Порівняння видового складу лишайників територій з різним ступенем техногенного забруднення повітря на південному сході України
При вивченні ліхенофлор трьох міських територій (Донецьк, Шахтарськ, Торез), що зазнають високої антропопресії, які вибирались за показником середньорічної концентрації полютантів у атмосферному повітрі, було визначено 28 видів лишайників, що відносяться до 16 родів, 9 родин. Отримані дані щодо ро...
Збережено в:
| Дата: | 2009 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Донецький ботанічний сад НАН України
2009
|
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/9177 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Порівняння видового складу лишайників територій з різним ступенем техногенного забруднення повітря на південному сході України / А.С. Аверчук // Промышленная ботаника. — 2009. — Вип. 9. — С. 84-89. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-9177 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Аверчук, А.С. 2010-06-25T10:26:36Z 2010-06-25T10:26:36Z 2009 Порівняння видового складу лишайників територій з різним ступенем техногенного забруднення повітря на південному сході України / А.С. Аверчук // Промышленная ботаника. — 2009. — Вип. 9. — С. 84-89. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. 1728-6204 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/9177 582.29: 581.52: 581.522.4 (477.60) При вивченні ліхенофлор трьох міських територій (Донецьк, Шахтарськ, Торез), що зазнають високої антропопресії, які вибирались за показником середньорічної концентрації полютантів у атмосферному повітрі, було визначено 28 видів лишайників, що відносяться до 16 родів, 9 родин. Отримані дані щодо розповсюдження лишайників адекватно відображають стан забрудненості атмосферного повітря, що підтверджено інструментальними дослідженнями. Отже, доцільно використовувати лишайники у якості біомаркерів стану забруднення антропогенно трансформованого середовища. The study of the lichenoflora of three urban territories (Donetsk, Shakhtarsk, Torez) with high anthropopression chosen by the index of average annual concentration of air pollutants yielded 28 species of lichens related to 16 genera, 9 families. The observed data on the spread of lichens adequately reflect the level of air pollution which is corroborated by instrumental investigation. Thus, it is advantageous to use lichens as biomarkers of pollution for anthropogenically transformed environments. uk Донецький ботанічний сад НАН України Порівняння видового складу лишайників територій з різним ступенем техногенного забруднення повітря на південному сході України Сomparison of specific composition of the lichens found in the territories with different level of technogenic air pollution in the south-east of Ukraine Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Порівняння видового складу лишайників територій з різним ступенем техногенного забруднення повітря на південному сході України |
| spellingShingle |
Порівняння видового складу лишайників територій з різним ступенем техногенного забруднення повітря на південному сході України Аверчук, А.С. |
| title_short |
Порівняння видового складу лишайників територій з різним ступенем техногенного забруднення повітря на південному сході України |
| title_full |
Порівняння видового складу лишайників територій з різним ступенем техногенного забруднення повітря на південному сході України |
| title_fullStr |
Порівняння видового складу лишайників територій з різним ступенем техногенного забруднення повітря на південному сході України |
| title_full_unstemmed |
Порівняння видового складу лишайників територій з різним ступенем техногенного забруднення повітря на південному сході України |
| title_sort |
порівняння видового складу лишайників територій з різним ступенем техногенного забруднення повітря на південному сході україни |
| author |
Аверчук, А.С. |
| author_facet |
Аверчук, А.С. |
| publishDate |
2009 |
| language |
Ukrainian |
| publisher |
Донецький ботанічний сад НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Сomparison of specific composition of the lichens found in the territories with different level of technogenic air pollution in the south-east of Ukraine |
| description |
При вивченні ліхенофлор трьох міських територій (Донецьк, Шахтарськ, Торез), що зазнають високої антропопресії, які вибирались за показником середньорічної концентрації полютантів у атмосферному
повітрі, було визначено 28 видів лишайників, що відносяться до 16 родів, 9 родин. Отримані дані щодо
розповсюдження лишайників адекватно відображають стан забрудненості атмосферного повітря, що підтверджено інструментальними дослідженнями. Отже, доцільно використовувати лишайники у якості біомаркерів стану забруднення антропогенно трансформованого середовища.
