Матеріали XVI–XVIII ст. з досліджень території Білоцерківського Замку (попередня публікація)
Статтю присвячено попередній публікації матеріалів XVI–XVIII ст. з досліджень території середньовічної фортеці замку в м. Біла Церква у 2011 р. Розкопками виявлено 29 археологічних об’єктів різного призначення. Найбільш масова категорія знахідок кераміка. Асортимент включає різні типи горщиків, мисо...
Saved in:
| Published in: | Археологія і давня історія України |
|---|---|
| Date: | 2013 |
| Main Authors: | , , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут археології НАН України
2013
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/89529 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Матеріали XVI–XVIII ст. з досліджень території Білоцерківського Замку (попередня публікація) / М.В. Квітницький, А.В. Петраускас, Л.В. Чміль, Е.Ю. Починок // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2013. — Вип. 11. — С. 178-193. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859913135796781056 |
|---|---|
| author | Квітницький, М.В. Петраускас, А.В. Чміль, Л.В. Починок, Е.Ю. |
| author_facet | Квітницький, М.В. Петраускас, А.В. Чміль, Л.В. Починок, Е.Ю. |
| citation_txt | Матеріали XVI–XVIII ст. з досліджень території Білоцерківського Замку (попередня публікація) / М.В. Квітницький, А.В. Петраускас, Л.В. Чміль, Е.Ю. Починок // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2013. — Вип. 11. — С. 178-193. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Археологія і давня історія України |
| description | Статтю присвячено попередній публікації матеріалів XVI–XVIII ст. з досліджень території середньовічної фортеці замку в м. Біла Церква у 2011 р. Розкопками виявлено 29 археологічних об’єктів різного призначення. Найбільш масова категорія знахідок кераміка. Асортимент включає різні типи горщиків, мисок, кухлів, покришки, коробчасті кахлі, також імпортні зразки з Туреччини.
Статья посвящена предварительной публикации
материалов XVI–XVIII вв. с исследований территории
средневековой крепости-замка в г. Белая Церковь в
2011 г. раскопками выявлено 29 археологических объекта указанного периода – хозяйственные и жилищные сооружения, ямы и костяки животных. Большинство объектов относится к XVII в. Наиболее массовой
категорией находок является керамика. Ассортимент
включает различные типы горшков, мисок, кружки, макитры, крышки а также изразцы. Найдены импортные образцы из Турции.
The article is devoted to the pre-publication materials
XVI–XVIII centuries. with the research area of the
medieval fortress-castle in the Bila Tserkva in 2011,
excavations revealed 29 archaeological sites of this period
– commercial and residential buildings, pits and
skeletons of animals. Most of the objects related to the
XVII century. First category of findings is ceramic.
The range includes various types of pots, bowls, mugs,
makitry, covers and tiles. Found imported samples from Turkey.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:03:30Z |
| format | Article |
| fulltext |
178 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2013, вип. 11
М. в. квітницький, а. в. Петраускас,
л. в. чміль, е. Ю. Починок
МАТЕРІАЛИ xvi–xviii ст.
З ДОСЛІДжЕНь ТЕРИТОРІї
БІЛОЦЕРКІВСьКОГО ЗАМКу
(попередня публікація)
статтю присвячено попередній публікації мате-
ріалів XVI–XVIII ст. з досліджень території серед-
ньовічної фортеці замку в м. Біла церква у 2011 р.
розкопками виявлено 29 археологічних об’єктів різ-
ного призначення. найбільш масова категорія зна-
хідок кераміка. асортимент включає різні типи
горщиків, мисок, кухлів, покришки, коробчасті ках-
лі, також імпортні зразки з Туреччини.
ключові слова: середньовіччя, Біла церква,
фортеця, кераміка, XVI–XVIII ст.
У 2011 р. проводилися науково-рятівні до-
слідження території літописного Юр’єва в меж-
ах Замкової Гори у м. Біла Церква на площі
500 м2. Роботи дозволили зробити ряд спостере-
жень та виявити різночасові об’єкти (господар-
чі та житлові споруди, ями, кістяки людей та
тварин) – пов’язані з життям від давньорусько-
го часу до періоду пізнього середньовіччя.
Важливим є фіксація конструкції ділянки
валу літописного міста Юр’єва побудованого за
часів Ярослава Мудрого, виявлення об’єктів по-
чатку ХІІ та середини ХІІІ ст. Вперше досліджен-
ня торкнулися ділянки валу фортечного бастіону
1664 р. Комплекс знахідок пов’язаний з озброєн-
ням та залишки житлово-господарчих споруд да-
тованих XVII ст. підтверджує військове значення
об’єкту в 2-й половині XVII – середині XVIII ст.
Узагальнюючі результати робіт, які стосувалися
висвітлення давньоруської складової пам’ятки,
нами вже відображалися [Квітницький, 2013,
с. 90-102]. Пропонована зараз стаття присвячена
попередній публікації частини матеріалів (кера-
міка), що відображають час існування Білоцер-
ківського замку в XVI-XVIІІ ст.
