Особливості ощадної та депозитної поведінки населення України у кризовий період
The main reasons and motivations which cause the withdrawal of Ukrainian popu lation’s money from deposit accounts at bank institutions are examined in the article. The author describes characteristics of savings behavior of Ukrainian citizens during the period of financial crisis. According to data...
Saved in:
| Published in: | Социология: теория, методы, маркетинг |
|---|---|
| Date: | 2009 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Iнститут соціології НАН України
2009
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/89992 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Особливості ощадної та депозитної поведінки населення України у кризовий період / В. Леонов // Социология: теория, методы, маркетинг. — 2009. — № 4. — С. 145–156. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859758302262460416 |
|---|---|
| author | Леонов, В. |
| author_facet | Леонов, В. |
| citation_txt | Особливості ощадної та депозитної поведінки населення України у кризовий період / В. Леонов // Социология: теория, методы, маркетинг. — 2009. — № 4. — С. 145–156. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Социология: теория, методы, маркетинг |
| description | The main reasons and motivations which cause the withdrawal of Ukrainian popu lation’s money from deposit accounts at bank institutions are examined in the article. The author describes characteristics of savings behavior of Ukrainian citizens during the period of financial crisis. According to data of the “Tsentr” analytical group opinion poll (2009), the structure of population’s savings preferences has not gone through noticeable changes. Obtaining a positive savings experience as bank institu tions clients, people keep on considering such form of money savings as the best one. Even the fact that accounts of many Ukrainian depositors have been frozen at some credit and savings banks found on verge of bankruptcy did not ward them off. In such a case, people are disappointed rather in a concrete bank agency than in a hole banking system. The impacts which can attract the population’s deposit money to problematical banks after their “sanation” are also studied in the article. The author carries out an operational classification of motivational structure of population’s deposit activity. In particular, the deposit savings of population can serve not only as the mean of resolving both current and future financial problems, but as a kind of stabilizing factor regarding social and psychological state of a concrete person.
|
| first_indexed | 2025-12-02T02:50:30Z |
| format | Article |
| fulltext |
Во ло ди мир Ле о нов
Особ ли вості ощад ної та де по зит ної по ведінки на се лен ня Украї ни у кри зо вий період
ВОЛОДИМИР ЛЕОНОВ,
êàí äè äàò ñîö³îëîã³÷íèõ íàóê
Особ ли вості ощад ної та де по зит ної по ведінки
на се лен ня Украї ни у кри зо вий період
Abstract
The main reasons and motivations which cause the withdrawal of Ukrainian popu -
lation’s money from deposit accounts at bank institutions are examined in the article.
The author describes characteristics of savings behavior of Ukrainian citizens during
the period of financial crisis. According to data of the “Tsentr” analytical group
opinion poll (2009), the structure of population’s savings preferences has not gone
through noticeable changes. Obtaining a positive savings experience as bank institu -
tions clients, people keep on considering such form of money savings as the best one.
Even the fact that accounts of many Ukrainian depositors have been frozen at some
credit and savings banks found on verge of bankruptcy did not ward them off. In such
a case, people are disappointed rather in a concrete bank agency than in a hole banking
system. The impacts which can attract the population’s deposit money to problematical
banks after their “sanation” are also studied in the article. The author carries out an
operational classification of motivational structure of population’s deposit activity. In
particular, the deposit savings of population can serve not only as the mean of
resolving both current and future financial problems, but as a kind of stabilizing factor
regarding social and psychological state of a concrete person.
Досліджен ня ав то ри тет них аме ри ка нських еко номістів К.Рай нгарт і
К.Роґофа про де мо нстру ва ли, що фіна нсові кри зи не лише ма ють за тяж ний і
циклічний ха рак тер, а й ти пові у своєму ви яв ленні [Reinhart, Rogoff, 2009]. З
огля ду на це про по нується роз гля ну ти особ ли вості ощад ної по ведінки на се -
лен ня Украї ни під час нинішньої фіна нсо вої кри зи, що охо пи ла більшість
країн світу після відо мо го бан кру тства аме ри ка нсько го інвес тиційно го бан -
ку “Lehman Brothers”.
Аналіз роз вит ку вітчиз ня них фіна нсо во-еко номічних ка таклізмів у пе -
ріод 2008–2009 років засвідчує, що своєрідним “спус ко вим гач ком”, який
при звів до різко го за гос трен ня си ту ації на укр аїнсько му банківсько му рин -
Соціологія: теорія, ме то ди, мар ке тинг, 2009, 4 145
ку, по слу гу ва ли панічні дії вклад ників однієї з найбільших кре дит но-ощад -
них уста нов краї ни — Промінвес тбан ку. На тлі бе зу пин но го по то ку неґатив -
них но вин про погіршен ня кон ’юн кту ри міжна род ної еко номіки, аґре сив но
про ве де на інфор маційна ата ка на цей сис тем ний банк де то ну ва ла ажіот ажні
на строї се ред клієнтів май же всіх укр аїнських банків. Ли шень за жов тень
2008 року із національ ної банківської сис те ми було ви лу че но де по зитів на
суму 21,5 млрд грн у національній ва люті та на 1,4 млрд грн у дол. США [Мо -
не тар ний огляд, 2008].
Неґативні тен денції сто сов но відпли ву ощад них за собів на прикінці
2008 року дещо змен ши ли ся. У грудні ми ну ло го року навіть спос терігав ся
пев ний при плив внесків фізич них осіб на банківські ра хун ки. У цей час за -
галь ний об сяг де по зитів у національній ва люті збільшив ся на 0,6 млрд грн
[Мо не тар ний огляд, 2008]. Але в пер шо му квар талі 2009 року не довіра
вклад ників до банківської сис те ми по си ли ла ся. За да ни ми соціологічно го
досліджен ня аналітич ної гру пи “Центр”, рівень не довіри до вітчиз ня них
банків на прикінці бе рез ня по точ но го року сяг нув чи не найгіршої по знач ки
за весь час існу ван ня укр аїнської дер жа ви — 74,8% [Ле о нов, 2009]. За цієї на -
пру же ної си ту ації збільшив ся відплив коштів із кре дит но-ощад них струк -
тур. Упро довж січня — бе рез ня 2009 року за галь ний об сяг де по зитів на се -
лен ня змен шив ся на 11,2% — до 191,4 млрд грн [Мо не тар ний огляд, 2009а].
