Становлення і розвиток експерементальної археології в наукових інституціях Радянської Росії та України (20—30 рр. XX ст.)
Стаття присвячена діяльності Інституту археологічної технології (Петроград/Ленінград), експериментально-технологічної лабораторії та інших установ Києва у галузі експериментальної археології (археологічної технології). Статья посвящена истории создания и деятельности научных структур, которые зани...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Археологія і давня історія України |
|---|---|
| Datum: | 2013 |
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут археології НАН України
2013
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/89437 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Становлення і розвиток експерементальної археології в наукових інституціях Радянської Росії та України (20—30 рр. XX ст.) / В.А. Колеснікова, А.С. Яненко // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2013. — Вип. 10. — С. 239-251. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859516860947496960 |
|---|---|
| author | Колеснікова, В.А. Яненко, А.С. |
| author_facet | Колеснікова, В.А. Яненко, А.С. |
| citation_txt | Становлення і розвиток експерементальної археології в наукових інституціях Радянської Росії та України (20—30 рр. XX ст.) / В.А. Колеснікова, А.С. Яненко // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2013. — Вип. 10. — С. 239-251. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Археологія і давня історія України |
| description | Стаття присвячена діяльності Інституту
археологічної технології (Петроград/Ленінград),
експериментально-технологічної лабораторії та інших установ Києва у галузі експериментальної археології (археологічної технології).
Статья посвящена истории создания и деятельности научных структур, которые занимались исследованиями археологического материала методами
технических и природоведческих наук. Прослеживаются пути становления и направления деятельности Института археологической технологии в Петрограде/Ленинграде, а также этапы создания,
основные задачи и направления разработок Лаборатории археологической технологии (Секции истории
технологии / Химической лаборатории / Химико-технологической лаборатории) в Киеве. Также приводятся данные о самостоятельной работе украинских исследовательских центров.
The article deals with institutionalization and activity
of scientific structures which were conducting
researches of archaeological materials using technical
and natural methods. The ways of formation and
lines of investigation of the Institute of archaeological
technology in St. Petersburg are observed. The stages
of making, basic objectives and courses of explorations
at the Laboratory of archaeological technology (the
Section of history of technology / the Chemical laboratory
/ the Chemical technological laboratory) in Kiev
are examined. As well as information about independent
researches in an experimental archaeology area of
amongst Ukrainian research centers are adduced.
|
| first_indexed | 2025-11-25T20:43:17Z |
| format | Article |
| fulltext |
239ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2013, вип. 10
в. а. к о л е с н і к о в а,
а. с. я н е н к о
СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ
АРХЕОЛОГІЇ В НАУКОВИХ ІНСТИТУЦІЯХ РАДЯНСЬКОЇ
РОСІЇ ТА УКРАЇНИ (20—30 рр. ХХ ст.) *
стаття присвячена діяльності Інституту
археологічної технології (Петроград/ленінград),
експериментально-технологічної лабораторії та
інших установ києва у галузі експериментальної
археології (археологічної технології).1
к л ю ч о в і с л о в а: експериментальна археоло-
гія, археологічна технологія, експеримент, науково-
технічні методи, природничі методи, Інститут
археологічної (історичної) технології, лабораторія
археологічної технології.
Сучасна експериментальна археологія, оперу-
ючи поняттям «експеримент», передусім має на
увазі натурне моделювання стародавніх об’єктів,
пам’яток, процесів чи подій, що на сьогоднішній
день є одним із перспективних напрямків сучас-
ної археологічної науки. Разом з тим, натурне
моделювання базується не лише на певних про-
тотипах, графічних реконструкціях тощо. У його
підґрунті обов’язково лежать попередньо дослід-
жені за допомогою методів природничих, техніч-
них та інших наук техніко-технологічні аспекти
археологічних артефактів.
Думка про необхідність спільної наукової ро-
боти представників гуманітарних наук з природ-
ничниками і вченими-технологами над архео-
логічним матеріалом сформувалася на початку
ХХ століття. Вже у структурі Імператорської архе-
ологічної комісії, враховуючи нагальність питан-
ня і необхідність постійного органу, який би брав
на себе таку роботу, був виділений Технічний
комітет. Після трансформації ІАК в Академію
* Стаття виконана в рамках проекту ДФФД–БРФФД
«Палеоекономіка населення лісової зони України та
Білорусі: археологічні реконструкції та моделювання»,
№ Ф41.5/006
історії матеріальної культури, постала окрема ус-
танова — Інститут археологічної технології.
12 вересня 1919 р. відбулося перше зібрання
комісії з організації Інституту, на якому були
сформульовані основні засади діяльності устано-
ви. Інститут мав виконувати не лише суто прак-
тичні завдання, відіграючи роль великої рестав-
раційної майстерні, але в першу чергу набути рис
науково-дослідної установи. Провідною метою
Інституту проголошувалась діяльність з вивчен-
ня питань, які задає сам матеріал — сировина, з
якої він виготовлений, тип обробки, поширення
виробничої традиції та ін. При установі плану-
валася лабораторія, реставраційні майстерні та
інші допоміжні установи, «которые должны вы-
полнять и чисто практические задачи, черпая
свой опыт и методы из деятельности Института»
[Фармаковский, 1922, с. 2]. На чолі організацій-
ного бюро Інституту став відомий фахівець з мі-
нералогії О. Є. Ферсман.
Інститут поділявся на відділення: науково-тех-
нічне та художньо-археологічне (або реставра-
ційне). Намічені також були 9 розрядів в межах
науково-технічного відділення: кераміки, мета-
лу, харчових залишків, будівельних матеріалів,
каменю, живопису, фресок, хімічної лабораторії,
фотографічної лабораторії.
Завданням науково-технічного відділення було
всебічне вивчення матеріалу, з якого були вироб-
лені предмети археології та мистецтва, як з точ-
ки зору його природи і походження, так і з точки
зору з’ясування зв’язку між матеріалом, технікою
його обробки, практичним призначенням виробу
і втіленням художнього задуму. На підставі цього
найголовніші завдання технологічного вивчення
зводилися до чотирьох основних груп:
1. Вивчення природи матеріалу, його власти-
востей і походження;© В.А КОЛЕСНІКОВА, А.С. ЯНЕНКО, 2013
УДК [902.001.891.5:061](477+470)”1920/1930”
І с т о р і я н а у к и
240 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2013, вип. 10
2. З’ясування методів його обробки, як хімічної
так і технічної;
3. Вивчення зв’язку між природою матеріалу,
технікою його обробки і практичним використан-
ням зробленого з нього виробу;
4. Визначення властивостей матеріалу, які
впливали на вияв художньої творчості, і встанов-
лення зв’язку між матеріалом і втіленою у ньому
художньою ідеєю.
Відповідно цим чотирьом завданням в основу
робіт науково-технічного відділення було покла-
дено застосування методів природно-історичного
і науково-технічного дослідження для виявлення
всіх особливостей створення об’єктів матеріаль-
ної культури, починаючи з природної сировини
і закінчуючи технікою її обробки та втіленням у
археологічний або історичний об’єкт.
