Дослідження 2012 р. на городищі біля с. Дерешова у Середньому Подністров’ї
У статті висвітлено результати нових досліджень на городищі біля с. Дерешова Мурованокуриловецького р-ну Вінницької обл. Проаналізовано видобутий матеріал доби Трипілля, раннього та розвинутого середньовіччя. Подано антропологічний аналіз скелета жінки, похованої на території городища. Хотя городищ...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Археологія і давня історія України |
|---|---|
| Datum: | 2014 |
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут археології НАН України
2014
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/89606 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Дослідження 2012 р. на городищі біля с. Дерешова у Середньому Подністров’ї / О.В. Шелехань, О.Д. Козак // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2014. — Вип. 1 (12). — С. 153-159. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-89606 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Шелехань, О.В. Козак, О.Д. 2015-12-16T16:16:06Z 2015-12-16T16:16:06Z 2014 Дослідження 2012 р. на городищі біля с. Дерешова у Середньому Подністров’ї / О.В. Шелехань, О.Д. Козак // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2014. — Вип. 1 (12). — С. 153-159. — укр. 2227-4952 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/89606 903/904.4(477.44)΄΄636/653΄΄ У статті висвітлено результати нових досліджень на городищі біля с. Дерешова Мурованокуриловецького р-ну Вінницької обл. Проаналізовано видобутий матеріал доби Трипілля, раннього та розвинутого середньовіччя. Подано антропологічний аналіз скелета жінки, похованої на території городища. Хотя городище у с. Дерешова уже достаточно давно известно в литературе, до сих пор ему не было уделено достаточно внимания. Более того, из-за спорадичности исследований и фрагментарности публикаций, известные оценки культурной принадлежности городища весьма различны. Последние исследования дали возможность утверждать о существовании по крайней мере трех слоев — трипольского времени, черняховской культуры и Киевской Руси. Возведение фортификационных сооружений можно соотносить именно с последними наслоениями. Выявленное погребение женщины, скорее всего, связано с финалом функционирования городища (середина ХІІ в). Despite the fact that the hill-fort near Dereshova village is known in the literature for quite a long period, it is has not been sufficiently studied. Moreover, because of sporadic research and fragmentary publications, the known appraisals of its cultural definition vary. New investigations allow the authors to state that at least three cultural layers exist here: of the Trypillian period, of Chernyakhiv culture, and of Kyiv Rus period. The fortifications building can be correlated with latest period. Woman’s burial is apparently related with the end of the life at the hill-fort (the middle of the 12th c.). uk Інститут археології НАН України Археологія і давня історія України Археологічні дослідження Дослідження 2012 р. на городищі біля с. Дерешова у Середньому Подністров’ї Исследования 2012 г. на городище у с. Дерешова в Среднем Поднестровье Research at Hill-fort near Dereshova in the Dnister River Middle Region in 2012 Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Дослідження 2012 р. на городищі біля с. Дерешова у Середньому Подністров’ї |
| spellingShingle |
Дослідження 2012 р. на городищі біля с. Дерешова у Середньому Подністров’ї Шелехань, О.В. Козак, О.Д. Археологічні дослідження |
| title_short |
Дослідження 2012 р. на городищі біля с. Дерешова у Середньому Подністров’ї |
| title_full |
Дослідження 2012 р. на городищі біля с. Дерешова у Середньому Подністров’ї |
| title_fullStr |
Дослідження 2012 р. на городищі біля с. Дерешова у Середньому Подністров’ї |
| title_full_unstemmed |
Дослідження 2012 р. на городищі біля с. Дерешова у Середньому Подністров’ї |
| title_sort |
дослідження 2012 р. на городищі біля с. дерешова у середньому подністров’ї |
| author |
Шелехань, О.В. Козак, О.Д. |
| author_facet |
Шелехань, О.В. Козак, О.Д. |
| topic |
Археологічні дослідження |
| topic_facet |
Археологічні дослідження |
| publishDate |
2014 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Археологія і давня історія України |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Исследования 2012 г. на городище у с. Дерешова в Среднем Поднестровье Research at Hill-fort near Dereshova in the Dnister River Middle Region in 2012 |
| description |
У статті висвітлено результати нових досліджень на городищі біля с. Дерешова Мурованокуриловецького р-ну Вінницької обл. Проаналізовано видобутий матеріал доби Трипілля, раннього та
розвинутого середньовіччя. Подано антропологічний аналіз скелета жінки, похованої на території городища.
Хотя городище у с. Дерешова уже достаточно давно известно в литературе, до сих пор ему не было
уделено достаточно внимания. Более того, из-за
спорадичности исследований и фрагментарности
публикаций, известные оценки культурной принадлежности
городища весьма различны.
