Експереметальні дослідження стародавнього землеробства
Стаття присвячена питанням експериментального землеробства. Всі висновки щодо асортименту рослин, що вирощувалися в давні часи зроблено на підставі археологічних решток відповідного часу та кліматичної зони. В странах Европы экспериментальные посевы культурных растений, которые выращивались в древ...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Археологія і давня історія України |
|---|---|
| Дата: | 2013 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут археології НАН України
2013
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/89449 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Експереметальні дослідження стародавнього землеробства / Г.О. Пашекевич // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2013. — Вип. 10. — С. 119-123. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859809664545325056 |
|---|---|
| author | Пашекевич, Г.О. |
| author_facet | Пашекевич, Г.О. |
| citation_txt | Експереметальні дослідження стародавнього землеробства / Г.О. Пашекевич // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2013. — Вип. 10. — С. 119-123. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Археологія і давня історія України |
| description | Стаття присвячена питанням експериментального землеробства. Всі висновки щодо асортименту рослин, що вирощувалися в давні часи зроблено на підставі археологічних решток відповідного часу та кліматичної зони.
В странах Европы экспериментальные посевы
культурных растений, которые выращивались в
древности и состав которых установлен по данным
палеоетноботаничних исследований, стали привычной базой не только для показательных мероприятий
археологических музеев под открытым небом, но и
для многолетних научных программ. В Украине экспериментальная археология пока находится в стадии
становления, в связи с этим и экспериментальные
посевы являются редким явлением. Первый такой
посев сделан по ассортименту, установленному для
носителей трипольской культуры. Второй, у городища Бабина Гора (г. Олевск), соответственно составу
растений, выращиваемых в древнерусское время.
In Europe, experimental plantings of crops used to
grow in ancient times and studied in paleoethnobotanic
researches became a general base not only for demonstration
activities in archaeological open-air museums,
but also for long-term research programs. Concidering
the experimental archeology in Ukraine is still in its
formation, experimental crop plantings are rare. The
first such crop planting was made to the range, established
for Trypillian culture. The second one, was made
on the Olevsk hillfort «Babina Gora» from plants that
were grown in the Ancient Rus time.
|
| first_indexed | 2025-12-07T15:18:35Z |
| format | Article |
| fulltext |
119ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2013, вип. 10
Г. о. П а ш к е в и ч
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ
СТАРОДАВНЬОГО ЗЕМЛЕРОБСТВА
стаття присвячена питанням експеримен-
тального землеробства. всі висновки щодо асор-
тименту рослин, що вирощувалися в давні часи
зроблено на підставі археологічних решток від-
повідного часу та кліматичної зони.
к л ю ч о в і с л о в а: палеоетноботанічні ма-
теріали, культурні рослини, археологічні культури,
Давня русь.
Знання, отримані в результаті палеоетно-
ботанічних досліджень викопних рослинних
матеріалів під час археологічних робіт, да-
ють можливість скласти уявлення про асор-
тимент рослин, вирощуваних в давні часи.
Рослини — важливе ресурсне джерело у жит-
ті людини. Це і їжа, і паливо, і будівельні
матеріали, і лікарські засоби, і фарби, і при-
краси. Використовуючи встановлений палео-
ботаніками асортимент у сучасних посівах на
експериментальних ділянках, дослідники ма-
ють можливість отримати відповіді на багато
питань про умови життя, засоби виробництва
та використання продуктів, що, врешті решт,
дозволяє зрозуміти давню економіку. До та-
ких питань можна віднести також вивчення
впливу погодних умов на врожайність, вплив
складу ґрунтів та стан їх обробки і підготовки
до посіву на врожайність, наявність бур’янів,
їх склад та співвідношення з культурними
рослинами у зібраному збіжжі та ін. Очевид-
но, що ці відповіді можливо отримати лише
при багаторічних спостереженнях за посіва-
ми на експериментальних ділянках.
Саме такі багаторічні дослідження про-
водять в Європі музеї під відкритим небом.