Перед художньо-археологічним або реставра-
ційним відділенням ставилися такі завдання:
1. Вирішення питань збереження пам’яток;
2. Підготовка питань дослідження різних ма-
теріалів археологічних та художніх пам’яток;
3. Вирішення питань щодо реставрації
пам’яток.
З часом сформувалися й інші секції та розряди
по обом відділенням: по науково-технічному —
розряди дорогоцінного і виробного каменю, ме-
талу, будівельних матеріалів; по художньо-архе-
ологічному — кераміки і скла, живопису і фарб.
Згодом виник ще один розряд, не передбачений
жодним з відділень, — біологічний.
Перехід до реальних планів роботи був нелег-
ким завданням, пов’язаним із пристосуванням
власних лабораторій або з встановленням зв’язку
з іншими установами. У грудні 1919 р. була здій-
снена експедиція до Новгорода для всебічного
вивчення питань, пов’язаних із реставрацією
храму Спаса на Нередіце. Це був перший досвід
спільної роботи фахівців різної підготовки: ар-
хеологів, природничників, спеціалістів із буді-
вельних матеріалів, реставраторів, художників,
хіміків.
Зав’язалися стосунки з іншими установами —
з Державним керамічним Інститутом, Комісією
Вивчення природних продуктивних сил Росії,
Інститутом фотографії та фототехніки.
У грудні 1919 р. виникло питання про біоло-
гічний розряд, який повинен був здійснювати
вивчення умов, у яких формується певна культу-
ра, дослідження взаємин між ландшафтом і ма-
теріальною культурою та, нарешті, реконструк-
цією археологічного ландшафту.
14 лютого 1920 р. Положення Інституту Ар-
хеологічної Технології (ІАТ) було затверджено у
Раді Академії.
З цього часу починає роботу Рада Інституту
Археологічної Технології в складі: «Председа-
тель Сычев, Заведующий первым Отделением
и разрядом камня Ферсман, Заведующий вто-
рым Отделением Нерадовский, члены Совета:
М. В. Фармаковский, Щавинский, В. Ф. Ле-
винсон-Лессинг, который был избран Ученым
Секретарем Института, Н. И. Свитальский,
М. И. Тихий, Н. Н. Качалов» [Фармаковский,
1922, с. 7]. Серед запрошених наукових спів-
робітників були представники природничих
наук, археологи, філологи, інженери.
За статусом Інститут у цей час свого існування
прирівнювали до Відділення Академії історії ма-
теріальної культури; кошторис Інституту входив
до кошторису Академії особливою статтею.
У червні 1920 р. Інститут отримав власне при-
міщення у Службовому корпусі Мармурового
Палацу.
У червні ж Вчений секретар Інституту був
відряджений до Москви для ознайомлення із
роботами з дослідження археологічних об’єктів
у Московському Інституті Історико-художніх
вишукувань та Музеєзнавства і у Московсько-
му Фізичному Інституті. Була з’ясована значна
розбіжність у поглядах Петрограда і Москви на
предмет і завдання археологічної технології.
Учені Петрограда виходили у своїх роботах із
загального наукового дослідження питань тех-
ніки щодо археологічних об’єктів, учені Москви
обрали шлях практичний — реставрації та «від-
мивання» старовинного живопису.
Після нових виборів до Ради Інституту в жовтні
1920 р. її Головою став О. Є. Ферсман, а Вченим
секретарем Інституту — М. В. Фармаковський.
Наприкінці 1920 р. були заслухані звіти про
роботу окремих розділів, окреслені завдання, у
тому числі — зі створення свого друкованого ор-
гану «Известия Института археологической тех-
нологи». Проте побачив світ лише один випуск
цього видання у 1922 р. Двома роками пізніше
вийшло підсумовуюче видання «Три года работы
Института археологический технологии» (М.—
Л., 1924. Вып. 2), яке вважалося другим випус-
ком серії.
У 1926 р. частина роботи Інституту почала
здійснюватись вже у власній лабораторії, яка
«вже не вміщала працівників-керівників і ас-
пірантів, які весь час прибували» [Марр, 1927,
с. 28]. У лабораторії було проведено низку ці-
кавих досліджень. По кераміці — дослідження
технічної природи трипільської кераміки. Як
результат проведеної роботи і як доказ правиль-
ності використаного метода, були проведені
досліди по синтетичному відновленню зраз-
ків цієї кераміки з матеріалів, які відібрані на
місцях знахідок (Подільська, Волинська губ.
і Галичина). Виявилося, що вироблена таким
чином кераміка мала всі ознаки трипільської.
Тим самим методом була вивчена монгольська
кераміка з колекції П. К. Козлова. По ткани-
нах — вивчено технологічно кілька головних
типів шовкових тканин з колекції П. К. Козло-
ва. Цей аналіз дозволив реконструювати прийо-
ми текстильної техніки тієї епохи. Дослідження
було доведено до патронування малюнка, як це
прийнято в сучасному текстилі. Фотоаналітич-
ним методом з’ясовували істинне забарвлення
тканин; шляхом мікрофотографічного дослід-
241
колесникова в.а., яненко а.с. Становлення і розвиток експерементальної археології...
ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2013, вип. 10
ження визначали ступінь збереження різних
тканин і чинники тих чи інших пошкоджень.
По консервації — вивчена природа нальоту
(селітри?), який періодично з’являється на роз-
писах Спасо-Нередицької церкви в Новгороді;
встановлено переважання в ньому солей сірча-
нокислого натрію і сірчанокислого кальцію, що
дозволило впритул підійти до питання про до-
пустимість використання тих чи інших засобів
при реставрації старовинного монументального
живопису. Також вивчені експериментальні ме-
тоди очищення металевих предметів старовини,
застосований зовсім новий метод з тирсою мета-
левого магнію, що анітрохи не змінює кольору
античної патини [Марр, 1927]. У лабораторії
Інституту був створений абсолютно новий ме-
тод виготовлення шліфів крихких матеріалів:
деревного вугілля, кісток з розкопок, зотлілого
дерева і т. п., що в свою чергу змінило методи
вивчення археологічного матеріалу стародавніх
культур і дозволило цілком точно відтворити
зоологічні та ботанічні умови існування людини
в ранні епохи.
У 1935 р. Інститут археологічної технології
було перейменовано в Інститут історичної тех-
нології. Завданням інституту залишалося про-
ведення фізико-хімічних досліджень предметів
археології та історії, реставрація, консервація.
Роботами з аналізу скла і кераміки керував
М. В. Фармаковскій. У 1937 р. Державна Ака-
демія Історії Матеріальної культури, нарівні з
іншими інститутами, була включена в систему
Академії Наук СРСР, на базі Інституту історич-
ної технології створений сектор археологічної
технології, який потім став лабораторією. Одним
із керівників лабораторії був відомий археолог і
дослідник С. І. Руденко, який багато зробив для
впровадження сучасних фізико-хімічних методів
у дослідження археологічних об’єктів. Відколи
лабораторія з 1937 р. стала підрозділом Інститу-
ту історії матеріальної культури (ІІМК) її основ-
ними завданнями залишилися дослідження різ-
них археологічних об’єктів за допомогою методів
природничих наук, а проблеми консервації та
реставрації були передані до відповідних підроз-
ділів Державного Ермітажу.
