Пронизки епохи раннього середньовіччя зі слов’янських пам’яток півдня Східної Європи

У статті зібрано та проаналізовано інформацію про пронизки епохи раннього середньовіччя зі слов’янських пам’яток (поселень та могильників пеньківської, колочинської та празької культур, скарбів кола Мартинівки). Запропонована типологія цих виробів. Описано територію їх поширення і...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:	Археологія і давня історія України
Datum:	2014
1. Verfasser:	Володарець-Урбанович, Я.В.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainisch
Veröffentlicht:	Інститут археології НАН України 2014
Schlagworte:	Статті
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/89624
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Пронизки епохи раннього середньовіччя зі слов’янських пам’яток півдня Східної Європи / Я.В. Володарець-Урбанович// Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2014. — Вип. 2 (13). — С. 37-49. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1860253212105244672
author	Володарець-Урбанович, Я.В.
author_facet	Володарець-Урбанович, Я.В.
citation_txt	Пронизки епохи раннього середньовіччя зі слов’янських пам’яток півдня Східної Європи / Я.В. Володарець-Урбанович// Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2014. — Вип. 2 (13). — С. 37-49. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Археологія і давня історія України
description	У статті зібрано та проаналізовано інформацію про пронизки епохи раннього середньовіччя зі слов’янських пам’яток (поселень та могильників пеньківської, колочинської та празької культур, скарбів кола Мартинівки). Запропонована типологія цих виробів. Описано територію їх поширення і хронологію. В статье собрано и проанализировано информацию о трубочках-пронизках эпохи раннего средневековья со славянских памятников. Все изделия были поделены на три класса и шесть типов. Описана территория их распространения и хронология. Выдвинуто предположение, что основное время бытования этих изделий приходится на VII в. В то время, как изделия VIII в. вероятно являются импортными изделиями. Results on tubular beads of early Middle Ages are reported. All bronzeware have been divided into six types. The territory and chronology is described. The tubular beads were part of the traditional structure of the Slavic women’s decorations in 7th century. In the 8th century, it disappears from the trappings, and not many copies are imported products.
first_indexed	2025-12-07T18:45:14Z
format	Article
fulltext	37ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2014, вип. 2 (13) УДК: 904.25(477)“5/7” я. в. в о л о д а р е ц ь - У р б а н о в и ч ПрониЗки еПохи рАннього сереДньовіччя Зі слов’янських ПАм’яток ПівДня схіДної ЄвроПи У статті зібрано та проаналізовано інформа- цію про пронизки епохи раннього середньовіччя зі слов’янських пам’яток (поселень та могильників пень- ківської, колочинської та празької культур, скарбів кола Мартинівки). Запропонована типологія цих ви- робів. описано територію їх поширення і хронологію. к л ю ч о в і с л о в а: рурочки-пронизки, типологія, убір, «старожитності антів», скарби кола Мартинів- ки, раннє середньовіччя, південь Східної європи. прикраси, котрі входили до складу убору кола скарбів типу Мартинівки, неодноразо- во привертали до себе увагу дослідників [Ро- динкова, 2011, с. 240—242]. Тим не менш, низка категорій речей з їх складу не підля- гала детальному аналізу. До таких, зокрема, належать пронизки 1. вони були частиною жіночого вбрання населення епохи ранньо- го середньовіччя в Середньому подніпров’ї та Дніпровському Лівобережжі [Гавритухин, Щеглова, 1996а, с. 47; рис. 57; 58; Аксенов, Бабенко, 1998, рис. 5; Щеглова, 1999, с. 293; рис. 16—19]. за аналогіями з кримських мо- гильників, уважається, що ці вироби входили до намиста, яке з’єднувало дві фібули [Айба- бин, 1990, рис. 56; Хайрединова, 1998; 1999, с. 203—230; рис. 10; 11] 2. Хоча, за матеріалами 1. єдина робота, де детально розглянуто ці вироби, — не- опубліковане дисертаційне дослідження в.є. Родінкової [Родинкова, 2003а, л. 46, 47]. висловлюю щиру вдячність автору за можливість ознайомитися з її змістом. 2. О.О. Щеглова і в.є. Родінкова вважають, що біль- ше відповідностей убору «антських старожитностей» зафіксовано у дитячих похованнях з ранньосеред- ньовічних могильників Криму. Це може бути відоб- раженням соціального чи вікового статусу похова- них [Щеглова, Родинкова, 2003, с. 296—297]. © Я.в. вОЛОДАРЕЦЬ-УРБАНОвИЧ, 2014 Козіївсько-Новоодеського 3 скарбу, встановлено їх використання і в якості деталей шумлячих підвісок чи накісників [Корзухина, 1996, с. 396; табл. 45, 4—6]. Аналогічний виріб походить із поховання 17 склепу 10 могильника Лучисте [Щеглова, Родинкова, 2003, с. 297; Айбабин, Хайрединова, 2008, с. 85; табл. 52]. Не слід виключати використання пронизок і як деталей накісників, наголів’я чи поясу, як це за- фіксовано на пам’ятках лісної зони Східної євро- пи [Белоцерковская, 2012, с. 58—67; вашкявичю- те, 1982, с. 56—61; рис. 2, 1; Голдина, 2012, с. 44, 45; звяруга, 2005, рис. 44, А; Митрофанов, 1980, рис. 3, 27; Михайлова, 2011, рис. 4, 1; Шадыра, 2006, табл. 30; 31; Volkaite-Kulikauskiene, 1997]. в основному пронизки трапляються на пам’ятках пеньківської та колочинської культур та в скарбах першої хронологічної групи (типу Мартинівки) (9 із 20 4) (рис. 1) за О.О. Щег- 3. У літературі утвердилася точка зору, що обидва скарби (Козіївський та Новоодеський) є окремими комплексами. Але проведений в.є. Родінковою аналіз предметів [Родинкова, 2004, с. 236] та дослідження О.О. Щегловою обставин знахідок за архівними джере- лами [Щеглова, 2001] показав, що це, вірогідно, один великий скарб [Щеглова, Родинкова, 2003, с. 297]. 4. Не всі скарби однаково інформативні для нашого аналізу. Нажаль, більшість із них були виявлені ви- падково [Щеглова, 1990, с. 167]. Через це цілісність деяких комплексів, вочевидь, неповна (Блажки, Мена) [Городцов, 1911, с. 93—161; Корзухина, 1996, с. 408; Щеглова, 2000, с. 137, 138] або в музейні фон- ди вони потрапляли частинами (Мартинівка) [при- ходнюк, Шовкопляс, Ольговская, 1991, с. 72—74]. відповідно, немає впевненості, що всі речі з їх скла- ду потрапили до музеїв. А в скарбі із вільховчика є лише «чоловічі» речі (деталі поясного набору) [при- ходнюк, 1980, с. 129, рис. 61; панікарський, 2011]. Не дивлячись на це, майже у половині скарбів виявлені пронизки, що дає підстави вважати їх невід’ємною складовою частиною убору «старожитностей антів». Статт і 38 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2014, вип. 2 (13) лової [Щеглова, 1990; Гавритухин, Щеглова, 1996б] 5, хоча відомі такі вироби і на пам’ятках VIII—IX ст. Для кочівницьких старожитностей регіону такі прикраси не характерні. Однак у перещепинському комплексі виявлені знахід- ки [Сокровища …, 1997, с. 227, 228; кат. 103], які нагадують пронизки чи деталі накісників [Комар, 2006, с. 65]. У роботі використані матеріали з поселень, мо- гильників, скарбів і випадкових знахідок. всього задіяні матеріали із 32 пунктів, звідки походять близько 200 виробів (таблиця; рис. 2). Інформація про деякі знахідки неповна: в публікаціях часто відсутні рисунки, детальний опис, їх кількість у похованнях і скарбах. зокрема, неможливо ви- значити морфологічні особливості знахідок із Ба- лаклеї [Корзухина, 1996, с. 374] та балки Яцева [Бодянский, 1960, с. 276]. Дані про одні й ті самі знахідки часто розкидані по різних публікаціях (навіть по роботах різних авторів), тому виникає складність у зборі повної інформації про них. враховуючи те, що ця категорія виробів представлена і серед старожитностей поперед- 5. Слід відзначити, що убір скарбів типу Мартинівки почав формуватися з кінця VI чи рубежу VI / VII ст. випадіння ж самих скарбів припадає на період дру- гої—третьої чверті VII ст. [Гавритухин, 1996; Гавриту- хин, Обломский, 1996, с. 146; Родинкова, 2012а, с. 153, 157, 158]. Хоча, вважається, що їх поява була одночас- ною та однократною дією [Щеглова, 2000, с. 137]. нього часу, немає стовідсоткової впевненості у тому, що до аналізу залучені тільки матеріали раннього середньовіччя. регіони концентрації знахідок. Можна умовно виділити п’ять регіонів концентрації рурочок-пронизок. Це Середнє подніпров’я (9 місцезнаходжень), Дніпровське Лівобережжя (межиріччя Сейму та Сіверського Дінця — 11) 6, Надпоріжжя (5), Середнє подністров’я (3) та по- десення (2). Доволі відособлено від цих регіонів знаходяться рурочки з поселень Кривець 4 у по- донні 7 та городища зимне на західній волині. Пам’ятки та комплекси. Слід відміти- ти, що для шести місцезнаходжень пронизок неможливо визначити тип пам’ятки, із якої вони походять (рис. 2). Це стосується скарбів 6. в останній час у долинах рр. Суджа та псел вияв- лено три нових скарби, про які опубліковано лише попередню інформацію (Суджа 2007/2008 (части- на скарбу 1947?), Суджа—замостьє, Шевченкове), що належать до першої хронологічної групи. У їх складі виявлено рурочки-пронизки [Родинкова, 2012б; Родинкова, Егорьков, 2012; Родинкова, Сап- рыкина, Сычева, 2012]. Ці комплекси до аналізу не включені. за повідомленням в.