Реконструкція життєвого укладу мешканців селища Ходосівка-Рославське за особливостями залізних виробів

Проведені останнім часом масштабні розкопки середньовічних селищ південно-західних Київських передмість дають підстави для реконструкції особливостей моделі життя, господарювання і побуту давніх мешканців. Показове у цьому відношенні селище Ходосівка-Рославськ...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :	Археологія і давня історія України
Дата:	2013
Автори:	Готун, І.А., Сухонос, А.М., Казимір, О.М.
Формат:	Стаття
Мова:	Українська
Опубліковано:	Інститут археології НАН України 2013
Теми:	Публікації
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/89456
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Реконструкція життєвого укладу мешканців селища Ходосівка-Рославське за особливостями залізних виробів / І.А. Готун, А.М. Сухонос, О.М. Казимір // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2013. — Вип. 10. — С. 185-200. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1860020637993533440
author	Готун, І.А. Сухонос, А.М. Казимір, О.М.
author_facet	Готун, І.А. Сухонос, А.М. Казимір, О.М.
citation_txt	Реконструкція життєвого укладу мешканців селища Ходосівка-Рославське за особливостями залізних виробів / І.А. Готун, А.М. Сухонос, О.М. Казимір // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2013. — Вип. 10. — С. 185-200. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Археологія і давня історія України
description	Проведені останнім часом масштабні розкопки середньовічних селищ південно-західних Київських передмість дають підстави для реконструкції особливостей моделі життя, господарювання і побуту давніх мешканців. Показове у цьому відношенні селище Ходосівка-Рославське, що з 2007 р. вивчається Північною експедицією ІА НАН України. Отримані в ході його досліджень вироби з чорного металу дозволяють простежити певні галузі економічної діяльності та специфіку життєвого укладу, аргументувати припущення про неординарність досліджуваної поселенської структури. В результате осуществленных в последнее время раскопок средневековых поселений Киевщины, в частности селища Ходосовка-Рославское, получен обширный и наукоемкий материал, позволяющий реконструировать жизненную модель обитателей региона. Собранная коллекция железных изделий характеризует разные стороны быта и хозяйственной деятельности жителей данного пункта. As a result of the excavations on the Middle Age settlements of the Kiev region, in particular in village Khodosivka- Roslavske, the numerous and science-intensive material was revealed giving opportunities to reconstruct the living model of the people of the region. The collection of metal products characterizes various aspects of household and economic activity of the inhabitants of this settlement.
first_indexed	2025-12-07T16:47:33Z
format	Article
fulltext	185ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2013, вип. 10 І. а. Г о т у н, а. М. с у х о н о с, о. М. к а з и м і р РЕКОНСТРУКЦІЯ ЖИТТЄВОГО УКЛАДУ МЕШКАНЦІВ СЕЛИщА ХОДОСІВКА-РОСЛАВСЬКЕ ЗА ОСОБЛИВОСТЯМИ ЗАЛІЗНИХ ВИРОБІВ * Проведені останнім часом масштабні розкопки середньовічних селищ південно-західних київських передмість дають підстави для реконструкції особливостей моделі життя, господарювання і побуту давніх мешканців. Показове у цьому відно- шенні селище Ходосівка-рославське, що з 2007 р. вивчається Північною експедицією Іа нан Украї- ни. отримані в ході його досліджень вироби з чор- ного металу дозволяють простежити певні галузі економічної діяльності та специфіку життєвого укладу, аргументувати припущення про неорди- нарність досліджуваної поселенської структури.1 к л ю ч о в і с л о в а: життєвий уклад, серед- ньовічне селище, поселення Ходосівка-рославсь- ке, залізні вироби, сільськогосподарські знаряддя, ремісничий інструмент, побутовий інвентар, предмети озброєння Недавні розкопки середньовічних пам’яток Київщини дають обшир ний і наукомісткий ма- теріал для реконструкції моделі життя давньої людності. Яскравим прикладом слугує селище давньоруської і монго-льсько-литовської доби Ходосівка-Рославське у південних Київських передмістях, де на момент підготовки даної пуб- лікації досліджено понад 1000 м2 і роботи на якому продовжуються. Поселення відкрите у 2007 р. [Готун, 2009а, с. 84—86] і відтоді щороку стаціонарно вив- чається Північною постійнодіючою експеди- цією ІА НАН України [Готун, 2009б, с. 40—46; * В основу статті покладено положення доповіді на Міжнародному науково-практичному семінарі «Давня металургія і металообробка: археологічні прототипи і реконструкція» (Олевськ, 17—21 травня 2012 р. 2010б, с. 91—95; 2011, с. 88—90; 2012, с. 247— 249]. Результати першого ж сезону на озна- ченій пам’ятці дозволили ставити питання про неординарність цієї селищної структури [Готун, 2008, с. 25—34], що було простеже- но і в подальшому [Готун, 2010в, с. 100—108], а загалом матеріали робіт 2007—2011 рр. наочно демонструють специфіку життєвого укладу до- сліджуваного соціально-економічного феномену. Селище займає невелику за площею дюну в обширній заболоченій заплаві правого берега Дніпра, приблизно на 20 км віддалене від Киє- ва давньоруського часу, знаходиться у зоні ві- зуального контакту з Ходосівським «Круглим» городищем XI—XII ст. (фортецею на сухопут- ному шляху вздовж краю правого корінного бе- рега Дніпра), Гнилецьким скитом та згаданим шляхом вздовж дніпровського корінного берега. Відстань від пам’ятки до Дніпра в районі Кончі- Заспи становить кілька кілометрів; заболочені нині русла Петиля та Сіверки, розташовані не- подалік поселення, у давнину, ймовірно, були судноплавними. Означені чинники могли впли- нути на особливості матеріальної культури посе- лення, але отримані під час досліджень знахід- ки однак дещо виходять за рамки «сільських», навіть з урахуванням останніх напрацювань у галузі середньовічної тематики, якими доведено високий рівень розвитку середньовічних селищ- них структур і паритетні відносини між селом та містом [Південноруське, 1997; Село, 2003]. Досить яскраво специфіку життєвої моделі меш- канців досліджуваного поселення демонструють отримані під час розкопок матеріали, пов’язані з чорною металургією та залізообробкою. Розташування пам’ятки серед боліт і лук з наявними навколо покладами болотних руд і поруч з лісовим масивом — джерелом деревного © І.А ГОТУН, А.М. СУХОНОС, О.М. КАЗИМІР, 2013 УДК 904.21.004.68(477.41)”653” Публікації П у б л і к а ц і ї 186 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2013, вип. 10 вугілля зумовило чітко виражену металургійну спеціалізацію в економічній діяльності мешкан- ців. Наявність руди у вигляді досить потужного пласта свого часу була простежена працівника- ми мисливського господарства «Київське» при спорудженні на краю дюни спостережної виш- ки. А аналіз пов’язаних з чорною металургією матеріалів з розкопок 2007—2010 рр. дозволив Д. П. Недопако за фрагментами шлакового за- повнення донних частин горен та шлаків, що повторюють внутрішній обрис теплотехнічних споруд констатувати функціонування певної, причому — немалої кількості піротехнічних при- строїв і дійти висновку про використання двох видів вихідного матеріалу для отримання залі- за: залізистого пісковику та болотної руди. До- слідник на підставі відсутності намагніченості шлаків або низького значення цього показника дійшов висновку про достатньо повне протікання процесу відновлення заліза. Шлаки та недовід- новлені шматки руди, що повторюють конфігу- рацію нижньої частини теплотехнічної споруди, а також шматки сиродутної криці з високим вміс- том заліза простежені і О. А. Ковалем при опра- цюванні матеріалів розкопок 2011 р. У той же час, залізоплавильних горен, навіть на території наближених до рівня води насичених металур- гійними шлаками ділянок, при досить значній відкритій площі не виявлено. Найімовірніше, вони були наземними і дійшли до нас у вигляді шматків печини, ошлакованих до утворення на поверхні склоподібної маси; знахідки таких у культурних нашаруваннях непоодинокі. Разом з тим, подібний ступінь ошлакованості досягається і при інших високотемпературних виробництвах. Такий вигляд, наприклад, мали верхні частини стінок і склепіння топкових камер давньоруських гончарних горен з Автуничів та Малополовець- кого. Відтак, відносити подібні артефакти до чор- нометалургійних можна не безапеляційно, хоч і зі значним ступенем імовірності. Безсумнівним доказом місцевого залізодобування можуть слу- гувати у цьому випадку лише шлаки, причому частина з них має випуклу поверхню з прикипі- лим піском, тобто відображає форму шлакоприй- мачів горен. У літературі, присвяченій давньому добуванню заліза подібні конгломерати названі коржоподібними шматками залізистого шлаку [Паньков, 2012, с. 45, 48, 64 та ін.]