Fünf minuten rechtsphilosophie
В переведенной газетной статье сентября 1945 года выдающегося немецкого философа права Густава Радбруха (1878-1949) лаконично излагаются его взгляды на проблему противостояния
 между “несправедливыми законами” и справедливостью. Хотя такие законы и могут существовать, как это подтверждает дв...
Saved in:
| Date: | 2004 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2004
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/9050 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Fünf minuten rechtsphilosophie / G. Radbruch // Проблеми філософії права. — 2003. — Т. II. — С. 95-97. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860076592810688512 |
|---|---|
| author | Radbruch, G. |
| author_facet | Radbruch, G. |
| citation_txt | Fünf minuten rechtsphilosophie / G. Radbruch // Проблеми філософії права. — 2003. — Т. II. — С. 95-97. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| description | В переведенной газетной статье сентября 1945 года выдающегося немецкого философа права Густава Радбруха (1878-1949) лаконично излагаются его взгляды на проблему противостояния
между “несправедливыми законами” и справедливостью. Хотя такие законы и могут существовать, как это подтверждает двенадцать лет нацистского режима, проблема противостояния должна
быть решена в пользу справедливости: “что хотя законы, в значительной мере несправедливые и наносящие ущерб обществу и могут существовать, им следует отказывать в действии и в признании их правового характера”.
The translation into the Ukrainian language of the September 1945 newspaper article by the prominent
German philosopher of law Gustav Radbruch (1878-1949) presents a brief but concise account of his views on the conflict between “unjust laws” and justice. Although such laws may be exist, as it was proved in the time of twelve years of the Nazi regime, the conflict should be solved in favor of justice: the laws that are “unjust to a considerable degree and harmful to the society” should be devoid of validity
and the recognition of their legal character.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:14:03Z |
| format | Article |
| fulltext |
Fünf Minuten Rechtsphilosophie
Проблеми філософії права. – 2004. – Том II. 95
G. Radbruch
FÜNF MINUTEN RECHTSPHILOSOPHIE
Ґ. Радбрух
П’ЯТЬ ХВИЛИН ФІЛОСОФІЇ ПРАВА
(Передрук тексту оригіналу та друк перекладу здійснено з дозволу видавництва C. F. Müller
Juristischer Verlag GmbH (Heidelberg). Переклад В. С. Бігуна за: Fünf Minuten Rechtsphilosophie //
Radbruch Gustav. Gesamtausgabe. Hrsg. von Arthur Kaufmann. – Heidelberg: Müller, Juristischer Verlag. –
Band 3. Rechtsphilosophie. – 3 Bearb. von Winfried Hassemer. – 1990. – S. 78-79. Вперше опубліковано
в: Rhein-Neckar-Zeitung (Heidelberg). – 1945. – 12. September)
Erste Minute
Befehl ist Befehl, heißt es für den Soldaten. Ge-
setz ist Gesetz, sagt der Jurist. Während aber für den
Soldaten Pflicht und Recht zum Gehorsam aufhören,
wenn er weiß, daß der Befehl ein Verbrechen oder
ein Vergehen bezweckt, kennt der Jurist, seit vor
etwa hundert Jahren die letzten Naturrechtler unter
den Juristen ausgestorben sind, keine solche Ausnah-
men von der Geltung des Gesetzes und vom Gehor-
sam der Untertanen des Gesetzes. Das Gesetz gilt,
weil es Gesetz ist, und es ist Gesetz, wenn es in der
Regel der Fälle die Macht hat, sich durchzusetzen.
Diese Auffassung vom Gesetz und seiner Geltung
(wir nennen sie die positivistische Lehre) hat die Juris-
ten wie das Volk wehrlos gemacht gegen noch so wil-
lkürliche, noch so grausame, noch so verbrecherische
Gesetze. Sie setzt letzten Endes das Recht der Macht
gleich, nur wo die Macht ist, ist das Recht.
Zweite Minute
Man hat diesen Satz durch einen anderen Satz er-
gänzen oder ersetzen wollen: Recht ist, was dem
Volke nützt.
Das heißt: Willkür, Vertragsbruch, Gesetzwid-
rigkeit sind, sofern sie nur dem Volke nützen, Recht.
