Етносимволи у складі українських фразеологізмів з компонентами-назвами рослин: семантичний аспект
У статті розкривається зміст етносимволів-рослин, які входять до складу фразеологічних одиниць української мови, робиться спроба встановити зв'язок семантики фразеологізмів з їх компонентами-символами. Ключові слова: символ, рослина, фразеологічна одиниця, семантика. В статье раскрывается со...
Saved in:
| Published in: | Культура народов Причерноморья |
|---|---|
| Date: | 2013 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2013
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/91248 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Етносимволи у складі українських фразеологізмів з компонентами-назвами рослин: семантичний аспект / М.С. Моторіна // Культура народов Причерноморья. — 2012. — № 248. — С. 173-175. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859633701060608000 |
|---|---|
| author | Моторіна, М.С. |
| author_facet | Моторіна, М.С. |
| citation_txt | Етносимволи у складі українських фразеологізмів з компонентами-назвами рослин: семантичний аспект / М.С. Моторіна // Культура народов Причерноморья. — 2012. — № 248. — С. 173-175. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Культура народов Причерноморья |
| description | У статті розкривається зміст етносимволів-рослин, які входять до складу фразеологічних
одиниць української мови, робиться спроба встановити зв'язок семантики фразеологізмів з їх
компонентами-символами.
Ключові слова: символ, рослина, фразеологічна одиниця, семантика.
В статье раскрывается содержание этносимволов-растений, которые входят в состав
фразеологических единиц украинского языка, предпринимаются попытки установить связь семантики
фразеологизмов с их компонентами-символами
Ключевые слова: символ, растение, фразеологическая единица, семантика.
The content of ethnic floral symbols, that are included in idioms of the Ukrainian language is
revealed in article. The attempt to establish the connection between the semantics of idioms and their symbolic
components is made.
Key words: symbol, plant, idiom, semantics.
|
| first_indexed | 2025-12-07T13:13:34Z |
| format | Article |
| fulltext |
Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ
173
Нетиджелер. Бойлеликнен, юкъарыда айтып кечильгени киби, тиль боюнджа программагъа
азырлыкълы талим-нуткъ ве нуткъ мешгъулиетлерине эсаслангъан реплика ве диалогик бирлемлер
джедвелини кирсетмек макъсадгъа даа да мувафыкъ олур, деп саямыз. Методик къулланмаларнынъ
теркибинде нуткъий ал-вазиетлернинъ тарифи, диалог шеклинде нуткъ нумюнелери олмакъ кереклер.
КЪУЛЛАНЫЛГЪАН ЭДЕБИЯТ
1. Алидинова М. И. Крымскотатарский язык. 5 – 12 классы. Программа для средних
общеобразовательных школ. / М. И. Алидинова. – Симферополь : Крым. гос. учеб.-пед. изд-во, 2005. –
40 с.
2. Бiляєв О. М. Пiдвищувати якiсть навчання мови // Укр.мова i лiтература в школi . – 1976. – № 8,С.13-23.
3. Пассов Е. И. Коммуникативный метод обучения иноязычному говорению : пособие / Е. И. Пассов. – М.
: Просвещение, 1985. – 208 с.
4. Лурия А. Р. Язык и сознание / А. Р. Лурия. – М. : Изд-во Московского ун-та, 1979. – С. 319.
5. Меметов А. М. Кримскотатарська мова: пiдручник для 5 класу / А. М. Меметов, Л. А. Алиева,
И. А. Меметов. – Сiмферополь : Кримське навчально-педагогiчне державне видавництво, 2001. – 208 с.
(Кримськотатарскою мовою).
6. Ушинский К. Д. Избранные педагогические произведения / К. Д. Ушинский. – М. : Просвещение, 1968.
– 557 с.
Моторіна М.С. УДК 811.161.2’373.72
ЕТНОСИМВОЛИ У СКЛАДІ УКРАЇНСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ
З КОМПОНЕНТАМИ-НАЗВАМИ РОСЛИН: СЕМАНТИЧНИЙ АСПЕКТ
Анотація. У статті розкривається зміст етносимволів-рослин, які входять до складу фразеологічних
одиниць української мови, робиться спроба встановити зв'язок семантики фразеологізмів з їх
компонентами-символами.
Ключові слова: символ, рослина, фразеологічна одиниця, семантика.
Аннотация. В статье раскрывается содержание этносимволов-растений, которые входят в состав
фразеологических единиц украинского языка, предпринимаются попытки установить связь семантики
фразеологизмов с их компонентами-символами
Ключевые слова: символ, растение, фразеологическая единица, семантика.
