"Кубанський період" в житті і діяльності професора М. В. Клочкова
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Козацька спадщина |
|---|---|
| Datum: | 2008 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інституту історії України НАН України
2008
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/91335 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | "Кубанський період" в житті і діяльності професора М. В. Клочкова / С.О. Чухлій // Козацька спадщина. — 2008. — Вип. 4. — С. 180-185. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859671338463002624 |
|---|---|
| author | Чухлій, С.О. |
| author_facet | Чухлій, С.О. |
| citation_txt | "Кубанський період" в житті і діяльності професора М. В. Клочкова / С.О. Чухлій // Козацька спадщина. — 2008. — Вип. 4. — С. 180-185. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Козацька спадщина |
| first_indexed | 2025-11-30T14:04:52Z |
| format | Article |
| fulltext |
С. О. Чухлій
"КУБАНСЬКИЙ ПЕРІОД" В ЖИТТІ І ДІЯЛЬНОСТІ
ПРОФЕСОРА М. В. КЛОЧКОВА
Останні !̂ часом в історичну науку повертається багато "забутих імен", віддаєть
ся належне тим, хто волею долі був повернутий в небуття. Серед них - М. В. Клоч-
ков (1877-1952), професор Харківського університету в 1914-1919 рр. Уродженець
м. Самари, міщанин за походженням [1, арк. 22], М. В. Клочков сформувався в мікро-
соціумі декількох університетів - Юр'ївського (Дерптського), Санкт-Петербурзького,
Харківського, Кубанського, Ростовського - і в макросоціумі російської дійсності кінця
ХІХ-початку XX століття в цілому.
Десятиліття "кубанського періоду" в житті Клочкова не було послідовним
благополучним сходженням до вершин його кар'єри. Попередні соціально-політичні
катаклізми суттєво змінили його долю саме тоді, коли він "ввійшов" у період розквіту
своєї творчої діяльності. Тим не менш, переїзд до Краснодару в 1920 р. і наступна робота
- це початок нових тем, з одного боку, й продовження в нових історичних умовах тієї
діяльності, яку він уже вів, тих дослідницьких напрямків, які він уже розробляв, але з
урахуванням трансформування методології, - з іншого боку.
1920 рік. Ще відчувається гуркіт громадянської війни, а на Північно-Західному
Кавказі почався процес формування наукових і навчальних центрів. Цьому багато
в чому сприяли представники "старої інтелігенції", в першу чергу професура, що
стікалася звідусіль на Кубань. До останньої належав колишній професор Харківського
університету - Михайло Васильович Клочков.
У червні 1920 р. Кубано-Чорноморський відділ народної освіти (Обвіднарос)
скликав комісію, яка висловилася за відкриття університету в складі медичного,
природничого й соціально-історичного факультетів. Народний комісаріат просвіти
РРФСР дав згоду. 5 вересня 1920 р. Кубанський університет було відкрито [16, с. 7].
Першим ректором став професор А. В. Багрій (земляк М. Клочкова), завдяки якому й
було відкрито університет. Найбільш чисельним за складом студентів й викладачів був
соціально-історичний факультет. Першим його деканом і став М. В. Клочков. Він же
обійняв посаду завідувача кафедри вітчизняної історії. Лекція Клочкова про науки, що
викладаються на факультеті, про систему викладання була першою для студентів со
ціально-історичного факультету Кубанського університету в 1920 навчальному році.
В фондах Державного архіву Краснодарського краю збереглися документи, що
свідчать про цей та попередній періоди життя М. Клочкова. Зокрема, його анкети. Вони
розповідають про адміністративну й навчальну роботу Клочкова; військову службу
(призивався в 1898 р., але військової служби ніде й ні в якому званні не відбував [2,
арк. 2]); приналежність до союзу (Рабпрос [2, арк. 2]); місце проживання (вул. Красна,
буд. 27, м. Краснодар [1, арк. 3]). З анкети до наказу № 150 [2, арк. 3] стає зрозуміло, що
М. Клочков брав участь в організаційних заходах по облаштуванню університету, зай
мався музейними й архівними справами. В графі "Сімейний стан" запис "Вдов" [1, арк.
