рр. 297—437 Точка доступу: http://www.persee.fr/
web/revues/home/prescript/article/bmsap_0037—8984_
1909_num_10_1_8074
Д. в. Т о л о ч к о
Ф.К. вОвК и ЕГО НАучНАЯ ШКОЛА
в сОвРЕМЕННОЙ
уКРАиНсКОЙ исТОРиОГРАФии
Статья посвящена состоянию изучения научного
наследия Ф.К. Вовка и его научной школы в конце
ХХ — начала ХХІ века. Показано, как в условиях
становления теоретико-методологических основ
отечественной исторической науки, формируется
осознание места и роли ученного в развитии на-
уки. Подчеркивается, что исследование наследия
Ф.К. Вовка и его научной школы (вовкианы) кон-
ца ХХ — начала ХХІ ст. является самостоятельным
направлением отечественной историографии, в
развитии которого прослеживаются определенные
закономерности, обусловленные социально-эконо-
мическими, политическими, культурными факто-
рами. Делается вывод, что спецификой «вовкианы»
является ее междисциплинарный характер и что
в основу последующих исследований должен быть
положен принцип целостного изучения студий
Ф.К. Вовка и его научной школы.
d. t o l o c h k o
f.k. vovk And hiS
SciEntific School in modErn
ukrAiniAn hiStoriogrAphy
The paper is devoted to the study of scientific heri-
tage Fedir vovk and his scientific school of the end of
the 20th — early 21st century. Fedir vovk’s heritage
research is a separate area of national historiography,
that develops certain patterns due to socio-economic,
political and cultural factors.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-89402 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2227-4952 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-01T08:02:01Z |
| publishDate | 2012 |
| publisher | Інститут археології НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Толочко, Д.В. 2015-12-09T16:25:07Z 2015-12-09T16:25:07Z 2012 Ф. К. Вовк та його наукова школа в сучасній українській історіографії / Д.В. Толочко // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2012. — Вип. 9. — С. 310-314. — укр. 2227-4952 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/89402 930.1(091)(477) Стаття присвячена стану вивчення наукової спадщини Ф.К. Вовка та його наукової школи в кінці ХХ — на початку ХХІ століття. Показано, як в умовах становлення теоретико-методологічних засад вітчизняної історичної науки, формується усвідомлення про місце та роль вченого у розвитку науки. Статья посвящена состоянию изучения научного наследия Ф.К. Вовка и его научной школы в конце ХХ — начала ХХІ века. Показано, как в условиях становления теоретико-методологических основ отечественной исторической науки, формируется осознание места и роли ученного в развитии науки. Подчеркивается, что исследование наследия Ф.К. Вовка и его научной школы (вовкианы) конца ХХ — начала ХХІ ст. является самостоятельным направлением отечественной историографии, в развитии которого прослеживаются определенные закономерности, обусловленные социально-экономическими, политическими, культурными факторами. Делается вывод, что спецификой «вовкианы» является ее междисциплинарный характер и что в основу последующих исследований должен быть положен принцип целостного изучения студий Ф.К. Вовка и его научной школы. The paper is devoted to the study of scientific heritage Fedir Vovk and his scientific school of the end of the 20th — early 21st century. Fedir Vovk’s heritage research is a separate area of national historiography, that develops certain patterns due to socio-economic, political and cultural factors. uk Інститут археології НАН України Археологія і давня історія України Статті Ф. К. Вовк та його наукова школа в сучасній українській історіографії Ф.К. Вовк и его научная школа в современной украинской историографии F.K. Vovk and his scientific school in modern Ukrainian historiography Article published earlier |
| spellingShingle | Ф. К. Вовк та його наукова школа в сучасній українській історіографії Толочко, Д.В. Статті |
| title | Ф. К. Вовк та його наукова школа в сучасній українській історіографії |
| title_alt | Ф.К. Вовк и его научная школа в современной украинской историографии F.K. Vovk and his scientific school in modern Ukrainian historiography |
| title_full | Ф. К. Вовк та його наукова школа в сучасній українській історіографії |
| title_fullStr | Ф. К. Вовк та його наукова школа в сучасній українській історіографії |
| title_full_unstemmed | Ф. К. Вовк та його наукова школа в сучасній українській історіографії |
| title_short | Ф. К. Вовк та його наукова школа в сучасній українській історіографії |
| title_sort | ф. к. вовк та його наукова школа в сучасній українській історіографії |
| topic | Статті |
| topic_facet | Статті |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/89402 |
| work_keys_str_mv | AT toločkodv fkvovktaiogonaukovaškolavsučasníiukraínsʹkíiístoríografíí AT toločkodv fkvovkiegonaučnaâškolavsovremennoiukrainskoiistoriografii AT toločkodv fkvovkandhisscientificschoolinmodernukrainianhistoriography |