До питання про початковий період історії Новгорода-Сіверського
Авторами статті розглядається історія вивчення вітчизняними дослідниками початкового періоду Новгорода-Сіверського. Проводиться співставлення даних писемних джерел та висновків істориків. Аналізується історична топографія центральної частини міста. Характеризуються археологічні комплекси, виявле...
Saved in:
| Published in: | Археологія і давня історія України |
|---|---|
| Date: | 2013 |
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут археології НАН України
2013
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/89519 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | До питання про початковий період історії Новгорода-Сіверського / І.С. Кедун, О.Є. Черненко // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2013. — Вип. 11. — С. 82-89. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-89519 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Кедун, І.С. Черненко, О.Є. 2015-12-14T13:58:57Z 2015-12-14T13:58:57Z 2013 До питання про початковий період історії Новгорода-Сіверського / І.С. Кедун, О.Є. Черненко // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2013. — Вип. 11. — С. 82-89. — укр. 2227-4952 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/89519 Авторами статті розглядається історія вивчення вітчизняними дослідниками початкового періоду Новгорода-Сіверського. Проводиться співставлення даних писемних джерел та висновків істориків. Аналізується історична топографія центральної частини міста. Характеризуються археологічні комплекси, виявлені під час розкопок, вводяться до наукового обігу нові матеріали. В статье рассматривается история изучения отечественными исследователями начального периода Новгорода-Северского. Проведено сопоставление данных письменных источников и выводов историков. Анализируется историческая топография центральной части города. Рассматриваются археологические комплексы, выявленные в ходе раскопок города. Вводится в научный оборот новый археологический материал, полученный в ходе археологических раскопок авторов статьи. The article deals with the history of the early period of N.-Siverskyi study in the national historiography. The comparison of data from written sources and conclusions of historians, analyzes of historical topography of the city center have been made. Based on this study, the author comes to the conclusion that in the romensky period N.-Siverskyi was not a significant center, and there were only some small villages on the territory of future posad. Their merging took place in the XI century after joining the Middle Podesenya the administrative system of the ancient Russian state, along with the development of settlement on Zamkova gora. In this detailed study of the remains urgent questions of internal chronological early complexes N.-Siverskyi. Continuation of archaeological research will provide a clear answer to Bol on the evolution of the city and its surroundings in the initial period of their history. Remains urgent a detailed study of the early issues of the internal chronological complexes of N.-Ssverskyi. Continuation of archaeological research will provide a clear information on the evolution of the city and its surroundings in the early period of their history. uk Інститут археології НАН України Археологія і давня історія України Статті До питання про початковий період історії Новгорода-Сіверського К вопросу о начальном периоде истории Новгорода-Северского On the issue of early period of Novgorod Siverskyi history Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
До питання про початковий період історії Новгорода-Сіверського |
| spellingShingle |
До питання про початковий період історії Новгорода-Сіверського Кедун, І.С. Черненко, О.Є. Статті |
| title_short |
До питання про початковий період історії Новгорода-Сіверського |
| title_full |
До питання про початковий період історії Новгорода-Сіверського |
| title_fullStr |
До питання про початковий період історії Новгорода-Сіверського |
| title_full_unstemmed |
До питання про початковий період історії Новгорода-Сіверського |
| title_sort |
до питання про початковий період історії новгорода-сіверського |
| author |
Кедун, І.С. Черненко, О.Є. |
| author_facet |
Кедун, І.С. Черненко, О.Є. |
| topic |
Статті |
| topic_facet |
Статті |
| publishDate |
2013 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Археологія і давня історія України |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
К вопросу о начальном периоде истории Новгорода-Северского On the issue of early period of Novgorod Siverskyi history |
| description |
Авторами статті розглядається історія вивчення вітчизняними дослідниками початкового
періоду Новгорода-Сіверського. Проводиться співставлення даних писемних джерел та висновків
істориків. Аналізується історична топографія
центральної частини міста. Характеризуються
археологічні комплекси, виявлені під час розкопок,
вводяться до наукового обігу нові матеріали.
В статье рассматривается история изучения отечественными исследователями начального периода Новгорода-Северского. Проведено сопоставление данных письменных источников и выводов
историков. Анализируется историческая топография центральной части города. Рассматриваются
археологические комплексы, выявленные в ходе
раскопок города. Вводится в научный оборот новый
археологический материал, полученный в ходе археологических раскопок авторов статьи.
The article deals with the history of the early period
of N.-Siverskyi study in the national historiography.
The comparison of data from written sources
and conclusions of historians, analyzes of historical
topography of the city center have been made.
Based on this study, the author comes to the conclusion
that in the romensky period N.-Siverskyi was
not a significant center, and there were only some
small villages on the territory of future posad. Their
merging took place in the XI century after joining the
Middle Podesenya the administrative system of the
ancient Russian state, along with the development of
settlement on Zamkova gora. In this detailed study
of the remains urgent questions of internal chronological
early complexes N.-Siverskyi. Continuation of
archaeological research will provide a clear answer to
Bol on the evolution of the city and its surroundings
in the initial period of their history.
Remains urgent a detailed study of the early issues
of the internal chronological complexes of N.-Ssverskyi.
