До питання про зовнішній вигляд башт хори Херсонеса Таврійського на матеріалах поселення Маслини

Стаття присвячена аналізу будівельних решток елліністичного поселення Маслини у Північно-Західній Тавриці, на основі якого зроблені припущення стосовно зовнішнього вигляду баштових споруд, зокрема кількості ярусів, характеру будівельного матеріалу тощо. З’ясована універсальність тр...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Published in:	Археологія і давня історія України
Date:	2014
Main Author:	Котенко, В.В.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Інститут археології НАН України 2014
Subjects:	Археометричні дослідження
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/89631
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	До питання про зовнішній вигляд башт хори Херсонеса Таврійського на матеріалах поселення Маслини / В.В. Котенко // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2014. — Вип. 2 (13). — С. 90-94. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1860004960723271680
author	Котенко, В.В.
author_facet	Котенко, В.В.
citation_txt	До питання про зовнішній вигляд башт хори Херсонеса Таврійського на матеріалах поселення Маслини / В.В. Котенко // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2014. — Вип. 2 (13). — С. 90-94. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Археологія і давня історія України
description	Стаття присвячена аналізу будівельних решток елліністичного поселення Маслини у Північно-Західній Тавриці, на основі якого зроблені припущення стосовно зовнішнього вигляду баштових споруд, зокрема кількості ярусів, характеру будівельного матеріалу тощо. З’ясована універсальність традицій античного зодчества доримського часу. Статья посвящена анализу строительных остатков эллинистического поселения Маслины в Северо-Западном Крыму, на основании которого сделаны предположения относительно внешнего облика башенных сооружений, в частности количества ярусов, характера строительного материала и т. п. Установлена универсальность традиций античного зодчества доримского времени. This article analyzes building remains of Hellenistic settlement Maslyny in North-Western Taurica, on the basis of which to make assumptions about the external appearance of the tower structures, in particular the number of storey, the nature of the building material, etc. Provide universal traditions of ancient architecture pre-Roman times.
first_indexed	2025-12-07T16:38:26Z
format	Article
fulltext	90 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2014, вип. 2 (13) УДК: [904.4:72](477.75)“652” в. в. к о т е н к о До ПитАння Про Зовнішній вигляД бАшт хори херсонесА тАврійського нА мАтеріАлАх Поселення мАслини Стаття присвячена аналізу будівельних решток елліністичного поселення Маслини у Північно-За- хідній тавриці, на основі якого зроблені припущен- ня стосовно зовнішнього вигляду баштових споруд, зокрема кількості ярусів, характеру будівельного матеріалу тощо. З’ясована універсальність тради- цій античного зодчества доримського часу. к л ю ч о в і с л о в а: антична епоха, херсонес таврійський, хора, поселення Маслини, будівниц- тво, башта. поселення Маслини розташоване на Тар- ханкутському півострові біля с. володимирівка Чорноморського району Автономної Республіки Крим, на морському узбережжі Каркінітської за- токи (рис. 1). На сьогодні ця пам’ятка вважається крайнім пунктом хори Херсонеса Таврійського у північно-західній Тавриці, оскільки досі не існує остаточних доказів існування античних поселень на північ від Маслин. [Щеглов, 1978, с. 6; пальце- ва, 1988, с. 13; Латышева, 1999, с. 79]. Але поряд з цим існує точка зору, що до складу Херсонесь- кої держави входила територія від Балаклавської долини до перекопу [Ланцов, 1991, с. 11]. засе- лення північно-західної Таврики вихідцями з Херсонеса, а в контексті цього і виникнення по- селення