Дослідження проводилися двома розкопами
(рис. 1). Загалом виявлено 29 об’єктів, пов’язаних
з вказаним періодом, з них 8 (№№ 1-3, 8-12) в
розкопі №І та 21 (№№ 2-4, 6, 7, 9-14, 16, 18, 19,
19а, 21 (а, б), 22, 24, 26, 29б) в розкопі №ІІ.
На сьогодні оброблено керамічний матеріал
з одинадцяти об’єктів: розкоп І: об’єкти 1, 2, 3,
10, 12; розкоп ІІ: об’єкти 2, 9, 10, 16, 19, 19а.
Коротко зупинимося на описі цих об’єктів, стра-
тиграфічних спостереженнях та переліку зна-
хідок з них.
розкопом І було розкрито ділянку з валом
бастіону 1664 р. та валом дитинця літописного
Юр’єва. Ця обставина дозволила досить чітко
простежити стратиграфію і хронологію всіх за-
фіксованих тут об’єктів. Вдалося з’ясувати, що
господарча споруда? – сміттєва яма середини –
2-ї пол. ХVIІ ст. (об’єкт №3) була створена до
часу зведення валу західного бастіону 1664 р.
Після спорудження, внутрішній бік валу басті-
ону частково перекрив заповнення котловану
цієї споруди. При будівництві, котлован об’єкту
впущено у внутрішній бік насипу давньорусь-
кого валу, в місці його максимального вигину.
Час існування об’єкту був недовгим, найбільш
ймовірний період створення – 1640-ві рр. при-
пинення часу існування – 1660-ті рр. До ру-
бежу ХVIІ-ХVIІІ ст. заповнення заглиблення
котловану об’єкту просіло і використовувалося,
разом з довколишньою територією, як сміт-
ник – куди в першу чергу скидали перегній.
Останній періодично засипали шаром землі
(культурним шаром з території фортеці). Пізні-
ше, очевидно, на цьому місці знову утворилася
западина, котру час від часу, до першої полови-
ни ХІХ ст., також використовували під смітник.
Не виключено, що вказаний об’єкт з самого по-
чатку створювався для потреб скидання сміття.
© М.В. КВІТНИЦЬКИЙ, А.В. ПЕТРАУСКАС,
Л.В. ЧМІЛЬ, Е.Ю. ПОЧИНОК, 2013
Публікації
179
Квітницький М.В., Петраускас А.В., Чміль Л.В., Починок Е.Ю. Матеріали XVI–XVIII ст. з досліджень території …
ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2013, вип. 11
На різних рівнях об’єкту № 3 виявлено керамі-
ку, скло, вироби з заліза і кольорових металів
а також датуючи знахідки - 15 солідів Іоанна
Казимира (боратинки), чекану 1661, 1664 та
1665 рр., 1 солід Сигізмунда ІІІ Вази 1601 р.(?)
або 1621 р.(?), 1 солід королеви Крістіни 16[4?,
5?]2 р. та 1 солід Карла Х Густава 1660 р.
Яма 2-ї пол. ХVIІІ ст. (об’єкт № 1) впущена
в тіло валу бастіону, зафіксована на глиби-
ні 1,2 м від сучасної поверхні (далі с/п), осно-
вною частиною заходила в північно-західну та
південно-західну бровки розкопу. Контур під-
прямокутної форми з заокругленими кутами.
Стінки ями плавно похилі зі звуженням до
дна, зафіксованого на глибині 2 м. Заповнення
представлене змішаним чорноземом з лесо-
видним супіском. Також простежено два шари
спресованого перегною.
В ній виявлено залізне ядро – (не збереглося),
кістяна накладка (на зброю?), 2 мідних соліди
Іоанна Казиміра 1664 р., половина кінської під-
ківки, залізна пряжка, фрагменти керамічного
посуду ХVIІІ ст. та уламок плінфи ХІІ ст.
Яма середини ХVIІІ ст. (об’єкт № 2) була впу-
щена в тіло валу бастіону 2-ї пол. ХVIІ ст. (рис. 2).
Пляма заповнення зафіксована на глибині 1,4 м,
чітко оконтурена на глибині 1,7 м. Підпрямо-
кутної форми з закругленими кутами розміром
2,2×1,6 м орієнтована по лінії північний-захід –
південний-схід. По кутам простежено чотири
стовпові ями діаметром 15-17 см. Стінки слабо
похилі (нерівно-рвані) з плавним переходом до
дна, зафіксованого на глибині 1,9 м.
Заповнення – плямистий змішаний ґрунт
попелястого відтінку з включенням дрібних
деревних вугликів, печини. Знайдено солід
Яна Казиміра 166? року, незначну кількість
сіродимленої кераміки та п’ять кісток тварин.
В придонному заповненні лежало скупчен-
ня гранітних каменів від опорної п’ятки під
дерев’яний стовпчик будівлі гарнізонної стайні
ХVIІІ ст. Скупчення витягнутої форми по лінії
північ – південь розміром 1×0,5 м, розмір най-
більшого каменю 20×30×17 см.
