Пізньозарубинецькі матеріали з поселення Кунка Гайсинського району Вінницької області

Стаття розглядає проблеми вивчення пізньозарубинецьких пам’яток Південного Бугу. Статья посвящена публикации материалов позднезарубинецкого поселения Кунка, обнаруженного П.И. Хавлюком в 1958 г. Представлены все наличные материалы, которые были изучены авторами в Винницком краеведческом музее. Уст...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Археологія і давня історія України
Date:2014
Main Authors: Башкатов, Ю.Ю., Бітковська, Т.В.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут археології НАН України 2014
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/89627
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Пізньозарубинецькі матеріали з поселення Кунка Гайсинського району Вінницької області / Ю.Ю. Башкатов, Т.В. Бітковська // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2014. — Вип. 2 (13). — С. 63-67. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859906087672610816
author Башкатов, Ю.Ю.
Бітковська, Т.В.
author_facet Башкатов, Ю.Ю.
Бітковська, Т.В.
citation_txt Пізньозарубинецькі матеріали з поселення Кунка Гайсинського району Вінницької області / Ю.Ю. Башкатов, Т.В. Бітковська // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2014. — Вип. 2 (13). — С. 63-67. — укр.
collection DSpace DC
container_title Археологія і давня історія України
description Стаття розглядає проблеми вивчення пізньозарубинецьких пам’яток Південного Бугу. Статья посвящена публикации материалов позднезарубинецкого поселения Кунка, обнаруженного П.И. Хавлюком в 1958 г. Представлены все наличные материалы, которые были изучены авторами в Винницком краеведческом музее. Установлено наличие нескольких культурных слоев: позднезарубинецкого и черняховской культуры. авторы высказывают свою точку зрения на проблему изменения термина «тип Рахны» на «тип Марьяновка», и, в целом поддерживая идею А.М. Обломского, считают, что этот вопрос требует дальнейшего рассмотрения. Интересным является вывод, что поселение Кунка принадлежит к группе позднезарубинецких памятников, сконцентрированных в западной части Гайсинского района. The article deals with the Late Zarubyntsi culture materials from Kunka settlement which was found by P. Khavliuk in 1958. There are represented data that has been processed in the Vinnytsia Regional Studies Museum by authors. The studies revealed that in the settlement are presence of two occupation layers: the Late Zarubyntsi period and the Cherniakhiv culture. Authors was expressed their view on the problem of change from the term «Rakhny type» to «Maryanivka type», generally supports the idea of A. Oblomskii, and believed that the matter requires further consideration. The interesting point is that Kunka settlement belonged to the Late Zarubyntsi culture group which was inhabited on western area of Haisyn region.
first_indexed 2025-12-07T15:59:58Z
format Article
fulltext 63ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2014, вип. 2 (13) УДК: 904.4(477.44)“639” Ю. Ю.  Б а ш к а т о в,  т. в.  Б і т к о в с ь к а ПіЗньоЗАрубинецькі мАтеріАли З Поселення кункА гАйсинського рАйону вінницької облАсті Стаття розглядає проблеми вивчення пізньоза- рубинецьких пам’яток Південного Бугу. к л ю ч о в і    с л о в а:  Пізньозарубинецькі  па- м’ятки, тип Мар’янівка, тип рахни, ліпна керамі- ка, амфори, пряслиця. Серед пізньозарубинецьких старожитностей України пам’ятки південного Бугу займають особливе місце. Це пов’язано з тим, що на да- ний момент не до кінця зрозумілими є питання їх походження та подальшої долі. відкриті у 1956 р. п.