Последние исследования дали возможность утверждать о существовании по крайней мере трех слоев — трипольского времени, черняховской культуры и Киевской Руси. Возведение фортификационных
сооружений можно соотносить именно с последними наслоениями. Выявленное погребение женщины,
скорее всего, связано с финалом функционирования городища (середина ХІІ в).
Despite the fact that the hill-fort near Dereshova village
is known in the literature for quite a long period, it
is has not been sufficiently studied. Moreover, because
of sporadic research and fragmentary publications, the
known appraisals of its cultural definition vary.
New investigations allow the authors to state that at
least three cultural layers exist here: of the Trypillian
period, of Chernyakhiv culture, and of Kyiv Rus period.
The fortifications building can be correlated with latest
period. Woman’s burial is apparently related with the
end of the life at the hill-fort (the middle of the 12th c.).
|
| issn |
2227-4952 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/89606 |
| citation_txt |
Дослідження 2012 р. на городищі біля с. Дерешова у Середньому Подністров’ї / О.В. Шелехань, О.Д. Козак // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2014. — Вип. 1 (12). — С. 153-159. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT šelehanʹov doslídžennâ2012rnagorodiŝíbílâsderešovauserednʹomupodnístroví AT kozakod doslídžennâ2012rnagorodiŝíbílâsderešovauserednʹomupodnístroví AT šelehanʹov issledovaniâ2012gnagorodiŝeusderešovavsrednempodnestrovʹe AT kozakod issledovaniâ2012gnagorodiŝeusderešovavsrednempodnestrovʹe AT šelehanʹov researchathillfortneardereshovainthednisterrivermiddleregionin2012 AT kozakod researchathillfortneardereshovainthednisterrivermiddleregionin2012 |
| first_indexed |
2025-11-25T23:07:25Z |
| last_indexed |
2025-11-25T23:07:25Z |
| _version_ |
1850578163906641920 |
| fulltext |
153ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2014, вип. 1 (12)
УДК: 903/904.4(477.44)΄́ 636/653΄́
о. в. Ш е л е х а н ь, о. Д. к о з а к
ДОСЛІДжЕННЯ 2012 р.
НА ГОРОДищІ БІЛЯ с. ДЕРЕшОВА
у СЕРЕДНьОМу ПОДНІСТРОВ’ї
У статті висвітлено результати нових дослід-
жень на городищі біля с. Дерешова Мурованокури-
ловецького р-ну вінницької обл. Проаналізовано
видобутий матеріал доби трипілля, раннього та
розвинутого середньовіччя. Подано антропологіч-
ний аналіз скелета жінки, похованої на території
городища.
к л ю ч о в і с л о в а: городище, поховання, три-
пілля, черняхівська культура, київська русь.
Дерешівське городище вже досить давно ві-
доме в науковому середовищі, та досі воно не
отримало належної уваги. Більш того, через
спорадичність досліджень та фрагментарні
дані відомі оцінки культурної належності горо-
дища є досить розбіжними.
перша відома згадка про городище сто-
сується 1901 р. — часу опублікування Архео-
логічної карти подільської губернії. У праці
є.Й. Сіцінського можна знайти такі відомості:
«При соединеніи речекъ теребижа и жвана го-
родище, называемое Замчысько... Мысъ этотъ
вверху пересекается двумя валами и рвомъ, да-
лее по краямъ горы также идутъ валы и рвы.
отъ этой горы по откосу со стороны жвана
спускаются внизъ два вала; внизу они соеди-
няются и идутъ низомъ кругомъ горы. всего
занимаетъ городище десятинъ 8—10. валы въ
некоторыхъ местахъ заключаютъ въ себе ка-
менныя плиты…» [Сицинский, 2001, с. 78].
зазначена робота несла виключно енцик-
лопедичну функцію, тому жодних припущень
щодо часу спорудження городища, висунуто не
було. Можна лише зазначити, що в перерахунку
на метричну систему, за даними є.Й. Сіцінсь-
кого площа городища становить 8,8—10,9 га.
перша, і донедавна єдина, спроба археологіч-
них пошуків на пам’ятці пов’язана з розвідка-
ми південно-подільської експедиції. Керівник
робіт, М.І. Артамонов, зафіксував трипільські
та давньослов’янські нашарування [Артамонов,
1946/12, с. 54]. проте, оскільки вони не були
належним чином інтерпретовані, у ряді корот-
ких тезових повідомлень пам’ятка отримала
доволі розбіжні характеристики. У збірці Ко-
ротких повідомлень ІІМК дослідник пише, що
Дерешівське городище має планування, при-
таманне скіфським укріпленням, що «свідчить
про зв’язки трипільських та скіфських культур»
[Артамонов, 1947, с. 72, 75—76]. Очевидно, ґрун-
туючись на цьому повідомленні, А.О. Моружен-
ко включила Дерешівське городище до класифі-
кації скіфських укріплень. Дослідниця віднесла
його до першого класу (на природному мисі)
другого типу (вся площа городища охоплена ук-
ріпленнями) [Моруженко, 1969, с. 67].
