Трудова міграція та працезабезпечення сільських жителів Житомирщини (за матеріалами вибіркого дослідження)

Трудова міграція та працезабезпечення сільських жителів Житомирщини (за матеріалами вибіркого дослідження)

В статье представлены материалы выборочного исследования трудоресурсного потенциала сел Житомирской области. Проанализировано возрастной состав рабочей силы, уровень экономической активности населения и занятости, объемы и направления трудовых потоков. In the article are represented the materials of...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2009
Hauptverfasser: Гунько, Н.В., Прилипко, В.А.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України 2009
Schlagworte:
Міграція населення в контексті соціально-економічного розвитку
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/9036
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Трудова міграція та працезабезпечення сільських жителів Житомирщини (за матеріалами вибіркого дослідження) / Н.В. Гунько, В.А. Прилипко // Демографія та соціальна економіка — 2009. — № 1. — С. 136-142. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-9036
record_format dspace
spelling Гунько, Н.В.
Прилипко, В.А.
2010-06-24T10:06:05Z
2010-06-24T10:06:05Z
2009
Трудова міграція та працезабезпечення сільських жителів Житомирщини (за матеріалами вибіркого дослідження) / Н.В. Гунько, В.А. Прилипко // Демографія та соціальна економіка — 2009. — № 1. — С. 136-142. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.
2072-9480
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/9036
314:314.7:477.41
В статье представлены материалы выборочного исследования трудоресурсного потенциала сел Житомирской области. Проанализировано возрастной состав рабочей силы, уровень экономической активности населения и занятости, объемы и направления трудовых потоков.
In the article are represented the materials of a selective study of the labour potential of the villages of Zhitomir region. Analyzed age composition of work force, the level of the economic activity of population and employment, volumes and the direction of working flows.
uk
Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України
Міграція населення в контексті соціально-економічного розвитку
Трудова міграція та працезабезпечення сільських жителів Житомирщини (за матеріалами вибіркого дослідження)
The Labour Migration and Job Provision of the Villagers of Zhitomir Region (Sample Survey Data)
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Трудова міграція та працезабезпечення сільських жителів Житомирщини (за матеріалами вибіркого дослідження)
spellingShingle Трудова міграція та працезабезпечення сільських жителів Житомирщини (за матеріалами вибіркого дослідження)
Гунько, Н.В.
Прилипко, В.А.
Міграція населення в контексті соціально-економічного розвитку
title_short Трудова міграція та працезабезпечення сільських жителів Житомирщини (за матеріалами вибіркого дослідження)
title_full Трудова міграція та працезабезпечення сільських жителів Житомирщини (за матеріалами вибіркого дослідження)
title_fullStr Трудова міграція та працезабезпечення сільських жителів Житомирщини (за матеріалами вибіркого дослідження)
title_full_unstemmed Трудова міграція та працезабезпечення сільських жителів Житомирщини (за матеріалами вибіркого дослідження)
title_sort трудова міграція та працезабезпечення сільських жителів житомирщини (за матеріалами вибіркого дослідження)
author Гунько, Н.В.
Прилипко, В.А.
author_facet Гунько, Н.В.
Прилипко, В.А.
topic Міграція населення в контексті соціально-економічного розвитку
topic_facet Міграція населення в контексті соціально-економічного розвитку
publishDate 2009
language Ukrainian
publisher Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України
format Article
title_alt The Labour Migration and Job Provision of the Villagers of Zhitomir Region (Sample Survey Data)
description В статье представлены материалы выборочного исследования трудоресурсного потенциала сел Житомирской области. Проанализировано возрастной состав рабочей силы, уровень экономической активности населения и занятости, объемы и направления трудовых потоков. In the article are represented the materials of a selective study of the labour potential of the villages of Zhitomir region. Analyzed age composition of work force, the level of the economic activity of population and employment, volumes and the direction of working flows.
