Середньовічна овруцька індустрія пірофілітового сланцю і кварциту та монументальне зодчество давньоруського Києва
У статті вводяться до наукового обігу результати досліджень місць видобування і первинної
 переробки пірофілітового сланцю й кварцитів на
 Словечансько-Овруцькому кряжі. Подаються, систематизуються та аналізуються численні знахідки
 архітектурно-оздоблюваних артефактів з овру...
Saved in:
| Published in: | Археологія і давня історія України |
|---|---|
| Date: | 2013 |
| Main Authors: | , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут археології НАН України
2013
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/89517 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Середньовічна овруцька індустрія пірофілітового сланцю і кварциту та монументальне зодчество давньоруського Києва / Г.Ю. Івакін, А.П. Томашевський, С.В. Павленко // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2013. — Вип. 11. — С. 56-70. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860185157931106304 |
|---|---|
| author | Івакін, Г.Ю. Томашевський, А.П. Павленко, С.В. |
| author_facet | Івакін, Г.Ю. Томашевський, А.П. Павленко, С.В. |
| citation_txt | Середньовічна овруцька індустрія пірофілітового сланцю і кварциту та монументальне зодчество давньоруського Києва / Г.Ю. Івакін, А.П. Томашевський, С.В. Павленко // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2013. — Вип. 11. — С. 56-70. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Археологія і давня історія України |
| description | У статті вводяться до наукового обігу результати досліджень місць видобування і первинної
переробки пірофілітового сланцю й кварцитів на
Словечансько-Овруцькому кряжі. Подаються, систематизуються та аналізуються численні знахідки
архітектурно-оздоблюваних артефактів з овруцького пірофілітового сланцю та кварциту, зроблені
в ході новітніх історико-археологічних досліджень
давньоруських архітектурних комплексів Києва.
Комплексний аналіз дозволяє здійснити спробу реконструкції кількості та об’ємно-вагових характеристик різних типів сировини, яка була використана в якості фундаментів, декоративних елементів
(пояса стін, рельєфні панно, плити підлоги та ін.)
та саркофагів в давньоруських храмах Києва.
Результаты многолетних исследований на территории Овручской волости, реализуемых Овручской экспедицией ИА НАНУ и новейших раскопок в Киеве на
месте монастыря Архангела Михаила, Успенском храме Киево-Печерского монастыря и Десятинной церкви
дали возможность исследователям рассмотреть вопрос
об использовании овручских пирофиллитовых сланцев и красных кварцитов в монументальном строительстве Южной Руси и Киева.
В статье делается попытка реконструкции количества, объема и весовых характеристик различных типов пирофиллитового сланца (разного цвета, морфологии и т.д.), которые были использованы в качестве
декоративных элементов (стеновые пояса, рельефы,
полы и т.д.) и саркофагов в церквях Киева. Эти данные обсуждаются вместе с конкретными качествами
пирофиллитового сланца в местах его добычи.
Также специально рассматривается круг вопросов,
связанных с использованием красного овручского кварцита в монументальных постройках Древней Руси.
The results of long-term investigations on the
territory of Ovruch Volost (district) realized by the
Ovruch expedition and latest excavations in Kiev on
the sites of the Archangel Michael Monastery, the
Dormition Church of the Kiev Cave Monastery and the
Tithe Church let the researchers raise a question about
the use of pyrophyllites and quartzites from Ovruch in
the building works in Southern Rus.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:04:00Z |
| format | Article |
| fulltext |
56 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2013, вип. 11
Г. Ю. Івакін, а. П. Томашевський, с. в. Павленко
СЕРЕДНьОВІчНА ОВРуЦьКА ІНДуСТРІЯ
пІРОФІЛІТОВОГО СЛАНЦю І КВАРЦИТу
ТА МОНуМЕНТАЛьНЕ ЗОДчЕСТВО
ДАВНьОРуСьКОГО КИєВА
в статті вводяться до наукового обігу резуль-
тати досліджень місць видобування і первинної
переробки пірофілітового сланцю й кварцитів на
словечансько-овруцькому кряжі. Подаються, систе-
матизуються та аналізуються численні знахідки
архітектурно-оздоблюваних артефактів з овруць-
кого пірофілітового сланцю та кварциту, зроблені
в ході новітніх історико-археологічних досліджень
давньоруських архітектурних комплексів києва.
комплексний аналіз дозволяє здійснити спробу ре-
конструкції кількості та об’ємно-вагових характе-
ристик різних типів сировини, яка була використа-
на в якості фундаментів, декоративних елементів
(пояса стін, рельєфні панно, плити підлоги та ін.)
та саркофагів в давньоруських храмах києва.
ключові слова: пірофілітова індустрія, пі-
рофілітовий сланець, кварцит, монументальне
зодчество, архітектурно-будівельна справа, пала-
цово-храмове будівництво, овруч, київ, Давня русь,
Десятинна церква.
Дослідження останніх десяти років дали
нові ексклюзивні дані і матеріали, що дозво-
ляють більш детально, точно і достовірно роз-
глянути питання про використання пірофілі-
тового сланцю і кварциту в будівельній справі
Південної Русі і Києва. Йдеться про результати
робіт, перш за все, двох експедицій Інституту
археології НАН України.
З 1996 р. продовжується проект комплексно-
го вивчення і збереження історико-археоло-
гічної і палеоприродної спадщини Овруцької
волості на Словечанско-Овруцькому кряжі. В
межах його наукових програм Овруцькою екс-
педицією ІА НАНУ досліджені унікальні старо-
давні кар’єри і різні виробничі центри спеціа-
лізованої промислової Овруцької волості.
В результаті проведених протягом 1996–
2013 рр. робіт на території кряжу створена ар-
хеологічна карта регіону, на якій визначені та
локалізовані, в загальній системі давньорусь-
кого заселення, більше 40 спеціалізованих ви-
робничих поселень по обробці пірофілітового
сланцю [Павленко, 2010, табл. 1]. Залишки
виробництва пірофілітових пряслиць виявлені
й на укріплених поселеннях кряжу: в Овручі,
поблизу сіл Городець (укріплений посад і се-
лище), Словечно (посад) та Норинськ (городи-
ще, посад) [Павленко, 2004].
Протягом 1996–2008 рр. локалізовані й до-
сліджені поверхневі виходи пірофілітових
сланців та кварцитів, місця їх давніх розро-
бок – кар’єрів: кар’єр на північ від с. Хлупляни
(ур. «Ровки», 56 кв. Нагорянського лісництва),
система кар’єрів на північ від с. Нагоряни
(ур. «Буда»), кар’єри в ур. «Ями», розташовані в
7–8 км від комплексу виробничих поселень побли-
зу с. Прибитки. В 2012 р виявлені нові давньорусь-
кі кар’єри в 71 кв. Нагорянського лісництва, в без-
посередній близькості від потужного виробничого
поселення Нагоряни–І. Їх спеціальні археологічні
дослідження, в тому числі й детальна топографіч-
на зйомка, тривають.
Спеціальна програма овруцького проекту
передбачає комплексний геолого-мінералогіч-
ний, архівний та польовий пошук середньовіч-
них розробок та геологічно зафіксованих місць
виходів на поверхню різновидів пірофілітового
сланцю, потенційно придатних для розробки
в давньоруський час. Зокрема продовжують-
ся пошуки ймовірних пірофілітових кар’єрів
в околицях сіл Стугівщина, Листвин – Рудня
Франковка та відслонень пірофілітового слан-
цю й кварцитів в лесових ярах Овруцького кря-
жу поблизу сс. Збраньки, Коренівка (Годотем-
© Г.Ю. ІВАКІН, А.П. ТОМАШЕВСЬКИЙ,
С.В. ПАВЛЕНКО, 2013
57
Івакін Г.Ю, Томашевський А.П., Павленко С.В. Середньовічна овруцька індустрія пірофілітового сланцю і кварциту …
ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2013, вип. 11
ля)–Клинець. Окремим завданням є розвідка
ймовірних давніх розробок родовищ сіро-зеле-
ного стеатитоподібного серицито-хлоритового
сланцю та відповідних їм виробничих поселень
на Білокоровицько-Топільнянсьмому й Озе-
рянському кряжах, розпочата в 2008 р.