Археологічні дослідницькі центри УСРР,
головним чином музеї, встановили наукові
зв’язки з Інститутом археологічної технології у
1920-ті рр. Співробітництво передбачало про-
ведення додаткових аналізів керамічного, осте-
ологічного, антропологічного та ін. матеріалів,
отриманих під час археологічних досліджень на
території України. Зокрема, Кам’янець-Поділь-
ський історико-археологічний музей «в справі
Подільських пам’яток трипільської культури»
надсилав до Інституту зразки керамічних ма-
теріалів [ЦДАВО України, ф. 166, оп. 6, спр. 6115,
арк. 9]. Співробітники ІАТ досліджували ма-
теріали з розкопок античної Ольвії, які зберіга-
лись у фондах Миколаївського історико-археоло-
гічного музею [НА ІА НАНУ, ф. ВУАК, спр. 202/6,
арк. 4]. Завідуюча археологічним відділом Всеук-
раїнського історичного музею імені Тараса Шев-
ченка В. Є. Козловська восени 1927 р. зверну-
лася до ІАТ із проханням провести визначення
остеологічного матеріалу, отриманого внаслідок
археологічних досліджень проведених улітку —
восени 1926 р. на трипільських поселеннях не-
подалік м. Ржищів і с. Балики (Київська обл.), а
також деяких матеріалів з колекції В. В. Хвойки,
які зберігалися у фондах музею. Відповідні до-
слідження буди проведені науковим співробіт-
ником ІАТ В. І. Громовою. Вже 8 грудня 1927 р.
списки визначень кісток ссавців із «сміттєвих
куч» з розкопок В. Є. Козловської, а також списки
визначень кісток із розкопок В. В. Хвойки 1901 р.
були надіслані до Києва [НА ІА НАНУ, ф. ВУАК,
спр. 86/2е, арк. 23—26] (рис. 1).
Дослідження в царині «археологічної тех-
нології» силами власне українських науковців
розпочались вже з середини 1920-х рр. Зокрема,
завідувач бібліотекою Одеського історико-архе-
ологічного музею А. К. Драгоєв керував науко-
вими заняттями співробітників і практикантів
музею з технології керамічного виробництва,
проводив «хіміко-технологічні спостереження
над опором керамічних матеріалів атмосфер-
ним впливам» [ЦДАВО України, ф. 166, оп. 5,
спр. 750, арк. 2].
У 1929 р. під методичним керівництвом
С. С. Гамченка Тульчинський округовий
краєзнавчий музей провів розкопки трипільсь-
кого поселення в урочищі «Могилки» неподалік
с. Стіна (Томашпільський р-н, Вінницька обл.),
під час яких були отримані цікаві керамічні
матеріали з відбитками тканини. З метою їх де-
тального вивчення С. С. Гамченко звернувся до
В. І. Фаворського — завідувача Київського ка-
бінету (інституту) науково-судової експертизи
[Чисніков, 2010]. Внаслідок цього були проведені
дослідження фрагментів кераміки за допомо-
гою мікрофотографії. Ці світлини з автографом
В. І. Фаворського і штемпелем Інституту науково-
судової експертизи збереглися у фонді С. С. Гам-
ченка у НА ІА НАНУ [НА ІА НАНУ, ф 3, спр. 44]
(рис. 2).
Інституалізація експериментально-техноло-
гічного напрямку археології в рамках ВУАН
розпочалась лише у грудні 1932 — січні 1933 р.,
коли за ініціативи В. Є. Козловської у складі
ВУАК почала розгортати діяльність Бригада
технологічного дослідження. До складу структу-
ри увійшли В. Є. Козловська, М. Г. Вайнштейн,
М. О. Новицька, К. І. Кржемінський, Д. М. Три-
пільський, А. А. Терещенко, М. І. Касперович.
Свою діяльність члени Бригади розпочали зі зби-
рання інформації про фахівців із різних галузей
знань, які б могли проводили потрібні аналізи
та визначення матеріалів, отриманих під час ар-
хеологічних досліджень. Крім того, була широко
розгорнула робота зі складання бібліографічного
довідника у царині технологічних досліджень.
Бригада мала на меті організували лабораторію,
І с т о р і я н а у к и
242 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2013, вип. 10
яка охоплювала б дослідження дерева, кістки,
каменю, кераміки, металу, органічних решток
[НА ІА НАНУ, ф. ВУАК, спр. 468, арк. 30, 31].
На жаль, Бригада технологічного досліджен-
ня проіснувала лише до кінця січня 1933 р., що
обумовлено реструктуризацією ВУАК. Органі-
зація експериментально-технологічної лабора-
торії була передоручена Ф. А. Козубовському і
проф. І. В. Моргілевському.
У доповідній записці про утворення експери-
ментально-технологічної лабораторії при ВУАК
від 16 лютого 1933 р. І. В. Моргилевський сфор-
мулював основні завдання новостворюваної
структури:
— розробка і попереднє опрацювання «польо-
вого речового матеріалу»: артефактів, остеологіч-
ного і антропологічного матеріалів, мінералогіч-
них зразків;
— експериментально-технологічне визначен-
ня технології виробництва артефактів у лабора-
торних умовах. Встановлення аналогій предметів
та технології виробництва за етнографічними
паралелями;
— визначення матеріалу, з якого виготовлено
артефакт, визначення складу геологічних зраз-
ків, антропологічних і остеологічних решток;
— складання зведених реєстрів та інвентари-
зація опрацьованих матеріалів.
Отримані внаслідок опрацювання матеріалів
у лабораторних умовах результати мали пере-
даватися для подальших літературно-наукових
та інтерпретаційних досліджень [НА ІА НАНУ,
ф. ВУАК, спр. 468, арк. 7].
У лютому 1933 р. було складено кошторис на
влаштування лабораторії археологічної техноло-
гії при ВУАК [НА ІА НАНУ, ф. ВУАК, спр. 468]
(додаток 1).
Утворення експериментально-технологічної
лабораторії затрималось через остаточну реструк-
туризацію ВУАК. У квітні 1933 р. на базі ВУАК,
Етнографічної комісії, Кабінету антропології та
етнографії ім. Хв. Вовка, Культурно-історичної
комісії, кафедри преісторії, Музею етнології та
Музею археології ВУАН було утворено Секцію
історії матеріальної культури (СІМК), яка, згід-
но звіту за 1933 р., «розгорнула підготовку щодо
утворення Експериментально-Технологічної Ла-
бораторії як дослідчої» [НА ІА НАНУ, ф. ВУАК,
спр. 493а, арк. 1, 2]. Протягом першого півріччя
1933 р. СІМК розробила проект майбутньої лабо-
раторії, проте втілити його в життя не спромогла-
ся через відсутність власного бюджету, а також
нетривалий період існування [НА ІА НАНУ,
ф. ВУАК, спр. 493, арк. 7].