є. Родінкової, там виявлені типи 1 і 7 за запропонованою типологією. висловлюю вдячність за можливість ознайомитися з цими матеріалами. 7. Дослідження слов’янських (колочинських) пам’яток третьої чверті І тис. н. е. у подонні тільки-но почало- ся [Обломский, 2011; 2012а; 2012б]. Можливо, наступ- ні роботи збільшать кількість знахідок в регіоні. рис. 1. поширення скарбів I групи за О.О. Щегловою [Щеглова, 1999, рис. 1; Родинкова, 2012б, рис. 1]. умовні позначення: I — скарби, в яких відсутні пронизки; II — скарби зі знахідками пронизок; 1 — Мартинівка; 2 — Малий Ржавець; 3 — вільховчик; 4 — Хацьки; 5 — Мена; 6 — Трубчевськ; 7 — Гапоново; 8 — Суджа; 9 — Суджа- замостьє; 10 — Курилівка; 11 — Шевченкове; 12 — Нижня Сироватка; 13 — Козіївка — Нова Одеса; 14 — Смо- родино; 15 — Блажки; 16 — великі Будки; 17 — Угли; 18 — Колосково; 19 — валуйки; 20 — перше Цепляєво володарець-Урбанович я.в. пронизки епохи раннього середньовіччя зі слов’янських пам’яток півдня Східної європи 39ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2014, вип. 2 (13) К ат ал ог п ро ни зо к із с ло в’ ян сь ки х па м’ ят ок е по хи р ан нь ог о се ре дн ьо ві чч я № н а ка рт і Ти п Кі ль кі ст ь Ри с., по зи ці я Н аз ва А дм ін іс тр ат ив на п ри в’ яз ка Ти п па м’ ят ки Ти п ко мп ле кс у Лі те ра ту ра 1 ? 1 — Ба ла кл ея Ук р. , Б ал ак ле я, См іл ян сь ки й р- н Че рк ас ьк ої о бл . ? П ох ов ан ня Ко рз ух ин а, 19 96 , с . 3 74 2 ? 1 — ба лк а Я це ва Ук р. , П ер ш е Т ра вн я, Дн іп ро пе тр ов сь ки й р- н Дн іп ро - пе тр ов сь ко ї о бл . П ос ел ен ня Ку ль ту рн ий ш ар Бо дя нс ки й, 1 96 0, с. 2 76 3 1 1 (ф ор мо чк и) 7, 4 Бе рн аш ів ка Ук р. , Б ер на ш ів ка , М ог ил ьо в- П од іл ьс ьк ий р -н В ін - ни ць ко ї о бл . Те са ме Зе мл ян ка 3 6 Ви но ку р, 1 99 7, с. 9 0; р ис . 3 5 3 2 3 (ф ор мо чк и) 7, 1 — 3 Та м са мо Та м са мо — « — Зе мл ян ка 3 6 Та м са мо , р ис . 3 6; 3 9 3 3 1 (ф ор мо чк и) 7, 3 — « — — « — — « — Зе мл ян ка 3 6 Та м са мо , с . 9 0 4 7 26 6, 1 2 Би ти ць ки й ск ар б Ук р. , Б ит иц я, Су мс ьк ий р -н С ум сь ко ї о бл . Го ро ди щ е Ск ар б Су хо бо ко в, Во зн ес ен ск ая , П ри йм ак , 1 98 9, с. 10 0; ри с. 5, 4, 5 4 5 1 6, 7 Та м са мо Та м са мо Те са ме Те са ме Та м же , р ис . 5 , 6 5 1 1 5, 1 Во ло сь ке Ук р. , В ол ос ьк е, Дн іп ро пе тр ов сь ки й р- н Дн іп ро пе т- ро вс ьк ої о бл . П ос ел ен ня Ж ит ло 2 Ру тк ов ск ая , 1 97 4, р ис . 4 , 1 1; П ри хо дн ю к, 1 99 8, р ис . 1 8, 17 6 1 2 5, 1 2 Во ро б’ їв сь ки й ск ар б Ук р. , Г ор об іїв ка , К ан ів сь ки й р- н Че рк ас ьк ої о бл . ? Ск ар б Ко рз ух ин а, 19 96 , с . 3 59 ; т аб л 7, 4 7 1 9 5, 9 Га по ні вс ьк ий ск ар б Ро с., Г ап он ов е, Ко ре ні вс ьк ий р -н К ур сь ко ї о бл . П ос ел ен ня Те са ме Га вр ит ух ин , О бл ом ск ий , 1 99 5, с. 1 38 , р ис . 2 , 1 2 7 7 12 6, 1 3 Та м са мо Та м са мо Те са ме — « — Та м же , р ис . 2 , 9 , 1 0 7 3 6 6, 5 — « — — « — — « — — « — Та м же , р ис . 2 , 1 1 8 2 1 6, 1 Гл ин сь ке 4 Ук р. , Г ли нс ьк е, Зі нь кі вс ьк ий р -н П ол та вс ьк ої о бл . — « — Ж ит ло 1 5 Ш ер ст ю к, 2 00 7, с. 2 3; р ис . 5 , 4 9 7 1 6, 1 7 Зи мн е Ук р. , с . З им но В ол од им ир -В ол ин сь ки й р- н Во ли нс ь- ко ї о бл . Го ро ди щ е ? Ау лі х, 1 96 2, с. 1 03 ; т аб л. ІІ , 1 3 10 1 2 5, 1 0 Д ер еї вк а Ук р. , Д ер еї вк а, О ну фр іїв сь ки й р- н Кі ро во гр ад сь ко ї об л. П ос ел ен ня Ж ит ло 1 Те ле ги н, 1 96 2, с. 1 7; р ис . 4 , 6 11 1 4 5, 3 Іг ре нь -П ід ко ва Ук р. , І гр ен ь, Дн іп ро пе тр ов сь ки й р- н Дн іп ро пе тр ов сь - ко ї о бл . Те са ме Ку ль ту рн ий ш ар П ри хо дн ю к, 1 99 8, р ис . 7 1, 7 — 10 12 5 1 6, 8 Ка ме не ве 2 Ро с., К ам ен ев е, Ку рс ьк ий р -н К ур сь ко ї о бл . — « — Те са ме Ро ди нк ов а, 19 96 б, с. 1 56 ; р ис . 1 04 , 7 ; С ым он ов ич , 2 00 3 13 1 1 5, 4 о- в Ки зл ев ий (В а- си лі вк а- на -Д ні пр і) Ук р. , В ас ил ів ка -н а- Дн іп рі , С ин ел ьн ик ів сь ки й р- н Дн іп ро пе тр ов ск ої о бл . М ог ил ьн ик Зр уй но ва ні по хо ва нн я Бо дя нс ки й, 1 96 0, с. 2 74 ; П ри хо дн ю к, 1 99 8, р ис . 1 9, 1 9 14 1 21 5, 7 Ко зії вс ьк о- Н ов о- од ес ьк ий ск ар б Ук р. , К оз іїв ка , Б ог од ух ів сь ки й р- н Х ар кі вс ко ї о бл . ? Ск ар б Ко рз ух ин а, 19 96 , с . 3 96 , 4 00 ; т аб л. 4 5, 6 , 7 , 1 4— 16 ; 5 6, 7— 10 , 1 8— 32 14 2 2 6, 2 Та м са мо Та м са мо ? Те са ме Та м же , т аб л. 5 6, 11 , 1 6, 1 7 14 3 5 6, 6 — « — — « — ? — « — Та м же , т аб л. 4 6, 1 0 14 5 1 6, 1 0 — « — — « — ? — « — Та м же , т аб л. 4 6, 1 0 14 8 1 6, 1 9 — « — — « — ? — « — Та м же , с . 3 96 , 4 00 ; т аб л. 5 6, 1 2— 15 15 1 1 5, 1 7 Ко ро бі вк а Ук р. , К ор об ів ка , З ол от он ос ьк ий р -н Ч ер ка сь ко ї о бл . П ос ел ен ня Ку ль ту рн ий ш ар Ру тк ов ск ая , 1 97 4, с. 3 6; р ис . 4 , 3 ; П ри хо дн ю к, 19 80 , с . 1 34 16 3 1 6, 3 Кр ив ец ь 4 Ро с., К ри ве ць , Д об ро вс ьк ий р -н Л ип ец ьк ої о бл . Те са ме Те са ме О бл ом ск ий , 2 01 2а ; 2 01 2б ; 2 01 2в 17 1 1 5, 11 Ку ри лі вс ьк ий ск ар б Ро с., К ур ил ів ка , С уд ж ац ьк ий р -н К ур сь ко ї о бл . — « — Ск ар б Ро ди нк ов а, 20 10 , с . 8 6; р ис . 4 , 2 6 17 5 2 6, 9 Та м са мо Та м са мо — « — Те са ме Та м же , р ис . 4 , 2 7, 2 8 17 7 7 6, 1 4 — « — — « — — « — — « — Та м же , р ис . 4 , 1 9— 25 Статт і 40 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2014, вип. 2 (13) 18 1 9 5, 1 3 Ле бе хі вк а Ук р. , З ол от он ос ьк ий р -н Ч ер ка сь ко ї о бл . ? ? Ко рз ух ин а, 19 96 , с . 3 92 — 39 3; та бл 9 4, 2 5 19 7 2 6, 1 6 М ок ва Ро с., М ок ва , К ур сь ки й р- н Ку рс ьк ої о бл . М ог ил ьн ик ? Та м же , с . 4 05 ; т аб л. 5 9, 1 4, 1 5 20 1 25 5, 2 М ох на ч Ук р. , М ох на ч, М ох на ць ки й р- н Х ар кі вс ьк ої о бл . ? П ох ов ан ня А кс ен ов , Б аб ен ко , 1 99 8, с. 11 5; р ис . 2 , 8 21 7 1 6, 1 8 М ощ ен ки Ук р. , М ощ ен ки , Г ор од ня нс ьк ий р -н Ч ер ні гів сь ко ї о бл . Го ро ди щ е Ку ль ту рн ий ш ар Щ ук ин , 1 98 9 22 1 1 3, 1 4 Н иж нь о- Си ро ва т- сь ки й ск ар б Ук р. , Н иж ня С ир ов ат ка , С ум сь ки й р- н Су мс ьк ої о бл . ? Ск ар б Ко рз ух ин а, 19 96 , с . 4 03 ; т аб л. 6 1, 8 23 6 2 6, 11 О бу хі в 2 Ук р. , О бу хі в, О бу хі вс ьк ий р -н К иї вс ьк ої о бл . П ос ел ен ня О б’ єк т 2 4 та 2 6 П ет ра ус ка с, Ш иш ки н, А ба ш ин а, 20 11 , с . 2 6; р ис . 1 2, 1 8 24 1 1 5, 1 5 П ол та вс ьк а г уб ., сх ід ні п ов іти Ук р. , П ол та вс ка гу б. ? ? Ко рз ух ин а, 19 96 , с . 3 95 ; т аб л. 7 8, 4 25 7 2 (3 ?) 6, 1 5 Ра ш кі в 2 Ук р. , Р аш кі в, Х от ин сь ки й р- н Че рн ів ец ьк ої о бл . П ос ел ен ня Ку ль ту рн ий ш ар , ж ит ло 4 8 Ба ра н, 1 98 8, с. 2 3; р ис . 1 2, 4 26 7 1 — Ра ш кі в 3 Ук р. , Р аш кі в, Х от ин сь ки й р- н Че рн ів ец ьк ої о бл . Те са ме ? Та м же , р ис . 