Давньоруські медуші: історичні реалії і музейна експозиція

У публікації наведені історичні та археологічні джерела щодо продукції давньоруського бортництва, її зберігання та вживання. Аналізуються пристосування, що могли при цьому використовуватись. На підставі отриманих даних розглядається можливість відтворення в одній із експоз...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Published in:	Археологія і давня історія України
Date:	2013
Main Authors:	Готун, І.А., Петраускас, А.В., Коваль, О.А.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Інститут археології НАН України 2013
Subjects:	Статті
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/89438
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Давньоруські медуші: історичні реалії і музейна експозиція / І.А. Готун, А.В. Петраускас, О.А. Коваль // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2013. — Вип. 10. — С. 48-55. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1860259632429137920
author	Готун, І.А. Петраускас, А.В. Коваль, О.А.
author_facet	Готун, І.А. Петраускас, А.В. Коваль, О.А.
citation_txt	Давньоруські медуші: історичні реалії і музейна експозиція / І.А. Готун, А.В. Петраускас, О.А. Коваль // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2013. — Вип. 10. — С. 48-55. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Археологія і давня історія України
description	У публікації наведені історичні та археологічні джерела щодо продукції давньоруського бортництва, її зберігання та вживання. Аналізуються пристосування, що могли при цьому використовуватись. На підставі отриманих даних розглядається можливість відтворення в одній із експозицій комплексу князівської медуші. Известно, что одним из первых доподлинно славянских слов было слово мед (μέδος) и относилось оно не к продукции пчеловодства, а к хмельному напитку на ее основе. Это свидетельствует о древнейших истоках употребления последнего. Принято считать, что напитки из ягод, злаков, плодов возникают синхронно началу их культивирования. Относительно меда — история его употребления едва ли не самая древняя. Но источники упоминают его реже, чем вино и преимущественно в контексте культовых событий, что указывает на его определенную сакрализацию в отличии от, например, пива, также распространенного во времена Киевской Руси. Неоднократно подчеркнутая древнерусскими летописями ценность меда и воска, упоминание хранилищ меда, археологическая фиксация княжеских медуш, наблюдения за реликтовым бортным промыслом обусловили экспериментальное воспроизводство бортного хозяйства и питьевого меда. Оно реализовано в рамках программы натурного моделирования средневековых объектов и технологий, воплощаемой в Житомирской и Северной экспедициях Института археологии НАН Украины. Письменные источники и археологические находки указывают на хранение меда в керамической (амфоры, корчаги) и деревянной (бочки, кадки) таре. Для его употребления могли использовать керамическую и деревянную посуду, а, учитывая статусность напитка — также стеклянные кубки, металлические чаши, рога. При раскопках собраны и вспомогательные вещи, использовавшиеся в медушах — например, осветительные приспособления. Имеющиеся документированные данные, развитие новых подходов к построению экспозиций, несомненный интерес к проблеме детерминируют отражение полученных материалов путем создания экспоната «древнерусская медуша» в одном из скансенов. Honey (μέδος) is one of the first slavic words. It concerns not to bee products, but to alcohol beverage on its basis. History of honey consuming is probably the most ancient. In sources this word is mentiontioned ocassionaly in contrast to wine. Honey is mainly reffered in the context of religious events, which indicates it`s sacred meaning opposite to beer that was spread during the Kievan Rus time. Ancient chronicles mention value of honey, wax and honey pantries, Archaeological fixation and observing relic bee farming has led to experimental reconstruction of bee farming and honey beverage. It was implemented during the full-scale simulation of medieval objects and technologies in Zhytomyr and the Northern Expedition of the Institute of Archaeology of NAS. Written sources and archaeological finds indicate on the fact that honey stored in the ceramic (amphorae, pots) and wood (barrels, tubs) ware. Ceramic and wooden bowls were daily utilized, but for status drink glass cups, metal bowls, horns were used. Also ancillary items such as lighting devices for honey storages were collected during excavations. Disposable documented data, development of new approaches of exhibit, determines covering the obtained material through the creation of the exhibit «The Ancient Medusha» in skansen.
