Стан та перспективи розвитку відновлюваної енергетики в Україні (за матеріалами наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 7 жовтня 2015 р.)

Доповідь присвячено розвитку використання відновлюваних джерел енергії як одного з основних пріоритетів світової енергетики. Наявність в Україні значного енергетичного потенціалу (вітрова, сонячна, геотермальна енергія, енергія малих річок, біомаси, довкілля), науково-технічної та промислової бази...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Вісник НАН України
Дата:2015
Автор: Кудря, С.О.
Формат: Стаття
Мова:Українська
Опубліковано: Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2015
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/91171
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Стан та перспективи розвитку відновлюваної енергетики в Україні (за матеріалами наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 7 жовтня 2015 р.) / С.О. Кудря // Вісник Національної академії наук України. — 2015. — № 12. — С. 19-26. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859565507961683968
author Кудря, С.О.
author_facet Кудря, С.О.
citation_txt Стан та перспективи розвитку відновлюваної енергетики в Україні (за матеріалами наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 7 жовтня 2015 р.) / С.О. Кудря // Вісник Національної академії наук України. — 2015. — № 12. — С. 19-26. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Вісник НАН України
description Доповідь присвячено розвитку використання відновлюваних джерел енергії як одного з основних пріоритетів світової енергетики. Наявність в Україні значного енергетичного потенціалу (вітрова, сонячна, геотермальна енергія, енергія малих річок, біомаси, довкілля), науково-технічної та промислової бази створює всі передумови для масштабного освоєння в нашій країні технологій на основі відновлюваних джерел енергії. Доклад посвящен развитию использования возобновляемых источников энергии как одного из основных приоритетов мировой энергетики. Наличие в Украине значительного энергетического потенциала (ветровая, солнечная, геотермальная энергия, энергия малых рек, биомассы, окружающей среды), научно-технической и промышленной базы создает все предпосылки для масштабного освоения в нашей стране технологий на основе возобновляемых источников энергии. The report is dedicated to the development of renewable energy as one of the main priorities of world energy. Ukraine’s significant energy potential (wind, solar, geothermal energy, small hydropower, biomass, energy of environment), scientific, technological and industrial base creates conditions for the large-scale development of renewable energy technologies in our country.
first_indexed 2025-11-26T20:12:55Z
format Article
fulltext ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2015, № 12 19 УДК 620.97 СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ВІДНОВЛЮВАНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ В УКРАЇНІ За матеріалами наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 7 жовтня 2015 року Доповідь присвячено розвитку використання відновлюваних джерел енергії як одного з основних пріоритетів світової енергетики. Наявність в Україні значного енергетичного потенціалу (вітрова, сонячна, геотермальна енер- гія, енергія малих річок, біомаси, довкілля), науково-технічної та промис- лової бази створює всі передумови для масштабного освоєння в нашій краї- ні технологій на основі відновлюваних джерел енергії. Ключові слова: відновлювана енергетика, відновлювані джерела енергії, енергоефективність, енергія вітру, енергія сонця, геотермальна енергія, енергія малих річок, біомаса, енергія довкілля. Сжигать нефть — все равно, что топить печку ассигнациями. Д.