Керамічний комплекс скіфського часу з Мар’янівського поселення на Сеймі

В роботі вводиться до наукового обігу кераміка
 скіфського часу з Мар’янівського поселення. Весь керамічний комплекс за формами поділено на чотири групи. Проводиться порівняльний аналіз морфології посуду з іншими синхронними пам’ятками Лівобережжя. В раннем железном веке бассейн Сейма был&am...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Археологія і давня історія України
Date:2014
Main Author: Білинський, О.О.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут археології НАН України 2014
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/89598
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Керамічний комплекс скіфського часу з Мар’янівського поселення на Сеймі / О.О. Білинський // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2014. — Вип. 1 (12). — С. 84-87. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1860261656398921728
author Білинський, О.О.
author_facet Білинський, О.О.
citation_txt Керамічний комплекс скіфського часу з Мар’янівського поселення на Сеймі / О.О. Білинський // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2014. — Вип. 1 (12). — С. 84-87. — укр.
collection DSpace DC
container_title Археологія і давня історія України
description В роботі вводиться до наукового обігу кераміка
 скіфського часу з Мар’янівського поселення. Весь керамічний комплекс за формами поділено на чотири групи. Проводиться порівняльний аналіз морфології посуду з іншими синхронними пам’ятками Лівобережжя. В раннем железном веке бассейн Сейма был
 зоной контактов между носителями лесостепной
 скифской и юхновской культур, распространенной в
 лесной полосе. Одно из поселений, материалы скифского времени, с которого до сих пор не введены в
 научный оборот, расположено близ с. Марьяновка
 Путивльского района Сумской области. В результате работы с материалами, добытыми во время раскопок экспедицией И.И. Артеменко в 1977—1978 гг., керамику удалось классифицировать и разделить
 на 4 группы. При сравнении форм посуды с другими памятниками Левобережья удалось установить
 близость материалов из Марьяновского поселения с Марицким городищем в Курском Посеймье, а не
 с соседними памятниками Ворголом и Ширяевым. Такое отличие, видимо, можно объяснить разным
 временем существования памятников. Также удалось проследить сходство с синхронной керамикой Северского Донца. IIn the early Iron Age the Seim River basin was the
 contact zone between the Scythian culture of the foreststeppe
 and Yukhnivska culture prevailing in the forest
 zone. One of the investigated settlements, materials
 from which have not been scientifically introduced yet,
 is situated near the village Maryanivka of Putyvl Region
 in Sumy Oblast. As a result of work with materials excavated
 by the I. Artemenko’s expedition in 1977—1978,
 the author managed to separate the ceramics by its profiles
 into 4 groups. While comparing the forms with other
 investigated sites at the Left bank area, it was revealed
 that ceramics from Maryanivka settlement is close to ceramics from Marits settlement at the Seim River area
 in Kursk region, but not to the ones from neighboring Vorgol and Shyriayevo sites. This difference can probably
 be explained by the different time of sites existence. Also noted are the similarities with synchronous ceramics from Siversky Donets River region.
