Лісополіпшені ґрунти зеленої мережі міста Дніпродзержинська

В статті наведено результати хімічного аналізу ґрунтів (водної витяжки, водної та гідролітичної кислотності, ступінь насиченості ґрунтів основами, ємність поглинення) на дослідних ділянках зеленої зони промислового міста Дніпродзержинська та їх інтерпретація. The article gives results on the chemica...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2007
1. Verfasser: Савельєва, Н.А.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainisch
Veröffentlicht: Донецький ботанічний сад НАН України 2007
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/9003
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Лісополіпшені ґрунти зеленої мережі міста Дніпродзержинська / Н.А. Савельєва // Промышленная ботаника. — 2007. — Вип. 7. — С. 50-56. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859980671011782656
author Савельєва, Н.А.
author_facet Савельєва, Н.А.
citation_txt Лісополіпшені ґрунти зеленої мережі міста Дніпродзержинська / Н.А. Савельєва // Промышленная ботаника. — 2007. — Вип. 7. — С. 50-56. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.
collection DSpace DC
description В статті наведено результати хімічного аналізу ґрунтів (водної витяжки, водної та гідролітичної кислотності, ступінь насиченості ґрунтів основами, ємність поглинення) на дослідних ділянках зеленої зони промислового міста Дніпродзержинська та їх інтерпретація. The article gives results on the chemical analysis of soils (the water extraction, water and gidrolitical acidity, degree of soil saturation by bases, absorption capacity) in test area of the greenbelt of the industrial city Dniprodzerzhins’k and their interpretation as well.
first_indexed 2025-12-07T16:25:31Z
format Article
fulltext SSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2007, вып. 750 УДК 581.5(477.63)+630.1(477.63) Н.А. Савельєва ЛІСОПОЛІПШЕНІ ҐРУНТИ ЗЕЛЕНОЇ МЕРЕЖІ МІСТА ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА лісополіпшені ґрунти, пробні ділянки, насадження, зелена мережа Питання взаємодії лісових насаджень та ґрунту в умовах степу вчені-ґрунтознавці й досі вважають суперечливим. Думки поділяються щодо характеру впливу лісової рослинності. Прибічники деградаційного впливу рослинності на ґрунт вважають, що лісові насадження спричиняють процеси опідзолювання. Інша частина науковців вважає за достовірність той факт, що степові ґрунти під лісовою рослинністю зазнають специфічних змін, здобуваючи ряд нових позитивних особливостей. Ствердженням позитивного впливу лісової рослинності присвячені наукові роботи І.В. Тюрина (1930), В.Н. Міна (1953), Є.А. Афанасьєва (1966), С.В Зонна, І.О. Кру- пенникова (1983) та ін., а також науковців Комплексної експедиції Дніпропетровського національного університету В.Г. Стадніченка (1955, 1960) [9, 10], М.А. Сидельника(1960) [8], А.П. Травлєєва (1976, 1977,1999) [11, 12], Н.А. Бєлової [2] та ін. Значний вклад у вивченні цього питання належить В.Г. Стадніченку, який в 1955 році [9] вперше ввів термін «лісополіпшені» ґрунти. Створення полезахисних лісових смуг та штучних лісів в степових умовах передбачає перед усім використання їх сприятливої середовищеперетворюючої функції. Метою нашого дослідження є висвітлення дійсного стану лісорослинних умов правобережної частини зеленої мережі міста і впровадження екологічних методів охорони та створення захисних лісових конструкцій навколо промислового міста Дніпродзержинська. Місто розташоване у середній течії Дніпра, є другим за величиною та значенням центром промислової агломерації, що включає ще міста Дніпропетровськ, Новомосковськ, Павлоград та ряд населених пунктів міського типу. Місто Дніпродзержинськ відоме як індустріальний центр Придніпров’я. За основу наших досліджень було взято типологічні принципи О.