Continuation of archaeological research will provide a
clear information on the evolution of the city and its
surroundings in the early period of their history.
|
| issn |
2227-4952 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/89519 |
| citation_txt |
До питання про початковий період історії Новгорода-Сіверського / І.С. Кедун, О.Є. Черненко // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2013. — Вип. 11. — С. 82-89. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT kedunís dopitannâpropočatkoviiperíodístoríínovgorodasíversʹkogo AT černenkooê dopitannâpropočatkoviiperíodístoríínovgorodasíversʹkogo AT kedunís kvoprosuonačalʹnomperiodeistoriinovgorodaseverskogo AT černenkooê kvoprosuonačalʹnomperiodeistoriinovgorodaseverskogo AT kedunís ontheissueofearlyperiodofnovgorodsiverskyihistory AT černenkooê ontheissueofearlyperiodofnovgorodsiverskyihistory |
| first_indexed |
2025-11-26T02:05:46Z |
| last_indexed |
2025-11-26T02:05:46Z |
| _version_ |
1850607408458498048 |
| fulltext |
82 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2013, вип. 11
І. с. кедун, о. Є. черненко
ДО пИТАННЯ пРО пОчАТКОВИЙ пЕРІОД ІСТОРІї
НОВГОРОДА-СІВЕРСьКОГО
авторами статті розглядається історія ви-
вчення вітчизняними дослідниками початкового
періоду новгорода-сіверського. Проводиться спів-
ставлення даних писемних джерел та висновків
істориків. аналізується історична топографія
центральної частини міста. Характеризуються
археологічні комплекси, виявлені під час розкопок,
вводяться до наукового обігу нові матеріали.
ключові слова: літописне місто, городище,
укріплення, роменська культура, стратиграфія,
кераміка, об’єкт.
Давньоруський Новгород-Сіверський розта-
шовувався на високому (до 50 м над рівнем річ-
ки) правому березі р. Десни. Планування міста
обумовлене природним рельєфом: ділянки за-
будови концентруються на домінуючих висо-
тах. Це, передусім, Замкова гора – високий, з
крутими схилами, останець правого корінного
берега Десни площею близько 1,5 га. Єдиний
в’їзд на нього розташований з півдня, він веде
із дна яру, що відділяє Замкову гору від сусід-
ньої височини, ур. Городок (р–н навколо Успен-
ської церкви ХVІІІ ст.; рис. 1).
Рештки укріплень, що оточували місто з су-
ходолу та над р. Десною в ур. Городок можна
було побачити ще в середині ХХ ст. Втім, їх
зруйнували сучасною забудовою. До сьогодні
залишки фортифікаційних споруд збереглись
тільки на Замковій горі: по периметру майдан-
чика дитинця, за 4–5 м від його краю помітний
штучний насип шириною від 2 до 4 м, висотою
2–5 м із западиною глибиною 1,5 м і шириною
2 м, напевно – слідами рову ззовні (рис. 2).
В літературі прийнято вважати, що Новгород-
Сіверський заснований на місці більш раннього
сіверянського поселення в процесі будівництва
Володимиром Великим форпостів на кордо-
нах Руської землі. Вперше таку думку висло-
вив М.М. Карамзін [Лотман, 1997, с. 237, 540,
620]. Однак, протягом ХІХ ст. в історіографії
переважало твердження В.М. Татищева щодо
заснування Новгорода-Сіверського Ярославом
Мудрим у 1044 р. [Татищев, 1963, с. 241]. Воно
спиралось, як зазначав А.В. Куза, на помилко-
ву інтерпретацію «данных ранних летописей
о возведении детинца Ярославом и его сыном
Владимиром в это же время в Новгороде Вели-
ком» [Кедун, 2008, с. 84]. Тобто, через схожість
назв двох міст події, які насправді відбувались
у Новгороді Великому, автоматично переносили
на Сіверщину. Необґрунтованість такої інтер-
претації літописних текстів очевидна.
Ще одну версію щодо часу заснування Нов-
города-Сіверського намагається обґрунтувати
О.М. Поляков. Він вважає, що місто побудоване
русичами 1015 року на Замковій горі після роз-
грому більш давнього центру сіверян в ур. Го-
родок. Таке твердження автор обґрунтовує по-
силанням на пізні писемні джерела, в яких,
серед іншого, засвідчено загибель міста Севськ
(за О.М. Поляковим – Сіверськ в ур. Городок)
1015 року [Поляков, 2000, c. 5; 2001, с. 13]. Зо-
крема, він залучає матеріали О.Ф. Шафонсько-
го, що, нібито, створені на підставі «…каких–то
местных записей, хранившихся в Новгород-Се-
верском монастыре» [Поляков, 2000, с. 6]. Втім,
відомо, що бібліотека та архів монастиря були
втрачені ще 1630 року, коли посланці Смолен-
ського унійного архієпископа Л. Кревзи ви-
гнали звідти православних ченців [Кулаков-
ський, 2006, с. 72]. Не підтверджується версія
О.М. Полякова і матеріалами археологічних
досліджень в ур. Городок, про що йтиметься
далі. Однак, треба відзначити, що вона має © І.С. КЕДУН, О.Є. ЧЕРНЕНКО, 2013
83
Кедун І. С., Черненко О. Є. До питання про початковий період історії Новгорода-Сіверського
ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2013, вип. 11
рис. 1. Схема розташування розкопів на території міста Новгород-Сіверський
рис. 2. Схема розташування розкопів на території Замкової гори
С т а т т і
84 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2013, вип. 11
своїх прихильників у сучасній російській істо-
ріографії [Михайлова, 2010, с. 176–178].
Археологічні розкопки Новгорода-Сіверсько-
го були започатковані ще на початку ХХ ст. ві-
домим археологом–аматором С.А. Гатцуком. В
1907 р. він провів обстеження міста та розкопав
декілька «разведочных ям» на Замковій горі
(за С.А. Гатцуком – Друге Новгород-Сіверське
городище), в урочищі Городок (Перше Новго-
род-Сіверське городище) та на березі Десни.
В усіх випадках розкопки показали наявність
досить потужного культурного шару, що містив
матеріали давньоруської доби та періоду піз-
нього середньовіччя [Гатцук, 1907, арк. 66–77].
