Житло Переяслава козацького часу: спроба реконструкції за матеріалами археологічних досліджень
У статті розглядається реконструкція житла Переяслава козацького часу на основі матеріалів, отриманих внаслідок археологічних розкопок. В музейных экспозициях важную роль исполняют научно обоснованные реконструкции, основным заданием которых является содействие объемно-пространственному восприятию...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Археологія і давня історія України |
|---|---|
| Datum: | 2014 |
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут археології НАН України
2014
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/89632 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Житло Переяслава козацького часу: спроба реконструкції за матеріалами археологічних досліджень / Г.М. Бузян, Д.А. Тетеря // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2014. — Вип. 2 (13). — С. 95-101. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859602300198191104 |
|---|---|
| author | Бузян, Г.М. Тетеря, Д.А. |
| author_facet | Бузян, Г.М. Тетеря, Д.А. |
| citation_txt | Житло Переяслава козацького часу: спроба реконструкції за матеріалами археологічних досліджень / Г.М. Бузян, Д.А. Тетеря // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2014. — Вип. 2 (13). — С. 95-101. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Археологія і давня історія України |
| description | У статті розглядається реконструкція житла
Переяслава козацького часу на основі матеріалів, отриманих внаслідок археологічних розкопок.
В музейных экспозициях важную роль исполняют научно обоснованные реконструкции, основным
заданием которых является содействие объемно-пространственному восприятию объекта. В научных исследованиях о древнем жилище существует
множество нерешенных проблем. Их изучение невозможно без хотя бы общего представления об утраченных наземных частях. Именно реконструкции дают возможность комплексно, точнее и нагляднее
проследить конструктивные особенности построек, чем простое их описание.
In museum expositions, an important role is carried
out by the scientifically grounded reconstructions, the
basic task of which is an assistance of volume-spatial
perception of object. In scientific researches about the
ancient dwelling there are a great number of unsolved
problems. Their research is impossible without the
even general notion of the lost surface parts. Exactly
the reconstructions enable to trace the structural features
of buildings fully, more precisely and more evident
than their simple description.
|
| first_indexed | 2025-11-28T01:01:47Z |
| format | Article |
| fulltext |
95ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2014, вип. 2 (13)
УДК: 904.3(477.41)“654”
Г. М. Б у з я н, Д. А. т е т е р я
житло ПереяслАвА коЗАцького чАсу:
сПробА реконструкції ЗА мАтеріАлАми
Археологічних ДосліДжень
У статті розглядається реконструкція житла
Переяслава козацького часу на основі матеріалів,
отриманих внаслідок археологічних розкопок.
к л ю ч о в і с л о в а: житло, реконструкція, ар-
хеологічні розкопки, Переяслав.
пильну увагу археологічному вивченню
переяслава козацької доби почали приділяти
тільки в останні десятиліття. проведені архео-
логами Національного історико-етнографічно-
го заповідника «переяслав» розкопки надали
нову інформацію про історичну топографію міс-
та цього часу, у ході їх проведення було вияв-
лено цілий ряд об’єктів та старожитностей, які
характеризують різні аспекти життєдіяльності
козацького переяслава. важливі відомості
здобуто також для вивчення тогочасної місь-
кої забудови. Отримані матеріали можна ви-
користати і в створені науково обґрунтованих
реконструкцій, які сьогодні досить актуальні в
музейній практиці.
У структурі Музею народної архітектури
та побуту Середньої Наддніпрянщини НІЕз
«переяслав», фактично з дня його створення,
функціонує перший в Україні археологічний
розділ музею просто неба. вагоме місце в його
експозиції займають реконструкції давніх жи-
тел, що створені на основі археологічних роз-
копок у переяславі, Києві та на території пе-
реяславщини. Тут представлені житла різних
періодів, зокрема, епохи мисливців на мамон-
тів, черняхівської доби, часів Київської Русі.
певну хронологічну лакуну в показі історич-
ної еволюції та розвитку домобудівництва має
пізньосередньовічний та модерний періоди —
до цього часу можна віднести лише існуючу
в музеї реконструкцію житла ХІV ст. з Києва.
Жодної реконструкції, а тим більше оригіналь-
ної житлової споруди ХVІ—ХVІІІ ст., в експози-
ції немає.
Для логічного переходу до житла українсь-
кого села ХІХ—ХХ ст., широко представленого
в експозиції музею, необхідним має стати показ
домобудівництва козацької доби.
про житлові споруди цього часу маємо об-
маль відомостей. писемні джерела містять ін-
формацію переважно про житлові комплекси
заможних верств населення, зокрема на тери-
торії замків, що належали феодальній знаті.
Та, як відзначають дослідники, вони мало
відрізнялися від житла рядового населення, їх
відмінність полягала лише в добротності ма-
теріалу, складності конструкції, площі та кіль-
кості приміщень [приходько, 1975, с. 246].
