Реконструкція малоазійського зображення Матері богів з Ольвії

Статтю присвячено аналізу трьох елліністичних теракотових фігурок із зображенням Матері богів на троні, встановленню часу, місця та послідовності їх виготовлення, визначенню звичних і нових для Ольвії елементів іконографії. В статье устанавливается связь между тремя терракотами, изображающими Мать...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:	Археологія і давня історія України
Datum:	2014
1. Verfasser:	Шевченко, Т.М.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainisch
Veröffentlicht:	Інститут археології НАН України 2014
Schlagworte:	Статті
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/89593
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Реконструкція малоазійського зображення Матері богів з Ольвії / Т.М. Шевченко // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2014. — Вип. 1 (12). — С. 40-47. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859798353947131904
author	Шевченко, Т.М.
author_facet	Шевченко, Т.М.
citation_txt	Реконструкція малоазійського зображення Матері богів з Ольвії / Т.М. Шевченко // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2014. — Вип. 1 (12). — С. 40-47. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Археологія і давня історія України
description	Статтю присвячено аналізу трьох елліністичних теракотових фігурок із зображенням Матері богів на троні, встановленню часу, місця та послідовності їх виготовлення, визначенню звичних і нових для Ольвії елементів іконографії. В статье устанавливается связь между тремя терракотами, изображающими Мать богов на троне. Фрагменты двух из них изготовлены в Западном Причерноморье в одной форме, привезенной из северо-западной части Малой Азии, третий — в Ольвии по примеру этих фигурок. In the article, the relation between three terracottas depicting the Mother of the gods on the throne is determined. Fragments of two of them were made in one of the West Pontic centres in a single mould which was apparently imported from the north-western part of Asia Minor, the third one was made in Olbia based on the example of these figurines. The former ones are dated by the end of the 4th c. BC and the beginning of the 3rd c. BC, while the latter is dated approximately by the middle of the 3rd c. BC. Cast made by the imported terracotta was altered according to the local tastes and religious believes. While the lion cub on original depiction is located under the foot, it appears on the lap of the goddess on the Olbian example.
first_indexed	2025-12-07T15:11:18Z
format	Article
fulltext	40 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2014, вип. 1 (12) УДК: 904.26(477.73)΄́ 652΄́ т. М. Ш е в ч е н к о РЕКОНСТРуКЦІЯ МАЛОАЗІЙСьКОГО ЗОБРАжЕННЯ МАТЕРІ БОГІВ З ОЛьВІї Статтю присвячено аналізу трьох елліністич- них теракотових фігурок із зображенням Матері богів на троні, встановленню часу, місця та пос- лідовності їх виготовлення, визначенню звичних і нових для ольвії елементів іконографії. к л ю ч о в і с л о в а: елліністичний період, ольвія, античні теракоти, культ Матері богів (кібели). Розглядаються фрагменти теракот з розко- пок Л.М. Славіна, що були виготовлені в одній майстерні, а можливо й у одній формі. вони зображали Матір богів сидячи на троні з но- гами, поставленими на левеня. Фото і прори- совку фрагментів однієї фігурки публіковано в працях А.С. Русяєвої [Русяева, 1972, рис. 2; 1979; рис. 50], фрагменти іншої — у поперед- ній збірці статей Наукових фондів [Шевчен- ко, 2012, с. 75—76; рис. 1]. повернутися до їх розгляду змушують не лише спільні характе- ристики глини, незвичної для Ольвії, не лише точна схожість вцілілих деталей зображення, а й їх взаємодоповнюваність. звернення уваги на особливості зображення і технології виготов- лення дозволить докладніше проаналізувати малоазійські впливи в ольвійській коропласти- ці, неодноразово згадувані в літературі. перша статуетка збереглася у трьох фрагмен- тах (рис. 1, а). знайдено їх в одному контексті 1959 р. (бічні фрагменти з інв. № О-59/70, фраг- мент із зображенням голови № О-59/69). Оскіль- ки публікувалися лише зображення теракоти, тут пропонується зупинитися також на її характерис- тиці. висота вцілілої лівої бічної частини 14,1 см, правої — 12,0 см, верхньої частини — 8,1 см. Гли- на оранжевого, хоча дещо більш тьмяного, кольо- ру, зі значною кількістю дрібних домішок слюди і більш грубих — кварцу. Можна відзначити та- кож те, що поверхня вкрита дуже дрібними пора- © Т.М. ШЕвЧЕНКО, 2014 ми, що робить її шершавою. Також на зламі од- ного з фрагментів видно прошарок глини сірого кольору. Фрагменти неможливо з’єднати, однак зважаючи на характеристики глини, особливості зображення цього типу, не викликає сумніву те, що вони належали одній теракоті. звичайно, це врахувала А.С. Русяєва, публікуючи зображення фрагментів [Русяева, 1979, рис. 51]. Більш точно було б зберегти відстань між зображеннями двох бічних частин трону, однак для ілюстрації одно- го з багатьох землеробських культів Ольвії, які автор розглядала на різних етапах її розвитку, цього було достатньо. Фрагменти містять зображення голови богині в характерному для елліністичних зображень Матері богів головному уборі corona muralis. Трьома виступами на короні позначено вежі оборонного муру. в проміжках між виступами збереглися сліди червоної фарби. Головний убір покритий гіматієм, що важкими складка- ми спадає на ліве плече богині. волосся жінки, розділене по центру і підібране з боків, накри- ває вуха, залишаючи видимими лише круглі сережки, а під ними довгими грубими закру- ченими пасмами звисає до грудей. з-під пасма видно ледь-вцілілі чітко пророблені складки хітона. Добре збереглося зображення обличчя, що додає перспектив для датування фігурки. Лівий бічний фрагмент містить зображення правої руки богині, що тримає фіалу і лежить на високому підлокітті трону. Бокові частини теракоти не так рельєфно, але були пророблені. зокрема, видно край гіматія, що покриває під- локіття. На правій руці він показаний більш рельєфним виступом. вручну доліплено було фіалу, від якої вцілів лише сегмент і великий палець, зроблений дуже схематично і розташо- ваний вздовж вінця посудини. Кисть із фіалою нависає над вертикаллю трону. Шевченко т.