І. Менделєєв Вступ Сьогодні одним з основних пріоритетів розвитку енергетики в більшості розвинених країн світу є використання відновлюва- них джерел енергії (ВДЕ). Зокрема, США, Німеччина, Іспанія, Швеція, Данія, Японія планують у першій половині ХХІ ст. довести частку ВДЕ у власному загальному енергобалансі до 50 %. У 2009 р. країни — члени Європейського енергетичного співтовариства досягли згоди щодо імплементації Директиви ЄС 2009/28/EC з розвитку відновлюваної енергетики, згідно з якою спільною метою є досягнення 20 % енергії з відновлюва- них джерел у валовому кінцевому споживанні енергії в Євро- пейському Союзі до 2020 року. При цьому рівень викидів пар- никових газів має знизитися щонайменше на 20 % порівняно з 1990 р., ефективність використання енергії — зрости на 20 %, а частку біопалива в загальному споживанні транспортного палива планується довести до 10 %. Цей план виглядає реаліс- КУДРЯ Степан Олександрович — доктор технічних наук, виконувач обов’язків директора Інституту відновлюваної енергетики НАН України doi: 10.15407/visn2015.12.100 20 ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2015, № 12 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ тичним з огляду на динаміку зростання частки споживання енергії (і теплової, і електричної), виробленої в країнах ЄС з ВДЕ (рис. 1). На кінець 2013 р. загальне споживання енергії з відновлюваних джерел становило 15 %, а елек- тричної енергії — 25,4 %. Україна як член Європейського енергетич- ного співтовариства також взяла на себе зо бо- в’я зання до 2020 року досягти частки енергії, що генерується відновлюваними джерелами, в розмірі 11 % загального енергоспоживання (рис. 2). Загалом у світі на кінець 2014 р. з викорис- танням відновлюваних джерел енергії було вироблено близько 23 % електроенергії, з яких 16,6 % припадає на гідроенергетику, 3,1 % — на вітрові електростанції, 1,8 % — на викорис- тання біоенергетичних технологій, 0,9 % — на фотоелектричні станції [1]. За даними на кі- нець 2014 р., частка енергії з відновлюваних джерел у загальному кінцевому світовому споживанні становила 19,1 %; частка атомної енергетики — 2,6 %; решта (78,3 %) — викопне паливо. За прогнозами фахівців Всесвітньої енергетичної ради, загальна встановлена по- тужність електричних станцій у світі зросте з 4000 ГВт у 2006 р. до 10 000 ГВт у 2030 р., при цьому встановлена потужність електростанцій на основі ВДЕ збільшиться вдвічі. Станом на кінець 2014 р. загальна встановлена потуж- ність відновлюваної енергетики у світі досягла 1700 ГВт (з урахуванням «великих» ГЕС). Розвиток відновлюваної енергетики у світі Міжнародна організація REN21 спільно з Агенцією з розвитку відновлюваної енергети- ки IRENA щороку публікує показники розви- тку світової відновлюваної енергетики. Згідно з цими даними, на кінець 2014 р. загальні ін- вестиції у відновлювану енергетику становили близько 214 млрд дол. США. Ця цифра є дещо меншою, ніж у 2013 р. (249,5 млрд дол. США), що пояснюється поступовим здешевленням технологій у цій галузі [1]. У цілому світова практика переконливо свідчить про привабли- вість інвестицій у відновлювану енергетику. За прогнозом фахівців Міжнародного енергетич- ного агентства, у період 2014—2035 рр. близько 75 % інвестицій в енергетичний сектор Євро- пейського Союзу, що відповідає 1188 млрд дол. США, спрямовуватимуться саме у відновлю- вану енергетику. Розглянемо детальніше розвиток електро- енергетики у країнах ЄС. За період 2000— 2014 рр. найбільше зростання встановленої потужності електростанцій продемонстрували такі види відновлюваної енергетики, як вітро- ва та сонячна — загальна встановлена потуж- ність за 14 років становила 116 та 88 ГВт від- повідно [2]. При цьому спостерігається стійка тенденція до виведення з експлуатації техно- логій традиційної енергетики з використанням викопного палива. Так встановлені потужності в атомній енергетиці за 14 років знизилися на 13,2 ГВт; вугільних ТЕС — на 24,7 ГВт; ТЕС, що працюють на мазуті, — на 