Згадаємо тут лише декілька з них. Археологіч-
ний музей в Німеччині Хаузен Ёрлинг відтво-
рює умови існування давньої людини, подає
реконструкцію сільськогосподарських буді-
вель. Палеоетноботаніки пропонують склад
будівельних рослинних матеріалів, виходячи
з результатів археологічних розкопок. Довго-
тривалі спостереження дозволяють отримати
найбільш якісні з цих рослинних матеріалів.
Палеоетноботаніки також слідкують за відтво-
ренням давнього складу рослинного покриву
на території музею у відповідності до віку ре-
конструюваних будівель [Andraschko, 1990].
У Великобританії, біля Хемпшира, на фер-
мі Butser проводять довгострокові досліди на
ділянках посівів плівчастих пшениць — дво-
зернянки та спельти, порівнюють врожайність
цих пшениць в залежності від типу ґрунтів
та стану їх обробки перед посівом. Вивча-
ють вплив погодних умов на врожай, склад
бур’янів у посівах [Reynolds, 1981].
Крім цих робіт, в музеях проводять також
так звані «експериментальні тижні», під час
яких відвідувачі збирають врожай, обробля-
ють давніми знаряддями збіжжя, приймають
участь у приготуванні їжі.
Перші такі «експерименти» були проведені
в 1922 р. в Швейцарії, на березі Баденського
озера, де були побудовані поселення кам’яного
та бронзового віків. У Польщі, недалеко від
Познані, на Біскупинському городищі часів
заліза демонструють стародавні господарські
процеси, такі як рубка дерев та їх подальша
обробка, обробіток землі та зібраного збіжжя,
приготування їжі та ін.
Експерименти на базі археологічних ма-
теріалів тут швидше за все, мають пізнаваль-
ний, просвітницький напрямок. © Г.О. ПАШКЕВИЧ, 2013
УДК [902:631.584.9].001891.5
с т а т т і
120 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2013, вип. 10
Можна сказати, що в Україні експеримен-
тальна археологія знаходиться лише на стадії
становлення.
Перші експериментальні посіви, склад яких
було встановлено за результатами палеоетно-
ботанічних досліджень матеріалів Трипільсь-
кої культури, було зроблено у 2006 р. на полях
фермера С. Нестеренка біля с. Уляники в Ка-
гарлицькому р-ні на Київщині. В майбутньому
ці ділянки планувалось включити до складу іс-
торико-археологічного культурно-просвітниць-
кого комплексу, який мав за статусом відповіда-
ти археологічному музею під відкритим небом.
Численні палеоетноботанічні дані з розкопок
трипільських поселень дали можливість виз-
начити склад рослин, який вирощувався носія-
ми Трипільської культури декілька тисячоліть
тому. Він значно відрізнявся від сучасного. До
нього входили із зернових: давні плівчасті пше-
ниці — однозернянка, двозернянка та спельта
(з перевагою серед них пшениці двозернянки),
плівчастий та голозерний ячмінь, з бобових —
горох, сочевиця, вика ервілія. Про плівчасті
пшениці тепер мало хто знає, бо з посівів на
території України вони зникли майже століт-
тя тому. Подекуди в Європі вони ще існують
на невеликих ділянках, переважно в гірських
місцевостях. Матеріал для посіву — колоски
плівчастих пшениць (саме колосками висіва-
ють плівчасті пшениці, а не зернівками) було
надано Національним центром генетичних
ресурсів рослин України (НЦГРРУ) Інституту
рослинництва ім. В. Я. Юр’єва у м. Харкові. В
цьому центрі в останні роки проводяться важ-
ливі роботи з плівчастими пшеницями. Тут
зібрана і зберігається велика колекція світово-
го різномаїття полб (ще одна назва плівчастих
пшениць).
Посів відбувався у відповідності до вимог
давніх хліборобів: три давні плівчасті пшени-
ці — однозернянку, двозернянку та спельту за-
сівали колосками. Крім пшениць були посіяні
ячмені плівчастий та голозерний, льон, з бо-
бових рослин — горох, сочевиця, вика ервілія.
