Матеріали до методики реконструкції давньоруського житлового інтер’єру (на прикладі житла репрезентованого у парку «Київська Русь»
У статті розглядаються методи відтворення меблів в інтер’єрі будинку Х—XI ст., репрезентованого у «Парку Київська Русь» і ставиться питання про розробку методики реконструкції давньоруських меблів. Визначається можливість використання з зазначеною метою різних видів джерел (дані археології, етно...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Археологія і давня історія України |
|---|---|
| Дата: | 2013 |
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут археології НАН України
2013
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/89451 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Матеріали до методики реконструкції давньоруського житлового інтер’єру (на прикладі житла репрезентованого у парку «Київська Русь» / М.С. Сергеєва, В.В. Янченко // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2013. — Вип. 10. — С. 133-143. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859956585708650496 |
|---|---|
| author | Сергеєва, М.С. Янченко, В.В. |
| author_facet | Сергеєва, М.С. Янченко, В.В. |
| citation_txt | Матеріали до методики реконструкції давньоруського житлового інтер’єру (на прикладі житла репрезентованого у парку «Київська Русь» / М.С. Сергеєва, В.В. Янченко // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2013. — Вип. 10. — С. 133-143. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Археологія і давня історія України |
| description | У статті розглядаються методи відтворення меблів в інтер’єрі будинку Х—XI ст.,
репрезентованого у «Парку Київська Русь» і
ставиться питання про розробку методики
реконструкції давньоруських меблів. Визначається
можливість використання з зазначеною метою різних видів джерел (дані археології, етнографічні паралелі, інокультурні аналогії).
В статье рассматриваются методы воссоздания
мебели в интерьере жилища Х—XI в., представленного в «Парке Киевская Русь», и ставится вопрос о разработке методики реконструкции древнерусской мебели. Определяется возможность использования с указанной целью разных видов источников (данные археологии, этнографические параллели, инокультурные аналогии).
In the article techniques of reconstruction of furniture
in the interior of dwelling of Х—XI cent., represented
in «The Kievan Rus Park», are considered and
the question about development of the reconstruction
method of Ancient Rus furniture is formulated. The
possibility of using of different sources (archaeological
data, ethnological parallels, analogs in other cultures)
with said order are determined.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:19:57Z |
| format | Article |
| fulltext |
133ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2013, вип. 10
М. с. с е р г є є в а,
в. в. я н ч е н к о
МАТЕРІАЛИ ДО МЕТОДИКИ РЕКОНСТРУКЦІЇ
ДАВНЬОРУСЬКОГО ЖИТЛОВОГО ІНТЕР’ЄРУ
(на прикладі житла репрезентованого у «Парку Київська Русь»)
У статті розглядаються методи відтво-
рення меблів в інтер’єрі будинку Х—XI ст.,
репрезентованого у «Парку київська русь» і
ставиться питання про розробку методики
реконструкції давньоруських меблів. визначається
можливість використання з зазначеною метою
різних видів джерел (дані археології, етнографічні
паралелі, інокультурні аналогії).
к л ю ч о в і с л о в а: київ, київська русь,
історична реконструкція, житловий інтер’єр,
меблі.
Створення музеїв просто неба з відтворен-
ням елементів історичного культурного середо-
вища останнім часом стала досить популярною
як у Європі загалом, так і, зокрема, в Україні.
Серед іншого значна увага приділяється пов-
сякденному життю стародавніх мешканців,
Одним з основних елементів повсякденного
життя є житло. Згідно з зазначеним вище за-
вданням експозиції, житловий будинок тре-
ба розглядати не лише як суто архітектурну
споруду, але й як побутовий комплекс. З цих
позицій житло характеризує насамперед його
інтер’єр. Проте треба мати на увазі труднощі
візуального відтворення внутрішньої будови
житла, його інтер’єру, що є наслідком слабкої
матеріальної бази. Дерево — основна сировина
для виготовлення предметів внутрішнього об-
ладнання (меблі, тарні ємності та ін.) є нестій-
ким матеріалом, який серед археологічних
залишків зберігається вкрай рідко. Незадовіль-
ний стан збереження інтер’єрів стародавнього
житла передбачає звернення до реконструк-
ції, яка потребує використання різноманітних
опосередкованих даних. Такий підхід немож-
ливий без розроблення спеціальної методики.