І. Хавлюком могильник та поселен- ня Рахни поклали початок вивчення цієї групи пам’яток. Розвідки та розкопки проводилися ним протягом 1960—80-х рр. Розвідками ви- явлені такі поселення як Мар’янівка, Носів- ці, Сокільці, Щурівці, парієвка, пархомівка, Кунка. п.І. Хавлюк у своїй найпізнішій статті зарахував до зарубинецького кола 99 пунктів [Хавлюк, 2003, с. 176] за даними вінницько- го обласного управління культури, на обліку стоїть 87 пам’яток. Однак не виключено, що не всі вони належать до цієї групи. Нажаль, матеріали, отримані у ході робіт, проведених п.І. Хавлюком, були погано опублі- ковані, інформація надана у загальному плані [Хавлюк, 1974; 1975]. Робота зі звітами також не дала достатніх ре- зультатів, оскільки звіти дуже стислі, не виста- чає багатьох ілюстрацій, деякі пам’ятки навіть не згадані. Частина матеріалів, що зберігалась у вінницькому педагогічному інституті, була втрачена. Таким чином, нині отримати повно- цінну інформацію щодо пізньозарубинецьких пам’яток південного Бугу неможливо. ПублікАції Археологічних мАтеріАлів © Ю.Ю. БАШКАТОв, Т.в. БІТКОвСЬКА, 2014 під час написання колективної монографії «позднезарубинецкие памятники на террито- рии Украины» (вторая половина І — ІІ в н. э.)» А.М. Обломський та Ю.Ю. Башкатов ознайоми- лись з матеріалами, які зберігаються у вінни- цькому краєзнавчому музеї. Результатом став ІІ розділ монографії — «памятники типа Ма- рьяновки бассейна Южного Буга», написаний А.М. Обломським [Обломский, Терпиловский, 2010, с. 16—35]. У ній вчений ретельно розгля- нув матеріали, які були опрацьовані під час ро- боти в музеї, та відомі з публікацій п.І. Хавлю- ка. Серед іншого було запропоновано змінити назву типу пам’яток з Рахни на Мар’янівку. з методичної точки зору це може пояснюватись тим, що Мар’янівка (1966—67 рр.) була пер- шою розкопаною пам’яткою цього типу. Також вона дала доволі значну кількість матеріалів, які створюють повніше уявлення про поселен- ня, які складають більшість пам’яток. Могиль- ник Рахни, нажаль, є досі унікальним. Така пропозиція отримала негативний відгук від С.в. воронятова, який вважає, що термін «тип Рахни» вже є сталим і не вимагає змін [вороня- тов, 2012, с. 738—748]. На наш погляд, позиція А.М. Обломського має сенс у тому плані, що в результаті накопичення знань наше уявлення про пам’ятки південного Бугу дещо змінюєть- ся. під час аналізу жител Ю.Ю. Башкатов вис- ловив припущення, що на поселеннях існують дві традиції: Середньодніпровська та типу по- чеп. Тих же висновків дійшов А.М. Обломсь- кий при вивченні керамічних комплексів пів- денного побужжя [Обломский, Терпиловский, 2010, с. 23, 24, 76—78]. Тому, на наш погляд, доцільним буде зміна назви на подвійну по типу: Мар’янівка—пархомівка, яка повніше складає уявлення про тип пам’яток. Однак не П у б л і к а ц і ї  а р х е о л о г і ч н и х  м а т е р і а л і в 64 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2014, вип. 2 (13) виключено, що подальші роботи внесуть певні корективи у подібну назву. Саме тому, що пи- тання відкрите, введення у науковий обіг ма- теріалів кожної нової пам’ятки й детальніше вивчення вже відомих, дуже важливі. поселення Кунка відкрито п.