Рецензия: Непомнящий А.А. Очерки развития исторического краеведения Крыма в XIX - начале XX века. Симферополь: Таврида, 1998
Saved in:
| Published in: | Культура народов Причерноморья |
|---|---|
| Date: | 1998 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Russian |
| Published: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН
1998
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/91066 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Рецензия: Непомнящий А.А. Очерки развития исторического краеведения Крыма в XIX - начале XX века. Симферополь: Таврида, 1998 / В.С. Савчук // Культура народов Причерноморья. — 1998. — № 3. — С. 425-427. — рос. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859665761206796288 |
|---|---|
| author | Савчук, В.С. |
| author_facet | Савчук, В.С. |
| citation_txt | Рецензия: Непомнящий А.А. Очерки развития исторического краеведения Крыма в XIX - начале XX века. Симферополь: Таврида, 1998 / В.С. Савчук // Культура народов Причерноморья. — 1998. — № 3. — С. 425-427. — рос. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Культура народов Причерноморья |
| first_indexed | 2025-11-30T11:29:26Z |
| format | Article |
| fulltext |
РЕЦЕНЗIЯ
НЕПОМНЯЩИЙ А. А. ОЧЕРКИ РАЗВИТИЯ ИСТОРИЧЕСКОГО КРАЕВЕДЕНИЯ КРЫМА В XIX –
НАЧАЛЕ XX ВЕКА. СИМФЕРОПОЛЬ: ТАВРИДА, 1998.
Певнi регiони нашої земної кулi привертали i привертають увагу широкого кола дослiдникiв як
гуманiтарного, так i природничого напрямкiв. Такi регiони є i на Українi, i серед них, в першу чергу,
Карпати i Крим. Надзвичайно цiкавий, як за природничими, так i соцiальними, етнографiчними,
культурними особливостями розвитку суспiльного життя, Крим – постiйне джерело, що живить
допитливiсть всiх, хто цiкавиться його iсторiєю. Це стосується усiх верств населення, починаючи вiд просто
любителiв знань про iсторичну давнину i закiнчуючи спецiалiстами-дослiдниками. Тому кожне нове
видання, що торкається iсторiї Криму, безумовно, викликає зацiкавленiсть. Але завжди iснує i певна
ймовiрнiсть розчарування пiсля знайомства з деякими з подiбних видань.
Книга Андрiя Анатолiйовича Непомнящего справляє приємне враження серйознiстю пiдходу до
висвiтлення питань розвитку iсторичного краєзнавства Криму. Вже перший роздiл «Путешественники в
Крыму в I трети XIX века и популяризация знаний о крае», – висвiтлює основну, на наш погляд,
дороговказну думку автора книги – вкласти в короткооглядовi роздiли якнайбiльше бiблiографiчної
iнформацiї. Причому автор, наводячи широку бiблiографiю до кожного роздiлу, подає i короткий
квалiфiкований коментар, який дозволяє краєзнавцю, дослiднику зорiєнтуватися у виборi необхiдного
джерела з того чи iншого краєзнавчого питання.
Наступнi два роздiли, – «Новороссийский календарь» и систематизация историко-краеведческих
материалов о Крыме», а також «К вопросу об узучении истории и этнографии Крыма в 60-х – начале 80-х гг.
XIX века», – можна разглядати як дослiдження внеску в iсторичне краєзнавство Криму двох авторiв:
колективного – «Новороссийский календарь» та одноосiбного – В. Х. Кондаракi. Iнформативна насиченiсть
цих роздiлiв, власнi дослiдницькi розвiдки та знахiдки, цiкавий залучений матерiал, новi архiвнi документи i
знову ж квалiфiкований грамотний коментар з аналiзом тенденцiй розвитку iсторико-краєзнавчих
дослiджень роблять цi роздiли важливими в загальнiй структурi видання, що пропонується не тiльки
фахiвцям-iсторикам та краєзнавцям, а i всiм тим, хто цiкавиться iсторiєю Криму.
