Експериментальні методи дослідження в археологічній керамології в 1954—1990 рр.
Про використання експериментальних методів у вивченні давнього гончарства у 1954—1990 рр. Охарактеризовано праці, в яких застосовано експериментальні методи дослідження. Наголошено про досягнення й недоліки у використанні даного методу. Об использовании экспериментальных методов в изучении древн...
Saved in:
| Published in: | Археологія і давня історія України |
|---|---|
| Date: | 2014 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут археології НАН України
2014
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/89638 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Експериментальні методи дослідження в археологічній керамології в 1954—1990 рр. / В.І. Троцька // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2014. — Вип. 2 (13). — С. 159-163. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-89638 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Троцька, В.І. 2015-12-18T18:44:33Z 2015-12-18T18:44:33Z 2014 Експериментальні методи дослідження в археологічній керамології в 1954—1990 рр. / В.І. Троцька // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2014. — Вип. 2 (13). — С. 159-163. — укр. 2227-4952 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/89638 [902.02(091):167.23](477)“1954/1990” Про використання експериментальних методів у вивченні давнього гончарства у 1954—1990 рр. Охарактеризовано праці, в яких застосовано експериментальні методи дослідження. Наголошено про досягнення й недоліки у використанні даного методу. Об использовании экспериментальных методов в изучении древнего гончарства в 1954—1990 годах. Охарактеризованы труды, в которых применены экспериментальные методы исследования. Отмечены достижения и недостатки в использовании данного метода. About the use of experimental methods in the study of old ceramics in 1954—1990. Characterized labour in which the applied experimental research methods. It is marked about an achievement and defects in the use of this method. uk Інститут археології НАН України Археологія і давня історія України Історія науки Експериментальні методи дослідження в археологічній керамології в 1954—1990 рр. Экспериментальные методы исследования в археологической керамологии в 1954—1990 гг. Experimental methods in archaeological ceramology in 1954—1990 Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Експериментальні методи дослідження в археологічній керамології в 1954—1990 рр. |
| spellingShingle |
Експериментальні методи дослідження в археологічній керамології в 1954—1990 рр. Троцька, В.І. Історія науки |
| title_short |
Експериментальні методи дослідження в археологічній керамології в 1954—1990 рр. |
| title_full |
Експериментальні методи дослідження в археологічній керамології в 1954—1990 рр. |
| title_fullStr |
Експериментальні методи дослідження в археологічній керамології в 1954—1990 рр. |
| title_full_unstemmed |
Експериментальні методи дослідження в археологічній керамології в 1954—1990 рр. |
| title_sort |
експериментальні методи дослідження в археологічній керамології в 1954—1990 рр. |
| author |
Троцька, В.І. |
| author_facet |
Троцька, В.І. |
| topic |
Історія науки |
| topic_facet |
Історія науки |
| publishDate |
2014 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Археологія і давня історія України |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Экспериментальные методы исследования в археологической керамологии в 1954—1990 гг. Experimental methods in archaeological ceramology in 1954—1990 |
| description |
Про використання експериментальних методів
у вивченні давнього гончарства у 1954—1990 рр.
Охарактеризовано праці, в яких застосовано експериментальні методи дослідження. Наголошено
про досягнення й недоліки у використанні даного методу.
Об использовании экспериментальных методов в
изучении древнего гончарства в 1954—1990 годах.
Охарактеризованы труды, в которых применены экспериментальные методы исследования. Отмечены
достижения и недостатки в использовании данного метода.