first_indexed 2025-12-07T18:56:03Z
format Article
fulltext 84 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2014, вип. 1 (12) УДК: 904.23(477.52)΄́ 6383΄́ о. о.  Б і л и н с ь к и й КЕРАМІчНиЙ КОМПЛЕКС СКІФСьКОГО чАСу З МАР’ЯНІВСьКОГО ПОСЕЛЕННЯ НА СЕЙМІ в роботі вводиться до наукового обігу кераміка  скіфського часу з Мар’янівського поселення. весь ке- рамічний комплекс за формами поділено на чоти- ри  групи.  Проводиться  порівняльний  аналіз  мор- фології посуду з іншими синхронними пам’ятками  лівобережжя. к л ю ч о в і  с л о в а: Посейм’я, Мар’янівське по- селення, скіфський час, кераміка. Басейн Сейму виступає природним кордо- ном між Лівобережним лісостепом та поліссям. У ранньому залізному віці ця територія була також північною окраїною ареалу лісостепо- вої скіфської культури Лівобережжя. вона ме- жувала з пам’ятками юхнівської культури, а звичною територією поширення останньої була вже лісова зона. Таке сусідство зумовлювало взаємопроникнення елементів культур обох груп населення. вивчення матеріалів басейну Сейму, як контактної зони двох культур, може дати уявлення про етнокультурні процеси, що відбувалися у Дніпровському Лівобережжі в епоху раннього залізного віку. На жаль, цей ве- ликий регіон досі залишається слабо вивченим. Кількість пам’яток, які досліджувалися фахів- цями з раннього залізного віку, можна перелі- чити на пальцях. У той самий час на значній кількості поселень та городищ посейм’я про- водилися дослідження археологами, які зай- маються добою бронзи, слов’янським періодом та давньоруським часом. На сьогодні також не існує узагальнюючих праць, присвячених пам’яткам скіфського часу регіону. Через брак відповідних досліджень у загальних роботах посейм’я згадується лише побіжно. До сьогодні немає одностайності у тлумаченні питань ет- нокультурної приналежності пам’яток і навіть їх хронології. за таких умов постає нагальна потреба у розширенні та мобілізації наявної джерельної бази. Одним із таких шляхів є вив- чення і публікація матеріалів, здобутих під час робіт на багатошарових пам’ятках фахівцями з інших періодів. про один із таких пунктів мова піде далі. поселення в ур. піски біля с. Мар’янівка (нині Бунякине) путивльського району Сум- ської області було відкрите у 1929 р. М.Я. Ру- динським [Рудинський, 1930] і увійшло в лі- тературу, як епонімна пам’ятка мар’янівської культури. У 1950 р. експедицією під керів- ництвом Н.п. Амбургер тут проводився збір підйомного матеріалу [Амбургер, 1950, с. 8]. з 1976 р. на поселенні розпочинаються роботи Середньодніпровської археологічної експедиції ІА АН УССР під керівництвом І.І. Артеменка. На поселенні було проведено збір підйомного матеріалу та шурфування з метою встановлен- ня характеру культурного шару. вже з наступ- ного року пам’ятка стала місцем стаціонарних досліджень цієї експедиції, які тривали протя- гом двох років [Артеменко, загребельный, Ко- валева, 1978б; 1979]. поселення розташоване в заплаві правого бе- рега Сейму, займає дюнне піщане підвищення, відокремлене від борової тераси. Дюна розмірами 300 × 80 м здіймається над заболоченою запла- вою (Мовчанським болотом) на 3,5 м і має ухил в західний бік. Роботи експедицією І.І. Артеменка проводилися в центрі східної частини дюни. за- гальна площа, досліджена на поселенні, складає 482 м2. Спочатку у 1977 р. було закладено тран- шею 50 × 2 м, до якої згодом прирізали розко- пи, і загальна досліджена площа склала 250 м2 [Артеменко, Неприна, Моргунов, загребельный, 1977]. переважна більшість знахідок скіфського © О.О. БІЛИНСЬКИЙ, 2014 Білинський о.