І. Хавлюком 1958 р. під час розвідок (рис. 1). Було зібрано переважно ліпну кераміку сіро-чорного кольо- ру з насічками та пальцевими вдавленнями по краю вінець, миски з прямими та нахиленими в середину вінцями. Частина кераміки — ім- портні амфори та гончарний посуд. поселення датується ІІ ст. до н. е. — ІІ ст. н. е. У 1978 р. пам’ятку взято під охорону. поселення розташовано на високій ділян- ці плато та його схилів вздовж правого берега струмка Кунка в 1 км на південний схід від с. Кунка Гайсинського р-ну вінницької обл. (на час паспортизації — на полях радгоспу ім. Шевченка) (рис. 2). площа поселення, обме- женого із заходу та сходу балками, 800 × 300 м (рис. 3). Культурний шар потужністю біля 0,2 м простежується переважно на місцях розташу- вання наземних жител (інформація взята з паспорту пам’ятки, складеного п.І. Хавлюком у 1978 р.). Нині колекція зберігається у вінницькому краєзнавчому музеї. У 2014 р. автори статті оп- рацьовували пізньозарубинецькі матеріали з його колекцій, за таку можливість щиро вдячні М.І. потупчик (вінницький краєзнавчий му- зей) та М.в. потучику (вінницьке управління культури). в публікаціях поселення Кунка фігурує лише двічі. вперше поселення згадано у като- лозі пам’яток, доданих до статті п.І. Хавлюка [Хавлюк, 1974, с. 181—215]; вдруге — лише позначено на карті-схемі зарубинецьких се- лищ [Хавлюк, 1975, с. 7—19, рис. 1]. Жодних матеріалів опубліковано не було. Незважаючи на те, що на поселенні не про- водилися розкопки, матеріалу з пам’ятки ба- гато, фрагменти досить великі та багато про- фільних частин, зазначимо, що виявлено лише кераміку. Традиційно її можна поділити на де- кілька груп. Для визначення типів посуду ми використали типологіі, запропоновані А.М. Об- ломським та Р.в. Терпиловським в 1991 р. та рис. 1. Карта-схема пізньозарубинецьких пам’яток Гайсинського району вінницької області: 1 — Ма- рянівка; 2 — Рахни; 3 — Носівці; 4 — Щурівці; 5 — Сокільці; 6 — Кунка рис. 2. Імовірна карта-прив’язка поселення до с. Кун- ка (з паспорту пам’ятки, складеного п.І. Хавлюком) рис. 3. Схема розташування поселення Кунка (з пас- порту пам’ятки, складеного п.І. Хавлюком) Башкатов Ю.Ю., Бітковська т.в. пізньозарубинецькі матеріали з поселення Кунка Гайсинського району вінницької області 65ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2014, вип. 2 (13) Р.в. Терпиловським у 2004 р., як єдині, запро- поновані для пізньозарубинецьких матеріалів [Обломский, Терпиловский, 1991, с 15, рис. 2; Терпиловский, 2004, с. 139, рис. 1] Столова кераміка представлена в основному мисками. профільних частин не багато. Три фрагмента чорнолискованих мисок відносять- ся до класу ІІІ, типу 2, варіант а за А.М. Об- ломським та Р.в. Терпиловським, 1991 р. (на відміну від типології всі три фрагменти мають вінця, виведені вертикально вгору, та нале- жать до відкритих мисок), та класу ІІ, типу 3, варіанту а за Р.в. Терпиловським, 2004 р (рис. 4, 1,3,4). Ще один належить до класу І, типу 2 за А.М. Обломським та Р.в. Терпиловсь- ким, 1991 р., та класу І, типу 1, варіанту а за Р.в. Терпиловським, 2004 р (рис. 4, 2). У паспорті зазначено, що серед матеріалів був також фрагмент миски з загнутими в сере- дину вінцями, але він, очевидно, не зберігся до нашого часу. Також серед столового посуду є фрагмент денця невеликого чорнолискованого горщика, визначити тип якого досить складно, але, най- вірогідніше, він належить до класу І за А.М. Об- ломським та Р.в. Терпиловським, 1991 р., та класу І за Р.в. Терпиловським, 2004 р. Кухонний посуд представлений в основно- му фрагментами слабопрофільованих вінець, та денцями. Декілька вінець по краю прикра- шені пальцевими або нігтьовими вдавлення- ми. вірогідніше за все більшість з них відно- сяться до класу І, типу 1 за А.М. Обломським та Р.в. Терпиловським, 1991 р., та класу І, ти- пів 1, 2 за Р.