Найширше коло писемних та архівних дже-
рел при розгляді цієї проблематики залучене у
роботі М.п. приходька [приходько, 1975]. Дже-
релознавчу базу з цього питання доповнюють
археологічні дослідження ряду житлових та
господарчих комплексів козацької доби, зокре-
ма, у Києві, полтаві, Батурині, на території Но-
вобогородицької фортеці та у інших козацьких
центрах [Балакін, 2003, с. 59—67; Боровський,
Калюк, 1993, с. 26; Голубєва, 2004, с. 54—58;
Ковальова, 2009, с. 20—24; Шалобудов, 2011,
с. 366—367]. Житлобудівництву козацьких
часів за матеріалами археологічних розкопок
присвячено ряд публікацій. Спроба реконс-
трукції житла за такими матеріалами зробле-
на І.в. Голубєвою [Голубєва, 2004, с. 54—58].
важливі матеріали для розробки пропоно-
ваної проблематики виявлені й у переяславі,
під час археологічних розкопок 2009 р. [Тетеря,
Товкайло, Колибенко та ін., 2009]. вони можуть © Г.М. БУзЯН, Д.А. ТЕТЕРЯ, 2014
А р х е о м е т р и ч н і д о с л і д ж е н н я
96 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2014, вип. 2 (13)
стати підґрунтям для створення реконструкції
житла козацької доби.
Дослідження зосереджувалися на земельній
ділянці по вул. Грушевського, № 3, яка знахо-
диться в південно-західній частині давньорусь-
кого посаду та Нижнього міста ХVІІ—ХVІІІ ст.
давнього переяслава. Ця територія безпосеред-
ньо прилягає до оборонного валу, який на да-
ний час тут майже повністю знівельований. Не-
обхідність проведення розкопок пов’язувалася
зі спорудженням тут нової будівлі.
під час земляних робіт проводилось спосте-
реження за вибіркою котловану, розмір якого
складав 10 × 10 м. Глибина котловану була
доведена до 1,70—1,80 м. У котловані зафік-
сована наступна стратиграфічна ситуація:
чорнозем з будівельними рештками ХХ ст. пе-
рекривав сірий ґрунт з будівельними рештка-
ми ХІХ ст., під яким залягав культурний шар
ХVІІ—ХVІІІ ст. під останнім шаром знаходив-
ся сіро-коричневий суглинок, що являв собою
культурний шар давньоруського часу. Матери-
ковий лес фіксувався з глибини 1,70 м.
з культурним шаром ХVІІ—ХVІІІ ст.
пов’язаний цікавий об’єкт — рештки житла
напівземлянкового типу козацької доби. Слід
зазначити, що це перша в переяславі житлова
споруда козацької доби, яку вдалося досліди-
ти майже повністю, прослідкувавши більшість
конструктивних особливостей.
Котлован напівземлянкового житла у плані
мав квадратну форму й був заглиблений в ма-
терик на 0,70—0,80 м. Орієнтоване житло стін-
ками за сторонами світу. Його розміри скла-
дали 3,90 × 3,90 м. вхід в житло знаходився із
східної сторони — ближче до північно-східного
кута, де простежено сходинку висотою 20 см
при ширині 25 см. Ширина входу — 1,20 м
(рис. 1).
Навпроти входу, ближче до північно-захід-
ного кута житла, виявлено та розчищено піч.
вона стояла на утрамбованій поверхні мате-
рикової глини, черінь розміщувалась на рівні
долівки житла. передпічна яма відсутня. піч
було викладено із сирцевої цегли, покладеної
способом «у перев’язку», на глиняному розчині.
збереглося десять рядів кладки північної стін-
ки та по п’ять рядів — західної та південної сті-
нок. Розмір сирцевої цегли становить 25 × 14 ×
4,5 см, товщина швів 2—2,5 см. Бокові стінки
печі були викладені з цегли, покладеної по
довжині (в цеглину), тильна стінка — з цегли,
покладеної по ширині (в пів-цеглини). Фасад-
на стінка з устям змонтована з глини.
Устя мало напівовальну форму й виходило
на схід. Його розміри складали: ширина — 50,
висота — 33—34, товщина — 25 см. Стінки з
середини топочної камери печі були обмазані
глиною й злегка звужувалися доверху, але
ззовні були рівні.
Черінь, розміром 80 × 80 см, гарно пропече-
на, колір від жовтого до сіро-чорного. зроблено
її з одного шару глиняної підмазки, покладеної
на материковий лес. поверхня черені нерів-
рис. 1. план та перетини житла кінця ХVІІ — середини ХVІІІ ст.
Бузян Г.М., тетеря Д.А. Житло переяслава козацького часу: спроба реконструкції за матеріалами археологічних досліджень
97ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2014, вип. 2 (13)
на — центральна частина горизонтальна (але
пошкоджена), а краї заокруглені і піднімалися
на нижній шар сирцевої цегли, з якої викла-
дені стінки печі. Товщина пропеченої частини
черені — 5 см.