о. Керамічний комплекс скіфського часу з Мар’янівського поселення на Сеймі 85ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2014, вип. 1 (12) часу була зроблена саме тоді. Наступного року за 8 м від дослідженої ділянки було закладено ще дві траншеї під прямим кутом. перша — 26 × 2 м з півночі на південь, а друга — 28 × 2 м зі сходу на захід. пізніше, в південно-західній частині до них були дорізані розкопи і загальна дослідже- на площа склала 232 м2. Слід відзначити, що на другий рік досліджень знахідки скіфського часу були представлені лише 23 фрагментами кера- міки (11 вінець, 9 стінок і 3 денця) [Артеменко, загребельный, Ковалева, 1978а]. Очевидно, в цій частині дюни територія зайнята в скіфський час закінчувалася, на що вказує не лише мала кількість матеріалів, але і відсутність комплек- сів, датованих цим часом. Також дослідниками відзначалося, що в північній і східній части- нах дюни культурний шар зникає [Артеменко, загребельный, Ковалева, 1978а, c. 4]. загалом на пам’ятці були виявлені матеріали ямково- гребінцевої культури неоліту, мар’янівської, ба- гатоваликової, сосницької та, можливо, бондари- хинської культури доби бронзи, скіфського часу, зарубинецької культури та давньоруського часу ХІ—ХІІ ст. Об’єкти, датовані скіфським часом, на дослід- женій частині поселення представлені житлом 3 та господарчою ямою 1, впущеною з нього. Жит- ло заглиблене на 0,9 м було орієнтоване довгою стороною по лінії схід—захід і мало розміри 8 × 6 м. Його підлога не рівна, плавно знижувала- ся до центру. У південно-східному кутку житла в підлогу була впущена яма 1 діаметром 1 м і глибиною 0,75 м. Її прямі стінки плавно пере- ходили в дно. У заповненні ями була виявлена кераміка сосницької культури та розвал скіфсь- кого горщика [Артеменко, Неприна, Моргунов, загребельный, 1977, с. 8]. подібних за розміра- ми жител в посейм’ї на сьогодні не виявлено. Найближчою аналогією є споруди західного ук- ріплення Більського городища [Шрамко, 1987, с. 38—43], хоча на описаному вище об’єкті не за- фіксовано слідів від вогнища та стовпових ямок попід стінками споруди. Не виключено, що хро- нологічна атрибуція об’єкту є помилковою, адже подібні за розмірами житла з Мар’янівського поселення відносяться до сосницької культури. всі знахідки, зроблені експедицією, зберіга- ються в фондах ІА НАН України (кол. № 1100) 1. Для аналізу матеріального комплексу скіфсько- го часу, нами було відібрано більше ста фрагмен- тів вінець посудин, які не викликають сумніву в їх культурно-хронологічній приналежності. Більшість посуду була виготовлена з добре від- муленої глини з домішками піску і товченого кварциту, а в деяких фрагментах зустрічається жорства та шамот. поверхня посуду переважно бурого кольору, грубо загладжена, інколи поміт- ні сліди загладжування травою (рис. 1, 7, 13). є також невелика група посуду, яка вирізняється 1. Користуючись нагодою хотілося б висловити по- дяку працівникам відділу НФ ІА НАН України Н.О. Сон і Н.в. Хамайко за надану можливість по- працювати з колекцією та допомогу. рис. 1. Кераміка скіфського часу з Мар’янівського поселення П у б л і к а ц і ї   а р х е о л о г і ч н и х   м ат е р і а л і в 86 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2014, вип. 1 (12) тістом, що має в домішках значну кількість піску, та фактично не відмуленою глиною (рис. 1, 2). Орнаментувався посуд в основному по зрізу вінця, під яким йшов ряд типових для скіфсь- кого часу наскрізних проколів. переважна більшість з них зроблена зсередини, від чого на зовнішньому боці залишалися сліди у виг- ляді напливу. Майже всі проколи зроблені під невеликим кутом по відношенню до зрізу він- чика посудини. в одному випадку зафіксовано проколи, що зроблені прямо з горизонтально зрізаного вінця (рис. 1, 3). зустрічаються також поодинокі випадки орнаментації «перлинами» (рис. 1, 8), що є більш типовим для синхронних пам’яток Курського посейм’я [пузикова, 1997, с. 37]. Найбільшу варіабельність в орнамента- ції можна простежити на зрізі вінця. Найчисельнішу групу представляють неорна- ментовані зрізи (рис. 1, 3, 6, 11), на яких в пере- важній більшості спостерігається наплив із зов- нішнього боку. Слід відзначити, що він присутній майже на всьому дослідженому посуді, а інколи й навмисно підкреслювався (рис. 1, 9, 12). Другою за чисельністю групою є посуд орна- ментований лівосторонніми насічками по зрізу вінця (рис. 1, 5, 10). в