М. Реконструкція малоазійського зображення Матері богів з Ольвії 41ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2014, вип. 1 (12) Найцікавішим є оздоблення фронтальної час- тини трону. воно виконане округлими горизон- тальними виступами, вгорі і внизу об’єднаними по два. посередині, ближче до нижньої частини трону, орнамент порушує вставка з одним круг- лим виступом по центру, з трьома вертикаль- ними над ним і трьома внизу. Цей орнамен- тальний мотив більш чітко проглядається на правій боковій частині трону. Чіткіше і тонше тут показано горизонтальні виступи, в окремих місцях підкреслені гострим інструментом по сирій глині після виготовлення у формі. Така ж орнаментальна вставка, але більш деталь- но пророблена, увінчує підлокіття. Ця частина трону повністю відкрита, адже ліва рука богині була піднята, традиційно тримаючи тімпан. Абсолютно ідентичне зображення містить верхній фрагмент іншої теракоти, з інв. № О- 59/1930 (рис. 1, б). Це зображення набагато чіт- кіше. Горизонтальні виступи виразніші і тонші. Складки гіматія, що звисає вздовж декорованого фронтону, теж рельєфніші. Та найцікавіше при- дивитись до верхньої частини декору. На цьому фрагменті добре видно, що він являє собою не ро- зетту і не стилізоване левеня, а сфінкса (рис. 2, а). Центральний круглий виступ — це голова, над ним два виступи — підняті крила, двома меншими виступами під головою показано груд- ку, під якою горизонтальними смугами — пе- редні лапи. задні лапи, зігнуті в колінах, можна розрізнити на верхніх зображеннях на боковій частині теракоти. Таким чином, лицьова сторона трону Матері богів на обох фігурках прикрашена зображеннями сфінксів сидячи. Усі особливості деталей розглянутих зображень підводять до остаточного висновку, що дві тера- коти було виготовлено в одній формі. за чіткістю зображення, можна з’ясувати питання щодо пос- лідовності їх тиражування. Спочатку було відтис- нуто фігурку, показану на рис. 1, б, а потім — на рис. 1, а. Тому зображення на фрагментах з інв. № О-59/70 вже має дещо більш розмиті обриси. Такі висновки дозволяють повніше реконстру- ювати цей тип зображення, ніж це вдається зро- бити за вцілілими фрагментами кожної з тера- кот окремо. Тобто можна з великою вірогідністю припустити, що обидві теракоти містили однакове зображення такого важливого атрибуту богині як corona muralis, вцілілого на фрагментах О-59/69— рис. 1. привізні фігурки Матері богів: а — фрагменти з інв. № О-59/69 і О-59/70; б — фрагменти з інв. № О-59/1930 рис. 2. зобра- ження сфінкса на підлокітті трону Матері богів, збільшені деталі фігурок: а — привізної; б — місцевої ба Статт і 42 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2014, вип. 1 (12) 70, і не менш важливого атрибуту — левеняти під ногою, який зберігся на фрагментах О-59/1930. Результатом їх поєднання, а також порівнянь з традиційними зображеннями Матері богів цього періоду, стала реконструкція, представлена на рис. 3, а (див. вклейку). в її основу покладено гра- фічне зображення, що містить риси аналогічних фігурок, розгляд яких пропонується далі. Стилістичні характеристики теракот дозво- ляють з великою вірогідністю припускати, що зображення було створено в одному з античних центрів Малої Азії. Форма і чіткість передачі де- талей, особливо зачіски, круглих увігнутих сере- жок, фігурно викладених складок краю гіматія дуже нагадує зразки з Міріни і Аміса III—II ст. до н. е. [Higgings, 1967, pl. 53, B, C, E; Besque, 1971, pl. 103, a, c, e; 106, а, h]. Однак, за описами глин в каталогах теракот характеристики глини аналі- зованих теракот, відрізняються від зразків ма- лоазійських центрів [Higgings, 1967, р. 122; Burr Thompson, 1963, р. 13—14]. Наявність дуже вели- ких частинок піску білого кольору вказує на те, що матеріал походить із західного причорномор’я. подібний склад глини близької фігурки Матері богів, знайденої в Гордіоні (Фрігія), змусив автора її публікації кілька разів в окремих розділах зупи- нятися на розгляді місця виготовлення теракоти [Bald Romano, 1995, № 60, р. 27, 80]. за його при- пущенням, вона була привезена з причорномор’я, а зважаючи на доступну йому публікацію теракот з Каллатіса [Canarache, 1969], можливо й з цього античного центру виготовлення. Глина теракот з Аполлонії понтійської теж вирізняться своїми крупними вкрапленнями вапняку. Їх чітко було видно навіть на фото, представленими автором розкопок святилища, розташованого біля цього поліса (публікація без кольорових фото: [панайо- това, 2013]). Таким чином, можна припустити, що в Ольвію розглянуті теракоти потрапили з одного із західнопричорноморських античних центрів. втім, є всі підстави вважати, що форма або зразок для їх виготовлення походить із Малої Азії. Ці фрагменти цінні тим, що належать до двох рідкісних для елліністичного періоду північного причорномор’я фігурок. Не менш важливо те, що вони імпортовані з Малої Азії в той період, коли зображення Матері богів дедалі масовіше виго- товлялися в місцевих майстернях. Близьким до ольвійської традиції є зображення певних особли- востей одягу богині та виліплених