About the use of experimental methods in the study
of old ceramics in 1954—1990. Characterized labour in
which the applied experimental research methods. It is
marked about an achievement and defects in the use of this method.
|
| issn |
2227-4952 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/89638 |
| citation_txt |
Експериментальні методи дослідження в археологічній керамології в 1954—1990 рр. / В.І. Троцька // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2014. — Вип. 2 (13). — С. 159-163. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT trocʹkaví eksperimentalʹnímetodidoslídžennâvarheologíčníikeramologíív19541990rr AT trocʹkaví éksperimentalʹnyemetodyissledovaniâvarheologičeskoikeramologiiv19541990gg AT trocʹkaví experimentalmethodsinarchaeologicalceramologyin19541990 |
| first_indexed |
2025-11-26T02:46:05Z |
| last_indexed |
2025-11-26T02:46:05Z |
| _version_ |
1850607411520339968 |
| fulltext |
159ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2014, вип. 2 (13)
УДК: [902.02(091):167.23](477)“1954/1990”
в. І. т р о ц ь к а
ексПериментАльні метоДи
ДосліДження в Археологічній
керАмології у 1954—1990 рр.
іСторія науки
Про використання експериментальних методів
у вивченні давнього гончарства у 1954—1990 рр.
охарактеризовано праці, в яких застосовано екс-
периментальні методи дослідження. Наголошено
про досягнення й недоліки у використанні даного
методу.
к л ю ч о в і с л о в а: експеримент, моделюван-
ня, реконструкція, археологічна керамологія, до-
слідники.
Сучасний рівень розвитку науки й техніки
дозволяє проводити дослідження глиняного
посуду у трьох основних напрямках: техноло-
гія виробництва, класифікація, типологія, хро-
нологія, залежно від чого вченими використо-
вуються різноманітні методи її дослідження.
Серед них найчастіше застосовують методи
техніко-природничих наук, реконструкції та
експериментальне моделювання. всі ці методи
вже протягом кількох століть використовують
у своїх дослідженнях археологи й історики різ-
них країн.
Основою експериментального моделювання є
активний і контрольований вплив на предмет,
процес чи явище, що вивчається, з використан-
ням методів техніко-природничих наук. Для
цього може бути використана як сама археоло-
гічна знахідка, так і штучно створена її модель
[Гейко, 2011, с. 51]. Найповніше охарактери-
зували експериментальні методи гончарства
І. васільєва та Н. Салугіна [васильева, Салу-
гина, 1999], І. Глушко [Глушко, 1999], Ю. Цет-
лін [Цетлин, 1995]. Дослідники визнають, що
експеримент як метод дослідження не отримав
загального визнання внаслідок не розробле-
ності теорії й процедури експериментальних
досліджень, залежності від суб’єктивних фак-
торів, умінь та навиків дослідників. виділено
два напрямки в розвитку експериментальних
методів дослідження — еталонно-експеримен-
тальний й природничо-науковий та наголо-
шено, що обидва ці методи мають серйозні не-
доліки. Дані експериментальних досліджень є
базою для теоретичних розробок та культурно-
історичних реконструкцій, зокрема закономір-
ностей розвитку гончарства окремих племен
та народів [Гейко, 2011, с. 51; Глушко, 1999,
с. 170—172]. Деякі дослідники прогнозують,
що в майбутньому експериментальний метод
стане одним з основних в археологічній науці
[васильева, Салугина, 1991, с. 80; Гейко, 2011,
с. 51].
Метод експерименту був добре відомий у
різних країнах західної європи, широко засто-
совувався Леонардо да вінчі, Галілеєм. впер-
ше до методу реконструкції та експерименту
в керамології звернувся німецький учений
Якоб фон Мелло (1659—1743), який займався
реконструкцією давньої кераміки північної
Німеччини [Експериментальні методи …]. з
середини XIX ст. експериментальні методи в
археології почали використовувати як окремі
дослідники, так і цілі групи фахівців-експери-
ментаторів. проте комплексний характер екс-
периментальні дослідження почали набувати
лише з ХХ ст. Саме у 1920-х рр. виникає нова
форма археологічного експерименту, що поєд-
нує в собі досягнення всієї системи історичних
наук. Наприклад, у Швейцарії, на берегах Бо-
денського озера експериментатори реконстру-
ювали поселення кам’яного й бронзового віку,
де відтворили життя людей далекого минулого.