основному вони розчле- новували наплив, що утворювався в результаті відгину вінця назовні. Інколи насічки були вертикальними і проходили зовнішнім краєм вінця, між наскрізними отворами (рис. 1, 4, 14). зафіксовано також випадок, коли вертикальні насічки були зроблені рівномірно між отвора- ми з внутрішнього боку вінця. Наступна за чисельністю група презенто- вана посудом, орнаментованим типовими для скіфського часу пальцево-нігтьовими вдавлен- нями по зрізу вінця (рис. 1, 9,  7). привертає увагу також група вінець, на яких орнамент по зрізу наносився перпендикулярно постав- леним до поверхні пальцем, в результаті чого у ямці залишався слід від нігтя (рис. 1, 1, 15). Інколи такі натиски здійснювалися на зовніш- ньому боці вінця (рис. 1, 2, 7, 13). за профілюванням посуд, в основному, пред- ставляє форми широко відомі у лівобережному лі- состепу скіфського часу. посудини із вертикально поставленими вінцями, які мають горизонтальний або конічний зріз, й тулубами, що рівномірно роз- ширюються від вінчика (рис. 1, 1—4), знаходять собі аналогії на Марицькому городищі в Курсько- му посейм’ї (тип ІІІ, третій варіант за типологією А.І. пузікової) [пузикова, 1981, с. 50]. Це посуди- ни, які через різке розширення тулуба одразу від шийки, очевидно, мали вигляд округлобоких кор- чаг. вони ж відповідають І типові, виділеному на воргольському городищі в Середньому посейм’ї [Білинський, 2011, с. 91]. У процентному співвід- ношенні від кількості опрацьованих вінчиків їх кількість на Мар’янівському поселенні відчутно менша ніж на ворголі. Наступна група посуду, представлена силь- но профільованими вінцями, край яких загну- тий назовні (рис. 1, 7—11). важливо відзначи- ти, що ця найчисельніша група фактично не знаходить собі аналогій в Курському посейм’ї та у матеріалах воргольського городища. подібне вінце в.А. Іллінська відносить до ІІІ типу за своєю класифікацією, зробленою за матеріалами Ширяєвського городища в Серед- ньому посейм’ї [Іллінська, 1953, с. 115]. Най- ближчі ж аналогії такий посуд знаходить на пам’ятках Сіверського Дінця (тип 3, варіант 1 за Д.С. Гречком) [Гречко, 2010, с. 58]. Третю групу представляють посудини, він- ця яких рівномірно і плавно відігнуті назовні (рис. 1, 12—14, 16), їх профіль не настільки різ- кий, як у попередній групі. Такий посуд час- тково відповідає типам І з Марицького горо- дища за А.І. пузіковою [пузикова, 1981, c. 46] і Ширяєвського городища за в.А. Іллінською [Іллінська, 1953, с. 115], та типу 3, варіанту 2 з Сіверського Дінця за Д.С. Гречком [Гречко, 2010, c. 58—59]. Остання група представлена широкогорли- ми посудинами із слабо опуклими плічками та сильно профільованою шийкою і різко за- гнутим назовні краєм вінця (рис. 1, 17). знай- ти аналогії такому посуду в посейм’ї досить складно, проте подібні форми зустрічаються у матеріалах Сіверського Дінця (тип 1, варіант 2 за Д.С. Гречком) [Гречко, 2010, с. 57]. підсумовуючи аналіз кераміки, зазначи- мо, що за своєю морфологією вона проявляє найбільшу схожість з Марицьким городищем в Курському посейм’ї, при цьому збіг форм з Ширяєвським та воргольським городищами в Середньому посейм’ї — невеликий, хоча від- стань по прямій між пам’ятками в першому випадку більше 80 км, а в другому 16 та 36 км відповідно. Така різниця, очевидно, може бути пояснена різним часом існування пам’яток. Та- кож відчувається певна спільність в морфоло- гії з матеріалами Сіверського Дінця, хоч і не з найпоширенішими типами посуду. Окремо слід відзначити відсутність на Мар’янівському поселенні матеріалів юхнівської культури, які є типовими для Курського посейм’я, особливо вище впадіння в Сейм р. Свапа, і рідко трапля- ються в Середньому посейм’ї. рис. 2. Карта розташування пам’яток Білинський о.о. Керамічний комплекс скіфського часу з Мар’янівського поселення на Сеймі 87ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2014, вип. 1 (12) Амбургер Н. Отчет о археологической разведке в путивльском районе Сумской области в 1950 г. // НА ІА НАНУ. — 1950/2в. Артеменко и.