Маслини, мало свої економічні причини та історичні передумови. Бурхливий економічний розвиток та можливий приплив колоністів у сере- дині ΙV ст. до н. е. [Ланцов, 2008, c. 101], ймовір- но, спричинили збільшення населення поліса, що й змусило людність освоювати нові території на північ від Херсонеса, які склали хору — внут- рішню сільськогосподарську територію античної держави. в період еллінізму Херсонес Таврійсь- кий розширив свої володіння і на початок ІІІ ст. до н. е. вони набули максимального розміру. в цей час відбулося освоєння обширної внутрішньої території, придатної для ведення сільського гос- подарства, спочатку в найближчій місцевості, на Гераклейському півострові, а потім і в північно- західній Тавриці [зубарь, 2007, c. 125]. з історії дослідження поселення Маслини (пер- ша назва — володимирівка) відомо, що на сере- дину 1960-х рр. тут Тарханкутською експедицією Ленінградського відділення Інституту археології АН СРСР була проведена зачистка культурного шару [Щеглов, 1978, с. 40]. А з 1972 по 1986 рр. на пам’ятці проводилися систематичні археологічні дослідження загоном Харківського університету у складі північно-Кримської експедиції Інституту археології АН УРСР під керівництвом в.О. Лати- шевої. в період розкопок та після їх закінчення вона опублікувала серію статей, в яких у загаль- них рисах матеріал з поселення Маслини було за- лучено до наукового обігу. переважна більшість з них містила інформацію про повсякденне жит- тя та побут мешканців поселення, роль сільсь- кого господарства як основи економіки Херсоне- са Таврійського. в цей час були також з’ясовані хронологічні рамки існування Маслин — кінець IV — середина ІІ ст. до н. е. Але в.О. Латишева передчасно пішла з життя, а археологічний ма- теріал з Маслин залишився неопрацьованим. пам’ятки хори Херсонеса Таврійського, як зрозуміло на сучасному етапі дослідження, знач- но відрізнялися від сільськогосподарських посе- лень Боспору та Ольвії в ранньоелліністичний час. Їх особливість полягала у способі забудови, де садиби поставали як укріплені поліфункціо- нальні комплекси з наявною баштою [Буйских, 2008, с. 153]. Таке планування дало зокрема привід для тривалої дискусії стосовно призна- чення фортифікаційних об’єктів [Кругликова, 1986, с. 169]. До специфіки організації поселень © в.в. КОТЕНКО, 2014 котенко в.в. До питання про зовнішній вигляд башт хори Херсонеса Таврійського на матеріалах поселення Маслини 91ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2014, вип. 2 (13) херсонеської хори в хронологічному відношенні слід додати також наявність пізньоскіфських будівельних об’єктів, які перекривають давньог- рецькі укріплення або ж винесені за його межі у вигляді заглиблених споруд різного призна- чення. Наразі дослідження будівельних решток ряду поселень північно-західної Таврики є ак- туальним передусім у зв’язку з природними руй- нівними процесами, внаслідок яких страждають прибережні кладки та заглиблені об’єкти. вивчення будівельних решток укріплення на поселенні Маслини наразі є актуальним з ряду причин. по-перше, за час розкопок вони були відкриті повністю, що дозволяє комплексно їх дослідити та об’єктивно зіставити з відомими пам’ятками регіону. по-друге, у стратиграфіч- ному та хронологічному відношеннях забудова поселення Маслини представлена одним дав- ньогрецьким горизонтом, який, на відміну від більшості сусідніх укріплень, не перекриваєть- ся шаром пізньоскіфського будівництва. Це дає можливість прослідкувати розбудову античної пам’ятки від часу її заснування до остаточної загибелі. по-третє, вивчення будівельних ре- шток поселення Маслини, що розташоване на крайній північній околиці херсонеської держа- ви, дозволяє констатувати універсальність ар- хітектурних традицій давнього суспільства. Укріплення на поселенні Маслини виникає у зручному місці, займаючи природне підвищен- ня рельєфу на березі невеликої затоки, у близь- кості до виходу каменю, який міг застосовувати- ся у будівництві. в давнину пам’ятка, можливо, розташовувалася на правому пологому березі невеликої річки, про що свідчить, на думку в.