Між хімією, поезією та філософією (про візит нобелівського лауреата Роалда Гофмана в Україну)

Наприкінці вересня цього року в Україну до Львова завітав лауреат Нобелівської премії в галузі хімії, професор Корнельського університету Роалд
 Гофман. Уродженець України, видатний учений, поет, драматург і філософ з нагоди присвоєння йому звання Doctor Honoris Causa Львівського національно...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Вісник НАН України
Date:2015
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2015
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/90629
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Між хімією, поезією та філософією (про візит нобелівського лауреата Роалда Гофмана в Україну) // Вісник Національної академії наук України. — 2015. — № 11. — С. 81-85. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1860248000569278464
citation_txt Між хімією, поезією та філософією (про візит нобелівського лауреата Роалда Гофмана в Україну) // Вісник Національної академії наук України. — 2015. — № 11. — С. 81-85. — укр.
collection DSpace DC
container_title Вісник НАН України
description Наприкінці вересня цього року в Україну до Львова завітав лауреат Нобелівської премії в галузі хімії, професор Корнельського університету Роалд
 Гофман. Уродженець України, видатний учений, поет, драматург і філософ з нагоди присвоєння йому звання Doctor Honoris Causa Львівського національного університету імені Івана Франка прочитав відкриту лекцію «Протохімія як місток», під час якої поділився своїми міркуваннями про те, як хімія поєднує минуле й сучасне і як далеко може сягнути думка науковця.
first_indexed 2025-12-07T18:39:38Z
format Article
fulltext ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2015, № 11 81 ПОДІЇПОДІЇ МІЖ ХІМІЄЮ, ПОЕЗІЄЮ ТА ФІЛОСОФІЄЮ Про візит нобелівського лауреата Роалда Гофмана в Україну Наприкінці вересня цього року в Україну до Львова завітав лауреат Нобе- лівської премії в галузі хімії, професор Корнельського університету Роалд Гофман. Уродженець України, видатний учений, поет, драматург і фі- лософ з нагоди присвоєння йому звання Doctor Honoris Causa Львівського національного університету імені Івана Франка прочитав відкриту лек- цію «Протохімія як місток», під час якої поділився своїми міркуваннями про те, як хімія поєднує минуле й сучасне і як далеко може сягнути думка науковця. З 29 вересня по 2 жовтня 2015 року в Україні з візитом пере- бував відомий хімік, лауреат Нобелівської премії, професор Корнельського університету (США) Роалд Гофман (Roald Hoffmann). Ім’я Роалда Гофмана стало широко відомим світовій на- уковій спільноті ще в середині 60-х років минулого століття, коли він разом із Робертом Вудвордом (Robert Woodward), на- магаючись пояснити дещо несподівану реакцію, виявлену при синтезі вітаміну В12, визначив закономірності, що спираються на закони квантової механіки і дозволяють передбачати, чи бу- дуть продуктивними реакції для певних комбінацій хімічних реагентів, чи ні. Правило Вудворда—Гофмана відоме тепер кож- ному студенту-хіміку. Принцип збереження орбітальної симе- трії полягає в тому, що узгоджені хімічні реакції відбуваються легко, якщо є відповідність між характеристиками орбітальної симетрії заповнених молекулярних орбіталей вихідних реаген- тів і продуктів, а якщо такої кореляції немає, то перебіг реакції стає ускладненим. Це відкриття і подальше узагальнення про- фесором Гофманом квантової теорії атомних і молекулярних зіткнень спричинило справжній переворот у хімічних науках, оскільки забезпечило хіміків-синтетиків потужними засобами теоретичного розрахунку і прогнозування. У 1981 р. Роалда Гофмана і японського вченого Кен’їті Фукуї «за розроблення теорії перебігу хімічних реакцій, створену ними незалежно Професор Корнельського університету Роалд Гофман (Roald Hoffmann) 82 ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2015, № 11 ПОДІЇ один від одного» було удостоєно Нобелівської премії з хімії. Крім найвищої — Нобелівської нагороди, видатний учений має безліч інших престижних наукових премій і відзнак, є членом Американ- ської академії мистецтв і наук, Національної академії наук США та багатьох академій інших країн. Він пишається тим, що був першим, хто здобув нагороди Американського хімічного товариства за досягнення як в органічній, так і в неорганічній хімії. До України у Роалда Гофмана особливе став- лення. Він народився 1937 року в містечку Зо- лочів на Львівщині в єврейській родині. «Тем- ні дні