issn 2072-9480
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/9036
citation_txt Трудова міграція та працезабезпечення сільських жителів Житомирщини (за матеріалами вибіркого дослідження) / Н.В. Гунько, В.А. Прилипко // Демографія та соціальна економіка — 2009. — № 1. — С. 136-142. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT gunʹkonv trudovamígracíâtapracezabezpečennâsílʹsʹkihžitelívžitomirŝinizamateríalamivibírkogodoslídžennâ
AT prilipkova trudovamígracíâtapracezabezpečennâsílʹsʹkihžitelívžitomirŝinizamateríalamivibírkogodoslídžennâ
AT gunʹkonv thelabourmigrationandjobprovisionofthevillagersofzhitomirregionsamplesurveydata
AT prilipkova thelabourmigrationandjobprovisionofthevillagersofzhitomirregionsamplesurveydata
first_indexed 2025-11-26T18:41:38Z
last_indexed 2025-11-26T18:41:38Z
_version_ 1850768773077794816
fulltext 136 МІГРАЦІЯ НАСЕЛЕННЯ В КОНТЕКСТІ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ УДК 314:314.7:477.41 Н.В. ГУНЬКО, кандидат географічних наук, завідувач лабораторії медичної демографії ДУ “Науковий центр радіаційної медицини АМН України”, В.А. ПРИЛИПКО, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри загальної екології та безпеки життєдіяльності Націо- нального університету біоресурсів і природокористування України ТРУДОВА МІГРАЦІЯ ТА ПРАЦЕЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СІЛЬСЬКИХ ЖИТЕЛІВ ЖИТОМИРЩИНИ (ЗА МАТЕРІАЛАМИ ВИБІРКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ) Постановка проблеми. В Україні впродовж останніх двадцяти років міграційні пере- міщення населення зумовлені об’єктивними економічними, соціальними, етнічними, політичними, екологічними факторами, а також регіональними відмінностями розвитку територій. Висока масовість трудових міграційних переміщень зачіпає інтереси мільйонів громадян держави і є постійним джерелом поповнення ринку праці багатьох поселень. На селі, як свідчать дослідження багатьох учених, руйнація державних сільськогосподарських підприємств (колгоспів та радгоспів) стала причиною низької зайнятості населення та погіршення матеріального забезпечення мешканців села [1–3]. Стрімке падіння рівня їхнього життя і формування глибокого розриву між існуючими стандартами та його ре- альним рівнем призвели до того, що економічно активне населення мусить шукати роботу за межами домівки. Сьогодні одним із головних завдань соціальної політики держави є стимулювання створення нових робочих місць. У той же час на радіоактивно забруднених внаслідок Чорнобильської катастрофи територіях чинним законодавством введено певні обмеження щодо умов життя та пра- ці жителів, а здійснювані заходи протирадіаційного захисту населення (організоване обов’язкове та добровільне переселення жителів) призвели до руйнації структури життє- забезпечення, обмеження ведення сільського господарства, скорочення кількості робочих місць, підвищення рівня безробіття, загострення інших соціальних проблем [4–8]. На радіоактивно забруднених територіях України кількісний та якісний перерозподіл насе- лення триває понад двадцять років, тому визначення сучасного екологічного, соціально- економічного та медико-демографічного стану є актуальним напрямом досліджень. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблемам дослідження міграційного руху осіб у працездатному віці присвячені роботи провідних вітчизняних вчених М. Долішного, 137 МІГРАЦІЯ НАСЕЛЕННЯ В КОНТЕКСТІ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ Е. Лібанової, О. Малиновської, С. Пирожкова, О. Піскуна, І. Прибиткової, М. Романюка, М. Фащевського, О. Хомри, К. Якуби. Активно працюють над дослідженнями теоретич- них і практичних проблем сучасних міграцій робочої сили О. Горобець, Т. Драгунова, І. Лапшина, Н. Левчун, М. Ніколайчук, О. Позняк, О. Ровенчак. Проте наявні досліджен- ня мають загальнодержавну або регіональну спрямованість. Територіальні відмінності локальних ринків праці, які є наслідком галузевої спеціалізації виробництва, обсяги та направленість трудових міграцій вимагають