Раннє залізо у Північному Причорномор’ї: технологія і традиція
У статті на основі аналізу наявного археологічного матеріалу окреслено коло проблем, пов’язаних із початком металургії заліза у Північному Причорномор’ї. Застосовується декілька різних методичних підходів, включаючи непрямі докази, що можуть долучатися до висновків із технологічних схем і лаборат...
Saved in:
| Published in: | Археологія і давня історія України |
|---|---|
| Date: | 2013 |
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут археології НАН України
2013
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/89446 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Раннє залізо у Північному Причорномор’ї: технологія і традиція / Е.А. Кравченко, Т.Ю. Гошко // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2013. — Вип. 10. — С. 100-105. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859688447435866112 |
|---|---|
| author | Кравченко, Е.А. Гошко, Т.Ю. |
| author_facet | Кравченко, Е.А. Гошко, Т.Ю. |
| citation_txt | Раннє залізо у Північному Причорномор’ї: технологія і традиція / Е.А. Кравченко, Т.Ю. Гошко // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2013. — Вип. 10. — С. 100-105. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Археологія і давня історія України |
| description | У статті на основі аналізу наявного археологічного матеріалу окреслено коло проблем, пов’язаних
із початком металургії заліза у Північному
Причорномор’ї. Застосовується декілька різних методичних підходів, включаючи непрямі докази, що
можуть долучатися до висновків із технологічних схем і лабораторних аналізів.
В статье на основе анализа имеющегося археологического материала очерчен круг проблем, связанных с началом металлургии железа в Северном
Причерноморье. Используется несколько методических подходов, в том числе косвенные доказательства, которые могут свидетельствовать в пользу тех или иных выводов из технологических схем и лабораторных анализов.
The article deals with the problem concerned with
the beginning of iron metallurgy on the territories in
the North Coast of Black Sea. The presented analisys
is based on available archaeological materials. The
different methodic approaches are used in analyses,
which permit us to make conclusions of reconstruction
of ancient technological scheme on the basis of
laboratory analyses.
|
| first_indexed | 2025-11-30T23:42:40Z |
| format | Article |
| fulltext |
100 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2013, вип. 10
е. а. к р а в ч е н к о, Т. Ю. Г о ш к о
РАННЄ ЗАЛІЗО У ПІВНІЧНОМУ ПРИЧОРНОМОР’Ї:
ТЕХНОЛОГІЯ І ТРАДИЦІЯ
У статті на основі аналізу наявного археологіч-
ного матеріалу окреслено коло проблем, пов’язаних
із початком металургії заліза у Північному
Причорномор’ї. Застосовується декілька різних ме-
тодичних підходів, включаючи непрямі докази, що
можуть долучатися до висновків із технологічних
схем і лабораторних аналізів.
к л ю ч о в і с л о в а: раннє залізо, металургія,
Північне Причорномор’я, Уч-Баш.
Науковці, що користуються усталеною тер-
мінологією, як один із опорних часових тер-
мінів вживають словосполучення «доба ран-
нього заліза». Під ним ми розуміємо для нашої
території час близько початку І тис. до н. е. і
розуміємо під цим початок історії Північно-
го Причорномор’я. І це дійсно пов’язується із
зміною історичної ситуації у регіоні, появою
войовничих номадів зі своєю новою технікою
управління конем, ведення бою і новим оз-
броєнням — залізними мечем і кинджалом.
Проте сама суть цього терміну — «раннє залізо»
для нас досі лишається суто «термінологічною»,
і що криється за цим поняттям у Північному
Причорномор’ї достеменно невідомо і дотепер.