Господарча та стовпова яма 1-ї пол. - середи-
ни ХVIІІ ст. (об’єкт № 10) зафіксована на рівні
1,6 м, оконтурена на рівні 1,7 м. (рис. 2) Пляма
заповнення підпрямокутної форми з закругле-
ними кутами, розмір 2×1,87 м, орієнтована по
осі північний-захід – південний-схід. Стінки
прямі з плавним переходом у дно, котре зафік-
соване на глибині 2,2 м. Біля західної стінки
об’єкту, на глибині 1,9-2 м скупчення гранітно-
го буту, 25 – 30 см в перерізі - опорна п’ятка під
дерев’яний стовпчик будівлі гарнізонної стайні
ХVIІІ ст. Каміння накидане в один шар витяг-
нутою лінією за довшою віссю об’єкта.
Заповнення однорідне, складалося з темно-
го ґумусованого ґрунту. Знайдено кераміку та
кістки тварин ХVIІІ ст.
Господарча(?) споруда 2-ї пол. ХVIІІ ст.
(об’єкт № 11) зафіксована на рівні 1,7 м від
с/п. Частково заходила в бровку розкопу, про-
стежено 2,9 м в довжину (північний-захід –
південний-схід) та 2,4 м в ширину. Оскільки
ця споруда була впущена в котлован більш
рис. 1.
П у б л і к а ц і ї
180 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2013, вип. 11
раннього об’єкту № 12, та культурний шар
ХVIІ-ХVIІІ ст. то з’ясувати особливості будови
стінок та рівень і конструкцію дна виявилося
неможливим. Заповнення складалося з пля-
мистого темно сіро-коричневого ґрунту, що за
складом був практично ідентичний заповне-
нню котловану об’єкту № 12. Різницю було
простежено в розрізі бровки розкопу за різною
будовою шаруватості засипки котлованів, а
також завдяки частково збереженій дощатій
обшивці північно-західної стінки. Обшивка
складалася з трьох дощок шириною 15-20 см.
Дошки простежені в довжину 1–1,2 м, висота
обшивки (за стратиграфічним розрізом бровки)
1 м. Рівень впуску котловану 1,5 м від с/п, дно
на глибині 2,9 м від с/п. Заповнення слабо на-
сичене знахідками. На глибинах 2–3 м від с/п
виявлено невелику кількість кераміки пере-
важно ХVIІІ ст. Цей об’єкт частково перекривав
верхню пляму заповнення об’єкту № 3.
Очевидно на рубежі ХVIІІ-ХІХ ст. споруда
припинила своє існування, ймовірно в перших
десятиліттях ХІХ ст. западина від котловану
об’єкту була вирівняна засипкою культурного
шару фортеці та, вірогідно, давньоруського мо-
гильника, оскільки на глибині 1,3 м, над кот-
лованом об’єкту в засипці змішаного суглинку
та супіску сірого кольору виявлено кераміку
ХІІ-ХІІІ ст., розрізнені кістки черепа, тазу і ніг
скелету людини.
житлова споруда-казарма 1709-11 рр.(?)
(об’єкт № 12). Частина плями заповнення під-
прямокутної форми з закругленими кутами
фіксувалася на рівні 1,9 м, повністю оконту-
рена на глибині 2,5 м. Простежений розмір по
лінії північний-захід – південний-схід 3,5 м,
максимальний розмір по ліній північний-схід –
південний-захід – 1,6 м. Заповнення котловану
строкате – змішаний плямистий темно-сірий
грунт з включеннями крихт суглинку жовтого
рис. 2.
181
Квітницький М.В., Петраускас А.В., Чміль Л.В., Починок Е.Ю. Матеріали XVI–XVIII ст. з досліджень території …
ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2013, вип. 11
кольору та крихт печини. В придонній частині
на глибині 3,3 – 3,4 м виявлено два великих
гранітних камені, один зі слідами обробки? в
перетині 0,4 м. Насиченість знахідками слаба.
Виявлено невелику кількість уламків гончар-
ного посуду ХVIІ-ХVIІІ ст. у середніх шарах
заповнення об’єкту. На дні, глибина 4,2 м,
(втоптано в підлогу) знайдено уламки верхньої
частини гончарної посудини початку ХVIІІ ст.
Котлован споруди південно-східною стінкою,
підрізав північно-західний край стінки котло-
вану об’єкту № 3.
Стінки об’єкту неоднакової рівності; північ-
но-західна – пряма з різким переходом до дна.
Південно-західна – опливла, у верхній части-
ні мала уклін зі звуженням. Південно-східна
стінка з підбоєм, котрий заглиблювався в дно
об’єкту на 0,6 м. Дно споруди рівне, біля пів-
денно-західної стінки виявлено стовпову яму
округлої форми діаметром 18 см. Вздовж цієї
же стінки, 1,5 м південніше зафіксовано, ще
одну стовпову яму діаметром 15 см. В півден-
но-східній частині знаходилися дві сходинки
шириною 1 (перша) та 1,1 м, висотою 25 (пер-
ша) та 35 см, котрі вели в підбій. На сходинках
лежали уламок частини жорно давньоруського
часу та гранітний булижник. При вибиранні
заповнення підбою було з’ясовано, що частина
стінки підбою (лесовидний суглинок) внаслідок
затікання води в котлован споруди відколола-
ся і просіла в підбій.