Зазначена проблема у цілому уявляється до-
статньо об’ємною працею з попередньою підго-
товчою роботою. Така робота включає розроб-
ку методики відновлення окремих предметів
інтер’єру, зокрема меблів. Чинна стаття є лише
кроком у цьому напрямку. Автори намічають
основні можливі шляхи реконструкції давньо-
руських меблів на прикладі житлового інтер’єру
будинку Х ст., відновленого у «Парку Київська
Русь» (проект В. Янченка). Власне це перший
приклад відтворення давньоруського житла у
натуральну величину на місцевості, включаю-
чи його інтер’єр (рис. 1). Використання досвіду
створення деталей інтер’єру, передусім меблів,
в окремих заповідниках такого типу може бути
корисним для розробки загальної концепції
відновлення давньоруського інтер’єру.
Треба сказати, що археологічна наука
має значний досвід графічної реконструкції
інтер’єру давньоруського житла. Дослідження
давньоруських меблів [Попова, 1972; 1973; 1989;
Сергєєва, 1994; 1999, с. 72, 73; 2001, с. 967—
972] дозволили в загальних рисах відновити їх
місце в інтер’єрі давньоруського житла. Низ-
ка спеціальних робіт, присвячена інтер’єрам
давньоруського житла [Бочаров, 1958; 1964;
Чекалов, 1964; Спегальський, 1972], передусім
спиралася на матеріали Півночі Русі (насампе-
ред новгородські), що при зверненні до реконс-
трукції умеблювання житла інших ареалів
Русі потребує деякого коригування. Графічна
реконструкція меблів, виконана А. Хорошевим
знайшла відображення в узагальнюючій пра-
ці з культури Давньої Русі [Археология, 1997,
табл. 1]. Вона підбиває підсумки вивченню цьо-
го елементу матеріальної культури на певному
етапі, проте автор також ґрунтувався переваж-
но на новгородських матеріалах. Як спробу © М.С. СЕРГЄЄВА, В.В. ЯНЧЕНКО, 2013
УДК [904.3:72.012.8](477.21)”653”
с т а т т і
134 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2013, вип. 10
звернення до матеріалів з інших регіонів Дав-
ньої Русі треба назвати графічне відтворен-
ня інтер’єру слов’янського та давньоруського
житла, що стосуються території Південної Русі
[Кравченко, Струнка, 1984; Максимов, Петра-
шенко, 1988, рис. 66; Сергєєва, 1994, рис. 7] та
інтер’єрів приміщень карпатської фортеці Тус-
тань [Рожко, 1996, рис. 62, 63, 65—68]. В основі
таких реконструкцій лежить узагальнення да-
них різних джерел (насамперед рештки дерева
від внутрішньої будови та етнографічні пара-
лелі).
Отже, накопичений досить великий досвід
графічних реконструкцій інтер’єру, проте на
практиці кожен реконструктор зустрічається з
необхідністю своєї інтерпретації наявних даних
для створення конкретних об’єктів. Але загалом
підґрунтям для наукової реконструкції елемен-
тів матеріальної культури, що не збереглися,
можуть бути залишки автентичних деталей,
якщо вони зафіксовані, а також етнографічні
аналогії і паралелі з інших територій. Останні
правомірні у тих випадках, коли можна дока-
зати або їх універсальність для певної епохи та
рівню розвитку виробничих технологій. Опо-
середковане значення мають також свідчення
про культурні контакти з територією, звідки
беруться аналогії.
Можливість застосування речового матеріа-
лу з інших територій обумовлена тісними кон-
тактами Русі з іншими країнами, які вплива-
ли на формування її культури. Враховуючи
схильність елітарної, та певною мірою, міської
культури до інновацій, з одного боку, та спіль-
ні тенденції розвитку середньовічної побутової
культури та її складових частин, з іншого боку,
виправдано шукати прототипи деяких давньо-
руських речей та їхніх зображень серед старо-
житностей інших країн, що входили до єдиного
з Руссю історико-культурного регіону.
У зв’язку з поставленою проблемою особли-
вої уваги заслуговує реконструкція інтер’єру
київського житла Х ст., здійснена колективом
«Парку Київська Русь», який вже кілька років
займається відтворенням стародавнього Киє-
ва, у тому числі його житлового середовища.
Діяльність парку є першим масштабним про-
ектом відбудови на місцевості Києва Х—ХІІІ ст.
у масштабі 1:1. Метою проекту є не тільки ме-
ханічне відтворення забудови стародавнього
міста (передусім дитинця), але й створення
навколишнього природного середовища, від-
повідного тому, що існувало у давньоруські
часи, а також атмосфери Київської Русі [Тара-
ненко, Янченко, 2011]. При цьому його відбу-
дова відбувається з максимальною історичною
достовірністю, ґрунтуючись на всіх наявних
історичних, археологічних і етнографічних
даних. Реконструкції здійснюються з ураху-
ванням соціальних характеристик об’єктів. У
рамках проекту «Парк Київська Русь» здійсне-
на спроба відновити інтер’єр київського житла
Х ст. на практиці. На чинний період створено
внутрішній вигляд житла, яке могло належати
київському дружиннику.