Суттєвий відплив внесків у за зна чені три місяці неґатив но по зна чив ся
та кож на ку му ля тив но му по каз ни ку при рос ту де по зитів фізич них осіб за
першу половину 2009 року. Спос теріга ло ся змен шен ня на 7,7% — до 199
млрд грн [Мо не тар ний огляд, 2009в].
Кон цен трація коштів на се лен ня поза фіна нсо во-ощад ни ми інсти ту та -
ми зу мо ви ла зни жен ня ліквідності як окре мих банків, так і банківської сис -
те ми за га лом, що, своєю чер гою, спри чи ни ло ся до згор тан ня нор маль но го
про це су кре ди ту ван ня суб’єктів еко номічної діяль ності обіго ви ми кош та -
ми, помітно відби ло ся на обмінно му курсі гривні та спро во ку ва ло зрос тан -
ня спо жив чих цін. У низці банків було за про вад же но тим ча со ву адмініст -
рацію та за мо ро же но ви да чу де по зит них за ощад жень на се лен ню. Націо -
наль ний банк і уряд Украї ни при й ма ють рішен ня сто сов но ре капіталізації
кількох де по зит них ком паній.
За сфор мо ва них кри зо вих умов се ред на се лен ня пе ре ва жав на стрій
зберігати свої за ощад жен ня поза банківськи ми ра хун ка ми. Згідно з да ни ми
соціологічно го досліджен ня1, про ве де но го у квітні — травні 2009 року ана -
літич ною гру пою “Центр”, при близ но 60% опи та них укр аїнських гро ма дян
ладні були зберігати гро шо ву суму у со рок і більше ти сяч гри вень не на де -
по зит но му внес ку (20,5% рес пон дентів хотіли би вклас ти такі гроші в не ру -
хомість; 14,7% — зберігати готівкою в іно земній ва люті; 14,2% — зберігати
146 Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2009, 4
Во ло ди мир Ле о нов
1 Опи ту ван ня про ве де не аналітич ною гру пою “Центр”, що вив чає фіна нсо ву і бан -
ківську по ведінку на се лен ня Украї ни (керівник — В.Ле о нов). Опи та но 1200 осіб: 400
вклад ників про блем но го бан ку і 800 осіб, відібра них ви пад ко вим чи ном. Тип вибірки: ба -
га тос ту пе не ва, реп ре зен та тив на за стат тю і віком. Ме тод опи ту ван ня: те ле фон не інтер -
в’ю. Опи ту ван ня про во ди ли у 47 міських і сільських на се ле них пун ктах у 23 об лас тях
Украї ни.
готівкою у гривні; 6,7% — інвес ту ва ти в до ро гоцінні ме та ли; реш та 3,7%
хотіли б мати цінні па пе ри, банківські сей фи тощо) [Ду бин ский, 2009]. Але
не зва жа ю чи на па ну ван ня в банківській сфері не спри ят ли вих об ста вин у
кож но му чет вер то му укр аїнсько му до мо гос по дарстві (25,8%) ладні були
зберігати свої за ощад жен ня на де по зит но му ра хун ку в тому чи тому бан ку.
З-поміж них: 11,6% об ра ли терміно вий де по зит у гривні; 6,0% — терміно вий
де по зит у ва люті; 2,7% — терміно вий де по зит у зо лоті; 3,1% — де по зит до за -
пи тан ня у гривні; 2,4% — де по зит до за пи тан ня у ва люті (8,4% не ба чать сен -
су зберігати гроші; 6,0% ва га ли ся з відповіддю).
У 2004 році ладні зберігати свої гроші на де по зит но му внес ку ста но ви ли
29,1%, а два роки по тому час тка та ких рес пон дентів була зафіксо ва на на
рівні 21,9%. Як ба чи мо, на й мен ша кількість лю дей, го то вих зберігати свої
за ощад жен ня, спос теріга ла ся 2006 року. Хоча ве ли чи ни ста тис тич ної по -
хиб ки не да ють підстав упев не но го во ри ти про кон кретні тен денції (у 2004
році ста тис тич на по хиб ка дорівню ва ла 4,0%; у 2006-му — 4,1%; у 2009-му —
3,5%), про те мож на при пус ти ти, що зни жен ня де по зит ної ак тив ності пев -
ним чи ном по в’я за не із політич ни ми кри за ми. Так, у 2006 році відбу ва ло ся
відоме про тис то ян ня в пар ла менті, яке за вер ши ло ся фор му ван ням уря ду на
чолі із В.Яну ко ви чем.
Поп ри банківську кри зу, у пер шо му півріччі 2009 року не спос теріга ло -
ся знач но го зрос тан ня кількості лю дей, які б воліли зберігати свої заоща -
дження у виг ляді готівки. Якщо у 2004 році та ких осіб було 27,4% [Ефре мен -
ко, Ле о нов, 2006], то у 2006-му — 29,2%, у травні 2009-го — 28,9%. Та кож не
спос теріга ло ся помітно го підви щен ня або зни жен ня чис ла на лаш то ва них
зберігати свої гроші у формі не ру хо мості. 2004 року ці гру пи ста но ви ли
16,3%, 2006-го — 20,7%, а 2009-го — 20,5%. Приб лиз но на одна ко во му рівні
(у меж ах по хиб ки) за ли ша ла ся та кож кількість тих, хто відда вав пе ре ва гу
збе ре жен ню своїх за ощад жень у виг ляді до ро гоцінних ме талів (2004 — 3,3%;
2006 — 7,9%; 2009 — 6,7%).
Мож ли во, вибір того чи того спо со бу збе ре жен ня коштів здебільше ви -
значається відповідною прак ти кою за ощад жен ня. Якщо індивід має досвід
банківсько го вкла ду, і цей досвід більш-менш вда лий, тоді, найімовірніше,
він і над алі на ма га ти меть ся розміщу ва ти пев ну суму на де по зит но му ра хун -
ку. Це підтвер джує та кож порівняль ний аналіз роз поділу відповідей на за -
пи тан ня: “Яки ми по слу га ми банків Украї ни Ви або чле ни Ва шої сім’ї ко рис -
ту ва ли ся в останні три роки?” і “Якби у Вас було 40 ти сяч і більше гри вень,
то в якій формі Ви б воліли їх зберігати?”.
Три чверті лю дей (75,9%), які зберігали свої кош ти в укр аїнських бан ках,
відда ють пе ре ва гу де по зит ним внес кам для збе ре жен ня за зна че них вище сум.