в. Терпиловським, 2004 р (рис. 5). з фрагментів денець (рис. 6) один має кільце- вий піддон (рис. 6, 3). Також знайдено кришка з кільцевим піддоном (рис. 6, 2). До цієї групи посуду відносяться також дис- ки або сковорідки. На цьому поселенні вони всі належать до одного типу, без бортика діамет- ром 18—22 см та товщиною біля 1 см. всі вони підлощені з одного боку (рис. 7). На поселенні Кунка було знайдено декілька фрагментів імпортної кераміки, серед них руч- ка від амфори (Шелов D, пізній варіант, дру- га половина ІІІ — початок IV ст. н. е.) (рис. 8, 2), горло амфори з верхніми приліпами ручок (Шелов F, 60—70 рр. н. е.) (рис. 8, 1), фрагмент рис. 4. Фрагменти ліпних мисок рис. 5. вінця ліпних посудин П у б л і к а ц і ї  а р х е о л о г і ч н и х  м а т е р і а л і в 66 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2014, вип. 2 (13) денця миски з вкритою чорним лаком внутріш- ньою поверхнею (рис. 8, 6). враховуючи якість покриття останнього фрагмента, датувати його доволі складно, не виключено що він може на- лежати як до пізнього еллінізму, так і до IV ст. н. е. Також серед матеріалу виявлено кілька фрагментів гончарного посуду, характерного для черняхівської культури. Отже, імовірно, пам’ятка двошарова. Також до імпорту, вірогідно, належить фраг- мент високої петлеподібної ручки глиняного черпака з петлеподібною ручкою та «шипом» (рис. 8, 3). Серед матеріалів був фрагмент стінки по- судини з рустованою поверхнею і фрагмент стінки з нігтьовими вдавленнями по всій зов- нішній поверхні. вірогідніше за все, вони від- носяться до північно-західних компонентів рис. 6. Денця ліпних посудин рис. 7. Фрагменти ліп- них дисків-сковорід рис. 8. Імпортна кераміка та пряслиця: 1, 2 — амфори; 3 — петлеподібна ручка черпака; 4, 5 — пряслиця; 6 — денце гончарної миски з чорним лаком Башкатов Ю.Ю., Бітковська т.в. пізньозарубинецькі матеріали з поселення Кунка Гайсинського району вінницької області 67ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2014, вип. 2 (13) черняхівської культури, матеріали якої знай- дені на пам’ятці. До індивідуальних знахідок можна віднести два пряслиця. Обидва мають біконічну форму, однак одне високе, а друге приплюснутіше. пер- ше пряслице має загальний діаметр 4, діаметр отвору 0,5 та висоту 2,5 см (рис. 8, 5); діаметр другого — 3,2, отвору — 0,5, висота — 2,5 см. (рис. 8, 4). Але при наявності на пам’ятці двох шарів неможливо з повною впевненістю ствер- джувати, що пряслиця відносяться до заруби- нецького шару. виходячи з вище наведеного, можна зробити висновок, що один з шарів пам’ятки належить до кола пізньозарубинецьких старожитностей типу Мар’янівка (за А.М. Обломським) чи типу Рахни (за М.Б. Щукіним) [Щукин, 1986, с. 26— 38]. На це вказує подібність керамічного ма- теріалу. Також у пам’яткоохоронному паспорті п.І. Хавлюк писав про концентрацію матеріа- лу навколо наземних жител, але, враховуючи, що пам’ятка може бути двошаровою, визначи- ти культурну належність цих жител немож- ливо. Але слід врахувати переважну більшість матеріалів (до 90 %) пізньозарубинецького часу. Також можна відмітити, що поселення Кунка належить до «куща» пізньозарубинець- ких пам’яток, які розташовані в Гайсинському районі вінницької області, таких як Щурівці, Носівці, Мар’янівка, Рахни, Сокільці. Маємо сподівання, що найближчим часом буде мож- ливість провести повноцінне дослідження пам’ятки. воронятов С.в. [Рец.]: Раннеславянские миры // Об- ломский А.М. (ред.). позднезарубинецкие памятни- ки на территории Украины (вторая половина I — II в. н. э.). — М., 2010. — 329 с. // Российский археологи- ческий ежегодник. — № 2. — 2012. — С. 738—747. обломский А.