The study of the lichenoflora of three urban territories (Donetsk, Shakhtarsk, Torez) with high anthropopression
chosen by the index of average annual concentration of air pollutants yielded 28 species of lichens related to 16
genera, 9 families. The observed data on the spread of lichens adequately reflect the level of air pollution which is
corroborated by instrumental investigation. Thus, it is advantageous to use lichens as biomarkers of pollution for
anthropogenically transformed environments.
|
| issn |
1728-6204 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/9177 |
| citation_txt |
Порівняння видового складу лишайників територій з різним ступенем техногенного забруднення повітря на південному сході України / А.С. Аверчук // Промышленная ботаника. — 2009. — Вип. 9. — С. 84-89. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT averčukas porívnânnâvidovogoskladulišainikívteritoríizríznimstupenemtehnogennogozabrudnennâpovítrânapívdennomushodíukraíni AT averčukas somparisonofspecificcompositionofthelichensfoundintheterritorieswithdifferentleveloftechnogenicairpollutioninthesoutheastofukraine |
| first_indexed |
2025-11-26T23:33:28Z |
| last_indexed |
2025-11-26T23:33:28Z |
| _version_ |
1850781382786154496 |
| fulltext |
ISSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2009, вып. 984
УДК 582.29: 581.52: 581.522.4 (477.60)
А.С. Аверчук
ПОРІВНЯННЯ ВИДОВОГО СКЛАДУ ЛИШАЙНИКІВ ТЕРИТОРІЙ З РІЗНИМ
СТУПЕНЕМ ТЕХНОГЕННОГО ЗАБРУДНЕННЯ ПОВІТРЯ НА ПІВДЕННОМУ
СХОДІ УКРАЇНИ
лишайники, антропогенно трансформоване середовище, полютанти, південний схід України
Вступ
Розвиток промисловості, нераціональне використання природних ресурсів – все це призво-
дить до поступової деградації навколишнього середовища, від якої безпосередньо залежить стан
та життєдіяльність людини. Постійні викиди SO2, CO2, H2S та інших летких речовин, а також
пилу й дрібнодисперсних часток металургійними підприємствами, відвалами вугільних шахт,
збагачувальними фабриками негативно відбивається на стані здоров’я населення.
Технічний прогрес приводить до нових тенденцій у розвитку інструментальних методів
індикації стану навколишнього середовища, однак вони нерідко дорого коштують й складні в
експлуатації. При цьому дають оцінку стану навколишнього середовища тільки на момент виміру,
а не середньорічний показник, без врахування загального впливу цілих груп забруднюючих
речовин. Останнім часом усе більше уваги приділяється біологічним методам оцінки стану
навколишнього середовища, зокрема рослинним організмам. Використання рослин у якості
індикаторів обумовлено їх чутливою унікальною відповіддю на стресовий подразник. Це явище
дозволяє встановити причинно-наслідковий зв’язок та якраз встановити середньорічний показник
ступеня забруднення з врахуванням сумісної дії полютантів. Однак, не завжди будь-яка ділянка
може бути придатною для зростання рослин, а такі екологічні фактори, як температура, світло,
едафічне зволоження, можуть внести велику похибку в трактування оцінки стану довкілля.
Лишайники – токсикотолерантні організми, що накопичують значну кількість забруднювачів
у своїй слані, формують виразні угруповання видів, що відбивають різні варіації вмісту важ-
ких металів у субстраті [6]. Багато з таких синузій проявляють специфічні реакції на різні типи
металів, що дозволяє визначити не тільки ступінь забруднення, але й тип забруднювача.
Мета та завдання
Метою досліджень є встановлення видового складу та особливостей поширення лишайнико-
вих угруповань на територіях, що зазнають різного антропогенного навантаження на південному
сході України.
Основні завдання досліджень: визначити видовий склад лишайникових угруповань на тери-
торіях, що зазнають високої антропопресії, провести аналіз досліджуваної ліхенофлори на основі
систематичного й екологічного аналізів, порівняти досліджувані лишайникові синузії, викорис-
товуючи коефіцієнт Жакара [12].
