Культові предмети з поселення Ходосівка-Рославське

Публікацію присвячено предметам християнського та язичницьких культів, виявленим у ході розкопок селища давньоруської та монгольсько-литовської доби в ур. Рославське біля с. Ходосівка у південних передмістях Києва. Охарактеризовано пов’язані із православ’ям речі особистого...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :	Археологія і давня історія України
Дата:	2014
Автори:	Готун, І.А., Сухонос, А.М.
Формат:	Стаття
Мова:	Українська
Опубліковано:	Інститут археології НАН України 2014
Теми:	Статті
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/89595
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Культові предмети з поселення Ходосівка-Рославське / І.А. Готун, А.М. Сухонос // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2014. — Вип. 1 (12). — С. 55-67. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1860248545477525504
author	Готун, І.А. Сухонос, А.М.
author_facet	Готун, І.А. Сухонос, А.М.
citation_txt	Культові предмети з поселення Ходосівка-Рославське / І.А. Готун, А.М. Сухонос // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2014. — Вип. 1 (12). — С. 55-67. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Археологія і давня історія України
description	Публікацію присвячено предметам християнського та язичницьких культів, виявленим у ході розкопок селища давньоруської та монгольсько-литовської доби в ур. Рославське біля с. Ходосівка у південних передмістях Києва. Охарактеризовано пов’язані із православ’ям речі особистого благочестя та знахідки, ототожнені з амулетами дохристиянської ритуально-магічної сфери. У результаті визначено роль і місце цих матеріалів у вивченні життєвої моделі мешканців середньовічних селищних структур. Селище Ходосовка-Рославское в южных пригородах Киева характеризуется высоким уровнем развития материальной и духовной культуры населения древнерусской и монгольско-литовской эпохи. Среди находок 2007—2011 гг. показательны отражающие синкретизм православия и язычества на Руси. Khodosivka-Roslavske settlement in the south outskirts of Kyiv is characterized by a high level of development in material and spiritual culture of the population in Ancient Rus and Mongol and Lithuanian epochs. Among the finds of 2007—2011 remarkable are the items evidencing the syncretism of Orthodoxy and heathendom in Rus.
first_indexed	2025-12-07T18:39:59Z
format	Article
fulltext	55ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2014, вип. 1 (12) УДК: 904.26(477.41)΄́ 653΄́ І. А. Г о т у н, А. М. С у х о н о с КуЛьТОВІ ПРЕДМЕТи З ПОСЕЛЕННЯ ХОДОСІВКАРОСЛАВСьКЕ Публікацію присвячено предметам християнсько- го та язичницьких культів, виявленим у ході розко- пок селища давньоруської та монгольсько-литовської доби в ур. рославське біля с. ходосівка у південних передмістях києва. охарактеризовано пов’язані із православ’ям речі особистого благочестя та знахід- ки, ототожнені з амулетами дохристиянської риту- ально-магічної сфери. У результаті визначено роль і місце цих матеріалів у вивченні життєвої моделі мешканців середньовічних селищних структур. к л ю ч о в і с л о в а: середньовічне селище, пере- дмістя києва, обряди і вірування, натільні хрести- ки, підвіски-амулети. У розділі слов’яно-руської та середньовічної археології Наукових фондів Інституту археології НАН України (колекції № 1331, 1346, 1355, 1420, 1454 з розкопок 2007—2011 рр.) зберігаються фрагменти гончарного і ліпного посуду, побуто- вий інвентар і знаряддя ремесел та промислів, прикраси і елементи костюма, предмети озброєн- ня і деталі воїнського обладунку та спорядження коня, культові речі, крем’яні знаряддя, отримані північною постійнодіючою археологічною експе- дицією ІА НАН України в ході досліджень сели- ща Ходосівка-Рославське (датується давньорусь- ким та монгольсько-литовським часом і містить також артефакти доби неоліту, палеометалів та окремі знахідки I тис.) у складі Ходосівського ар- хеологічного комплексу у південних передмістях Києва [Готун та ін., 2009а; 2009б; 2010б; 2011; 2012а; 2012б; Готун, Казимір, 2009]. під час публікації результатів розкопок се- лища вже відзначалось, що середньовічний го- ризонт означеної пам’ятки датується рубежем XI—XII — XIV ст.; поселення привертає увагу високим рівнем розвитку матеріальної та просте- жених за деякими знахідками елементів духов- ної культури мешканців; частину з них традицій- на історіографія вважала притаманними лише міському населенню. Це і предмети озброєння та спорядження воїна і бойового коня, і прикраси, у тому числі коштовні, і досить велика кількість, як для незначної розкритої площі, до того ж — на невеликому дюнному селищі, уламків скляних браслетів. Керамічний комплекс пам’ятки вклю- чає фрагменти з одно- та двобічною поливою різних відтінків, значну кількість уламків з ок- ремими її смугами, краплями та бризками. Хоч знахідки полив’яного посуду відомі на селищах півдня Русі, статистика цієї кераміки з поселення Ходосівка-Рославське значно більша порівняно з даними розкопок інших пунктів. Окремий аргу- мент важливості вивчення цієї пам’ятки — спе- цифіка її шару з розвалами посудин, половин- ками горщиків тощо, що вказує на збереженість нашарувань та на обставини потрапляння до них означених знахідок. при різноманітних напрям- ках економічної діяльності мешканців, селище, здавалось би, вкладається у тип поселень з бага- тоструктурним високорозвиненим господарством і, відповідно, високим рівнем добробуту населен- ня, виділений у результаті останніх масштабних досліджень селищ південної Русі. Але це було простежено відносно крупних сіл, тому фіксація подібного стосовно незначної за площею дюнної пам’ятки стала дещо несподіваною [Готун, 2008; Готун, Казимір, 2010]. Окремої уваги заслуговує виявлений на поселенні осередок обробки бурш- тину і виготовлення з нього виробів. Досліджено виробничу споруду цього призначення, у її за- повненні та у навколишньому культурному шарі зібрано понад 320 заготовок вставок, намистин і хрестиків, готових прикрас, шматків сировини та відходів виробництва, виявлено відповідні інс- трументи і пристосування [Готун та ін., 2010а].© І.А. ГОТУН, А.М. СУХОНОС, 2014 Статт і 56 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2014, вип. 1 (12) Отриманим за вказані п’ять років знахідкам крім інформаційних повідомлень про результа- ти сезону присвячено кілька спеціальних пуб- лікацій, де розглянуто ті чи інші категорії ма- теріальної культури мешканців пам’ятки [Готун та ін., 2013а; 2013б; Гунь, 2011; Сорокун, 2011 та ін.]. в означеній статті аналізуються простежені у ході розкопок селища матеріальні залишки духовної культури населення, а саме предмети, пов’язані з особистим благочестям християн та пережитками язичницьких вірувань. запропоноване Й. Хейзінгою визначення середньовічної доби «Життя було проникнуте релігією до такого ступеню, що виникала постій- на загроза зникнення відстані між земним і ду- ховним. І якщо, з одного боку, в святі миттєвості все у повсякденному житті присвячується вищо- му, — з іншого боку, священне постійно тоне у повсякденному через неминуче змішування з буденністю [Хёйзинга, 1988, с. 170] стало хресто- матійним і неодноразово наводилось фахівцями для характеристики духовної сфери у означений період [Моця, Ричка, 1996, с. 3; Історія …, 2001, с. 768]. Специфічною рисою релігійної свідомості східних слов’ян, як це переконливо доведено до- слідниками, стало поєднання і навіть взаємопро- никнення постулатів ортодоксального християнс- тва і місцевих язичницьких традицій, що привело до синкретизму означених релігій і яскравого прояву цього явища як у народній, так і в елітар- ній культурі. Означене добре відображає широко практикований у слов’янському середовищі під- хід «Бога люби, але й чорта не гніви» [зеленин, 1991, с. 411; Моця, Ричка, 1996, с. 133; Історія ..., 2001, с. 787]. У літературі феномен синкретизму традиційно називають двовір’ям, хоч застосуван- ня цього терміну викликає заперечення з боку дослідників [Хамайко, 2007]. Риси вказаного синкретизму можна простежити за поєднанням у нашаруваннях багатьох давньоруських міст і сільських поселень християнських предметів осо- бистого благочестя і язичницьких амулетів-обере- гів. Серед останніх — ікла кабана, ведмедя, пазурі хижаків, кістки бобра, белемніти [Моця, 1990а, с. 127; 1990б, с. 47—49; Моця, Ричка, 1996, с. 141]. за усталеною думкою, традиційна народна куль- тура з її чуттєвим, напівязичницьким світосприй- няттям володіла колосальною творчою потенцією, здатною істотно трансформувати і переосмислити елементи християнського віровчення. зазвичай уявлення про народні вірування, зокрема й у релігійній сфері, пов’язують із селянськими ма- сами. Дослідники наголошували, що це загалом справедливо, одначе подібні погляди були харак- терними і для значної частини жителів міст на Русі, маючи прибічників навіть у аристократич- ному середовищі [Моця, Ричка, 1996, с. 135]. А на- ступництво релігійних вірувань, як переконливо доведено фахівцями, — цілком природне і законо- мірне явище розвитку кожного суспільства, і було б дивним, якби Русь виділялась у цьому плані [Толочко, 1987, с. 58 и след.; 1996, с. 261 і наст.]