верхня частина печі фіксувалася на ви-
соті 0,75 м від черені. перехід від стінок до
склепіння, товщиною 15 см, заовалений. У вер-
хньому північно-західному куті склепіння печі
виявлено залишки спеціально влаштованої
витяжки-димаря, яка знаходилася на висоті
0,50—0,70 см від черені. витяжка направлена
під кутом від склепіння в північний бік. Мала
округлу форму, діаметром 13—15 см, обмазана
з середини глиною. простежена у довжину на
15—16 см. зверху купольної частини зафіксо-
вано другу глиняну підмазку, товщиною 2—
2,5 см. Нижня підмазка обгоріла, біля витяжки
була закопчена.
Спереду печі по кутах виявлено неглибокі
ямки від дерев’яних стовпів. з південної сто-
рони ямка була звужена до низу під гострим
кутом і мала діаметр 15—17 см при глибині
17 см, з північної сторони — з овальним дном
діаметром 15—17 см і глибиною 15 см.
по трьох кутах котловану житла (північно-
західний кут не досліджено) та посередині сті-
нок виявлено ямки від стовпів. У центрі житла
на віддалі 1,5 м від південної стінки і 1,70 м від
західної стінки розкрито ямку від стовпа, який,
очевидно, підтримував сволок. вона мала звер-
ху підчотирикутну форму (на рівні долівки
житла) і була звужена до низу. Її глибина від
дна котловану житла 0,50 м, розмір на рівні
дна — 30 × 30 см.
вздовж західної стінки котловану житла,
на відстані 0,25 м від неї, зафіксовано п’ять
ямок, розміщених в ряд і звужених до низу під
гострим кутом, розміром 6 × 6—8 × 8 см, гли-
биною 12—15 см. Ймовірно, вони залишились
від кілків, що були вбиті між піччю і південної
стінкою котловану. Ці деталі вказують на те,
що тут розміщувався піл. Одну ямку від стовпа
простежено за 20 см від північної стінки, що,
можливо, засвідчує лаву вздовж цієї стінки.
Майже на всій площі дна котловану житла
фіксувався прошарок горілого дерева товщи-
ною 3—4 см, що вказує на наявність дерев’яної
підлоги. На рівні долівки житла виявлено яму,
заглиблену на 0,40—0,50 м, яка була забутова-
на печиною та глиною. Очевидно, таким чином
вирівнювалась долівка житла під час його спо-
рудження.
У південно-східному куті житла розчищено
яму розміром 0,80 × 1,0 м, яка в часи існування
житла слугувала льохом. вона мала підпрямо-
кутну форму, рівне дно та прямовисні стінки
і була заглиблена від рівня долівки житла на
0,60 м. Із західного боку розчищено уступ роз-
міром 0,65 × 0,45 м при глибині 16—30 см (від
долівки житла). з північної сторони яма мала
ще один уступ підтрикутної форми, його розмі-
рис. 2. знахідки із заповнення льоху
А р х е о м е т р и ч н і д о с л і д ж е н н я
98 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2014, вип. 2 (13)
ри — 0,70 × 0,70 м при глибині 25 см від долів-
ки житла. в ході розчистки знайдено залізну
ручку від дерев’яної ляди, якою, можливо, й
закривався льох. Ручка мала п-подібну форму
з розширеними краями (рис. 2, 14).
У заповненні льоху виявлено фрагменти від
чотирьох кухонних горщиків, двох покришок,
двох мисок, глека, уламки сковорідки, денце
чарки та світильник. (рис. 2, 1, 2, 4—7, 9—13).
Ще дві посудини, виявлені тут, горщик-мо-
нетка та кухлик, повністю реконструюються.
(рис. 2, 3, 8).
Крім кераміки при розчистці заповнення льо-
ху виявлено фрагмент віконниці та точильний
брусок. віконниця виготовлена з скла блідо-зе-
леного кольору із низькою світлопровідністю.
Має закраїну шириною 0,5 см, загнуту всереди-
ну. На внутрішній стороні простежуються сліди
від надавлювання пресу у вигляді неглибоких
борозенок у формі кілець. Діаметр віконниці
10 см (рис. 2, 16). Точильний брусок виготовле-
ний з каменю-пісковику сірого кольору, робочі
грані заполіровані. Має підпрямокутну форму
розмірами 10 × 3,5 × 2,5 см (рис. 2, 15).
У темно-сірому з прошарками деревного
вугілля гумусованому заповнені котловану
житла також зібрано значну кількість старо-
житностей. Серед них найбільший відсоток
складає керамічний посуд. виявлено уламки
світлоглиняних та димлених горщиків (близько
15 посудин). вони мають діаметр вінця від 8 до
20 см, денець — від 6 до 12 см і світлоглиняні,
орнаментовані різними варіаціями «описки»
(горизонтальні лінії, смуги, «косичка» та ін.),
деякі з них по вінцю декоровані зеленою поли-
вою або защипами. Окремі з димлених горщи-
ків по бочку прикрашені зубчатим штампом.