За основу аналізу довгий час бралися саме речі
із заліза, головним чином, із могильників, що
піддавались металографічному аналізу і ти-
пологізувались археологами. З іншого боку,
досліджувалися металургійні майстерні з від-
ходами виробництва. Проте, спроби поєднання
усіх напрямів досліджень задля реконструкції
усіх етапів процесу наштовхуються на майже
повну неможливість кореляції методик дослід-
ження, а отже, весь процес може бути відтво-
рений або на кінчику пера, або експеримен-
тальним методом. У цій короткій статті ми не
ставимо перед собою амбітних завдань, проте
хочемо гіпотетично накреслити можливі спосо-
би виходу із ситуації, що склалася. Отже, ми
хочемо акцентувати увагу на виробничому ас-
пекті, тобто на питанні, що саме являло собою
виробництво залізних речей на ранніх етапах
у Північному Причорномор’ї і яким могло бути
це раннє залізо у нас.
ТЕХНОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ
У питанні виробництва речей із заліза на
ранніх етапах його освоєння у Північному
Причорномор’ї однією із основних проблем
є відсутність виявлених закономірностей і у
появі центрів виробництва, і в співвіднесенні
родовищ із ними, і у реконструкціях процесу
виготовлення. Розкопками 2006—2011 р. на
поселенні Уч-Баш було відкрито металургій-
ний залізоробний комплекс [Кравченко, 2011],
що датується кінцем IX — першою половиною
VIII ст. до н. е. В нашому випадку при умовній
відсутності речей із заліза на поселенні1 ви-
щезазначені закономірності і співвіднесення
1. Розвідки і розкопки поселення проводились у
1924—1926 та 1952—1954 рр. У той час побутово-
го металопошукового обладнання археологи ще
не мали. Враховуючи агресивні по відношенню до
металу місцеві грунти (кислотні), де бронзові речі
представляють собою суцільні окисли, можливо, що
кількість металевих речей особливо не збільшиться.
У звітах і колекційних описах з розкопок Уч-Башу є
запис про знахідку залізного ножа у кизил-кобинсь-
кій ямі із зольно-сміттєвим заповненням. У фон-
довій колекції в 2003 р. ніж вже представляв собою
суцільні окисли, оскільки реставрації та консервації
не піддавався. На теперішній момент знайти його у
колекції матеріалу Уч-Башу не вдалось. Тому від-
сутність залізних речей ми називаємо умовною.
УДК 904-034.1(477.7)
© Е.А КРАВЧЕНКО, Т.Ю. ГОШКО, 2013
101
кравченко е.а., Гошко Т.Ю. Раннє залізо у Північному Причорномо’ї: технологія і традиція
ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2013, вип. 10
на локалізованій території за наявністю іншо-
го джерельного матеріалу теоретично можуть
бути встановлені або принаймні окреслені.
Серед матеріалу, знайденого безпосередньо
у об’єктах і шарах металургійної майстерні
було зібрано 12 зразків, що можуть бути ін-
терпретовані, як відходи виробництва. Вони
поділяються на природні залізні конкреції, що
піддавались чи за якихось причин не підда-
вались температурній обробці; або, за якихось
обставин, не були вийняті із горнів (знайдені,
переважно, біля стінок вище заглибленої час-
тини горна); викиди із горнів, знайдені поза їх
межами, представлені недозбагаченими кон-
креціями; а також рудами. Родовище залізної
руди у безпосередній близькості до поселення
було досліджене у 2009 р., зразки залізонос-
них конкрецій також взяті для аналізу. Такі ж
конкреції було знайдено у великій кількості у
ґрунті сучасної денної поверхні на схилі гори,
де міститься родовище. Відмінний від них
зразок пісковика із вмістом заліза також було
знайдено у шарі суглинку, що перекривав за-
лишки майстерні, проте, міг туди потрапити у
зв’язку із перебудовою її території. Один зра-
зок залізного шлаку було знайдено у північній
частині поселення у дерновому шарі разом із
матеріалом середньовічного часу.
Елементарний склад залишків виробництва
з заповнення об’єктів майстерні демонструє на-
ступні закономірності (див. табл.).