вручну фіали і великого пальця правої руки. Незвичним для усталених місцевих зображень є розташування левеняти під ногою богині та його зображення з вишкіреною мордою, а також характерне оздоб- лення фронтонів бокових частин трону. Щодо особливостей зображення тварини, то практично на всіх зразках з Ольвії, незалежно від розта- шування лева на колінах чи в ногах, його морда більше нагадує домашню тваринку. Оскалений лев з висолопленим язиком мав апотропеїчне значення. Розглянуте зображення знаходить свої аналоги знов-таки в Малій Азії: в Трої і Смірні [Burr Thompson, 1963, р. 78; Besque, 1971, pl. 255, с; № D1311]. І нарешті, що стосується зоб- раження сфінксів у декорі трону, то воно просто унікальне для зображень Матері богів в Ольвії. Можна вважати, що саме ці риси були приваб- ливі для ольвійських шанувальників богині, які вирішили придбати такі привізні фігурки. за стилістичними характеристиками можна розглянути питання про час виготовлення тера- кот. зображення обличчя богині на вцілілому фрагменті однієї з теракот властиве ранньоел- ліністичній традиції. про це свідчать наступні риси: округлі щоки, найбільш повні у верхній частині; трикутний високий лоб, обрамлений хвилястим волоссям; достатньо глибоко і широ- ко посаджені очі, з ледь опущеними зовнішніми кутиками. Еталонними для елліністичної короп- ластики вважаються оригінальні танагрські зоб- раження, де очі не такі помітні, не підкреслені, показані гармонійно з іншими частинами облич- чя [Burr Thompson, 1963, с. 23]. Губи, що в тера- коті зменшувалися впродовж ІІІ ст. до н. е., доволі непогано пророблені пластично, товсті, що вказує на наближеність до початку ІІІ ст. до н. е. [Burr Thompson, 1963, р. 29]. Кутики губ підкреслені не- великими заглибленнями, в чому майстер нама- гався наслідувати техніку великої скульптури. Обличчя дещо схоже на зображення Демет- ри, або за іншою версією, фемінізованого Діоніса [Bilde, 2007, fig. 1, 1], у вигляді півфігури ІІІ ст. до н. е., знайденої того ж року в Ольвії розкопками Е.І. Леві [Леви, 1964, с. 13, рис. 8; Леви, Славин, 1970, с. 41, № 22, табл. 13, 2]. Теракота місцевого виготовлення, і в порівнянні з аналізованим зоб- раженням Матері богів, відображає подальший розвиток елліністичної коропластики, впродовж якого відбувалося увиразнення рис обличчя, праг- нення надати їм ще більшої індивідуальності. Щоки Деметри видовжені і більш опуклі біля ви- лиць, очі більш розкриті, а повіки на них ще не важкі, але показані чіткіше, губи більш пухлі і майже розімкнені. Тож наше зображення стоїть десь на початку цього процесу розвитку. Дуже подібна передача нахилу голови відносно шиї і самої шиї на обох фігурках. Як і на аналізовано- му зображенні, голова півфігури ледь нахилена до правого плеча, а шия майже непомітно зсуну- та до лівого. На її поверхні ледь відчутно пока- зані «кільця венери». Це знов-таки запозичення зі скульптурної традиції, яка походить з IV ст. до н. е. в теракоті в більш пізній період вони забува- ються. На обох зображеннях ця деталь зроблена м’яко але чітко, як зморшки на тілі. Так само пе- редані обриси передпліччя правої руки, що вцілі- ло на одному з фрагментів Матері богів. Близька техніка зображення очей та губ, важливих для датування, на ще одному зоб- раженні Матері богів, знайденому на теменосі [Леви, 1970, с. 43, № 2, табл. 16, 2]. Статуетка місцевого виготовлення, кінця IV — початку ІІІ ст. до н. е. Риси обличчя нашого зображен- ня, у порівнянні виглядають більш м’яко. зу- Шевченко т.М. Реконструкція малоазійського зображення Матері богів з Ольвії 43ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2014, вип. 1 (12) мовлено це скоріш характером поверхні і самої глини статуетки з теменоса, а також тим, що вона, вочевидь, недовго перебувала у вжитку. зважаючи на усі перелічені стилістичні і техно- логічні особливості, можна припустити, що дата виготовлення розглянутого зображення лежить ближче до межі IV і ІІІ ст. до н. е. Це підтверджує також знахідка на тій же ділянці бронзової моне- ти (інв. № О-59/68, фонд. № Кп І-12/44; Инвен- тарная …, 1959), реверс якої містить зображення лука в гориті [Карышковский, 2003, с. 97—99, табл. XIIB—XVC]. зрозуміло, що між датою ство- рення зображення в одному з центрів Малої Азії, датою виготовлення цих статуеток в західному причорномор’ї та часом їх використання в культі Матері богів у Ольвії був певний проміжок. Тут необхідно вказати, що споживачі цієї про- дукції і шанувальники богині були сусідами. Фрагменти обох фігурок знайдено на ділянці Е6— 7 житлових приміщень агори (рис. 4). вони меш- кали в будинках Е-1 і Е-10, розташованих вздовж Головної вулиці [Инвентарная …, 1959; Славін, 1963, с. 76—78, 86—88, рис. 1; 1964, с. 197—214, рис. 1; 1975, с. 34, 6—11]. Через плутанину в лі- терних позначках у щоденниках і планах до зві- ту за 1959 р., у попередній статті я неправильно картографувала одну з цих теракот у будинку Е-7 [Шевченко, 2012а], насправді вона походить з бу- динку Е-10. Не зважаючи на те, що святилища в цьому житлі не раз обговорювалися в літературі, самі знахідки з нього аналізувалися вибірково [Славин, 1968, с. 123; 1975, с. 7—9. Русяева, 1972, с. 39—41; 1979, с. 56—58, 110; 2005, с. 185—187 з літ.; Белецкий, 1975, с. 92—97; Леви, 1985, с. 31— 32; Яковенко, 1996, с. 198—199]. власником бу- динку Е-10 був Агрота, жрець полісного культу і кількох домашніх святилищ на честь різних богів, представник відомого в полісі роду [Русяева, 2005, с. 187]. Очевидно, він мав вплив на релігійні упо- добання тогочасної громадянської общини Ольвії. І якщо вплив особистості в цьому випадку архео- логічно підтвердити складно, то вплив знайденої в його домі теракоти на виготовлене в Ольвії ана- логічне зображення очевидний. Йдеться про місцеве зображення Матері бо- гів, виготовлене на зразок теракот, знайдених у будинках біля агори (рис. 3, б; див. вклейку). воно походить з ботроса біля святилища Гермеса і Афродіти на західному теменосі (інв. № О-75/ АГД/112). Оскільки знахідка вціліла майже пов- ністю і її докладно проаналізувала і опублікувала автор розкопок А.