first_indexed	2025-12-07T18:53:38Z
format	Article
fulltext	48 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2013, вип. 10 І. а. Г о т у н, а. в. П е т р а у с к а с, о. а. к о в а л ь ДАВНЬОРУСЬКІ МЕДУШІ: ІСТОРИЧНІ РЕАЛІЇ І МУЗЕЙНА ЕКСПОЗИЦІЯ * У публікації наведені історичні та археологічні джерела щодо продукції давньоруського бортництва, її зберігання та вживання. аналізуються присто- сування, що могли при цьому використовуватись. на підставі отриманих даних розглядається мож- ливість відтворення в одній із експозицій комплексу князівської медуші.1 к л ю ч о в і с л о в а: мед, бортництво, музеє- фікація, медуша, корчага, амфора, бочка, діжка На місце бортництва у господарстві слов’ян, його значення у економіці та розвиток промислу увага зверталась неодноразово [Петраускас, 2006, с. 159—168; Готун, 2007, с. 15—20]. Дослідниками підкреслювалось, що першим словом, слов’янське походження якого достовірне, є слово мед (μέδος), до того ж, йшлось саме про хмільний напій, згада- ний у контексті пригощання у V ст. імператорських послів та стосовно поховання варварського вождя [Нидерле, 1898, с. 524; 2001, с. 221]. Загалом же названі пам’ятками давньоруської писемності ал- когольні напої — це мед, вино та пиво. Вважається що поява певних хмільних напоїв (вина, пива) збігається з поширенням у господарс- тві відповідної сировинної бази. Зокрема, вирощу- вання зернових спричинило розвиток виготовлен- ня легких алкогольних напоїв подібних до пива. Так, у давньому Єгипті, Межиріччі, Китаї виго- товлення алкогольних напоїв на основі злаків збі- гається з розповсюдженням культивування остан- ніх. Подібна ситуація простежується і з розвитком виноградарства та, відповідно, виноробства. * Стаття виконана в рамках проекту ДФФД–БРФФД «Палеоекономіка населення лісової зони України та Білорусі: археологічні реконструкції та моделювання», № Ф41.5/006 Видобуток людиною меду шляхом збираль- ництва, зародився, ймовірно, ще задовго до набуття нею сучасного антропологічного типу. Доказом цього, хай непрямим, слугує збиран- ня дикого меду представниками тваринного світу, а перші зображення добування меду від- носяться до ранньої кам’яної доби. Показова в даному відношенні широко відома сцена з Паву- чої печери в Іспанії. На території Східної Європи бортництво, вочевидь, зароджується у своїх ранніх формах (збиральництво, роєбійний промисел) із формуванням сучасного природного середовища у післяльодовиковий період. Саме з цього часу ві- домі знахідки сучасних видів бджіл, зокрема кар- патської карніки. Не можна виключати, що саме збирання меду та накопичення його запасів пер- вісною людиною і створило необхідні передумови для виготовлення з нього хмільного напою. Само- зброджування недостиглого меду, легке наступан- ня бродіння під час потрапляння навіть незначної кількості води були достатніми для практикуван- ня людиною цілеспрямованого зброджування роз- веденого меду. На нашу думку, саме питний мед є одним із перших алкогольних напоїв, який почала виготовляти людина. У всякому разі, можливість познайомитись із ним виникла не пізніше, ніж з напоями на основі винограду та зерна. Підтвердженням архаїчності медового напою може слугувати також те, що перша згадка меду в слов’янському середовищі пов’язана з культовими подіями. До них у переважній більшості відносять- ся й інші літописні повідомлення про мед. А певна сакралізація цього напою простежується в тому, що навіть у порівнянні з імпортним виноградним ви- ном він згадується набагато менше. Вино на сторінки давньоруських літописів пот- рапляє досить часто, а знахідки уламків амфор для його транспортування серед археологічних УДК 904”653”:069.5 © І.А. ГОТУН, А.В ПЕТРАУСКАС, О.А. КОВАЛЬ, 2013 49 Готун І.а., Петраускас а.в., коваль о.а. Давньоруські медуші: історичні реалії і музейна експозиція ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2013, вип. 10 матеріалів представлені досить широко, хоч на сьогодні ми не маємо даних щодо сортового складу візантійських вин. У той же час, сучасні грецькі ви- нороби намагались відтворити смак вина, яке мог- ло відправлятися в амфорах із Греції і отримали досить цікаві результати. У писемних джерелах ми знаходимо згадки про ще один вид хмільних у повному розумін- ні даного слова напоїв. Це пиво, солод для виготовлення якого фігурує в Правді Руській як один із продуктів на утримання княжого вірника [Аристов, 1866, с. 73, 74]. Згадують пам’ятки писемності і хміль, який додавався до складу пива. Роль і місце бортництва в економіці серед- ньовіччя, згадки літописами меду і воску, як суттєвої цінності: «игоръ же оутвърдивъ миръ съ Гръкы, отпусти слы одаривъ ско- рою и челядью и воском» — 945 р., «яко аще възврыщюся в русь многы дары послю ти, че- лядь и воскъ и скору» — 964 р., «хочю жити в Переяславци в Дунаи, яко то есть среда земли моеи, яко ту вся благая сходять, от Гръкы паволокы, золото, вино, и овощи раз- ноличънии и и щеховъ, и изъ оугоръ серебро и комони, изъ руси же скора, и воск, и медъ и челядь» — 969 р. [ПСРЛ, т. 2, 1908, стб. 42, 51, 55] та ін., вивчення розвитку архаїчних форм сучасного бортного бджолярства на житомирському Поліссі [Халимончук, 2006, с. 54—69], базування житомирської