1 2, 4 27 1 1 5, 6 Ст ец ів ка Ук р. , С те ці вк а, Чи ги ри нс ьк ий р -н Ч ер ка сь ко ї о бл . — « — Ж ит ло 8 П ет ро в, 1 96 3, с. 2 29 ; р ис . 1 0, 5 28 2 28 6, 4 Су дж ац ьк ий ск ар б Ро с., С уд ж а, Су ж да ць ки й р- н Ку рс ьк ої о бл . — « — Ск ар б Ко рз ух ин а, 19 96 , т аб л. 6 9, 1 — 23 29 1 1 5, 5 о- в Су рс ьк ий Ук р. , В ол ос ьк е, Дн іп ро пе тр ов сь ки й р- н Дн іп ро пе т- ро вс ьк ої о бл . М ог ил ьн ик П ох ов ан ня П ри хо дн ю к, 1 99 8, р ис . 1 9, 2 4 30 1 2 5, 1 6 Та хт ай ка Ук р. , Т ах та йк а, Ко бе ля ць ки й р- н П ол та вс ьк ої о бл . ? ? Ко рз ух ин а, 19 96 , с . 4 20 ; т аб л. 1 08 , 1 3 31 1 6 (? ) — Тр уб че вс ьк ий ск ар б Ро с., Т ру бч ев сь к, Т ру бч ев сь ки й р- н Бр ян сь ко ї о бл . П ос ел ен ня Ск ар б П ри хо дн ю к, П ад ин , Т их он ов , 1 99 6, с. 7 9— 10 2 31 7 2 (? ) — Та м са мо Та м са мо Те са ме Те са ме Та м же 32 1 14 5, 8 Х ац ьк ів сь ки й ск ар б Ук р. , Х ац ьк и, Ч ер ка сь ки й р- н Че рк ас ьк ої о бл . ? — « — Ко рз ух ин а, 19 96 , с . 3 73 ; т аб л. 2 2, 3 7— 47 З а к і н ч е н н я т а б л и ц і. № н а ка рт і Ти п Кі ль кі ст ь Ри с., по зи ці я Н аз ва А дм ін іс тр ат ив на п ри в’ яз ка Ти п па м’ ят ки Ти п ко мп ле кс у Лі те ра ту ра (вороб’ївка, Козіївка-Нова Одеса, Нижня Сиворотка, Хацьки) та по- ховань (Балаклея, Мохнач). Для трьох знахідок (Тахтайка, Ле- бехівка та східні повіти полтавсь- кої губернії 8) неможливо визна- чити тип пам’ятки та комплексу. Останні 23 пункти розподіля- ються таким чином: три городища (зимне, Битиця (скарб), Мощенки), 13 поселень (волоське, Глинське 4, Дереївка, Ігрень-підкова, Камене- ве 2, Коробівка, Кривець 4, Обухів 2, Рашків 2 і 3, балка Яцева, Стецівка, Бернашівка), чотири скарби, вияв- лені на поселеннях (Гапонівський, Курилівський, Трубчевський, Суд- жацький), три могильника (о-в Киз- левий, о-в Сурський, Моква). кількість знахідок. за кіль- кістю знахідок пам’ятки та комп- лекси умовно поділяються на чо- тири групи (рис. 3) 9. перша об’єднує пам’ятки з од- нією знахідкою. Це одне поховання (Балаклея), дев’ять поселень (бал- ка Яцева, волоське, Глинське 4, Каменеве 2, Коробівка, Кривець 4, Рашків 2 і Стецівка), один скарб (Нижня Сироватка), два могильни- ка (о-в Кизлевий та о-в Сурський), одне місцезнаходження (східні повіти полтавської губернії) та два городища (зимне та Мощенки). До другої групи увійшли пам’ят- ки з двома—чотирма знахідками. Це поселення Ігрень-підкова, Раш- ків 3, Дереївка, Обухів 2, могильник Моква, вороб’ївський скарб та одне місцезнаходження (Тахтайка). Третя — об’єднує пам’ятки з кількістю знахідок від 9 до 14. Це Трубчевський 10, Курилівський та Хацьківський скарби та місцезна- ходження біля с. Лебехівка. До четвертої групи належать пам’ятки з кількістю знахідок від 25 екземплярів. Це Гапонівський, Суджацький, Козіївсько-Ново- одеський, Битицький скарби та Мохнацьке поховання. 8. Локалізація знахідки визначається лише в межах східних повітів полтавсь- кої губернії. Тому на карті позначка умовно поставлена на місці м. полтава. 9. Слід зауважити, що у похованнях VI—VII ст. кримських могильників кількість пронизок не перевищує 10 екз. (див.: [Айбабин, Хайрединова, 2008]). 10. в.А. падін указує, що в складі скарбу виявлено 14 знахідок [падин, 2004], тоді як в.є. Родінкова — 13. 41ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2014, вип. 2 (13) рис. 2. Карта пам’яток зі знахідками пронизок. умовні позначення: І — тип місцезнаходження невідомий; ІІ — поселення зі скарбом; ІІІ — скарб; ІV — городище; V — поселення; VI — могильники; VII — поховання; (тут і на рис. 3, 4: нумерація пунктів відповідає номерам у таблиці). рис. 3. Карта пам’яток зі знахідками пронизок (кількість). умовні позначення: І — одна знахідка; ІІ — кількість знахідок від 2 до 4; ІІІ — від 10 до 14; IV — 25 і більше екземплярів Статт і 42 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2014, вип. 2 (13) Слід зауважити, що у чотирьох скарбах (Га- понівський, Суджацький, Козіївсько-Новоодесь- кий, Битицький) та одному похованні (Мохнач) на Дніпровському Лівобережжі, кількість знахі- док складає 25 і більше екземплярів (рис. 1). Ймовірно, така кількість пронизок в одному ок- ремому комплексі вказує на повний їх комплект в складі убору. Однак, комплекс Козіївка-Нова Одеса є скарбом майстра [Щеглова, 1999, с. 291], а в сімейних скарбах-ларчиках (Гапонівський, Суд- жацький), на думку О.О. Щеглової, були присут- ні 1—2 святкових чи обрядових убори [Щеглова, 2000, с. 137], і в цьому разі, не всі вироби могли входити до складу одного убору. підтвердженням кількості пронизок в уборі могло б слугувати Мох- нацьке поховання, але речі у ньому не зафіксовані in situ [Аксенов, Бабенко, 1998, с. 111, 112]. типологія. У результаті морфологічного аналі- зу виділено три класи та вісім типів пронизок. Більшість виготовлені із бронзи, і лише деякі — срібні (Суджацький и Гапонівський скарби) 11. перший клас представлений суцільними про- низками. До цього класу належить шість типів. тип 1. прості гладенькі рурочки-пронизки. виготовлені із бронзового листа, шов не запа- яний. Це найбільш поширений (113 знахідок) тип. Такі вироби виявлені на пеньківських по- 11. Дана типологія дещо відрізняється від раніше за- пропонованої автором [володарець-Урбанович, 2012]. селеннях Ігрень-підкова, волоське, Дереївка, Коробівка і Стецівка, та могильниках на о-вах Сурський та Кизлевий, у Мохнацькому похован- ні; в Гапонівському, Козіївсько-Новоодеському, Хацьківському, вороб’ївському, Нижньо-Сиро- ватському, Трубчевському та Курилівському скарбах. Крім того, подібні вироби зафіксовані на місцезнаходженнях із Лебехівки, Тахтайки та східних повітів полтавської губернії (рис. 4; 5). в одній формочці із Бернашівки могли від- ливати вироби першого типу (рис. 7) 12. знахідки таких пронизок пов’язані з пень- ківськими та колочинськими пам’ятками або зі скарбами першої хронологічної групи [Гав- ритухин, 1996, с. 95]. відповідно, хронологія цього типу навряд чи виходила за межі VII ст. виняток становить лише вороб’ївський скарб, що належить до другої групи [Гавритухин, Щеглова, 1996б, рис. 62]. відомі такі вироби серед старожитностей ла- тенського та римського періодів. зокрема, ви- явлені вони на пам’ятках зарубинецької куль- 12. визначити культурно-хронологічну приналеж- ність пронизки із Колочинського городища [Сымо- нович, 1963, с. 130; рис. 24, 4] складно через те, що на пам’ятці наявні зарубинецький та колочинський шари. Те саме стосується і знахідок із поселення Ост- рів, де зафіксовано зарубинецький та празький гори- зонти [Егорейченко, 1991б, с. 68, 69; табл. VIII, 6, 14]. рис. 4. Карта пам’яток зі знахідками пронизок за типами. умовні позначення: І — тип 1; ІІ — тип 2; ІІІ — тип 3; IV — тип 4; V — тип 5; VI — тип 6; VII — тип 7; VIII — тип 8; IX — тип визначити неможливо володарець-Урбанович я.