Багатошарова пам’ятка Ташлик ІІ
Невелика, але унікальна за складом колекція
 матеріалів різного часу, отриманих під час розкопок Миколаївської експедиції 1978—80 рр. з місцезнаходження Ташлик ІІ, зберігається в НФ ІА НАН України (колекція № 992, під цим номером
 зберігаються матеріали з пам’яток Ташлик ІІ та&#x...
Saved in:
| Published in: | Археологія і давня історія України |
|---|---|
| Date: | 2014 |
| Main Authors: | , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут археології НАН України
2014
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/89604 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Багатошарова пам’ятка Ташлик ІІ / В.М. Фоменко, Н.Б. Бурдо, Л.А. Спіцина // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2014. — Вип. 1 (12). — С. 137-147. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860120726723362816 |
|---|---|
| author | Фоменко, В.М. Бурдо, Н.Б. Спіцина, Л.А. |
| author_facet | Фоменко, В.М. Бурдо, Н.Б. Спіцина, Л.А. |
| citation_txt | Багатошарова пам’ятка Ташлик ІІ / В.М. Фоменко, Н.Б. Бурдо, Л.А. Спіцина // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2014. — Вип. 1 (12). — С. 137-147. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Археологія і давня історія України |
| description | Невелика, але унікальна за складом колекція
матеріалів різного часу, отриманих під час розкопок Миколаївської експедиції 1978—80 рр. з місцезнаходження Ташлик ІІ, зберігається в НФ ІА НАН України (колекція № 992, під цим номером
зберігаються матеріали з пам’яток Ташлик ІІ та
Ташлик ІІІ). Не всі матеріали, представлені у звітах про розкопки, наявні у цій колекції Наукових
фондів. В веденню у науковий обіг знахідок з цього пункту присвячена стаття.
Анализ археологических находок из разных горизонтов Ташлыка ІІ подтверждает переотложенность
слоев грунта, выявленных на памятнике. В культурных горизонтах обнаружено совместное залегание
разновременных артефактов. В первом (нижнем)
горизонте присутствует керамика разных периодов
Триполья: А—ВІ, ВІ—ВІІ (ВІІ), СІ, финала СІ — начала СІІ, а также дереивской культуры. Во втором
слое найдены керамические изделия среднестоговской культуры, томашевской группы Триполья СІ,
усатовской культуры. В третьем слое находки, характерные для раннего периода ямной культуры,
сопровождались фрагментами керамики томашевской группы Триполья СІ. В четвертом горизонте
наряду с предметами, относящимися к позднему
периоду ямной культуры, присутствуют фрагменты
керамики от неолита до бронзового века.
Исследования в Ташлыке ІІ установили факт посещения этой местности в разные периоды носителями разных культур от неолита до раннего бронзового века, что позволяет рассматривать территорию
Степного Побужья как контактную зону между населением с разным типом хозяйства. Трипольские
материалы фиксируют наличие в Степном Побужье
кратковременных стоянок разных этапов Триполья.
Впервые здесь зафиксированы следы стоянки усатовской культуры. Наиболее важным результатом
исследований является выявление поселенческого
памятника — кратковременной стоянки — ямной культуры.
The analysis of archaeological finds from various horizons
of Tashlyk II confirms that the soil layers identified
at the site were redeposited. Artefacts of different
periods were revealed in the same cultural horizons. In
the first (lower) horizon, there is ceramics from various
periods of Trypillia: A—BI, ВІ—ВІІ (ВІІ), CI, final
of CI — the beginning of CII, as well as of Dereivska
culture. In the second layer, wares of Serednistih culture,
Tomashivka group of Tripillia CI, and Usativska
culture. In the third layer, finds typical for the Yamna
culture early period were accompanied by pottery
fragments of Tomashivka group of Trypillia CI. In the
fourth horizon, along with items belonging to the late
period of Yamna culture, there are fragments of pottery
from the Neolithic to the Bronze Age.
Research at Tashlyk II established the fact that this
area was visited by various cultures bearers since the
Neolithic to the Early Bronze Age. Consequently, the
territory of the Steppe in the Buh River area should be
viewed as a contact zone between the populations with different types of economy. Trypillian materials record the short-term sites of various stages of the culture in the Buh River steppe region. Traces of Usativska culture locality were recorded for the first time here. The most important result of the study was the identification of a temporary settlement of Yamna culture.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:39:12Z |
| format | Article |
| fulltext |
137ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2014, вип. 1 (12)
УДК: 903.4(477.73)΄́ 634/637΄́
в. М. Ф о м е н к о, Н. Б. Б у р д о,
л. А. С п і ц и н а
БАГАТОшАРОВА ПАМ’ЯТКА
ТАшЛиК ІІ
Невелика, але унікальна за складом колекція
матеріалів різного часу, отриманих під час роз-
копок Миколаївської експедиції 1978—80 рр. з міс-
цезнаходження ташлик ІІ, зберігається в НФ ІА
НАН України (колекція № 992, під цим номером
зберігаються матеріали з пам’яток ташлик ІІ та
ташлик ІІІ). Не всі матеріали, представлені у зві-
тах про розкопки, наявні у цій колекції Наукових
фондів. введенню у науковий обіг знахідок з цього
пункту присвячена стаття.
к л ю ч о в і с л о в а: ташлик, неоліт, енеоліт,
трипільська, середньостогівська, дереївська, ямна
культури, горизонти.
Багатошарова пам’ятка Ташлик II (Арбу-
зинський район, Миколаївська область) розта-
шована за 3 км на південь від сучасного міста
Южноукраїнськ (рис. 1, 1).
Її виявлено у 1978 р. співробітниками Ми-
колаївської (Інгульської) експедиції Інсти-
туту археології АН України (керівники: у
1966—1988 рр. О.Г. Шапошникова, з 1989 р. —
в.М. Фоменко) під час обстеження ділянки
долини невеликої річки Сухий Ташлик (ліва
притока південного Бугу), на західному схилі
Ташлицької балки у 0,5 км від греблі водо-
сховища південноукраїнської АЕС (рис. 1, 2).
Балка впадає в долину річки південний Буг
за 3 км від села Бузьке вище по течії. знахідки
сконцентровано на пологому мису, який утво-
рено заворотом р. Сухий Ташлик, за 1,5 км від
устя річки, безпосередньо навпроти невеликої
балки зі скелястими крутими схилами, що впа-
дала в нього зі сходу, між гирлом Ташлика і
греблею. У гирлі цієї балки гранітні берегові
скелі являли собою вертикальну стіну заввиш-
ки близько 15 м., яка навпроти мису дугою по-
вертала на південний захід. Цей район нале-
жить до гранітно-степового побужжя — однієї з
найдавніших ділянок суші євразії на південно-
му краї Українського кристалічного щита. Тут
південний Буг прорізав кристалічний масив,
створивши вузьку каньйоноподібну до-лину з
величними гранітними скелями, порожистим
руслом, водоспадами й островами.
Дослідження місцезнаходження Ташлик ІІ
проводилися у 1978—1980 рр. [Шапошникова
и др., 1978/11; 1979/6; 1980/6]. важливим за-
вданням розкопок було з’ясування стратигра-
фії пам’ятки. західний подовжній борт розкопу
1979 р. (він же східний бік центральної бровки)
й поперечна контрольна бровка виявили чоти-
ри горизонти ґрунтових нашарувань, що були
перекриті потужним шаром жовтого суглинку,
переміщеного вниз по схилу з плато внаслідок
спливання (рис. 2, 1). Спостерігалося наступна
послідовність залягання ґрунтових прошарків
різного ґатунку (заміри глибин зроблені від ну-
льової точки — репера):
0—1,0 м — жовтий алювіальній суглинок;
1,0—1,2 м — чорнозем із суглинистими про-
шарками. по горизонталі перемежовуються
темні й жовтуваті ділянки;
1,2—1,4 м — ґумусований суглинок жовтува-
того кольору;
1,35—1,65 м — гумусований суглинок, у вер-
хній частині (1,3—1,5 м) більш темний;
1,65—1,8 м — чорнозем з вкрапленнями су-
хого зернистого лесу;
1,8—2,4 м — чорнозем, пронизаний тонкими
лініями з відкладення солей і включеннями
затверділого лесу;
2,4 м і нижче — чорнозем з домішкою граніт-
ної крихти, материкова кристалічна порода —
граніт.© в.М. ФОМЕНКО, Н.Б. БУРДО, Л.А. СпІЦИНА, 2014
А р х е о л о г і ч н і д о с л і дж е н н я
138 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2014, вип. 1 (12)
Шари гумусованого суглинку й чорнозему
являють собою в розрізі горизонтальні пара-
лельні смуги. в напрямку з півночі на південь
було зафіксовано лише невелике загальне зни-
ження їх рівнів, яке становить у південній час-
тині розкопу 0,2—0,25 м, порівняно з відповід-
ними горизонтами в районі репера.