Європи» не оминули його. Ще дитиною він на власні очі бачив усі жахи нацистських гетто і концтаборів, усю міру добра і зла, що міститься в людській душі. «Я тут народився і хочу, щоб в українців усе було добре», — зі- знався пан Гофман в одній з численних бесід зі львівськими журналістами. У 2013 р. він од- ним із перших підписав звернення світової на- укової спільноти на підтримку Євромайдану, нещодавно в інтерв’ю канадській громадській організації Ukrainian Jewish Encounter висловив думку, що Андрей Шептицький заслуговує на звання «Праведник народів світу». Уже понад 30 років нобелівський лауреат співпрацює з хіміками Львівського національ- ного університету імені Івана Франка. Напере- додні його візиту наукова спільнота Універси- тету ухвалила рішення про присвоєння профе- сору Роалду Гофману звання Doctor Honoris Cаusа ЛНУ імені Івана Франка за визначний внесок у зміцнення авторитету України в між- народному співтоваристві та активну спів- працю з кристалохімічною школою Львівсько- го університету. «Львівська кристалохімічна школа працює в напрямі кристалохімічних досліджень інтерметалічних сполук, — про- коментував цю подію проректор Університету член-кореспондент НАН України, професор Роман Євгенович Гладишевський. — Це насам- перед пошук і синтез нових сполук, які можуть стати основою створення сучасних матеріалів, вивчення їх фізичних і хімічних властивостей. Наша школа зосереджує свою діяльність на експериментальній роботі, а група професора Гофмана досліджує ці сполуки в більш широко- му аспекті, пояснюючи хімічний зв’язок у них, моделюючи різноманітні кристалічні структу- ри, прогнозуючи гіпотетичні сполуки». Професор Гофман взяв також участь у ро- боті Міжнародного конгресу «Сучасні напря- ми в хімії, біології, фармації та біотехнології», який у ці дні проходив на базі Національного університету «Львівська політехніка», де ви- ступив із науковою доповіддю, присвяченою впливу тиску на властивості різних хімічних елементів. Частину своєї кар’єри Роалд Гофман при- святив популяризації науки. Багато років у Корнельському університеті він читав вступ- ний курс з хімії, намагаючись захопити сту- дентів цим предметом. На його думку, усвідом- лення і розуміння естетичного аспекту науки набагато швидше, ніж просте нагромадження фактів, веде до відкриття. Він написав кілька науково-популярних книжок (найвідоміша з яких The Same and Not the Same), дві книги, що досліджують зв’язок між наукою та мис- тецтвом. Р. Гофман був співавтором і ведучим 26-серійного навчального телесеріалу «Світ хімії», який і досі використовують у школах і коледжах США. На початку 2000-х років він започаткував успішний науково-популярний проект Science Cabaret. * * * Отже, 30 вересня професор Роалд Гофман як Doctor Honoris Causa Львівського національ- ного університету імені Івана Франка прочи- тав лекцію Protochemistries are a Bridge («Про- тохімія як місток»). Він розповів про своє бачення хімії не лише як науки, а й як стилю життя, розгорнувши перед слухачами розмаїту картину минулого і сучасного, з усіма загадка- ми і таємницями природи. На мультимедійному екрані зображення зо- лотих масок та ідолів індіанських племен, сар- кофагів єгипетських фараонів змінювали зраз- ки давнього текстилю, керамічних виробів, ювелірних прикрас. Складалося враження, що присутні слухають лекцію з історії мистецтва. ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2015, № 11 83 ПОДІЇ Втручання людини у природу залишає чіткі сліди, які можна розгледіти крізь тисячоліт- тя. Так, нещодавні гляціологічні дослідження зразків льодовикового щита Гренландії вияви- ли два піки накопичення в них свинцю. Один із них хронологічно належить до часів Рим- ської імперії, а інший — до періоду науково- технічної революції в Європі. На думку професора, протохімія, як актив- ність людства щодо зміни навколишнього сві- ту, була передвісником сучасної науки, своє- рідним містком між хімією і культурою цивілі- зації, адже перетворення матерії є невід’ємною складовою людського буття. Взагалі, вважає Роалд Гофман, наука — це цілком природна сфера діяльності людини, органічно вписана в контекст світової культури. * * * «Хімік, який шукає красу і в будові молеку- ли, і в поезії», — так характеризують Роалда Гофмана його колеги. Розповідаючи про цього видатного вченого, не можна обійти увагою ще одну грань його творчості. Саме бажання ви- словити своє відчуття краси і гармонії в науці спонукало його свого часу, вже у досить зріло- му віці, до написання