С. Русяєва, теракота стала од- нією з найвідоміших в Ольвії. зображення най- частіше згадувалося в літературі і його розгля- ду присвячено не одну сторінку [Русяева, 1979, с. 106, рис. 51; 1982, с. 83, рис. 33; Культура …, 1983, кат. № 176; Древнейший …, 2006, с. 154, рис. 158, з літ.]. втім, повернутися до її розгляду змушує і знайдення аналогів, і нова інтерпрета- ція зображення атрибутів богині на ній. в одній із книг А.С. Русяєва звернула увагу на схожість між цією і однією з фрагментованих привізних статуеток. Це видно з того, що фото цих теракот розташовано поряд [Русяева, 1979, рис. 51]. Схожість полягає у манері декоруван- ня фронтону трону богині, передачі складок гі- матія тощо. Однак, стилістично воно достатньо віддалене від розглядуваних фрагментів двох теракот. воно пізніше, хоч і наслідує більш ранній тип. Фігурку датовано першою поло- виною ІІІ ст. до н. е. [Русяева, 1982, с. 83], хоча вказувалося, що майстер був знайомий зі зраз- ками мистецтва другої половини IV ст. до н. е. [Древнейший …, 2006, с. 154]. Тут теж декорована фронтальна частина бо- ковин трону, підніжжя має аналогічну будову і теж спочиває на ніжках, стилізованих під левові лапи. Тут так само, як на подібних малоазійських статуетках, що розглядатимуться далі, показані складки одягу (край гіматія спускається нижче колін, хітона — показаний густими вертикальни- ми складками), виставлена права нога на високій підошві сандалії. Однак, левеня вже розташоване на колінах, а гіматій накриває не лише головний убір, а й фігурні виступи спинки трону. вцілілі зображення голів однієї з двох ана- логічних привізних фігурок і ольвійської доз- воляють детальніше проаналізувати датуван- ня і встановити послідовність у виготовленні теракот. Розглянуті вище особливості зобра- ження Матері богів на імпортованих фігурках дають змогу датувати їх кінцем IV — початком ІІІ ст. до н. е. Обличчя ж ольвійської богині за технікою і стилістикою виглядає дещо пізні- шим. про це свідчить низка таких ознак. Риси обличчя богині дуже різкі. Форма лиця видов- жена, майже трикутна. профіль ще зберігає пряму лінію, аж до кінчика носа, в верхній частині і певну зібраність у нижній. Очі дуже великі, поставлені широко. Очні впадини зай- рис. 4. план кварталів біля агори, за Л.М. Славіним Статт і 44 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2014, вип. 1 (12) мають півобличчя. Обидві повіки акцентовані, що властиво для пізньої традиції. Форма очей майже кругла, вони відкриті навіть в кутиках, що властиво для теракот, починаючи з ІІ ст. до н. е. [Burr Thompson, 1963, р. 29]. повіки і губи показані різкими гострими виступами. Губи вже не мають вигнутої форми, вони роз- ділені, що властиво знов-таки для ІІ ст. до н. е. [Burr Thompson, 1963, р. 30]. На більш ранню дату вказує розташування рота не так близько до носа, як це звично для теракот ІІ ст. до н. е. Ніс доволі довгий і тонкий, що відповідає моді пізнішій, ніж період високих стандартів ран- ньоелліністичного стилю [Higgings, 1967, p. 99; Burr Thompson, 1963, р. 29]. До більш ранньої дати схиляє також трикутна форма лоба. Шия показана плавними лініями. в цьому майстер дотримувався класичної для малої та великої скульптури традиції. звична для елліністичних зображень Ма- тері богів зачіска трактована своєрідно. пасма на голові і завитки на волоссі, спущеному на плечі, передані глибокими рівними горизон- тальними лініями. Дещо плавнішими рисками показана зачіска Матері богів на ольвійській фігурці, датованій кінцем IV — ІІІ ст. до н. е. На неуважність до деталей цих двох зображень вже вказувалося [Русяева, 1979, с. 106, рис. 49, 3; 53, 2]. Для порівняння, в Трої така техніка зображення волосся використовувалась у І ст. до н. е. [Burr Thompson, 1963, № 28, 266, 271, 272]. Одне з них теж зображає Матір богів [Ibid., № 28]. На ньому богиня в хітоні, край якого на шиї, як і в ольвійському зображенні, показаний товстим бордюром, а пальці лівої руки так само розділені прямими паралельно прокресленими лініями. Однак, ціла низка інших перелічених ознак схиляє до думки, що виготовлення теракоти слід відносити ближче до ІІІ ст. до н. е. про це свідчить також одяг богині. Хітон з рукавами на ґудзиках в Греції носили до того, як в пізнішому еллінізмі в моду увійшли тон- кі хітони [Burr Thompson, 1963, р. 34—35]. На ольвійській фігурці ґудзики виглядають як великі диски. Рукав короткий, так само як на аналогічній привізній теракоті, розглянутій вище. Тож можна відносити певну грубість у зображенні не до хронологічного індикатора, а до недбалості виконавця чи місцевих смаків. Таким чином, є підстави схилятись до верхньої межі запропонованого датування [Русяева, 1982, с. 83], а саме, середини ІІІ ст. до н. е. До речі, зображення окремих деталей одягу на фігурці з теменоса, можливо, відрізнялося від того, як це реконструйовано на реставрова- них деталях. зокрема, розглянувши аналогіч- ні теракоти [Vermaseren, 1987, № 52], можна припустити, що пеплос під грудьми був підпе- резаний пояском. Така деталь була традицій- ною для зображень Матері богів елліністично- го періоду. Цей поясок з одного боку міг бути непокритий гіматієм, який в нашому випадку спускається по ліву сторону торсу до пояса. Та- кож неточно реконструйовано складки ліворуч від правої ноги. вони