Das heißt praktisch: was den Inhaber der Staatsge-
walt gemeinnützig dünkt, jeder Einfall und jede Lau-
ne des Despoten, Strafe ohne Gesetz und Urteil,
gesetzloser Mord an Kranken sind Recht. Das kann
heißen: der Eigennutz der Herrschenden wird als
Gemeinnutz angesehen.
Und so hat die Gleichsetzung von Recht und ver-
meintlichem oder angeblichem Volksnutzen einen
Rechtsstaat in einen Unrechtsstaat verwandelt.
Nein, es hat nicht zu heißen: alles was dem Volke
Перша хвилина
“Наказ є наказ”, – говорять солдатам. “Закон
є закон”, – говорять правники. Водночас якщо
для солдата обов’язок та право на підпорядку-
вання перестає діяти, коли він дізнається, що на-
каз має на меті вчинення злочину чи правопору-
шення, то правникам уже століття після того, як
серед них не залишилося жодного зачинателя
природного права не знайомі подібні винятки
щодо дії закону та підпорядкування йому законо-
слухняних громадян. Закон має силу, оскільки це –
закон, а це – закон, якщо в більшості випадків він
може бути реалізованим через застосування сили .
Таке розуміння закону та його дії (яке ми на-
зиваємо позитивістським вченням) зробило прав-
ників, як і весь народ, беззахисними супроти сва-
вільних, страшних та злочинних законів. Врешті
решт воно ототожнює право і силу: право є лише
там, де є сила.
Друга хвилина
Цей принцип забажали доповнити або замінити
таким чином: правом є те, що корисне народу.
Це означає, що свавілля, порушення договору,
протизаконність є правом, якщо цим приноситься
благо народу. Практично це означає, що правом
є те, що той, у чиїх руках державна влада, вважає
загальнокорисним, будь-яка несподівана ідея чи
примха деспота, покарання без суду і слідства,
незаконне умертвіння хворих. Це також може
означати, що самокорисність влади розглядається
як загальне благо. Й відтак урівнювання права
з оманливим чи так званим народним благом пе-
ретворює правову державу на неправову.
Ні, стверджувати, що “все, що корисне народу
G. Radbruch
96 Проблеми філософії права. – 2004. – Том II.
nützt, ist Recht, vielmehr umgekehrt: nur was Recht
ist, nützt dem Volke.
Dritte Minute
Recht ist Wille zur Gerechtigkeit. Gerechtigkeit
aber heißt: ohne Ansehen der Person richten, an glei-
chem Maße alle messen.
Wenn die Ermordung politischer Gegner geehrt,
der Mord am Andersrassigen geboten, die gleiche
Tat gegen die eigenen Gesinnungsgenossen aber mit
den grausamsten, entehrendsten Strafen geahndet
wird, so ist das weder Gerechtigkeit noch Recht.
Wenn Gesetze den Willen zur Gerechtigkeit be-
wußt verleugnen, z. B. Menschenrechte Menschen
nach Willkür gewähren und versagen, dann fehlt die-
sen Gesetzen die Geltung, dann schuldet das Volk
ihnen keinen Gehorsam, dann müssen auch die
Juristen den Mut finden, ihnen den Rechtscharakter
abzusprechen.
Vierte Minute
Gewiß, neben der Gerechtigkeit ist auch der Ge-
meinnutz ein Ziel des Rechts. Gewiß, auch das Ge-
setz als solches, sogar das schlechte Gesetz, hat noch
immer einen Wert – den Wert, das Recht Zweifeln
gegenüber sicherzustellen. Gewiß, menschliche Un-
vollkommenheit läßt im Gesetze nicht immer alle
drei Werte des Rechts: Gemeinnutz, Rechtssicher-
heit und Gerechtigkeit, sich harmonisch vereinigen,
und es bleibt dann nur übrig abzuwägen, ob dem
schlechten, dem schädlichen oder ungerechten Ge-
setze um der Rechtssicherheit willen dennoch Gel-
tung zuzusprechen, oder um seiner Ungerechtigkeit
oder Gemeinschädlichkeit willen die Geltung zu ver-
sagen sei. Das aber muß sich dem Bewußtsein des
Volkes und der Juristen tief einprägen: es kann Ge-
setze mit einem solchen Maße von Ungerechtigkeit
und Gemeinschädlichkeit geben, daß ihnen die
Geltung, ja der Rechtscharakter abgesprochen werden
muß.
