Декор і клейма люльок з Мотриного у зібранні Комсомольського історико-краєзнавчого музею
Публікація присвячена введенню до наукового обігу комплексу глиняних люльок «турецького типу» козацького періоду з с. Мотриного Кобеляцького району Полтавської області, яка зберігається у фондах Комсомольського історико-краєзнавчого музею. Дається характеристика основних типів люльок колекції (з...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Археологія і давня історія України |
|---|---|
| Datum: | 2014 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут археології НАН України
2014
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/89629 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Декор і клейма люльок з Мотриного у зібранні Комсомольського історико-краєзнавчого музею / І.В. Кракало // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2014. — Вип. 2 (13). — С. 75-83. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-89629 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Кракало, І.В. 2015-12-18T18:42:26Z 2015-12-18T18:42:26Z 2014 Декор і клейма люльок з Мотриного у зібранні Комсомольського історико-краєзнавчого музею / І.В. Кракало // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2014. — Вип. 2 (13). — С. 75-83. — укр. 2227-4952 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/89629 904.2(477.53)“654” Публікація присвячена введенню до наукового обігу комплексу глиняних люльок «турецького типу» козацького періоду з с. Мотриного Кобеляцького району Полтавської області, яка зберігається у фондах Комсомольського історико-краєзнавчого музею. Дається характеристика основних типів люльок колекції (з овальною чашечкою, дископодібною базою, тюльпаноподібних), таблиці їх параметрів і особливостей орнаментації, клейм виробників(з «арабськими написами», листоподібні…), наводяться паралелі і аналоги, робляться спроби датування матеріалу. Публикация посвящена введению в научный оборот комплекса глиняных курительных трубок «турецкого типа» казацкого периода из с. Мотрино Кобелякского р-на Полтавской обл., которая хранится в фондах Комсомольского историко-краеведческого музея. Дается характеристика основных типов трубок коллекции (с овальной чашечкой, дисковидной базой, тюльпановидных), таблицы их параметров и особенностей орнаментации, клейм изготовителей (с «арабскими надписями», листовидные…), приводятся параллели и аналоги, делаются попытки датирования материала. The article enters into scientific circulation clay tobacco pipe’s complex in «Turkish style» of Cossack times from v. Motrino Kobelyaky’s district Poltava’s region, which is keeping in Komsomolsk local history museum. It’s characterize true to types of pipes from the collection(ellipsoidal bowl, disk based bowl, lily bowl), tables of parameters and specific ornaments, maker’s marks (in Arab characters, leaf stamp…), drew the parallels and analogy, have a try at dating of material. uk Інститут археології НАН України Археологія і давня історія України Публікації археологічних матеріалів Декор і клейма люльок з Мотриного у зібранні Комсомольського історико-краєзнавчого музею Декор и клейма трубок из Мотрино в собрании Комсомольского историко-краеведческого музея Decoration and stamps of tobacco pipe’s complex from v. Motrino in the collection of Komsomolsk local history museum Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Декор і клейма люльок з Мотриного у зібранні Комсомольського історико-краєзнавчого музею |
| spellingShingle |
Декор і клейма люльок з Мотриного у зібранні Комсомольського історико-краєзнавчого музею Кракало, І.В. Публікації археологічних матеріалів |
| title_short |
Декор і клейма люльок з Мотриного у зібранні Комсомольського історико-краєзнавчого музею |
| title_full |
Декор і клейма люльок з Мотриного у зібранні Комсомольського історико-краєзнавчого музею |
| title_fullStr |
Декор і клейма люльок з Мотриного у зібранні Комсомольського історико-краєзнавчого музею |
| title_full_unstemmed |
Декор і клейма люльок з Мотриного у зібранні Комсомольського історико-краєзнавчого музею |
| title_sort |
декор і клейма люльок з мотриного у зібранні комсомольського історико-краєзнавчого музею |
| author |
Кракало, І.В. |
| author_facet |
Кракало, І.В. |
| topic |
Публікації археологічних матеріалів |
| topic_facet |
Публікації археологічних матеріалів |
| publishDate |
2014 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Археологія і давня історія України |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Декор и клейма трубок из Мотрино в собрании Комсомольского историко-краеведческого музея Decoration and stamps of tobacco pipe’s complex from v. Motrino in the collection of Komsomolsk local history museum |
| description |
Публікація присвячена введенню до наукового обігу
комплексу глиняних люльок «турецького типу» козацького періоду з с. Мотриного Кобеляцького району
Полтавської області, яка зберігається у фондах Комсомольського історико-краєзнавчого музею. Дається
характеристика основних типів люльок колекції (з овальною чашечкою, дископодібною базою, тюльпаноподібних), таблиці їх параметрів і особливостей орнаментації, клейм виробників(з «арабськими написами», листоподібні…), наводяться паралелі і аналоги, робляться спроби датування матеріалу.
Публикация посвящена введению в научный оборот
комплекса глиняных курительных трубок «турецкого
типа» казацкого периода из с. Мотрино Кобелякского
р-на Полтавской обл., которая хранится в фондах Комсомольского историко-краеведческого музея. Дается
характеристика основных типов трубок коллекции (с
овальной чашечкой, дисковидной базой, тюльпановидных), таблицы их параметров и особенностей орнаментации, клейм изготовителей (с «арабскими надписями», листовидные…), приводятся параллели и аналоги, делаются попытки датирования материала.
The article enters into scientific circulation clay tobacco
pipe’s complex in «Turkish style» of Cossack times
from v. Motrino Kobelyaky’s district Poltava’s region,
which is keeping in Komsomolsk local history museum.