25,2 ГВт. Виня- ток становлять хіба що електростанції з вико- ристанням газу, встановлені потужності яких збільшилися на 101,2 ГВт. Лише впродовж 2014 р. в ЄС було введено в експлуатацію 11,7 ГВт потужностей вітрових електростан- цій і 8 ГВт фотоелектричних систем. Причому співвідношення капітальних затрат на будів- ництво електростанцій різних типів і вартості виробленої електроенергії (Levelized cost of en- ergy — LCOE) для ВДЕ практично зрівнялося з цим показником для теплових станцій, а в разі вітроенергетики подекуди навіть є нижчим [3]. Рис. 1. Частка енергії з відновлюваних джерел у за- гальному споживанні енергії, виробленої в країнах ЄС: □ — електроенергія; ■ — теплова + електрична енергія ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2015, № 12 21 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ У липні 2015 р. у деяких штатах США вартість електроенергії вітрових електростанцій знизи- лася до рекордних 2,5 центів за 1 кВт·год. Найбільш швидкий розвиток у світі спо- стерігається в галузі вітрової енергетики. На кінець 2014 р. встановлена потужність вітро- електричних станцій (ВЕС) становила 369 ГВт. Тільки в 2014 р. було введено в експлуатацію 51 ГВт нових ВЕС. Лідерами в цій галузі є Ки- тай (114,6 ГВт), США (65,9 ГВт), Німеччина (39,1 ГВт), Іспанія (22,9 ГВт), Індія (22,4 ГВт). Стрімко розвивається вітроенергетика у Франції — 9,2 ГВт встановленої потужності, що відповідає близько 7 % загальної потужнос- ті електростанцій у цій країні [1]. Що стосується розвитку сонячних фото- електричних систем (ФЕС) у світі, то з 2004 р. встановлені потужності ФЕС зросли в 52 рази і на кінець 2014 р. становили 177 ГВт, а за про- гнозами Міжнародного енергетичного агент- ства, на кінець 2015 р. мають досягти 234 ГВт [3]. Лідерами в цій галузі є Німеччина — 38,2 ГВт; Китай — 28,1 ГВт; Японія — 23,3 ГВт; Італія — 18,5 ГВт; США — 18,3 ГВт. Так, у Ні- меччині в липні 2014 р. за допомогою фото- електричних систем було вироблено стільки ж електроенергії, скільки й на атомних елек- тростанціях. Окремо слід звернути увагу на Францію, традиційно «атомну» державу, в якій загальна потужність ФЕС становить 5,6 ГВт. Завдяки чому спостерігається таке стрімке зростання кількості фотоелектричних систем? Головним фактором є значне падіння світових цін на кристалічний кремній — з 475 у 2008 р. до 17 $/кг у 2014 р., а також зниження вартості сонячних модулів — з 76 у 1977 р. до 0,3 $/Вт у 2014 р. [4]. На кінець 2013 р. у світі було встановлено 326 ГВт різних типів геліосистем для гарячо- го водопостачання [1]. Лідером з використан- ня сонячних теплових систем є Китай — 67 % загальних світових потужностей теплових сонячних систем. У цьому аспекті слід також відзначити Ізраїль, оскільки на цю невелику країну припадає 1 % усіх потужностей тепло- вих геліосистем світу. Успішний розвиток цієї галузі в Ізраїлі зумовлений передусім чинними законодавчими нормами щодо використання геліосистем при будівництві нового житла. Динамічно зростає у світі й виробництво пелет [1]. Так, на кінець 2013 р. його обсяги становили 23,6 млн т/рік. Найбільшими світо- вими виробниками пелет є країни ЄС, США, Канада, Росія і Китай. Починаючи з 2005 р. спостерігається бурхливий розвиток світово- го виробництва біоетанолу та біодизелю. За 8 років його обсяги зросли майже в 30 разів, до- сягнувши 115,5 млрд л/рік у 2013 р. Позитив- Рис. 2. Зобов’язання країн — членів Європейського енергетичного співтовариства з досягнення певної частки енергії з відновлюваних джерел у валовому кінцевому споживанні енергії до 2020 року 22 ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2015, № 12 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ ну динаміку демонструє і такий показник, як кількість робочих місць у галузі відновлюваної енергетики. На кінець 2014 р. у цій сфері було задіяно 7,7 млн чоловік. Розвиток відновлюваної