. Варто підкрес- лити, що цих знахідок на відкритій частині сели- ща нараховується значна кількість. Не виключе- но, що з чорним металом якимось чином пов’язані і кілька денець кухонних горщиків з прикипілим залізистим конгломератом на внутрішній частині. Незначна товщина їх стінок та відсутність слідів впливу високотемпературного середовища не доз- воляє трактувати ці знахідки як тиглі чи муфелі, відтак і функціональна ідентифікація поки що за- лишається проблематичною. Наведена характеристика дозволяла б віднес- ти досліджуване селище до заплавних поселень, що могли функціонувати сезонно і мешканці яких займались добуванням залізної руди, її збагаченням та виплавкою заліза, виділених П. П. Толочком при аналізі неукріплених пун- ктів Київської землі у окремий специфічний тип [Толочко, 1980, с. 163]. Але наявні у наша- руваннях знахідки демонструють картину до- сить багатоструктурної економіки і досить висо- корозвинутого господарства. Найяскравіше це можна простежити за специфікою залізних ви- робів. Фахівцями відзначалось, що вони несуть найбільш повну інформацію про залізоробну [скоріше: залізообробну — авт.] справу на дав- ньоруських поселеннях і, поступаючись за своєю кількістю лише кераміці, належать до масової категорії археологічного матеріалу [Село, 2003, с. 105]. Варто підкреслити, що, як і на абсолютній більшості середньовічних пам’яток, дані щодо місцевої залізообробки на поселенні Ходосівка- Рославське поки що відсутні і на рівні специфіч- них споруд, і на рівні відповідних інструментів та пристосувань, але наявний матеріал досить детально характеризує заняття і побут давніх мешканців незалежно від того, користувались вони місцевими знаряддями, чи довізними. Логічно, що жителі селища займалися тварин- ництвом та рільництвом. Крім археозоологічних і палеоетноботанічних знахідок розвиток даних галузей засвідчують два залізних наральники, коса та фрагмент серпа. коса із трьох уламків довжиною 86 × 74 × 160 мм, шириною полотна 25—35 мм, товщиною спинки 2—4 мм (рис. 1, 5), походи- ла з культурного шару. Показово, що знахідка дещо відрізняється від давньоруських кіс-гор- буш у бік більшої схожості з сучасними виро- бами (щоправда, за зовнішніми обрисами, а не за перетином полотна) і, у той же час, має від- далені аналогії серед знарядь останньої чверті I тис. [Горбаненко, 2010, с. 216, рис. 7, 12]. За усталеною думкою, коса у давній Русі не вико- ристовувалась при збиранні врожаю і знахо- дила застосування виключно для косіння сіна [Археология, 1985, с. 225]. Лопаткоподібний черешковий наральник від особливого різновиду рал з полозом, типу чв1 — широколопатеві масивні наконечники з порівняно короткою лопаттю за наявними кла- сифікаціями [Краснов, 1987, с. 54, рис. 31, 2; Археология, 1985, с. 235, рис. 83, 20] мав під- прямокутний (8—11 × 20 мм) у перетині чере- шок довжиною 345 мм і ложкоподібну робочу частину з сегментоподібним поперечним пе- рерізом розмірами 117 × 45 × 10 мм (рис. 1, 1); походив із заповнення об’єкта № 7. Інше зна- ряддя — аналогічне, із втраченим черешком, розмірами робочої частини 75 × 25 × 5—10 мм (рис. 1, 7) зафіксоване у сусідньому об’єкті № 9. У фаховій літературі два екземпляри подібних виробів наводяться з Райковецького городища, один — із Щучинського. Використання такого досить специфічного знаряддя було зумовлене, очевидно, особливістю навколишніх угідь, пере- 187 Готун І.а., сухонос а.М., казимір о.М. Реконструкція життєвого укладу мешканців селища Ходосівка-Рославське... ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2013, вип. 10 важно — лучних, з міцною кореневою системою відповідної рослинності. Фрагмент серпа зберігся в довжину на 75 мм при максимальній ширині 25 мм та тов- щині спинки 5 мм, у перетині — підтрикутний (рис. 1, 10). Незначні розміри уламка зумовлю- ють проблематичність визначення його місця у наявних класифікаційних схемах, тим більше, що давньоруська коса теж мала подібне завер- шення робочої частини. Ще одному серпу чи косі міг належати фрагмент трикутної в перетині за- лізної пластини (рис. 1, 11). Здавалось би, остеологічні знахідки в сукуп- ності зі згаданою косою дозволяли б вбачати у досліджуваній пам’ятці заплавне селище тва- ринників; такі виділені у окремий тип поселень при аналізі неукріплених пунктів Київської землі [Толочко, 1980, с. 163]. Проте, матеріальні свідчення розвитку інших галузей детермінують визначення соціально-економічної специфіки даного пункту як більш складної. Нечисленність пов’язаних із землеробством зна- рядь вказує на те, що зернове господарство було не основним у економічній діяльності мешканців се- лища. Але про інші галузі також свідчать вироби із чорного металу. Такими були, з огляду на розташу- вання пам’ятки, рибальство та полювання. Хоч ос- новні дані відносно означених напрямків отримані у результаті опрацювання О. П. журавльовим, С. Ю. Тайковою, Є. Ю. Яніш та А. В. Міштою остео- логічної колекції, деякі залізні вироби вказують на розвиток саме цих промислів. Прикладом може слугувати рибальський гачок із заповнення об’єкта № 7, виготовлений із прямо- кутного в перерізі плаского стрижня зі зламаним жалом та петельчастим вушком (рис. 2, 1). Його розміри (123 × 8—19 × 5 мм при діаметрі отвору вушка 5 мм) вказують на значні параметри очіку- ваної здобичі. Не виключено, що для полювання могли використовуватись і деякі зі знайдених на селищі залізних наконечників стріл (при наяв- ності також і кістяних), але для беззаперечних висновків даних поки що недостатньо. На перший погляд, означені заняття приво- дять до паралелей між даною пам’яткою та по- селенням Борки III на р. Судость з наземними житлами, котлованами напівземлянок, числен- ними кістками диких тварин, знаряддями об- робки шкур [Смирнов, 1987, с. 104; 1988, с. 91]. Дослідниками підкреслювався неземлеробський характер пам’ятки, акцентувалась увага на не- звично високому відсотку кісток диких тварин. Поселення ототожнювалось з мисливською за- їмкою літописних бродників [Маслов, 1988, с. 64, 65] або з князівським заповідником, аналогічним згадуваним під 947 р. «ловищам» княгині Ольги [Шинаков, 1988, с. 17, 18; Зотько, 1993, с. 67]. Проте, розкопками селища Ходосівка-Рославсь- ке виявлено ознаки й інших занять, зокрема інструменти, що могли застосовуватись у специфіч- них ремісничих чи промислових заняттях і в побу- тово-господарській діяльності загалом. З деревообробкою, безсумнівно, пов’язане пе- роподібне свердло із заповнення об’єкта № 33. Виріб характеризується масивним, довжиною 155 мм, підокруглим у перерізі (діаметром 13 мм) біля робочої частини та сплощено-прямокутним (8 × 3 мм) з протилежного боку черешком; його робоча частина витягнута, ложкоподібна, дов- жиною 41 мм, шириною 20 мм, товщиною 8 мм (рис. 1, 4). Схожі відомі як на давньоруських пам’ятках, так і пізніше. Як правило, вони мають дещо менші розміри, хоч окремі екземпляри мог- ли сягати 40 см завдовжки [Археология, 1985, с. 257, 283, табл. 99, 12, 13]. Наступний деревообробний інструмент — під- трикутний у перетині, зі сплощеним зігнутим робочим краєм довжиною 50 мм, шириною 9—17 мм, товщиною 1—6 мм виявлений у шарі (рис. 1, 3). Від іншого такого виробу вціліла лише робоча частина дещо більших розмірів (рис. 1, 6). На давньоруських селищах подібні непоодинокі, такі відомі, зокрема, з Автуничів, Софіївської Борщагівки, багатошарового поселення між Хо- досівкою та Лісниками та ін., у літературі вони ототожнюються з ложкорізами або ложкарями [хоча другий термін — скоріше найменування майстра однієї з деревообробних спеціальнос- тей — авт.] чи токарними різцями [Археология, 1985, с. 282, 284, табл. 98, 2, 7, 8; 100, 10], причому деякими дослідниками ці слова вживаються як синоніми [Село, 2003, с. 108]. Варто відзначити, що якщо використання даного виробу для ручно- го вирізання ложок, сільничок тощо сумніву не викликає, то застосування його при машинній обробці дерева залишається проблематичним і це зрозуміло кожному, більш-менш обізнаному з деревообробним токарним верстатом, набір інс- трументів для якого схожий на стамески з різним профілем робочої частини, що зумовлено фізи- кою обертання заготовки. До деревообробних умовно віднесено інстру- мент з культурного шару, названий при фікса- ції теслом. Втульчастий, зі сплощеним і звуже- ним краєм, довжиною 116 мм, глибиною втулки 80 мм, діаметром втулки 44—47 мм, шириною робочої частини 25 мм (рис. 1, 10). Відносно його функціональної інтерпретації є деякі міркуван- ня. Відомі за розкопками і вивченням народно- го побуту втульчасті тесла мають ширшу робочу частину: працювати лезом шириною 2,5 см дещо нераціонально навіть у відношенні твердих порід дерева. Конструктивно схожі інструменти типу пешні мають інакше оформлений робочий край. Характерна особливість даної знахідки — досить міцна і товстостінна втулка, що свідчить про знач- ні навантаження при роботі з цим інструментом. Наявність на поселенні та навколо потужних пластів болотної залізної руди, а в шарі — чис- ленних слідів