Втім, більш суттєвих результатів вони не дали
та лишились поза увагою фахівців.
Систематичне вивчення Новгорода-Сівер-
ського розпочалось у другий половині ХХ ст. В
1959, 1960 та 1962 роках тут працювала експеди-
ція І.І. Єдомахи. Метою робіт було «проведение
рекогносцировочных археологических раскопок
с целью выявления территории древнего горо-
да и его главных составных частей…» [Єдомаха,
1960, с. 1]. Протягом трьох польових сезонів у різ-
них районах Новгорода співробітники експедиції
дослідили площу біля 508 м2 (рис. 1). Отримані
матеріали дали змогу по-новому розглянути іс-
торію виникнення міста. На думку І.І. Єдомахи,
найдавнішій дитинець знаходився на Замковій
горі, заселеній з ІХ ст. Однак, дослідник вважав,
що давньоруській міський центр сформувався не
там, а на сусідньому, розташованому зі сходу па-
горбі (ур. Городок), який також був заселеним ще
в роменський період [Єдомаха, 1960, с. 16].
В останній чверті ХХ ст. (1979–1984 рр.) пла-
номірне вивчення Новгорода-Сіверського та його
округи здійснювалось експедицією під керівни-
цтвом А. В. Кузи (рис. 1). Спираючись на мате-
ріали розкопок, А. В. Куза сформулював власну
концепцію розвитку міста. Він вважав, що воно
виникло на місці кількох роменських поселень.
Найбільш значне із них розташовувалось на
Замковій горі. Після включення в останній чвер-
ті X ст. Сіверщини до складу давньоруської дер-
жави, саме тут будуються перші оборонні спору-
ди. Це збігається з часом відзначеного в літописі
будівництва прикордонних фортець князем Во-
лодимиром Святославичем. Надалі, починаючі з
кінця Х ст., Новгород-Сіверський поступово набу-
ває міських ознак [Куза, 1985, с. 73].
На жаль, матеріали досліджень А.В. Кузи
через передчасну смерть вченого лишились
не опублікованими. Пізніше їх частково вве-
ли до наукового обігу співробітники експедиції
(Є.О. Шинаков, В.П. Коваленко, Л.І. Виногрод-
ська, О.В. Григор’єв та інші). Ці публікації, ра-
зом з матеріалами наукових звітів, сьогодні є
основним джерелом інформації щодо результа-
тів розкопок, оскільки колекції знахідок збере-
глись не повністю. Останній факт визначає і по-
дальше використання саме тієї хронології комп-
лексів, що була визначена авторами розкопок.
Найбільш детально дані, які репрезентують
ранню історію Новгорода-Сіверського, розгля-
нув О.В. Григор’єв. На його думку, вже в ромен-
ський час поселення набуває характеру ран-
ньоміського центру із укріпленим дитинцем,
вираженою дочасною соціально–топографіч-
ною структурою, значною заселеною площею,
спеціалізованим виробництвом, кам’яними
спорудами тощо. При цьому роменський пері-
од існування Новгорода-Сіверського дослідник
визначає в межах Х – першої половині ХІ ст.
Він також вважає, що в ході включення до ад-
міністративної системи давньоруської держави
Новгород-Сіверський був зруйнований і в дру-
гій половині ХІ ст. переживає період занепаду
[Григорьев, 2000, с. 199–201].
На думку О.В. Григор’єва, укріплення на
Замковій горі виникли ще в роменський час.
Хоча до сьогодні вони археологічно не виявле-
ні, дослідник припускає, що тут могли існувати
ескарпи, знищені в наступні століття обвала-
ми схилів. До цього можна додати, що під час
улаштування парку в ХІХ ст. схил з боку Десни
був терасованим [Гатцук, 1907, арк. 72]. Таким
чином, щодо існування оборонних споруд (ес-
карпу) додержавного періоду на Замковій горі
тепер можна лише висловити припущення, ко-
тре неможливо ні спростувати, ні підтвердити.
Як встановлено в ході розкопок авторів стат-
ті у 2011–2012 рр., в давнину рельєф городища
значно відрізнявся від сучасного. Сьогодні це –
майже горизонтальний майданчик. Однак, та-
кого вигляду він набуває не раніше ХVІ ст. До
цього перепад висот між її східним та західним
краєм складав не менше 5 метрів.
За всі роки досліджень на Замковій горі
було розкрито площу близько 500 м2 (розкопки
І.І. Єдомахи, Р.С. Орлова, А.В. Кузи та авторів;
рис. 2). Пам’ятка багатошарова – дослідники
відзначають тут від 4 до 5 горизонтів, найдав-
нішій з яких належить до доби раннього залі-
за. Культурний шар має значну потужність –
до 5 м. Втім, на більшій частині городища він
зруйнований у ХVІІІ–ХХ ст. в ході господар-
ської діяльності (видобуток сировини для ви-
робництва селітри, улаштування паркової зони
тощо); найкраще зберігся зі східного краю май-
данчика. Саме тут його потужність сягає мак-
симальної відмітки.
Культурний шар роменського часу на Замко-
вій горі концентрувався на ділянках, де знахо-
дилась тогочасна забудова: по центру та в схід-
ній, підвищеній, частині городища (досліджу-
вався під час розкопок А.В. Кузи; нині знище-
ний до рівня материка). В західній, пониженій,
частині він відсутній: нашарування ХІ–ХІІ ст.
перекривають горизонт юхнівського часу.