. Конкретні прояви означеного явища прита- манні і мешканцям середньовічного селища в ур. Рославське біля Ходосівки. І цікава у дано- му контексті означена пам’ятка тим, що з одно- го боку — це незначне за площею поселення на дюні у широкій заплаві правого берега Дніпра з досить широким спектром економічної діяль- ності населення, а з іншого — вона містилась не- подалік Києва і ймовірно входила до інфраструк- тури стольного граду, а культурні нашарування селища містять названі вище знахідки, що у тра- диційній історіографії вважаються нетиповими для рядового пункту. Суттєво, що крім престиж- них речей на пам’ятці простежені також сліди виробництв, нехарактерних для основної маси сільських осередків; яскравим прикладом остан- нього слугує згадана обробка бурштину. Результати розкопок поселення дозволяють стверджувати, що панівною ідеологією у середо- вищі його мешканців було християнство, при- чому, відповідних артефактів з цієї пам’ятки походить більше, ніж із деяких інших селищ з набагато ширшою розкритою площею. У той же час, поруч із пов’язаними з православ’ям речами виявлено знахідки, які традиційно асо- ціюють із язичницькими культами, причому у цьому відношенні варто наголосити як на да- туванні пам’ятки — з моменту хрещення Русі пройшов уже досить тривалий час, так і на її розташуванні неподалік столиці та біля одно- го з релігійних осередків округи Києва — Гни- лецьких печер. зупинимось на характеристиці отриманих у ході розкопок матеріалів. Безсумнівно пов’язаними з християнством були натільні хрестики — металеві та кам’яні, а бурштинові навіть виготовлялись мешканцями селища. До цієї категорії також варто віднести ще деякі знахідки. Охарактеризуємо їх докладніше. Металевих хрестиків протягом вказаних п’яти сезонів виявлено три. Один із них — рівнокінцевий, однобічний, ли- тий, з розширеними кінцями, із втраченою верх- ньою частиною, з рельєфними лініями-бордюра- ми по периметру, з трьома випуклими дисками на розширених кінцях перекладин, з ромбом у середохресті та круглою випуклістю у його цент- рі. Ширина виробу — 25 мм, товщина — 1,5 мм, у висоту він зберігся на 19,5 мм (рис. 1, 1). знахід- ка відноситься до, як вважалось, рідкісних у Се- редньому подніпров’ї і нечисленних на решті те- риторії Русі та у Скандинавії і прибалтиці т. зв. хрестів «скандинавського» типу, варіанти I, II, що датуються XI ст. (рис. 1, 2, 3). Їх фіксували пере- важно у басейні верхнього Дніпра, навколо Нов- города, в Тимерьово, пскові та ін. побутування виробів, за спостереженням фахівців, вкладаєть- ся в одне століття, хоч відомі окремі випадки їх фіксації стосовно другої половини X ст. — першої половини XII ст., іноді — навіть і XIII ст. Хрестики виготовлені із бронзи або срібла і всі без винятку виконані у техніці лиття. Їх розміри коливаються у межах 2—6 см у довжину (разом з вушком) та Готун І.А., Сухонос А.М. Культові предмети з поселення Ходосівка-Рославське 57ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2014, вип. 1 (12) 1,6—5,4 см в ширину [Журжалина, 1961, с. 128, рис. 1, 10; Фехнер, 1968, с. 210—214, рис. 1; Архео- логия …, 1997, с. 173, 349, табл. 103, 12, 14; Колпа- кова, 2007, с. 7]. від варіанта I наведеної типології ходосівський виріб відрізняється одинарними, а не потрійними рельєфними лініями по перимет- ру, ромбом, а не колом в середохресті і наявністю перехватів на вершинах ромбу у місці переходу середохрестя у промені; від варіанта II — ромбом з випуклою крапкою в центрі на противагу випук- лому ромбу з вираженою центральною частиною. віднесена до 2—ої половини XI ст. практично повна аналогія знахідці із селища Ходосівка-Рос- лавське, також з відсутньою верхньою частиною, опублікована серед матеріалів давньоруського періоду з селища Хотяжі 2 у підмосков’ї [Алек- сеев, 2004, с. 180, 189, рис. 3, 7]. Схожий хрестик більшого розміру походив з давнього пліснеська [Моця, Ричка, 1996, с. 27]; його відрізняє від опи- саного круг, а не ромб у центрі навколо краплі псевдозерні, що наближає знахідку до згаданого варіанта I (рис. 1, 4). за результатами досліджень останнього десятиліття встановлено, що насправ- ді в Києві ширше використовували такі вироби, про що свідчать матеріали із поховань півден- но-східної частині київського дитинця і території Михайлівського золотоверхого монастиря, здійс- нених до будівництва собору [Боровський, Калюк, 1993, с. 9, 10, рис. 5; Ивакин, 2005, с. 288, 289, 299, 300, рис. 8, 21; 9, 21]. А знахідка у «місті Яросла- ва» ливарної форми для воскових моделей таких хрестиків вказує на їх місцеве виробництво [Мов- чан та ін., 2003, с. 192, 194, рис. 1, 1; Мовчан, 2005, с. 106, 112, рис. 2, 2]. Цікаво, що при оздобленні цих виробів переважно з одного боку, з вишгоро- да походила знахідка із зображенням і на звороті [Шовкопляс, 2000, с. 182, 183, рис. 1, 5]. Наступний хрестик — свинцевий (?), фраг- ментований, у нього вціліло ромбічне 11 × 11 мм середохрестя з бічним ромбічного пере- тину променем довжиною 10 мм, товщиною 2,5 мм, з кулястим, діаметром 6 мм потовщен- ням на кінці та аналогічним верхнім променем, який переходить у трубчасте кільце, діаметром 6 мм, прикрашене потрійним рельєфним вали- ком; середохрестя утримує мальтійський хрест (рис. 1, 5). На звороті виріб має рельєфний бор- тик (від форми?). подібний вилитий у двобіч- ній формі олов’яно-свинцевий хрестик з потов- щеними кінцями і ромбічним розширенням у центрі із зображенням мальтійського хреста (рис. 1, 6) за новгородськими матеріалами да- тується рубежем XIII—XIV ст. [Седова, 1981, с. 51, 54, рис. 16, 15]. Ще один хрестик — срібний (?), позолоче- ний, рівнокінцевий, без верхньої частини, з круглими в перетині променями діаметром 1,5 мм з кулястими, діаметром 3 мм, потовщен- нями на кінцях та ромбом із заглибленням у середохресті зберігся у висоту на 14 мм при ширині 18 мм (рис. 1, 7). виріб умовно можна віднести до хрестів з ромбічним середохрестям без зображення, віддалені аналогії яким по- бутували у XII—XIII ст. [Археология …, 1997, с. 349, табл. 103]. подібний виріб походить з посаду Шестовицького городища (рис. 1, 8). він описаний як чотирикінцевий, рівносто- ронній, з потовщеннями-кульками на всіх кін- цях, розмірами 3,0 × 2,4 × 0,6 см [Сита, 2011, с. 243, 247, рис. 2, 1]. На жаль, знахідка вияв- лена не у закритому комплексі, а у шарі кінця XI — початку XIII ст., а запропонована у пуб- лікації паралель з новгородськими хрестиками з ромбічним розширенням у середохресті, що з’являються в останній чверті XI ст., не зовсім вдала з огляду на те, що зафіксовані серед нов- городських матеріалів ромбосерединні вироби мали інший вигляд. Хрестик, дещо схожий на рис. 1. Хрестик «скандинавського» типу з поселення Ходосівка-Рославське (1), варіанти I і II хрестиків «сканди- навського» типу на давньоруських землях за М.в. Фехнер та Н.Г. Недошівіною (2, 3), хрестик «скандинавського» типу з пліснеська за О.п. Моцею, в.М. Ричкою (4), хрестики з мальтійським хрестом у середохресті з селища Хо- досівка-Рославське (5) та з Новгорода за М.в. Сєдовою (6), хрестики з ромбом у середохресті з поселення Ходосівка- Рославське (7) і хрестики з ромбічним середохрестям з Шестовиці за Л.Ф. Ситою (8) і Чорнівки за І.