та Пів- нічної експедицій в регіонах традиційного розвитку бджільництва [Клепатский, 2007, с. 371, 372] зумовили включення до експеди- ційних експериментальних програм створен- ня бортного господарства. Оскільки сутність самого експерименту, прототипи, процес на- турного моделювання і отримані результати вже характеризувались [Готун, 2008, с. 76— 86; 2009, с. 87—99], відзначимо лише, що ро- боти по вивченню означеного промислу мали на меті відтворення форми бортей, що могли існувати в Київській Русі, необхідного інс- трументарію для їх виготовлення; фіксацію часу на виробництво і спостереження за особ- ливостями поведінки бджіл у різних типах бортей, а також продовження дослідів по ви- готовленню питного меду, близького до від- повідного напою давньоруського часу (рис. 1). Дві форми бортей: найбільш архаїчні, вла- штовані в стовбурах старих сосен на узліссі, а також встановлені над землею виготовлені з відділених частин стовбурів старих дерев на даний момент вже відтворено. Серед відомих згадок у літературі, а також на прикладі обстежених етнографічних зраз- ків виділено два головних різновиди колоди: із частини відділеного стовбура, серцевина якого вигнила природним шляхом та виго- товлені із суцільних колод із щільною сер- цевиною. У останньому випадку вибирався внутрішній об’єм борті, робились льоток та довж (рис. 2). На Ходосівській експеримен- тальній базі роботи велись головним чином по відтворенню бортей із дерев, у яких сер- цевина струхла (тобто типів, які мають, на нашу думку, більш архаїчні риси і більшу ймовірність існування у давньоруський час). Власне процес виготовлення реплік зводився до оформлення довжі, льотка та закриття тор- цевих частин. Внутрішня поверхня підчища- лась залізною імітацією скобеля. Для інших робіт використано пилку, сокиру, стамеску і киянку. На експедиційних базах експерименталь- ної археології продовжено і відтворення мож- ливого рецепту давньоруського питного меду. Роботи були спрямовані на вивчення особли- востей використання різних сортів та видів меду, технології процесу отримання став- лених і варених медів, умов і пристосувань для їх виготовлення і зберігання, різниці між сучасним пасічницьким медом та продуктом бортницьких промислів (рис. 3). Відомо, що у період Київської Русі запа- си меду у значній кількості накопичувались князівською владою в медушах та медвьни- цах — коморах для меду чи погребах для медів та вин [Срезневский, 1989, с. 119—121]. Власне мед і назви цих споруд згадуються давньоруськими літописцями: «бъ же тоу готовизни много, въ бретъяничахъ и в пог- ребъх вина и медовъ и что тяжкого товара, всякого до желъза и до мъди не тягли бяхо- уть от множества всего того вывозити» [ПСРЛ, т. І, стб. 333]; «и въ погребъхъ было ф берковъсковъ медоу, а вина п корчаг» [ПСРЛ, т. І, стб. 334]; «шедше в медушю и пиша вино, сотона же веселяшеть ъ в медуши, и служа имъ невидимо поспевая и кръпя ъ, яко же ся ему объщали бяхуть, и тако оупившеся ви- ном, поидоша на съни» [ПСРЛ, т. 2, стб. 586]. Більше того, пам’ятками писемності зафік- сована навіть відповідна посада у системі князівської адміністрації: «посла по нихъ желислава, же, степана Медоушника» [ПСРЛ, т. 2, стб. 855], а вказана джерелами кількість меду в Ігоревому сільці становила 5000 пудів або 90 000 кг. Залишки споруд для зберігання меду виявлені у деяких крупних центрах Русі. Зокрема, Б. О. Рибаков під час дослідження феодального двору Мономаха і Ольговичів у Любечі зафіксував окрему ді- лянку замку, де розташовувались князівські медуші. Залишки князівського погреба-ме- душі кінця XI — середини XII ст. відкриті і О. П. Моцею, А. В. Кузою і В. П. Коваленком на території північно-західної частини замку Новгорода-Сіверського. В медуші було більше ста амфор з вином та медом [Рыбаков, 1964, с. 21—23; Коваленко, 1983, с. 269, 270; Архео- логия, 1986, с. 295—299]. Новгород-Сіверський комплекс (споруда 7, розкоп 4) найповніше репрезентує цю категорію с т а т т і 50 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2013, вип. 10 об’єктів. Його залишки простежені у вигляді за- глибленої на 0,7—0,9 м у материк прямокутної будівлі розмірами 7,4×7,3 м (54 м2). На її під- лозі по всій площі розчищено 7 рядів круглих лунок діаметром 0,3—0,6 м, 0,15—0,30 м завг- либшки, від 3 до 8 у ряду. Більшість на третину залита вапняним розчином. У деяких зберег- лись відбитки денець амфор. Окремі були заси- пані, а на їх місці викопані нові, більш об’ємні. У будівлі зібрані уламки амфор і корчаг ХІІ ст. [Моця, 1981, с. 259]. На думку В. П. Коваленка, споруда могла містити близько 120—140 півто- равідерних посудин. Літописна згадка 1146 р. щодо обсягів медуші в Ігоревім сільці вже на- водилась. Як відзначали автори розкопок, саме описана споруда найбільш доказово засвідчує існування в ХІ—ХІІ ст. на даній ділянці Нов- города-Сіверського князівського двору. До його складу входили і залишки ям для зберігання продуктів, вивчені неподалік [Куза, 1988, с. 58, 59; Москаленко, 2002, с. 50—52]. Наведений приклад вказує на присутність амфор та корчаг як специфічну рису спору- ди названого призначення. У той же час, у писемних джерелах немає жодного слова, яке навіть віддалено нагадує слово