наукових досліджень, здатних підвищити ефективність роботи органів місцевого самоврядування та державної влади. Постановка завдання. Впродовж 2006–2008 рр. у Національному університеті біоресурсів і природокористування України виконувалась науково-дослідна робота (№ держреєстації 0106U004243), яка дала змогу отримати нову інформацію щодо впливу аварії на четвертому реакторі Чорнобильської АЕС у квітні 1986 року на життєдіяльність населення у віддалений період подолання її наслідків, а саме: сучасну екологічну, со- ціально-економічну та медико-демографічну ситуацію у сільських населених пунктах радіоактивно забруднених територій та поселеннях, які прийняли переселенців із зон забруднення [9-13]. Автори статі поставили за мету оприлюднення інформації про сучасну трудову мігра- цію та працезабезпечення сільських жителів Житомирської області (як однієї з найбільш постраждалих), життєдіяльність яких пов’язана з подоланням наслідків аварії. Із поселенської мережі Житомирської області двох районів (Овруцький – всі посе- лення віднесено до радіоактивно забруднених та Брусилівський – основний район, що прийняв організованих переселенців із зон забруднення) шляхом випадкової вибірки було відібрано по два сільські населені пункти, які б у географічному, транспортному та соціально-економічному відношенні були подібні (схожі природно-кліматичні умо- ви та сільськогосподарська спрямованість, належать до сільських рад, які об’єднують п’ять–шість сіл, розташовані поряд з райцентром, мають дороги з твердим покриттям, школу та дитячий садок, фельдшерсько-акушерський пункт, поштове відділення, клуб, бібліотеку, магазини, газогін, частково водогін). А саме: Гладковичі (крупнопоселенське за чисельністю жителів, зона гарантованого добровільного відселення) і Заріччя (круп- нопоселенське за чисельністю жителів, зона посиленого радіоекологічного контролю) Овруцького району та Хомутець (крупнопоселенське за чисельністю жителів, зі змішаним типом переселення, а саме варіант переселення мешканців із сіл різних адміністративних районів у село одного адміністративного району в межах області) і Осівці (середньочи- сельне за кількістю жителів, компактне монорозміщення переселенців, а саме варіант переселення мешканців із села одного адміністративного району в село іншого адміні- стративного району в межах області) Брусилівського району Житомирської області. Визначення стану працезабезпечення та обсягів міграцій здійснено шляхом анкетного опитування осіб у віці від 16 до 65 років за місцем проживання однією бригадою інтерв’юерів, які заповнювали анкети на підставі повідомлень респондентів без їх документального під- твердження. У перебігу опитування був застосований випадковий імовірнісний безповторний відбір. Вибіркова сукупність по Овруцькому району становила 203 особи, по Брусилівському – 200 осіб. Припустима похибка Δ=±0,07. При відборі респондентів були збережені загальні співвідношення структури генеральної сукупності, а саме – статева та вікова. Масив зібраної інформації опрацьовано з використанням програми SPSS. Було застосовано загальнонаукові, соціологічні, математико-статистичні методи дослідження. Виклад основного матеріалу. Дослідження показало, що найбільшим за чисельністю жителів є село (с.) Гладковичі (1604 особи) Овруцького району, а найменшим – с. Осівці (614 осіб) Брусилівського району (рис. 1). Руйнація аграрного сектору суспільного ви- 138 МІГРАЦІЯ НАСЕЛЕННЯ В КОНТЕКСТІ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ робництва та тривала економічна криза призвели до того, що трудоресурсний потенціал сіл використовується обмежено. Рівень економічної активності населення має діапазон значень від 36 % (с. Хомутець) до 72 % (с. Осівці). Переважна більшість зайнятих економічною діяльністю – це особи працездатного віку. Зайнятих пенсіонерів менш ніж 4,5 % від усіх працюючих (8–15 осіб). Унаслідок інвалідності (І та ІІ групи) не працюють 3 особи працездатного віку у с. Гладковичі, 27 осіб – с. Заріччя, 6 – у с. Осівці, 46 – с. Хомутець. Встановлено, що відсоток осіб у працездатному віці в загальній чисельності населення змінюється від 3,86 (с. Осівці) до 56,4 (с. Хомутець). Графічне відображення розподілу працездатного населення за віковими групами (рис. 2) показує, що трудоресурсний потенціал досліджуваних сіл характеризується зна- чною часткою економічно високоактивного контингенту, а саме частками осіб у віці 35–54 роки (45,3 % – с. Хомутець, 47,7 % – с. Гладковичі, 50,9 % – с. Осівці, 52,5 % – с. Заріччя) та 28–34 роки (від 19,3 % у с. Хомутець до 22,4 % – у с. Гладковичі). Рис. 1. Структура населення, осіб На піраміді окремою строфою відображено майбутні трудові ресурси – підлітки у віці 15 років, кількість яких від 9 (с. Заріччя) до 21 особи (с. Хомутець). Про перспективні трудові ресурси також дає уявлення кількість підлітків віком 16–17 років. Цей проша- рок осіб працездатного віку складає 2,9–7,5 % (8 осіб у с. Осівці до 52 – у с. Хомутець) і об’єднує, переважно, учнів шкіл, бо з введенням 11-річної загальної освіти та 9-річної базової освіти юнаки і дівчата у цьому віці вчаться. Здобувають професійно-фахову під- готовку у цьому віці одиниці підлітків. І причиною цього є відсутність відповідних закладів освіти у смт Брусилів та наявність лише одного професійного училища у м. Овруч. Тому, якщо молодь планує здобути освіту, то вона мусить на 1–6 років виїздити на навчання. Із бесід з підлітками-студентами та їх батьками стало зрозуміло, що вони орієнтовані на закріплення молоді у містах, де розташовані заклади освіти та більшою є ймовірність для працевлаштування і професійного росту. 139 МІГРАЦІЯ НАСЕЛЕННЯ В КОНТЕКСТІ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ Рис. 2. Віковий розподіл економічно активного населення, 2005 рік, осіб Встановлено, що від 16,1 % (с. Осівці) до 21,6 % (с. Хомутець) працездатних це особи у віці 18–27 років. Переважна більшість їх є студентами чи молодими спеціалістами, які: – тільки вчаться; – продовжують навчання і періодично працюють будь-де; – почали працювати після закінчення навчального закладу і не мають достатнього досвіду роботи за фахом; – пройшли достатню підготовку на робочих місцях масових професій і є пред- ставниками робітничих спеціальностей; – не працюють і шукають роботу. З’ясовано, що частка осіб із порівняно низькою економічною активністю (55–59 років) від 5,2 до 9,2 %. Відповідно до національних критеріїв ці люди належать до осіб передпенсійного (чоловіки) або пенсійного (жінки) віку. Вони мають бажання працювати, але їх не дуже хочуть приймати на роботу роботодавці. За даними сільських рад, кількість зайнятого у різних галузях господарства насе- лення була такою: 321 особа у с. Заріччя, 277 – у с. Гладковичі, 197 – у с. Осівці, 219 – у с. Хомутець. Викликає стурбованість те, що у сільських населених пунктах зайнятих у сільськогосподарському виробництві від 2,7 % (с. Осівці) до 34,4 % (с. Заріччя). Опитування показало, що доволі високою є частка непрацюючих: майже кожен десятий опитаний у с. Гладковичі, п’ятий – у с. Заріччя та Хомутець, четвертий – у с. Осівці. Максимум безробітних серед чоловіків у селах Хомутець (34,3 %) та Осівці (31,0 %), серед жінок – у с. Осівці (22,2 %) та Заріччя (20,4 %). Серед опитаних жителів с. Гладковичі та Хомутець не виявлено зайнятих без оплати праці на сімейних підприємствах, а у с. Заріччя та с. Осівці таких осіб тільки 1 % (2,0 % жінок та 3,4 % чоловіків відповідно). Статеві відмінності у професійній структурі зайнятих відображають специфіку пси- хофізіологічних особливостей статі в ув’язці з виконанням певних професійних видів робіт і умовами їх здійснення (наприклад, водії і механізатори тільки чоловічої статі), а також традиційним уявленням про “чоловічі” й “жіночі” професії (наприклад, педагоги та медичні працівники – переважно жінки). 