в. пронизки епохи раннього середньовіччя зі слов’янських пам’яток півдня Східної європи 43ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2014, вип. 2 (13) тури — могильники Чаплин (пох. 31, 34, 37) та велемичі 1 [Кухаренко, 1959, с. 161; табл. VI, 24; VIII, 1; 1961, табл. 23, 11; 1964, с. 40—41; табл. 17, 28; 18, 12] та в складі скарбу із городища Чаплін [Третьяков, 1959, с. 142; рис. 14, 23]. У наступному періоді пронизки першого типу відомі на пізньозарубинецьких пам’ятках типу Мар’янівка (могильник Рахни, поселення Мар’янівка та пархомівка) [Обломский, 2010, с. 28; рис. 18, 3, 4; 22, 9; 24, 4, 7; 27, 8; 49, 9], типу Лютеж (поселення Таценки, Селище, Оболонь- Луг 4, Коржи) [Савчук, 1969, с. 83; 86; рис. 1, 9, 10, 25, 27; Максимов, 1969, с. 43; рис. 6, 15; Кос- тенко, 1983, с. 53; рис. 3, 4; Башкатов, Терпилов- ский, 2010, рис. 93, 5] та типу Тернівка 2 (Тер- нівка 2) [Обломский, 1991, с. 57; рис. 18, 6]. представлені вони і серед старожитностей київської культури (Абидня, Борисоглібське 4, Олександрівка 1) [поболь, Ильютик, 2001, с. 54; рис. 41, 2; 2002, с. 124; рис. 11, 2; Облом- ский, Радюш, 2007, с. 37; рис. 112, 23; Терпи- ловський, Шекун, 2004, с. 224; рис. 9, 21]. виявлені такі вироби і в старожитностях кола східноєвропейських виїмчастих емалей: в Межанських виленських курганах [Спи- цын, 1903, с. 14; рис. 181, 12] і серед інвентарю пох. 48 могильника Красний Маяк [Гей, Ба- жан, 1993, с. 52—59; рис. 3, 6—8]. рис. 5. пронизки типу 1: 1 — волоське; 2 — Мох- нач; 3 — Ігрень-підкова; 4 — Кизлевий; 5 — о- в Сурський; 6 — Стецівка; 7 — Козіївка — Нова Одеса; 8 — Хацьки; 9 — Гапонове; 10 — Дереївка; 11 — Курилівка; 12 — вороб’ївка; 13 — Лебехівка; 14 — Нижня Сироватка; 15 — полтавська губ.; 16 — Тахтайка; 17 — Коробівка рис. 6. пронизки типів 2—8; А — тип 2: 1 — Глин- ське 4; 2 — Козіївка — Нова Одеса; 3 — Кривець 4; 4 — Суджа; Б — тип 3: 5 — Гапонове; 6 — Козіїв- ка — Нова Одеса; в — тип 4: 7 — Битиця; 8 — Каме- неве 2; Г — тип 5: 9 — Курилівка; 10 — Козіївка — Нова Одеса; Д — тип 6: 11 — Обухів 2; ж — тип 7: 12 — Битиця; 13 — Гапонове; 14 — Курилівка; 15 — Рашків 2; 16 — Моква; 17 — зимно; 18 — Мощенки; Е — тип 8: 19 — Козіївка — Нова Одеса рис. 7. Бернашівка. Формочки для відливання про- низок Статт і 44 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2014, вип. 2 (13) тип 2. вироби, виготовлені із тонкої пластин- ки, із своєрідним валиковим «гофруванням» по центру та краях. Кінці не спаяні. У перетині мають округлу чи овальну форму. Такі про- низки виявлені на поселеннях Глинське 4 та Кривець 4 (з гофруванням по центру та одному краю — обламана?) 13, в Суджацькому (срібні) та Козіївсько-Новоодеському скарбах (рис. 4; 6, Б). в трьох формочках із Бернашівки могли відливати вироби третього типу (рис. 7). Хронологія цього типу визначається за знахідками зі скарбів першої хронологічної групи [Родинкова, 1996а, с. 129]. Крім того, ке- рамічному комплексу поселення Глинське 4 притаманні пеньківські й сахнівські риси, а на поселенні Кривець 4 виявлено матеріали ко- лочинської культури (у том числі низка речей кола першої групи скарбів). загальна кількість знахідок складає 33 екземпляри. Картографування показало вузьку регіональ- ну специфіку цього типу — концентрацію в серед- ній течії і верхів’ях басейну ворскли та верхів’ях псла (лише знахідки із Кривця 4 та Бернашівки знаходяться поза цим ареалом) (рис. 4). Схожі вироби виявлено серед інвентарю склепу 303а могильника Скалисте [веймарн, Айбабин, 1993, с. 64; рис. 42, 30, 31]. Серед аналогій слід також вказати на знахідку бронзової рурочки-пронизки з горо- дища Отмичі [Исланова, 2008, с. 23; рис. 65, 4; Сапрыкина, 2008, с. 259; фото 34]. Але у даного екземпляру відсутнє «гофрування» по центру. Схожий виріб виявлено і в кургані 8 могильни- ка Ліпеці (старожитності смоленських довгих курганів) [Седов, 1974, с. 31; табл. 28, 13]. знахідка, яку можна вважати прототипом, походить із пізньосарматського поховання, ви- явленого біля с. Баранівка (Черноярський р-н Астраханської обл.) на правому березі волги. Це срібний виріб з валиковим «гофруванням» по центру та краях, довжиною 7,2 см та діаметром 0,9 см [Скрыпкин, 1974, с. 60; рис. 2, 5]. Комплекс датовано першою половиною чи серединою ІІІ ст. н. е. Але хронологічний та територіальний розрив не дозволяє однозначно вважати її прототипом. Утім, інших подібних виробів серед матеріалів пізньоримського часу виявити не вдалося. тип 3. Рурочки-пронизки гофровані. з ли- цьової сторони покриті неглибокими вер- тикальними насічками. Мають своєрідну ложбинку-заглиблення. виявлені в складі Га- понівського (срібні) та Козіївсько-Новоодесько- го (бронзові) 14 скарбів (рис. 4; 6, в) та в одній із формочок із Бернашівки (рис. 7, 3). Хронологія цього типу визначається знахід- ками в скарбах першої хронологічної групи за О.О. Щегловою. поширені вони у верхів’ях 13. А.М. Обломський вважає, що її перевикористали як підвіску. 14. Одну із знахідок із Козіївсько-Новоодеського скарбу О.О. Щеглова вважає прямокутною накладкою з попе- речними насічками [Щеглова, 2009, с. 53; рис. 2, 40]. псла та середньої течії Сейму. Кількість знахі- док складає 11 екземплярів. тип 4. Рурочки, декоровані на кінцях ви- пуклим пунктирним орнаментом у два—три ряди, котрий складається з продавлених (кар- бованих) крапок з внутрішнього боку. по од- ній виявлено серед виробів Битицького скарбу та на поселенні Каменеве 2 (рис. 4; 6, Г). Час існування Битицького городища дослідники визначають періодом кінця VII—VIII ст., а на поселенні Каменеве 2 зафіксовано київський та колочинський культурні шари 15. поширені такі пронизки у верхів’ях Сули і Сейму. тип 5. представлений трьома пронизками, згорненими з тонких платівок, прикрашеними па- ралельними продавленими валиками на кінцях. представлені в складі Курилівського та Козіївсь- ко-Новоодеського скарбів (?) (рис. 4; 6, Д). Аналогій третьому, четвертому та п’ятому ти- пам серед синхронних і попередніх епох поки що виявити не вдалося. тип 6. Це вироби у вигляді подовженого тон- кого циліндру, посеред якого пробитий тонкий отвір. пронизки імітують спіральні. Два виро- би виявлені на поселенні Обухів 2 16 (рис. 4; 6, ж). Схожі речі відомі в салтівських (напр., ком- плекс 12 Сухогомольшанського могильника [Михеев, 1985, с. 6; рис. 7, 19—26]) та прикам- ських (Георгієвський скарб [Голдина, Кананин, 1989, c. 67—68]) старожитностях. До другого класу належать спіралеподібні вироби. представлений одним типом. тип 7. пронизки спіралеподібні, бронзові. виготовлені із тонкого плоского чи трикут- ного у перетині бронзового дроту. виявлені в Курилівському, Гапонівському, Трубчевсько- му (?), Битицькому скарбах, на могильнику Моква, на поселеннях Рашків 2 та 3 та на го- родищах Мощенки та зимне (?) 17 (рис. 4; 6, А). загальна кількість знахідок — 54 екз. І.С. винокур уважав, що на одній з формочок з Бернашівки є відбитки для виготовлення таких пронизок [винокру, 1997, с. 98; рис. 33]. врахову- ючи невеликі розміри виробу, яке можна було от- римати при виготовленні, слід погодитися з цим припущенням. Хоча не виключено, що це могла бути формочка для відливання стержнів. представлені подібні знахідки серед ро- менських старожитностей (Івахниківській скарб [Макаренко, 1908, с. 207—212], Супрут- ське городище, поселення Торхово й Уткіне [Григорьев, 2005, с. 95], Новотроїцьке [Ля- пушкин, 1958, с. 30; рис. 17, 12, 13], велике 15. Чимало дослідників уважають, що ця знахідка належить до київської культури [Обломский, 1991, с. 108; Терпиловский, Абашина, 1992, с. 67]. 16. висловлюю вдячність О.в. петраускасу за можли- вість ознайомитися з неопублікованими матеріалами. 17. в експозиції Тернопільського краєзнавчого музею представлені срібні спіральні пронизки, що, можли- во, походять із пражського поселення. висловлюю вдячність в.С. Тиліщаку за надану інформацію. володарець-Урбанович я.в. пронизки епохи раннього середньовіччя зі слов’янських пам’яток півдня Східної європи 45ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2014, вип. 2 (13) Горнальське, Городище «Гора Івана Рильсько- го», Ліпінське городище, могильник Лебяжий [Шпилев, 2010, с. 247, 248]). Слід підкресли- ти, що О.в. Григор’єв і С.С. Рябцева [Рябцева, 2005, с. 28, 29] пов’язують появу цих знахідок з балтськими або фінно-угорськими впливами. Хоча ці знахідки можуть мати салтівське по- ходження. знахідки таких прикрас у скарбах першої хронологічної групи (Гапонівський, Курилівсь- кий і Трубчевський) вказують на побутування спіралеподібних пронизок до середини / другої половини VII ст. Хронологічно випадають з цього ряду знахідки з Битицького скарбу. Слід зауважити, що відомі такі знахідки і се- ред салтівських старожитностей. Так, С.