Summary. The content of ethnic floral symbols, that are included in idioms of the Ukrainian language is
revealed in article. The attempt to establish the connection between the semantics of idioms and their symbolic
components is made.
Key words: symbol, plant, idiom, semantics.
На сучасному етапі все частіше привертають увагу слова-символи, що входять до складу
фразеологічних одиниць, та їх вплив на семантичне наповнення фразеологізмів. Дослідження слів-символів
відображено в наукових працях Кононенка В.І. [4, 5], Дмитренка М.К., Жайворонка В.В., Ужченка В.Д. [10]
та інших вчених. Семантичний аспект у вивченні фразеологізмів знайшов своє висвітлення в дослідженнях
Алефіренка М.Ф. [1], Грозян Н.Ф. [2], Редіна П.О. [6], Емірової А.М. [12], Телії В.М. [9].
Серед великої кількості фразеологічних одиниць, до складу яких входять етносимволи, значне місце
посідають фразеологізми з компонентами-назвами рослин, дослідження яких допоможе визначити
специфіку їх семантики, а також поглибити знання про особливості вживання фразеологічних одиниць.
Зазначене питання і становить актуальність обраної теми.
Мета статті – виявити семантичні особливості фразеологічних одиниць з компонентами-назвами
рослин на підставі аналізу етносимволів, які входять до їх складу.
Рослинні слова-символи є одними з найпоширеніших серед усього шару етносимволів мовної картини
світу, адже рослини протягом тисячоліть активно використовуються людиною в усіх сферах її життєвої
діяльності: вони є незамінними продуктами харчування, цілющими засобами, крім того рослини посідають
значне місце в українських обрядах, звичаях та віруваннях. Кожній рослині відводилось своє місце в
обрядових традиціях і таким чином вона набувала певного символічного значення, яке поступово стало
відбиватися у фразеологічних одиницях. Наприклад: годувати гарбузами – відмовляти тому, хто сватається
[СФУМ, с. 154], дістати (покуштувати / схопити) [печеного] гарбуза – одержати відмову під час
сватання, женихання, залицяння [СФУМ, с. 207], натирати / натерти перцю в ніс – карати кого-небудь;
досадити кому-небудь [СФУМ, с. 427], розводити боби (на бобах) – вести пусту розмову з ким-небудь
[ФСУМ, с. 745] та ін.
У складі фразеологічних одиниць використовується дуже широкий спектр рослин-символів, у зв’язку з
цим їх було поділено на такі групи:
1. Символи дерев і кущів.
2. Символи квітів, трав, бур’янів.
До першої групи належать такі символи: дуб, горіх, береза, груша, верба, бузина, осика, терен та ін. У
багатьох народів здавна існувало покоління деревам. В основі вірувань лежали уявлення про дерева і
рослини як живі істоти. Пізніше дерева розглядалися як вмістища надприродних сил.
Моторіна М.С.
ЕТНОСИМВОЛИ У СКЛАДІ УКРАЇНСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ З КОМПОНЕНТАМИ-НАЗВАМИ
РОСЛИН: СЕМАНТИЧНИЙ АСПЕКТ
174
Дуже поширеними в українській мові є фразеологічні одиниці з компонентом ГОРІХ: дати на горіхи
[СФУМ, с. 188], дістанеться на горіхи [СФУМ, с. 207], лобом горіхи розбивати [СФУМ, с. 603], показати,
на чому горіхи ростуть [ФСУМ, с. 609], розгризти горіх [ФСУМ, с. 748], розкусити [міцний, твердий]
горіх [СФУМ, с. 611], розчистити під горіх [СФУМ, с. 617], сім міхів горіхів, гречаної вовни та всі неповні
[СФУМ, с.651], твердий (міцний) горішок [СФУМ, с.161], як горіхи лускати (лущити) [СФУМ, с. 356] та ін.
ГОРІХ - символ багатства для когось, але не для себе. Він - багате дерево, яке бідне саме по собі: дає
поживний і багатий урожай своїх плодів, але це не збагачує його власних сил і не зміцнює його стійкості -
його, багатого й щедрого, легко ламають вітри та дуже часто вражають морози.
Надзвичайно символічним у фразеологічних одиницях є вживання ТЕРЕНА: дорога (стежка) терном
(ожиною, кропивою) поросла [СФУМ, с. 216], дорога, вкрита (устелена) тернами [СФУМ, с.216],
терновий вінок [СФУМ, с. 110], шлях заріс терном (тернами) [СФУМ, с. 778], порости травою (терном,
биллям) [СФУМ, с. 545], як голому в терну [СФУМ, с. 159], як сорока на тернині [СФУМ, с. 677] та ін.