Частина поселень, найближчих до вироб-
ничих кар’єрів, була задіяна в процесі видо-
бутку, транспортування, первинній обробці
та сортуванні глиб і блоків пірофілітового
сланцю та кварцитів. Разом з кар’єрами і
відповідною транспортною інфраструктурою
вони складали цілісні, складні за своєю про-
сторовою структурою комплекси – виробничі
мікрорегіони: Нагорянсько-Хлуплянський,
Хайчансько-Збраньківський, Прибитківсько-
Черевківський, Городецько-Словечанський та
Листвинський.
Новітні дослідження дозволяють визначити
виробничу спеціалізацію окремих поселень в
межах індустрії пірофілітового сланцю:
- поселення на яких зафіксовані первин-
на обробка сировини та виробництво пі-
рофілітових плит великого розміру для
архітектурних і архітектурно-декоратив-
них потреб;
- поселення орієнтовані на виробництво
пірофілітових пряслиць;
- поселення на яких зафіксоване вироб-
ництво дрібних прикрас (хрестиків, на-
мистин, іконок, амулетів) з високоде-
коративних різновидів пірофілітового
сланцю;
- виробництво жорен;
- виготовлення ливарних формочок [Пав-
ленко, 2010, С. 160, табл. 1].
Зазначимо, що виробництво окремих кате-
горій речей, могло бути суміщене не тільки в
межах окремого спеціалізованого поселення,
але й у межах однієї майстерні [Павленко,
2005, c. 203].
Іншим джерелом нової інформації по даній
темі є результати масштабних робіт київської
Архітектурно-археологічної експедиції, яка
досліджувала протягом останніх років за-
лишки найбільших пам’яток давньоруської
архітектури – Михайлівського Золотоверхого
і Успенського соборів. Останні археологічні
дослідження Десятинної церкви – першого
кам’яного храму Русі, значення якого в ста-
новленні духовної культури, естетики, архі-
тектурно-будівельної справи Русі неможливо
переоцінити. Враховуючи унікальний харак-
тер досліджень цих найважливіших пам’яток,
і значення новітніх матеріалів, нами була
розроблена спеціальна програма вивчення мі-
нерально-сировинної бази Південної Русі Х–
ХІІІ ст., зокрема Києва [Томашевський, 1999;
Томашевський, 2005]. Програмою передба-
чався відбір максимально можливої кількості
зразків різних видів мінеральної сировини з
датованих архітектурних пам’яток, їх скла-
дових частин і деталей, з метою їх подальшої
ідентифікації, професійного визначення проб,
вивчення і експонування. Відмітимо лише,
що ці задачі важливі як для аргументованої
реконструкції значення і потенціалу давньо-
руської економіки і системи господарських
зв’язків, так і для прояснення багатьох про-
блем розвитку архітектурно-будівельної спра-
ви Русі. Зокрема, важливим, і можливо, вирі-
шальним засобом для ідентифікації родовищ
пірофілітового сланцю й кварциту та конкрет-
них виробів або матеріалів з них, які ми зна-
ходимо в Києві й інших давньоруських осеред-
ках, міг би бути детальний фізико-хімічний,
петрографічний аналіз серій зразків відібра-
них як у кар’єрах і поверхневих родовищах
Овруцького кряжу, так і зразків з пам’яток
давньоруської архітектури.
Під час робіт в Києві вдалося зробити ряд
спостережень і зафіксувати особливості, спосо-
би і об’єми застосування виробів і матеріалів з
пірофілітового сланцю і кварциту (овруцьких
за походженням) в архітектурних пам’ятках
міста. Крім того, новітні дослідження дозво-
ляють, принаймні в певному аспекті, досліди-
ти економічні й господарські взаємовідносини
між містом (представленим в даному випадку
столицею Русі) та селом (виробничими посе-
леннями Овруцької волості).
Окрім технологічного і господарського зна-
чення матеріали, отримані в ході досліджен-
ня найзначніших храмів Києва, грають та-
кож важливу роль для датування і розуміння
процесів становлення, організації і розквіту
Овруцької індустрії пірофілітового сланцю. Ця
розгалужена спеціалізована індустрія існува-
ла у межах спеціально створеної князівською
владою окремої Овруцької волості і політично,
адміністративно та господарсько управлялася
з Києва.
Унікальне поєднання природних умов, со-
ціальних, політичних, релігійних, господар-
ських обставин і потреб зумовило виникнення
індустрії видобутку і обробки різних за своїми
виробничими і споживацькими властивостями
місцевих різновидів пірофілітового сланцю.
Серед синхронних виробництв Овруцька ін-
дустрія пірофілітового сланцю виділяється де-
кількома ключовими характеристиками.
1. Виняткова сировинна унікальність ло-
кального мінералу, що володіє цілою
низкою дуже привабливих і корисних
якостей. Можливість ведення відкритих
розробок кар’єрів в середньовіччі.
2. Високий (в порівнянні з іншими ремес-
лами) ступінь агрегатно-інструменталь-
ного технологічного розвитку основних
видобувничо-переробних і власне – ви-
робничих ланок всього процесу. Високий
рівень стандартизації і високі технічні
якості виробленої продукції, наявність
очевидного контролю якості.
С т а т т і
58 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2013, вип. 11
3. Надзвичайно потужний об’єм сукупно ви-
готовлених готових виробів і, відповідно,
використаної сировини, що виміряється,
можливо, тисячами тонн і м3. Висока на-
сиченість побутових комплексів більшос-
ті земель Давньої Русі всім відомими уні-
фікованими пірофілітовими пряслицями
відмічена багатьма дослідниками. Піро-
філітові пряслиця використовувалися не
тільки в процесі прядіння, але й нерідко
несли сакральне навантаження, оскіль-
ки завдяки особливим властивостям мі-
нералу на них легко наносилися різнома-
нітні знаки власності, рахункові помітки,
пам’ятні написи. Схоже, що вони грали
також певну роль в товарно-грошових
операціях, як в середині давньоруського
суспільства, так і далеко за межами ет-
нічних кордонів Русі [Янин, 1956, с. 187,
189].
4. З цим узгоджується ціннісний, престиж-
ний статус основних категорій виготов-
лених з пірофілітового сланцю продуктів
і товарів, які, очевидно, мали відносно
високу вартістю, що робило їх зручними
для накопичення багатства нарівні з мо-
нетами та дорогоцінними металами, чим
і пояснюється присутність цих речей у
складі скарбів.
Добре відомі різьблені натільні іконки, хрес-
тики і намистини виготовлені з особливих де-
коративних різновидів пірофілітового сланцю.
Вогнетривка здатність пірофілітового сланцю
і пластичність визначили використання цієї
сировини для виготовлення ливарних форм.
Стійкість пірофілітового сланцю до механіч-
ного тертя і можливості фізичної механічної
обробки різних форм зумовили розвиток вироб-
ництва пірофілітових жорен і інших дисків, за-
діяних в технології верстатного обертання.
Поза сумнівом, що в загальному балансі спо-
житої сировини, трудовитрат на видобуток, об-
робку і транспортування провідне положення
в структурі Овруцької середньовічної індустрії
пірофілітового сланцю і кварциту займали га-
лузі, що обслуговували палацово-храмове бу-
дівництво.
В монументальному будівництві, оздобленні
і обробці інтер’єру (а іноді і фасадів будівель)
ефектні овруцькі мінерали грали, безумовно,
значну роль. По застосуванню їх можна розді-
лити на дві (достатньо умовні) групи – техноло-
гічно-функціональну і декоративно-художню.