Л.Бельгарда [3] для штучних та природних лісів степової зони України. Для обґрунтування отриманих результатів досліджень використовували досвід наукових досліджень Комплексної експедиції Дніпропетровського національного університету. Насадження зеленої зони міста Дніпродзержинська є типовим прикладом степового лісорозведення на південному сході України. Фактична лісистість території Дніпропетровської області складає 4,8%, а оптимальний показник становить 14%. Дослідження лісових насаджень степової території південного сходу України започаткував О.Л. Бельгард створенням типології штучних лісів степової зони. Зелена мережа навколо промислового міста Дніпродзержинська, так як і сама територія міста, розділена річкою Дніпро на ліву та праву частини зеленої зони. Для дослідження нами закладено дев’ять пробних ділянок на правобережній частині та шість – на лівобережжі зеленої мережі. Всі дослідження проводили в радіусі 10 км від межі міста. Вибір пробних ділянок проводили за загальноприйнятими у геоботаніці методиками. Використовуючи метод шурфового дослідження ґрунтового розрізу, було створено макроморфологічну характеристику ґрунтів зеленої зони Дніпродзержинська. В ході проведення дослідження використовували систему позначення ґрунтових горизонтів Н.А. Соколовського за Н.А. Біловою, А.П. Травлєєвим [2]. © Н.А. С авельєва SSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2007, вып. 7 51 В ході біогеценологічного дослідження правобережної частини зеленої зони м. Дніпродзержинська виконано ґрунтово-геоботанічну характеристику пробних ділянок (ПД), що наведена нами в 2005 році [6]. Зокрема важливим результатом цих досліджень є висновки щодо невідповідності конструкцій насаджень типологічним принципам О.Л. Бельгарда. Наслідком чого є катастрофічний стан насаджень. Згідно методик хімічного аналізу ґрунтів [1, 4] та методик обробки їх результатів [5], проведено аналіз водної витяжки, сухого залишку, поглинених основ, гідролітичної та водної кислотності досліджуваних ґрунтів та інтерпретацію отриманих результатів. Також проведено визначення загального та групового складу гумусу даних ґрунтів, результати яких наведено в нашій роботі [7]. Для більшості пробних ділянок на правобережжі міста Дніпродзержинська, згідно проведеним дослідженням, тип лісорослинних умов – СГ1 (суглинок сухуватий). Знаходяться вони в зоні чорнозему звичайного та приурочені до придолинно-балочного типу ландшафту з невисокою якістю лісорослинних умов. Зелені насадження представлено виключно штучно створеними полезахисними смугами. В умовах негативного впливу антропогенного фактору та степової зони штучно створені насадження зеленої зони все ж таки створюють більш потужні та кращі за показниками гумусу, поглинених катіонів, ступенем насиченості ґрунти. І в таких складних умовах навіть напівосвітлені типи насаджень мають позитивний вплив на типовий степовий ґрунт, що підтверджується нашими дослідженнями. В результаті проведення аналізу водної витяжки (табл.1) встановлено відсутність засолення на дослідній території, так як сума водорозчинних солей змінюється в межах від 0,017 до 0,142% для ґрунтових горизонтів усіх пробних ділянок. Мінімум фіксується у верхньому горизонті (Н1), максимум – в нижньому горизонті (Рк). Відносно показників кислотності водної витяжки – витяжка верхніх горизонтів характеризується в більшості отриманих результатів слаболужною реакцією розчину (ПД 106, 107, 108, 110, 202, 204, 205). Лише у насадженнях з типом деревостану 10 Кл.я. ПД 204 НС відмічено сильнолужну реакцію рН = 8,32, що можна пояснити глинистим гранулометричним складом останнього. Насадження ПД 109 НС з типом деревостану 4Я.