It’s characterize true to types of pipes from the
collection(ellipsoidal bowl, disk based bowl, lily bowl),
tables of parameters and specific ornaments, maker’s
marks (in Arab characters, leaf stamp…), drew the parallels
and analogy, have a try at dating of material.
|
| issn |
2227-4952 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/89629 |
| citation_txt |
Декор і клейма люльок з Мотриного у зібранні Комсомольського історико-краєзнавчого музею / І.В. Кракало // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2014. — Вип. 2 (13). — С. 75-83. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT krakaloív dekoríkleimalûlʹokzmotrinogouzíbranníkomsomolʹsʹkogoístorikokraêznavčogomuzeû AT krakaloív dekorikleimatrubokizmotrinovsobraniikomsomolʹskogoistorikokraevedčeskogomuzeâ AT krakaloív decorationandstampsoftobaccopipescomplexfromvmotrinointhecollectionofkomsomolsklocalhistorymuseum |
| first_indexed |
2025-11-26T02:45:56Z |
| last_indexed |
2025-11-26T02:45:56Z |
| _version_ |
1850609254621249536 |
| fulltext |
75ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2014, вип. 2 (13)
УДК: 904.2(477.53)“654”
І. в. к р а к а л о
Декор і клеймА люльок
З мотриного у ЗібрАнні комсомольського
історико-крАЄЗнАвчого муЗею
Публікація присвячена введенню до наукового обігу
комплексу глиняних люльок «турецького типу» коза-
цького періоду з с. Мотриного кобеляцького району
Полтавської області, яка зберігається у фондах ком-
сомольського історико-краєзнавчого музею. Дається
характеристика основних типів люльок колекції (з
овальною чашечкою, дископодібною базою, тюльпа-
ноподібних), таблиці їх параметрів і особливостей
орнаментації, клейм виробників(з «арабськими на-
писами», листоподібні…), наводяться паралелі і ана-
логи, робляться спроби датування матеріалу.
к л ю ч о в і с л о в а: Мотрине, люлька для палін-
ня, клеймо, чашечка, вінце, втулка для чубука.
поширення тютюнопаління на землях Украї-
ни у XVII—XVIII ст. сприяло масовому розповсюд-
женню специфічного пристрою для паління —
люльки. Цього року до фондів Комсомольського
історико — краєзнавчого музею надійшла колек-
ція глиняних люльок, виявлена компактно серед
уламків чавунного казанка під час оранки 2008 р.
на південно-східній околиці села Мотрине (Кобе-
ляцький р-н полтавської обл.). Ці землі в сере-
дині ХІХ ст. належали членам дворянського роду
полонських, що походить з козацької старшини
ХVІІІ ст., місцевим козакам та деяким іншим
власникам [Глущенко, 2007, с. 41, 42].
зазначена колекція включає 20 предметів, які
відносяться до так званого «східного типу» люль-
ок з короткою втулкою для чубука. Такі люльки
масово виявлені під час розкопок на Україні: у
Києві [Чекановський, Чміль, 1995, с. 100—108]
та інших українських містах, зокрема на полтав-
щині [Ханко, 1998, с. 170—171; Сидоренко, Кова-
ленко, 2000, с. 85, 86; Троцька, 2000, с. 130, 131;
фонди пКМ, КРКМ, КІКМ тощо], на місцях битв
[Свєшніков, 1993], добре відомі на всіх причорно-
морських пам’ятках другої половини XVIII — по-
чатку XIX ст., а також у Росії і Білорусії, Франції,
Болгарії, Румунії, Греції тощо.
Більшість люльок нашої колекції (16 з 18 від-
носно цілих екземплярів) має на полтавщині
специфічну назву «зіньківки» [Коваленко, 2008,
с. 36]. вони добре відомі і в інших регіонах Ук-
раїни [Чекановський, Чміль, 1995, рис. 2, 14, 16;
Телегін, винокур, Титова, Свєшніков, 1997, с. 187,
рис. 37, 5], в причорномор’ї та Туреччині [Hayes,
1980, p. 7, type Х], Москві [Розенфельдт, 1968,
табл. 19, 12—27, 43], Болгарії [Станчева, 1972,
с. 83—87, рис. 7—9] тощо. Кожна люлька cкла-
дається з чашечки та приєднаної до неї під кутом
короткої масивної (гранчастої або гладкої коніч-
ної) втулки для чубука, яка сполучена з ємністю
чашечки внутрішнім конічним каналом, який від-
кривається всередину чашечки дещо вище її дна.
Корпус чашечки люльки — «зіньківки» округлий
з півовальним профілем, вінця переважно прямі
і з невеликим пружком в основі. Дно внутрішньої
частини чашечки зазвичай округле. вінце (горло)
чашечки люльок розділене подвійними верти-
кальними смугами на прямокутники з відбитками
штампу із скомпонованих одна над одною 3- або 6-
квіткових напіврозеток в центрі. Корпус чашечки
прикрашений «пухнастими» овалами, поодиноки-
ми напіврозетками і подвійними вертикальними
прокресленими лініями. втулка закінчується ва-
ликоподібним потовщенням, підкресленим сму-
гою широкого зубчастого штампу, кіль в нижній
частині чашечки мисоподібний, підкреслений
дрібнозубчастою смугою. при подальшому описі
вищезазначені особливості люльок опускаються.
На корпусі біля втулки для чубука або на бічній
поверхні втулки ставилося клеймо.
всі люльки виготовлені у двостулкових фор-
мах (на люльках № 4 та 8 1 добре видно техно-
логічні шви), несуть на собі залишки червоного
або жовтуватого ангобу і підлощені. при декору-
1. Тут і далі: у статті використано наскрізну нумера-
цію люльок.© І.в. КРАКАЛО, 2014
П у б л і к а ц і ї а р х е о л о г і ч н и х м а т е р і а л і в
76 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2014, вип. 2 (13)
ванні «зіньківок» використані кінцеві штампи
з рослинними зображеннями і штамп у вигляді
зубчастого коліщатка для виділення конструк-
тивних деталей (валиків, виступу кіля тощо). Для
інших видів люльок (№ 10, 15, 19) додатково ви-
користані штамп-валики. Неглибокий орнамент
люльок другого типу (з високим вінцем) скоріш
за все одержувався з матриці при формуванні.
Найвідомішим центром виробництва лю-
льок «східного типу», зокрема «зіньківок», був
Костянтинопіль на території Туреччини. Кра-
щі зразки цих люльок широко наслідувались
провінційними ремісниками численних дріб-
них майстерень територій, підпорядкованих
Оттоманській порті (Туреччина, Крим, міста
причорномор’я) та іншими.