О. Латишевої, піщана балка із західної час- тини поселення, яка могла бути давньою запла- вою [Латышева, 1972, л. 2]. про зв’язок Маслин з іншими населеними пунктами в давнину на- разі говорити складно, адже з південного заходу найближчими пам’ятками вважаються Гроти та Бурнель, на яких повномасштабних розкопок не проводилося, із південного сходу відкривав- ся рівнинний степ, а на північ знаходиться ма- лодосліджена територія, яка, можливо, вже не входила до складу херсонеської держави. У відношенні планування поселення Масли- ни поділяється на чотирибаштове укріплення та відкрите селище на схід від нього, зі сторони степу. Фортифікаційні об’єкти розміщувалися у формі прямокутника, загальною площею близь- ко 0,4 га. Основною планувальною одиницею на Маслинах виступала окрема садиба, що склада- лася з башти, прилеглого внутрішнього двору та групи пов’язаних між собою приміщень, які роз- ташовувалися по його периметру. Такі баштові комплекси були автономними в господарському плані, але входили до єдиної системи укріплен- ня і були основою життєдіяльності населення. Будівництво укріплення, очевидно, проходи- ло у кілька етапів: з появою перших колоністів виникала однобаштова садиба, у безпосередній близькості до якої в подальшому вибудовували- ся інші комплекси [Латышева, 1999, с. 80]. Далі розбудова відбувалася за єдиним попереднім планом, що підтверджується, перш за все, регу- лярним характером внутрішньої забудови. за пе- ріод археологічних досліджень на поселенні було відкрито три садиби з баштами, які розміщува- лися по кутах укріплення і були пов’язані єди- ною оборонною стіною. Четверта башта з части- ною прилеглих приміщень знищена морем. в історіографії з проблеми дослідження буді- вельних решток поселень північно-західної Таврики вже порушено ряд питань, які мож- ливо вирішити, досліджуючи, зокрема, фор- тифікаційні споруди: економічний потенціал поселень в період їх заснування, функції мо- нументальних споруд, їх синхронність у часі, витоки та реконструкція технік давніх буді- вельників. враховуючи невелику кількість до- сліджених поселень з хори Херсонеса Таврій- ського та живий науковий інтерес до забудови поселень регіону в сучасній історіографії, дореч- но звернутися до неопублікованих матеріалів з північної околиці херсонеської держави. питання зведення баштових споруд на посе- ленні Маслини вперше було порушене в.О. Ла- тишевою ще за часів розкопок в узагальнюючій статті 1978 р. в цій роботі розглянуто комплекс південної башти та зроблено аналіз відповідних будівельних решток [Латышева, 1978, с. 53—61]. в подальшому дослідниця повторно поверталася до теми благоустрою на Маслинах. в статті 1985 р. на основі аналізу південної башти з прилеглими гру- пами приміщень зроблений висновок про тяжін- ня такого комплексу за основними принципами зведення до грецького будинку [Латышева, 1985, с. 100—107]. Цей висновок здається важливим і для подальшого вивчення будівництва на посе- ленні. в узагальнюючій статті 1999 р. в.О. Ла- тишева зробила спробу реконструювати техніку будівництва південної башти та звернула увагу на високі стандарти благоустрою на Маслинах [Латышева, 1999, с. 79—89]. питання плануван- ня та функціонування інших баштових комплек- сів було також розглянуто нами в узагальнюючій статті про баштові комплекси цього поселення. На підставі вивчення планувальних особливостей розкопаних комплексів в загальних рисах описані рис. 1. Розташування поселення Маслини А р х е о м е т р и ч н і д о с л і д ж е н н я 92 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2014, вип. 2 (13) баштові споруди та окремі приміщення, а також оглянуті типи будівельних кладок [Котенко, 2011, с. 111—118; 2013, c. 79—85]. питання реконструкції зовнішнього вигляду башт також має місце в історіографічному ма- сиві досліджень пам’яток херсонеських укріп- лень. Основними моментами, що привертають увагу дослідників, є висота башти (кількість поверхів з урахуванням висоти стелі та товщи- ни між’ярусного перекриття), вигляд входу до башти, характер будівельного матеріалу для зведення стін та покрівлі тощо. південна садиба на поселенні Маслини оче- видно була ядром, з якого почалася розбудова всього укріплення з останньої четверті IV ст. до н. е. вона розташована у південно-західній час- тині поселення і позначалася на час археологіч- них досліджень як розкоп ІІІ. з півдня та заходу комплекс ув’язувався із зовнішньою оборонною стіною укріплення. Башта розташовувалася у південно-східному секторі комплексу і мала вихід у двір з південно-західного боку. Коротко основні особливості будівлі такі. Башта, загальною пло- щею 64 м2, була зведена з потужних блоків (2,0 × 0,8 × 0,45 м) місцевого жовтого понтійського вап- няку [Латышева, 1999, с. 80]. Кам’яні блоки ре- тельно отесані та покладені насухо (рис. 2, 1—3). по зовнішньому фасаду вони були майстерно оброблені в рустованій техніці (рис. 2, 1, 3). про те, що башта мала більше, як один поверх, свід- чать рештки кам’яних сходів, які, до речі, фіксу- ються в таких же однотипних об’єктах на інших пам’ятках [Дашевская, 1969, с. 89]. На сьогодні існує кілька варіантів реконструк- ції таких споруд з херсонеської хори. Маючи від- повідні розрахунки на матеріалах з Чайкінсько- го городища [Яценко, Турина, 1991, с. 105—111], можна припустити, що південна башта посе- лення Маслини могла сягати висоти 16 м і, від- повідно, 4 поверхів. в той же час, реконструкція башти 4 цитаделі Калос Лімена (друга третина III ст. до н. е.) за розвалами сирцевої цегли пере- дбачає 1—2 і більше ярусів [Уженцев, 2006, с. 44; рис. 33]. Але слід пам’ятати, що башти на садибах Гераклейського півострова, які становили найближчу хору Херсо- неса, зазвичай мали не більше двох ярусів [Carter, 2006, fig. 4, 27]. Тому для вирішення питання про кількість поверхів у реконструкціях башт пів- нічно-західної Таврики потрібні по- дальші археологічні дослідження. західна башта не відзначалася та- кою монументальністю. Реконструкція її зовнішнього вигляду наразі є проблемним пи- танням у зв’язку з низьким ступенем збереженос- ті об’єкта. Її стіни були відкриті в 1972—1973 рр. північно-західна стіна не збереглася на повну довжину — північно-східний кут башти на час роз- копок був знищений морем, що лишає відкритим питання про техніку його зведення (кам’яним мо- нолітом чи каменями зі стиком). північно-східна та південно-східна стіни були відкриті повністю, а від південно-східної стіни не вдалося дослідити зовнішній панцир, який лежав у ґрунті з корінням крупних маслин [Латышева, 1973, л. 1]. Стіни за- хідної башти були зведені на потужному фунда- менті, який заглиблювався в материковий ґрунт на 0,6—0,8 м, що може свідчити про наявність кількох ярусів споруди. він складався з масивних каменів вапняку, ракушняку, піщаника розміра- ми до 0,90 × 1,20 м. Фундамент стін був ширшим за самі стіни і виступав у вигляді сходинки на 0,20 м [Латышева, 1972, л. 5, 6]. Ширина стін по всьому периметру будівлі складала 0,80м. Такі показники для нижнього ряду кладок характерні для багатоярусних споруд. Кладка складалася з двох рядів каменю, крупніші з яких розміщували- ся із зовнішнього боку стіни, до яких докладався дрібніший камінь. Рідше зустрічалися камені, які займали всю ширину стіни. Блоки зовнішнього ряду мали правильну форму та загладжену по- верхню, але опрацювання поверхні каменю під руст, як це відзначено для південної башти, не було зафіксовано [Латышева, 1972, л. 5]. Можли- во, це пов’язано з більш пізнім зведенням захід- ної башти у ІІІ ст. до н. е. Детальніше розглянути