Перша група, яку ми умовно приймаємо за
еталон — це руди. Складається із зразків руди
із давньої копальні поблизу поселення і кон-
крецій із шарів металургійного комплексу, за
складом ідентичних чистій необробленій руді,
взятій безпосередньо із родовища. Вміст за-
ліза у цих зразках близько 90 %, серед інших
металів у зразках присутній марганець, титан,
хром, свинець, (до 1 %), значний вміст калію (від
1,6 % у руді до 3,2 % у конкреціях) інші доміш-
ки присутні у незначній кількості. У всіх зраз-
ках групи у незначній кількості (0,25—0,45 %)
присутній уран. Серед неметалічних елементів
або елементів із перехідними характеристика-
ми у зразках руди із родовища міститься від
8,4 % до 11,9 % кальцію (у конкреціях — близь-
ко 3—4 %), кремній (0,4—0,7 %), хлор у незнач-
них кількостях (соті долі), та інші.
У другій групі представлені відходи вироб-
ництва на різних його етапах. Найближчі до
руди показники процентного співвідношення
металів і неметалів мають покидьки. Це недоз-
багачена конкреція з давньої денної поверхні
біля горна 3 і фрагменти криць із залишків
заповнення горна 3. Залізо там складає 82 %
і 89,5 % відповідно, кальцій — 8,4 % та 5,4 %,
калій — 6,1 % та 3,2 %. Крім того у покидьку з
давньої денної поверхні присутня велика кіль-
кість марганцю — майже 2 %, інші елементи,
наявні у руді, також представлені у цих двох
зразках у малих долях: титан, мідь, кремній,
свинець, хром, сурма, олово, вісмут, рубідій,
хлор, уран, молібден, стронцій, цинк, натрій,
алюміній, цирконій, бром. Схожий елементар-
ний склад має відброс (кування —?) — малень-
кий фрагмент окисленого заліза з ковадла, де
заліза — 79,5 %, кальцію — 13 %, калію — 6,1 %
та інших елементів у невеликій кількості, як і
у руді та відходах. Єдиною відмінністю є наяв-
ність фосфору у цьому зразку, щоправда у не-
великій кількості — 0,04 %, а також незначний
відсоток сірки.
Дещо відрізняються за елементарним скла-
дом два зразки із шару суглинку. Кількість за-
ліза у них невисока — 53,3 % та 13 % відповід-
но. Другий зразок — пісковик із незначним
вмістом заліза, відмінний і за елементарним
складом, при малій кількості заліза там при-
сутні 1,2 % титану, 0,3 % алюмінію, 0,2 % па-
ладію, стронцій, марганець і рідкоземельний
іттрій у незначній кількості. Також у зразку є
тисячні долі сірки та відсутній хлор.
Крім того є ще три зразки із меншим процен-
тним вмістом заліза. Це залізо із сіркою з шару
суглинку, конкреція з шару щебенчастого суг-
линку, та конкреція із залишків заповнення
горна 9. Відсоток заліза у цих зразках — від
30 % до 65 %, калію від 3 % до 10 %, в окремих
зразках десяті долі мають сірка, титан, мар-
ганець, кремній, хром. Ці три зразки відмінні
від усіх попередніх тим, що в них повністю від-
сутній уран, відповідно, варто припустити, що
вони походять із іншого родовища. При цьому
у всіх зразках є невелика кількість фосфору —
0,029—0,022 %.
За елементарним складом усі наведені вище
зразки разюче відмінні від шлаку з середньовіч-
ного шару, який і за кількістю елементів, і за їх
процентним співвідношенням має свої власні ха-
рактеристики, характеризуючи тим самим і про-
цес, в результаті якого він був отриманий. Залі-
зо — 8,8 %, марганець — 0,2 %, алюміній — 0,1 %,
стронцій — 0,1 %, титан — 0,5 %, кремній — 1 %,
калій — 18,6 %, кальцій — 70 %. Крім того у
його складі присутні ще 20 елементів, чого ми
не спостерігали у попередніх зразках: палладій,
цирконій, рубідій, магній, барій, нікель, родій,
рутеній, ніобій, теллур та іттрій. Деякі з них, у
тому числі рідкоземельний ітрій, трапляються у
зразку 589, який, скоріше за все, є шматком по-
роди. Наразі немає доказів на користь виплавки
металу із цієї породи у ранньозалізний час, про-
те, цілком можливо, що її почали застосовувати
до виробництва заліза у середньовіччі. Що сто-
сується зразків, ідентичних за складом до кон-
крецій із родовища-копальні на правому схилі
Чортової балки, то вони, вірогідно, є залишками
виробництва часу раннього заліза.