за формою всі люльки — «зіньківки» колек-
ції поділяються на три типи.
1. з округлим прямим вінцем і конічною втул-
кою (люльки № 3, 8, 11, 13). Це найменші і найко-
ротші люльки, у яких діаметр чашечки переважає
або дорівнює висоті всього виробу (табл. 1). вінця
цих люльок прикрашені 3-квітковим декором.
2. з округлим прямим вінцем і гранчастою
втулкою(люльки № 2, 4, 5, 7, 9, 16). Ці люльки
мають високі, потоншені до краю вінця, на які
припадає майже половина загальної висоти ви-
робу, а висота всієї люльки значно перевищує
діаметр корпуса. вінця цих люльок прикрашені
6-квітковим декором, за виключенням люльки
№ 9, яка має 4-квітковий декор. До речі, люлька-
«зіньківка» цього типу саме з 4-квітковим деко-
ром виявлена на полі Берестецької битви 1651 р.
[Свєшніков, 1993, с. 187, рис. 37, 5]. Рельєф деко-
ру люльок другого типу невисокий і ніби зглад-
жений — можливо, в наслідок того, що він вирі-
зався на внутрішній стороні двостулкової форми.
Кількість граней втулки таких люльок не завжди
можливо порахувати через їх слабко виражений
рельєф. Цей тип люльок, як виявилося, не такий
поширений, як два інші, проте автору пощастило
виявити схожі зразки серед московських черво-
нолощених люльок середини — другої полови-
ни ХVІІІ ст. [Розенфельдт, 1968, табл. 19, 12, 14,
15]. Особливо близька нашому типу московська
люлька 12 з 6-квітковими напіврозетками, інші
дві наведені люльки — 7-квіткові. До речі, в таб-
лицях Р.Л. Розенфельдта представлений варіант
нашого типу люльки з неорнаментованим висо-
ким вінцем і оформленим як традиційна «зінь-
ківка» низом [Розенфельдт, 1968, табл. 19, 32].
Люльки № 2, 5 та 16 мають практично одна-
кові розміри і клейма (крім напівзруйнованої
люльки № 16) і, можливо, виготовлені у одній
формі. Різниця полягає у невеликих розбіжнос-
тях при нанесенні нижнього декору (табл. 1) і у
додатковому листоподібному клеймі з трикут-
ною ніжкою на більш якісній люльці № 2.
таблиця 1. Розміри люльок з Мотриного
Люлька,
№
параметри, см
Станзагальна
довжина
загальна
висота
Діаметр чашеч-
ки (корпуса)
Діаметр
вінця
висота
вінця
втулка,
Д1 / Д2*
Люльки-зіньківки з гладким вінцем і конічною втулкою
1 6,8 3,6 4,5 3 1,4 3,2 / 2,7 втулка приклеєна
6 6 3,6 4,1 3,7 1,4 3,2 / 2,6 —
12 6 3,2 3,8 3,3 1,1 2,7 / 2,2 —
14 6,5 3.5 4,4 3,5 1,5 3,5 / 2,8 пошкоджена
Люльки-зіньківки з гладким вінцем і гранчастою втулкою
2 6,9 4,9 4,2 3,5 2,4 3,2 / 2,7 втулка приклеєна
4 6,5 2,9 4,3 3,8 - 3,4 / 2,9 вінце втрачене
5 5,2 4,9 4,2 3,5 2,3 — Край втулки втрачений
7 7,1 4,9 4 3,4 2,4 3,2 / 2,8 втулка приклеєна
9 6 4,2 3,9 3,2 2,2 2,7 / 2,4 Те саме
16 3,3 4,8 4,2 3,3 2,5 — втулка і частина чашечки втрачені
Люльки-зіньківки з гранчастим вінцем і гранчастою втулкою
3 5,1 3 3,5 2,9 1 2,7 /2,35 вінце з тріщиною
8 5,9 3,6 3,6 3,2 1,5 2,7 / 2,4 —
11 6,2 3,4 3,9 3,4 1,1 2,9 / 2,4 —
13 5,7 3,4 3,6 3,1 1,5 2,7 / 2,2 —
Інші люльки
10 6,4 4,1 4 3,2 2,1 3,1 / 2,3 Склеєна з частин
15 4,8 3,9 3,8 — 1,8 — втулка і частина вінця втрачені
19 6,6 3,8 2,7 4 — 2,2** / 2,5 / 1,6 втулка пошкоджена
20 5,8 3,6 2,6 3,8 1,8 2,6 / 1,8 Склеєна з частин, втрати
п р и м і т к и. * Д1 — діаметр валика на краю втулки; Д2 — найменший показник діаметру втулки в місці
поєднання з чашечкою. ** — зовнішній діаметр вінця втулки перед потовщенням.
кракало І.в. Декор і клейма люльок з Мотриного у зібранні Комсомольського історико-краєзнавчого музею
77ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2014, вип. 2 (13)
Округлість вінця перших двох груп люльок
досить умовна завдяки видовженим рослин-
ним штампам, які певною мірою сплощують
середню частину кожного орнаментованого
прямокутника, в той час як зріз залишається
округлим і дещо потоншеним.
3. з гранчастим вінцем і гранчастою втулкою
(люльки № 1, 6, 12, 14), причому не завжди мож-
ливо порахувати кількість граней вінця (8—10),
тому що в місці між втулкою і чашечкою рельєф
згладжений і погано визначається. висота цих
люльок, як і виробів першої групи, поступається
діаметру. Люльки цього типу мають масивний
сплощений зріз вінця і утворюють виразний
півциркульний рельєф вгорі кожного прямо-
кутника, прикрашеного відбитком 3-квіткового
штампу. Саме третьому та подекуди першому
типам відповідають численні люльки з повор-
скля полтавщини [Ханко, 2000, с. 60, рис. 19, 2,
12], Києва [Чекановський, Чміль, 1995, рис. 2,
14, 16], Москви [Розенфельдт, 1968, табл. 19,
13, 16, 21], Болгарії [Станчева, 1972, с. 83—87,
рис. 7—9], хоча спостерігаються і певні відмін-
ності. Так люльки з Москви мають 4- або 8-пе-
люсткові напіврозетки, натомість як наші — за-
вжди непарну кількість пелюсток (табл. 2).