пониження шарів простежено у східному на-
прямку, найбільший схил шарів спрямований
на схід, до берегової кромки Ташлика (рис. 2,
рис. 1. Стоянка Ташлик ІІ: 1 — супутникова зйомка; 2 — місце розташування розкопів
рис. 2. Стоянка Ташлик ІІ: 1 — розріз у бровці в напрямку захід—схід; знахідки з культурних горизонтів: і
(21—30, 31—32, 34) — першого (нижнього); іі (8—20, 33) — другого; ііі (5—7) — третього; iv (2—4) — чет-
вертого
Фоменко в.М., Бурдо Н.Б., Спіцина л.А. Багатошарова пам’ятка Ташлик ІІ
139ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2014, вип. 1 (12)
1). при цьому загальний рівень материкової
кристалічної породи в цілому майже горизон-
тальний як по лінії північ-південь, так і в на-
прямку захід—схід.
Описана вище послідовність ґрунтових шарів
презентує чітку картину перевідкладення їх
природного залягання. відповідно виявлена
стратиграфія культурних горизонтів не може
відповідати їх хронологічній послідовності.
ПЕРшиЙ КуЛьТуРНиЙ
ГОРиЗОНТ
перший (нижній) культурний горизонт фік-
сується археологічними знахідками у нижній
частині чорноземного шару. Сучасну денну
поверхню було зафіксовано на рівні 2,10 м від
реперу. відповідно рівень давньої поверхні
знаходився на глибині 2,2—2,3 м. Нижче —
материковий шар без культурних залишків до
рівня 2,4 м і глибше. в чорноземі помітна ве-
лика домішка гранітної крихти й виходи ма-
терикової кристалічної породи. Рівень давньої
поверхні нижнього культурного горизонту у
межах розкопу поступово знижувався на пів-
день (до відмітки 2,4 м) і схід (до 2,5—2,65 м)
(рис. 2, 1).
з першим культурним горизонтом пов’язані
дві плями обпаленого ґрунту (вогнища 4 і 5,
дослідження 1979 р.), довкола яких спостеріга-
лася значна концентрація культурних решток.
по всій площі розкопаної ділянки лежали роз-
кидані уламки граніту різного розміру.
вогнище 4 виявлено на глибині 2,5 м. Це
було невелике заглиблення у чорноземі діа-
метром 0,5 м і глибиною 0,03—0,04 м, з дуже
похилими краями й прожареним на 2—6 см
дном. У заповненні вогнищного заглиблення
траплялися невеликі грудки червонуватого
пропеченого ґрунту. На дні виявлені 2 невели-
ких уламки кісток тварин і крем’яний відщеп.
На південь від вогнища 4 виявлено три скуп-
чення кераміки. перше и друге скупчення ут-
ворені фрагментами стінок (близько 100 череп-
ків) від однієї великої сферо-конічної посудини з
червонуватої глини з домішкою крупного білого
піску (загалом, з добре загладженою поверхнею
(рис. 2, 26), яка належить до трипільської куль-
тури фіналу етапу СІ — початку СІІ. за техно-
логічними ознаками до цієї посудини близький
фрагмент товстостінної миски, ангобований з
обох сторін та розписаний зсередини.
Третє скупчення становлять дрібні уламки
посудини (47 фрагментів) з домішкою товче-
ної мушлі у глині і загладженою поверхнею
буруватого кольору. Ще декілька уламків від
цього ж виробу знайдені у сусідньому з півдня
квадраті ІІ-15. по формі вона реконструюється
як широко відкритий плоскодонний горщик з
похилими плічками, майже прямими вінцями
з трохи відігнутим краєм. зовні попід краєм ві-
нець нанесений горизонтальний ряд відбитків
трубчастого штампу (рис. 2, 25). вірогідно, цей
горщик складає один культурний комплекс із
сферо-конічною посудиною і датується фіналом
Трипілля СІ — початком СІІ.
У 2,5 м на південний захід від вогнища 4, у
квадраті ІІ-9 знайдена тонка шліфована кіс-
тяна пластина, вирізана з нижньої щелепи чи
лопатки великої тварини.
вогнище 5 знаходилось у південно-західно-
му куті розкопу. воно мало вигляд округлої
плями обпаленого ґрунту бурого й червонува-
того кольору діаметром 0,4—0,5 м. Товщина
пропаленої землі у центрі 0,06—0,07 м. Тут
були знайдені дрібні обпалені уламки кісток,
а з півночі поруч з краєм плями випаленого
ґрунту знайдено два уламки стінок крупної
посудини темної глини з добре загладженою
сірою й жовтуватою поверхнею. У північно-
східному куті квадрата ІІ-21, у 0,5 м від вогни-
ща, а також у квадраті ІІ-22 поміж камінням
виявлено два скупчення фрагментів від тієї
ж посудини. посудина мала кулястий корпус.
вінця й денце не вціліли. На плічках посудини
були розташовані ручки, прикрашені в нижній
частині наліпним рельєфом. Ручки не зберег-
лися. Рельєфне оздоблення має вигляд трьох
наліпних пружків, що променями з широкими
роздвоєними кінчиками розходяться під низом
ручки радіально донизу. промені трохи вище
кінчиків послідовно з’єднані між собою дуго-
подібними пружками (рис. 2, 28). Характер ке-
рамічної маси та рельєфного оздоблення ручок
цієї посудини знаходить аналогії у керамічному
комплексі Трипілля А та вІ. зокрема, складні
рельєфні знаки, в тому числі й пов’язані з руч-
ками на кулястих посудинах, відомі в Олексан-
дрівці [зиньковская, 1981, с. 16—17, рис. 2, 2;
3, 3—4] та зображено на посудині з поселення
Березівська ГЕС, розташованого на південно-
му Бузі [Цыбесков, 1976, с. 173, рис. 2]. віро-
гідно, так само датується фрагмент кераміки,
подібний за масою до описаної посудини. він
орнаментований стрічкою, яку утворюють не-
великі овальні ямки (рис. 2, 27).
Окрім посуду біля вогнища знайдені 2
крем’яних відщепи, роздроблені кістки тварин,
а також керамічна плитка розміром 6 × 3 см з
уламка стінки великої посудини.
Скупчення знахідок спостерігалося і у пів-
денно-східному куті квадрата ІІ. Це зуби та ас-
трагали тварин, крем’яне вістря на потовщеній
пластині (рис. 3, 9), зламані скребки (рис. 3,
10, 12) й уламки трипільської кераміки з мо-
нохромним коричневим (чорним) розписом по
жовтогарячому ангобу (рис. 2, 22).
в цілому до нижнього горизонту з розкопок
1979 р. відносяться 440 фрагментів кераміки,
27 кременів і понад 600 уламків кісток тварин.
причому більшість знахідок виявлено у квад-
раті ІІ.
У 1980 р. у нижньому горизонті також було
виявлено два вогнища, поруч із якими просте-
А р х е о л о г і ч н і д о с л і дж е н н я
140 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2014, вип. 1 (12)
жувалася висока концентрація культурних за-
лишків. перше вогнище мало вигляд заглиблен-
ня в чорноземі діаметром 0,6—0,8 м, глибиною
0,16 м, товщина попелу 0,06 м. Друге вогнище
було діаметром 30 см, глибиною 0,10 м. Тут були
дрібні рештки попелу. Трохи північніше від вог-
нища було зафіксоване велике скупчення кісток
тварин, а також поодинокі знахідки маловираз-
ної сіро глиняної кераміки із домішкою піску та
кварциту в щільному тісті, із розчосами по внут-
рішній та зовнішній поверхнях.