Об’єкти та методика досліджень
Об’єкт дослідження: лишайникові синузії в умовах антропогенного навантаження на півден-
ному сході України.
Оцінювання стану навколишнього середовища надавали на основі вмісту ксенобіотиків у
атмосферному повітрі, що визначали за даними спостережень кафедри соціальної медицини й
організації охорони здоров’я Донецького національного медичного університету, а також стаці-
онарних постів державного комітету з гідрометеорології й контролю природного середовища,
установ Державного санітарно-епідеміологічного нагляду відповідно до інструкції Міністерства
охорони здоров’я [5, 8]. Оцінку фактичного забруднення здійснювали на основі порівняння ре-
зультатів із гранично допустимими концентраціями полютантів атмосферного повітря.
Збори досліджуваного матеріалу проводили маршрутним методом на територіях, які харак-
теризуються різним ступенем забруднення атмосферного повітря (табл.1).
Для проведення досліджень на території міста Донецька було обрано вулиці з різним ступе-
нем насиченості автотранспортом та забрудненням приземного шару повітря: 1-а група з висо-
© А.С. Аверчук
ISSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2009, вып. 9 85
Таблиця 1. Середньорічна концентрація полютантів у атмосферному повітрі на досліджених
територіях з різним антропогенним навантаженням на південному сході України
Місто
№
території
досліджень
Антропогенне
навантаження,
т/км2/рік*
Загальний пробіг
автотранспорту
на території
досліджень,
млн. км/км2*
Комплексний
індекс
забруднення
повітря сімома
речовинами (ІЗП7)
Якість повітря
(питома вага
аналізів повітря
з перевищенням
середньодобової
ГДК, %)
Донецьк 1 1890,5 – 22500,8
3680,4 + 210,7
2,0 – 4,59
3,1 + 0,7 100 – 200 40,1 – 78,9
Шахтарськ 2 73,4 – 1568,9
695,3 + 21,7
0,84 – 1,75
1,2 + 0,2 3 – 5 25,6 – 36,3
Торез
(смт. Розсипне) 3 73,4 – 1568,9
695,3 + 21,7
0,84 – 1,75
1,2 + 0,2 1 – 3 1,0 – 18,6
* – розходження показника із середнім значенням достовірно при р < 0,05
ким показником насиченості автотранспортом та відповідно з помірно-сильним забрудненням
повітря: вулиці Щорса, Університетська, Рози Люксембург, де показники діоксиду азоту (NO2)
перевищують гранично допустиму концентрацію (ГДК) у 4 рази [8], ця територія за екологічним
станом є небезпечною; 2-а група з меншим показником насиченості автотранспортом, з слабким
забрудненням атмосфери: вулиця 50-ої Гвардійської дивізії, показники NO2 перевищують ГДК у
3 рази [8], територія також вважається небезпечною (табл. 1). Для загальної території міста До-
нецька було присвоєно № 1.
Територія м. Шахтарська та прилеглих околиць за показником індексу забруднення повітря –
ІЗП7 (комплексного забруднення повітря сімома речовинами: завислі речовини, оксид вуглецю,
діоксид сірки, сірководень, діоксид азоту, фенол, 3,4-бенз(а)пірен) [5] займає друге положення
(рівень забруднення перевищує ПДК у 3 – 5 рази) по відношенню до міста Донецька, де цей
індекс перевищує норму у 100 – 200, тому їй було присвоєно № 2. Місто Торез (дослідження про-
водили в околицях смт. Розсипне) є найбільш екологічно чистою місцевістю (перевищення норми
у 1 – 3 рази) – № 3, (табл. 1).
Особливу увагу приділяли збору епіфітних лишайників, однак не пропускали також епілітні
форми лишайників й ті, що заселяють штучний субстрат.
Аналіз видового складу лишайників досліджених територій проводили за типом слані, за
реакцією на головні абіотичні фактори: кислотність субстрату, освітленість, зволоження. Визна-
чали лишайники за визначниками та флорами [7, 9, 10, 11]. Назви видів наведено за другим че-
клистом лишайників України [13].