До першої, насамперед, відноситься каміння
(блоки, валуни) фундаментів і стін, пояси-про-
кладки, карнизи п’ят арок і закомар, перекрит-
тя, гладкі плити підлоги, сходів, порогів і т.д. До
другої – декоративні різьблені монументальні
плити настінних композицій і парапетів хор,
різьблені інкрустовані плити підлоги, різнома-
нітні деталі передвівтарних перепон, престолів
і владичних місць, синтронів, бази колон і ка-
пітелей і т.д. До будівельно-декоративних виро-
бів можна віднести й виготовлення різьблених і
гладкостінних саркофагів, надгробних плит.
Найбільш значними та об’ємними із пере-
рахованих, з погляду розміру самих виробів, їх
кількості, об’єму використаної сировини є ви-
готовлення стінних поясів і рельєфних панно,
парапетів, плит підлоги і саркофагів.
Знаючи умови залягання і можливості видо-
бутку сировини на Овруцькому кряжі з одного
боку, і уявляючи, хоча й приблизно, загальні
об’єми і цінність спожитої сировини (напри-
клад в Києві) – з іншого, ми можемо більш
реально моделювати як техніку і економіку
будівництва, так і основи функціонування са-
мої Овруцької пірофілітової індустрії. Так, на-
приклад, важливо враховувати особливості за-
лягання пірофілітового сланцю в місцях його
виходу на поверхню і можливості відкритого
видобутку сировини кар’єрним способом в дав-
ньоруський час. Судячи із результатів наших
обстежень середньовічних кар’єрних виробок,
окремі горизонтальні пласти пірофілітового
сланцю не перевищували в товщину 50 см. На-
вряд чи окремі блоки (брили) могли бути біль-
ше 3 метрів в довжину й ширину. З цим узго-
джуються і стандартні розміри ям-кар’єрів, які
збереглися до сьогодні й обстежені Овруцькою
експедицією. Уявлення про максимальні роз-
міри і площу цільних завершених плит дає зве-
дення відомостей про найбільші, що дійшли до
нас, декоративні монументальні рельєфи хра-
мів Києва, представлене в таблиці 1.
Очевидно, що середня довжина найкрупніших
зразків складала 2 м, а в найбільших декоратив-
них рельєфах – 2,44 і 2,26 м. Середня ширина
рельєфних плит, при цьому, ледве перевищува-
ла 1 м, при найбільшому значенні – 1,18–1,08 м.
Товщина рідко перевищувала 8 см. У найкрупні-
ших плит–панно площа поверхні складала біль-
ше 2,5 м2, хоча в середньому в цій групі артефак-
тів площа поверхні наближена до 1,5 м2.
Іншою значною сферою використовування
крупних плит пірофілітового сланцю було ви-
готовлення саркофагів. Тільки при досліджен-
ні в 1996–2000 рр. Успенського собору Києво-
Печерської Лаври було зафіксовано більше 10
таких саркофагів [Івакін, 1999; Івакін, 2001]. Їх
розміри і конструкція стандартні: 2 довгі бічні
плити стін, дно і кришка розмірами 2,2 м в до-
вжину і 0,8 м у висоту (ширину), а також 2 по-
перечні плити від 0,6 до 0,8 м в довжину тієї ж
висоти. Останні входили і закріплювалися в по-
перечних пазах глибиною 2 см, висічених в до-
вгих плитах бічних стін. Товщина плит 5,5–6 см
(рис. 1.1, 1.4). Поверхня плит вирівняна, після
вирубки, первинного відбиття і надання гео-
метричної форми. Поверхні плит піддавалися
різним прийомам обробки. На плитах зафіксо-
вані сліди пилки, підтесування різними вида-
ми гладкого і зубчатого долота різних розмірів,
різного профілю робочої частини і, відповідно, –
59
Івакін Г.Ю, Томашевський А.П., Павленко С.В. Середньовічна овруцька індустрія пірофілітового сланцю і кварциту …
ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2013, вип. 11
призначення. Торці плит і поверхні оброблені
різними видами інструментів, гострі кути сти-
ків поперечних поверхонь зняті фасками. По-
декуди, на великих поверхнях плит, від однієї
торцевої грані до протилежної через всю шири-
ну кам’яної дошки, спостерігаються діагональні
скошені ряди паралельних стесувань (рис. 1.4).
Долота мали різний профіль і перетин: овально-
напівкругле, ложкоподібне, пряме типу стамес-
ки, 4–х-зубчасте, аналогічне античній «троянці»
(рис. 1.2) [Блаватский, 1930], дрібнозубчасте у
вигляді пилки або грубого напилка (рис. 1.3).
Природні дефекти мінеральних плит спеці-
ально нівелювалися майстрами. Далі застосо-
вувалося загладжування з елементами грубої
шліфовки поверхні. Один саркофаг такого типу
складався з 6 плит загальною площею більше
8 м2. Відмітимо, що досліджені саркофаги були
створені з рожево-бузкового, дещо більш м’якого
різновиду пірофілітового сланцю.
Подаємо об’ємно-вагові характеристики пі-
рофілітового сланцю (табл. 2). Було відібрано
декілька зразків (відносно рівних геометрично
і придатних для проведення коректних обмірів
у всіх трьох вимірах) двох основних різновидів
пірофілітового сланцю, що використовувався в
давньоруському будівництві – бузково-фіоле-
тового і рожевого. В результаті отримано спів-
відношення площі, об’єму і ваги для виробів із
будівельних різновидів пірофілітового сланцю:
Ці співвідношення важливі для оцінки кіль-
кості використаних при будівництві окремих
будівель кам’яних фрагментів і деталей, а та-
кож для розуміння загального об’єму спожитої
пірофілітової та кварцитової сировини.
Ще одним із напрямків було виготовлен-
ня пірофілітових плит підлоги. Під час до-
слідження монастирської території навколо
Михайлівського Золотоверхого собору була
відкрита пізньосередньовічна доріжка, вимо-
Таблиця 1
№ Ідентифікатор
Довжина
в см
ширина
в см
Товщина
в см площа в м2
Об’єм
в м3
Вага в
тоннах
1
Св. Дмитро і Георгій
(Михайлівський Золотоверхий
собор) 226 118 8 2,67 0,21 0,36
2
Св. Георгій і Федір Стратілат
(Дмитрієвський монастир) 218 112 7,5 2,44 0,18 0,31
3 риби (Успенський собор КПЛ) 244 108 9 2,64 0,23 0,40
4 Самсон (Успенський собор КПЛ) 205 100 8 2,05 0,16 0,27
5 Кібела (Успенський собор КПЛ) 185 105 8 1,94 0,15 0,26
6 хори (Софійській собор) 230 100 8 2,30 0,18 0,31
7 хори (Софійській собор) 218 100 8 2,18 0,17 0,29
8 хори (Софійській собор) 154 100 8 1,54 0,12 0,20
9 хори (Софійській собор) 174 106 8 1,84 0,14 0,25
10 хори (Софійській собор) 160 106 8 1,70 0,13 0,23
11 хори (Софійській собор) 217 100 8 2,17 0,17 0,29
12 хори (Софійській собор) 220 100 8 2,20 0,17 0,29
13 хори (Софійській собор) 187 100 8 1,87 0,14 0,25
14 хори (Софійській собор) 165 100 8 1,65 0,13 0,22
15
саркофаг (Десятинна церква,
сівши. стіна) 198 97 8 1,92 0,15 0,26
В середньому: 200,07 103,47 8,03 1,46 0,12 0,20
Таблиця 2
Різновиди пірофілітового
сланцю
Площа
зразка, см2
Об’єм
зразка, см2
Співвідношення
об’єму до площі
Вага 1 см3,
грами
Співвідношення
площі до об’єму
Бузково–фіолетовий 28,75 14,375 0,48 1,7 2
Рожевий 32,2 20,125 0,60 2,48 1,6
В середньому: 0,54 2,1 2
С т а т т і
60 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2013, вип. 11
рис. 1. 1 — Саркофаги на території Успенського собору Києво-Печерської Лаври. Конструкція.
2, 3 — Деталі обробки торцевих поверхонь та сліди інструментів.