Fünfte Minute
Es gibt also Rechtsgrundsätze, die stärker sind als
jede rechtliche Satzung, so daß ein Gesetz, das ihnen
widerspricht, der Geltung bar ist. Man nennt diese
Grundsätze das Naturrecht oder das Vernunftrecht.
Gewiß sind sie im Einzelnen von manchem Zweifel
umgeben, aber die Arbeit der Jahrhunderte hat doch
einen festen Bestand herausgearbeitet, und in den soge-
nannten Erklärungen der Menschen- und Bürgerrechte
mit so weitreichender Übereinstimmung gesammelt,
daß in Hinsicht auf manche von ihnen nur noch
gewollte Skepsis den Zweifel aufrechterhalten kann.
– це право” не можна, радше має бути навпаки:
“лише те, що є правом – корисне народу”.
Третя хвилина
Право – це воля до справедливості. Справедли-
вість, втім, означає: судити не зважаючи на особу
людини й за однаковим масштабом щодо всіх.
Коли схвалюють вбивство політичних проти-
вників, дозволяють вбивати представників іншої
раси, а за такі ж злочини проти своїх однодумців
карають найбільш страшними та принижуючими
гідність покараннями, то це не є ані справедливі-
стю, ані правом.
Якщо закони свідомо заперечують волю до
справедливості, наприклад, свавільно надаючи чи
відмовляючи в правах людини, то такі закони є
недійсними, то народ не зобов’язаний підпоряд-
ковуватися їм, а правники повинні віднайти муж-
ність не визнавати їхнього правового характеру.
Четверта хвилина
Звісно, що поруч із справедливістю, метою
права є й загальне благо. Звісно, що закон сам по
собі, і навіть поганий закон, має цінність, яка по-
лягає у його здатності протиставити непевності
право. Звісно, що недосконалість людини не зав-
жди дозволяє гармонійно поєднати в законі усі
три цінності – загальне благо, правову певність
(стабільність) і справедливість, й залишається
лише вибирати між тим чи погоджуватися заради
правопевності на дію поганого, шкідливого чи
несправедливого закону чи відмовляти йому в дії,
враховуючи його несправедливість і загаль-
ношкідливість. Але народ та правники повинні
чітко усвідомити, що хоча й можуть існувати
закони, які є в значній мірі несправедливі й шкі-
дливі суспільству, їм слід відмовити в дії, у ви-
знанні їхнього правового характеру.
П’ята хвилина
Отож, існують правові принципи більш авто-
ритетні за будь-який правовий припис, і закон,
що їм суперечить не має сили. Такі загальні
принципи називають природним правом або ро-
зумним правом. Кожен з них окремо породжував
сумніви, але впродовж століть було закладено їх
тверду основу й за загальною згодою їх було за-
кріплено в так званих деклараціях основних
і громадянських прав людини; відтак більшість
з них вже не викликає сумнівів.
Мовою віри ті самі ідеї знайшли закріплення
у таких висловлюваннях з Біблії: з одного боку,
вам слід підпорядковуватися владі, що стоїть над
Fünf Minuten Rechtsphilosophie
Проблеми філософії права. – 2004. – Том II. 97
In der Sprache des Glaubens aber sind die glei-
chen Gedanken in zwei Bibelworten niedergelegt. Es
steht einerseits geschrieben: Ihr sollt gehorsam sein
der Obrigkeit, die Gewalt über euch hat. Geschrie-
ben steht aber andererseits auch: ihr sollt Gott mehr
gehorchen als den Menschen – und das ist nicht etwa
nur ein frommer Wunsch, sondern ein geltender Re-
chtssatz. Die Spannung aber zwischen diesen beiden
Worten kann man nicht durch ein drittes lösen, etwa
durch den Spruch: Gebet dem Kaiser was des Kaisers
und Gott was Gottes ist – denn auch dieses Wort läßt
die Grenzen im Zweifel. Vielmehr: es überläßt die
Lösung der Stimme Gottes, welche nur angesichts
des besonderen Falles im Gewissen des Einzelnen zu
ihm spricht.