крично-рудного виробництва доз- воляє зробити припущення щодо можливості використання даного інструмента в процесі добування означеної сировини. І хоч «ломів з дерев’яним руків’ям» серед набору кошитарів (тих, П у б л і к а ц і ї 188 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2013, вип. 10 хто займався вилученням болотної руди) не зафік- совано, на даному етапі здається найлогічнішим запропонувати саме таку інтерпретацію знахід- ки. Цікаво, що у 2012 р. на пам’ятці виявлено ще один аналогічний виріб. Неатрибутованим залишається інструмент, що походив з житла — об’єкта № 4. Його за- гальна довжина становила 358 мм, у перетині підпрямокутний, 11—12,5 × 10—12 мм. Один кінець виробу загострений (черешок ?), інший — розплесканий і заокруглений, з максимальним розширенням 18 мм (рис. 1, 2). Аналогій йому поміж середньовічних знайти не вдалось. Спе- цифіка робочої частини виключає каменетесне чи, наприклад, металообробне застосування цьо- го інструмента; скоріше, ним працювали з більш м’якими матеріалами. До специфічних виробів варто віднести і мініа- тюрний ніж, виявлений у об’єкті № 9 — майс- терні, де займались виготовленням бурштино- вих хрестиків, намистин та вставок. Довжина клинка, що становила 28 мм при ширині 4— 8 мм і товщині спинки 3 мм і черешка розміра- ми 24 × 2—5 × 2—3 мм (рис. 2, 2) робить його не- придатним для побутових потреб [Готун, 2010а, с. 112—126]. Не виключено, що для зняття при- родних окислів з поверхні майбутньої заготовки могли застосовуватись і звичайні ножі, що похо- дили із комплексу означеної споруди. Показово, що у даному випадку ми маємо справу з однією з небагатьох майстерень з обробки бурштину для всієї давньоруської території і єдиною серед відомих, простежених на селищі, до того ж — не безпосередньо поруч крупного пункту, чи у цент- рі територіального утворення, а на невеликій за площею заплавній пам’ятці. Досить широко могли використовуватись такі категорії залізних виробів із селища як сокири, ножі, шила, швайки тощо. сокира з культурного шару — без леза, дов- жина фрагмента — 97 мм, ширина — 11—32 мм, висота — від 27 до 57—59 мм, діаметр проуши- ни — 36 мм (рис. 1, 8). Повної аналогії даному виробу ні поміж бойових, ні поміж робочих со- кир, тим більше — з огляду на наявність лише проушини, серед опублікованих давньоруських знахідок виявити не вдалось. Подібна форма обу- ха зустрічається як у призначених для бойових дій, так і у тих, що застосовувались для деревооб- робки. Крупніші використовувались лісорубами і теслями, дрібніші — столярами і бондарями. Діаметр обуха бойових становив, як правило, 2—3 см, робочих — 3—4,5 см. Мисики на обусі запобігали зламу руків’я при витягуванні після нанесеного потужного удару. Їх наявність збли- жує дану знахідку з типами III—IV за А. М. Кір- пічніковим, де наявні екземпляри з мисиками дещо більшого розміру. Це — самі масові вироби, їх побутування має досить широкі хронологічні рамки: X—XII ст. [Кирпичников, 1966, с. 28, 30, рис. 6; табл. XXI, 8]. Наступна фрагментована со- кира зафіксована в поточному сезоні. Багатофункціональними, тобто застосовувани- ми як у побуті, так і в різних галузях економічної діяльності могли бути виявлені в шарі та заповнен- ні об’єктів залізні ножі. Загалом, крім згаданого вже з бурштинообробної майстерні, цілих виробів нараховується 21. Ще у 30 випадках зберігся кли- нок чи його частина, у 13 найчастіше зламаний клинок, іноді черешок також. Не виключено, що ножем був і один з неатрибутованих виробів, що дійшов до нас у вигляді фрагмента пакетованого металу. Довжина клинків ножів з Рославсько- го коливається в межах 39—107 мм при ширині 3—20 мм і товщині спинки 1—6 мм, прямокутних у перетині черешків — 24—60 мм при ширині 2— 11 мм і товщині 2—5 мм. Відзначено, що у більшості випадків довжина клинка дещо перевершувала 6—7 см, у меншої кількості цей показник становив понад 5 см та понад 8 см, на третьому місці клин- ки довжиною понад 10 см. Кілька ножів зберегли на черешку сліди дерев’яного руків’я, у одному випадку простежено наявність залишків кістяної гарди. З поселення походила і ціла кістяна гарда незначних розмірів, але невідомо, чи саме з ножем вона була використана. По одному випадку відзна- чено присутність на клинку отвору для заклепки або борозенки вздовж спинки. Значна кількість ви- робів досить сильно спрацьована. Деякі з названих знахідок були зафіксовані у заповненні об’єктів чи поруч їх заглибленої частини, решта походила з культурного шару селища. Так, у об’єкті № 7 та навколишньому шарі зібрано два вироби, № 9 — 5, № 31 — 1, № 33 — 5, № 41 — 3, №54 — 1. Ножам, ймовірно, належали і більшість із 20 знайдених на селищі уламків черешків (ще один включений до колекції як залізний стрижень). Вони збереглись у довжину на 30—63 мм при ширині 2—11 мм і товщині 1—5 мм. Основна кількість походила з культурного шару, по одно- му зафіксовано у заповненні об’єктів №№ 8, 9, 34 та поруч заглибленої частини об’єктів №№ 7 та 41, два виявлено біля котловану об’єкта № 48. Руків’я як ножів, так і інших інструментів могли фіксуватись обіймицями, два фрагменти яких походили з культурного шару та зачистки плями об’єкта № 7. Прямокутні в перерізі, шири- ною 7,5 мм та 18 мм, товщиною 2 мм, збереглись у довжину, відповідно, на 29 мм та 60 мм. У різних галузях господарства використовува- лись шила та швайки. Таких знарядь виявлено 4. Їх довжина — 61—96 мм, товщина — 4—6 мм, робоча частина — кругла, прямокутна чи під- трикутна. Окремо варто згадати виріб, інтер- претований як швайка, який міг бути кустарно виготовленим наконечником стріли. Його за- гальна довжина — 80 мм; черешок у перетині округло-підпрямокутний 3 × 3—4 мм, гострокі- нечник товщиною 3 мм — витягнуто-ромбічний з максимальним розширенням (8 мм) у нижній третині (рис. 2, 3). Із шару походив ще один подібний виріб (рис. 2, 4). З приводу подібних виробів дещо більших розмірів була висловлена думка про їх ототожнення з різцями-штихелями 189 Готун І.а., сухонос а.М., казимір о.М. Реконструкція життєвого укладу мешканців селища Ходосівка-Рославське... ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2013, вип. 10 [Петрашенко, 2005, с. 78, 79, рис. 39, Б, 6, 7], хоч і не виключалось віднесення схожих до шил [Пет- рашенко, 2005, с. 80, рис. 40, 16, поз. 3]. З побутом та різними галузями господарства пов’язані виявлені на селищі відерні вушка, дужка та окуття. Зокрема, із заповнення об’єкта № 2 походив фрагмент відерного вушка розміра- ми 53,5 × 24,0 × 7,0 мм, виготовлений із підпря- мокутної пластини (рис. 3, 13). Аналогічне при- значення могли мати і металева скоба довжиною 28 мм, викувана із плаского стрижня шириною 5 мм, товщиною 4 мм (рис. 4, 14) та фрагмент зіг- нутого в коло чотирикутного в перерізі залізного стрижня довжиною 36 мм, шириною 7 мм, тов- щиною 6 мм, діаметром кола 21 мм (рис. 4, 15), хоч у цих випадках ми можемо мати справу із власне скобою та дверним пробоєм. Як відерна дужка інтерпретований чотирикутний у пере- різі кручений металевий стрижень довжиною 146 мм, товщиною 5 мм (рис. 3, 11). Не виключе- но, що частиною іншої був уламок іншого стриж- ня — зігнутий, перекручений, довжиною 60 мм, шириною 6 мм; розмірами 71 × 2—5 × 5—9 мм зі сплощеним краєм (рис. 3, 12), а також фрагмент підпрямокутного в перетині залізного стрижня розмірами 153 × 6 × 5 мм (рис. 3, 10). Всі вони зібрані під час вивчення культурних нашару- вань селища. Відерними окуттями могли бути вузькі пластини шириною 6—8 мм та товщиною 2—4 мм, які збереглись у довжину на 61—88 мм. Такі зібрані у заповненні об’єктів № 4 та № 9 і в культурному шарі. Остання категорія виробів, як правило, асоціюється з обручами дерев’яних відер та цеберок, іноді фіксується з цвяшками. Проте, проведені нещодавно дослідження посе- лення Кощіївка 8 дозволили простежити вико- ристання подібної смужки заліза і для стяжки по шийці керамічного горщика з тріщиною [Ма- териалы, 2012, с. 51]. Серед залізних та сталевих виробів з посе- лення значна кількість може трактуватись як побутові речі. У числі даної категорії знахідок — бритва з культурного шару. Її клинок мав довжину 78 мм, ширину 22 мм, товщину 1 мм, штифт діаметром 2 мм; черешок — довжину 6 мм, ширину 5 мм, товщину 1,5 мм (рис. 3, 14). Подібні фахівці від- носять до схожих на сучасні небезпечні бритви вироби типу II, які зустрічаються в нашаруван- нях давнього Новгорода у XIII ст. [Археология, 1997, с. 18, 255, табл. 9, 40, 46]. Непоодинокі виявлені на пам’ятці кресала. З огляду на хронологію селища, калачеподібні з язичком серед них відсутні, щодо решти ка- тегорій — вони репрезентовані характерними для XIII—XV ст. овальними, хоч зустрічаються і більш ранні мигдалеподібні та калачеподібні без язичка. Овальних (підпрямокутної форми) знай- дено два цілих та чотири уламки. Довжина їх ко- ливається від 48 до 92 мм, ширина — 11—30 мм, ширина стрижня — 5—8 мм, товщина — 4—6 мм (рис. 3, 