Будова та планова структура житла базуєть-
ся на матеріалах археологічних досліджень
1973 р. на житньому ринку (Київський Поділ)
[Толочко, Гупало, Харламов, 1976], які дають
найбільш повне уявлення про будову давньо-
руського житла. Відновлена будівля є зрубом-
п’ятистінком з житловим приміщенням і сінь-
ми. На археологічних даних цілком базується
реконструкція опалювального пристрою, який
відновлено як типовий варіант печі Х—ХІІІ ст.
на території Київської Русі — купольна гли-
нобитна піч на опічку, складеному з дошок з
піщаним заповненням усередині. Проте для
реконструкції меблів таких матеріалів бракує.
Отже відтворення інтер’єру базується на сукуп-
ності даних: археологічних та етнографічних
джерел, інокультурних паралелей.
Розміщення меблів у приміщенні від-
повідає такому розміщенню у традиційному
слов’янському житлі. Меблі (лавка, ослін,
ліжко, скриня) розміщуються по периметру,
залишаючи вільним центральний простір.
Ближче до центру стоїть тільки стіл, але він
тяжіє до меблів, які стоять уздовж стін, а не
до центральної частини житла. Полиці для
посуду розташовані у лівому куті, поруч зі
входом, від якого вони відділені перегород-
кою. Верхній ярус житлового простору ство-
рюють підвісні полиці, розташовані над ліж-
ком і над ослоном (рис. 2).
Для відновлення меблів використовува-
лися напрацювання попередніх дослідників,
які базувалися на різних джерелах. Важливе
місце посідає використання інокультурних
аналогій. Серед даних інших культурних
традицій найбільш важливе місце посіда-
ють скандинавські паралелі. Саме впливи
північної (насамперед, скандинавської) тра-
диції враховувалися при створенні інтер’єру
міського житла Х ст. Це обумовлено не тіль-
ки кількістю збережених автентичних серед-
ньовічних меблів на території Скандинавії,
але й загальною культурно-історичною си-
туацією. Враховуючи роль скандинавської
складової у загальному вигляді дружинної
культури Х ст., такий підхід можна вважати
цілком виправданим, оскільки реконструй-
оване житло пов’язується з дружинним се-
редовищем. Скандинавія цікава також тим,
що на її території збереглася певна кількість
дерев’яних деталей інтер’єру, зокрема меб-
лів, які датуються ІХ—ХІІІ ст. Серед реконс-
труйованих меблів конкретні скандинавські
прототипи мають ліжко, стіл, скриня.
Конкретним прототипом відтвореного ліж-
ка є добре відоме і неодноразово опублікова-
не ліжко з Осеберга (Норвегія), яке датуєть-
ся серединою ІХ ст. [Les Vikings…, 1992, fig.
6 on p. 140; Hinz, 1980, аbb. 48], тобто цей
135
сергеева М.с., янченко в.в. Матеріали до методики реконструкції давньоруського житлового інтер’єру ...
ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2013, вип. 10
екземпляр майже відповідає датуванню,
яке передбачається для реконструйованої
будівлі. Різниця полягає в декоративному
оформленні речі: якщо над узголів’ям скан-
динавського ліжка вирізані голови драконів,
у реконструйованого екземпляру на цьому
місці розташовані голови коней (рис. 3). Коні
є традиційним і глибоко символічним моти-
вом слов’янського декоративно-ужиткового
мистецтва, тому для предмету, який, як пе-
редбачається, виконаний на місцевому ґрунті
вони більш доцільні.
Треба відзначити, що, судячи з сукуп-
ності всіх наявних матеріалів, ліжко не було
обов’язком елементом кожного давньорусько-
го житла [Сергєєва, 1994, с. 54]. Проте у дано-
му випадку відтворено інтер’єр житла воїна-
дружинника, що виправдовує звернення до
зазначених північноєвропейських аналогій.
На відміну від ліжка, скриня (давньорусь-
ка назва «ларь») була основним сховищем
для різних речей і її присутність у кожному
житлі обов’язкова.