не зображалися напрям- леними до виставленої вперед ноги, хоча це можливо здається логічним. Як видно на ана- логах, драпіровки передавались рівними до са- мої землі або загорненими в бік протилежний до витягнутої ноги. На аналізованому зразку, де складки пеплоса показані доволі грубо, вони вочевидь, йшли прямо до краю гіматія, виділе- ного рівним горизонтальним виступом. помітна відмінність у техніці передачі скла- док гіматія в нижній і верхній частинах оль- війської фігурки. У зображенні гіматія, наки- нутого на коліна, ще дещо помітна плавність у драпіровках. Також його край біля правого під- локіття переданий мальовничими хвильками. вцілілі частини малоазійських теракот містять точно таке саме зображення. Тоді як складки звислого зі спинки трону гіматія, як і нижній край пеплоса, показані просто паралельними ровиками, а край хітона біля шиї — грубим трикутним валиком. Складається враження, що як патрицю використали саме нижню час- тину привізної теракоти. На верхній майстер проявляв власну творчість, звичайно ж в дусі його часу. Теракота, знайдена на західному теменосі була не єдиною реплікою аналізова- ного типу зображень. Фрагмент ще однієї фі- гурки, виготовленої в тій самій формі знайдено на ділянці нижнього міста. він містить зобра- ження правого кута спинки трону богині, один з виступів якого покритий гіматієм. за харак- теристикою глини, поданою в публікації, мож- на зробити висновок, що ця теракота теж була виготовлена вже в Ольвії [Bilde, 2010, P-42, p. 448, pl. 331]. Тобто запозичений в Малій Азії і привезений із західного причорномор’я тип через кілька десятиліть, а можливо й півстоліття перероб- лявся, зважаючи на смаки і потреби місцевих шанувальників Матері богів. Найсуттєвішою зміною видається зображення левеняти не в ногах, а на колінах богині. зважаючи і на те, що найчастіше левеня в ногах Матері богів зображали в Малій Азії, і на стилістику зображення походження реконс- труйованого типу слід шукати саме в цьому регіоні. Найближчою, хоча й пізнішою, є фігур- ка знайдена в Гордіоні (Фрігія) [Bald Romano, 1995, № 60, р. 27, 80, pl. 60]. Гіматій тут, як і на ольвійській місцевій теракоті, покриває спинку трону. Не виключено, що так само гіматій був розстелений і на розглянутих привізних ста- туетках, знайдених в Ольвії. До цих теракот близька за часом фігурка з Каллатіса IV—III ст. до н. е. [Vermaseren, 1989, № 422, p. 125, рl. СІ], де на гладкій поверхні фронтальної частини трону в низькому рельєфі вгорі розташовані зображення, що нагадують сфінксів. показова для реконструкції нашого зображення ще одна Шевченко т.М. Реконструкція малоазійського зображення Матері богів з Ольвії 45ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2014, вип. 1 (12) теракота з Гордіона [Vermaseren, 1987, № 52, pl. VIII—IX; Bald Romano, 1995, № 52, с. 24—25]. Сфінкси тут представлені окремими фігурками, дуже подібне також підніжжя трону, утворене товстим поперечним брусом (профільованим у випадку наших теракот), покладеним на левові лапи з чітко проробленими фалангами. Коропласту, який за привізним зразком ви- готовляв фігурку в Ольвії, знайдену на західно- му теменосі, були відомі зображення сфінксів в іконографії Матері богів. вже на імпортованих теракотах ці атрибути ледь упізнавані. після того, як він виготовив нову форму, а тоді вже фігурку, рельєфний орнамент на фронтальній частині трону зовсім втратив свій вигляд. Тоді майстер врізними лініями накреслив обриси сфінксів на підлокітті під лівою рукою богині. Особливо це видно на зображенні верхнього сфінкса (рис. 3, б; див. вклейку). Тут виправ- лення по сирій глині робилися по вже майже гладкій поверхні, що зовсім втратила вигляд внаслідок тиражування. Декор підлокіть дещо відрізняється від оригі- нального. в орнаменті використано по три зоб- раження сфінксів на кожній стороні замість двох, як на малоазійській теракоті. Або патри- цею слугувала ще якась фігурка, аналогічна розглянутій, або майстер і в цій частині зробив певні вдосконалення зображення. Сліди чис- ленних виправлень і допрацювань після виго- товлення у формі саме на ділянці декорованих бокових панелей трону дають змогу схилитися до другого висновку. Хоча ще один незначний фрагмент імпортованої фігурки, знайдений в Ольвії, в окремих деталях дещо схожий на міс- цеву фігурку [Bilde, 2010, P-36, p. 448, pl. 330]. він містить зображення правого кута підніжжя трону, утвореного поперечним брусом і стилізо- ваною левовою лапою, і носок лівої ноги богині. при чому фаланги ніби перетиснені двома го- ризонтальними лініями, а нога стоїть безпосе- редньо на підніжжі, а не на голові лева, як і на місцевому зображенні. втім, зважаючи на фрагментарність, неможливо надійно атрибу- тувати цей фрагмент. Імпортована фігурка була трішки більша, ніж місцева. Це видно за вцілілою висотою під- локіть. висота правого більша на 1 см, лівого — на 0,2 см. Технічні моменти тиражування тера- кот не раз докладно розглядалися [винницкая, 1959; Higgings, 1967, p. 2—5; Ильина Т., 2008, гл. 3]. Кожна наступна статуетка, виготовлена в новій формі, знятій з привізної патриці, роз- мірами була дещо меншою від оригіналу. при чому виготовлена матриця не завжди точно відповідала оригіналу, адже її доробляли від- повідно до місцевих смаків. Наш випадок від- повідає такій ситуації, вже перелічувалися оз- наки, що відрізняють привезений оригінал від ольвійської теракоти. Тож не зважаючи на те, що сфінкси на тера- котових зображеннях Матері богів в Ольвії досі не обговорювалися в літературі, ольвійські ко- ропласти були знайомі з цими атрибутами бо- гині. На прикладі розглянутих фрагментованих фігурок очевидно, що майстри орієнтувалися на малоазійську