п. возним (9) Статт і 58 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2014, вип. 1 (12) ходосівський, із більш видовженими кінцями та дещо інакше сформованим середохрестям (рис. 1, 9) виявлений на городищі Чорнівка на Буковині [возний, 1998, с. 114, 115, фото 99], а з певними відмінностями виконання середохрес- тя і потовщень на кінцях — на поселенні Гри- горівка [петрашенко, 2005, прил. 8] та в будів- лі першої половини XIII ст. у Твері [персов и др., 2011, с. 158, 159, рис. 4, 7]. віддалена ана- логія з білонового сплаву зберігається у фондах НІКз «Чигирин», але контекст знахідки неві- домий, оскільки виріб передано на зберігання Службою безпеки України в числі вилучених цінностей [Дерев’янко, 2011, с. 191, рис. 2, 6]. кам’яні хрестики у колекції з Рославського репрезентовані двома екземплярами. Один із них — коричневого кольору, з неш- ліфованою поверхнею, висотою 23,5 мм, шири- ною 17 мм, товщиною 5 мм, з отвором діамет- ром 2 мм у верхньому промені (рис. 2, 1). забарвлення іншого — сіре, його поверхня також нешліфована, верхній промінь частково втрачений; у висоту знахідка вціліла на 17 мм при ширині 15 мм і товщині 7 мм (рис. 2, 2). Традиційна література називає ці чотирикін- цеві кам’яні хрестики «корсунчиками» і відзна- чає їх побутування на давньоруських землях починаючи з X ст. [Археология ..., 1997, с. 173, 349, табл. 103, 1, 2]. за останніми даними, ви- роби не довозили з Корсуня, а масово виготов- ляли із декоративних порід на спеціалізованих поселеннях Овруцького кряжу і їх хронологія не обмежується X ст. [павленко, 2008, с. 249, 250, рис. 4]. Бурштинові хрестики репрезентовані ці- лим виробом з культурного шару та чотирма уламками з майстерні, зіпсованими, очевидно, у процесі виготовлення. виявлений у шарі — нешліфований, роз- мірами 20 × 17 мм, з прямокутними (5 × 7 мм) кінцями довжиною 10 (верхній) і 5 мм (бічні та нижній), з відколом на нижньому промені і от- вором діаметром 1 мм у верхньому (рис. 3, 1). вигляд знахідки та її метричні характеристи- ки наближають виріб до хрестиків із поперед- ньої групи. Уламки сукцинітових хрестиків репрезенто- вані частинами сплощених виробів з квадра- том у середохресті розмірами 4,5—7 × 8—12 × 2—3 мм, 4—10 × 12 × 2—4 мм та 10 × 6 × 2 мм (рис. 3, 2—4) і фрагментом простого зі звуже- ними кінцями, один із яких відколотий під середохрестям, розмірами 10 × 3—8 × 5—6 мм (рис. 3, 5). Бурштинові хрестики з квадратним щитом у центрі досить поширені на давньо- руських пам’ятках, це головна південноруська форма, простежена в Колодяжині, Галичі, Го- родищі (Ізяславлі), Бересті і виявлена також у Новгороді, Старій Руссі, на Рюриковому го- родищі та інших пунктах. показові знахідки з різних ділянок київського подолу [Івакін, Козубовський, 1993, с. 126, 127, рис. 15; Брай- чевська та ін., 1993, с. 225, рис. 7, 1], з побудо- ваної не раніше другої половини XII ст. спо- руди у Старій Рязані [Даркевич, Борисевич, 1995, с. 160, 258, табл. 30, 6] тощо. відмінність пов’язаних з майстернею ходосівських виробів від знайденого у шарі за її межами дозволяє висловити думку щодо можливості виготовлен- ня останнього в іншому місці. втім, це лише припущення і даних для беззастережних вис- новків недостатньо. Суттєво, що хрестики як з прямокутними виступами у місці сходження лопатей, так і з рівноширокими лопатями час- то співіснували у межах однієї пам’ятки, хоч хронологія другої групи дещо ширша: при по- бутуванні перших у рамках XII—XIII ст. вона сягає XII—XIV ст. [Родина, 1998, с. 197, 199, 200, рис., 9, 15, 16]. прикладом може слугувати рівноширокий хрестик, пов’язаний з давньо- руським горизонтом багатошарового поселення Кощіївка-8, який дослідники датують другою половиною XI — першою половиною XIII ст. [Материалы …, 2012, с. 77, 320, рис. 190]. Разом з описаними виробами варто розгляда- ти знахідку, яка, найімовірніше, була оголів’ям енколпіона. виготовлене з бронзи (?) у формі біконічної намистини з прикрашеними насічками вали- рис. 2. Кам’яні хрестики із селища Ходосівка-Рос- лавське рис. 3. Хрестик (1) і зламані заготовки хрестиків (2— 5) із бурштину з досліджуваної пам’ятки Готун І.А., Сухонос А.М. Культові предмети з поселення Ходосівка-Рославське 59ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2014, вип. 1 (12) ками на ребрі та основах і подвійним вушком шарніра-тримача стулок. висота виробу стано- вить 24 мм, діаметр ребра — 16—17, основ — 9, отвору — 5, довжина вушка — 10, діаметр отво- ру вушка — 2 мм (рис. 4, 1). подібні пристосування мали різні категорії витворів давньоруських ювелірів. Як при- клади можна навести оправу коралової гілки (рис. 4, 2) з новгородських шарів кінця XII ст. [Седова, 1981, с. 184, вкл. после с. 180, рис. 80, 7], медальйони домонгольського часу барм зі старорязанського скарбу (рис. 4, 3) та інших комплексів, у т. ч. вивчених на території Киє- ва [Толочко, 1980, с. 40, 41; Макарова, 1986, с. 101, 103, 104, 108—110, рис. 49—51, 53—55; Археология ..., 1997, с. 296, табл. 50 та ін.], іконки-мощевики XII ст. з Новгорода (рис. 4, 5), енколпіони домонгольського часу з Оружейної палати Московського Кремля (рис. 4, 4), XII ст. з городища Лоск у Білорусі та ін. [Археоло- гия ..., 1997, с. 171, 345, табл. 99, 2, 6, 7; Ляўко, Дучыц, 1993, с. 666, 667]. У той же час, оправа коралової гілки та медальйони барм не мали вушок; крім того, при всій унікальності хрестів- релікваріїв, їх наявність у нашаруваннях се- лища біля Ходосівки здається більш імовір- ною порівняно з названими прикрасами, та й кількісно серед витворів давніх майстрів вони переважали. відтак, означену знахідку варто розглядати в числі релігійних предметів. за формою і розмірами найбільш подібні до описаного оголів’я мали енколпіони, що за Г.Ф. Корзухіною та А.А. пєсковою відносяться до II-ї групи — «з високим рельєфом і вільною компоновкою зображень», а саме — до датова- них XII—XIII ст. «Розп’яття і три святих у ме- дальйонах — Богоматір Одігітрія і три святих в медальйонах» (із заокругленими кінцями, ве- ликі та середні), в числі яких — виріб не пізні- ше першої третини XIII ст. з розкопок історич- ного ядра володимира на Клязьмі [Корзухина, пескова, 2003, с. 60—63, табл. 24, II.1.1/13]. Схоже оформлення верхньої частини у відли- того не раніше другої половини XII ст., скорі- ше — у кінці століття енколпіона з цієї ж групи із сюжетом «[Розп’яття] — Богоматір Оранта з Немовлям і святі у трьох медальйонах» (із за- округленими кінцями, середній) з Києва [Кор- зухина, пескова, 2003, с. 83, табл. 34, II.1.4/1] та у виробу з IV-ї групи «черневі (інкрустовані)», у числі яких — хрест «Розп’яття з предстоячи- ми і св. Георгій — Хрест і чотири святих» (із заокругленими кінцями, середні) із поховання XII ст. у садибі Трубецького в Києві [Корзухи- на, пескова, 2003, с. 143, табл. 83, IV.2.2/4]. Оголів’я, подібне ходосівській знахідці мали також енколпіони, віднесені до VII-ї групи — «з дрібними щільно скомпонованими рельєфними зображеннями», а саме — до датованих першою чвертю — першою половиною XIII ст. виробів «Богоматір з долонями перед грудьми, святі Козьма і Дем’ян, петро і василій — Розп’яття, предстоячі Богоматір та Іоанн Богослов, свя- тителі Миколай і Григорій» (із заокруглени- ми кінцями та дзеркальними слов’янськими написами зі зверненням «Святая Богородица, помогай») з розкопок Києва та великого Нов- города, «Богоматір з долонями перед грудьми (поколінна) і чотири євангелісти — Розп’яття з предстоячими Богоматір’ю та Іоанном Бого- словом і два архангели» (із заокругленими кін- цями і короткими заглибленими написами) з Княжої Гори, а також до датованого XIII ст. ви- робу «Архангел Сихаїл і чотири медальйони зі святими — Розп’яття з предстоячими і арханге- лами» (із заокругленими кінцями) з переясла- рис. 4. Оголів’я енколпіона (?), поселення Ходосівка-Рославське (1); коралова гілка в оправі, Новгород, за М.в. Сєдо- вою (2); медальйон барм, старорязанський скарб, за Т.І. Макаровою (3); мощевик домонгольського часу, Оружейна палата, новгородський мощевик XII ст., Благовіщенський собор Московського Кремля, за Т.в. Ніколаєвою (4, 5) Статт і 60 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2014, вип. 1 (12) ва [Корзухина, пескова, 2003, с. 193—199, 214, 219, 220, табл. 117, 128, 141, 146, VII.1.1/11, VII.1.1/48, VII.1.1/52, VII.2.1/15, VII.4.1/15]. загалом стосовно таких знахідок у нашару- ваннях сільських поселень фахівці відзначали, що набір «статусних» предметів, складений ре- чами особистого благочестя зі складною символі- кою, цілим хрестом-складнем і фрагментами енколпіонів, елементами озброєння і кінського спорядження, печаткою, книжковою застібкою, стилем для письма, уламком срібної прикраси із зерню поповнює серію речових комплексів, які можуть бути ідентифіковані як свідчення присутності соціальної еліти на селі і наявності у складі таких пунктів дворів знаті [Макаров, Гайдуков, 2013, с. 194]. варто наголосити, що наведене ототожнення Ходосівської знахідки — лише варіант її функціональної ідентифікації і при всій його логічності належність предмета іншому виробу остаточно не виключена. Крім описаних знахідок минулого сезону на селищі виявлено черговий металевий хрестик. До того ж, частина виробів такого призначення могла бути виготовленою з менш стійкої сирови- ни, наприклад, з кипарису, шкіри і, відповідно, не вціліти в умовах сухого культурного шару. відтак, означена група артефактів, очевидно, була дещо більшою. Разом з цією категорією знахідок варто роз- глядати і зафіксовану у 2012 р. книжкову за- стібку, адже загальновідомо, що у середньовічні часи на сільському поселенні могла перебувати література найвірогідніше духовного змісту. зрештою, зібрані на селищі численні фраг- менти амфор також можуть маркувати достав- ку вина для причастя і олії для лампад, хоч про функціонування на пам’ятці певної куль- тової споруди на даному етапі досліджень го- ворити рано, та й побутове використання озна- ченої тари, її вторинне застосування