в.3В.г.2Д.з.1Ак.б. та ПД 203 НС мають слабокислу реакцію водної витяжки рН = 6,38 та рН = 6, 57 відповідно. Змінення показника кислотності за ґрунтовим профілем з глибиною дещо зростає (спочатку відмічається деякий спад величини, а підстилаюча порода має більше значення, ніж верхній горизонт). Зростання відбувається для усіх пробних ділянок і лише на ПД 203 НС ця характеристика не підтверджується. Показник сухого залишку з глибиною ґрунтового розрізу зменшується поступово для усіх пробних ділянок, змінюючись в межах від 0,341 до 0,044%. Наявні у водній витяжці хлориди та сульфати визначені в малій кількості (максимальний вміст Cl- складає 0,006%, максимальний вміст SO4 2- - 0,029%), що не надає розчину токсичних властивостей. Результати хімічного аналізу досліджуваних ґрунтів щодо ємності поглинання, складу обмінних катіонів, гідролітичної кислотності та насиченості ґрунтів наведено в таблиці 2. Переважну більшість у частці поглинених катіонів займає Ca2+ (від 60,9 до 93,4% від ємності поглинання) та Mg2+; поглинені основи K+ і Na+ зафіксовано в малих кількостях та складають в сумі до 9% від ємності поглинання. Згідно науковим дослідженням В.Г. Стадніченка [9,10], зміна співвідношення між кальцієм та магнієм в сторону збільшення магнію призводить до більшої ущільненості ґрунту та меншої водотривкості структурних агрегатів. Слід також відзначити, що в насадженнях тіньової структури відмічається збільшення поглиненого кальцію та деяке зменшення магнію відносно світлових структур насаджень. SSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2007, вып. 752 Та бл иц я 1. А на лі з в од но ї в ит яж ки ґр ун ті в бі ог ео це но зі в пр ав об ер еж но ї з ел ен ої зо ни м .Д ні пр од зе рж ин сь ка Н аз ва т а ха ра кт ер ис ти ка пр об но ї д іл ян ки Гл иб ин а вз ят тя зр аз ка ґр ун ту , с м pH Су хи й за ли ш ок ,% А ні он и, % Ка ті он и, % H C O 3- C l- SO 42- C a2+ M g2+ K + N а+ П Д 1 10 Н С Ст еп ов а ці ли на Н 1 0 -1 0 7, 68 0, 07 3 0, 01 2 0, 00 4 0, 00 9 0, 00 4 0, 00 2 0, 00 1 0, 00 0 Н 2 1 0- 23 7, 67 0, 06 1 0, 01 4 0, 00 5 0, 01 4 0, 00 3 0, 00 2 0, 00 1 0, 00 1 Н р 2 3- 45 8, 14 0, 06 4 0, 01 2 0, 00 4 0, 01 7 0, 00 2 0, 00 2 0, 00 0 0, 00 0 П Д 1 09 Н С 4 Я .в . 3 В .г. 2 Д .з. 1А к. б. 30 -4 0 ро кі в, Ті н. с тр -р и Н 1 0 -1 0 6, 38 0, 11 6 0, 00 9 0, 00 3 0, 00 1 0, 00 3 0, 00 1 0, 00 0 0, 00 0 Н 2 1 0- 26 5, 92 0, 10 1 0, 01 0 0, 00 3 0, 00 1 0, 00 2 0, 00 1 0, 00 0 0, 00 0 Н 3 2 6- 58 5, 92 0, 07 5 0, 00 7 0, 00 5 0, 00 6 0, 00 1 0, 00 1 0, 00 0 0, 00 0 Н р 5 8- 75 6, 20 0, 34 1 0, 00 8 0, 00 5 0, 00 6 0, 00 1 0, 00 1 0, 00 0 0, 00 0 П Д 2 04 Н С 10 К л. г. 40 -4 5 ро кі в, Ті н. с тр -р и Н 1 0 -1 0 8, 32 0, 07 0 0, 04 0 0, 00 5 0, 00 1 0, 00 9 0, 00 2 0, 00 0 0, 00 0 Н 2 1 0- 20 8, 47 0, 06 3 0, 03 7 0, 00 5 0, 01 4 0, 00 6 0, 00 4 0, 00 1 0, 00 0 Н 3 2 0- 34 8, 17 0, 06 3 0, 02 9 0, 00 5 0, 01 3 0, 00 4 0, 00 4 0, 00 1 0, 00 1 Н рк 3 4- 49 8, 78 0, 07 5 0, 04 4 0, 00 5 0, 00 9 0, 01 0 0, 00 5 0, 00 0 0, 00 0 П Д 1 07 Н С 10 А к. б. 3 0- 35 р ок ів , Н ап ів ос в. с тр -р и Н 1 0 -7 7, 88 0, 13 8 0, 02 5 0, 00 3 0, 00 3 0, 00 4 0, 00 6 0, 01 3 0, 00 2 Н 2 7 -3 6 7, 73 0, 13 3 0, 00 9 0, 00 3 0, 00 7 0, 00 1 0, 00 2 0, 00 5 0, 00 2 Н р 3 6- 65 7, 85 0, 13 1 0, 01 8 0, 00 2 0, 01 3 0, 00 2 0, 00 1 0, 00 4 0, 00 9 П Д 1 08 Н С 10 Т .ч . 2 5- 30 р ок ів , Н ап ів ос в. с тр -р и Н 1 0 -5 7, 67 0, 06 4 0, 01 6 0, 00 4 0, 01 8 0, 00 2 0, 00 4 0, 00 2 0, 00 1 Н 2 5 -2 0 7, 24 0, 16 1 0, 01 5 0, 00 4 0, 03 7 0, 00 2 0, 00 8 0, 00 2 0, 00 1 Н р 2 0- 52 8, 02 0, 04 4 0, 01 3 0, 00 4 0, 01 9 0, 00 1 0, 00 3 0, 00 2 0, 00 1 П Д 2 02 Н С 8 Я .