3—8). Мигдалеподібних виявлено два, причому, вони демонструють перехідну до оваль- них форму. Їх довжина 78—115 мм, ширина 9— 30 мм, товщина пластини — 5—7 мм (рис. 3, 1, 2). Калачеподібні кресала репрезентовані по- ловиною виробу довжиною 33,5 мм, шириною 20 мм, шириною стрижня 5—8 мм, товщиною стрижня 3—4 мм (рис. 3, 9). Такі, як правило, зустрічаються в нашаруваннях, обмежених по- чатком XI ст., як верхньою хронологічною межею. Попри відсутності у відкритій частині селища відповідного керамічного та речового матеріалу, знахідку варто відносити до давньоруських на- шарувань селища. Не виключено, що частиною кресала був підпрямокутний у перетині стри- жень шириною 6 мм, товщиною 5 мм, що зберігся в довжину на 55 мм. Неодноразова фіксація у шарі пам’ятки замків та ключів — показник високого майнового стану мешканців. Привертає увагу замок без дужки та малого циліндра, діаметр великого циліндра — 30 мм, висота — 66 мм, ширина пластини між циліндрами — 26 мм, товщина — 2 мм (рис. 4, 1). Незважаючи на фрагментованість виробу, наяв- ність широкої пластини дозволяє відносити його до зразків, які побутували у XII ст. і пізніше. Чо- тири отвори у нижньому денці великого цилінд- ра у загальних класифікаційних схемах не згаду- ються, хоч і дозволяють провести певні паралелі з типом «Д» за Б. О. Колчиним, який з’являється у XIV ст. [Археология, 1997, с. 14, 15, 251, 252, табл. 6]. Дужка іншого замка виготовлена із ок- ругло-підпрямокутного стрижня (5 × 7 мм), утри- мувала частину пружинного механізму (рис. 4, 2). Відстань між кінцями дужки дозволяє висловити припущення, що вона належала виробу, побуту- вання якого приходиться на період не раніше XII ст. [Археология, 1997, с. 14]. Знайдено також частину механізму циліндричного замка з поло- виною дужки, підокруглої в перетині, діаметром 7 мм, висотою 54 мм (рис. 4, 3) та два фрагменти інших пружин: підпрямокутна в перетині цен- тральна пластина розмірами 55 × 6 × 6 мм та одна з бічних розмірами 44 × 5 × 3 мм із втраче- ною іншою в одному випадку (рис. 4, 4) та час- тина центральної і однієї з бічних пластин, роз- мірами 38 × 5—8 × 1—6 мм в іншому (рис. 4, 5). Зафіксовано верхні частини циліндрів ще одного виробу, діаметр малого циліндра 11 мм, діаметр великого — 24 мм (рис. 4, 6) та пластину висотою 32 мм, товщиною 1 мм, що з’єднувала циліндри наступного (рис. 4, 7). У шарі та по одному випадку — у заповненні об’єктів № 4 та № 33 виявлено три цілих і один фрагментований ключі. Один, загальною довжи- ною 118 мм — колінчастої форми (рис. 4, 9) від замка типу Б за Б. О. Колчиним, аналогії йому, за спостереженнями фахівців, побутували з по- чатку XII ст. до середини XIV ст. Не виключена належність даної знахідки і до типу Г — пізнішої видозміни означених замків, розповсюдження якої відзначене стосовно середини XIII — XV ст. [Археология, 1997, с. 14, 251, табл. 5]. Певні П у б л і к а ц і ї 190 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2013, вип. 10 паралелі з ключами від замків типу Б можна провести і у відношенні іншого — довжиною 50 мм, шириною 10—13 мм, товщиною 2—3 мм (рис. 4, 8). Третій, з розклепаним руків’ям, дов- жиною 21 мм, товщиною стрижня 6 мм, шири- ною 6—7 мм (рис. 4, 10) дещо подібний до ключів типу ВII [Археология, 1997, с. 15, 252, табл. 6]. Уламок четвертого без робочої частини з плас- ким овальним кільцем (4 × 6 мм) з протилежно- го краю, з округло-підпрямокутним у перетині (8 × 8 мм) корпусом, що переходить у сплощений прямокутного перетину (3 × 10 мм) з огляду на пошкодженість не дозволяє чітко визначити його місце в типології (рис. 4, 11), хоч уціліла частина найбільш подібна до ключів від замків типу В, які були у вжитку з другої половини XII до почат- ку XV ст. [Археология, 1997, с. 15, 252, табл. 6]. Чергові знахідки описаної категорії наявні се- ред матеріалів поточного сезону. При роботах на селищі виявлено 8 уламків голок довжиною від 23 мм до 58 мм при діамет- рі 1—4 мм. Два з них походили із заповнення об’єкта № 33, один — із заглибленої частини об’єкта № 3, решта — з культурного шару. Не виключено, що більш масивні належали не шевським знаряддям а фібулам, булавкам тощо. Різне призначення міг мати залізний ланцюг, дві ланки якого, діаметром 35 мм, утримувались у культурному шарі. Серед залізних виробів із селища — пряжки та кільця. Частина з них використовувалась у кінській збруї, інші могли входити до складу кос- тюма, сумок тощо. Пряжок у культурному шарі зібрано 5: одна ціла, три із втраченим язичком, одна фраг- ментована. Ціла мала прямокутну в попереч- ному перерізі рамку округло-підквадратної форми діаметром 28—30 мм, товщиною 3 мм, шириною 5 мм; прямокутний у перерізі язи- чок довжиною 32 мм, шириною 4 мм, товщиною 3 мм (рис. 5, 1) і відноситься до типових форм підпружних пряжок IX—XIII ст. [Древняя Русь, 1985, с. 362, табл. 148]. Інша — з аркової форми рамкою, зламаним язичком висотою та шириною по 27 мм, з товщиною сегментоподібно-трапеце- подібного у розрізі стрижня рамки 4 мм (рис. 5, 2). Наступна — теж аркової форми, без язичка, розмірами 38 × 30 мм, виготовлена з підпрямо- кутної в перетині пластини 7 × 5 мм (рис. 5, 3). Рамка ще однієї підквадратна з розміром сторо- ни близько 25 мм, шириною 5,5 мм, товщиною 2 мм (рис. 5, 4); дещо більш видовжені вироби та- кож наводяться серед типових форм підпружних пряжок IX—XIII ст. [Археология, 1985, с. 362, табл. 148]. Крім цих зафіксовано фрагмент чоти- рикутної в перерізі рамки, що зберігся в довжину на 31 мм при ширині 6 мм (рис. 5, 5). Від шес- ти пряжок знайдено язички (не виключено, що один із них належав фібулі). Два виготовлені з підпрямокутного у перерізі дроту, мали товщину 1,5—4 мм, ще два — з підокруглого, діаметром 4—6 мм і ще два — чотирикутні, 1—4 мм зав- товшки. Їх довжина становила 46—58 мм. Чоти- ри з них походило з культурного шару, два — із заповнення об’єкта № 9. кілець знайдено три цілих та два фрагментова- них. Їх діаметр становить 22—38 мм, три виготов- лені з підпрямокутного у перерізі стрижня товщи- ною 3—5 мм, два — з округлого, діаметром 2—5 мм. Всі вони виявлені в культурному шарі селища. У числі залізних виробів з поселення — наклад- ки; частина могла бути елементами костюма, решта використовувалась для оздоблення інших виробів. Знайдене у шарі кінців’я ременя у формі плас- тини, що закінчується овальним виступом з одного боку і трьома зубчиками з іншого, має поздовжнє ви- пукле ребро і два штифти; довжина вироба — 37 мм, ширина — 10 мм, товщина — 1 мм (рис. 5, 6). накладка рівнобедрено-підтрикутних обрисів з випуклим ребром вздовж довгої осі та заповне- ними продуктами корозії отворами в підокруглих завершеннях кутів і з підтрикутним виступом на вузькій основі довжиною 30 мм, шириною 7—17 мм, товщиною 3—4 мм (рис. 5, 7) також по- ходила із шару. Уламок іншої утримувавсь у за- повненні об’єкта № 24. Дійшов до нас з круглою середньою частиною зі штифтом у центрі, злама- ною однією бічною частиною і роздвоєною дру- гою, із втраченою половиною останньої; загальна довжина уламка — 57 мм, діаметр середньої час- тини — 17 мм, ширина бічної частини — 5 мм, діаметр штифта — 2,5 мм (рис. 5, 8). Фрагмент ще однієї, також із шару — підпрямокутної фор- ми, звужений до краю, дещо зігнутий, довжиною 71,5 мм, шириною 14 мм, товщиною 2 мм, з отво- ром діаметром 1,5 мм (рис. 5, 9). Заповнення об’єкта № 12 утримувало булав- ку (?) — підпрямокутний у перерізі стрижень зі сплощеним краєм-щитком, на якому розташо- вано дві заклепки; розміри виробу становили 95 × 5—28 × 4 мм, діаметр заклепок становить 6 мм (рис. 5, 10). Характеристику костюма середньовічних меш- канців селища доповнюють дві половини взут- тєвої підківки та фрагмент ще однієї. Половинки викувані з тонкого сегментоподібного в перетині стрижня, мали довжину 63 мм та 65 мм, ширину 8 мм, товщину 3 мм, кожна — з двома отворами від цвяшків діаметром 2 мм. Інший уламок — з прямокутного в перерізі (3 × 7 мм) стрижня, його довжина складала 57 мм. Зібрані на Рославському вироби середньовічних ковалів дозволяють простежити і певні особливості облаштування житла та надвірних споруд. Зокрема, у заповненні об’єкта № 22 та поруч об’єкта № 9 відзначена наявність дверних про- боїв зі скованих удвоє чотиригранних стрижнів. Їх розміри становили 86 × 6—16 × 5—8 мм та 85 × 6 × 2 мм, кільце, утворене ними, мало діаметр 10 мм (рис. 4, 12, 13). У об’єкті № 4 виявлена скоба із прямокутної пластини товщиною 4 мм, довжи- ною 52 мм, шириною 47 мм (рис. 4, 16). Не безпосе- редньо зі спорудою, а, ймовірно, з якимось хатнім начинням пов’язані спарені скоби прямокутної та 191 Готун І.а., сухонос а.М., казимір о.М. Реконструкція життєвого укладу мешканців селища Ходосівка-Рославське... ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2013, вип. 10 підковоподібної форми, довжиною 75 мм і 72 мм відповідно, прямокутні в перерізі, шириною 6 мм, товщиною 3 мм, з прикипілою деревиною, зігнуті на висоті 12 мм, яка фіксує товщину скріпленого дерев’яного виробу (рис. 4, 17). Знахідка виявлена у заповненні об’єкта № 33. На вивченій території зібрано 50 цілих цвяхів та 26 — із втраченою шляпкою. Ще один, ймовірно, цвях без шляпки зафіксований як стрижень і один зігнутий — як виріб «Л»-подібної форми. Їх дов- жина сягає 115 мм, товщина стрижня — 2—8 мм, найчастіше — 4—6 мм. Шляпка, де це можна про- стежити, переважно округла, діаметром від 6,5 мм до 25 мм; найчастіше зустрічається показник 12— 16 мм. Іноді форма шляпки неправильна, відзна- чені випадки її асиметрії. Деякі цвяхи зігнуті, що дозволяє простежити товщину скріплених ними лісоматеріалів. На частині знахідок збереглись прикипілі волокна дерева. У той час, як 6 походять із заповнення об’єкта № 9, по 1 — із заповнення об’єктів №№ 2, 12, 33, 34, 41, решта — з культур- ного шару. Частина з них сконцентрована навко- ло котлованів споруд або безпосередньо над ними: об’єкт № 7 — 4 екз., № 48 — 3, № 33 — 2, № 9 — 1. У той час, як перераховані категорії знахідок відповідають традиційному баченню середньовіч- ного села, інші виходять за рамки цього стереоти- пу. Фіксація на відкритих селищах доби Київської Русі предметів озброєння, воїнського обладунку, спорядження бойового коня відзначалась неодно- разово. Але коли наявність зброї чи доспіху дик- тувалась логікою самооборони, такі речі, як ост- роги (шпори), стрижні з кільцями тощо виходять за рамки даного пояснення. Означена категорія знахідок у нашаруваннях селища Ходосівка-Рос- лавське представлена непоодинокими речами. Два однотипних наконечники сулиць походи- ли із заповнення об’єкта № 33 та навколишньо- го культурного шару. Один — сплощеної широ- кої листоподібної форми, загальною довжиною 259 мм, максимальною шириною 33 мм, лінзопо- дібний у перерізі, товщиною 6 мм, із зігнутим під прямим кутом прямокутним у перерізі череш- ком довжиною 87 мм, шириною 8—15 мм, тов- щиною 5—6 мм; на поверхні виробу фіксуються сліди деревних волокон та тканини простого пе- реплетіння (рис. 6, 1). Інший — загальною дов- жиною 185 мм, сплощеної лавролистої форми із заокругленим вістрям, максимальною шириною 31 мм, лінзоподібний у перерізі, товщиною 5 мм, також із зігнутим під прямим кутом прямокутним у перерізі черешком довжиною 84 мм, шириною 4—10 мм, товщиною 4—6 мм, на поверхні виро- бу теж наявні сліди деревних волокон (рис. 6, 2). Схожі із більше вираженою ромбічністю у формі вістря і аналогічно загнутим черешком відомі на поселеннях XI—XIII ст.; за спостереженням фахівців, у XIII ст. вживання метальних списів почастішало. На це вплинула активізація піхоти і пристосування військ до боротьби в глухих лісах і болотистих районах [Кирпичников, 1966, с. 23, 25, табл. X, 11]. Наконечників стріл без урахування виявле- них у 2012 р. зібрано шість, всі вони походили з шару. Один — видовженої ромбічно-листоподіб- ної форми, довжиною 57 мм, овальний у перетині, шириною 14 мм, товщиною 5 мм, з прямокутним у перетині упором (6 × 7 мм) та зламаним череш- ком (3 × 5 мм) довжиною 7 мм (рис. 6, 8). За спос- тереженнями фахівців, такі вироби мають значні хронологічні межі побутування: X—XIV ст.; відомі типології, зокрема, запропонована А. Ф. Медвєдє- вим, відносять їх до типу 40 та 41 «ромбічні з упо- ром і розширенням у нижній третині довжини пера», аналогії цій знахідці зустрічаються пов- сюди, зокрема на Княжій горі, Дівич-горі та ін. [Медведев, с. 64, 65, 151, табл. 20, 31; Археология, 1985, с. 347, табл. 135, 7]. Наступний — дещо кра- щої збереженості, хоч і деформований, із зігнутим черешком і вістрям, видовжений, неправильно- ромбічний, з максимальним розширенням 13 мм, вираженим кільцевим упором діаметром 6 мм і круглим у перетині черешком діаметром 4,5 мм; загальна довжина виробу — 81 мм, довжина че- решка — 34 мм (рис. 6, 7). Знахідка також відно- ситься до згаданого вище типу 40. Інший — ви- довженої листоподібної форми, довжиною 63 мм, ромбічний у перетині, шириною 11 мм, товщи- ною 4 мм, з упором для древка, круглим у пере- тині (діаметром 5 мм) черешком довжиною 10 мм (рис. 6, 5). Дещо схожі залізні стріли відомі з роз- копок Ізяславля та Колодяжина серед матеріалів XII ст.; подібні зустрічаються загалом серед типів, що побутували у VIII—XIV ст. [Медведев, 1966, с. 151, 152, табл. 20, 23; 21, 32; 30Б, 35], але з огля- ду на стан збереженості означеної знахідки про- ведення конкретних паралелей було б некорект- ним. Зігнутий наконечник листоподібної форми плаский у перетині, шириною 16 мм, товщиною 2 мм, з упором для древка і круглим у перетині черешком діаметром 4 мм (рис. 6, 6), за спостере- женнями фахівців має широкі хронологічні рам- ки побутування (I—XIV ст.), належать до типу 63 «лавролисті» і знаходить аналогії серед матеріалів Колодяжина, Райків, Вишгорода та ін. [Медведев, с. 74, 147, 153, табл. 18, 29; 21, 10]. Наконечник неправильної ромбічної форми загальною дов- жиною 10,5 мм, плаский у перетині, товщиною 3 мм, із загнутим краєм підквадратного в пере- тині черешка, шириною 6 мм (рис. 6, 3) відносить- ся до поширеного у VIII—XI ст. (хоч дещо вужчі відомі і серед матеріалів XIII—XIV ст.) підтипу 1 типу 61 «гостролисті». На півдні Русі такі зустрі- чались рідко, оскільки переважали наконечники з упором, але їм відомі аналогії з Княжої гори, Ді- вич-гори, Вишгорода та ін. [Медведев, с. 73, 163, табл. 14, 13; 26, 14]. Ще один виріб — втульчас- тий, з глибиною втулки 30 мм, діаметром втулки 10 мм, загальною довжиною 85 мм (рис. 6: 4). Він відноситься до розповсюдженого у VIII—XVI ст. типу 2 «втульчасті двошипні» і призначавсь для ураження живої сили без доспіху, а також вико- ристовувавсь при полюванні на крупного звіра; аналогії цій знахідці виявлені в Києві, Вишгороді, П у б л і к а ц і ї 192 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2013, вип. 10 Райках та ін., а загалом подібні найчастіше фіксу- вались вздовж західних кордонів Русі [Медведев, с. 56, 157, табл. 23, 1; 30, 2]. До предметів озброєння, ймовірно, відноситься виявлений у заповненні об’єкта № 8 уламок клин- ка — пластина підтрикутної форми, максималь- ною шириною 27 мм, товщиною до 2 мм, довжи- ною 50 мм, з ребром жорсткості (рис. 6, 9). Гострий кінчик виробу вказує на його пізнє датування. У шарі знайдена половина шпори без шипа, з овальною у перетині (5 × 8 мм) дугою, з підквад- ратною (22 × 23 мм) рамкою петлі (рис. 6, 10). Оскільки рамки петлі, аналогічні виявленій на по- селенні Ходосівка-Рославське, зустрічались серед різних типів, а відсутність шипа не дозволяє про- водити безсумнівних ідентифікацій, визначення конкретного місця даного виробу в класифікації залишається проблематичним. У той же час, вигин дуги найбільш подібний до характеристик типу IV, які, на думку дослідників, побутували на Русі у XII—XIII ст. [Археология, 1985, с. 361, табл. 147, 5]. За усталеною думкою, вудила вказують на бойове використання коня, хоч у наші часи вони входять до упряжі будь-якого призначення, та й стосовно археологічних знахідок висловлено небезпідстав- ну, на наш погляд, думку щодо застосування їх для коней при господарській діяльності [Шмидт, 1989, с. 71, 73, рис. 6]. В культурному шарі селища зібрано 5 цілих чи фрагментованих гризел; не виключено, що вудилам належали і деякі із кілець, виявлені на пам’ятці. Названі частини гризел виготовлені із ок- руглих чи підквадратних стрижнів, зігнутих в кіль- це з обох боків. Їх розміри складали 70 × 12 × 3— 4 мм, 74 × 7—9 × 3 мм, 81 × 7 × 16—17 мм та 68 × 10 × 18 мм. Ще один фрагмент зберігся в дов- жину на 39 мм, з одного боку — це підквадратний у перетині розмірами 8 × 8 мм стрижень, з іншого — півколо діаметром близько 17 мм із підпрямокут- ної, розмірами 5 × 9,5 мм пластини (рис. 6, 11—15). Схоже, всі перераховані вироби відносяться до дво- ланочних кільчастих вудил, виділених фахівцями у тип IV, який у XII—XIII ст. складає 95 % знахідок на давньоруських пам’ятках [Археология, 1985, с. 318, 359, табл. 145, 7]. При вивченні культурних нашарувань сели- ща зібрано три вухналі (ковочні цвяхи). Їх дов- жина становила 21–38 мм при ширині 4–6 мм і товщині 3 мм. Шляпки, на відміну від будівель- них, у них виражені слабко через необхідність вміщатись у пази підкови і не стиратись при експлуатації. Відтак, означені вироби марку- ють застосування підків. І хоч фахівці вказува- ли, що в XI–XII ст. останні стають звичайним повсякденним предметом, але для бойових коней це не підтверджено, і що підкови безумовно обтяжували легких кавалеристів, але спорадично могли використовуватись важкоозброєними [Ар- хеология, 1985, с. 319], з цього приводу варто зро- бити два зауваження. Перше полягає в сумніві щодо суттєвого обтяження коней підковами, і це базується на досвіді дворічної служби в кавалерії. Принагідно варто додати, що, не зазнаючи особ- ливих труднощів з приводу ваги, ковані коні мен- ше шкодили копита, а додатково шиповані – не