зараз на цьому місці знаходиться один з най-
більших швейцарських музеїв під відкритим
небом. У польщі подібні дослідження проводи-© в.І. ТРОЦЬКА, 2014
І с т о р і я н а у к и
160 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2014, вип. 2 (13)
ли на укріпленому поселенні лужицької куль-
тури (XIV—V ст. до н. е.) в Біскупіні, де було
реконструйовано городище епохи раннього за-
лізного віку. На його території досліджуються
різні давні ремесла, в тому числі й гончарне
[Експериментальні методи …]. У 1956 р. на ць-
ому острові уперше у світовій практиці польські
археологи-експериментатори провели спалю-
вання моделі давнього житла [Малинова Рена-
та, Малина Ярослав, 1988, с. 15]. в Україні такі
експерименти почали проводитися лише на
початку 1970-х рр. [зиньковский, 1982; 1983;
1973; 1976; 1975]. в останні десятиліття ХХ ст.,
а точніше з його другої половини, у зв’язку з
розвитком науково-технічної революції у краї-
нах близького й далекого зарубіжжя вивчен-
ня технології археологічної кераміки почало
виділятися в самостійну галузь. Результати
робіт широко використовувались для реконс-
трукції палеоекономіки, історико-культурної
та етнокультурної історії стародавніх народів.
першість у експериментальних дослідженнях
належить Італії, Нідерландам, Іспанії, США
[Гейко, 2011, с. 47].
У колишньому Радянському Союзі розвиток
експериментальної археології розпочинається у
1950-х рр. в рамках школи видатних російських
вчених — археологів Олександра Бобринсько-
го та Сергія Семенова, де розробляються нові
методи наукових досліджень. в результаті на
світ з’являється оригінальна методика вивчен-
ня давніх ремесел та функціонального призна-
чення знарядь праці з використанням трасо-
логічного методу. У 1960—1980-х рр. побачили
світ роботи, пов’язані з експериментальними
дослідженнями, зокрема всесвітньо відома мо-
нографія Олександра Бобринського «Гончарс-
тво восточной Европы. Источники и методы
изучения» [Бобринский, 1978], стаття Сергія
Семенова «вивчення первісної техніки методом
експерименту» [Семенов, 1963] й монографія у
співавторстві з Галиною Коробковою «Техноло-
гия древнейших производств. Мезолит—эне-
олит» [Семенов, Коробкова, 1983].
Робота О. Бобринського стала класикою ра-
дянської археології й мала значний вплив на
дослідників в усіх республіках колишнього Ра-
дянського Союзу, в тому числі й в Україні. Кни-
га присвячена методологічним й методичним
питанням вивчення масових знахідок глиня-
них виробів з пам’яток епохи неоліту, бронзи,
заліза. У ній розглянуто дослідження кераміки
як один із перспективних напрямків розвитку
сучасної археології з використанням методів
природничих наук та експериментального мо-
делювання [Бобринский, 1978]. перший роз-
діл цього видання містить методику вивчення
особливостей економічного розвитку гончарно-
го виробництва за керамічними знахідками,
інші шість розділів присвячені окремим етапам
виготовлення глиняних виробів. Для доскона-
лого вивчення технології виготовлення давньої
кераміки вчений застосував експериментальне
моделювання, методи техніко-природничих
наук та власні етнографічні дослідження, про-
ведені на території Росії, України, Білорусії.
Для дослідження технології виготовлення
глиняного посуду використовувалась як сама
археологічна знахідка, так і штучно створена
модель. вчений здійснював дослідження кера-
міки на міцність, водостійкість, в залежності
від характеру домішок у формувальній масі,
температури випалювання й якості глини. за
допомогою експериментальних досліджень
було встановлено, що з підвищенням темпера-
тури випалювання міцність глиняних виробів
збільшується [Бобринский, 1978].