в 2 Д .з. 2 5- 30 ро кі в, Н ап ів ос в. с тр -р и Н 1 0 -8 7, 90 0, 11 8 0, 02 2 0, 00 4 0, 02 9 0, 00 3 0, 00 5 0, 00 3 0, 00 1 Н 2 8 -3 8 7, 41 0, 11 0 0, 01 6 0, 00 4 0, 02 7 0, 00 1 0, 00 3 0, 00 2 0, 00 2 Н р 3 8- 50 7, 73 0, 15 9 0, 01 3 0, 00 4 0, 02 1 0, 00 2 0, 00 2 0, 00 3 0, 00 2 П Д 2 03 Н С 5 Гл . 5 А к. б. 40 -4 5р ок ів , Н ап ів ос в ст р- ри Н 1 0 -1 0 6, 57 2, 34 1 0, 01 1 0, 00 4 0, 00 7 0, 00 2 0, 00 1 0, 00 1 0, 00 0 Н 2 1 0- 27 7, 77 0, 10 3 0, 02 3 0, 00 4 0, 03 6 0, 00 4 0, 00 3 0, 00 1 0, 00 0 Н 3 2 7- 46 7, 51 0, 08 4 0, 02 8 0, 00 4 0, 04 1 0, 00 1 0, 00 4 0, 00 1 0, 00 1 Н р 4 6- 78 6, 56 0, 08 2 0, 00 7 0, 00 4 0, 01 1 0, 00 1 0, 00 1 0, 00 0 0, 00 0 П Д 2 05 Н С 10 А к. б. 40 -4 5 ро кі в, Н ап ів ос в. с тр -р и Н 1 0 -7 7, 46 0, 07 2 0, 01 1 0, 00 5 0, 00 5 0, 00 2 0, 00 3 0, 00 2 0, 00 1 Н 2 7 -1 8 7, 43 0, 05 8 0, 01 2 0, 00 4 0, 00 1 0, 00 2 0, 00 2 0, 00 0 0, 00 0 Н 3 1 8- 50 7, 68 0, 04 4 0, 01 6 0, 00 4 0, 00 1 0, 00 2 0, 00 2 0, 00 0 0, 00 1 Н 4 5 0- 88 7, 47 0, 04 8 0, 01 3 0, 00 4 0, 00 3 0, 00 1 0, 00 2 0, 00 0 0, 00 0 SSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2007, вып. 7 53 Та бл иц я 2. Є мн іс ть п ог ли на нн я, с кл ад о бм ін ни х ка ті он ів , г ід ро лі ти чн а ки сл от ні ст ь та н ас ич ен іс ть ґр ун ті в б іо ге оц ен оз ів п ра во бе ре ж но ї зе ле но ї з он и м. Д ні пр од зе рж ин сь ка Н аз ва та ха ра кт ер и- ст ик а пр об но ї ді ля нк и Гл иб ин а вз ят тя зр аз ка ґр ун ту , с м Є мн іс ть по гл ин ан ня , м г- ек в/ 10 0г ґр ун ту C a2+ M g2+ K + N a+ Гі др ол іт ич на ки сл от ні ст ь Ст уп ін ь на си че - но ст і, % мг - ек в/ 10 0г ґр ун ту % в ід єм но ст і мг - ек в/ 10 0г ґр ун ту % в ід єм но ст і мг -е кв /1 00 г ґр ун ту % в ід єм но ст і мг - ек в/ 10 0г ґр ун ту % в ід єм но ст і мг - ек в/ 10 0г ґр ун ту % в ід єм но ст і П Д 1 10 Ст еп ов а ці ли на Н 1 0 -1 0 27 ,2 1 21 ,4 0 78 ,6 5 3, 00 11 ,0 3 0, 29 1, 07 1, 22 4, 48 1, 30 4, 78 95 ,2 2 Н 2 1 0- 23 23 ,9 4 20 ,0 0 83 ,5 5 2, 20 9, 19 0, 26 1, 09 0, 11 0, 46 1, 37 5, 71 94 ,2 9 Н р 2 3- 45 22 ,6 0 19 ,8 0 87 ,6 2 2, 00 8, 85 0, 21 0, 93 0, 12 0, 53 0, 47 2, 07 97 ,9 4 Н Рк 4 5- 74 27 ,9 2 22 ,6 0 80 ,9 6 3, 80 13 ,6 1 0, 22 0, 79 0, 13 0, 47 1, 17 4, 18 95 ,8 2 Рн к 7 4- 92 30 ,8 4 26 ,4 0 85 ,6 0 3, 60 11 ,6 7 0, 21 0, 68 0, 13 0, 42 0, 50 1, 62 98 ,3 8 Рк 9 2- 11 5 30 ,3 6 26 ,2 0 86 ,2 9 3, 40 11 ,2 0 0, 21 0, 69 0, 12 0, 40 0, 43 1, 43 98 ,5 7 П Д 1 06 4Д .з. 4 К л. г.2 В .г. 3 0- 35 ро кі в, Ті н. с тр -р и Н 1 0 -5 33 ,1 3 26 ,6 0 80 ,2 9 4, 00 12 ,0 7 0. 39 1, 18 0, 14 0, 42 2, 00 6, 04 93 ,9 6 Н 2 5 -2 7 31 ,5 4 25 ,2 0 79 ,9 0 2, 80 8, 88 0, 30 0, 95 0, 14 0, 44 3, 10 9, 83 90 ,1 7 Н р 2 7- 52 29 ,3 4 21 ,6 0 73 ,6 1 4, 00 13 ,6 3 0, 28 0, 95 0, 13 0, 44 3, 33 11 ,3 6 88 ,6 4 Рн к 5 2- 70 37 ,4 6 32 ,6 0 87 ,0 3 3, 80 10 ,1 4 0, 27 0, 72 0, 19 0, 51 0, 60 1, 60 98 ,3 9 Р1 к 7 0- 10 4 37 ,2 5 33 ,2 0 89 ,1 4 3, 20 8, 59 0, 23 0, 62 0, 15 0, 40 0, 47 1, 25 98 ,7 5 Р2 к 10 4- 12 0 35 ,8 1 33 ,2 0 92 ,7 0 1, 80 5, 03 0, 24 0, 67 0, 14 0, 39 0, 43 1, 21 98 ,7 9 П Д 1 09 4 Я .в . 3 В .г. 2Д .з. 1А к. б. 30 -4 0 ро кі в, Ті н. с тр -р и Н 1 0 -1 0 33 ,6 5 29 ,4 0 87 ,3 6 2, 00 5, 94 0, 61 1, 81 0, 11 0, 33 1, 53 4, 56 95 ,4 4 Н 2 1 0- 26 29 ,5 6 18 ,0 0 60 ,9 0 5, 60 18 ,9 5 0, 31 1, 05 0, 08 0, 27 5, 57 18 ,8 3 81 ,1 7 Н 3 2 6- 58 26 ,6 4 17 ,0 0 63 ,8 1 5, 00 18 ,7 7 0, 21 0, 79 0, 10 0, 38 4, 33 16 ,2 6 83 ,7 4 Н р 5 8- 75 23 ,2 7 18 ,4 0 79 ,0 6 2, 40 10 ,3 1 0, 21 0, 90 0, 13 0, 56 2, 13 9, 17 90 ,8 3 Рн к 7 5- 98 33 ,3 6 29 ,0 0 86 ,9 2 3, 60 10 ,7 9 0, 20 0, 60 0, 13 0, 39 0, 43 1, 30 98 ,7 0 Рк 9 8- 12 0 32 ,9 9 30 ,8 0 93 ,3 7 1, 40 4, 24 0, 20 