також не виключене. На завершення характеристики означеної групи знахідок варто зупинитись ще на одно- му виробі з досліджуваного поселення. під час опису залізних накладок та пластин з пам’ятки, призначення яких залишається остаточно нез’ясованим, було згадано уламок предмета із заповнення об’єкта 24 (рис. 5, 1). знахідка має округлу пласку середню частину зі штифтом у центрі, від якої у протилежні боки відходять вузькі пластини. Одна з них зламана поруч з центральним розширенням, інша — роздвоє- на; її половина не вціліла [Готун та ін., 2013б, с. 190, 199, рис. 5, 8]. Схожий за своїми зовніш- німи обрисами виріб (рис. 5, 2) опублікований серед матеріалів розкопок Старої Рязані. Авто- рами присвяченої пам’ятці монографії він ото- тожнений з верхньою деталлю від лампадки (?) [Даркевич, Борисевич, 1995, с. 198, 301, рис. 5, 8]. Оскільки означена ідентифікація не справ- ляє враження остаточної і авторами наведеної роботи також подається під питанням, вона не наводилась при публікації ходосівської знахід- ки, але в контексті цієї роботи як віднесену де- якими авторами до культових виробів знахідку варто згадати. Наведені приклади свідчать про безсумнівне панування православ’я у свідомості мешканців селища. зрештою, це й не дивно з огляду на його хронологію та розташування у передміс- тях столиці. У той же час, з поселення походить низка знахідок, пов’язаних із ритуально-магіч- ними діями, які суперечили християнському віровченню. Не розглядаючи традиційні для цієї сфері крем’яні знаряддя, оскільки навіть у заповнення середньовічних об’єктів вони могли потрапити разом з навколишнім культурним шаром, що містить матеріали доби первісності [Готун та ін., 2012в, с. 245, 246], зупинимось на деяких інших знахідках. До язичницьких амулетів віднесено три кіс- тяні підвіски, оскільки просвердлені кістки будь-яких тварин, за спостереженнями фах- івців, завжди трактуються як особисті обереги [Сергєєва, 2011, с. 119, 229, табл. 58, 8, 9, 11, 12; 2012, с. 142, рис. 20, 10—12]. Одна із них, виготовлена із ікла лисиці 1, довжиною 25 мм при товщині 7 мм, мала отвір діаметром 2 мм (рис. 6, 1). загальновідомо, що підвіски з ікол та кігтів хижаків широко використовувались як амулети [Археология …, 1982, с. 267, 290, табл. LXXVII, 1, 7; 1997, с. 157, 339, табл. 93, 17, 31; Рыба- ков, 1988, с. 547; Моця, 1987, с. 28; Артеменко, Моця, 1989, с. 157; Боровський, 1992, с. 126— 128; Історія ..., 2001, с. 790]. Частина вияв- лених під час розкопок знахідок мала отвори для підвішування, інші носили в мішечках. за спостереженнями О.п. Моці, вони наявні у 16 похованнях шести давньоруських могильни- 1. Тут і далі визначення виду ссавців виконане О.п. Журавльовим. рис. 5. залізний виріб з Ходосівки (1) та верхня де- таль від лампадки (?) зі Старої Рязані за в.п. Дар- кевичем і Г.в. Борисевичем (2) Готун І.А., Сухонос А.М. Культові предмети з поселення Ходосівка-Рославське 61ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2014, вип. 1 (12) ків, причому один з кігтів знайдено не на гли- бокій периферії, а у могилі Київського некро- поля [Моця, 1990а, с. 127, 128; 1993, с. 97, 98]. Кабанячі, ведмежі й вовчі ікла та кігті і зага- лом ікла та кігті хижаків у слов’ян та їх сусідів слугували оберегами від зурочення, мали від- лякувати видимих і невидимих ворогів, у тому числі нечисту силу, оскільки вважалось, що по- перше — ці частини тіла заміняють цілого зві- ра, по-друге — це місця найвищої концентрації життєвої енергії, які зберігають останню навіть при відділенні від організму. У той час, як вед- медя асоціювали з хитрим і сильним господа- рем лісу, вовка — з хоробрим воїном, кабан був символом моці, жорстокості, люті й живучості, тобто ці звірі відображали чоловічі якості, ікла лисиці, як обереги, більш притаманні жінкам. Амулети з ікол лисиці в числі підвісок із зубів та кігтів інших видів походили, зокрема, з Жи- вотинного городища [винников, 2011, с. 91, рис. 3, 9, 10], а загалом вироби із зубів та кігтів хижаків згадувались стосовно низки давньо- руських комплексів та пам’яток слов’ян I тис. показові матеріали Мотовилівської Слобідки [Археологічна …, 2002, с. 112, рис. 23, 1, 2], ходосівського селища в ур. «Козаків яр» [пів- денноруське …, 1997, с. 18, рис. 4, 16], волин- цевого [Довженок, 1952, с. 264, табл. III, 19], Городного [Колода, 2003, с. 130, 131, рис. 3, 11], Черкасового [Ляўко, 1993, с. 642], Ніцахи [Су- хобоков, 1992, с. 92, 93, 148, рис. 17, 7, 54, 25; 2012, с. 241, 338, 367, рис. 130, фото 16], Києва [Сергєєва, 2011, с. 118, 119, 229, табл. 58, 2, 10, 13—17], Старої Рязані [Даркевич, Борисевич, 1995, с. 146, 182, 184, 219, 234, 276, 281, 336, табл. 6, 7; 48, 1; 53, 2; 108, 8], Ростова великого [Леонтьев, 1998, с. 139, 141, рис. 5, 2, 3], Дорого- бужа [прищепа, Нікольченко, 1996, с. 87, 227, рис. 93, 8; прищепа, 2011, с. 188, 192, рис. 167, 12], воїнської Греблі [Сергєєва, 2012, с. 142], Сніпорода [Моргунов, 2012, с. 169, рис. 115Б, 6, стр. 7 вклейки], городищ Монастирище [Ма- каренко, 1925, табл. V, 1], вал [Кучінко, 1996, с. 51, 149, рис. 8, 3], Семилуцького [пряхин, Цыбин, 1996, с. 33, 35, 41, 51, 56, 62, рис. 8, 10, 11; 13, 9; 19, 10], Животинного [винников, 2011, с. 91, рис. 3, 1—3, 5, 7, 8], Рябцевого [Коваленко, Шинаков, 1997, с. 92, рис. 4, 6], пам’яток Над- поріжжя [Козловський, 1992, с. 70, 71, рис. 36, 8—11], подоння [винников, 1995, рис. 24, 20, 21, 23; Ивашов, Тропин, 2003, с. 7, 17, рис. 3, 9], вододілу Дону і Оки [Григорьев, 2005, с. 121, 122, рис. 48, 5, 6], пооччя [Судаков, Буланкин, 2005, с. 271, 278, рис. 5, 13—15], підмосков’я [Тавлинцева, 1996, с. 50, 58, рис. 7, 7; Алексеев, 2004, с. 181, 185, рис. 8, 14] та ін. варто додати, що крім використання кігтів звірів відомі та- кож випадки застосування кігтів хижих птахів. прикладом слугуюють матеріали Хорошевс- кого городища [Шрамко, 1991, с. 57, 59, рис. 6, 35]. Амулети з ікол іноді входили до комплексу шумлячих привісок [Шинаков, 1998, с. 308, 309, рис. 1, 19а]. Обереги із просвердлених зубів і кісток простежені також серед неслов’янського населення суміжних територій [Аксенов, 2010, с. 14, 16, рис. 2, 14; Андреев, Терехова, 2011, с. 106, 107, рис. 3, 17; Город …, 1988, с. 233, 234], зафіксовані на пам’ятках доби первісності та палеометалів. Очевидно, разом з описаною підвіскою варто розглядати і виявлені на селищі ікла кабана, відділені від кістяка. Але без отворів чи за- глиблень на поверхні для обвязування безза- стережне віднесення їх до ритуально-магічної сфери було б недостатньо доведеним. відповід- но, вони враховані лише у складі остеологічної колекції. До означеної категорії знахідок також на- лежить просвердлена таранна кістка бобра (рис. 6, 2). Бобрам у віруваннях багатьох народів від- водилось особливе місце. Крім цінності та пре- стижності їх хутра і високих смакових якостей м’яса вважалось, що це — колишні люди, що хо- ваються від переслідувань, відтак — розуміють людську мову. Місцями їх асоціювали з водя- ними, а відношення цих тварин до підводного, тобто загробного світу водночас символізувало зв’язок із вищими сферами. Бобровий струмінь застосовували не лише у народній медицині, а й для зняття порчі. Крім того, бобер у фоль- клорі — взірець спокою, терпіння, миролюб- ності, пильності; зведення ним гребель і хаток асоціювалось з творчістю, працьовитістю, на- полегливістю, дбайливістю, заповзятливістю, старанністю, підприємливістю. рис. 6. підвіска з ікла лисиці (1), просвердлені та- ранна кістка бобра (2) та хребець щуки (3) з поселен- ня в ур. Рославське біля Ходосівки Статт і 62 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2014, вип. 1 (12) загалом підвіски з кісток бобра також непо- одинокі на слов’яно-руських пам’ятках; вони виявлені, наприклад, на Хорошевському і Жи- вотинному городищах [Шрамко, 1991, с. 57, 59, рис. 6, 34; винников, 2011, с. 91, рис. 3, 9, 10], в Курську [Горбунов, 2011, с. 60, 69, рис. 6, 1, 2], Ростові великому [Леонтьев, 1998, с. 139, 141, 148, 150, 151, рис. 5, 6; 14, 10] і Старій Рязані [Даркевич, Борисевич, 1995, с. 219, 335, табл. 107, 2], на могильнику Хотяжі в підмосков’ї [Алексеев, 2004, с. 181, 185, 186, рис. 8, 13], де знахідка віднесена до числа хро- нологічно ранніх предметів давньоруського часу та ін. відомі випадки використання таких амулетів неслов’янським населенням, виготов- лення намиста з просвердлених кісток бобра, наявності у виробах не одного, а двох отворів [Археология ..., 1997, с. 157, 339, табл. 93, 29; Андреев, Терехова, 2011, с. 106, 107, рис. 3, 13—15]. Серед символів язичницького світог- ляду просвердлена кістка бобра згадана у чис- лі матеріалів Седнівського могильника, а до інвентарю Шестовицького входила виліплена з глини лапа цієї тварини [Моця, 1987, с. 28; 1990а, с. 128; 1990б, с. 47, 48]. Наступна