О. плет- ньова вказує, що спіральні пронизки виявлені у кожній п’ятій катакомбі Дмитрівського могиль- ника. Часто вони утворюють цілу композицію разом з іншими підвісками та намистинами [плетнева, 1989, с. 113; рис. 58]. Той факт, що серед речей Битицького скарбу присутні сал- тівські прикраси, наводить на роздуми, що і пронизки могли бути привізними виробами. Картографування вказує на компактний ре- гіон розповсюдження знахідок. вони концент- руються у середній течії Десни, верхів’ях псла і середній течії Сейму (рис. 4). поза цим регіо- ном такі пронизки знайдені на поселеннях біля с. Рашків та городищі зимне. Аналогічні прикраси відомі серед старожитнос- тей попереднього часу. Такі пронизки виявлені на зарубинецьких могильниках (Чаплин, пох. 27, вороніне, пох. 4; велемичі 2, пох. 14, 21, 23, 35; ве- лемичі 1, пох. 46, 47, 76, 21; пирогівський, пох. 76) [Кухаренко, 1959, с. 161; табл. VI; 1961, табл. 17, 5, 14; 19, 21; 29, 10, 15, 29; 30, 15; 31, 18; 38, 11; 1964, с. 40; табл. 17, 7; Скиба, 2001, с. 40—41; рис. 35, 3] та у складі скарбу із городища Чаплин [Третья- ков, 1959, с. 142; рис. 14, 22, 24]. подібні знахідки виявлені на пізньозаруби- нецьких пам’ятках типу Марьянівка, Лютеж та Тернівка 2 (могильник Рахни, поселення Ніколь- ська Слобода, пасічна, Селище, Коржі, ур. Ряб- ци, Оболонь, Тернівка 2) [Савчук, 1969, с. 83, 86; рис. 1, 8, 28; Шовкопляс, 1969, с. 80; рис. 3, 6; Костенко, 1983, с. 52, 53, 57; рис. 3, 2, 3, 6, 7; Башкатов, Терпиловский, 2010, рис. 93, 3, 4, 20, 21; Обломский, 1991, с. 57; рис. 18, 7] і на київсь- ких пам’ятках (Киселівка 2, Абидня, Сіделькіно, Олександрівка 1, Обухів 3) [Терпиловский, 1984, с. 30, 89; табл. 8, 3; поболь, Ильютик, 2001, с. 54; рис. 42, 3; Сташенков, 2005, с. 32; рис. 61, 5, 6; Об- ломский, Радюш, 2007, с. 37; рис. 125, 6, 7; Терпи- ловський, Шекун, 2004, с. 224; рис. 9, 20]. відомі такі вироби і серед комплексів кола східноєвропейських виїмчастих емалей. Грив- ня із Козлівки була прикрашена «дротяною об- моткою» (спіральні пронизки?), які розділяли намистини [Корзухина, 1978. с. 72; табл. 2, 3]. Той самий контекст, коли пронизки виконували роль своєрідного розподільника, зафіксований і для намиста із Жукіна [Корзухина, 1978, с. 71; Родинкова, 2007, рис. 13, 25]. відомі такі виро- би і серед речей Мощинського скарбу [Булычов, 1899, табл. ХІ; Спицын, 1903, с. 30; рис. 239]. Третій клас представлений потрійними циліндрами. тип. 8. пронизки у вигляді потрійних рубчас- тих циліндрів. виявлена в складі Козіївсько-Но- воодеського скарбу (рис. 4; 6, Е). Деякі відтиски на кам’яних формочках із Бернашівки нага- дують вироби цього типу [винокур, 1997, с. 90; рис. 39; 1998, рис. 5, 4; Щеглова, 2009, с. 52]. здійснений аналіз вказує на те, що перший і сьомий типи мають широкий хронологічний та територіальний діапазон побутування, тоді як інші — вузький. Картографування вияви- ло і вузьку регіональну специфіку цих типів. всі вони концентруються в середній течії та верхів’ях басейна ворскли, псла та Сейму. Ці дані цілком вкладаються у локальні варіан- ти жіночого убору «старожитностей антів» (Сеймсько-Деснянський та Лівобережний за в.є. Родінковою), які відрізняються лише за набором типів чи варіантів речей [Родинкова, 2003б; 2011, с. 247, 248]. Слід зауважити, що з усіх комплексів та пам’яток, на яких виявлені пронизки, лише в скарбах Дніпровського Лівобережжя просте- жується різноманіття типів виробів. Це Труб- чевський, Гапонівський, Козіївсько-Новоодесь- кий та Битицький. Походження. Аналіз пронизок попередніх періодів виявив ще одну особливість. з одного боку, ці прикраси, разом з двоспіральними [Его- рейченко, 1991а] та трапецієподібними підвіс- ками, є тими категоріями речей, що «червоною ниткою» об’єднують убори ранньосередньовіч- них слов’ян (чи частини слов’янського масиву) з праслов’янськими культурами пізньолатенсь- кого та римського періодів [Родинкова, 2011, с. 248—249]. Близькість складу убору східноєв- ропейських виїмчастих емалей та «старожит- ностей антів» була відмічена в.є. Родінковою [Родинкова, 2007, с. 370]. Але якщо в ранньо- середньовічний час пронизки використовува- лися в якості прикрас намиста, що з’єднувало фібули 18, то для виїмчастих емалей вони ви- конували іншу функцію (фібули з’єднували за допомогою спеціальних бронзових ланцюжків [Макаренко, 1927, рис. 8, 13; Корзухина, 1978, с. 36—42; табл. 11, 2; 19, 30]). з іншого боку, пронизки серед зарубинець- ких, пізньозарубинецьких та київських ма- теріалів відомі у значно меншій кількості, ніж у ранньому середньовіччі. вірогідно, при- чина збільшення кількості таких знахідок у VI—VII ст. пов’язана з балтійськими чи фіно- угорськими впливами на територію Середньо- 18. І.О. Гавритухін та О.О. Щеглова вважають, що складні нагрудні прикраси можуть мати візантійсь- ке походження [Гавритухин, Щеглова, 1996а, с. 48]. Статт і 46 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2014, вип. 2 (13) го подніпров’я та Дніпровського Лівобережжя. зокрема, у структурі убору скарбів першої групи виділяється набагато більше речей «субстрат- ного» і «лісного» походження ніж «провінційно- візантійського» [Родинкова, 2011, с. 248—255]. висновки. згідно проведених спостережень можна вважати, що хронологія цих прикрас для епохи раннього середньовіччя не вихо- дить за межі VII ст., оскільки ці знахідки час- то трапляються разом з речами, що входять до складу скарбів першої хронологічної групи. А формування самого убору відбулося дещо рані- ше (кінець VI — початок VII ст.) [Гавритухин, Обломский, 1996, с. 146]. відповідно, частина знахідок з поселень і могильників може нале- жати саме до часу формування убору, а не часу випадіння скарбів. Для епохи раннього середньовіччя у Середнь- ому подніпров’ї та Дніпровському Лівобережжі відома низка інгумацій з речами кола «старо- житностей антів», етнокультурна належність яких залишається дискусійною [Обломский, 1996б, с. 122; 2002, с. 80; Синиця, 1999, с. 98— 101; Гавритухин, 2004, с. 208—220; Комар, 2005, с. 207—218]. пронизки виявлені і в інгумаціях VI—VII ст. (Мохнач, Балаклея), і ранішого часу. У «ранніх» (друга половина V — перша поло- вина VI ст. [Обломский, 2002, с. 84]) інгумаціях пронизки походять з поховань кургану 6 непо- далік сс. воронцівка [Обломский, 2002, с. 81] 19 та волобуївка [Сибилев, 1926; Гавритухин, 2004, с. 208]. Ці комплекси датуються другою половиною V — першою половиною VI ст. [Об- ломский, 2002, с. 84]. в інвентарі останнього є спіральні пронизки, виготовлені із золота і сріб- ла. золоті пронизки відомі у похованні 82 мо- гильника Лучисте [Хайрединова, 1999, с. 213; рис. 15; 16], склепу 11 некрополя Чорна Річка [Айбабин, 1999, рис. 21, 16—24] і в похованні на поселенні Мухіно 2 [земцов, 2012, с. 161] (детальніше див.: [Мастыкова, 2014]). Це може вказувати на те, що захоронення із волобуївки супроводжувалося інвентарем саме південного (кримського) походження [Гавритухин, 2003, с. 110; 2007а, с. 30]. Крім того, в інших комп- лексах V ст. пронизки відсутні (каталог див.: [Гавритухин, 2007б, с. 33—37; Радюш, Щегло- ва, 2012]). Їх зв’язок з місцевими культурами залишається проблематичним [Гавритухин, 2003, с. 113]. відповідно, не виключено, що убір населен- ня, яке залишило ці інгумації, змінився. Мож- ливо, змінилося й саме населення. Цей факт підтверджує припущення, що ранні інгумації були залишені нащадками черняхівського населення («постчерняхівским» населенням) [Gorokhovsky, 1992; Мастыкова, 2008, с. 372— 19. Деякі дослідники вважають поховання з ворон- цівки прикладом наявності сарматських елементом в ареалі черняхівської культури [Спицын, 1948, с. 67; Ляпушкин, 1950, с. 22; Кухаренко, 1954, с. 118, 120]. 373] 20, а пізні — тюркськими чи слов’янськими. Аргументом на користь цієї точки зору є те, що в уборі черняхівського населення пронизки відсутні (див.: [Гопкало, 2008]). знахідки рурочок-пронизей серед матеріалів пам’яток VIII ст. є одиничними. з-поміж скар- бів другої хронологічної групи вони відомі лише у вороб’ївському. Унікальними є прониз- ки із Обухова 2, які не знаходять аналогії серед слов’янських старожитностей і, швидше за все, є імпортними виробами. У Битицькому скар- бі наявні імпортні речі салтівської культури. Ймовірно, що й пронизки могли бути виробами саме хозарських майстрів. Айбабин А.и. Хронология могильников Крыма позднеримского и раннесредневекового времени // МАИЭТ. — 1990. — вып. I. — С. 3—86. Айбабин А.