елліністичну традицію. втім, в Ольвії в архаїчний період вже побутували зображення сфінксів біля богині. Йдеться про кришки алебастрових ваз, знайдених в некро- полі. На них богиня, що сидить на троні, оточе- на зображеннями коней, левів, мавп, а також сфінксів. в цих знахідках теж вбачають подіб- ність до малоазійських зразків [Фармаковский, 1914, с. 18—23; Русяева, 1979, с. 101—102]. Кри- ла сфінксів так само загнуті вгору. Основа ще однієї вази стоїть на ніжках у вигляді сфінксів, хоча їх зображено в іншій манері [Фармаковс- кий, 1914, табл. ІІІ, VІІІ; рис. 8]. вдалося знайти аналоги і розкішному оздоб- ленню трону з фігурками сфінксів (рис. 5). Так само, як на теракотах з Ольвії, прикрашено ложа симпозіастів на теракоті з Міріни другої половини ІІ ст. до н. е. [Higgings, 1967, pl. 54A; Besques, 1994, № 90] і на ольвійському мармуро- вому рельєфі ІІІ ст. до н. е., присвяченому коле- гією ситонів [Vаn Straten, 1995, № 108; Русяева, 2005, с. 202—203]. На жаль, важко атрибутува- ти незначний фрагмент ніжки трону, знайде- ний в Ольвії на ділянці НГС, оскільки на фото в публікації подано його бокову, а не фронтальну частину. втім, характеристики глини близькі до аналізованих фрагментів теракот: вона доб- рої якості, хоча з грубими домішками вапняку, яскравого кольору [Bilde, 2010, № P-45, р. 448, pl. 331]. причини використання образу сфінкса в оздобленні культових «меблів» і в культі Ма- тері богів можуть стати предметом обговорення окремої статті. зважаючи на обмеженість обсягу публікації можна лише вказати, що сфінкс біля цієї богині позначає прояв хтонічного аспекту її рис. 5. Деталь декору меблів на статуетці з Міріни, за С. Беск Статт і 46 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2014, вип. 1 (12) культу. в конкретних сюжетах він ніби ілюструє події чи образи, які нагадують про або відбува- ються у потойбічному світі. Таким чином, зображення Матері богів на розглянутих теракотах вирізняється наявністю виразних апотропеїчних символів біля богині: лева з вишкіреною мордою і сфінксів у декорі трону. Ця охорона стосується уявлень про світ померлих. Богиня ж, зберігаючи спокій на обличчі, тримає звичні тімпан і фіалу, про- довжуючи показувати своїм шанувальникам, як слід її вшановувати. Гучні звуки тімпану і нестримні танці, що асоціювалися з такою му- зикою, також нагадують про містеріальні куль- ти. Фіала, зважаючи на особливості її форми, використовувалася для узливань на честь бо- гині. Дві статуетки з такими зображеннями, виготовлені в одній формі, скоріш за все, були привезені з західного причорномор’я в кінці IV — на початку ІІІ ст. до н. е. за їхнім зраз- ком в Ольвії у першій половині ІІІ ст. до н. е. було виготовлено нову форму, а в ній теракоту, що дійшла до нас, із внесенням певних корек- тивів. А саме, за місцевим смаком, змінено риси обличчя, а також розташування зображення левеняти. Тепер лев з вишкіреною мордою під ногами богині перетворився на мирну домаш- ню тварину, що сидить на її колінах. Автор но- вого образу поділяв необхідність участі сфінк- сів у цьому сюжеті, тож їх зображення на троні, хоч майже стерті після виготовлення форми, він виділив, прокресливши лініями по сирій глині. Ці технічні моменти дають зрозуміти, що для шанувальників Матері богів в Ольвії особливості культу малоазійських античних центрів були близькими. Йдеться про уявлен- ня про зв’язок богині з поховальним культом і потойбічним світом. втім, ці уявлення ко- ригувалися відповідно до тогочасної ситуації в культовому житті поліса, а також окремих релігійних об’єднань і родин. в елліністичний період продовжувало діяти полісне святилище на честь Матері богів, відбувалися містерії в межах певного кола учасників, а також богиня вшановувалася в багатьох домашніх святили- щах. Більш гуманний образ богині з левеням на колінах найбільш масово тиражувався в цей час. Такою є розглянута фігурка місцевого виготовлення, знайдена в ботросі. перед тим вона очевидно була принесена до святилища в дар богині, скоріш за все простим мешкан- цем поліса. Більш дорогі імпортовані теракоти зберігалися в домашніх святилищах заможних мешканців району агори. Богиня саме в тако- му образі зацікавила цих шанувальників через відповідні релігійні уявлення, які вони поділя- ли. Можна припустити, що хтось із мешканців цих сусідніх будинків займався виготовленням теракот або був знайомий з коропластом, який за зразком їхніх привізних вотивів, очевидно через кілька десятиліть, розробив власне зоб- раження Матері богів. Белецкий А.А. Греческие надписи Ольвии из раско- пок 1950—1967 гг. // Ольвия. — К., 1975. — С. 92— 117. винницкая Г.Г. Технологические основы произ- водства терракот в Ольвии // КСИИМК. — 1959. — № 39. — С. 35—44. Древнейший теменос Ольвии понтийской // МАИЭТ. — Supplementum. — Симферополь, 2006. — вып. 2. — 504 с. ильина т.А. проблемы исследования античной ко- ропластики Боспора: опыт комплексного анализа материалов святилища на Майской горе близ Фа- нагории: Автореф. дисс. … канд. ист. наук. — М., 2008. — 22 с. ильина Ю.и. Изображение сфинкса на хиосских кубках // Боспор и Северное причерноморье в анти- чную эпоху. — Спб., 2008. — С. 30—36. инвентарная опись Ольвийской экспедиции // НА ІА НАНУ. — № 1959/11. карышковский П.о. Монетное дело и денежное об- ращение Ольвии (VІ в. до н. э. — ІV в. н. э.). — Одес- са, 2003. — 684 с. культура и искусство причерноморья в античную эпоху. Каталог. выставка из собраний музеев Болга- рии, Румынии и Советского Союза. — М., 1983. леви Е.и. Итоги раскопок ольвийского теменоса и агоры (1951—1960) // Ольвия. Теменос и агора. — М., 1964. — С. 5—26. леви Е.и. Описание терракот теменоса // САИ. — 1970.