енергетики в Україні В Україні є всі передумови для масштабного освоєння технологій на основі відновлюваних джерел енергії. Насамперед це наявність зна- чного енергетичного потенціалу (вітрова, со- нячна енергія, енергія малих річок, біомаси, геотермальна енергія і енергія довкілля), а та- кож розвинена науково-технічна і промислова база. Крім того, ключовими факторами розви- тку ВДЕ в Україні є необхідність поліпшення екологічної ситуації; вичерпність традицій- них паливно-енергетичних ресурсів; нагальна потреба в подоланні залежності від імпорту енергоносіїв; міжнародні зобов’язання; необ- хідність термінової реновації основних фондів енергетичного обладнання в країні. Ця галузь є однією з найпривабливіших для інвестування, оскільки відновлювана енергетика — досить «деполітизована» сфера електроенергетики, завдяки екологічній чистоті вона позитивно сприймається місцевими громадами, має кра- щі економічні показники, ніж атомна енерге- тика, цілком спроможна становити економіч- ну конкуренцію ТЕС і, що найголовніше, дає змогу Україні позбавитися імпортозалежності в енергетиці. Держава певною мірою підтримує розвиток відновлюваної енергетики, переважно через запровадження низки нормативно-правових актів. Зокрема, в 2009 р., згідно зі змінами до Закону України «Про електроенергетику», в Україні було введено систему стимулювання розвитку відновлюваної енергетики завдяки так званим «зеленим тарифам». У 2015 р. ці тарифи було скориговано з метою запобігання корупційним схемам та збалансування наявної тарифної системи. Серед країн колишнього СРСР Україна де- монструє рекордний розвиток відновлюваної енергетики. Встановлена потужність електро- станцій на основі ВДЕ з 2010 р. зросла в 10 разів і на кінець 2014 р. становила 1462,2 МВт, що відповідає 2,7 % загальної встановленої по- тужності електростанцій в Україні. З них со- нячна енергетика — 818,9 МВт, вітроенергети- ка — 513,9 МВт, малі ГЕС — 80,3 МВт, станції на біомасі — 35,2 МВт, на біогазі — 13,9 МВт. Загалом за 2014 р. на станціях, що працюють на основі ВДЕ, було вироблено 2 млрд кВт·год електроенергії. Внесок НАН України у розвиток відновлюваної енергетики Національна академія наук України приділяє значну увагу дослідженням з відновлюваної енергетики. У грудні 2003 р. з метою подальшо- го розвитку і координації досліджень у галузі відновлюваної енергетики у складі Відділення фізико-технічних проблем енергетики НАН України було створено Інститут відновлюва- ної енергетики НАН України. До структури Інституту входять 6 наукових відділів, Між- галузевий науково-технічний центр вітроенер- гетики, Кримський центр енергозбереження та відновлюваної енергетики і філія кафедри відновлюваної енергетики Національного тех- нічного університету України «Київський по- літехнічний інститут». Основними науковими напрямами діяль- ності Інституту є розроблення технологій та систем комплексного використання відновлю- ваних джерел енергії, фізико-технічних основ процесів перетворення і використання соняч- ної енергії, наукових основ перетворення і ви- користання енергії вітру, теплофізичних основ використання геотермальної енергії, наукових основ процесів перетворення і використання енергії малих річок та морів, наукових основ перетворення і використання відновлюваних органічних енергоносіїв. Інститут здійснює фундаментальні та прикладні дослідження в галузі фізико-технічних проблем комплексно- го використання енергії відновлюваних джерел різних видів з метою підвищення енер го ефек- тивності систем енергопостачання завдяки комбінованому використанню ВДЕ; посилення ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2015, № 12 23 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ надійності функціонування систем електро- та теплопостачання на основі ВДЕ з використан- ням різних систем акумулювання енергії; ма- тематичного моделювання