кладки стін західної башти не видається можли- вим у зв’язку з тим, що на час розкопок зберігся лише один ряд плит поверх фундаменту. загаль- на площа будівлі автором розкопок не наведена, але про неї можна судити за площею суміжних приміщень, з яких вона складалася — близько 57,5 м2. Східна башта забезпечувала життєдіяльність групи приміщень південно-східної частини посе- лення Маслини. Її рештки були відкриті в 1973 р. рис. 2. Фаси стін баштових споруд: 1 — зовнішній фас південно-східної сті- ни південної башти; 2 — зовнішній та внутрішній фаси північно-західної стіни південної башти; 3 — зовнішній фас пів- денно-західної стіни південної башти; 4 — зовнішній та внутрішній фаси пів- денно-західної стіни східної башти котенко в.в. До питання про зовнішній вигляд башт хори Херсонеса Таврійського на матеріалах поселення Маслини 93ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2014, вип. 2 (13) та продовжували досліджуватися в 1976 р. Фун- дамент північно-східної, північно-західної та пів- денно-східної стін був вже не таким потужним, що, ймовірно, відобразилося на висоті споруди. він являв собою траншею шириною 0,60 м та гли- биною 0,30—0,40 м, що була заповнена камінням різних розмірів [Латышева, 1973, л. 6]. Стіни, ок- рім південно-західної, збереглися лише на рівні нижнього ряду, тільки на окремих ділянках ли- шилися блоки другого ряду на максимальну ви- соту до 1 м, тому говорити про техніку зведення стін будівлі не видається можливим. Стіни схід- ної башти, як і вище описаних монументальних споруд, мали ширину 0,80 м і складалися з круп- них обтесаних кам’яних блоків [Латышева, 1973, л. 6]. в ході дослідження північно-західної стіни на ділянці західного кутка башти вдалося зафік- сувати добре опрацьовані лицьові фаси блоків зовнішнього панцира, які за технікою виконан- ня поступалися південній башті. з внутрішнього боку краї блоків були обірвані і докладені дрібні- шим камінням на глині до ширини стіни 0,80 м [Латышева, 1976, л. 22]. Дещо краще збереглася південно-західна стіна східної башти, від якої вціліло на окремих ділян- ках три ряди кладки висотою 1 м (рис. 2, 4). Круп- ні камені місцевого вапняку зі слідами обробки із зовнішнього боку мали обірваний внутрішній край, який доповнювався до повної ширини стіни (0,80 м) каменями менших розмірів на глиняному розчині. Шви між крупними блоками також за- кладалися дрібним камінням на глині. Кут між північно-західною та південно-західною стінами був утворений каменем-монолітом трикутної фор- ми, як це було зафіксовано в техніці зведення пів- денної башти, що відображалося на зовнішньому вигляді башти. південно-західна стіна збереглася на довжину 3,20м, за якою, виходячи з обробки ка- менів торцевого боку, був вхід в башту. південний кут споруди був повністю розібраний на час розко- пок [Латышева, 1976, л. 22]. загальну площу схід- ної башти автором розкопок не наведено. Датування башт з поселення Маслини мож- ливе передусім завдяки відомим аналогіям з регіону. Квадратні в плані башти, хронологія яких з’ясована, відомі зокрема на городищах Беляус, Чайка, Калос Лімен (башта 4 цита- делі) [Дашевская, 1969, с. 85—92; Яценко, 1991, с. 86; Уженцев, 2006, с. 46]. Споруди характе- ризуються аналогічною кладкою та внутрішнім плануванням: простір був поділений на три приміщення неширокими стінами (0,7 м) на фундаменті, між якими зафіксований дверний отвір стандартною шириною 0,9 м. На Беляусі закладення башти відноситься до початкового періоду існування городища і датується за суп- ровідним матеріалом кінцем IV ст. до н. е., в той час, як схожі споруди з Чайки, Калос Ліме- на, Кульчука відносяться вже до ІІІ ст. до н. е. [Яценко, Турина, 1991, с. 86; Уженцев, 2006, с. 42; Ланцов, 2012, с. 75]. Слід зазначити, що в Херсонесі та в Керкінітіді, тобто у крупних міських центрах, у IV ст. до н. е. такого масш- табного фортифікаційного будівництва взагалі не спостерігалося [Уженцев, 2006, с. 46]. Окремого висвітлення для реконструкції зов- нішнього вигляду башт потребує будівельний матеріал. з поселення Маслини не відомі масові розвали сирцевої цегли, що взагалі лишає від- критим питання, з чого, окрім місцевого каме- ню, зводилася башта вище збереженої кладки. Також на поселенні відсутні значні розвали че- репиці, з чого в.