У монографії С. Семенова та Г. Коробкової
розглянуто ремесла та знаряддя праці трьох
історичних періодів — мезоліту, неоліту, ене-
оліту. в основу роботи покладено дослідження
технології давнього виробництва та інструмен-
тів за допомогою трасологічного аналізу, по-
дано численні експерименти по моделюванню
стародавніх ремесел, в тому числі й гончарс-
тва. при проведенні експерименту дослідники
широко використовують дані етнографії. Саме
п’ятий розділ книги «Раннее керамическое
производство» присвячений реконструкції гон-
чарного виробництва епохи енеоліту—бронзи.
У підрозділі «Технология керамического про-
изводства» описано моделювання виробничих
процесів з дотриманням давньої технології:
приготування формувальної маси, виготовлен-
ня глиняного посуду, сушіння, лискування,
випалювання на вогнищі. під час експери-
ментальних досліджень Галиною Коробковою
з’ясовано, що лискування глиняних виробів
здійснювалося по вже підсушеній поверхні [Се-
менов, Коробкова, 1983, с. 191—235].
Експериментальні дослідження техніко-тех-
нологічних прийомів виготовлення стародав-
нього глиняного посуду, проведені вченими
різних країн, розглянуто в книзі Ренати Малі-
нової та Ярослава Маліни «прыжок в прошлое.
Экперимент раскрывает тайны древних эпох»
[Малинова, Малина, 1988, с. 158—170]. Авто-
рами вказані основні недоліки експеримен-
тальної археології та зауважено, що застосу-
вання експериментальних досліджень не дає
абсолютної доказовості модельованого проце-
су, а сам експеримент не визначений у часі і
просторі, тому потрібно уникати категоричних
узагальнень, чітко визначати завдання й очі-
кувані результати експериментів та фіксувати
свої дії [Малинова, Малина, 1988, с. 18, 19].
значного поширення у 1980-х рр. — 1990 р.
набули й активно використовувалися архео-
логами експериментальні дослідження глиня-
них виробів в регіональних наукових центрах
Російській Федерації [васильева, Салугина,
1990; 1991; 1999; Глушко, 1999; Григорьев, Ру-
санов, 1990; Цетлин, 1995]. зокрема, 1990 р.
побачили світ публікації про дослідження гли-
троцька в.І. Експериментальні методи дослідження в археологічній керамології в 1954—1990 рр.
161ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2014, вип. 2 (13)
няних виробів за допомогою експерименталь-
них досліджень І. васильєвої та Н. Салугіної
«Работы экспедиции по экспериментальному
изучению древнего гончарства», С. Григор’єва
та І. Русанова «Экспериментальные работы по
изготовлению керамики» [васильева, Салуги-
на, 1990, с. 234—257; Григорьев, Русанов, 1990,
с. 140—143].
У вітчизняній археологічній науці питан-
ня, які стосуються технологічних аспектів ви-
готовлення глиняного посуду, досі не стали
цілеспрямованим предметом дослідження. Як
правило, при вивченні технології виготовлен-
ня глиняних виробів археологи обмежуються
візуальними спостереженнями. вченими мало
проводиться лабораторних хіміко-фізичних, па-
леоетнографічних й експериментальних дослід-
жень. в даний час в Україні експериментальні
дослідження проводить північна (керівник
І. Готун) та Житомирська (керівник А. петрау-
скас) експедиції Інституту археології НАН Ук-
раїни, які здійснюють дослідження технології
виготовлення посуду доби Русі, реконструюючи
всі етапи виробництва: видобування сировини,
підготовку формувальної маси, виготовлення
глиняного посуду, реконструкцію гончарного
круга, гончарного горна, випалювання експе-
риментального посуду [Готун, петраускас А.,
петраускас О., 2003]. Дослідження глиняних
виробів трипільської, зрубної, черняхівської,
роменської культур із застосуванням експери-
ментальних досліджень та методів природни-
чих наук проводили й проводять А.в. Гейко,
А.А. Денисова, Б.С. Жураковський, А.в. Магда
[Гейко, Литвиненко, 1999, с. 206—209; 2001,
с. 47, 48; Гейко, 2011, с. 52, 59, 99, 100, 107, 108,
115, 118—121; Денисова, 1989, с. 60, 61; 1992,
с. 53—60; Жураковський, 1994, с. 88—92; Маг-
да, Дикий, Медведева, Шляхов, 1994, с. 164,
165].