вами, а з другого – вам слід слухатися Бога бі-
льше, ніж людини. І це не лише благий намір, але
й діючий правовий принцип. Втім суперечність
між цими положеннями неможливо вирішити
з допомогою третього висловлювання, як-от сен-
тенції “Цісарю – цісареве, а Богу – Богове”, оскі-
льки навіть воно залишає сумніви щодо критеріїв
розмежування. Більш того, рішення віддається
гласу Божому, котрий лише в особливих випад-
ках пробуджує совість індивіда.
Г. Радбрух
ПЯТЬ МИНУТ ФИЛОСОФИИ ПРАВА
В переведенной газетной статье сентября 1945 года выдающегося немецкого философа права
Густава Радбруха (1878-1949) лаконично излагаются его взгляды на проблему противостояния
между “несправедливыми законами” и справедливостью. Хотя такие законы и могут существо-
вать, как это подтверждает двенадцать лет нацистского режима, проблема противостояния должна
быть решена в пользу справедливости: “что хотя законы, в значительной мере несправедливые и
наносящие ущерб обществу и могут существовать, им следует отказывать в действии и в призна-
нии их правового характера”.
G. Radbruch
FIVE MINUTES OF PHILOSOPHY OF LAW
The translation into the Ukrainian language of the September 1945 newspaper article by the promi-
nent German philosopher of law Gustav Radbruch (1878-1949) presents a brief but concise account of
his views on the conflict between “unjust laws” and justice. Although such laws may be exist, as it was
proved in the time of twelve years of the Nazi regime, the conflict should be solved in favor of justice:
the laws that are “unjust to a considerable degree and harmful to the society” should be devoid of valid-
ity and the recognition of their legal character.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-9050 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1818-992X |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:14:03Z |
| publishDate | 2004 |
| publisher | Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Radbruch, G. 2010-06-24T10:47:12Z 2010-06-24T10:47:12Z 2004 Fünf minuten rechtsphilosophie / G. Radbruch // Проблеми філософії права. — 2003. — Т. II. — С. 95-97. — укр. 1818-992X https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/9050 В переведенной газетной статье сентября 1945 года выдающегося немецкого философа права Густава Радбруха (1878-1949) лаконично излагаются его взгляды на проблему противостояния
 между “несправедливыми законами” и справедливостью. Хотя такие законы и могут существовать, как это подтверждает двенадцать лет нацистского режима, проблема противостояния должна
 быть решена в пользу справедливости: “что хотя законы, в значительной мере несправедливые и наносящие ущерб обществу и могут существовать, им следует отказывать в действии и в признании их правового характера”. The translation into the Ukrainian language of the September 1945 newspaper article by the prominent
 German philosopher of law Gustav Radbruch (1878-1949) presents a brief but concise account of his views on the conflict between “unjust laws” and justice. Although such laws may be exist, as it was proved in the time of twelve years of the Nazi regime, the conflict should be solved in favor of justice: the laws that are “unjust to a considerable degree and harmful to the society” should be devoid of validity
 and the recognition of their legal character. uk Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України Класики філософії права: Густав Радбрух Fünf minuten rechtsphilosophie Пять минут философии права П’ять хвилин філософії права Five minutes of philosophy of law Article published earlier |
| spellingShingle | Fünf minuten rechtsphilosophie Radbruch, G. Класики філософії права: Густав Радбрух |
| title | Fünf minuten rechtsphilosophie |
| title_alt | Пять минут философии права П’ять хвилин філософії права Five minutes of philosophy of law |
| title_full | Fünf minuten rechtsphilosophie |
| title_fullStr | Fünf minuten rechtsphilosophie |
| title_full_unstemmed | Fünf minuten rechtsphilosophie |
| title_short | Fünf minuten rechtsphilosophie |
| title_sort | fünf minuten rechtsphilosophie |
| topic | Класики філософії права: Густав Радбрух |
| topic_facet | Класики філософії права: Густав Радбрух |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/9050 |
| work_keys_str_mv | AT radbruchg funfminutenrechtsphilosophie AT radbruchg pâtʹminutfilosofiiprava AT radbruchg pâtʹhvilinfílosofííprava AT radbruchg fiveminutesofphilosophyoflaw |