О. Латишева зробила висновок про існування дерев’яної покрівлі [Латышева, 1999, с. 82]. Але відсутність решток традиційно- го покрівельного матеріалу в руїнах поселення могло мати інші причини, враховуючи, що по- селення загинуло від пожежі. До того ж слід враховувати факт цінності деревини у регіоні і суворі природні умови, в яких черепичне пере- криття було б витривалішим. питання оформ- лення дверного отвору також висвітлювалося в науковій літературі. зокрема, для башт херсо- неської хори були характерні аркові перекриття над дверним отвором, деталі яких зустрічаються під час розкопок. з поселення Маслини відомі архітектурні деталі, що свідчать про наявність саме аркового перекриття входу. [Латышева, 1999, с. 81, рис. 2]. Існування такого способу обробки дверного склепіння на хорі Херсонеса у північно-західній Тавриці підтвердилося та- кож розкопками Кульчукського городища, де була зафіксована подібна архітектурна деталь з каменю [Ланцов, 2012, с. 79, рис. 6]. підсумовуючи результати реконструкції вигляду башт, відкритих на поселенні Масли- ни, слід відзначити наступне. Баштові спору- ди, як основний структурний та найтиповіший елемент забудови поселень херсонеської хори, широко представлені на пам’ятках північно- західної Таврики, але у більшості випадків за- знали значних руйнувань та перебудов. Для ба- гатьох з них вже визначені хронологічні рамки існування, з’ясовані етапи першопочаткового будівництва та перебудови, що відображалося на їх зовнішньому вигляді. У зв’язку з поганою збереженістю башт поселення Маслини повніс- тю реконструювати їх не вдається, саме тому доводиться оперувати надійно встановленими та датованими аналогіями. з іншого боку, особ- ливістю башт поселення Маслини, у порівнян- ні з іншими поселеннями хори, є відсутність пізніших так званих протитаранних або піра- мідальних поясів, які б закривали елліністич- ну кладку башти на рівні її основи. Щодо загального вигляду баштових будівель з Маслин за відомими аналогіями з північно- західної Таврики слід відзначити наступне. У ході аналізу оборонних споруд Калос Лімену другої третини ІІІ — першої половини ІІ ст. до н. е., в.Б. Уженцев в окрему групу виділив баш- ти цитаделі. вони, подібно до споруд на Мас- линах, мали квадратну в плані форму та скла- далися з двопанцирних стін. Лицевий панцир А р х е о м е т р и ч н і д о с л і д ж е н н я 94 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2014, вип. 2 (13) викладався аналогічно в регулярній квадровій постелистій техніці з крупних блоків, а внутріш- ній — з дрібних каменів на глиняному розчині [Уженцев, 2006, с. 42—44]. Архітектурною особ- ливістю таких споруд було поступове звуження кладок стін у вертикальному напрямку — ка- мені верхньої кладки були вужчими у порівнян- ні з нижчим рядом. Такий прийом, ймовірно, застосовувався і на Маслинах, але через те, що кладка збереглася на рівні не вище трьох рядів, зафіксувати його не видається можливим. порушуючи питання реконструкції зовніш- нього вигляду башт з поселення Маслини, мож- на припускати, що башти зводилися з місцевого каменю, мали принаймні два яруси, перекри- валися дерев’яним перекриттям (за відсутності розвалів черепиці), мали площу близько 60 м2, нижній ряд кам’яних блоків принаймні однієї з башт був оброблений під руст, а вхід мав арко- ве перекриття. за відомими аналогіями мож- ливе звуження кладки башт у вертикальному напрямку. Таким чином, в результаті аналізу технологічних особливостей зведення башт на Маслинах та їх кладок вдалося підтвердити традиційність прийомів будівництва в межах всієї Херсонеської держави протягом всього ел- ліністичного часу. Буйских А.