Та кий ви со кий рівень го тов ності зберігати свої гроші в бан ках не де мо нструє
жод на інша ка те горія банківських клієнтів. Нап рик лад, се ред укр аїнських
гро ма дян, які от ри му ють за рпла ту (пенсію) на платіжну кар т ку, але не ма ють
де по зит но го досвіду, лише 25,6% за я ви ли, що ладні були б зберігати таку
суму гро шей на відповідно му банківсько му ра хун ку. А се ред по зи чаль ників,
які раніше не зберігали своїх коштів у бан ку, 26,3% за на яв ності гро шей го тові
відкри ти де по зит. Та чи за ле жить те чи те став лен ня до за ощад жен ня гро шей
у формі банківсько го де по зи ту суто від відповідно го досвіду?
Соціологія: теорія, ме то ди, мар ке тинг, 2009, 4 147
Особ ли вості ощад ної та де по зит ної по ведінки на се лен ня Украї ни у кри зо вий період
Опи ту ван ня клієнтів бан ку, який кілька місяців об ме жу вав по вер нен ня
де по зит них за ощад жень, про де мо нстру ва ло, що тільки 31,5% вклад ників за
си ту ації ліміто ва ної вип ла ти внесків (банк по вер тав внес ки по за вер шенні
їхньо го терміну, якщо сума де по зи ту не пе ре ви щу ва ла 30 тис. грн), пе ре важ -
но зберіга ють свої гроші на банківських ра хун ках. Ли шень 3,2% цієї гру -
пи вклад ників по тра пи ли під уста нов ле ний ліміт знят тя ощад них коштів.
Утім, пе ре важ ну масу вклад ників цієї ка те горії ста но ви ли люди (54,8% цієї
гру пи), в яких сума де по зи ту не по трап ля ла під за зна чені об ме жен ня, а
термін збе ре жен ня в бан ку ще не добіг кінця. 22,2% ста но ви ли ті, в кого
термін де по зи ту ми нув, але сума збе ре жу ва них коштів була мен шою за вста -
нов лені об ме жен ня. У 19,8% об сяг за ощад жень пе ре ви щу вав ліміт вип лат,
але термін збе ре жен ня на де по зит но му ра хун ку ще не підійшов до за вер -
шен ня. Хоч як це тривіаль но, але на ве дені дані свідчать, що ощадні пре фе -
ренції за ле жать не про сто від кон крет ної прак ти ки збе ре жен ня. Для ін -
дивіда кон че важ ли вою є на явність по зи тив но го ощад но го досвіду. При цьо -
му суттєвий вплив на вибір пев но го спо со бу збе ре жен ня гро шей справ ляє
мож ли ва за гро за втра ти внес ку. Адже вся гру па вклад ників про блем но го
бан ку, які не об ра ли де по зит у бан ку як найліпший спосіб збе ре жен ня гро -
шей, на три чверті скла да ла ся з тих, у кого термін внес ку ще не добіг кінця.
Та й сума де по зи ту по над 30 тис. грн була тільки у 30,7% цієї ка те горії. Тоб то
знач на час ти на та ких клієнтів не по трап ля ла під на яв ну за гро зу не по вер -
нен ня бан ком їхнього внеску.
Ра зом із тим се ред вклад ників про блем но го бан ку 17,2% повідо ми ли
про свій намір упро довж на й ближ чих трьох місяців зберігати свої гроші в
тій чи тій кре дит но-фіна нсовій ком панії на терміно во му де по зиті. Для по -
рів нян ня: се ред ви пад ко во опи та но го на се лен ня Украї ни лише 7,2% за я ви -
ли про такі пла ни. Цю відмінність у де по зит них на стро ях мож на по яс ни ти
тим, що пев на час ти на клієнтів про блем но го бан ку більшою мірою роз ча ро -
ва на в надійності кон крет ної фіна нсо вої уста но ви, ніж у всій національній
банківській сис темі. Тому для них банківські ощадні по слу ги все одно за ли -
ша ють ся найліпшим спо со бом зберіган ня гро шей.
Вив чен ня при чин, що впли ну ли або мо жуть впли ну ти на рішен ня лю ди -
ни зберігати свої гроші на ощад но му ра хун ку в тому чи тому бан ку Украї ни
про де мо нстру ва ло, що на й ва гомішим чин ни ком, який виз на чає де по зит ну
по ведінку на се лен ня Украї ни, є за не по коєність збе ре жен ням пев ної суми
гро шей. Цей мо тив пе ре ва жає се ред лю дей, які воліють зберігати гроші на
банківсько му вкладі. Крім цьо го підштов хну ти знач ну час ти ну на се лен ня
до того, щоби ско рис та ти ся ощад ни ми по слу га ми, мо жуть по бо ю ван ня ін ф -
ля ційно го знеціню ван ня і мож ливість за ро би ти на де по зит них ставках.
Примітно, що се ред лю дей, які відда ють пе ре ва гу збе ре жен ню гро шей у
бан ку (гру па ви пад ко во опи та них гро ма дян), май же ко жен шос тий за я вив,
що за раз ніщо не може впли ну ти на його рішен ня по клас ти свої гроші на
банківський де по зит (див. табл. 1). Це мож на по яс ни ти дво ма при чи на ми.
Пер ша при чи на — си ту а тив на, роз шиф ров ка якої при хо ва на у фор му -
лю ванні са мо го за пи тан ня: “Що за умов сьо годнішньої політич ної й еко -
номічної си ту ації в країні може впли ну ти на те, щоб Ви вирішили зберігати
свої гроші на де по зит но му ра хун ку в тому чи тому бан ку?”. Ма буть, мо ти -
148 Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2009, 4
Во ло ди мир Ле о нов
вація низ ки індивідів знач ною мірою де терміно ва на зовнішніми умо ва ми.
Коли банківську сис те му ли хо ма нить, тоді май же п’я та час ти на по тен -
ційних вклад ників остеріга ти меть ся зберігати в та кий час свої гроші в бан -
ку. При цьо му очікується, що в разі поліпшен ня політич ної й еко номічної
си ту ації в країні ці люди змінять своє став лен ня до укр аїнських банків.
Таб ли ця 1
Мо ти ви де по зит ної по ведінки на се лен ня Украї ни
і вклад ників про блем но го бан ку, квітень–тра вень 2009 року, %
Що може впли ну ти або вже
впли ну ло на Ваше рішен ня
зберігати свої гроші на де -
по зит но му ра хун ку в
банку?