Яким був процес виробництва у цій майс-
терні на сучасному етапі розробки проблеми
можна тільки припускати. Як зазначається у
літературі по пам’ятках передскіфського і ран-
ньоскіфського часу Східної Європи, процес був
с т а т т і
102 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2013, вип. 10
доволі примітивним і полягав у обробці криць,
максимально залежачи від якостей руди у ро-
довищі. Наявністю родовища можна також по-
яснювати появу такого металургійного центру
на Уч-Баші.
Такий спосіб виробництва з руд із високим
відсотком заліза відомий на пам’ятках Схід-
ної Грузії [Гзелишвили, 1964; Тавадзе, 1977],
Колхіди [Бгажба, Розанова, Терехова, 1989,
с. 118], Курського Посейм’я [Розанова, Терехо-
ва, 1988, с. 34—35], Польші [Piaskowski, 1984].
Його, як найраніший, в основі якого лежить
наявність гематитової руди, підтверджує для
територій Поволжя і Приуралля В. Зав’ялов.
Він підтримав ідею Є. Пясковського щодо
матеріалів Польщі, висловивши думку про
існування кореляції між вмістом фосфору у
сиродутному залізі і типом руди, що викорис-
товувалась [Завьялов, Розанова, Терехова,
2009; Piastkowski, 1963, 1984; Pleiner, 1967].
І дійсно, у наших аналізах фосфор у руді за-
фіксовано тільки у 4-х зразках (1 — відхід (ку-
вання —?), 3 — відброси) і в дуже малих кіль-
костях — 0,04 і 0,02 % відповідно. У зразках,
які відповідають складу руди із сусідньої ко-
пальні, фосфору нема. Відповідно теорія про
кореляцію вмісту фосфору у криці і якостей
руди отримує додаткове підтвердження. При
цьому готовий виріб також має низький від-
соток фосфору при нерівномірному насиченні
поверхні вуглецем [Завьялов, Розанова, Те-
рехова, 2009; Вознесенская, 1975; Розанова,
Терехова, 1988, Вознесенская, Розанова, 1989,
с. 142], що могло відбувалися спонтанно під
час виплавки руди у сиродутному горні із де-
ревним вугіллям у шихті.
Подібним до кавказьких металургійних
центрів є і принцип організації робочого про-
стору або майстерні, а також спосіб зведення
горнів [Хахутайшвили, 1977, с. 29—33].
Отже, за відсутності готових речей, але при
наявності руд і відходів виробництва, ми мо-
жемо припускати, що виробництво заліза на
Учбаському поселенні відбувалося подібно до
кількох інших ранніх центрів залізоробно-
го виробництва, відомих на Кавказі, а також
відкритих у Поволжі і Приураллі, поява яких
також пов’язується із кавказькими впливами.
Датування усіх ранніх виробництв вписується
в існування майстерні на Уч-Баші — близь-
ко другої половини ІХ — першої половини
VIII ст. до н. е. Відповідно, спробуємо гіпоте-
тично накреслити шлях потрапляння такої
технології у Крим.
АРХЕОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ
Учбаська майстерня датується молодшим
дотаврським періодом кизил-кобинської куль-
тури, який чи не найяскравіше представлений
на цьому поселенні. За цього часу дотаврська
кизил-кобинська культура поширюється на усі
кримські передгір’я, виникають нові великі по-
селення. Керамічний посуд, типовий саме для
МДП, з’являється у підкурганних похованнях
із камерними конструкціями у степу [Гошко,
Отрощенко, 1986, с. 168—183; Махортых, 2004,
с. 158—163; 2005: рис. 60, 4—6]. За цього пе-
ріоду культура переживає інноваційний бум,
що добре видно по керамічному комплексу.