в першому (нижньому) горизонті спостеріга-
лася концентрація знахідок, а саме 170 фраг-
ментів кераміки, 33 крем’яних вироби, один
кістяний та 132 уламки кісток тварин.
Крем’яні вироби нижнього горизонту виго-
товлені на пластинах і на відщепах. Серед них
уламок невеликого сплощеного призматично-
го нуклеуса (рис. 3, 1), 3 вістря на пластинах
(рис. 3, 7—9), скребки кінцеві й округлі (рис. 3,
10—13), призматичні пластини, частина яких
ретушована по краях (рис. 3, 2—6). Решта кре-
меню — грубі відщепи й сколи.
Найдавніші знахідки на Ташлику ІІ — де-
кілька фрагментів кераміки з прокресленим
та гребінцевим орнаментом — відносяться до
пізнього періоду буго-дністровської культури,
рівень їх залягання сягав 2 м. вони виділені
Т.М. Товкайлом серед різнокультурних ма-
теріалів [Товкайло, 2005, с. 69; рис. 55, 23, 25].
Декілька із цих фрагментів буго-дністровської
культури з прокресленою орнаментацією, знай-
дених під час розкопок 1980 р. (рис. 2, 31—32),
залягали у верхньому (четвертому) горизонті.
вочевидь, йдеться про перевідкладений харак-
тер цієї ділянки розкопу. Так само зафіксовані
знахідки кременю, представлені перетинами
пластин, мікролітичними відщепами, однією
високою трапецією.
Серед керамічних знахідок першого куль-
турного горизонту превалюють фрагменти по-
суду трипільської культури. Окрім згаданих
вище фрагментарних посудин етапів Трипіл-
ля А—вІ та СІ—СІІ наявні фрагменти розпис-
них посудин, зокрема біконічних, виготовлених
з світлої каолінітової глини. Їх поверхня вкри-
рис. 3. Крем’яні вироби зі стоянки Ташлик ІІ, горизонти: 1—3 — перший (нижній); 14—19 — другий; 20—
26 — четвертий
Фоменко в.М., Бурдо Н.Б., Спіцина л.А. Багатошарова пам’ятка Ташлик ІІ
141ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2014, вип. 1 (12)
та жовтогарячим ангобом та розписана тем-
но-коричневою фарбою (рис. 2, 22—24). Такий
посуд належить до томашівської локально-хро-
нологічної групи Трипілля СІ [відейко, 2004,
с. 536]. присутні також фрагменти горщиків з
домішкою черепашки та поверхнею, загладже-
ною гребінцевим інструментом.
Треба підкреслити, що фрагменти посудин
різних локально-хронологічних груп Трипіл-
ля згруповані біля різних вогнищ. посудина з
рельєфним оздобленням Трипілля А—вІ знай-
дена біля вогнища 5 (рис. 2, 27—28), а уламки
посудин фіналу Трипілля СІ—СІІ зафіксовано
поблизу вогнища 4 (рис. 2, 25—26).
До середньостогівської культури (або ран-
нього етапу цієї культури за Д.Я. Телегіним)
відноситься реконструйована верхня частина
горщика (рис. 2, 34), знайдена під час розкопок
1980 р. Близькі аналогії цій кераміці є в ост-
рівних пам’ятках Нижньої Наддніпрянщини,
зокрема третьому шарі Стрільчої Скелі [Кото-
ва, 2006, рис. 15, 2—3; 16, 3—7].
поодинокими фрагментами представлена
кераміка, яку можна розглядати в контексті
дереївської культури (або дерївського ета-
пу середньостогівської культури). зокрема, це
частково реконструйований кубок з високими
дещо жолобчастими вінцями, слабо опуклими
боками (рис. 2, 30). Тісто дрібнопористе, щіль-
не. Кубок орнаментований насічками по зрізу
вінець. На шийці насічки розташовані верти-
кальними паралельними рядами. Аналогії цій
посудині знаходимо серед керамічного комп-
лексу поселення Дереївка [Котова, 2013, с. 212,
рис. 56, 4].
ДРуГиЙ КуЛьТуРНІЙ
ГОРиЗОНТ
Другий культурний горизонт помічений
на глибині від 1,7—1,75 м до 1,9—1,95 м і
пов’язаний з верхньою частиною чорноземного
шару. У квадраті ІІ-1 нижній рівень залягання
археологічного матеріалу знаходився на гли-
бині 1,9 м, у південній частині розкопу — на
глибині 2,1—2,2 м, а у східній (біля берегової
кромки) глибина дорівнювала 2,3—2,45 м.
У східній половині квадрата ІІ та особливо
у квадраті І на рівні давньої денної поверхні
зафіксовані нечисленні уламки граніту, що
лежали без будь-якої певної системи, а та-
кож п’ять вогнищ и різноманітні археологічні
знахідки — фрагменти кераміки, вироби з кре-
меню, подрібнені кістки тварин та ін. знахідки
кісток частіше траплялися у квадраті ІІ.
в цілому з другого горизонту походять —
223 фрагменти керамічних виробів, 14 кре-
м’яних знарядь (у тому числі 2 кварцитових
відщепи), декілька уламків стулок річкових че-
репашок і близько 630 уламків кісток тварин.
з другим культурним горизонтом пов’язані
вогнища 2, 3, 7—9. вогнище 2 виявлено за 3 м
від берегової лінії струмка. воно являло собою
невелику ямку з похилими краями діаметром
0,5 м і глибиною 0,05 м. верхній край його зна-
ходився на глибині 2,4 м. Дно у центрі пропале-
не на 0,05—0,06 м. Ямка заповнена невеликими
грудками червонуватої пропаленої землі. Біля
північного краю знайдено декілька вуглинок
дерева, а в заповненні — 3 обпалених дрібних
уламка кісток і камінь розміром 15 × 10 см.
Археологічний матеріал, безумовно пов’яза-
ний з вогнищем 2, розташований дугоподібною
смугою на схід і південь від нього. зокрема, це
фрагменти горщика з яйцеподібним тулубом,
пласким дном і добре загладженими сірими
стінками, виготовлений з глини з домішкою
товченої мушлі. Дрібні уламки цієї посудини
знайдені поміж камінням у квадратах ІІ-18, ІІ-
19 і ІІ-24.
Тут же виявлено фрагменти придонної час-
тини посудини з черепашковою домішкою у
масі, вірогідно від великого яйцеподібного гор-
щика з заокругленим потовщеним дном (рис. 2,
14). зовні поверхня згладжена дрібнозубим
гребінцем, сліди якого утворюють візерунок у
вигляді заштрихованих полів. Такий посуд ха-
рактерний для пам’яток середньостогівської
культури.
Окрім середньостогівського посуду в районі
вогнища 2 були виявлені нечисленні фрагмен-
ти трипільської кераміки, зокрема розписної то-
машівської групи (рис. 2, 18—20), а також типу
Кукутень С з домішкою товченої мушлі чи піску
у тісті та поверхнею з чіткими слідами смугас-
того згладжування, причому, на вінцях розчоси
направлені знизу наверх (рис. 2, 15—17). Такі
горщики іноді по шийці прикрашені «серпоч-
ками» чи дрібними насічками — нігтьовими
вдавленнями (рис. 2, 15, 17). Цікавий фрагмент
просвердленого кружечка зі стінки такого типу
посудини, виявлений у квадраті ІІ-9.
У квадраті ІІ-15 знайдено уламок антропо-
морфної усатівської статуетки, орнаментова-
ної дрібними наколами (рис. 2, 8). всі названі
предмети залягали серед значної кількості
розкиданих довкола вогнища кісток тварин.
До усатівської культури можна віднести ще 6
фрагментів кераміки із домішкою дуже дрібно
товченої мушлі.
вогнище 3, аналогічне описаним, знаходи-
лося у квадраті ІІ-11, біля західного борту роз-
копу на глибині 1,95 м. У заповненні на рівні
дна знайдено 2 дрібних уламка кістки.
Навкруги вогнища розкидані нечисленні
кістки тварин, уламки кераміки та ін. поруч з
вогнищем з півночі знайдений невеликий три-
кутний крем’яний наконечник стріли (рис. 3,
19) та два уламки денця трипільської посудин-
ки з каолінітової глини.
значне скупчення маловиразних фрагмен-
тів кераміки переважно від однієї розписної
посудини томашівської групи (рис. 2, 18) зафік-
соване за 1 м на південний схід від вогнища.