Можна закинути лише зауваження щодо назви роздiлу «К вопросу об узучении истории и этнографии
Крыма в 60-х – начале 80-х гг. XIX века». Пiсля ознайомлення з цим роздiлом може виникнути помилковий
висновок, що в цей перiод крiм В. Х. Кондаракi в Криму i не було iнших краєзнавцiв, оскiльки практично
весь роздiл присвячено iсторико-краєзнавчiй дiяльностi цього подвижника вивчення iсторiї рiдного краю.
Але ще i ще раз перечитуючи цей роздiл, впевнюєшся у тому, що автор мав право зосередитися на ролi В. Х.
Кондаракi в розвитку iсторичного краєзнавства Криму. I ця впевненiсть випливає з того значного
джерельного матерiалу, певна кiлькiсть якого вперше введена в науковий обiг А. А. Непомнящим. Гадаємо,
що подальша робота автора з вивчення цього перiоду розширить коло краєзнавцiв, що прачювали на той час
у Криму.
Перiодична преса завжди була джерелом iсторичних дослiджень. Певна рiч, iнформацiя наведена в
перiодичнiй пресi, яка iнколи мала на метi швидке реагування на тi чи iншi подiї, завжди потребує
уточнення. Але публiкацiї з тих чи iнших питань, особливо коли вони мають регулярний характер i
охоплюють широкий спектр природознавчих та гуманiтарних дослiджень, становлять значну цiннiсть, як
iсторичнi джерела. Безумовно, звернення А. А. Непомнящего до аналiзу друкованих матерiалiв з
iсторичного краєзнавства Криму у перiодичнiй пресi збагатило книгу. Цiнним для науковцiв, краєзнавцiв є
виокремлення основних кластерiв цих публiкацiй: iсторико-етнографiчнi матерiали, iсторiя кримського
ханства, iсторiя Кримської вiйни, кримська старовина, екскурсiйна та просвiтницька дiяльнiсть наукових
товариств та музеїв, фольклорнi матерiали i т. п. Зрозумiло, що охопити розмаїття всiх матерiалiв, що
друкувалися у перiодичнiй пресi Криму можливо тiльки в рамках спецiального дослiдження. Але зроблене
А. А. Непомнящим є чiтким орiєнтиром у iнформацiйному полi перiодичних видань Криму. I дослiдник-
iсторик, безумовно, знайде в цьому роздiлi данi, що вiдповiдают його науковим пошукам.
В останнi роки значно посилився iнтерес до вивчення дiяльностi архiвних комiсiй. Можна назвати, в
першу чергу, книгу О. I. Журби, присвячену дiяльностi Київської архiвної комiсiї, публiкацiї щодо
дiяльностi Катеринославської та Чернiгiвської архiвних комiсiй тощо. Не обiйшов це питання i А. А.
Непомнящий, розкривши у роздiлi «Таврическая ученая архивная комиссия – центр крымоведческих
исследований 1887-1923», роль останньої в iсторико-краєзнавчому процесi. Невеликий роздiл, що
спирається на досить значну джерельну та iсторiографiчну базу, деякi власнi розвiдки, органiчно вписується
в загальну структуру книги.
Серцевину книги А. А. Непомнящего складають десять нарисiв про найбiльш значних iсторикiв-
краєзнавцiв Криму та їх внесок в iсторичне краєзнавство. Цi десять перлинок-пiдроздiлiв читаються легко,
написанi майстерно, викликають непiдробний iнтерес. Причому цi нариси мають як би подвiйну оболонку.
Перше читання викликає бажання дiзнатися: «А що далi?». Потiм вже виникає багато питань вже не
сюжетного, а дослiдницького характеру, якi вимушують повертатися знову i знову до вже прочитаних
нарисiв. I це робиш з користю i задоволенням.
Вiдомо, що всi тi краєзнавцi, дослiдники iсторiї Криму, про яких йде мова у нарисах А. А.
Непомнящего, були досить значними науковцями, просвiтителями, популяризаторами науки. Але з рiзних
причин їх життєвий i науковий шлях вивчався недостатньо. Тiльки наприкiнцi 80-х рр. i в наш час (90-i рр.)