Крім горщиків до керамічного комплексу із
житла входять уламки покришок, мисок, фраг-
мент макітри, крем’ях, виготовлений із стінки
полив’яної миски, фрагмент чарки та декілька
уламків пічних коробчатих кахлів із рослинно-
геометричним орнаментом. Датується знайде-
на кераміка другою половиною ХVІІ—ХVІІІ ст.
[пуголовок, Калашник, 2009, c. 39].
Господарський інвентар з житла репрезен-
тують декілька предметів: два ножі та шило
(рис. 3, 6, 7, 9). Аналогії до знайденого інвента-
рю виявлені в ході досліджень на ряді пам’яток,
зокрема в землянках ХVІІІ ст. на о. Байда.
[Мірущенко, 2003, c. 89—97].
Із залізних предметів зафіксовано також ко-
ваний цвях. він має овальну шляпку і підквад-
ратний в перетині. загальна довжина — 4 см
(рис. 3, 8).
Скляні вироби, що походять із заповнення
житла, представлені уламками тарного посуду.
Біля печі знайдено фрагмент верхньої частини
сулії, виготовленої із скла з зеленкуватим від-
тінком. Горловина на відстані 1,5 см від верху
перевита підтрикутним у перетині пружком,
який призначався для кріплення дроту, що
утримував пробку. (рис. 3, 1). Наступний вид
посуду для зберігання рідини представлений
фрагментом пляшки з широко вигнутим назов-
ні вінцем. вона має округлу видовжену форму
і зроблена із скла зеленкуватого відтінку. Тов-
щина стінок коливається від 0,3 до 0,5 см. Діа-
метр вінця — 4,5—5 см (рис. 3, 2). У заповненні
знайдено також денце пляшки-плесканки, яка
являла собою виріб кулястої форми зі сплюще-
ними стінками. збереглася нижня частина по-
судини висотою 6, довжиною — 13, шириною у
приденній частині — 7 см. Денце овальної фор-
ми 8 × 4 см з джгутиковою основою, шириною
від 1,0 до 1,7 см. На дні посередині невелика
заглибина та слід від понтії, діаметром 2,1 см.
Товщина стінок пляшки від 0,2 до 0,5 см. ви-
готовлена із скла коричневого кольору. (рис. 3,
3). До даного комплексу входить ще два денця
від пляшок із злегка увігнутим дном. (рис. 3, 4,
5). подібні скляні вироби відомі з пізньосеред-
ньовічних комплексів Києва, полтави та ін. і
датуються ХVІІ—ХVІІІ ст. [Мовчан, Козловсь-
кий, Ієвлєв, 2005, с. 227—230; Яремченко, Лу-
говий, Ткаченко, 2008, с. 99—105].
за комплексом отриманих матеріалів період
функціонування житла можна визначити кін-
цем ХVІІ — серединою ХVІІІ ст.
Таким чином, досліджене напівземлянкове
житло мало каркасно-стовпову конструкцію,
рис. 3. знахідки скляного посуду та господарсько-
го інвентарю із житла кінця ХVІІ — середини
ХVІІІ ст.
Бузян Г.М., тетеря Д.А. Житло переяслава козацького часу: спроба реконструкції за матеріалами археологічних досліджень
99ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2014, вип. 2 (13)
на що вказують розміщені вздовж його стін
стовпові ямки; найвірогідніше, стіни викла-
далися з підтесаних колод або плах, котрі за-
ганялися в пази стовпів. закладна техніка у
зведенні жител широко вживалася у ХVІІІ ст.
на території України [приходько, 1975,
с. 252].
за отриманими матеріалами розкопок нами
пропонується реконструкція двокамерного
житла (хата + сіни), яке було досить пошире-
ним у ХVІІ—ХVІІІ ст., зокрема, на території
переяславського полку [приходько, с. 264—
265]. Наземних решток не збереглося, тому
запропонована нами реконструкція є гіпоте-
тичною. пропонований варіант реконструкції
передбачає споруду, яка в плані складалася з
двох частин — житлового приміщення, заглиб-
леного в ґрунт на глибину 0,7 м, та наземної
частини — сіней, поєднаних під одним дахом.
(рис. 4). Реконструкція сіней у нашому варіан-
ті логічно виправдана необхідністю вирішення
проблеми, яка завжди поставала під час функ-
ціонування заглиблених жител, а саме, захист
приміщень від атмосферних опадів та холоду.
запропонований комбінований метод — стов-
пова закладна конструкція заглибленої час-
тини та стовпова легка плетена або дощата
конструкція наземних сіней, вже був запро-
понований дослідниками для давньоруського
житла [Козюба, 1998, с. 43].