А р х е о л о г і ч н і д о с л і дж е н н я
142 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2014, вип. 1 (12)
Решта три вогнища, пов’язані з другим гори-
зонтом, знаходились у квадраті І. Своїм розта-
шуванням вони немовби створювали трикут-
ник, всередині якого накидані без будь-якої
системи декілька невеликих каменів (граніт)
розміром 0,2—0,4 м. в районі каміння, а також
біля вогнища 8 відмічено найбільше скупчен-
ня уламків кісток тварин.
вогнища 7 і 8 залягали на глибині 2,05 м
відповідно у квадратах І-6 і І-16, на відстані
4 м одне від одного. вони невеликих розмірів
(діаметр 0,2—0,3 м) і являють собою скупчення
грудочок пропаленого ґрунту червонуватого ко-
льору. У вогнищах виявлено лише дрібні обпа-
лені уламки кісток.
вогнище 9 розташоване ближче до берега
Ташлика, у 4,5 м на південний захід від вог-
нища 8, на глибині 2,15 м (більша глибина
залягання пояснюється загальним нахилом
шару на схід). воно кругле у плані, діаметр
0,5—0,55 м. Максимальна товщина пропаленої
землі у центрі вогнища дорівнює 0,12—0,13 м.
На південь від вогнища 9, у квадраті І-23 було
невелике скупчення дрібних невиразних фраг-
ментів кераміки з черепашковою домішкою у
глині й згладженими гребінцем поверхнями.
Найбільш виразні знахідки виявлені в цент-
ральній частині квадрата І — в районі описаного
вище скупчення каміння, а також ближче до за-
хідного борту розкопа — в районі вогнищ 7 та 8.
Так, біля краю вогнища 8 зі сходу лежала час-
тина посудини, роздавлена на 40 фрагментів.
Це невеликий яйцеподібний горщик із круглим
денцем з домішкою подрібненої мушлі у глині.
вінця прикрашені по зрізу ямками. Шийка й
плічка орнаментовані відбитками дрібнозубого
гребінцевого штампа й неглибокими ямками
підтрикутної форми. поверхня горщика зов-
ні добре згладжена, зсередини з чіткими роз-
чосами дрібнозубого гребінця (рис. 2, 9). Між
вогнищами 7 і 8 виявлено фрагменти ще 3—4
подібних невеликих посудин, прикрашених
лінійними й зигзаговими мотивами з відбит-
ків гребінця й близьких за формою і розмірами
(рис. 2, 11—13). Близькі аналогії цій посудині
та фрагментам з гребінцевим орнаментом зна-
ходимо у керамічних комплексах середньосто-
гівських пам’яток [Котова, 2008, с. 188, рис. 15,
3; с. 200, рис. 27, 6; с. 201, рис. 28, 3]. Це дозво-
ляє стверджувати, що західний варіант [Кото-
ва, 2006, с. 75] середньостогівської культури (за
Н.С. Котовою) був розповсюджений до Степово-
го побужжя, яке було найзахіднішою окраїною
цієї культури.
На цій же ділянці зібрано більшість крем’я-
них знарядь із вторинною обробкою, серед яких
переважають скребки. Два скребки — кінцевого
типа на пластинах завдовжки 3—4 см, у одного
робочий край дещо скошений (рис. 3, 14,15). з
квадрата І-11 походять також два невеликих
напівкруглих скребка на відщепах розмірами
2—2,6 см (рис. 3, 16, 17).
У1980 р. у другому горизонті було виявлено
ще одне вогнище діаметром 0,5—0,6 м, глиби-
ною 0,2 м, в його заповнені була суміш глини,
попелу та вугілля. в пінічному та західному
напрямку від вогнища були розташовані скуп-
чення кісток тварин та кераміки. Тут знайдено
24 фрагменти кераміки, 2 кремені та 40 улам-
ків кісток тварин. Серед керамічних знахідок
фрагменти трипільської розписної посудини
(рис. 2, 33) та уламки посуду з домішкою муш-
лі, поверхня яких оздоблена розчосами.
загалом з другим культурним горизонтом
пов’язані керамічні знахідки фрагментів вер-
хньої частини розписаної лицьовим орнамен-
том темно-коричневою фарбою амфори періоду
Трипілля вІ—в ІІ (або вІІ), які було виявле-
но у 1980 р. (рис. 2, 33), а також томашівської
групи Трипілля СІ, усатівської та середньосто-
гівською культур.
ТРЕТІЙ КуЛьТуРНиЙ
ГОРиЗОНТ
знахідки третього культурного горизонту за-
лягали в нижній частині гумусованого суглин-
ку на глибині від 1,5 м до 1,65 м. Цей горизонт
насичений матеріалом слабкіше за попередні. У
ньому виявлено 55 маловиразних фрагменти ке-
раміки, 2 кремені і поодинокі вироби з кістки й
каменю. Основну масу знахідок становлять розд-
роблені кістки тварин (446). Культурні залишки
скупчені переважно у квадраті ІІ, а також ІІІ-5,
ІІІ-20, ІУ-5. знахідки у квадраті І представлені
майже виключно кістками тварин.
з третім горизонтом пов’язане вогнище 6,
розташоване на глибині 1,65 м яке являло со-
бою невелику неглибоку (0,03—0,04 м) ямку,
заповнену сірою золою всуміш з грудочками
червонуватого пропеченого ґрунту. Найбільша
концентрація археологічного матеріалу спос-
терігалася не поблизу вогнища, а на відстані
4—6 м від нього на північ та особливо на пів-
денний схід. Тут у квадраті ІІ-17 серед кісток
тварин виявлено астрагал вівці чи кози з дуже
стертими і зашліфованими боковими поверх-
нями (рис. 2, 7). подібні таранні кістки дрібної
рогатої худоби, зашліфовані з латерального
боку, розповсюджені в різних культурах доби
міді-бронзи та розглядаються як предмети для
гри [панковский, 2013, с. 454]. У квадраті ІІ-
22 знайдено невеликий гранітний довгастий
товкач квадратного перетину (рис. 2, 6). єдине
крем’яне знаряддя з вторинною обробкою являє
собою комбінований скребковий і ріжучий інс-
трумент (рис. 3, 27). Його виготовлено на пер-
винному пластинчатому відщепі з гальковою
кіркою на спинці. Ретуш нанесена як з черевця,
так і зі спинки. Серед нечисельних керамічних
знахідок уламок шийки горщика, прикраше-
ний відбитками штампу прямокутної форми. в
тісті домішка товченої мушлі (рис. 3, 27). Тра-
пилися кілька дрібних фрагментів розписно-
Фоменко в.М., Бурдо Н.Б., Спіцина л.А. Багатошарова пам’ятка Ташлик ІІ
143ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2014, вип. 1 (12)
го посуду томашівської групи Трипілля СІ та
уламки кераміки типу Кукутень С.
У 1980 р. у третьому горизонті виявлено
32 фрагменти кераміки та 36 уламків кісток
тварин. Керамічні залишки уявляли собою
чорноглиняні вироби, ангобовані світложовтою
глиною із домішкою крупної мушлі та розчоса-
ми з обох боків. поодинокими були знахідки
трипільської тонкостінної кераміки із доміш-
кою піску та слюди.
Культурно-хронологічну атрибуцію третьо-
го шару певною мірою визначає чорноглиняна
кераміка з домішкою крупних часток товченої
мушлі в глині і розчосами широкозубого гребін-
ця на обох поверхнях, яка може бути віднесена
до раннього етапу ямної культури.
чЕТВЕРТиЙ КуЛьТуРНиЙ
ГОРиЗОНТ
Четвертий (верхній) культурний горизонт
залягав у темному гумусованому суглинку на
глибині 1,3—1,5 м. Найбільшу скупченість ар-
хеологічного матеріалу зафіксовано в західній
половині квадрата ІІ, в той час як у квадраті І
знахідки були майже зовсім відсутні.