Розкопом № ІІ розкрито частину північно-
західної ділянки внутрішнього простору Біло-
церківського замку. Ця територія містить сліди
потужного перепланування і освоєння в ХІХ
та ХХ ст., тут же розташовувався розкоп № 4
1983 р. Р.С. Орлова.
Господарська споруда ХVIІ-ХVIІІ ст. (об’єкт
№ 2) зафіксована на рівні 1,3 м від сучасної
денної поверхні (тут і далі – с/п) (рис. 3). Пля-
ма заповнення прямокутної форми, розміром
2,4×3,4 м, орієнтована довшою віссю по лінії
північний-захід – південний-схід. Заповнення
об’єкту змішане, складалося з материкового
суглинку з чорноземним культурним шаром.
В заповненні виявлено мідний солід Іоанна
Казиміра 166? р., фрагменти гончарної кера-
міки, уламки кахель, гутне скло. Дно споруди
нерівне. По кутам простежено стовпові ямки
діаметром 0,3 та 0,25 м. Вздовж стін просте-
жено відбитки від дерев’яних колод шириною
0,27-0,35 м. В північно-західній частині спо-
руди, по дну, простежено серію заглиблень у
вигляді ям діаметром 0,37, 0,7 та 1,7 м. Стіни
котловану прямі, стінки ям нерівні, частково з
невеликим розширенням до дна. Дно об’єкту в
південно-східній частині зафіксоване на рівні
1,76 м, дно заглиблень від колод біля південної
стінки – 1,95 м, західної стінки 1,9-2,1 м, пів-
нічної стінки – 1,8 м, східної стінки 1,9-2,1 м.
Господарча споруда – свинарник (льох) 2-ї
пол. ХVIІ – початку ХVIІІ ст. (об’єкт № 9) за-
фіксована на рівні 1,6 м від с/п (рис. 4). Пляма
заповнення складної конфігурації, за формою
нагадувала півколо з виступаючими напівкру-
глими променями. Котлован першопочатково
мав підпрямокутну форму, орієнтовану по осі
північний-схід – південний-захід, збереглися
східний та західний кути. Південніше від за-
хідного кута розташовувався вхід. Реконстру-
йований розмір (підпрямокутної форми) об’єкту
2×2,3 м, північний кут споруди підритий серією
(3 шт.) ям, діаметром по 0,8-0,85 м. Ями накла-
даються одна на одну, в одній із крайніх ям,
біля північно-західної стінки лежали три гра-
нітні камені: 0,35×0,33×0,2 м, 0,25×0,18×0,1 м,
0,2×0,13×0,8 м. У північно-східній стінці розта-
шовувалася ще одна яма овальної форми роз-
рис. 3.
П у б л і к а ц і ї
182 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2013, вип. 11
міром 1,1×1,3 м. В південному куті також роз-
ташовувалася яма, діаметром 0,9 м. Стінки ям
похилі з плавним звуженням до дна.
По кутах об’єкту виявлено чотири стовпові
ямки діаметром 0,15 м. Розмір об’єкту по куто-
вих стовпових ямках 2,22×1,9 м. По середині
об’єкту (біля північно-східної та південно-захід-
ної стінки) виявлено дві стовпові ями діаметром
0,3 м. Відстань між ними 2,1 м, дно на глибині
2,1 м від с/п. Вхід в об’єкт представлений двома
сходинками довжиною 80 см, шириною 15 см.
Заповнення об’єкту однорідне – ґрунт сіро-
чорного кольору. Знахідок виявлено небага-
то – це окремі фрагменти гончарної кераміки
та кістки тварин. Також виявлено 6 мідних
солідів Іоанна Казимира чекану 1664, 1665 та
1666 рр.
житлова(?) споруда ХVIІ – початку ХVIІІ ст.
(об’єкт № 10). Зафіксовано частково краї пля-
ми, в плані Г-подібної форми (рис. 5). Основна
частина об’єкту знаходилась за межами роз-
копу. Простежений розмір плями заповнення
по північно-західній бровці 6×1,3 м. По північ-
но-східній 6,8×1,9 м. Стінки об’єкту похилі зі
звуженням до дна. Розмір по дну: - північно-
західна бровка 6×0,9 м, північно-східна бровка
6,8×1,6 м.
Дно об’єкту нерівне, має надзвичайно склад-
ну конфігурацію і стрімке падіння. По дну про-
стежено серію стовпових ям та западин. Рівень
фіксації плями заповнення об’єкту – 1,8 м від
с/п. Заповнення об’єкту нерівномірне, по рівню
падіння дна (північно-східна бровка) з глиби-
ни 1,2 м простежено прошарок спресованого
перегною. На глибині 1,4-1,8 м виявлено час-
тину завалу печі (від об’єкту № 13) - прокале-
на печина, камені розміром 0,27×0,18×0,16 м,
0,3×0,24×0,18 м та близько 20 штук розміром
від 10 до 17 см. Заповнення за структурою
складається з чотирьох блоків:
1. шарувата засипка змішаним сіро-жовтим
ґрунтом.