Надалі, пам’ятка згадується лише у загальних
працях. в. Гусєв датує трипільський шар пам’ятки
часом Трипілля вІІ і пов’язує його виникнення з
просуванням східно-трипільського населення у
басейн Дністра [Гусєв, 1995, с. 252]. є.в. Махно
зараховує городище біля с. Дерешова до переліку
укріплень черняхівської культури. Ці висновки
висунуто на основі опису кераміки у звіті [Арта-
монов, 1946/12, с. 83] та на основі аналізу зраз-
ків, що на той час зберігались у Ленінградському
відділенні ІІМК [Махно, 1960, с. 18]. проте серед
матеріалів південно-подільської експедиції, які
зберігаються у НФ ІА НАНУ (колекція № 31), з
Дерешової представлені лише трипільські та
давньоруські старожитності. Це може вказувати
на те, що колекція була розділена ще автором
розвідок. У енциклопедичній праці, присвяченій
упорядженню даних щодо пам’яток культури © О.в. ШЕЛЕХАНЬ, О.Д. КОзАК, 2014
А р х е о л о г і ч н і д о с л і дж е н н я
154 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2014, вип. 1 (12)
вінниччини, Дерешівське городище знову було
назване скіфським [пам’ятки …, 2011, с. 109].
Таким чином, метою візиту на Дерешівське горо-
дище було, перш за все, уточнення стратиграфіч-
ної та етнокультурної картини.
ВІЗуАЛьНА ХАРАКТЕРиСТиКА
Городище має невеликі розміри. Розташоване
на відстані кілометра на південний схід від око-
лиці с. Дерешова Мурованокуриловецького р-ну
вінницької обл. Має складну систему оборонних
споруд (рис. 1). зведено у вигляді асиметричної
трапеції, розташованої на вузькому видовженому
мисі, котрий зі сходу обмежено руслом р. Жван, а
із заходу — його правою притокою р. Требіж, що
зливаються південніше городища. зараз в цьому
місці споруджено невеликий ставок. Ріки проті-
кають в глибоких каньйонах, що поросли сосно-
вим, або мішаним лісом. Двадцятьма кіломет-
рами південніше Жван впадає у Дністер. Таким
чином, городище локалізується на території за-
хідного поділля. Цей регіон у різні часи ставав
транзитним коридором та контактною зоною між
мешканцями Східної та Центральної європи.
Щодо зовнішньої характеристики укріплень,
цінні спостереження були викладені у звіті робіт
південно-подільської експедиції. [Артамонов,
1946/12, с. 49]. Цікавим фактом є участь відо-
мого у майбутньому історика Л.Н. Гумільова 1.
згідно щоденнику експедиції, окрім керування
окремими ділянками, він був задіяний головним
чином на зйомці планів обстежених городищ.
1. влітку 1946 р. Л.Н. Гумільов числився в аспіран-
турі Інституту сходознавства [Беляков, 2012, с. 202].
рис. 1. план городища біля с. Дерешова; за:
[Артамонов, 1946/12]
Шелехань о.в., козак о.Д. Дослідження 2012 р. на городищі біля с. Дерешова у Середньому подністров’ї
155ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2014, вип. 1 (12)
Характеристика фортифікаційних споруд також
входила до завдань молодого дослідника [Арта-
монов, 1946/12/1040, арк. 73, 79]. Це не дивно,
оскільки на той час він мав досвід роботи геоло-
га геотехнічної та геофізичної групи Норільсь-
кого табору [Беляков, 2012, с. 158]. Обриси валів
на плані, професійно знятим дослідником, до-
статньо повно збігаються з сучасними супутни-
ковими знімками. з іншої сторони, перебування
Л.Н. Гумільова у експедиції в Україні — майже
невідома сторінка його біографії, на відміну від
участі в інших археологічних експедиціях.
під час первинного огляду городища, вдалося
доповнити дані щодо деяких аспектів ведення
його фортифікаційних споруд. загальний пери-
метр городища дорівнює близько 1,5 км. за по-
передніми даними, площа городища дорівнює
близько 8 га. Кам’янисті схили мису височіють
над долиною прилеглих річок, піднімаючи його
над дзеркалом води приблизно на 20 м. Очевид-
ним здається, що основними частинами, най-
більш придатними для проживання, був двір 1
(так звана зовнішня частина за М.І Артамоно-
вим) та двір 2, що примикав до нього з півночі.
Адже вони розміщені на найбільш рівній та під-
несеній площині плато. Їх, в свою чергу, ми вва-
жаємо за доцільне розділити через те, що вони
явно споруджені у два прийоми: перший двір
відділено від другого валом та ровом. У той же
час, вони обнесені по периметру спільним валом.