Структуру угруповань лишайників характеризували й порівнювали за допомогою коефіцієн-
та Жакара (КЖ)[12].
Результати досліджень та їх обговорення
В результаті проведених досліджень у 2003 – 2009 рр. на південному сході України було зі-
брано та визначено 28 видів лишайників, що відносяться до 16 родів, 9 родин (табл. 2).
На території № 1 міста Донецька наші збори лишайників включають більш ніж 60 зраз-
ків. Складений флористичний список лишайників включає 17 видів. Найпоширенішим видом є
Lecanora dіspersa (Pers.) Sommerf., який було знайдено майже на всіх досліджуваних видах дерев.
Крім даного виду, особливу увагу варто звернути на такі види, як Pyrenula dermatodes (Borrer)
Schaer. і Lecanіa cyrtella (Ach.) Th. Fr., які, за нашими даними [2], рідко зустрічаються на терито-
ріях, що зазнають високого антропогенного впливу.
У зеленій зоні міст частіше лишайники зустрічаються на тополях Болле (Populus bolleana
Lauche) і пірамідальній (P. italica (Du Roi) Moench). Рідше на зазначених видах тополь зустрічають-
ся Parmelia sulcata Taylor і види роду Parmeliopsis (Wulf.) Nyl. З інших видів дерев лишайники
поширені на клені ясенелистому (Acer negundo L.) – Parmeliopsis ambigua (Wulfen) Nyl., на тополі
чорній (Populus nigra L.), а також на в'язах граболистому (Ulmus carpinifolia Rupp. ex G. Suckow) і
голому (U. minor Mill.), березі пухнатій (Betula pubescens Ehrh) – Flavoparmelia caperata (L.) Hale,
ISSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2009, вып. 986
Таблиця 2. Зустрічальність лишайників на досліджених міських територіях на південному сході
України
Вид
№ території*
1 2 3
Acarospora schorica Vodop. +
Blastenia teicholyta Bausch. +
Caloplaca cerina (Ehrh. ex Hedwig) Th. Fr. +
Cladonia cornuta (L.) Hoffm. +
Candelariella xanthostigma (Ach.) Lettau +
Candelariella reflexa (Nyl.) Lettau +
Candelariella vitellina (Hoffm.) Müll. Arg. + + +
Flavoparmelia caperata (L.) Hale + + +
Lecania prasinoides Elenk. +
Lecanora campestris (Schaer.) Hue +
Lecanora conizaeoides Nyl. & Crombie + +
Lecanora dispersa (Pers.) Sommerf. + + +
Lecanora hagenii (Ach.) Ach. +
Lecanora muralis (Schreb.) Rabenh. +
Lecania cyrtella (Ach.) Th. Fr. +
Parmelia sulcata Tayl. +
Parmeliopsis ambigua (Wulfen) Nyl. + +
Parmeliopsis pallescens (Hoffm.) Hillm +
Pertusaria amara (Ach.) Nyl. +
Physcia adscendens (Fr.) H. Olivier + +
Physcia aipolia (Ehrh. ex Humb.) Fumr. + +
Physcia hispida (Schred.) Frege +
Physcia tenella (Scop.) DC. + +
Pyrenula dermatodes (Borrer) Schaer. +
Scoliciosporum chlorococcum (Graewe & Stenh.) Vezda +
Xanthoparmelia somloensis (Gyeln.) Hale. +
Xanthorіa polycarpa (Hoffm.) Rіeber. +
Xanthoria parietina (L.) Th. Fr. + + +
*1 – вулиці міста Донецька; 2 – м. Шахтарськ та прилеглі околиці; 3 – м. Торез, смт. Розсипне та прилеглі
околиці; знаком “+” відмічено зустрічальність виду на даній території.
майже незаселені лишайниками липа серцелиста (Tilia cordata Mill.), горобина звичайна (Sorbus
aucuparia L.), черемшина звичайна (Padus avium Mill.), робінія звичайна (Robinia pseudoacacia L.).
Тут зустрічаються одиничні екземпляри F. cаperata і види роду Pertusaria DC.