Згідно з матеріалами розкопок 1979–1984 рр.,
роменський шар не стратифікований. У його
верхньому ярусі містились фрагменти ранньо-
кругової кераміки, в нижньому – уламки ліпно-
го посуду роменської культури. Там само було
85
Кедун І. С., Черненко О. Є. До питання про початковий період історії Новгорода-Сіверського
ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2013, вип. 11
знайдено фрагменти залізних вудил [Куза,
1980, с. 22] (одне з них – з великим трензельним
кільцем) [Орлов, 1979, c. 19], жовті скляні близь-
косхідні намистини [Григорьев, 2000, с. 95] та
деякі інші речі. Як у звіті про розкопки, так і
в публікаціях матеріалів, всі знахідки в ромен-
ському шарі були датовані Х – початком ХІ ст.
Загалом, за всі роки розкопок на Замковій
горі відкрито 3 споруди та 4 господарських ями,
віднесених до роменського періоду. Першу спо-
руду дослідив І.І. Єдомаха у 1959 р. Він датував
її ІХ–Х ст. [Єдомаха, 1960, с. 15]. Однак, оскіль-
ки з об’єкту походила не тільки роменська, але й
кругова кераміка, яка складала більшу частину
виявленого інвентаря, здається більш вірним
віднести його до Х ст. [Сарачев, 2000, с. 232]. Тре-
ба відзначити, що подібний склад керамічного
комплексу відзначено і в інших об’єктах ромен-
ської доби, досліджених експедицією А.В. Кузи.
Всі їх було датовано Х – початком ХІ ст.
Окремо слід згадати виявлену в 1983 р. спо-
руду № 1 у розкопі 10. Вона мала стовпову кон-
струкцію та, ймовірно, дощату обшивку матери-
кових стін котловану [Григорьев, 2000, с. 95]. За
висновками О.В. Григор’єва, будівля належала
до типу, що є перехідним від одноярусних до
двоповерхових жител. Дослідник відзначає від-
сутність опалювання на другому поверсі, що, на
його думку, саме і свідчить про перехідний до
двоповерхового житла тип: в більш пізніх бу-
дівлях опалювався і другий поверх [Григорьев,
2000, с. 96]. У заповненні котловану були зна-
йдено фрагменти ранньогончарної кераміки та
жовті скляні близькосхідні намистини.
На думку О.В. Григор’єва, двоярусна спо-
руда могла бути свідченням перебування на
Замковій горі осіб високого соціального статусу
та вказувати на соціальну стратифікацію насе-
лення городища за роменських часів. При цьо-
му дослідник зауважує, що будівля загинула в
результаті пожежі в Х – на початку ХІ ст. Він
також зазначає, що її перекривав культурний
шар ХІ ст., вона збудована до зазначеного пе-
ріоду і була останньою будівлею роменського
часу на дитинці [Григорьев, 1984, с. 229].
До роменського горизонту віднесли і житло-
ву споруду, частково перекриту схилом валу.
Саме це дало підстави А.В. Кузі для висновку
щодо виникнення укріплень на місці поселен-
ня роменської культури на зламі Х–ХІ ст. [Куза,
1980, с. 16]. Від найдавніших укріплень збе-
рігся насип потужністю до 0,8 м [Орлов, 1979,
c. 13]. Ймовірно, для їх спорудження було вико-
ристано ґрунт, зрізаний з майданчика городи-
ща. Можливо, це призвело до знищення більш
раннього культурного шару на прилеглих ді-
лянках Замкової гори. Це, почасти, пояснює
незначну кількість археологічних комплексів
Х ст. – після вибирання ґрунту вціліли лише
котловани заглиблених у материк споруд.
Треба відзначити, що В.П. Коваленко в одній
із публікацій засвідчив наявність залишків клад-
ки з цегли-сирцю, пов’язаної з конструкцією най-
давнішого валу [Коваленко, 1988, с. 59]. Однак, в
матеріалах звіту ця інформація не відображена.
Насип раннього валу містив фрагменти ро-
менської та ранньокругової кераміки Х ст. Від-
сутність в насипу кераміки ХІ ст. стала однією
з причин віднесення А.В. Кузою будівництва
цього укріплення до рубежу Х–ХІ ст.
Загалом можна відзначити незначну кіль-
кість датуючого матеріалу, знайденого під час
дослідження віднесених до роменського періо-
ду об’єктів. Найчастіше їх хронологія визначе-
на за фактом наявності значної кількості ліп-
ної роменської кераміки поруч із ранньокруго-
вою (об’єкти, де представлена виключно ліпна,
відсутні). Таке датування спиралось також на
інтерпретацію керамічного комплексу, надалі
обґрунтовану І.Г. Сарачевим [Сарачев, 2000].
Не більш чітким є і датування об’єктів ХІ ст.
Це ті, де в керамічному комплексі переважала
ранньокругова давньоруська кераміка, а ро-
менська ліпна або взагалі була відсутня, або ж
представлена в незначній кількості.
Встановлення внутрішньої хронології
пам’ятки ускладнюється тим, що, через ушко-
дження культурного шару, археологічні комп-
лекси Х–ХІ ст. не завжди вдається пов’язати
стратиграфічно. Обмежений обсяг досліджень
та погана збереженість культурного шару на
дитинці не дозволяють чітко визначити окремі
горизонти, що відповідають певним етапам іс-
торії міста домонгольської доби. Лише в окре-
мих випадках вдалось встановити точний час
існування окремих археологічних об’єктів; для
переважної більшості можлива тільки досить
широка дата: ХІ–ХІІ ст.
За весь період вивчення Замкової гори було
відкрито сім споруд та низку господарських ям,
які досить впевнено можна віднести до ХІ ст.
Відзначимо, що в інвентарі даних об’єктів пе-
реважають форми кругового посуду, властиві
іншим давньоруським центрам Подесення да-
ного часу.