знахідка цього призначення — просвердлений хребець щуки 1 (рис. 6, 3). при важливому місці, яке посідала у міфоло- гії риба загалом (це класифікатор нижньої зони при тричленному вертикальному поділі всесві- ту, риба — чиста, оскільки пов’язана з водною стихією, на трьох рибах тримається земля, риба слугує їздовою твариною різноманітним міфо- логічним персонажам, її ікра символізує плодю- чість тощо), у обрядах і віруваннях слов’ян та їх сусідів, де ссавці, плазуни, птахи представлені конкретними видами, риби, як правило, на видовому рівні не виділяються. Чи не єдиний виняток — щука, що й не дивно. за спостере- женнями дослідників, це — найкрупніший чи один із самих крупних хижаків багатьох водо- йм, саме «хазяїн води» і символ чарівництва та надприродної допомоги. Її черево, що поглинає героя — уособлення іншого світу, в образі цієї риби часто виступає водяний, у казках з нею пов’язані мотиви перевертництва, а її пістряве забарвлення виступає показником неординар- них властивостей. Щука — учасник замовлянь на багато випадків, у тому числі для «загризан- ня» грижі, забезпечення успіху при риболовлі тощо. зрештою, гострі зуби представників цьо- го виду, як і хижаків із числа ссавців, також слугували запобіжним засобом від духів та чак- лунів [Грысык, 1992, с. 56—61]. включення хребців риб до складу намиста, браслетів, використання їх як підвісок відоме з часів палеоліту і має дуже широкі територіальні рамки. Як приклад подібного стосовно слов’яно- руського населення можна навести матеріали Животинного городища, звідки походив хребець 1. визначення є.Ю. Яніш. осетрової риби з отвором, Тверського Кремля, де просвердленим знайдено хребець сома [Сычев- ская, 2001, с. 181]. вони, на думку дослідників, могли слугувати амулетами [винников, 2011, с. 91, 92, рис. 3, 19]; аналогічно трактовані і ок- ремі хребці риб у складі різночасових, у тому числі і середньовічних, поховальних комплек- сів [Кубарев, Кубарев, 2009, с. 159]. Цікаво, що в середньовічному Гродно, де простежено над- звичайно високий відсоток оброблених кісток риб, передусім — хребців з отворами, означене стосується сома, щуки і лосося. На думку дослід- ників, так створювали підвіски, амулети, деталі іграшок [Ляшкевич, 2004]. У числі амулетів варто згадати і виявлені під час розкопок ростри белемнітів. загалом ці знахідки не несуть ознак обробки чи використання (рис. 7, 1, 2), але один виявле- ний на селищі поперечно розколотий екземп- ляр має сліди просвердлювання отвору діамет- ром 4 мм у місці зламу (рис. 7, 3). На думку дослідників, знаряддя кам’яної доби та белемніти також слугували оберегами; їх знахідки, особливо — в поховальних комп- лексах непоодинокі [Седова, 1957, с. 166, 167; Моця, 1990б, с. 49; 1993, с. 99; Археология ..., 1997, с. 153]. У багатьох народів європи й Азії ростри белемнітів з огляду на їх зовнішній виг- ляд називали «чортовими пальцями», вважали втіленням ознак сутностей блискавки і грому з частиною виключних властивостей цих сутнос- тей, ототожнювали з вістрями стріл бога-громо- вержця, а тому шанували як вірний запобіж- ний засіб проти грози та пожежі і для цього тримали у помешканні чи при собі. Їх також використовували як обереги від нечистої сили, порчі, ворожіння, поранень, застосовували у народній медицині та ветеринарії. показово, що в одній із київських споруд ХІІ—ХІІІ ст. на території «міста Ярослава» ростру белемніта різьбленням було надано рис людського паль- ця [Мовчан та ін., 2003, с. 193], а у поволжі і в наші часи ці речі дбайливо зберігають і переда- ють у спадок [Ложкина, 2005]. відлякувати своїм звучанням злих духів, за одностайною думкою дослідників, були покли- кані привіски-бубонці, досить поширені в се- редньовіччі у слов’ян, а особливо — у їх північ- но-східних сусідів. зафіксований на поселенні частково пошкод- жений внизу виріб характеризується лінійним прорізом і потрійним рельєфним пояском. Діа- метр знахідки становив 19 мм, товщина сті- нок — 0,5 мм, її пласке кругле суцільне вуш- ко діаметром 7 мм мало отвір діаметром 2 мм (рис. 7, 4). за даними дослідників, такі бубонці найчисленніші, вони зафіксовані у похованнях та поселенських шарах останньої чверті ХІ — другої половини ХІІІ ст., хоч період їх най- більшого розповсюдження припадав на ХІІ ст. [Мальм, Фехнер, 1967, с. 137; Седова, 1981, с. 156, 157, рис. 62, 6; Лесман, 1990, с. 60, 61]. Готун І.А., Сухонос А.М. Культові предмети з поселення Ходосівка-Рославське 63ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2014, вип. 1 (12) Данину певним віруванням дослідники вбачають і в особливостях деяких прикрас, елементів костюму, семантиці орнаментації певних побутових предметів. Це і ототожнена з солярною символікою кругла форма низки виробів, і пов’язані з родючістю рослинні моти- ви у їх оздобленні, і функції оберегів у булавок, фібул і додатково — у їх вістер. Ці речі зустрі- чались при розкопках селища, але в детальній їх характеристиці немає потреби з огляду на вторинність магічної суті і первинність вико- ристання за призначенням, оскільки вони не виступають суто культовими речами, а лише маркують певні ознаки ідеології їх власників. відомо, що світогляд середньовічної люд- ності при деяких обставинах передбачав сак- ралізацію суто побутових речей, таких як го- строконечники, ножі, замки і ключі тощо. вони на пам’ятці наявні, більше того — частина з них утворює досить представницькі серії. Але і в цьому випадку, при пріоритетності їх за- стосування за призначенням і відсутності да- них щодо використання у магічно-ритуальній сфері, залишається лише констатувати факт їх фіксації у заповненні низки об’єктів та у навко- лишньому шарі. Окремо варто згадати ритуальні предмети із органічних матеріалів, про існування яких відомо за поодинокими знахідками із син- хронних пунктів та за вивченням народної культури пізніших часів. Ймовірно, досліджу- вана пам’ятка не стояла в цьому відношенні осторонь загальних тенденцій і подібне її меш- канці практикували також. Але за браком від- повідних даних, про це можна говорити також виключно гіпотетично. проведені протягом останньої чверті ми- нулого століття масштабні дослідження пів- денноруського села переконливо показали, що сільська людність на Русі користувалась і християнськими символами віри, і язичниць- кими амулетами-оберегами; аграрний спосіб життя більшості населення з відсутністю дис- танції між нею і природним середовищем пев- ною мірою впливав на світогляд тогочасно- го люду і у подальші періоди середньовічної епохи [Село ..., 2003, с. 202—207]. поєднання вказаних знахідок властиве багатьом сели- щам, тому, здавалось би, ходосівські матеріа- ли лише додають нові деталі до простеженого раніше явища. Але при цьому привертає увагу одне цікаве спостереження. На поселенні Ліс- кове сумарна відкрита площа склала 13 385 м2; тут зібрано п’ять хрестиків (по одному — з мар- муру, шиферу, полив’яної кераміки, два — з бронзи), енколпіон, кам’яні уламок сокири та тесло [південноруське …, 1997, с. 81, 82; Ше- кун, веремейчик, 1999, с. 9, 23, 25, 31, 39, 42, 65, 66]. виявлена деталь хороса поки що не враховується, оскільки подібні знахідки части- на дослідників ідентифікує як побутові, відтак вказане ототожнення ще потребує уточнення. при цьому, пам’ятка входить до початкового ядра Чернігівського князівства, а пізніше — доменіальних володінь чернігівських князів, де, за повідомленням літопису, знаходилась їх «вся жизнь» [Шекун, веремейчик, 1999, с. 3], а дані, отримані на цьому поселенні — з вираженою ділянкою проживання соціальної верхівки, серією престижних речей у культур- ному шарі та заповненні об’єктів — за влуч- ним висловом авторів її розкопок і узагальню- вальної публікації, демонструють практично невичерпні можливості археологічних джерел при вивченні південноруського села [Шекун, веремейчик, 1999, с. 66]. загалом же мікроре- гіон означеної «всей жизни» у плані охоплен- ня пам’яток дослідженнями вивчений чи не найкраще: на 7 поселеннях відкрита площа перевершила 1000 м2, ще на 4 вона становить від 101 до 1000 м2, а сумарний обсяг розкопок у мікрорегіоні складає понад 26000 м2 [вере- мейчик, 1994, с. 3]. У результаті виявлено 8 ек- земплярів кам’яних сокир і тесел та крем’яних «перунових» стріл — пережитків язичництва, 3 енколпіони, 10 хрестиків, шиферна іконка; з трьох пам’яток походять елементи церковного начиння [веремейчик, 1992, с. 50—52; 1994, с. 14]. Не менш показова картина і з селищем Автуничі, де понад 26000 м2 відкрито тільки у межах житлової та господарської забудови. рис. 7. Фрагментовані белемніти без слідів обробки чи використання (1, 2), уламок белемніта з частиною отвору (3) та бронзовий бубонець (4) з поселення Хо- досівка-Рославське Статт і 64 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2014, вип. 