в. пространственное развитие Херсонеса Таврического в античную эпоху. — Симферополь, 2008. — 424 с. (МАИЭТ, Supplementum. — вып. 5). Дашевская о.Д. Античная башня на городище Бе- ляус // КСИА. — 1969. — вып. 116. — С. 85—92. Зубарь в.М. Хора Херсонеса Таврического на Герак- лейском полуострове. — К., 2007. — 318 с. котенко в.в. Баштові комплекси поселення Мас- лини у північно-західній Тавриці // Археологія: від джерел до реконструкцій. — К., 2011. — С. 111 — 118 (АДІУ. — вип. 5). котенко в.в. зразки кладок баштових будівель по- селення Маслини // Археологія. — 2013. — № 4. — С. 79—85. кругликова и.т. Башни на сельскохозяйственных усадьбах Гераклейского полуострова // проблемы античной культуры. — М., 1986. — С. 168 — 175. ланцов С.Б. западный Крым в составе Херсонесско- го государства: Автореф. дисс. …канд. ист. наук. — К., 1991. — 16 с. ланцов С.Б. О скибо-херсонесских отношениях в последней трети ΙV — первой трети ІІІ вв. до н. э. // Херсонесский колокол. — Симферополь, 2008. — С. 101—108. ланцов С.Б. Кульчукское городище. Краткий обзор исследований Донузлавской экспедиции КФ ИА НАНУ // Калос Лимен: музей и заповедник. — Сим- ферополь, 2012. — С. 73—89. латышева в.А. Отчеты об археологических иссле- дованиях за 1972 год // Архив МАЭСУ. — Ф. 1. — Оп. 4. — Д. 2. латышева в.А. Отчеты о раскопках экспедиции Харьковского госуниверситета в Северо-западном Крыму в 1973 году // Архив МАЭСУ. — Ф. 1. — Оп. 11. — Д. 3. латышева в.А. Отчет о раскопках экспедиции Харь- ковского госуниверситета в Северо-западном Крыму в 1976 г. // НА ІА НАН України. — 1976/61. латышева в.А. Раскопки античного поселения Маслины в Северо-западном Крыму // КСИА АН УССР. — 1978. — вып. 156. — С. 53—61. латышева в.А. Некоторые итоги раскопок поселе- ния Маслины в Северо-западном Крыму // вХУ. — 1985. — № 268. — С. 100—107. латышева в.А. О благоустройстве сельских посе- лений на территории херсонесской хоры (по мате- риалам поселения Маслины) // Древности 1997— 1998. — Харьков, 1999. — С. 79—89. Пальцева л.А. Херсонес Таврический в V—І вв. до н. э. — Л., 1988. — 85 с. Уженцев в.Б. Эллины и варвары прекрасной Гава- ни. — Симферополь, 2006. — 248 с. щеглов А.Н. Северо-западный Крым в античную эпоху. — Л., 1978. — 156 с. яценко и.в., турина т.Н. здание III в. до н. э. на го- родище «Чайка» в Евпатории (вариант реконструк- ции) // памятники железного века в окрестностях Евпатории — М., 1991. — С. 82—154. Carter J.C. Discovering the Greek Countryside at Metaponto. — Ann Arbor, 2006. — 287 p. в. в. к о т е н к о к воПросу о внешнем виДе бАшен хоры хероснесА тАври- ческого нА мАтериАлАх Посе- ления мАслины Статья посвящена анализу строительных остат- ков эллинистического поселения Маслины в Северо- западном Крыму, на основании которого сделаны предположения относительно внешнего облика ба- шенных сооружений, в частности количества ярусов, характера строительного материала и т. п. Установ- лена универсальность традиций античного зодчест- ва доримского времени. К л ю ч е в ы е с л о в а: античная эпоха, Херсонес Таврический, хора, поселение Маслины, строитель- ство, башня. V. V. K o t e n k o to the questIon aBout eXternaL aPPearanCe of towers on Chora of taurIC Chersonesos on MaterIaLs of MasLyny settLeMent This article analyzes building remains of Hellenistic settlement Maslyny in North-Western Taurica, on the basis of which to make assumptions about the external appearance of the tower structures, in particular the number of storey, the nature of the building material, etc. Provide universal traditions of ancient architec- ture pre-Roman times. K e y w o r d s: Ancient Greek period, Tauric Cher- sonesos, chora, Maslyny settlement, building, tower. одержано 29.03.2014.