У 1934 р. на базі СІМК було утворено Інститут
історії матеріальної культури (ІІМК). У структурі
установи передбачалася наявність лабораторії,
яка повинна складатися з технологічної, фото-
графічної, креслярської, архітектурної, остеоло-
гічної частин. Ця експериментально-технологіч-
на лабораторія, яка очолювалась завідуючим,
мала бути «робітною» базою для всіх секторів
інституту (передкласового, рабовласницького,
феодального, капіталістичного суспільств, сек-
тору доби соціалістичного будівництва), мала
забезпечувати виконання окремих планових за-
вдань установи [НА ІА НАНУ, ф. ВУАК, спр. 483,
арк. 14]. Розгортання широкої науково-дослідної
роботи лабораторії гальмували як адміністра-
тивні, так і фінансові фактори, зокрема різно-
читання складу частин утворюваної структури:
один з варіантів передбачав утворення у складі
Експериментально-технологічної лябораторії
кабінетів палеонтології, антропології, технології
(тканини, металу, дерева та силікатів), мистец-
твознавства, архітектурного і фотографічного
[НА ІА НАНУ, ф. ВУАК, спр. 483, арк. 17]; інший
план розгортання ІІМК містив Лабораторію у
складі кабінетів мінералогії, палеонтології, архе-
ологічної технології, етнографічних досліджень,
мистецтва, антропології та пам’яток писемності
[НА ІА НАНУ, ф. ВУАК, спр. 501, арк. 23]. Згід-
но зі звітом ІІМК за 1934 р. Експериментально-
технологічна лабораторія, перебуваючи у періоді
устаткування, до 1 жовтня звітного року встигла
зробити 4 поточних аналізи. З 1 жовтня 1934 р.
співробітники лабораторії почали розробляти
самостійну дослідницьку тему: «Смальта ХІ—
ХІІІ ст.» [Робота, 1935, с. 208].
Протягом другої половини 1930-х рр. струк-
турний підрозділ ІІМК (з 1938 р. Інституту ар-
хеології), який відповідав за проведення експе-
риментальних досліджень, фігурував у звітних
документах під різними назвами: Секція історії
технології, Хімічна лабораторія, Хіміко-техноло-
гічна лабораторія, Лабораторія археологічної тех-
нології тощо. Посаду наукового асистента підроз-
ділу з 1935 р. посіла Н. Д. Дубицька — хімік за
освітою [Історія, 2003, с. 509]. З 1936 р. завідую-
чою лабораторією була призначена О. А. Куль-
ська — кандидат хімічних наук [Історія, с. 521;
Кульська, 1936, с. 51—56].
Дослідження, які проводились на базі Лабо-
раторії археологічної технології, тісно пов’язані
з археологічними експедиціями ІІМК/ІА. Зок-
рема, особливу увагу приділяли вивченню тех-
нологічного керамічного виробництва трипіль-
ської культури (за матеріалами експедицій «по
дослідженню Трипільської культури» 1934—
1935 рр. неподалік с. Халеп’є Обухівського р-ну
Київської обл.). Під час польових досліджень
1935 р. за ініціативою О. А. Кульської було про-
ведено «експеримента щодо випалювання гли-
ни різного складу з відповідними домішками.
За об’єкта для випалювання взято хату коло
с. Халеп’є, в якій збереглися глиняна долівка та
плетень, обліплений глиною. Для палива прид-
бано стару клуню. Досвідчений майстер цегель-
ні с. Халеп’є Я. Яременко провів випалювання
глиняної долівки, плетня, обмазаного глиною і
сажею з печі за допомогою великого копара. Ек-
сперимент дав інтересні наслідки для розумін-
ня будівельного процесу при спорудженні «три-
пільських» оселей» [Історія, 2003, с. 179, 180].
243
колесникова в.а., яненко а.с. Становлення і розвиток експерементальної археології...
ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2013, вип. 10
Дослідницьку тему «Смальта ХІ—ХІІІ ст.»
розробляли на підставі дослідження мозаїки
ХІІ ст., яку було знято з Михайлівського со-
бору. Вивчення металургійної промисловості
давньоруської доби здійснювалось шляхом аналі-
зу металевих виробів із Райковейцького городи-
ща ХІ—ХІІІ ст., а також виробів і руд Полісся
XVII—XIX ст., отриманих внаслідок проведення
комплексної Поліської історико-технічної та ар-
хеологічної експедиції.
З 1936 р. Лабораторія розпочала дослідження
ольвійської кераміки з метою з’ясування питан-
ня місцевого виробництва і дослідження складу
лаків [Кульська, 1936, с. 51—56]. Ця тематика,
згідно зі звітом Відділу суспільних наук Ака-
демії наук УРСР за 1939 р., стала провідною в
діяльності підрозділу: «Практичне значення
для народного господарства мають роботи, які
провадить в Інституті лабораторія археологічної
технології по вивченню і репродукції античних
лаків-глазурей для використання їх в народному
господарстві. На 1939 р. припадають серії най-
вдаліших експериментів, які набагато набли-
жають позитивне розв’язання цього завдання»
[Славін, 1940, с. 48].
Спадок, залишений попередниками, які пра-
цювали у 20—30-х рр. ХХ ст., враховуючи полі-
тичні особливості того часу, лише починає оціню-
ватися сучасниками та повноправно входити до
наукового обігу. Відбувається оцінка значимості
та визнання вагомості досліджень того періоду.
Експериментальна археологія не є виключен-
ням. 1920—30-ті рр. були часом, коли заклада-
лася традиція застосування методів природно-
історичного і науково-технічного дослідження
для виявлення всіх особливостей створення ма-
теріальних археологічних об’єктів. Наукові ар-
хіви містять чимало свідчень результатів про-
ведених досліджень, які й досі можуть бути
корисними сучасним дослідникам.
Історія Національної академії наук України (1934—
1937): Документи і матеріали / Відп. ред. О. С. Они-
щенко. — К.: НБУВ, 2003. — 831 с.
кульська о. а. Дослідження фрагментів матеріаль-
ної культури / О. А. Кульська // Вісті Академії наук
УСРР. — 1936. — № 9. — С. 51—56.
Марр н. Государственная академия истории матери-
альной культуры [Электронный ресурс] / Н. Марр //
Печать и революция. — 1927. — Кн. 7. — С. 285—
292. — Режим доступа: http://www2.unil.ch/slav/ling/
textes/Marr27c.html#_ftn6 , заголовок с экрана.
на Іа нанУ, ф. 3 (С. С. Гамченко), спр. 44, 154 арк.
на Іа нанУ, ф. ВУАК, спр. 86/2е, 72 арк.
на Іа нанУ, ф. ВУАК, спр. 202/6, 26 арк.
на Іа нанУ, ф. ВУАК, спр. 468, 31 арк.
на Іа нанУ, ф. ВУАК, спр. 483, 58 арк.
на Іа нанУ, ф. ВУАК, спр. 493, 9 арк.
на Іа нанУ, ф. ВУАК, спр. 493а, 22 арк.
на Іа нанУ, ф. ВУАК, спр. 501, 72 арк.
робота Інституту історії матеріальної культури
УАН за 1934 рік // Наукові записки Інституту
історії матеріальної культури. — 1935 — Кн. 5—
6. — С. 208, 209.