2. плямистий сіро-жовтий ґрунт.
3. шар перегною.
4. щільний змішаний ґрунт темно-сірого кольору.
Знахідки представляють широкий спектр
кераміки, виробів з заліза та фрагментів ви-
робів зі скла ХVIІ – 1-ї пол. ХVIІІ ст. З запо-
внення походить двійний литовський денарій
Сигізмунда ІІІ Вази 1621 р., 3 соліди короле-
ви Крістіни (один 164[7?] р.), солід Фрідріха
Вільгельма 165[4?] р. На плямі заповнення та
у верхніх шарах, над плямою котловану, зна-
йдено 2 соліди королеви Крістіни 164[5-7?] р.,
7 солідів (боратинок) Іоанна Казимира чекану
1664 та 1666 рр. і одна репліка на боратинку
166[4?] р.
Господарча та житлова споруда ХVIІ-ХVIІІ ст.
(об’єкт № 16).
Об’єкт прямокутної форми, орієнтований по
лінії північний-захід – південний схід (рис. 6).
Розмір: 2,9(довжина)×4 м (ширина), дно на гли-
бині 2,85 м. Стінки прямі, вздовж північно-за-
хідної та північно-східної простежено залишки
дубових колотих плах, шириною 6–7, 11–12 см.
Плахи розташовані на відстані 16–20 см від сті-
рис. 4.
183
Квітницький М.В., Петраускас А.В., Чміль Л.В., Починок Е.Ю. Матеріали XVI–XVIII ст. з досліджень території …
ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2013, вип. 11
нок котловану. Вздовж південно-західної стінки
(біля плах) по дну розташовані три ями закла-
дені каменями (гранітні булижники розміром
від 0,27×0,2×0,15 до 0,3×0,4×0,2 м (5 каменів)).
Під час дослідження заповнення було просте-
жено складну стратиграфію пов’язану з різними
етапами функціонування вказаної споруди.
Так на глибині 1,3–1,59 м, зафіксовано осно-
ву кам’яної та цегляної кладки стін опалю-
вального пристрою а також роздавлені короб-
часті кахлі з рослинним орнаментом. Частина
стінок печі була складена з гранітного буту
різного розміру: 0,25×0,3×0,15; 0,4×0,35×0,27
та 0,2×0,17×0,19 м. Частина кладки стінки з
цегли червоно-коричневого кольору, розміром
0,16×0,28×0,055 м – містить сліди вапнякового
розчину, який проте не використовувався при
складанні стін печі. Стіни печі були складені
на глиняному розчині. На глибині 2,08-2,3 м,
нижче горизонту основи печі було виявлено не-
повний скелет коня. Окремо лежав таз та ку-
прик без хвостових хребців, зі слідами розрубу-
вання. Інша частина туші лежала черепом до
тазу (мордою на північ) на спині у вивернутому
стані, максимально вигнуто півколом. Кістки
ніг були відсутні. В правому суглобовому кар-
мані тазу був залишок відрубаного суглобу кін-
цівки.
З об’єкту походить велика кількість фраг-
ментів кераміки та скла другої половини
ХVIІ – середини ХVIІІ ст., уламки кахель,
кістки тварин, вироби з заліза та кольорових
металів. Датуючи знахідки представлені 11 со-
лідами Іоанна Казимира чекану 1660, 166[3?],
166[4?] та 1666 рр., (знайдених на рівнях від
плями заповнення до дна) однією реплікою на
боратинку 1661 р. та однією невизначеною мо-
нетою чекану прибалтійських володінь Швеції.
Отже, вказаний об’єкт був створений у середині –
2-й пол. ХVIІ ст., як будівля господарчого призначен-
ня. На рубежі ХVIІ-ХVIІІ ст., очевидно у зимово-вес-
няний період, внаслідок соціальної катастрофи в за-
повнення потрапили великі частини туші коня, котрі
використовувалися у їжу. Найбільш вірогідним часом
є 1711 р. березень-квітень – час обстрілу московської
залоги Білоцерківського замку військами татар та ко-
заків Пилипа Орлика.
Після цього, нижня частина об’єкту була засипана
ґрунтом, вирівняна і перебудована під житлову спо-
руду з опалювальним пристроєм. Споруда вірогідно
проіснувала до рубежу 20-х - 30-х рр. ХVIІІ ст.
Господарча(?) споруда ХVI ст. та яма ХVIІІ ст.
(об’єкти №№ 19 та 19а).
Основна частина об’єкту 19 заходила в бровку та
значно зіпсована залишками фундаменту рестора-
ну «Рось» (рис. 4). Конструкція котловану складної
форми, не має чітких геометричних форм за рахунок
великої кількості приступок, сходинок, ям та підбою.