Одним із напрямків цих інновацій був Кав-
каз. Кавказькі типи у кераміці як інноваційні
представлені у всіх категоріях кизил-кобинсь-
кого посуду молодшого дотаврського періоду
(рис. 1), щоправда не всі вони були адаптовані
традиційно у місцевому середовищі. Найчасті-
ше вони представлені окремо у типологічних
таблицях [Кравченко, 2011, рис. 193, IV/2,
IV/5].
На Учбаському поселенні було знайдено
типове для північнокавказького Серженьюр-
тівського некрополя зображення-орнамент
(рис. 1, 1—3) на парадних посудинах у виг-
ляді перевернутої лунниці із відростком посе-
редині або пташиної лапи [Кравченко, 2011,
с. 64; Козенкова, 2002, табл. 24, 8; 39, 14; 52,
18, 19; 54, 12, 14; 61, 16], яке В. Козенкова
визначає, як личину або жіночий образ [Ко-
зенкова, 2002, с. 73]. Подібне зображення ві-
доме і на інших пам’ятках кизил-кобинської
культури цього періоду (Кизил-Коба, Друж-
не) [Колотухин, 1996, рис. 26, 17]. Ранішні
його прототипи, на відміну від кавказьких і
кримських, не наліпні, а канельовані, відомі
на кераміці Малої Азії і Південних Балкан
[Стоянов, 1997, с. 30—36; табл. ІІ, 25; Benton,
Waterhouse, 1973, р. 1—24, fig. 7, 155а]. Фраг-
менти буролискованої корчаги із таким налі-
пом було знайдено на нівельованій матери-
ковій поверхні під трамбовкою майстерні на
Уч-Баші (рис. 1, 2).
Отже, за молодшого дотаврського періоду
племена кизил-кобинської культури мали тіс-
ні зв’язки із населенням кобанської культури
на Кавказі. Це знаходить підтвердження у ма-
теріальній культурі кримських горян. Ймовір-
ність існування у Криму металургійного цен-
тру, що спеціалізувався на обробці гематиту,
залізоносної породи, типової для ранньої кав-
казької чорної металургії, отримує тим самим
кілька непрямих підтверджень.
Бгажба O. Х. Обработка железа в древней Колхи-
де / O. Х. Бгажба, Л. С. Розанова, Н. Н. Терехова //
Естественнонаучные методы в археологии. — М.,
1989. — С. 117—139.
вознесенская Г. а. Технология производства желез-
ных предметов Тлийского могильника / Г. А. Возне-
сенская // Очерки технологии древнейших произ-
водств. — М., 1975. — С. 76—116.
вознесенская Г. а. Технологическое исследование
железных предметов с городища Переверзево І /
Г. А. Вознесенская, Л. С. Розанова // Естествен-
нонаучные методы в археологии. — М., 1989. —
C. 139—146.
103
кравченко е.а., Гошко Т.Ю. Раннє залізо у Північному Причорномо’ї: технологія і традиція
ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2013, вип. 10
Гзелишвили и. а. железоплавильное производство
в древней Грузии / И. А. Гзелишвили. — Тбилиси,
1964.
Гошко Т. Ю. Погребения киммерийцев в ката-
комбных и подбойных сооружениях / Т. Ю. Гошко,
В. В. Отрощенко // СА. — 1986. — № 1. — С. 168—
183.
Завьялов в. и. История кузнечного ремесла финно-
угорских народов Поволжья и Предуралья / В. И. За-
вьялов, Л. С. Розанова, Н. Н. Терехова. — М., 2009.
козенкова в. и. У истоков горского менталитета.
Могильник эпохи поздней бронзы — раннего желе-
за у аула Сержень-Юрт, Чечня / В. И. Козенкова //
Материалы по изучению историко-культурного на-
следия Северного Кавказа. — М., 2002. — Вып. ІІІ.
колотухин в. а. Горный Крым в эпоху поздней
бронзы — начале железного века / В. А. Колоту-
хин. — К., 1996.