и., Загребельный А.Н., ковалева л.Г. Исследование памятников эпохи бронзы в Сумской области // АО 1978 г. — М., 1979. — С. 290. Артеменко и.и., Загребельный А.Н., ковалева л.Г. Отчет о работе Среднеднепровской археологической экспедиции в июле 1978 года у сел Ольшанка Недри- гайловского района, Бунякино путивльского района Сумской области // НА ІА НАНУ. — 1978/10а. Артеменко и.и., Загребельный А.Н., ковалева л.Г. Работы Среднеднепровской экспедиции // АО 1977 г. — М., 1978б. — С. 291. Артеменко и.и., Неприна в.и., Моргунов Ю.Ю., За- гребельный А.Н. Отчет о работе Среднеднепровской экспедиции в 1977 году // НА ІА НАНУ. — 1977/11. Білинський о.о. Матеріали скіфського часу з горо- дища біля с. воргол // Археологія: спадок віків. Ма- теріали міжнар. конф. студентів, аспірантів та моло- дих вчених. — К., 2010. — С. 89—93. Гречко Д.С. Населення скіфського часу на Сіверсько- му Дінці. — К., 2010. — 286 с. Іллінська в.А. Городище скіфського часу на р. Сей- мі // Археологія. — 1953. — Т. VІІІ. — С. 109—122. Пузикова А.и. Марицкое городище в посеймье. — М., 1981. — 121 с. Пузикова А.и. памятники скифского времени бас- сейна р. Тускарь (посеймье). — М., 1997. — 126 с. рудинський М. Мар’янівська стація // Антропологія. Річник кабінету антропології ім. Ф. вовка. 1929. — К., 1930. — № ІІІ. — С. 179—190. Шрамко Б.А. Бельское городище скифской эпохи (город Гелон). — К., 1987. — 185 с. о. о.  Б и л и н с к и й КЕРАМичЕСКиЙ КОМПЛЕКС СКиФСКОГО ВРЕМЕНи С МАРьЯНОВСКОГО ПОСЕЛЕНиЯ НА СЕЙМЕ в раннем железном веке бассейн Сейма был зоной контактов между носителями лесостепной скифской и юхновской культур, распространенной в лесной полосе. Одно из поселений, материалы скиф- ского времени, с которого до сих пор не введены в научный оборот, расположено близ с. Марьяновка путивльского района Сумской области. в результа- те работы с материалами, добытыми во время раско- пок экспедицией И.И. Артеменко в 1977—1978 гг., керамику удалось классифицировать и разделить на 4 группы. при сравнении форм посуды с други- ми памятниками Левобережья удалось установить близость материалов из Марьяновского поселения с Марицким городищем в Курском посеймье, а не с соседними памятниками ворголом и Ширяевым. Такое отличие, видимо, можно объяснить разным временем существования памятников. Также уда- лось проследить сходство с синхронной керамикой Северского Донца. К л ю ч е в ы е с л о в а: посеймье, Марьяновское поселение, скифское время, керамика. O. о.  B i l y n s k y i CeraMiC asseMBLage of sCythian tiMe froM Marya­ niVka settLeMent at the seiM IIn the early Iron Age the Seim River basin was the contact zone between the Scythian culture of the forest- steppe and Yukhnivska culture prevailing in the forest zone. One of the investigated settlements, materials from which have not been scientifically introduced yet, is situated near the village Maryanivka of Putyvl Region in Sumy Oblast. As a result of work with materials ex- cavated by the I. Artemenko’s expedition in 1977—1978, the author managed to separate the ceramics by its pro- files into 4 groups. While comparing the forms with other investigated sites at the Left bank area, it was revealed that ceramics from Maryanivka settlement is close to ceramics from Marits settlement at the Seim River area in Kursk region, but not to the ones from neighboring Vorgol and Shyriayevo sites. This difference can prob- ably be explained by the different time of sites existence. Also noted are the similarities with synchronous ceram- ics from Siversky Donets River region. K e y w o r d s: the Seim River region, Maryaninvka settlement, Scythian time, ceramics. одержано 22.10.2013
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-89598
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 2227-4952
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T18:56:03Z
publishDate 2014
publisher Інститут археології НАН України
record_format dspace
spelling Білинський, О.О.