Цей перелік не вичерпує всіх різновидів лю-
льок-«зіньківок» з гранчастими складовими
частинами. Наприклад, на інших пам’ятках
відомі люльки, де крім вінця та втулки огра-
нений також корпус люльки [Robinson, 1985,
pl. 57, С 93]. Існують люльки з меншою кіль-
кістю розеток на вінці, наприклад, з двома
[Robinson, 1985, pl. 62, А 19] тощо.
Більшість люльок колекції підпадає за кла-
сифікацією відомої дослідниці Р. Робінсон
під датування ХІХ і навіть початком ХХ ст. і
пов’язується із західноєвропейським фабрич-
ним виробництвом, що успішно імітувало попу-
лярні «фасони» турецьких виробників. з цим не
погоджується більшість вчених, що спираються
на матеріали археологічних розкопок. проте,
одна з наших люльок має, можливо, саме фаб-
ричне походження. Це димлена люлька № 15 з
близькими до «зіньківок» пропорціями.
вона має плоскодонну підциліндричну чашеч-
ку з піддоном, підкресленим зубчастим штампом.
в основі вінця — валик з подвійною смугою зуб-
частого штампу. вінця циліндричні, прикрашені
у нижній частині великими півциркульними фес-
тонами (подвійна зубчаста смуга), над кожним з
яких — ялинка з прямим стовбуром і піднятими
догори гілками. Рапорт орнаменту низу чашечки
складається з такої ж ялинки, але на високій ніж-
ці, від якої праворуч та ліворуч вниз вершиною
опущено по великому листку (в деяких місцях
сусідні листки перекривають один одного). внут-
рішня ємність чашечки має округле дно і дещо
вище дна — напівкруглий отвір внутрішнього
конічного каналу втулки для чубука. прямокут-
ний кіль виділений подвійною смугою зубчастого
штампу. На кілі — велике (1,1 × 1,9 см) овальне
клеймо з написом у три рядки латинськими і ки-
риличними літерами: «S — M / Мosсо(v?) /H.Б.W.»,
що наводить на думку про принаймні європейсь-
ке походження люльки. права частина клейма
пошкоджена, однак, здається, і так зрозуміло про
яке місце виготовлення іде мова. Можна навіть
запропонувати варіант розшифровки абревіату-
ри, щось на зразок «Собственная мануфактура /
Москва / ім’я, побатькові, прізвище, наприклад,
варшавський». зразок прізвища вибраний не ви-
падково — латинською літерою «W» стало позна-
чали свою продукцію виробники Царства польсь-
кого з варшави, тобто ця літера за царату часто
асоціювалася з варшавою. варшава входила до
складу Російської імперії у період 1832—1917 рр.,
відповідно, і датувати цю люльку пропонується не
раніше, як серединою ХІХ ст.
з цього приводу згадаймо про виявлену під
час розкопок у Москві біля Казанського собору
підборку керамічних люльок «східного типу» з
клеймами російськими і латинськими літерами
[волков, 1999]. Можливо, цьому ж виробнику
належала і наша люлька № 15. питання про
можливість європейського фабричного виготов-
лення значної кількості так званих «турецьких»
люльок у ХІХ — на початку ХХ ст. відкидати не
можна, поки не виявлені центри такого вироб-
ництва і особливості їх продукції. погано, що
відомості з цього питання вкрай обмежені.
Серед люльок інших типів люлька № 10 ви-
різняється дископодібною основою чашечки,
розділеною знизу на 7 граней, і унікальним
для даної колекції декором на вінці у вигляді
«пухнастих» овалів, що чергуються з великими
трикутниками вершиною догори, увінчани-
ми 4-пелюстковою квіткою. всередині кожного
трикутника — 4-пелюсткова квітка, по кутах —
«крапельки». Люлька має циліндричні вінця,
підкреслені знизу подвійною зубчастою смугою,
гранчасту втулку і якісне кругле W-подібне
клеймо (рис. 1, 10) з трьома надстрочними і дво-
ма підстрочними крапками, плавними калігра-
фічними потовщеннями і потоншеннями,
близьке двом аналогічним клеймам на люльках
другої групи № 2 та 5 з менш витонченою грубу-
ватою графікою і надстрочними крапками на то-
неньких «ніжках». Ребро диску цієї люльки має
слабо виражені фасетки. півовальні фасетки
на грані дна, підкреслені врізними фестонами,
складають суттєвий елемент декору плоскодон-
ної тюльпаноподібної люльки № 19 з сітчастим
валиком на втулці і великим фронтальним зоб-
раженням світильника або амфори, доповненим
згори «сяйвом» з гілочок тюльпанів(рис. 3, 19).
Це зображення (не клеймо а, можливо, своєрід-
на візитна картка виробника) і форма люльки
мають аналоги серед люльок типу С 107—108
з Греції за Р. Робінсон [Robinson, 1985, pl. 57,
С 107—108], а сама люлька за іншими особли-
востями декору та форми може бути віднесеною
до типу А 42 цього ж автора[Robinson, 1985,
pl. 64, А 42] і датується нею кінцем ХІХ ст.
П у б л і к а ц і ї а р х е о л о г і ч н и х м а т е р і а л і в
78 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2014, вип. 2 (13)
Люлька № 19, як і люлька № 15, має прямо-
кутний сплощений кіль, який також має аналоги
в колекції з Греції [Robinson, 1985, pl. 57, С 101].
значно стриманіший обмежений кількома смуж-
ками зубчатого штампу по краю вінця та в його
основі декор другої тюльпаноподібної, круглодон-
ної люльки з конічною втулкою (люлька № 20).