и. Этническая история ранневизантийс- кого Крыма. — Симферополь, 1999. — 352 с. Айбабин А.и., хайрединова Э.А. Могильник у села Лучистое. — Симферополь; Керчь, 2008. — Т. 1: Рас- копки 1977, 1982—1984 гг. — 336 с. Аксенов в.С., Бабенко л.и. погребение VI—VII в. н. э. у села Мохнач // РА. — 1998. — № 3. — С. 111—122. Ауліх в.в. Металеві пряжки та прикраси з верхньо- го горизонту городища в с. зимно волинської облас- ті // МДАпв. — К., 1962. — вип. 4. — С. 92—105. Баран в.Д. пражская культура поднестровья (по ма- териалам поселений у с. Рашков). — К., 1988. — 160 с. Башкатов Ю.Ю., терпиловский р.в. позднеза- рубинецкие памятники Среднего поднепровья // позднезарубинецкие памятники на территории Украины (вторая половина І — ІІ в. н. э.). — М., 2010. — С. 36—44 (РСМ. — вып. 11). Белоцерковская и.в. Об одном типе женского костю- ма окских финнов гуннского и постгуннского време- ни // Лесная и лесостепная зоны восточной Европы в эпохи римских влияний и великого переселения народов. — Тула, 2012. — Конф. 3. — С. 55—78. Бодянский А.в. Археологические находки в Днепровс- ком Надпорожье // СА. — 1960. — № 1. — С. 274—277. Булычов Н.и. Журнал раскопок по части водораздела верхних притоков волги и Днепра. — М., 1899. — 80 с. вашкявичюте и. Древнейшие головные венки зем- галов // Древности Белоруссии и Литвы. — Минск, 1982. — С. 56—61. веймарн Е.в., Айбабин А.и. Скалистинский мо- гильник. — К., 1993. — 201 с. винокур І.С. Слов’янські ювеліри подністров’я (за ма- теріалами дослідження Бернашівського комплексу І тис. н. е.). — Кам’янець-подільський, 1997. — 200 с. винокур І.С. Ювелірний комплекс ранньосеред- ньовічних слов’ян // Archaeoslavica. — Krakow, 1998. — № 3. — C. 209—226. володарець-Урбанович я.в. Трубочки-пронизки епо- хи раннього середньовіччя із слов’янських пам’яток // 20. Тут варто згадати гіпотезу М.М. Казанського про зворотню міграцію остроготів із заходу після загибелі Атіли [Казанский, 1997, с. 185]. А.М. Обломський, розвиваючи це положення, вважає що після розгрому гунського об’єднання, частина його підданих поверну- лася в подніпров’я і розселилася серед антів, які вже зайняли цю територію. присутність германського ком- поненту можна пояснити наявністю у носіїв пеньківсь- кої культури східногерманського за походженням убору з пальчастими фібулами [Обломский, 2002, с. 85, 90]. володарець-Урбанович я.в. пронизки епохи раннього середньовіччя зі слов’янських пам’яток півдня Східної європи 47ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2014, вип. 2 (13) проблемы истории и археологии Украины: Матери- алы VIII Междунар. науч. конф. (Харьков, 9—10 но- ября 2012 г.). — Харьков, 2012. — С. 64—65. Гавритухин и.о., обломский А.М. Гапоновс- кий клад (предварительная публикация) // РА. — 1995. — № 4. — С. 136—149. Гавритухин и.о. Датировка днепровских кладов первой группы методом синхронизации с древностями других территорий // Гавритухин И.О., Обломский А. М. Гапоновский клад и его культурно-исторический контекст. — М., 1996. — С. 58—95 (РСМ. — вып. 3). Гавритухин и.о., обломский А.М. Днепровское Левобережье на заре средневековья: динамика ис- торико-культурных процессов и клады // Гавриту- хин И.О., Обломский А.М. Гапоновский клад и его культурно-исторический контекст. — М., 1996. — С. 140—148 (РСМ. — вып. 3). Гавритухин и.о., щеглова о.А. Комплексность кла- да и реконструкция гарнитур // Гавритухин И.О., Обломский А.М. Гапоновский клад и его культур- но-исторический контекст. — М., 1996а. — С. 47—53 (РСМ. — вып. 3). Гавритухин и.о., щеглова о.А. Группы днепровс- ких раннесредневековых кладов // Гавритухин И.О., Обломский А.М. Гапоновский клад и его культурно- исторический контекст. — М., 1996б. — С. 53—57 (РСМ. — вып. 3). Гавритухин и.о. взаимоотношения славянских и восточногерманских народов во второй половине V — начале VI вв. // Чтения, посвящ. 100-летию де- ятельности в.А. Городцова в ГИМ: Тез. конф. — М., 2003. — Ч. II. — С. 109—113. Гавритухин и.о. Среднеднепровские ингумации второй половины V — VI в. // Культурные трансфор- мации и взаимовлияния в Днепровском регионе на исходе римского времени и в раннем средневеко- вье. — Спб., 2004. — С. 208—220. Гавритухин и.о. Ингумации, связанные с культурой оседлого населения, и отдельные находки постгунс- кого времени // восточная Европа в середине I тыс. н. э. — М., 2007а. — С. 30—33 (РСМ. — вып. 9). Гавритухин и.о. Комплексы элиты V в. // восточ- ная Европа в середине I тыс. н. э. — М., 2007б. — С. 33—37 (РСМ. — вып. 9). Гей о.А., Бажан и.А. захоронение с комплексом вещей круга эмалей на Нижнем Днепре // пАв. — Спб., 1993. — вып. 3. — С. 52—59. Голдина р.Д., кананин в.А. Средневековые памят- ники верховьев Камы. — Свердловск, 1989. — 215 с. Голдина р.Д. Неволинский могильник VII—IX вв. в пермском предуралье. — Ижевск, 2012. — 469 с. (Материалы и исслед. Камско-вятской археол. эксп. — Т. 21). Гопкало о.в. Бусы и подвески черняховской культу- ры. — К., 2008. — 252 с. Городцов в.А. Дневник археологических исследо- ваний в зеньковском уезде, полтавской губернии, в 1906 году // Тр. XIV АС. — М., 1911. — Т. III. — С. 93—161. Григорьев А.в. Славянское население водораздела Оки и Дона в конце І — начале ІІ тыс. н. э. — Тула, 2005. — 207 с. Егорейченко А.А. Очковидные подвески на террито- рии СССР // СА. — 1991а. — № 2. — С. 171—181. Егорейченко А.А. поселение у д. Остров пинско- го района Брестской области // Archaeoslavica. — Krakow, 1991б. — № 1. — С. 61—82. Звяруга я.Г. Беларускае павілле у жалезным веку і раннім сярэднявякоўі. — Минск, 2005. — 174 с. (Ма- тэрыялы па археологіі Беларусі. — вып. 10). Земцов Г.л. Липецкий край в III—V веках. — Тула, 2012. — 206 с. исланова и.в. Городище Отмичи. — М., 2008. — 284 с. (РСМ. — вып. 11). казанский М.М. Остроготские королевства в гуннс- кую эпоху: рассказ Иордана и археологические дан- ные // Stratum plus + пАв. — 1997. — С. 181—193. комар А.в. Исторические предпосылки возникнове- ния легенды о полянской дани хазарам по археоло- гическим данным // Хазары. — Москва; Иерусалим, 2005. — С. 207—218. комар А.в. перещепинский комплекс в контексте основных проблем истории и культуры кочевников восточной Европы VII — начала VIII в. // Степи Ев- ропы в эпоху средневековья. — Донецк, 2006. — Т. 5: Хазарское время. — С. 7—244, 413—432. корзухина Г.Ф. предметы убора с выемчатыми эма- лями V — первой половины VI в. н. э. в Среднем под- непровье. — Л., 1978. — 176 с. (САИ. — вып. Е 1—43). корзухина Г.Ф. Клады и случайные находки вещей круга «древностей антов» в Среднем поднепровье // МАИЭТ. —1996. — вып. V. — С. 352—435, 586—705. костенко Ю.в. пам’ятки зарубинецької культури на Трубежі // Археологія. — 1983. — № 42. — С. 51—62. кухаренко Ю.в. К вопросу о славяно-скифских и славяно-сарматских отношениях // СА. — 1954. — Т. 19. — С. 111—120. кухаренко Ю.в. Чаплинский могильник // памят- ники зарубинецкой культуры. — М.; Л., 1959. — С. 154—180. кухаренко Ю.в. памятники железного века на территории полесья. — М., 1961. — 69 с. (САИ. — вып. Д1—29). кухаренко Ю.в. зарубинецкая культура. — М., 1964. — 66 c. (САИ. — вып. Д1—19). ляпушкин и.и. памятники культуры «полей пог- ребений» первой половины I тыс. н. э. Днепровского лесостепного Левобережья // СА. — 1950. — Т. 13. — С. 7—32. ляпушкин и.и. Городище Новотроицкое. — М., 1958. — 327 с. (МИА. — № 74). Макаренко Н. предметы случайной находки близ села Ивахники, Лохвицкого уезда полтавский гу- бернии // Труды полтавской ученой архивной ко- миссии. — полтава, 1908. — № 5. — С. 207—212. Макаренко М. Борзенські емалі й старі емалі Украї- ни взагалі. — К., 1927. — С. 80—100. Максимов Е.в. Новые зарубинецкие памятники в Среднем приднепровье // Новые данные о зару- бинецкой культуре в поднепровье. — Л., 1969. — С. 39—50. Мастыкова А.в. О костюме с пальчатыми фибу- лами в восточной Европе // Лесная и лесостепная зоны восточной Европы в эпохи римских влияний и великого переселения народов. — Тула, 2008. — вып. 1. — С. 367—381. Мастыкова А.