При відтворенні вигляду скрині для реконс-
труктора давньоруських меблів насамперед
має значення наявність європейських анало-
гій, оскільки графічна традиція не зберегла
зображень давньоруських скринь. Західноєв-
ропейські та скандинавські середньовічні ск-
рині репрезентовані переважно матеріалами
ХІІ—ХІІІ ст., проте навряд чи більш ранні ек-
земпляри суттєво від них відрізнялися, тому
звернення до матеріалів цього часу є цілком
слушним. Узагальнений варіант європей-
ської, у тому числі давньоруської, скрині яв-
ляє собою прямокутну ємкість з пласким або,
рідше, заокругленим віком, часто з ніжками,
залізним окуттям, з одним або кількома нут-
ряними замками. [Appuhn, 1989, Abb, 13—14;
Arvidsson, Berg, 1983, рl. 1, 15; p. 7—8; Friese,
1967, Abb, 6]. Розміри можуть бути різні —
для різних речей. Такі скрині вироблялися за
допомогою звичайної ящикової в’язки, її про-
стіший варіант — дошки, збиті під прямим
кутом дерев’яними тиблями. Стінки й дно
невеличких скринь складалися з окремих до-
шок, великих — з кількох дошок кожна. Для
стійкості дошки скріплялися ще й залізним
окуттям. Днище скрині з’єднувалося зі стінка-
ми за допомогою пазів. Зразком для скрині у
житлі Х ст. у «Парку Київська Русь» слугувала
скриня з інструментами, виявлена у Мастер-
мірі [Arvidsson, Berg, 1983, Pl. 1; 15; p. 7, 8],
яка є достатньо типовим варіантом (рис. 4).
Стіл (рис. 5), також створений скандинавсь-
кими зразками, проте він демонструє насампе-
ред типову і достатню архаїчну конструкцію,
яку, власне, могли використовувати й у суто
слов’янському середовищі без впливів ззовні.
Щодо інших меблів, вони створені за на-
працюваннями різних дослідників і етногра-
фічними паралелями. Зокрема, аналогами
для відтворення лавки та ослону (рис. 6) слу-
гували матеріали з публікацій Є. Бломквист,
Г. Бочарова, А. Хорошева, а також загальні
дані про особливості конструкції середньовіч-
них меблів. Через відсутність археологічних
залишків, які б дозволяли реконструювати
вигляд давньоруських полиць, основна увага
приділена етнографічним паралелям. Для
їх відтворення, особливо посудної полиці, а
також їх декоративного оформлення (рис. 7)
використовувалися насамперед матеріали,
наведені у роботі Є. Бломквист [Бломквист,
1956, рис. 84, 85]. Проте існування посудної
полиці (прототип пізнішого українського мис-
ника) і традиційність її розміщення саме по-
ряд зі входом підтверджується й археологічно.
Залишки спеціальної полиці для посуду були
зафіксовані в одному з жител давньоруського
міста Чучина [Сергєєва, 1994, с. 56, рис. 7]. На
ній стояли майже цілі 4 горщики. Те, що вони
збереглися й залишилися на полиці, свідчить
про її невисоке розташування над підлогою.
Ймовірно, полиця (або принаймні нижня з по-
лиць) за висотою наближалася до лави, що від-
повідає пізнішим аналогіям. Щодо підвісних
полиць, на яких зберігали посуд та інші речі
хатнього вжитку, їх залишки археологічно не
виявлені, проте про існування таких полиць
свідчить характер розташування посуду в бу-
динках, що загинули під час пожежі. Врахо-
вуючи функціональну доцільність і типовість
цього елементу інтер’єру слов’янського житла,
їх можна вважати достатньо архаїчним еле-
ментом інтер’єру і цілком слушно реконструю-
вати, спираючись на етнографічні дані.
Кілька слів треба сказати про принци-
пи відновлення декоративного оформлення
інтер’єру.
Уявлення про орнаментальне оздоблення
хатнього умеблювання базується на тради-
ційних слов’янських сюжетах, пов’язаних із
особливостями світогляду. Це стосується мо-
тиву кінських голів, солярних розеток тощо.
У зв’язку з зооморфними мотивами мож-
на згадати наявність архаїчних різьблених
кінських голів на кінцях полиць та лавок у
традиційному слов’янському житлі [Шульги-
на, 1929; Бломквист, 1956, рис. 84, 85]. Кінь
посідає важливе місце у космогонічних уяв-
леннях слов’ян, як і інших індоєвропейських
народів. Він був пов’язаний з сонцем, небом,
з богами грози, воїнським станом [Иванов,
1991, с. 666]. Також він мав відношення до
потойбічного світу, а отже до культу предків
[Клингер, 1911, с. 107—120]. Можливо, саме з
цим фактом пов’язане часте зображення коня
як оберегу дому ззовні і всередині. Можна
впевнено констатувати, що цей образ може
широко використовуватися у подальших ре-
конструкціях .