сковзали, і це значило багато, особливо – в умовах ближнього бою. Друге стосується підків, як показ- ника важкої кавалерії: чи всі їх знахідки на Русі – ознаки перебування останньої у певному місці? Скоріше, дане пристосування було притаманним якомусь соціальному прошарку і його представни- ки дійсно не йшли на війну легкоозброєними. Але їх коней після бою навряд чи розковували, врахо- вуючи ймовірну раптовість наступної небезпеки. Відтак, кількість знахідок підків залежить від числа представників цього прошарку, а самі під- кови логічно розглядати разом з вудилами – як предмет, що належав певній воєнізованій групі, але міг застосуватись і в мирний час. Захисний обладунок на селищі репрезентова- ний зібраними в шарі трьома кольчужними кіль- цями, виготовленими з плаского чи сплощеного дроту. Їх діаметр — 10—14 мм, товщина стрижня- заготовки — 2,5—5 мм. При розкопках селища виявлений загостре- ний залізний стрижень з кільцем з кільцевими рельєфними заглибленнями у потовщеній вер- хній частині, довжиною 135 мм, максимальним діаметром 10 мм; діаметр вушка зовнішній — 16 мм, внутрішній — 7 мм; діаметр кільця зов- нішній — 31 мм, внутрішній — 19 мм (рис. 6, 16). Подібні у Східній Європі датовані кінцем IX—XIII і навіть XIV ст. [Голубева, 1971, с. 114—126]. При відсутності одностайної думки щодо призначення цих виробів (різними дослідниками вони ототож- нюються з писалами, булавками, фібулами, коче- диками, однозубими виделками, шилами тощо), відзначене їх тяжіння до водних шляхів і асоцію- вання з військово-торговим дружинним середови- щем [Вергун, 2006, с. 27—32]. Цікаво, що подібні знахідки траплялись у ході робіт на Софіївській Борщагівці та багатошаровому поселенні між Хо- досівкою та Лісниками. Не з селянським побутом слід пов’язувати і зафіксовані у заповненні об’єкта № 9 лодійні за- клепки у вигляді штифтів розміром 67×7 мм і 68×9 мм з шляпкою діаметром 22 мм і розмірами 15×5 мм з одного боку та шайбою діаметром 13 мм і розмірами 13 × 4 мм на відстані 6 мм і 12 мм від краю з іншого (рис. 6, 17, 18). Зрозуміло, що пов’язані з озброєнням та спо- рядженням воїна і бойового коня речі могли бути залишеними при відвіданні селища представни- ками панівного прошарку, потрапити до нього як трофеї, відображати якийсь збройний конфлікт (хоч слідів таких при досить значній відкритій площі не виявлено). Не виключено, частина з них зумовлена саме названими причинами чи певною з означених. Але сукупність даних знахідок разом з присутністю на багатьох середньовічних сели- щах цієї категорії речей (що чітко показали прове- дені останніми десятиліттями минулого століття широкомасштабні дослідження села Київської Русі) не дозволяє вбачати випадковість потрап- ляння до шару всіх цих артефактів. Очевидно, 193 Готун І.а., сухонос а.М., казимір о.М. Реконструкція життєвого укладу мешканців селища Ходосівка-Рославське... ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2013, вип. 10 що, як мінімум, частиною з них користувалася місцева людність. У числі залізних виробів з поселення Ходосів- ка-Рославське значна кількість знахідок залиши- лась неатрибутованими. Серед них — стрижні різної форми та роз- мірів. Так, прямокутних та підквадратних у пе- ретині нараховується 20. Довжина фрагментів коливається від 18 до 153 мм, товщина в середнь- ому — 2—9 мм. Три з них походили з об’єкта № 9, два знайдені у заповненні об’єкта № 7 та поруч із заглибленою частиною останнього, один — у за- повненні об’єкта № 41, решта — в шарі селища. Деякі із стрижнів прямокутного перерізу мали своєрідну форму. Серед них: сильно видовжений сплощений загальною довжиною 84 мм, шириною 9 мм, товщиною 4—7 мм, розділений з одного боку на дві пластини довжиною 12 мм (рис. 2, 5); роз- мірами 102 × 7—12 × 5 мм з пласким розширен- ням (3—22 мм) з одного краю та деформованим протилежним краєм (рис. 2, 9); розмірами 76 × 8— 22 × 2—4 мм, дещо зігнутий, з пласким деформо- ваним одним краєм і пласким другим (рис. 2, 8); зі сплощеним краєм, розмірами 42 × 6—19 × 2— 5 мм (рис. 2, 10), довжиною 53 мм, шириною 9 мм, сплощений до одного краю (4 × 8 мм) та розкова- ний у деформовану петлю з другого (рис. 2, 11), плаский (4 × 2—6 × 3 мм) довжиною 71 мм, із зіг- нутим під прямим кутом кінцем та трикутними виступами з протилежного боку (рис. 2, 6); трапе- цеподібний із зігнутим ширшим краєм, довжиною 68 мм, шириною 10—14,5 мм, товщиною 3 мм. Не- зрозумілим також залишається призначення 62- міліметрового підпрямокутного виробу з корпусом розмірами 4—6 × 12—16 мм та підпрямокутним (3,4 × 3,6 мм) у перетині «черешком» (рис. 2, 7). Округлих у перетині стрижнів зібрано 6: довжи- ною від 27 мм до 60 мм при товщині 2—10 мм. Один із них зігнутий, потовщений з одного боку і загострений до іншого. Три виявлені у об’єкті № 9, по одному — у заглибленій частині об’єкта № 7 та поруч, решта — в шарі. Ще один стрижень округ- лого перетину знайдений зігнутим у гачок. Пластин зібрано 21. Вони мають різну, пе- реважно — неправильну форму та досить різні розміри. Незначної товщини, найімовірніше, слугували окуттями дрібних виробів із дере- ва. Більш масивні, очевидно, є фрагментами певних предметів. Одна має отвір і сліди ще одно- го у місці зламу (рис. 5, 12), інша — асиметрично- ромбічна, з трьома виступами з одного краю, дов- жиною 60 мм, шириною 5—25 мм, товщиною 2 мм (рис. 5, 13), наступна — дугоподібна, з одного боку згорнута в спіраль. Нез’ясованим залишається призначення виро- бу листоподібної форми довжиною 22 мм, шири- ною 11 мм, товщиною 3 мм із заклепкою діамет- ром 3 мм в центральній частині, з петлею в основі та вставленим у петлю кільцем діаметром 17 мм, з підпрямокутного (3 × 4 мм) у перетині стрижня (рис. 5, 15). Аналогічна ситуація і з неправильної форми виробом з двох уламків, довжиною 64 мм, шириною 4—7 мм, з прикріпленими в центрі пря- мокутною (15 × 18 мм) пластиною з кольорового металу і шматочком кольорового металу непра- вильної форми (рис. 5, 11). Заслуговує на увагу і фрагмент підпрямокутної пластини розмірами 17 × 16 × 3 мм з вушком зовнішнім діаметром 11 мм, внутрішнім — 6 мм (рис. 5, 14). Дроту під час робіт на селищі зафіксовано один шматок. Наведена характеристика залізних виробів з по- селення Ходосівка-Рославське досить детально ви- світлює особливості життя, виробничої діяльності, побуту мешканців означеного населеного пункту. Показово, що паралельні розкопки інших серед- ньовічних селищ Київщини, зокрема Софіївської Борщагівки, Петрушків демонструють картину, менш різноманітну і багатоструктурну. Відтак, постає питання щодо визначення соціально-еконо- мічного статусу досліджуваного поселення. Відносно економічної складової — деякі мір- кування з цього приводу виникають при про- веденні паралелей з поліськими селищами, що вивчались вітчизняними дослідниками протягом останньої чверті минулого століття. Встановлено, що оселившись у зоні ризикованого землеробства, середньовічні поліщуки змушені були шукати альтернативні сільському господарству джере- ла існування, розвивати різноманітні ремесла та промисли. Це притаманне не лише давньорусько- му періоду: означене явище простежено і стосовно пізньосередньовічніх часів, коли сягає навіть ви- лову і дресирування ведмедів [Коваленко, 1992, с. 33]. За доби Київської Русі у селах, як підкрес- лювалось провідними дослідниками, специфіка організації економіки сягнула навіть виробниц- тва полив’яних плиток, випалу вапна тощо [Моця, 1995, с. 140]. З огляду на дану обставину поліські селища пропонувалось розглядати як особливу категорію в плані економічної спеціалізації [Го- тун, 2005, с. 59]. Особливості природного оточення поселення Ходосівка-Рославське, тотожні природ- нім умовам глибинних поліських районів, ймовір- но і зумовили різнобічність економічної діяльності жителів даного населеного пункту. Дещо складніше відносно соціального ста- тусу селища. Підсумовуючи розробки сільської проблематики та окреслюючи перспективи подаль- ших досліджень середньовічного села, О. П. Моця відзначав, що на південноруських теренах вда- лося зафіксувати різноманітні типи поселень, за якими стояли їх конкретні соціально-економічні функції, що досить широко різнились між собою. Серед вивчених селищ виділяються такі, жителі якого (державні смерди) влаштовували свої взає- мовідносини з верхівкою суспільства виконанням різноманітних натуральних повинностей (Авту- ничі); пункти князівського домену (Дорогинка, Ліскове); такі, що стояли ближче до відкритих торгово-ремісничих поселень типу Гньоздово та Бірки, але знаходились у приватних володіннях класу феодалів (Григорівка) [Моця, 1991, с. 7, 8]. Показником зв’язку населення з князівською вла- П у б л і к а ц і ї 194 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2013, вип. 10 дою в літературі традиційно називають знахідки з символікою правлячої династії. Такі на селищі Ходосівка-Рославське репрезентовані кількома таврами на денцях