При збиранні пшениць та ячменю користува-
лись серпом, виготовленим з рогу та крем’яних
вкладнів. Саме такими користувались, за дани-
ми археологів, трипільські хлібороби. Перший
експериментальний посів виявився вдалим.
Отже, список рослин, які планується виро-
щувати на експериментальних ділянках, має
встановлюватись відповідно до даних палео-
етноботанічних досліджень. Він буде різним
для різних археологічних культур. Необхідно
ще враховувати різномаїття природних умов
України — Полісся, Лісостеп, Степ.
Сучасний стан багаторічних палеоетнобо-
танічних досліджень встановив таку різницю
складу як у відповідності до природних умов,
так і в залежності від археологічної культури.
Про рослини, відомі трипільським племенам,
йшла мова вище. У епоху бронзи великого
значення набуває просо нарівні з ячменем,
зменшується значення пшениці двозернянки.
В епоху Давньої Русі, згідно палеоетноботаніч-
них даних, склад вирощуваних рослин був
досить різноманітним. Залишки обвуглених
рослинних решток в археологічних матеріа-
лах часів Давньої Русі досить значні, що, бе-
зумовно пов’язано з великою кількістю пожеж
під час монголо-татарської навали. Палеоет-
ноботанічні дані отримано як для міст (Київ,
Чернігів, Юр’їв, Воїнь, Чучин, літописний
Угровськ), так і для городищ (Райки, Білого-
родка, Городище, Новотроїцьке, Іван, Шеста-
виця, Колодяжин, Чорнівка, Недобоївці) та
поселень (Березанка, Шестовиця, Григорівка,
поселень літописної Овруцької волості — Ов-
руч, Городець, Норинськ, Листвин, Нагоряни,
Прибитки).
Встановлено, що склад вирощуваних рос-
лин включав голозерну пшеницю, полбу (тоб-
то плівчасту пшеницю двозернянку), ячмінь,
жито, просо, овес та бобові — горох, сочевицю,
боби кінські, з технічних — коноплі та льон.
Найбільш поширеними були жито, просо та
голозерні пшениці. За масовістю та кількістю
знахідок найбільше значення належить зер-
нівкам жита. На заході (Городище, Колодяжин,
Райки) співвідношенння знахідок зернівок
жита та пшениці майже рівні. Серед матеріалів
з розкопок території Києва періоду XI—ХIII ст.
найчастіше зустрічаються зернівки жита, на
другому місці — проса, на третьому — зернівки
голозерної пшениці. В давньоруських палеоет-
ноботанічних матеріалах Чернігівщини також
переважну більшість складають зернівки жита.
В межиріччі Верхнього Пруту та Середнього
Дністра, згідно матеріалів з городищ Чорнівка
та Недобоївці, на першому місці серед знахідок
так само стоїть жито, на другому місці в обох
городищах — зернівки ячменю плівчастого. На
Лівобережжі жито теж переважало, особливо в
шарах ХII—ХIV ст. [Пашкевич, 2010].
Отже очевидно, що жито для населення Дав-
ньої Русі мало велике значення. «О том, что
ржаной хлеб был главным видом пищи можно
судить по тому, что при перечислении цен на
продукты на первое место летописцы ставили
рожь. Она являлась как бы эталоном цен» [Ле-
вашова, 1956, с. 50].
У житті українців жито — добре відома
злакова культура і етнокультурний символ.
В українській народній поетичній традиції, в
прислів’ях та приказках слово «жито» зустрі-
чається доволі часто, частіше, ніж назви інших
зернових культурних рослин. житом називали
не лише власне злак, адже слово це спорідне-
не із жити, життя. Рослина ця для українців є
символом плодючості і багатства.
Велике значення жита в давньоруський час,
ймовірно, пов’язано з кліматичними умова-
ми. Чисельні дані свідчать про те, що в період
від ІV—V ст. до ХV ст. зростає зволоженість в
121
Пашкевич Г.о. Експерементальні дослідження стародавнього землеробства
ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2013, вип. 10
Європі, в тому числі і на Україні. Останнє ти-
сячоліття н. е. деякі дослідники називають
«малою льодовиковою епохою» з двома фазами:
ХIII—ХV ст. та ХVII—ХIХ ст. Вологість повітря
була в цей час вища за сучасну, а температура
на 2—3 °С нижча [Кренке, 1989].