кравченко Э а. Поселение древних металлургов в
Юго-Западном Крыму / Э. А. Кравченко // Експери-
ментальна археологія: завдання, методи, моделю-
вання. — Київ–Москва, 2011. — С. 119—133. — (Ар-
хеологія і давня історія України; вип. 4).
кравченко е а. Кизил-кобинська культура у Захід-
ному Криму / Е. А. Кравченко. — Київ–Луцьк, 2011.
Махортых с. в. Черногоровские древности Кры-
ма / С. В. Махортых // Старожитості степового
Причорномор’я і Криму: Вип. ХІ. — Запоріжжя,
2004. — С. 158—163.
розанова л. с. Технологическая характеристика же-
лезных изделий из памятников Курского Посеймья /
Л. С. Розанова, Н. Н. Терехова // КСИА СССР. — М.,
1988. — Вып. 194. — С. 30—36.
стоянов Т. Могилен некропол от ранножелезната
епоха. «Сборяново» І / Т. Стоянов. — София, 1997.
Тавадзе Ф. н. К истории железного производства в
древней Грузии / Ф. Н. Тавадзе, Т. Н. Сакварелид-
зе, Ц. Н. Абесадзе, Т. А. Двали // Реставрация, кон-
сервация, технология музейных экспонатов: Т. 2. —
Тбилиси, 1977.
Хахутайшвили Д. а. Новооткрытые памятники
древнеколхидской металлургии железа / Д. А. Ха-
хутайшвили // КСИА СССР. — 1977. — Вып. 151. —
С. 29—33.
Benton S. Excavations in Ithaka: Tris Langadas / S. Ben-
ton, H. Waterhouse // The Annual of the British School at
Athens. — 1973. — No. 68. — Р. 1—24.
Piastkowski J. Cechy charakterystyczne wyrobow
zelaznych produkowanych przez starozytnych hutnikow
w Gorach Swietokrzyskich w okresie wplywow rzyms-
kich (I—IV w.n.e.) / J. Piastkowski // Studia z dziejow
gornictwa i hutnictwa. — Wroclaw. — 1963. — No. VI.
Piaskowski J. Koncepcja starozytnego zelaza «swi-
etokrzyskiego» w swiete nowych badan / J. Piastkows-
ki // Studia i materialy z dziejow nauki Polskie: Seria
D. — 1984. — Z. 10.
Pleiner R. O metodze identyfikacji zeleza w znaleziskach
archeologicznych / R. Pleiner // Kwartalnik Historii
Nauki i Techniki. — Warszawa. — 1967. — T. 2, z. 1.
Э. а. к р а в ч е н к о, Т. Ю. Г о ш к о
РАННЕЕ ЖЕЛЕЗО
В СЕВЕРНОМ ПРИЧОРНОМОРЬЕ:
ТЕХНОЛОГИЯ И ТРАДИЦИЯ
В статье на основе анализа имеющегося архео-
логического материала очерчен круг проблем, свя-
занных с началом металлургии железа в Северном
Причерноморье. Используется несколько методи-
ческих подходов, в том числе косвенные доказа-
тельства, которые могут свидетельствовать в поль-
зу тех или иных выводов из технологических схем
и лабораторных анализов.
E. K r a v c h e n k o, T. G o s h k o
The eARLy IROn
In The nORTh cOAST
OF bLAck SeA:
TechnOLOGy AnD TRADITIOn
The article deals with the problem concerned with
the beginning of iron metallurgy on the territories in
the North Coast of Black Sea. The presented analisys
is based on available archaeological materials. The
different methodic approaches are used in analyses,
which permit us to make conclusions of reconstruc-
tion of ancient technological scheme on the basis of
laboratory analyses.
с т а т т і
104 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2013, вип. 10
Таблиця елементарного складу руд, відбросів і відходів виробництва з розкопок майстерні на поселенні Уч-Баш
Хім.
ел.