амфора, хоч самі вони досить широко представлені в на- шаруваннях різних категорій давньоруських пам’яток. Звернемо увагу, що у свідченні сто- совно пограбування Ігорева сільця мед фігу- рує окремо, а запаси вина згадані як такі, що зберігались у корчагах. Означене дозволяє підтримати уже неодноразово висловлену думку, що саме слово «корчага» і відповідає давньоруській назві імпортних амфор. За спостереженнями В. Ю. Коваля, яким опрацьовано уламки амфорної тари з різних пам’яток Південної Русі, серед знахідок на- явна значна кількість посуду для вина. Це пояснюється використанням останнього цер- квою в обряді причастя, а також князями і, можливо — боярами та крупними купцями для особистого вжитку [Коваль, 2010, с. 171, 172]. Мабуть цим можна пояснити той факт, що літописних згадок вина більше від зга- док решти хмільних напоїв разом взятих, а виноградне вино у порівнянні з питним ме- дом на сторінки літописів потрапляє раніше. Зокрема, повідомлення «и стави олегъ вои и вынесоша ему брашна и вино» [ПСРЛ, т. І, стб. 21] відноситься до 907 р. Крім керамічної тари для зберігання рід- ких припасів використовували і бондарні вироби. Пам’ятками писемності неодноразо- во згадуються бочки та діжки (кадки): «по- веле оусроити кола, и въскладываше хлъбы мяса рыбы, и овощ разноличъныи, и медъ в бчкахъ, а въ другыхъ квасы возити, по гра- домъ» [ПСРЛ, т. І, стб. 110]; «и въставити тамо другую кадъ повелъ имъ искати меду, они же шедше взяша лукно меду, бъ бо погре- бено въ княжи медуши, и повелъ росытити воду велми, и вълъяти, в кадъ» [ПСРЛ, т. І, стб. 113]. У наведеному списку продуктів для утримання княжого вірника в Руській Правді фігурує відро [Аристов, 1866, с. 73, 74]. Бочка меду наявна у «житії преподобного Феодосія» у Києво-Печерському патерику, де при роз- повіді про чудо при відвіданні святого кня- зем Ізяславом «о наполнившеися бочце меду по словеси святаго» вказано: «он же, веру им блаженому, отъиде и пришед въ храм, по сло- веси святаго отца нашего Θеодосіа, обреете бочку, праве положену и полну сущу меду, въ страсе же бывь и скоро шед, исповеда блаже- ному бывшее» [Абрамович 1991, с. 61]. Археологічні знахідки готових бондарних виробів засвідчують, що їх розміри були до- сить різноманітні від 0,5 літра — декоративні чи іграшкові варіанти і до 500 літрів — для зберігання та транспортування великих об’ємів рідини [Колчин, 1968, с. 25]. Для їх виготовлення в переважній більшості випад- ків використовували деревину сосни та дуба. Загалом дерев’яна тара у середньовіччі становила значний відсоток від загальної кількості посуду для зберігання рідких за- пасів. Часті знахідки залізних деталей відер та діжок (вушка, дужки, обручі), фіксація дерев’яних клепок від них свідчать про міс- цеве виготовлення бондарних виробів. Але і вони не можуть відображати реальної кіль- кості останніх, тому що переважна їх части- на, як і пізніше скріплювалась, зважаючи на меншу собівартість, дерев’яними обручами. Означене побутувало аж до ХХ ст. [Александ- рович, 1917, с. 19—36; Архелогия СССР, 1985, с. 258; Полесье, 1988, с. 209]. Зауважимо, що етнографічні дані вказують на переважання серед готових виробів майстрів деревообробки саме посуду, набраного зі скріплених обруча- ми клепок. У той же час, відомо про наявність серед таких майстрів сильно розвиненої спе- ціалізації. Не виключено, що археологічна фіксація відповідних артефактів може свід- чити про час її виникнення. Про розповсюдженість та цінність бондар- ного посуду в різні часи свідчить відображен- ня конструкції відер у предметах з інших ма- теріалів. Зокрема, у черняхівській культурі відомі керамічні посудини з імітацією обручів та вушок. У той час, як тара для зберігання питного меду ідентифікована, щодо запасів їстівно- го справа складніша. У писемних джерелах фігурує лукно: «и въставити тамо другую кадъ повелъ имъ искати меду, они же шедше взяша лукно меду, бъ бо погребено въ княжи медуши, и повелъ росытити воду велми, и вълъяти, в кадъ» [ПСРЛ, т. І, стб. 113; т. 38, с. 57], «Берестьяны и в въкы за ихъ коромо- лоу, со ста по двъ лоукнъ медоу» [ПСРЛ, т. І, стб. 932; т. 2, стб. 932], але археологічних решток, які можна було б достеменно з ним 51 Готун І.а., Петраускас а.в., коваль о.а. Давньоруські медуші: історичні реалії і музейна експозиція ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2013, вип. 10 співвіднести, ми не маємо. Проте відомо бага- то етнографічних виробів зі схожою назвою, які і сьогодні використовуються для збиран- ня меду із бортей та зберігання запасів меду у стільниках і без них. За даними народоз- навчих студій, мед могли зберігати також у згаданих діжках та інших дерев’яних чи ке- рамічних посудинах. Щодо посуду для вживання меду, на відміну від тари для його зберігання справа складніша. Його визначають за іконографічними та писем- ними джерелами, але найбільше даних дають результати археологічних досліджень. Вироби цього призначення у давньоруський час відріз- нялись як за матеріалом виготовлення так і за якістю, складністю і, відповідно собівартістю та престижністю. Вочевидь, що найбільш розпов- сюдженими та доступними широкому загалу були дрібні керамічні та дерев’яні посудини. Серед гончарних