Стіни пропонованої реконструйованої спору-
ди зовні та зсередини обмазані глиною та побі-
лені. Цей факт підтверджується і писемними
матеріалами, зокрема, за Генеральним описом
1765—1769 рр., хати в сотнях переяславського
полку обмазувались [приходько, 1975, с. 253].
Одним із важливих питань реконструкції
верхніх частин будь-яких споруд є визначення
висоти приміщення. Для цього потрібно врахо-
вувати побутові процеси, які відбуваються в ньо-
му, також для визначення висоти приміщення
є важливим такий чинник, як висота людини і
створювані нею умови життєдіяльності.
Реконструйоване нами житло заглиблене
в ґрунт на 0,70 м. Мінімальна висота до пе-
рекриття горища повинна складати близько
2,10—2,20 м. Таким чином, стіни заглибленого
житла будуть здійматися над поверхнею землі
на висоту приблизно 1,50 м. покрівля двосхила,
вкрита соломою. при куті нахилу близько 40°,
висота її від перекриття горища становитиме
близько 1,50 м. Таким чином, загальна висота
житлового приміщення від підлоги до «князь-
ка» має становити 3,50—3,70 м. ззовні висота
гребеня стріхи над землею — 2,80—3,00 м, з
нижнього краю стріхи 1,20 м. Конструкція кар-
касу — крокви, що запазовані у вінець стіни. До
крокв прив’язано жердини-лати, на яких три-
мається солома. Солома була найуживанішим
матеріалом для покрівлі народного житла і
переважала у переяславському міському житлі
ще у ХІХ ст. Слід зазначити, що конструктивні
особливості житла дозволяють влаштування й
чотирисхилого даху.
вхід у житло зі східної сторони. зі східно-
го боку прибудовані сіни, розміром 3,90 × 2—
2,20 м. Це легка стовпова конструкція з плете-
ними стінами, які обмазані глиною, так само,
як і хата. висота стін складає близько 1,50 м,
стеля відсутня. вхід у сінях міг знаходитися у
східній або у північній стіні, у південній стіні
він виключається через те, що ця стіна виходи-
ла на земляні укріплення міста — оборонний
вал, який у той час ще функціонував. Найвіро-
гідніше, вхідні двері сіней виходили на вулицю
(північна стіна). Сіни слугували господарським
приміщенням для зберігання реманенту та
припасів.
підлога житлової частини дерев’яна, від неї
збереглися обгорілі дерев’яні рештки. Товщина
дощок становить близько 4 см. вони покладені
впоперек житла відносно входу. Біля печі під-
лога відсутня, напевно, для запобігання заго-
рянню.
У південно-східному куті розміщений земля-
ний льох практично з вертикальними стінами,
заглиблений нижче долівки житла на 0,60 м.
виявлені під час розчистки льоху земляні при-
ступки в стінках, певно, слугували полицями.
До льоху напевно вели дерев’яні приставні
східці-драбина, зверху він накривався лядою з
дощок, від якої була знайдена залізна ручка.
інтер’єр житла. Навпроти входу ближче
до північно-західного кута житла розміщуєть-
рис. 4. Реконструкція житла кінця ХVІІ — середини
ХVІІІ ст.
А р х е о м е т р и ч н і д о с л і д ж е н н я
100 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2014, вип. 2 (13)
ся піч. Стіни викладені із сирцевої цегли, фа-
садна стінка з устям змонтована з глини. зовні
стінки печі обмазані. Розмір печі 0,90 × 0,90 м,
висота 0,80 м. праворуч від печі — димар,
плетений з лози і обмазаний глиною, який ви-
ходить на верх покрівлі. Термін «комин» ши-
роко розповсюджений з ХVІ ст., що засвідчує
його широке побутування. [приходько, 1975,
с. 255.]. потрібно відмітити, що піч у нашому
житлі і за місцем розміщення, і за зовнішнім
виглядом і конструкцією, за виключенням ма-
теріалу, близька до давньоруських аналогів.
Її особливість — розміщення черені на рівні
підлоги житла, теж наближає її до давньорусь-
ких печей. Щоб користуватися піччю господині
потрібно було ставати навколішки. На деякій
віддалі справа від устя печі виявлена неглибо-
ка, але широка округла ямка від стовпа, яку ми
пропонуємо реконструювати як стаціонарний
ослінчик для сидіння або підставку під низь-
кий столик для розміщення горщика, витягну-
того з печі.
Біля печі розташовувалися ямки від стовпчи-
ків, не пов’язаних з конструкцією стін. Глиби-
на стовпових ямок під ними вказує на те, що
вказані стовпчики підтримували якусь конс-
трукцію над піччю. На наш погляд, можна
підтримати версію в. Козюби щодо подібних
конструкцій, щоправда, в давньоруському жит-
лі. Ці стовпчики використовувалися для під-
тримання над піччю дерев’яного настилу. він
міг використовуватись з різною метою, зокре-
ма, як місце для спання дітей, для просушки
продуктів або одягу, зберігання окремих видів
продуктів або посуду. [Козюба, 1998, с. 41].