4 — Внутрішня поверхня стінки саркофагу. Деталі обробки поверхні
61
Івакін Г.Ю, Томашевський А.П., Павленко С.В. Середньовічна овруцька індустрія пірофілітового сланцю і кварциту …
ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2013, вип. 11
щена з плит пірофілітового сланцю, які в дав-
ньоруський час були вимосткою підлоги одного
з місцевих соборів. Подібні плити були знайде-
ні і при розкопках надбрамної церкви ХII ст.,
що знаходиться поряд. Всього було обміряно 65
окремих плит, з них біля четверті – уламки та
фрагменти (рис. 2). Для археометрії була по-
будована спеціальна реєстраційна база даних,
де фіксувалися всі розміри, форма, особливості
мінералогії, способи обробки поверхні, колір,
технологічні деталі й інші параметри, а також
реконструйовані площа поверхні, об’єм і вага
плити. Для даної публікації нами відібраний
фрагмент табличної форми бази даних (див.
табл. 3), що містить інформацію про 40 плит,
у яких достовірно зафіксовані всі розмірні па-
раметри і відповідно надійно відновлюються
площа, об’єм і вага.
Як видно з таблиці, максимальні лінійні
розміри перевищували в деяких випадках 1 м,
проте лише одна плита за площею перевищує
1 м2. В цій групі плит спостерігаємо більшу
товщину, ніж у рельєфних декоративних плит.
Окремі екземпляри досягали 10–11 і навіть –
13,5–14 см, хоча немало тонких плит, товщи-
ною 4–6 см, що в результаті дало для цих 39
плит середнє значення товщини 6,75 см. Су-
марно представлені в таблиці плити склада-
Таблиця 3
№ Довжина, см ширина,
см
Товщина,
см
площа, м2 Об’єм. м3 Вага
в тонах
1 118 100 11 1,18 0,130 0,221
2 91 72 14 0,66 0,092 0,156
3 100 65 10 0,65 0,065 0,111
4 118 62 8,5 0,73 0,062 0,106
5 85 66 11 0,56 0,062 0,105
6 111 68 8 0,75 0,060 0,103
7 94 64 10 0,60 0,060 0,102
8 108 66 8 0,71 0,057 0,097
9 84 66 10 0,55 0,055 0,094
10 72 55 13,5 0,40 0,053 0,091
11 85 58 10 0,49 0,049 0,084
12 106 58 8 0,61 0,049 0,084
13 72 75 8 0,54 0,043 0,073
14 90 60 8 0,54 0,043 0,073
15 80 73 7 0,58 0,041 0,069
16 64 60 10 0,38 0,038 0,065
17 78 47 10 0,37 0,037 0,062
18 79 58 8 0,46 0,037 0,062
19 70 58 9 0,41 0,037 0,062
20 84 48 9 0,40 0,036 0,062
21 64 45 11 0,29 0,032 0,054
22 70 50 9 0,35 0,032 0,054
23 78 56 7 0,44 0,031 0,052
24 82 50 7 0,41 0,029 0,049
25 68 54 7 0,37 0,026 0,044
26 70 45 8 0,32 0,025 0,043
27 103 49 5 0,50 0,023 0,039
28 67 48 7 0,32 0,023 0,038
29 70 54 5 0,38 0,019 0,032
30 63 49 6 0,31 0,019 0,031
31 58 36 8 0,21 0,017 0,028
32 56 45 5,75 0,25 0,014 0,025
33 46 35 7,5 0,16 0,012 0,021
34 23 78 6 0,18 0,011 0,018
35 35 38 6 0,13 0,008 0,014
36 52 34 5 0,18 0,008 0,014
37 45 44 4 0,20 0,008 0,013
38 30 44 6 0,13 0,008 0,013
39 32 34 6 0,11 0,007 0,011
Всього: 16,82 1,456 2,474
Розміри в середньому:
74,38 55,56 6,75 0,43 0,04 0,06
С т а т т і
62 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2013, вип. 11
ють приблизно 1,5 кубічний метр пірофілітово-
го сланцю, що важить близько 2,5 тонн. Серед-
ня плита, за нашими підрахунками, важить
близько 30–60 кг.
Плити досить виразно відрізняються за фор-
мою, характером і морфологією мінеральної си-
ровини, відтінками кольору, способами і харак-
тером обробки поверхонь. Є спеціальні плити,
із прорізаними, очевидно, шарнірними отвора-
ми, плити з анкерними залізно–свинцевими
вставками, плити спеціально профільованої
фігурної форми. Частина плит і їх фрагменти
зберігають правильну прямокутну або квадрат-
ну форму, виділяється і група довгастих плит
та їх уламків, торцевим сторонам (краям) яких
була спеціально надана овальна, заокругле-
на форма. Кути, що збереглися, практично на
всіх плитах також закруглюються. Кольорова
гамма плит варіює від сіро-рожевих (рідко) до
багатьох відтінків бузкового, бузково-червоно-
го, сургучно-цегляного, фіолетового кольорів.
На кожній четвертій плиті підлоги зафіксова-
ні карміново-червоні смуги-прожилки більш
твердого кварциту, а також плями локального
іржавіння. Лицьові поверхні частини плит за-
гладжені і навіть відполіровані, можна бачи-
ти як в процесі функціонування більш м’які
ділянки пірофілітових плит підлоги соборів
просідали протираючись, поліруючись взуттям
прихожан, залишаючи більш тверді ділянки і
прожилки на поверхні (рис. 4.1). На поверхнях
і торцевих гранях плит підлоги, також як і на
плитах саркофагів, спостерігаємо сліди різних
робочих інструментів. Є плити, на поверхні
яких виразно видні підтісування гладким до-
лотом овально-напівкруглого і прямого в пере-
тині, а також сліди пилки і напилка (рис. 3.1–
4). Можна припустити, що для виготовлення
плит підлоги використовувалися більш дрібні
плоскі фрагменти породи пірофілітового слан-
цю, відходи виробництва плит більшої площі,
які не могли бути використані для виготовлен-
ня високохудожніх різьблених панелей пара-
петів, стінних рельєфів, престолів і т.п.
Про кількість плит підлоги свідчать зна-
хідки з Успенського собору. Н.В. Холостенко
зафіксував 244 тільки гладких плит підлоги
давньоруського часу, які за його підрахунками
покривали площу 530 м2. Ширина плит коли-
валася від 30 до 75 см, а довжина від 120–152
до 213–216 см. Серед плит підлоги був і фраг-
мент плити парапету хор з незавершеним
орнаментальним різьбленням [Холостенко,
1975, с. 134].
Про відносно високу вартість і собівартість
плит пірофілітового сланцю свідчить безліч
фактів вторинного використання цих плит в
пізніші часи. Давньоруські саркофаги з піро-
філітового сланцю дуже часто використовува-
лися в пізньому середньовіччі. «Темновидные
саркофаги» із пірофілітового сланцю (місцевого
порфіру) у всі часи призначалися для похован-
ня привілейованих осіб. Плити підлоги, навіть
після заміни підлоги храмів новим покриттям,
продовжували використовуватися як зручні і
декоративні вимостки доріжок і майданчиків.
З них нерідко виготовлялися надгробні плити
і хрести. Відомі факти, коли на таких надгроб-
рис. 2. Плити підлоги із території Михайлівського Золотоверхого монастиря. Прорис
63
Івакін Г.Ю, Томашевський А.П., Павленко С.В. Середньовічна овруцька індустрія пірофілітового сланцю і кварциту …
ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2013, вип. 11
рис. 3. 1—4 —Плити підлоги із території Михайлівського Золотоверхого монастиря.
Сліди інструментів та деталі обробки поверхонь
С т а т т і
64 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2013, вип. 11
ках кілька разів міняли тексти відповідних
іменних написів.
В Києво-Печерському Патерику зафіксована
висока вартість літописної «доски каменой и
столпцов на устроение трапезе» – 3 гривні срі-
бла [Абрамович, 1991, с. 14]. За дослідженнями
М.В. Холостенка, розміри такої «доски каме-
ной» становили 120 на 80 см [Холостенко, 1975,
с. 124–128]. Очевидно, що її вартість складала-
ся з ціни власне сировини, витрат на виготов-
лення плити (видобуток + всі етапи обробки) та
на транспортування.