22], проте в графі "Кількість осіб, що знаходяться на утриманні" - запис "1" [1, арк. 22].
Що це за особа - з'ясувати не уявляється можливим.
Анкетні дані були передані на розгляд спеціальної факультетської комісії, яка
дійшла висновку, що "наукове ім'я професора вважається визнаним. Такий відомий
вчений, що написав ряд значних праць, і талановитий викладач є, безсумнівно, гідним
кандидатом на посаду професора історії в Державному університеті" [2, арк. 4].
Незабаром соціально-історичний факультет було перейменовано у факультет
суспільних наук, за зразком подібних факультетів у центрі, але проіснував він недовго.
У зв'язку з голодом і фінансовою кризою в Радянській Республіці почався процес лікві
180
дації ряду вузів. Восени 1921 р. Кубанський університет було закрито. М. В. Клочков з
цього приводу писав: "Было чрезвычайно жаль, когда закрыли факультет, в который
организаторами, преподавателями, студентами было вложено много труда, энергии,
сил... Студенты-общественники за недолгий срок существования полюбили факуль
тет. Он, как неоднократно приходилось слышать, пользовался популярностью среди
населения. Все это дает уверенность, что настанут лучшие времена, и на Кубани снова
оживет университет, а с ним и общественный факультет" [16, с. 12].
10 вересня 1921 р. президія Кубано-Чорноморського обласного виконкому Ради
робітничих, селянських, козацьких і горських депутатів постановила реорганізувати
Державний університет в медичний інститут, передати природничий факультет інс
титуту народної освіти, а робітничий - розподілити між політехнічним і педагогічним
інститутами. Так стан соціально-економічного життя країни вплинув на науково-ор
ганізаційні форми: в важких умовах було неможливим існування декількох гумані
тарних вузів на Кубані. Наркомпрос залишив лише один інститут, що з 1921 почав
називатися Вищим педагогічним [16, с. 12]. Його співробітниками, головним чином,
стали професори й викладачі університету, в тому числі й М. В. Клочков, який почав
викладати на словесно-історичному факультеті. Робота в ньому велась за програмою,
близькою до університетської, з включенням педагогічних предметів та спецкурсів. До
останніх належали "Кубанознавство", "Проблеми історії російської літератури", "Ме
тоди агітації", "Історія економічної думки" та ін. [16, с. 13]. У педагогічному інституті
нараховувалося 13 кафедр, працювали академічна бібліотека (75 тис. томів) та читаль
ний зал. В історичному кабінеті, яким завідував М. Клочков, була зібрана спеціальна
література, проводились лекції, семінарські заняття, а ввечері кабінет перетворювався
на читальню.
Окрім роботи в університеті і педагогічному інституті, Клочков знаходився ще на
службі в Архівному управлінні та Політехнічному інституті [2, арк. 3].
Якщо казати про архівну роботу Клочкова, слід зазначити його участь в архівному
будівництві як члена Архівної комісії в 1920 р. У 1921 р. він виконував обов'язки науко
вого співробітника, заступника завідувача обласного Архівного управління, а з 1922
р. - завідувача науково-теоретичного підвідділу Кубано-Чорноморського обласного
відділу Центрархіву [8, с. 65]. Особистість Клочкова стала важливим фактором розвит
ку архівістики на Кубані.
Із сьогоднішнім Кубанським Державним технологічним університетом М.
В. Юточкова пов'язують роки плідної співпраці, починаючи з моменту створення полі
технічного інституту (1919 - 1920) і його перетворення на індустріальний технікум
(1923). У ДАКК збереглась Особова справа № 11 про тимчасово запрошеного проф. М.