горщиків із зображенням дво- зубців різних накреслень. У той же час, означені матеріали здаються недостатніми для висновків про належність села безпосередньо комусь із Рю- риковичів. Адже при відсутності місцевого вироб- ництва (а гончарних майстерень, горен, значної кількості браку на пам’ятці поки що не виявлено) ці знахідки можуть відображати лише придбання посуду у залежного від князя майстра (якщо вва- жати тавра ознакою власності, про що одностай- ної думки поки не сформовано). Додаткова обставина, що вагомо впливає на визначення соціальної функції селища — просте- жений під час розкопок високий майновий статус мешканців, нетиповий навіть з урахуванням не- одноразової фіксації престижних речей в ході до- сліджень неукріплених середньовічних пам’яток. При оприлюдненні результатів вивчення Ходосів- ки-Рославського вже акцентувалось на відсотку посуду з поливою, що перевершує показники ба- гатьох синхронних крупних міст, на незвичній кількості уламків скляних браслетів, на довіз- них речах, ювелірних виробах; згадувались уже і бурштинообробна майстерня та речі військового призначення. Здавалось би, напрошується висно- вок про ототожнення даного пункту із заміським осередком пануючого прошарку, тим більше, що подібні ідентифікації щодо деяких давньоруських селищ вже здійснювались. Цим легко пояснюва- лись би і речі, асоційовані з феодальним побутом у нашаруваннях, і символіка на горщиках, і полю- вання, як один із суттєвих напрямків діяльності, і неодноразова фіксація кісток лебедя в кухонних відходах [Тайкова, 2009, с. 289]. Незначні земле- робські вправи та інші допоміжні заняття цілком вкладались би у обслуговування такого обійстя. Але подібному трактуванню суперечить значна кількість металургійних горен, що тривалий час функціонують синхронно розвитку даної селищної структури. До того ж, хоч панівне узвишшя дюни вже досліджене, протипоставленої решті селища престижної ділянки, яку можна було б ототож- нити з місцем проживання аристократичної вер- хівки, як це було на низці давньоруських селищ [Село, 2003, с. 190, 191], не простежено. Таким чином, на даному етапі повністю вста- новити місце досліджуваної селищної структури в соціально-економічній ієрархії середньовічних населених пунктів неможливо. Але наведені дані дозволяють додатково аргументувати висловлену раніше думку щодо неординарності цього пункту. Номенклатура залізних виробів з пам’ятки слугує для цього однією із підстав. археология СССР: Древняя Русь. Город. Замок. Село / Г. В. Борисевич, В. П. Даркевич, А. Н. Кирпичников и др. — М.: Наука, 1985. — 432 с. археология: Древняя Русь. Быт и культура / Д. А. Бе- ленькая, Г. К. Вагнер, Е. В.Воробьева и др. — М.: Наука, 1997. — 368 с. вергун о. железные иглы с кольцами на террито- рии Восточной Европы (постановка вопроса) / О. Вер- гун // Русь на перехресті світів (міжнародні впливи на формування Давньоруської держави) IX—XI ст.: М- ли міжнародного польового археологічного семінару (Чернігів — Шестовиця, 20—23 липня 2006 р.). — Чернігів, 2006. — С. 27—32. Голубева л. а. Назначение железных игл с кольцами / Л. А. Голубева // СА. — 1971. — № 4. — С. 114—126. Горбаненко с. а. Землеробство давніх слов’ян (кі- нець I тис. до н. е. — I тис. н. е.) / С. А. Горбаненко, Г. О. Пашкевич. — К.: Академперіодика, 2010. — 316 с. Готун І. а. Гончарні осередки Вишгород і Автуничі: загальне і особливе / І. А. Готун // Старожитності Вишгородщини: Зб. тез доп. і повідомл. 12—ої наук.- практ. конф., присвяч. 10-й річниці з дня створення Вишгородського історико-культурного заповідника та міжнародного дня музеїв, 16—18 трав. 2005 р., м. Вишгород. — Вишгород, 2005. — С. 49—68. Готун І. а. Майстерня з обробки бурштину на давнь- оруському селищі Ходосівка-Рославське / І. А. Готун, А. М. Сухонос, О. М. Казимір // Археологія. — 2010 а. — № 1. — С. 112—126. Готун І. а. Неординарність давньоруського села на при- кладі селища Ходосівка-Рославське / І. А. Готун // Архео- логія. — 2008. — № 3. — С. 25—34. Готун І. а. Нове давньоруське селище поблизу Ходосів- ки / І. А. Готун, А. М. Сухонос, О. М. Казимір // АДУ 2006—2007 рр. — К., 2009 а. — С. 84—86. Готун І. а. Продовження робіт на селищі Ходосівка- Рославське на Київщині / І. А. Готун, А. М. Сухонос, О. М. Казимір // АДУ 2008. — К., 2009 б. — С. 40—46. Готун І. а. Розкопки селища Ходосівка-Рославське / І. А. Готун, А. М. Сухонос, О. М. Казимір // АДУ — 2010. — К.—Полтава, 2011. — С. 88—90. Готун І. а. Розкопки селища Ходосівка-Рославське / І. А. Готун, А. М. Сухонос, О. М. Казимір, М. О. Гунь // АДУ 2011. — К., 2012. — С. 247—249. Готун І. а. Третій сезон дослідження селища Ходосівка- Рославське / І. А. Готун, А. М. Сухонос, О. М. Казимір // АДУ 2009. — К.—Луцьк, 2010 б. — С. 91—95. Готун І. а. Ходосівський археологічний комплекс: вивчення, охорона, експериментальне моделювання / І. А. Готун, О. М. Казимір // Проблеми давньоруської та середньовічної археології. — К., 2010 в. — С. 100— 108. — (Археологя і давня історія України. Вип. 1). Зотько М. р. Работы Деснинской экспедиции в 1986— 1989 гг. / М. Р. Зотько, Р. А. Нигматуллин, А. С. Смирнов, М. Е. Смирнова // КСИА. — 1993. — Вып. 210. — С. 67. кирпичников а. н. Древнерусское оружие: Вып. 2: Копья, сулицы, боевые топоры, булавы, кистени IX— XIII вв. / А. Н. Кирпичников // САИ. — Вып. Е1—36. — М., 1966. — 146 с. коваленко в. П. Про структуру економіки середньовіч- ного поліського села / В. П. Коваленко // Проблеми вивчення середньовічного села на Поліссі. — Чернігів, 1992. — С. 32—35. краснов Ю. а. Древние и средневековые пахотные ору- дия Восточной Европы / Ю. А. Краснов. — М.: Наука, 1987. — 238 с. Маслов с. П. Остеологический материал и особенности хозяйственного уклада населения поселения Борки III / С. П. Маслов, Е. Е. Антипина, С. И. Мусатова // Тез. докл. межвузовской ист.-краеведческой конф. — Брянск, 1988. — С. 64, 65. Материалы Фастовской археологической экспеди- ции. — Вып. 1. Многослойное поселение Кощеевка 8 / С. Д. Лысенко, Е. И. Шкляревский, М. В. Квитницкий, Д. К. Черновол. — К.—Фастов, 2012. — 332 с., 24 табл. Медведев а. Ф. Ручное метательное оружие (лук и стре- лы, самострел) VIII—XIV вв. / А. Ф. Медведев // САИ. — Вып. Е1—36.— М: Наука, 1966. — 182 с.: ил. 195 Готун І.а., сухонос а.М., казимір о.М. Реконструкція життєвого укладу мешканців селища Ходосівка-Рославське... ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2013, вип. 10 Моця а. П. Южнорусское село: результаты и перспекти- вы исследований / А. П. Моця // Древнерусская дерев- ня. Археологическое исследование микрорегионов: Тез. докл. 20—22 февраля 1991 г. — М., 1991. — С. 7—8. Моця а. П. Южнорусское село: результаты и перспекти- вы исследований / А. П. Моця // Славянская археология 1990: Раннесредневековый город и его округа. — М., 1995. — С. 136—141. — (Материалы по археологии Рос- сии. Вып. 2). Паньков с. в. Залізовидобувне і ковальське виробництво давньоруського Києва та його околиць. Дослід історико- технічної реконструкції і порівняльної характеристики / С. В. Паньков. — К.: ІА НАН України, 2012. — 240 с. Петрашенко в. а. Древнерусское село (по материалам поселений у с. Григоровка) / В. А. Петрашенко. — К., 2005. — 264 с., 130 илл. Південноруське село IX—XIII ст. (нові пам’ятки ма- теріальної культури) / О. П. Моця, В. П. Коваленко, В. О. Петрашенко та ін. — К.: ІЗМН, 1997. — 180 с. село Київської Русі (за матеріалами південноруських земель) / С. О. Біляєва, О. М. Веремейчик, Г. О. Возне- сенська та ін. — К.: Шлях, 2003. — 232 с. смирнов а. с. О работах Погарского отряда / А. С. Смир- нов, Е. А. Шинаков // АО 1985 года. — М., 1987. — С. 104. смирнов а. с. Работы Деснинской экспедиции / А. С. Смирнов, Р. А. Нигматуллин, А. Н. Сорокин, Е. А. Шинаков // АО 1986 года. — М., 1988. — С. 91. Тайкова с. Ю. Птахи давньоруського поселення Хо- досівка-Рославське за матеріалами досліджень Північ- ної експедиції 2007 р. / С. Ю. Тайкова // АДУ 2008. — К., 2009. — С. 288—290. Толочко П. П. Киев и Киевская земля в эпоху феодаль- ной раздробленности XII—XIII веков / П. П. Толочко. — К.: Наук. думка, 1980. — 224 с. Шинаков Є. о. До питання про «ловища» княгині Оль- ги в Чернігівській землі / Є. О. Шинаков // Друга Чер- нігівська обл. наук. конф. з іст. краєзнавства (грудень 1988): Тези доп. — Вип. II. — Чернігів-Ніжин, 1988. — С. 17, 18. Шмидт Е. А. О земледелии в верховьях Днепра во вто- рой половине І тыс. н. е. / Е. А. Шмидт. // Древние слав- не и Киевская Русь: сб. науч. трудов. — К.: Наук думка, 1989. — с. 70—74. и. а. Г о т у н, а. М. с у х о н о с, а. М. к а з и м и р РЕКОНСТРУКЦИЯ ЖИЗНЕННОГО УКЛАДА ЖИТЕЛЕЙ СЕЛИщА ХОДОСОВКА-РОСЛАВСКОЕ ПО ОСОБЕННОСТЯМ ЖЕЛЕЗНЫХ ИЗДЕЛИЙ В результате осуществленных в последнее время раскопок средневековых поселений Киевщины, в час- тности селища Ходосовка-Рославское, получен обшир- ный и наукоемкий материал, позволяющий реконс- труировать жизненную модель обитателей