виробів з цією метою могли використовувати звичайні горщики, глеки, кухлики та, можливо, «амфорки» київського та волинського типів. Останні, зважаючи на морфологічні особливості тіла посудини, могли також використовуватися і для зручного транс- портування малих обсягів рідини. На відміну від кераміки, дерево погано зберігається в су- хих археологічних нашаруваннях. Проте, за наявності відповідних умов на давньоруських пам’ятках фіксують різноманітні посудини з цього матеріалу, що досить широко різняться за функціональним призначенням і морфоло- гічними та метричними показниками. Серед них представлені вироби, виготовлені за допо- могою токарного верстата та вручну. За резуль- татами розкопок Києва, Гродно, Новгорода та ін. відомі ковші для пиття, чаші, кубки та інші посудини, які могли використовувати з цією метою. Мініатюра із Сильвестрівського спис- ку зі сценою князівського бенкету також дає зображення речі, дуже подібної до дерев’яного ковша [Новое, 1981, с. 320, 323; Толочко, 1983, с. 149—151; Колчин, 1968, с. 38—48]. Скляні кубки також могли бути атрибутом князівського пиру. Поодинокі знахідки цілих таких посудин і дещо більше фрагментованих відомі на багатьох давньоруських пам’ятках, хоч переважають вони у міських центрах. Для вживання алкогольних напоїв у давньоруський час могли також слугувати ви- роби, які, зважаючи на складність виготовлен- ня та вартість матеріалу, носять більш вираже- ний індивідуальний характер, не складаючи значних серій і відносячись до престижних ре- чей. Ними могли користуватись привілейовані шари суспільства. Металеві чаші згадані у літописних пові- домленнях, відомі вони і на зображеннях давньоруських мініатюр. Поодинокі археоло- гічні знахідки подібних виробів, наприклад, ототожненого з чашею князя Ігоря, траплялись у ході археологічних досліджень [Коваленко, 1998, с. 142—151]. Вони мають унікальний ха- рактер, виготовлялась, ймовірно, безпосеред- ньо для конкретного замовника. Як урочистий посуд використовували роги крупних диких копитних, очевидно, мисливсь- ких трофеїв. Вони оздоблені багато орнамен- тованим окуттям із цінних металів. Зокрема, турячі роги з Чорної могили у Чернігові при- крашені срібними пластинами із зображенням міфологічної сцени. Роги для пиття зафіксо- вані також у сцені князівського пиру в Силь- вестрівському списку, відомі серед сюжетів на браслетах-наручах. Розглянутий матеріал дозволяє гіпотетично відтворити давньоруську медушу. Археологіч- ний прототип дає факти щодо її форми, роз- мірів, особливостей влаштування, відповідні знахідки вказують на близьке до автентичного наповнення. Важливу роль у реконструкції означеної спо- руди відіграє система освітлення. Для цього могли використовуватись різноманітні світиль- ники, свічки, світці та смолоскипи, застосу- вання яких також задокументовано. У давнь- оруських містах, на городищах та селищах відомі світильники у вигляді мисочок і гор- щиків, блюдцеподібні на високій порожнистій ніжці, закриті керамічні «ліхтарі» для ґноту або свічки [Сергєєва, 1995, с. 77—92]. У перших за- стосовували, очевидно, олію рослинного поход- ження, хоч не можна виключати і використан- ня тваринних жирів. Другі слугували як для рідкого палива, так і для свічок. Останні могли виготовляти із воску чи тваринних жирів (саль- ні свічки відомі за етнографічними даними). Віск при значному поширенні бортництва був досить розповсюдженим. Зафіксовано, коли у недалекому минулому бортне бджільництво було головним заняттям населення, а всі това- ри та продукти харчування вимінювались на мед і віск [Сержпутовский, 1914, с. 3, 18—21; Никольский, 1929, с. 63]. Враховуючи етнографічні дані можна при- пустити, що для освітлення могли викорис- товувати і таке дешеве та розповсюджене пристосування як скіпка (лучина). Знахідки світців для її фіксації підтверджують вислов- лене припущення [Археология, 1997, с. 12, 249, Табл. 35, 37—41]. Найпростішим і найдоступ- нішим пристосуванням був смолоскип. Його могли виготовляти, застосувуючи смолу та дьо- готь. Спеціальні споруди для добування остан- ніх широко представлені серед давньоруських промислових об’єктів [Готун, 2000, с. 24—33]. Для отримання вогню в медуші могли вико- ристовувати кресала. Залізні елементи остан- нього — мигдалеподібні та овальні дволезові і калачеподібні однолезові. Їх робочі поверхні за рахунок додаткового насичення вуглецем мали високу твердість і під час нанесення уда- ру по кременю (або кварциту з відповідними якостями) висікали іскру. При потраплянні с т а т т і 52 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2013, вип. 10 останньої у піролізне середовище об’єм жару зростав. Для цього слугував трут із висушених певних видів грибів, губки, моху. Також могли застосовувати тканини з рослинних матеріалів, ефект від яких ставав більшим після спеціаль- ної термообробки. Таким чином, на сьогодні наявні необхідні підстави для відтворення комплексу медуші у одному із археологічних скансенів. Озна- чена форма експонування не лише мала б значний пізнавальний вплив, як всяке пори- нання досередини минувшини на противагу традиційній подачі матеріалу, розрахованій на сприймання зовнішньої інформації. Вона, з огляду на специфіку