0, 61 0, 17 0, 52 0, 42 1, 26 98 ,7 4 П Д 2 04 10 К л. г. 40 -4 5 ро кі в, Ті н. с тр -р и Н 1 0 -1 0 32 ,2 1 27 ,8 0 86 ,3 0 3, 20 9, 93 0, 48 1, 49 0, 10 0, 31 0, 63 1, 97 98 ,0 3 Н 2 1 0- 20 34 ,0 0 30 ,6 0 90 ,0 0 2, 40 7, 06 0, 28 0, 82 0, 12 0, 35 0, 60 1, 77 98 ,2 4 Н 3 2 0- 34 27 ,1 3 21 ,0 0 77 ,4 0 5, 00 18 ,4 3 0, 24 0, 89 0, 11 0, 41 0, 78 2, 89 97 ,1 1 Н рк 3 4- 49 33 ,4 4 30 ,4 0 90 ,9 0 2, 20 6, 58 0, 21 0, 63 0, 10 0, 30 0, 53 1, 60 98 ,4 1 Рн к 4 9- 72 32 ,8 8 29 ,6 0 90 ,0 2 2, 40 7, 30 0, 20 0, 61 0, 10 0, 30 0, 58 1, 77 98 ,2 3 Рк 7 2- 11 0 32 ,2 0 28 ,6 0 88 ,8 1 2, 80 8, 70 0, 21 0, 65 0, 11 0, 34 0, 48 1, 50 98 ,5 0 SSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2007, вып. 754 Н аз ва та ха ра кт ер и- ст ик а пр об но ї ді ля нк и Гл иб ин а вз ят тя зр аз ка ґр ун ту , с м Єм ні ст ь по гл ин ан ня , м г- ек в/ 10 0г ґр ун ту C a2+ M g2+ K + N a+ Гі др ол іт ич на ки сл от ні ст ь Ст уп ін ь на си че - но ст і, % мг - ек в/ 10 0г ґр ун ту % в ід єм но ст і мг - ек в/ 10 0г ґр ун ту % в ід єм но ст і мг - ек в/ 10 0г ґр ун ту % в ід єм но ст і мг - ек в/ 10 0г ґр ун ту % в ід єм но ст і мг - ек в/ 10 0г ґр ун ту % в ід єм но ст і П Д 1 07 10 А к. б. 3 0 -3 5 ро кі в, Н ап ів ос в. ст р- ри Н 1 0 -7 32 ,9 4 24 ,4 0 74 ,0 7 4, 00 12 ,1 4 2, 87 8, 71 0, 17 0, 52 1, 50 4, 55 95 ,4 5 Н 2 7 -3 6 32 ,5 7 22 ,4 0 68 ,7 7 4, 60 14 ,1 2 2, 71 8, 32 0, 23 0, 71 2, 63 8, 08 91 ,9 2 Н р 3 6- 65 27 ,8 1 20 ,8 0 74 ,7 8 3, 20 11 ,5 1 0, 33 1, 19 1, 55 5, 57 1, 93 6, 95 93 ,0 5 Рн к 6 5- 87 25 ,9 0 18 ,0 0 69 ,5 1 5, 20 20 ,0 8 0, 27 1, 04 1, 76 6, 80 0, 67 2, 57 97 ,4 3 Рк 8 7- 11 5 30 ,6 0 28 ,0 0 91 ,4 9 0, 80 2, 61 0, 24 0, 78 1, 13 3, 69 0, 43 1, 42 98 ,5 9 П Д 1 08 10 Т .ч . 2 5- 30 ро кі в, Н ап ів ос в. ст р- ри Н 1 0 -5 29 ,5 3 21 ,4 0 72 ,4 6 5, 60 18 ,9 6 0, 59 2, 00 0, 11 0, 37 1, 83 6, 21 93 ,8 0 Н 2 5 -2 0 27 ,3 9 20 ,4 0 74 ,4 9 3, 60 13 ,1 5 0, 31 1, 13 0, 11 0, 40 2, 97 10 ,8 3 89 ,1 7 Н р 2 0- 52 26 ,8 2 21 ,6 0 80 ,5 4 2, 80 10 ,4 4 0, 30 1, 12 0, 12 0, 45 2, 00 7, 46 92 ,5 4 Рн к 5 2- 78 32 ,4 9 24 ,6 0 75 ,7 2 7, 00 21 ,5 5 0, 28 0, 86 0, 14 0, 43 0, 47 1, 44 98 ,5 6 Рк 7 8- 12 0 34 ,4 9 30 ,4 0 88 ,1 5 3, 20 9, 28 0, 28 0, 81 0, 14 0, 41 0, 47 1, 35 98 ,6 5 П Д 2 02 8 Я .в 2 Д .з. 25 -3 0р ок ів , Н ап ів ос в. ст р- ри Н 1 0 -8 30 ,6 0 24 ,4 0 79 ,7 5 2, 60 8, 50 0, 71 2, 32 0, 12 0, 39 2, 77 9, 04 90 ,9 6 Н 2 8 -3 8 27 ,7 9 19 ,8 0 71 ,2 5 4, 00 14 ,3 9 0, 32 1, 15 0, 27 0, 97 3, 40 12 ,2 4 87 ,7 7 Н р 3 8- 50 25 ,0 8 19 ,0 0 75 ,7 7 3, 00 11 ,9 6 0, 25 1, 00 0, 16 0, 64 2, 67 10 ,6 3 89 ,3 7 Рн к 5 0- 75 25 ,1 1 19 ,4 0 77 ,2 7 3, 00 11 ,9 5 0, 25 1, 00 0, 16 0, 64 2, 30 9, 16 90 ,8 4 Рк 7 5- 11 5 34 ,8 1 31 ,8 0 91 ,3 5 2, 20 6, 32 0, 21 0, 60 0, 17 0, 49 0, 43 1, 25 98 ,7 6 П Д 2 03 5 Гл . 5 А к. б. 40 -4 5р ок ів , Н ап ів ос в ст р- ри Н 1 0 -1 0 31 ,4 6 25 ,0 0 79 ,4 7 3, 20 10 ,1 7 0, 76 2, 42 0, 10 0, 32 2, 40 7, 63 92 ,3 7 Н 2 1 0- 27 29 ,0 0 20 ,0 0 68 ,9 8 6, 40 22 ,0 7 0, 33 1, 14 0, 10 0, 35 2, 17 7, 47 92 ,5 3 Н 3 2 7- 46 27 ,6 0 22 ,0 0 79 ,7 0 3, 20 11 ,5 9 0, 24 0, 87 0, 13 0, 48 2, 03 7, 37 92 ,6 3 Н р 4 6- 78 26 ,7 3 19 ,2 0 71 ,8 4 5, 00 18 ,7 1 0, 23 0, 86 0, 13 0, 49 2, 17 8, 11 91 ,8 9 Рн к 7 8- 95 24 ,8 4 21 ,0 0 84 ,5 6 2, 80 11 ,2 7 0, 24 0, 97 0, 13 0, 52 0, 67 2, 68 97 ,3 2 П Д 2 05 10 А к. б. 40 -4 5 ро кі в, Н ап ів ос в. ст р- ри Рк 9 5- 12 0 32 ,8 2 30 ,2 0 92 ,0 1 1, 80 5, 48 0, 22 0, 67 0, 17 0, 52 0, 43 1, 32 98 ,6 8 Н 1 0 -7 27 ,2 4 19 ,2 0 70 ,4 9 5, 60 20 ,5 6 0, 61 2, 24 0, 13 0, 48 1, 70 6, 24 93 ,7 6 Н 2 7 -1 8 26 ,1 4 18 ,8 0 71 ,9 2 5, 20 19 ,9 0 0, 32 1, 22 0, 12 0, 46 1, 70 6, 50 93 ,5 0 Н 3 1 8- 50 26 ,9 7 21 ,8 0 80 ,8 4 3, 80 14 ,0 9 0, 19 0, 71 0, 11 0, 41 1, 07 3, 96 96 ,0 4 Н 4 5 0- 88 24 ,4 6 19 ,6 0 80 ,1 4 3, 60 14 ,7 2 0, 18 0, 74 0, 11 0, 45 0, 97 3, 95 96 ,0 5 Н рк 8 8- 11 7 31 ,9 4 27 ,2 0 85 ,1 6 3, 80 11 ,7 0 0, 18 0, 56 0, 16 0, 50 0, 60 1, 88 98 ,1 2 За кі нч ен ня т аб л. 2 П ри мі тк а. П Д – п ро бн а ді ля нк а; Д .