Серед об’єктів ХІ ст. найбільше зацікавлен-
ня, напевно, викликає житло, досліджене в ході
розкопок 2012 р. Воно розташоване в централь-
ній частині майданчика городища. Йдеться
про залишки досить великої (4,5×4,5 м) дво-
ярусної споруди стовпової конструкції, в якій
обидва поверхи опалювались. У заповненні її
котловану виявлено уламки кругових посудин
ХІ ст., пірофілітові пряслиця, вироби із заліза
та кістки. Серед інших знахідок особливу увагу
привертає культовий предмет у вигляді вістря
спису з крильцями, короткою втулкою та про-
дряпаним на поверхні християнським хрестом
(рис. 3). Наскільки відомо, він не має аналогів
на території Східної Європи. Є всі підстави
пов’язати його із західними впливами, де вша-
нування подібних речей було досить пошире-
ним. До того ж, на сьогодні це, напевно, один з
найбільш ранніх артефактів часів утверджен-
С т а т т і
86 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2013, вип. 11
ня християнства в Середньому Подесенні. Зде-
більше вони датуються в межах ХІІ – початку
ХІІІ ст. [Шинаков, 1992, с. 50].
Цікаво, що на верхньому поверсі житла зна-
ходилась глинобитна піч, а нижній, загли-
блений у материк, опалювався за допомогою
відкритого вогнища, в конструкції якого ви-
користано вирубані з болотяної руди плитки
(видовжені плитки 0,2×0,3 м, встановлені вер-
тикально по периметру округлого, 0,5 м у діа-
метрі, глиняного череня (рис. 4).
Треба відзначити, що це не перший факт,
який засвідчує використання населенням горо-
дища болотяної руди. У 2011 р. на західній час-
тині майданчика Замкової гори було відкрито
виробничу споруду: в заглибленому в материк
котловані будівлі ХІ ст. знаходились рештки
глинобитної конусоподібної конструкції, запо-
вненої всередині плитами руди розміром до
0,5×0,5 м (загальна вага близько 250 кг) з про-
шарками попелу та горілого дерева, дрібни-
ми уламками крейди. На поверхні руди були
помітні сліди дії вогню. Припустимо, що дана
конструкція призначалась для збагачення си-
ровини. Нажаль, вона збереглась погано, що
ускладнює її інтерпретацію. Вона зруйнована
впущеним зверху котлованом стовпової житло-
вої будівлі ХІ ст., опалюваної піччю–кам’янкою.
Згадані комплекси можна впевнено віднести
до часу після включення Новгорода-Сіверсько-
го до адміністративної системи давньоруської
держави. Вони дозволяють засвідчити видо-
буток місцевим населенням в ХІ ст. болотя-
ної руди та подальше її використання як для
отримання заліза, так і як нетрадиційного для
даного регіону будівельного матеріалу. Треба
звернути увагу на те, що сьогодні це найбільш
суттєві свідчення розвитку в давньоруському
Новгород–Сіверському залізоробної справи.
Таким чином, твердження про запустіння
Замкової гори після приєднання Сіверщини
до давньоруської держави здається недостат-
ньо обґрунтованим: об’єкти ХІ ст., визначені як
давньоруські, кількісно переважають ті, котрі
вважаються до роменськими. Більше того, ма-
теріали розкопок 2011 р. дозволяють засвідчи-
ти, що відбувається заселення західної, пони-
женої частини майданчика городища. Як вже
згадувалось, роменський шар тут відсутній,
нашарування ХІ–ХІІ ст. перекривають юхнів-
ський горизонт.
Подібно до роменських, об’єкти ХІ ст. розосе-
реджені по всій території городища. Тобто, того-
часна забудова також не була щільною. В той
же час, зафіксований у 2011 р. факт перекриття
однієї будівлі іншою дозволяє зробити висновок
щодо досить інтенсивної будівельної діяльності.
Звертає на себе увагу і те, що в згаданому випад-
ку житлова споруда виникла на місці об’єкту, де
відбувалось збагачення болотяної руди. Напев-
но, по мірі розвитку міського дитинця виробничі
споруди переміщувались за його межі.
Розглядаючи питання про початковий період
історії Новгорода-Сіверського, дослідники неодно-
разово відзначали, що один з найдавніших місь-
ких районів сформувався в ур. Городок. Згідно
однієї з версій, тут існувало язичницьке капище
[Михайлова, 2010, с. 176], згідно іншої – розта-
шовувався міський дитинець (за І.І. Єдомахою –
з ХІІ ст., за О.М. Поляковим – у Х – на початку
ХІ ст.). Натомість, матеріали археологічних дослі-
джень дозволяють скоригувати ці твердження.
рис. 3. Культовий предмет з розкопок 2012 р.
рис. 4. Вогнище, споруда 3, розкоп 1 2012 року
87
Кедун І. С., Черненко О. Є. До питання про початковий період історії Новгорода-Сіверського
ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2013, вип. 11
На сьогодні в ур. Городок відкрито тільки
залишки смолокурень, кількох господарських
споруд та зернові ями роменського часу. Окрім
цього, в ході розкопок 1980 р. на краю тераси
з боку р. Десна виявлено рештки ескарпу ви-
сотою 1,4 м, перекритого замивами культурно-
го шару Х–ХІІІ ст. На думку О.В. Григор’єва,
спорудження ескарпу можна віднести до ро-
менської доби [Григорьев, 2000, с. 58]. Поруч з
ескарпом, у верхній частині схилу тераси, зна-
йдено яму (яма 1 розкопу 2 1980 року), дато-
вану кінцем Х – початком ХІ ст. Автори розко-
пок припускали можливість її інтерпретації як
додаткового виходу до річки з території міста
(хвіртка) [Куза, 1980, с. 28]. Найбільш вірогід-
но, що «хвіртка» мала суто господарське при-
значення. Її використання в якості потерни є
виключеним: адже потерна – це додатковий,
малопомітний, у більшості випадків замаско-
ваний вихід за територію міста, пов’язаний з
його фортифікацією [Моргунов, 2009, с. 133].