об’єкта, викликала б значно більшу зацікавленість з боку відві- дувачів у порівнянні з іншими синхронни- ми процесами та відповідними спорудами. А включене до програми екскурсійного відві- дування частування наближеними до се- редньовічних напоями зробило б цей проект не лише наукомістким, а й, варто сподіва- тись, комерційно успішним, якщо взагалі не бюджетоформуючим. абрамович Д. І. Києво-Печерський патерик. Репринт- не видання / Д. І. Абрамович. — К.: Час, 1991. — 280 с. александрович Г. с. Опыт воссоздания истории древо- дельных промыслов Подольской губернии / Г. С. Алек- сандрович // Экономическая жизнь Подолии. — 1917. — №5. — Отд. оттиск. — С. 19—36. аристов н. Промышленность Древней Руси / Н. Арис- тов. — СПб.: Тип. Королева и Ко, 1866. — 334 с. археология: Древняя Русь. Быт и культура / Д. А. Бе- ленька, Г. К. Вагнер, Е. В. Воробьева и др. —М.: Наука, 1997 — 386 с. археология ссср: Древняя Русь. Город. Замок. Село / Г. В. Борисевич, В. П. Даркевич, А. Н. Кирпичников и др. — М.: Наука, 1985. — 432 с. археология Украинской ССР в 3 т. — Т. 3. Раннесла- вянский и древнерусский периоды / В. Д. Баран, Р. С. Орлов, П. П. Толочко и др. — К.: Наук. думка, 1986. — 576 с. Готун І. Розвиток бортництва у слов’янських народів / І. Готун, О. Коваль, А. Петраускас // Український істо- ричний збірник—2007. — Вип. 10. — К.: Інститут іс- торії України НАН України, 2007. — С. 15—20. Готун І. а. Експериментальне вивчення бортництва у Північній експедиції. життя бджіл та сутність бортно- го промислу / І. А. Готун, О. А. Коваль, А. В. Петраус- кас // Археологія. — 2008. — №4. — С. 76—86. Готун І. а. Експериментальне вивчення бортництва у Північній експедиції. Сучасний промисел та його до- слідне відтворення / І. А. Готун, О. А. Коваль, А. В. Пет- раускас // Археологія. — 2009. — №1. — С. 87—99. Готун І. а. Лісохімічний промисел на давньоруських селищах Середнього Подніпров`я / І. А. Готун // Наукові записки з української історії. — Переяслав-Хмельниць- кий: Золоті литаври, 2000. — Вип. 10. — С. 24—33. Древняя Русь. Город. Замок. Село / Г. В. Борисевич, В. П. Даркевич, А. Н. Кирпичников и др. / Археология СССР с древнейших времен до средневековья в 20 то- мах. — М.: Наука, 1985. — 432 с. клепатский П. Г. Очерки по истории Киевской земли: Литовский период / П. Г. Клепатский. — Біла Церква: Вид. О. В. Пшонківський, 2007. — 480 с. коваленко в. П. Работы Новгород-Северской экспе- диции / В. П. Коваленко, А. В. Куза, А. П. Моця // АО 1981 года. — М.: Наука, 1983. —С. 269, 270. коваленко в. П. Чаша князя Ігоря / В. П. Кова- ленко // Історія Русі-України (історико-археологіч- ний збірник). — К., 1998. — С. 142—151. коваль в. Ю. Керамика Востока на Руси. IX—XVII века / В. Ю. Коваль. — М.: Наука, 2010. — 269 с. колчин Б. а. Новгородские древности. Деревян- ные изделия / Б. А. Колчин // САИ. — Вып. ЕІ— 55. — М.: Наука, 1968. — 184 с. куза а. в. Новгород-Северский в эпоху слова о пол- ку Игореве / А. В. Куза, В. П. Коваленко, А. П. Мо- ця // Чернигов и его округа в IX—XIII вв. — К.: Наук. думка, 1988. — С. 56—65. Москаленко о. Ю., кедун І. с. До питання про укріплення малих міст Чернігово-Сіверщини в X—XIII ст. / О. Ю. Москаленко, І. С. Кедун // Літе- ратура та культура Полісся. — Вип. 17: Полісся та Лівобережна Україна в історичному та культуро- логічному контексті. — Ніжин, 2002. — С. 50—52. Моця а. П. Раскопки в Новгороде-Северском / А. П. Моця, А. В. Куза, В. П. Коваленко // АО 1980 года. — М.: Наука, 1981. — С. 259. нидерле л. Человечество в доисторические време- на. Доисторическая археология Европы и в част- ности славянских земель / Л. Нидерле. — СПб.: Издание Л. Ф. Пантелеева, 1898. — 699 с. нидерле Л. Славянские древности. — 2-е изд. / Л. Нидерле. — М.: Алатейа. — 2001. — 592 с. никольский н. в. Краткий курс по этнографии чу- ваш. — Вып. 1. Материальная культура / Н. В. Ни- кольский. — Чебоксары, 1929. — 226 с. новое в археологии Киева / П. П. Толочко, Я. Е. Бо- ровский, Г. А. Вознесенская и др. — К.: Наук. дум- ка, 1981. — 456 с. Петраускас а. в. Ремесла та промисли сільського населення середнього Подніпров’я в IX—XIII ст. / А. В. Петраускас. — К.: КНТ, 2006. — 200 с. Полесье. Материальная культура / В. К. Бондар- чик, И. Н. Браим, Н. И. Бураковская и др. — К.: Наук. думка, 1988. — 448 с. Псрл. — Т. І. Лаврентьевская летопись. — Вып. 1. Повесть временных лет — Л.: Изд-во АН СССР, 1926. — 379 с. Псрл. — Т. 2. Ипатьевская летопись. — СПб.: Ти- пография М. А. Александрова, 1908. — XVI c.+938 стб.+87 стб.+IV с. Псрл. — Т. 38. Радзивиловская летопись. — Л.: Наука, 1989. — 178 с. рыбаков Б. а. Любеч — феодальный двор Моно- маха и Ольговичей / Б. А. Рыбаков // КСИА. — 1964. — Вып. 99. — С. 21—23. сергєєва М. Керамічні світильники та свічни- ки століть із Київщини / М. Сергєєва // УГ. За рік 1994. — Опішне, Українське народознавство, 1995. — Кн. 2. — С. 77—92. сержпутовский а. Бортничество в Белоруссии / А. Сержпутовский // Материалы по этнографии России. — СПб.: Этногр. отд. Рус. музея имп. Алек- сандра III, 1914. — Т. ІІ. — С. 13—34. срезневский и. и. Словарь древнерусского языка / И. И. Срезневский. — Т. ІІ. — Ч. 1. — М.: Книга, 1989. — 806 стб. Толочко П. П. Древний Киев / П. П. Толочко. — К.: Наук. думка, 1983. — 328 с. Халимончук Ю. Есть лет, будет и мед! / Ю. Ха- лимончук // Геосфера. Вокруг света. Украина. — 2006. — Декабрь. — С. 54—69. 