Щодо солярних зображень, вони також
дуже архаїчні і побутують скрізь, що робить їх
с т а т т і
136 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2013, вип. 10
використання цілком правомірним. Соляр-
ні розетки на давньоруських меблях засвід-
чені тільки у Новгороді, де вони виявлені
на спинці крісла [Колчин, 1971, табл. 16, 1],
проте західноєвропейські аналогії (шафи, ск-
рині, оздоблені розетками) відомі принаймні
з ХІІ —ХІІІ ст. [Friese, 1967, s. 110, 111; Bučić,
1984, rys. 11]. Згадаємо також кола, зображені
на бокових частинах дерев’яного саркофагу
ХІ ст., виявленого у Києві [Сагайдак, 1991,
рис. 55].
Солярна символіка у оформленні інтер’єру
на території України уперше зафіксована
для ХVІ ст. — є приклад сволоку, оздоблених
мотивами розеток [Тищенко, 1992, с. 17, 18,
рис. 15].
Тотожність оздоблення деталей житла, меб-
лів, речей хатнього вжитку засвідчена у на-
родному житлі України [Самойлович, 1961,
с. 195; Гошко, 1987, с. 111, 112]. Магічні знаки
при цьому зберігаються у первісному сенсі до
ХІХ—ХХ ст. , тому не буде помилковим при-
пускати їх існування і для більш ранніх часів.
Отже, правомірність репрезентованих типів
декору підтверджується сукупністю даних
про архаїчний світогляд насамперед давніх
слов’ян, а також європейськими аналогіями.
Загалом треба відзначити, що описаний
об’єкт є першим прикладом реального віднов-
лення інтер’єру, який здається продуктивним
і дуже корисним для подальших розробок у
зазначеній галузі. Проте деякі елементи ре-
конструкції можуть використовуватися пере-
важно для відновлення інтер’єру саме цього
будинку, з конкретною соціальною характе-
ристикою. В інших випадках до них треба під-
ходити дуже обережно. Мова йде насамперед
про залучення до реконструкції скандинавсь-
ких аналогій. Треба мати на увазі, що репре-
зентована реконструкція демонструє елемен-
ти інтер’єру житла представника дружинного
прошарку Х ст. який міг бути притаманний
житлу лише частини давньоруського суспіль-
ства. Таке житло, як ми спробували показа-
ти, могло мати свої особливості, виходячи зі
специфіки дружинної культури зазначеного
періоду. Якщо ставити своєю метою реконс-
трукцію типового житла рядових, особливо
незаможних, городян, як Х ст., так і більш
пізнього часу було б бажаним дещо відійти
від скандинавських прототипів. Зрозуміло,
їх треба використовувати, якщо вони мають
загальноєвропейський характер (типи конс-
трукцій, в’язка деталей та ін.), проте склад
меблів та їх вигляд може бути дещо іншим.
Вже було сказано про ймовірну нехарактер-
ність ліжка для типового рядового житла. Тре-
ба враховувати переважання у традиційному
слов’янському житлі нерухомих меблів, які
були складовою частиною конструкції будівлі
(лавки, полиці, настил для спання — «піл»).
Саме вони створювали специфіку умеблюван-
ня народного житла від середньовіччя (або,
ймовірно, навіть раніше) до етнографічної
сучасності. Кажучи про рухомі меблі, треба
згадати примітивні прилади, якими користу-
валися у народному селянському побуті, та-
кож до етнографічної сучасності. Наприклад,
для реконструкції інтер’єру житла рядового
киянина доцільніше зупинитися на більш
простому варіанті ослону, ніж той, що його
описано вище. Такий ослін являв собою товс-
ту дошку-сидіння на чотирьох ніжках, з яки-
ми сидіння з’єднувалося за допомогою пазів.
Такі ослони побутували скрізь, наприклад,
цей варіант зображений на одній з гравюр
Франциска Скорини [Гравюры, титульний
аркуш «Книги св. Іова, 1517 р.]. За етногра-
фічними даними, ослонами могли слугувати
також прості дерев’яні колоди, оброблені з од-
ного боку, з ніжками з природних суків. Це
один з найбільш архаїчних видів меблів, про-
те вони відомі навіть за етнографічними да-
ними, зокрема на Київщині [Павлович, 1929,
табл. 1, 1, 2]. Новгородські аналогії ХІV ст.
[Колчин, 1968, с. 82] підтверджують мож-
ливість побутування таких меблів у серед-
ньовіччі. Проте для більш-менш заможного
городянина більш вишукані, якісно виготов-
лені меблі, оздоблені різьбленими деталями,
можна розглядати як закономірне явище.