Ймовірна першопочаткова форма – підпрямокутник.
До північно-західної (умовної) стінки примикає серія
ям з дном та стінками нерівної конфігурації, орієнто-
вані зі сходу – північного-сходу на захід – південний-
рис. 5.
П у б л і к а ц і ї
184 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2013, вип. 11
рис. 6.
185
Квітницький М.В., Петраускас А.В., Чміль Л.В., Починок Е.Ю. Матеріали XVI–XVIII ст. з досліджень території …
ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2013, вип. 11
захід. З котловану походять уламки кахель, кістки
тварин, фрагменти гончарного посуду ХVI ст. Об’єкт
19а примикав із західного боку до об’єкту № 19. В
ньому виявлено цілі та археологічно реконструйовані
форми керамічного посуду ХVIІІ ст. Очевидно ця яма
є частиною складного єдиного господарчого комп-
лексу ХVIІІ ст. котрий «наклався» на котлован більш
ранньої споруди.
Оброблений керамічний матеріал з охарактеризо-
ваних об’єктів дає змогу скласти уявлення про його
особливості та датування. Кераміка є, як завжди, най-
більш масовою категорією знахідок. Її загалом можна
розподілити на кілька хронологічних періодів.
До кінця XVI ст. відноситься кераміка з об’єкту
19. Вона також присутня в пізніших об’єктах. Харак-
терною її особливістю є значна домішка в тісті круп-
ного піску та наявність блискіток, що вказує на осо-
бливість родовища глини. Кераміка майже вся сірого
кольору, але димленої небагато. Там, де колір глини
проявився, видно, що вона слабозалізиста рожева.
Вінця горщиків цього часу за формою наближені до
ромбічних в перерізі або округлі злегка потовщені, з
виїмкою під покришку. Деякі із загином формовоч-
ної маси назовні, мають невеликий манжет (рис. 7).
Ці вінця досить характерні і відрізняються від ки-
ївських. Так, тут майже не зустрічаються потовще-
ні ромбічні вінця, що є звичайними для Києва. Всі
вінця дуже тонкі і витягнуті, аналогічні дослідженим
1994 р. в об’єктах на посаді Білої Церкви та у Василь-
кові. Є деякі аналогії з керамікою з Видубичів рубежу
XVI–XVII ст. Це може вказувати на регіональну спе-
цифіку гончарства. На плічках горщиків є рифлення,
а на вінчиках зустрічаються защипи.
Більшість об’єктів датується XVII ст. (р. І; р. ІІ, об. 6,
9, 10, 16). Для цієї кераміки вже не характерні блискіт-
ки та крупний пісок в тісті. Є димлені вироби. Відсо-
ток полив’яної кераміки незначний. Горщики першої
половини століття – витягнутих пропорцій, мають ко-
роткі відхилені вінця з валиком, на плічках є рифлення,
частина прикрашена опискою (рис. 8). До цього часу
відноситься об’єкт 6. Інші об’єкти можна датувати дру-
гою-третьою чвертю століття. В них теж присутня част-
ка горщиків попереднього типу. Але більшість вінець
горщиків з цих об’єктів більш високі прямі, без валика,
часто з борозенкою у верхній частині та із защипами
чи карбуванням по верхньому краю, на шийці є ребро
зсередини. На плічках деяких ще є рифлення, більшість
прикрашена опискою – лінії та хвилі (рис. 9).
рис. 7.
рис. 8.
П у б л і к а ц і ї
186 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2013, вип. 11
рис. 9.
рис. 10.
187
Квітницький М.В., Петраускас А.В., Чміль Л.В., Починок Е.Ю. Матеріали XVI–XVIII ст. з досліджень території …
ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2013, вип. 11
Тарілки представлені формами, характерни-
ми для XVII ст. – із вінцями у вигляді округлих
валиків, різким переходом від берегів до дзерка-
ла, широкодонні. Більшість має широкі зрізи на
денці. Орнаментація виконана у чотирьох техні-
ках – описка, димлення з лощінням (рис. 10), ко-
льорова полива з ритованим орнаментом (рис. 11),
підполив’яний розпис ріжком. Характерно, що тут
є значний відсоток тарілок, вкритих червоним ан-
гобом під розпис, що взагалі рідко зустрічається в
XVII ст. (рис. 14). Виділяється група тарілок, роз-
писаних в одному стилі – тоненькою лінією контур
і акуратна зафарбовка площин червоним і зеленим
(рис. 13). Цікавим є зображення птаха на одній по-
судині (рис. 12). Аналогічний малюнок зустрічав-
ся при розкопках 1980 р. Можливо, це рука одного
майстра.