Плити підлоги, саркофагів, монументаль-
них рельєфів й інші, найбільш цінні, крупні
вироби з пірофілітового сланцю, швидше за
все, за логікою технології і господарської до-
цільності, виготовлялися не далеко від місць
видобутку сировини, і там же проходили
цикл основної обробки. Цілком імовірно, що
«дошки» виготовлялися на відомих спеціалі-
зованих виробничих поселеннях Овруцького
кряжу. Серед виробничих осередків, які спе-
ціалізувалися на первинній обробці пірофі-
літового сланцю та кварцитів й виготовленні
пірофілітових плит для будівництва на сьо-
годні відносно чітко визначаються поселення
Нагоряни–ІІ, Хлупляни (лікарня), Левковичі
І–ІІ, Прибитки. Вивчаючи ці виробничі по-
селення і їх округу, ми зустрічали залишки
і фрагменти таких плит, сліди їх обробки,
пірофілітові стели. Проте високопрофесійне
художнє різьблення, завершальна обробка і
підгонка для конкретного місця, швидше за
все, здійснювалися в Києві. Втім, це питання
залишається дискусійним і потребує додатко-
вих аргументів.
рис. 4. 1 — Плита підлоги із території Михайлівського Золотоверхого монастиря;
2 — Кварцитові квадратні плитки мощення підлоги «південного палацу» Х ст.
65
Івакін Г.Ю, Томашевський А.П., Павленко С.В. Середньовічна овруцька індустрія пірофілітового сланцю і кварциту …
ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2013, вип. 11
Таблиця 4
храм
Д
ов
ж
ин
а,
м
ш
ир
ин
а,
м
Т
ов
щ
ин
а
ст
ін
, м
В
ну
тр
іш
ня
пл
ощ
а,
м
2
п
ло
щ
а
1-
ої
пл
ит
и,
м
2
В
ір
ог
ід
не
Q
пл
ит
В
аг
а
пл
ит
и,
т
он
н
В
аг
а
вс
іх
п
ли
т
пі
дл
ог
и,
т
он
н
О
б’
єм
к
ам
ін
ня
, м
3
В
ик
ор
ис
та
нн
я
п
ло
щ
а
я
ру
сі
в,
м
2
За
га
ль
не
Q
пл
ит
Михайлівський
Золотоверхий
собор
28,6 18,7 1 460 0,43 1 070 0,06 64 32
С о ф і й с ь к и й
собор
47 52 2000 0,43 4 651 0,06 279 140
К и р и л і в с ь к а
церква 31 22
(1,7-
1,98)
2 580 0,43 1 349 0,06 81 40
карнизи
в п’ятах
арок,
пере-
криття
східців
у с п е н с ь к и й
собор КпЛ
35,6 24,2 1,3 780 0,43 1 814 0,06 109 54
4 яруси
карнизів
стін
118 274
разом: 142,2 116,9 3820 8 884 0,24 533 266,5
Наочне уявлення про об’єм використано-
го для будівництва і оформлення київських
храмів пірофілітового сланцю і про те, скіль-
ки його було здобуто, оброблено і доставлено з
Овруцької волості дає таблиця 4.
У таблиці в самому загальному вигляді
представлені результати підрахунків і моде-
лювання балансу використання пірофілітового
сланцю для зведення стін, хор і мощення під-
логи тільки в чотирьох київських храмах, без
урахування декоративних рельєфних панелей
стін, парапетів, вівтаря, престолів, саркофагів
та ін. деталей.
Особливий інтерес представляє проблема ви-
користання овруцького червоного кварциту у
давньоруському будівництві. Овруцький квар-
цит дуже красивий і не дарма високо декоратив-
ні вставки з т.зв. «рябью пустуни» та гроноподіб-
ними конгломератами були використані для зо-
внішньої прикраси стін Софії Київської, церкви
святого Василія в Овручі, в храмах Гродно.
Проблема виявлення місць спеціального
видобутку кварцитів ще остаточно не вияс-
нена, оскільки власне кварцитовидобувних
кар’єрів давньоруського часу не ідентифіко-
вані. Цілком ймовірно, що окремих кварцито-
видобувних кар’єрів (в сучасному розумінні) в
середньовіччі могло й не існувати. Поверхневі
виходи пірофілітових сланців завжди супрово-
джуються виходами на поверхню кварцитів.
Можливо, що супутні до пірофілітових кар’єрів
виходи кварцитів могли задовольняти наявні
за давньоруської доби потреби в цій сировині.
Також відомо, що існували візуально видимі, а
значить й цілком доступні для розробки відсло-
нення кварцитів в славнозвісних ярах Овруць-
кого кряжу [Тутковский, 1911, с. 110–164,
Рис. 25–26; Тутковский, 1915, с. 190–191; Тут-
ковський, 1923]. Для потреб будівництва також
могли використовуватись поверхневі брили та
валуни льодовикового походження, географія
поширення яких охоплює практично всю тери-
торію Овруцького кряжу.
Якщо з місцем і способом відкритого видобут-
ку кварциту на сьогодні все відносно зрозуміло,
то питання про можливість інструментальної об-
робки (розпилювання, шліфовка, свердлення та
ін.) цього дуже твердого мінералу в давньорусь-
кий час ще залишається відкритим. Цікавими
прикладами обробки кварциту є вже згадувана
раніше велика надгробна рожева плита і ква-
дратні відшліфовані плитки мощення підлоги
«південного палацу» Х ст. (рис. 4.2) [Милецкий,
1989, с. 132, 136]. В ході новітніх досліджень
Десятинної церкви повторно відкриті фунда-
ментні рови, і залишки забутовки фундаменту
північно-західної частини «південного палацу»
(рис. 6.7). Досліджені залишки фундаментів
складаються виключно з блоків і глиб кварци-
ту, серед яких також зустрічаються екземпляри
із слідами обробки поверхонь.
Дослідження залишків фундаментів Деся-
тинної церкви серед багатьох інших важливих
тем дають нові матеріали про різні етапи вико-
ристання овруцького кварциту і пірофілітового
сланцю в будівельній практиці Давньої Русі.
Від пам’ятки на різну висоту збереглися
фундаменти західної і південної стін. Також
збереглася частина фундаментної стрічки, па-
ралельна південній стіні, і стрічка фундаменту
що примикає до південної стіни, утворюючи з
південним пряслом західної стіни і західним
пряслом південної стіни об’єм південно-захід-
ного кута храму (рис. 5.1). На різних ділянках
фундаментів збереглися нижні частини клад-
ки стін, складені з плінфи.
С т а т т і
66 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2013, вип. 11
рис. 5. 1 — План Десятинної церкви; 2 — План внутрішнього фасаду південного прясла
західної стіни з позначеними кварцитами; 3 — Фундамент 1-ої (із заходу) перемички
південної стіни Десятинної церкви. Фото
67
Івакін Г.Ю, Томашевський А.П., Павленко С.В. Середньовічна овруцька індустрія пірофілітового сланцю і кварциту …
ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2013, вип. 11
Таблиця 5
№ каменю
(рис. 5.2)
Розмір
№ каменю
(рис. 5.2)
Розмір
Довжина,
см Товщина, см
Довжина,
см Товщина, см
2 18 9,5 57 29 5-9
12 16 10 62 ≈ 16 ≈ 9
13 27 23 64 ≈ 36 ≈ 18
14 20 16,5 65 18 10
15 44 15 66 26 10
27 34 11,5 68 26 12,5
29 21 6,5 69 30 18
33 45,5 23 72 43 19
36 26 15 74 23 24
У відповідності з розробленою і апробованою
раніше програмою вивчення мінерально-си-
ровинного потенціалу давньоруського Києва
нами планомірно, у міру відкриття і розчи-
щення певних ділянок, проводилася фіксація
каміння в конструкції з відбором відповідних
проб і створення паралельних графічної і та-
бличної баз даних для реєстрації мінеральних
складових структури збережених фундаментів
і фрагментів стін.