В. Клочкова [1]. Вона містить документи особистого походження - листи, записки, ан
кети та ін., а також матеріали службового походження - офіційне листування з керів
ництвом інституту, витяги з протоколів засідань економічного факультету, службові
посвідчення тощо. Згідно з архівними джерелами, М. Клочков у 1920 - 1923 рр. працю
вав на економічному факультеті (з 1921 р. - виконував обов'язки заступника декана) [1,
арк. 9, 45] на кафедрі історії господарчого побуту, читав лекції з історії XIX ст., історії
господарчого побуту Західної Європи, історії російського народного господарства [1,
арк. 43], а також необов'язковий лекційний курс "Аграрне питання в Росії в XVIII - XIX
ст." [1, арк. 13]. (Причому стосовно останнього Клочкову було направлено спеціального
листа за підписом ректора: "Прохання не відмовити в прочитанні курсу в весняному
семестрі. Сподіваюся, що Ви не відмовите в Вашому цінному сприянні, прошу прийня
ти запевнення в глибокій повазі та відданості" [1, арк. 14]).
В цілому, становище Клочкова в політехнічному інституті було певною мірою при
вілейованим ( про це свідчить все листування з ректоратом, що збереглося [1, арк. 5,
6, 8, 9-а, 20]): посвідчення про звільнення від реквізиції кімнати в квартирі у зв'язку з
181
необхідністю наукових занять [1, арк. 21]; посвідчення про звільнення від трудової по
винності з прибирання міста [1, арк. 24]; посвідчення про звільнення від зарахування
в Експлуатаційний полк, що організовувався згідно з наказом № 14 від 14.05.1920 р.
Особливо уповноваженого Реввійськради Кавфронту [1, арк. 25]. Крім того, винагоро
да "тимчасовозапрошеного" професора відповідала заробітним платам штатних про
фесорів економічного факультету [1, арк. 32]). Крім викладацької й адміністративної
роботи, Клочков представляв Політехнічний інститут в Обвіднаросі з питання органі
зації Центральної бібліотеки [1, арк. 29]. М. Клочков тісно співпрацював і з місцевою
бібліотекою ім. О.С. Пушкіна (збереглось прохання керівництва інституту про видачу
йому книг додому [1, арк. 16]).
31 червня 1921 р. по 1 вересня 1921 р. згідно з Постановою Правління інституту,
Клочков був відряджений у Москву і Петроград для ознайомлення з новою поста
новкою викладання наук історичних та економічних у вузах столиць і для збору ма
теріалів та посібників, необхідних при викладанні історії XIX ст. [1, арк. 34]. Пізніше він
в офіційному звіті керівництву доповідав: "Повідомляю, що 9 серпня я повернувся з
відрядження. Брав участь у клопотанні у справах інституту Головпрофосвіті. Зібрав де
кілька сотень книг з питань економіки, права й історії. Разом з проф. Ленським ходив
із клопотаннями в різні установи з питання безкоштовного видання робіт політехніч
ного інституту. Виконав ряд доручень інших установ та організацій. Фінансовий звіт
додаю. 31.08.1921 р. " [1, арк. 41].
У липні 1923 р. Політехнічний інститут був реорганізований в індустріальний техні
кум [15, с. 2]. Професор залишився працювати в ньому, про що свідчить його реєстра
ційна картка за 1924 р. [4, арк. 347] В штат викладачів він був зарахований у результаті
виборів Ради; затверджений "ГуСом" Викладав наступні предмети: історію господар
чого побуту Західної Європи, новітню історію, а також вів практичні роботи, пов'язані
з курсами, що він читав [4, арк. 347]. Паралельно М. В. Клочков проводив заняття на
робітничому факультеті та в Кубанському педагогічному технікумі [4, арк. 347]. Крім
педагогічної діяльності, займався музейними справами - був головою музейного підвід
ділу обласного відділу народної освіти [8, с. 65].
З 1926 по 1929 р. професор завідував Краснодарським робітничим університетом
(виник у кінці 1925 р.), визначивши для себе іншу мету - "пов'язати науку і практику,
сприяти освіченню трудових мас, підняти кваліфікацію робітників на виробництві,
тим самим сприяти соціалістичному будівництву в нашому Великому Союзі Респуб
лік" [11, с. 239].