Спостереження показали, що середня висота поширення лишайників на стовбурі – 1 метр
(± 20 – 30 см), що дозволяє віднести наведені вище види до геліофітів. Однак спостерігається за-
лежність поширення лишайників від положення стовбура дерева, якщо стовбур має чітко вираже-
ний нахил, то лишайники піднімаються на 3 – 4 м по ньому, але не більше 1,5 м над землею [4].
Під час досліджень була відзначена та підтверджена чутливість до забруднення повітря ку-
щистих форм лишайників у зонах діючих шахт, збагачувальних фабрик.
Менш чутливі до техногенного забруднення в умовах міста Донецька епіфітні лишайни-
ки, які на стовбурах деяких видів деревних рослин у парковій зоні міста формують маловидові
угруповання, у їхньому складі відмічено Xanthoria parietina (L.) Th. Fr., Flavoparmelia caperata,
Physcia hispida (Schred.) Frege [1, 3].
ISSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2009, вып. 9 87
У зонах максимальної дії техногенного забруднення середовища (безпосередньо біля цехів
металургійного заводу) лишайники не виживають, утворюється так звана “лишайникова пусте-
ля”. В міру віддалення від джерел SO2 з'являються накипні лишайники, ще далі – листові і кущис-
ті, утворюючи одновидові плями або групи з видами мохів (синузії).
На території № 2 лишайники збирали в околицях міста Шахтарськ, а саме: шахт Фомінська-12
і Фомінська-14. Ліхенофлора представлена 13 видами, основу якої становлять види з роду
Candelarіella Massal. Ймовірно, наявність відвалів і їхньої високої щільності позначається на за-
гальному поширенні лишайників, однак, як показують дослідження, проведені нами в 2008 р., при-
сутність кущистого лишайника – Cladonіa cornuta (L.) Hoffm. вказує на значну чистоту повітря, так
як природними місцезростаннями цього виду є соснові ліси, де він росте на пісковиках та пнях,
однак це не говорить про повну відсутність дрібнодисперсних часток в атмосфері, тому що ра-
зом з вищезгаданим видом знайдені також ліхеноіндикатори забрудненого середовища (Lecanora
conizaeoides Nyl. & Crombie, Lecanora dispersa (Pers.) Sommerf.).
Аналіз розподілу лишайників за типом слані показав, що найбільш розповсюдженими ви-
дами є накипні форми (4 види, 33,3%): Candelariella reflexa (Nyl.) Lettau, C. xanthostigma (Ach.)
Lettau, Lecanora dispersa, Scoliciosporum chlorococcum (Graewe in Stenh.) Vezda. Таку ж саму кіль-
кість нараховують листуваті лишайники – Physcia aipolia (Ehrh. ex Humb.) Fumr., Xanthoparmelia
somloensis (Gyeln.) Hale, Xanthoria parietina, X. polycarpa (Hoffm.) Rieber, що не є характерним
для більшості антропогенно трансформованих територій. Друге місце за зустрічальністю займає
лишайник Lecanora dispersa – типовий вид для багатьох антропогенно порушених територій.
Зовсім іншу картину спостерігаємо в околицях шахти «Фомінська – 12». Домінанти ліхенобіо-
ти представлені видами з роду Lecania (Massal.) Zahlbr. – L. prasinoides Elenk. та Lecanora Ach. –
Lecanora dispersa та L. conizaeoides Nyl. et Crombie. Останній вид, за нашими джерелами [4],
відноситься до токсикотолерантних накипних лишайників. Ще одним розповсюдженим видом є
Candelariella vitellina (Hoffm.) Müll. Arg., який заселяє місцезростання як околиці, так і відвалів
шахти «Фомінська – 12». Головним джерелом заселення едафотопів відвалів цим видом є буді-
вельне сміття, але поширення обмежується кислотністю субстрату, так як залізобетонні вироби
мають лужне середовище, а порода відвалу – кисле. З листуватих лишайників нами знайдений
вид Xanthorіa polycarpa, який зростає на корі Populus italica.