з. – д уб з ви ча йн ий (Q ue rc us ro bu r L .); К л. г. – кл ен го ст ро ли ст ий (A ce r pl at an oi de s L. ); В .г. – в ’я з гл ад ен ьк ий (U lm us la ev is P al l.) ; Ті н. ст р- ри – ті нь ов ої ст ру кт ур и; Я .в . – яс ен в ис ок ий (F ra xi nu s e xc el si or L .); А к. б. – ак ац ія б іл а ( Ro bi ni a ps eu do ac ac ia L .); Н ап ів ос в. ст р- ри – н ап ів ос ві тл ен ої ст ру кт ур и; Т. ч. – т оп ол я чо рн а (P op ul us n ig ra L .); Г л. – гл ед ич ія (G le di ts ch ia tr ia ca nt ho s L .). SSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2007, вып. 7 55 Аналізуючи отримані дані, можемо стверджувати, що зі зміненням світлової структури від тіньової до напівосвітленої відзначається зниження вмісту обмінного кальцію з 29,4 мг-екв/100г ґрунту (ПД 109 НС) до 19,2 мг-екв/100г ґрунту (ПД 205 НС) та одночасне збільшення обмінного магнію з 2,00 мг-екв/100г ґрунту ( ПД 109 НС) до 5,6 мг-екв/100г ґрунту (ПД 205 НС), що приводить до ущільненості ґрунтів. Відмічено закономірність зменшення натрію в поглинальному комплексі. Порівнюючи ПД 110 НС степову цілину, де Na+ має значення 1,22мг-екв/100г ґрунту, та ПД 109 НС – Na+ 0,11 мг-екв/100г ґрунту, приходимо до висновку, що в результаті впливу насаджень відбулося зменшення в 11 разів поглиненого натрію, що приводить до значного поліпшення лісорослиних умов. Так як присутність поглиненого натрію викликає рухомість органічних колоїдів та їх набухання при зволоженні [10]. Всі ґрунти мають поглинаючий комплекс, насичений основами, отримані значення ступеня насиченості ґрунтів знаходяться в межах від 90,96 до 98,03%, що вказує на чорноземний тип ґрунтоутворення. Середнє значення для досліджуваної території складає 94,79%. Ємність поглинання (ЄП) верхнього горизонту для досліджуваних ґрунтів змінюється в межах від 22,60 до 37,25 мг-екв на 100 г ґрунту. Причому в ґрунтовому розрізі мінімальне значення ємності поглинення відмічено у перехідному горизонті Hp. Цей показник характерний для досліджуваної території. Так, на ПД 110 НС – степовій цілині – ЄП верхнього горизонту Н1 складає 27,21 мг-екв/ 100 г ґрунту та менший, аніж в підстилаючій породі, де його значення 30,36 мг-екв/100 г ґрунту, а для насадження тіньової структури ПД 109 НС ЄП Н1 складає 33,65 мг-екв/100 г ґрунту, а підстилаючої породи – 32,99 мг-екв/100 г ґрунту. Це підтверджує сильватизуючий вплив лісової рослинності. Для насаджень на ПД 106, 108, 202, 203, 205, які мають напівосвітлену структуру (за винятком 106 ділянки), невдалий тип насадження (відносно породного складу), зазнали значного антропогенного впливу (ПД 202 – частково постраждала від пожежі, ПД 205 санітарно-захисна зона Баглійського коксохімічного заводу і місце для побутового сміття) та знаходяться в дуже занедбаному стані, засмічені, показники ЄП верхнього горизонту не перевищують його значення в підстилаючій породі. На ПД 107, 109, 204 ситуація інша: верхній горизонт відрізняється більшим значенням ЄП, ніж підстилаюча порода, і самі насадження мають тіньову структуру та знаходяться в кращому стані. Приведені результати показують, що навіть в несприятливих вихідних умовах (значне антропогенне навантаження, фактори середовища – степова зона і навіть дещо невдало підібрані типи насаджень) під впливом лісових насаджень, переважно тіньових структур, відмічаються значні зміни в співвідношеннях поглинених основ в зразках ґрунту. В результаті проведених досліджень можемо зробити такі висновки: 1. Досліджувані ґрунти правобережжя зеленої зони м. Дніпродзержинська – це чорноземи звичайні лісополіпшені потужні середньогумусні слабовилужені важкосуглинисті на лесовидних суглинках. 