Ще одним важливим напрямком діяльності Клочкова на Кубані була його краєзнавча
робота, пов'язана з Товариством любителів вивчення Кубанської області (далі - ТЛВ-
КО)*, з Кубанським окружним бюро краєзнавства і Літературно-історичним й етноло
гічним науковим товариством (далі - ЛІЕНТО)**. Ці організації своєю діяльністю зробили
вагомий внесок у наукове, культурне й суспільне життя краю [18, с. 24].
Ініціатором створення першого краєзнавчого товариства на Кубані був викладач 1-ї
Єкатеринодарської чоловічої гімназії В. М. Сисоєв. Зі своєю ідеєю він виступив у квітні
1896 р. на сторінках "Кубанских областных ведомостей", де виклав мотиви створення та
кого товариства, його мету і завдання (які пізніше в розгорнутому вигляді знайшли своє
відображення в уставі ТЛВКО). За його думкою, дане товариство повинно і може існува
ти, оскільки є значний матеріал для дослід жень та люди, що мають бажання працювати
над вивченням області.
Основними документами ТЛВКО, що дозволяють визначити його структуру та сферу
діяльності, є Статут товариства (опублікований у першому випуску "Відомостей ТЛВ-
Російською мовою - ОЛИКО (прим, ред.)
*’ Російською мовою - ЛИЭНО (прим, ред.)
182
КО") та Програма. Мета товариства, згідно зі Статутом, полягала у вивченні, досліджен
ні та описі Кубанської області у всіх наукових відношеннях. Першочергові задачі були
сформульовані в Програмі. Вони полягали в створенні каталогу та бібліографічного
огляду всієї літератури, присвяченої Кубанській області; в популяризації діяльності то
вариства й залучення до нього нових членів; у вирішенні матеріальних питань.
Для досягнення поставлених завдань товариство повинно було проводити відкриті
та закриті засідання, організовувати експедиції, відряджати своїх членів, установлю
вати внутрішні та зовнішні зв'язки, опубліковувати свої праці [19, с. 163]. Статутом
ТЛВКО визначався склад, права та обов'язки його членів. Товариство складалося з
почесних та дійсних членів, членів-співробітників та членів - "соревнователей". Пос
тійно діючий орган - правління в складі голови, його заступника, секретаря, скарб
ничого та бібліотекаря [18, с. 25].
За 35 років свого існування (1897 -1932) товариство переживало як періоди активної
діяльності, так і часи застою. Історія цієї організації може стати предметом досліджен
ня в окремій статті, проте нас вона цікавить з точки зору участі в ній М. В. Клочкова.
Він став членом ТЛВКО з 1920 р. [20, с. 55] Приблизно в цей час розпочався новий
етап розвитку товариства, багато в чому пов'язаний з І Всеросійською конференцією
наукових товариств з краєзнавства, що відбувалася в Москві у грудні 1921 р. Через
рік після конференції в Краснодарі проводив роботу І з'їзд з краєзнавства Кубано-
Чорноморської області. Він мав на меті об'єднання і розвиток краєзнавчої діяльності
в даному регіоні. ТЛВКО взяло активну участь в організації і роботі з'їзду. 3 152 його
учасників 40 чоловік були членами ТЛВКО. Є. М. Юшкін, О. М. Лісовський, А. С. Ла
зарев ввійшли до складу президіума з'їзду, а Б. М. Городецький, Н. О. Ленський,
Л. Я. Апостолов і М. В. Клочков були обрані головуючими секцій [18, с. 29].
Як член ТЛВКО професор Клочков читав лекції в Центральному робітничому клубі
Профспілок м. Краснодара з краєзнавчої тематики, де особливий інтерес викликали
його лекції про археологічні знахідки на Кубані [20, с. 56]. За проханням культвідділу
Кубано-Чорноморської області Радпрофу для робітників Краснодару було органі
зовано вечір з краєзнавства, на якому Клочков виступив з доповіддю "Про історичні
пам'ятники Кубано-Чорноморської області" Інша доповідь М. В. Клочкова, вже на
засіданні ТЛВКО 18 січня 1925 р., отримала високу оцінку аудиторії і була опубліко
вана в 9-му випуску "Відомостей" ТЛВКО під назвою "Краєзнавча робота на Кубані"
[20, с. 56]. У статті була представлена програма всебічного вивчення історії стани
ць, хуторів, аулів та сіл Кубані. Важливими підходами у вивченні населених пунктів
М. В. Клочков вважав такі: природничо-історичний, історико-етнографічний, сус
пільно-економічний та культурно-побутовий.