віршів. Роалд Гофман — автор кількох поетичних збірок. З трьох його драматургічних творів найвідомішою стала п’єса Oxygen («Кисень»), написана у співав- торстві з іншим відомим хіміком, винахідни- ком оральних контрацептивів Карлом Дже- рассі (Carl Djerassi), у сюжеті якої обігрується дискусія, кому віддати пріоритет відкриття і дослідження кисню — Карлу Шеєле, Джозефу Прістлі чи Антуану Лавуазьє. У 2010 р. у московському видавництві «Текст» вибрані поезії Роалда Гофмана було опубліковано у двомовному (англійською та російською) виданні Selected Poems («Избран- ные стихотворения»). У передмові до цієї кни- ги зазначено, що вірші Гофмана — це живий, рівноправний діалог науки і творчості, в якому аналітичний розум ученого поєднується з тон- кою спостережливістю поета. Пропонуємо увазі читачів журналу «Вісник НАН України» один із поетичних творів нобе- А Роалд Гофман переконливо доводив, що впродовж усієї історії цивілізації людство, змі- нюючи природу навколо себе, розвивало хімію як науку, навіть не здогадуючись про це. Люд- ський досвід, що примножувався від поколін- ня до покоління, врешті-решт уможливив роз- виток сучасної хімії. Люди видобували метали, виготовляли зброю, прикраси, косметику, ліки, інші предмети повсякденного вжитку, готува- ли й намагалися зберегти їжу і при цьому ви- конували безліч хімічних дослідів, опановую- чи методи експериментальної протохімії. Вони не називали себе хіміками або вченими, проте саме вони змінили світ. На прикладі синього барвника Роалд Гоф- ман розповів, як у різних куточках світу люди з давніх-давен намагалися отримати пігмент, який дав би бажаний колір. Ми зустрічаємо його і в давніх настінних розписах, і в тканинах, і в кераміці. Про цей колір згадується у міфах про Геркулеса, слово «тхелет» у Торі вживаєть- ся на означення синього кольору в одязі пер- восвящеників, тірський пурпур (tyrian purple) в античності був найдорожчим фарбником і використовувався для вбрання римських ім- ператорів під час тріумфів. Пігмент синього кольору можна отримати з природного мінера- лу ультрамарину. Крім того, у давнину в різних частинах світу його видобували з окремих ви- дів рослин і молюсків. Роалд Гофман, звертаю- чись до студентів, жартома зауважив, що вони мають любити хімію хоча б за те, що завдяки їй було винайдено спосіб отримання синтетично- го барвника кольору індиго (indian blue). Адже як можна уявити сучасну молодь без класич- них синіх джинсів? А початок «джинсової культури» заклали саме ті, хто вичавлював піг- мент із равликів, відварював листя вайди або індигофери. Не менш цікавою була розповідь професора і про історію миловаріння, про те, як поступово люди збагнули, що, змішуючи рослинні чи тва- ринні жири із золою, можна отримати мийний засіб. Професор наголошував, що саме щоден- на тяжка і рутинна праця людей, далеких від хімії, заклала підґрунтя для здобутків сучасної науки. 84 ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2015, № 11 ПОДІЇ лівського лауреата, на публікацію якого у на- шому виданні він люб’язно надав свою згоду. INTUITION The red-haired woman said glass is tense. She didn't know about disordered silica chains, rings and structural frustration. She just looked at its fractured green edge. ІНТУЇЦІЯ Мідноволоса жінка сказала, що скло — напружене. Вона нічого не знала про заплутані ланцюжки і кільця кремнезему, про їх структурну фрустрацію. Вона лише кинула погляд на його надламаний зелений край.* Біографічна довідка У 2007 р. у журналі «Вісник НАН України» (№ 7) було надруковано статтю члена-кореспондента НАН України І.С. Чекмана «Американський уче- ний із Золочева», присвячену Роалду Гофману. У ній автор зауважує, що з-поміж нобелівських ла- уреатів чи не найдраматичніше дитинство припало на долю вихідця з Галичини професора Гофмана. 18 липня 1937 р. у провінційному містечку Зо- лочів на Львівщині, територія якої належала тоді Польщі, у єврейській родині інженера, випускника Львівського політехнічного інституту Гілеля Саф- рана і шкільної вчительки Клари Розе народився син. Назвали його Роалдом на честь норвезького полярного дослідника Амундсена. Щасливе життя перервалося в 1939 р. з початком Другої світової ві- йни. Галичина увійшла до складу СРСР, потім із за- ходу, з Польщі почали прибувати біженці, але справ- жній жах для сім’ї Сафранів, як і всіх єврейських родин, які кілька віків жили на цій землі, настав у 1941 р. після окупації міста німецькими військами. З перших днів почалися погроми і вбивства, десят- ки тисяч євреїв