В забутовці фундаментів західної стіни на
ділянці від її північного краю до половини 2–ї
(з півдня) пілястри використаний в основному
сірий пісковик різного виду. Окрім пісковику в
забутовці в незначній кількості зустрічаються
сіро-коричневий сланець, граніт та інші міне-
рали. В цій частині фундаменту західної стіни
кварцити і пірофілітів сланець відсутні.
Фундамент південної стіни складається з де-
кількох, не перев’язаних між собою, складених
упритул, відрізків. Фундаменти південної сті-
ни церкви, окрім 1–го і частини 2–го західних
прясел, складаються переважно (на 90–95 %)
з червоних і рожевих кварцитів різної форми
і розмірів.
Кладка фундаментів південно-західного
об’єму складається з валунів пісковику, граніту,
вапняку, кварциту (зустрічаються підквадрат-
ні блоки, з чіткими обробленими площинами і
гранями), уламків плит пірофілітового сланцю,
мармурових різьблених деталей на бежевому і
рожевому розчині з домішкою крупної цем’янки
і шлаків. В кладці також використовувалася
плінфа для вирівнювання рядів каміння. Вто-
ринне використання архітектурних деталей,
різночасової плінфи, різних по структурі роз-
чинів, наявність декількох вертикальних швів,
свідчить про ремонт, а можливо часткову або
повну (аж до вибірки, повторної заливки і зміц-
нення фундаментів) перебудову південно-захід-
ного кута Десятинної церкви. Зазначимо, що на
ділянці ремонту фундаментів зустрічаються всі
види мінералів, що використовувались при бу-
дівництві Десятинної церкви.
Фундаменти південно-західного кута Де-
сятинної церкви найбільш досліджені в ході
робіт 2005 р. На прикладі внутрішнього (схід-
ного) фасаду південного прясла західної стіни
(рис. 5.2) представимо співвідношення кварци-
тів і пірофілітового сланцю щодо інших міне-
ралів, їх основні розміри і форму. Фундаменти
вказаної ділянки досліджені на глибину (ви-
соту) 1,1–1,15 м. Над фундаментом збереглися
п’ять рядів кладки з плінфи. Ширина внутріш-
нього фасаду прясла – 4,3 м. На площі при-
близно 5 м2 зафіксовано 74 різних за формою
блоків і глиб каменю. З них 18 екземплярів,
приблизно 25 %, складає кварцит. Кварцит в
основному блокової прямокутної форми, хоча
зустрічаються валунні та плитоподібні брили.
Розміри блоків і валунів кварциту показані в
таблиці 5.
В кладці цього фасаду фундаменту зафік-
сований один уламок плити з пірофілітового
сланцю фіолетового кольору (рис. 5.2, № 26),
розміром 31,5×2–6 см. Решта каміння – фраг-
менти пісковику.
Відзначимо, що на різних ділянках фун-
даментів північно-західної ділянки співвід-
ношення кварцитів, пірофілітового сланцю і
інших мінералів різне. В кладці внутрішньо-
го фасаду східної стрічки південно-західного
об’єму храму із 42 каменів кварцити складають
85 % (36 екземплярів) (рис. 5.3). В кладці вну-
трішнього фасаду західного прясла південної
стіни на площі близько 4,2 м2 зафіксовано 72
камені різних розмірів. Співвідношення квар-
цитів, пірофілітового сланцю і інших мінера-
лів: 17 (24 %), 8 (11 %), 52 (65 %) відповідно.
В західній частині фасаду цього прясла в
основі кладки з плінфи в два ряди лежать 6
уламків плит з фіолетового пірофілітового слан-
цю (рис. 6.2). Розміри плит подані в таблиці 6.
Ціла плита з пірофілітового сланцю фіоле-
тового кольору зафіксована в основі кладки із
плінфи в центральній частині 2–го із заходу
прясла південної стіни (рис. 6.1). Розміри плити
90×90 см, товщина – 6–9 см. Видимі торці плити
оброблені. Плита лежить на заливці з розчину
покритого незначним шаром землі. Західніше по
поверхні фундаменту прясла зафіксовані дрібні
осколки пірофілітового сланцю (рис. 6.3) – мож-
ливо сліди руйнування іншої плити. Можливо,
ці плити фіксують вхід в собор.
В кладці фундаменту кутової пілястри
південно-західного кута зафіксований фраг-
С т а т т і
68 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2013, вип. 11
рис. 6. 1 — Плита з пірофілітового сланцю в конструкції фундаменту (2-е прясло південної стіни); 2 — Фраг-
менти пірофілітових плит в основі кладки з плінфи внутрішнього фасаду західного прясла південної стіни;
3 — Дрібні осколки пірофілітового сланцю на місті зруйнованої плити (2-е прясло південної стіни); 4 — Фраг-
мент (1/2) бази із пірофілітового сланцю в кладці північної стрічки фундаменту південного-західного об’єму
Десятинної церкви; 5 — Фрагмент (1/2) бази із пірофілітового сланцю в кладці фундаменту кутової пілястри
південного-західного кута Десятинної церкви; 6 — Кварцити у фундаментному рові північної стрічки цен-
трального нефу Десятинної церкви (шурф 15, 2005 р.); 7 — Залишки фундаментів північно-західної частини
«південного» палацу; 8 — Західний фасад церкви Миколи Десятинного П.Могили. Малюнок ХIХ ст.
69
Івакін Г.Ю, Томашевський А.П., Павленко С.В. Середньовічна овруцька індустрія пірофілітового сланцю і кварциту …
ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2013, вип. 11
мент половини бази з пірофілітового сланцю
(рис. 6.5). Два фрагменти однієї бази з пірофілі-
тового сланцю вмуровані в різні місця кладки
північної стрічки фундаменту південно-захід-
ного об’єму храму (рис. 6.4). База неправильної
трапецієподібної форми з отвором на верхній
поверхні. Розміри бази: довжина верхньої по-
верхні – 20 см, нижньої поверхні – 38 см, мак-
симальна довжина – 42 см, висота – 16–17 см.
Діаметр отвору – 6 см.
В ході робіт 2005 р. при повторному розкрит-
ті вибраних фундаментних ровів південної
(шурф 51) і північної (шурф 15) фундаментних
стрічок центрального нефа стародавнього ядра
церкви зафіксовано декілька блоків рожевих
кварцитів (рис. 5.1). В ділянках фундаменту
північної стіни центрального нефа кварцити
збереглися в тому вигляді, в якому показані на
плані М.К. Каргера [Каргер, 1961, рис. 9]. Бло-
ки кварцитів лежать на материковому суглин-
ку фундаментного рову (рис. 6.6). Роботами
2006–2007 рр. в основі «платформи» під півден-
ною та центральною апсидами храму теж за-
фіксовані овруцькі червоні кварцити. Знахідка
кварцитів у фундаментних ровах стародавньо-
го ядра та в основі платформи під апсидами
церкви свідчить про використання кварцитів
при спорудженні первинного ядра храму.
Відомі малюнки ХІХ ст. руїн Десятинної
церкви (гравюра Паннемокера 1884 р.) і пів-
нічного фасаду церкви Миколи Десятинного
П. Могили дозволяють стверджувати, що стіни
Десятинної церкви були зведені в техніці змі-
шаної кладки. На малюнках добре видно де-
кілька поясів каміння в стінах. В розрізі захід-
ної стіни церкви Миколи Десятинного видно,
принаймні, 6 кам’яних поясів (рис. 6.8). При-
пускаємо, що в кладці стін Десятинної церкви,
по аналогії з іншими найдавнішими храмами
(Св. Софії в Києві, Св. Спаса в Чернігові), ви-
користовувалися кварцити і пірофілітові слан-
ці, особливо на лицьових фасадах стін, де за-
стосовувалися, переважно, високо декоративні
і ретельно оброблені блоки. Найбільш яскра-
вим прикладом таких декоративних кам’яних
вставок з кварциту і пірофілітового сланцю є
церква Св. Василія в Овручі, збудована за ча-
сів князя Рюрика Ростиславича.