— вып. Г1—11, ч. I. — С. 42—49. леви Е.и., Славин л.М. Описание терракот ольвий- ской агоры // САИ. — 1970.— вып. Г1—11, ч. I. — С. 38—42. леви Е.и. Ольвия. Город эпохи эллинизма. — Л., 1985. — 152 с. Панайотова к.М. О культе Деметры и персифоны в Аполлонии понтийской // Боспорский феномен. Греки и варвары на евразийском перекрестке: Ма- териалы междунар. науч. конф. — Спб., 2013. — С. 561—567. русяєва А.С. Культ Кібели в Ольвії // Археологія. — 1972. — № 7. — С. 35—45. русяева А.С. земледельческие культы в Ольвии до- гетского времени. — Киев, 1979. — 173 с. русяева А.С. Античные терракоты Северо-запад- ного причерноморья (VI—І вв. до н. э.). — Киев, 1982. — 166 с. русяева А.С. Религия понтийских эллинов в анти- чную эпоху. — Киев, 2005. — 558 с. Славин л.М. Раскопки западной стороны агоры. Участок Е6 и Е7. Дневник. Тетрадь первая // НА ІА НАНУ. — № 1959/11. Славін л.М. західна сторона ольвійської агори // Археологія. — 1963. — Т. XV. — С. 71—94. Славин л.М. Раскопки западной части ольвийской агоры (1956—1960 гг.) // Ольвия. Теменос и агора. — М., 1964. — С. 189—224. Славин л.М. Ольвийская экспедиция 1965 и 1966 гг. // Археологические исследования на Украи- не в 1965—1966 гг. — Киев, 1968. — С. 121—126. Славин л.М. Кварталы в районе ольвийской аго- ры (раскопки 1961—1970 гг.) // Ольвия. — Киев, 1975. — С. 5—50. Шевченко т.М. Матір богів з левеням в ольвійській тера- коті елліністичного періоду // Колекції наукових фондів Інституту археології НАН України. Джерела та дослід- ження. — К., 2012. — С. 74—82 (АДІУ. — вип. 8). Шевченко т.М. Ольвійське домашнє святилище на честь Матері богів // Боспорские чтения: Сб. материалов конф. — Керчь, 2012а. — вып. ХІІІ. — С. 463—468. Шевченко т.М. Реконструкція малоазійського зображення Матері богів з Ольвії 47ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2014, вип. 1 (12) Фармаковский Б.А. Архаический период в России // МАР. — 1914. — С. 15—78. яковенко в.и. Культовые помещения в домах за- падной части ольвийской агоры // Мир Ольвии: Ма- териалы юбилей. чт., посвящ. 90-летию со дня рожд. проф. Л.М. Славина. — Киев, 1996. — С. 198—200. Bald Romano I. The Terracotta Figurines and Related Vessels. — Philadelphia, 1995. — 100 p. (The Gordion Special Studies. II. University Museum Monograph. — 83). Besques S. Catalogue raisonné des figurines et reliefs grecs en terre cuite grecs, étrusques e romains. — III. Èpoques hellénistique et romaine. Grèce et Asie Mineure. — Paris, 1971. — Vol. I. — 409 s. Besques S. Figurines et reliefs grecs en terre cuite. — Paris, 1994. — 110 s. Bilde P.G. Nothing to do with Demeter? A Group of Bust Phymiateria from Olbia, Sector NGS // БФ. — 2007. — Ч. ІІ. — С. 119—126. Bilde P.G. Terracottas // The Lower City of Olbia (Se- crtor NGS) in the 6th century BC to the 4th century AD. — Aarhus, 2010. — P. 439—464 (Black Sea Stud- ies. — 13). Burr Thompson D. Troy. The Terracotta Figurines of the Hellenistic Period. — Troy. Excavations conducted by the University of Cincinnati. 1932—1938. — Prince- ton, 1963. — 160 p. (Supplementary Monograph. — 3). Canarache V. Masken und Tanagra-Figuren aus Werk- stätten von Callatis-Mangalia. — Konstanza, 1969. — 192 S. Collignon M. Mythologie figure de la Grèce. — Paris, 1883. — 360 p. Van Straten F.T. Hiera Kala. Images of Animal Sac- rifice in Archaic and Classical Grees. — Leiden; New York; Köln, 1995. — 374 р. Vermaseren M.J. СССА. V. Aegyptus, Africa, Hispania, Gallia et Britannia. — Leiden, 1986. — 226 p. Vermaseren M.J. СССА. I. Asia Minor. — Leiden; New York; København; Köln, 1987. — 350 p. Vermaseren M.J. СССА. VI. Germania, Ratia, Noricum, Pannonia, Dalmatia, Macedonia, Thracia, Moesia, Da- cia, Regnum Bospori, Colchis, Scythia et Sarmatia. — Leiden; New York; København; Koln, 1989. — 220 p. Winter F. Die Typen der figurlichen Terrakotten. — Berlin; Stuttgart, 1903. — T. I—II. — 272 S. т. М. Ш е в ч е н к о РЕКОНСТРуКЦиЯ МАЛОАЗиЙСКОГО иЗОБРАжЕНиЯ МАТЕРи БОГОВ иЗ ОЛьВии в статье устанавливается связь между тремя тер- ракотами, изображающими Мать богов на троне. Фрагменты двух из них изготовлены в западном причерноморье в одной форме, привезенной из се- веро-западной части Малой Азии, третий — в Оль- вии по примеру этих фигурок. первые датируются концом IV — началом III в. до н. э., последний — приблизительно серединой III в. до н. э. Слепок, сделанный по привозной терракоте, был переделан в соответствии с местными вкусами и представле- ниями. в то время как на первичном изображении львенок расположен под ногой, на ольвийском эк- земпляре — на коленях богини. Установлено, что на всех статуэтках в декоре подлокотников трона помещалось изображение сфинксов. Этот мотив в терракотовом изображении Матери богов известен в Малой Азии и западном причерноморье. Аналогичный орнамент широко использовался на статуэтках из Мирины. Также в северо-западной части Малой Азии находит свои па- раллели оформление других деталей и особенности изображения львенка. привозные статуэтки отличаются от местных наличием апотропеических символов: льва с оска- ленной мордой и сфинкса. Это приближает их к хто- ническим представлениям в культе Матери богов. Импортные статуэтки найдены в соседних домах района агоры, принадлежащих зажиточным граж- данам, один из которых был важным лицом в рели- гиозной жизни полиса. Очевидно, кто-то из них или их потомков был знаком с коропластикой или короп- ластом, поскольку его фигурка послужила образцом для изготовления местной продукции. К л ю ч е в ые с л о в а: эллинистический период, Ольвия, античные терракоты, культ Матери богов (Кибелы). T. M. S h e v c h e n k o reConstruCtion of Mother of the gods depiCtion froM oLBia In the