Ви пад ко во опи та не
на се лен ня Украї ни
Вклад ни ки про блем но го
бан ку
і
шорг
итагіребз ьт
юіло
В
о гокьсвікнаб ідя лг
ив у
у ксенв
шок
итагіребз ьт
юіло
В
-
юоквітог
ит
шок
итагіребз ьт
юіло
В
-
ітсо
мо ху рен ідя лг
ив у
ит
і
шорг
итагіребз ьт
юіло
В
о гокьсвікнаб ідя лг
ив у
у ксенв
і
шорг
итагіребз ьт
юіло
В
юоквітог
шок
итагіребз ьт
юіло
В
-
ітсо
мо ху рен ідя лг
ив у
ит
На явність пев ної суми, яку
страш но зберігати вдо ма 27,6 13,3 15,7 28,7 11,5 11,3
На явність пев ної суми, яку
важ ко цілком збе рег ти в
іншо му місці
2,8 1,7 0,0 2,7 2,3 1,9
На явність пев ної суми, що
че рез інфляцію може
знеціни ти ся
20,7 7,7 14,6 25,3 14,9 18,7
Мож ливість за оща ди ти
кош ти для при дбан ня пев -
но го пред ме та
8,8 5,6 7,9 8,0 5,7 24,5
Мож ливість до дат ко во за -
ро би ти на доб рих відсот -
ках за де по зит ним внес ком
17,5 6,4 12,9 27,3 6,9 7,5
Той факт, що в моєму ото -
ченні при й ня то зберігати
гроші в бан ку на де по зиті
3,7 0,9 0,0 5,3 1,1 1,9
За раз ніщо не може впли -
ну ти на те, щоб я зберігав
свої гроші в бан ку
17,1 60,9 45,5 2,0 55,2 26,4
Ва га ли ся з відповіддю 1,8 3,4 3,4 0,7 3,4 7,5
Дру га при чи на криється в на яв ності ощад но го досвіду. З-поміж гро ма -
дян, які вва жа ють де по зитні за ощад жен ня найліпшим спо со бом зберіган ня,
а на мо мент опи ту ван ня хоч і вірту аль но, але відмо ви ли ся ка те го рич но від
ощад них по слуг бан ку, 85% повідо ми ли, що раніше не ко рис ту ва ли ся де по -
зит ни ми по слу га ми банківських уста нов.
Соціологія: теорія, ме то ди, мар ке тинг, 2009, 4 149
Особ ли вості ощад ної та де по зит ної по ведінки на се лен ня Украї ни у кри зо вий період
Заз на чу, що се ред клієнтів про блем но го бан ку, котрі за я ви ли, що най -
ліпше зберігати гроші у формі не ру хо мості, май же ко жен чет вер тий рес пон -
дент го то вий ско рис та ти ся ощад ни ми по слу га ми фіна нсо вої уста но ви суто
для на ко пи чен ня коштів. Вив чен ня їхньо го ма теріаль но го ста но ви ща за -
свідчи ло, що вони не ма ють змо ги од но мо мен тно інвес ту ва ти кош ти в зем -
лю, жит ло чи інші спо ру ди. Тому логічно, що такі люди мо жуть об ра ти де по -
зит як про гра му на ко пи чен ня для май бут ньо го при дбан ня не ру хо мості.
На ве де ний вище роз поділ відповідей засвідчує, що одним із на й важ -
ливіших ка таліза торів де по зит ної по ведінки може вис ту па ти на явність пев -
ної суми гро шей. І це має бути пев на сума, розмір якої підштов ху ва ти ме
індивіда до співпраці із де по зит ною кор по рацією. Нав ряд чи страх пе ред
фізич ною втра тою чи інфляційним знеціню ван ням ста гри вень може під -
штов хну ти лю ди ну ско рис та ти ся банківськи ми по слу га ми. За о щад жен ня
ма ють бути до волі суттєвими для кон крет но го індивіда — та ки ми, що змо -
жуть впли ну ти не так на його ма теріаль не ста но ви ще, як на соціаль но-пси -
хо логічний стан. Нап рик лад, чи може за раз втра та де ся ти-двад ця ти ти сяч
гри вень кар ди наль но погірши ти рівень жит тя кон крет ної лю ди ни? Утім,
саме такі за ощад жен ня зберіга ють на де по зит но му ра хун ку дуже ба га то
вклад ників, особ ли во пенсійно го віку. По над те, за свідчен ням на чаль ників
відділень досліджу ва но го бан ку, не одно ра зо во фіксу ва ло ся, що люди за
кілька місяців по вер та ли на збе ре жен ня свої внес ки не лише в тих са мих об -
ся гах, у яких вони їх за би ра ли із де по зит них ра хунків, а навіть у тих са мих
банківських упа ков ках, в яких вони їх от ри му ва ли. Та кож трап ля ли ся ви -
пад ки, коли клієнти, котрі скан даль но реаґува ли на те, що їм не по вер та ли
де по зит, го лос но й публічно за яв ля ли, що в май бут ньо му не ма ти муть справ
із та ким бан ком, за п’ять-шість місяців зно ву розміщали свої за ощад жен ня в
цій самій фіна нсовій уста нові. Крім цьо го, ба га то хто навіть за ре аль но го
погіршен ня сво го ма теріаль но го ста но ви ща схиль ний до того, щоби вит ра -
ча ти свої за ощад жен ня лише у ви нят ко вих ви пад ках. Вони рад ше но си ти -
муть ста рий, зно ше ний одяг, змен шать раціон хар чу ван ня, ніж вит ра тять
свій ощад ний капітал.
Ма буть, на явність пев них за ощад жень для знач ної час ти ни на се лен ня —
не так еле мент, що ґаран тує май бутній ма теріаль ний доб ро бут, як ста -
білізаційна плат фор ма для внутрішньої емоційної рівно ва ги. Це ста но ви ще
дає впев неність у собі, знімає три во гу за май бутнє, фор мує відповідне інтро -
с пек тив не соціаль не по зиціюван ня. У та ко му разі банківські де по зи ти ви ко -
ну ють за хис ну функцію. Тим паче, що такі мо ти ви, як страх зберігати вдо ма
пев ну суму гро шей або не мож ливість збе ре жен ня їх не до тор ка ни ми, а та -
кож ба жан ня вбе рег ти кош ти від інфляційно го знеціню ван ня, у функ ціо -
наль но му сенсі мож на згру пу ва ти за при нци пом збе ре жен ня. Адже всі за -
зна чені при чин но-спо ну кальні чин ни ки спря мо вані на роз в’я зан ня од но го
за вдан ня — за хис ти ти за ощад жен ня від мож ли вої втра ти. Та кий підхід дає
змо гу сис те ма ти зу ва ти при чин но-спо ну кальні чин ни ки, що так чи так де -
терміну ють вибір та ко го виду збе ре жен ня гро шей, як банківський ра ху нок.