процесів у системах комплексного енергопостачання та їх окремих елементах для раціонального вибору параме- трів і характеристик систем енергопостачання та режимів їх функціонування; аналізу сучас- ного стану розвитку відновлюваної енергети- ки в Україні та світі, формулювання основних проблем використання відновлюваних джерел енергії в Україні та обґрунтування шляхів їх вирішення на найближчу і далеку перспективу. Важливим напрямом діяльності Інституту є участь у розробленні національної енергетич- ної політики в галузі відновлюваної енергети- ки. Так, в Інституті створено Атлас енергетич- ного потенціалу відновлюваних джерел енергії в Україні (дані представлено в паперовому та електронному вигляді). В Атласі наведено за- гальний річний технічно досяжний потенціал відновлюваної енергетики країни — 68,9 млн т у нафтовому еквіваленті, з яких вітроенергети- ка становить 15,0 млн т н.е.; сонячна енергети- ка — 4,2 млн т н.е.; велика гідроенергетика — 4,9 млн т н.е.; мала гідроенергетика —2,1 млн т н.е.; біоенергетика — 21,7 млн т н.е.; геотер- мальна енергетика — 8,4 млн т н.е.; енергія до- вкілля — 2,65 млн т н.е. На основі цих даних спеціалісти Інституту проаналізували кілька варіантів розвитку відновлюваної енергетики України. Державним агентством з енергоефек- тивності та енергозбереження України спіль- но з фахівцями Інституту розроблено Націо- нальний план дій з відновлюваної енергетики до 2020 року, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 902-р [5]. Згідно з цим Планом, встанов- лена потужність відновлюваної енергетики в 2020 р. має досягти 20,9 ГВт, річне виробни- цтво електроенергії — 26 млрд кВт·год, а ва- лове виробництво теплової енергії — 58,5 млн Гкал (5,85 млн т н.е.). Зараз Інститут у рамках виконання про- екту Агентства ООН з промислового розви- тку (ЮНІДО) проводить роботи зі створення інформаційно-аналітичної системи на основі ГІС-технологій, яка допоможе потенційним інвесторам, девелоперам та державним уста- новам у прийнятті рішень щодо оцінювання Рис. 3. Автономна вітро-сонячна система на острові Тендрівська коса 24 ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2015, № 12 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ проектів у галузі відновлюваної енергетики. Інститут є також відповідальним виконавцем міжнародного проекту ЮНІДО «Підвищення енергоефективності та стимулювання вико- ристання відновлюваної енергії в агрохарчо- вих та інших малих та середніх підприємствах України». Крім того, в рамках співробітництва з НТУУ «КПІ» фахівці Інституту брали участь у створенні інформаційно-демонстраційного українсько-польського центру розвитку техно- логій відновлювальних джерел енергії і енер- гоефективності. За час існування Інституту було отримано низку вагомих результатів у галузі створення новітніх технологій та широкого використання відновлюваних джерел енергії. Так, серед робіт з комплексного використання відновлюваних джерел енергії слід відзначити розроблення ряду комбінованих вітро-сонячних установок. Наприклад, такі комбіновані елементи сис- теми комплексного енергозабезпечення вста- новлено у Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України і на кафедрі відновлюваних джерел енергії НТУУ «КПІ». У Чорному морі, біля берегів Херсонщини на о. Тендрівська коса працює автономний комп- лексний енерговузол на основі вітро-сонячної системи (рис. 3). Як приклад комплексного використання відновлюваних джерел енергії в електротран- спорті можна навести спільну розробку Інсти- туту відновлюваної енергетики НАН України, Інституту електродинаміки НАН України та НТУУ «КПІ» — гібридні вантажопасажир- ські електромобілі на базі серійних зразків автомобілів з використанням власної силової установки. Розроблено також прототип елек- троцикла на базі серійної моделі «Дніпро-300» Київського мотозаводу (рис. 4). Інститут проводить