У квадраті ІІ-1 на глибині 1,5 м виявлено
вогнище 1, яке являло собою овальне заглиб-
лення розміром 0,7 × 0,55 м, глибиною 0,05 м,
з пропаленим на 0,05—0,06 м дном, заповнене
грудками пропаленого червонуватого ґрунту,
попелом і дрібними вуглинками. У заповнені
знайдено лусочку кременю, 24 дуже дрібні
кістки, переважно обпалених, а також уламок
придонної частини крупного товстостінного,
вірогідно, круглодонного (або з приплюснутим
дном) горщика з темної глини (9 фрагментів).
Тісто досить крихке, поверхня зсередини зглад-
жена гребінцем, зовні місцями також помітні
вертикальні сліди смугастого згладжування
(рис. 2, 4). Дрібні черепки від цієї посудини зус-
трічалися на всій площі квадрата ІІ, але біль-
шість їх знаходилась за 1—2 м на південь від
вогнища у вигляді невеликих скупчень. Тут же
знайдено шило з розщепленої трубчастої кіст-
ки довжиною 8,3 см, невеликий нуклеус з не-
гативами призматичних пластин на одній сто-
роні і відщепів на решті (рис. 3, 23), крайовий
зкол з аналогічного нуклеусу (рис. 3, 24), а та-
кож однолезовий крем’яний ніж, виготовлений
на потовщеній пластині кременю трикутного
перетину. Спинка знаряддя частково зберегла
кірку, а частково оброблена для упору паль-
ця притуплюючим ретушуванням. Ріжучий
край оформлено двосторонньою (зустрічною)
пологою ретушшю. Розміри виробу 6,6 × 2,6 см
(рис. 3, 20). з інших знарядь необхідно відзна-
чити 2 крем’яних скребка на пластинчатих від-
щепах (один з напівкруглим робочим краєм,
інший бокового типу), знайдені у квадраті ІІ-
1 північніше вогнища (рис. 3, 21, 22), а також
невеликий абразив з білого пісковика (в двох
уламках) з квадрату ІІ-8, на південний схід від
вогнища. Навколо вогнища, здебільшого на
південь від нього, зосереджена також велика
кількість сильно подрібнених кісток тварин, се-
ред яких (квадрати ІІ-11, ІІ-12) зустрінуті фраг-
менти стулки черепашок Unio, уламки щелепи
і астрагал вівці (кози). Концентрація знахідок
у верхньому (четвертому) шарі Ташлика ІІ,
зокрема знарядь з кременю й кістки, крем’яних
нуклеусів і сколів з них безпосередньо поблизу
від вогнища 1 дозволяє припустити наявність
тут тимчасової легкої будівлі або навісу з рос-
линних матеріалів. загалом у верхньому гори-
зонті пам’ятки зібрано 105 фрагментів керамі-
ки, 14 кременів, 430 уламків кісток тварин.
Кераміка переважно невиразна. Крім ви-
щеописаного фрагмента посудини з вогнища 1
слід відзначити кілька уламків стінок від дру-
гого крупного горщика з чорної щільної глини
і зовнішньою темною стороною. Обидві поверх-
ні мають чіткі сліди згладжування гребінцем.
зовні простежені і сліди вжиткового характеру
(рис. 2, 2, 3). У добірці крем’яних знахідок, крім
вже згаданих знарядь, присутні також кінце-
вий-боковий скребок на пластинчатому відщепі
з квадрата ІІ-19 (рис. 3, 25) і призматична плас-
тина (рис. 3, 26). Решта кременю — маловираз-
ні відщепи і сколи без вторинної обробки.
з’ясування культурної належності третього і
четвертого горизонтів ускладнюється невираз-
ністю більшості матеріалу і сумісним заляган-
ням різночасових артефактів. Це в першу чергу
стосується верхнього горизонту, де на окремих
ділянках виявлена не пов’язана з вогнищами
різночасова кераміка від неолітичного часу до
пізньобронзового.
певну хронологічну прив’язку для верхньо-
го шару Ташлика ІІ дають знахідки, безпосе-
редньо пов’язані з вогнищем 1. перш за все це
описані вище фрагменти придонної частини
горщика (рис. 2, 4), що за характером маси й
поверхні відповідають посудові групи Б верх-
нього шару Михайлівки [Лагодовська та ін.,
1962]. У верхньому шарі Михайлівки знаходи-
мо також аналогії вищезгаданому однолезовому
крем’яному ножу (рис. 3, 20). Такі ножі призна-
чені, за Г.Ф. Коробковою, для оброблення туш і
м’яса тварин [Коробкова, Шапошникова, 2005,
рис. 70, 1—5]. Дещо іншої (мигдалеподібної)
форми ножі на широких пластинах близького
розміру (5,0—6,0 × 2,5 см) з одним-двома ріжу-
чими краями, обробленими з обох сторін такими
ж крупними фасетками зустрічної ретуші, іноді
траплялися у пізньоямних могилах побужжя
(Новогригорівка 1974 р. 1/24) [Шапошникова та
ін., 1986, с. 46, рис. 17, 8, 9]. Аналогічні шила з
заокругленим спрацьованим робочим кінцем з
невеликої розщепленої трубчастої кістки зі зби-
тим епіфізним потовщенням зустрічаються не
тільки у Михайлівці, а й у деяких пізньоямних
похованнях степової зони, у тому числі у по-
бужжі (Балабанівка 1/6). На думку дослідників
А р х е о л о г і ч н і д о с л і дж е н н я
144 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2014, вип. 1 (12)
згаданого поселення, такі шила використовува-
лись вставленими у дерев’яні держаки [Лаго-
довська та ін., 1962, с. 145].
Культурні горизонти насичено археологічни-
ми рештками не зовсім рівномірно. Найбільш
інтенсивний культурний шар простежений у
перших двох горизонтах (табл. 1), де виявлено
відповідно по 2 та 5 вогнищ, 440 та 223 фраг-
мента кераміки, 607 та 630 уламків кісток. Ці
горизонти в цілому відповідають добі енеоліту.
підсумовуючи результати аналізу знахідок у
різних горизонтах Ташлика ІІ (табл. 2) зауважи-
мо, що у першому горизонті виявлено матеріали
різних періодів трипільської (Трипілля А—вІ,
Трипілля СІ, Трипілля фіналу СІ—СІІ), а та-
кож середньостогівської та дереївської куль-
тур. У другому горизонті визначено матеріали
трипільської культури етапу СІ, усатівської та
середньостогівської культур. Культурна належ-
ність третього горизонту за браком діагностич-
них знахідок визначається припустимо як ямна,
раннього періоду, але знахідки кераміки тома-
шівської групи Трипілля СІ трапляються й тут.
У верхньому четвертому горизонті, окрім ма-
теріалів ямної культури, на окремих ділянках
виявлена не пов’язана з вогнищами різночасова
кераміка від неоліту до пБв.
У табл. 2 представлений розподіл культур-
них горизонтів у тому вигляді, у якому вони
могли би, вірогідно, існувати у відповідності з
хронологічною послідовністю.
АБСОЛюТНЕ ДАТуВАННЯ
в Київській лабораторії Інституту геохімії і
фізики мінералів НАНУ було зроблене ізотопне
датування за шістьма зразками кісток тварин,
отриманими під час розкопок 1980 р. (табл. 3).
в цілому отримані дати відповідають археоло-
гічним періодам, визначеним для горизонтів
пам’ятки за матеріалом.
втім, перевідкладеність геологічних та куль-
турних шарів суттєво обмежує можливості ви-
користання отриманих дат.
ОСТЕОЛОГІчНІ МАТЕРІАЛи
важливе значення для характеристики стоя-
нок Ташлик ІІ має аналіз багатої остеологічної
колекції з Ташлика ІІ (2078 уламків кісток),
проведений О.п. Журавльовим та О.в. Губсь-
кою [Журавлев, Губская, 1980, с. 34—35].
з усіх чотирьох шарів на визначення було по-
дано 1883 уламка кісток. Стан остеологічної ко-
лекції поганий, тому на жаль вдалося визначити
таблиця 1. Розподіл знахідок
по культурним горизонтам
знахідки
Горизонт
І ІІ ІІІ IV
вогнища 2 5 1 1
Фрагменти кераміки 440 223 кілька 105
Кремені 27 14 1 14
Кам’яні знаряддя — — 1 1
вироби з кістки — — 1 1
Уламки кісток 607 630 411 430
таблиця 2. Розподіл культур по горизонтам у Ташлику ІІ
Культури, епохи
Горизонт
І ІІ ІІІ IV
Неоліт Фінал буго-дніст-
ровської культури
— — Фінал буго-дніст-
ровської культури
Енеоліт Трипілля А—вІ Сердньо-стогівська — —
Дереївська — — —
Трипілля СІ Трипілля СІ Трипілля СІ Трипілля СІ
Ранній бронзо-
вий вік
Трипілля СІ—СІІ Усатівська Ранній період ямної —
— — — пізній період ямної
таблиця 3. Ізотопне датування кісток з розкопок Ташлика ІІ у 1980 р.