Якщо планувати створення інтер’єру більш
пізніх часів (наприклад, ХІІ—ХІІІ ст.), тре-
ба було б більше уваги звертати на безпосе-
редньо слов’янські матеріали, як синхронні,
так і більш пізні, але такі, що можуть сягати
архаїчної традиції будови та умеблювання
житла. При цьому плідним може бути залу-
чення матеріалів не лише з ареалу розселен-
ня східних слов’ян, але й західнослов’янські
аналогії. Цей підхід може бути плідним, вра-
ховуючи те, що побутова культура Київської
Русі та деяких інших слов’янських народів
у ХІ—ХІІІ ст. мала значно більше спільних
рис, ніж пізніше. Зрозуміло, це не значить,
що культури були цілком тотожними, а отже
західнослов’янські аналогії, як і інші євро-
пейські, треба використовувати дуже обереж-
но після проведення відповідного аналізу,
аналогічного репрезентованому вище. Ска-
зане можна розглядати у зв’язку з перспек-
тивами подальшого дослідження методики
реконструкції давньоруського житла.
Зрозуміло, описана вище спроба реконс-
трукції меблів в інтер’єрі київського житла
Х ст., як і взагалі будь-яка реконструкція, яка
базується на опосередкованих даних, несе пев-
ний елемент суб’єктивізму і індивідуального
бачення проблеми. Проте цей суб’єктивізм
буде тим меншим, чим більше джерел дослід-
ник залучає до аналізу і подальшої роботи без-
посередньо у реконструктивному процесі, що й
демонструє відтворення конкретного будинку,
виконане на базі «Парку Київська Русь».
137
сергеева М.с., янченко в.в. Матеріали до методики реконструкції давньоруського житлового інтер’єру ...
ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2013, вип. 10
Бломквист е. Э. Крестьянские постройки русских,
украинцев и белорусов / Е. Э. Бломквист // Восточнос-
лавянский этнографический сборник. — М., 1956. —
С. 3—458.
Бочаров Г. н. Древняя страница декоративного
искусства / Г. Н. Бочаров // ДИ. — 1958. — № 3. —
С. 26—32.
Бочаров Г. н. Изба и хоромы / Г. Н. Бочаров // ДИ. —
1964. — № 7. — С. 32—34.
Гошко Ю. Г. Народна архітектура Українських Кар-
пат ХV —ХІХ ст. / Ю. Г. Гошко — К., 1987.
Гравюры Францыска Скарыны. — Мінск, 1972.
Древняя Русь. Быт и культура / под ред. Б. А. Рыбако-
ва. — М., 1997. — 386 с.
иванов в. в. Конь / В. В. Иванов // Мифы народов
мира: Энциклопедия. — М., 1991. — С. 666.
клингер в. животное в античном и современном суе-
верии / В. Клингер. — К., 1911.
колчин Б. а. Новгородские древности. Деревянные из-
делия / Б. А. Колчин // САИ. — Вып. Е 1-55. — М., 1968.
колчин Б. а. Новгородские древности. Резное дере-
во / Б. А. Колчин // САИ. — Вып. Е 1-55. — М., 1971.
кравченко н. М. Реконструкція інтер’єру слов’янського
житла VІІІ —ІХ ст. / Н. М. Кравченко, М. Л. Струнка //
Археологія. — 1984. — Вип. 45. — С. 84—95.
Максимов е. в. Славянские памятники у
с. Монастырек на Среднем Днепре / Е. В. Максимов,
В. А. Петрашенко. — К., 1988. — 148 с.
Павлович Ю. До питання про еволюцію ніжки
в стільці й столі / Павлович Ю. // Матеріали до
етнології. — К., 1929. — Т. 2. — С. 46—51.
Попова З. П. Мебель Древней Руси / З. П. Попова //
ДИ. — 1972. — №1. — С. 42—45.
Попова З. П. Русская мебель XVI—XVII веков:
Автореф. дис. … канд. искусств. / З. П. Попова. —
М., 1973.
Попова З. П. Мебель Древней Руси XII—XV столетий /
З. П. Попова // СМ. — 1989. — № 1. — С. 47—52.
рожко М. Ф. Тустань: Давньоруська наскельна фор-
теця / Рожко М. Ф. — К., 1996.
сагайдак М. а. Давньокиївський Поділ: Проблеми то-
пографії, стратиграфії, хронології / М. А. Сагайдак. —
К., 1991.
самойлович в. П. Народна творчість в архітектурі сіль-
ського житла / В. П. Самойлович. — К., 1961. — 342 с.
сергєєва М. с. До реконструкції меблів часів Київсь-
кої Русі / М. С. Сергєєва // Археологія — 1994. —
№ 1. — С. 48—60.
сергєєва М. с. Формування інтер’єру середньовічного
міського житла / М. С. Сергєєва // Українці. — Опіш-
не, 1999. — Кн. 2. — С. 65—74.
сергєєва М. с. житло / М. С. Сергєєва // Історія ук-
раїнської культури. — К., 2001. — Т. 1 — С. 966—976.
спегальский Ю. П. жилище Северо-Западной Руси
ІХ —ХІІІ вв. / Ю. П. Спегальский. — Л., 1972. — 276 с.