Інші форми менш чисельні. Це макітри, рин-
ки, кухлі, покришки. Глеки є гладуші та кушини,
трапляються ручки глеків з підполив’яним роз-
писом по червоному ангобу (рис. 15). Миски з ко-
лінчастим зламом тулуба, защипами, «перлами»
(рис. 16). Цікавими є келих на високій ніжці, горло
тиковки(?) та фрагменти пляшок(?) – димленої та з
двосторонньою поливою а також друшляк – нижня
частина горщика з сімома отворами. (рис. 17). Та-
кож є три посудини у вигляді невеликих горщиків
з підполив’яним розписом (рис. 18). Крім місце-
вої кераміки є і довізна. Вдалося визначити деякі
фрагменти. Це кавова чашечка з Кютах’ї з синім
розписом і клеймом на денці у вигляді зірочки. Ха-
рактерно, що вона знаходилась в об’єкті (2), що за
керамікою датується серединою XVII ст., хоча за-
звичай вони знаходяться в більш пізніх об’єктах –
XVIII ст. (рис. 18. 4)
До середини XVIII ст. можна віднести
об’єкт 19-А. З нього походить найбільше ці-
лих форм – 9 горщиків та глечик (рис. 19–21).
За пропорціями вони опуклобокі, висота при-
близно дорівнює максимальній ширині. Вінця
прямі, високі, а плічка дуже опуклі, деякі ма-
ють вигляд лавки з ребром по її краю, також
є гостре ребро всередині шийки. Вони світло-
глиняні, з опискою – багато тоненьких ліній,
вертикальні «пальчики», хвиля. Один глек
димлений з лощінням. На денцях деяких по-
судин – утори.
Характерною особливістю білоцерківського по-
суду є його тонкостінність порівняно з київськи-
ми зразками. Товщина стінок в межах 0,3–0,4 см,
тоді як київський посуд має стінки 0,4–0,5 см. Це,
очевидно, є специфікою місцевого виробництва.
Кахлі представлені коробчастими і карниз-
ними зразками. Коробчасті є з високими рам-
ками, деякі – з подвійними. Є у високому ре-
льєфі, очевидно, кінця XVI – початку XVII ст.
Орнаменти геометричні та рослинно-геоме-
тричні. Особливо цікаві сюжетні із зображен-
ням вершника. Частина кахель без рамок з
килимовими візерунками (рис. 22–24).
квітницький М.в. Археологічні дослідження лі-
тописного Юр’єва / М.В. Квітницький, В.Ю. Непо-
мящих, А.В. Петраускас // Слов’яни і Русь: археоло-
гія та історія: Зб. праць на пошану дійсного члена
Національної академії наук України Петра Петро-
вича Толочка з нагоди його 75-річчя. – К., 2013. -
С. 90-102.
М. в. квитницкий, а. в. Петраускас,
л. в. чмиль, Э. Ю. Починок
МАТЕРИАЛы xvi–xviii вв.
ИЗ ИССЛЕДОВАНИЙ ТЕРРИТОРИИ
БЕЛОЦЕРКОВСКОГО ЗАМКА
(предварительная публикация)
Статья посвящена предварительной публикации
материалов XVI–XVIII вв. с исследований территории
средневековой крепости-замка в г. Белая Церковь в
2011 г. раскопками выявлено 29 археологических объ-
екта указанного периода – хозяйственные и жилищ-
ные сооружения, ямы и костяки животных. Большин-
ство объектов относится к XVII в. Наиболее массовой
категорией находок является керамика. Ассортимент
включает различные типы горшков, мисок, кружки,
макитры, крышки а также изразцы. Найдены импорт-
ные образцы из Турции.
M. Kvitnytskyi, A. Petrauskas,
L. Chmil’, E. Pochynok
mATeriAls Of The xvi–xviii c.
Of bilA TserKvA fOrTress
invesTigATiOns (previous report)
The article is devoted to the pre-publication materi-
als XVI–XVIII centuries. with the research area of the
medieval fortress-castle in the Bila Tserkva in 2011,
excavations revealed 29 archaeological sites of this pe-
riod – commercial and residential buildings, pits and
skeletons of animals. Most of the objects related to the
XVII century. First category of findings is ceramic.
The range includes various types of pots, bowls, mugs,
makitry, covers and tiles. Found imported samples
from Turkey.
П у б л і к а ц і ї
188 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2013, вип. 11
рис. 11.
рис. 12.
рис. 13.
189
Квітницький М.В., Петраускас А.В., Чміль Л.В., Починок Е.Ю. Матеріали XVI–XVIII ст. з досліджень території …
ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2013, вип. 11
рис. 14.
рис. 15.
П у б л і к а ц і ї
190 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2013, вип. 11
рис. 16.
рис. 17.
191
Квітницький М.В., Петраускас А.В., Чміль Л.В., Починок Е.Ю. Матеріали XVI–XVIII ст. з досліджень території …
ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2013, вип. 11
рис. 18.
рис. 19.
П у б л і к а ц і ї
192 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2013, вип. 11
рис. 20.
рис. 21.
рис. 22.
193
Квітницький М.В., Петраускас А.В., Чміль Л.В., Починок Е.Ю. Матеріали XVI–XVIII ст. з досліджень території …
ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2013, вип. 11
рис. 23.