Необхідність в ній виникає в разі наявності по-
тужних наземних укріплень, а в ур. Городок у
Х – на початку ХІ ст. вони були відсутні.
Смолокурень відкрито всього три. Всі вони
мали характерну конструкцію, добре відому за
матеріалами розкопок на території Подесення
(наприклад: Автуничі, Ліскове) [Петраускас,
2006, с. 140–146]. Це циліндричні, округлі в
плані (діаметр – 0,9 м; глибина – 0,6 м) ями з
під’ямником (діаметр – 0,4 м; глибина – 0,4 м).
Під’ямник заповнювали вуглики. Під ними
знаходився шар обпаленої материкової глини
(за звітом – черінь). Конструктивною особливіс-
тю об’єктів було те, що в нижній частині верх-
ньої ями з чотирьох боків простежені залишки
канавок, спрямованих до дна нижньої ями.
При цьому верхня частина канавок обвуглена,
а в нижній слідів вогню не зафіксовано [Куза,
1980, с. 29] (рис. 5; 6).
Оскільки в заповненні ям та поряд з ними
було знайдено чисельні уламки криці та шла-
ків, автори розкопок спочатку інтерпретува-
ли їх як залишки металургійних ямних го-
рен [Куза, 1980, с. 29]. Пізніше, в досліджен-
ні О.В. Григор’єва, вони характеризуються як
«дегтярні печі» [Григорьев, 2000, с. 58]. Напев-
но, помилка авторів розкопок пов’язана з недо-
статньою вивченістю подібних комплексів на
час досліджень. Натомість наявність криці та
металевих шлаків, може свідчити про існуван-
ня металургійних комплексів неподалік.
Загалом, є певні підстави припустити, що
в ур. Городок розташовувався господарський
комплекс, пов’язаний з лісохімічними промис-
лами та, можливо, з виробництвом заліза. Він
займав край тераси з боку річки. Його можна ін-
терпретувати як такий, що знаходиться на спе-
ціально влаштованому майданчику, можливо –
за межами основної території поселення. Таке
розташування пожежонебезпечних комплексів,
пов’язаних із лісохімічним промислом, вважа-
ється типовим [Петраускас, 2006, с. 141; Каза-
ков, 2007, с. 120]. житлових споруд на даній ді-
лянці до сьогодні не виявлено. В більш пізній
час ця частина міста не була забудована. На
підставі виявлених матеріалів, період функці-
онування виробничого комплексу можна відне-
сти до проміжку часу від Х до ХІ ст. При цьому
археологічні знахідки представлені, передусім,
ліпною роменською та ранньокруговою керамі-
кою. Речовий інвентар нечисленний.
Матеріали археологічних розкопок дозво-
ляють засвідчити, що з Х ст. була заселеною
територія на захід від Замкової гори. Вона за-
будовується житловими та господарськими
спорудами. При цьому забудова поширюється
рис. 5. Смолокурня. Фото 1980 р. із звіту А.В. Кузи
рис. 6. План розкопу 1980 р. на території
ур. Городок із звіту А.В. Кузи
С т а т т і
88 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2013, вип. 11
не тільки на майданчик прилеглого до дитин-
ця плато, але й займає схили яру, який розрі-
зає його навпіл. Тут спостерігається поступове
переростання шарів від роменського до дав-
ньоруського часу, що може свідчити про без-
перервне функціонування даної частини міста
[Єдомаха 1959, с. 2; Орлов 1979; Куза, 1980].
Однак, об’єкти, віднесені до роменського часу,
розосереджені по значній площі та кількісно
поступаються об’єктам, датованим ХІ ст. На
більшій частині території майбутнього місько-
го посаду вони взагалі відсутні. Натомість, за
матеріалами досліджень 1979 р. є підстави ви-
значити ознаки існування усталеної системи
забудови на окремих ділянках: зафіксовано по-
слідовне будівництво житлових споруд на од-
ному й тому самому місці [Орлов, 1979, c. 29].
Загалом висновок О.В. Григор’єва щодо про-
томіського характеру Новгорода-Сіверського
роменського часу здається недостатньо обґрун-
тованим. Так, єдиний відомий донедавна ви-
робничий роменський комплекс пам’ятки, це,
як вказує сам дослідник – ями (у його форму-
люванні – печі) для виробництва дьогтю, тоб-
то – смолокурні, виявлені в ур. Городок [Гри-
горьев, 2000, с. 200]. Як уже відзначалось, такі
споруди, пов’язані з лісохімічним промислом,
розташовувались найчастіше серед лісу, на
спеціально підготовлених майданчиках, або
ж на околиці поселень. Таким чином, їх на-
явність навряд чи можна вважати ознакою як
протоміського центру, так і розвитку в ньому
спеціалізованого виробництва.
Недостатньо обґрунтованим здається і припу-
щення О.В. Григор’єва щодо існування в сіверян-
ському Новгороді монументального будівництва.
Дійсно, в місті відомі окремі знахідки ранніх
плінф (за вказаним автором – наближені за про-
порціями до плінф Десятинної церкви), вико-
ристаних у конструкціях житлових споруд ХІ ст.
(у черені печі, для укріплення сходинок). Втім,
вони не обов’язково пов’язані з існуванням тут
монументальних споруд (за О.В. Григор’євим –
храму). Це не узгоджується як з відомостями
щодо часу християнізації населення Середньо-
го Подесення, так і з сучасними уявленнями про
шляхи поширення в регіоні церковної мурованої
архітектури [Шинаков, 1992, с. 49].