вперше в Україні керамологічний експе-
римент з «випалювання глиняної обмазки»
був проведений 1935 р. на окраїні с. Халеп’я
Обухівського р-ну (Київщина) технологом-
хіміком Ольгою Кульською та її науковим
асистентом Н.Д. Дубицькою. Метою даного
експерименту було «відновити картину хіміч-
них і технологічних процесів, безпосередньо
зв’язаних з керамічним виробництвом». Для
цього експериментатори «дослідили фрагменти
кераміки й обмазки з площадок трипільської
культури …; також вивчалися глини, спеціаль-
но взяті з тієї ж місцевості, для порівняння їх
як сировини з наявними виробами» [Кульсь-
ка, 1940]. Детальні результати лабораторних
цих досліджень глиняних виробів трипільської
культури опубліковані в 1940, 1958 рр., зокре-
ма в статтях «Кераміка трипільської культури
(Хіміко-технологічне дослідження)» та «Хімі-
ко-технологічне вивчення кераміки з Ольвії»
[Кульська, 1940, с. 307; 1958]. На експеримен-
тальні дослідження О. Кульської звернув увагу
керамолог О. пошивайло, який у передньому
слові до Національного наукового щорічника
«Українська керамологія» (кн. ІV, т. 1) [поши-
вайло, 2013, с. 12—122], зауважив, що подані
на той час Ольгою Кульською висновки щодо
проведених експериментальних досліджень,
говорять про «недостатність її особистого прак-
тичного досвіду роботи з керамікою, незнання
особливостей традиційної технології гончарно-
го виробництва, орієнтацію головним чином
на тогочасну технічну літературу з проблема-
тики керамічної технології» [пошивайло, 2013,
с. 69—75]. І дійсно, у поданих висновках до-
слідниці щодо проведених експериментів біль-
ше вигадок, аніж наукового аналізу.
У 1980-х рр. дослідження кераміки прово-
дила А.А. Денисова [Денисова, 1989, с. 60, 61;
1992]. У статті «Некоторы особенности техноло-
гии изготовления керамики срубной культур-
на территории лесостепной Украины» подано
результати вивчення глиняних виробів зрубної
культури із застосуванням методів природни-
чих наук, а також експериментального моделю-
вання [Денисова, 1989, с. 60, 61]. Але, як і по-
передня дослідниця, вчена не подала фахових
висновків щодо проведеного експерименту.
Експериментальні дослідження з надання
глиняному посуду скіфського часу блиску про-
водив Іван Щегельський. він встановив, що
лискування могло здійснюватися після того,
як виріб трохи підсохне, щоб не деформувати
стінок. У статті «Техніка обробки керамічного
посуду VІІ ст. до н. е. — ІІ ст. н. е. в Середньому
подніпров’ї» стверджував, що лискування здій-
снювалось у два етапи. перший, попередній,
коли після формування виробу його стінки
обстругували, вирівнювали, вигладжували,
внаслідок чого поверхня ставала рівною й була
готова до лискування. Другий етап — безпосе-
редньо лискування — здійснювався після пов-
ного висихання й затвердіння стінок, для чого
їх знову злегка зволожували водою або олією,
оскільки на сухій поверхні під час лискування
міг місцями випадати й руйнуватися поверхне-
вий шар. перевагу надавали саме олії, бо після
зволоження нею стінок посуду їх поверхня не
розтріскувалася, а лощило не залишало слідів.