Останній візуально є продовженням укріплень
двору 2 і в той же час перекриває вал двору 1.
На спорудження укріплень з північної сторони
витрачено значні зусилля. Натомість зі східної та
західної сторони, де городище обмежують стрім-
кі схили мису, давні фортифікатори обмежились
невеликим валом висотою до 1 м. Не виключено,
що свого часу тут мало місце ескарпування.
з півночі до внутрішнього двору примикає по-
тужна споруда підковоподібної форми, яку можна
вважати бастіоном, що прикривав городище з на-
пільної сторони та в’їзд з долини річки [Губайдул-
лин, 2003, с. 25]. На сьогодні сумарна висота валу
та глибина рову тут сягає 5 м. периметр бастіо-
ну — близько 290 м. Скоріше за все, його було зве-
дено пізніше основної частини, адже напівкруг-
лий вал явно надбудований поверх валів другого
двору, котрі не значною мірою підносились над
площиною напільної частини мису. в той же час,
насип бастіону значною мірою піднесений не тіль-
ки над сучасною денною поверхнею, але й над до-
тичними валами. На пізніший час зведення бас-
тіону також вказує наявність рову внутрішнього
двору, що опинився на його території.
На схід від основної частини городища, та ни-
жче по схилу, системою валів оточено дві частину
схилу та заплаву. Щодо північної, ми цілком по-
годжуємось з М.І. Артамоновим, котрий вважав її
укріпленим в’їздом. південна частина, більша за
розміром, скоріш за все, закривала підхід до річ-
ки. У цьому місці вали відходять вусами від валів
дворів, поступово зменшуючись. подібна система
була зафіксована на Куземинському укріпленні
Більського городища, котре дослідниками трак-
тується як порт [Шрамко, 1987, с. 31]. Суттєва від-
мінність полягає у тому, що у нашому випадку, ук-
ріплення проходять не лише по схилу, а й вздовж
ріки, повністю охоплюючи частину заплави. з
цього боку лінія оборони мінімальна, представле-
на лише невеличким валом висотою до 1,5 м, що
впритул підступав до русла ріки. Через це вузька
смуга городища, що охопила заплаву, дещо забо-
лочена. Натомість, основна площа нижнього ук-
ріплення є схилом, мало придатним для життя.
На сьогодні, майже уся площа городища
вкрита лісом та пишною луговою рослинністю.
Через це вдалося зібрати підйомний матеріал
лише з незначної незадернованої частини го-
родища. з другого двору походять невиразні
фрагменти слабо обпаленої ліпної кераміки. На
відвалах розкопок М.І. Артамонова були вияв-
лені уламки кісток великої рогатої худоби. вони
належали одній тварині, віком до одного року 1.
На схилі нижнього укріплення, де свого часу
констатувалась стерильність культурного шару,
знайдено дрібні фрагменти ліпної кераміки.
шуРФОВКА ГОРОДищА
На центральній частині внутрішнього двору
городища, найбільш піднесеній на мису, було за-
кладено шурф. первинно орієнтований за сторо-
нами світу, розмірами 1 × 1 м, він «сів» на давнє
поховання. На глибині 45 см від сучасної повер-
хні були зафіксовані кістки нижніх кінцівок лю-
дини, що лежали у анатомічному порядку. У по-
шуках плями могильної ями шурф розширено до
розмірів 3 × 2 м (рис. 2). з метою оптимізації ходу
роботи прирізки закладалась не за сторонами сві-
ту, а за напрямом довгої осі поховання. зачистка
всього шурфу на рівні 35 см від сучасної поверхні
показала, що обраний хід робіт є вдалим — шурф
повністю розкрив пляму могильної ями.
У північній частині шурфу на рівні 30 см від
сучасної поверхні було зафіксовано череп люди-
ни in situ. північна бровка пройшла впритул до
великої брили вапняку, котра хоч і потрапила
частково до шурфу, не перекрила поховання.
Чорноземний культурний шар має потуж-
ність 25—30 см. Окрім знахідок, часто зустрі-
чаються дрібні уламки кременю природного
походження. Культурний шар підстелений
темно-рудим суглинком, стерильним від знахі-
док. Основним компонентом культурного шару
є фрагменти кераміки та глиняної обмазки. На
деяких уламках обмазки простежуються від-
битки тину. У меншій кількості представлені
фрагменти кісток тварин.
поховання впущене з рівня культурного
шару і засипане ґрунтом з перевідкладеними
культурними рештками. пляма поховання
фіксувалась з рівня похованого суглинку. за-
1. Щиро вдячні за визначення в.Л. Бондаренко.
А р х е о л о г і ч н і д о с л і дж е н н я
156 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2014, вип. 1 (12)
гальна глибина могильної ями — 50 см від су-
часної поверхні, 25 см — від похованої.