двадцятого столiття пожвавилося i вивчення внеску та життєвого шляху визначних краєзнавцiв Криму. I тут
треба вiддати належне А. А. Непомнящему. Вiн вже досить довгий час веде постiйну плiдну роботу з цого
питання. Бiблiографiя до нарисiв про життя i дiяльнiсть визначних краєзнавцiв Криму мiстить значну
кiлькiсть наукових розвiдок А. А. Непомнящего вiдносно Ф. К. Бруна, Л. П. Коллi, Х. I. Кучука-Iоаннесова,
Ф. Ф. Лашкова, Арс. I. Маркевича, Н. А. Маркса, О. Ф. Ретовського, В. Д. Смiрнова. Розвiдки А. А.
Непомнящего вiдносно двох останнiх краєзнавцiв взагалi однi з небагатьох, що мали мiсце.
Якщо зважити на те, що про життя i дiяльнiсть вишезгаданих краєзнавцiв iснують лише поодинокi
публiкацiї, iнколи тiльки в спецiалiзованих журналах (наприклад, «Советская тюркология»), або в
дореволюцiйнiй перiодицi, то слiд вважати, що зроблена А. А. Непомнящим спроба ознайомити широке
коло читачiв з видатними краєзнавцями Криму вдалася.
Два передостаннi роздiли, – «Роль Русского музея в изучении этнографии Крыма» та «Крымский
горный клуб и развитие исторического краеведения», – присвяченi структурам, якi займалися окремими
проблемами iсторичного краєзнавства Криму. Причому одна з цих структур – «Русский музей» – вела
етнографiчнi дослiдження шляхом органiзацiї експедицiй до Криму, якi очолювали вiдомi iсторики та
археологи, як згадуваний уже в цiй книзi А. М. Самойлович. Базуючись на значному архiвному матерiалi, в
першу чергу, матерiалах Росiйського етнографiчного музею, А. А. Непомнящий дуже стисло, але рельефно
поповнює нашi уявлення про iсторико-краєзнавчi дослiдження Криму, проведенi цими експедицiями пiд
керiвництвом в рiзнi роки такими вченими як В. I. Ламанський, П. М. Бекетов, С. С. Некрасов, А. М.
Самойлович.
А. А. Непомнящий зробив також досить цiкаву розвiдку про iсторико-краєзнавчу дiяльнiсть
Кримського гiрського клубу. Головним напрямком цiєї дiяльностi були краєзнавчий туризм i матерiальна
пiдтримка всiх дослiдникiв Криму як в природничому, так i в iсторико-краєзнавчому вiдношеннi. На це
вперше було звернуто увагу ще рецензентом у його монографiї «Естественнонаучные общества Юга
Российской империи. Вторая половина XIX – начало XX вв.» у 1994 р.
А. А. Непомнящий в контекстi розвитку iсторичного краєзнавства в Криму досить детально розкрив цю
дiяльнiсть Кримського (Кримсько-Кавказького) гiрського клубу, що значно пiдсилює нашi уявлення про
розвиток цих дослiджень на теренах Криму.
Безсумнiвно, значний iнтерес викликає i останнiй роздiл книги – «Историческое краеведение Крыма в
революционные годы». Це якраз той перiод, за вивчення якого не дуже охоче беруться дослiдники, бо майже
вiдсутня джерельна та iсторiографiчна база. Ясно, що на цьому шляху А. А. Непомнящего чекає ще багато
питань, але вже й те, що наведено в книзi значно розширює нашi уявлення про iсторичнi дослiдження в
Криму в цей складний перiод.