втулки обох цих люльок несуть на собі «арабські
клейма» (рис. 1, 19, 20), при чому клеймо люльки
№ 20 зовні нагадує асиметричну розетку із впи-
саними по колу літерами або цифрами.
На 15 люльках можна побачити керамічні
клейма, які поділяються на письмові та зобра-
жувальні (рослинні). Серед останніх переважа-
таблиця 2. Квіткові декоративні елементи в рапортах люльок-«зіньківок» з Мотриного
Люль-
ка, №
Розетки верхнього поясу люльки Розетки нижнього поясу люльки
Кількість
сполучених
розеток
Кіль-
кість пе-
люсток
Форма
розетки
Специфіка
розміщення
Спосіб
нанесення
Кількість
сполучених
розеток
Кіль-
кість пе-
люсток
Форма
розетки
Специфіка
розміщення
Спосіб
нанесення
1 3* 5 / 7 / 7 Трикут-
ник
Дещо зміще-
но
Суціль-
ний
штамп
1 7 Трикут-
ник
під
верхніми
розетками
Кінцевий
штамп
2 6** 7 / 9 / 9 /
9 / 9 / 9
півколо Дещо криво і
зміщено
Те саме 1 півколо Дещо
криво і
подекуди
на валику
Те саме
3 3* 7 Те саме Сповзають
вниз, криво
3-й
відбиток
дубльова-
ний
— — — — —
4 — 9 півколо — — 1 — півколо під
верхніми
розетками
Кінцевий
штамп
5 6** 9 — « — На розді-
лювальних
смугах
Штамп 1 9 Те саме випадково Те саме
6 3* 5/ 7/ 7 Трикут-
ник
У шаховому
порядку
Суціль-
ний
штамп
1 5 Трикут-
ник
під
верхніми
розетками
— « —
7 6* 5/ 7/ 7/7/
7/ 7
півколо зміщене
стосовно
розділок
Те саме 1 півколо Густо і
випадково
— « —
8 3** 7 Те саме Сповзають,
зміщені
3 кінцеві
штампи
1 7 Трикут-
ник
поверх
3-го ниж-
нього
— « —
9 4** 5 / 7 / 7
/ 7
— « — зміщено від
центру
Суціль-
ний
штамп
1 7 півколо Густо і
випадково
— « —
11 3** 7 — « — Сповзли на
нижні
Штамп 1 7 Трикут-
ник
під
верхніми
розетками
— « —
12 3* 5 / 9/ 9 Трикут-
ник
Шаховий
порядок,
зміщено від
центру
Суціль-
ний
штамп
1 9 Трикут-
ник
Те саме — « —
13 3* 3 /7 / 7 півколо зміщено по
горизонталі і
вертикалі
Те саме 1 6 півколо поверх 3-
го верхньо-
го, широкі
пелюстки
— « —
14 3 7 Те саме ? ? 1 9 Трикут-
ник
під
верхніми
розетками
— « —
16 6** 9 — « — зміщено від
центру
Суціль-
ний
штамп
1 9 півколо Те саме — « —
п р и м і т к и. * — верхня розетка має форму видовженого бутона. ** — верхня квітка кругла і менша за
розміром. № 3, 13 — нижні й верхні розділювальні лінії продовжують одне одну. № 11 — нижні розділки
і вінця втулки мають сліди червоного ангобу. № 1, 3, 6, 8, 9, 11, 12 — подвійні розділки фестоноподібні (у
№ 3 — обидва пояси, № 8 — петля вгорі, решта — внизу).
кракало І.в. Декор і клейма люльок з Мотриного у зібранні Комсомольського історико-краєзнавчого музею
79ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2014, вип. 2 (13)
ють кілька варіантів простого деревного листка,
розміщеного вертикально і виключно в кінці
(або на початку) орнаментального ряду корпуса
чашечки — біля переходу її у втулку для чубу-
ка. Натомість клейма з написами ставилися на
рис. 1. Графіка арабських написів клейм люльок з Мотриного
втулці для чубука, в основному на її бічній час-
тині, таким чином, що в разі наявності на люль-
ці двох клейм, обидва вони опинялися поруч
(рис. 3, 7) або принаймні на одній стороні люль-
ки. виключення становить пізня люлька № 15 з
великим «латино-руським» клеймом та клеймо
люльки № 14, вміщені ззовні на дні чашечки.
Якість зображення на клеймах таких неве-
ликих глиняних виробів, як люльки — поняття
досить умовне, особливо стосовно клейм з напи-
рис. 2. Типи листоподібних клейм люльок з Мотриного
П у б л і к а ц і ї а р х е о л о г і ч н и х м а т е р і а л і в
80 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2014, вип. 2 (13)
сами. з цим пов’язані складнощі у атрибуції не-
виразних написів, зроблених надскладною для
багатьох українських вчених системою арабсь-
кого письма, і недостатня розробленість дату-
вання цього масового на українських пам’ятках
матеріалу. Тому автор ставить за мету по можли-
вості точно оприлюднити клейма даної колекції,
використавши можливості макрофотозйомки та
малюнків, зроблених на її основі (рис. 1).
Розглянемо люльки № 1 та № 14 з напівкруг-
лими клеймами на втулці. Нагадуючи на перший
погляд хвилястий арабський напис з надстрочни-
ми крапками, вони водночас більше асоціюються
з рослинним орнаментом, зокрема зображення
ідентичних здвоєних клейм люльки № 14 схожі
на рослинні гілки з пуп’янками(рис. 1, 14). Клей-
ма цього малюнку, здвоєні та поодинокі, відомі
на люльках-«зіньківках» з колекції колишнього
лубенського музею К.І. Скаржинської, які збері-
гаються у полтавському краєзнавчому музеї і да-
туються ХVІІІ ст. [Коваленко, 2008, с. 35, рис. 11,
5; с. 37, рис. 12, 1—3], у Греції [Robinson, 1985,
рl. 64, А 42] тощо. півкругле клеймо люльки № 1
(0,7 × 0,5 см) схоже, на думку автора, на півсфе-
ричну чашу з хвилястим стеблом-бордюром і дво-
ма виноградними гронами по три умовні ягоди
у кожному. І водночас це може бути арабським
написом з двома групами надстрочних крапок
рис. 3. зовнішній вигляд
люльок з Мотриного
кракало І.в. Декор і клейма люльок з Мотриного у зібранні Комсомольського історико-краєзнавчого музею
81ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2014, вип. 2 (13)
(рис. 1, 1).Аналог маємо серед матеріалів афінсь-
кої агори на люльці типу «зиньківки» [Robinson,
1985, pl. 56, С 95].
