Людина і наука (до 75-річчя академіка НАН України С.О. Фірстова)

1 грудня виповнилося 75 років від дня народження видатного українського вченого, фахівця в галузі фізики твердого тіла, електронної мікроскопії, розроблення нових матеріалів і технологій їх обробки, заслуженого діяча науки і техніки України, лауреата Державної премії України в галузі науки і тех...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:Вісник НАН України
Datum:2015
1. Verfasser: Білоус, О.О.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2015
Schlagworte:
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/91180
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Людина і наука (до 75-річчя академіка НАН України С.О. Фірстова) / О.О. Білоус // Вісник Національної академії наук України. — 2015. — № 12. — С. 81-85. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-91180
record_format dspace
spelling Білоус, О.О.
2016-01-09T11:16:07Z
2016-01-09T11:16:07Z
2015
Людина і наука (до 75-річчя академіка НАН України С.О. Фірстова) / О.О. Білоус // Вісник Національної академії наук України. — 2015. — № 12. — С. 81-85. — укр.
0372-6436
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/91180
1 грудня виповнилося 75 років від дня народження видатного українського вченого, фахівця в галузі фізики твердого тіла, електронної мікроскопії, розроблення нових матеріалів і технологій їх обробки, заслуженого діяча науки і техніки України, лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки, заступника директора Інституту проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича НАН України, доктора фізико-математичних наук, професора, академіка НАН України Сергія Олексійовича Фірстова.
uk
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
Вісник НАН України
Люди науки
Людина і наука (до 75-річчя академіка НАН України С.О. Фірстова)
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Людина і наука (до 75-річчя академіка НАН України С.О. Фірстова)
spellingShingle Людина і наука (до 75-річчя академіка НАН України С.О. Фірстова)
Білоус, О.О.
Люди науки
title_short Людина і наука (до 75-річчя академіка НАН України С.О. Фірстова)
title_full Людина і наука (до 75-річчя академіка НАН України С.О. Фірстова)
title_fullStr Людина і наука (до 75-річчя академіка НАН України С.О. Фірстова)
title_full_unstemmed Людина і наука (до 75-річчя академіка НАН України С.О. Фірстова)
title_sort людина і наука (до 75-річчя академіка нан україни с.о. фірстова)
author Білоус, О.О.
author_facet Білоус, О.О.
topic Люди науки
topic_facet Люди науки
publishDate 2015
language Ukrainian
container_title Вісник НАН України
publisher Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
format Article
description 1 грудня виповнилося 75 років від дня народження видатного українського вченого, фахівця в галузі фізики твердого тіла, електронної мікроскопії, розроблення нових матеріалів і технологій їх обробки, заслуженого діяча науки і техніки України, лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки, заступника директора Інституту проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича НАН України, доктора фізико-математичних наук, професора, академіка НАН України Сергія Олексійовича Фірстова.
issn 0372-6436
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/91180
citation_txt Людина і наука (до 75-річчя академіка НАН України С.О. Фірстова) / О.О. Білоус // Вісник Національної академії наук України. — 2015. — № 12. — С. 81-85. — укр.
work_keys_str_mv AT bílousoo lûdinaínaukado75ríččâakademíkananukraínisofírstova
first_indexed 2025-11-25T21:07:18Z
last_indexed 2025-11-25T21:07:18Z
_version_ 1850545249865170944
fulltext ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2015, № 12 81 ЛЮДИНА І НАУКА До 75-річчя академіка НАН України С.О. Фірстова 1 грудня виповнилося 75 років від дня народження видатного українського вченого, фахівця в галузі фізики твердого тіла, електронної мікроскопії, розроблення нових матеріалів і технологій їх обробки, заслуженого діяча науки і техніки України, лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки, заступника директора Інституту проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича НАН України, доктора фізико-математичних наук, професора, академіка НАН України Сергія Олексійовича Фірстова. Сергій Олексійович Фірстов народився в Києві в 1940 р. Після закінчення Київського політехнічного інституту в 1962 р. він прийшов на роботу до термофізичного відділу Інституту мета- лофізики АН УРСР. Відділ тоді очолював директор Інституту Віталій Никифорович Гріднєв, а його заступником був Віктор Іванович Трефілов. У колективі панувала фантастично творча і доброзичлива атмосфера. Поруч із досвідченими науковцями працювало багато молоді, всі були сповнені ентузіазму та на- полегливості в досягненні поставлених цілей. Вимогливість керівників як до себе, так і до своїх учнів, їх особистий при- клад наукової роботи дали свої результати — у відділі виросли 4 майбутні академіки, 5 членів-кореспондентів, десятки докто- рів наук. Отже, під керівництвом В.