рис. 24.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-89529 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2227-4952 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:03:30Z |
| publishDate | 2013 |
| publisher | Інститут археології НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Квітницький, М.В. Петраускас, А.В. Чміль, Л.В. Починок, Е.Ю. 2015-12-14T14:01:21Z 2015-12-14T14:01:21Z 2013 Матеріали XVI–XVIII ст. з досліджень території Білоцерківського Замку (попередня публікація) / М.В. Квітницький, А.В. Петраускас, Л.В. Чміль, Е.Ю. Починок // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2013. — Вип. 11. — С. 178-193. — укр. 2227-4952 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/89529 Статтю присвячено попередній публікації матеріалів XVI–XVIII ст. з досліджень території середньовічної фортеці замку в м. Біла Церква у 2011 р. Розкопками виявлено 29 археологічних об’єктів різного призначення. Найбільш масова категорія знахідок кераміка. Асортимент включає різні типи горщиків, мисок, кухлів, покришки, коробчасті кахлі, також імпортні зразки з Туреччини. Статья посвящена предварительной публикации материалов XVI–XVIII вв. с исследований территории средневековой крепости-замка в г. Белая Церковь в 2011 г. раскопками выявлено 29 археологических объекта указанного периода – хозяйственные и жилищные сооружения, ямы и костяки животных. Большинство объектов относится к XVII в. Наиболее массовой категорией находок является керамика. Ассортимент включает различные типы горшков, мисок, кружки, макитры, крышки а также изразцы. Найдены импортные образцы из Турции. The article is devoted to the pre-publication materials XVI–XVIII centuries. with the research area of the medieval fortress-castle in the Bila Tserkva in 2011, excavations revealed 29 archaeological sites of this period – commercial and residential buildings, pits and skeletons of animals. Most of the objects related to the XVII century. First category of findings is ceramic. The range includes various types of pots, bowls, mugs, makitry, covers and tiles. Found imported samples from Turkey. uk Інститут археології НАН України Археологія і давня історія України Публікації Матеріали XVI–XVIII ст. з досліджень території Білоцерківського Замку (попередня публікація) Материалы XVI –XVIII вв. из исследований территории Белоцерковского Замка (предварительная публикация) Materials of the XVI–XVIII c. of Bila Tserkva fortress investigations (previous report) Article published earlier |
| spellingShingle | Матеріали XVI–XVIII ст. з досліджень території Білоцерківського Замку (попередня публікація) Квітницький, М.В. Петраускас, А.В. Чміль, Л.В. Починок, Е.Ю. Публікації |
| title | Матеріали XVI–XVIII ст. з досліджень території Білоцерківського Замку (попередня публікація) |
| title_alt | Материалы XVI –XVIII вв. из исследований территории Белоцерковского Замка (предварительная публикация) Materials of the XVI–XVIII c. of Bila Tserkva fortress investigations (previous report) |
| title_full | Матеріали XVI–XVIII ст. з досліджень території Білоцерківського Замку (попередня публікація) |
| title_fullStr | Матеріали XVI–XVIII ст. з досліджень території Білоцерківського Замку (попередня публікація) |
| title_full_unstemmed | Матеріали XVI–XVIII ст. з досліджень території Білоцерківського Замку (попередня публікація) |
| title_short | Матеріали XVI–XVIII ст. з досліджень території Білоцерківського Замку (попередня публікація) |
| title_sort | матеріали xvi–xviii ст. з досліджень території білоцерківського замку (попередня публікація) |
| topic | Публікації |
| topic_facet | Публікації |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/89529 |
| work_keys_str_mv | AT kvítnicʹkiimv materíalixvixviiistzdoslídženʹteritorííbílocerkívsʹkogozamkupoperednâpublíkacíâ AT petrauskasav materíalixvixviiistzdoslídženʹteritorííbílocerkívsʹkogozamkupoperednâpublíkacíâ AT čmílʹlv materíalixvixviiistzdoslídženʹteritorííbílocerkívsʹkogozamkupoperednâpublíkacíâ AT počinokeû materíalixvixviiistzdoslídženʹteritorííbílocerkívsʹkogozamkupoperednâpublíkacíâ AT kvítnicʹkiimv materialyxvixviiivvizissledovaniiterritoriibelocerkovskogozamkapredvaritelʹnaâpublikaciâ AT petrauskasav materialyxvixviiivvizissledovaniiterritoriibelocerkovskogozamkapredvaritelʹnaâpublikaciâ AT čmílʹlv materialyxvixviiivvizissledovaniiterritoriibelocerkovskogozamkapredvaritelʹnaâpublikaciâ AT počinokeû materialyxvixviiivvizissledovaniiterritoriibelocerkovskogozamkapredvaritelʹnaâpublikaciâ AT kvítnicʹkiimv materialsofthexvixviiicofbilatserkvafortressinvestigationspreviousreport AT petrauskasav materialsofthexvixviiicofbilatserkvafortressinvestigationspreviousreport AT čmílʹlv materialsofthexvixviiicofbilatserkvafortressinvestigationspreviousreport AT počinokeû materialsofthexvixviiicofbilatserkvafortressinvestigationspreviousreport |