Але якщо три пе релічені вище мо ти ви ми виз на чи ли як такі, що ви ко ну ють
функцію за хис ту і збе ре жен ня коштів, то дві на ступні при чи ни ви бо ру
банківсько го де по зи ту для за ощад жен ня гро шей (мож ливість на гро ма ди ти
150 Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2009, 4
Во ло ди мир Ле о нов
кош ти для при дбан ня яко гось пред ме та; мож ливість до дат ко во за ро би ти на
доб рих відсот ках за де по зит ним внес ком), влас не, по в’я зані з на ко пи чу -
валь ним та інвес тиційним про це са ми, тоб то з діями, спря мо ва ни ми на ре -
зер ву ван ня чи от ри ман ня при бут ку, або на ко пи чу валь ни ми чи інвес ти -
ційни ми різно ви да ми фінансової діяльності.
Річ у тім, що коли відбу вається кон цен трація фіна нсо вих ре сурсів для
яки хось по треб, не хай навіть у формі банківсько го внес ку, то на зва ти це
суто ощад ною опе рацією не мож на. Як і не мож на віднес ти до за ощад жен ня
розміщен ня на де по зиті коштів, спря мо ва них на от ри ман ня пев них до ходів.
Го лов ною відмітною влас тивістю ощад ної мо ти вації є лише праг нен ня збе -
рег ти на явні гроші [Ле о нов, 2006]. Щоп рав да, слід на го ло си ти ще одну при -
чи ну банківських внесків, кот ру мож на сха рак те ри зу ва ти як ощад ну. Це той
тип мо ти вації, який на ле жить до інсти туціональ ної ца ри ни. Коли лю ди на
кла де гроші на де по зит, по за як так за ве де но в її ото ченні, то вона мо ти во ва на
тим, що бажає дот ри му ва ти ся тих норм соціаль ної по ведінки, що при й няті в
її спільноті [Ле о нов, 2005: с.140–141]. Звісно, мож на здійсни ти типізацію
мо тивів де по зит ної по ведінки не за функціональ ною, а за цільо вою озна кою.
Тоді сеґмен ту ва ти при чин но-спо ну кальні чин ни ки потрібно на мо ти вацію
праг ма тич ної ефек тив ності (ціле раціональ на або утилітар на), мо ти вацію
інсти туціональ ну (ціннісно-раціональ на і тра диційна) і мо ти вацію емо -
ційної спря мо ва ності (афек тив на) [Ле о нов, 2005: с. 137]. Але й у цьо му разі
слід зва жи ти на функціональні скла дові де по зит ної ак тив ності, зок ре ма її
ощад ну, на ко пи чу валь ну та інвес тиційну особ ли вості. Адже за своїм ха рак -
те ром де по зит на по ведінка вклю чає або може вклю ча ти праг нен ня збе рег -
ти, на гро ма ди ти чи збільши ти свої кош ти. Без пе реч но, пев ний спо ну каль -
ний мо мент функціональ но го шти бу відігра ва ти ме го лов ну роль при фор -
му ванні де по зит ної по ведінки. Як, утім, і в разі цільо вої спря мо ва ності.
Тому сис те ма ти зу ва ти мо ти ви, що зу мов лю ють ба жан ня ско рис та ти ся де -
по зит ни ми по слу га ми банківських установ, можна так.
1. При чин но-спо ну кальні чин ни ки ощад но го ха рак те ру:
— ціле раціональні мо ти ви (на явність пев ної суми, яку важ ко збе рег -
ти не до тор ка ною в іншо му місці; на явність пев ної суми, що че рез
інфляцію може знеціни ти ся);
— інсти туціональ ний мо тив (тому, що в ото ченні лю ди ни за ве де но
зберігати гроші в бан ку на де по зиті);
— мо ти ву емоційної спря мо ва ності (на явність пев ної суми, яку
страш но зберігати вдо ма).
2. При чин но-спо ну кальні чин ни ки на ко пи чу валь но го ха рак те ру, або
ціле раціональ на мо ти вація (мож ливість на гро ма ди ти кош ти для
при дбан ня яко гось пред ме та).
3. При чин но-спо ну кальні чин ни ки інвес тиційно го ха рак те ру або ціле -
ра ци о наль на мо ти вації (мож ливість до дат ко во го до хо ду на підставі
доб рих відсотків за де по зит ним внес ком).
Із на ве де них ре зуль татів досліджен ня во че вид нюється, що в де по зитній
по ведінці укр аїнсько го на се лен ня пе ре ва жа ють мо ти ви ощад но го типу. Се -
ред лю дей, які воліють зберігати гроші у виг ляді банківсько го вкла ду, та кою
Соціологія: теорія, ме то ди, мар ке тинг, 2009, 4 151
Особ ли вості ощад ної та де по зит ної по ведінки на се лен ня Украї ни у кри зо вий період
мо ти вацією ке ру ють ся 54,8% ви пад ко во опи та них гро ма дян і 62,0% вклад -
ників про блем но го бан ку. Дру ге місце посіда ють мо ти ви інвес тиційно го
шти бу (відповідно, 17,5% і 27,3%). На треть о му місці — мо ти ви на ко пи чу -
валь но го ха рак те ру (8,8% і 8,0%).
Що сто сується типів де по зит ної по ведінки, то знач но частіше люди по -
яс ню ва ли вибір банківсько го ра хун ка як спо со бу збе ре жен ня своїх гро шей
тими чи тими ціле раціональ ни ми при чи на ми. На другій по зиції опи нив ся
мо тив емоційно го ха рак те ру, а третій ря док у цьо му рей тин гу посів інсти -
туціональ ний спо ну каль ний мо мент (див. табл. 1).
Схожі дані було от ри ма но й у ре зуль таті кейс-стаді1, про ве де но го в про -
блемній уста нові за місяць після того, як у цьо му бан ку по ча ли в по вно му
об сязі ви ко ну ва ти всі зо бов ’я зан ня пе ред свої ми клієнта ми. Час то та ви бо ру
кон крет них мо тивів де по зит ної по ведінки вклад ників дещо відрізняється
від по пе редніх ре зуль татів, але в ран гах зберігається той са мий по ря док, що
й у раніше про ве де но му дослідженні.