региона. Собранная коллекция железных изделий характери- зует разные стороны быта и хозяйственной деятель- ности жителей данного пункта. Зафиксированы сельскохозяйственные орудия, инс- трументы ремесел и промыслов. Значительная часть находок из железа были универсальными и могли использоваться как в различных отраслях хозяйства, так и в быту. Представлены элементы костюма и обус- тройства жилища, вещи повседневного использова- ния. Заслуживают внимания предметы вооружения, снаряжения всадника и боевого коня. Ввиду многоструктурности занятий жителей селища напрашивается параллель с полесскими селами, населе- ние которых, находясь в зоне рискованного земледелия, развивало ремесла и промысли, практикуя в поисках средств к существованию различные занятия вплоть до отлова и дрессировки медведей, что отмечалось исследо- вателями даже в отношении позднего средневековья. Номенклатура железных изделий, зафиксирован- ных на поселении Ходосовка-Рославское, позволяет представить исследуемый пункт, как сложный орга- низм с многоструктурным хозяйством и выраженным социальным аспектом. В то же время, конкретная идентификация этого социально-экономического фе- номена еще нуждается в дальнейших поисках. I. G o t u n, A. S u h o n o s, O. K a z y m i r RecOnSTRucTIOn OF LIVInG STyLe OF peOpLe FROM SeTTLeMenT khODOSIVkA-ROSLAVSke by pecuLIARITIeS OF MeTAL pRODucTS As a result of the excavations on the Middle Age set- tlements of the Kiev region, in particular in village Kho- dosivka-Roslavske, the numerous and science-intensive material was revealed giving opportunities to reconstruct the living model of the people of the region. The collec- tion of metal products characterizes various aspects of household and economic activity of the inhabitants of this settlement. Agricultural implements, tools of crafts and trades were fixed. A considerable part of the findings made of metal were for universal use and could be used in dif- ferent branches of economy and in household as well. Elements of costumes, household arrangements and be- longings of day-to-day use were demonstrated. Items of weapon, horseman and battle horse furniture are wor- thy attention. In view of multi-structural practices of inhabitants of the dwelling, a parallel can be drawn with Polissya vil- lages which inhabitants, being in the area of risky farm- ing, were developing trades and crafts, and to earn the living were taking various practices up to entrapment of and training bears that was noted by the researchers even for the late Middle Age. The nomenclature of iron products found in the Kho- dosivka-Roslavske village represents the researched topic as the complex organization with multi-struc- tural economy and obvious social aspect. At the same time, specific identification of this social and economy phenomenon still needs further research. П у б л і к а ц і ї 196 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2013, вип. 10 рис. 1. Сільськогосподарські та ремісничі і промислові знаряддя з поселення 197 Готун І.а., сухонос а.М., казимір о.М. Реконструкція життєвого укладу мешканців селища Ходосівка-Рославське... ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2013, вип. 10 рис. 2. Інструменти, знаряддя та неатрибутовані вироби з пам’ятки рис. 3. Кресала, відерні дужки та вушко, бритва із селища Ходосівка-Рославське П у б л і к а ц і ї 198 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2013, вип. 10 рис. 4. Замки, ключі, дверні пробої та скоби з поселення 199 Готун І.а., сухонос а.М., казимір о.М. Реконструкція життєвого укладу мешканців селища Ходосівка-Рославське... ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2013, вип. 10 рис. 5. Пряжки, накладки, пластини із селища в урочищі Рославське П у б л і к а ц і ї 200 ISSN 2227-4952. археологія і давня історія України, 2013, вип. 10 рис. 6. Предмети озброєння, спорядження вершника і коня з пам’ятки
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-89456
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	2227-4952
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T16:47:33Z
publishDate	2013
publisher	Інститут археології НАН України
record_format	dspace
spelling	Готун, І.А. Сухонос, А.М. Казимір, О.М. 2015-12-12T16:04:45Z 2015-12-12T16:04:45Z 2013 Реконструкція життєвого укладу мешканців селища Ходосівка-Рославське за особливостями залізних виробів / І.А. Готун, А.М. Сухонос, О.М. Казимір // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2013. — Вип. 10. — С. 185-200. — укр. 2227-4952 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/89456 904.21.004.68(477.41)”653” Проведені останнім часом масштабні розкопки середньовічних селищ південно-західних Київських передмість дають підстави для реконструкції особливостей моделі життя, господарювання і побуту давніх мешканців. Показове у цьому відношенні селище Ходосівка-Рославське, що з 2007 р. вивчається Північною експедицією ІА НАН України. Отримані в ході його досліджень вироби з чорного металу дозволяють простежити певні галузі економічної діяльності та специфіку життєвого укладу, аргументувати припущення про неординарність досліджуваної поселенської структури. В результате осуществленных в последнее время раскопок средневековых поселений Киевщины, в частности селища Ходосовка-Рославское, получен обширный и наукоемкий материал, позволяющий реконструировать жизненную модель обитателей региона. Собранная коллекция железных изделий характеризует разные стороны быта и хозяйственной деятельности жителей данного пункта. As a result of the excavations on the Middle Age settlements of the Kiev region, in particular in village Khodosivka- Roslavske, the numerous and science-intensive material was revealed giving opportunities to reconstruct the living model of the people of the region. The collection of metal products characterizes various aspects of household and economic activity of the inhabitants of this settlement. В основу статті покладено положення доповіді на Міжнародному науково-практичному семінарі «Давня металургія і металообробка: археологічні прототипи і реконструкція» (Олевськ, 17—21 травня 2012 р. uk Інститут археології НАН України Археологія і давня історія України Публікації Реконструкція життєвого укладу мешканців селища Ходосівка-Рославське за особливостями залізних виробів Реконструкция жизненного уклада жителей селища Ходосовка-Рославское по особенностям железных изделий Reconstruction of living style of people from settlement Khodosivka-Roslavske by peculiarities of metal products Article published earlier
spellingShingle	Реконструкція життєвого укладу мешканців селища Ходосівка-Рославське за особливостями залізних виробів Готун, І.А. Сухонос, А.М. Казимір, О.М. Публікації
title	Реконструкція життєвого укладу мешканців селища Ходосівка-Рославське за особливостями залізних виробів
title_alt	Реконструкция жизненного уклада жителей селища Ходосовка-Рославское по особенностям железных изделий Reconstruction of living style of people from settlement Khodosivka-Roslavske by peculiarities of metal products
title_full	Реконструкція життєвого укладу мешканців селища Ходосівка-Рославське за особливостями залізних виробів
title_fullStr	Реконструкція життєвого укладу мешканців селища Ходосівка-Рославське за особливостями залізних виробів
title_full_unstemmed	Реконструкція життєвого укладу мешканців селища Ходосівка-Рославське за особливостями залізних виробів
title_short	Реконструкція життєвого укладу мешканців селища Ходосівка-Рославське за особливостями залізних виробів
title_sort	реконструкція життєвого укладу мешканців селища ходосівка-рославське за особливостями залізних виробів
topic	Публікації
topic_facet	Публікації
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/89456
work_keys_str_mv	AT gotunía rekonstrukcíâžittêvogoukladumeškancívseliŝahodosívkaroslavsʹkezaosoblivostâmizalíznihvirobív AT suhonosam rekonstrukcíâžittêvogoukladumeškancívseliŝahodosívkaroslavsʹkezaosoblivostâmizalíznihvirobív AT kazimírom rekonstrukcíâžittêvogoukladumeškancívseliŝahodosívkaroslavsʹkezaosoblivostâmizalíznihvirobív AT gotunía rekonstrukciâžiznennogoukladažiteleiseliŝahodosovkaroslavskoepoosobennostâmželeznyhizdelii AT suhonosam rekonstrukciâžiznennogoukladažiteleiseliŝahodosovkaroslavskoepoosobennostâmželeznyhizdelii AT kazimírom rekonstrukciâžiznennogoukladažiteleiseliŝahodosovkaroslavskoepoosobennostâmželeznyhizdelii AT gotunía reconstructionoflivingstyleofpeoplefromsettlementkhodosivkaroslavskebypeculiaritiesofmetalproducts AT suhonosam reconstructionoflivingstyleofpeoplefromsettlementkhodosivkaroslavskebypeculiaritiesofmetalproducts AT kazimírom reconstructionoflivingstyleofpeoplefromsettlementkhodosivkaroslavskebypeculiaritiesofmetalproducts

Реконструкція життєвого укладу мешканців селища Ходосівка-Рославське за особливостями залізних виробів

Репозитарії

Схожі ресурси