Припустимо, що окремі ранні плінфи могли
випадково потрапити до Новгорода з іншого
центру, скоріш за все – з Чернігова. Археоло-
гічні дослідження Спаського собору в Черніго-
ві, проведені в 2012 р. О.Є. Черненко, дозволя-
ють дійти висновку, що для будівництва храму
та прибудов до нього в ХІ ст. використано піско-
вик, здобутий в районі Новгорода-Сіверського1.
З тесаних блоків цього каменю складені під-
мурки храму (ширина до 3 м, глибина заклад-
1. Визначення походження будівельного каменю зі Спась-
кого собору за матеріалами розкопок 2012 р. проведено
І.С. Нікітенком.
ки до 5 м) та прибудов до нього (північна – в
техніці opus mikstum; у південної – підмурки з
рваного каменю на цем’янковому розчині; в ап-
сиді – з кам’яних блоків). Тобто, постачання на
будівництво в Чернігів пісковику з Сіверщини
здійснювалось досить тривалий час, починаю-
чи принаймні з 30–х рр. ХІ ст. (час заснування
Спаського собору) в значних обсягах, скоріш за
все – водним шляхом по Десні, оскільки переве-
зення суходолом потребувало більших затрат.
Напевно, разом з каменем із розташованих в
районі Новгорода родовищ на будівництво над-
ходили крейда та вапно. Таким чином, існував
безпосередній зв’язок між будівельними май-
данчиками в Чернігові та розвитком видобутку
корисних копалин (вапняку, вапна, крейди) в
околицях Новгорода-Сіверського.
Тобто, принаймні в ХІ ст. чернігівська плін-
фа періодично могла потрапляти до Новгорода,
наприклад, водним шляхом, в якості баласту.
Її використовували як підсобний будівельний
матеріал, аналогічно до того, як використову-
вали вирубані з болотяної руди плитки. Тако-
му припущенню, серед іншого, відповідає, не-
значна кількість та різнорідність знайдених в
Новгороді-Сіверському плінф.
Відзначений факт надходження будівельних
матеріалів з Новгорода-Сіверського до Черніго-
ва в ХІ ст. дає підстави по-новому розглянути
питання щодо взаємозв’язку цих двох консо-
лідуючих центрів Чернігово–Сіверської землі.
Можливо, подальші дослідження в даному на-
прямку дозволять встановити ще один чинник,
який вплинув на формування комплексу при-
таманних місту ознак у Новгороді-Сіверському.
Загалом, складається враження, що в ромен-
ський період Новгород не являв собою більш–
менш значного центру, а на території майбут-
нього посаду існували окремі невеликі селища.
Їх злиття відбувається в ХІ ст., після включен-
ня Середнього Подесення до адміністративної
системи давньоруської держави, водночас із
розвитком поселення на Замковій горі.
Роменські поселення розташовувались на
південь, захід та схід від Замкової гори, тоб-
то, синхронні селища оточували останню з
боку суходолу. А.Л. Казаков припускає, що на
певному етапі територія селищ була укріпле-
на [Казаков, 1989, с. 31]. Згідно з висновками
О.П. Моці, такі селища становили собою про-
тоагломерацію, на основі якої в майбутньому
сформувалось давньоруське місто [Моця, 2007,
с. 105]. Воно постало як новий територіально–
адміністративний центр, осередок державної
влади в регіоні [Моця, 1995].
У зв’язку з цим актуальним здається більш
детальне вивчення питань внутрішньої хро-
нології ранніх комплексів Новгорода-Сівер-
ського. Напевно, продовження археологічних
досліджень дозволить отримати більш чітку
відповідь щодо еволюції міста та його округи в
початковий період їх історії.
89
Кедун І. С., Черненко О. Є. До питання про початковий період історії Новгорода-Сіверського
ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2013, вип. 11
Гатцук С.А. Дневники раскопок 1907 г. / С.А. Гатцук //
Архив ИИМК, ф. 1/1907, д. 41, л. 66–77.
Григорьев А.В. Работы Новгород-Северской экспедиции /
А.В.Григорьев , В.П.Коваленко , А.П.Моця // Археологические
открытия 1984 года. – М., 1985. – С. 281–283.
Григорьев А.В. Северская земля в VIII – начале ІХ века по
археологическим данням / А.В. Григорьев. – Тула, 2000.
Едомаха И.И. Отчёт об археологической разведке в
г. Мене и Менском районе Черниговской области в 1959
году /И.И. Едомаха // НА ИА НАНУ, ф. экспедиций,
№ 1959/20.
Едомаха И.И. Отчёт об археологических раскопках в
г. Новгород–Северский в 1960 г. / И.И. Едомаха // НА ИА
НАНУ, ф. экспедиций, № 1960/63.
Лотман Ю.М. Карамзин. Сотворение Карамзина:
Статьи и исследования 1957–1990; Заметки и рецензии /
Ю.М. Лотман. – СПб., 1997.
Казаков А.Л. Посад Новгород-Северского Х–
ХІІІ вв. /А.Л. Казаков // Новгороду-Северскому 1000 лет:
тез. докл. обл. науч.–практ. конф. – Чернигов–Новгород-
Северский, 1989. – С. 30–32.
Казаков А. Черниговский детинец ІХ–ХІІІ вв. в свете новых
археологических материалов / А. Казаков, Е. Черненко //
Чернігів у середньовічній та ранньомодерній історії
Центрально–Східної Європи. – Чернігів, 2007. – С. 119–125.