Здавна ТЕРЕН вважався символом страждань та мук. Перед стратою на голову Ісуса Христа римські воїни
поклали вінок, сплетений з тернового гілля. «Колючки впиналися в шкіру голови, завдаючи Господу
нестерпного болю. У цьому вінку Він пройшов хресний шлях на Голгофу і був розп’ятий» [3, с. 95].
ОСИКА – дерево, що символізує зраду і водночас – страх бути покараним за неї. Осика – дерево-тотем
у давніх українців. За повір’ям, на ньому вішали вбиту змію, аби вона не ожила. На осиці повісився Юда,
тому і тремтить осикове листя. Але осика водночас сприймається як оберіг від нечистої сили. Саме її кілок
вбивали в могилу чаклуна, аби він не міг з неї вийти [4, с. 204]. Ці переконання яскраво відображені у
таких фразеологізмах, як: вбити осиковий кілок [ФСУМ, с. 71], до осикового кілка [ФСУМ, с. 375], як (мов,
ніби) осика на вітрі [ФСУМ, с. 589] та ін.
ВЕРБА – символ космічного океану; Прадерева життя; надзвичайної працездатності; запліднюючої,
родючої сили; пробудження природи, весни; засмученої жінки; вдівства; України, батьківщини. Верба має
суперечливе (часто протилежне) символічне значення. У середньовічній Європі її називали деревом поетів
та співаків, ораторів. Китайці пов’язували з вербою поняття жіночості, краси, м’якості. У Японії верба –
дерево смутку, слабкості, ніжності. Стародавні греки присвячували вербу богині Гекати, Персе фоні, які
пов’язувалися з ідеєю загибелі. Верба символізувала також довговічність, повноту життя, була символом
світового дерева. Культ верби, як вважає О.Потапенко, був зумовлений особливостями її деревини.
Віддавна наші пісенні пращури помітили, що саме верба – дзвінка та голосиста, а отже, жива, добра. Із
верби робили чудові кобзи, бандури. І оживало священне дерево, возвеличуючи гордий дух українця, його
волелюбність [7, с. 44]. Саме це дерево слугувало для виготовлення домашнього начиння. У християнстві
верба – прокляте дерево, бо, за міфами, з неї були зроблені цвяхи, якими збивали хрест для розп’яття Ісуса
Христа [7, с. 45]. Образ верби дуже поширений у фразеології: золоті верби ростуть [СФУМ, с. 56], на
вербі груші [СФУМ, с.172], повиснути на вербі [СФУМ, с. 525], як виросте гарбуз на вербі [СФУМ, с. 147],
як (мов, ніби) чорт до сухої верби [СФУМ, с. 769] та ін.
Розглянемо символи другої групи у складі українських фразеологізмів.
СИМВОЛІКА КВІТІВ – символіка, пов’язана з різноманітними квітами. Квіти в давні часи мали
ритуальну значимість, що й зараз згадується в обрядах, особливо в родинних. Слово-поняття «квітка»
вживається на позначення краси, молодості, квітучості: як [та] квіточка (квітка) [СФУМ, с. 290]. Культові
рослини, майже без винятку наділялись, особливо віруючими та священнослужителями, позитивними й
благородними якостями. Так, мирта – емблема слави і процвітання Церкви Христової, а лавр – знак
перемоги. Якщо перемога дуже значна і отримана над серйозним суперником, римські полководці
отримували лаврові вінки: лаври Герострата; геростратові лаври [СФУМ, с. 322], лаври не дають спати
(спокою, покою) [СФУМ, с. 322]
лавровий вінок [СФУМ, с. 110], увінчувати (вінчати) / добути (здобути) [собі] лаврів (лаври) [СФУМ,
с. 732]. МАК – символ безмежності зоряного світу, Всесвіту, і, водночас, сну і забуття. Образ-символ МАК
в українському народному світобаченні пов'язаний із його чудодійними властивостями. За давніми
віруваннями, мак оберігає людину від злих духів. Якщо маком посипати домівку, туди не зможе
проникнути лиха сила, аж поки не збере всі зернятка. Зерном маку, освяченим на Маковея або Спаса,
обсипали дійну корову, аби вберегти її від відьми. У фольклорних текстах мак сприймається як символ
краси, молодості [4, с. 208]. Символічне використання маку помітне й у фразеологізмах, наприклад:
вискочити у мак [ФСУМ, с.154], давати (підносити) / дати (піднести) дулю [з маком] [ФСУМ, с. 214], з
медом та [з] маком [ФСУМ, с. 482], і (ні, ані) на макову росину [СФУМ, с. 618], макової краплини в роті не
мати [СФУМ, с. 372], терти мак [на голові] [ФСУМ, с. 881], хоч мак (маком) сій [СФУМ, с. 650], цвісти
як мак [СФУМ, с.756], маковому зерну ніде впасти [СФУМ, с.126], як [той] мак начетверо [СФУМ, с.