У житлі виявлено рештки нерухомих меб-
лів — лави вздовж північної стіни та полу між
піччю та південною стіною. за етнографічними
даними ширина лав становила 27—54 см, а їх
оптимальна висота складала 0,5—0,6 м. пропо-
нується ширина лави 50 см. Стаціонарна лава
подібних пропорцій знаходилась вздовж пів-
нічної стіни. Ближче до північно-східного кута,
неподалік входу виявлена ямка від стовпчика,
що підтримував один з кінців лави, протилеж-
ний її кінець за північною стінкою печі впирав-
ся у короб комину.
вздовж західної стіни, між піччю та півден-
ною стінкою розташовано дерев’яний піл —
традиційне для східнослов’янського житла
місце для сну. Ця частина житла найтепліша.
за етнографічними даними ширина полу за-
звичай складала близько 1м, довжина ж за-
лежала від розміру житла. піл підтримували
нерухомі стовпчики, від яких розчищено де-
кілька ямок. за розміщенням стовпчиків ши-
рина полу реконструюється у 0,9 м, довжина
складає 1,7—1,8 м, висота 0,5 м. Для його об-
лаштування можуть бути використані дошки
найуживаніших розмірів шириною 25—30, тов-
щиною — 4—4,5 см.
Рухомі меблі використання у реконструк-
ції за етнографічними аналогіями — скриня,
приставні лави-ослони. Скриня, розміщена по-
ряд з дерев’яним полом, висотою 0,5 м, могла
використовуватися й для сидіння за столом з
торцевого боку. вздовж південної стіни вистав-
лена лава-ослін довжиною 1,8, шириною 0,4,
висотою 0,5 м. Біля неї стіл: довжина 1,8, ши-
рина 0,6, висота 0,9 м. з іншого торцевого боку
від столу на ляді від льоху — невеликий ослін,
який легко переставляється з місця на місце.
Біля печі на північній стіні — мисник. Тер-
мін був поширений на українських землях
з ХVІ ст. [приходько, 1975, с. 257]. На ньому
виставлено посуд козацької доби. парадний
кут (покуть, червоний кут, святий вугол, бож-
ній кут) на нашу думку може бути влаштова-
ний у південно-східному куті житла.
важливим елементом реконструкцій жител
є кількість та розміщення віконних отворів у
стінах житла. Традиційно для вікон дослід-
ники відносять такі функції, як освітлення та
спосіб димовідводу. Цікавою також є версія
про функцію вікон як способу «спілкування»
жителів помешкання з оточуючим світом.
загальнослов’янська назва вікна «окно» не ви-
падково споріднена з людським оком, за допо-
могою якого людина «спілкується» із світом. І
якщо в найдавніші часи, визираючи у віконце
людей-аграріїв найбільше цікавило питання
погоди, то з кінця І тис. з розвитком дрібної
приватної власності та формуванням малосі-
мейного господарського подвір’я функція вікон
для нагляду за особистим майном виходить на
перший план.
Ми припускаємо, що наше житло мало два
вікна по шість віконниць, вставлених в дерев’яні
рамки з пазами. Фрагмент скляної віконниці ви-
явлений у заповнення льоху (рис. 3, 16). Діаметр
віконниці — 10 см. Одне вікно розміщується на
північній стіні, що виходила у бік вулиці. Через
нього освітлювався вхід та робоче місце біля лави.
Друге знаходиться на південній стіні: освітлюва-
ло стіл, вхід до льоху та частину житла перед ним.
Куток, де розміщувався піл, на якому спали, не
потребував віконного освітлення. До того ж від-
сутність тут вікна створює тепловий та звуковий
затишок.
запропонована нами реконструкція житла
може бути втілена в експозиції Музею народної
архітектури та побуту Середньої Наддніпрян-
щини НІЕз «переяслав». вона дозволить у
наглядній формі комплексно прослідкувати
конструктивні особливості житлових споруд
давнього переяслава, стане важливою ланкою
для показу в музейній експозиції розвитку жит-
ла на території переяславського Лівобережжя.
Бузян Г.М., тетеря Д.А. Житло переяслава козацького часу: спроба реконструкції за матеріалами археологічних досліджень
101ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2014, вип. 2 (13)
Балакін С. Археологічні пам’ятки Лаврського про-
вулку // Нові дослідження пам’яток козацької доби в
Україні. — К., 2003. — вип. 12. — С. 59—67.
Боровський я.є., калюк о.П. Дослідження київсь-
кого дитинця // Стародавній Київ. Археологічні до-
слідження 1984—1989 рр. — К., 1993. — С. 26.