На відстані 50 см від західної стінки ями, на
глибині 5 см від рівня похованого ґрунту вияв-
лено череп жінки. Кістяк лежав на спині вип-
ростано, головою на захід. Руки зігнуті у ліктях.
праву кисть покладено на живіт, ліву — на
таз. вказівний палець правої руки прикра-
шала срібна каблучка з витого дроту із роз-
клепаними кінцями. Череп лежав лицьовим
відділом догори, трохи змістившись на правий
бік. Нижня щелепа змістилась до низу. Ребра
на лівій стороні частково зруйновані, ймовір-
но, землерийними тваринами. відсутня права
ключиця. порядок кісток правого передпліччя
також дещо порушений. Окрім каблучки, суп-
ровідного інвентарю не виявлено.
заповнення могильної ями складається з пе-
ревідкладеного культурного шару. Фрагменти
кераміки та обмазки, не утворюючи скупчень,
хаотично залягали у підвішеному стані. Тут
виявлено переважно зразки кераміки анало-
гічні до зразків з культурного шару городища.
АНАЛІЗ ЗНАХІДОК З шуРФА
У культурному шарі городища знайдено два-
надцять дрібних фрагментів добре обпалених
неорнаментованих стінок якісного ліпного по-
суду, із гладенькою поверхнею, яскраво-рудого
кольору, з незначною кількістю домішок дріб-
них фракцій жорстви та шамоту у тісті. з огля-
дом на відсутність діагностуючих фрагментів,
за характерними технологічними рисами кера-
міки, цю групу знахідок вважаємо за доцільне
віднести до трипільської культури. з ураху-
ванням матеріалів 1946 р., які знаходять ана-
логії з трипільським шаром поселення Ріпни-
рис. 2. план і переріз шурфа
з похованням
Шелехань о.в., козак о.Д. Дослідження 2012 р. на городищі біля с. Дерешова у Середньому подністров’ї
157ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2014, вип. 1 (12)
ця І [Рижов 2002, с. 27], вважаємо за доцільне
слідом за С.в. Гусєвим віднести ці знахідки до
етапу вІІ, (остання чверть IV тис. до н. е.).
зразки черняхівської кераміки з культурно-
го шару городища. До цієї групи можна віднес-
ти перш за все фрагмент бортика гончарного
посуду з штампованим зубчастим орнаментом
по плечу, сірого кольору, з домішками дрібних
фракцій жорстви у тісті (рис. 3, 5). Також варто
згадати про вибірку слабо обпалених неорнамен-
тованих стінок ліпного посуду сірого кольору із
шершавою поверхнею, з великою кількістю домі-
шок крупних фракцій жорстви та шамоту у тісті
(17 фрагментів), що також можуть розглядатись
як черняхівські [Сымонович, 1993, с. 141].
Окрім цього, зафіксовано ряд дрібних фраг-
ментів ліпного та гончарного посуду, орнамен-
тованих паралельними прокресленими лінія-
ми. Оскільки вказаний характер оздоблення
властивий виробам доволі широкого хроноло-
гічного діапазону, ці стінки можуть бути від-
несені як до черняхівського горизонту, так і до
давньоруського (останній розглянуто нижче).
Зразки давньоруської кераміки з культурного
шару городища. по-перше, представлені чотир-
ма вінцями гончарного посуду. перший — відіг-
нутий назовні, зі сплощеним краєм, хвилястим
рельєфним орнаментом на внутрішній поверхні,
із загладженою поверхнею, сірого кольору (рис. 3,
1). Другий — відігнутий назовні, зі сплощеною за-
країною, із загладженою поверхнею, темно-рудого
кольору (рис. 3, 2). Третій — відігнутий назовні, зі
сплощеною закраїною, із загладженою поверхнею,
сірого кольору (рис. 3, 3). Четвертий — відігнутий
назовні, зі сплощеною закраїною, хвилястим ор-
наментом на шийці, із загладженою поверхнею,
темно-рудого кольору (рис. 3, 4). Спільною озна-
кою цих екземплярів є наявність домішок дрібних
фракцій жорстви у тісті
Зразки черняхівської кераміки із заповнення
поховання. перш за все вирізняється фрагмент
шийки гончарного посуду (кубка?) з паличко-
вими вдавленнями по бортику, рудого кольо-
ру, з домішками шамоту, жорстви та крупних
фракцій слюди у тісті (рис. 3, 9). зустрічаються
також фрагменти стінок слабо обпаленого ліп-
ного посуду, орнаментованого зубчатим штам-
пом, із шершавою поверхнею, рудого кольору, з
домішками жорстви та шамоту у тісті.
Зразки кераміки давньоруського часу із за-
повнення поховання. Оскільки безпосередньо
у похованні не виявлено інформативних фраг-
ментів давньоруської кераміки, лише з певною
долею ймовірності до неї можна віднести дрібні
уламки стінок добре обпаленого гончарного по-
суду, (подекуди орнаментованого рельєфними
паралельними рисками), із загладженою по-
верхнею, бурого кольору, з домішками дрібних
фракцій жорстви та шамоту у тісті.