1 (12) пам’ятка ще довго залишатиметься еталоном неординарності південноруського села, але культові знахідки на ній — белемніт у одному з курганів, крем’яне тесло в одній зі споруд, стулки двох малих енколпіонів, ажурна кругла прорізна підвіска із вписаним хрестиком і кіль- ка хрестиків-тільників, серед яких — виготов- лений із стулки морської мушлі. У той же час, знахідки з Ходосівки-Рославського походять з площі, яка ледве перевершила 1000 м2. Автори даної публікації далекі від спокуси пояснити це явище якоюсь особливою ретельністю по- льових робіт, мотивуючи останню вивченням шару пам’ятки переважно дрібним інвентарем. Насправді, з дотриманням методичних норм було все гаразд і на описаних вище пунктах. Не може також слугувати аргументом у дано- му питанні і хронологія пам’яток. Хоч життя на Рославському, на відміну від означених се- лищ і продовжується після навали Батия, це не був час відчутного піднесення у розвитку православ’я, а співіснування всіх цих пунктів у XII ст. маркує період, коли християнство не стверджувалось, а вже панувало у державних інституціях і в свідомості населення. Крім того, статистика фіксації, наприклад, тих самих бу- бонців, котрі були у першу чергу побутовими і лише в другу — культовими, у даному випад- ку досить промовиста: на Лісковому їх зібрано десять [південноруське …, 1997, с. 81], у межи- річчі Дніпра і пониззя Десни та на селищі Ав- туничі нараховується також значна кількість проти одного такого виробу з Рославського. все- таки у даному випадку мабуть варто вести мову про певну особливість досліджуваної пам’ятки, яка проявляється не лише у кількох культових речах, число яких на одиницю площі перевер- шує показники інших пам’яток. подібне можна простежити за багатьма категоріями матеріалу. І це не лише свідчення неординарності охарак- теризованого селища, хоч означене явище і має місце. передусім, вказане наочно демонструє, що продовження розкопок середньовічних се- лищ приносить нові суттєві дані для розуміння цього соціально-економічного феномену. Аксенов в.С. Исследования катакомбного могиль- ника у с. верхний Салтов // АДУ 2009. — К.; Луцьк, 2010. — С. 12—16. Алексеев А.в. Группа памятников древнерусского времени у деревни Хотяжи // Археология подмос- ковья: Материалы науч. семинара. — М., 2004. — С. 177—192. Андреев С.и., терехова Н.в. Комплекс украшений Давыдовского городища // Археология подмосковья: Материалы науч. семинара. — М., 2011. — вып. 7. — С. 103—108. Артеменко и.и., Моця А.П. Боги созданы людь- ми. — Киев, 1989. — 174 с. Археология с древнейших времен до средневековья в 20 томах: Древняя Русь. Быт и культура / Д.А. Бе- ленькая, Г.К. вагнер, Е.в. воробьева и др. — М., 1997. — 368 с. Археология СССР с древнейших времен до средневе- ковья в 20 томах: восточные славяне в VI—XIII вв. / в.в. Седов. — М., 1982 — 328 с. Археологічна карта Київщини. Фастівський район / І.А. Готун, С.Д. Лисенко, О.в. петраускас, Р.Г. Шиш- кін. — К., 2002. — 247 с. Боровський я.є., калюк о.П. Дослідження Київсь- кого дитинця // Стародавній Київ. Археологічні до- слідження 1984—1989 рр. — К., 1993. — С. 3—42. Боровський я.є. Світогляд давніх киян. — К., 1992. — 176 с. Брайчевська о.А., Михайлов П.С., Сагайдак М.А. До- слідження ділянки подолу по вул. Спаській у 1988— 1989 рр. // Стародавній Київ. Археологічні досліджен- ня 1984—1989 рр. — К., 1993. — С. 217—237. веремейчик Е.М. Находки культовых предметов на древнерусских селищах Черниговской земли // 1000 років Чернігівській єпархії: Тези доп. церков- но-іст. конф. — Чернігів, 1992. — С. 50—52. веремейчик о.М. Сільські поселення IX — першої по- ловини XIII ст. в межиріччі нижньої течії Десни і Дніп- ра: Автореф. дис. … канд. іст. наук. — К., 1994. — 17 с. винников А.З. Костяные амулеты со славянского Животинного городища VIII — начала XI века // вестн. вГУ. — Серия: История. политология. Соци- ология. — 2011. — № 1. — С. 87—94. винников А.З. Славяне лесостепного Дона в раннем средневековье (VIII — начало XI века). — воронеж, 1995. — 168 с. возний І.П. Чорнівська феодальна укріплена сади- ба XII—XIII ст.. — Чернівці, 1998. — 153 с. Горбунов Д.Н. Косторезное дело населения древнего Курска // Уч. зап.: электронн. науч. журн. КГУ. — 2011. — № 3 (19). — Т. 2. — С. 57—71. — Режим до- ступу: http://elibrary.ru/contents.asp?issueid=1004053 Город Болгар: Очерки ремесленной деятельности / И.Н. васильева, И.А. закирова, А.Г. петренко и др. — М., 1988. — 280 с. Готун І.А. Неординарність давньоруського села на прикладі селища Ходосівка-Рославське // Археоло- гія. — 2008. — № 3. — С. 25—34. Готун І.А., казимір о.М. Розвідкові роботи навколо Хо- досівки // АДУ 2006—2007 рр. — К., 2009. — С. 82—83. Готун І.А., Сухонос А.М., казимір о.М. Нове дав- ньоруське селище поблизу Ходосівки // АДУ 2006— 2007 рр. — К., 2009а. — С. 84—86. Готун І.А., Сухонос А.М., казимір о.М. продовжен- ня робіт на селищі Ходосівка-Рославське на Київ- щині // АДУ 2008. — К., 2009б. — С. 40—46. Готун І.А., казимир о.М. Ходосівський археоло- гічний комплекс: вивчення, охорона, експеримен- тальне моделювання // проблеми давньоруської та середньовічної археології. — К., 2010. — С. 100—108 (АДІУ. — вип. 1). Готун І.А., Сухонос А.М., казимір о.М. Майстер- ня з обробки бурштину на давньоруському селищі Ходосівка-Рославське // Археологія. — 2010а. — № 1. — С. 112—126. Готун І.А., Сухонос А.М., казимир о.М. Третій се- зон дослідження селища Ходосівка-Рославське // АДУ 2009. — Київ; Луцьк, 2010б. — С. 91—95. Готун І.А., Сухонос А.М., казимир о.М. Розкопки селища Ходосівка-Рославське // АДУ 2010. — Київ; полтава, 2011. — С. 88—90. Готун І.А., Переверзєв С.в., Сухонос А.М. та ін. Розвідки в околицях селища Ходосівка-Рославське // АДУ 2011. — К., 2012а. — С. 244. Готун І.А., Сухонос А.М., казимир о.М., Гунь М.о. Розкопки селища Ходосівка-Рославське // АДУ 2011. — К., 2012б. — С. 247—249. Готун І.А., Сухонос А.М. Культові предмети з поселення Ходосівка-Рославське 65ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2014, вип. 1 (12) Готун І.А., Сорокун А.А., Сухонос А.М. Ходосівка- Рославське — нова пам’ятка доби первісності // АДУ 2011. — К., 2012в. — С. 245—246. Готун І.А., Грицик Ю.о., казимир о.М., Сухонос А.М. Господарство і побут жителів селища Ходосівка-Рос- лавське у південних Київських передмістях // Архео- логія. — 2013а. — № 4. — С. 85—102. Готун І.А., Сухонос А.М., казимір о.М. Реконструк- ція життєвого укладу мешканців селища Ходосів- ка-Рославське за особливостями залізних виробів // Експериментальна археологія: досвід моделювання об’єктів та виробництв. — К., 2013б. — С. 185—200 (АДІУ. — вип. 10). Григорьев А.в. Славянское население водораздела Оки и Дона в конце I — начале II тыс. н. э. — Тула, 2005. — 207 с. Гунь М. Керамічний комплекс давньоруського посе- лення Ходосівка-Рославське (за матеріалами дослід- жень 2010 р.) // Дні науки історичного факультету: Матеріали IV Міжнар. наук. конф. молодих уче- них, присвяч. 20-річчю Незалежності України: у 6-х част. — К., 2011. — Ч. 6, вип. IV. — С. 5—7. Грысык Н.Е. Щука в верованиях, обрядах и фоль- клоре русских // Из культурного наследия народов восточной Европы: Сб. Музея антропологии и этног- рафии. — С-пб., 1992. — Т. XLV. — С. 56—61. Даркевич в.П., Борисевич Г.в. Древняя столица Ря- занской земли XI—XIII вв. — М., 1995. — 448 с. Дерев’янко Н.в. прикраси X—XV століть із нових надходжень у фонди НІКз «Чигирин» // Музейні читання: Матеріали наук. конф. «Ювелірне мистец- тво — погляд крізь віки» (15—17 листоп. 2010 р., Музей істор. коштов. України, Київ). — К., 2011. — С. 186—192. Довженок в.й. Розкопки біля с. волинцевого, Сум- ської області // Ап. — 1952. — Т. ІІІ. — С. 251—270. журжалина Н.П. Древнерусские привески-амулеты и их датировка // СА. — 1961. — № 2. — С. 122—140. Зеленин Д.к. восточнославянская этнография. — М., 1991. — 511 с. ивакин Г.Ю. погребения Х — первой половины ХІ в. из раскопок Михайловского златоверхого монастыря (1997—1999 г.) // Русь в ІХ—ХІV веках: взаимодейс- твие Севера и Юга. — М., 2005. — С. 287—303. Івакін Г.Ю., козубовський Г.А. Дослідження півден- ної частини подолу в 1984—1985 рр. // Стародавній Київ. Археологічні дослідження 1984—1989 рр. — К., 1993. — С. 104—133. ивашов М.в., тропин Н.А. Древнерусское сели- ще Х — первой половины ХІІІ вв. у д. замятино на р. Дон // Куликово поле: Исторический ландшафт. природа. Археология. История. — Т. 2: Археология. История, этнография, искусствоведение. — Тула, 2003. — С. 5—30. Історія української культури у п’яти томах. — Т. 1: Історія культури давнього населення України / Ю.С. Асєєв, в.Д. Баран, І.А. Баранов та ін. — К., 2001. — 1136 с. коваленко в.П., Шинаков є.о. Літописний Старо- дуб (до питання про локалізацію) // Любецький з’їзд князів 1097 року в історичній долі Київської Русі: Матеріали Міжнар. наук. конф., присвяч. 