фундаментальні та при- кладні дослідження в галузі фізико-технічних проблем сонячної енергетики. Розроблено ряд проектів з будівництва сонячних електричних станцій: СЕС «Добровлянська ФЕС» потуж- ністю 4,17 МВт (Заліщицький р-н Тернопіль- ської обл.); СЕС «Сичівська ФЕС» потужніс- тю 2,0 МВт (Христинівський р-н Черкаської обл.); СЕС «Артек» потужністю 1,0 МВт з автоматизованою системою диспетчеризації та візуалізації (Гурзуф, АР Крим). Створено демонстраційно-випробувальну систему фо- тоелектричного та геліоенергетичного елек- тропостачання в корпусі Інституту, а також на території Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України. Здійснено великий обсяг робіт з форму- вання інформаційної бази для розроблення стратегії розвитку вітроенергетики України на основі даних вітрового потенціалу територій, вітроелектричних установок електроенерге- тичної інфраструктури, оперативних даних про поточну роботу енергосистеми. В Україні є великі території з високим вітровим енерге- тичним потенціалом, і встановлені на них су- Рис. 4. Гібридний вантажопасажирський електромо- біль та прототип електроцикла ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2015, № 12 25 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ часні ВЕС можуть виробляти електроенергію з коефіцієнтом використання номінальної по- тужності 0,30—0,40. Обґрунтовано можливість і доцільність спорудження ефективних назем- них вітрових електростанцій загальною по- тужністю близько 16 ГВт. Інститут брав участь у розробленні проектної документації будівни- цтва ВЕС потужністю 100 і 500 МВт. Фахівці Інституту мають значний досвід комплексно- го вирішення всіх завдань, що постають при підготовці проектів ВЕС, і можуть надавати наукову, технічну та організаційну підтримку будівництва та експлуатації вітрових електро- станцій в Україні. В Інституті досліджуються також основні питання інтеграції до енергосистеми вітрових і фотоелектричних станцій. Це насамперед про- блеми коливання потужності, що генерується; потреба в додатковій резервній потужності в енергосистемі для компенсації коливань по- тужності, генерованої вітровою або фотоелек- тричною станцією; можливе погіршення якості електричної енергії в районі приєднання вітро- електростанції чи фотоелектричної станції до електричної мережі; необхідність будівництва нових або підсилення наявних електричних мереж для приєднання вітрових та сонячних електростанцій. Вирішення цих проблем — одне з основних питань інтеграції як вітрових, так і сонячних фотоелектричних станцій до енергосистеми України, що потребує комплек- сного, системного підходу за участю профіль- них інститутів та фахівців. Крім того, в Інституті здійснюються фунда- ментальні та прикладні дослідження в галузі фізико-технічних проблем енергетичного ви- користання відновлюваних органічних енер- гоносіїв, фізико-технічних проблем гідроенер- гетики, геотермальної енергетики та викорис- тання енергії довкілля. Розроблено оптимальні методи керування турбінами малих гідроелек- тростанцій при змінних напорах і витратах води, що дозволяє підвищити ККД гідротурбі- ни в разі неномінальних режимів роботи. Інститут підтримує тісні зв’язки з україн- ськими та міжнародними організаціями — Дер- жавним агентством з енергоефективності та енергозбереження України; Інститутом елек- тродинаміки НАН України; Інститутом елек- трозварювання ім. Є.О. Патона НАН України; Інститутом проблем машинобудування ім. А.М. Підгорного НАН України; Інститутом технічної теплофізики НАН України; Інститу- том проблем матеріалознавства ім. І.