в. «Княжеский» костюм с золотыми аппликациями в эпоху великого переселения наро- дов // КСИА. — 2014. — вып. 232. — С. 136—150. Митрофанов А.Г. Археологические памятники вос- точных балтов на территории Белоруссии в эпоху железа (VIII в. до н. э. — IX в. н. э.) // Из древнейшей истории балтских народов (по данным археологии и антропологии). — Рига, 1980. — С. 102—110. Михайлова Е.р. Хронология и периодизация вещевого комплекса культуры псковских длинных курганов // петербургский апокриф. послание от Марка. — Киев; Санкт-петербург; Бухарест, 2011. — С. 527—554. Михеев в.к. подонье в составе Хазарского кагана- та. — Харьков, 1985. — 148 с. Статт і 48 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2014, вип. 2 (13) обломский А.М. Этнические процессы на водораз- деле Днепра и Дона в I—V вв. н. э. — Москва; Сумы, 1991. — 287 с. обломский А.М. Инородные компоненты в зоне пень- ковской культуры // Гавритухин И.О., Обломский А. М. Гапоновский клад и его культурно-исторический контекст. — М., 1996. — С. 121—122 (РСМ. — вып. 3). обломский А.М. Днепровское Лесостепное Левобе- режье в позднеримское и гуннское время (середи- на ІІІ — первая половина V в. н. э.). — М., 2002. — 255 с. (РСМ. — вып. 5). обломский А.М. О раннесредневековых славянс- ких древностях в бассейне Дона // Stratum plus. — 2011. — № 5. — С. 51—60. обломский А.М. Материалы VI—VII вв. в лесостепном подонье (некоторые итоги раскопок поселения Кри- вец-4) // Старожитності Лівобережного подніпров’я — 2012. — Київ; полтава, 2012а. — С. 51—59. обломский А.М. памятники VI—VII вв. в верхнем по- донье. Направления колонизации территории // Сла- вяне восточной Европы накануне образования Древне- русского государства. — Спб., 2012б. — С. 125—129. обломский А.М. Раннеславянские памятники верх- него подонья. предварительные итоги исследования // Тамбовские древности: Археология Окско-Донской равнины. — Тамбов, 2012в. — вып. 3. — С. 172—229. обломский А.М., радюш о.А. вещевой комплекс // па- мятники киевской культуры в лесостепной зоне Рос- сии (III — начало V в. н. э.). — М., 2007. — С. 27—39. Падин в.А. Среднее подесенье (Трубчевская округа) в IV—V вв. до н. э. — X—XII вв. н. э. по материалам археологических исследований // Очерки по истории археологии Брянской области. — Брянск, 2004. — вып. 2. — С. 59—69. Панікарський А.в. Реконструкція військового поясу зі скарбу в с. вільховчик на Черкащині // Археоло- гія: спадок віків: Матеріали Міжнар. наук. конф. студентів, аспірантів та молодих учених. — К., 2011. — С. 143—149. Петраускас о.в., Шишкин р.Г., Абашина Н.С. Новые исследования раннеславянского поселения Обухов-2 в 2007 г. // Stratum plus. — 2011. — № 5. — С. 61—88. Петров в.П. Стецовка, поселение третьей четвер- ти І тысячелетия (по материалам раскопок 1956— 1958 гг. в потясминье) // Славяне накануне обра- зования Киевской Руси. — М., 1963. — С. 209—233 (МИА. — № 108). Плетнева С.А. На славяно-хазарском пограничье. Дмитриевский археологический комплекс. — М., 1989. — 288 с. Поболь л.Д., ильютик А.в. поселение Абидня. пос- тройки 1, 2, 4, 5 // верхнее поднепровье и подвинье в III—V веках н. э. — М., 2001. — С. 54—74. Поболь л.Д., ильютик А.в. Жилища второй четвер- ти І тыс. н. э. из Абидня (по материалам раскопок 1962, 1965, 1966 гг.) // Матэрыялы па археалогіі Бе- ларусі. — Минск, 2002. — № 5. — С. 124—142. Приходнюк о.М. Археологічні пам’ятки Середнього подніпров’я VI—ІХ ст. н. е. — К., 1980. — 151 с. Приходнюк о.М., Шовкопляс А.М., ольговская С. я., Струина т.А. Мартыновский клад // МАИЭТ. — 1991. — вып. 2. — С. 72—92. Приходнюк о.М., Падин в.А., тихонов Н.Г. Трубчев- ский клад антского времени // Материалы I тыс. н. э. по археологии и истории Украины и венгрии. — К., 1996. — С. 79—102. Приходнюк о.М. пеньковская культура: культурно- хронологический аспект исследования. — воронеж, 1998. — 169 с. радющ о.А., щеглова о.А. волниковский «клад» и Курское посеймье в эпоху великого переселения народов. — Курск, 2012. — 48 с. родинкова в.Е. Металлические детали одежды и ук- рашения как хронологические индикаторы // Гаври- тухин И.О., Обломский А.М. Гапоновский клад и его культурно-исторический контекст. — М., 1996а. — С. 124—130 (РСМ. — вып. 3). родинкова в.Е. Раннесредневековые памятники Сред- него поднепровья и Днепровского Левобережья с дати- рующими находками // Гавритухин И.О., Обломский А. М. Гапоновский клад и его культурно-исторический контекст. — М., 1996б. — С. 155—162 (РСМ. — вып. 3). родинкова в.Е. Культурные связи населения Средне- го поднепровья в VII в. (по материалам женского убо- ра): Дисс. … канд. ист. наук. — М., 2003а. — 254 с. родинкова в.Е. Локальные разновидности женского металлического убора VII в. в поднепровье // Чтения, посвящ. 100-летию деятельности в.А. Городцова в ГИМ: Тез. конф. — М., 2003б. — Ч. II. — С. 113—117. родинкова в.Е. Днепровские фибулы с каймой из птичьих голов // Культурные трансформации и вза- имовлияния в Днепровском регионе на исходе рим- ского времени и в раннем средневековье. — Спб., 2004. — С. 233—243. родинкова в.Е. Система женского раннесредневеко- вого убора Среднего поднепровья (ретроспективный анализ) // восточная Европа в середине I тыс. н. э. — М., 2007. — С. 358—388 (РСМ. — вып. 9). родинкова в.Е. Куриловский клад раннесредневе- кового времени // РА. — 2010. — № 4. — С. 78—87. родинкова в.Е. Женский костюм днепровских пле- мен в эпоху великого переселения народов: совре- менное состояние исследований // Новые исследова- ния по археологии стран СНГ и Балтии: Материалы Школы молодых археологов (Кириллов, 3—12 сен- тября 2011 г.). — М., 2011. — С. 239—265. родинкова в.Е. Новая находка византийского се- ребряного сосуда с клеймом в восточной Европе // РА. — 2012а. — № 4. — С. 151—158. родинкова в.Е. Клады «древностей антов» и архео- логическая ситуация между Сеймом и пслом в кон- це эпохи великого переселения народов // Славяне восточной Европы накануне образования Древне- русского государства. — Спб., 2012б. — С. 193—197. родинкова в.Е., Егорьков А.Н. Клад раннесредневеко- вого времени из Суджи-замостья и состав металла его артефактов // проблемы истории и археологии Украи- ны: Материалы VIII Междунар. науч. конф. (Харьков, 9—10 ноября 2012 г.). — Харьков, 2012в. — С. 71—72. родинкова в.Е., Сапрыкина и.А., Сычева С.А. Ран- несредневековые клады поднепровья: традицион- ный взгляд и новые данные // проблемы истории и археологии Украины: Материалы VIII Междунар. науч. конф. (Харьков, 9—10 ноября 2012 г.). — Харь- ков, 2012г. — С. 72. рутковская л.М. О стратиграфии и хронологии древнего поселения около с. Стецовка на р. Тя сми- не // Раннесредневековые восточнославянские древ- ности. — Л., 1974. — С. 22—39. рябцева С.С. Древнерусский ювелирный убор. — Спб., 2005. — 384 с. Сапрыкина и.А. Каталог исследованных изделий из цветного металла городища Отмичи // Исланова И.в. Городище Отмичи. — М., 2008. — С. 245—265 (РСМ. — вып. 11). Седов в.в. Длинные курганы кривичей. — М., 1974. — 40 с. (САИ. — вып. Е1—8). Сибилев Н.в. Древности Изюмщины. — Изюм, 1926а. — вып. I. — 10 с. володарець-Урбанович я.в. пронизки епохи раннього середньовіччя зі слов’янських пам’яток півдня Східної європи 49ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2014, вип. 2 (13) Синиця є.в. Ранньосередньовічні інгумації в ареалі пеньківської культури // Vita Antiqua. — 1999. — № 2. — С. 98—110. Скиба л.є. пирогівський могильник зарубинецької культури. — К., 2001. — 176 с. Скрипкин А.С. позднесарматское катакомбное пог- ребение из Черноярского района Астраханской об- ласти // КСИА. — 1974. — вып. 140. — С. 57—63. Сокровища хана Кубрата. перещепинский клад / в.Н. залесская, з.А. Львова, Б.И. Маршак и др. — Спб., 1997. — 336 с. Спицын А. предметы съ выемчатою эмалью. — Спб., 1903. — 47 с. Спицын А.А. поля погребальных урн // СА. — 1948. — Т. 10. — С. 53—72. Сташенков Д.А. Оседлое население Самарского ле- состепного поволжья в I—V вв. н. э. — М., 2005. — 150 с. Сухобоков о.в., вознесенская Г.А., Приймак в.в. Клад орудий труда и украшений из Битицкого го- родища // Древние славяне и Киевская Русь. — К., 1989. — С. 92—105. Сымонович Э.