Квадрат / глибина, м Лабораторний номер вР Cal BC період
ІV-4 / 1,25 Кі-10786 3910 ± 60 2377 ± 85 Ранній бронзовий вік
ІV-24 / 1,75—1,95 Кі-10787 4730 ± 60 3486±97 Фінал трипілля СІ
ІІІ-24 / 2,0—2,1 Кі-10788 4960 ± 50 3730 ± 57 Трипілля вІІ
ІІІ-23 / 2,34 Кі-10789 6160 ± 60 5105 ± 84 Трипілля А
ІV-8 / 2,0 Кі-10790 4700 ± 60 3451 ± 90 початок трипілля СІ
ІІ-21 / 2,4—2,6 Кі-10791 4630 ± 60 3421 ± 97 початок трипілля СІ
Фоменко в.М., Бурдо Н.Б., Спіцина л.А. Багатошарова пам’ятка Ташлик ІІ
145ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2014, вип. 1 (12)
лише четверту частину кісток (25,9 %), серед яких
1 належить людині, 2 — птахам, 485 — ссавцям
(табл. 4). Незначна кількість вибірки визначе-
них кісток не дає можливості проводити статис-
тичні підрахунки. втім, серед визначених кісток
в цілому в усіх культурних горизонтах кількісно
та за мінімальною кількістю осіб превалюють до-
машні тварини (34), а серед них по кількості кіс-
ток превалює вРХ, а за кількістю особин — ДРХ.
7 особинами представлений кінь, 1 — собака.
Дикі тварини представлені поодинокими кістка-
ми і особинами копитних та хутряних звірів.
У першому (нижньому) горизонті визначено
мінімальну кількість кісток від 3 особин бика,
6 — ДРХ, 2 — коня, з диких — по одній особині
кабана, лисиці та ведмедя (?). У другому гори-
зонті виявлено вРХ — 3 особини, а ДРХ та
коня по 2 особини, з диких по 1 особині сайги,
тура-зубра (?), сліпака та барсука. У третьому
горизонті визначено кіски 2 биків, 4 — ДРХ,
1 коня, з диких — сайга, тарпан (?), кулан (?),
сліпак. У четвертому горизонті наявні кіст-
ки 1 бика, 3 ДРХ, 2 коней, диких не виявлено,
2 кістки птахів. Таким чином, наскільки доз-
воляє судити обмежена кількість визначених
кісток, домашні тварини та дика фауна у всіх
чотирьох горизонтах Ташлика ІІ були схожі.
привертає увагу відсутність кісток домашнь-
ої свині та наявність коня, що певною мірою
відповідає як степовому ландшафту доби від
неоліту до РБв у побужжі, так й інтерпретації
культурних залишків як стоянок людей від-
повідних періодів.
ВиСНОВКи
Аналіз артефактів, виявлених у чотирьох
ґрунтових шарах Ташлика ІІ підтверджує оче-
видну геологічну перевідкладеність простеже-
них горизонтів.
У культурних горизонтах виявлене сумісне
залягання різночасових артефактів (табл. 2).
Феномен сумісного залягання різночасових ар-
тефактів є наслідком перевідкладення, що є по-
ширеним на поселеннях Степового побужжя.
Не зважаючи на те, що культурну стратигра-
фію у Ташлику ІІ простежити не можливо, сам
факт відвідування цієї місцевості людиною про-
тягом тисячоліть — від доби неоліту до пізнього
бронзового віку — викликає великий інтерес.
всі чотири культурні горизонти мають пев-
ні спільні риси і характер знахідок, скупчення
яких займають доволі обмежену площу у де-
кілька квадратних метрів. Насиченість куль-
турними рештками відносно невелика. Тут
не простежено будь-яких об’єктів, окрім місць
розпалення багаття (вогнищ) невеликих за
розмірами. знахідки концентруються навколо
вогнищ. Типова фрагментарність кераміки, за-
лягання частин посудин у вигляді скупчення
фрагментів від різних частин одного горщика
в двох і більше місцях. Насиченість чисельни-
ми знахідками (сотні) уламків кісток тварин,
лише четверта частина яких підлягає визна-
ченню. Такі особливості дозволяють визначити
Ташлик ІІ як стоянку різнокультурного та різ-
ночасового населення Степового побужжя.
таблиця 4. визначення остеологічних матеріалів
вид Кісток /
особин
Горизонт
І ІІ ІІІ IV
Кісток Особин Кісток Особин Кісток Особин Кісток Особин
Домашні тварини
вРХ 220 / 9 66 3 50 3 48 2 56 1
ДРХ 206 / 18 60 6 55 2 29 4 62 3
Кінь домашній 46 / 7 5 2 27 2 8 1 6 2
Собака — — — 1 1 — — — —
Дикі тварини
Свиня дика 1 / 1 1 1 — — — — — —
Сайга 1 / 1 — — 1 1 1 1 — —
Тур або зубр? 1 / 1 — — 1 1 — — — —
Кулан? 1 / 1 — — — — 1 1 — —
Тарпан? 1 / 1 — — — — 1 1 — —
Сліпак? 9 / 2 — — 2 1 7 1 — —
Барсук 1 / 1 — — 1 1 — — — —
Лисиця 2 / 1 2 1 — — — — — —
ведмідь ? 1 / 1 1 1 — — — — — —
Не визначено 1395 471 462 316 146
всього кісток 1883 — — — —
Homo sapiens — 1 — — — — — — —
А р х е о л о г і ч н і д о с л і дж е н н я
146 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2014, вип. 1 (12)
Такого типу стоянки у долинах річок типові
для середньостогівської (дереївської) культу-
ри і зовсім не характерні для Триплля. втім
знахідки різних періодів та локально-хроно-
логічних груп трипільської культури трапля-
ються на багатошарових пам’ятках по берегам
південного Бугу разом із матеріалами різних
хронологічних пластів [Товкайло, 2005; Тов-
кайло, Фоменко, 2013, с. 185].
Артефакти першого та другого горизонтів
Ташлика ІІ маркують проникнення сюди у
добу енеоліту певних груп населення середньо-
го і пізнього періодів середньостогівської куль-
тури, а також трипільської культури етапів
Трипілля А—вІ, вІ—вІІ (вІІ) та томашівської
локально-ронологічної групи (Трипілля СІ).
знахідки у Ташлику ІІ середньостогівських ма-
теріалів та дереївської 1 кераміки розширюють
терени існування цих культур до Степового
побужжя, де раніше подібні пам’ятки не були
відомі [Телегин та ін., 2001].
До початку РБв можуть бути віднесені знахід-
ки Трипілля фіналу етапу СІ—СІІ та усатівської
культури. Стоянка усатівської культури, виявле-
на у Ташлику ІІ, це перша поселенська пам’ятка у
Степовому побужжі. знахідки окремих артефак-
тів усатівської культури у Степовому побужжі,
виявлені роботами Миколаївської експедиції
наприкінці 1970-х рр., гарно кореспондуються з
новим відкриттям цієї експедиції — усатівського
грунтового могильника в районі відомої багато-
шарової пам’ятки Гард на правому березі пів-
денного Бугу [Товкайло, Фоменко, 2013].