М.  памятники типа Марьяновки бассейна Южного Буга // позднезарубинецкие па- мятники на территории Украины (вторая полови- на I — II в. н. э.). — М., 2010. — С. 16—35 (РСМ. — вып. 12). обломский А.М,  терпиловский р.в.  Среднее под- непровье и Днепровское Левобережье в первые века нашей эры. — М., 1991. — 174 с. терпиловский р.в. Славяне поднепровья в первой половине І тысячелетия н. э. — Люблин, 2004. — 232 с. хавлюк П.и. Раннеславянские поселения в бассей- не Южного Буга // Раннесредневековые восточнос- лавянские древности. — Л., 1974. — С. 181—215. хавлюк П.І. зарубинецька культура південного по- бужжя та лівобережжя Середньго Дністра // Архео- логія. — 1975. — вип. 18. — С. 7—19. хавлюк П.І. південнобузький регіон зарубинецької культури // Старожитності I тисячоліття нашої ери на території України. — К., 2003. — С. 175—178. щукин М.Б.  Горизонт Рахны—почеп: причины и условия образования // Культуры восточной Европы І тысячелетия. — Куйбышев, 1986. — С. 26—38. Ю. Ю.  Б а ш к а т о в,    т. в.  Б и т к о в с к а я ПоЗДнеЗАрубинецкие мАтери- Алы с Поселения кункА гАй- синского рАйонА винницкой облАсти Статья посвящена публикации материалов позд- незарубинецкого поселения Кунка, обнаруженного п.И. Хавлюком в 1958 г. представлены все налич- ные материалы, которые были изучены авторами в винницком краеведческом музее. Установлено наличие нескольких культурных слоев: позднезару- бинецкого и черняховской культуры. авторы выска- зывают свою точку зрения на проблему изменения термина «тип Рахны» на «тип Марьяновка», и, в це- лом поддерживая идею А.М. Обломского, считают, что этот вопрос требует дальнейшего рассмотрения. Интересным является вывод, что поселение Кунка принадлежит к группе позднезарубинецких памят- ников, сконцентрированных в западной части Гай- синского района. К л ю ч е в ы е с л о в а: позднезарубинецкие па- мятники, тип Марьяновка, тип Рахны, лепная кера- мика, амфоры, пряслица. Y u. Y u.  B a s h k a t o v,    T. V.  B i t k o v s k a the Late zaruByntsI CuLture MaterIaLs froM kunka settLeMent (haisyn district of Vinnytsia region) The article deals with the Late Zarubyntsi culture materials from Kunka settlement which was found by P. Khavliuk in 1958. There are represented data that has been processed in the Vinnytsia Regional Studies Museum by authors. The studies revealed that in the settlement are presence of two occupation layers: the Late Zarubyntsi pe- riod and the Cherniakhiv culture. Authors was expressed their view on the problem of change from the term «Ra- khny type» to «Maryanivka type», generally supports the idea of A. Oblomskii, and believed that the matter requires further consideration. The interesting point is that Kunka settlement belonged to the Late Zarubyntsi culture group which was inhabited on western area of Haisyn region. Keywords: the late zarubintsy sites, Maryanivka type, Rakhny type, modelling pottery, amphora, spind- le shorls. одержано 6.05.2014.
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-89627
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 2227-4952
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T15:59:58Z
publishDate 2014
publisher Інститут археології НАН України
record_format dspace
spelling Башкатов, Ю.Ю.
Бітковська, Т.В.
2015-12-18T18:41:58Z
2015-12-18T18:41:58Z
2014
Пізньозарубинецькі матеріали з поселення Кунка Гайсинського району Вінницької області / Ю.Ю. Башкатов, Т.В. Бітковська // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2014. — Вип. 2 (13). — С. 63-67. — укр.