В цьому ж таки 1925 році Клочков ввійшов до складу правління ТЛВКО від вузів
[9, с. 10]. В цей час одним із першочергових завдань стало залучення до краєзнавчої
діяльності населення краю. З метою популяризації своєї роботи товариство організо
вувало екскурсії та виставки, влаштовувало дні та тижні краєзнавства, проводило від
криті засідання, сприяло організації краєзнавчих організацій при школах та робіт
ничих клубах. Курс на масове краєзнавство призвів до росту чисельності товариства:
1923 р. - 93 члени, 1924 р. - 154,1925 р. - 272 [18, с. ЗО].
З 1926 по 1928 р. спостерігався деякий спад в діяльності ТЛВКО, викликаний по
гіршенням його матеріальної бази. Ще однією імовірною причиною зниження ак
тивності товариства стало виникнення Кубанського окружного бюро краєзнавства в
1926 р., яке об'єднало багатьох колишніх членів ТЛВКО, і яке проводило ту ж робо
ту, що й ТЛВКО [14, с. 99; 3, арк. 12-13]. Головою окружного бюро краєзнавства став
М. В. Клочков [20, с. 55]. Важко сказати, що стало причиною його переходу з ТЛВКО в
Кубанське окружне бюро краєзнавства - тягар обставин чи власна добра воля.
31 серпня 1928 р. відбулося засідання краєзнавців Кубанського округу, в якому брали
183
участь представники від Північнокавказького крайового бюро краєзнавства, Кубансь
кого окружного бюро краєзнавства, Кубанського науково-дослідного інституту, Ку
банського історичного музею, Центральної бібліотеки та інших організацій. Основним
на порядку денному було питання про організацію й планування краєзнавчої роботи
в Кубанському краї. На засіданні зазначалось, що між Кубанським окружним бюро
краєзнавсі аа та багатьма краєзнавчими організаціями (в тому числі й ТЛВКО) не існує
належного зв'язку в роботі. Пояснювалося це відсутністю злагодженості в діяльності
краєзнавчих організацій. Так, в Бюро спостерігалось прагнення займатися виключно
науково-дослідною роботою, а для ТЛВКО був характерний акцент на вирішенні пи
тань організаційного характеру. Врешті-решт було прийнято рішення про суворий
розподіл функцій між Бюро та ТЛВКО. Першому відводилась "область організаційно-
контактуючого та планово-керівничого характеру всієї краєзнавчої роботи на Кубані, а
другому - науково-дослідницька робота при скерованості дій та плановому співробіт
ництві з Бюро" [3, арк. 7]. До 1929 р. Кубанське окружне бюро краєзнавства неоднора
зово проводило спільні засідання з ТДВКО. М. В. Клочков брав активну участь в обго
воренні питань краєзнавчої роботи. Були напрацьовані наступні її принципи: підхід
до краєзнавства повинен бути практичним, воно повинно готувати грунт для розвитку
виробничої, наукової та просвітницької роботи; дослідження не повинні замикатися в
межах академізму; краєзнавство повинно бути пов'язано з роботою навчальних та на
укових установ; до краєзнавчої роботи повинні залучатися широкі верстви населення
[7, с. 4].
У серпні 1929 р. на наступному спільному засіданні першочерговим завданням
краєзнавчих організацій Кубані було визнано сприяння здійсненню п'ятирічного пла
ну розвитку народного господарства [5, арк. 48].
Ще за два роки до головування в Кубанському окружному бюро краєзнавства ці ж
обов'язки М.В. Клочков виконував в ЛІЕНТО при Кубанському педагогічному інсти
туті.