Кедун І.С. Лист А.В. Кузи директору Новгород-Сіверського
краєзнавчого музею про результати археологічних
досліджень міста / І.С. Кудун // «Слово о полку Ігоревім»
та його епоха: матер. ХІІІ Міжнар. наук. конф. – К.–Суми–
Путивль, 2008. – С. 83–87. – (Словознавство. Вип. ІІ).
Коваленко В.П. Чернигов и Новгород-Северский в эпоху
«слова о полку Игореве» / В.П. Коваленко, А.В. Куза,
А.П. Моця // Чернигов и его округа в ІХ–ХІІІ вв. – К.,
1988. – С. 56–65.
Куза А.В. Отчет о раскопках в г. Новгород–Северском и
Новгород–Северском р–не. / В.П. Коваленко, А.В. Куза,
А.П. Моця // НА ИА НАНУ, ф. экспедиций, № 1980/125.
Куза А.В. Важнейшие города Руси / А.В. Куза // Археология
СССР (с древнейших времен до средневековья): В 20–ти т. –
М., 1985. – Т. 15: Древняя Русь. Город, замок, село. – С. 66–93.
Кулаковський П. Чернігово–Сіверщина у складі Речі
Посполитої (1618–1648) / П. Кулаковський. – К., 2006.
Михайлова И. Б. Малые города Южной Руси в VІІІ – начале
ХІІІ века / И.Б. Михайлова. – СПб., 2010.
Моргунов Ю.Ю. Деревянно–земляные укрепления Южной
Руси Х–ХІІІ веков / Ю.Ю. Моргунов. – М.: Наука, 2009.
Моця О.П. Становлення Новгород-Сіверського в контексті
теорії бінарних опозицій / О.П. Моця // Археологічні
старожитності Подесення: матер. іст.–археолог. семінару,
присвяч. 70–річчю від дня народж. Г.О. Кузнєцова. –
Чернігів, 1995. – С. 104–106.
Моця О.П. Південна «Руська земля» / О.П. Моця. – К., 2007.
Орлов Р.С. Отчет о раскопках в г. Новгород-Северске и
разведке в Черниговской области в 1979 г. / Р.С. Орлов,
А.В. Куза, Е.А. Шинаков и др. // НА ИА НАНУ,
ф. экспедиций, № 1979/37.
Петраускас А. Ремесла та промисли сільського населення
Середнього Подніпров’я в ІХ–ХІІІ ст. / А. Петраускас. – К., 2006.
Поляков A.Н. К вопросу о возникновении Новгорода-
Северского / А.Н. Поляков // Вестник Оренбургского
государственного университета. – 2000. – № 3. – С. 4–6.
Поляков A.Н. Возникновение княжеского стола в Новгороде-
Северском / А.Н. Поляков // Вестник Оренбургского
государственного университета. – 2001. – № 2. – С. 11–14.
Сарачев И.Г. Древнерусская круговая керамика в
комплексах роменской культуры / И.Г. Сарачев // Северская
земля в VIII – начале ІХ века по археологическим данным /
А.В. Григорьев. – Тула, 2000. – С. 237–242.
Татищев В.Н. История российская / В.Н. Татищев. – М.–Л., 1963.
Шинаков е.а. Время и направление распростране-
ния християнства на севере Черниговской епархии /
Е.А. Шинаков // 1000 років Чернігівської єпархії: тези
доп. церковно–іст. конф. – Чернігів, 1992. – С. 45–52.
и. с. кедун, о. е. черненко
К ВОпРОСу О НАчАЛьНОМ
пЕРИОДЕ ИСТОРИИ
НОВГОРОДА-СЕВЕРСКОГО
В статье рассматривается история изучения от-
ечественными исследователями начального пе-
риода Новгорода-Северского. Проведено сопостав-
ление данных письменных источников и выводов
историков. Анализируется историческая топогра-
фия центральной части города. Рассматриваются
археологические комплексы, выявленные в ходе
раскопок города. Вводится в научный оборот новый
археологический материал, полученный в ходе ар-
хеологических раскопок авторов статьи.
На основании проведенного исследования авторы
приходят к выводу, что в роменский период Новго-
род не представлял собой более-менее значительного
центра, а на территории будущего посада существо-
вали только отдельные небольшие селища. Их сли-
яние происходит в ХІ в. после включения Среднего
Подесенья в административную систему древнерус-
ского государства, одновременно с развитием поселе-
ния на Замковой горе. При этом актуальным остается
детальное изучение вопросов внутренней хронологи
ранних комплексов Новгорода-Северского. Продол-
жение археологических исследований позволит полу-
чить более четкое представление об эволюции города
и его округи в начальный период их истории.
I. Kedun, O. Chernenko
On The issue Of eArly PeriOd Of
nOvgOrOd siversKyi hisTOry
The article deals with the history of the early pe-
riod of N.-Siverskyi study in the national historiog-
raphy. The comparison of data from written sources
and conclusions of historians, analyzes of historical
topography of the city center have been made.
Based on this study, the author comes to the con-
clusion that in the romensky period N.-Siverskyi was
not a significant center, and there were only some
small villages on the territory of future posad. Their
merging took place in the XI century after joining the
Middle Podesenya the administrative system of the
ancient Russian state, along with the development of
settlement on Zamkova gora. In this detailed study
of the remains urgent questions of internal chrono-
logical early complexes N.-Siverskyi. Continuation of
archaeological research will provide a clear answer to
Bol on the evolution of the city and its surroundings
in the initial period of their history.
Remains urgent a detailed study of the early issues
of the internal chronological complexes of N.-Ssverskyi.
Continuation of archaeological research will provide a
clear information on the evolution of the city and its
surroundings in the early period of their history.
|