жито для вирощування потребує опадів у
межах 600—700 мм. Воно найбільш зимостій-
ке серед інших зернових культур. Ця рослина
має високі пристосувальні можливості, такі як
невибагливість до якості ґрунтів, висока зимос-
тійкість, менше потребує тепла при проростан-
ні, ніж пшениця.
Такі особливості природних умов характерні
в наш час для житомирського Полісся, де зна-
ходиться давньоруське городище Бабина Гора.
Клімат тут помірно-континентальний, з теплим
літом та м’якою зимою. Опадів у січні буває 30—
35 мм. Весна триває довго, температура підви-
щується поступово, випадає велика кількість
опадів. Літо тепле, з великою кількістю опадів:
80—90 мм. Середня температура самого теплого
місяця — липня становить біля 17,5°.
Враховуючи природні умови та переважан-
ня жита в матеріалах Давньої Русі, зважаючи
на те, що ця рослина в давньоруський час мала
головне значення серед інших, вирощуваних
та вживаних у їжу, було вирішено засіяти не-
великі ділянки біля городища Бабина Гора під
м. Олевськ саме житом. Зважаючи на те, що
жито — озима культура, посів було зроблено
восени 2011 р. (рис. 1). Навесні озимина вкри-
ла ґрунт (рис. 2), а в другій половині літа було
зібрано врожай (рис. 3).
Таким чином, маємо другу спробу «експери-
ментального посіву», склад якого було запро-
поновано на підставі даних палеоетноботаніч-
них досліджень. Можливо, що колись з’явиться
можливість перейти до багаторічних посівів,
зробити їх не тільки показовими, а й включити
до плану наукових досліджень.
кренке а. н. Реконструкция динамик увлажнения
и температуры воздуха за исторический период (по
природным показателям) / А. Н. Кренке, А. Н. Зо-
лотокрылин, В. В. Попова, М. М. Чернавская // Па-
леоклиматы позднеледниковья и голоцена. — М.,
1989. — С. 34—38.
левашова в. П. Сельское хозяйство. Очерки по ис-
тории русской деревни / В. П. Левашова // Труды
ГИМ. — 1956. — № 32. — С. 19—103.
Пашкевич Г. о. Палеоетноботанічні дослідження
давньоруського часу та середньовіччя на території
України / Г. О. Пашкевич // Проблеми давньоруської
та середньовічної археології. — К., 2010. — С. 477—
483. — (Археологія і давня історія України. Вип. 1).
Пашкевич Г. о. Роль палеоботанічних досліджень
в експериментальній археології / Г. О. Пашкевич //
Експериментальна археологія: завдання, методи,
моделювання. — К.—М., 2011. — С. 150—163. —
(Археологія і давня історія України. Вип. 4).
Andraschkо F. M. Paläo-Ethnobotanik in Rekonstruk-
tion und Experiment im Archäologischen Freilicht-
museum Oerlinghausen / F. M. Andraschko, J. Lohm-
ann, U. Willerding // Experimentelle Archäologie in
Deutschland. Archäologische Mitteilungen aus Nor-
dwestdeutschland. — Isensee—Oldenburg, 1990. —
№4. — S. 55—70.
Reynolds P. Deadstock and livestock / P. Reynolds //
Farming practice in British Prehistory. — Edinburgh,
1981. — Р. 97—122.
Г. а. П а ш к е в и ч
ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНЫЕ
ИССЛЕДОВАНИЯ
ДРЕВНЕГО ЗЕМЛЕДЕЛИЯ
В странах Европы экспериментальные посевы
культурных растений, которые выращивались в
древности и состав которых установлен по данным
палеоетноботаничних исследований, стали привыч-
ной базой не только для показательных мероприятий
археологических музеев под открытым небом, но и
для многолетних научных программ. В Украине экс-
периментальная археология пока находится в стадии
становления, в связи с этим и экспериментальные
посевы являются редким явлением. Первый такой
посев сделан по ассортименту, установленному для
носителей трипольской культуры. Второй, у городи-
ща Бабина Гора (г. Олевск), соответственно составу
растений, выращиваемых в древнерусское время.