півкруглі клейма на люльках № 1 та № 14
поєднані із зображеннями «листка» на чашечці.
На люльках № 2 і 7 також вміщено по два клей-
ма: на втулці кругле клеймо з арабським написом
та на чашечці — клеймо у вигляді листка (рис. 1,
2, 7; 2, 2, 7). Решта люльок колекції (№ 3—6, 10—
13, 15, 19, 20) мають по одному клейму.
п’ять люльок (№ 8, 9, 16—18) клейм не ма-
ють, в тому числі дві втулки (№ 17, 18) і люлька
№ 16, дуже пошкоджена у місці поєднання із
втраченою втулкою(рис. 3).
Арабські написи або схожі на них зображення
несуть клейма на 8 люльках (№ 1, 2, 5, 7, 10, 14,
19, 20), враховуючи і проблемні півкруглі клей-
ма люльок № 1 та 14. Клейма з такими напи-
сами найменші (0,6—0,7 см) і переважно круглі,
при цьому клейма люльок № 7, 10, 20 мають по
периметру круглий бордюр. прослідковують-
ся виразні паралелі у W-подібних написах на
люльках № 2, 5, 10 з двома нижніми і трьома
верхніми крапками, написи на люльках № 7,
19, 20 аналогів у колекції не мають(рис. 1).
Листоподібні клейма (рис. 2) виявлені на 8 ви-
робах (люльки-«зіньківки» № 1, 2, 6, 7, 11—14).
вони мають загалом стандартні розміри 1,1—
1,2 × 0,6—0,7 см, проте при уважному огляді
являють багато варіантів і практично не повто-
рюються. Різниця полягає у формі самого лист-
ка ((прямий або із загнутою праворуч вершиною
(люльки № 7, 14), з трикутною ніжкою або без неї
(люлька № 11), із зубчастим (№ 1, 6, 7, 11, 12) або
рівним краєм)) і рельєфі ((наявність центрально-
го прожилка, напрямок бічних прожилок (дого-
ри чи вниз), форма прожилок (вузькі і довгі або
широкі клиноподібні (люлька № 13)) тощо. Най-
розповсюдженішим виявився тип прямого лист-
ка вершиною донизу і з трикутною ніжкою вгорі.
Такий листок має зазвичай глибокі і вузькі бічні
прожилки, направлені догори (люльки № 1, 2,
6). зубцівка контуру листка (а також «пухнастих
овалів» на чашечках більшості люльок), очевид-
но, наносилась на скошені торці самого штампа.
Клейма на люльках-«зіньківках» у вигляді
листка добре відомі в Україні, зокрема у колекції
полтавського краєзнавчого музею [Коваленко,
2008, с. 35, рис. 11, 7; с. 37, рис. 12, 1, 2], у Бол-
гарії [Станчева, 1972, с. 85, 86], Франції (Мар-
селі), Греції [Robinson, 1985, pl. 62, А 20] тощо.
Таким чином, за матеріалами колекції з
Мотриного листоподібні та напівкруглі клейма
виявлені виключно на люльках-«зіньківках».
На люльках інших типів (№ 10, 15, 19, 20) зус-
трічаються якісні арабські (№ 10, 19, 20) та ла-
тино-руські (№ 15) написи. На клеймі люльки
№ 20, можливо, вміщена дата.
повертаючись до типів люльок — «зіньківок»,
можна сказати, що люльки з гранчастим вінцем
та втулкою(№ 1, 6, 12, 14) несуть на собі майже всі
основні види клейм: 2 види півовальних (люльки
№ 1 та 14), листоподібні прямі (люльки № 1 та 6),
листоподібні загнуті(люльки № 12 та 14), проте
відсутні клейма з арабськими написами. Люльки
№ 1 та 14 несуть по два клейма. в останньому ви-
падку погана збереженість предмета, доповнена
недбало нанесеним (або зношеним, а, скоріш за
все, невміло виготовленим) листоподібним клей-
мом, що являє собою лише глухий контур зобра-
рис. 4. Квіткові розетки в декорі люльок-«зіньківок» з Мотриного
П у б л і к а ц і ї а р х е о л о г і ч н и х м а т е р і а л і в
82 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2014, вип. 2 (13)
ження. придивимось уважніше до іншої люль-
ки з листком, загнутим праворуч — бездоганно
виготовленої люльки № 12. єдине листоподібне
клеймо цієї люльки, на відміну від попередньо-
го, відзначається чітким рельєфом із зубчастим
контуром і однією особливістю: трикутна ніжка
листка оформлена у вигляді квітки з двома пе-
люстками і півкруглою виступаючою серединкою
між ними. Можливо, таке ж завершення мало не
досить чітке листоподібне клеймо люльки № 11.
з шести люльок з високим циліндричним
вінцем, гранчастою втулкою і 6-квітковим деко-
ром (№ 2, 4, 5, 7, 9, 16) половина не має клейм,
клейма люльок № 2 та 5 видаються поганими
імітаціями W-подібного клейма люльки № 10
з дископодібною основою, а люлька № 7 несе
єдиний в колекції дворядний арабський напис
або його імітацію з ім’ям майстра (рис. 1, 7) та
листоподібне. Люлька № 2 несе 2 клейма.