Особливо важливим результатом розкопок у
Ташлику ІІ є встановлення поселенського місцез-
находження (стоянки) ямної культури. вірогідно,
відвідування Ташлика ІІ невеликими групами
людей протягом раннього (третій горизонт) та
пізнього (четвертий — верхній горизонт) періодів
ямної культури носило епізодичний характер,
а залишена ними пам’ятка являла собою корот-
кочасну або сезонну стоянку. Стаціонарні посе-
лення ямних племен у побужжі досі невідомі, а
сліди подібних стоянок виявлені неподалік ще на
двох багатошарових місцезнаходженнях. перше
(Ташлик ІІІ) розташоване в аналогічних топог-
рафічних умовах за 200 м нижче від Ташлика ІІ
по тій же балці, друге (Лідина Балка) — на краю
надзаплавної тераси протилежного правого бере-
га південного Бугу, що утворилася у гирлі Лідиної
балки, якраз навпроти впадіння Сухого Ташлика
у річку. в культурних шарах виявлено нечислен-
ні, проте діагностичні фрагменти крупних горщи-
ків з домішкою піску у глині, шорсткою чи зі сму-
гастим згладжуванням поверхнею, прикрашених
відбитками гребінцевого штампу та видавлени-
1. У цьому випадку важливим є факт наявності ма-
теріалів средньостогівського (раннього) та дереївсь-
кого (пізнього) етапів середньостогівської культури за
Д.Я. Телегіним (Телегін та ін. 2001, 6), які Н.С. Котова
розглядає як послідовно існуючі середньостогівську та
дереївську культури (Котова, 2006; Котова, 2013).
ми з внутрішнього боку «перлинами», які мають
прямі відповідності у середньому (ранньоямному)
шарі Михайлівки [Шапошникова и др., 1980/6;
Фоменко, Требух, 2010, с. 94—95, рис. 2, 1—8].
До речі, ранньоямний посуд, орнаментований у
тій же манері, виявлений і у поодиноких підкур-
ганних похованнях побужжя й поінгулля (при-
вільне 1/4, Ковалівка ІV 1/13, Ковалівка VІІ 4/14)
[Шапошникова, Бочкарев, Корпусова, 1980, с. 24,
рис. 4, 3; Ковпаненко, Фоменко, 1986, с. 12, рис. 1,
11, 13]. при цьому у похованні привільне 1/4 ра-
зом знайдено два горщики — один круглодонний
з гребінцевим декором, другий плоскодонний зі
шнуровою орнаментацією і добре загладженою
поверхнею, типовий вже для групи А верхньо-
го шару Михайлівки [Шапошникова, Бочкарев,
Корпусова, 1980, с. 24, рис. 4, 2]. Отже час існуван-
ня описаних пам’яток, у тому числі стоянки треть-
ого горизонту Ташлика ІІ, може визначатися ран-
нім — початком пізнього періоду ямної культури.
У хронологічній шкалі поховальних пам’яток
південнобузького варіанту ямної культури вони
складають нижню (найдавнішу) ланку [Шапош-
никова, Фоменко, Довженко, 1986, с. 51]. Стоянка
четвертого шару Ташлика ІІ, ймовірно, належить
вже до часів масового розселення ямних племен
у Степовому правобережжі і зведення ними чис-
ленних курганів. Отримана в Київській радіовуг-
лецевій лабораторії калібрована дата верхнього
шару Ташлика ІІ (табл. 3) це підтверджує і може
бути прийнятною, оскільки вкладається в рамки
визначень для ямних поховань південнобузького
варіанту другого етапу пізнього періоду: від 3990 ±
100 вР, або 2462 ± 156 cal BC (Кі-478), до 3830 ±
120 вР, або 2284 ± 171 cal BC (Ki-452), що вже від-
повідає початковій фазі контактів і співіснування
пізньоямних і катакомбних племен у регіоні [Фо-
менко, 2004, с. 52].
виявлені у Ташлику ІІ матеріали різних
культур доби міді — бронзи свідчать про те, що
терени Степового побужжя виступали у цей
період контактною зоною між племенами з різ-
ним господарським устроєм.
відейко М.Ю. Томашівська группа // Енциклопедія
трипільської цивілізації. — К., 2004. — Т. ІІ. — С. 536.
журавлев о.П., Губская о.в. приложение // Ша-
пошникова О.Г., Балушкин А.М., Гребенников Ю.С.
и др. Отчет о работе Николаевской (Ингульской) экс-
педиции за 1980 г. // НА ІА НАНУ. — 1980/6.
Зиньковская Н.Б. Кухонная керамика раннетри-
польского поселения Александровка // памятники
древних культур Северо-западного причерномо-
рья. — К., 1981.— С. 12—22.
ковпаненко Г.т., Фоменко в.М. поховання доби
енеоліту-ранньої бронзи на правобережжі південно-
го Бугу // Археологія. — 1986. — № 55. — С. 10—25.
котова Н.С. Ранний энеолит степного поднепровья
и приазовья. — Луганск, 2006. — 328 с.
котова Н.С. Дереивская культура и пам’ятники
нижнемихайловского типа. — Киев; Харьков,
2013. — 486 с.
колекції Наукових фондів Інституту археології НАН
України. Каталог. — К., 2007. — 356 с.
Фоменко в.М., Бурдо Н.Б., Спіцина л.А. Багатошарова пам’ятка Ташлик ІІ
147ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2014, вип. 1 (12)
коробкова Г.Ф., Шапошникова о.Г. поселение
Михайловка — эталонный памятник древнеямной
культуры (экология, жилища, орудия труда, систе-
мы жизнеобеспечения, производственная структу-
ра). — Спб., 2005. — 316 с.
лагодовська о.Ф., Шапошникова о.Г., Макаре-
вич М.л. Михайлівське поселення. — К., 1962. —
247 с.
Панковский в.Б. Индустрия скелетных материалов
нижнего слоя Михайловки. приложение 2 // Кото-
ва Н.С. Дереивская культура и пам’ятники ниж-
немихайловского типа. — Киев; Харьков, 2013. —
С.449—483.
телегин Д.я., Нечитайло А.л., Потехина и.Д.,
Панченко Ю.в. Среднестоговская и новоданиловс-
кая культуры энеолита Азово-Черноморского реги-
она. — Луганск, 2001. — 152 с.
товкайло М.т., Фоменко в.М. Грунтовий могиль-
ник усатівського типу на Гарді // північне приазов’я
в епоху кам’яного віку: Матеріали міжнар. наук.
конф. до 100-річчя від дня народж. в.М. Данилен-
ка. — Мелітополь, 2013. — С. 85—193.
Фоменко в.М. поховання змішаного ямно-ката-
комбного типу в Буго-Інгулецькому межиріччі //
Наук. зап. Теорія та історія культури. — К., 2004. —
Т. 24. — С. 47—53.
Фоменко в.М., требух о.о. Багатошарове поселен-
ня Лідина Балка на південному Бузі // VІІІ Мико-
лаївська обл. краєзнав. конф. «Історія. Етнографія.
Культура. Нові дослідження». — Миколаїв, 2010. —
С. 93—95.
цыбесков в.П. Обряд акротиния в культуре три-
польских племен // МАСп. — 1976. — вып. 8. —
С. 170—176.
Шапошникова о.Г., Фоменко в.Н., Гребенников Ю.С.
и др. Отчет о работе Ингульской экспедиции за
1978 г. // НА ІА НАНУ. — 1978/11.
Шапошникова о.Г., Балушкин А.М., Гребенни-
ков Ю.С. и др. Отчет Ингульской (Николаевской)
экспедиции за 1979 г. // НА ІА НАНУ. — 1979/6.
Шапошникова о.Г., Балушкин А.М., Гребенни-
ков Ю.С. и др. Отчет о работе Николаевской (Ин-
гульской) экспедиции за 1980 г. // НА ІА НАНУ. —
1980/6.
Шапошникова о.Г., Бочкарёв в.С., корпусова в.Н.
Курганная группа у с. привольное // Археологичес-
кие памятники поингулья. — Киев, 1980. — С. 17—
70.
Шапошникова о.Г., Фоменко в.Н., Довженко Н.Д.
Ямная культурно-историческая область (южнобуг-
ский вариант) // САИ. — Киев, 1986. — вып. в1—
3. — 158 с.
Шапошникова о.Г., товкайло М.т. Некоторые ито-
ги исследования многослойного поселения пугач на
Южном Буге // первобытная археология. Материа-
лы и исследования. — Киев, 1989. — С. 86—97.