І. Трефілова Сергій Олексійович почав займатися фізикою міцності та пластичності, а також структурним аналізом. Це був час, коли дислокації вже пере- стали вважати «вигадкою клятих імперіалістів», а теорія дис- локацій почала набувати експериментального підтвердження завдяки прямому спостереженню дефектів кристалічної струк- тури. Для таких досліджень потрібно було вдосконалювати ме- тоди трансмісійної електронної мікроскопії, теорії формування зображень та методів приготування об’єктів для дослідження. Певних успіхів у цьому напрямі було досягнуто в московсько- му ЦНДІчормет у відділі Л.М. Утєвського, куди С.О. Фірсто- ва і направили на стажування. Після повернення до Києва в Академік НАН України Сергій Олексійович Фірстов ЛЮДИ ЛЮДИ НАУКИНАУКИ БІЛОУС Ольга Олексіївна — кандидат фізико-математичних наук, старший науковий співробітник відділу фізики міцності та пластичності матеріалів Інституту проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича НАН України 82 ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2015, № 12 ЛЮДИ НАУКИ листопаді 1962 р. він разом із Ю.М. Петровим отримав перші фольги хрому. Багато років потому в доповіді на конфе- ренції, присвяченій 75-річчю В.І. Трефілова, Сергій Олексійович так згадував цей момент: «Фольга під електронним пучком почала де- формуватися, побігли контури екстинкції. Ми вирішили, що це дислокації, і покликали В.І. Тре- філова, який подивився і сказав: «Я не знаю, що це таке, але це не дислокації». Пізніше, за словами С.О. Фірстова, у спогадах учнів відо- мого дослідника ролі дислокацій в розвитку пластичної деформації і зародження тріщин нобелівського лауреата Невілла Мотта він знайшов аналогічний епізод, причому реакція Н. Мотта на отриману картину була точнісінь- ко такою ж, як і В.І. Трефілова. Наприкінці 1962 р. С.О. Фірстов уже досліджував одержа- ні зразки, в яких чітко спостерігалися дислока- ції, а згодом метод трансмісійної електронної мікроскопії почали широко використовувати для доповнення результатів, отриманих інши- ми методами. У 1965—1967 рр. С.О. Фірстов разом із В.О. Маніловим, В.Г. Ткаченком та В.І. Трефі- ловим встановили формування ультрадрібно- зернистої структури за великих пластичних деформацій хрому. У подальшому на основі цих результатів було розвинено феноменоло- гічну теорію еволюції дислокаційної струк- тури та механічних властивостей матеріалів (переважно металів з об’ємноцентрованою ку- бічною ґраткою (ОЦК-металів) і сплавів на їх основі) за пластичної деформації у широкому діапазоні температур, ступенів деформації та різних умов термічної обробки. Уперше було встановлено кардинальну зміну механізму зміцнення при переході до великих пластич- них деформацій у зв’язку з перебудовою різно- го типу дислокаційних розподілень у так звані розорієнтовані комірчасті структури, на осно- ві яких формується високоміцний, фактично наддрібнозернистий стан матеріалу. Отримані результати було узагальнено за допомогою діаграм структурних станів, що вказують на наявність різних типів субструк- тур (спільно з Г.Ф. Саржан і С.М. Кавєріною). С.О. Фірстов та В.І. Трефілов. 1990 р. Молоді і завзяті. Група електронно-мікроскопічних до сліджень ІМФ АН УРСР. 1967 р. С.О. Фірстов з відомим фізиком-теоретиком В.Л. Ін- денбомом та Н П. Кушнарьовою. 1985 р. ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2015, № 12 83 ЛЮДИ НАУКИ На їх основі вдалося пояснити немонотонну за- лежність температури крихко-в’язкого перехо- ду і тріщиностійкості від ступеня попередньої деформації, запропонувати ефективні методи поліпшення комплексу механічних властивос- тей, а також дати структурне обґрунтування стадійності зміни механічних властивостей. Ці роботи мали значний вплив на розроблен- ня наукових основ технологій отримання та обробки широкої групи мало- та високолего- ваних сплавів на основі тугоплавких металів. За результатами досліджень дислокаційної структури, механізму деформації і низькотем- пературної крихкості металів групи хрому та сплавів на основі хрому в 1967 р. С.О. Фірстов успішно захистив кандидатську дисертацію. Окремі розділи цього циклу робіт було від- значено премією Ради Міністрів СРСР (1981), премією ім. Є.