364], як макове зерно[СФУМ, с. 263], як маку [СФУМ, с. 365] та ін.
ТРАВА – символ добрих і злих сил природи; людських істот; символ молитви; тихого шептання;
клятви; оберега; смерті. У міфах народів світу трава вважалася волоссям різних богів, матері-землі.
Стародавні нівхи вважали, що після смерті людини її душа перетворюється на траву. У багатьох міфологіях
є образ мандрагори – «трави-напівлюдини», яка сприяла плодючості. В Україні вірили, що мандрагора
(переступень) виростає із померлих нехрещених дітей. Трави, зілля широко використовувалися як обереги
від злих сил у народній медицині, обрядодіях. На Зелені свята ними встеляли долівку. На весні існував
звичай качатися по молодій траві, що нібито сприяло здоров’ю. Трава й зелене листя в народній
обрядовості символізували заспокійливу, тиху мову, шепіт. У фольклорі, літературі трава має подібну
Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ
175
символіку: кістки травою поростуть [СФУМ, с. 297], порости травою (терном, биллям) [СФУМ, с. 545],
тихіший [від] води, нижчий [від] трави [СФУМ, с.712], ходити нижче трави [СФУМ, с.749], хоч трава не
рости [СФУМ, с. 719], як виросте трава на помості [СФУМ, с. 719], як трава [СФУМ, с. 719] та ін.
БУР’ЯНІВ СИМВОЛІКА – символіка, очерету, кропиви, купини, полину та ін. Густі зарості кропиви –
символ безгосподарності, ледачкуаватості, запущеності, використовуються для відображення негативних
якостей людини: засипати кропив’яним сім’ям [ФСУМ, с. 317], кропів'яне сім’я [СФУМ, с. 651], як (мов,
ніби) кропивою попечений [СФУМ, с. 467] та ін.
Отже, рослинні компоненти-символи, які входять до складу фразеологічних одиниць, мають
безпосередній вплив на семантичне наповнення фразеологізмів.
Перелік умовних скорочень:
СФУМ – Словник фразеологізмів української мови / уклад.: В.М. Білоноженко, І.С. Гнатюк,
В.В. Дятчук, Н.М. Нерівня, Т.О. Федоренко. – К.: Наукова думка, 2003. – 1097 с.
ФСУМ – Фразеологічний словник української мови / уклад.: В.М. Білоноженко, В.О. Винник,
І.С. Гнатюк та ін. – К. Наукова думка, 1999. – Т.І. – 528 с.; Т.ІІ. – 984 с.
Джерела та література:
1. Алефіренко М. Ф. Теоретичні питання фразеології / М. Ф. Алефіренко. – Харків : Вища школа, 1987. –
134 с.
2. Грозян Н. Ф. Фразеологічна мікросистема «Поведінка людини» в українській мові (ідеографічний і
аксіологічний аспекти): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.01
«Українська мова» // Н. Ф. Грозян. – Дніпропетровськ, 2003. – 20 с.
3. Забіяка І. М., Забіяка В. А. Світ фразеологізмів. Етимологія, тлумачення, застосування. Практичний
посібник. – К. : Академія, 2012. – 304 с.
4. Кононенко В. І. Рідне слово. Підручник для шкіл із поглибленим вивченням української мови, ліцеїв,
гімназій, колегіумів. – К. : «Богдана», 2001. – 303 с.
5. Кононенко В. І. Українська лінгвокультурологія : Навч. посіб. – К. : Вища шк., 2008. – 327 с.
6. Редін П. О. Семантична характеристика фразеологізмів із значенням часу / П.О. Редін // Українське
мовознавство. – 1987. – №14. – С. 8-14.
7. Словник символів культури України / За загальною редакцією В. П. Коцура, О. І.Потапенка,
М. К.Дмитренка, В. В.Куйбіди. – 3-е вид. – К. Міленіум, 2005. – 352 с.