2227-4952
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/89627
904.4(477.44)“639”
Стаття розглядає проблеми вивчення пізньозарубинецьких пам’яток Південного Бугу.
Статья посвящена публикации материалов позднезарубинецкого поселения Кунка, обнаруженного П.И. Хавлюком в 1958 г. Представлены все наличные материалы, которые были изучены авторами в Винницком краеведческом музее. Установлено наличие нескольких культурных слоев: позднезарубинецкого и черняховской культуры. авторы высказывают свою точку зрения на проблему изменения термина «тип Рахны» на «тип Марьяновка», и, в целом поддерживая идею А.М. Обломского, считают, что этот вопрос требует дальнейшего рассмотрения. Интересным является вывод, что поселение Кунка принадлежит к группе позднезарубинецких памятников, сконцентрированных в западной части Гайсинского района.
The article deals with the Late Zarubyntsi culture materials from Kunka settlement which was found by P. Khavliuk in 1958. There are represented data that has been processed in the Vinnytsia Regional Studies Museum by authors. The studies revealed that in the settlement are presence of two occupation layers: the Late Zarubyntsi period and the Cherniakhiv culture. Authors was expressed their view on the problem of change from the term «Rakhny type» to «Maryanivka type», generally supports the idea of A. Oblomskii, and believed that the matter requires further consideration. The interesting point is that Kunka settlement belonged to the Late Zarubyntsi culture group which was inhabited on western area of Haisyn region.
uk
Інститут археології НАН України
Археологія і давня історія України
Публікації археологічних матеріалів
Пізньозарубинецькі матеріали з поселення Кунка Гайсинського району Вінницької області
Позднезарубинецкие материалы с поселения Кунка Гайсинского района Винницкой области
The late zarubyntsi culture materials from Kunka settlement (Haisyn district of Vinnytsia region)
Article
published earlier
spellingShingle Пізньозарубинецькі матеріали з поселення Кунка Гайсинського району Вінницької області
Башкатов, Ю.Ю.
Бітковська, Т.В.
Публікації археологічних матеріалів
title Пізньозарубинецькі матеріали з поселення Кунка Гайсинського району Вінницької області
title_alt Позднезарубинецкие материалы с поселения Кунка Гайсинского района Винницкой области
The late zarubyntsi culture materials from Kunka settlement (Haisyn district of Vinnytsia region)
title_full Пізньозарубинецькі матеріали з поселення Кунка Гайсинського району Вінницької області
title_fullStr Пізньозарубинецькі матеріали з поселення Кунка Гайсинського району Вінницької області
title_full_unstemmed Пізньозарубинецькі матеріали з поселення Кунка Гайсинського району Вінницької області
title_short Пізньозарубинецькі матеріали з поселення Кунка Гайсинського району Вінницької області
title_sort пізньозарубинецькі матеріали з поселення кунка гайсинського району вінницької області
topic Публікації археологічних матеріалів
topic_facet Публікації археологічних матеріалів
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/89627
work_keys_str_mv AT baškatovûû píznʹozarubinecʹkímateríalizposelennâkunkagaisinsʹkogoraionuvínnicʹkoíoblastí
AT bítkovsʹkatv píznʹozarubinecʹkímateríalizposelennâkunkagaisinsʹkogoraionuvínnicʹkoíoblastí
AT baškatovûû pozdnezarubineckiematerialysposeleniâkunkagaisinskogoraionavinnickoioblasti
AT bítkovsʹkatv pozdnezarubineckiematerialysposeleniâkunkagaisinskogoraionavinnickoioblasti
AT baškatovûû thelatezarubyntsiculturematerialsfromkunkasettlementhaisyndistrictofvinnytsiaregion
AT bítkovsʹkatv thelatezarubyntsiculturematerialsfromkunkasettlementhaisyndistrictofvinnytsiaregion