Настільки мала кількість тест-видів забруднення атмосферного повітря району досліджень
ще не свідчить про тотальне забруднення атмосфери, а, мабуть, обумовлено несприятливими
умовами для зростання лишайників, так, наприклад, відсутність деревних рослин, що перешкод-
жає розповсюдженню лишайників на цій території.
Порівнюючи видовий склад лишайників обраних нами територій за коефіцієнтом Жакара
(КЖ), були отримані наступні результати, які було зведено у діаграму (рис. 1).
З діаграми видно, що найбільша подібність ліхенофлор спостерігається у територій № 1 та
№ 3 (КЖ – 27,3), оскільки остання територія за рахунок того, що є найбільш екологічно чистою
(табл. 1), налічує види як токсикотолеранті, так й індикатори атмосферної чистоти. Щодо тери-
торій № 1 та № 2, де КЖ становить – 25 одиниць; та № 2 і № 3 (КЖ – 20,8), то в цьому випадку
індекси дуже добре показують середнє положення другої території за градієнтом забруднення
полютантами атмосферного повітря.
Для прикладу практичного використання показників щільності та чисельності лишайників
щодо порівняння ліхенофлор техногенно трансформованих територій нами побудовано екологіч-
ну схем-карту (рис. 2). Згідно схем-карти, співпадають значення чисельності та щільності розпо-
всюдження лишайників із показниками забруднення навколишнього середовища, це свідчить про
доцільність використання лишайників у якості біомаркерів стану антропогенно трансформовано-
го середовища на південному сході України.
Рис. 1. Подібність ліхенофлор територій з різним ступенем
техногенного забруднення повітря на південному сході України:
1 – вулиці міста Донецька; 2 – м. Шахтарськ та прилеглі околиці;
3 – м. Торез, смт. Розсипне.
ISSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2009, вып. 988
Рис. 2. Екологічна схем-карта міських територій (фрагмент) за поширенням лишайників у
зв’язку з різним техногенним забрудненням повітря:
1 – сильне забруднення, 2 – середнє забруднення, 3 – слабке забруднення; 4 – найменша,
5 – середня і 6 – найбільша щільність та чисельність лишайників
Висновки
В результаті проведених досліджень у 2003 – 2009 рр. було встановлено видовий склад ли-
шайників міст Донецька, Тореза, Шахтарська – 28 видів, які відносяться до 16 родів, 9 родин.
Найбільш поширеним родом є Lecanora. Цікавою знахідкою є лісовий вид Cladonіa cornuta, який
був знайдений біля відвалу шахти «Фомінська-12».
Встановлено, що лишайники є чутливими індикаторами забруднення полютантами атмос-
ферного повітря. Використовуючи показники чисельності та щільності, а також особливості
розповсюдження лишайників на досліджених територіях, можна встановити адекватну оцінку
екологічної ситуації у тому чи іншому районі. Використовуючи показники подібності ліхено-
флор за коефіцієнтом Жакара, треба звертати увагу все ж таки на особливості видового складу
лишайників, оскільки поряд з біомаркерами чистоти повітря виявлені токсикотолеранті види.
Показана доцільність використання лишайників у якості інформативних індикаторів забруднення
навколишнього середовища.
1. Аверчук А.С. Возможности лихеноиндикации в условиях промышленного Донбасса / А.С. Аверчук,
А.В. Машталер // Биоразнообразие. Экология. Эволюция. Адаптация: II міжнар. наук. конф. студ.,
аспір. та молод. вчен.: тез. докл. – Одеса, 2005. – С. 8.
2. Аверчук А.С. Лишайники в урбаноекосистемах міста Донецька / А.С. Аверчук // Актуальні проблеми
ботаніки та екології: міжнар. наук. конф. молод. учених: тез. докл. – К., 2008. – С. 55 – 56.
3. Аверчук А.С. Лишайники деревних насаджень м. Донецьк / А.С. Аверчук // Фундаментальні та при-
кладні дослідження в біології: міжнар. наук. конф. студ., аспір. та молод. вчених: тези доп. – Донецьк:
Вебер, 2009. – С. 11 – 12.