М. Фран- цевича НАН України; НТУУ «КПІ»; Міжна- родною організацією «Євросолар»; данським «Фолькецентром»; Сонячним центром землі Мекленбург-Передня Померанія (Німеччи- на); Агентством ООН з промислового розви- тку (ЮНІДО) та іншими. Отже, на сьогодні у світі, серед інших енер- гетичних технологій, відновлювана енергетика демонструє найбільш динамічний розвиток. Україна має достатній потенціал відновлю- ваних джерел енергії. Ефективно використо- вуючи цей потенціал, до 2035 р. можна забез- печити близько 50 % загального споживання енергетичних ресурсів з відновлюваних дже- рел енергії. З метою подальшого розвитку досліджень у цій галузі та ефективнішого використання тех- нічних рішень, на нашу думку, доцільно ство- рити інформаційно-демонстраційний центр впровадження технологій ВДЕ. Крім того, ді- яльність цього центру сприятиме розширенню і поглибленню міжнародного співробітництва з розроблення, впровадження й трансферу та- ких технологій. 26 ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2015, № 12 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ REFERENCES 1. Ren21’s Renewables 2015. Global Status Report. http://www.ren21.net/wp-content/uploads/2015/07/REN12- GSR2015_Onlinebook_low1.pdf . [Відновлювані джерела енергії 2015. Звіт зі світового розвитку. REN21, 2015]. 2. Global Wind Energy Outlook 2014. http://www.gwec.net/publications/global-wind-energy-outlook/global-wind- energy-outlook-2014/. [Огляд розвитку вітроенергетики 2014. Всесвітня рада з розвитку вітроенергетики, 2015]. 3. World Energy Investment Outlook. 2014. https://www.iea.org/publications/freepublications/publication/ WEIO2014.pdf. [Інвестиції у світову енергетику. Спеціальний звіт. Міжнародне енергетичне агентство, 2014]. 4. Price quotes updated weekly — PV spot prices. http://pv.energytrend.com. [Спотові ціні на фотоелектричні системи. 06.05.2015]. 5. Decree of the Cabinet of Ministers of Ukraine. No 902-р. 01.10.2014. http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/902- 2014- %D1 %80. [Про Національний план дій з відновлюваної енергетики на період до 2020 року: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.10.2014. № 902-р]. С.А. Кудря Институт возобновляемой энергетики НАН Украины (Киев) СОСТОЯНИЕ И ПЕРСПЕКТИВЫ РАЗВИТИЯ ВОЗОБНОВЛЯЕМОЙ ЭНЕРГЕТИКИ В УКРАИНЕ По материалам научного доклада на заседании Президиума НАН Украины 7 октября 2015 года Доклад посвящен развитию использования возобновляемых источников энергии как одного из основных прио- ритетов мировой энергетики. Наличие в Украине значительного энергетического потенциала (ветровая, солнеч- ная, геотермальная энергия, энергия малых рек, биомассы, окружающей среды), научно-технической и промыш- ленной базы создает все предпосылки для масштабного освоения в нашей стране технологий на основе возобнов- ляемых источников энергии. Ключевые слова: возобновляемая энергетика, возобновляемые источники энергии, энергоэффективность, энер- гия ветра, энергия солнца, геотермальная энергия, энергия малых рек, биомасса, энергия окружающей среды. S.O. Kudria Institute for Renewable Energy of National Academy of Sciences of Ukraine (Kyiv) STATE AND PERSPECTIVES OF RENEWABLE ENERGY DEVELOPMENT IN UKRAINE According to the materials of scientific report at the meeting of the Presidium of NAS of Ukraine October 7, 2015 The report is dedicated to the development of renewable energy as one of the main priorities of world energy. Ukraine’s significant energy potential (wind, solar, geothermal energy, small hydropower, biomass, energy of environment), scien- tific, technological and industrial base creates conditions for the large-scale development of renewable energy technolo- gies in our country. Keywords: renewable energy, renewable energy sources, energy efficiency, wind, solar, geothermal energy, small hydro- power, biomass, energy of environment.
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-91171
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 0372-6436
language Ukrainian
last_indexed 2025-11-26T20:12:55Z
publishDate 2015
publisher Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
record_format dspace
spelling Кудря, С.О.