2. На території зеленої мережі міста спостерігається позитивний сильватизований вплив лісової рослинності на степові ґрунти. Це підтверджує порівняння отриманих значень ємності поглинення, поглинених основ, pH, показників водної витяжки на ПД 110 НС – степовій цілині та на ПД 109 НС – штучно створеному насадженні тіньової структури віком 30-40 років. 3. Отриманими результатами аналізів підтверджується закономірність зменшення сильватизуючого впливу насаджень на степові ґрунти при переході структури насаджень від тіньової до напівосвітленої. Так як, при збільшенні покриву степових рослин у насадженнях освітлених та напівосвітлених структур вилуговування карбонатів призупиняється, а процес ґрунтоперетворення степових ґрунтів в лісополіпшені ґрунти під штучними насадженнями також зупиняється. SSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2007, вып. 756 4. Невдало підібрані типи насаджень, необґрунтована система ведення господарства призвели до незадовільного стану насаджень. Майже на усіх пробних ділянках насадження знаходяться просто в катастрофічному стані, виключенням є лише ПД 109 НС, що можна обґрунтувати дещо іншими природними умовами: ця ділянка знаходиться в балці і в таких умовах зазвичай формується байрачний ліс. 5. Аналізуючи фактори впливу навколишнього середовища на лісові біогеоценози в зоні промислового міста, слід віддавати перевагу науковим ідеям степового лісознавства, а не класичним принципам лісівництва. 6. Виходячи з отриманих результатів дослідження, нами рекомендується використовувати при відновленні та створенні захисних конструкцій зелених насаджень міста типологічні принципи О.Л.Бельгарда стосовно природних та штучних лісів степової зони України. 7. На основі проведених досліджень можна зробити висновки, що для вдалого створення лісових насаджень зеленої мережі міста Дніпродзержинська необхідно використовувати породи тіньової структури, тобто породи самополіпшуючі місце свого зростання. Прикладом серед досліджених ділянок можна визнати ПД 109 НС, так як за хімічними показниками вона значно відрізняється від степової цілини ПД 110 НС в напрямку поліпшення лісорослинних умов. 1. Аринушкина Е.В. Руководство по химическому анализу почв. – М.:Изд-во Москов. ун-та, 1970. – 478 с. 2. Белова Н.А., Травлеев А.П. Естественные и степные почвы.- Днепропетрвовск: Изд-во Днепропет. ун-та, 1999. – 348 с. 3. Бельгард А.Л. Степное лесоведение. – М.: Лесн. пром-сть, 1971. – 336 с. 4. Методические указания и инструкции к выполнению работ по «Современным методам исследования почв» // Составители: Н.Н. Цветкова, А.А. Дубина, О.Б. Мороз, Н.П. Тупика – Днепропетровск: Изд-во Днепропет. ун-та, 1980. – 64 с. 5. Орлов Д.С., Мотузова Г.В., Малинина М.С. и др. Методические указания по обработке и интерпретации результатов химического анализа почв. – М.: Изд-во Москов. ун-та, 1986. – 109 с. 6. Савельева Н.А. Зеленая экологическая сеть правобережья г. Днепродзержинска //Екологія та ноосферологія. – Київ; Дніпропетровськ, 2005. – 16, № 3 – 4. – С. 272 – 277. 7. Савельєва Н.А. Гумусова характеристика ґрунтів правобережної зеленої зони промислового міста Дніпродзержинська // Питання біоіндикації та екології. – Запоріжжя, 2007. – 12, № 1. – С. 54 – 63. 8. Сидельник Н.А. Некоторые вопросы масивного лесоразведения в степи и перспективные типы культур для степной зоны УССР // Искусственные леса степной зоны. – Харьков: Изд-во Харьк. ун-та, 1960. – С. 85 – 131. 