Тараненко с. П. Рослинний ландшафт дитинця Вер-
хнього Києва у давньоруський час: Спроба реконс-
трукції / С. П. Тараненко, Янченко В. В. // Археологія:
від джерел до реконструкцій. — К., 2011. — С. 227—
230. — (Археологія і давня історія України; вип. 5).
Тищенко о. р. Історія декоративно-прикладного
мистецтва України (ХІІІ —ХVІІІ ст.) / О. Р.Тищен-
ко. — К., 1992.
Толочко П. П. Розкопки Києвоподолу 1973 р. /
П. П. Толочко, К. М. Гупало, В. О. Харламов // Ар-
хеологічні дослідження стародавнього Києва. — К.,
1976. — С. 19—46.
чекалов а. к. Из биографии народного жилища /
А. К. Чекалов // ДИ. — 1964. — № 8. — С. 25—29.
Шульгина л. «Коник». Прикраса на форму кінсь-
кої голови та занепад її орнаментальної форми.
(Матеріали с. жукина Остерського пов. на Чер-
нігівщині / Л. Шульгина // Матеріали до етноло-
гії і антропології. — Львів, 1929. — Т. ХХІ—ХХІІ;
Ч. 1. — С. 117—130.
Appuhn H. Einige Möbel aus der Zeit um 1200 / H. Ap-
puhn // Zur Lebensweise in der Stadt um 1200. — Köln,
1989. — S. 111—128.
Arvidsson G. The Mästermyr Find. A Viking Age Tool
Chest from Gotland / G. Arvidsson, G. Berg. — Stock-
holm, 1983.
Bučić V. Mescanska skrinja v Sloveniji / V. Bučić. —
Ljublana, 1984.
Friese K. Reise in die Romanik / K. Friese. —
Leipzig, 1967.
Hinz S. Innenraum und Möbel / S. Hinz. — Berlin,
1980.
Les Vikings…: Les Scandinaves et l’Europe 800—
1200. — Paris, 1992.
М. с. с е р г е е в а, в. в. я н ч е н к о
МАТЕРИАЛЫ К МЕТОДИКЕ РЕКОНС-
ТРУКЦИИ ДРЕВНЕРУССКОГО ЖИЛОГО
ИНТЕРЬЕРА (на примере жилища, пред-
ставленного в «Парке Киевская Русь»)
В статье рассматриваются методы воссоздания
мебели в интерьере жилища Х—XI в., представ-
ленного в «Парке Киевская Русь», и ставится воп-
рос о разработке методики реконструкции древ-
нерусской мебели. Определяется возможность
использования с указанной целью разных видов
источников (данные археологии, этнографические
параллели, инокультурные аналогии).
M. S e r g e e v a, V. J a n c h e n k o
MATeRIALS FOR The RecOnSTRucTIOn
MeThOD OF AncIenT RuS DweLLInG
InTeRIOR (by the example of dwelling
represented in «The kievan Rus park»)
In the article techniques of reconstruction of furni-
ture in the interior of dwelling of Х—XI cent., repre-
sented in «The Kievan Rus Park», are considered and
the question about development of the reconstruction
method of Ancient Rus furniture is formulated. The
possibility of using of different sources (archaeologi-
cal data, ethnological parallels, analogs in other cul-
tures) with said order are determined.
с т а т т і
138 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2013, вип. 10
рис. 1. Інтер’єр житла Х ст., яке експонується у парку «Київська Русь» (реконструкція О. Левченко)
139
сергеева М.с., янченко в.в. Матеріали до методики реконструкції давньоруського житлового інтер’єру ...
ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2013, вип. 10
рис. 1 (продовження). Інтер’єр житла Х ст., яке експонується у парку «Київська Русь» (реконструкція О. Левченко)
с т а т т і
140 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2013, вип. 10
рис. 2. План інтер’єру житла Х ст. (реконструкція О. Левченко)
рис. 3. Відтворене ліжко (а)
та його прототип (б) — ліжко з Осеберга
(за: Les Vikings, 1992, fig. 6, p. 140)
рис. 4. Відтворена скриня (а)
та її прототип (б) — скриня з Мастерміра
на Готланді (за: Arvidsson, Berg, 1983, Pl. 1)
141
сергеева М.с., янченко в.в. Матеріали до методики реконструкції давньоруського житлового інтер’єру ...
ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2013, вип. 10
рис. 3.
рис. 4.
с т а т т і
142 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2013, вип. 10
рис. 5. Стіл, відтворений за скандинавськими аналогіями
рис. 6. Лавка (а) та ослін (б)
143
сергеева М.с., янченко в.в. Матеріали до методики реконструкції давньоруського житлового інтер’єру ...
ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2013, вип. 10
рис. 7. Відтворені полиці для посуду (а) та їхні прототипи (б) за даними етнографії (за: Бломквист,
1956, рис. 84, 85)
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-89451 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2227-4952 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:19:57Z |
| publishDate | 2013 |
| publisher | Інститут археології НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Сергеєва, М.С. Янченко, В.В. 2015-12-12T16:01:56Z 2015-12-12T16:01:56Z 2013 Матеріали до методики реконструкції давньоруського житлового інтер’єру (на прикладі житла репрезентованого у парку «Київська Русь» / М.С. Сергеєва, В.В. Янченко // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2013. — Вип. 10. — С. 133-143. — укр. 2227-4952 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/89451 [904.3:72.012.8](477.21)”653” У статті розглядаються методи відтворення меблів в інтер’єрі будинку Х—XI ст., репрезентованого у «Парку Київська Русь» і ставиться питання про розробку методики реконструкції давньоруських меблів. Визначається можливість використання з зазначеною метою різних видів джерел (дані археології, етнографічні паралелі, інокультурні аналогії). В статье рассматриваются методы воссоздания мебели в интерьере жилища Х—XI в., представленного в «Парке Киевская Русь», и ставится вопрос о разработке методики реконструкции древнерусской мебели. Определяется возможность использования с указанной целью разных видов источников (данные археологии, этнографические параллели, инокультурные аналогии). In the article techniques of reconstruction of furniture in the interior of dwelling of Х—XI cent., represented in «The Kievan Rus Park», are considered and the question about development of the reconstruction method of Ancient Rus furniture is formulated. The possibility of using of different sources (archaeological data, ethnological parallels, analogs in other cultures) with said order are determined. uk Інститут археології НАН України Археологія і давня історія України Статті Матеріали до методики реконструкції давньоруського житлового інтер’єру (на прикладі житла репрезентованого у парку «Київська Русь» Материалы к методике реконструкции древнерусского жилого интерьера (на примере жилища, представленного в «Парке Киевская Русь») Materials for the reconstruction method of Ancient Rus dwelling interior (by the example of dwelling represented in «The Kievan Rus Park») Article published earlier |
| spellingShingle | Матеріали до методики реконструкції давньоруського житлового інтер’єру (на прикладі житла репрезентованого у парку «Київська Русь» Сергеєва, М.С. Янченко, В.В. Статті |
| title | Матеріали до методики реконструкції давньоруського житлового інтер’єру (на прикладі житла репрезентованого у парку «Київська Русь» |
| title_alt | Материалы к методике реконструкции древнерусского жилого интерьера (на примере жилища, представленного в «Парке Киевская Русь») Materials for the reconstruction method of Ancient Rus dwelling interior (by the example of dwelling represented in «The Kievan Rus Park») |
| title_full | Матеріали до методики реконструкції давньоруського житлового інтер’єру (на прикладі житла репрезентованого у парку «Київська Русь» |
| title_fullStr | Матеріали до методики реконструкції давньоруського житлового інтер’єру (на прикладі житла репрезентованого у парку «Київська Русь» |
| title_full_unstemmed | Матеріали до методики реконструкції давньоруського житлового інтер’єру (на прикладі житла репрезентованого у парку «Київська Русь» |
| title_short | Матеріали до методики реконструкції давньоруського житлового інтер’єру (на прикладі житла репрезентованого у парку «Київська Русь» |
| title_sort | матеріали до методики реконструкції давньоруського житлового інтер’єру (на прикладі житла репрезентованого у парку «київська русь» |
| topic | Статті |
| topic_facet | Статті |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/89451 |
| work_keys_str_mv | AT sergeêvams materíalidometodikirekonstrukcíídavnʹorusʹkogožitlovogoínterêrunaprikladížitlareprezentovanogouparkukiívsʹkarusʹ AT ânčenkovv materíalidometodikirekonstrukcíídavnʹorusʹkogožitlovogoínterêrunaprikladížitlareprezentovanogouparkukiívsʹkarusʹ AT sergeêvams materialykmetodikerekonstrukciidrevnerusskogožilogointerʹeranaprimerežiliŝapredstavlennogovparkekievskaârusʹ AT ânčenkovv materialykmetodikerekonstrukciidrevnerusskogožilogointerʹeranaprimerežiliŝapredstavlennogovparkekievskaârusʹ AT sergeêvams materialsforthereconstructionmethodofancientrusdwellinginteriorbytheexampleofdwellingrepresentedinthekievanruspark AT ânčenkovv materialsforthereconstructionmethodofancientrusdwellinginteriorbytheexampleofdwellingrepresentedinthekievanruspark |