Фрагменти кварцитів і пірофілітового слан-
цю також зафіксовані у фундаменті дослідже-
ної стіни прибудови, датованої попередньо ХІІ
століттям, біля північно-західного кута храму.
Вивчення різних аспектів використання
овруцького кварциту і пірофілітового сланцю
в будівельній практиці Давньої Русі, ми споді-
ваємося, продовжуватиметься як в Овруцькому
регіоні, так і в Києві, а також в інших південно-
руських містах.
абрамович Д.І. Києво-Печерський патерик /
Д.І. Абрамович. – Київ, 1991. – 280 с.
Блаватский в.Д. О применении троянки в римскую
эпоху / В.Д. Блаватский // Труды секции археологии.
Техника обработки камня и металлов. – М., 1930. –
С. 101–106.
Івакін Г.Ю. Археологічні дослідження на терито-
рії Києво-Печерської лаври у 2000 р. / Г.Ю. Івакін,
С.А. Балакін // Археологічні відкриття в Україні
1999–2000 рр. – Київ, 2001. – С. 116–121.
Івакін Г.Ю. Поховальний комплекс ХV ст. у нар-
тексі Успенського собору Києво-Печерської лаври /
Г.Ю. Івакін, С.А. Балакін // Лаврський альманах. –
Київ, 1999. – Вип. 2. – С. 77–86.
каргер М.к. Древний Киев / М.К. Каргер. – М.–Л.,
1961. – Т. 2. – 662 с.
Милецкий а.М. Парк-музей «Древний Киев». Исто-
рико-археологический и архитектурный комплекс /
А.М. Милецкий, П.П. Толочко. – К., 1989. – 151 с.
Павленко с. Исследование производственных комп-
лексов овручской средневековой индустрии пиро-
филлитового сланца в 2002 г. / С. Павленко // Наукові
записки з української історії: зб. наук. стат. присвяч.
пам’яті В.В. Сєдова. – Переяслав-Хмельницький,
2005. – Вип. 16. – С. 195–209.
Павленко с.в. Обробка пірофілітового сланцю на
укріплених поселеннях Овруцького кряжу / С.В. Пав-
ленко // Стародавній Іскоростень і слов’янські гради
VIII–Х ст. – К., 2004. – С. 215–218.
Павленко с.в. Овруцька середньовічна пірофілітова
індустрія: результати, проблеми та перспективи до-
слідження / С.В. Павленко // Проблеми давньорусь-
кої та середньовічної археології. – К., 2010. – С. 157–
166. – (Археологія і давня історія України,вип. 1).
Томашевський а.П. Проблеми, перспективи та про-
грама вивчення мінерально-сировинного видобув-
ничо-переробного комплексу Давньої Русі-України /
А.П. Томашевський // Коштовне і декоративне камін-
ня: матер. І міжнар. конф. – Київ, 1999. – С. 92–93.
Томашевский а.П. Программа изучения минерально-
сырьевой базы Южной Руси Х–ХІІІ вв. н.э.: задачи,
результаты, перспективы / А.П. Томашевский // Ар-
хеоминералогия и ранняя история минералогии: ма-
тер. междунар. семинара (Сыктывкар, Республика
Коми, Россия; 30 июня – 4 июля 2005). – Сыктывкар,
2005. – С. 136–137.
Тутковский П.а. Древнейшая добывающая
промышленность на Волыни / П.А. Тутковский //
Труды общества исследователей Волыни. – житомир,
1915. – Т. ХІІ. – С. 167–198.
Тутковский П.а. Побережье реки Норина в Овруч-
ском уезде. (Геологическое и географическое описа-
ние) / П.А. Тутковский // Труды общества исследова-
телей Волыни. – житомир, 1911. – Т. VІ. – С. 59–220.
Таблиця 6
№ плити (по
фасаду)
Розмір
№ плити (по
фасаду)
Розмір
Довжина,
см Товщина, см
Довжина,
см Товщина, см
50 33 12,5 60 22 8
58 60 9 61 44 6
59 30 7,5 62 65 12
С т а т т і
70 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2013, вип. 11
Тутковський П.а. Словечансько-Овруцький кряж і
узбережжя ріки Славечни. Геологічний та геоморфо-
логічний опис / П.А. Тутковський // Труди фіз.-мат. від-
ділення ВУАН. – 1923. – Т. 1, вип. 1. – 71 с.
Холостенко М.в. Успенський собор Печерського
монастиря / М.В. Холостенко // Стародавній Київ. –
Київ, 1975. – С. 107–170.
янин в.л. Денежно-весовые системы русского сред-
невековья. Домонгольский период / В.Л. Янин. – М.,
1956. – 220 с.
Г. Ю. ивакин, а. П. Томашевский, с. в. Павленко
СРЕДНЕВЕКОВАЯ ОВРучСКАЯ
ИНДуСТРИЯ пИРОФИЛЛИТОВОГО
СЛАНЦА И КВАРЦИТОВ И
МОНуМЕНТАЛьНОЕ ЗОДчЕСТВО
ДРЕВНЕРуССКОГО КИЕВА
Результаты многолетних исследований на террито-
рии Овручской волости, реализуемых Овручской экс-
педицией ИА НАНУ и новейших раскопок в Киеве на
месте монастыря Архангела Михаила, Успенском хра-
ме Киево-Печерского монастыря и Десятинной церкви
дали возможность исследователям рассмотреть вопрос
об использовании овручских пирофиллитовых слан-
цев и красных кварцитов в монументальном строи-
тельстве Южной Руси и Киева.
На территории Овручско-Словечанского кряжа
были обнаружены и исследованы целые регионы, по-
селения, производственные комплексы, средневеко-
вые карьеры, специализировавшиеся на добыче и об-
работке продукции из этих минералов.
Уникальный комплекс природных ресурсов, с одной
стороны, и благоприятные социальные, политические,
религиозные и экономические условия, с другой сто-
роны, сделали возможным функционирование древ-
нерусской Овручской пирофиллитовой индустрии,
которую отличают высокая степень развития процесса
производства, высокий уровень стандартизации и вы-
сокое качество выпускаемой продукции, имевшей вы-
сокий статус и цену. Объем используемого материала
и произведенной продукции был огромным по средне-
вековым меркам.
Одной из основных отраслей в структуре Овручской
пирофиллитовой индустрии была поставка строитель-
ных и отделочных материалов для возведения церк-
вей и дворцов. Кварциты использовались в забутовке
фундаментных рвов, возведении и декорировании
стен. Пирофиллитовый сланец использовался при
возведении фундаментов и стен, в качестве стеновых
поясов, карнизов арок и закомар, плит перекрытий,
вымостки полов, лестниц и порогов. Декоративные
резные пирофиллитовые плиты использовались для
создания настенных композиций и парапетов хоров,
предалтарных преград и престолов, баз колон и капи-
телей, в качестве инкрустированных плит пола и т.п.
Этот материал также использовался для изготовления
саркофагов и надгробий.
В статье делается попытка реконструкции количе-
ства, объема и весовых характеристик различных ти-
пов пирофиллитового сланца (разного цвета, морфо-
логии и т.д.), которые были использованы в качестве
декоративных элементов (стеновые пояса, рельефы,
полы и т.д.) и саркофагов в церквях Киева. Эти дан-
ные обсуждаются вместе с конкретными качествами
пирофиллитового сланца в местах его добычи.
Также специально рассматривается круг вопросов,
связанных с использованием красного овручского квар-
цита в монументальных постройках Древней Руси.