9. Стадниченко В.Г. Почвы Велико-Анадольского леса // Велико-Анадольский лес. –Харьков, 1955. – С. 53 – 63. 10. Стадниченко В.Г. Почвы искусственных лесов степной зоны УССР // Искусственные леса степной зоны. – Харьков: Изд-во Харьк. ун-та, 1960. – С. 75 – 84. 11. Травлеев А.П. Взаимоотношение растительности с почвами в лесных биогеоценозах степной зоны Украины // Почвоведение, – 1976. – № 6. – С. 21 – 26. 12. Травлеев А.П. Характеристика почв лесных культурбиогеоценозов настоящих степей УССР // Вопросы степного лесоведения и охраны природы.– Днепропетровск: Изд-во Днепропет. ун-та, 1977. – Вып.7. – С. 8 – 21. Дніпропетровський національний університет Надійшла 20.04.2007 УДК 581.5(477.63)+630.1(477.63) ЛІСОПОЛШПШЕНІІ ҐРУНТИ ЗЕЛЕНОЇ МЕРЕЖІ МІСТА ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА Н.А. Савельєва Дніпропетровський національний університет В статті наведено результати хімічного аналізу ґрунтів (водної витяжки, водної та гідролітичної кислотності, ступінь насиченості ґрунтів основами, ємність поглинення) на дослідних ділянках зеленої зони промислового міста Дніпродзержинська та їх інтерпретація. UDC 581.5(477.63)+630.1(477.63) FOREST SOILS OF THE CITY DNIPRODZERZHINS’K GREENBELTS N.A. Savel’yeva Dnipropetrovsk National University The article gives results on the chemical analysis of soils (the water extraction, water and gidrolitical acidity, degree of soil saturation by bases, absorption capacity) in test area of the greenbelt of the industrial city Dniprodzerzhins’k and their interpretation as well.
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-9003
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 1728-6204
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T16:25:31Z
publishDate 2007
publisher Донецький ботанічний сад НАН України
record_format dspace
spelling Савельєва, Н.А.
2010-06-24T08:27:31Z
2010-06-24T08:27:31Z
2007
Лісополіпшені ґрунти зеленої мережі міста Дніпродзержинська / Н.А. Савельєва // Промышленная ботаника. — 2007. — Вип. 7. — С. 50-56. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.
1728-6204
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/9003
581.5(477.63)+630.1(477.63)
В статті наведено результати хімічного аналізу ґрунтів (водної витяжки, водної та гідролітичної кислотності, ступінь насиченості ґрунтів основами, ємність поглинення) на дослідних ділянках зеленої зони промислового міста Дніпродзержинська та їх інтерпретація.
The article gives results on the chemical analysis of soils (the water extraction, water and gidrolitical acidity, degree of soil saturation by bases, absorption capacity) in test area of the greenbelt of the industrial city Dniprodzerzhins’k and their interpretation as well.
uk
Донецький ботанічний сад НАН України
Лісополіпшені ґрунти зеленої мережі міста Дніпродзержинська
Forest soils of the city Dniprodzerzhins’k greenbelts
Article
published earlier
spellingShingle Лісополіпшені ґрунти зеленої мережі міста Дніпродзержинська
Савельєва, Н.А.
title Лісополіпшені ґрунти зеленої мережі міста Дніпродзержинська
title_alt Forest soils of the city Dniprodzerzhins’k greenbelts
title_full Лісополіпшені ґрунти зеленої мережі міста Дніпродзержинська
title_fullStr Лісополіпшені ґрунти зеленої мережі міста Дніпродзержинська
title_full_unstemmed Лісополіпшені ґрунти зеленої мережі міста Дніпродзержинська
title_short Лісополіпшені ґрунти зеленої мережі міста Дніпродзержинська
title_sort лісополіпшені ґрунти зеленої мережі міста дніпродзержинська
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/9003
work_keys_str_mv AT savelʹêvana lísopolípšenígruntizelenoímerežímístadníprodzeržinsʹka
AT savelʹêvana forestsoilsofthecitydniprodzerzhinskgreenbelts