Люльки з округлим вінцем та конічною округ-
лою втулкою (№ 3, 8, 11, 13) мають три незвичай-
ні клейма: люлька № 3 — клеймо у вигляді го-
ризонтально розміщеної одиниці (ан.: [Robinson,
1985, pl. 51, C 38]), люлька № 11 — єдине в ко-
лекції листоподібне клеймо з розширеною вер-
хівкою і прожилками догори, однак, можливо,
ми помиляємось, і вгорі розміщувалась нечітко
зображена трикутна ніжка, оформлена у вигляді
квітки з двома пелюстками і півкруглою виступа-
ючою серединкою між ними (див. вище). Листок
люльки № 13 з невеликою трикутною ніжкою і
без середнього прожилку відрізняється від інших
клиноподібною формою бічних прожилків, які до
того ж опущені розширеними кінцями донизу.
верхівка цього листка не промальована і не зро-
зуміло, чи була вона взагалі на штампі. Люлька
№ 8 клейм не має, однак єдина в колекції має
залишки квіткового декору на тильній частині
втулки (рис. 2, 8). На люльках цієї групи відсутнє
подвійне клеймування.
Якщо підходити до колекції з точки зору якості і
симетричності розміщення декору, то відразу слід
відзначити люльки з обома гранчастими частина-
ми (№ 1, 6, 12) та люльку № 9 з високим вінцем,
які мають якісний глибокий рельєф зображень і
чіткий поділ декорованого простору — систему
вертикальних розділювальних ліній, які разом
з горизонтальним валиком утворюють своєрідну
прямокутну сітку, в яку вписуються ті чи інші
рослинні мотиви. вгорі по центру виділених сек-
торів розміщені підтрикутні багатоквіткові на-
піврозетки, внизу їм відповідають підтрикутні 1-
квіткові елементи, що чергуються з «пухнастими»
овалами. підтрикутні розетки верхнього поясу
розміщені вершиною догори, нижнього — верши-
ною до низу (рис. 4, 1, 6, 12). Розміщені одна над
одною дві 7-пелюсткові напіврозетки з виділеною
серединкою, увінчані вгорі невеликим 5-пелюст-
ковим бутоном. знизу їм відповідають поодинокі
7-пелюсткові напіврозетки, які чергуються з «пух-
настими» овалами. подвійні розділювальні смуги
люльок з гранчастими формами мають вигляд
вузьких канелюрів вершиною до низу, у нижньо-
му поясі вони підпирають квіткові розетки.
У люльок з високим циліндричним вінцем і
гранчастою втулкою розетки верхнього і ниж-
нього поясу мають напівкруглу форму (рис. 4,
9), композицію верхнього поясу завершує фрон-
тальне зображення маленької 5-пелюсткової
квіточки, а нижній пояс представлений пооди-
нокими напівкруглими розетками та овалами.
Остання група представлена люльками з округ-
лим вінцем і конічною втулкою і 3-квітковим де-
кором на вінці (№ 3, 8, 11, 13). вони мають щільну
масивну текстуру і є ніби спрощеним варіантом
групи люльок з гранчастими частинами, проте
мають численні похибки в оформленні.
за виключенням люльок № 1, 6, 9 та 12, при
оформленні більшості люльок нижній пояс
просто щільно заповнювався елементами де-
кору безвідносно декору вінця (напр., люльки
№ 5, 7 тощо), при цьому інколи нижні розділю-
вальні лінії опускались ближче до дна виробу
(люльки № 4, 13) — вони просто заважали віль-
ній, доволі ефектній компоновці. То може це
просто інша система декорування, яка принци-
пово не полюбляє вільного простору і задумана
як кайма або бордюр розрідженішої композиції
вінець? Чи доцільно в такому випадку говори-
ти про іншу школу або місце виготовлення цих
виробів — результат провінційного спрощення
усталених зразків? До речі, люльки обох типів
оформлення наявні і у колекції пКМ на пол-
тавщині [Коваленко, 2008, с. 37, рис. 12, 1—4].
Численні, очевидно, узвичаєні огріхи стосують-
ся і правильності розміщення верхніх рослинних
мотивів, які досить часто опиняються помітно
зміщеними від центру свого сектору, нахилені або
накладені на розділювальні смуги (люлька № 13),
а інколи (люльки № 8, 11, 13) ніби сповзають вниз
на орнаментальні елементи корпуса чашечки. Ін-
коли на люльках відсутній горизонтальний валик
в основі вінця (люльки № 3 та 11) або рослинні на-
піврозетки нижнього поясу(люлька № 3). Остан-
ня особливість притаманна і багатьом люлькам
з Москви [Розенфельдт, 1968, табл. 19, 17—20,
22—24, 26, 43] та полтави [Коваленко, 2008, с. 37,
рис. 12, 2, 4, 5]. Люльку № 3 (рис. 3, 3) групи лю-
льок з гладкими вінцями та втулкою можна від-
нести до низькосортних спрощених виробів: на
ній немає нижнього квіткового пояса і валика,
розділювальні смуги замість шахового порядку
утворюють розірвані посередині вертикальні ко-
лонки, а на асиметричному валику втулки ряд
оздоблювальних зубців сповзає на другий оберт.
верх люльки стягнутий дротиною ще в давнину у
зв’язку з тріщиною на вінці, і там, де його видно,
3-квіткові штампи нанесені із значним зміщен-
ням від центру сектора і з підправкою. везти таку
люльку на продаж за багато кілометрів не мало
сенсу і клеймо «1», можливо, якраз і позначало
неякісний, бракований і, відповідно, дешевший
товар. є похибки і при нанесенні клейм. повер-
ху листоподібного клейма люльки № 6 нанесений
кракало І.в. Декор і клейма люльок з Мотриного у зібранні Комсомольського історико-краєзнавчого музею
83ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2014, вип. 2 (13)
якийсь глухий півкруглий відбиток, а клеймо
люльки № 7 у вигляді «пухнастого» прямого лис-
тка на трикутній ніжці нанесене прямо поверху
розділювальних вертикальних ліній, тобто теж
доволі недбало.
У колекції три ремонтовані в давнину люль-
ки — № 1, 3 та 6 — їх втулки (№ 1, 6) та він-
ця (№ 3) оперізані дуже кородованим дротом.