Золочева зігнали у гетто, а потім у трудовий табір, де використовували на примусових роботах. У січні 1943 р. Гілелю Сафрану вдалося вивести дружину з сином із табору. Втікачам нада- ла притулок родина Миколи Дюка, вчителя із су- сіднього села Унів, переховуючи їх на горищі шко- ли аж до середини літа 1944 р. Важко навіть уявити собі, як могла шестирічна дитина впродовж півтора року просидіти в тісній комірчині, дивлячись на світ крізь щілину, як вдалося не втратити надію, що коли-небудь цей морок скінчиться. У червні 1943 р. до них дійшла звістка, що німці розстріляли батька за спробу організації чергової втечі з табору. Така сама доля спіткала й більшість близьких родичів — з великої родини Сафранів—Розе вижили лише кілька чоловік. Наприкінці 1944 р. Роалд з матір’ю перебралися до Кракова, де Клара зустріла Пола Гофмана, дру- жина якого також загинула в гетто. Невдовзі вони побралися. Кілька років сім’я поневірялася в та- борах для переміщених осіб по всій післявоєнній Європі, аж поки в 1949 р. не емігрувала до США. Роалд Гофман тепло згадує свого вітчима: «Він був для мене добрим і лагідним батьком до самої своєї смерті, не доживши всього два місяці до оголошен- ня Нобелівської премії». Переховуючись від німців на шкільному горищі, мати не лише навчала сина читати і писати, а й роз- повідала цікаві речі про навколишній світ, і пізні- ше вона багато уваги приділяла формуванню його світогляду. У Нью-Йорку Роалд швидко опанував англійську — шосту мову, якою він може вільно спілкуватися. Закінчивши школу для обдарова- них дітей, у 1955 р. він вступив до Колумбійського університету на медичний факультет, маючи намір стати лікарем. «Це було бажання матері, — згаду- вав Роалд Гофман в одному з інтерв’ю, — але вона пробачила мені, коли я обрав інший шлях». У сту- дентські роки він вивчав майже всі предмети, заці- кавився історією мистецтва, але на старших курсах перемогло захоплення дослідницькою роботою в хімії. Вступивши до аспірантури Гарвардського університету, Роалд Гофман швидко зрозумів, що хіміка-експериментатора з нього не вийде (один із його синтезів навіть завершився потужним вибу- хом), тому звернувся до теоретичних досліджень. Разом із молодою дружиною Євою Бйорйоссон, з якою він познайомився під час Літньої школи в Уппсалі (Швеція), Роалд Гофман на один рік поїхав до Радянського Союзу в рамках обміну аспірантами між СРСР і США, що тільки-но розпочався. У Мос- ковському державному університеті ім. М.В. Ломо- носова він виконував дослідження з теорії ексито- нів під керівництвом видатного фізика, згодом — академіка НАН України Олександра Сергійовича Давидова. Повернувшись до Гарварда, Роалд Гофман по- трапив до групи майбутнього нобелівського лау- реата Вільяма Ліпскома (William Nunn Lipscomb) і * Переклад вірша непрофесійний, зроблений редак- цією журналу, але узгоджений з автором. ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2015, № 11 85 ПОДІЇ в 1962 р. здобув докторський ступінь. У цей пері- од він працював над застосуванням розширеного квантово-хімічного методу Хюккеля до молекул гідридів бору, а потім спробував використати його для розрахунків на молекулі етану. Це був його пер- ший досвід роботи з органічними молекулами. Надалі Роалд Гофман зацікавився структурними проблемами в органічних молекулах і, познайомив- шись з Робертом Вудвордом, з головою поринув у новий для себе напрям з розроблення теоретичних основ органічної хімії. За спогадами Р. Гофмана, це був дуже щасливий період його життя — у нього народилося двоє дітей, він працював над цікавою проблемою у згуртованому колективі однодумців. Роберта Вудворда він характеризує як людину з ви- нятково чітким і ясним мисленням, здатним до най- вищої розумової концентрації, вченого з енциклопе- дичними знаннями і незрівнянним естетичним від- чуттям хімії. Як уже зазначалося на початку статті, результатом співпраці з Робертом Вудвордом стало формулювання принципу збереження орбітальної симетрії у хімічних реакціях. Далі Роалд Гофман побудував узагальнену квантову теорію атомних і молекулярних зіткнень у хімічних реакціях, за що його і було відзначено Нобелівською премією (на той час йому було лише 44 роки). У 1965 р. Роалд Гофман перейшов до Корнель- ського університету й донині залишається його по- чесним професором. У подальшому він зацікавився механізмами хімічних реакцій між неорганічними й органічними сполуками, взаємозв’язком структури та реакційної здатності неорганічних і металоорга- нічних молекул. Він передбачив