Прикраси з поховання. Каблучка, зафіксова-
на на вказівному пальці похованої, відносить-
ся до типу плетених із пласкими розімкнутими
кінцями (рис. 3, 7). подібні вироби датуються
доволі широко. з Новгорода відомо сім плете-
них перснів, хронологічно розподілених від
середини XII ст. до середини XIIІ ст. [Cедова,
1981, с. 127; рис. 45, 16, 17; 48]. виготовлений
зі срібла. Спосіб плетення аналогічний до ви-
конання срібних браслетів кінця ХІ — початку
ХІІ ст. [Cедова, 1981, с. 102; рис. 36, 8—10].
Фрагментовану пірофілітову намистину бі-
лого кольору з просвердленим отвором (рис. 3,
8) знайдено у заповненні поховання на глибині
40 см від денної поверхні. виготовлена з каме-
ню твердої породи. Отвір, судячи з характерних
слідів, просвердлений. Очевидно, що вона пот-
рапила у поховання не у складі поховального
інвентарю, а вже у засипці могили.
АНАЛІЗ СКЕЛЕТу
знайдений скелет належить жінці 25—
35 років.
збереженість скелету добра, присутні майже всі
кістки скелету, за виключенням декількох кісток
стоп, незначної кількості фаланг, правої ключиці,
та більшої частини ребер. Кістки мають добре збе-
режену поверхню та тверду консистенцію.
Шви на черепі відкриті, за виключенням
внутрішньої потиличної ділянки сагітального
рис. 3. знахідки з шурфа: 1—6 — фрагменти кераміки з культурного шару городища; 7 — перстень; 8 — на-
мистина; 9 — фрагмент кераміки із заповнення поховання
А р х е о л о г і ч н і д о с л і дж е н н я
158 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2014, вип. 1 (12)
шва. Треті мандибулярні моляри в стані оклюзії
мають слабкі сліди стертості. На аурикулярній
поверхні клубової кістки значні сліди спрацьова-
ності, що супроводжуються запальним процесом.
Спрацьований також і лобковий симфіз. Суглоби
мають сліди початкових дегенеративних змін,
хребет — значну ступінь остеохондрозу.
виміри довгих кісток показали незначну право-
сторонню асиметрію у довжинах та широтних роз-
мірах кісток рук, легку лівосторонню асиметрію у
довжині кісток ніг. Найбільш масивними вияви-
лись ключиця й великі гомілкові кістки. Жінка
мала відносно неширокі плечі (плечо-ключичний
індекс складає 45,8), й відносно короткі ноги.
У великій гомілковій кістці дуже сильно роз-
винений пілястр, однак кістка має екстремаль-
ну платимерію.
зріст, визначений за формулами різних до-
слідників коливається від 152 до 154,8 см.
Череп мезокранний (76,5), при середньому
поздовжньому (130) та малому поперечному (170)
діаметрі, має загалом малі розміри. Низький за
абсолютними (123) та невисокий за відносними
значеннями. Характеризується вузьким облич-
чям, широким чолом, малою верхньою (62) та
великою повною висотою обличчя (115) (за ра-
хунок високої нижньої щелепи (висота симфі-
зу — 41)). Обличчя помірно профільоване на ви-
щому (назомалярний кут складає 138,5) і дуже
сильно профільоване — на середньому рівні
(зигомаксилярний кут — 116), глибина іклової
ямки сягає 4 мм. переніся середньовисоке, ніс
лепторинний (44,5), низький та дуже вузький за
абсолютними розмірами, передньоносова ость
дуже сильно виступає (4 бали за Брока) орбіти
мезоконхні (82,8), мають дуже малі абсолютні
розміри (ширина 35, висота — 29 мм). загалом
череп південно-європеоїдного типу.
У лямбдоподібному шві ліворуч присутня
шовна кісточка, інша знаходиться трохи ліві-
ше від т. лямбда, що стало причиною легкої
батроцефалії — виступання потиличної кістки.
Крім того, на черепі присутній персистуючий
метопічний шов.
Тіло та рукоятка грудини зрослися, загалом
грудина має виражені сліди остеопорозу. що
може вказувати на більший вік, або на ендок-
ринні аномалії (раннє старіння?).
Розвиток м’язів помірний, особливо сильно ви-
явились розвинутими трапецієподібний м’яз, ши-
рокий грудний м’яз, триголовий м’яз, (симетрич-
но), двоголовий м’яз руки, міжостні м’язи пальців,
м’яз, що відводить великий палець лівої руки, ве-
ликий сідничний, чотириголовий м’яз симетрич-
но, та великий привідний м’яз правої ноги.