Май же по ло ви на опи та них вклад ників свій вибір спо со бу зберіган ня
гро шей обґрун ту ва ли відповідним ощад ним мо ти вом. При чин но-спо ну -
каль ний чин ник інвес тиційно го шти бу був ак ту аль ний для 30,2%, а на ко пи -
чу валь ний мо тив — для 14,7% (див. табл. 2). Та кож пер шу по зицію збе рег ли
спо ну ки праг ма тич но го шти бу. На дру го му місці опи ни ли ся мо ти ви емо -
ційно го ха рак те ру, а на треть о му — тра диція як соціоген на при чи на.
По ка зо во, що ана логічні мо ти ваційні тен денції були й 2006 року [Ле о -
нов, 2007]. Не за леж но від еко номічної й політич ної си ту ації в країні у де по -
зитній по ведінці укр аїнсько го на се лен ня так чи іна кше доміну ють мо ти ви,
що зу мов лю ють на сам пе ред ощад ну діяльність. Крім того, вони по си лю ють -
ся у разі зни жен ня відсот ко вих ста вок. Ра зом із тим роз гля ду вані нами дії
більшості вклад ників укр аїнських банків зу мов лені ціле раціональ ни ми
при чи на ми. Бе зу мов но, ба жан ня за ро би ти на відсот ко вих став ках має знач -
ну вагу се ред клієнтів вітчиз ня них кре дит но-ощад них уста нов. Але виз на -
чає де по зит ну по ведінку більшості укр аїнських гро ма дян уста нов ка: “збе -
рег ти і збільши ти”. По над те, у кри зо вий час, за си ту ації фіна нсо вої не -
стабільності це пра ви ло фор му лю ва ти меть ся так: “Збе рег ти і, якщо є мож -
ливість, то й збільши ти”. Це підтвер джується тим, що навіть се ред вклад -
ників, чия де по зит на по ведінка де терміно ва на ба жан ням за ро би ти на від -
сот ко вих став ках, на й важ ливішою умо вою ви бо ру бан ку є два фак ти, які
най безпосереднішим чи ном сха рак те ри зо ву ють фіна нсо ву сталість ощад -
ної ком панії. Пер ший факт — це те, що банківська уста но ва по вер тає де по -
зитні внес ки у вста нов лені терміни (ви пад ко во опи та не на се лен ня — 41,7%,
вклад ни ки про блем но го бан ку — 43,1%). Дру гий факт — що банк дос тро ко -
во по вер тає де по зи ти (ви пад ко во опи та не на се лен ня — 39,3%, вклад ни ки
про блем но го бан ку — 38,9%). Для при кла ду: така умо ва ви бо ру банківської
уста но ви, як ви сокі відсот кові став ки, ак ту аль на, відповідно, для 3,5% і 2,8%
опи та них гро ма дян. Інши ми сло ва ми, не за леж но від спря мо ва ності де по -
152 Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2009, 4
Во ло ди мир Ле о нов
1 Опи ту ван ня (кейс-стаді) було про ве де не у серпні 2009 року аналітич ною гру пою
“Центр”. Усьо го було опи та но 400 осіб (вибірка реп ре зен та тив на за стат тю і віком для на -
се лен ня Украї ни), які меш ка ють у 27 на се ле них пун ктах Украї ни.
зит ної ак тив ності, більшість лю дей схильні розміщати свої кош ти на бан -
ківсько му ра хун ку, пер шою чер гою з огля ду на умо ву збе ре жен ня їх. При -
бут ковість, утім, за ли шається на другому плані.
Таб ли ця 2
Мо ти ви де по зит ної по ведінки вклад ників по стпроб лем но го бан ку,
сер пень 2009 року, %
Що може впли ну ти або вже впли -
ну ло на Ваше рішен ня зберігати
свої гроші на де по зит но му ра хун -
ку в банку?
и к
и ндалкв іво
Н
алк уе реп ікя ,
и к
и ндалк
В
-
ріво год
й
и нт
и зо пед
ил
и во
мдів ікя ,
и к
и ндалк
В
- о пед
и тсалк уе реп я с
ил
-
ріво год
й
и нт
из
о кор тсод ікя ,
и к
и ндалк
В
- й
и нт
и зо пед
и ла ву сакс ов
ріво год
и к
и ндалкв іс
У
На явність пев ної суми, яку
страш но зберігати вдо ма 23,6 13,1 12,9 23,4 18,1
На явність пев ної суми, яку важ ко
збе рег ти не до тор ка ною в іншо му
місці
9,9 6,9 9,1 9,4 8,8
На явність пев ної суми, що че рез
інфляцію може знеціни ти ся 13,7 22,8 6,8 12,5 14,2
Мож ливість на гро ма ди ти кош ти
для при дбан ня яко гось пред ме та 10,7 12,4 23,5 12,5 14,7
Мож ливість до дат ко во за ро би ти
на доб рих відсот ках за де по зит -
ним внес ком
29,8 30,3 33,3 27,3 30,2
Той факт, що в моєму ото ченні
за ве де но зберігати гроші в бан ку
на де по зиті
9,9 11,0 6,1 7,8 8,8
За раз ніщо не може впли ну ти на
те, щоб я зберігав свої гроші в
бан ку
0,0 0,0 0,0 0,0 0,0
Ва га ли ся з відповіддю / Не
відповіли 2,4 3,4 8,3 7,0 5,2
Ясна річ, у разі ви ник нен ня за гро зи втра ти де по зит но го внес ку лю ди на
вдається до дій, спря мо ва них на за хист своїх коштів. Примітно, що після
того, як у за зна ченій нами про блемній фіна нсовій уста нові були зняті всі об -
ме жен ня на термінову і дос тро ко ву вип ла ту де по зит них коштів, май же по -
ло ви на вклад ників цьо го бан ку (47%), в яких за вер шив ся термін збе ре жен -
ня їхніх за ощад жень, відмо ви ли ся про лонґува ти свій де по зит ний до говір.