І. Щегельський припустив, що застосовували
лляну, конопляну або лопухову олію [Щегель-
ський, 1986, с. 13, 22], хоча жодних лаборатор-
них досліджень для підтвердження своїх вис-
новків експериментатором не було проведено.
залишається не доведеним і те, чи знали пле-
мена скіфського часу технологію виробництва
олії з конопель, льону або лопуха. Адже за ет-
нографічними спостереженнями глиняні виро-
би лискували без використання жирів, за допо-
могою лише лощила. під час їх випалювання
глянець закріплювався [Гейко, 2011, с. 99].
У 1970—1980-х рр. експериментальні дослід-
ження польських учених зі спалювання моделі
давнього житла запозичив одеський археолог
І с т о р і я н а у к и
162 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2014, вип. 2 (13)
Костянтин зіньковський, який створював ре-
конструкції трипільського житла, виготовляв
їх макети й спалював. Такі дослідження на-
зивав науковими експериментами з моделю-
вання трипільського житла. «Головною метою
його експериментальних досліджень стало
спростування результатів керамологічного ек-
сперименту з випалювання глиняної обмазки
О. Кульської та Н.Д. Дубицької 1935 р., до-
казування, немовби будівлі трипільців були
дво- і триповерховими, а глиняна обмазка три-
пільських майданчиків була не чим іншим як
залишками міжповерхового перекриття» [по-
шивайло, 2013, с. 75]. Результати проведених
експериментів оприлюднив у низці публікацій
[зиньковский, 1973; 1975; 1976; 1982; 1983].
Керамолог О. пошивайло експериментальні
дослідження Костянтина зіньковськовського
називає «театралізована промоція» й стверд-
жує, що такі експерименти «... це все гадання
історика, не підтверджені жодними неспросто-
ваними експертно-аналітичними дослідження-
ми… провівши в 1972 і 1975 рр. наукоподібні
бутафорні «експерименти», Костянтин зінь-
ковський надалі, посилаючись на них, упро-
довж десятиліття займався теоретизуванням
на цю тему й активно поширював свої вигад-
ки … проте й кількох малоефективних риту-
алізованих спалювань виявилося достатньо,
щоб частина археологів повірила в ці гадан-
ня й почала поширювати їх у наукових пуб-
лікаціях» [пошивайло, 2013, с. 81]. Дослідник
вважає що, «значення експериментів у архео-
логічній керамології, зокрема з моделювання
історичних ситуацій і явищ для з’ясування тих
чи інших питань палеогончарства, значною
мірою перебільшується. Наспраді ж їхня роль
у реконструкції давнього минулого майже за-
вжди є гіпотетичною, тобто найбільш ймовір-
ним припущенням. Однозначно стверджувати,
що результати експерименту є ідентичними з
наслідками певних дій, подій чи явищ мину-
лого, як правило, немає достатніх підстав. по-
одинокі керамологічні експерименти, які нині
здійснюють археологи, частіше є надуманими
й наперед прогнозованими (вигаданими) і в
більшості випадків закінчуються підтверджен-
ням гіпотетичних висновків, які б не були вони
фантастичними. при цьому нерідко експери-
ментатори не володіють достатнім знаннням
технології й техніки гончарного виробництва,
не мають елементарних навичок практичної
роботи в гончарстві, що вкрай важливо для
проведення будь-яких керамологічних експе-
риментів. Основним об’єктивним джерелом
підтвердження гіпотез керамологів і надалі
залишаються спеціальні лабораторно-технічні
методи дослідження кераміки» [пошивайло,
2013, с. 122]. І дійсно, в експериментальних
дослідженнях Костянтина зіньковського бага-
то вигадок і помилок, які введені до наукового
обігу, оскільки спеціальних лабораторних ме-
тодів досліджень вченим не було проведено.
Тому досить прикро, що на них роблять поси-
лання окремі дослідники.
Отже, на відміну від видань зарубіжних
вчених, які досить широко використовували
лабораторні дослідження при проведенні екс-
периментів, більшість вітчизняних дослідни-
ків 1950-х рр. — 1990 р. їх не використовували.