Голубєва І. пізньосередньовічне слобідське житло:
спроба реконструкції // Нові дослідження пам’яток
козацької доби в Україні. — К., 2004. — вип. 13. —
С. 54—58.
ковальова І. Археологічні дослідження житлової
забудови Богородицької фортеці 2008 р. // Нові до-
слідження пам’яток козацької доби в Україні. — К.,
2009. — вип. 18. — С. 20—24.
козюба в.к. південноруське сільське житло (ма-
теріали до реконструкції заглибленого житла ХІ—
ХІІІ ст.) // Археологія. — 1998. — № 1. — С. 28—46;
Мірущенко о. Господарський інвентар з військових
землянок ХVІІІ ст. (за матеріалами ХАЕ-68) // Нові
дослідження пам’яток козацької доби в Україні. —
К., 2003. — вип. 12. — С. 89—97.
Мовчан І.І., козловський А.о., Ієвлев М.М. знахідки
пізньосередньовічного часу на території верхнього
Києва (пров. Рильський, 4) // АДУ 2003—2004 рр. —
К., 2005. — вип. 7. — С. 227—230.
Приходько М.П. Некоторые вопросы истории жили-
ща на Украине // Древнее жилище народов восточ-
ной Европы. — М., 1975. — С. 245—275.
Пуголовок Ю.о., калашник є.С. Дослідження пол-
тавської фортеці: Старе місто. — Київ; полтава,
2009. — 132 c.
тетеря Д.А., товкайло М.т., колибенко о.в. та ін.
звіт про рятівні археологічні дослідження на тери-
торії м. переяслава-Хмельницького в 2009 р. // НА
ІА НАН України. — 2009/89.
Шалобудов в.М. Розкопки в північній частині Ново-
богородицької фортеці // АДУ 2010 р. — Київ; полта-
ва, 2011. — С. 366—367.
яремченко в., луговий р., ткаченко о. Скляні ви-
роби з полтавської фортеці за матеріалами розкопок
2005 р. // Нові дослідження пам’яток козацької доби
в Україні. — К., 2008. — вип. 17. — С. 99—105.
Г. Н. Б у з я н, Д. А. т е т е р я
жилище ПереяслАвА времен
кАЗАчествА: ПоПыткА реконс-
трукции ЗА мАтериАлАми Архе-
ологических исслеДовАний
в музейных экспозициях важную роль исполня-
ют научно обоснованные реконструкции, основным
заданием которых является содействие объемно-
пространственному восприятию объекта. в науч-
ных исследованиях о древнем жилище существует
множество нерешенных проблем. Их изучение не-
возможно без хотя бы общего представления об ут-
раченных наземных частях. Именно реконструкции
дают возможность комплексно, точнее и нагляднее
проследить конструктивные особенности построек,
чем простое их описание.
в 2009 г. во время проведения археологических
исследований на территории Нижнего города пере-
яслава ХVІІ—ХVІІІ вв. были обнаружены остатки
полуземляночного жилища, датируемого концом
ХVІІ — серединой ХVІІІ вв. Следует отметить, что
это первое жилое сооружение в переяславе козац-
кой эпохи, которое удалось изучить почти полно-
стью, проследить большинство его конструктивных
особенностей. На базе полученных материалов ав-
торы предлагают реконструкцию открытого объекта
как двухкамерного жилища (изба + сени), достаточ-
но распространенного на территории переяславско-
го полка в ХVІІ—ХVІІІ вв. Остатки наземных частей
не сохранились, поэтому предложенная реконс-
трукция является гипотетичной. представленный
вариант реконструкции предполагает сооружение,
которое состояло из углубленного в землю на 0,7 м
жилого помещения и наземной части — сеней, объ-
единенных под одной крышей. предложенная нами
реконструкция может быть реализована в экспози-
ции Музея народной архитектуры и быта Среднего
поднепровья как важное звено для показа в музей-
ной экспозиции развития древнего жилища на тер-
ритории переяславского Левобережья.
К л ю ч е в ы е с л о в а: жилище, реконструкция,
археологические раскопки, переяслав.
H. M. B u z i a n, D. A. T e t e r i a
dweLLIng of PereyasLaV of
the CossaCks tIMes: atteMPt
of reConstruCtIon after
MaterIaLs of arChaeoLogICaL
researChes
In museum expositions, an important role is carried
out by the scientifically grounded reconstructions, the
basic task of which is an assistance of volume-spatial
perception of object. In scientific researches about the
ancient dwelling there are a great number of unsolved
problems. Their research is impossible without the
even general notion of the lost surface parts. Exactly
the reconstructions enable to trace the structural fea-
tures of buildings fully, more precisely and more evi-
dent than their simple description.