з морфологічних ознак слід відзначити зву-
ження акроміального кінця ключиці, що поряд
із змінами у додатковому суглобі плечових кіс-
ток може свідчити про значні навантаження
на плечі. Окрім того, присутнє посилення верх-
ньої площини клювоподібного виростку правої
лопатки, що, поряд з іншими ознаками вказує
на часте перенесення вантажів на правому
плечі. Так само спостерігається артроз хребто-
во-реберних фасеток з правої сторони.
Навантаження падали на правий ліктьовий
суглоб. Тут спостерігаються легкі ознаки епікон-
диліту. значний лівосторонній розвиток м’язу, що
відводить великий палець, очевидно пов’язаний з
травмою дистального епіфізу ліктьової кістки (пе-
релом шилоподібного виростка). загоєні тріщини
присутні на дистальній суглобовій поверхні пра-
вого Мс1 та проксимальної суглобової поверхні
проксимальної фаланги великого пальця правої
руки. У мізинцях обох рук присутні артритні змі-
ни між середньою та нігтьовою фалангами.
На ногах шорстка лінія формує значний
пілястр, що поряд з іншими змінами свідчить
про значні навантаження на ноги з дитинства.
Екстремальний для жінки розвиток чотириголо-
вого м’язу стегна поряд з осифікацією ахілового
сухожилля вказує на те, що їй доводилось багато
ходити по схилах або бігати. про навантаження
на ноги свідчать також сліди варикозу глибоких
вен на гомілкових та стегнових кістках.
У плесно-фаланговому суглобі другого паль-
ця лівої ноги присутня загоєна тріщина. Наяв-
ні східні фасетки, на лівій нозі присутні сліди
артрозу.
загалом найбільші зміни знайдені у додат-
кових плечових, акроміо-ключичному правому,
ліктьових, крижо-клубових та тазо-стегнових
суглобах.
На тазі присутні запальні зміни у крижо-
клубових суглобах (сакроілііт), преаурикулярна
борозна обмежена осифікаціями зв’язок. Лобко-
вий симфіз має сліди спрацьованості, його пе-
редній край зруйновано численними цистами
та розростаннями. значно розвинута лобкова
горбистість та гребінь м. Pectineus (гострий):
верхня поверхня лобкової кістки формує пло-
щадку, шириною до 10—15 мм зі слідами тиску
на неї зверху. Ентесопатії знайдено на велико-
му привідному та сідничних м’язах. Можливо,
такі зміни пов’язані з частими вагітностями.
в хребті спостерігаються значні зміни — ос-
теохондроз, травми та артроз міжхребцевих
суглобів у всіх відділах хребта. У декількох
хребцях нижньогрудного та поперекового від-
ділів на тілі 8—12 хребці присутні отвори з
гострими краями — вони відкривають округлі
цисти в спонгіозі і майже не мають слідів реак-
тивного новоутворення.
На черепі знайдені сліди відносно свіжих ге-
моррагій на лобній кістці та ареал гроноподіб-
них вдавлень на правій скроневій кістці. У
латеральних кутах орбіт — добре загоєні інтег-
ровані геморагічні зміни. Носова перегородка
викривлена вправо — ліва мушля збільшена,
права вкрита гострими спікулами, що свідчить
про можливий хронічний гайморит.
зафіксовано артрит нижньощелепового суг-
лоба справа. На щелепах відзначено пародон-
тоз, пародонтит — сліди гінгівіту та стоматиту.
Шелехань о.в., козак о.Д. Дослідження 2012 р. на городищі біля с. Дерешова у Середньому подністров’ї
159ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2014, вип. 1 (12)
Стертість зубів помірна — нормальна для віку.
Каріес присутній на зубах 26 та 27. зубний ка-
мінь розвинено дуже добре (до 3 балів), на мак-
силярних зубах — в основному на буккальній,
на мандибулярних — на лінгвальній поверх-
нях. Гіпоплазія емалі присутня на мандибуляр-
них різцях та іклах, відповідає віку 2—6 років.
Абсцеси на двох коренях першого моляру (26)
мають свіжу ледь загоєну реактивну плівку нав-
коло отворів. Це означає, що жінка загинула че-
рез досить короткий час після їх вскриття.
Аналіз здобутого матеріалу дозволяє зробити
наступні спостереження. Багатошарові поселен-
ня, на котрих зустрічаються старожитності ене-
оліту та середньовіччя — звична річ для поділ-
ля. Безперечно, ми не можемо пов’язувати появу
укріпленого поселення біля с. Дерешова з діяль-
ністю трипільських племен. проблематичним
наразі залишається питання фортифікаційного
будівництва носіїв черняхівської культури. Ос-
кільки на території городища наразі не виявлено
нашарувань скіфського часу, єдиним можливим
варіантом часу зведення його валів залишається
розвинене середньовіччя. Хоча М.І. Артамонов
припускав що мисовий характер укріплень ста-
вить городище в один ряд зі спорудами раннього
залізного віку, деякі характерні особливості доз-
воляють віднести його до часів Київської Русі. Це
насамперед, «кокошникоподібний» вал з напіль-
ної сторони, укріплений в’їзд зі сторони річки,
огородження пойми [Моргунов, 2007, с. 23—25].