також існування структури нових типів тришарових і порфіринових «сендвічів», які згодом вдалося синтезувати іншим дослідникам. Свою нобелівську лекцію Building bridges between inorganic and organic chemistry («Наводячи мос- ти між неорганічною і органічною хімією») Роалд Гофман присвятив концепції ізолобальної аналогії, яка полягає в тому, що в реальних чи гіпотетичних складних молекулах окремі фрагменти є взаємоза- мінними з точки зору квантової хімії. Така анало- гія дозволяє пов’язати структурні принципи орга- нічних, неорганічних та металоорганічних сполук і стає особливо корисною у пошуку структурних подібностей, часто зовсім не очевидних, між орга- нічними й неорганічними молекулами. Свого часу колеги критикували такий підхід Р. Гофмана, вва- жаючи його надто спрощеним, але цей метод вия- вився досить ефективним при з’ясуванні реакційної здатності молекул. Як пояснює професор Гофман, принцип ізоло- бальної аналогії — це модель, і, як будь-яка, навіть найдосконаліша модель, вона здатна відтворити лише частину реальності. Однак її привабливою особливістю є те, що цей принцип зводить воєдино різні галузі хімії. Органіки, неорганіки, фізхіміки, біохіміки, аналітики розділені й розведені в різні боки тим величезним обсягом знання, яке самі ж і створюють. Однак під цими, здавалося б, глибоки- ми відмінностями має бути прихована спільність, що поєднує їх. Редакція журналу висловлює щиру подяку проректору Львівського національного універси- тету імені Івана Франка члену-кореспонденту НАН України, професору Роману Євгеновичу Гладишевському за надані матеріали про ві- зит професора Р. Гофмана до Львова і дирек- тору Інституту органічної хімії НАН України члену-кореспонденту НАН України Віталію Івановичу Кальченку за допомогу в підготовці цієї статті. За матеріалами прес-служби ЛНУ імені Івана Франка http://lnu.edu.ua та особистого сайту професора Р. Гофмана http://www.roaldhoffmann.com підготувала О.О. МЕЛЕЖИК
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-90629
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 0372-6436
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T18:39:38Z
publishDate 2015
publisher Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
record_format dspace
spelling 2015-12-29T11:22:22Z
2015-12-29T11:22:22Z
2015
Між хімією, поезією та філософією (про візит нобелівського лауреата Роалда Гофмана в Україну) // Вісник Національної академії наук України. — 2015. — № 11. — С. 81-85. — укр.
0372-6436
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/90629
Наприкінці вересня цього року в Україну до Львова завітав лауреат Нобелівської премії в галузі хімії, професор Корнельського університету Роалд
 Гофман. Уродженець України, видатний учений, поет, драматург і філософ з нагоди присвоєння йому звання Doctor Honoris Causa Львівського національного університету імені Івана Франка прочитав відкриту лекцію «Протохімія як місток», під час якої поділився своїми міркуваннями про те, як хімія поєднує минуле й сучасне і як далеко може сягнути думка науковця.
Редакція журналу висловлює щиру подяку
 проректору Львівського національного університету імені Івана Франка члену-кореспонденту
 НАН України, професору Роману Євгеновичу
 Гладишевському за надані матеріали про візит професора Р. Гофмана до Львова і директору Інституту органічної хімії НАН України
 члену-кореспонденту НАН України Віталію Івановичу Кальченку за допомогу в підготовці цієї статті.
uk
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
Вісник НАН України
Події
Між хімією, поезією та філософією (про візит нобелівського лауреата Роалда Гофмана в Україну)
Article
published earlier
spellingShingle Між хімією, поезією та філософією (про візит нобелівського лауреата Роалда Гофмана в Україну)
Події
title Між хімією, поезією та філософією (про візит нобелівського лауреата Роалда Гофмана в Україну)
title_full Між хімією, поезією та філософією (про візит нобелівського лауреата Роалда Гофмана в Україну)
title_fullStr Між хімією, поезією та філософією (про візит нобелівського лауреата Роалда Гофмана в Україну)
title_full_unstemmed Між хімією, поезією та філософією (про візит нобелівського лауреата Роалда Гофмана в Україну)
title_short Між хімією, поезією та філософією (про візит нобелівського лауреата Роалда Гофмана в Україну)
title_sort між хімією, поезією та філософією (про візит нобелівського лауреата роалда гофмана в україну)
topic Події
topic_facet Події
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/90629