А. Городище Колочин на Гомель- щине // Славяне накануне образования Киевской Руси. — М., 1963. — С. 97—137 (МИА. — № 108). Сымонович Э.А. поселение Каменево-2 под Кур- ском // Stratum plus. — 2001—2002. — № 4. — С. 370—383. телегин Д.я. Из работ Днепродзержинской экс- педиции 1960 г. // КСИА ИА АН УССР. — 1962. — вып. 12. — С. 13—17. терпиловский р.в. Ранние славяне подесенья III— V вв. — К., 1984. — 124 с. терпиловский р.в., Абашина Н.С. памятники ки- евский культуры (свод археологических источни- ков). — К., 1992. — 224 с. терпиловський р.в., Шекун о.в. Нові дослідження ранньослов’янського поселення Олександрівка І // Археологія давніх слов’ян. Дослідження і матеріа- ли. — К., 2004. — С. 215—238. третьяков П.Н. Чаплинское городище // памятники зарубинецкой культуры. — М; Л., 1959. — С. 119— 153. хайрединова Э.А. Фибулы и украшения круга «древ- ностей антов» в костюме варваров раннесредневеко- вого Крыма // Скифы, Хазары, Славяне, Древняя Русь: Материалы междунар. науч. конф. — Спб., 1998. — С. 112—113. хайрединова Э.А. Костюм варваров V века по матери- алам могильника у села Лучистое в Крыму // Сто лет черняховской культуре. — К., 1999. — С. 203—230. Шадыра в.І. Беларускае падзвінне (І тысячагоддзе н. э.). — Мінск, 2006. — 150 с. Шерстюк в.в. Дослідження різночасового поселен- ня Глинськ 4 у Середньому поворсклі // АЛЛУ. — 2007. — № 1—2. — С. 13—31. Шовкопляс А.М. памятники зарубинецкого време- ни в г. Киеве // Новые данные о зарубинецкой куль- туре в поднепровье. — Л., 1969. — С. 138—144. Шпилев А.Г. Украшения роменского времени из Кур- ской области (вторая половина VIII — конец X вв.) // Stratum plus. — 2010. — № 5. — С. 221—274. щеглова о.А. О двух группах «древностей антов» в среднем поднепровье // МИАДЛ. — Курск, 1990. — С. 162—204. щеглова о.А. Женский убор из кладов «древностей антов»: готское влияние или готское наследие? // Stratum Plus. — 1999. — № 5. — С. 287—312. щеглова о.А. О некоторых возможностях реконс- трукции женской одежды по материалам наборов украшений из кладов «древностей антов»: Источни- ки, аналогии, результаты // Культуры степей Евра- зии второй половины I тысячелетия н. э. (из истории костюма). — Самара, 2000. — С. 136—141. щеглова о.А. «Антские» клады Харьковщины. про- блемы идентификации // проблемы истории и ар- хеологии Украины: Материалы междунар. науч. конф. — Харьков, 2001. — С. 128—130. щеглова о.А., родинкова в.Е. Крымские мотивы в «древностях антов» // Боспор Киммерийский и вар- варский мир в период античности и средневеко- вья. Материалы IV Боспорских чтений. — Керчь, 2003. — С. 295—298. щеглова о.А. волны распространения вещей из по- дунавья на Северо-восток в VI—VIII вв. как отраже- ние миграции или культурных влияний // Сложение русской государственности в контексте раннесред- невековой истории Старого Света: Материалы Меж- дунар. конф. (Спб., 14—18 мая 2007 г.). — Спб., 2009. — С. 39—65. щукин М.Б. Семь сезонов Славяно-Сарматской эк- спедиции // Итоги археологических экспедиций. — Ленинград, 1989. — С. 103—114. Gorokhovsky E. The Nomads of the South-East Europe at the beginning of the Middle Ages // Death and Burial. — York, 1992. — Vol. 4. — Р. 145—150. Volkaite-Kulikauskiene R. Senoves lietuviu drabuziai ir ju papuosalai (I—XVI a.). — Vilnius, 1997. — 151 p. я. в. в о л о д а р е ц - У р б а н о в и ч трубочки-ПрониЗки ЭПохи рАннего среДневековья со слАвянских ПАмятников в статье собрано и проанализировано информа- цию о трубочках-пронизках эпохи раннего средневе- ковья со славянских памятников. все изделия были поделены на три класса и шесть типов. Описана тер- ритория их распространения и хронология. выдви- нуто предположение, что основное время бытования этих изделий приходится на VII в. в то время, как изделия VIII в. вероятно являются импортными из- делиями. К л ю ч е в ы е с л о в а: трубочки-пронизки, типо- логия, убор, «древности антов», клады круга Марты- новки, раннее средневековье, Юго-восточная Европа. Ya. V. V o l o d a r e t s - U r b a n o w i c h Bronze tuBuLar Beads of earLy MedIeVaL sLaVIC antIquItIes Results on tubular beads of early Middle Ages are reported. All bronzeware have been divided into six types. The territory and chronology is described. The tubular beads were part of the traditional structure of the Slavic women’s decorations in 7th century. In the 8th century, it disappears from the trappings, and not many copies are imported products. K e y w o r d s: bronze tubular-beads, «antiquity of Antes», trappings, decorations, classification, early Middle Ages. одержано 2.05.2014.
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-89624
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	2227-4952
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T18:45:14Z
publishDate	2014
publisher	Інститут археології НАН України
record_format	dspace
spelling	Володарець-Урбанович, Я.В. 2015-12-18T18:41:09Z 2015-12-18T18:41:09Z 2014 Пронизки епохи раннього середньовіччя зі слов’янських пам’яток півдня Східної Європи / Я.В. Володарець-Урбанович// Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2014. — Вип. 2 (13). — С. 37-49. — укр. 2227-4952 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/89624 904.25(477)“5/7” У статті зібрано та проаналізовано інформацію про пронизки епохи раннього середньовіччя зі слов’янських пам’яток (поселень та могильників пеньківської, колочинської та празької культур, скарбів кола Мартинівки). Запропонована типологія цих виробів. Описано територію їх поширення і хронологію. В статье собрано и проанализировано информацию о трубочках-пронизках эпохи раннего средневековья со славянских памятников. Все изделия были поделены на три класса и шесть типов. Описана территория их распространения и хронология. Выдвинуто предположение, что основное время бытования этих изделий приходится на VII в. В то время, как изделия VIII в. вероятно являются импортными изделиями. Results on tubular beads of early Middle Ages are reported. All bronzeware have been divided into six types. The territory and chronology is described. The tubular beads were part of the traditional structure of the Slavic women’s decorations in 7th century. In the 8th century, it disappears from the trappings, and not many copies are imported products. uk Інститут археології НАН України Археологія і давня історія України Статті Пронизки епохи раннього середньовіччя зі слов’янських пам’яток півдня Східної Європи Трубочки-пронизки эпохи раннего средневековья со славянских памятников Bronze tubular beads of early medieval Slavic antiquities Article published earlier
spellingShingle	Пронизки епохи раннього середньовіччя зі слов’янських пам’яток півдня Східної Європи Володарець-Урбанович, Я.В. Статті
title	Пронизки епохи раннього середньовіччя зі слов’янських пам’яток півдня Східної Європи
title_alt	Трубочки-пронизки эпохи раннего средневековья со славянских памятников Bronze tubular beads of early medieval Slavic antiquities
title_full	Пронизки епохи раннього середньовіччя зі слов’янських пам’яток півдня Східної Європи
title_fullStr	Пронизки епохи раннього середньовіччя зі слов’янських пам’яток півдня Східної Європи
title_full_unstemmed	Пронизки епохи раннього середньовіччя зі слов’янських пам’яток півдня Східної Європи
title_short	Пронизки епохи раннього середньовіччя зі слов’янських пам’яток півдня Східної Європи
title_sort	пронизки епохи раннього середньовіччя зі слов’янських пам’яток півдня східної європи
topic	Статті
topic_facet	Статті
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/89624
work_keys_str_mv	AT volodarecʹurbanovičâv pronizkiepohirannʹogoserednʹovíččâzíslovânsʹkihpamâtokpívdnâshídnoíêvropi AT volodarecʹurbanovičâv trubočkipronizkiépohirannegosrednevekovʹâsoslavânskihpamâtnikov AT volodarecʹurbanovičâv bronzetubularbeadsofearlymedievalslavicantiquities

Пронизки епохи раннього середньовіччя зі слов’янських пам’яток півдня Східної Європи

Institution

Ähnliche Einträge