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-89631
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	2227-4952
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T16:38:26Z
publishDate	2014
publisher	Інститут археології НАН України
record_format	dspace
spelling	Котенко, В.В. 2015-12-18T18:42:55Z 2015-12-18T18:42:55Z 2014 До питання про зовнішній вигляд башт хори Херсонеса Таврійського на матеріалах поселення Маслини / В.В. Котенко // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2014. — Вип. 2 (13). — С. 90-94. — укр. 2227-4952 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/89631 [904.4:72](477.75)“652” Стаття присвячена аналізу будівельних решток елліністичного поселення Маслини у Північно-Західній Тавриці, на основі якого зроблені припущення стосовно зовнішнього вигляду баштових споруд, зокрема кількості ярусів, характеру будівельного матеріалу тощо. З’ясована універсальність традицій античного зодчества доримського часу. Статья посвящена анализу строительных остатков эллинистического поселения Маслины в Северо-Западном Крыму, на основании которого сделаны предположения относительно внешнего облика башенных сооружений, в частности количества ярусов, характера строительного материала и т. п. Установлена универсальность традиций античного зодчества доримского времени. This article analyzes building remains of Hellenistic settlement Maslyny in North-Western Taurica, on the basis of which to make assumptions about the external appearance of the tower structures, in particular the number of storey, the nature of the building material, etc. Provide universal traditions of ancient architecture pre-Roman times. uk Інститут археології НАН України Археологія і давня історія України Археометричні дослідження До питання про зовнішній вигляд башт хори Херсонеса Таврійського на матеріалах поселення Маслини К вопросу о внешнем виде башен хоры Хероснеса Таврического на материалах поселения Маслины To the question about external appearance of towers on chora of Tauric Chersonesos on materials of Maslyny settlement Article published earlier
spellingShingle	До питання про зовнішній вигляд башт хори Херсонеса Таврійського на матеріалах поселення Маслини Котенко, В.В. Археометричні дослідження
title	До питання про зовнішній вигляд башт хори Херсонеса Таврійського на матеріалах поселення Маслини
title_alt	К вопросу о внешнем виде башен хоры Хероснеса Таврического на материалах поселения Маслины To the question about external appearance of towers on chora of Tauric Chersonesos on materials of Maslyny settlement
title_full	До питання про зовнішній вигляд башт хори Херсонеса Таврійського на матеріалах поселення Маслини
title_fullStr	До питання про зовнішній вигляд башт хори Херсонеса Таврійського на матеріалах поселення Маслини
title_full_unstemmed	До питання про зовнішній вигляд башт хори Херсонеса Таврійського на матеріалах поселення Маслини
title_short	До питання про зовнішній вигляд башт хори Херсонеса Таврійського на матеріалах поселення Маслини
title_sort	до питання про зовнішній вигляд башт хори херсонеса таврійського на матеріалах поселення маслини
topic	Археометричні дослідження
topic_facet	Археометричні дослідження
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/89631
work_keys_str_mv	AT kotenkovv dopitannâprozovníšníiviglâdbašthorihersonesatavríisʹkogonamateríalahposelennâmaslini AT kotenkovv kvoprosuovnešnemvidebašenhoryherosnesatavričeskogonamaterialahposeleniâmasliny AT kotenkovv tothequestionaboutexternalappearanceoftowersonchoraoftauricchersonesosonmaterialsofmaslynysettlement

До питання про зовнішній вигляд башт хори Херсонеса Таврійського на матеріалах поселення Маслини

Institution

Similar Items