Ко жен дру гий із цієї ка те горії клієнтів (51%) мо ти ву вав таку по ведінку тим,
що йому ці гроші потрібні для при дбан ня яки хось пред метів або опла ти пев -
них по слуг. Аналогічну при чи ну при пи нен ня де по зит ної співпраці на зва ли
та кож 50% із тих вклад ників цьо го бан ку, котрі дос тро ко во ви лу чи ли свої
Соціологія: теорія, ме то ди, мар ке тинг, 2009, 4 153
Особ ли вості ощад ної та де по зит ної по ведінки на се лен ня Украї ни у кри зо вий період
гроші з банківських ра хунків у цей період (близь ко 4% від за галь ної кіль -
кості вклад ників). Інші клієнти своє не ба жан ня про дов жи ти співпра цю із
да ною кре дит но-ощад ною струк ту рою по яс ню ють: по бо ю ван ням того, що
мо жуть по вто ри ти ся про бле ми з по вер нен ням внесків (15% і 13% від по -
відно); по га ним став лен ням пер со на лу до вклад ників (8% і 13%); не ви ко -
нан ням бан ком у на й ближ чо му ми ну ло му своїх зо бов ’я зань (10% і 9%);
утра тою довіри до всіх укр аїнських банків (7% і 8%); не вигідністю де по зит -
но го ра хун ка в гривні (8 % і 6%) тощо.
Знач на час ти на (40%) ко лишніх вклад ників (із чис ла тих, хто не пе ре -
офор мив де по зит ний до говір, оскільки гроші потрібні були для при дбан ня
чого-не будь) відкри ва ли свій ощад ний ра ху нок у бан ку для на ко пи чен ня.
Приб лиз но стільки ж подібних клієнтів (39%) ско рис та ли ся де по зит ни ми
по слу га ми бан ку для от ри ман ня до хо ду у виг ляді відсотків.
Цікаво, що при відповіді на за пи тан ня: “Що може по слу гу ва ти при чи -
ною для того, щоб Ви зно ву розмісти ли свої за ощад жен ня в бан ку?” по над
чверть рес пон дентів — ко лишніх вклад ників по стпроб лем но го бан ку вка за -
ли зовнішні спо ну кальні чин ни ки (стабілізація еко номічної і політич ної си -
ту ації в країні — 18%, стабілізація си ту ації в банківській сис темі — 10%).
Така сама час тка лю дей цієї ка те горії по си ла ла ся на при чи ни, що їх мож на
по зна чи ти як умо ви банківських по слуг (ви со ка відсот ко ва став ка — 20%;
вигідні умо ви за де по зит ним до го во ром — 8%). П’я та час ти на ко лишніх
вклад ників го тові розмісти ти в цьо му бан ку свої гроші, якщо він де я кий час
де мо нстру ва ти ме стабільну і ста лу ро бо ту (банк упро довж од но го-чо тирь ох
місяців вчас но або дос тро ко во по вер та ти ме де по зи ти — 14%; банк де мо -
нстру ва ти ме добрі фіна нсові ре зуль та ти своєї діяль ності — 5%; збільшить
кількість своїх клієнтів — 2%). Мо ти ви осо бис то го пла ну ак ту альні лише
для кож но го шос то го рес пон ден та (по я ва вільних коштів — 17%). На томість
6% за я ви ли, що за жод них умов не бу дуть у май бут ньо му співпра цю ва ти з
та ким банком.
Якщо екстра по лю ва ти на ве дені ре зуль та ти кейс-стаді на всю бан ків -
ську сис те му краї ни, мож на дійти низ ки вис новків. По-пер ше, під час фіна н -
со вих ка таклізмів, за гос трен ня політич ної й еко номічної си ту ації в країні
близь ко 10%–15% вклад ників на ма га ти муть ся за бра ти сво го кош ти із бан -
ківської сфе ри. При чи ною та ких дій буде страх втра ти ти свої гроші че рез не -
стабільність національ ної фіна нсо вої сис те ми. По-дру ге, 8%–12% мо жуть
ви лу чи ти свій вне сок че рез не довіру до кон крет ної кре дит но-ощад ної ком -
панії. (Потрібно на го ло си ти, що за леж но від рівня поінфор мо ва ності вклад -
ників про стан бан ку і ха рак тер та кої інфор мації ці циф ри мо жуть зміню ва -
ти ся.) По-третє, 7%–10% вклад ників за би ра ти муть свої за ощад жен ня для
роз в’я зан ня по точ них про блем влас но го життєза без пе чен ня. Із них при -
близ но по ло ви на при па дає на лю дей, кот рим за ощад жен ня не обхідні для за -
без пе чен ня своїх віталь них по треб у кри зо вий час (на так зва ний чор ний
день). Реш та відпли ву коштів буде зу мов лю ва ти ся тими при род ни ми при -
чи на ми, що були й у док ри зо вий період (не влаш то ву ють умо ви внес ку; не -
обхідні гроші для при дбан ня не ру хо мості, опла ти освіти, ме дич них послуг
тощо).
154 Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2009, 4
Во ло ди мир Ле о нов
На підставі вик ла де но го вище мож на кон ста ту ва ти, що не за леж но від
соціаль но-еко номічної й політич ної си ту ації в країні струк ту ра ощад ної по -
ведінки на се лен ня Украї ни знач них змін не за зна ла. Оче вид но, що на вибір
спо со бу збе ре жен ня коштів вирішаль ний вплив справ ляє по пе редній ощад -
ний досвід. Крім цьо го, вибір фор ми збе ре жен ня гро шей за ле жить від на яв -
ності кон крет ної суми. Як пра ви ло, якщо кількість гро шей, аку муль о ва них
для пев ної мети, по чи нає вик ли ка ти за не по коєність за їхню цілість, індивід
вдається до по шуків без печнішого спо со бу збе ре жен ня їх. Заз ви чай та -
ка транс фор мація ощад ної по ведінки відбу ва ла ся на ко ристь банківських
внес ків. Але за умов не стабільності фіна нсо во-еко номічної й соціаль но-
політич ної си ту ації в країні та кий при плив коштів у банківську сфе ру якщо
не при пи няється, то при наймні суттєво вповільнюється.
Цілком імовірно, що на зрос тан ня де по зит них внесків впли ває і той
факт, що час ти на лю дей, які для при дбан ня не ру хо мості (чи інших пред -
метів) на ко пи чу ва ли гроші на банківських ра хун ках, за раз че рез кри зу не
ма ють та кої мож ли вості.