2015-12-16T16:14:02Z
2015-12-16T16:14:02Z
2014
Керамічний комплекс скіфського часу з Мар’янівського поселення на Сеймі / О.О. Білинський // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2014. — Вип. 1 (12). — С. 84-87. — укр.
2227-4952
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/89598
904.23(477.52)΄΄6383΄΄
В роботі вводиться до наукового обігу кераміка
 скіфського часу з Мар’янівського поселення. Весь керамічний комплекс за формами поділено на чотири групи. Проводиться порівняльний аналіз морфології посуду з іншими синхронними пам’ятками Лівобережжя.
В раннем железном веке бассейн Сейма был
 зоной контактов между носителями лесостепной
 скифской и юхновской культур, распространенной в
 лесной полосе. Одно из поселений, материалы скифского времени, с которого до сих пор не введены в
 научный оборот, расположено близ с. Марьяновка
 Путивльского района Сумской области. В результате работы с материалами, добытыми во время раскопок экспедицией И.И. Артеменко в 1977—1978 гг., керамику удалось классифицировать и разделить
 на 4 группы. При сравнении форм посуды с другими памятниками Левобережья удалось установить
 близость материалов из Марьяновского поселения с Марицким городищем в Курском Посеймье, а не
 с соседними памятниками Ворголом и Ширяевым. Такое отличие, видимо, можно объяснить разным
 временем существования памятников. Также удалось проследить сходство с синхронной керамикой Северского Донца.
IIn the early Iron Age the Seim River basin was the
 contact zone between the Scythian culture of the foreststeppe
 and Yukhnivska culture prevailing in the forest
 zone. One of the investigated settlements, materials
 from which have not been scientifically introduced yet,
 is situated near the village Maryanivka of Putyvl Region
 in Sumy Oblast. As a result of work with materials excavated
 by the I. Artemenko’s expedition in 1977—1978,
 the author managed to separate the ceramics by its profiles
 into 4 groups. While comparing the forms with other
 investigated sites at the Left bank area, it was revealed
 that ceramics from Maryanivka settlement is close to ceramics from Marits settlement at the Seim River area
 in Kursk region, but not to the ones from neighboring Vorgol and Shyriayevo sites. This difference can probably
 be explained by the different time of sites existence. Also noted are the similarities with synchronous ceramics from Siversky Donets River region.
uk
Інститут археології НАН України
Археологія і давня історія України
Публікації археологічних матеріалів
Керамічний комплекс скіфського часу з Мар’янівського поселення на Сеймі
Керамический комплекс скифского времени с Марьяновского поселения на Сейме
Ceramic Assemblage of Scythian Time from Maryanivka Settlement at the Seim
Article
published earlier
spellingShingle Керамічний комплекс скіфського часу з Мар’янівського поселення на Сеймі
Білинський, О.О.
Публікації археологічних матеріалів
title Керамічний комплекс скіфського часу з Мар’янівського поселення на Сеймі
title_alt Керамический комплекс скифского времени с Марьяновского поселения на Сейме
Ceramic Assemblage of Scythian Time from Maryanivka Settlement at the Seim
title_full Керамічний комплекс скіфського часу з Мар’янівського поселення на Сеймі
title_fullStr Керамічний комплекс скіфського часу з Мар’янівського поселення на Сеймі
title_full_unstemmed Керамічний комплекс скіфського часу з Мар’янівського поселення на Сеймі
title_short Керамічний комплекс скіфського часу з Мар’янівського поселення на Сеймі
title_sort керамічний комплекс скіфського часу з мар’янівського поселення на сеймі
topic Публікації археологічних матеріалів
topic_facet Публікації археологічних матеріалів
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/89598
work_keys_str_mv AT bílinsʹkiioo keramíčniikompleksskífsʹkogočasuzmarânívsʹkogoposelennânaseimí
AT bílinsʹkiioo keramičeskiikompleksskifskogovremenismarʹânovskogoposeleniânaseime
AT bílinsʹkiioo ceramicassemblageofscythiantimefrommaryanivkasettlementattheseim