збереглися в частинах лаконічна тюльпано-
подібна люлька № 20 і оригінально прикраше-
на люлька з дископодібною основою (№ 10), не
мають втулки люльки № 15 та 16. Найкраща
збереженість поверхні на люльках з гранчасти-
ми формами (№ 1, 6, 12), чого не можна сказати
про люльку № 14, вся поверхня якої буквально
руйнується. Якістю зображення і системи деко-
ру виділяється нестандартна для цієї колекції
4-квіткова люлька № 9 без клейма, найвираз-
ніша серед виробів другої групи, яка могла по-
ходити з якогось іншого гончарного осередку.
всі люльки, крім № 3, 17, 18, мають плями
кіптяви, на більшості (особливо № 4, 7, 12) доб-
ре видно численні чорні цятки, схожі на смолу.
Автор не виявила таких цяток лише на виро-
бах № 3, 10, 11, 16, 18. Щільною нерівною по-
верхнею і характерними чорними та червони-
ми включеннями відзначається люлька № 7 з
високим вінцем і 4-рядковим клеймом.
Ангоб багатьох люльок пошкоджений, так
збереглися лише невиразні залишки квітково-
го декору на втулці люльки № 8.
всі люльки колекції потрапили до землі од-
ночасно (а саме це підказують нам умови їх
знахідки) і верхня дата комплексу збігається
з наймолодшими люльками середини ХІХ ст.
(люльки № 10, 15 та 19). Нижня, на думку ав-
тора, все ж таки опускається до другої полови-
ни ХVІІІ — початку ХІХ ст.
Невелика за обсягом колекція люльок з Мот-
риного на полтавщині є лише незначною час-
тиною величезного масиву люльок для паління
на українських землях, який ніби спеціально
створений для маркування хронологічних побу-
дов. Наведений в публікації матеріал, можли-
во, сприятиме подальшій розробці системи да-
тування цього масового матеріалу на пам’ятках
доби козацтва та пізнього середньовіччя.
волков и.в. Частная коллекция «турецких» кури-
тельных трубок из Москвы // Материальная культу-
ра востока. — М., 1999. — С. 34—36.
Глущенко л.в. Старий надгробок // Свічадо при-
дніпров’я: Краєзнавчий альманах. — Кременчук,
2007. — Кн. ІІІ. — С. 41—42.
коваленко о. Глиняні люльки ХVІІ—ХVІІІ ст. (за ма-
теріалами полтавщини). — Опішне, 2008. — С. 32—38.
розенфельдт р.л. Московское керамическое произ-
водство ХІІ—ХVІІІ вв. — М., 1968. — 124 с. (САИ. —
вып. Е 1—39).
Свєшніков І.к. Битва під Берестечком. — Львів,
1993. — 180 с.
Сидоренко о.в., коваленко о.в. Деякі риси ма-
теріальної культури навколо лубенських слобод
ХVІІ—ХVІІІ ст.(за матеріалами хутора Острів) //
АЛЛУ. — 2000. — № 1—2. — С. 84—89.
Станчева М. Колекцйата от лули във варненс-
кий музей // Изв. НвМ. — варна, 1972. — Кн. VІІІ
(ХХІІІ). — С. 81—99.
телегін Д.я., винокур І.С., титова о.М., Свєш-
ніков І.к. Археологія доби українського козацтва
ХVІ—ХVІІІ ст. — К., 1997. — 336 с.
троцька в.І. пізньосередньовічні люльки з полтав-
щини // АЛЛУ. — 2000. — № 1—2. — С. 130—131.
ханко о.в. Дрібна керамічна пластика ХVІІ—ХІХ ст.
із Диканьки та інших гончарських центрів поворск-
ля // АЛЛУ. — 2000. — № 1—2. — С. 170—171.
ханко о.в. полтавський гончарний осередок у
контексті новітніх археологічних досліджень //
АЛЛУ. — 2000. — № 1—2. — С. 54—66.
Чекановський А.А., Чміль л.в. Люльки з розкопок
Гончарів Кожум’як (на Києво-подолі) // Українське
гончарство. — 1995. — № 3. — С. 100—108.
Hayes J. Turkish Clay Pipes: A provisional typology //
The archatologi of the Clay Tobacco pipe. — London,
1980. — IV. — P. 3—10.
Robinson Rebecca C.W. Tobacco Рipes of Corinth and Athe-
nian Аgora // Hesperia, 1985. — Vol. 54, № 2 — 203 p.
и. в. к р а к а л о
Декор и клеймА трубок иЗ мот-
рино в собрАнии комсомоль-
ского историко-крАевеДчес-
кого муЗея
публикация посвящена введению в научный оборот
комплекса глиняных курительных трубок «турецкого
типа» казацкого периода из с. Мотрино Кобелякского
р-на полтавской обл., которая хранится в фондах Ком-
сомольского историко-краеведческого музея. Дается
характеристика основных типов трубок коллекции (с
овальной чашечкой, дисковидной базой, тюльпано-
видных), таблицы их параметров и особенностей ор-
наментации, клейм изготовителей (с «арабскими над-
писями», листовидные…), приводятся параллели и
аналоги, делаются попытки датирования материала.
К л ю ч е в ы е с л о в а: Мотрино, курительная труб-
ка, клеймо, чашечка, венчик, втулка для чубука, киль.
I. V. K r a k a l o
deCoratIon and staMPs of
toBaCCo PIPe’s CoMPLeX froM
v. MotrIno In the CoLLeCtIon
of koMsoMoLsk LoCaL hIstory
MuseuM
The article enters into scientific circulation clay to-
bacco pipe’s complex in «Turkish style» of Cossack times
from v. Motrino Kobelyaky’s district Poltava’s region,
which is keeping in Komsomolsk local history mu-
seum. It’s characterize true to types of pipes from the
collection(ellipsoidal bowl, disk based bowl, lily bowl),
tables of parameters and specific ornaments, maker’s
marks (in Arab characters, leaf stamp…), drew the par-
allels and analogy, have a try at dating of material.
К л ю ч е в ы е с л о в а: Мотрино, курительная труб-
ка, клеймо, чашечка, венчик, втулка для чубука, киль.
одержано 27.04.2014.
|