4. Аверчук А.С. Порівняльний аналіз видового складу лишайників у екотопах відвалів вугільних шахт /
А.С. Аверчук // Охорона навколишнього середовища та раціональне використання природних ресур-
сів: VІII міжнар. наук. конф. аспір. та студ.: тез. докл. – Донецьк, 2009. – Т.1. – С.173 – 174.
5. Агарков В.И. Атлас гигиенических характеристик окружающей среды Донецкой области / В.И. Агар-
ков, С.В. Грищенко, В.П. Грищенко. – Донецк, 2001. – 140 с.
6. Бязров Л.Г. Лишайники – индикаторы радиоактивного загрязнения / Лев Георгиевич Бязров. – М.:
Изд-во КМК, 2005. – 476 с.
7. Голубкова Н.С. Определитель лишайников средней части СССР / Н.С. Голубкова. – М.: Наука, 1966. –
256 с.
8. Доклад о состоянии окружающей природной среды города Донецка в 2006 – 2007 годах / Под ред.
А. Лукьянченко. – Донецк, 2008. – 112 с.
ISSN 1728-6204 Промышленная ботаника. 2009, вып. 9 89
9. Окснер А.М. Флора лишайників України: в 2 т. / Альфред Миколайович Окснер. – Киев : Наук. думка,
1993. – Т. 2, вип. 1. – 1968. – 450 с.
10. Определитель лишайников СССР. Вып. 1. Пертузариевые, Леканоровые, Пармелиевые. – Л.: Hаука,
1971. – 412 c.
11. Определитель лишайников СССР. Вып. 5. Кладониевые – Акароспоровые. – Л.: Hаука, 1978. – 305 c.
12. Шмидт В.М. Математические методы в ботанике: Учеб. пособие / В.М. Шмидт. – Л.: Изд-во Ленингр.
ун-та, 1984. – 288 с.
13. Kondratyuk S.Ya., Khodosovtsev A.Ye., Zelenko S.D. The Second Cheklist of Lichens Forming, Lichenicolous
and Allied Fungi of Ukraine. – Kiev: Phytosociocentre, 1998. – 180 p.
Донецький ботанічний сад НАН України Отримано 16.07.2009
УДК 582.29: 581.52: 581.522.4 (477.60)
ПОРІВНЯННЯ ВИДОВОГО СКЛАДУ ЛИШАЙНИКІВ ТЕРИТОРІЙ З РІЗНИМ СТУПЕНЕМ
ТЕХНОГЕННОГО ЗАБРУДНЕННЯ ПОВІТРЯ НА ПІВДЕННОМУ СХОДІ УКРАЇНИ
А.С. Аверчук
Донецький ботанічний сад НАН України
При вивченні ліхенофлор трьох міських територій (Донецьк, Шахтарськ, Торез), що зазнають високої
антропопресії, які вибирались за показником середньорічної концентрації полютантів у атмосферному
повітрі, було визначено 28 видів лишайників, що відносяться до 16 родів, 9 родин. Отримані дані щодо
розповсюдження лишайників адекватно відображають стан забрудненості атмосферного повітря, що під-
тверджено інструментальними дослідженнями. Отже, доцільно використовувати лишайники у якості біо-
маркерів стану забруднення антропогенно трансформованого середовища.
UDC 582.29: 581.52: 581.522.4 (477.60)
COMPARISON OF SPECIFIC COMPOSITION OF THE LICHENS FOUND IN THE TERRITORIES WITH
DIFFERENT LEVEL OF TECHNOGENIC AIR POLLUTION IN THE SOUTH-EAST OF UKRAINE
A.S. Averchuk
Donetsk Botanical Garden, National Academy of Sciences of Ukraine
The study of the lichenoflora of three urban territories (Donetsk, Shakhtarsk, Torez) with high anthropopression
chosen by the index of average annual concentration of air pollutants yielded 28 species of lichens related to 16
genera, 9 families. The observed data on the spread of lichens adequately reflect the level of air pollution which is
corroborated by instrumental investigation. Thus, it is advantageous to use lichens as biomarkers of pollution for
anthropogenically transformed environments.
|