виявлене поховання жінки датується ХІІ ст.
Ймовірно воно було здійснене вже після функ-
ціонування городища і вказує на terminus ante
quem існування пам’ятки.
Артамонов М.и. Археологические памятники Юж-
ной подолии (по материалам Южно-подольской эк-
спедиции в 1946 г.) // НА ІА НАНУ. — 1946/12.
Артамонов М.и. Археологические исследования в
подолии в 1947 г. // НА ІА НАНУ. — 1947/13.
Артамонов М.и. Югоподольская экспедиция //
КСИИМК. — 1947. — вып. ХХІІ. — С. 74—76.
Артамонов М.и. Археологические исследования
в Южной подолии в 1952—1953 гг. // КСИИМК. —
1955. — вып. 59. — С. 100—116.
Артамонов М.и. Некоторые итоги пятилетних
исследований Юго-подольськой экспедиции //
КСИА. — 1955. — вып. 4. — С. 84—87.
Беляков С.С. Гумилев, сын Гумилева. — М., 2012. —
797 с.
Гусєв С.о. Трипільська культура Середнього по-
бужжя рубежу IV — ІІІ тис. до н. е. — вінниця,
1995. — 303 с.
Магомедов Б.в. Черняховская культура. проблемы
этноса. — Люблин, 2001. — 276 с.
Магомедов Б.в. Черняхівський шар поселення Ріп-
ниця-1 // Ржищівський археодром. — К., 2002. —
С. 42—54.
Махно Е.в. памятники черняховской культуры на тер-
ритории УССР // МИА. — 1960. — № 82. — С. 9—83.
Моргунов Ю.Ю. Фортификация Южной Руси: Авто-
реф. дисс. … д-ра ист. наук. — М., 2007. —39 с.
Моруженко А.о. Городища скіфського часу на те-
риторії лісостепу Східної європи // вісн. ХНУ. —
1969. — вип. 3. — С. 65—73.
Пам’ятки історії та культури вінницької області.
Словникова частина. — вінниця, 2011. — 400 с.
рижов С.М. Трипільський шар поселення Ріп-
ниця 1 // Ржищівський археодром. — К., 2002. —
С. 19—40.
Седова М.в. Ювелирные изделия Древнего Новгоро-
да (Х—XV вв.). — М., 1981. — 198 с.
Сицинский Ю.й. Археологическая карта подольсь-
кой губернии. — Кам’янець-подільський, 2001. —
92 с.
Сымонович Э.А. Керамика // Славяне и их соседи
в конце І тысячелетия до н. э. — первой половине
І тысячелетия н. э. — М., 1993. — С. 140—143.
А. в. Ш е л е х а н ь, А. Д. к о з а к
иССЛЕДОВАНиЯ 2012 г.
НА ГОРОДищЕ у с. ДЕРЕшОВА
В СРЕДНЕМ ПОДНЕСТРОВьЕ
Хотя городище у с. Дерешова уже достаточно дав-
но известно в литературе, до сих пор ему не было
уделено достаточно внимания. Более того, из-за
спорадичности исследований и фрагментарности
публикаций, известные оценки культурной принад-
лежности городища весьма различны.
последние исследования дали возможность ут-
верждать о существовании по крайней мере трех сло-
ев — трипольского времени, черняховской культуры
и Киевской Руси. возведение фортификационных
сооружений можно соотносить именно с последними
наслоениями. выявленное погребение женщины,
скорее всего, связано с финалом функционирования
городища (середина ХІІ в).
К л ю ч е в ы е с л о в а: городище, погребение,
Триполье, черняховская культура, Киевская Русь.
O. V. S h e l e k h a n, O. D. K o z a k
researCh at hiLLfort near
dereshoVa in the dnister
riVer MiddLe region in 2012
Despite the fact that the hill-fort near Dereshova vil-
lage is known in the literature for quite a long period, it
is has not been sufficiently studied. Moreover, because
of sporadic research and fragmentary publications, the
known appraisals of its cultural definition vary.
New investigations allow the authors to state that at
least three cultural layers exist here: of the Trypillian
period, of Chernyakhiv culture, and of Kyiv Rus period.
The fortifications building can be correlated with latest
period. Woman’s burial is apparently related with the
end of the life at the hill-fort (the middle of the 12th c.).
K e y w o r d s: hill-fort, burial, Trypillya, Chernia-
khivska culture, Kyiv Rus.
одержано 4.09.2013
|