53 Готун І.а., Петраускас а.в., коваль о.а. Давньоруські медуші: історичні реалії і музейна експозиція ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2013, вип. 10 и. а. Г о т у н, а. в. П е т р а у с к а с, а. а. к о в а л ь ДРЕВНЕРУССКИЕ МЕДУШИ: ИСТОРИЧЕСКИЕ РЕАЛИИ И МУЗЕЙНАЯ ЭКСПОЗИЦИЯ Известно, что одним из первых доподлинно сла- вянских слов было слово мед (μέδος) и относилось оно не к продукции пчеловодства, а к хмельному напит- ку на ее основе. Это свидетельствует о древнейших истоках употребления последнего. Принято считать, что напитки из ягод, злаков, плодов возникают син- хронно началу их культивирования. Относительно меда — история его употребления едва ли не самая древняя. Но источники упоминают его реже, чем вино и преимущественно в контексте культовых событий, что указывает на его определенную сакрализацию в отличии от, например, пива, также распространенно- го во времена Киевской Руси. Неоднократно подчеркнутая древнерусскими ле- тописями ценность меда и воска, упоминание хра- нилищ меда, археологическая фиксация княжеских медуш, наблюдения за реликтовым бортным промыс- лом обусловили экспериментальное воспроизводство бортного хозяйства и питьевого меда. Оно реализо- вано в рамках программы натурного моделирования средневековых объектов и технологий, воплощаемой в житомирской и Северной экспедициях Института археологии НАН Украины. Письменные источники и археологические на- ходки указывают на хранение меда в керамической (амфоры, корчаги) и деревянной (бочки, кадки) таре. Для его употребления могли использовать керами- ческую и деревянную посуду, а, учитывая статусность напитка — также стеклянные кубки, металлические чаши, рога. При раскопках собраны и вспомогатель- ные вещи, использовавшиеся в медушах — напри- мер, осветительные приспособления. Имеющиеся документированные данные, развитие новых подходов к построению экспозиций, несомнен- ный интерес к проблеме детерминируют отражение полученных материалов путем создания экспоната «древнерусская медуша» в одном из скансенов. I. G o t u n, A. P e t r a u s k a s, O. K o v a l AncIenT RuS pAnTRy FOR hOney: hISTORIcAL ReALITIeS AnD The MuSeuM eXhIbITIOn Honey (μέδος) is one of the first slavic words. It con- cerns not to bee products, but to alcohol beverage on its basis. History of honey consuming is probably the most ancient. In sources this word is mentiontioned ocassionaly in contrast to wine. Honey is mainly ref- fered in the context of religious events, which indicates it`s sacred meaning opposite to beer that was spread during the Kievan Rus time. Ancient chronicles mention value of honey, wax and honey pantries, Archaeological fixation and observing relic bee farming has led to experimental reconstruc- tion of bee farming and honey beverage. It was imple- mented during the full-scale simulation of medieval ob- jects and technologies in Zhytomyr and the Northern Expedition of the Institute of Archaeology of NAS. Written sources and archaeological finds indicate on the fact that honey stored in the ceramic (ampho- rae, pots) and wood (barrels, tubs) ware. Ceramic and wooden bowls were daily utilized, but for status drink glass cups, metal bowls, horns were used. Also ancil- lary items such as lighting devices for honey storages were collected during excavations. Disposable documented data, development of new approaches of exhibit, determines covering the ob- tained material through the creation of the exhibit «The Ancient Medusha» in skansen. с т а т т і 54 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2013, вип. 10 рис. 1. Бортництво за етнографічними даними: 1 — І. П. Лозко з житомирщи- ни за перевіркою колоди; 2 — «жень» з «кронципалом» з його господарства; 3 — ствльники з борті; 4 — борть в експозиції Музею народної архітектури і побуту НАНУ та УТОПІК 55 Готун І.а., Петраускас а.в., коваль о.а. Давньоруські медуші: історичні реалії і музейна експозиція ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2013, вип. 10 рис. 2. Експериментальне відтворення бортниц- тва: 1 — борть 2006 на землі; 2 — бджоли а сотах; 3 — борть на дереві; 4 — хміль до меду рис. 3. Схеми облаштованої в стовбурі дерева та відокремленої бортей
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-89438
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	2227-4952
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T18:53:38Z
publishDate	2013
publisher	Інститут археології НАН України
record_format	dspace