8. Словник фразеологізмів української мови / уклад. : В. М. Білоноженко, І. С. Гнатюк, В. В. Дятчук,
Н. М. Нерівня, Т.О. Федоренко. – К. : Наукова думка, 2003. – 1097 с.
9. Телия В. Н. Русская фразеология. Семантический, прагматический и культурологический аспекты:
монография / В. Н. Телия. – М. : Школа «Языки русской культуры», 1996. – 288 с.
10. Ужченко В. Д. Історико-лінгвістичний аспект формування української фразеології : автореф. дис. на
здобуття наук. ступеня д-ра філол. наук. : спец. 10.02.01 «Українська мова» // В. Д. Ужченко. –
Дніпропетровськ, 1994. – 34 с.
11. Фразеологічний словник української мови / уклад. : В. М. Білоноженко, В. О. Винник, І. С. Гнатюк та
ін. – К. Наукова думка, 1999. – Т.І. – 528 с.; Т.ІІ. – 984 с.
12. Эмирова А. М. Русская фразеология в коммуникативном аспекте / А. М. Эмирова. – Ташкент : ФАН,
1988. – 91 с.
kultura_narodov_prichernomorya_2013_no248 173
kultura_narodov_prichernomorya_2013_no248 174
kultura_narodov_prichernomorya_2013_no248 175
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-91248 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1562-0808 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T13:13:34Z |
| publishDate | 2013 |
| publisher | Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Моторіна, М.С. 2016-01-10T17:40:32Z 2016-01-10T17:40:32Z 2013 Етносимволи у складі українських фразеологізмів з компонентами-назвами рослин: семантичний аспект / М.С. Моторіна // Культура народов Причерноморья. — 2012. — № 248. — С. 173-175. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 1562-0808 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/91248 811.161.2’373.72 У статті розкривається зміст етносимволів-рослин, які входять до складу фразеологічних одиниць української мови, робиться спроба встановити зв'язок семантики фразеологізмів з їх компонентами-символами. Ключові слова: символ, рослина, фразеологічна одиниця, семантика. В статье раскрывается содержание этносимволов-растений, которые входят в состав фразеологических единиц украинского языка, предпринимаются попытки установить связь семантики фразеологизмов с их компонентами-символами Ключевые слова: символ, растение, фразеологическая единица, семантика. The content of ethnic floral symbols, that are included in idioms of the Ukrainian language is revealed in article. The attempt to establish the connection between the semantics of idioms and their symbolic components is made. Key words: symbol, plant, idiom, semantics. uk Кримський науковий центр НАН України і МОН України Культура народов Причерноморья Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ Етносимволи у складі українських фразеологізмів з компонентами-назвами рослин: семантичний аспект Этносимволы в составе украинских фразеологизмов с компонентами-названиями растений: семантический аспект Еthnic symbols in the ukrainian phraseological units with components – the names of the plants: semantic aspect Article first published |
| spellingShingle | Етносимволи у складі українських фразеологізмів з компонентами-назвами рослин: семантичний аспект Моторіна, М.С. Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| title | Етносимволи у складі українських фразеологізмів з компонентами-назвами рослин: семантичний аспект |
| title_alt | Этносимволы в составе украинских фразеологизмов с компонентами-названиями растений: семантический аспект Еthnic symbols in the ukrainian phraseological units with components – the names of the plants: semantic aspect |
| title_full | Етносимволи у складі українських фразеологізмів з компонентами-назвами рослин: семантичний аспект |
| title_fullStr | Етносимволи у складі українських фразеологізмів з компонентами-назвами рослин: семантичний аспект |
| title_full_unstemmed | Етносимволи у складі українських фразеологізмів з компонентами-назвами рослин: семантичний аспект |
| title_short | Етносимволи у складі українських фразеологізмів з компонентами-назвами рослин: семантичний аспект |
| title_sort | етносимволи у складі українських фразеологізмів з компонентами-назвами рослин: семантичний аспект |
| topic | Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| topic_facet | Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/91248 |
| work_keys_str_mv | AT motorínams etnosimvoliuskladíukraínsʹkihfrazeologízmívzkomponentaminazvamiroslinsemantičniiaspekt AT motorínams étnosimvolyvsostaveukrainskihfrazeologizmovskomponentaminazvaniâmirasteniisemantičeskiiaspekt AT motorínams ethnicsymbolsintheukrainianphraseologicalunitswithcomponentsthenamesoftheplantssemanticaspect |