2016-01-09T11:14:40Z
2016-01-09T11:14:40Z
2015
Стан та перспективи розвитку відновлюваної енергетики в Україні (за матеріалами наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 7 жовтня 2015 р.) / С.О. Кудря // Вісник Національної академії наук України. — 2015. — № 12. — С. 19-26. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.
0372-6436
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/91171
620.97
Доповідь присвячено розвитку використання відновлюваних джерел енергії як одного з основних пріоритетів світової енергетики. Наявність в Україні значного енергетичного потенціалу (вітрова, сонячна, геотермальна енергія, енергія малих річок, біомаси, довкілля), науково-технічної та промислової бази створює всі передумови для масштабного освоєння в нашій країні технологій на основі відновлюваних джерел енергії.
Доклад посвящен развитию использования возобновляемых источников энергии как одного из основных приоритетов мировой энергетики. Наличие в Украине значительного энергетического потенциала (ветровая, солнечная, геотермальная энергия, энергия малых рек, биомассы, окружающей среды), научно-технической и промышленной базы создает все предпосылки для масштабного освоения в нашей стране технологий на основе возобновляемых источников энергии.
The report is dedicated to the development of renewable energy as one of the main priorities of world energy. Ukraine’s significant energy potential (wind, solar, geothermal energy, small hydropower, biomass, energy of environment), scientific, technological and industrial base creates conditions for the large-scale development of renewable energy technologies in our country.
uk
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
Вісник НАН України
З кафедри Президії НАН України
Стан та перспективи розвитку відновлюваної енергетики в Україні (за матеріалами наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 7 жовтня 2015 р.)
Состояние и перспективы развития возобновляемой энергетики в Украине (по материалам научного доклада на заседании Президиума НАН Украины 7 октября 2015 года)
State and perspectives of renewable energy development in Ukraine (According to the materials of scientific report at the meeting of the Presidium of NAS of Ukraine October 7, 2015)
Article
published earlier
spellingShingle Стан та перспективи розвитку відновлюваної енергетики в Україні (за матеріалами наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 7 жовтня 2015 р.)
Кудря, С.О.
З кафедри Президії НАН України
title Стан та перспективи розвитку відновлюваної енергетики в Україні (за матеріалами наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 7 жовтня 2015 р.)
title_alt Состояние и перспективы развития возобновляемой энергетики в Украине (по материалам научного доклада на заседании Президиума НАН Украины 7 октября 2015 года)
State and perspectives of renewable energy development in Ukraine (According to the materials of scientific report at the meeting of the Presidium of NAS of Ukraine October 7, 2015)
title_full Стан та перспективи розвитку відновлюваної енергетики в Україні (за матеріалами наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 7 жовтня 2015 р.)
title_fullStr Стан та перспективи розвитку відновлюваної енергетики в Україні (за матеріалами наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 7 жовтня 2015 р.)
title_full_unstemmed Стан та перспективи розвитку відновлюваної енергетики в Україні (за матеріалами наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 7 жовтня 2015 р.)
title_short Стан та перспективи розвитку відновлюваної енергетики в Україні (за матеріалами наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 7 жовтня 2015 р.)
title_sort стан та перспективи розвитку відновлюваної енергетики в україні (за матеріалами наукової доповіді на засіданні президії нан україни 7 жовтня 2015 р.)
topic З кафедри Президії НАН України
topic_facet З кафедри Президії НАН України
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/91171
work_keys_str_mv AT kudrâso stantaperspektivirozvitkuvídnovlûvanoíenergetikivukraínízamateríalaminaukovoídopovídínazasídanníprezidíínanukraíni7žovtnâ2015r
AT kudrâso sostoânieiperspektivyrazvitiâvozobnovlâemoiénergetikivukrainepomaterialamnaučnogodokladanazasedaniiprezidiumananukrainy7oktâbrâ2015goda
AT kudrâso stateandperspectivesofrenewableenergydevelopmentinukraineaccordingtothematerialsofscientificreportatthemeetingofthepresidiumofnasofukraineoctober72015