900-літтю з’їзду князів Київської Русі у Любечі. — Чернігів, 1997. — С. 89—101. козловський А.о. Історико-культурний розвиток південного подніпров’я в ІХ—ХІV ст. — К., 1992. — 184 с. колода в.в. Работы на средневековых памятниках в с. Городное // АвУ 2001—2002 рр. — К., 2003. — вип. 5. — С. 129—131. колпакова Ю.в. Христианские древности населе- ния пскова и псковской земли конца Х — ХVІІІ вв. (предметы личного благочестия): Автореф. дисс. … канд. ист. наук. — М., 2007. — 21 с. корзухина Г.Ф., Пескова А.А. Древнерусские эн- колпионы. Нагрудные кресты-реликварии ХІ— ХІІІ вв. — Спб., 2003. — 432 с. кубарев Г.в., кубарев в.Д. поясные сумочки в кос- тюме древних тюрок Алтая // Сибирский сборник 1. погребальный обряд народов Сибири и сопредель- ных территорий (Материалы VII Сибирских чтений, 23—24 окт. 2007). — Спб., 2009. — Кн. 1. — С. 155— 161. кучінко М.М. Давньоруське городище вал в Надстир’ї. — Луцьк, 1996. — 208 с. леонтьев А.Е. Ростов эпохи Ярослава Мудрого (по материалам археологических исследований) // Ис- торическая археология: Традиции и перспекти- вы. К 80-летию со дня рожд. Д. А. Авдусина. — М., 1998. — С. 135—153. лесман Ю.М. Хронология ювелирных изделий Нов- города (X—XIV вв.) // Материалы по археологии Новгорода 1988. — М., 1990. — С. 29—98. ложкина Е.в. «Чертовы пальцы» («вумурт чиньы» в народном целительстве удмуртов // Фольклор и постфольклор: структура, типология, семиотика: ве- сенняя школа—2005. — Режим доступу: http://www. ruthenia.ru/folklore/lozhkina1.htm. ляўко в.М. Чаркасова // Археалогія і нумізматыка Беларусі: Энцыклапедыя. — Мінск, 1993. — С. 642. ляўко в.М., Дучыц л.У. Энкалпіён // Археалогія і нумізматыка Беларусі: Энцыклапедыя. — Мінск, 1993. — С. 666. ляшкевич Э.А. Рыболовство в средневековом Гродно (по материалам раскопок Старого замка) // ГАз. — № 19. — Мiнск, 2004. — С. 191—203. Макаренко М. Городище Монастирище // зап. Укр. наук. тов-ва … історичної секції вУАН. Наук. зб. за рік 1924. — К., 1925. — Т. XIX. — С. 3—23. Макаров Н.А., Гайдуков П.Г. печать князя Михал- ки Юрьевича из Суздальского ополья // Слов’яни і Русь: археологія та історія. зб. праць на пошану дійсного члена НАН України п.п. Толочка з нагоди його 75-річчя. — К., 2013. — С. 190—195. Макарова т.и. Черневое дело Древней Руси. — М., 1986. — 156 с. Мальм в.А., Фехнер М.в. привески-бубенчики // Очерки по истории русской деревни Х—XIII веков. — М., 1967. — С. 132—148 (Тр. ГИМ. — вып. 43). Материалы Фастовской археологической экспеди- ции. — вып. 1. Многослойное поселение Кощеевка- 8 / С.Д. Лысенко, Е.И. Шкляревский, М.в. Квитниц- кий, Д.К. Черновол. — Киев; Фастов, 2012. — 332 с. Мовчан І.І., Боровський я.є., Писаренко Ю.Г. та ін. Дослідження в Києві по Рильському провулку // АвУ 2001—2002 рр. — К., 2003. — вип. 5. — С. 191—194. Мовчан І.І. Локальні оборонні споруди верхнього Києва X—XI ст. // Наук. зап. з укр. історії. — переяс- лав-Хмельницький, 2005 — С. 105—115. Моргунов Ю.Ю. Летописный город Снепород и его округа. X—XIII вв. — Спб., 2012. — 252 с. Моця А.П. Население Среднего поднепровья IX— XIII вв. (по данным погребальных памятников). — Киев, 1987. — 168 с. Моця А.П. Некоторые сведения о распространении христианства на Юге Руси по данным погребально- го обряда // Обряды и верования древнего населения Украины. — Киев, 1990а. — С. 114—133. Моця А.П. погребальные памятники южнорусских земель IX—XIII вв. — Киев, 1990б. — 156 с. Статт і 66 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2014, вип. 1 (12) Моця о.П. Населення південноруських земель IX— XIII ст. (за матеріалами некрополів). — К., 1993. — 160 с. Моця о.П., ричка в.М. Київська Русь: від язичниц- тва до християнства: Навч. посіб. для учнів старших класів і студентів. — К., 1996. — 224 с. Павленко С.в. Исследования древнерусских спе- циализированных поселений по обработке пиро- филлитового сланца (на примере поселения при- бытки-І) // Сельская Русь в IX—XVI веках. — М., 2008. — С. 241—252. Петрашенко в.А. Древнерусское село (по матери- алам поселений у с. Григоровка). — Киев, 2005. — 264 с. Персов Н.Е., Сарачева т.Г., Солдатенкова в.в. Ар- хеологические свидетельства обработки цветных и драгоценных металлов на тверском затьмачье в эпо- ху Средневековья // Археология подмосковья: Ма- териалы науч. семинара. — М., 2004. — вып. 7. — С. 155—167. Південноруське село IX—XIII ст. (нові пам’ятки матеріальної культури): Навч. посіб. / О.п. Мо- ця, в.п. Коваленко, в.О. петрашенко та ін. — К., 1997. — 180 с. Прищепа Б.А. Дорогобуж на Горині у X—XIII ст. — Рівне, 2011. — 250 с. Прищепа Б.А., Нікольченко Ю.М. Літописний До- рогобуж в період Київської Русі: до історії населен- ня західної волині в X—XIII століттях. — Рівне, 1996. — 248 с. Пряхин А.Д., цыбин М.в. Древнерусское Семилукс- кое городище (материалы раскопок 1987—1993 г.) // На Юго-востоке Древней Руси: Историко-археоло- гические исследования. — воронеж, 1996. — С. 29— 62. родина М.Е. Янтарные украшения из археологичес- ких коллекций владимиро-Суздальского музея-за- поведника // Историческая археология: Традиции и перспективы. К 80-летию со дня рожд. Д. А. Авдуси- на. — М., 1998. — С. 196—201. рыбаков Б.А. Язычество древней Руси. — М., 1988. — 784 с. Седова М.в. Амулет из древнего Новгорода // СА. — 1957. — № 4. — С. 166—167. Седова М.в. Ювелирные изделия древнего Новгоро- да (X—XIII вв.). — М., 1981. — 196 с. Село Київської Русі (за матеріалами південно- руських земель) / С.О. Біляєва, О.М. веремейчик, Г.О. вознесенська та ін. — К., 2003. — 232 с. Сергєєва М.С. вироби з кістки та рогу з воїнської Греблі // Колекції наукових фондів Інституту архео- логії НАН України. Джерела та дослідження. — К., 2012. — С. 133—145 (АДІУ. — вип. 8). Сергєєва М.С. Косторізна справа у Стародавньому Києві. — К., 2011. — 256 с. Сита л.Ф. Хрестики з розкопок у Шестовиці із зібран- ня Чернігівського історичного музею ім. в.в. Тар- новського // Християнізаційні впливи в Київській Русі за часів князя Оскольда: 1150 років: Матеріали міжнар. наук. конф. — Луцьк, 2011 — С. 242—248. Сорокун А. Неолітичні знахідки багатошарового поселення Рославське (за матеріалами досліджень 2010 р.) // Дні науки історичного факультету: Ма- теріали IV Міжнар. наук. конф. молодих учених, присв. 20-річчю Незалежності України: у 6-х част. — К., 2011. — Ч. 6, вип. IV. — С. 17—19. Судаков в.в., Буланкин в.М. К вопросу о началь- ном этапе славянского расселения в Среднем поо- чье // Русь в ІХ—ХІV веках: взаимодействие Севера и Юга. — М., 2005. — С. 269—280. Сухобоков о.в. Дніпровське Лісостепове Лівобере- жжя у VIII—XIII ст. (за матеріалами археологічних досліджень 1968—1989 рр.). — К., 1992. — 216 с. Сухобоков о.в. «земля незнаєма»: население бас- сейна Среднего псла в Х—XIII вв. (по материалам роменско-древнерусского комплекса в с. Камен- ное). — К., 2012. — 376 с. Сычевская Е.к. К истории рыболовства в Тверском княжестве (XIII—XV вв.) по материалам раскопа Тверской кремль-11 // Тверской кремль: комплекс- ное археологическое источниковедение (по материа- лам раскопа Тверской кремль-11, 1993—1997 гг.). — Спб., 2001. — С. 18—183. тавлинцева Е.Ю. Результаты раскопок селища за- озерье-2 1993—1995 гг. // Археологические памятни- ки Москвы и подмосковья. — М., 1996 — С. 45—59 (Тр. Музея истории г. Москвы. — вып. 9). толочко П.П. Київська Русь. — К., 1996. — 360 с. толочко П.П. Древняя Русь. Очерки социально-по- литической истории. — Киев, 1987. — 248 с. толочко П.П. Киев и Киевская земля в эпоху фео- дальной раздробленности XII—XIII веков. — Киев, 1980. — 224 с. Фехнер М.в. Крестовидные привески «скандинав- ского» типа // Славяне и Русь. Сб. статей к шести- десятилетию акад. Б.А. Рыбакова. — М., 1968. — С. 210—214. хамайко Н.в. Древнерусское «двоеверие»: проис- хождение, содержание и адекватность термина // Ruthenica. — К., 2007. — Т. VI. — С. 86—114. хёйзинга й. Осень средневековья. Исследование форм жизненного уклада и форм мышления в XIV и XV веках во Франции и Нидерландах. — М., 1988. — 544 с. Шекун о.в., веремейчик о.М. Давньоруське посе- лення Ліскове. — Чернігів, 1999. — 184 с. Шинаков Е.А. Северные элементы в культуре Сред- него подесенья X—XI вв. // Историческая археоло- гия: Традиции и перспективы. К 80-летию со дня рожд. Д.А. Авдусина. — М., 1998. — С. 307—322. Шовкопляс Г.М. вишгород і його замовчувані дослідники // АДУ 1994—1996 рр. — К., 2000. — С. 181—185. Шрамко Б.