In 2009 during archaeological researches on terri-
tory of the Lower city of Pereyaslav ХVІІ—ХVІІІ cen.
tailings of the semi dugout dwelling were found out,
dated the end of the ХVІІ — beginning of ХVІІІ cen. It
should be noted that it was the first dwelling building
in Pereyaslav of the Cossacks epoch, which succeeded
to be studied almost fully, to trace its most structural
features. On the base of the receipted materials authors
offer the reconstruction of the opened object as a dou-
ble-chamber dwelling (izba + stoop), that was the most
widespread on the territory of Pereyaslav Regiment
of XVII—XVIII centuries. Tailings of surface parts
were not saved; therefore offered reconstruction was
hypothetical. The presented variant of reconstruction
is supposed by building which consisted of dwelling
apartment recessed in the earth on 0,7m and surface
part — stoop, combined under general roof. The of-
fered reconstruction can be realized in the expositions
of Museum of folk architecture and mode of life of Mid-
dle Podneprov’ya as an important link for a show in
the museum exposition of development of the ancient
dwelling on territory of the left-bank of Pereyaslav.
K e y w o r d s: dwelling, reconstruction, archaeo-
logical excavations, Pereyaslav.
одержано 18.05.2014.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-89632 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2227-4952 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-28T01:01:47Z |
| publishDate | 2014 |
| publisher | Інститут археології НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Бузян, Г.М. Тетеря, Д.А. 2015-12-18T18:43:09Z 2015-12-18T18:43:09Z 2014 Житло Переяслава козацького часу: спроба реконструкції за матеріалами археологічних досліджень / Г.М. Бузян, Д.А. Тетеря // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2014. — Вип. 2 (13). — С. 95-101. — укр. 2227-4952 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/89632 904.3(477.41)“654” У статті розглядається реконструкція житла Переяслава козацького часу на основі матеріалів, отриманих внаслідок археологічних розкопок. В музейных экспозициях важную роль исполняют научно обоснованные реконструкции, основным заданием которых является содействие объемно-пространственному восприятию объекта. В научных исследованиях о древнем жилище существует множество нерешенных проблем. Их изучение невозможно без хотя бы общего представления об утраченных наземных частях. Именно реконструкции дают возможность комплексно, точнее и нагляднее проследить конструктивные особенности построек, чем простое их описание. In museum expositions, an important role is carried out by the scientifically grounded reconstructions, the basic task of which is an assistance of volume-spatial perception of object. In scientific researches about the ancient dwelling there are a great number of unsolved problems. Their research is impossible without the even general notion of the lost surface parts. Exactly the reconstructions enable to trace the structural features of buildings fully, more precisely and more evident than their simple description. uk Інститут археології НАН України Археологія і давня історія України Археометричні дослідження Житло Переяслава козацького часу: спроба реконструкції за матеріалами археологічних досліджень Жилище Переяслава времен казачества: попытка реконструкции за материалами археологических исследований Dwelling of Pereyaslav of the Cossacks times: attempt of reconstruction after materials of archaeological researches Article published earlier |
| spellingShingle | Житло Переяслава козацького часу: спроба реконструкції за матеріалами археологічних досліджень Бузян, Г.М. Тетеря, Д.А. Археометричні дослідження |
| title | Житло Переяслава козацького часу: спроба реконструкції за матеріалами археологічних досліджень |
| title_alt | Жилище Переяслава времен казачества: попытка реконструкции за материалами археологических исследований Dwelling of Pereyaslav of the Cossacks times: attempt of reconstruction after materials of archaeological researches |
| title_full | Житло Переяслава козацького часу: спроба реконструкції за матеріалами археологічних досліджень |
| title_fullStr | Житло Переяслава козацького часу: спроба реконструкції за матеріалами археологічних досліджень |
| title_full_unstemmed | Житло Переяслава козацького часу: спроба реконструкції за матеріалами археологічних досліджень |
| title_short | Житло Переяслава козацького часу: спроба реконструкції за матеріалами археологічних досліджень |
| title_sort | житло переяслава козацького часу: спроба реконструкції за матеріалами археологічних досліджень |
| topic | Археометричні дослідження |
| topic_facet | Археометричні дослідження |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/89632 |
| work_keys_str_mv | AT buzângm žitlopereâslavakozacʹkogočasusprobarekonstrukcíízamateríalamiarheologíčnihdoslídženʹ AT teterâda žitlopereâslavakozacʹkogočasusprobarekonstrukcíízamateríalamiarheologíčnihdoslídženʹ AT buzângm žiliŝepereâslavavremenkazačestvapopytkarekonstrukciizamaterialamiarheologičeskihissledovanii AT teterâda žiliŝepereâslavavremenkazačestvapopytkarekonstrukciizamaterialamiarheologičeskihissledovanii AT buzângm dwellingofpereyaslavofthecossackstimesattemptofreconstructionaftermaterialsofarchaeologicalresearches AT teterâda dwellingofpereyaslavofthecossackstimesattemptofreconstructionaftermaterialsofarchaeologicalresearches |