Адже відомо, що експериментальні дослід-
ження передбачають наявність у експеримен-
таторів ґрунтовних керамологічних знань,
дотримання певних правил і чіткої фіксації ре-
зультатів дослідження, які, на жаль, в Україні
поки-що розроблені недостатньо. важливість
цих праць, хоча вони й мають багато недоліків,
полягає в тому, що це перші в Україні роботи,
де описано проведені авторами експеримен-
тальні дослідження гончарного виробництва.
Для досягнення мети й завдань, які ставили
перед собою експериментатори, необхідно було
здійснити безліч лабораторних досліджень
(визначити склад формувальної маси, темпе-
ратуру випалювання, трасологічні досліджен-
ня тощо), підібрати тотожні їм формувальні
маси, сформувати вироби за допомогою тих
приладів та інструментів, якими користували-
ся гончарі досліджуваних періодів, збудувати
тотожний горн чи гончарну піч і провести в них
випалювання за температури, зафіксованої
лабораторними дослідженнями. всього цього,
нажаль, у більшості випадків експериментато-
рами не здійснювалося. важливість цих праць,
хоча вони й мають багато недоліків, полягає в
тому, що це перші в Україні роботи, де описано
авторами експериментальні дослідження гон-
чарного виробництва.
Бобринский А.А. Гончарство восточной Европы: ис-
точники и методы изучения. — М., 1978. — 272 с.
васильева и.Н., Салугина Н.П. Работы экспедиции
по экспериментальному изучению древнего гон-
чарства // вопросы археологии Урала и поволжья.
К 30-летию Средневолж. археол. эксп. — Самара,
1990. — С. 234—257.
васильева и.Н., Салугина Н.П. Роль эксперимен-
та в изучении древнего гончарства (к постановке
проблемы) // Керамика как исторический источник
(подходы и методы изучения): Тез. докл. всесо-
юз. науч. археол. конф. — Свердловск; Куйбышев,
1991. — С. 76—80.
васильева и.Н., Салугина Н.П. Эксперименталь-
ный метод в изучении древнего гончарства (к про-
блеме разработки стуктуры научного исследования
с использованием физического моделирования) //
Актуальные проблемы гончарства. — Самара,
1999. — С. 181—198.
Гейко А.в. Гончарство населення скіфського часу
Дніпровського Лісостепового Лівобережжя . — пол-
тава, 2011. — 248 с.
Гейко А., литвиненко т. Температура випалюван-
ня кераміки раннього залізного віку // Українсь-
ке Гончарство: Національний культурологічний
щорічник. за роки 1996—1999. — Опішне, 1999. —
Кн. 4. — С. 206—209.
троцька в.І. Експериментальні методи дослідження в археологічній керамології в 1954—1990 рр.
163ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2014, вип. 2 (13)
Гейко А., литвиненко т. До питання про визначен-
ня температури випалювання посуду роменської
культури // АЛЛУ. — 2001. — № 1. — С. 47—48.
Глушко и.Г. проблемы экспериментального гон-
чарства // Актуальные проблемы изучения гончарс-
тва. — Самара, 1999. — С. 167—181.
Готун І.в., Петраускас А.в., Петраускас о.в. Гон-
чарство // північна експедиція ІА НАН України: Ма-
теріали та дослідження. — К., 2007. — вип. 1: посе-
лення між Ходосівкою та Лісниками: Дослідження
2003 р. — С. 204—214.
Григорьев С.А., русанов и. Экспериментальные
работы по изготовлению керамики // Археология
волго-Уральских степей. — Челябинск, 1990. —
С. 140—143.
Денисова А.А. Некоторые особенности технологии
изготовления керамики срубной культуры на тер-
ритории лесостепной Украины // проблеми історії
та археології давнього населення Української РСР:
Тези доп. — К., 1989. — С. 60—61.