G. P a s h k e v i c h
eXpeRIMenTAL ReSeARcheS InTO
AncIenT AGRIcuLTuRe
In Europe, experimental plantings of crops used to
grow in ancient times and studied in paleoethnobotanic
researches became a general base not only for demon-
stration activities in archaeological open-air museums,
but also for long-term research programs. Concidering
the experimental archeology in Ukraine is still in its
formation, experimental crop plantings are rare. The
first such crop planting was made to the range, estab-
lished for Trypillian culture. The second one, was made
on the Olevsk hillfort «Babina Gora» from plants that
were grown in the Ancient Rus time.
с т а т т і
122 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2013, вип. 10
рис. 1. Олевськ. Посів жита. Осінь 2011 р.
рис. 2. Перші сходи жита
123
Пашкевич Г.о. Експерементальні дослідження стародавнього землеробства
ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2013, вип. 10
рис. 3. Збір врожаю
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-89449 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2227-4952 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:18:35Z |
| publishDate | 2013 |
| publisher | Інститут археології НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Пашекевич, Г.О. 2015-12-12T15:57:38Z 2015-12-12T15:57:38Z 2013 Експереметальні дослідження стародавнього землеробства / Г.О. Пашекевич // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2013. — Вип. 10. — С. 119-123. — укр. 2227-4952 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/89449 [902:631.584.9].001891.5 Стаття присвячена питанням експериментального землеробства. Всі висновки щодо асортименту рослин, що вирощувалися в давні часи зроблено на підставі археологічних решток відповідного часу та кліматичної зони. В странах Европы экспериментальные посевы культурных растений, которые выращивались в древности и состав которых установлен по данным палеоетноботаничних исследований, стали привычной базой не только для показательных мероприятий археологических музеев под открытым небом, но и для многолетних научных программ. В Украине экспериментальная археология пока находится в стадии становления, в связи с этим и экспериментальные посевы являются редким явлением. Первый такой посев сделан по ассортименту, установленному для носителей трипольской культуры. Второй, у городища Бабина Гора (г. Олевск), соответственно составу растений, выращиваемых в древнерусское время. In Europe, experimental plantings of crops used to grow in ancient times and studied in paleoethnobotanic researches became a general base not only for demonstration activities in archaeological open-air museums, but also for long-term research programs. Concidering the experimental archeology in Ukraine is still in its formation, experimental crop plantings are rare. The first such crop planting was made to the range, established for Trypillian culture. The second one, was made on the Olevsk hillfort «Babina Gora» from plants that were grown in the Ancient Rus time. uk Інститут археології НАН України Археологія і давня історія України Статті Експереметальні дослідження стародавнього землеробства Экспериментальные исследования древнего земледелия Experimental researches into ancient agriculture Article published earlier |
| spellingShingle | Експереметальні дослідження стародавнього землеробства Пашекевич, Г.О. Статті |
| title | Експереметальні дослідження стародавнього землеробства |
| title_alt | Экспериментальные исследования древнего земледелия Experimental researches into ancient agriculture |
| title_full | Експереметальні дослідження стародавнього землеробства |
| title_fullStr | Експереметальні дослідження стародавнього землеробства |
| title_full_unstemmed | Експереметальні дослідження стародавнього землеробства |
| title_short | Експереметальні дослідження стародавнього землеробства |
| title_sort | експереметальні дослідження стародавнього землеробства |
| topic | Статті |
| topic_facet | Статті |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/89449 |
| work_keys_str_mv | AT pašekevičgo eksperemetalʹnídoslídžennâstarodavnʹogozemlerobstva AT pašekevičgo éksperimentalʹnyeissledovaniâdrevnegozemledeliâ AT pašekevičgo experimentalresearchesintoancientagriculture |