ЛІЕНТО, що виникло 23 листопада 1924 р., підрозділялось на три секції: літератур
ну, етнологічну і секцію місцевої археології та історії [12, с. ї]. До складу правління
ЛІЕНТО було обрано сім чоловік: голова (М. В. Клочков), три товариші голови - вони
ж керівники секцій (Р. К. Войцик, Г. Г. Григор, А. Ф. Лещенко) і три секретарі (Є. М.
Єгоров, О. С. Соломаха, М. В. Покровський). Метою товариства було вивчення питань
літератури, мови, історії та археології. Підхід до роботи був як загальнонауковий, так
і краєзнавчий. До складу ЛІЕНТО ввійшло 50 чоловік, в основному представники ін
телігенції. Крім засідань ЛІЕНТО проводило відкриті засідання на різні теми, і на них
приходило близько двохсот слухачів. Крім того, члени ЛІЕНТО здійснювали наукові
екскурсії та археологічні експедиції для вивчення історико-археологічних пам'яток
Кубані, збирали матеріали, що характеризували мову, побут, традиції народів краю.
Професор Клочков керував роботою не тільки ЛІЕНТО, а й Кубанського відділу Нау
ково-дослідного інституту місцевої економіки та культури. Як результат спільної праці
ЛІЕНТО та вищезгаданого НДІ, в 1927 р. вийшов "Збірник статей з економіки та куль
тури" [20, с. 55]. До цього видання ввійшли звіти голови ЛІЕНТО, керівників секцій та
найбільш активних їх учасників, а також статті з питань мови та літератури, історії
та економіки, археології та краєзнавства. В рубриці "Історія та економіка" була опуб
лікована стаття М. В. Клочкова "Марксизм у російській історичній науці", в якій він
проаналізував праці перших марксистів, причому до останніх він відніс не лише Г. В.
Плеханова і В. І. Леніна, а й П. Б. Струве, М. І. Туган-Барановського, Н. О. Рожкова,
Н. І. Зібера [13]. Більше того, професор дозволив собі не в усьому погоджуватись з В. І.
Леніним й висловив зауваження на адресу його книги "Розвиток капіталізму в Росії" з
приводу його аграрної програми. Це - єдине в Краснодарі критичне висловлювання
на адресу В. І. Леніна [17, с. 135]. Також у цьому збірнику були опубліковані як додатки
184
Статут ЛІЕНТО та список його членів. М. В. Клочков відзначав: "Наше товариство ор
ганізувалось досить солідно, об'єднавши в своїх лавах найбільш активних працівників
Краснодара. Воно розглядає, окрім теоретичних проблем - місцеві краєзнавчі питання,
пов'язує свою роботу з більш потужними науковими установами та закликає красно-
дарців для об'єднання сил з метою більш діяльного й всебічного вивчення культури
нашого багатого у всіх відношеннях краю" [12, с. 3].
На межі 30-х рр. XX ст. відбулися зміни в житті М. В. Клочкова. Він змінив місце про
живання - переїхав до Москви і став працювати старшим консультантом Народного
комісаріату комунального господарства. В січні 1934 р. його було репресовано у справі
так званого Північнокавказького філіалу контрреволюційної організації "Російська на
ціональна партія" [6, арк. 202] (ст. 58-11 КК РРФСР: організована діяльність, пов'язана з
підготовкою та здійсненням контрреволюційних злочинів) [10, с. 552-553]. Вирок - за
слання до Казахстану на три роки. За неофіційними даними, Клочков постраждав в
результаті доносу, що надійшов з Харкова.
Подальша доля професора пов'язана з Ростовом-на-Дону та місцевим універси
тетом. Помер М. В. Клочков 28 березня 1952 р. 5 квітня 1952 р. в місцевій газеті "За
радянську науку" було опубліковано некролог, де зазначалося: "Більш, ніж 50 років
життя Михайло Васильович Клочков присвятив науці. З користю працював в області
виховання й підготовки молодих наукових кадрів. Ця людина присвятила себе дійсно
благородній справі"
Джерела та література
1. Державний архів Краснодарського краю. - Ф. Р. 229. - Оп. 1. - Спр. 280.