Денисова А.о. Деякі аспекти технології виготовлен-
ня кераміки зрубної культури на території Лісосте-
пової України // Стародавнє виробництво на тери-
торії України. — К., 1992. — С. 53—60.
Експериментальні методи дослідження в системі
історичних наук [Електронн. ресурс]. — Режим до-
ступу: http://ua-referat.com.
жураковський Б.С. про технологію виготовлення
трипільської кераміки // Археологія. — 1994. —
№ 1. — С. 88—92.
Зиньковский к.в. Новые данные к реконструк-
ции трипольских жилищ // СА. — 1973. — № 1. —
С. 137—150.
Зіньковський к.в. До проблеми трипільського жит-
лобудування // Археологія. — 1975. — вип. 15. —
С. 13—22.
Зиньковский к.в. О методах изучения домострои-
тельства племен трипольской культури // МАСп. —
Одесса, 1976. — вып. 8. — С. 36—49.
Зиньковский к.в. значение моделирования в ис-
следовании остатков построек на поселениях три-
польской культуры // Археологические памятники
Северо-западного причерноморья. — К., 1982. —
С. 19—32.
Зиньковский к.в. К процедуре исследования про-
блемы домостроительства трипольских племен //
МАСп. — К., 1983. — С. 16—22.
кульська о.А. Кераміка трипільської культури
(хіміко-технологічне дослідження) // Трипільська
культура. — К., 1940. — С. 307—323.
кульська о.А. Хіміко-технологічне вивчення керамі-
ки із Ольвії // Ап УРСР. — 1958. — Т. 7. — С. 77—91.
Магда А.в., Дикий Н.П., Медведева Е.Б., Шляхов Н.А.
Результаты исследования черепицы из Херсонеса
методом характеристического рентгеновского изуче-
ния // Древности. — Харьков, 1994. — С. 164—165.
Малинова р., Малина я. прыжок в прошлое. Эк-
сперимент раскрывает тайны древних эпох. — М.,
1988. — 271 с.
Пошивайло о. Експеримент у сучасній керамоло-
гії — рефлексії екстенсивного поступу // Українська
керамологія: Національний науковий щорічник. за
рік 2008. — Опішне, 2013. — Кн. ІV, т. І. — С. 12—
239.
Семенов С.А. Изучение первобытной техники мето-
дом эксперимента // Новые методы в археологичес-
ких исследованиях. — М.; Л., 1963. — С. 191—214.
Семенов С.А., коробкова Г.Ф. Технология древней-
ших производств. Мезолит—энеолит. — Л., 1983. —
256 с.
щегельський І.І. Техніка обробки керамічного по-
суду VІІ ст. до н. е. — ІІ ст. н. е. в Середньому по-
дніпров’ї // Археологія. — 1986. — вип. 54. — С. 13—
26.
цетлин Ю.Б. проблемы научного эксперимента
в изучении древнего гончарства // РА. — 1995. —
№ 2. — С. 59—68.
в. и. т р о ц к а я
ЭксПериментАльные метоДы
исслеДовАния
в Археологической
керАмологии в 1954—1990 гг.
Об использовании экспериментальных методов в
изучении древнего гончарства в 1954—1990 годах.
Охарактеризованы труды, в которых применены эк-
спериментальные методы исследования. Отмечены
достижения и недостатки в использовании данного
метода.
К л ю ч е в ы е с л о в а: эксперимент, моделиро-
вание, реконструкция, археологическая керамоло-
гия, исследователи.
V. І. T r o t s k a
eXPerIMentaL Methods
In arChaeoLogICaL CeraMoLogy
In 1954—1990
About the use of experimental methods in the study
of old ceramics in 1954—1990. Characterized labour in
which the applied experimental research methods. It is
marked about an achievement and defects in the use of
this method.
K e y w o r d s: еxperiment, modeling, reconstruc-
tion, archaeological керамологія, researchers.
одержано 8.05.2014.
|