140 МІГРАЦІЯ НАСЕЛЕННЯ В КОНТЕКСТІ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ Опрацювання відповідей респондентів щодо розташування місць прикладання праці дало можливість визначити кількість працюючих у населеному пункті, де проживають постійно, або сусідньому (рис. 3). З’ясовано, що в межах сільської ради переважно пра- цюють жінки, а саме: 88,2 % – с. Гладковичі, 82,5 % – с. Хомутець, 68,8 % – с. Заріччя, 93,3 % – с. Осівці проти відповідно чоловіків 77,3 %, 65,7 %, 50 %, 93 %. Для переміщення від роботи до дому і навпаки вони витрачають від 10 до 30 хвилин щоденно. Рис. 3. Розташування місць прикладання праці, % Працевлаштувались в іншому населеному пункті в межах району 6,8 % опитаних у с. Осівці (6,9 % – чоловіків, 6,7 % – жінок), 10,9 % – у с. Хомутець (17,1 % – чоловіків, 7,0 % – жінок), 15,8 % – у с. Гладковичі (22,7 % – чоловіків, 9,8 % – жінок), 35,2 % – у с. Заріччя (40,0 % – чоловіків, 31,2 % – жінок). Знайшли роботу в межах області 2,9 % – опитаних чоловіків та 3,5 % жінок із с. Хо- мутець, 5,0 % чоловіків – із с. Заріччя. Працюючих за межами області (2,9 % чоловіків) та за кордоном (1,8 % жінок) виявлено тільки у с. Хомутець. Визнали, що мають роботу у м. Києві, 2,0 % респондентів-жінок із с. Гладковичі, 5,0 % чоловіків – с. Заріччя та 5,3 % жінок і 11,4 % чоловіків –із с. Хомутець. Регулярність трудових маятникових міграцій залежить від режиму трудової діяльності та наявних транспортних магістралей. Зазначимо, що всі села мають гарні транспортні шляхи (дороги з твердим покриттям), які виходять на траси державного або міжнарод- ного значення. Враховуючи широко розповсюджені нині режими трудової діяльності: доба роботи–дві (три) дома, тиждень через тиждень, селяни згідні працювати за таких умов деякий час. Але вважають негативною стороною трудових міграцій значні витрати часу на переміщення від роботи до дому, наявність соціальних та побутових проблем у зв’язку із цим. Опитування показало, що витрачають 30–60 хвилин на переміщення від дому до роботи кожен третій з опитаних у с. Заріччя, сьомий – с. Гладковичі, десятий – у с. Хомутець. Понад годину займає дорога у 2 % респондентів с. Осівці, 5 % – с. Заріччя та с. Гладковичі, 10 % – с. Хомутець. Основними мотиваційними чинниками міграційного руху сільського населення є економічні: низький рівень оплати праці у сільському господарстві, відсутність робочих 141 МІГРАЦІЯ НАСЕЛЕННЯ В КОНТЕКСТІ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ місць, обмежений професійний перелік наявних робочих місць та інші. Вони штовхають, переважно, осіб молодого та середнього віку до пошуку роботи поза домівкою. Частково стримує географічне розпорошення трудового потенціалу самозайнятість населення у особистому селянському (підсобному) господарстві (с. Заріччя – 231 особа, с. Гладковичі – 160 осіб, с. Осівці – 14 осіб, с. Хомутець – 96 осіб). Така кількість само- зайнятих, на нашу думку, красномовно свідчить про те, що на сьогодні місцеві органи влади не можуть створити достатньо робочих місць, які забезпечували б належний рівень доходів усіх жителів, а трудова міграція селян є вимушеним заходом і, все частіше, голов- ним джерелом засобів існування. Висновки. Дослідження показало, що стимулювання створення нових робочих місць – одне із головних завдань соціальної політики держави на селі. Доведено, що пропозиція робочої сили на селі перевищує можливості ринку праці. Впровадження практики сезон- ного найму працівників орендарями та іншими власниками землі об’єктивно обумовлює зменшення рівня безробіття у весняно–літній період. Досить значні масштаби ручної та малокваліфікованої праці знижують привабливість роботи у аграрній сфері для молоді, тому вона орієнтована на закріплення у містах, де більшою є ймовірність для працевлаш- тування та професійного росту, а також розташовані заклади освіти. Через загострення проблем економічного розвитку сільських населених пунктів, не- зважаючи на гостру потребу в грошах, частина економічно активного населення (особливо передпенсійного та пенсійного віку) залишається незатребуваною в офіційній економіці, а їх освітньо-кваліфікаційний рівень та фаховий досвід суспільством використовується обмежено. Дослідження показало, що