G. Ivakin, A. Tomashevsky, S. Pavlenko
indusTry Of PyrOPhylliTe
slATe And QuArTziTe in medi-
evAl Ovruch, And mOnumenTAl
ArchiTecTure Of AncienT rus’
PeriOd Of Kyiv
The results of long-term investigations on the
territory of Ovruch Volost (district) realized by the
Ovruch expedition and latest excavations in Kiev on
the sites of the Archangel Michael Monastery, the
Dormition Church of the Kiev Cave Monastery and the
Tithe Church let the researchers raise a question about
the use of pyrophyllites and quartzites from Ovruch in
the building works in Southern Rus.
On the territory of the Ovruch-Slovechno mountain
ridge entire regions, sites, settlements and workshops
that once specialized in slate industry have been
discovered. Also, the medieval open-cast mines have
been found and investigated. The exploitation of the
main varieties of pyrophyllitic slate used to be practiced
in those places.
The unique complex of natural resources, on the
one hand, and favourable social, political, religious
and economic conditions, on the other hand, made
the start of the Ovruch slate industry possible. The
very mineral, i.e. pyrophyllitic slate, has many useful
natural qualities. The slate industry is distinguished
by the high degree of the development of the
manufacture process, the high level of standartization
and good quality of the manufactured products. The
volume of the manufactured products and used
material was outstandingly enormous. At the same
time, the products manufactured from pyrophyllitic
slate were associated with a high status and high
price.
One of the main fields in the structure of the Ovruch
pyrophyllitic industry was supply for the construction
of monumental churches and palaces. Pyrophyllite
was used in their foundations, walls, stairs, cornices
of arches, bases and capitals of the columns, templons,
lintels, gallery thresholds, decorated carved slabs, flat
floor slabs and slabs for opus sectile and others. This
material was also used for sarcophagi and tombstones.
This paper is an attempt at remodelling the
quantity, volume and weight characteristics of various
slate types (varying in colour, morphology etc.) which
were in use as decorative elements (wall belts, reliefs,
floors etc) and sarcophagi in Kiev churches. These data
is discussed together with the specific qualities of the
pyrophyllite slate deposition in the places of its mining
and with the possibility of its open-mine extraction in
Old Rus time.
The questions of the use of the Ovruch red quartzite
in monumental buildings of Old Rus are also considered.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-89517 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2227-4952 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:04:00Z |
| publishDate | 2013 |
| publisher | Інститут археології НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Івакін, Г.Ю. Томашевський, А.П. Павленко, С.В. 2015-12-14T13:58:29Z 2015-12-14T13:58:29Z 2013 Середньовічна овруцька індустрія пірофілітового сланцю і кварциту та монументальне зодчество давньоруського Києва / Г.Ю. Івакін, А.П. Томашевський, С.В. Павленко // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2013. — Вип. 11. — С. 56-70. — укр. 2227-4952 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/89517 У статті вводяться до наукового обігу результати досліджень місць видобування і первинної
 переробки пірофілітового сланцю й кварцитів на
 Словечансько-Овруцькому кряжі. Подаються, систематизуються та аналізуються численні знахідки
 архітектурно-оздоблюваних артефактів з овруцького пірофілітового сланцю та кварциту, зроблені
 в ході новітніх історико-археологічних досліджень
 давньоруських архітектурних комплексів Києва.
 Комплексний аналіз дозволяє здійснити спробу реконструкції кількості та об’ємно-вагових характеристик різних типів сировини, яка була використана в якості фундаментів, декоративних елементів
 (пояса стін, рельєфні панно, плити підлоги та ін.)
 та саркофагів в давньоруських храмах Києва. Результаты многолетних исследований на территории Овручской волости, реализуемых Овручской экспедицией ИА НАНУ и новейших раскопок в Киеве на
 месте монастыря Архангела Михаила, Успенском храме Киево-Печерского монастыря и Десятинной церкви
 дали возможность исследователям рассмотреть вопрос
 об использовании овручских пирофиллитовых сланцев и красных кварцитов в монументальном строительстве Южной Руси и Киева.
 В статье делается попытка реконструкции количества, объема и весовых характеристик различных типов пирофиллитового сланца (разного цвета, морфологии и т.д.), которые были использованы в качестве
 декоративных элементов (стеновые пояса, рельефы,
 полы и т.д.) и саркофагов в церквях Киева. Эти данные обсуждаются вместе с конкретными качествами
 пирофиллитового сланца в местах его добычи.
 Также специально рассматривается круг вопросов,
 связанных с использованием красного овручского кварцита в монументальных постройках Древней Руси. The results of long-term investigations on the
 territory of Ovruch Volost (district) realized by the
 Ovruch expedition and latest excavations in Kiev on
 the sites of the Archangel Michael Monastery, the
 Dormition Church of the Kiev Cave Monastery and the
 Tithe Church let the researchers raise a question about
 the use of pyrophyllites and quartzites from Ovruch in
 the building works in Southern Rus. uk Інститут археології НАН України Археологія і давня історія України Статті Середньовічна овруцька індустрія пірофілітового сланцю і кварциту та монументальне зодчество давньоруського Києва Средневековая овручская индустрия пирофиллитового сланца и кварцитов и монументальное зодчество древнерусского Киева Industry of pyrophyllite slate and quartzite in medieval Ovruch, and monumental architecture of Ancient Rus’ period of Kyiv Article published earlier |
| spellingShingle | Середньовічна овруцька індустрія пірофілітового сланцю і кварциту та монументальне зодчество давньоруського Києва Івакін, Г.Ю. Томашевський, А.П. Павленко, С.В. Статті |
| title | Середньовічна овруцька індустрія пірофілітового сланцю і кварциту та монументальне зодчество давньоруського Києва |
| title_alt | Средневековая овручская индустрия пирофиллитового сланца и кварцитов и монументальное зодчество древнерусского Киева Industry of pyrophyllite slate and quartzite in medieval Ovruch, and monumental architecture of Ancient Rus’ period of Kyiv |
| title_full | Середньовічна овруцька індустрія пірофілітового сланцю і кварциту та монументальне зодчество давньоруського Києва |
| title_fullStr | Середньовічна овруцька індустрія пірофілітового сланцю і кварциту та монументальне зодчество давньоруського Києва |
| title_full_unstemmed | Середньовічна овруцька індустрія пірофілітового сланцю і кварциту та монументальне зодчество давньоруського Києва |
| title_short | Середньовічна овруцька індустрія пірофілітового сланцю і кварциту та монументальне зодчество давньоруського Києва |
| title_sort | середньовічна овруцька індустрія пірофілітового сланцю і кварциту та монументальне зодчество давньоруського києва |
| topic | Статті |
| topic_facet | Статті |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/89517 |
| work_keys_str_mv | AT ívakíngû serednʹovíčnaovrucʹkaíndustríâpírofílítovogoslancûíkvarcitutamonumentalʹnezodčestvodavnʹorusʹkogokiêva AT tomaševsʹkiiap serednʹovíčnaovrucʹkaíndustríâpírofílítovogoslancûíkvarcitutamonumentalʹnezodčestvodavnʹorusʹkogokiêva AT pavlenkosv serednʹovíčnaovrucʹkaíndustríâpírofílítovogoslancûíkvarcitutamonumentalʹnezodčestvodavnʹorusʹkogokiêva AT ívakíngû srednevekovaâovručskaâindustriâpirofillitovogoslancaikvarcitovimonumentalʹnoezodčestvodrevnerusskogokieva AT tomaševsʹkiiap srednevekovaâovručskaâindustriâpirofillitovogoslancaikvarcitovimonumentalʹnoezodčestvodrevnerusskogokieva AT pavlenkosv srednevekovaâovručskaâindustriâpirofillitovogoslancaikvarcitovimonumentalʹnoezodčestvodrevnerusskogokieva AT ívakíngû industryofpyrophylliteslateandquartziteinmedievalovruchandmonumentalarchitectureofancientrusperiodofkyiv AT tomaševsʹkiiap industryofpyrophylliteslateandquartziteinmedievalovruchandmonumentalarchitectureofancientrusperiodofkyiv AT pavlenkosv industryofpyrophylliteslateandquartziteinmedievalovruchandmonumentalarchitectureofancientrusperiodofkyiv |