А. Хорошевское городище // Археоло- гия славянского Юго-востока. — воронеж, 1991. — С. 50—59. и. А. Г о т у н, А. М. С у х о н о с КуЛьТОВыЕ ПРЕДМЕТы иЗ ПОСЕЛЕНиЯ ХОДОСОВКАРОСЛАВСКОЕ Селище Ходосовка-Рославское в южных пригоро- дах Киева характеризуется высоким уровнем разви- тия материальной и духовной культуры населения древнерусской и монгольско-литовской эпохи. Среди находок 2007—2011 гг. показательны отражающие синкретизм православия и язычества на Руси. крестиков из металла собрано три: т. н. «скан- динавского типа» (вторая половина X — первая половина XII вв.); свинцовый равноконечный с утолщенными концами и мальтийским крестом в ромбическом средокрестии (датируемый в Новгороде XIII—XIV вв.) и серебряный позолоченный с шари- ками на концах и ромбом с углублением в средокрес- тии (прямые аналоги ему не найдены, но близкие есть в XII—XIII вв.). каменных выявлено два, рань- Готун І.А., Сухонос А.М. Культові предмети з поселення Ходосівка-Рославське 67ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2014, вип. 1 (12) ше такие называли «корсунчиками», считая происхо- дящими из Крыма. янтарные — простой из слоя и бракованные уплощенные с квадратом в средокрес- тии из мастерской имеют аналогии в XII—XIII вв. и XII—XIV вв. Бронзовое изделие в виде биконичес- кой бусины с ушками совпадает с оглавиями неко- торых энколпионов XII—XIII вв. Это несомненное подтверждение христианского благочестия, но на селище также выявлены свидетельства языческих пережитков в религиозном мировоззрении. Амулетами служили кости с отверстиями. ли- сий клык представляет обереги из зубов и когтей хищников, известные в славяно-русской среде и на памятниках других эпох. Таранная кость бобра тоже имеет много аналогий. подвеска из позвон- ка щуки — амулет, с палеолита присущий многим народам. Среди ростров белемнитов, повсеместно почитаемых как «чертовы пальцы», «громовые стре- лы», отождествляемых с воплощением сущности молнии и грома и предохранительным средством от грозы и пожаров, кроме необработанных есть один с отверстием. К шумящим привескам от злых духов относится бубенчик последней четверти XI — вто- рой половины XIII вв. вероятно, жители селища использовали и ритуально-магические предметы из органики, известные во влажных слоях и в народной культуре, но при отсутствии артефактов это можно только предполагать. Описанные предметы — не только характерис- тика мировоззрения жителей. С учетом вскрытой площади их количество существенно превышает по- казатели эталонных пунктов (Лесковое, Автуничи, поселения междуречья Днепра и низовий Десны). Это свидетельствует и о неординарности памятника, и о неисчерпанных информационных возможностях раскопок такого социально-экономического феноме- на, как село Киевской Руси. К л ю ч е в ы е с л о в а: средневековое селище, пригород Киева, обряды и верования, нательные крестики, подвески-амулеты. I. A. G o t u n, A. M. S u k h o n o s CuLt iteMs froM khodosiVka rosLaVske settLeMent Khodosivka-Roslavske settlement in the south outskirts of Kyiv is characterized by a high level of development in material and spiritual culture of the population in Ancient Rus and Mongol and Lithuanian epochs. Among the finds of 2007—2011 remarkable are the items evidencing the syncretism of Orthodoxy and heathendom in Rus. Three metal crosses were found: a so-called «Scan- dinavian type» cross (second half of the 10th c. — first half of the 12th c.); a lead cross with equal-sized thick- ened endings and with Maltese cross in the rhombic central inner (dated in Novhorod by the 13th—14th c.), and a silver gilded cross with spherical thickened ends and rhombic deepening in the central inner part (there are no direct analogies, but the closest are dated by the 12th—13th c.). Two stone crosses were found which were called «korsunchik» before because they were be- lieved to originate in the Crimea. Amber crosses are represented by a simple one from the layer and by the rejects found in the workshop which are flattened with squares in the centres and have analogies in the 12th—13th c. and the 12th—14th c. A bronze item look- ing as bi-conic bead with rings is close to the headings of some of the 12th—13th c. encolpions. The above men- tioned findings undoubtedly evidence for the Christian pious life, however, evidence for the pagan vestiges in religious worldview were also revealed at the sett- lement. Bones with holes were used as amulets. Foxy fang belongs to a group of talismans made of teeth and claws of predators widely represented in Slavonic-Rus milieu and at the sites of other epochs. The drilled out beaver’s hucklebone also has numerous analogies. A pendant of pike’s backbone is an amulet peculiar to many peoples since the Palaeolithic. Rostra of belemnitae worshiped everywhere as «devil’s fingers» and «thunder arrows» and considered to be embodiment of lightning’s essence and thunder reliably protecting from storm and fire. Among the finds without traces of processing or use, one piece has a hole drilled. A bell of the last quar- ter of the 11th c. — second half of the 13th c. is referred to noise-making appendages keeping out evil spirits. Probably, habitants of the settlement also used items of ritual and magic nature made of organic materials. Such items are found occasionally in wet layers and are known in the folk culture of the next periods, but while there are no relevant artifacts this can be only presumed. The finds do not just describe the ideology of popu- lation. Their quantity against the excavated territory significantly overlaps the indexes at the sample sites, such as Liskove and Avtunychi, and the settlements at the area between the Dnipro and Desna Rivers. This evidences both that the site is extraordinary, and that informational opportunities for excavation at such so- cial and economic phenomenon as Kyiv Rus village is not exhausted. K e y w o r d s: Medieval settlement, surrounding of Kyiv, rites and believes, cross, pendant-amulet. одержано 31.10.2013
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-89595
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	2227-4952
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T18:39:59Z
publishDate	2014
publisher	Інститут археології НАН України
record_format	dspace
spelling	Готун, І.А. Сухонос, А.М. 2015-12-16T16:13:14Z 2015-12-16T16:13:14Z 2014 Культові предмети з поселення Ходосівка-Рославське / І.А. Готун, А.М. Сухонос // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2014. — Вип. 1 (12). — С. 55-67. — укр. 2227-4952 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/89595 904.26(477.41)΄΄653΄΄ Публікацію присвячено предметам християнського та язичницьких культів, виявленим у ході розкопок селища давньоруської та монгольсько-литовської доби в ур. Рославське біля с. Ходосівка у південних передмістях Києва. Охарактеризовано пов’язані із православ’ям речі особистого благочестя та знахідки, ототожнені з амулетами дохристиянської ритуально-магічної сфери. У результаті визначено роль і місце цих матеріалів у вивченні життєвої моделі мешканців середньовічних селищних структур. Селище Ходосовка-Рославское в южных пригородах Киева характеризуется высоким уровнем развития материальной и духовной культуры населения древнерусской и монгольско-литовской эпохи. Среди находок 2007—2011 гг. показательны отражающие синкретизм православия и язычества на Руси. Khodosivka-Roslavske settlement in the south outskirts of Kyiv is characterized by a high level of development in material and spiritual culture of the population in Ancient Rus and Mongol and Lithuanian epochs. Among the finds of 2007—2011 remarkable are the items evidencing the syncretism of Orthodoxy and heathendom in Rus. uk Інститут археології НАН України Археологія і давня історія України Статті Культові предмети з поселення Ходосівка-Рославське Культовые предметы из поселения Ходосовка-Рославское Cult Items from Khodosivka-Roslavske Settlement Article published earlier
spellingShingle	Культові предмети з поселення Ходосівка-Рославське Готун, І.А. Сухонос, А.М. Статті
title	Культові предмети з поселення Ходосівка-Рославське
title_alt	Культовые предметы из поселения Ходосовка-Рославское Cult Items from Khodosivka-Roslavske Settlement
title_full	Культові предмети з поселення Ходосівка-Рославське
title_fullStr	Культові предмети з поселення Ходосівка-Рославське
title_full_unstemmed	Культові предмети з поселення Ходосівка-Рославське
title_short	Культові предмети з поселення Ходосівка-Рославське
title_sort	культові предмети з поселення ходосівка-рославське
topic	Статті
topic_facet	Статті
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/89595
work_keys_str_mv	AT gotunía kulʹtovípredmetizposelennâhodosívkaroslavsʹke AT suhonosam kulʹtovípredmetizposelennâhodosívkaroslavsʹke AT gotunía kulʹtovyepredmetyizposeleniâhodosovkaroslavskoe AT suhonosam kulʹtovyepredmetyizposeleniâhodosovkaroslavskoe AT gotunía cultitemsfromkhodosivkaroslavskesettlement AT suhonosam cultitemsfromkhodosivkaroslavskesettlement

Культові предмети з поселення Ходосівка-Рославське

Репозитарії

Схожі ресурси