О. Патона (1986). Серед результатів, отриманих у ці роки, слід також відзначити відкриття проміжної гекса- гональної фази при фазових перетвореннях у чистому залізі та вуглецевих сталях, за що С.О. Фірстову у складі авторського колективу було присуджено премію ім. Д.К. Чернова (1973). У 1973 р. Сергій Олексійович разом із ко- лективом відділу фізики міцності і пластич- ності переходить до Інституту проблем мате- ріалознавства, куди В.І. Трефілова запросили на посаду директора. Групу електронних мі- кроскопістів С.О. Фірстова поповнили фахів- ці з растрової електронної мікроскопії та оже- мікроаналізу, що відкрило нові можливості для використання розробленої ним методоло- гії вивчення механізму деформації широкого спектра матеріалів з обмеженою пластичністю (спільні роботи з Ю.М. Іващенко, Ю.М. Подре- зовим, Л.С. Іголкіною, Н.О. Орловською). Того самого року С.О. Фірстов захищає докторську дисертацію на тему: «Структурні основи міц- ності тугоплавких металів». Ураховуючи не лише наукові досягнення Сергія Олексійовича, а і його вміння працю- вати з людьми, врівноваженість та наукову принциповість, у 1981 р. В.І. Трефілов передає «свій» відділ під керівництво С.О. Фірстова. При відділі створюється одна з перших в Ака- Тут буде електронний мікроскоп з високою розділь- ною здатністю. ІПМ НАН України. 2006 р. С.О. Фірстов та Я.С. Яцків на семінарі в Європарла- менті. Брюссель. 2001 р. Президент України В.А. Ющенко вручає С.О. Фірсто- ву Державну премію України в галузі науки і техніки. Київ. 2005 р. 84 ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2015, № 12 ЛЮДИ НАУКИ демії Централізована лабораторія електро- ннозондового аналізу. В основу її діяльності було покладено досвід Міжнародного центру електронної мікроскопії в Німецькій Демокра- тичній Республіці, де свого часу стажувався Сергій Олексійович. Виконувати дослідження в лабораторії могли не тільки співробітники Інституту проблем матеріалознавства, а й ін- ших наукових установ і галузевих підприємств України та Росії. С.О. Фірстов зробив значний внесок у ро- зуміння взаємозв’язку мікро- і макромеханіки руйнування на основі систематичних дослі- джень впливу структури на зміну мікромеха- нізмів руйнування та параметри тріщиностій- кості, запропонував енергетичну концепцію зміни механізмів руйнування для цілої низки практично важливих матеріалів. Особливо варто відзначити знайдену впер- ше у спільних роботах С.О. Фірстова, Ю.М. По- дрезова, М.І. Даниленка, І.І. Іванової немоно- тонну залежність тріщиностійкості від порис- тості, а також єдиний підхід до аналізу дефор- маційного зміцнення компактних та пористих тіл з урахуванням зміни пористості при дефор- мації, розроблений разом із професором М. Шлесаром (Словаччина) та його учнями. Роботи С.О. Фірстова в галузі спечених матеріалів здобули міжнародне визнання — в 2002 р. його було обрано дійсним членом Між- народного інституту спікання в Белграді. Проведені С.О. Фірстовим дослідження ве- ликої групи перспективних матеріалів з обме- женою пластичністю (керамік, металокераміч- них композитів, твердих сплавів) дали змогу розробити нові матеріали з високими питоми- ми характеристиками. Спільно з В.І. Трефіло- вим, Ю.М. Таран-Жовніром і В.І. Мазуром він отримав міжнародні патенти на композиційні матеріали на основі титану, які на 300—400 ºС збільшують робочі температури газотурбінних двигунів. Разом із А.А. Михайловим та С.С. По- номарьовим Сергій Олексійович запропону- вав новий ефективний метод термозміцнення твердих сплавів, що дозволяє істотно підвищи- ти експлуатаційні характеристики різального та бурового інструменту. На особливу увагу заслуговує цикл робіт, присвячений «природним» композитам, де зміцнююча фаза утворюється в процесі крис- талізації. За результатами спільних з М.В. Бу- лановою, А.А. Бондар і Л.В. Артюх досліджень фазових рівноваг у системах Ti—Si—X, Ti— B—X, Ti—B—Si—X, де X — p- і d-метали, було розроблено нові сплави, що дозволяють шля- хом термомеханічної обробки створити такі структурні стани, модуль пружності яких на 30 % вищий за цей показник для найкращих титанових сплавів (Л.Д. Кулак, М.М. Кузьмен- ко, І.Д. Горна, О.О. Білоус). При цьому сплави зберігають пластичність на рівні 5—11 %, що важливо для використання в авіаційній тех- ніці. Крім того, їм властива висока зносостій- кість в агресивно-абразивному, лужному чи кислому середовищі, у морській воді. Під керівництвом Сергія Олексійовича ви- конуються роботи з розроблення матеріалів ме ди ко-біологічного використання (Л.Д. Ку- лак, М.М. Кузьменко, Н.В. Ульянчич), нано- структурованих матеріалів, отриманих уна- слідок великих пластичних деформацій та іншими методами (Т.