славін л. М. Відділ суспільних наук Академії наук
УРСР в 1939 р. / Л. М. Славін // Вісті Академії наук
УРСР. — 1940. — № 3. — С. 45—50.
Три года работы Института археологический техно-
логии. — М.—Л., 1924. — Вып. 2.
Фармаковский М. в. Институт археологической
технологи / М. В. Фармаковский // Известия Инсти-
тута археологической технологи: В.1. — Петербург,
1922. — С. 1—8.
цДаво України (Центральний державний архів ви-
щих органів влади та управління України), ф. 166,
оп. 5, спр. 750, 75 арк.
цДаво України, ф. 166, оп. 6, спр. 6115, 31 арк.
чисніков в. М. Професор В. І. Фаворський — видат-
ний вчений-криміналіст та організатор експертної
справи в Україні (до 130-річчя з дня народжен-
ня) / В. М. Чисніков // Криміналістичний вісник. —
2010. — № 2(14). — С. 153—166.
в. а. к о л е с н и к о в а, а. с. я н е н к о
СТАНОВЛЕНИЕ И РАЗВИТИЕ
ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЙ АРХЕОЛОГИИ
В НАУЧНЫХ ИНСТИТУЦИЯХ
СОВЕТСКОЙ РОССИИ И УКРАИНЫ
(20—30 гг. ХХ ст.)
Статья посвящена истории создания и деятель-
ности научных структур, которые занимались иссле-
дованиями археологического материала методами
технических и природоведческих наук. Прослежи-
ваются пути становления и направления деятель-
ности Института археологической технологии в
Петрограде/Ленинграде, а также этапы создания,
основные задачи и направления разработок Лабора-
тории археологической технологии (Секции истории
технологии / Химической лаборатории / Химико-тех-
нологической лаборатории) в Киеве. Также приво-
дятся данные о самостоятельной работе украинских
исследовательских центров.
V. K o l e s n i k o v a , A. Y a n e n k o
FORMATIOn AnD DeVeLOpMenT
OF eXpeRIMenTAL ARchAeOLOGy In
ScIenTIFIc InSTITuTIOnS OF SOVIeT
RuSSIA AnD ukRAIne (1920s—1930s)
The article deals with institutionalization and ac-
tivity of scientific structures which were conducting
researches of archaeological materials using techni-
cal and natural methods. The ways of formation and
lines of investigation of the Institute of archaeological
technology in St. Petersburg are observed. The stages
of making, basic objectives and courses of explorations
at the Laboratory of archaeological technology (the
Section of history of technology / the Chemical labora-
tory / the Chemical technological laboratory) in Kiev
are examined. As well as information about indepen-
dent researches in an experimental archaeology area of
amongst Ukrainian research centers are adduced.
І с т о р і я н а у к и
244 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2013, вип. 10
рис. 1. Визначення В. І. Громовою
кісток ссавців з розкопок
В. Є. Козловської
[НА ІА НАНУ, ф. ВУАК, спр. 86/2е]
рис. 2. Мікрофотографія
фрагменту кераміки з
розкопок у с. Стіна із
підписом завідувача
Київського кабінету (інституту)
науково-судової експертизи
В. І. Фаворського
[НА ІА НАНУ, ф 3, спр. 44]
245
колесникова в.а., яненко а.с. Становлення і розвиток експерементальної археології...
ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2013, вип. 10
ДОДАТОК 1
Кошторис
на вляштування лябораторії
Археологічної Технології при ВУАК
[НА ІА НАНУ, ф. ВУАК, спр. 468, арк. 18—25]
І. Список реактивов для лаборатории Археологической Технологии ВУАК
№ Наименование Количество Стоимость
1 Азотная кислота 1,52 1 кгр. 7-50
2 — “ — — “ —— “ —— “ — 1,4 1 — “ — 7-50
3 Амидол 500 16-50
4 Аммиак 25% х. чист. 2000 10-80
5 — “ — 25% чистый 5000 9-75
6 Аммоний азотно-кислотный х. чист. 250 4-50
7 — “ — лимоннокислый 100 3-00
8 — “ — молібден. 100 7-65
9 — “ — роданистый 100 4-05
10 — “ — сернистый 1000 5-50
11 — “ — серноватисто-кислый 2000 9-00
12 — “ — фосф. молибд. кислый 25 4-95
13 — “ — хлористый х. чист. 50 1-50
14 — “ — — “ — куск. 1000 3-00
15 — “ — щавелевокислый х.ч. 100 3-00
16 Анилин 250 4-95
17 — “ — солянокислый чист. 250 12-00
18 Асбест волокнистый 200 9-00
— “ — картон лист. 5 м/м. 1000 45-00
19 Асфальт молотый 1000 12-00
20 Ацетат целлюлозы 250 14-80
21 Ацетон х.ч. 500 15-00
22 — “ — чистый 2000 27-00
23 Ацетоуксусный сп. 1000 27-00
24 Бальзам канадский сух. 100 19-24
25 Барий хлористый х.ч. 250 3-15
26 Бензин 60-700 чистый 2000 9-90
27 Бензол чистый 1000 7-20
28 — “ — очищенный 80-820 2000 12-60
29 Бром чистый 100 4-21
30 Вазелин 1000 3-60
31 Вата гигроскопичная 1000 10-20
32 — “ — стеклянная 200 15-00
33 Воск пчелиный 1000 18-90
34 — “ — японский 1000 10-25
35 Гидрохинон 1000 28-20
36 Глицерин чистый 500 3-45
37 Глицин 100 7-50
38 Гуммиарабик куск. 500 4-65
39 Даморов. смола 250 4-50
40 Декстрин 1000 4-50
41 Дифениламин 25 6-00
42 желатин 250 10-35
43 железо хлорное 100 2-10
44 Золото хлорное 1 9-00
45 Известь патронная 2000 10-80
46 Изоамиловый спирт ч. 500 13-80
47 Йод чистый 100 13-95
48 Калий бромистый 100 4-75
49 — “ — бромноватый 2 1-50
50 — “ — двууглекислый 1000 9-00
І с т о р і я н а у к и
246 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2013, вип. 10
51 — “ — друхромовокислый 100 1-95
52 — “ — едкий 1000 15-00
53 — “ — йодистый 100 9-30
54 — “ — йодноватокислый 25 5-24
55 — “ — марганцовокислый х.ч. 100 3-30
56 — “ — роданистый 50 2-10
57 — “ — метабисульфит 1000 6-00
58 — “ — углекислый 1000 6-45
59 — “ — хлористый 250 3-00
60 — “ — хлорноватокислый 150 325-00
61 — “ — хлороплатинат 2 36-00
62 — “ — цианистый 50 5-24
63 — “ — щавелевокислый 100 3-00
64 Кальций, окись безводная х.ч. 200 3-60
65 — “ — хлористый 2000 21-00
66 — “ — углекислый 1000 1-50
67 — “ — хлористый техн. 2000 7-50
68 Канифоль 1000 9-80
69 Каолин 1000 0-75
70 Квасцы 1000 3-00
71 Коллодий 4 % 1000 7-35
72 Крахмал раствор. 25 3-15
73 — “ — очищ. 250 4-80
74 — “ — технич. 1000 18-00
75 Ксилол чистый 2000 18-00
76 Лигроин 90-120 2000 12-60
77 Лимонная кислота 100 2-70
78 Магний окись 100 4-80
79 — “ — углекислый 50 2-10
80 Медь проволока 1000 6-00
81 — “ — окись 100 4-80
82 Метил грюн. 10 2-40
83 — “ — виолет 25 2-10
84 Метиленовая голуб. 50 4-50
85 Метиловый спирт 1000 10-80
86 — “ — — “ — чистый 2000 14-40
87 — “ — — “ — технич. 2000 5-24
88 Метил оранж. 10 1-35
89 — “ — рот. 10 8-40
90 Метол 250 19-50
91 Мрамор кусками 1000 2-10
92 Натрий двууглекислый 500 4-35
93 — “ — едкий х.ч. 1000 18-30
94 — “ — — “ — ч. 1000 9-00
95 — “ — йодистый 100 9-90
96 — “ — сернистокислый 250 3-00
97 — “ — — “ — технич. 2000 6-00
98 — “ — сернистый 500 3-60
99 — “ — серноватистокислый х.ч. 1000 9-60
100 — “ — — “ — чист. 2000 4-80
101 Натрий сернокислый безв. 1000 4-80
102 — “ — — “ — 1000 3-00
103 — “ — углекислый 2000 0-90
104 — “ — уксуснокислый 250 2-85
105 — “ — — “ — 250 2-25
106 — “ — хлористый 200 4-50
107 Олово в палочках 250 6-45
108 Парафин гомоген. 200 3-60
109 — “ — 48° 1000 3-00
110 — “ — 70° 1000 9-00
111 — “ — техніч. 1000 0-70
247
колесникова в.а., яненко а.с. Становлення і розвиток експерементальної археології...
ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2013, вип. 10
112 Пергидроль 50 3-15
113 Параф. масло 1000 4-20
114 Петролейный эфир 0,640 2000 18-00
115 — “ — — “ — 0,685 2000 13-20
116 Пиридин 50 3-00
117 Пирогаллол 100 5-25
118 — “ — чист. 500 14-10
119 Платино-хлористовод. кисл. 1 18-00
120 Ртуть металлич. 100 5-25
121 — “ — хлорная 50 4-80
122 Свинец металлич. лист. 1000 9-00
123 — “ — углекислый 50 1-65
124 — “ — уксуснокислый 100 1-50
125 — “ — сурик 500 27-00
126 Серебро азотнокислое 150 10-25
127 Серная кислота 0.84 х.ч. 2000 6-00
128 — “ — — “ — чист. 3000 8-10
129 Сероуглерод 1000 10-50
130 Скипидар 2000 3-00
131 Соляная кислота 3000 8-10
132 Тетролин 2000 3-00
133 Тимолфталеин 5 7-25
134 Толуол 1000 9-00
135 Углерод хлористый 1000 4-20
136 Уголь костный 250 13-50
137 Уксусная кислота 1000 32-40
138 — “ — — “ — ледян. 1000 6-00
139 Уксусно-амиловый эфир 500 15-60
140 — “ — этиловый эфир 500 13-20
141 Фенол 500 7-25
142 Фенолфталеин 50 2-25
143 Формальдегид 1000 4-35
144 Фтористоводородная кислота 500 16-50
145 Хлороформ 500 15-90
146 Цинк мателлич. хим. ч. 250 9-30
147 — “ — — “ — чистый 250 2-40
148 Шеллак белый 250 3-45
149 — “ — желтый 250 3-15
150 Щавелевая кислота 200 3-75
151 Эфир серный 3000 28-50
152 Эшка смесь 500 4-05
153 Реактивной бумаги разной 12-00
Крб. 1321-42
ІІ. Посуд шкляний та порцеляновий
1 Пробирок бел. ст. 125х15 100 шт. 12-60
2 Стакан химич. выс. 200 10 7-40
3 — “ — — “ — — “ — 500 10 12-40
4 — “ — — “ — — “ — 1250 10 19-80
5 — “ — — “ — низк. 250 10 9-00
6 — “ — — “ — низк. 600 10 12-40
7 Стаканы химич. конич. 150 6-00
8 — “ — — “ — — “ — 300 20 18-00
9 — “ — — “ — — “ — 500 20 21-80
10 Кристалл. заторы цил. 65 5 5-00
11 — “ — 100 10 17-40
12 Колбы плоскодонные 100 5 1-80
13 — “ — — “ — 200 10 4-60
14 — “ — — “ — 400 10 7-80
15 — “ — — “ — 1500 10 14-80
16 Колбы Эрлекметра 250-300 20 13-00
17 — “ — — “ — 750 10 12-40
І с т о р і я н а у к и
248 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2013, вип. 10
18 Промывалки с рез. пробками 10 51-00
19 Лампы спиртов. 2 9-00
20 Ступки д. 100 1 2-40
21 Склянки матер. бел. с прит. пробкой 100 20 12-00
22 — “ — — “ — 250 50 26-40
23 — “ — — “ — 500 10 12-00
24 — “ — — “ — 1000 5 9-00
25 Склянки матер. оранж. с прит. пробкой 100 5 3-60
26 — “ — — “ — 200 10 9-40
27 — “ — — “ — 600 5 9-60
28 — “ — — “ — 1200 2 4-00
29 Банки белые 100/120 10 8-00
30 — “ — — “ — 200/250 10 10-80
31 — “ — — “ — 500/600 10 15-20
32 — “ — — “ — 1200 1 11-70
33 — “ — — “ — 2400 3 10-30
34 Склянки для кислот 400 10 23-80
35 — “ — — “ — — “ — 1200 5 21-60
36 — “ — с тубулусом 1600 5 14-00
37 Капельницы бел. стекл. 30/50 10 6-00
38 — “ — — “ — — “ — 100 3 4-50
39 Капельницы с пипеткой 10/15 50 3-00
40 Воронки 60° шлиф. кон. 4 см. 5 3-00
41 — “ — — “ — — “ — 6 см 5 3-00
42 — “ — — “ — — “ — 10 см 10 8-00
43 — “ — — “ — — “ — 12 см 5 6-00
44 — “ — для порошка 8,5 см 2 2-00
45 Колбы Бунзена для фильтр. 0,25 4 12-00
46 — “ — — “ — — “ — 0,75 4 8-00
47 — “ — — “ — — “ — 1,50 3 12-00
48 Воронки Гуча 3 3-00
49 Стаканчики для взвеш. 30/60 10 25-40
50 — “ — — “ — 45/80 10 37-00
51 — “ — — “ — низк. 50/30 10 29-60
52 — “ — — “ — — “ — 70/30 10 49-40
53 Воронки длительные с пробкой и краном 600 2 18-00
54 Воронки Майера д. 125 4 8-00
55 Трубки стекл. легкоплавкие д.1-3 м/м. 20-00
56 Краны стекл. соединит. 5 20-00
57 Аппарат Киппа 2 44-00
58 Газометр стекл. 6-8 литр. 2 90-00
59 Хлор. кальц. трубы 120 м/м. 10 6-00
60 Прибор по Гейслеру для СО2 1 13-00
61 — “ — по Шредтеру — “ — 1 13-00
62 Эксикаторы Шейблера без крана д. 190 4 44-00
63 — “ — Шейблера с краном д. 190 2 40-00
64 Экстрактор Сокслета 100 к.с. 4 170-00
65 — “ — — “ — 50 к.с. 2 50-00
66 Колбы К’ельдаля 60 к.с. 5 2-50
67 — “ — — “ — 120 к.с. 5 4-00
68 Насадки для перегонки разн. 6 8-00
69 Колбы Вюрца 100, 300 к.с. 5 4-00
70 Холодильник Либиха 60 см 2 13-30
71 — “ — — “ — 80 см 1 9-00
72 Трубки к ним 60 3 3-20
73 — “ — — “ — 80 2 2-80
74 Волюмометр 1 12-00
Разом 1265-70
ІІІ. Список шкла вимірчого
1 Цилиндры измерит. 5 к.с. 2 3-60
2 — “ — — “ — 25 к.с. 2 5-40
249
колесникова в.а., яненко а.с. Становлення і розвиток експерементальної археології...
ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2013, вип. 10
3 — “ — — “ — 100 к.с. 4 19-20
4 — “ — — “ — 500 к.с. 2 18-00
5 — “ — — “ — с пробкой 10 к.с. 5 16-50
6 — “ — — “ — 25 к.с. 2 7-80
7 — “ — — “ — 100 к.с. 2 12-00
8 Колбы измерит. с пробкой 10 к.с. 5 16-50
9 — “ — — “ — — “ — 25 к.с. 2 7-80
10 — “ — — “ — — “ — 100 к.с. 2 12-00
11 — “ — — “ — — “ — 250 к.с. 4 14-40
12 — “ — — “ — — “ — 500 к.с. 2 12-00
13 — “ — — “ — — “ — 1000 к.с. 3 18-00
14 Бюретки б/кр. 50 к.с. 1/10 5 51-00
15 — “ — с краном 50 к.с. 5 82-50
16 Микробюретки 2 к.с. 1/100 2 109-00
17 Пипетки Мора 1, 2, 3, 5, 10 к.с. 12 13-50
18 — “ — — “ — 15, 20, 25 к.с. 12 23-10
19 — “ — — “ — 50, 100 к.с. 3 6-00
20 — “ — с измерит. 1 к. 1/500 2 6-00
21 — “ — — “ — 2 к. 1/100 1 5-80
22 — “ — — “ — 5 к. 1/10 2 6-60
23 Пикнометры с пробк. и волосн. каналом 1-5 к.с. 4 10-20
24 — “ — — “ — 10-25 к.с. 4 16-20
25 — “ — Реньо разн. 3 18-00
26 Трубки газоизмерит. 25 к.с. 1/10 3 9-00
27 — “ — — “ — 50 к.с. 1/10 2 15-00
28 — “ — — “ — 100 к.с. 2 18-00
29 Ареометры универсальн. набор 0,7-2,0 1 165-00
30 Термометры с дел. на трубке 0-120 3 45-00
31 — “ — — “ — — “ — 0-250 2 48-00
32 — “ — — “ — — “ — 0-360 1 60-00
Разом 936-00
IV. Список металевого обладнання лябораторії
1 Штативы железные 750 8 шт. 60-00
2 — “ — — “ — 1000 2 25-00
3 — “ — — “ — для бюреток 5 62-50
4 Кольца 50 4 4-80
5 Держатели для холод. 2 10-00
6 Кольца 75 4 6-00
7 — “ — 100 4 9-20
8 Держатели для бюреток с муфт. 5 44-00
9 Муфты двойные 20 64-00
10 Штативы для весов 1 5-50
11 — “ — дерев. для воронок 5 20-50
12 — “ — — “ — — “ — пробирок 4 8-60
13 Этажерки для пипеток 2 13-40
14 Треножник чуг. 120 5 12-50
15 Бани песочные 60 4 5-00
16 — “ — — “ — 100 5 7-20
17 — “ — — “ — 150 4 7-50
18 — “ — — “ — 200 2 4-50
19 Ступка Абиха 1 43-00
20 Бани водяные с пост. уравнем 2 55-00
21 Бани с 3-мя гнездами с пост. ур. 1 128-00
22 Воронки для горяч. фильтров двухстор. 110 22-70
23 — “ — — “ — — “ — 120 29-30
24 Шкафы суш. двустор. 25х25 1 128-00
25 — “ — — “ — асбестир. двустор. 1 145-00
26 Горелка Бартеля 6 600-00
27 Бензино-газовая паяльн. лампа 1 150-00
28 Паяльные трубки 2 8-00
29 Мельница ручная 1 1-50
І с т о р і я н а у к и
250 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2013, вип. 10
30 Пресс ручной копиров. 1 260-00
31 Пробки разные корковые 1 к. 50-00
32 жом для пробок 1 12-00
33 Сверла для пробок два набора 26-00
34 Точило для сверл 2 7-20
35 Ножи пробочные 4 6-00
36 Бор для пробок 1 88-00
37 Трубки резиновой 3 кл. 34-50
38 Пробок резинов. разн. 1 кл. 32-20
39 Сетка железн. асбест. 7-60
40 Картон асбест. 10 кл. 15-60
41 Щетки для пробирок 20 шт. 4-20
42 — “ — — “ — бюреток 4 2-40
43 — “ — — “ — цилиндров 10 6-40
44 — “ — — “ — колб 20 9-20
45 Зажимы Мора 50, 60, 70 м/м. 20 11-00
46 — “ — Гофм. разн. 20 26-00
47 Держат. для пробирок 5 20-00
48 Пинцеты никел. разн. 10 60-00
49 Щипцы для тиглей 4 30-00
50 Треугольники разн. 10 16-00
51 Нож для резки стекл. трубок 1 3-00
52 Уравнит. треугольн. 1 30-00
53 Карандаш восковой 3-00
54 Шпателя разные 16-00
55 Напильники треуг. 5 12-80
56 — “ — круглые 5 14-00
57 — “ — плоские 5 14-00
58 Ножницы 1 5-00
59 Плоскогубцы 1 5-00
60 — “ — универсальные 1 6-20
61 Круглогубцы 1 4-40
62 Кусачки 1 6-70
63 Ключ франц. 1 32-00
64 Молотки 1 5-40
65 Весы Беранже до 2 кл. 1 50-00
66 — “ — технич. до 1 кл. 1 170-00
67 — “ — аналитич. 1 1200-00
68 — “ — аптек. с рогов. чашк. 1 20-00
69 Разновесы 0,01-1 кл. в ящике 1 1 52-40
70 — “ — аналитич. вес. золоч. набор 180-00
Разом 4041-90
V. Огрівне приладдя
1 Печь муфельная № 2 1 шт. 520-00
2 Термостат № 2 1 560-00
3 Шкаф сушильный этерн. 1 195-00
4 Нагреватель водяной цилиндр 2 114-00
5 — “ — — “ — (Сокслета) 1 112-00
6 — “ — песочный 2 84-00
7 Печь тигельная № 2 2 264-00
8 — “ — электрическая 1 950-00
Разом 2749-00
VI. Плятина 150 гр. 1200-00
VII. Вимірче приладдя інше (секундоміри, масштаби, рулетки,
штангенциркуля, нутроміри й інше) 1800-00
VIII. Список іншого приладдя
1 Ступки агатовые Д. 60-70 см. 1 шт. 60-00
2 Тигли фарфоровые № 2 10 17-00
3 — “ — — “ — № 0 5 4-10
4 — “ — — “ — № 3 5 8-00
251
колесникова в.а., яненко а.с. Становлення і розвиток експерементальної археології...
ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2013, вип. 10
5 — “ — — “ — берлин. мод. № 3 10 16-00
6 — “ — — “ — Розе № 2 1 5-40
7 — “ — — “ — Гуча № 2 2 10-60
8 Чашки полуглуб. 60/22 5 6-60
9 — “ — для обеззолив. № 2 5 7-00
10 — “ — — “ — № 5 2 6-30
11 — “ — — “ — № 7 2 15-60
12 Стаканы № 3 2 5-60
13 — “ — № 5 2 10-00
14 — “ — № 7 2 28-00
15 Воронки Бюхнера № 2 2 16-00
16 — “ — — “ — № 4 2 30-00
17 Подставки для эксикат. № 2 1 2-20
18 — “ — — “ — — “ — № 3 1 5-40
19 Бумага фильтров. 1 стопа 50-00
20 Фильтры беззольн. Монде - 5-00
21 Гильзы экстракц. 5 20-00
Разом 328-80
ІХ. Фотопапір, платівки і інші фотоматеріали 1200-00
Х. Пристосув. ляб. меблі 2000-00
РАЗОМ ПО СТАТТЯХ:
І — Крб. 1321-42
ІІ — — “ — 1265-70
ІІІ — — “ — 936-40
IV — — “ — 4041-90
V — — “ — 2749-00
VI — — “ — 1200-00
VII — — “ — 1800-00
VIII — — “ — 328-00
IX — — “ — 1200-00
X — — “ — 2000-00
Всього за кошторисом 16842-42
(Шістнадцять тисяч вісімсот сорок два крб. 42 коп.)
Іп. Моргілевський
м. Київ 3.II.1933 р.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-89437 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2227-4952 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-25T20:43:17Z |
| publishDate | 2013 |
| publisher | Інститут археології НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Колеснікова, В.А. Яненко, А.С. 2015-12-12T15:51:26Z 2015-12-12T15:51:26Z 2013 Становлення і розвиток експерементальної археології в наукових інституціях Радянської Росії та України (20—30 рр. XX ст.) / В.А. Колеснікова, А.С. Яненко // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2013. — Вип. 10. — С. 239-251. — укр. 2227-4952 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/89437 [902.001.891.5:061](477+470)”1920/1930” Стаття присвячена діяльності Інституту археологічної технології (Петроград/Ленінград), експериментально-технологічної лабораторії та інших установ Києва у галузі експериментальної археології (археологічної технології). Статья посвящена истории создания и деятельности научных структур, которые занимались исследованиями археологического материала методами технических и природоведческих наук. Прослеживаются пути становления и направления деятельности Института археологической технологии в Петрограде/Ленинграде, а также этапы создания, основные задачи и направления разработок Лаборатории археологической технологии (Секции истории технологии / Химической лаборатории / Химико-технологической лаборатории) в Киеве. Также приводятся данные о самостоятельной работе украинских исследовательских центров. The article deals with institutionalization and activity of scientific structures which were conducting researches of archaeological materials using technical and natural methods. The ways of formation and lines of investigation of the Institute of archaeological technology in St. Petersburg are observed. The stages of making, basic objectives and courses of explorations at the Laboratory of archaeological technology (the Section of history of technology / the Chemical laboratory / the Chemical technological laboratory) in Kiev are examined. As well as information about independent researches in an experimental archaeology area of amongst Ukrainian research centers are adduced. Стаття виконана в рамках проекту ДФФД–БРФФД «Палеоекономіка населення лісової зони України та Білорусі: археологічні реконструкції та моделювання», № Ф41.5/006. uk Інститут археології НАН України Археологія і давня історія України Історія науки Становлення і розвиток експерементальної археології в наукових інституціях Радянської Росії та України (20—30 рр. XX ст.) Становление и развитие экспериментальной археологии в научных институциях Советской России и Украины (20—30 гг. ХХ ст.) Formation and development of experimental archaeology in scientific institutions of Soviet Russia and Ukraine (1920s — 1930s) Article published earlier |
| spellingShingle | Становлення і розвиток експерементальної археології в наукових інституціях Радянської Росії та України (20—30 рр. XX ст.) Колеснікова, В.А. Яненко, А.С. Історія науки |
| title | Становлення і розвиток експерементальної археології в наукових інституціях Радянської Росії та України (20—30 рр. XX ст.) |
| title_alt | Становление и развитие экспериментальной археологии в научных институциях Советской России и Украины (20—30 гг. ХХ ст.) Formation and development of experimental archaeology in scientific institutions of Soviet Russia and Ukraine (1920s — 1930s) |
| title_full | Становлення і розвиток експерементальної археології в наукових інституціях Радянської Росії та України (20—30 рр. XX ст.) |
| title_fullStr | Становлення і розвиток експерементальної археології в наукових інституціях Радянської Росії та України (20—30 рр. XX ст.) |
| title_full_unstemmed | Становлення і розвиток експерементальної археології в наукових інституціях Радянської Росії та України (20—30 рр. XX ст.) |
| title_short | Становлення і розвиток експерементальної археології в наукових інституціях Радянської Росії та України (20—30 рр. XX ст.) |
| title_sort | становлення і розвиток експерементальної археології в наукових інституціях радянської росії та україни (20—30 рр. xx ст.) |
| topic | Історія науки |
| topic_facet | Історія науки |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/89437 |
| work_keys_str_mv | AT kolesníkovava stanovlennâírozvitokeksperementalʹnoíarheologíívnaukovihínstitucíâhradânsʹkoírosíítaukraíni2030rrxxst AT ânenkoas stanovlennâírozvitokeksperementalʹnoíarheologíívnaukovihínstitucíâhradânsʹkoírosíítaukraíni2030rrxxst AT kolesníkovava stanovlenieirazvitieéksperimentalʹnoiarheologiivnaučnyhinstituciâhsovetskoirossiiiukrainy2030gghhst AT ânenkoas stanovlenieirazvitieéksperimentalʹnoiarheologiivnaučnyhinstituciâhsovetskoirossiiiukrainy2030gghhst AT kolesníkovava formationanddevelopmentofexperimentalarchaeologyinscientificinstitutionsofsovietrussiaandukraine1920s1930s AT ânenkoas formationanddevelopmentofexperimentalarchaeologyinscientificinstitutionsofsovietrussiaandukraine1920s1930s |