(%)
279a 279 584 581 579 578 583 583a 580 582 585 587 586 588 589 590
Fe 83,92 90,05 90,84 92,64 53,31 91,2 82,06 95,11 89,49 79,47 94,89 64,9 63,05 29,97 13 8,76 Fe
ca 11,94 8,376 4,688 3,577 43,37 3,922 8,442 0,146 5,358 13,05 29,68 29,31 58,93 41,31 70,39 ca
k 1,642 2,492 1,897 2,34 3,164 6,133 3,218 6,108 1,013 3,106 5,28 9,981 39,85 18,63 k
Mn 0,945 0,411 0,248 0,314 ? 1,961 1,574 0,098 2,16 0,746 0,677 0,183 Mn
Ti 0,525 0,555 0,434 0,436 0,483 0,477 0,522 0,562 0,482 0,526 0,6 0,586 0,271 1,197 0,518 Ti
Si 0,359 0,722 0,715 0,584 0,271 0,566 0,128 0,069 0,632 0,485 0,032 0,686 0,647 0,084 3,822 1,037 Si
S 0,108 0,061 0,007 0,007 0,62 0,008 0,01 S
cr 0,105 0,082 0,223 0,208 0,185 cr
Sb 0,079 0,141 0,05 Sb
co 0,071 co
pb 0,069 0,14 0,202 0,22 0,116 0,28 0,098 0,199 0,308 0,093 0,104 0,08 0,076 0,013 0,021 0,003 pb
V 0,056 V
bi 0,049 0,056 0,061 0,069 0,013 0,061 0,053 0,073 0,052 0,041 0,084 0,025 0,023 0,005 bi
Sr 0,047 0,022 0,015 0,014 0,006 0,014 0,006 0,015 0,034 0,006 0,018 0,016 0,051 0,031 0,104 Sr
cu 0,044 0,023 0,282 0,639 0,183 0,031 0,019 cu
p 0,044 0,024 0,022 0,029 p
Sn 0,04 0,017 0,038 0,071 0,119 0,03 0,058 0,025 0,024 0,005 0,051 0,015 Sn
Rb 0,043 0,067 0,073 0,018 0,069 0,051 0,068 0,044 0,075 0,029 0,027 0,007 0,051 0,027 Rb
Au 0,02 Au
Zn 0,028 0,03 0,016 0,031 0,015 0,014 Zn
u 0,028 0,045 0,034 0,037 0,01 0,032 0,025 0,034 0,021 0,038 0,012 u
cl 0,026 0,041 0,064 0,079 0,027 0,069 0,045 1,087 0,074 0,018 0,547 0,019 0,021 0,005 cl
Se 0,02 0,029 Se
Ag 0,01 0,012 0,002 0,001 0,031 0,009 Ag
Mo 0,011 0,007 0,006 0,005 0,007 0,027 0,011 0,02 0,006 0,008 0,01 0,005 Mo
na 0,014 0,011 0,032 0,045 0,024 0,017 0,023 0,011 na
Zr 0,008 0,008 0,008 сліди 0,018 0,018 0,084 0,037 Zr
Al 0,007 0,01 0,016 0,014 0,01 0,008 0,012 0,02 0,019 0,263 0,131 Al
Mg 0,006 0,005 0,014 0,02 0,025 Mg
br 0,004 0,018 0,008 br
pd 0,195 0,057 pd
y 0,015 0,007 y
ba 0,018 ba
ni 0,004 ni
Rh 0,046 Rh
Ru 0,029 Ru
nb 0,001 nb
Te 0,002 Te
578 Залізна конкреція УБ-06, раск.1, шар суглинку, №365
579 Залізна конкреція УБ-06, раск.1, шар суглинку
580 Залізна криця УБ-08, раск.1, заповн. горна 3
581 Залізна конкреція УБ-06, раск.1, шар суглинку
582 Залізна конкреція (криця?) УБ-08, раск.1, шар суглинка, сер. тераса, ковадло
583, а Залізн. отброс УБ-08,шар передматерик, горно 3, давня пов.