Г. Рогуль, Ю.Ф. Лугов- ський), а також наноламінатів на основі тита- ну, одержаних методами порошкової металур- гії (Е.П. Печковський, І.І. Іванова, О.М. Де- мидик). Велику увагу С.О. Фірстов приділяє розро- бленню уявлень про граничні структурні ста- ни та максимально досяжні механічні власти- вості. Так, отримано узагальнене рівняння, що описує залежність межі текучості від розміру зерна в широкому діапазоні розмірів зерен при переході від мікро- до наноструктур (Т.Г. Ро- гуль, О.О. Шут). Загалом Сергій Олексійович завжди охоче береться за нову тематику досліджень. Напри- клад, нещодавно він розпочав роботи з вивчен- ня мультикомпонентних високоентропійних сплавів, які вирізняються підвищеною терміч- ною стабільністю. Своєю доброзичливістю, чуйністю, демокра- тичністю та широкою ерудицією С.О. Фірстов приваблює до себе людей. Це створює в колек- тиві спокійні, сприятливі для творчої праці ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2015, № 12 85 ЛЮДИ НАУКИ умови. Однак толерантність Сергія Олексійо- вича миттєво зникає, як тільки перед ним по- стає непорядність. Відданість своїй справі, лю- бов до науки, принциповість були прищеплені йому з дитинства батьками — доцентом кафе- дри ливарного виробництва Київського полі- технічного інституту Олексієм Миколайови- чем Фірстовим та викладачем Київського тех- нологічного інституту харчової промисловості Тетяною Андріївною Буксо. Приємно, що і син ювіляра, доктор фізико-математичних наук Юрій Сергійович Фірстов, продовжує сімейну традицію і успішно працює в Інституті метало- фізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України. Характерною рисою Сергія Олексійовича є притаманне йому почуття гумору. Поздоров- лення колег з ювілеями в його виконанні часто супроводжуються гумористичними вітаннями, іноді у формі вірша або навіть, як одного разу на честь Юлія Вікторовича Мільмана, алюзія- ми на тему біблійного тексту. «И поступил он в ИМФ к Виктору сыну Иоханнаанову [В.И. Трефилову. — Ред.]. И стал он проявлять великое усердие во всем, и во всем измерять твердость, и увидел, что это хорошо. И открылась тайна. И расставил он все пере- ходные и непереходные металлы, ковалентные и металлические, ионные и ван-дер-ваальсовы, а также с водородной связью кристаллы и все земные сплавы и соединения и интерметалли- ды по месту их. И каждый свою энергию акти- вации и объем активационный от него получил. И отступила тьма, и предстал Юлий светел ликом и преображенный, и познал он флуктуа- цию термическую и синус гиперболический чуд- ный, и пал потенциальный барьер. И двойникование было, и дефекты упаков- ки, и рениевый эффект был, и расслой межъя- чеистый, и переход под индентором фазовый… И ахнул весь ИПМ, и весь ИМФ, и весь откры- тый и закрытый ученый мир, и тот, что для ограниченного распространения. И перебрал он инденторы разные, и нашел, что сокрыто в той твердости (и модуль, и упрочнение, и пластичность). И кто уверует в откровения те, благополучен пребудет до кон- ца дней своих. Изведал он и пористость, и аморфность, и интерметаллиды, и квазикристаллы. Сварные и паяные соединения. И все уровни от нано- и микро- до мезо- и макро- подвластны ему. И го- ворят уже, что Герц и Бринелль, Моос и Шор, Мейер и Польди, Роквелл и Виккерс это не без лукавого, а Мильман есть истина и путь. И Си- недрион принял его как своего. И читали книжники и фарисеи статьи его и книги его, и изумились их числу великому, фак- там непреложным и словам нетленным. Нет более великих пророков на всей тверди, твер- дость которой испытанию подлежит». Багато сил і часу Сергій Олексійович віддає підготовці наукової зміни. З 1982 р. він викла- дає на кафедрі металофізики і матеріалознав- ства Наукового фізико-технологічного центру НАН України та МОН України, з 1998 р. — професор кафедри прикладної фізики Фізико- технічного інституту при НТУУ «КПІ». Зна- чна частина співробітників Інституту проблем матеріалознавства та інших академічних уста- нов — це його колишні студенти. Праці Сергія Олексійовича Фірстова та його учнів (а він підготував 5 докторів і 22 кан- дидатів наук) широко відомі серед світової на- укової спільноти. Він підтримує активні кон- такти з ученими багатьох країн світу, сприяє зміцненню зарубіжних контактів українських науковців, був керівником цілої низки міжна- родних проектів, є членом бюро Міждержавної ради «Міцність та пластичність матеріалів», дійсним членом Санкт-Петербурзької акаде- мії міцності, Міжнародного інституту спікан- ня, членом редколегій журналів «Progress in Powder Metallurgy», «Прочность и физическая мезомеханика», «Металлофизика и новейшие технологии».