в. Н. Ф о м е н к о, Н. Б. Б у р д о,
л. А. С п и ц и н а
МНОГОСЛОЙНыЙ ПАМЯТНиК
ТАшЛыК ІІ
Анализ археологических находок из разных гори-
зонтов Ташлыка ІІ подтверждает переотложенность
слоев грунта, выявленных на памятнике. в культур-
ных горизонтах обнаружено совместное залегание
разновременных артефактов. в первом (нижнем)
горизонте присутствует керамика разных периодов
Триполья: А—вІ, вІ—вІІ (вІІ), СІ, финала СІ — на-
чала СІІ, а также дереивской культуры. во втором
слое найдены керамические изделия среднестогов-
ской культуры, томашевской группы Триполья СІ,
усатовской культуры. в третьем слое находки, ха-
рактерные для раннего периода ямной культуры,
сопровождались фрагментами керамики томашев-
ской группы Триполья СІ. в четвертом горизонте
наряду с предметами, относящимися к позднему
периоду ямной культуры, присутствуют фрагменты
керамики от неолита до бронзового века.
Исследования в Ташлыке ІІ установили факт по-
сещения этой местности в разные периоды носите-
лями разных культур от неолита до раннего бронзо-
вого века, что позволяет рассматривать территорию
Степного побужья как контактную зону между на-
селением с разным типом хозяйства. Трипольские
материалы фиксируют наличие в Степном побужье
кратковременных стоянок разных этапов Триполья.
впервые здесь зафиксированы следы стоянки уса-
товской культуры. Наиболее важным результатом
исследований является выявление поселенческого
памятника — кратковременной стоянки — ямной
культуры.
К л ю ч е в ы е с л о в а: Ташлык, неолит, энеолит,
трипольская, среднестоговская, дереивская, ямная
культуры, горизонты.
V. M. F o m e n k o, N. B. B u r d o,
L. A. S p i t s y n a
tashLyk ii
stratified site
The analysis of archaeological finds from various ho-
rizons of Tashlyk II confirms that the soil layers identi-
fied at the site were redeposited. Artefacts of different
periods were revealed in the same cultural horizons. In
the first (lower) horizon, there is ceramics from vari-
ous periods of Trypillia: A—BI, вІ—вІІ (вІІ), CI, final
of CI — the beginning of CII, as well as of Dereivska
culture. In the second layer, wares of Serednistih cul-
ture, Tomashivka group of Tripillia CI, and Usativska
culture. In the third layer, finds typical for the Yam-
na culture early period were accompanied by pottery
fragments of Tomashivka group of Trypillia CI. In the
fourth horizon, along with items belonging to the late
period of Yamna culture, there are fragments of pot-
tery from the Neolithic to the Bronze Age.
Research at Tashlyk II established the fact that this
area was visited by various cultures bearers since the
Neolithic to the Early Bronze Age. Consequently, the
territory of the Steppe in the Buh River area should be
viewed as a contact zone between the populations with
different types of economy. Trypillian materials record
the short-term sites of various stages of the culture in
the Buh River steppe region. Traces of Usativska cul-
ture locality were recorded for the first time here. The
most important result of the study was the identifica-
tion of a temporary settlement of Yamna culture.
K e y w o r d s: Tashlyk, Neolithic, Eneolithic,
Trypillya, Seredniy Stih, Dereyivska and Yamna cul-
tures, horizons.
одержано 05.12.2013
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-89604 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2227-4952 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:39:12Z |
| publishDate | 2014 |
| publisher | Інститут археології НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Фоменко, В.М. Бурдо, Н.Б. Спіцина, Л.А. 2015-12-16T16:15:37Z 2015-12-16T16:15:37Z 2014 Багатошарова пам’ятка Ташлик ІІ / В.М. Фоменко, Н.Б. Бурдо, Л.А. Спіцина // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2014. — Вип. 1 (12). — С. 137-147. — укр. 2227-4952 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/89604 903.4(477.73)΄΄634/637΄΄ Невелика, але унікальна за складом колекція
 матеріалів різного часу, отриманих під час розкопок Миколаївської експедиції 1978—80 рр. з місцезнаходження Ташлик ІІ, зберігається в НФ ІА НАН України (колекція № 992, під цим номером
 зберігаються матеріали з пам’яток Ташлик ІІ та
 Ташлик ІІІ). Не всі матеріали, представлені у звітах про розкопки, наявні у цій колекції Наукових
 фондів. В веденню у науковий обіг знахідок з цього пункту присвячена стаття. Анализ археологических находок из разных горизонтов Ташлыка ІІ подтверждает переотложенность
 слоев грунта, выявленных на памятнике. В культурных горизонтах обнаружено совместное залегание
 разновременных артефактов. В первом (нижнем)
 горизонте присутствует керамика разных периодов
 Триполья: А—ВІ, ВІ—ВІІ (ВІІ), СІ, финала СІ — начала СІІ, а также дереивской культуры. Во втором
 слое найдены керамические изделия среднестоговской культуры, томашевской группы Триполья СІ,
 усатовской культуры. В третьем слое находки, характерные для раннего периода ямной культуры,
 сопровождались фрагментами керамики томашевской группы Триполья СІ. В четвертом горизонте
 наряду с предметами, относящимися к позднему
 периоду ямной культуры, присутствуют фрагменты
 керамики от неолита до бронзового века.
 Исследования в Ташлыке ІІ установили факт посещения этой местности в разные периоды носителями разных культур от неолита до раннего бронзового века, что позволяет рассматривать территорию
 Степного Побужья как контактную зону между населением с разным типом хозяйства. Трипольские
 материалы фиксируют наличие в Степном Побужье
 кратковременных стоянок разных этапов Триполья.
 Впервые здесь зафиксированы следы стоянки усатовской культуры. Наиболее важным результатом
 исследований является выявление поселенческого
 памятника — кратковременной стоянки — ямной культуры. The analysis of archaeological finds from various horizons
 of Tashlyk II confirms that the soil layers identified
 at the site were redeposited. Artefacts of different
 periods were revealed in the same cultural horizons. In
 the first (lower) horizon, there is ceramics from various
 periods of Trypillia: A—BI, ВІ—ВІІ (ВІІ), CI, final
 of CI — the beginning of CII, as well as of Dereivska
 culture. In the second layer, wares of Serednistih culture,
 Tomashivka group of Tripillia CI, and Usativska
 culture. In the third layer, finds typical for the Yamna
 culture early period were accompanied by pottery
 fragments of Tomashivka group of Trypillia CI. In the
 fourth horizon, along with items belonging to the late
 period of Yamna culture, there are fragments of pottery
 from the Neolithic to the Bronze Age.
 Research at Tashlyk II established the fact that this
 area was visited by various cultures bearers since the
 Neolithic to the Early Bronze Age. Consequently, the
 territory of the Steppe in the Buh River area should be
 viewed as a contact zone between the populations with different types of economy. Trypillian materials record the short-term sites of various stages of the culture in the Buh River steppe region. Traces of Usativska culture locality were recorded for the first time here. The most important result of the study was the identification of a temporary settlement of Yamna culture. uk Інститут археології НАН України Археологія і давня історія України Археологічні дослідження Багатошарова пам’ятка Ташлик ІІ Многослойный памятник Ташлык ІІ Tashlyk II Stratified Site Article published earlier |
| spellingShingle | Багатошарова пам’ятка Ташлик ІІ Фоменко, В.М. Бурдо, Н.Б. Спіцина, Л.А. Археологічні дослідження |
| title | Багатошарова пам’ятка Ташлик ІІ |
| title_alt | Многослойный памятник Ташлык ІІ Tashlyk II Stratified Site |
| title_full | Багатошарова пам’ятка Ташлик ІІ |
| title_fullStr | Багатошарова пам’ятка Ташлик ІІ |
| title_full_unstemmed | Багатошарова пам’ятка Ташлик ІІ |
| title_short | Багатошарова пам’ятка Ташлик ІІ |
| title_sort | багатошарова пам’ятка ташлик іі |
| topic | Археологічні дослідження |
| topic_facet | Археологічні дослідження |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/89604 |
| work_keys_str_mv | AT fomenkovm bagatošarovapamâtkatašlikíí AT burdonb bagatošarovapamâtkatašlikíí AT spícinala bagatošarovapamâtkatašlikíí AT fomenkovm mnogosloinyipamâtniktašlykíí AT burdonb mnogosloinyipamâtniktašlykíí AT spícinala mnogosloinyipamâtniktašlykíí AT fomenkovm tashlykiistratifiedsite AT burdonb tashlykiistratifiedsite AT spícinala tashlykiistratifiedsite |