584 Залізна конкреція УБ-06, раск.1, шар суглинку
585 Залізний шлак? УБ-06, раск.1, под горна 1, осип, ПМ
586 Залізна конкреція УБ-09, раск.1, №69, зап. горна 9
587 Залізний шлак УБ-11, раск.1, №8, шар щебнистого суглинку
588 Сірка з крицею Уб-11, раск.1, №14, шар супісу
589 Руда (озалізнений пісковик) Уб-11, раск.1, №2, зольник
590
Залізний шлак
(середньовіччя?)
УБ-06, раск. 3, пм
279, а Руда (гематит)
Шампани, Чортова балка-09, розвідки,
копальня у правому схилі Чертової балки у устя
105
кравченко е.а., Гошко Т.Ю. Раннє залізо у Північному Причорномо’ї: технологія і традиція
ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2013, вип. 10
рис. 1. Кераміка із кавказькими рисами з поселення Уч-Баш
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-89446 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2227-4952 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-30T23:42:40Z |
| publishDate | 2013 |
| publisher | Інститут археології НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Кравченко, Е.А. Гошко, Т.Ю. 2015-12-12T15:56:40Z 2015-12-12T15:56:40Z 2013 Раннє залізо у Північному Причорномор’ї: технологія і традиція / Е.А. Кравченко, Т.Ю. Гошко // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2013. — Вип. 10. — С. 100-105. — укр. 2227-4952 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/89446 904-034.1(477.7) У статті на основі аналізу наявного археологічного матеріалу окреслено коло проблем, пов’язаних із початком металургії заліза у Північному Причорномор’ї. Застосовується декілька різних методичних підходів, включаючи непрямі докази, що можуть долучатися до висновків із технологічних схем і лабораторних аналізів. В статье на основе анализа имеющегося археологического материала очерчен круг проблем, связанных с началом металлургии железа в Северном Причерноморье. Используется несколько методических подходов, в том числе косвенные доказательства, которые могут свидетельствовать в пользу тех или иных выводов из технологических схем и лабораторных анализов. The article deals with the problem concerned with the beginning of iron metallurgy on the territories in the North Coast of Black Sea. The presented analisys is based on available archaeological materials. The different methodic approaches are used in analyses, which permit us to make conclusions of reconstruction of ancient technological scheme on the basis of laboratory analyses. uk Інститут археології НАН України Археологія і давня історія України Статті Раннє залізо у Північному Причорномор’ї: технологія і традиція Раннее железо в Северном Причорноморье: технология и традиция The early iron in the north coast of Black Sea: technology and tradition Article published earlier |
| spellingShingle | Раннє залізо у Північному Причорномор’ї: технологія і традиція Кравченко, Е.А. Гошко, Т.Ю. Статті |
| title | Раннє залізо у Північному Причорномор’ї: технологія і традиція |
| title_alt | Раннее железо в Северном Причорноморье: технология и традиция The early iron in the north coast of Black Sea: technology and tradition |
| title_full | Раннє залізо у Північному Причорномор’ї: технологія і традиція |
| title_fullStr | Раннє залізо у Північному Причорномор’ї: технологія і традиція |
| title_full_unstemmed | Раннє залізо у Північному Причорномор’ї: технологія і традиція |
| title_short | Раннє залізо у Північному Причорномор’ї: технологія і традиція |
| title_sort | раннє залізо у північному причорномор’ї: технологія і традиція |
| topic | Статті |
| topic_facet | Статті |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/89446 |
| work_keys_str_mv | AT kravčenkoea rannêzalízoupívníčnomupričornomorítehnologíâítradicíâ AT goškotû rannêzalízoupívníčnomupričornomorítehnologíâítradicíâ AT kravčenkoea ranneeželezovsevernompričornomorʹetehnologiâitradiciâ AT goškotû ranneeželezovsevernompričornomorʹetehnologiâitradiciâ AT kravčenkoea theearlyironinthenorthcoastofblackseatechnologyandtradition AT goškotû theearlyironinthenorthcoastofblackseatechnologyandtradition |