spelling	Готун, І.А. Петраускас, А.В. Коваль, О.А. 2015-12-12T15:51:47Z 2015-12-12T15:51:47Z 2013 Давньоруські медуші: історичні реалії і музейна експозиція / І.А. Готун, А.В. Петраускас, О.А. Коваль // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2013. — Вип. 10. — С. 48-55. — укр. 2227-4952 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/89438 904”653”:069.5 У публікації наведені історичні та археологічні джерела щодо продукції давньоруського бортництва, її зберігання та вживання. Аналізуються пристосування, що могли при цьому використовуватись. На підставі отриманих даних розглядається можливість відтворення в одній із експозицій комплексу князівської медуші. Известно, что одним из первых доподлинно славянских слов было слово мед (μέδος) и относилось оно не к продукции пчеловодства, а к хмельному напитку на ее основе. Это свидетельствует о древнейших истоках употребления последнего. Принято считать, что напитки из ягод, злаков, плодов возникают синхронно началу их культивирования. Относительно меда — история его употребления едва ли не самая древняя. Но источники упоминают его реже, чем вино и преимущественно в контексте культовых событий, что указывает на его определенную сакрализацию в отличии от, например, пива, также распространенного во времена Киевской Руси. Неоднократно подчеркнутая древнерусскими летописями ценность меда и воска, упоминание хранилищ меда, археологическая фиксация княжеских медуш, наблюдения за реликтовым бортным промыслом обусловили экспериментальное воспроизводство бортного хозяйства и питьевого меда. Оно реализовано в рамках программы натурного моделирования средневековых объектов и технологий, воплощаемой в Житомирской и Северной экспедициях Института археологии НАН Украины. Письменные источники и археологические находки указывают на хранение меда в керамической (амфоры, корчаги) и деревянной (бочки, кадки) таре. Для его употребления могли использовать керамическую и деревянную посуду, а, учитывая статусность напитка — также стеклянные кубки, металлические чаши, рога. При раскопках собраны и вспомогательные вещи, использовавшиеся в медушах — например, осветительные приспособления. Имеющиеся документированные данные, развитие новых подходов к построению экспозиций, несомненный интерес к проблеме детерминируют отражение полученных материалов путем создания экспоната «древнерусская медуша» в одном из скансенов. Honey (μέδος) is one of the first slavic words. It concerns not to bee products, but to alcohol beverage on its basis. History of honey consuming is probably the most ancient. In sources this word is mentiontioned ocassionaly in contrast to wine. Honey is mainly reffered in the context of religious events, which indicates it`s sacred meaning opposite to beer that was spread during the Kievan Rus time. Ancient chronicles mention value of honey, wax and honey pantries, Archaeological fixation and observing relic bee farming has led to experimental reconstruction of bee farming and honey beverage. It was implemented during the full-scale simulation of medieval objects and technologies in Zhytomyr and the Northern Expedition of the Institute of Archaeology of NAS. Written sources and archaeological finds indicate on the fact that honey stored in the ceramic (amphorae, pots) and wood (barrels, tubs) ware. Ceramic and wooden bowls were daily utilized, but for status drink glass cups, metal bowls, horns were used. Also ancillary items such as lighting devices for honey storages were collected during excavations. Disposable documented data, development of new approaches of exhibit, determines covering the obtained material through the creation of the exhibit «The Ancient Medusha» in skansen. Стаття виконана в рамках проекту ДФФД–БРФФД «Палеоекономіка населення лісової зони України та Білорусі: археологічні реконструкції та моделювання», № Ф41.5/006. uk Інститут археології НАН України Археологія і давня історія України Статті Давньоруські медуші: історичні реалії і музейна експозиція Древнерусские медуши: исторические реалии и музейная экспозиция Ancient Rus pantry for honey: historical realities and the museum exhibition Article published earlier
spellingShingle	Давньоруські медуші: історичні реалії і музейна експозиція Готун, І.А. Петраускас, А.В. Коваль, О.А. Статті
title	Давньоруські медуші: історичні реалії і музейна експозиція
title_alt	Древнерусские медуши: исторические реалии и музейная экспозиция Ancient Rus pantry for honey: historical realities and the museum exhibition
title_full	Давньоруські медуші: історичні реалії і музейна експозиція
title_fullStr	Давньоруські медуші: історичні реалії і музейна експозиція
title_full_unstemmed	Давньоруські медуші: історичні реалії і музейна експозиція
title_short	Давньоруські медуші: історичні реалії і музейна експозиція
title_sort	давньоруські медуші: історичні реалії і музейна експозиція
topic	Статті
topic_facet	Статті
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/89438
work_keys_str_mv	AT gotunía davnʹorusʹkímedušíístoričnírealííímuzeinaekspozicíâ AT petrauskasav davnʹorusʹkímedušíístoričnírealííímuzeinaekspozicíâ AT kovalʹoa davnʹorusʹkímedušíístoričnírealííímuzeinaekspozicíâ AT gotunía drevnerusskiemedušiistoričeskierealiiimuzeinaâékspoziciâ AT petrauskasav drevnerusskiemedušiistoričeskierealiiimuzeinaâékspoziciâ AT kovalʹoa drevnerusskiemedušiistoričeskierealiiimuzeinaâékspoziciâ AT gotunía ancientruspantryforhoneyhistoricalrealitiesandthemuseumexhibition AT petrauskasav ancientruspantryforhoneyhistoricalrealitiesandthemuseumexhibition AT kovalʹoa ancientruspantryforhoneyhistoricalrealitiesandthemuseumexhibition

Давньоруські медуші: історичні реалії і музейна експозиція

Institution

Similar Items