Висловимо i деякi побажання вiдносно цiєї книги. На наш погляд роздiл «Вклад краеведов Крыма в
развитие исторических исследований» при певному доопрацюваннi, додатку нових матерiалiв, розширеннi
його, цiлком може бути виданий окремою книгою. Гадаємо, що ця нова книга викличе значний iнтерес з
боку широкого загалу читачiв рiзних уподобань. З другого боку можливо є рацiя перевидати i рецензовану
книгу. Але при перевиданнi треба врахувати деякi незначнi доповнення. Хоча в анотацiї до книги i йде мова
про те, що в нiх «висвiтлюються окремi сторiнки розвитку iсторичного краєзнавства Криму в XIX – на початку
XX столiття», але якщо автор розглядає дiяльнiсть такої громадсько-наукової структури як Кримський
(Кримсько-Кавказький) гiрський клуб, то, безперечно, треба розглянути i iсторико-краєзнавчу дiяльнiсть
Кримського товариства дослiдникiв природи. Не можна пройти, наприклад, повз дослiдження печерних мiст,
зроблене Боровко, бо це дослiдження, мiж iншим, спростовує багато положень, наведених у вiдомому
словнику Брокгауза та Ефрона i т. п. Тем бiльше, що певну iнформацiю про iсторико-краєзнавчi, iсторико-
етнографiчнi дослiдження у Кримському товариствi природодослiдникiв та аматорiв природи автор може
знайти як в працях цього товариства, так i в розвiдках К. О. Черненко, В. С. Савчука та iн.
Книга А. А. Непомнящего, без сумнiву, повинна викликати значний iнтерес. Вона iнформативна за
змiстом, живо i цiкаво викладена, мiстить багато нових фактiв та матерiалiв про розвиток iсторичного
краєзнавства Криму в XIX – на початку XX столiття, до неї будуть звертатися i професiональнi iсторики та
краєзнавцi, i тi, хто бажають бiльше дiзнатися про iсторiю Криму – цiєї чудесної перлини свiту i України.
Доктор iсторичних наук,
професор Днiпропетровського унiверситету В. С. Савчук
РЕЦЕНЗIЯ Непомнящий А. А. Очерки развития исторического краеведения Крыма в XIX – начале XX века. Симферополь: Таврида, 1998.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-91066 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1562-0808 |
| language | Russian |
| last_indexed | 2025-11-30T11:29:26Z |
| publishDate | 1998 |
| publisher | Кримський науковий центр НАН України і МОН |
| record_format | dspace |
| spelling | Савчук, В.С. 2016-01-06T16:08:40Z 2016-01-06T16:08:40Z 1998 Рецензия: Непомнящий А.А. Очерки развития исторического краеведения Крыма в XIX - начале XX века. Симферополь: Таврида, 1998 / В.С. Савчук // Культура народов Причерноморья. — 1998. — № 3. — С. 425-427. — рос. 1562-0808 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/91066 ru Кримський науковий центр НАН України і МОН Культура народов Причерноморья Ученые спорят Рецензия: Непомнящий А.А. Очерки развития исторического краеведения Крыма в XIX - начале XX века. Симферополь: Таврида, 1998 Article published earlier |
| spellingShingle | Рецензия: Непомнящий А.А. Очерки развития исторического краеведения Крыма в XIX - начале XX века. Симферополь: Таврида, 1998 Савчук, В.С. Ученые спорят |
| title | Рецензия: Непомнящий А.А. Очерки развития исторического краеведения Крыма в XIX - начале XX века. Симферополь: Таврида, 1998 |
| title_full | Рецензия: Непомнящий А.А. Очерки развития исторического краеведения Крыма в XIX - начале XX века. Симферополь: Таврида, 1998 |
| title_fullStr | Рецензия: Непомнящий А.А. Очерки развития исторического краеведения Крыма в XIX - начале XX века. Симферополь: Таврида, 1998 |
| title_full_unstemmed | Рецензия: Непомнящий А.А. Очерки развития исторического краеведения Крыма в XIX - начале XX века. Симферополь: Таврида, 1998 |
| title_short | Рецензия: Непомнящий А.А. Очерки развития исторического краеведения Крыма в XIX - начале XX века. Симферополь: Таврида, 1998 |
| title_sort | рецензия: непомнящий а.а. очерки развития исторического краеведения крыма в xix - начале xx века. симферополь: таврида, 1998 |
| topic | Ученые спорят |
| topic_facet | Ученые спорят |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/91066 |
| work_keys_str_mv | AT savčukvs recenziânepomnâŝiiaaočerkirazvitiâistoričeskogokraevedeniâkrymavxixnačalexxvekasimferopolʹtavrida1998 |