Ра зом із тим основні за ощад жен ня пе ре важ на час ти на на се лен ня роз -
гля дає не як кош ти для роз в’я зан ня по точ них ма теріаль но-фіна нсо вих про -
блем, а як пев ний стабіліза тор осо бис то го соціаль но-пси хо логічно го ста ту -
су. Ці гроші, особ ли во за кри зо вої си ту ації, коли ви ни кає за гро за для над -
ход жен ня но вих коштів, бу дуть не тільки мак си маль но за хи щені від мож ли -
вих роз трат, а й за зна ють пе ре фор ма ту ван ня в ту ощад ну фор му, кот ра, на
дум ку індивіда, як найліпше за без пе чить їхню цілість. Тому логічно, що на
тлі ка таклізмів фіна нсо вої сис те ми або за си ту ації політич ної не ста біль -
ності час ти на де по зит них внесків на се лен ня ви лу чається з банків до кра щих
часів. Щой но бан ки, навіть за умов кри зи, по чи на ють де мо нстру ва ти ста -
лість своєї діяль ності, до них по чи на ють по вер та ти ся кош ти на се лен ня. Тим
паче, що за останні де сять років по зи тив ну прак ти ку співпраці із кре дит -
но-ощад ни ми уста но ва ми здо бу ли мільйо ни укр аїнських громадян.
Своєю чер гою, відплив коштів із банківської сис те ми чи ма лою мірою
зу мов ле ний не тільки мо ти ва ми ощад ної по ведінки на се лен ня, а й мірку ван -
ня ми на ко пи чу валь но го та інвес тиційно го ха рак те ру. Адже саме їхнє поле
пер шою чер гою зву жується в разі ви ник нен ня ґло баль них фінансових та
економічних проблем.
Лiте ра ту ра
Ду бин ский А. До ве рие к бан кам не воз вра ща ет ся // Эко но ми чес кие из вес тия. —
2009. — 25 мая. — №1085 (87). — С. 1.
Ефре мен ко Т.О., Ле о нов В.В. По ве де ние на се ле ния Укра и ны на рын ке бан ков ских
услуг // Со ци аль ные тех но ло гии: ак ту аль ные про бле мы те о рии и прак ти ки : Между -
народный меж ву зов ский сбор ник на учных ра бот. — За по рожье, 2006. — Вып. 32. —
С. 265–275.
Ле о нов В. Кри зис до ве рия, или По че му нуж на ре ка пи та ли за ция // Зер ка ло не де -
ли. — 2009. — 11 ап ре ля. — № 13 (741). — С. 8.
Ле о нов В. Фун кци о наль ная струк ту ра фи нан со во го по ве де ния // Соціальні виміри
суспільства. — К., 2006. — Вип. 9. — С. 326–335.
Соціологія: теорія, ме то ди, мар ке тинг, 2009, 4 155
Особ ли вості ощад ної та де по зит ної по ведінки на се лен ня Украї ни у кри зо вий період
Ле о нов В. Соціологічні ас пек ти мо ти вації фіна нсо вої по ведінки на се лен ня // Со -
ціологія: теорія, ме то ди, мар ке тинг. — 2005. — № 4. — С. 132–147.
Ле о нов В. Мо ти ваційні чин ни ки фіна нсо вої по ведінки на се лен ня Украї ни: емпірич -
ний аналіз // Укр аїнський соціум. — 2007. — № 3. — С. 63–76.
Мо не тар ний огляд за 2008 рік. — <http://www.bank.gov.ua/Publication/analytical/
Mon_review/2008/2008.pdf> (2008).
Мо не тар ний огляд за I квар тал 2009 року. — <http://www.bank.gov.ua/Publication/
analytical/Mon_review/2009/1-2009.pdf> (2009а).
Мо не тар ний огляд за ІІ квар тал 2009 року. — <http://www.bank.gov.ua/Publication/
analytical/Mon_review/2009/2-2009.pdf> (2009b).
Reinhart C.M., Rogoff K.S. “This Time is Different: A Panoramic View of Eight Centuries
of Financial Crises”, NBER Working Paper 13882 — 2009. —
<http:// www.nber.org/papers/w13882>. (2009).
156 Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2009, 4
Во ло ди мир Ле о нов
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-89992 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1563-4426 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-02T02:50:30Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Iнститут соціології НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Леонов, В. 2015-12-20T18:47:37Z 2015-12-20T18:47:37Z 2009 Особливості ощадної та депозитної поведінки населення України у кризовий період / В. Леонов // Социология: теория, методы, маркетинг. — 2009. — № 4. — С. 145–156. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 1563-4426 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/89992 The main reasons and motivations which cause the withdrawal of Ukrainian popu lation’s money from deposit accounts at bank institutions are examined in the article. The author describes characteristics of savings behavior of Ukrainian citizens during the period of financial crisis. According to data of the “Tsentr” analytical group opinion poll (2009), the structure of population’s savings preferences has not gone through noticeable changes. Obtaining a positive savings experience as bank institu tions clients, people keep on considering such form of money savings as the best one. Even the fact that accounts of many Ukrainian depositors have been frozen at some credit and savings banks found on verge of bankruptcy did not ward them off. In such a case, people are disappointed rather in a concrete bank agency than in a hole banking system. The impacts which can attract the population’s deposit money to problematical banks after their “sanation” are also studied in the article. The author carries out an operational classification of motivational structure of population’s deposit activity. In particular, the deposit savings of population can serve not only as the mean of resolving both current and future financial problems, but as a kind of stabilizing factor regarding social and psychological state of a concrete person. uk Iнститут соціології НАН України Социология: теория, методы, маркетинг Социография Особливості ощадної та депозитної поведінки населення України у кризовий період Особенности сберегательного и депозитного поведения населения Украины в кризисный период Article published earlier |
| spellingShingle | Особливості ощадної та депозитної поведінки населення України у кризовий період Леонов, В. Социография |
| title | Особливості ощадної та депозитної поведінки населення України у кризовий період |
| title_alt | Особенности сберегательного и депозитного поведения населения Украины в кризисный период |
| title_full | Особливості ощадної та депозитної поведінки населення України у кризовий період |
| title_fullStr | Особливості ощадної та депозитної поведінки населення України у кризовий період |
| title_full_unstemmed | Особливості ощадної та депозитної поведінки населення України у кризовий період |
| title_short | Особливості ощадної та депозитної поведінки населення України у кризовий період |
| title_sort | особливості ощадної та депозитної поведінки населення україни у кризовий період |
| topic | Социография |
| topic_facet | Социография |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/89992 |
| work_keys_str_mv | AT leonovv osoblivostíoŝadnoítadepozitnoípovedínkinaselennâukraíniukrizoviiperíod AT leonovv osobennostisberegatelʹnogoidepozitnogopovedeniânaseleniâukrainyvkrizisnyiperiod |