як на радіоактивно забруднених територіях, так і у місцях компактного проживання переселенців, трудова міграція та розвиток самозайнятості дещо пом’якшують гостроту проблеми безробіття в сільській місцевості. Але скрізь вкрай необ- хідно активізувати роботи щодо стимулювання розвитку сільськогосподарських підпри- ємств і фермерських господарств, що сприятиме розширенню зайнятості населення. Джерела 1. Населення України. Соціально-демографічні проблеми українського села. – К.: Ін-т демографії і соціальних досліджень НАН України, 2007. – 468 с. 2. Населення України-2004. Регіональні аспекти демографічного розвитку. – К.: І-т демографії та соціальних досліджень НАН України, Держкомстат України, 2004. – 342 с. 3. Сучасна демографічна ситуація в Україні: проблеми, перспективи, шляхи поліпшення (науково-аналітична доповідь) –К.: Ін-т демографії та соціальних досліджень НАН України, 2007. – 60 с. 4. Соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: Національна доповідь України / Е.М. Лібанова, О.В. Макарова, І.О. Курило, Л.С. Лисогор і ін. – К., 2008. – 143 с. 5. 20 років Чорнобильської катастрофи: підсумки та перспективи. / Упорядники: Борисюк М.М., Омельянець С.М., Рогінець О.В., Халімон Г.В. / Верховна Рада України – К.: Парламентське вид- во, 2006. – 640 с. – (Серія “Парламентські слухання”). 6. Двадцять років Чорнобильської катастрофи. Погляд у майбутнє: Збірка тез міжнар. конф., 24–26 квітня 2006 року. Київ, Україна. – К.: Інноваційно-видавничий центр “ХОЛТЕХ”, 2006. – 368 c. 7. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “Епідеміологія медичних наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. 20 років по тому”: Тези доповідей 9-10 жовтня 2007 р., Київ, Україна. – Донецьк: В-во “Вебер”. – 120 с. 142 МІГРАЦІЯ НАСЕЛЕННЯ В КОНТЕКСТІ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ 8. Медико-демографічні наслідки Чорнобильської катастрофи в Україні / Омельянець М.І., Дубова Н.Ф., Гунько Н.В. й ін. – К., Чорнобильінтерінформ, 2004. – 208 с. 9. Приліпко В.А., Гунько Н.В., Пустовіт І.М. Проблеми радіоактивно забруднених територій: аналіз демографічного розвитку сільських населених пунктів // Науковий вісник НАУ. – К., 2007. – Вип. 117. – С. 41–47. 10. Гунько Н.В., Приліпко В.А. Вибіркове вивчення сільського населення радіоактивно забруднених територій: аналіз і оцінка основних відтворювальних процесів // Продуктивні сили і регіональна економіка. – Т. 2. – К., 2007. – С. 222–229. 11. Приліпко В.І., Гунько Н.В., Соломенко Л.І. Медико-демографічні та екологічні аспекти життєдіяльності населення на радіоактивно забруднених територіях / Матеріали YI міжнар. науково-методичн. конференції “Безпека життя і діяльності: людина, освіта, наука, практика”, 15–16 березня 2007 р., Київ, 2007. – С. 170–172. 12. Приліпко В., Озерова Ю., Гунько Н., Пустовіт І. Соціально-психологічний стан населення та шляхи економічного відродження радіоактивно забруднених територій // Міжнар. наук.- практ. конф. з питань соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: Тези доп. 24–25 квітня 2008 р., Київ, Україна. – К.: “Соцінформ”, 2008. – С. 114. 13. Приліпко В.А., Гунько Н.В., Пустовіт І.М. Трудоресурсний потенціал та працезабезпечення населення окремих населених пунктів, що зазнали дії наслідків Чорнобильської катастрофи // Науковий вісник НАУ. – К., 2008. – Вип. 125. – С. 55–65. ___________________________ Аннотация. В статье представлены материалы выборочного исследования трудоресурсного потенциала сел Житомирской области. Проанализировано возрастной состав рабочей силы, уровень экономической активности населения и занятости, объемы и направления трудовых потоков. Summary. In the article are represented the materials of a selective study of the labour potential of the villages of Zhitomir region. Analyzed age composition of work force, the level of the economic activity of population and employment, volumes and the direction of working flows. Стаття надійшла до редакції журналу 16.03.2009 р.

Ähnliche Einträge