2. ДАКК. - Ф. Р. 365. - Оп. 1. - Спр. 941.
3. ДАКК. - Ф. Р. 411. - Оп. 2. - Спр. 321.
4. ДАКК. - Ф. Р. 890.-Оп.1,-Спр. 276.
5. ДАКК. -Ф.Р. 1547. -Оп.1.-Спр. 148.
6. ДАКК. - Ф. Р. 1700. - Оп. 2. - Спр. 926.
7. Бюллетень ОЛИКО. - Вып. 1. - Краснодар, 1926.
8. Государственная архивная служба Краснодарского края. К 85-летию создания. - Краснодар, 2005.
-520 с.
9. Деятельность ОЛИКО в 1925 году / / Бюллетень ОЛИКО - Вып. 1. - Краснодар, 1926.
10. Екатеринодар - Краснодар. 1793-1993. - Краснодарское книжное издательство, 1993. - 800 с.
11. Иванова Л. В. Формирование советской научной интеллигенции (1917-1927). - М.: Наука, 1980.
12. Клочков М. В. Краткий обзор деятельности литературно-исторического и этнологического об
щества / / Сб. ст. по экономике и культуре. - Вып. 1. - Краснодар, 1927.
13. Клочков М. В. Марксизм в русской исторической науке / / Сб. ст. по экономике и культуре. - Вып.
1. - Краснодар, 1927.
14. Краеведческие учреждения СССР. - Л., 1927.
15. Кубанский государственный технологический университет / И. Я. Куценко. - Краснодар, 1994.
-36 с.
16. Кубанский университет. Материалы по изучению истории вуза. - Краснодар, 1987. - 30 с.
17. Куценко И. Я. Кубанский государственный технологический университет. История и современ
ность. - Краснодар, 1999.
18. Ратуиіняк Т. В. Первое краеведческое общество на Кубани. (К 100-летию ОЛИКО) / / Кубанский
исторический журнал "Голос минувшего". - №1 (3). -1997. - С. 24-33.
19. Устав ОЛИКО / / Известия ОЛИКО - Екатеринодар, 1899. - Вып. 1. - С. 163-166.
20. Шевченко Г. Н. Михаил Васильевич Клочков (1877-1952). Историко-биографический очерк / /
Кубанский исторический журнал "Голос минувшего". - №1 (3). -1997. - С. 54-57.
185
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-91335 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0123 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-30T14:04:52Z |
| publishDate | 2008 |
| publisher | Інституту історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Чухлій, С.О. 2016-01-11T13:22:14Z 2016-01-11T13:22:14Z 2008 "Кубанський період" в житті і діяльності професора М. В. Клочкова / С.О. Чухлій // Козацька спадщина. — 2008. — Вип. 4. — С. 180-185. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. XXXX-0123 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/91335 uk Інституту історії України НАН України Козацька спадщина Повідомлення "Кубанський період" в житті і діяльності професора М. В. Клочкова Article published earlier |
| spellingShingle | "Кубанський період" в житті і діяльності професора М. В. Клочкова Чухлій, С.О. Повідомлення |
| title | "Кубанський період" в житті і діяльності професора М. В. Клочкова |
| title_full | "Кубанський період" в житті і діяльності професора М. В. Клочкова |
| title_fullStr | "Кубанський період" в житті і діяльності професора М. В. Клочкова |
| title_full_unstemmed | "Кубанський період" в житті і діяльності професора М. В. Клочкова |
| title_short | "Кубанський період" в житті і діяльності професора М. В. Клочкова |
| title_sort | "кубанський період" в житті і діяльності професора м. в. клочкова |
| topic | Повідомлення |
| topic_facet | Повідомлення |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/91335 |
| work_keys_str_mv | AT čuhlíiso kubansʹkiiperíodvžittíídíâlʹnostíprofesoramvkločkova |