article, the relation between three terracot- tas depicting the Mother of the gods on the throne is determined. Fragments of two of them were made in one of the West Pontic centres in a single mould which was apparently imported from the north-western part of Asia Minor, the third one was made in Olbia based on the example of these figurines. The former ones are dated by the end of the 4th c. BC and the beginning of the 3rd c. BC, while the latter is dated approximately by the middle of the 3rd c. BC. Cast made by the imported terracotta was altered according to the local tastes and religious believes. While the lion cub on original depic- tion is located under the foot, it appears on the lap of the goddess on the Olbian example. It is ascertained that all the statuettes contained the depictions of sphinxes on the throne decoration. This motive in terracotta depictions of the Mother of the gods is known in Asia Minor and the west coast of the Black Sea. Analogous ornament was widely used on statuettes from Myrina. Parallels in design of oth- er details and peculiarities of lion depiction also find their parallels in the north-western part of Asia Minor. Sphinxes sitting on both sides of the Mother of the gods are known on the statuette made in the mould from Pergamon. Imported statuettes derive from the local ones with the apotropeic symbols: a lion with showed tongue and a sphinx. This motif approaches them to chthonic ideas in cult of the Mother of the gods. Statuettes from Asia Minor were found at the neighbouring houses in the area near agora belonging to the wealthy citizens one of whom was an important person in the polis’ religious life. Apparent- ly, some of them or their adherents were acquainted with coroplastics or a coroplast because his figurine became an example for making the local products. K e y w o r d s: the Hellenistic period, Olbia, Ancient Greek terrakottas, cult of the Mother of the gods (Cybele). одержано 10.09.2013 К статье Н. А. С о н, А. В. Б у й с к и х «Tegula romana из поселения КозырКа близ ольвии (к вопросу о римской строительной традиции в северо-западном причерноморье)» Рис. 1. Кирпич с розеттой. нФ иа нанУ, Коз-56/404 До статті Т. М. Ш е в ч е н к о «реКонстрУКція малоазійсьКого зображення матері богів з ольвії» Рис. 3. Фігурки матері богів на троні, знайдені в ольвії: а — реконструкція зображення привізної теракоти; б — місцева фігурка, за а.с. русяєвою а б
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-89593
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	2227-4952
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T15:11:18Z
publishDate	2014
publisher	Інститут археології НАН України
record_format	dspace
spelling	Шевченко, Т.М. 2015-12-16T16:12:45Z 2015-12-16T16:12:45Z 2014 Реконструкція малоазійського зображення Матері богів з Ольвії / Т.М. Шевченко // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2014. — Вип. 1 (12). — С. 40-47. — укр. 2227-4952 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/89593 904.26(477.73)΄΄652΄΄ Статтю присвячено аналізу трьох елліністичних теракотових фігурок із зображенням Матері богів на троні, встановленню часу, місця та послідовності їх виготовлення, визначенню звичних і нових для Ольвії елементів іконографії. В статье устанавливается связь между тремя терракотами, изображающими Мать богов на троне. Фрагменты двух из них изготовлены в Западном Причерноморье в одной форме, привезенной из северо-западной части Малой Азии, третий — в Ольвии по примеру этих фигурок. In the article, the relation between three terracottas depicting the Mother of the gods on the throne is determined. Fragments of two of them were made in one of the West Pontic centres in a single mould which was apparently imported from the north-western part of Asia Minor, the third one was made in Olbia based on the example of these figurines. The former ones are dated by the end of the 4th c. BC and the beginning of the 3rd c. BC, while the latter is dated approximately by the middle of the 3rd c. BC. Cast made by the imported terracotta was altered according to the local tastes and religious believes. While the lion cub on original depiction is located under the foot, it appears on the lap of the goddess on the Olbian example. uk Інститут археології НАН України Археологія і давня історія України Статті Реконструкція малоазійського зображення Матері богів з Ольвії Реконструкция малоазийского изображения Матери богов из Ольвии Reconstruction of Mother of the Gods Depiction from Olbia Article published earlier
spellingShingle	Реконструкція малоазійського зображення Матері богів з Ольвії Шевченко, Т.М. Статті
title	Реконструкція малоазійського зображення Матері богів з Ольвії
title_alt	Реконструкция малоазийского изображения Матери богов из Ольвии Reconstruction of Mother of the Gods Depiction from Olbia
title_full	Реконструкція малоазійського зображення Матері богів з Ольвії
title_fullStr	Реконструкція малоазійського зображення Матері богів з Ольвії
title_full_unstemmed	Реконструкція малоазійського зображення Матері богів з Ольвії
title_short	Реконструкція малоазійського зображення Матері богів з Ольвії
title_sort	реконструкція малоазійського зображення матері богів з ольвії
topic	Статті
topic_facet	Статті
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/89593
work_keys_str_mv	AT ševčenkotm rekonstrukcíâmaloazíisʹkogozobražennâmateríbogívzolʹvíí AT ševčenkotm rekonstrukciâmaloaziiskogoizobraženiâmateribogovizolʹvii AT ševčenkotm reconstructionofmotherofthegodsdepictionfromolbia

Реконструкція малоазійського зображення Матері богів з Ольвії

Institution

Ähnliche Einträge